І. Дата створення комітету, склад та його структура
Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики створено Постановою Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» 4 грудня 2014 року № 22-VIII. У додатку до зазначеної Постанови Парламент України визначив предмети відання комітетів та Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.
До компетенції Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики були віднесені питання: державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки; забезпечення свободи слова; права громадян на інформацію; друкованих, електронних засобів масової інформації та Інтернету; висвітлення діяльності Верховної Ради України; засад здійснення рекламної діяльності.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання голів, перших
заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради
України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників
голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради
України з питань приватизації» від 4 грудня 2014 року
№ 23-VIII Головою Комітету була обрана народний депутат України
Сюмар Вікторія Петрівна від фракції Політичної партії «Народний фронт», а
також обрані: першим заступником голови Комітету – Червакова
Ольга Валеріївна від фракції Партії «Блок Петра Порошенка; заступниками
голови Комітету – Висоцький Сергій Віталійович від фракції Політичної партії
«Народний фронт» та Опанасенко Олександр Валерійович від
фракції Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч»; секретарем
Комітету – Кондратюк Олена Костянтинівна від фракції Політичної партії
«Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
До складу Комітету ввійшло десять народних депутатів України, що репрезентували найчисленніші парламентські фракції: Абдуллін Олександр Рафкатович (фракція політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»); Онуфрик Богдан Семенович (фракція Партії «Блок Петра Порошенка); Павленко Юрій Олексійович (фракція Політичної партії «Опозиційний блок»); Сочка Олександр Олександрович (фракція Політичної партії «Народний фронт»); Стеценко Дмитро Олександрович (фракція Політичної партії «Народний фронт»).
На першому засіданні 5 грудня 2014 року було визначено пріоритети подальшої законодавчої діяльності та затверджено структуру Комітету в складі чотирьох підкомітетів (з питань телебачення та радіомовлення; з питань друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та Інтернету; з питань державної інформаційної політики та інформаційної безпеки; з питань реклами). Розгляд цього питання продовжився 10 грудня 2014 року на наступному засіданні Комітету, де було вирішено скоротити число підкомітетів до трьох шляхом створення підкомітету з питань телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та Інтернету; головою цього підкомітету був обраний Д.О. Стеценко. Підкомітет з питань державної інформаційної політики та інформаційної безпеки очолив О.О. Сочка, підкомітет з питань реклами – О.Р. Абдуллін.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» персональний склад підкомітетів визначився так:
до підкомітету з питань телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та Інтернету (на чолі з Д.О. Стеценком) увійшли народні депутати Абдуллін О.Р., Кондратюк О.К., Павленко Ю.О., Опанасенко О.В., Червакова О.В.;
до підкомітету з питань державної інформаційної політики та інформаційної безпеки (на чолі з О.О. Сочкою) – Абдуллін О.Р., Висоцький С.В., Кондратюк О.К., Павленко Ю.О., Сюмар В.П.;
до підкомітету з питань реклами (на чолі з О.Р. Абдулліним) – Кондратюк О.К., Павленко Ю.О., Стеценко Д.О., Сюмар В.П, Опанасенко О.В.
Упродовж скликання Комітет незмінно очолювала представниця політичної партії «Народний фронт» Сюмар Вікторія Петрівна. Персональний склад Комітету зазнав певних змін. Так, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України восьмого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації» від 14 березня 2017 року № 1919-VIII до складу Комітету увійшли: Бендюженко Федір Володимирович (фракція Політичної партії «Народний фронт»); Севрюков Владислав Володимирович та Шверк Григорій Аронович (обидва – фракція Партії «Блок Петра Порошенка). З цього часу до завершення скликання в складі Комітету працюють тринадцять народних депутатів України.
ІІ. Цілі, завдання та основні напрями законотворчої роботи. Основні здобутки по законодавчому врегулюванню питань, які знаходилися у віданні Комітету
За період восьмого скликання Комітет напрацював, а Верховна Рада України ухвалила низку законів, що становлять основу системи інформаційного законодавства України. Це мало важливе значення для діяльності засобів масової інформації незалежної України, розвитку свободи слова, забезпечення права на інформацію та на доступ громадян до інформації про діяльність органів влади і місцевого самоврядування.
