Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політки

 

27 лютого 2019 року

 

СЮМАР В.П. Добрий день, шановні колеги! В той час, коли український парламент заблокований і не працює, Комітет зі свободи слова та інформаційної політки демонструє високий рівень дисципліни і продовжує розглядати актуальні для країни питання.

Я відвідала декілька регіонів країни і відразу можу сказати, що є ціла низка питань, які у нас лишаються не вирішеними і які піднімають практично в кожному регіоні. Одне з них сьогодні у нас є ключовим – це стан виконання вимог чинного законодавства в процесі роздержавлення друкованих засобів масової інформації. Ця проблема є відчутною і ми її сьогодні  розглянемо в порядку денному.

 Також ми розглянемо проект Постанови про заходи необхідні для безперешкодної роботи ЗМІ у період виборчого процесу виборів Президента (№ 10016).

І також в "Різному" є пропозиція розглянути звернення, там співпраця з Європейською асоціацією, доповість Юрій Олексійович Павленко.

По книжкам проговорити.

І  проговорити про збільшення можливості "Голосу України" для забезпечення цими газетами української армії. Бо ситуація з "Народною армією", в якій звинуватили нас з вами абсолютно недоречно і нечесно, от,  але ситуація, як на мене, абсолютно ганебна, яка там склалася. Пропоную проговорити ще і це питання.

Тому такий порядок денний. У кого ще які пропозиції? Немає.

Тоді голосуємо за такий порядок денний. Прошу проголосувати, хто за. Є, одноголосно. Дякую.

Отже, постанова про заборону перевірок, 30 з чимось днів у нас лишається до виборів Президента України. Наша Постанова про мораторій не виноситься в зал парламенту. Ми з вами бачимо фактично заблоковану роботу Верховної Ради. Ви знаєте про плани керівництва зайти в четвер в Закон про мову, де не враховані наші з вами президентські пропозиції. І відповідно, коли може бути такий винесений проект Постанови про мораторій до президентських виборів я, наприклад,  не уявляю. Але оскільки нам на комітет надійшов і ми підписали цей документ, то я пропоную рекомендувати Верховній Раді цей проект Постанови про мораторій схвалити все-таки якнайшвидше.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

ОПАНАСЕНКО О.В.  (Не чути) 

СЮМАР В.П. Дякую. А чому утримався?

ОПАНАСЕНКО О.В. (Не чути) 

СЮМАР В.П. Я думаю, що нам взагалі треба про будь-який рух зараз забувати, тому що рух в цей період часу закінчується рухом країни назад – рух в бік ЗМІ. Для цього були інші часи й інші підстави. І тільки такими законними інструментами треба вирішувати питання.

ОПАНАСЕНКО О.В. (Не чути) 

СЮМАР В.П. З чіткими порушеннями, да. Особливо в нашому з вами.

Добре. Їх приймали в усі часи, крім нашої з вами демократичної влади, тому зафіксуємо це теж як факт.

Далі, колеги, пропоную відпустити наших людей, які нам прийшли розказати про книжки, бо в нас наступне питання, воно просто буде довше, щоб ми зараз це питання заслухали.

Артем Біденко в нас є і, я так розумію, Олександр Красовицький. У вас там дуже мало грошей залишилось на цю програму, да, Артеме, але щось видається?

БІДЕНКО А.І. Нам взагалі на цей рік бюджет в чотири рази скоротили. Ми видаємо книжки окремо, так як комітет не запропонував.

СЮМАР В.П. Ні, комітет не пропонував. Це ви її не записали. Ми точно пропонували, я можу знайти це.

БІДЕНКО А.І. Минулого року була окрема позиція комітету. (Не чути)

СЮМАР В.П. Дякую. Олександре.

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Я  хотів би почати з того, що в минулому році програма по книжкам в Міністерстві інформаційної політики, вона фактично була першою, коли системно надавались книжки і на схід для військових частин, і для тих, хто живе на сході, і для українських посольств за кордоном, що дуже важливо, що за всі майже 30 років незалежності тепер ми маємо книжки в посольствах про історію України, про культуру України і головне – іншими мовами.

Як один із тих видавців, які працюють в програмі, можу сказати, що для нас дуже важливим це стало якраз для розвитку історичної і політичної літератури, скажімо, біографія Олега Сенцова була видана, путівники по Україні  і так далі. В цьому році ситуація з Міністерством культури, бюджет на програму закупівлі для бібліотек впав з 120 мільйонів до 87, і ця програма - це фактично єдине, що може підтримувати галузь. Вважаю за потрібне поставити питання, коли буде перегляд бюджету, щоб поновили цю статтю у Міністерстві інформаційної політики.      

Як приклад, я приніс книжки вже цього року, які фактично підпадають під цю програму, а вони з Міністерством культури абсолютно не перехрещуються. Мінфін дуже уважно слідкує, щоб ті книжки не потрапляли до бібліотек, а ті книжки не потрапляли до посольств.

СЮМАР В.П. Добре, дякую.

Ми почули, зафіксували вашу пропозицію. Добре, що запрацював нарешті Інститут книги, два роки він не працював і не мали книговидавці взагалі жодної підтримки. Зараз, я так розумію, на 87 мільйонів, це краще, ніж нічого, об’єктивно. І будемо сподіватись, що він і надалі буде працювати, оскільки в мовному тому ж законі так само є багато вимог, які стосуються книг української мови. Це очевидно десь так само мало би бути підтримкою там створення ринку, я так розумію, для українських книговидавців.

Ми почули вашу пропозицію. Спробуємо дізнатись, як виглядає ця ситуація, але я на майбутнє би просила, щоб такі речі, які були започатковані як наші програми, щоб якщо навіть і скорочувались, то хоча би ця графа, вона б  лишалась.

Я дуже добре пам'ятаю, як це минулого року було, це я особисто ходила там до Прем'єра, вони це зафіксовували.

Давайте так, якщо ми будуємо стабільні інститути, то стабільні інститути мали би передбачати інституційну пам'ять – це те, чого у нас, на жаль, немає. Тобто ми один рік зробили, потім взяли викреслили цю програму і вже там якось пішли в якісь інші пріоритети. Насправді це річ, яка не те, що позитивна, а якою можна пишатися. Тому що реально змінилася ситуація в бібліотеках сходу. І шкода, що це не є в пріоритетах. Мені здається, що така стаття точно мала би бути. Мінінформ мав би стимулювати і постійно підтримувати видавництво патріотичної літератури, літератури про війну, бо самому її друкувати… І  підтримувати тих людей, які воювали, їх спогади, мемуари. Тільки там ми зможемо створити цю героїзацію довкола тих подій, які сьогодні відбуваються в Україні.

Тому дякую за доповідь.

ОНУФРИК Б.С. (Не чути)  …програма "Українська книга" існує?

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В.   В Мінкульті.

ОНУФРИК  Б.С. В Мінкульті. Тобто оці 87 мільйонів - це "Українська книга"?

СЮМАР В.П. Інститут української книги, так.

(Не чути) 

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В.  Я про це відповім, це не так. Вона існує в Інституті книги, в Мінкульті, але 87 мільйонів ідуть на закупівля для бібліотек, а "Українська книга", там 20 мільйонів, і поки що про неї немає положення. Я думаю, що в цьому році так же, як в минулі три роки, вона буде в кінці року, там гроші начислятися.

ОНУФРИК Б.С. Тобто проблема існує, так?

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Просто поки що такої програми як затвердженої немає.

СЮМАР В.П. Так.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Може все-таки за підсумками розгляду звернутися до Кабінету Міністрів про важливість цієї програми і необхідність цієї  підтримки, зокрема, наприклад, в рамках перегляду бюджету, який традиційно може відбуватися по підсумках першого півріччя. І так, щоб ми фіксували ці позиції.

СЮМАР В.П. Я почула цю пропозицію. Давайте ми зафіксуємо і відправимо оце. І розкажемо про історію цієї програми…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, про історію програми.

