Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

13 березня 2019 року

СЮМАР В.П. Колеги, починаємо працювати. В нас сьогодні важливе засідання, оскільки ключовим питанням порядку денного має бути питання про звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2018 рік.

В порядку денному також пропоную "Різне", і я з нього, власне кажучи, почну. Чи є якісь інші пропозиції до порядку денного?

Олександре, прошу.

ОПАНАСЕНКО О.В. У мене є пропозиція. Є звернення від Асоціації книговидавців та імпортерів. Просто запланувати і запросити.

СЮМАР В.П. В "Різному"?

ОПАНАСЕНКО О.В. Так, в "Різному". Дякую.

СЮМАР В.П. Гаразд. В "Різному" також розглянемо ваше питання.

Отже, почнемо з "Різного". Далі перейдемо до звіту, який, очевидно, буде більш масштабним.

Хто за такий порядок денний, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Отже, в "Різному". Американська торгівельна палата просить нас до них на зустріч щодо огляду медіа-ринку 2019 делегувати когось із членів комітету для того, щоб представити комітет для обговорення щодо пріоритетних напрямків роботи та стратегічного курсу.

У нас Григорій Аронович традиційно виконує цю почесну функцію.

Григорію Ароновичу, ви приймете таке доручення від членів комітету?

Це буде 20 березня.

Тоді підтримуємо Григорія Ароновича. Так? Делегуємо на цей захід.

Немає заперечень, колеги? Тут не треба голосування. Просто, щоб було рішення одностайне.

Також я маю вас поінформувати, колеги, що в нас відбувся конкурс на заміщення вакантної посади головного консультанта секретаріату, і замість Федора Володимировича Гриценка буде працювати Ірина Борисівна Гриценко. Вона перемогла у конкурсі, який відбувався в комітеті. Тобто тепер відповідні питання вона буде закривати, які в нас провисали після того, як ми втратили Федора Гриценка. І це дійсно була велика втрата для нашого комітету.

Олександр Опанасенко в "Різному" хотів питання підняти.

Прошу, Олександре.

ОПАНАСЕНКО О.В. Колеги, наприкінці 16-го року ми прийняли законопроект, зараз скажу дослівно, як він називався, - Проект Закону про внесення змін щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту. Фактично протягом 17-го року на рівні міністерств - профільного ЦОВ - було розроблено  підзаконні  всі документи. І згідно підзаконних актів вже була чітка розроблена процедура погодження, які книги можна безпосередньо імпортувати, а які безпосередньо неможливо імпортувати. Є там перелік забороненої літератури тощо. Менше з тим, ми отримали звернення від асоціації, згідно якого фактично є скарга на Державний комітет з телебачення та радіомовлення, який безпосередньо відповідає за цю функцію, за погодження імпорту та розмитнення фактично тої літератури, де фактично, згідно статистики, є така невтішна статистика, що за останній час ці представники, члени асоціації, отримали понад 863 відмови невмотивованої та понад майже 500 запитів, звернень, вони постійно ігноруються, процедура погодження ігнорується. Згідно безпосередньо законодавства у нас там було відведено 10 днів…

СЮМАР В.П. Це зараз не розгляд. Ви пропонуєте…

ОПАНАСЕНКО О.В. Просто є пропозиція на наступне засідання комітету запросити представника Державного комітету з телебачення та радіомовлення та представників з асоціації, щоб ми це питання врегулювали. Якщо треба, можливо, якусь законодавчу ініціативу  "прорухати", тому що це в нашій зоні предмету відання.

СЮМАР В.П. Колеги, є у вас якісь заперечення? Член комітету ініціює розгляд питання, а я як демократичний голова можу тільки підтримати, як підтримую кожного з вас, хто ініціює питання. Давайте тоді, ми підтримуємо, винесемо тоді це питання, якщо немає заперечень, знову-таки. Немає. Гаразд.

Тоді прошу секретаріат врахувати пропозицію Олександра Опанасенка - для розгляду цього питання запросити Держкомтелерадіо і відповідно асоціацію.

Отже, переходимо до розгляду питання про Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Ми з вами, колеги, дуже відповідально ставимося до розгляду звітів, щороку їх розглядали. На превеликий жаль, жодного разу звіт не виносився у зал Верховної Ради України. Я вбачаю в цьому проблему, бо я вважаю, що інформаційний простір сьогодні вирішує надзвичайно важливі задачі для розвитку держави в першу чергу. І український парламент мав би значно відповідальніше ставитися до цих речей, оскільки стратегія розвитку, яка розробляється Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, це має бути у фокусі, очевидно, уваги українського політикуму, знову-таки, зважаючи на вплив інформаційного простору не тільки на розвиток політики і політикуму, а в першу чергу на розвиток держави. Від цього прямо ці речі залежать.

Але ми можемо достатньо фахово зробити свою роботу і, очевидно, будемо її сьогодні  робити. Ми пройшли, дійсно, непростий шлях упродовж цих років. Я вважаю, що  зроблено нами спільно з Нацрадою дуже багато по захисту українського інформаційного простору і по забезпеченню плюралізму всередині країни. Ви виконували, власне, ті закони, які розроблялися в рамках комітету, а, напевно, 95 відсотків  законодавчих актів походили з цього комітету, які змінили інформаційний простір країни. Ви сьогодні маєте більше повноважень завдяки волі парламенту і позиції комітету, і це добре, тому що, очевидно, регулювати інформаційний простір треба і посилювати повноваження регулятора так само потрібно.

Водночас я можу багато перераховувати здобутків, які стосуються квот, які стосуються дозволів біля, власне кажучи, тимчасово окупованих українських територій і посилення української присутності в цих регіонах, водночас лишається і багато проблем.

Для мене ключовою проблемою, наприклад, лишається питання монополії, власне, оператора цифрового мовлення в Україні компанії "Зеонбуд". Ну, лишається. І я знаю, що в зв'язку з цим багато проблем. Я думаю, що я поставлю відповідні питання, те, що нас на сьогодні дуже серйозно турбує.

Водночас лишається питання щодо стратегії, оскільки я буквально за останні кілька місяців проїхала багатьма обласними центрами, особливо на кордоні. Знаю дуже серйозну проблему з необхідністю посилення тимчасових дозволів в районних центрах і присутності там по всій лінії кордону з державою-агресором, а не лише в зоні ведення бойових дій. І дуже сподіваюся, що представник "Самопомочі" Олександр Опанасенко все-таки посприяє, щоб ми хоча би на рівні радіостанцій надавали ці дозволи. Я буду відповідний законопроект перереєстровувати, оскільки це питання треба вкрай нагально вирішувати.

