З В І Т про виконану роботу Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики за другу сесію восьмого скликання (лютий 2015 р.

З В І Т про виконану роботу Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики за другу сесію восьмого скликання (лютий 2015 р. – серпень 2015 р.)

Комітет
Опубліковано 31 серпня 2015, о 21:00

З В І Т

про виконану роботу Комітетом Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики за другу сесію восьмого скликання (лютий 2015 р. – серпень 2015 р.)

Протягом другої сесії восьмого скликання Комітет провів 18 засідань на яких розглянуто 91 питання, в тому числі 53 - по контролю за виконанням законів і постанов. На розгляд Верховної Ради подано 24 питання з висновками Комітету та подано 20 попередніх висновків на законопроекти до головних комітетів. Опрацьовано 778 листів та проведено 10 конференцій, семінарів, «круглих столів».

Наслідком цього стало введення в дію таких законів та постанов:

Закон України про відкритість використання публічних коштів (реєстраційний № 0949 від 27.11.2014 р.), № 183-VIII від 11.02.2015 р.;

Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України (реєстраційний № 1357 від 10.12.2014 р.), № 271- VIII від 19.03.2015 р.;

Закон України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо частки реклами, яка розповсюджується на телебаченні і радіо) (реєстраційний № 2343 від 06.03.2015 р.), № 386 - VIII від 12.05.2015 р.;

Завдяки плідним зусиллям робочої групи, яка складалася з членів Комітету, народних депутатів України, членів громадської ради Комітету, представників державних органів та громадських організацій, прийнято Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України (реєстраційний № 1357 від 10.12.2014 р.), № 271- VIII від 19.03.2015 р.

Метою Закону України є забезпечення діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України шляхом уточнення окремих положень Закону в частині визначення механізму створення НСТУ, його організаційно-правової форми, джерел фінансування, умов оплати праці працівників, захисту майнових прав НСТУ та інтересів трудового колективу, удосконалення діяльності органів управління, порядку формування і засад діяльності наглядової та редакційної рад.

Закон України пропонує внести зміни до законів України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про приватизацію державного майна», «Про телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» шляхом уточнення їх положень в частині визначення механізму створення НСТУ, його організаційно-правової форми, джерел фінансування, умов оплати праці працівників, захисту майнових прав НСТУ та інтересів трудового колективу, удосконалення діяльності органів управління, порядку формування і засад діяльності наглядової та редакційної рад.

Закон України про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» (щодо державного нагляду) (реєстраційний № 1647 від 26.12.2015 р.), № 173-VIII від 10.02.2015р. розроблено з метою удосконалення державного нагляду за додержанням вимог законодавства України з питань захисту суспільної моралі, шляхом виключення із Закону України "Про захист суспільної моралі" положень щодо визначення статусу та засад діяльності Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Недосконалість законодавства про інформацію призвела до дублювання на практиці Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі, зокрема, повноважень Державного комітету телебачення і радіомовлення та Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства внутрішніх справ та Державного агентства з питань кіно.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про захист суспільної моралі" державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і мистецтв України, Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство юстиції України, Міністерство освіти України, Міністерство внутрішніх справ України, Генеральна прокуратура України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі.

Так, частиною першою статті 15 Закону України "Про кінематографію" визначено зокрема, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб'єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України згідно з Положенням про нього вживає спільно з іншими органами державної влади заходів із підвищення художньої якості вітчизняних телерадіопрограм, захисту суспільства від негативного впливу аудіо- і відеопродукції, яка становить загрозу суспільній моралі.

Відповідно до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до частини першої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України слідчі органів внутрішніх справ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, за статтями 296, 300, 301, 302, 303, 304 Кримінального кодексу України (хуліганство, ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів, що включає відповідальність за дії, вчинені щодо творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, або примушування неповнолітніх до участі у створенні творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп'ютерних програм порнографічного характеру; створення або утримання місць розпусти і звідництво; сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією, що включає відповідальність за втягнення малолітнього чи неповнолітнього в заняття проституцією чи примушування їх до заняття проституцією, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність).