Характерною і визначальною ознакою діяльності нинішнього складу Комітету став напрямок на забезпечення реформування та планомірного системного вдосконалення діючої нормативної бази, яка відповідала б потребам життя, нормам і стандартам європейського законодавства. Засновані на таких підходах стратегічні завдання з правового врегулювання питань інформаційної сфери в контексті розвитку демократії та громадянського суспільства були втілені в життя згідно з базовим принципом свободи слова та інформації, засадами формування та захисту національного інформаційного простору, забезпеченням належного місця України у світовому інформаційному просторі.
Підсумком законодавчої роботи Комітету упродовж скликання стало ухвалення Верховною Радою України 20 законів України та 4 постанов.
Отже, в активі Комітету є наступні нормативні акти: Закон України «Про відкритість використання публічних коштів»; Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України»; Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей трансляції (ретрансляції) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій)»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» (щодо державного нагляду)»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних»; Закон України «Про систему іномовлення України»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо частки реклами, яка розповсюджується на телебаченні і радіо); Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо визначення передач європейського виробництва); Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності)»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо уточнення умов розповсюдження програм телерадіоорганізацій у складі універсальної програмної послуги)»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» (щодо порядку приєднання ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»)»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення друкованих засобів масової інформації Міністерством оборони України та військово-цивільними адміністраціями на час проведення антитерористичної операції); Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації»; Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України»; Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей де органи державної влади України здійснюють свої повноваження)»; Постанова Верховної Ради України «Про увіковічення пам’яті Героїв України, які віддали своє життя за свободу і незалежність України»; Постанова Верховної Ради України «Про тимчасове призупинення акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України»; Постанова Верховної Ради України «Про державну підтримку публікацій, наукових, освітніх та дослідницьких програм, спрямованих на висвітлення щодо агресії Російської Федерації проти України»; Постанова Верховної Ради України «Про призначення Онопрієнка М.В. на посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення».
Послідовно й плідно співпрацював Комітет з іншими парламентськими комітетами стосовно узгодження позицій з підготовки до ухвалення того чи іншого проекту Закону. Своєчасно розглядав та надсилав до головних комітетів рішення стосовно законопроектів, дотичних до проблем нашого Комітету, а також проектів, що мали важливе економічне й соціальне значення.
Упродовж восьмого скликання Комітет провів 116 засідань, у тому числі 2 виїзні, розглянув 596 питань, у тому числі 291 у порядку контролю за виконанням законів і постанов. За цей період опрацьовано 7465 листів і звернень громадян та розглянуто 283 запити на публічну інформацію.
ІІІ. Виконання контрольних функцій за дотриманням і реалізацією Конституції України та законів України (виїзні засідання, звіти підзвітних органів та посадових осіб, заслуховування питань при проведенні парламентських слухань і слухань у комітетах та ін.)
Відповідно до вимог статей 14 та 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Комітет у межах контрольних функцій і повноважень впродовж скликання систематично здійснював аналіз практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України, які регулюють правовідносини в інформаційній сфері, насамперед: законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про відкритість використання публічних коштів», «Про систему іномовлення України», «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та низки інших.
При цьому пріоритетними завданнями в сфері контролю були питання зміцнення інформаційної безпеки в умовах гібридної війни, розв’язаної проти України Російською Федерацією та виконання зобов’язань щодо реформ в інформаційній сфері в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС, а саме:
- очищення інформаційного простору України від експансії іноземних телеканалів і програм, зміст яких не відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення та від пропагандистських культурних продуктів Російської Федерації;
- проблеми впровадження в Україні замість аналогового наземного ефірного цифрового телевізійного мовлення;
- повноцінний запуск реформи Суспільного телебачення та радіомовлення;
- створення мережі іномовлення з метою інформування світу про події в Україні, формування позитивного іміджу України та інформування про міжнародне співробітництво;
- роздержавлення друкованих ЗМІ державної та комунальної власності;
- питання посилення відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності;
- ліквідація Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі як державної інституції;
- забезпечення прозорості та демонополізації медіавласності, встановлення законодавчої заборони компаніям, зареєстрованим в офшорних зонах, на володіння українськими ЗМІ.
Комітет у процесі виконання контрольних функцій і повноважень активно застосовував інструменти співпраці з Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України, центральними органами виконавчої влади – Міністерством інформаційної політики України, Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, обласними державними адміністраціями, Українським державним центром радіочастот, Концерном РРТ, телерадіоорганізаціями, редакціями газет, журналів, Інтернет-видань, громадськими організаціями, що працюють у сфері медіа.
Це дозволило ефективно і своєчасно реагувати на виклики і гострі проблеми, які виникали в процесі здійснення реформ в інформаційній сфері.