У мене буде особисте прохання, Юрій Анатолійович. Я розумію, що ми тут всі вже десь рахуємо, хто тижні, хто місяці, ну, побачимо, як воно, життя, складеться далі, але якщо ми відповідально підходимо до нашої з вами роботи, я впевнена, що це так, то дуже важливо, щоб в стратегії розвитку інформаційного простору ми все-таки розуміли важливість розвитку мовлення громад. Ми з вами напрацювали дуже непоганий закон. На жаль, він опинився заблокованим, але він потрібен Україні об'єктивно, і це всі в один голос говорять, що такі регіональні і радіо і телеканали, вони вкрай сьогодні актуальні. Бо якщо цього не буде, все забере на себе Інтернет, який ніким не регульований, і де фейки стають просто ключовим таким засобом в різних сферах боротьби, я би сказала, вони стають ключовим інструментом, який в інформаційному просторі починає привілеювати. Ми це бачимо буквально щодня, як ці фейки використовуються в Інтернеті. Все-таки краще мати регульований інформаційний простір на рівні регіональних телерадіокомпаній, які працюють у відповідності до закону, і де професія журналіста чогось вартує, аніж повністю не регульоване інформаційне середовище, куди вкидаються постійно фейки, які вводять суспільство в оману. І ми не задаємо тут от якраз такої раціональної траєкторії розвитку держави.

Тому я би, звичайно, дуже просила, щоб у кожному регіоні ми мали, наприклад, ФМ-станцію. От мені в Луцьку скаржилися, що у них нема жодної луцької ФМки, що йде розбудова мереж загальнонаціональних. Це, звичайно, добре. Але люди потребують дзвонити і питати, говорити, обговорювати. От у Вінниці, наприклад, там місто над Бугом, "talk radio". Чудово. Постійно іде обговорення актуальних для міста питань. І це об'єднує громаду, це робить громаду сильнішою, це посилює інформаційне середовище країни. А коли є тільки загальнонаціональні станції і не можна обговорити от в такому доступному форматі, я вважаю, що це є прогалина в контексті стратегічного розвитку інформаційного простору країни. Я би дуже просила, щоб це було враховано, і щоб ми розуміли, що цей плюралізм  в рамках регіональних і радіо, і телекомпаній, щоб він був забезпечений і в регіонах так, як це є в рамках загальнонаціональних.

Звичайно, основним доповідачем щодо звіту буде Голова Національної ради Юрій Артеменко, а членів комітету прошу бути активними, ставити питання і висловлювати свої позиції, щоб ми могли максимально фахово це обговорити. Юрію Анатолійовичу, скільки вам треба часу?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я буду намагатися швидше.

СЮМАР В.П. Прошу.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Власне кажучи, ви все сказали, пані Вікторіє. Пропоную затвердити звіт.

Це все сказано, і сказано, в принципі, багато чого я хотів сказати. Я хочу почати з того, що, знаєте, доходить до кінця термін повноважень цього складу Нацради, в принципі, доходить до кінця повноважень склад нинішнього парламенту, на осінь, і хочу вам подякувати за ту роботу, яку ми разом робили. Були у нас і внутрішні конфлікти, і у вас вони кожного дня, і була… Але головне, була разом…

СЮМАР В.П. Це недостовірна інформація про щоденні конфлікти в рамках комітету.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Колеги, я б хотів піднятися над цим і сказати, що ми дуже багато з вами зробили. І дуже швидко забувається те, що було раніше. А коли повернутися на 5 років тому, коли пані Вікторія одна на один боролася, закривала російські канали ще працюючи в РНБО, або коли ми прийшли 5 років тому до Національної ради, де все було погромлено, то зараз, знаєте, здається, що в таких ситуаціях, отже умови, там, у кожного співробітника є персональний комп'ютер, ми запустили систему документообігу електронного, яка є тільки в деяких (двох-трьох) центральних органах виконавчої влади, коли папір не ходить, і я завдячую тут і пану Григорію, який тоді цим займався, розпочинав.

Тобто хочу подякувати за ту роботу, за ту масу законів, я навіть не буду перераховувати, які були зроблені; за ті зауваження, які кожним з вами були зроблені, бо я з кожним з вас спілкувався незалежно від фракцій, сперечалися з Юрієм Олексійовичем, але всюди знаходили або компроміс, або правильне рішення.

Тобто, перше, це я хочу сказати вам дякую і бажаю вам на виборах, не залежно від якої партії ви представляєте, знову залишитися тут для того, щоб вже на такому досвіді, маючи фах, не навчатися, а продовжити цю роботу.

Що стосується звіту. Ми підготували, на жаль, от на що у нас грошей немає – на принт, але ми підготували, виклали вчасно. Я дякую Ользі Герасим'юк, яка працювала, організовувала звіт, і керівнику апарату, все звели і от таких 2… Це теж, ніколи  такого не було…

СЮМАР В.П. У мене відчуття, що це найбільш фаховий звіт за весь час.

АРТЕМЕНКО Ю.А. І інфографіку. У  мене один екземпляр, ще можу продати комусь.

Тепер я коротко скажу, що ми зробили без цифр, бо це краще буде вже в запитаннях, якщо можна.

Перше, дійсно, майже цілком змінили інформаційний простір на краще. Можливо, не так, як мріялося, але на краще. Почну з мовних квот. Є там табличка. Дякуючи вам, вашому закону, почалася ця робота. Бо пам'ятаєте, як він народжувався, як там індустрія була проти, але знайшли компроміс. І два факти: сьогодні при нормі 30% на музику, середня норма – 48 за власною ініціативою радіокомпаній; і друга – при нормі 70 % державної мови – 92%. Оце показники. Інше, можна, що завгодно сперечатись, але  є цифри.

Друге – штрафи. Ми дякуємо, що вперше ввели процедуру штрафів. Теж ви пам’ятаєте, як це народжувалось, але знайшли, можливо, треба зараз удосконалювати цю процедуру, бо всі роки штрафи, вони ж не працювали, вони були прописані, але не працювали. І зараз, я не пам’ятаю цифру, але вам скажу, що більшість штрафів іде саме за невиконання квоти української музики, здається, близько 2 мільйонів грошей, там 1 мільйон 700 з 1 мільйона 900 це саме за невиконання квоти української пісні.

Можу вам сказати, що незалежно яка: велика, маленька, мережева радіостанція не виконує, навіть за 0,1% штрафували, бо ми казали: шановні друзі, робіть на 3 %, на 5 % краще більше, але щоб норму цю виконали, бо це народжувалось досить суворо.

Російські канали. Те, з чого починала, з "великих китів" Вікторія Сюмар, ви продовжили, зараз я можу сказати, що у нас в ефірі залишилось 4 російські канали розважальні. Всі інші різними рішеннями з різних підстав: невідповідність реклами, показ людей з "чорного списку" - всі вони не працюють.

Розбудова мовлення. Окремо можна говорити, великий тут постулат зроблено в  зоні АТО, на прикордонних територіях, взагалі по всій території України. Я дякую за той Закон про тимчасові дозволи. Вони дійсно дали нам право швидко запрацювати, оперативно і так далі. Я хотів би подякувати Олександру Опанасенку, бо він  прихильник, там інші є сили, пані Вікторіє, ми знаємо хто, але він хоче це зробити, бо, в першу чергу, ми готові і  це треба один із пріоритетів робити.

