Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

11 липня 2018 року

СЮМАР В.П. …зараз в нас є 7 членів комітету. Тому можемо вважати, що кворум є. Зараз колеги будуть підходити.

Пропоную наступні питання до розгляду порядку денного.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони публічного прояву будь-яких видів сексуальної орієнтації) (№ 8489). Автор Олег Барна присутній на засіданні.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу). Мала доповідати Кондратюк, її немає. Я знімаю зараз це питання, щоб без неї не доповідати.

Є Владислав Севрюков. Наступне питання - проект Закону про внесення змін до Закону "Про рекламу" (№ 8522).

Далі я доповім про затвердження плану роботи Комітету з питань свободи слова на дев’яту сесію, про затвердження розкладу засідань комітету на дев’яту сесію і інформацію про роботу Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики протягом цієї сесії.

Далі в "Різному" я пропоную розглянути наступні питання. В нас Секретар Міністерства інформаційної політики Артем Біденко. Він доповість про реалізацію програми "Українська книга", яку ми спільно з міністерством започаткували.

Далі я проінформую вас про результати, власне, рішення нашого вчорашнього і його виконання вже на засіданні Нацради.

І пропоную висловитись з теми акредитації, яка сьогодні є суперактульною для журналістів,  парламентських кореспондентів.

Такий порядок денний. Хто за, прошу проголосувати. Є. Дякую.

Отже, колеги, спочатку коротка інформація до вашого відому. Сьогодні Голова Верховної Ради, як вам відомо, підтвердив позицію саме нашого комітету, а не регламентного, що другий поверх буде відкритий для всіх журналістів. Ми вчора відправили відповідне звернення від свого комітету до Голови Верховної Ради, і я дякую, що Голова вже сьогодні оперативно відреагував і прислухався до цієї позиції.

Ми будемо рекомендувати Апарату Верховної Ради створити прес-центр на третьому поверсі, який буде сучасним, який дозволить зробити всі технічні умови, покращити умови для роботи журналістів, зробити, можливо, закриті студії, щоб вони були якісні, щоб ніхто не заважав включенням в прямому ефірі. Але це точно не буде обмежувати присутність журналістів і їх можливості спілкуватись з народними депутатами та іншими політиками на другому поверсі  і в кулуарах парламенту. От, власне, таке рішення станом на зараз.

Ми також рекомендували Голові Верховної Ради змінити положення про акредитацію. Це ще одна системна робота. Думаю, що результат цієї роботи може з’явитись на осінь, і тоді вже безпосередньо будемо обговорювати, коли в нас буде проект нового положення. Ось така історія.

Дякую всім колегам, зокрема Ользі Валеріївні Черваковій, яка оперативно дала проект заяви, яку комітет схвалив вчора.

Щодо нашого засідання Національної ради. Саме завдяки майданчику Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, нам вдалося проговорити всі проблемні моменти, які були в  Нацраді, і Нацрада розпочала свою роботу. Ви знаєте, що сьогодні були прийняті ключові рішення Національною радою, на які чекало суспільство, на яку чекала індустрія, мова іде про продовження ліцензії для ключових телевізійних каналів країни на наступні 7 років. Ці ліцензії після обговорень, після висловлених претензій, тому що до кожного телеканалу є свої зауваження і претензії, все-таки Національною радою було встановлено, що підстав законних для позбавлення ліцензій, для не продовження ліцензій українськими телевиробниками, таких підстав немає, і відповідно найбільші канали залишаються працювати.

Отже це один із елементів напруження, який існував в цей складний політичний період, передвиборчий період, він був сьогодні знятий і  інформаційний простір України буде лишатися, скажімо так, плюралістичним. І ми за цей плюралізм, звісно, вболіваємо. Сподіваємося, що з продовженням ліцензій телеканали більше будуть дотримуватися законів України. І ви знаєте, що в жовтні вступає Закон про мову в дію, і це буде дуже важливим таким індикатором поваги телеканалами законів України. І це означає запуск дуже значної кількості українського виробництва. Але, дай Боже, що все буде відбуватися у виборчий рік в рамках законів України. Тому ця інформація теж до вашого відома.

Переходимо до розгляду проектів законів. Отже, проект 8489, автор Олег Барна. Я прошу автора доповісти народним депутатам свою законодавчу ініціативу. А я відповідно її прокоментую. Прошу, пане Олеже.