Закон України про відкритість використання публічних коштів (реєстраційний № 0949 від 27.11.2014 р.), № 183-VIII від 11.02.2015 р. розроблено з метою забезпечення публічного доступу та інформаційної відкритості щодо використання публічних коштів платників податків України, які витрачаються розпорядниками коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктами господарювання державної і комунальної власності, фондами загальнообов’язкового державного страхування і органами пенсійного фонду.

Також реалізація норм закону закріпить в Україні на законодавчому рівні сучасний стандарт країн Європейського Союзу щодо взаємодії держави і громадянського суспільства, що сприятиме інтеграційному поступу України до ЄС.

Законом пропонується зобов’язати розпорядників коштів державного і місцевого бюджетів, суб’єктів господарювання державної і комунальної власності, фондів загальнообов’язкового державного страхування і органів пенсійного фонду оприлюднювати щоквартально на спеціальному єдиному веб-порталі використання публічних коштів інформацію про заплановане та фактичне використання публічних коштів, зокрема за договорами, на службові відрядження. Форма такої інформації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Для оприлюднення вказаної інформації створюється Єдиний веб-портал використання публічних коштів, що є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі інтернет, на якому оприлюднюється інформація згідно з цим Законом. Інформація, оприлюднена на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є державною власністю та знаходиться у вільному безоплатному доступі.

Адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів здійснюється суб’єктом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Порядок адміністрування єдиного веб-порталу використання публічних коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Фінансування витрат на утримання єдиного веб-порталу використання публічних коштів здійснюється за рахунок державного бюджету.

Законом також передбачено внесення змін, пов’язаних з його нормами, до таких законів України:

- Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за неоприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної або неповної інформації та/або несвоєчасне оприлюднення інформації, передбаченої цим законопроектом;

- Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо уточнення порядку і змісту оприлюднення річного плану державних закупівель;

- Закону України “Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності” щодо уточнення оприлюднення річного звіту про результати здійнсення закупівель та вартісних меж застосування цього закону.

Закон України про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних (реєстраційний № 2171 від 19.02.2015р.), № 319 - VIII від 09.04.2015 р. направлений на забезпечення реалізації права особи на доступ до інформації, що становить суспільний інтерес, забезпечення прозорості в діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом упровадження механізму оприлюднення публічної інформації у вигляді відкритих даних.

Закон також спрямований на стимулювання інновацій та здійснення господарської діяльності за допомогою доступу до "сирих даних", що можуть вільно використовуватися, у тому числі в комерційних цілях.

Законом передбачається шляхом внесення змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації" та інших законів України визначити поняття "публічна інформація у формі відкритих даних", основні обов'язки розпорядників інформації щодо поширення такої інформації, а також першочерговий перелік інформації (відомостей), що оприлюднюватиметься у формі відкритих даних.

У зв'язку з цим законом пропонується:

закріпити принцип не лише вільного отримання та поширення будь-якої публічної інформації, а й вільного використання такої інформації, що отримана або оприлюднена відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", крім обмежень, установлених законом;

зобов'язати розпорядників інформації оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію та постійно оновлювати оприлюднену інформацію;

установити, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

передбачити обов'язок розпорядників інформації безоплатно оприлюднювати інформацію у формі відкритих даних на своїх веб-сайтах, у тому числі і сам перелік такої інформації;

покласти на структурний підрозділ або відповідальну особу з питань доступу до публічної інформації повноваження із оприлюднення інформації у формі відкритих даних;

віднести до повноважень Кабінету Міністрів України затвердження переліку публічної інформації, яка підлягає обов'язковому оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури такої інформації, періодичність її оновлення;

покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування повноваження із створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних;

визначити гарантії захисту персональних даних у зв'язку з поширенням інформації у формі відкритих даних;

забезпечити оприлюднення у формі відкритих даних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Державного реєстру телерадіоорганізацій України, Єдиного реєстру об'єктів державної власності, Реєстру громадських об'єднань, Реєстру вищих навчальних закладів, а також матеріалів генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, інформації про державні закупівлі.