Дуже багато те, де ми могли, ми накрили. Навіть, вже знаєте, немає фізичної кількості, я вам скажу тільки по зоні АТО в Донецькій, в Луганській областях скільки в нас зараз об’єктів. Більше 20 радіостанцій.

Далі. Місцеве мовлення, мовлення громад. Дуже правильно, 3 роки тому ми почали цей процес, ви знаєте, що треба було шукати для місцевих маленьких, свого часу зникнувших.  Не завжди це проходить гладко, але за 3 роки з’явилось 74 місцевих мовники саме завдяки програмі "Мовлення громад", нових 74. Ще процес іде дуже повільно, бо люди не вірять, не знають, не подають заявки. Якщо ми приводимо в приклад там Херсонську чи Харківську область, де вони взяли і об’єднались, зрозуміли, ми видали такий підручник і запустили це. Я з подивом дивуюсь, коли приїжджає до мене губернатор якоїсь області, починає казати, а я кажу, що є така програма. Та ви що? Давайте починати. Треба час, щоб це розбурхати і спонукати.

Розвиток суспільного і Армія FM. Я пишаюсь і всі мої колеги пишаються тим, що ми дали старт Армії  FM. Я зараз не кажу про державне чи недержавне, ми видали їм 3 частоти як експеримент, як пробу в трьох  ключових для армії регіонах - у Вінниці, де знаходиться штаб Повітряних сил, у Житомирі, де бронетанкова наша і окрема десантно-штурмова бригада, якщо я не помиляюся, 95-а бригада, і в Києві, як в столиці нашої Батьківщини. Вони на днях, можливо уже там завтра-післязавтра, вони запускають  ці частоти.

Суспільне. У нас, я пам'ятаю, коли ми прийшли, не було нічого. І де брати ці частоти? Зараз простір змінився дуже багато. В першу чергу ми, звичайно, орієнтувалися і побудували мережу для УР-1. Для УР-2 і УР-3 були певні там проблеми, ми давали  пріоритет, ми не хотіли, знаєте, ляп-ляп-ляп – номер 1, номер 2. Ми побудували, власне кажучи, майже всю…

СЮМАР В.П. А на скільки збільшилася мережа?

(Не чути) 

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я вам не відкрию секрет, у нас буде, закінчився термін прийому, протягом місяця ми проведемо конкурс на київські частоти. І там дві частоти, ми форматні конкурси проводимо, хоча між нами там суперечки і так далі, форматні, щоб, знаєте, не про все, а щоб під конкретну якусь ідею. Так от, дві ідеї, які були закладені в конкурсі, під який закінчився прийом документів, це формати, яким відповідає УР-2 і УР-3, тобто "Культура" і "Промінь". І враховуючи, що вони одні, хто подалися на цей конкур, якщо колеги проголосують відповідно, більше конкурентів у них немає, то у них є можливість отримати частоти і запрацювати в Києві, і таким чином почати мовлення цих мереж, хоча в деяких містах вони вже є.

Цифрове мовлення. Да, можливо, це експеримент - цифрове радіомовлення. Але працюють 14 радіостанцій, нових, тих, які, тобто не олігархів, а якихось нових. І, дай Боже, щоб цей процес розвивався, це залежить і від мовників, і від трейдерів, і від автолюбителів, і від машин, і від багатьох факторів. Але можу вам вже сказати, що, наприклад,  завдяки цьому були відповідні кошти направлені до бюджету за збір ліцензії. І кожен визначався, чи варто йому платити за ліцензію, чи це такий експеримент невдалий.

Робота з громадськими організаціями. Я вдячний, тут я побачив Катерину Мясникову, Наталю Клітну, це одні з небагатьох, але відомих організацій, які нам завжди допомагали. Ми сперечалися з ними, сперечаємося, будемо сперечатися, але фахова експертиза завжди потрібна. Дякуючи Незалежній медійній раді, яка була створена, дуже фахові експертизи і висновки вони нам давали, ми підкріпляли у судових суперечках з будь-якими телеканалами. Але є одна проблема, яку, можливо, треба буде вносити в законопроект. Не всі суди, але деякі суди кажуть: "Вони не експерти". От КНІСЕ, наприклад,  Інститут судової експертизи, він експерт є,  хоча людина ніколи не займалася бізнесом. А якийсь відомий медіа-експерт дійсний, ну Тарас Шевченко, у нього вчора був день народження, наприклад,  для мене він один з відомих таких правників, який розбирається. Він, по факту, до суду доходить, його рекомендацію-експертизу множать на нуль, кажуть: "А є тільки такі сертифіковані". І так далі. Це є проблема, з якою треба розбиратися. Хотів би подякувати цим інституціям.

І останнє, на що хотів би звернути увагу. Ми запустили, от, знаєте, є речі, які ми там зробили як новинку, там цифрове радіо чи там дали в мережу "Армія FМ", у нас почала працювати ще дуже квола, ми завдячуємо тут і уряду, який підтримав, і вам, які ініціювали, система моніторингу.

СЮМАР В.П. Ви написали, що дуже потужна в звіті. Просто мені було цікаво подивитися.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Вона потенціально дуже потужна. Я розкажу, про що це. Це унікальна розробка англійської компанії, яка там і для Скотланд-Ярду робить. Це захват 80 каналів, ну там можна до безкінечності, розшифровка їх, транскрибування на українську мову, те, чого не робилося. Ну ви знаєте, навіть в сучасних телефонах там "сірі" не завжди підтримували українську. Це розпізнавання по обличчях. Тобто варто ввести там, наприклад, Юрій Павленко, його фотографію запрограмувати, і воно буде показувати, на яких каналах він був. Це передача емоцій. Тобто буде розшифровка така не просто, що там Юрій Павленко каже, а Юрій Павленко там посміхнувся чи з сарказмом. Але ця, знаєте, система, її треба навчити, це як нейронна система. Тобто є програма…

СЮМАР В.П. Це для Скотланд-Ярду ми Павленка вираховуємо?

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ні, ми просто не встигаємо це зробити на президентські, бо нам фінансування дали тільки в грудні. Але ми це зробимо. І наші наступники зроблять це до парламентських виборів. Це буде вам велике "підспір'я", знаєте, коли можна буде розшифровувати, і зменшення людського навантаження.

Ще одна проблема, і закінчу я за цей рік, це ви правильно сказали, цифрове мовлення. Це проблема монополізму "Зеонбуду", це проблема того, що РРТ втратило гроші і зараз, як сказав мені в розмові Леонід Євдоченко, керівник Служби держспецзв'язку, у них під питанням, в травні немає коштів на зарплату. І вчора чи позавчора з'явилося, два листи надійшли до мене, ну до Євдоченка і до мене, один з тим, що "Зеонбуд" каже: "Ми не можемо прорахувати частоти, тарифи, бо нам не дає РРТ розклад, з чого складається і так далі. Типу вони що захотіли, те й написали, РРТ, а ми не хочемо так, ми хочемо знати обґрунтування". І з іншого боку лист РРТ, що "ми дали все, що ви хотіли, пішли вони до одного місця. Значить, ми з 18 числа припиняємо, з 18 березня, припиняємо трансляцію". Я, значить, терміново буду збирати сьогодні, завтра Євдоченка, ці дві організації, будемо шукати компроміс. Ми запропонували свій компроміс, ну не хотів би зараз там детально, який є. якщо ні, то тоді, звичайно, будемо звертатися і до вас, і до уряду, знаходити. Але поки не врегульовані статуси, відносини, ну важко це робити.