БАРНА О.С. Доброго дня! Шановні члени комітету, дякую за запрошення. Даний законопроект мною виносився тривалий період часу і був далеко не прив'язаний, як дехто хотів трактувати, із подіями, які були недавно в Києві. Але поряд з тим, питання стоїть відродження духовності і збереження наших традиційних моральних цінностей і християнських цінностей, які стосуються в першу чергу формування нації, тобто з молодого покоління. І, очевидно, основними напрямками даного законопроекту було відстояти ці моральні цінності.

Те, що зараз деякі групи людей під виглядом рівності чи там демократії дозволяють певні методи вседозволеності, чи свобода слова доходить до брехні, чи демократія до, кажу ще раз, до вседозволеності, перекручують певні такі наші установлені цінності, як інтимні стосунки, перекладаючи їх, так би мовити, більше в публічну площину.

 Моя позиція, інтим – це щось сокровенне, це щось таємне, воно повинно бути тільки між двома людьми. Коли ми виходимо в публічну площину, то апелюється, показується, демонструється, я би сказав, навіть в деякій мірі агресивно, то це вже більше нагадує, знаєте, публічні стосунки, а країна і суспільство перетворюється в великий публічний дім.

Тому ідеєю мого законопроекту було дійсно обмежити можливість відкритої, такої агресивної демонстрації публічної у вигляді маршів чи там парадів, проявів будь-якого виду орієнтації, виходячи з тих моментів, що я сказав перед цим. І в законопроекті сказано, що під  публічними діями, спрямованими на пропаганду будь-якого виду сексуальної орієнтації особи в цій статті слід розуміти "публічну, відкриту чи приховану пропаганду сексуальної орієнтації особи". Тобто уточнюється "публічні марші, відкриті зібрання, фестивалі, публічне використання специфічної символіки, поширення тематичних матеріалів в засобах масової інформації, мережі Інтернет з метою реклами і пропаганди".

Тобто ми як українці дуже толерантна нація і в нас, у мене, в інших, ніколи не було, знаєте, якогось такого "предвзятого відношення" до будь-яких людей – традиційної, нетрадиційної орієнтації. Більше можу сказати, що питання стоїть навіть не у відхиленнях фізичних, а більше у відхиленнях моральних. Але мова йде про те, що не слід це робити відкрито і публічно. Будь ласка, в закритих клубах, на закритих вечірках, без доступу там в першу чергу інших людей і в першу чергу дітей.

Дякую. Прошу підтримати законопроект.

СЮМАР В.П. Дякую, пане Олеже.

Ви знаєте, я вам скажу, що відповідно до виписаного вами законодавчого акту, проекту, ви пишете: "Поширення  інформації щодо будь-якої сексуальної орієнтації особи" і забороняєте її. Це означає, що якщо якийсь чоловік скаже, що він любить свою жінку, це вже, в принципі, є порушенням закону. І це такий нюанс, тому що це теж демонстрація орієнтації свого роду. Так? І прописано це в такий спосіб, який припускає так багато трактувань виписаних вами норм, що не відповідає заявленим вами ж цілям. Це, так би мовити, з точки зору юридичної практики.

Я вже не кажу про питання, а хто визначатиме, власне кажучи, оцю межу, де є пропаганда, а де є інформування. Це завжди дуже складно визначити, що є інформуванням, що є пропагандою.

Ну і останнє. Ви знаєте, в світі порн-хабу заборони подібного характеру виявляються, ну є таке, мусимо визнавати, заборони подібного характеру, ну вони є достатньо відносними. Хоча я розумію ваші задачі регулювання саме в тих ЗМІ, ліцензування яких здійснює ця держава, і це ви бачите як частину державної політики.

Прошу колег висловлюватися, щоб ми могли ухвалити рішення з цього приводу. Є думки? Ніхто не хоче на таку актуальну тему висловитися?

Юрію Олексійовичу!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги! Я, власне, хотів, Вікторіє Петрівно, вас підтримати у ваших зауваженнях, бо дійсно законопроект виписаний таким чином, що мета, вона не досягається реалізацією норм, які передбачені в законодавстві. Більше того, сам закон виписаний таким чином, що він грубо суперечить Конституції України, порушує права людини і більш того, в разі його ухвалення, призведе до можливості багатьох маніпуляцій. Тому я вважаю, що даний законопроект треба відхилити, хоча в цілому поділяю занепокоєння, яке висловлене автором законопроекту.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу.