СЮМАР В.П. …що і як вона була, власне, реалізовувалася, за якими…

(Не чути) 

СЮМАР В.П. Абсолютно. Я думаю, що нам би виставку зробити в Верховній Раді  теж би не завадило. Тому що різні виставки є, а це те,  що було зроблено, ми можемо підготувати, показати. У нас не так багато речей, якими ми можемо в плані там…

(Не чути) 

СЮМАР В.П. Да, от ви абсолютно точно зараз висловилися. Ви знаєте, не так багато таких речей. Ми багато говоримо про те, що у нас якісь війська  в Інтернеті воюють з кимось. Але ми бачимо, хто у нас перемагає на яких конкурсах і з якими позиціями політичними, і тому подібне. Не знають, де ті війська воюють. А от конкретні речі, які конкретно можна побачити,  відчути, почитати і щось зрозуміти – це було би добре.

 (Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Прийнято. Колеги, зробимо.

Наступна пропозиція, дивіться, по "Голосу України". Так сталося, що зусиллями знову-таки нашого доблесного парламенту ми зберегли одну газету –  "Голос України". І дуже дивним чином у нас сталося так, що ми приймали спеціальний закон про те, щоб з роздержавлення вивести, фактично за час особливого статусу, "Народну армію", але Закон про особливий статус готувало Міністерство оборони України, яке чомусь не внесло в розроблений закон зміни до прийнятого нами закону про те, що "Народна армія" виводиться з-під роздержавлення. У нас було написано: "На час дії антитерористичної операції". Вони написали величезну кількість законів, до яких вносилися зміни, а от до цього закону Міністерство оборони (саме ж) щодо своєї газети зміни не запропонувало. Більше того, це стало підставою для того, що газету фактично закрили. В мене таке відчуття, що в чиновників Міністерства оборони просто не було бажання залишати цю газету, тому що насправді можна було б це привести у відповідність, бо ідея закону була цілком зрозумілою. І чіплятися за букви для того, щоб закрити газету, яка реально потрібна і яка реально стала якісною, і не допрацьовувати і не визнавати своїх помилок, а звинуватити комітет в результаті, який зробив усе можливе, щоб "Народна армія" існувала, це такий свого роду для мене нонсенс. Але тим не менше так відбулося.

Тому пропонує нам "Голос України", що він готовий 5 тисяч примірників своїх віддавати для потреб військових. Нам треба з вами вирішити, чи варто це робити. Обговорюйте, колеги, бо про "Голос України" ми так багато говоримо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В межах існуючого бюджету їхнього? Чи додатково?

СЮМАР В.П. А це завжди, знаєте, такі пов'язані речі. Тобто спочатку виникає потреба, а потім…

ПАВЛЕНКО Ю.О. 5 тисяч примірників? Ну це… А немає нікого?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Та ні, ну 5 тисяч це, по-перше, мало, а це коштує, так, копійки. Тому  в межах бюджету, будь ласка, хай роблять. Їм треба дати дозвіл? Чи що від нас потрібно?

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги! Дивіться, що відбувається. Коли була газета "Військо", це була військова газета, яку робили військові журналісти, і в тому об'ємі, який їм був необхідний. Наразі ми маємо ситуацію, коли ми хочемо додати якогось тиражу до "Голосу України", який не спеціалізоване видання для військових. Скільки там має бути тиражу і таке інше, це трохи  дивне питання. Тому я б з цього приводу або роздивився це питання трохи щільніше, ну хай "Голос України" надасть якусь інформацію, що там має бути, скільки, як буде…

СЮМАР В.П. У нас просто є юрист Муженка, який  каже, що  у зв'язку з припиненням видання "Народної армії" виникла проблема щодо забезпечення військових частин періодичними друкованими виданнями.

Я взагалі не розумію, от ви мені поясніть, а що, вони бюлетені не можуть писати? Ну от не можна бюлетені писати? Та туди й так пишуть всі військові, для цього не потрібно навіть журналістів брати, вони й так там були військовослужбовцями, в цій "Народній армії". Ну ще це за "брєд", вибачте?

Прошу, Котюжинська Тетяна.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Якщо дозволите, просто картина більш широкими мазками. Ми коли готували зміни до Закону про реформування, ми якраз  побачили цю невідповідність, що там записано саме "АТО",  на період "АТО". І ми перед Міністерством оборони, ми у них запитували, чи потребують вони зміни до цього закону. Ми вписали це, що все ж таки газета Міноборони, на час там особливого статусу тощо. Але в самому Міністерстві оборони сказали, що вони цього не потребують, у них є свій план розвитку, вони планують створити спеціальний інформаційний великий центр, і вже цей спеціальний інформаційний великий центр буде засновником газети "Народна армія" і там, можливо, ряду інших, і вони цю проблему всю вирішують.

І крім того, у нас на волонтерських засадах місцеві ЗМІ роблять спеціальний проект "Реформована преса - Українській армії". І коли фактично на волонтерських абсолютно засадах, військові пишуть, а журналісти нашої редакції обробляють і друкують ці газети, вони виходять. А проблеми саме тут, у Міністерстві оборони, я вважаю, що абсолютно слушна пропозиція викликати їх, запросити їх на цю бесіду і розібратися, що вони планували.

СЮМАР В.П. Давайте ми так і зробимо.

Дякую, Таню.

Вони взагалі на весь час пропонують, щоб 5 тисяч примірників на тиждень ішли на Збройні Сили України. Ні з того, ні з сього, не зрозуміло, я так розумію, що з бюджету Верховної Ради має друкуватися. Ні, ну, це прекрасно, але, слухайте, ну, це ж якийсь абсурд. Ну, давайте будемо… Ну, а чому дояркам в Хацапетівку не послати ще 3 тисячі примірників? Ну, чим вони…

Вибачте, я не порівнюю якісь речі, але це воєнні, це парламентська газета, це є підрозділи військові, там є специфіка своя, є зовсім різні інтереси. Я, звичайно, буду дуже рада, якщо українські військові будуть читати законодавчі акти, але там же у нас більше друкується про те, що скільки завагітніло школярок у якійсь зі шкіл. Ми ж не вивели оцю газету на той рівень, щоб вона була взірцем – давайте будемо відвертими. Ви могли сказати: це щось на рівні Washington Post, і воно показує нам всі грані проблематик, які існують в Україні.

Ні, я за те, щоб викликати все-таки представників Міністерства оборони і спитати, по-перше, чому відбулося так, що попри зусилля комітету провести закон відповідний щодо "Народної армії". Вони пішли на те, щоб знищити цю газету. Чому не створені досі бюлетені при Міністерстві оборони і Генеральному штабі? Що їм заважає це робити? Це не заважає робити військовим частинам силами волонтерів, а при Міністерстві оборони при найбільших в історії бюджетах немає таких нюансів. І навіщо їм "Голос України" потрібен? Що вони хочуть додати для знання солдатів? Ми ж вами бачили ці періодичні видання, які роблять військові частини.

ШВЕРК Г.А. Так, бойові листки. 72, які ми бачили, там велика кількість різних частин, і вони якісні, і вони достатньо якісні, і ними користуються люди – ми ж це бачили.

СЮМАР В.П. Абсолютно так.

А читати парламентську газету… Давайте, я зараз не готова приймати рішення з цього питання. Заслухаємо Міністерство оборони, Генеральний штаб, прес-службу, запросимо і тоді розглянемо. І, до речі, "Голос України" сам, може, якийсь спецдодаток готовий робити на волонтерських засадах, я так розумію.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Або окрема вкладка, або окремий додаток, або, я не знаю, якесь спецвидання "Голос України – Народна армія". І нехай вони…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Владиславе, ви говорили.

СЕВРЮКОВ В.В. Я казав таку репліку, що молодь якраз вимагала, щоб ця газета стала більш таким вісником офіційним, ніж "жовтою пресою". Ми говорили, здається, на минулому засіданні. І зараз її рекомендувати в армію, то я вважаю, це недоцільно.

СЮМАР В.П. Почули. Значить, організуємо таке засідання.

Юрію Олексійовичу, давайте швиденько ваше питання розглянемо і перейдемо до основного.

ПАВЛЕНКО Ю.О. До нас, до комітету, звернулася міжнародна асоціація "Відповідальність та інтернет-демократія" – це така організація, яка співпрацює з європейськими, з оонівськими структурами стосовно питань демократії в Інтернеті, взагалі розвитку Інтернету. І вони готові провести в Україні відповідну конференцію з залученням найкращих експертів в цій сфері. Тим більше, що ця тема про Інтернет, що таке свобода слова в Інтернеті і так далі, вона набуває актуальності у нас і у світі.