Що стосується ще одного досягнення. Це, знаєте, впровадження цифрового замість аналогового. Так, воно пройшло складно. Так, воно не так, знаєте, як могло, але була політична воля в першу чергу Прем'єра, який прийняв рішення, і зараз проблема, щоб ліквідувати все те, що було там - прогалини, слабкі зони прийняття, статус монополіста, і цей процес треба рухати. Ми зараз думаємо над місцевими радіокомпаніями. Ви знаєте, що з 1 травня мають будуть відключені, у кого аналог є. Але тут дві пропозиції. Ми запропонували всім компаніям подати заявки на прорахунок. У нас 100 таких місцевих компаній. Подали фактично 50. Тобто половина, вони не бачать себе, ну з  різних причин вони до нас не подали ці заявки. Тобто треба знайти 50 частот для місцевого телебачення в  Український державний центр радіочастот. Дякуючи співпраці з ними, я дякую і Володимиру Корсуну, який там працює і дуже оперативно реагує, але проблема зависла в Генштабі, бо Генштаб, знаєте, думає, чи можна це для військових потреб. І це така, знаєте, зона закрита для нас. Вони без пояснень кажуть: можуть чи не можуть.

Тепер що стосується наступних пропозицій і цьому складу, якщо він там буде працювати чи буде переобраний як Нацради, так і парламенту. Ну я особисто вважаю, що у нас перший – це, звичайно, Закон про АВП. Я знаю, пані Вікторія, що ви працюєте, і ми працюємо, і проводимо наради, і є проблеми, ну, хоча б якийсь базис його прийняти.

СЮМАР В.П. Я розкажу вам.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Да. Друге – це Закон про тимчасові дозволи, на лінії АТО – те, що ви перевносите, розширюєте і далі ведете. Це розбудова мереж – завдання для нас, яке є. І, знаєте, вибирати тут важко, коли є, наприклад, одна частота  і на неї претендує і місцевий мовник, і місцевий, але проводовий мовник, і загальнонаціональна мережа, бо це теж треба вибудовувати мережі. Бо будь-яка загальнонаціональна мережа без двох компаній, чи-то УР-1, чи-то є комерційна, це теж не є повна загальнонаціональна мережа.

Друге завдання, чергове завдання, на яке у нас немає відповіді, як уникнути політизації телекомпаній, як заставити телекомпанії жити за грошима, як боротися з 5-ю колоною, бо, знаєте, ми вихваляємося, пишаємося, що ми зупинили російську пропаганду, але деякі наші українські канали, вибачте, вони у своїй риториці переплюнуть… Але за фактом стоять реальні власники, українські, чи не реальні, і механізмів тут, ну, я знаю, що такого досвіду, його в світі мало. Якби був, то ви, мабуть, переписали б. Але це проблема, яка є. Протидія фейкам, дезінформації – це ті закони, які, я думаю, що рано чи пізно, вони спливуть. І в будь-якому вигляді хоча би почати з цього, а потім удосконалювати.

Будемо удосконалювати моніторинговий центр. Я переконаний, що до парламентських ми запустимо. Але в цьому році ми хочемо також розставити цей моніторинговий центр по регіонах, по башням КРРТ, щоб тут, з Києва, можна було дивитися, бо є, знаєте, певний контроль за нашими представниками. Це не секрет, що вони на місцях живуть і вони зовсім інакше бачать свої стосунки з місцевими радіокомпаніями. І, знову ж таки, з одного боку, це контроль над ними, з іншого боку – це полегшить їхні повноваження, дозволить зосередитися на якійсь іншій роботі. Фактично ми будемо отримувати, підходячи до комп'ютера, картинку з усіх телеканалів місцевих, які є у нас тут.

СЮМАР В.П. Юрій Анатолійович, давайте…

АРТЕМЕНКО Ю.А. І останнє: виборчі повноваження. Ми вступили в вибори, підписали меморандуми з НАЗК, ввели своїх представників в МВС, в Центральну виборчу комісію, працює робоча група. Але насправді, не хотів би говорити, але немає повноважень. ЦВК на нас киває, ми киваємо на ЦВК, скаргами завалені. Процедура, навіть якби у нас були повноваження, ви знаєте, по нашим законам - це перевірка, це три місяці. Тому багато дуже дезінформації.

Хотів би закінчити тим, з чого почав. Дякую за роботу. Прошу звіт прийняти.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Анатолійовичу.

Я просто хочу сказати нашим колегам журналістам, які сьогодні присутні, і, очевидно, колегам з комітету і членам Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. У нас серйозна проблема сьогодні з стосунками, які виникають з "Зеонбуд" і РРТ. Ми можемо вийти дійсно на ситуацію, коли у нас почнеться вимкнення фактично телеканалів. Тому що "Зеонбуд" дійсно дуже серйозні гроші заборгував перед Концерном РРТ. Концерн РРТ відповідно не може сплачувати гроші за електроенергію банально, його приватний надавач послуг електричного зв'язку просто?напросто так само може вимикати. І ми ж чудово розуміємо, що використовуючи, я візьму на  себе такі речі і  скажу, що корупційні впливи на ваших попередників, "Зеонбуд" фактично розбудовувався і як монополіст, і як структура, яка паразитує сьогодні на державному концерні.

Знову, у нас не покриваються витрати на Суспільне мовлення, які б давали можливість їм повною мірою платити за послуги Концерну РРТ. Знову РРТ недоотримає ці кошти. І те, що є попередження, що з 18 березня може бути відімкнене цифрове телебачення, це не жарти, це виборчий період, це величезна відповідальність. Сьогодні, якщо, не дай Боже, це відбудеться, умовно, з технічних причин, це точно буде сприйматися і однозначно буде мати величезний вплив і величезну політизацію, величезний вплив на виборчий процес.

Тому давайте максимально серйозно підійдемо до цього питання і зробимо все можливе, щоб в рамках міжвідомчих стосунків було рішення. Я розумію, що дуже складно змусити монополіста виконувати свої зобов'язання, але монополіст просто буде встановлювати вищі тарифи для телеканалів. Це теж може бути таким вибірковим інструментом тиску на ті чи інші телеканалі, чого не можна допустити сьогодні. Бо, знаєте, ми так довго йшли з вами в ліберальному руслі, забезпечуючи оцей наш здобуток, який можна назвати плюралізм в інформаційному середовищі, і ми дуже правильно насправді пройшли період ліцензування, надання ліцензій на цифру для загальнонаціональних мовників. Я переконана, що стратегічно це було надзвичайно важливе рішення: пройти в цивілізований спосіб цей процес, навіть якщо комусь хотілося десь покерувати ним, то сьогодні ми підійшли до такого технічного питання, яке є важливим і яке може мати стратегічні наслідки. Тому дуже прошу мати це на увазі і взяти це до уваги, і всім долучитися максим до вирішення, усвідомити серйозність цієї проблеми сьогодні.