Прошу Олександра Опанасенка.

ОПАНАСЕНКО О.В. Пане Олеже, я ознайомився з законом. Дійсно, поділяю моменти того, що для мене досі не зрозуміло, як він буде працювати. Тим більше, в ХХІ сторіччі шлях заборон, наявно показує досвід, що заборони не працюють. Треба шукати якийсь шлях.

Я хотів просто вас спитати. От ви написали цей закон. Як ви вбачали взагалі, як він має працювати? Яка процедура і процес фактично? Хто має досліджувати? Тим більше, два роки тому ми прийняли, що у нас вже немає такої комісії, як по моралі там чи які там були інституції? Хто буде визначатися, де є пропаганда, де є інформування, де є які речі. Які критерії тощо? Як закон цей має працювати просто? Будь ласка, дайте відповідь.

БАРНА О.С. Будь-яке виконання закону регулюється відповідними актами виконавчих структур влади, підзаконними. До речі, в Європі створена і поліція моралі з цього приводу. Дійсно, можна конкретизувати і розписувати кожні випадки, але я хочу вам зауважити відносно ХХІ століття і вседозволеності. Гадаю, принципи формування людства протягом кількох тисяч років сформували свої моральні ідеї: "Не вбий, не вкради!" Невже ви вважаєте, що ці ідеї і ці принципи вже теж треба змінювати? Тобто дозволити красти і брати.

СЮМАР В.П. Зараз не про це.

БАРНА О.С. Ні, я просто кажу відносно зміни.

Тепер третій момент. Відносно традиційності чи нетрадиційності і так далі. Знаєте, коли людина навіть скаже: "гетеро", - виходить і кричить це на вулиці, я кажу, не комусь казати чи заявити, а рекламувати і публічно виступати, це, я вважаю, теж ненормально. Нарешті, я ще ніколи не бачив, щоб хтось із представників традиційної орієнтації виходив на марш.

ІЗ ЗАЛУ.  Ні, є марш сім'ї…

БАРНА О.С. Послухайте! Марш сім'ї прийшов тільки як наслідок того, що сталося перед цим (інший парад). Тому, очевидно, коли ми заборонимо це все, в суспільстві будуть заборонені ці всі марші, в суспільстві буде просто моральний спокій.

І, на мій погляд, знаєте, я би більше звернув увагу на те, що коли починають оцією свободою слова, маршами зловживати, не більшість населення, а навпаки, зловживати меншість, то таким чином ми дискримінуємо саме більшість населення. Тому й очевидно, щоб оці всі перипетії відносно цінностей і орієнтації відпали, давайте просто заборонимо, щоб вони були, в публічній площині як такій вони взагалі по суті не повинні бути. Це виключно індивідуальні стосунки, приватні стосунки, які повинні бути дуже у вузького кола і закриті.

СЮМАР В.П. Знаєте, я теж думаю, що мої приватні стосунки мають бути моїми приватними, але вони стають надбанням громадськості часом. Мені це може не подобатися, але заборонити пресі про це писати я не можу, тому що це буде обмеження свободи слова. Ну, таке життя.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Один коментар.

СЮМАР В.П. Відповідно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Олег Степанович, от я хочу, щоб ви зрозуміли, що так, як виписаний цей закон, він фактично забороняє і пропаганду шлюбу як такого, тому що шлюб теж передбачає певні сексуальні стосунки. Тому пропаганда шлюбу відповідно до цього закону буде каратися відповідними штрафами.

БАРНА О.С.  Ви маєте на увазі традиційний чи нетрадиційний?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я вам нагадаю, що відповідно до Конституції України (стаття 51) шлюб визначений як вільний вибір чоловіка і жінки. Тому інших варіантів шлюбу в Україні немає на рівні Конституції, на рівні законодавства. Тому фактично ваш закон, він забороняє пропаганду шлюбу. А ви знаєте, яка ситуація з шлюбами сьогодні? Сьогодні рівень розлучення переважає рівень весіль. В нас сьогодні кожна третя дитина живе без батька, а кожна четверта дитина навіть не знає ім’я і прізвища батька.