СЮМАР В.П. Коли конференція планується?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вони готові в будь-який час. Вони пропонують, щоб Комітет свободи слова та інформаційної політики виступив співорганізатором. Це перше.

А друге – в будь-який час. Ми говорили, що можливо в квітні, між 15 і 26 квітнем. Ми говорили, що можливо навіть після виборів.

СЮМАР В.П. Я думаю, що це буде суперактуально. Буде користуватись величезною увагою ця конференція особливо в цей період часу.

Подивіться, ми хочемо, щоб це було ефективно і готові це підтримати, але відразу після президентських виборів,  коли підрахунок голосів – це така справа, а далі легітимність чи не легітимність виборів і тому подібні речі, я не знаю, наскільки це справді чи це така внутрішня закрита історія.

Не вважаєте, щоб ми запропонували їм перенести на кінець травня?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми можемо таким чином в листі, що ми підтримуємо, вони просять для того, щоб вони могли закласти вже собі в план і почати працювати по організації конференції. Перше  - їм потрібна підтримка, тому що бюджет затвердити, бо вони беруть на себе всі організаційні витрати. Але можемо запропонувати, у зв’язку з тим, що там вибори пропонуємо травень або інший час, який зручний для них.

СЮМАР В.П. Дивіться, пропонуємо час з 13-го, умовно кажучи, по 31 травня, в другій половині травня. От в другій половині травня абсолютно нормальна історія. Просто до того, правда, буде воно трошки складно, тим паче, що якимось чином в той чи інший спосіб і парламент може бути задіяний, тому що ми завжди знаємо, що в нас трапляється у випадку після президентських виборів парламент стає єдиним легітимним центром, тому можуть бути різні варіанти.

Добре. Давайте тоді так запропонуємо, Юрію Олексійовичу. Хто підтримує таку пропозицію? З перенесенням часу в зв’язку з політичними подіями в Україні. Дякую. Рішення прийнято.

Тепер переходимо до основного питання. Я вам скажу, які питання мені найбільше ставили в регіонах. Це питання перше – "Укрпошта", не доставка газет, неповернення грошей з підписників, папір, який  дорожчає, і держава нічого не робить для того, щоб започаткувати державну програму хоча би з виготовлення українського паперу. Це дозволи тимчасові на мовлення в прикордонних районах. І питання по роздержавленню, де воно не завершене. Пропоную в той чи інший спосіб зараз обговорити ці різні питання, але насправді вони є сьогодні ключовими для того, щоб ми якось врегулювали ситуацію в інформаційному просторі.

Отже у нас завершилося роздержавлення. Ті ЗМІ, які не встигли цього зробити, вони фактично втратили, я так розумію, свідоцтво про реєстрацію. Отримувати гроші з бюджету вони, я так само розумію, не можуть, ні з місцевих, ні з інших.

Ви знаєте, що ми двічі намагалися виправити ситуацію, двічі нам закон провалювала Верховна Рада. Другий раз з геніальною аргументацією депутата Капліна про те, що він "рятує" державне фінансування газет. Ну, рівень того, як він "врятував", очевидно, зрозумілий.

Ми запросили сьогодні різних представників сюди як органів влади, так і громадських організацій для того, щоб почути вашу оцінку. Найперше питання, яке цікавить, а) це скільки видань не пройшло, ну, зависло фактично в правовому полі, не завершило роздержавлення. І друге питання: що з цим всім робити? От в такому ключі я би поставила питання.

Я думаю, що Олег Ігорович, оскільки Держкомтелерадіо має повноваження відповідно до норм проводити моніторинг щодо реформи, тому прошу ознайомити нас з цим.

НАЛИВАЙКО О.І. Шановна Вікторія Петрівна, шановні колеги! Дійсно, 31 грудня завершився трирічний термін здійснення реформи. Я зараз наведу цифри, про які ви задавали питання. Єдине що: вони попередні. Попередні тому, що ряд видань, хто встиг до 31 грудня минулого року подати в Мін'юст відповідні документи, нехай ще повністю процедура і не відбулась реформування, територіальні органи Міністерства юстиції не знімають з реєстрації і відповідно  (це перший квартал) ряд видань ще доєднаються до здійснення реформи.

Отже цифри. Загалом в реєстрі всього видань 761, реально виходили 688. Реформовано станом на сьогодні 547, 47 видань – оце якраз ті, які знаходяться зараз в стадії завершення реформування, і ми дуже оптимістично ставимося. Я думаю, що вони завершать цей процес. Також станом на сьогодні анульовано 167 свідоцтв і виключено з держреєстру. Це включаючи ті видання, які не виходили фактично.

СЮМАР В.П. Всі не виходили?

НАЛИВАЙКО О.І. Ні, ні. Тут є такі, що вже після реформування.

З них комунальні – 663 було в реєстрі, 607 виходило, реально виходило. 518 реформованих, 37 – ще в процесі, 108 на сьогодні анульовано свідоцтв. І державних 98 всього в реєстрі, 81 фактично виходили, 29 реформованих, 10 ще в процесі і 59 свідоцтв на сьогодні анульовано. Тому можемо сказати згідно статистики і згідно тих дій, які відбулися, що реформа в цілому проведена, і колеги з медіаспільноти, європейські партнери в цілому позитивно оцінюють її хід і проведення. Безумовно, ми когось втратили, але серед цих видань є і такі, які просто перейшли повністю в Інтернет-режим. До речі, це такі, як "Вечірній Київ" і газета "Хрещатик", досить відомі. Ну, це таке веління часу.

СЮМАР В.П. Це веління часу в такому місті, як Київ. Тому що в такому місті, як, знову-таки, згадане мною, не будемо ображати, я не знаю, чи є таке село Хацапетовка, але, наприклад, в якомусь Козятині це на порядок менш актуальна можливість такого переходу.

НАЛИВАЙКО О.І. На мій погляд, головне, що механізм такого прямого впливу влади на контент шляхом бюджетного фінансування, кадрової політики, відповідно майнової політики, він зруйнований. Станом на сьогодні, як ми бачимо цей рік разом з колегами, це продовження проектів спільних з ОБСЄ, з Радою Європи, навчання. Ми підготували вже своїх тренерів, у нас є десятки успішних проектів, які зараз абсолютно гарно виглядають і впевнено себе почувають. Тому це питання узагальнення досвіду. Ми працюємо далі над разовою допомогою. Як ви знаєте, уже неодноразово Держкомтелерадіо, разів 6 чи 8 ми звертались до Мінфіну врахувати згідно Закону про реформування друкованих ЗМІ фінансову допомогу разову, але весь час нас інформували: от тільки половина відбудеться реформованих видань, тоді це питання буде розглядатися.

Також працює наша "гаряча лінія" – "гаряча лінія" партнерів з медіаспільноти. Серед головних проблем для реформованих, хочу звернути увагу, дуже багато з'явилось отаких от бюлетенів.

СЮМАР В.П. Тільки з'явилися?

НАЛИВАЙКО О.І. Да. Дуже схожі на газети. Хочу сказати, що вони майже видаються як газети, ну, відповідно без якихось реквізитів. Тут є колеги, які, думаю, що про це зможуть розповісти.

Друга позиція реформування закону, яку ми бачили ключовим пріоритетом, це забезпечити право людей отримувати якісну інформацію саме в друкованих виданнях. Безумовно, відбувається об'єктивне падіння накладів. Ну, це світова тенденція. Якщо світова тенденція йде 3-7 відсотків, так само ми це теж відчуваємо.

Ви порушили питання по "Укрпошті". Ну, на мій погляд, якщо зараз говорити про головного ворога реформи, то навіть не влада, а саме "Укрпошта". За 10 років тарифи зросли у 13,5 разів. Хтось пошуткував на нараді редакторів: золото так не дорожчає, як тарифи "Укрпошти". При тому, що от станом на сьогодні вже ми зверталися і з дорученнями уряду, досі ще не розрахувалися з виданнями за передплату минулого року. Я не володію зараз інформацією, а буквально декілька тижнів було 30 мільйонів – така заборгованість. Не говоримо про якість доставки. І оця реформа, коли зараз пересувні пункти приїжджають в той чи інший населений пункт і мають зібратись люди за своєю газетою в дощ, сніг, з віком і так далі, ну, безумовно, воно відбивається на передплаті.