Тому якщо буде можливість, Юрію Анатолійовичу, дасте відповіді щодо ваших варіантів, як це вирішувати, тому справді це надзвичайно актуально. І прошу тоді колег ставити питання, в кого є.

Папі Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги!

Шановний Юрію Анатолійовичу, шановні члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, дякую вам за фаховий і дійсно дуже якісно підготовлений звіт. Я думаю, що багато наших колег мали можливість з ним ознайомитися на сайті Національної ради.

І дійсно щороку, коли ви приходите сюди зі звітом, мене дуже тішить те, що відбувається така конструктивна співпраця. Ми бачимо, що те, що ми робимо як парламентарі, як законодавчий орган, ті інструменти, які ми вам даємо в руки, вони не просто працюють, а ви використовуєте їх на повну. І це дуже-дуже приємно, що коли твій труд як депутата не пропадає дарма і коли в цьому колегіальному органі, конституційному, знаходяться люди, які можуть користуватися тими інструментами, які ми створюємо для дійсно українізації інформаційного простору, для забезпечення захисту національних інтересів в інформаційній сфері.

Про що я хотіла би поставити питання? Ми всі знаємо, що зараз в парламенті плідно, довго, подекуди нудно, а подекуди навіть з ознаками некоректної поведінки обговорюється мовний закон. Ми пройшли близько 270 поправок зараз, з колегами ми порахували, що якщо ми будемо йти такими темпами, то нам потрібно 6 пленарних тижнів.

Я вітаю, до речі, журналістів з тим, що мовний закон вони можуть отримати в подарунок на своє професійне свято  6 червня - День журналіста.

Але тут питання таке, що разом з цим мовним законом, цей подарунок, він може бути таким трохи в лапках для індустрії, бо в мовному законі зашита норма про те, щоб запровадити мовні квоти для телерадіокомпаній на рівні 90%. А хочу нагадати, що 13 жовтня минулого року тільки вступили в дію мовні квоти, тільки вони запрацювали на повну. Відповідно автори законопроекту нового зараз пропонують нам знову змінити умови для індустрії. Хоча і попередній закон проходив досить важко, про мовні квоти.

Юрію Анатолійовичу, можливо, ви висловитеся з цього приводу. Я би хотіла почути вашу думку. Ми бачили результати вашого моніторингу виконання мовних квот українськими мовниками станом на зараз, коли запрацювало 75. Як ви вважаєте, наскільки індустрія готова зараз до таких змін правил гри? Як ви  вважаєте, наскільки вони на часі?

І з тим самим питанням я би хотіла звернутися до нашої Громадської ради, до представників індустрії, я знаю, що вони хотіли попросити слово. Якщо можна, будь ласка, коли будете говорити, то теж я попросила би вас висловитися з цього питання. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я коротко скажу. Я думаю, що все, що приймуть народні депутати, це вони приймають вірно, бо це розумні люди. Приймемо будь-який закон. Але особисто моє таке враження, знаєте, дуже правильно,  ви вірно зробили, коли вводили мовні квоти, робили поетапно: 20, 25, 30 процентів. Індустрія досить інертна.

СЮМАР В.П. 25, 30, 35.

АРТЕМЕНКО Ю.А.  Да, вибачте.

Індустрія дуже інертна, буде спротив. На мій погляд, 90 – це забагато, особистий погляд, на 90, бо є мови інших народів, меншин, не російською, і татарською, можливо, і англійською треба давати. Я за те, щоб ці квоти були, на мій погляд, особистий погляд, там 70%, може 80%, і щоб не дуже довгим терміном вводились.

Але це думка в мене така, я знаю, що в кожного з членів Нацради може бути абсолютно інша думка.  і ми не можемо прогнозувати, які будуть наслідки  90%, може і спокійно пройде. Пам’ятаєте, я сам казав, що перехід на "цифру", він викличе бунти і так далі. Так, він пройшов не так, як мріялось, але і не так, як страшили.    

А від Громадської ради в нас хто є?  Сергій Сьомкін.

СЮМАР В.П. Є.  Ми дамо їм можливість висловитись. Тепер давайте по черзі. Владиславе Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. У мене два таких професійних запитання щодо звіту. Ми обговорювали цей Закон про тимчасові дозволи, який мав такий складний шлях, але був прийнятий, але був прийнятий не в тому обсязі, в якому б мені хотілось.

Я дуже вітаю зараз  другу ініціативу пані Вікторії, що ми розширюємо дію цього закону, спробуємо розширити на всю територію, по всьому кордону з країною-агресором, не тільки Донецька і Луганська області, Крим. Але так само, моя думка, що нам треба розширити цю територію ще і на території, які межують з територією Придністров’я, тому що звідти працюють фактично російські медіа. І так само я як представник Буковини можу вам сказати, що так само є проблеми з українським простором і по кордону з Румунією. Я знаю, що такі самі думки щодо Закарпаття.

І тому мені цікаво від Нацради  почути, чи є якісь звернення, чи є якийсь практичний досвід того, що є потреба в розширенні цієї території тимчасового мовлення. Це моє перше питання.

І друге питання, теж воно піднімалось, я хотів уточнити, біля ста місцевих регіональних телеканалів, які не отримали цифрову ліцензію завдяки тому конкурсу дивному,  коли віддавали частоти цифрові в регіонах незрозуміло яким компаніям, а місцеві мовники не отримали. Вони мають термін до 1 травня, але потім планується створення регіонального мультиплексу, який буде на концерні чи якось по-іншому. От яка процедура передбачається, якщо будуть виділені ці частоти, яким чином будуть організовуватись?  Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Перше питання дуже просте. Ми пропонуємо в законі, звертались до пані Вікторії, щоб саме виписати територія держави-агресора, розуміючи кордон з Росією. А звичайно в нас та ж російська пропаганда заходить не тільки через Придністров’я, вона заходить через Білорусь. В нас дуже багато скарг. Але як виписати, вибачте, це вже міжнародний скандал, бо держава-агресор – це красиво звучить.

СЮМАР В.П. На жаль, це не красиво. Юрію Анатолійовичу, давайте обережніше з цитатами.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я маю на увазі, що це правильно виписано, красиво юридично. Але виписати, наприклад, Придністров’я не є визнаною республікою, ми маємо писати – на кордоні з Молдовою, і це вже міжнародні стосунки. Це вам, народним депутатам, законотворцям, визначатися, як виписати. Звичайно, ми виконаємо все.