Тобто ваш закон, який ставить на меті, я так розумію, заборону пропаганди там гомосексуальних відносин,  ну, я так зрозумів, він фактично їх підтримує, тому що він, цей закон, проти конституційного шлюбу в Україні, а направлений на зовсім інше, як результат реалізації цього закону.

Тому напрямок ваших думок, він правильний. Тим більше, що наш комітет, я пропоную і вам долучитись до цієї роботи, вже в  останні два роки  серйозно працює над рекомендаціям засобам масової інформації з точки зору заборони шкідливої інформації для дітей. Є відповідні рекомендації, ви можете з ними ознайомитись, ми їх підготували і написали тут, в комітеті, з тим аби захистити дитину від шкідливої інформації. Ця інформація, я так розумію, є шкідливою для дитини. Але давайте попрацюємо над професійними формулюваннями з тим, щоб вони дійсно захищали, підтримували те, що важливе для розвитку і дитини, і розвитку сім’ї в Україні. Це сьогодні є задачею і основою.

СЮМАР В.П. Юрій Олексійович, ви мене вже прямо майже переконали слідувати сімейним цінностям і пропагувати їх максимально ледь не власним прикладом.

Давайте виходити на рішення. Є дві пропозиції, власне: на доопрацювання і відхилити. Я так розумію, що перша прозвучала – відхилити. Прошу визначатись з цього приводу. Хто проти? Хто утримався? Троє утримались.

Я би рекомендувала доопрацювати, але якщо члени комітету так вважають з вашої ж фракції, не знайшло підтримку. Я  думаю, що можна напрацьовувати інші проекти, які б були спрямовані не стільки на заборону, як на популяризацію цінностей сім’ї, як сказав Юрій Олексійович, думаю, це знайшло би підтримку.

Дуже вам дякую.

БАРНА О.С. … (Не чути)

СЮМАР В.П. Може допомогти Юрій Олексійович, він великий фахівець по справам дітей. Це без жарту.

БАРНА О.С. …. ця група якнайшвидше подала законопроект однозначно, але ви знаєте, що потрібно робити ще один. Не треба пропагувати традиційну сім’ю, бо зараз цю пропагувати, а цю заборонити, це вже якраз буде дискримінація. Це неправильно.

СЮМАР В.П. Дуже демократичний принцип. Дякую.

Шановні колеги, давайте швиденько проголосуємо. У вас роздано про затвердження плану роботи комітету на наступну дев’яту сесію. Хто за, прошу підтримати. У вас є до плану роботи? Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Дивіться, тут в плані роботи стоїть законопроект, який ми вже давно доопрацювали - щодо особливості регулювання реклами на радіо народної медицини (цілительства), послуг, пов’язаних із залученням коштів населення. Це всі пам’ятають, це законопроект про скоромовки, який ми вже 2 роки не можемо прибрати, і він стоїть на жовтень-листопад, тоді як на вересень стоїть 3-4 закони, змін до Закону "Про рекламу". Я просив би перенести його теж на вересень, бо, можливо, одним блоком можна було б розглянути.

СЮМАР В.П. Я думаю, нам на вересень треба взагалі роздержавлення розглянути в першу чергу. Тому давайте так, зауваження ми про пріоритетність - роздержавлення і ось цього закону, про який сказав Севрюков, - прийняти цей проект. Давайте, да, з цими зауваженнями? Прошу проголосувати. Дякую. По роздержавленню треба вирішувати проблему.

Наступне. Про розклад засідань. Думаю, тут зауважень не буде. Давайте підтримаємо, хто за? Є.

Наступне. Про роботу комітету. У вас роздана, власне, довідка про те, як ми з вами працювали, колеги. Я вважаю, що працювали ми достатньо плідно. Ми провели 13 засідань комітету, розглянули  68 питань, розглянули 798 листів і звернень. Подали на розгляд питань з висновком нашого комітету як головного 14 законопроектів. Брали участь, активну роботу  в конференціях, семінарах, в "круглих столах". Я всім хочу за це щиро подякувати! За вашу активність, за вашу дисципліну, за те, що ми, по суті,  за всіма опитуваннями лишаємось і найвідкритішим, і найпрозорішим, і найдисциплінованішим комітетом – це все завдяки вам, колеги. Тому теж прошу цю інформацію взяти до відома. Прошу проголосувати.