Впродовж восьмого скликання на порядок денний засідання Комітету виносилися 291 питання щодо необхідності вдосконалення певних положень законодавчих актів, що регулюють правовідносини в інформаційній сфері. Найбільш проблемні обговорювалися із залученням науковців, правників, експертів, представників медійної спільноти у форматі комітетських слухань, конференцій, круглих столів.
У такий спосіб із широким залученням фахівців, громадськості Комітет 5 грудня 2014 року обговорив питання про доцільність існування Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі і дійшов висновку про недоцільність утримання коштом державного бюджету такої інституції. Крім цього 16 лютого 2015 року відбулися комітетські слухання на тему: «Державний нагляд за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі». За результатами слухань Комітет направив відповідні рекомендації Кабінету Міністрів України.
11 листопада 2015 року у порядку контролю виконання Рекомендацій комітетських слухань від 17 червня 2014 року «Про стан готовності наземного аналогового ефірного телевізійного мовлення України до переходу на цифрові технології доставки сигналу в рамках виконання міжнародних зобов’язань «Женева-2006»», Комітет провів ще одні комітетські слухання на тему: «Впровадження ефірного наземного цифрового телебачення в Україні: виклики і проблеми інформаційної безпеки», де були заслухані звіти керівників Держаного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, провайдера багатоканальних мереж цифрового телебачення ТОВ «Зеонбуд», Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, Українського державного центру радіочастот.
9 грудня 2015 року за результатами слухань Комітет ухвалив Рекомендації і скерував їх усім сторонам, причетним до проекту цифрового мовлення.
Проблеми, пов’язані із відключенням аналогового мовлення на території України та відсутністю об’єктивної інформації щодо реального покриття населених пунктів цифровим сигналом провайдера з непрозорою структурою власності ТОВ «Зеонбуд», постійно були під контролем Комітету. Вони виносилися на закрите засідання, за результатами якого Комітет скерував відповідні звернення до Прем’єр-міністра України та до секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
За клопотанням Комітету міжнародні донори профінансували створення сертифікованої методики для моніторингу якості цифрового сигналу. Застосування її засвідчило суттєві відхилення від передбачених ліцензією провайдера 95% покриття населених пунктів у всіх областях України. Тому питання якості послуг провайдера ТОВ «Зеонбуд» і надалі контролюватиме Комітет.
Стан інформаційної безпеки у підконтрольних Україні районах Донецької і Луганської областей, у прикордонних з Російською Федерацією районах Харківської, Сумської, Чернігівської, Херсонської областей, а також у прикордонних районах Одеської області, потребували постійної та особливої уваги Комітету. З метою вивчення питання дотриманням прав людини на інформацію, ситуації із відбудовою зруйнованої російськими найманцями інформаційної інфраструктури, налагодження мовлення українських телеканалів та радіостанцій, народні депутати України – члени Комітету провели 5-7 червня 2016 року виїзне засідання у Донецькій і Луганській областях. 13 липня 2016 року Комітет за наслідками цього виїзного засідання ухвалив відповідні Рекомендації та контролював їх виконання.
15 червня 2017 року відбулося повторне виїзне засідання до Донецької області з порядком денним «Про стан виконання центральними органами виконавчої влади, Донецькою та Луганською обласними військово-цивільними адміністраціями, органами місцевого самоврядування Рекомендацій Комітету щодо невідкладних заходів по зміцненню інформаційної безпеки, напрацьованих за підсумками виїзного засідання 5-7 червня минулого року у Донецькій та Луганській областях».
Така увага Комітету сприяла прискоренню будівництва і введенню в експлуатацію телевежі на горі Карачун поблизу Слов’янська, ухваленню рішень про будівництво кількох телевеж і щогл вздовж лінії розмежування, які дозволили розпочати мовлення на території окупованого Донбасу.
Крім цього, 11-12 вересня 2017 року члени Комітету здійснили робочу поїздку до прикордонних районів Одеської області з метою перевірки виконання Рекомендацій Комітету щодо зміцнення інформаційної безпеки у регіоні.
Після поїздки у Комітеті була скликана нарада за участю керівників Держспецзв’язку, Українського державного центру радіочастот, Концерну РРТ, Держкомтелерадіо, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. У підсумку було ухвалене рішення про побудову регіонального цифрового мультиплексу та видачу відповідної ліцензії Одеській філії Концерну РРТ, яка за кілька місяців організувала цифрове телевізійне мовлення 10 регіональних і загальнонаціональних телевізійних каналів.