Що стосується другого, ну, це дуже складне питання (регіональні). Я можу сказати, яка в нас є з Концерном РРТ проблема. Ну, не проблема, а дискусія. Коли ми приймали рішення про перехід на цифрове мовлення, виконували, ми написали, і я особисто звертався до Прем'єр-міністра, що ми попереджаємо про втрати Концерну. Передбачити гроші, механізми компенсації, ми не можемо казати за рахунок чого, чи це кредит, чи це, там, матеріальна якась допомога, чи там ще щось, реструктуризація. І я знаю, що зараз цією проблемою стурбований теж Прем'єр-міністр. Він розуміє, що для нього теж конфлікт під час виборів абсолютно не потрібен.

Але що стосується іншої пропозиції Концерну РРТ. Концерн РРТ каже: дайте нам, будь ласка, частоти, які прорахував Концерн НУТСР, оголосіть конкурс. Ми не можемо оголосити конкурс, поки ви не сформулюєте вартість, бо будь-яка телекомпанія для того, щоб піти на конкурс, вона має знати, скільки це буде коштувати, які є гарантії. А піти й сказати, що у нас буде дешевше, ніж в "Зеонбуді", ну це теж, знаєте… І це така велика проблема, яка потребує, як і регіональний мультиплекс… Деякі у нас працюють, в Одесі, ви знаєте, запустили. Зараз ми в Херсоні думаємо, знайшли варіант в Херсоні, йдуть випробування. Харкова, вибачте. Харкова, прикордонних територій. Там є у нас один точно відомий канал, це канал АТВ, який пов'язують там з відомими політиками, але справа не в тому. "Сімону" нам вдалося – одному з найстаріших каналів – дати, а більше – ресурс вичерпаний.

Ми прорахували після відключення, вірніше, після того, як перейшли на цифрове, прорахували теоретично один канал, але зараз ідуть випробування натурні. Генштаб просить додаткові натурні випробування. Якщо все пройде добре, то ми можемо створити там регіональний мультиплекс і запустити всі харківські телерадіокомпанії, які є. Більше детально, пане Влад, мабуть, ви і самі знаєте.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрій Анатолійович.

Прошу колеги. Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановна Вікторія Петрівна, шановний Юрій Анатолійович, члени Національної ради, колеги! В цілому підтримую те рішення, яке запропоноване щодо чергового звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Дійсно, цей рік був непростий і в роботі Національної ради, і в дискусіях по роботі з комітетом Верховної Ради. Але протягом року завжди знаходили найбільш оптимальне рішення в інтересах інформаційного простору і відповідних мовників, хоча ряд конфліктів чи, скажемо, ряд дискусій, вони ще потребують часу для врегулювання.

Хотів би звернути увагу на те, що за весь час роботи і комітету, і Національної ради за час її повноважень (тут підтримати вас, власне, Вікторія Петрівна) не відбулося звіту, як це передбачено законом у Верховній Раді України. І, на мій погляд, це, ну, негативно. І воно певним чином підриває і легітимність самої Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тому, можливо, в самому рішенні комітету за підсумками розгляду цього питання звернути увагу на цей факт і окремо, можливо, й звернутися до керівництва Верховної Ради України з тим, аби все-таки запланувати хоча би  під кінець уже повноважень Національної ради розгляд уже звіту не просто за рік, а звіту за весь час роботи Національної ради.

І  ще один момент, на який я хотів звернути увагу, користуючись присутністю, власне, членів Національної ради. В рамках виборчої компанії стався один, ну безпрецедентний, на мій погляд, факт, коли один з телеканалів відмовився розміщати телевізійні ролики одного з кандидатів у Президенти. Мова йде  про Суспільне телебачення, яке відмовилось розміщати телевізійні ролики кандидата в Президенти Юрія Бойка, мотивуючи, що одна із фраз, яка звучить в ролику, нібито є маніпулятивною. Це стосувалося фрази: "Президент розбагатів у десять разів, пенсіонери збідніли в два рази". На це зауваження були надані офіційні дані, зокрема декларація Президента України, де за час його роботи його статки зросли офіційно, відповідно до декларації, у 82 рази, а якщо взяти сьогоднішній день…

СЮМАР В.П. То це ж недостовірна інформація. Ви пишете - "в 10", а там  "82"…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Маніпуляція.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якраз в десятки, в десятки разів. Ну станом на сьогоднішній день вже більш як в 100 разів зросли статки. Ну, звичайно, можна було б сказати не "в десятки", а в 100 разів. Разом з тим, ми дали більш-менш точну інформацію. Те ж саме стосується і пенсії. Бо вона була станом на 2014 рік 118 доларів, зараз менше 60 доларів. Тому, в принципі, ці всі підтвердження були надані, але і це не вплинуло на позицію Суспільного телебачення. Більше того, всі телеканали цей ролик взяли, прокрутили - і жодних судових позовів не було ні від пенсіонерів, ні, власне, від Президента щодо недостовірності чи маніпулятивності інформації. На мій погляд, це прямий прояв цензури, бо Суспільне телебачення вимагало вирізати ці слова з ролику, і тільки тоді вони його поставлять. Прояв цензури. Я просив би Національну раду на це звернути увагу і, можливо, на наступне засідання комітету запросити керівника Суспільного телебачення з тим, щоб він доповів, як могло статися, що Суспільне телебачення дозволило собі цензуру.

В цілому  ще раз хочу подякувати членам Національної ради за рік плідної і результативної співпраці. Дякую.

СЮМАР В.П. Я дуже коротко. Просто скажу, Юрію Анатолійовичу, поділяючи там цілком важливість рівного доступу всіх кандидатів у Президенти - учасників виборчих перегонів до ефірів, я би дуже просила, щоб все-таки питання, які виникають в рамках виборчої кампанії, Нацрада вирішувала разом з ЦВК, ну  і відповідно з кандидатами. Тому прохання, дійсно, це розглянути, оскільки тут це питання регулятора, так, і Суспільного мовника, а ми політики, щоб це не трактувалося як політичний тиск, а лише як регуляторні органи мали би це розглядати.

Там Юрій Анатолійович і Григорій Аронович.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я просто коротко скажу. Знаєте, якщо ми будемо втручатися, це теж будуть казати. Ви читали пост одного з моїх колег, з наших друзів,  який сказав, що от виконується, там Нацрада виконує там обіцянки. Нещодавно. Я не буду казати. Але, знаєте, ну простий приклад. Ми, до речі, за ініціативи Катерини Мясникової, яка очолює НАМ, в цьому році створили, проголосували, підтримали ідею громадської ради, створили експертну раду. Мається що на увазі? Незалежна експертна рада. Увійшли туди, хто подав заявки. Це була практика ще за нашої каденції, до нашої каденції, але потім вона не працювала якийсь час, для захисту телеканалів від кандидатів. Тобто приходите, телеканал не хоче брати вашу рекламу, наприклад, вважає, що вона порушує, він приходить з експертною радою, медійне середовище каже, що це дійсно зловживання правами. Звичайно, в суд подає канал, але у них є висновок якогось там медійного експертного середовища. Це перше.

І по-друге. Пане Юрію, дивіться, ми почнемо, просто-таки не готове виборче законодавство. Є один механізм – подати в суд, 2 дні, отримати. Ми будемо посилати перевірку, за 10 днів попереджати, проводити перевірку, ми закінчимо її на парламентські вибори….