_______________. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Да, в багатьох рейтингах.

Хто за, прошу проголосувати.

_______________. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Виїзні проводимо на початку жовтня, думаю, тому що дуже складний вересень, в зоні проведення військових дій.

Так, зараз почнемо розгляд інформації Міністерства інформполітики.

І далі продовжить ведення засідання Перший заступник голови пані Ольга Червакова.

Артем Біденко, прошу доповісти. Можете тут сідати.

Я підтримую, власне...

БІДЕНКО А.І. Шановні члени комітету, шановні колеги! Триває програма підтримки вітчизняного книговидання за підтримки комітету, за підтримки Вікторії Петрівни. Я приніс депутатам на канікули з собою, можна взяти там по набору книжок, які вже знаходяться на сході. Вони різної тематики, є тут і книжка Івана Дзюби "Донецька рана України", і про Крим, про міфи, приніс останні випуски газети "Донбас-Інформ", яку ми випускаємо, де багато, в тому числі по вступній кампанії, по допомозі переселенцям.

На літо у нас уже оголошено 28 конкурсів, які за літо відбудуться по додаткових книжках, тобто дуже великий шмат. І на той час, коли комітет поїде з  виїзною поїздкою на схід України, там буде уже величенька бібліотека, за яку можна буде з гордістю сказати всім народним обранцям, які входять в комітет, що це ми зробили, нашими зусиллями, нарешті, є книжки. Якщо є якісь питання, прошу.

Ми з книговидавцями постійно проводимо переговори.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я думаю, що може ще пару слів сказати Олександр Красовицький. Я десь його тут бачила. Я так розумію, що ваше видавництво є одним із флагманів реалізації цього проекту, так?

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. Дуже вам дякую. У мене є декілька побажань до комітету по наступному року. По-перше, ця програма з'явилася вперше в бюджеті України і тому для того,  щоб вона не була втрачена, потрібно на наступний рік її обов'язково підтримати. Впевнений, що результати до того як буде розглядатися бюджет будуть. І я думаю, що для цього потрібна якась коротка презентація у Верховній Раді, щоб народні депутати побачили результати.

По-друге, я вважаю, що до цієї паперової програми, яка цього року вже відбувається, потрібна аналогічна електронна програма, тому що тоді ми дістанемо з цими книжками і до окупованих територій Криму і Донецької і Луганської областей. Це, з моєї точки зору, дуже важливо, і це дійсно повинна бути окрема програма з окремим сайтом.

І третє питання. Я хотів поінформувати, що ця програма не "Українська книга", вона інакше називається. А програма "Українська книга", яка фактично була єдиною, за якою сучасні книжки потрапляли до бібліотек, систематизовано, вона була закрита позаминулого року в Держтелерадіо, переведена в Мінкультури. Минулого року вона не була реалізована. І в цьому році вона теж не буде реалізована, бо там мінімальний термін 7 місяців процедури, які там закладені, а їх не починали. Тому зараз те, що відбувається завдяки Мінінформполітики, це єдина ситуація, по якій книжки систематизовано потрапляють в суспільство.

Але сьогодні Міністерство фінансів заборонило фактично постачання цих книжок до бібліотек, вважаючи, що це справа Міністерства культури, і Міністерство фінансів дуже ускладнило ситуацію з друком цих книжок саме українською мовою. Тобто російською, англійською, іншими мовами – так, а Міністерство фінансів вважає, що цим повинно займатися Міністерство культури. Як займається Міністерство культури я вже сказав.

Дякую. Якщо є якісь запитання, я готовий відповісти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, в кого є запитання?

Я думаю, що… Принаймні для мене ця інформація нова абсолютно - про заборону з боку Міністерства фінансів постачання …

БІДЕНКО А.І. Це не Міністерство фінансів, це контрольно-ревізійні органи, і вони кажуть, що немає бути дублювання по бюджетним програмам. Якщо "Українська книга" передбачена через Міністерство культури і бібліотеки, Мінінформполітики не може робити. Тому ми радимо робити будь-яким іншим чином: на військові частини, на якісь благодійні організації-партнери, які вже самі доставляють…

СЕВРЮКОВ В.В. А яка позиція Міністерства культури? Немає грошей чи немає бажання?