Що стосується передплати. До речі, це такий інститут, який в нас зберігся, і він зараз от в Європі стає зараз досить популярним, в тій самій Німеччині, тому що це, ми розуміємо, цільового читача тих чи інших газет. За офіційною інформацією "Укрпошти", ми спеціально її запросили, рік до року, з 1 січня цього року до минулого року – 92,2%, це передплачено газет порівняно зі 100% минулого року. Тобто мінус 7,8%. Місцева преса - 86,7%, це падіння - 13,3.

В принципі, це ті цифри, враховуючи, особливо для місцевих, це ми якраз потрапили під  реформування - якісь газети закрились, якісь зменшили свої наклади, збільшилась ціна, враховуючи, що підняла тарифну політику  "Укрпошта". Ну папір… Цифри, в принципі, непогані. І є падіння таке - планове. Але ну от як інформують колеги з медіа-спільноти, що  є   нове  "ноу-хау" наших колег з "Укрпошти", вони в останній місяць випускають і передплачують, як вони називаються, "розмальовки", ну такі дешеві гривневі газетки, які входять в цю статистику, і таким чином, ну за непідтвердженою ще інформацією, я не можу проінформувати офіційно, тому що розслідування йде, але до 10 відсотків оце таким чином перекривається падіння по передплаті.

Папір - порушувалось питання. У 4 рази за 5 років збільшилась вартість паперу. У нас на сьогодні 15 відсотків приблизно потреби забезпечує Коростишівська паперова фабрика і в Харківській області "Кронекс". Жидачівський целюлозний комбінат спеціалізований в 2012 році припинив свою діяльність, випуск газети, він приватизований. І наше спілкування з представниками власника - неможливо з технічних вже причин якось відновити його діяльність.

Відповідно діє група при Мінекономіки з вирішення цього питання. Та інформація, яку ми маємо, то на сьогодні головне - це немає виробництва целюлози і немає необхідних обсягів деревної маси.

СЮМАР В.П. Тобто ліс вивозити масово з країни, у нас обсяги - все нормально з обсягами. А целюлози у нас не цей… Вибачте, це не до вас, Олегу Ігоровичу, але це якщо такі пояснення, то це, звичайно, викликає багато питань. Так.

НАЛИВАЙКО О.І. Також останнє з таких моментів, хотів би звернути увагу. От економіка багатьох газет, вона є заручницею існуючого адміністративно-територіального поділу. От там, де у нас 10-25 тисяч населення тих чи інших районів, ну нереально видавати газету з накладом там 2 чи 3 тисячі. Тому от питання територіального поділу, об'єднання газет, воно зараз теж на часі.

Ми радились перед засіданням комітету з колегами з медіа-спільноти, от з тих законів, які необхідно зараз, чи рішень урядових, які, на погляд колег, необхідні, актуальний, знов-таки, 8441. Безумовно, це дуже… Ну це про реформування  державних і комунальних друкованих ЗМІ, ті зміни, які вони були, і які не були проголосовані…

СЮМАР В.П. Ні, так він провалений. Його треба заново реєструвати.

НАЛИВАЙКО О.І. Так. Цілий ряд є змін, я зараз, напевно, колеги підготували тут. Необхідно вносити про держпідтримку ЗМІ, про державну підтримку, про порядок висвітлення діяльності органів влади…

СЮМАР В.П. А у вас є пропозиції напрацьовані, в якому форматі ви бачите цю державну підтримку?

НАЛИВАЙКО О.І. Державна підтримка зараз може бути тільки разова, в рамках закону, оте, що ми подаємо, там від 50 до 100 тисяч. У нас є два проекти, які ми погоджуємо з органами влади. Це разова допомога.

СЮМАР В.П. Тобто такі пропозиції. Добре, надайте нам тоді ці пропозиції по цій разовій допомозі. Я собі так уявляю, як це може працювати. Чому я хочу від вас цей "feedback"? Тому що ми можемо написати в законі все що завгодно.  Нам просто уряд потім скаже: "Ми не можемо цього виконати". Ми би хотіли, щоб ця пропозиція щодо підтримки була погоджена з урядом, як ви її бачите. І це вкрай важливо тут, щоб ця була співпраця, тому що ми бачимо завалені закони, і для того, щоб їх провести, треба нам займати якусь спільну позицію, спільну. Уряд теж має визнати, що є проблеми. Я не знаю, як ми дійдемо зараз згоди з урядом, тому що я готова ініціювати постанову про відставку Смілянського.  Я вважаю, що ми вже дійшли до того етапу, коли "Укрпошта" робить все, щоб збувати друковану пресу, а не реалізовувати основні засади державної політики, зокрема і в сфері інформаційної політики, коли люди, які там не мають в селі інших засобів інформації, втрачають останні газети.

Давайте обговоримо це питання. В нас є представник Мін’юсту. Скажіть нам, будь ласка, оті, які "зависли", ви їх позбавили фактично свідоцтв. Там у нас є дуже багато проблем, пов’язаних з передачею приміщень, оскільки органи влади відмовляються передавати ці приміщення  в оренду на 15 років, як це передбачає закон, виходити відмовляються зі складу засновників, там "Каховська зоря" і інші.

Ольго Валеріївно, ви ж доповідали по "Каховській зорі".

ШВЕРК Г.А. Вони навіть не відмовляються, вони просто не приймають рішення.         

СЮМАР В.П. Що ви рекомендуєте як Мін’юст робити зі ЗМІ в таких випадках? Представтесь, будь ласка.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Доброго дня, колеги. Я виконуючий обов’язки начальника відділу реєстрації друкованих засобів масової інформації Міністерства юстиції. Хотів би повідомити вам наступну інформацію стосовно важкого етапу для кожного видавництва стосовно реформування друкованих засобів.

Яка була мета закону? Обмежити вплив органів державної влади, органів місцевого самоврядування на видавництва, на газети, на зміст матеріалів, які будуть розміщуватись в самих публікаціях. Я вважаю, і на мою думку, що реформування пройшло не на належному рівні, оскільки почалась велика кількість реєстрацій друкованих засобів, перереєстрації друкованих засобів масової інформації, де ОДВ передають права на заснування комунальним підприємствам, безпосередньо які виступають засновниками цього комунального підприємства.

СЮМАР В.П. Скільки таких випадків? Може у вас є якась статистика.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Ці цифри не можу сказати, тому що в нас відсутня функція цього моніторингу в самому реєстрі, але вона така є і вона не поодинока. Можна сказати, що є комунальне підприємство, засновником якого є орган державної влади, відповідно контроль  все рівно здійснює орган державної влади чи орган місцевого самоврядування.

СЮМАР В.П. І відповідно фінансування також.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Так. Це я вважаю, що це є промах, тому що в Законі про реформування не передбачено ось такого нюансу.

Другий нюанс.

ШВЕРК Г.А. Так воно зазвичай так і було раніше. Багато газет були як комунальні підприємства.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Засновниками були.

СЕВРЮКОВ В.В. (Не чути)

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Ось це питання, я вважаю, є цікавим.

Друге питання.

СЮМАР В.П. Тобто воно потребує законодавчого врегулювання. Воно не є цікавим, воно є зрозумілим.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д. В. Чіткого.

Друге питання. Коли засновники приймають пасивну участь або ухиляються від підписання угод, і люди, займаються випуском цього видання, стають по суті заручниками, в них немає ні фінансування, нічого, в них свідоцтво в процесі перереєстрації, яка не може відбутись, оскільки немає цієї угоди,  і вони не знають, що їм робити і вони подають до суду. Але процес реформування закінчився 31 грудня 2018 року.

Нюанс який? Ті засновники видань, які подали заяви без угод на перереєстрацію, реєструючий орган, чи Міністерство юстиції, чи головні територіальні управління, приймають рішення про зупинення розгляду цієї заяви. По  них надається трьохмісячний термін для усунення цих недоліків.  Але всі ми знаємо, що судові процеси, якщо вони такі є в друкованих, вони протягом трьох місяців апріорі не можуть бути вирішені. Коли цей трьохмісячний термін проходить, рішення приймає реєструючий орган про залишення такої заяви без розгляду. Ці друковані засоби вже по 18-й статті припиняють свою діяльність.