Комітет впродовж восьмого скликання продовжував аналізувати практику застосування в діях державних органів революційного для нашої держави Закону «Про доступ до публічної інформації». Цій темі було присвячено міжнародні конференції, семінари і круглі столи. Комітет налагодив активне співробітництво з контролю за виконанням зазначеного Закону з офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Працюючи над забезпеченням виконання зобов’язань України перед ЄС Комітет контролював виконання приписів Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» щодо створення на матеріальній базі державних компаній Національної телекомпанії України, Національної радіокомпанії України та обласних державних телерадіокомпаній Суспільного мовника. Члени Комітету ініціювали внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення» (щодо порядку приєднання ДП «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм»»)». Адже проблеми, які мали місце на цьому державному підприємстві, заблокували процес створення Суспільного мовника. 25 лютого 2016 року Комітет у форматі виїзного засідання провів зустріч з колективом «Укртелефільму» та рекомендував Держкомтелерадіо включити представників «Укртелефільму» до складу Комісії з реорганізації. Реагуючи на інформацію, отриману від колективу підприємства, щодо зловживань з відчуження майна «Укртелефільм», Комітет звернувся до Національного антикорупційного бюро України. Наразі за фактами зловживань, які мали місце, з відчуження майна «Укртелефільму» НАБУ розслідує кримінальну справу.
Важливим напрямком роботи Комітету був і залишається захист прав журналістів. Статистика вбивств журналістів, розбійних нападів на працівників ЗМІ, переслідувань і перешкоджань журналістській діяльності в Україні засвідчує небезпечні тенденції і виклики свободі слова. Комітет постійно використовував свої повноваження для захисту прав журналістів, співпрацював з правоохоронними органами, запитував інформацію щодо порушених і розслідуваних справ за статтею 171 Кримінального кодексу України щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Комітет постійно здійснював моніторинг процесу роздержавлення друкованих засобів масової інформації. Ця реформа супроводжувалася саботажем з боку засновників, численними скандалами і судовими процесами. Центральна влада не виконала свої зобов’язання щодо фінансової підтримки реформованих видань.
Також Комітет, у межах повноважень, реагував на звернення журналістів і громадських організацій, так 5 листопада 2015 року були проведені комітетські слухання «Реформування парламентських засобів масової інформації», а 24 травня 2017 року слухання на тему «Реформування державних та комунальних друкованих засобів масової інформації: досвід, перешкоди, рішення».
Комітет постійно аналізував наглядову та регуляторну діяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. На засіданнях Комітету за участі членів Національної ради, громадськості були проаналізовані звіти Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки. Відповідні висновки Комітету по кожному Звіту були скеровані Верховній Раді України. Проте за восьме скликання Верховна Рада України не розглянула у режимі пленарного засідання жодного Звіту Національної ради.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Комітет контролював забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів Державного бюджету України в частині, що віднесена до предмету відання.
Зокрема, 3 лютого 2016 року Комітет заслухав і схвалив Звіт Міністра інформаційної політики України Ю.Я. Стеця про роботу Міністерства за 2015 рік, а 17 жовтня 2018 року Комітет розглянув і взяв до відома Звіт Міністерства інформаційної політики України про використання коштів, виділених у Держбюджеті 2018 року на здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору.
Комітет співпрацював з Рахунковою палатою України. 18 січня 2017 року Комітет на засіданні розглянув та взяв до відома звіт Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству інформаційної політики України на забезпечення інформаційного суверенітету України та функціонування державних інформаційних ресурсів.
Також 28 лютого 2018 року Комітет провів комітетські слухання «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа».
IV. Висновки і пропозиції
Продовжуючи системне вдосконалення чинної законодавчої бази України в інформаційній сфері, профільний Комітет нового скликання має в числі пріоритетних завдань визначити питання зміцнення інформаційної безпеки, демонополізації ринку провайдерських послуг у сегменті ефірного наземного цифрового телебачення, деолігархізації медійного простору, розбудови системи малопотужного мовлення громад, удосконалення правового регулювання у сфері зовнішньої реклами, ухвалення нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (про аудіовізуальні послуги), переглянути існуючі підходи для якісного виробництва та змістовного наповнення контенту Суспільного мовлення з тим, щоб цей мовник став конкурентоспроможним медіа, затребуваним глядацькою аудиторією, а також задіяти контрольні функції і повноваження в частині контролю використання бюджетних коштів, призначених на розвиток і зміцнення інформаційної сфери. І це лише частина векторів роботи Комітету у новому скликанні.