ЧЕРВАКОВА О.В. А на Міністерство культури, я так розумію, не виділили кошти. Правильно? Точніше, виділили, але не провели тендери.

КРАСОВИЦЬКИЙ О.В. … (не чути) 140 мільйонів. Минулого року "Українська книга" ті 48 мільйонів, які були, втратила. У цьому році це буде теж, може, їх заберуть на іншу програму, але поки зрозуміло, що Інститут книги не працює, на який завантажили ці кошти, і всі бачать, що відбувається …

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я думаю, що це, ну, принаймні для мене ця інформація нова, от я чую Владислав Севрюков теж здивований. Я пропоную проголосувати за те, щоб відправити звернення на Міністерство фінансів і Міністерство культури з проханням поінформувати нас, що відбувається по цій програмі, і як ця програма буде фінансуватися наступного року, тому що те, що відбувається, воно не зовсім відповідає національним інтересам.

І, звичайно, ми говорили і будемо говорити, і я думаю, що позиція комітету, і мене підтримають всі члени, що потрібно цю програму продовжувати наступного року, і тут ми всі однодумці в цьому питанні. Єдине, що, звичайно, Міністерство фінансів не завжди нас чує, і це ми бачили по фінансування Суспільного телебачення, точніше по недофінансуванню, по секвестру деяких інших програм, тому тут якби діалог нашого комітету ведеться з Кабінетом Міністрів України. Але, на жаль, я змушена констатувати, що він іноді так відбувається в одну сторону.

Отже, колеги, в кого ще якісь питання, зауваження?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можливо, виставку у вересні провести у Верховній Раді.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми повинні за це проголосувати, колеги?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це ж загальне рішення, розглянути можливість проведення такої виставки, з Апаратом. Ну, це все …

ЧЕРВАКОВА О.В. Я думаю, що давайте ми звернемося до керівництва Верховної Ради України з проханням у вересні провести таку презентацію у Верховній Раді. Це перше.

Друге. Ми звернемося до Кабінету Міністрів з проханням поінформувати чому така ситуація склалася з фінансуванням державної програми в цьому році, і як планує вона здійснюватися на наступний рік, в тому числі і по лінії Міністерства інформаційної політики, і по лінії Міністерства культури, тому що це якби різні речі, але вони спрямовані на досягнення однієї і тієї ж мети.

І звернутися до Міністерства фінансів з проханням забезпечити фінансування цієї програми на наступний рік.

Правильно я "излагаю"? Всі згодні?

     ________________. Щодо електронних ресурсів.  Електронний ресурс…

ЧЕРВАКОВА О.В. А що ми можемо, яке рішення проголосувати комітетом?

(Не чути)

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми зазначимо це в зверненні до Кабінету Міністрів.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Розглянути можливість, а там міністерство …

ЧЕРВАКОВА О.В. Добре, колеги? Такі 3 пункти всіма приймаються?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ЧЕРВАКОВА О.В. І беремо до уваги інформацію. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

Далі. Владислав Севрюков, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо мови реклами). Багатостраждальний закон. Доповідає Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В.  Чому це він "багатостраждальний"?

ЧЕРВАКОВА О.В. Про нього вже всі сказали в телевізійних ефірах, а ми його на комітеті так ще й не розглянули.

СЕВРЮКОВ В.В. Колеги, я нагадаю тоді трішечки. Ми 16 травня на комітеті розглянули ситуацію, яка склалася після відміни Конституційним Судом закону Ківалова-Колісниченко. У нас виникла така колізія, що у нас фактично в Законі "Про рекламу" є посилання на статтю вже не працюючого, не існуючого закону щодо визначення мови реклами. Ми з вами вирішили тоді піти двома шляхами. Перший, це підготувати законопроект щодо мови реклами, я його і хочу сьогодні презентувати. І другий, це звернутися до Конституційного Суду з проханням розтлумачити, яким чином вони бачать вирішення цього питання. Я так розумію, що це відбулося, направлено представником Верховної Ради в суді паном Селівановим звернення в Конституційний Суд, але, як ми очікуємо, це буде довгий шлях, і на сьогоднішній день відповіді Конституційного Суду ми ще не отримали.