Далі. Інший варіант. Всі інші, хто не подав до 31-го, та ж сама стаття 18-а: приймається реєструючим органом рішення про припинення випуску друкованого засобу, вносяться відомості до реєстру. І будь-яка особа чи орган, який хоче подати заяву на реєстрацію з таким же самим виданням, реєструючий орган буде приймати рішення про відмову, оскільки стаття 15-а Закону про друковані засоби масової інформації преси України говорить про те, що якщо заяву було подано до закінчення року з дня набрання чинності рішення про припинення випуску видання, це є відповідно відмова. І з другої сторони, можна подивитися на те, що є свого року буферна зона для тих, хто зараз іде в судових процесах, що після спливу цього року, цю назву за собою залишити по суті. Тому що ще інший варіант, коли, наприклад, закінчується у нас робочий день, був 29.12, і вже наступного року в перший робочий день приходить до нас 5 заяв з ідентичними назвами від інших засновників. Люди моніторять цю ситуацію і хтось хоче вихватити собі назву гучну якогось друкованого засобу і зареєструвати на себе.

СЮМАР В.П. Що ви нам рекомендуєте робити?

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Тут, в принципі, хочу повідомити друковані засоби, редакції, в Інтернеті я прочитав з різних засобів, що Міністерство юстиції й інші територіальні органи будуть йти на поступки і будуть продовжувати термін перереєстрації. По закону такого, на жаль, не передбачено. І те, що буде судове рішення якесь, може вже більше року пройти і хтось спокійно може зареєструвати собі інше видання.

Я би хотів запропонувати внести спочатку корективи в Закон про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, оскільки там є недоліки стосовно перетворення друкованих засобів масової інформації, засновниками яких виступають центральні органи виконавчої влади, в офіційні видання, тому що зараз тенденція є припинення випусків таких видань. Якщо центральний орган буде мати бажання зареєструвати, йому треба надати статус офіційно.

Тут виходить різночитання в статтях, тому що поняття "офіційне друковане видання" – там прописано, що це є видання Президента, Кабміну, вищих спеціалізованих судів, центральних органів влади, інших органів зі спеціальним статусом. Якщо ми відкриваємо статтю 7 (прим.1), там пишуть: "Засновниками можуть бути лише центральні органи виконавчої влади". Виходить?..

СЮМАР В.П. Якби це Конституційний Суд, наприклад, був нашою основною проблемою чи НБУ, то це було би…

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Люди плутаються.

СЮМАР В.П.  Люди можуть плутати все, що завгодно. Але НБУ може мати сайт і всі зацікавлені, хто користується їхньою інформацією, можуть там її побачити. А от бабця десь в Луганській області, в якої немає телебачення, радіо, їй потрібна газета, і її теж немає, це для мене особисто більш пріоритетні задачі.

Почули про проблему з назвами, почули про те, що ви перереєстровувати не будете після трьох місяців Законом про висвітлення органів державної влади. Ми знаємо і те, що треба вносити заново закон, теж зрозуміло. Давайте. Тетяна Котюжинська, ваша оцінка.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. У мене питання до представника Міністерства юстиції. Дійсно, ми зараз всі ті газети, які не змогли отримати угоди зі своїми колишніми засновниками, ми їм рекомендуємо звертатися до суду. І для того, щоб взагалі уникнути питання от "містечкового" розгляду, тому що місцеві суди господарські і адміністративні, вони дуже часто йдуть на поступки владним засновникам, ми змінили територіальну підсудність і всі свої газети відправляємо просто в Господарський суд міста Києва, вказуючи відповідачем один - Міністерство юстиції. І от ми зіткнулися з тим, що саме Міністерство юстиції приходить в суд і перше, що воно робить, воно  заявляє клопотання про закриття справи, оскільки вважає, що це взагалі все безпідставно, що немає тут що розглядати, незважаючи на те, що є позитивна практика саме Господарського суду міста Києва, і залишене це рішення в силі Верховним Судом, і все це є, саме Міністерство юстиції фактично у нас зараз починає саботувати ці процеси. Замість того, щоб допомогти редакціям, які опинилися в такій ситуації не зі своєї волі, так просто сталося, що не було вчасно внесено одночасно зміни до статті 20 Закону про пресу.

От у мене все ж таки величезне прохання якось зорієнтувати обласні управління юстиції, зорієнтувати ваших представників в Міністерство юстиції, щоб все ж таки вони розібралися в цій ситуації. Ми пропонуємо зустріч окрему, якщо там це потрібно, або там ще щось, щоб ми обмінялися цими враженнями, документами, позиціями, і все ж таки провели ту практику, яка вже є судова практика, щоб Міністерство юстиції не саботувало це. (Шум у залі) Зараз у нас, наприклад, сьогодні…

СЮМАР В.П. Ну вважається, Міністерство юстиції саботує. Як ви відповісте?

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Я так не вважаю, тому що прямої підстави скасування наказів у нас немає.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Це не скасування наказів, це рішення про спонукання органів місцевого самоврядування до укладення договорів. І це саме судова практика, яка є.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Я розумію, але в нас і в повноваженнях не передбачено спонукати якісь інші органи…

СЮМАР В.П. Це суд спонукає.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  … представника в суді.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Так. Це питання до наших судовиків. Але, на мою думку, що…

СЮМАР В.П. Хто такі ваші судовики, це як?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Представники Мін'юсту.

(Шум у залі)

ОНУФРИК Б.С. Відповідачами вони вказують Мін'юст. Тобто ваш представник під час засідання суду…

ШВЕРК Г.А. …має співробітничати.

ОНУФРИК Б.С. Він має співробітничати якимось чином, ну таке прохання є від медійників, правильно? А він робить навпаки.

 

СЮМАР В.П. Григорій Аронович Шверк.

ОНУФРИК Б.С. І вони це не зі своєї вини роблять.

ШВЕРК Г.А. Хочу сказати наступне. Ну з моєї особистої оцінки, у нас немає, якщо казати об'єктивно, жодної можливості внести будь-які зміни в діюче законодавство щодо цього питання можливо ще півроку як мінімум. Ну мені так задається, що що б ми наразі не вирішили, змінити щось у законах ми не зможемо об'єктивно.

Тому, можливо, треба зробити якусь робочу групу,  яка б напрацювала якісь підзаконні рішення, тобто рішення Кабміну, рішення міністерств, можливо, ще якихось органів, які все ж таки працюють…

СЮМАР В.П. Ну і вб'ємо ті 115 видань, так? От просто вб'ємо.

ШВЕРК Г.А. Ні. Я не про "вб'ємо", Вікторіє, я про те, щоб прийняти хоч якісь рішення, які б їм допомогли. Тому що ми можемо напрацювати будь-який законопроект, колеги, це ж не дуже тяжка робота, так, але ж зрозуміло, що отримати закон - це нереально сьогодні. Тому давайте хоч щось зробимо, щоб на низькому…

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Закон має вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт.

ШВЕРК Г.А.  Зрозуміло. Зрозуміло.

СЮМАР В.П. Та справа не в тому. Давайте так.  

ШВЕРК Г.А. Я і кажу про якусь робочу групу, яка б відпрацювала ситуацію.

СЮМАР В.П. Значить, Григорій Аронович, дивіться, ніяка робоча група цьому не допоможе, тому що об'єктивно є правовий вакуум. Тут єдине, з чим я можу погодитися, і слушно ви кажете, це щоб Мін'юст принаймні почув оцю проблематику, яка є, яка була озвучена, і своїм регіональним представникам дав відповідні доручення співпрацювати в цьому плані з засобами масової інформації, тому що це є як би базова задача – зараз вирішити ці питання. І тут однозначно Закон про реформування на боці ЗМІ, а не на боці органів влади, які зрозуміло чому, з яких причин саботують. Ну, по духу закону вони мали б працювати. Це одна історія.

Будь ласка, напишіть мені таке звернення до міністра юстиції з тим, щоб були відповідні роз'яснення надані представникам Мін'юсту в регіонах, які ведуть ці справи. Це перша річ (що стосується "підзаконок"). 

Що стосується закону. Я все одно вважаю, що да, ми його не отримаємо до осені, навіть якщо ми в першому читанні його зможемо прийняти весною. Хоча його можна було б приймати за основу і в цілому. Я не вважаю, що у нас травень-червень буде настільки безнадійним. Дай Бог, воно все якось "устаканиться", травень-червень. Я якраз безнадійною категорично вважаю осінь, значно більш безнадійною, оскільки це вже в розпалі парламентські вибори. Я би напрацьовувала цей закон, тобто, знову, з пропозиціями, які Олег Ігорович сказав, реєструвала би його і намагалася б якось втиснути  в розгляд. Ну, тобто моя така пропозиція є з цього приводу.