Зважаючи на неефективність діючих обмежень на рекламу в добовому обсязі мовлення, враховуючи те, що в Директиві про аудіовізуальні медіа-послуги також відмовились від визначення вищезгаданої квоти на рекламу, законом пропонується вилучити з чинного законодавства відповідні положення щодо квоти на рекламу в добовому обсязі мовлення телерадіоорганізації.

Оскільки 5 червня 2014 року Верховною Радою України було схвалено Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу», яким, у відповідності до сучасної практики країн Європейського Союзу, було суттєво лібералізовано законодавчі правила щодо переривання рекламою телевізійного продукту, вбачається, що такий крок законодавця, з огляду на необхідність збалансування фінансових інтересів телерадіоорганізацій і рекламодавців, з однієї сторони, та інтересів глядачів – з іншої, має, на нашу думку, супроводжуватись зменшенням обсягу реклами протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення до 15%.

Враховуючи те, що, як випливає з п. 23 преамбули Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, дія її положень має «стосуватися рухомих зображень із звуком або без, а отже включати німе кіно, але не охоплювати передачу звукових сигналів або радіослужби», на радіо запропоновано залишити чинну на сьогодні квоту на рекламу протягом кожної астрономічної години фактичного мовлення.

Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо особливостей трансляції (ретрансляції) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій) (реєстраційний № 1455 від 12.12.2014 р.), № 422 - VIII від 14.05.2015 р. пропонується внести зміни до законів України «Про рекламу», «Про телебачення і радіомовлення» в частині особливостей розміщення реклами у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій.

Законом визначається, що трансляція (ретрансляція) реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій, що транслюються (ретранслюються) на територію України у випадку, якщо іноземні телерадіоорганізації не підпадають під юрисдикцію країн, що входять до Європейського Союзу, або країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, забороняється.

Відповідне уточнення щодо особливостей ретрансляції телерадіопрограм та передач внесено і до Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Постанова Верховної Ради України «Про тимчасове припинення акредитації журналістів та представників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України» (реєстраційний № 1853 від 27.01.2015 р.), № 185-VІІІ від 12.02.2015 р. пропонує тимчасово призупинити акредитації журналістів та технічних працівників деяких засобів масової інформації Російської Федерації при органах державної влади України на час проведення антитерористичної операції.

Водночас слід визнати, що не все із запланованого вдалося Комітету втілити в життя. Не завершено створення цілісного законодавства щодо роздержавлення друкованих засобів масової інформації.

Нерозривно із законотворчою роботою Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики активно й цілеспрямовано вів роботу щодо поліпшення якості сучасних інформаційних відносин, розвитку інформаційної сфери і свободи засобів масової інформації.

Важливі проблеми науково-правового та практичного дослідження перебували в центрі уваги Комітету упродовж другої сесії восьмого скликання.

Комітет постійно співпрацював з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, здійснюючи контроль за її діяльністю.

Комітет постійно відстежував діяльність Національної телекомпанії України та Національної радіокомпанії України щодо відповідності їхньої діяльності вимогам Конституції та чинних законів України. Керівники державних теле - і радіокомпаній запрошувались на засідання Комітету.

Всі випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів розглядалися на засіданнях Комітету за участі представників органів виконавчої влади, громадських організацій та журналістів:

20.03.2015 № 15

1. Про факт образи Головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації Ігорем Коломойським журналіста «Радіо-Свобода» Сергія Андрушка, що мав місце 19 березня ц.р. біля офісу компанії «Укртранснафта».

08.04.2015 № 17

Різне. Про звернення «Незалежної медіа-профспілки України» щодо порушення трудових прав та гарантій працівників телеканалу «ТВі».

22.04.2015 № 18

1. Про звернення Незалежної медіа-профспілки України щодо порушення трудових прав працівників телеканалу «ТВі».

06.05.2015 № 19

1. Інформація правоохоронних органів стосовно вбивства колишнього шеф-редактора газети «Сегодня» Олеся Бузини (у закритому режимі).