Тому саме хочу презентувати законопроект про мову реклами, який дуже простий. Пропонується 6-у статтю "Мова реклами" Закону України викласти, у вас у всіх є роздані матеріали з текстом, що мовою реклами в Україні  є державна мова і що  об'єкти права інтелектуальної власності в рекламі використовуються тою мовою, якою їм надана правова охорона відповідно до законодавства про інтелектуальну власність.

Дійсно, от  після подання законопроекту було багато обговорень, було багато думок. Я можу  окреслити таку проблему, як мова. Були зауваження щодо мов національних меншин, я бачив формулювання, навіть є вже напрацьовані формулювання щодо того, як зробити виключення для  засобів масової інформації регіональної і місцевої категорії мовлення, які зареєстровані або мають в ліцензіях мову національних меншин або корінних народів, і їм пропонується дозволити відповідно цією мовою розміщувати рекламу. 

Були консультації проведені з усіма індустріями, з телевізійною, з Асоціацією зовнішньої реклами, з радіокомітетом,  в принципі  всі схвально оцінили. Є ще у нас зараз такий діалог з Асоціацією видавців преси,  тут присутній Олексій Погорєлов, керівник. Бо найбільше питань якраз виникає по застосуванню цієї норми в пресі.

Якщо можна, ось які застереження, послухати? Я би надав вам слово.

ПОГОРЄЛОВ О. Дякую за надану можливість. 

Коротка ремарка наступна, що першим для друкованої преси є паспорт як кожного громадянина – це Свідоцтво про реєстрацію друкованого ЗМІ, і воно передбачає географію поширення і мову поширення. Кількість мов не є обмеженою, тобто можна зареєструвати газету зі змішаними мовами і з багатьма мовами або журнал. Але оскільки це є маркетинг, оскільки є читач чи передплатник, чи той, хто купує газету на тій мові, якою він хоче читати, приміром румунська мова, або можемо говорити про "Kyiv Post" всім відомий, який англійською мовою видається, то наша пропозиція полягає в тому, що ці видання, які сфокусовані на певні аудиторії, мають і рекламу розміщувати тією мовою, якою вони видаються. Це або географічне обмеження або, знову ж таки, по цьому паспорту видання, яким є Свідоцтво про реєстрацію. Ми таким чином будемо повністю в межах законодавчого поля, того що будь-яке ЗМІ видавати без Свідоцтва про реєстрацію в Україні неможливо.

СЕВРЮКОВ В.В. Я пропоную поступити наступним чином. На сьогоднішній день  цих  в законі нема винятків чи вони не сказані. Я бачу абсолютну можливість між першим і другим читанням, і я впевнений, що будуть десятки зауважень і думок, розглянути.

А зараз пропоную проголосувати за затвердження законопроекту для  першого читання. І зробити це зараз, щоб була якась орієнтація, не відкладати це до осені. А восени розглядати вже сам законопроект безпосередньо.  

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я думаю, що насправді цей законопроект дуже на часі, це раз. І я дякую нашому колезі Владиславу Севрюкову за те, що він помітив цю законодавчу прогалину.

А стосовно того, що є газети, які видаються на територіях, де проживають національні меншини, то я нагадаю, що це не корінні народи, це національні меншини.

СЕВРЮКОВ В.В. Є і для нацменшин, і для корінних народів.

ЧЕРВАКОВА О.В. Да. Але це та сама дискусія, яку ми спостерігали десь півроку тому, коли виникло збурення щодо Закону про освіту, коли певні категорії, яких підігрівали певні країни, не буду показувати пальцем, казали про те, що в Україні відбувається дискримінація румунів чи угорців тощо. Так тоді наша дипломатія зайняла таку позицію, що, власне, дискримінація українців полягає в тому, що вони не знають мови і що вони не зможуть реалізовувати свої конституційні права на території України, не знаючи мови. Тому я думаю, що ми тут можемо зайняти таку ж саму позицію.

Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. По-перше, у нас 13 членів комітету, кворум 7 людей. Зараз нас шестеро, ми приймати рішення не можемо в будь-якому випадку, тобто по цьому питанню.

У мене є питання в іншому. Владе, я так само є підписантом цього законопроекту. В мене є питання, я провів багато консультацій, звісно, там є певні зауваження, тому що ми звужуємо багатьох в правах тощо. І ми вже напрацювали інші напрацювання на друге читання, але є ризик того, що в першому читанні ми можемо не назбирати голосів.