Хвилинку я обіцяла від Спілки журналістів. Сергій Томіленко, прошу, ваші оцінки. Три хвилини.

ТОМІЛЕНКО С.А.  Шановна Вікторіє Петрівно, шановні колеги, я хотів би від Національної спілки  журналістів України теж прокоментувати цю реформу, оскільки вона була пріоритетною для нашої найбільшої журналістської організації. Ми її лобіювали 15 років до прийняття закону,  і відповідно ми вдячні, що за основу і комітет, і Верховна Рада взяли ту модель, яку ми і напрацювали спільно з редакторами. Модель – це фактично закрита приватизація, коли редакційні колективи отримують відповідальність за майбутнє своїх редакцій, бо перші варіанти були: або банкрутство, або ліквідація, або якісь інші варіанти.  

Відповідно дійсно ми говоримо, що коли порівнювати дві масштабні медіа реформи: одна реформа суспільного мовлення і реформа роздержавлення комунальних ЗМІ, то ми говоримо, що однозначно успішною є реформа роздержавлення комунальних ЗМІ, бо фактично це спільна історія успіху, понад 500 газет, вони отримали самостійність і вони отримали відповідальність і далі це двигуни  успіху медіа реформи. Коли говоримо про суспільне мовлення, там набагато складніша ситуація, бо відповідно централізація всіх ресурсів, то це складніше досягати успіху і відповідно там більше треба об’єднувати зусилля саме для того, щоб вся країна дивилась якби  суспільного мовника і щоб там були запроваджені всі стандарти.

Коли говорити про основні проблеми, які є у реформуванні, то відповідно головні редактори і колективи, вони реалізували і переваги, і недоліки чинного закону, і на сьогодні в нас здебільшого все одно ми говоримо про те, що той, хто хотів, він успішно себе реалізує. До нас надходить інформація про те, що вже починають закриватись  реформовані ЗМІ, зокрема у Запорізькій області, але це не конфліктне закриття. Це колективи, які в минулому році, наприклад, реформувались, стали приватними газетами, але потім, от зараз вони дивляться, що в них тиражу немає, в них енергії немає, можливо там пенсійний вік у людей, тобто ми говоримо, що це немає перешкод,  і в нас немає процесу, коли ліквідовуються реформовані ЗМІ саме через неможливість функціонувати на цьому ринку. Тому більше 500, в них є надія.

Водночас є певний перелік газет, де свідомо перешкоджають органи місцевого самоврядування,  і це та сама "Каховська зоря", та сама "Запорізька правда", коли ми говоримо за небажання іти назустріч іншим. Ми зараз оновлюємо і десь протягом тижня, десяти днів закриємо підсумковий список, ми запровадили такий список "вороги реформування", саме ті органи, які свідомо перешкоджали. Ми передамо його вам в комітет і теж просимо, щоб тоді відповідні листи, ми просто через певний моральний тиск.

 

СЮМАР В.П. Це слушно. Ми будемо вдячні вам за таку роботу, за підготовлену таку інформацію і напишемо відповідні листи до цих організацій.

ТОМІЛЕНКО С.А. Я хотів би ще підтримати питання, що ключова зараз загроза майбутньому – це "Укрпошта", про що ми говорили. Хотів би доповнити, що відповідно до даних, офіційних даних "Укрпошти", на сьогодні газета № 1 за передплатою – це газета "Капля. Казки - розмальовки", яка собою представляє один отакий листочок, який виходить раз на місяць,  і його тираж 475 тисяч. Друге місце – це газета "Передплата", яка зареєстрована в листопаді минулого року, яку "Укрпошта" "нагнала" 300 тисяч примірників.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А "Порадниця" де?

ТОМІЛЕНКО С.А. "Порадниця", вона на десятому місці. Але чому газети "Капля" або "Передплата", їхня ціна 17 копійок на місяць за оформлення абонементу. І відповідно потім по такій статистиці "Укрпошта" звітує. Чи газета "Експрес", яка коштує 90 гривень, або там "Високий Замок", який 40 гривень коштує в місць, і газета, яка коштує 17 копійок. І відповідно на сьогодні вони дійсно до 10% валу показують. Тому реально падіння тиражів українських газет на 10-15% вище.

СЮМАР В.П. Тобто ви вважаєте, що це робиться спеціально тільки для того, щоб статистику?

ТОМІЛЕНКО С.А. Зокрема, так. Бо вони звітують статистикою. І ви подивіться, той самий пан Смілянський, який на сьогодні заборгував ці ж кошти, його коментарі, що падіння газет не є критичним, воно на рівні на сьогодні 10%. А ми говоримо, що на рівні 20-25%, бо 1 мільйон тиражів за статистикою самої "Укрпошти" – це односторінкові газети.

СЮМАР В.П. "Капля", "Крапля" і що там?

(Загальна дискусія)

ТОМІЛЕНКО С.А. Так, власне, я вам передам. Власна назва "Капля.  Казки і розмальовки".

Тобто це певний план, бо вони звітують…

(Загальна дискусія)

ТОМІЛЕНКО С.А. Це не кримінал, бо це комерційна діяльність, але ціна.

СЮМАР В.П. А у вас вона зареєстрована, ця "Капля, крапля"?

ТОМІЛЕНКО С.А. Да.

ОНУФРИК Б.С. (Не чути)  … в сенсі, що її нав'язують, штучні нав'язування. Тобто там є якийсь тиск…

ШВЕРК Г.А. Не можна передплачувати видання без реєстрації.

ТОМІЛЕНКО С.А. Ні, вони зареєстровані всі. Але просто фізично виходить 20 копійок витратити набагато дешевше, ніж заохотити 20 гривень районну газету передплатити. Тому на сьогодні до 1 мільйона – це ці тиражі, вони легальні, це не є кримінал, але фактично вони в підсумку впливають. Так само можна "нагнати" 1 мільйон і сказати, що в Україні газети на високому рівні. Тому, дивіться…

(Загальна дискусія)

ТОМІЛЕНКО С.А. …да, да. У нас робоча пропозиція: якби комітет ініціював окремий розгляд питання функціонування "Укрпошти". Ми проводили нараду, 130 редакторів. І відповідно на сьогодні  ми потребуємо реакції уряду, бо Мінінфраструктури, вони підтримують "Укрпошту".

Дякую.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Дякую вам. Колеги, дивіться…

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Коротше, це дуже некрасива історія. Дивіться, от ви добре знаєте, колеги, що, на жаль, не наш комітет курує "Укрпошту". Їх курує Комітет з питань інформатизації. Я вважаю, що заслуховувати, ми вже заслуховували тут двічі "с одинаковым успехом". 

Я вбачаю, що за такі речі треба ініціювати питання про відставку, це моя позиція. Можете підтримувати можете не підтримувати. Це питання… Але з моєї точки зору, вже розмовляти, ну ми вже пробували розмовляти мільйон разів.

Ви поїдьте і поговоріть з редакторами на місцях. Всі на собі рвуть волосся! Там просто Смілянський – це "имя нарицательное"! Это страх и ужас! Ну як таке уряд може собі дозволяти?! Збиткова "Укрпошта" – це точно так само, як "Укрспирт" збитковий.

Так, прошу.

ГРИГОРЕНКО К.О.  Костянтин Григоренко, місто Ізюм, Харківська область, я видавець. Хотів би два слова сказати, що відбувається після реформування на місцях. Це була міська газета "Чугуївські новини", тепер вона стала інформаційний вісник, бюлетень. Це дискредитація закону. Видає її тепер комунальне підприємство, те, що ви говорили, тепер видає комунальне підприємство ТКР "Новини Чугуївщини".

Я веду до чого? Сьогодні немає комунальних газет. Я дякую парламентському комітету, парламенту за те, що ми прийняли недосконалий, але Закон про реформування, і ми пішли, "розлучилися" з владою. Але сьогодні влада створила потужні телерадіокомпанії, які фінансує з місцевого бюджету, їх наповнює.

СЮМАР В.П. А влада – це хто?