2. Інформація правоохоронних органів стосовно порушення трудових прав працівників телеканалу «ТВі».

13.05.2015 № 20

6. Про звернення «Телерадіокомпанії «Сімон» (м. Харків) та ТОВ МТРК «Чернівці» щодо цілеспрямованого витіснення їх з інформаційного поля та неналежної реакції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на факти відсутності мовлення у цифровому форматі компаній, які у непрозорий спосіб отримали ліцензії на мовлення в регіональному мультиплексі МХ-5 у Харкові і Чернівцях.

20.05.2015 № 21

1. Заслуховування представників Генеральної прокуратури України про хід розслідування фактів перешкоджання законній професійній діяльності працівників телеканалу ZIK.

03.06.2015 № 22

Різне. Про звернення телеканалу Інтер.

15.07.2015 № 25

6. Різне.

6.1.Про звернення ТОВ «Партнер ТВ» та ТОВ «Телерадіокомпанія «112-ТВ» щодо порушення вимог Законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

6.2. Про звернення ТОВ «Інновація і рішення» щодо втручання у професійну діяльність журналістів газети «ВЕСТИ» та перешкоджання їх діяльності.

16 лютого 2015 року відбулися комітетські слухання на тему: «Державний нагляд за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі».

Члени Комітету та працівники секретаріату ініціювали і провели координаційну зустріч з Спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» з питання імплементації Закону України «Про доступ до публічної інформації»: поточні виклики та законодавчі ініціативи. Започатковано постійне громадське обговорення Концепції проекту Закону про вдосконалення окремих положень законодавчих актів у сфері доступу до публічної інформації.

Комітет постійно працював з Національною спілкою журналістів України, Незалежною медіа профспілкою України, Українською асоціацією видавців періодичної преси різними фондами, громадськими осередками, редакціями газет, теле– та радіокомпаній, численними журналістами. За участі Комітету проведено такі заходи:

1. Координаційна зустріч партнерів, залучених до моніторингу імплементації Закону України про доступ до публічної інформації в Україні (у співпраці зі Спільною програмою Ради Європи і Європейського Союзу «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини); 29 січня 2015 року;

2. Комітетські слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики щодо державного нагляду за додержанням вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі; 16 лютого 2015 року;

3. Круглий стіл «Імплементація Закону України «Про доступ до публічної інформації»: міжнародні зобов’язання, поточні виклики та законодавчі ініціативи» (у співпраці зі Спільною програмою Ради Європи і Європейського Союзу «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні»); 17 лютого 2015 року;

4. Міжнародний експертний семінар «Протидія мові ненависті та ворожнечі: міжнародні стандарти та рішення на національному рівні» (у співпраці з Програмою Ради Європи «Впровадження європейських стандартів в українському медійному середовищі» та Міністерством інформаційної політики України); 13 березня 2015 року;

5. Міжнародна конференція «Нові медіа – нові можливості» (у співпраці з організатором – Незалежною асоціацією телерадіомовників, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку - USAID); 27 березня 2015 року;

6. Перше засідання Робочої групи по наближенню медіа законодавства до європейських стандартів Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики (у співпраці зі Спільною програмою Ради Європи і Європейського Союзу «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні»); 29 травня 2015 року;

7. Міжнародна конференція «Впровадження ефективного механізму для прозорості медіа власності в Україні» (організатори – Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики та Міністерство інформаційної політики України, за підтримки Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні»); 11 червня 2015 року.

Послідовно й плідно співпрацював Комітет з іншими парламентськими комітетами. Своєчасно розглядав та надсилав до головних комітетів рішення стосовно законопроектів, дотичних до проблем нашого Комітету, а також проектів, що мали важливе економічне й соціальне значення:

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів), (реєстр. № 1630 від 25.12.2014р., внесений народними депутатами України О.Кондратюк, О.Абдулліним, О.Черваковою, М.Княжицьким та іншими).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, її комітетів та народних депутатів України ( реєстр. № 1591 від 23.12.2014р., внесений народними депутатами України С.Заліщук, С.Лещенком та іншими).