Є рішень декілька. Перше, перевнесення – це час. Друге, ми можемо просто прийняти за основу в першому читанні з поправками відразу, які ми можемо на рівні комітету просто зафіксувати. Тобто піде текст, який пішов, але…

__________________. Це під час обговорення в залі?

ОПАНАСЕНКО О.В. Ні, ми можемо якраз в резолюції комітету по першому читанню, в зал піде те, що зареєстровано, плюс зміни. Так іноді робилося.

Я не знаю. Федір, поправ.

Таке вже робили. Мені здається, це буде найкращий спосіб. Тому що у багатьох є певні сумніви, тим більше, звуження прав там тощо. У мене є відчуття, що ми можемо втратити час, якщо він піде в такому вигляді. Обіцянкам, що воно зміниться між першим і другим читанням багато хто вже не вірить. Дякую.

СЕВРЮКОВ В.В. Я вважаю, що всі ті зауваження, які я почув, я неодноразово консультувався з цього приводу, спокійно між першим і другим читанням можуть бути застосовані. Звичайно, давайте розглянемо будь-які пропозиції.

Моя пропозиція незмінна – це затвердити для першого читання.

БАБАНСЬКИЙ О. Дозвольте ще додати від Асоціації розповсюджувачів?

Зараз в цей час в Києві відбуваються події такі, не дуже хороші. Останній розповсюджувач преси агентство "Союздрук" зараз опинилося в складній ситуації, коли безпідставно, на думку трудового колективу, Київська міська влада на цьому тижні прийняла рішення про знесення 10 кіосків з розповсюдження преси. До цього було вже фактично знесено три. По нашій інформації, ще 40 подань до цієї комісії при КМДА є на знесення кіосків саме з розповсюдження преси з питомою вагою продажу преси 93% від загального товарообігу.

Складається враження, що це проблема господарського суб'єкта підприємницької діяльності. Але, за нашою інформацією, 30-60% всіх видань періодичної преси реалізується в місті Києві. І якщо закриють за надуманими звинуваченнями в порушенні функціонального призначення цього останнього оператора з роздрібного розповсюдження преси, то тоді багато видань в Україні просто закриються. Тому що підвищиться собівартість … (не чути) газети чи журналу… І це поставить взагалі друковані засоби масової інформації під питання знищення. І це напередодні виборів президентських, парламентських, до місцевих рад тощо.

Ми зі свого боку були присутні на цій комісії, зазначали чиновникам місцевим, що це прямо порушує Конституцію України, які наслідки будуть. Це прямо порушує статтю 30 Закону України "Про друковані засоби масової інформації", це порушує діючу Постанову Верховної Ради від 2009 року…

СЕВРЮКОВ В.В. Це все про знесення кіосків, так?

БАБАНСЬКИЙ О.  Так.

СЕВРЮКОВ В.В. Я перепрошую, а мова реклами впливає на це, про що ви говорите, чи ці?

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекайте.

Представтесь, будь ласка, хто вам дав слово? Ви доповідач з якого питання?

БАБАНСЬКИЙ О. Агентство "Союздрук".

ЧЕРВАКОВА О.В. Ми не розглядаємо. Ви взяли слово. Хто вам дав слово?  Я головуючий на засіданні. Хто вам дав слово?

СЕВРЮКОВ В.В. У нас демократія.

ЧЕРВАКОВА О.В. Будь ласка, давайте ми завершимо розгляд попереднього питання.

Шановні колеги, в нас склався прикрий інцидент в зв'язку із зникненням наших колег. Вперше за 3,5 роки ми втратили кворум, і це насправді ганьба. Тому що посеред засідання комітету, посеред розгляду одного з найважливіших питань, з яким всі погоджуються, ми з'ясовуємо, що у нас немає кворуму і ми не можемо прийняти рішення.

Таким чином, шановний Владиславе, я поважаю вашу законотворчість, і я бачу, що під цим законом підписалося дуже багато народних депутатів.  Але так сталося, що деякі народні депутати знайшли більш важливі для себе заняття. Тому засідання комітету оголошую закритим.

Пропоную завтра проголосувати в режимі окремого засідання за цей законопроект.

Вибачте, але ми не маємо кворуму, ми не можемо більше розглядати ніякі питання.

Всім дякую.