ГРИГОРЕНКО К.О. Це органи місцевого самоврядування, які є засновниками цих ТРК, вони туди наповнюють кошти місцевого бюджету. І сьогодні на 90 відсотків утримуються ТРК за рахунок коштів бюджету. 

Тобто якщо ви приймете зміни до Закону про телерадіомовлення на кшталт Закону про роздержавлення, вони без бюджетних коштів не зможуть існувати, ви повинні це розуміти.

Оця система працює на Харківщині, на Полтавщині, на Херсонщині. От у мене тільки 4 приклади, я їх вам залишу, тобто де з ознаками, говорив про це сьогодні Мін'юст, засобів масової інформації видаються інформаційні бюлетені. Це порушення закону, пряме порушення закону. Але хтось повинен це ініціювати. Ми самі не поборемо сьогодні, як-то кажуть, корупцію на місцях, яка проходить.

СЮМАР В.П. Давайте, це трошки інше питання. Ми почули, ви сказали це…

ГРИГОРЕНКО К.О.  І ще одне. В нашому законі є протиріччя. Нам заборонена суборенда приміщень. Закон про оренду державного комунального майна не забороняє суборенду, тобто наш закон спеціальний забороняє. Якщо все-таки ми будемо намагатися вносити зміни до Закону про реформування, то, перше, це заборона комунальним підприємствам засновувати засоби масової інформації і дозволити суборенду. І Закон про аудіовізуальні медіасервіси на часі, тому що не може бути, коли ми реформували Суспільне телебачення, комунальну державну пресу, а тепер у нас залишився вагомий інструмент у місцевих чиновників – це комунальні телерадіокомпанії.

І останнє. Папір. Сьогодні головна проблема друкованих ЗМІ, крім Укрпошти, це бідність населення. Сьогодні уже передплата для людини, яка живе в районному центрі, уже за дорого – 200-300 на рік віддати за передплату газети уже люди не готові. Тому тут повинна бути державна політика: або відміна 20 відсотків ПДВ на папір, а він практично на 80 відсотків іде з Росії, або якраз…

СЮМАР В.П. Ми не можемо відміняти 20 відсотків ПДВ на папір, бо це суперечить по СОТ, там є нюанси, ми це з податковим комітетом обговорювали. Сідайте. Дякую.

Колеги, давайте будемо підсумовувати.

Отже,  у нас у сфері реформування величезна кількість проблем сьогодні накопичилася.

Мої пропозиції: перше, зареєструвати проект закону (знову!) про зміни з пропозицією Держкомтелерадіо про державну підтримку. Це перше.

Друге. Звернутися до уряду щодо необхідності державної програми "Український папір", і до РНБО в тому числі, пояснивши фактично монопольну залежність сьогодні від російського паперу, що може становити таку досить серйозну проблему.

Але, з моєї точки зору, держава, якщо в нас немає приватного тут сектору, то держава мала би мати відповідну програму. У вас є інші думки з цього приводу? Нам потрібен папір сьогодні? Схід України нам треба закривати паперовими виданнями хоча би.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

СЮМАР В.П. Справа навіть не в тому. Справа в тому, що це монопольна залежність. Якщо країна-агресор хоче закрити цю річ, то ми будемо мати просто повну катастрофу.

Якщо говорити, що в нас целюлози немає, то це, м’яко кажучи…

Далі. Відповідно лист-звернення до Міністра юстиції ми теж підготуємо.

А тепер скажіть мені, будь ласка, зі Смілянським. Я пропоную виписати дуже добре аргументацію, які претензії сьогодні накопичились, і дуже будемо просити від вас інформації.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми передамо лист. Ми зібрали 120 підписів редакторів за відставку Смілянського з аргументацією. Ми його передавали до уряду.

СЮМАР В.П. Дуже добре. Ви передайте до нас, і я думаю, що ми випишемо свою аргументацію і на наступному засіданні комітету розглянемо це питання, щоб зареєструвати відповідну постанову. Повірте, той, хто спілкується з людьми на місцях, це страшне.

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Свого часу, коли обиралась Наглядова рада "Укрпошти", я пропонував Кабміну в склад Наглядової ради включити представника галузі, тобто когось з українського видавницького цеху. На жаль, цього не сталось.

З моєї точки зору, це має бути однією частиною цієї пропозиції, щоб до Наглядової ради, яка саме і приймає рішення щодо діяльності, включити представників або УІПП, або…

СЮМАР В.П. Будь ласка, зафіксуйте, щоб ми це в пропозиціях виписали.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Вони вже затвердили Наглядову раду рішенням Кабміну, там обмежена кількість людей, зазначених відповідно до статуту, і ми подавали кандидатуру відповідного видавця. Це була принципова позиція, яка на співбесіді проводилась, принципова позиція, що мають увійти до Наглядової ради лише ті передусім представники з-за кордону, які мають  успішний досвід приватизації і роботи підприємств в умовах приватизації. І якщо ви подивитесь на склад цієї Наглядової ради, то вона така і є.

І більше того, відповідно до статуту, просто те, що я хотіла сказати, що відповідно до статуту "Укрпошти" виключно Наглядова рада як може  укладати контракт, а проводити конкурс, тобто не під контракт з гендиректором, так і припиняти дію цього контракту. Тому те, що пан міністр Омелян призначив своїм одноособовим рішенням пана Смілянського, це є пряме порушення статуту "Укрпошти"…

СЮМАР В.П. А чому ви не подаєте до суду в такому випадку?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Тому що до суду неможливо подати. До суду може подати лише та особа, безпосередньо прав якої це стосується. Ми намагалися відпрацьовувати це питання - неможливо. Значить, що можна. Можна звернутися до Рахункової палати, ми звернулися, можна звернутися до, відповідно, НАБУ.  

СЮМАР В.П. Щодо порушення Омеляном цього…

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Так, НАБУ по Омеляну щось розглядає. Тим більше, там є конфлікт інтересів, тому що Смілянський укладав угоди з товариством, з "Тижнями моди", однією з учасниць "Тижнів моди" була дизайнерка дружина міністра Омеляна, але НАБУ нам відповіло, що…

СЮМАР В.П. Ні, ну "Укрпошта" була спонсором "Тижня моди", ну, почекайте. "Укрпошта", яка розказує, що вони суперзбиткові.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  (Не чути) … 120 тисяч гривень щороку перераховує на це лише. А крім того, там дуже величезні кошти ідуть на різні рекламні матеріли, на різні …, на все ….

СЮМАР В.П. Я вам обіцяла ще. Прошу.

ОГДАНСЬКА Ю.В. Юлія (Не чути, без мікрофону) "Новини Сватівщини", це Луганська область.

У нас дуже складна ситуація склалася на Луганщині. Одна газета закрилася - старобільська, сєвєродонецька навіть не змогла вийти на роздержавлення, місцева влада не дозволила на сесіях вийти. ……. газета за те, що їм підписала угоду на передачу засновницьких прав на видання віддало приміщення. Ми вже пережили 7 судів, ще у нас 2. Тобто ми маємо суди всі: господарські, адміністративні, окружні, апеляційні – все, що можливо. Куди ми тільки не зверталися. У нас свідоцтво на право власності майна, але в законі так прописано, що там усе можемо, крім майна. І наше керівництво не підписує нам угоду на передачу засновницьких прав, поки ми не віддамо те ж саме майно.

І от сьогодні  ми стоїмо перед тим, що у нас є судова справа, ми подали документи, ми хочемо залишитися на інформаційному просторі. Ми редакція, яка не фінансується вже другий рік, не маємо ані на висвітлення діяльності, ні на що, а ми виходимо кольорові. Ми не зменшуємо…

СЮМАР В.П. Що вам треба безпосередньо?

 

ОГДАНСЬКА Ю.В.  Що нам потрібно? Нам потрібна допомога юстиції. …. Залишилося рівно місяць, вони чітко знають, що завтра закінчується термін, і вони нам просто, це наші засновники, райрада, вони чітко знають, якщо ми завтра не будемо виходити, не отримаємо це свідоцтво, тобто ми зможемо надалі функціонувати. Дійшло до чого? Ми виграли по ProZorro висвітлення діяльності у міській раді, але районна рада втрутилася, вони подали в Антимонопольний комітет свого листа, що у нас немає документу, тобто ми ще  в процесі роздержавлення …. Щось вирішити з цим питанням.