Проект Постанови про заборону зовнішнього архітектурно-декоративного освітлення будівель і споруд та зовнішньої реклами в період часу з 24.00 до 6.00 (щодо заходів забезпечення економії електроенергії), (реєстр. № 1686 від 30.12.2014р., внесений народним депутатом України А.Помазановим).

Проект Закону про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних (реєстр. № 2172 від 19.02.2015р., внесений Президентом України).

Проект Закону про лікарські засоби (реєстр. № 2162 від 17.02.2015р., внесений народним депутатом України А.Шипком).

Проект Закону про лікарські засоби (реєстр. № 2162-1 від 02.03.2015р., внесений народним депутатом України О.Мусієм).

Проект Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (щодо співавторства на інтерв'ю), (реєстр. № 2047 від 05.02.2015р., внесений народними депутатами України С.Лещенком, В.Ар‘євим та інш.).

Проект Закону про державне регулювання азартних ігор в Україні (реєстр. № 1807 від 21.01.2015р., внесений народним депутатом України Б.Березою).

Проект Закону про організацію та проведення лотерей на території України (реєстр. № 1691 від 31.12.2014р., внесений народним депутатом України П.Кишкарем).

Пропозиції до проекту Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (щодо співавторства на інтерв'ю), (реєстр. № 2047 від 05.02.2015р., внесений народними депутатами України С.Лещенком, В.Ар‘євим та інш.).

Проект Закону про лікарські засоби (реєстр. № 2162 від 17.02.2015р., внесений народним депутатом України А.Шипком).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав громадян на безпечний інформаційний простір (реєстр. № 1908 від 02.02.2015р., внесений народним депутатом України Б.Березою).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо деяких питань забезпечення захисту трудових прав людини та добросовісної конкуренції між роботодавцями), (реєстр. № 2233 від 25.02.2015р., внесений народним депутатом України О.Черненком).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг (реєстр. № 2456 від 23.03.2015р., внесений народними депутатами України Д.Дзензерським, М.Поляковим, М.Довбенком, В.Романюком, Р.Демчаком, І.Фурсіним, О.Жолобецьким, С.Рибалком).

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян (реєстр. № 2043а від 08.06.2015р., внесений народними депутатами України В.Сюмар, Є.Соболєвим, Г.Гопко, В.Кривенком, С.Заліщук, М.Найємом, С.Лещенком).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу та реклами біологічно активних добавок (реєстр. № 2637 від 10.04.2015р., внесений народними депутатами України Р.Мацолою, П.Дзюбликом, В.Кривенком, О.Калгановою, К.Матейченком).

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень (реєстр. № 2913 від 20.05.2015р, внесений народними депутатами України В.Сюмар, С.Лещенком, М.Найємом, С.Заліщук, Є.Соболєвим, Г.Гопко, В.Кривенком).

Проект Закону про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо гласності і відкритості судового процесу (реєстр. № 2253 від 27.02.2015р., внесений народним депутатом України Гаврилюком М.В.).

Проект Закону про внесення змін до статті 5 Закону України "Про очищення влади" (щодо висвітлення інформації), (реєстр. № 2384 від 16.03.2015р., внесений народним депутатом України К.Матейченком).

Проект Закону про букмекерську діяльність в Україні (реєстр. № 2268 від 02.03.2015р., внесений народним депутатом України П.Кишкарем).

Проект Закону про діяльність форекс-дилерів в Україні (реєстр. № 2290 від 03.03..2015р., внесений народним депутатом України С.Рудиком).

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання порядку притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (реєстр. № 2429 від 19.03.2015р., внесений народним депутатом України Д.Ярошем).

Члени Комітету у законотворчій діяльності активно взаємодіяли з парламентськими фракціями стосовно узгодження позицій з підготовки до ухвалення того чи іншого проекту закону. Звичайно ж, тут ще існує чимало резервів підвищення ефективності законодавчої роботи, насамперед щодо спільного розроблення та обговорення законопроектів.