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, Григорію Ароновичу, хочу вас підтримати…

(Загальна дискусія)

ШВЕРК Г.А. Коли ще я працював у Національній раді, як працювала Нацрада у виборчий період: ми створювали робочу групу, яка моніторила ситуацію, і, здається, щотижнево працювала, мабуть, і зараз таке є. Але законодавство щодо виборчого періоду Нацраді дає лише одні повноваження: моніторити і надсилати листи в ЦВК для того, щоб ЦВК з цього приводу приймало якісь дії.

І з цього приводу у мене питання. Чи є така робоча група наразі? І чи змінилося щось у відносинах з ЦВК після того, як новий ЦВК з'явився? Бо раніше вони навіть не відкривали цих листів, у них навіть не вистачало на це часу.

СЮМАР В.П. Почули, Григорію Ароновичу. Прошу.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Сьогодні робоча група є. Входять і приходять і іноземці, і всі, веде Ольга Герасим'юк, але знову ж таки… Ми зустрілися з ЦВК, до речі, запропонували написати меморандум, підготували меморандум. Нормальні всі люди там, от нові обличчя, класні і так далі, але щось не зрослось, а вони нам тексту так і надали, не підписали, не знаю чому. І коли ми в усній мові, ми кажемо: ми за законом вам надсилаємо, ви реагуєте, бо на час виборів "зупиняється" (ну, я в лапках) Закон про телебачення, це особливий період. Ми вам готові все починати. У нас немає повноважень, ми зараз прийшли нова команда, розбираємося, ми будемо вносити після президентських виборів.

СЮМАР В.П. Почули, Юрію Анатолійовичу.

Пані Ольга Герасим'юк додає. А в чому там причина, пані Ольго?

ГЕРАСИМ'ЮК О. Дякую.

Справді працює робоча група. В неї якраз і увійшов представник ЦВК, представник НАЗК, з нами працює ОБСЄ, з нами працює NDI, Міжнародна місія, Європейська мережа моніторингу, Рада Європи, громадськість. Ми всі розглядаємо всі ці кейси.

Що стосується ЦВК. Немає у нас такої можливості надсилати в ЦВК листи про ті порушення, які ми знайшли, тому що ЦВК зараз не має таких повноважень взагалі реагувати і регулювати це. І в законі залишився єдиний орган, який повинен з цими речами мати справу, це справді Національна рада. НАЗК також присутні з нами постійно на всіх, до речі, запрошую депутатів до нас у п'ятницю на чергове засідання робочої групи, прошу вас прийти, Григорію Ароновичу, вас, Юрію Олексійовичу, всіх бажаючих, будь ласка. Ми розглядаємо всі оці випадки. І ЦВК присутні, вони знають. Ми їх можемо лише поінформувати про ці випадки, а реагувати на них повинні ми, Національна рада.

Безперечно, у нас дуже мало повноважень, так. Але я вважаю, що ми повинні, все ж таки ми працюємо, така робоча група вже працювала три рази. Були вибори і ми три рази складали такі звіти.  Ми описували весь спектр порушень, які відбуваються під час виборів, описували конкретні кейси, заносили до списків ті моменти, які потрібно внести в законодавство, і пропонували  парламенту.

Цього  разу ми матимемо не тільки президентські вибори, на які ми, звичайно, не встигнемо вже нічого вдосконалити, але ми матимемо парламентські вибори, до яких можемо щось встигнути зробити. Я не дуже покладаюся на наш моніторинговий центр, який, думаю, не створимо ми в такому вигляді фантастичному, який тут був описаний, до парламентських виборів, тому що це справді нереально. Але ми повинні зробити усе для того, щоб виконати принаймні те, що в наших силах. В наших силах – Національної ради.

Якщо нам закон не дає можливості прореагувати швидко, це не означає, що ми не повинні цього робити. Наприклад,  я завтра хочу з голосу внести на засіданні нашої Національної ради пропозицію спробувати той шлях, яким ми ще не пройшли. Є Кодекс про адміністративні порушення і він прописує Національній раді конкретну дію – це якраз адміністративні протоколи, які Національна рада уповноважена укладати у випадку, коли є оцей нерівний доступ кандидатів до ефіру.

Так, механізм не прописаний. Ми передбачаємо, що ми можемо не встигати, що на це треба буде час, треба буде визначати, що є відповіддю, що є недостовірною інформацією і таке інше. Тобто все це те, що треба опрацювати. Але я вважаю, що ми повинні цей шлях принаймні спробувати пройти для того, щоб ми його описали для законодавця. Тому я хочу завтра внести це. І, до речі, до нас звернулися і на робочій групі мене як голову робочої групи уповноважили звернутися до своїх колег з тим, щоб ми це опрацювали, оцю історію, і спробували це зробити.

Так само ми співпрацюємо з Міністерством внутрішніх справ, де також є робоча група, яка відповідно реагує також на порушення законодавства у виборчий період. У них так само прописано згідно цього Кодексу оці протоколи, і так само немає жодного механізму. Все ж таки вони пробують це робити для того, що якщо це не починати робити, то це не стане ніколи.

Тому я хотіла би, щоб ми в рамках роботи нашої робочої групи спробували пройти усі ці шляхи, показали їхні недоліки, наприклад,  у законодавстві, описали їх і подали. І, можливо, на виборах парламенту уже  це би знадобилось. Я не вважаю, що у нас така безнадійна ситуація, що ми така безправна Національна рада, яка нічого не може вдіяти. Ми можемо закласти базу для створення дійсно вагомих механізмів. Тому вважаю, що ми це повинні зробити. І завтра побачимо, як ми будемо…

СЮМАР В.П. Дякую.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Я сразу скажу, что я буду голосовать против.

СЮМАР В.П. Колеги, це ваша справа. Ви завтра розберетеся.

Я просто в чому погоджуюся? В тій частині, що нам треба змінювати частину виборчого законодавства, яка стосується агітації, я абсолютно з цим згодна. Тому що ну дуже багато речей, які є вкрай маніпулятивними. І можливість ведення фактично трансляції виборчої агітації і реклами не у виборчий період і не за рахунок виборчого фонду. Це, ну, даруйте мені, неможливість транспарентно побачити, за рахунок чого той чи інший кандидат почав, стартанув там за рік до виборів і нарощував собі якісь рейтинги. І ось ці питання пов'язані з порушеннями із рівним доступом.

 Тут треба розуміти, який інструмент швидкого, підкреслюю, швидкого реагування. Тому що всі судові процедури, ви знаєте, у виборчому законодавстві виписані під швидке реагування. Але не медійні процедури. А медійні, очевидно, треба напрацьовувати, ці інструменти. І навіть якщо це копійки, як ви кажете, Григорій Аронович, бо це штраф може бути, але це прецедент, це зобов'язання, це судове рішення, це питання доступу до засобів поширення. Тому тут законодавча регуляція має бути. І я дуже сподіваюся, що якщо, там, я не знаю, Виборчий кодекс, будемо ми його приймати чи ні, але оця частина, вона має бути точно дуже, дуже, дуже суттєво уточнена зі зрозумілими процедурами і зрозумілими повноваженнями тих чи інших органів регулятивних.