СЮМАР В.П. Давайте без емоцій.

 А от щось вирішити. Ви в судовому процесі. Мін'юст вас супроводжує…

ОГДАНСЬКА Ю.В.  Повернули нам теж документи.

СЮМАР В.П. Вони повернули, бо немає судового рішення. Вам  потрібне судове рішення, наскільки я розумію. У вас там є представники Мін'юсту на місцях?

ШВЕРК Г.А. Їм потрібне свідоцтво про реєстрацію.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. … свідоцтво про реєстрацію, так само було заявлено клопотання Мін'юсту з проханням закрити справу.

________________. Скажіть, будь ласка, … вам принципово чи ні?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. А це принципово відповідно до Закону про реформування, тому що якщо газета припиняє вихід, навіть на один випуск якщо припиняє вихід, то це означає, що орган, який дав майно і приміщення, може його повернути в комунальну власність. І саме тому оце питання перереєстрації друкованого ЗМІ - це "камень преткновения".

СЮМАР В.П. Почули.

Ми це добре розуміємо. Тобто питання боротьби іде за приміщення.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я вас дуже прошу, бо Сватове… Ну, дивіться, для нас взагалі, для комітету, Луганська, Донецька області завжди були у пріоритеті – реально біда там! Тому що таке все, воно все хитається, дуже багато російських впливів.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. А як це, ви повигравали, і немає припису?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Так весь час суди ідуть. Тому що спочатку адміністративна юстиція, потім цивільна, потім господарська, потім знову господарська.  І так по колу.

(Загальна дискусія)

ОНУФРИК Б.С. Тобто проблема там насправді в приміщеннях, правильно?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. В  приміщеннях…

(Загальна дискусія).

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. І так по всіх, по всіх областях! В кожній області України  у нас зараз по одному, по два…

СЮМАР В.П. Таня, давайте, все, це зрозуміло.

ОГДАНСЬКА Ю.В. І стосовно військової преси. Наше видання видає, допомагає 36-й бригаді окремій морських піхотинців. Ми не беремо з них жодної копійки. Тобто вони нам надають інформацію, ми її заверствуємо, обробляємо, ми їм робимо матеріал і надаємо. І вони вже самі шукають кошти, де їм надрукувати. Тобто оце тільки одна бригада, тисяча екземплярів, тобто у нас тільки 5  тисяч там реально.

Якщо це допомога… і те, що ми робимо, волонтерське, це нам допоможе вижити.

СЮМАР В.П. Так, пишіть мені на Сватівську райдержадміністрацію і на районну раду теж листа по цій ситуації, щоб вони від них відчепилися за це приміщення. Якщо Мін'юст чимось може допомогти, будь ласка, включіться. Щоб допомогти Луганській області – це, повірте мені, вам в карму позитивне  буде, щоб видати їм це свідоцтво.

А це теж підготуйте, щоб ми написали їм наше звернення. І я думаю, що ми навіть комітетське звернення з цього  приводу зробимо  і на наступному засіданні проголосуємо.

Колеги, ну ви побачили, яка…

ОГДАНСЬКА Ю.В.  Якщо можна? Ми тут підготували матеріали, якщо можна, просто щоб комітет взяв…

СЮМАР В.П.  Ми, да, ми отримали і прочитали. Да, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В.  Ми збираємося зробити звернення до всіх органів державної влади, які гальмують чи не сприяють роздержавленню, правильно?

СЮМАР В.П. Звичайно.

Олег Ігорович, знаю, що вже рівень впливовості Держкомтелерадіо не є таким, яким би хотілося, щоб він був в цьому питанні. І ми почули вашу позицію, яка співпадає там з позицією видавців.

Мені дуже прикро, що виконавча влада і уряд в цьому питанні, на жаль, це питання для нього не те, що там на якихось… Да, пасивне. По-моєму, воно їх взагалі ніяк не зачіпає.

Колеги, у нас або буде державна інформаційна політика, або, слухайте, чесно, от соромно. Тому що реформа, яка могла би бути показовою, яка могла би показати успішні приклади, у нас гальмується об чиновницьку клептократію. Об чиновницьку клептократію! В боротьбу за всі ці приміщення, за це все.

Погодилися журналісти, нам треба розвивати українську пресу. Нам треба розвивати систему доставки. Нам треба мати свій папір. І це все треба робити в рамках однієї програми! І надавати підтримку тій самій пресі.

Хай переходять! Поступово вони перейдуть в Інтернет – це однозначно. Дайте можливість журналістам працювати. Тому що журналістика помирає,  ми все заміщаємо соцмережами. Тоді тут виникає  оця от проблема з достовірністю інформації і відповідальністю, і все тому подібне. Бо ми вбиваємо журналістів як клас.

І це все отака величезна гора комплексна, яку я називаю як відсутність  стратегії розвитку інформаційного простору України і відсутність інформаційної політики як такої. У нас мільйон структур, які відповідають за інформаційну політику, і набагато більше проблем! Ніхто не може до кінця розібратися, хто там що може зробити, і кожен каже: "І я не я, і корова не моя". Да?

ОГДАНСЬКА Ю.В.  Пані Вікторіє, ще одне слово. Я хочу сказати про те, що у нас наша територія суміжна, і дуже багато завозиться літератури з того боку. І там настільки велика пропаганда, газети, знаєте, спеціально фінансують. Якщо …. (не чути, без мікрофону) … Сьогодні це кольорові, сьогодні такі газети, знаєте, великим накладом, і вони завозяться, і тут нам люди говорять: от у вас газети повмирають, от вони у вас такі слабенькі, тобто дуже потрібна допомога. Для газетярів це дуже… Будь ласка, зверніть на це увагу.

СЮМАР В.П. Взагалі, я вважаю, що гранти повинні отримувати від уряду газети, які виходять саме там на кордоні. Отам вони повинні отримувати гранти на підтримку. Бо дійсно там вони змушені конкурувати з тією літературою, яка постійно завозиться звідти. Ця проблема теж є.

Але я відверто вам кажу на п'ятому році роботи в комітеті: у нас 90 відсотків законів у інформаційній сфері були ініційовані цим комітетом, а не урядом, хоча в принципі мало б бути навпаки, тому що уряд виробляє політику – він за неї відповідає. А так виходить, що ми постійно уряд змушуємо щось робити. Ми тут змушуємо виробляти якусь інформаційну політику. Вони кажуть: у нас немає грошей, у нас з Суспільним та сама проблема. Ви хочете мати Суспільне там? Уряд каже: ми не можемо це зробити. Ми кажемо, що нам треба підтримка преси в зоні. Вони кажуть: ні, у нас немає можливості такої це зробити.

Нам би хотілося більше ініціативи від уряду, як вони бачать реалізацію державної інформаційної політики, конкретно, от хоч якісь ініціативи! Я чесно їх не бачу. От не бачу! Що роздержавлення – це депутатський законопроект, що Суспільне – це депутатський законопроект, ну, так неможливо! Парламентсько-президентська республіка – це коли уряд  бере ініціативу, парламент стає фактично екзаменатором, залучає громадськість для того, щоб випрацювати цю ініціативу. Але уряд бере відповідальність за її реалізацію. У нас цієї відповідальності сьогодні немає, і в інформаційному просторі тим паче!

Ми ці проблеми опишемо для очистки власної совісті. Ми постійно направляємо листи і на Раду нацбезпеки для того, щоб було розуміння, що ми принаймні усвідомлюємо, що все це дуже серйозно шкодить національній безпеці. І те, що відбувається з газетам там, на прикордонній території, це так само одна з тих проблем. Ми пишемо, пишемо, але з "зеонбудами" і прочими все лишається так, як є.

Добре, колеги, я всім страшенно дякую за розгляд.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми прийняли, да, по Смілянському..?

СЮМАР В.П. По Смілянському ми ще не прийняли. Ми випишемо все, дістанемо аргументацію і тоді проголосуємо комітетом. Але повірте, це  буде прийнято, це буде позитивно сприйнято, по-перше, редакторами, а по-друге, можливо він зарухається. Хоч щось людина зрозуміє, що не можна "Крапкою і розмальовкою" закривати питання з доставкою надзвичайно важливих речей для тої бабусі, яка не може телевізор, наприклад,  мати, вже не кажучи про Інтернет.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Дякую всім.