Ще питання, колеги? Немає.

Тоді я від себе додам по питанням, які ставив Юрій Анатолійович. Що стосується аудіовізуальних медіапослуг, закону. Ми зобов’язані його ухвалити до серпня, і це є міжнародне зобов’язання України. Ми над ним працюємо постійно,  і план наш такий: закон є зараз зареєстрований, я буду його перереєстровувати з уточненими різними речами, наприклад, його кращу гармонізацію з найсучаснішими директивами європейських інституцій, але в тому числі ми його будемо і доопрацьовувати і разом з Нацрадою, і разом з громадськими об’єднаннями, як ми це завжди, власне кажучи, робили.

Я буду дуже просити і комітет, і всіх тих stakeholder підтримувати, якщо ми його перереєструємо за місяць, то щоб ми могли в кінці травня - на початку червня, ну, комітетом ми точно прийдемо до розгляду, я думаю, в травні, і щоб ми могли в червні, принаймні, в першому читанні бодай цей законопроект ухвалити для того, щоб ми наступній Верховній Раді, можливо, передали вже цей законопроект,  і щоб не зупинялась робота. Бо якщо вона зупиниться на цьому етапі, це буде суттєвий відкат назад. Ми повинні дійти до цього рубежу і взяти бодай цю планку, яку не взяло те скликання, будемо говорити з Головою Верховної Ради.

Що стосується тимчасових дозволів. Я відкликала той проект, який викликає таке різке несприйняття фракцією "Самопоміч", бо там дуже дивна історія сталась, коли Данченко підписав цей проект, а потім сказав, що ми зманіпулювали, бо він не те підписав, не те прочитав, ну щось таке. Тому він погоджується тільки на розвиток радіомовлення по всьому кордону, ну, я  вважаю, що це краще, ніж нічого. І тому будемо реєструвати з радіомовленням в цих районних центрах для того, щоб хоча би там могли перекривати оці впливи держави-агресора, про що ми сьогодні з вами говорили.

Вибори. Вкрай важлива тема, колеги, вкрай важлива. І ви знаєте, я  сказала вже, що плюралізм, медіа плюралізм є важливим досягненням нашим з вами спільним. Дай нам Боже мудрості і розуму пройти без різких якихось там втручань в цей процес, бо я впевнена, що це зашкодить в принципі державі втручання у виборчий процес, зашкодить найбільше державі Україна. Я знаю, кому допоможе  таке втручання, але точно державі Україна і стратегічному розвитку держави це може суттєво зашкодити. Тому от ми пройшли більшу частину кампанії,  давайте її достойно пройдемо до кінця. Я впевнена, що від цього всі тільки виграють, бо я пригадую колишніх членів Нацради в 2014 році після Революції, які ховались просто по закордонам тільки через те, що їх використовували як гвинтики і як інструмент. Я думаю, що ми зміцніли тут як державні інститути і цього не повториться за будь-яких обставин. Тому тут теж дякую за вашу позицію у зв’язку з цим.           

Дуже рада, що ми з вами дійшли згоди, що ці інституції мають працювати. Були певні кризи і в системі Національної ради влітку, я рада, що ми спільно тут дійшли до того, що ми сьогодні маємо працюючий орган. Від цього теж всі виграли. І те, що ми пройшли цей складний процес цифрового ліцензування.

Тому я пропоную, колеги, ще послухати нашу Громадську раду, яка розглядала теж звіт і яка з нами 5 років дуже активно працює і розглядає все, що розглядаємо ми, і підходити до прийняття рішення щодо звіту.

Прошу,  пані Наталія, так, має озвучити.

КЛІТНА Н.І. Так, дякую, пані Вікторіє. Шановні члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, народні депутати, члени Національної ради, громадськість! Дійсно, Громадська рада при комітетові розглянула уважно дуже звіт Національної ради за 2018 рік. І рішення одностайне про те, що прийняти звіт і направити для розгляду на Верховній Раді України.

Особисто ми хотіли подякувати всім членам Національної ради за дуже тісну співпрацю з громадськістю, за відкритість Національної ради - всі засідання Національної ради, вони транслюються в режимі онлайн. Успішно працює Громадська рада. Національна рада не цурається, коли є дуже складні питання, там, де є різні думки, створювати дорадчі органи. Успішно працює робоча група з питань діяльності провайдерів програмної послуги з захисту неповнолітніх під час надання програмних послуг. Також, як вже було зазначено, Експертна рада з питань діяльності мас-медіа під час виборів.

Але у нас є декілька зауважень, і ми просимо звернути увагу і народних депутатів, і членів Національної ради. Звісно, про це вже казали, але потреба підготовки до остаточного вимкнення аналогової телевізійної технології – це дуже важливе питання. Мовлення в прикордонних територіях. І Громадська рада рекомендує навіть, можливо, обговорити і розглянути це питання на засіданні Комітету зі свободи слова та інформаційної політики…

СЮМАР В.П. Так я ж поінформувала вас про те, що ми будемо законопроект перереєстровувати.

КЛІТНА Н.І.  Так, так. І ми б хотіли просити Національну раду закріпити успіхи, які були, і закласти камінчики так, щоб продовжувалися реформи. Це стосується електронного врядування  і спрощення регулювання. Ми так вважаємо, що все можливе і народними депутатами саме в контексті спрощення регулювання діяльності ліцензіатів було зроблено, і Національною радою, і з точки зору законодавства. І подальше регулювання саме, ми вважаємо, що може йти в ключі створення електронних кабінетів для реєстрантів, ліцензіатів Національної ради, оскільки ми звернули увагу на те, що протягом 2018 року Національна рада отримала 1 228 заяв від суб'єктів господарювання, але розглянуто було лише 553, що становить близько 40 відсотків.

СЮМАР В.П. Пані Наталю, нам ця статистика зараз не потрібна. Давайте ви це з Нацрадою напряму, ми всіляко вітаємо співпрацю громадськості з Національною радою, і відповідно спрощення процедур через електронні кабінети.

КЛІТНА Н.І.  Так. Саме спрощення.

СЮМАР В.П. Почули. Дякую.

Отже, теж висновки, що на правильному шляху, і далі треба, очевидно, його продовжувати.

Колеги, наше рішення, яке хочу винести на голосування, воно якраз звучить так, що обговоривши звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2018 рік у відповідності до вимог статті 16 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" комітет рекомендує Верховній Раді України звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за результатами розгляду на пленарному засідання взяти до відома і визначити доповідачем з цього питання на засіданні голову комітету.

Хто за таке рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно ухвалене рішення.

Дякую всім за роботу.

Давайте вирішувати питання з РРТ, і недопустимо, дай Боже, в час виборчої кампанії відключення телеканалів через технічні проблеми.

Дякую всім!