СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова

 та інформаційної політики

 

6 червня 2018 року

 

СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги! Всіх вітаю з Днем журналіста. Я думаю, що сьогодні журналісти працюють в умовах численних викликів, і світ дуже стрімко змінюється, інформаційний світ дуже стрімко змінюється, і інформація, саме ця сфера в нас стає ключовою сферою в житті людей. Це величезна відповідальність, яка ще далеко не всіма усвідомлена, і якраз, напевно, від усвідомлення цього залежать і перспективи держави. Це не пафос, це об’єктивна реальність. Ми з вами теж десь дочетні до такої відповідальності. Тому закликаю максимально продуктивно сьогодні попрацювати і професійно.

В нас виносяться наступні питання до порядку денного:

Проект Постанови про недопущення трансляції в Україні заходів, що відбуватимуться на території Російської Федерації (№ 8343).

Проект  Постанови про Основні напрямки бюджетної політики на 2019-2021 роки (№ 8357).

Про причини припинення мовлення на середніх хвилях НСТУ – українського радіо в населених пунктах Луч Миколаївської області та Таранівці Харківської області.

Про звернення народних депутатів до правоохоронних органів з заявою про відкриття кримінального провадження за статтею 351 Кримінального кодексу (перешкоджання законній діяльності народних депутатів).

Інформація про хід підготовки до виїзного розширеного засідання Комітету в Донецькій області 13-16 червня.

Про виконання Нацрадою рішення Комітету від 20 вересня 2017 року за підсумками робочої поїздки в прикордонні райони Одеської області.

В "Різному" я вас проінформую про розроблені наші законодавчі акти. Запропоную сьогодні до Дня журналіста підписати один із важливих проектів законів, які спрямовані якраз на вирішення проблем журналістської спільноти, зокрема друкованої преси.

Колеги, є якісь ще пропозиції чи зауваження? І, до речі, ще питання про заяву щодо вироку в Росії Романові Сущенку. Я теж проінформую, тому що в нас там певні неузгодженості виникли у зв’язку з цією заявою. Розберемося.

Хто за такий порядок денний, прошу голосувати.

ШВЕРК Г.А. Пропоную перше питання перенести, бо Зураб каже, що "Інтер" ще не розрахувався за право трансляції.

СЮМАР В.П. Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую. Є.

Ви знаєте, що ми з вами розробляли цілий проект закону про те, щоб могли наші мовники не транслювати Чемпіонат з футболу, який буде відбуватись на території держави-агресора. Тепер є пропозиція, постанова простіша, яка фактично прямо забороняє таку трансляцію. Це пропозиція Ляшка, Березюка, Мосійчука і Лозового.

Давайте, які існують думки з цього приводу, прошу висловитись.

ІЗ ЗАЛУ. …тобто взагалі на жодному ЗМІ.

СЮМАР В.П. Там постанова, суть якої просто заборонити це.

ОПАНАСЕНКО О.В. Будь-яку трансляцію…

СЮМАР В.П. Чемпіонату світу з футболу, який відбуватиметься на території Росії. Лідер вашої фракції її підписав.

ОПАНАСЕНКО О.В. В нас плюралізм думок є наявний і в нас демократична фракція.

СЮМАР В.П. Вірю.

Прошу висловлюватись, колеги. Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми вже дискутували на цю тему, і я вважаю безглуздим забороняти міжнародні заходи. Тому що в даному випадку мова йде про Чемпіонат світу з футболу як спортивну подію, яка входить в трійку найбільших спортивних світових подій. І питання не території, на якій вона відбувається, а тут питання, що в самому цьому змаганні беруть участь всі країни світу, де є відповідна Федерація футболу. Це практично кожна країна.

Більше того, я нагадаю шановним колегам, що збірна України брала участь у відбіркових матчах на відбірковому етапі Чемпіонату світу з футболу, який мав відбутися в Росії. І тоді жодних зауважень з цього приводу не виникало. Більше того, якби  збірна України зіграла відповідним чином, то вона була б представлена так само на цьому Чемпіонаті. Тому збірної України немає не тому, що вона відмовилася брати участь, а тому, що вона просто не змогла довести свою спроможність достойно представляти Україну. Це по-перше.

По-друге, дивно, що така непослідовна позиція є у ряду колег. І жодної постанови, наприклад,  не було, яка би стосувалася фіналу Ліги чемпіонів, який відбувався в Києві. Не було жодної постанови про заборону трансляції цього фіналу, тому що прямо зі стадіону в Києві як одного, так і іншого, йшла реклама "Газпрому", так, головної компанії тієї ж Російської Федерації. І це ні в кого не викликало запитань і заборон, тому що це спонсор Ліги чемпіонів, він був на стадіоні. А в цей момент стадіон НСК "Олімпійський", він не був українським, він був місцем проведення фіналу Ліги чемпіонів УЄФА, в якому брали участь всі команди європейські, власне, з яких дві вийшли до фіналу. Те ж саме було і що стосується жіночого фіналу Ліги чемпіонів.

Крім того, у мене викликає подив, яким чином там, наприклад, гра збірних Аргентини там і Нігерії, Уругваю і Єгипту порушує законні права і інтереси громадян України. Хіба що порушують в тій частині, що деякі команди, які представляють країни, що донедавна за багатьма рейтингами і показниками життя своїх громадян, були значно нижче України, але дякуючи ефективній роботі української влади протягом чотирьох років, Україна стала гіршою за показниками від цих країн. В цьому плані очевидно: те, що ці країни будуть представлені на Чемпіонаті світу, це порушує і показує реальну ситуацію в нашій українській державі.

Тому я вважаю, що це недоцільно, ганебно для української  держави - не показувати Чемпіонат світу. З точки зору, як його показувати, отут, я думаю, можуть бути якісь рекомендації зокрема як комітету, так і рекомендації Нацради з питань телебачення і радіомовлення з тим, аби пропагандистські речі, які може  використовувати Росія в рамках Чемпіонату світу, вони певним чином не транслювалися і не використовувалися тут, в Україні, для пропаганди. Дякую.

СЮМАР В.П. Сергію, прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Хотел бы всем вам напомнить, что в 1936 году, очевидно, многие политические и общественные деятели Олимпиаду в Берлине рассматривали тоже как просто спортивное действо, и во что это все превратилось, ну, от Лені Ріфеншталь и до сумасшедшего, абсолютно неадекватного восприятия самих себя немцами, Гитлером и так далее, вы все помните, да? То есть я думаю, что в вопросе тоталитарных режимов, а тем более тех, которые воюют с нашей страной, не может быть компромиссов. Пока мы выработаем критерии, как показывать, что не показывать, ну, слушайте, чемпионат уже закончится. Я бы говорил, что нужно поддерживать такое постановление, ну, не знаю, в таком виде, дополнять его. Я не считаю, что спортивное действо, которое будет направлено исключительно на пропаганду агрессивной политики России, должно показываться в стране – жертве этой агрессии, то есть в Украине.          

СЮМАР В.П. Да, це складне питання, складне питання між спортом і наявністю війни і тим, що там точно буде лідер держави-агресора, який розв'язав цю війну, і він точно буде там показаний, і ви ніяк не зможете уникнути його демонстрації. Він точно буде виглядати там дуже популярно, очевидно. І я розумію, що тут багато бізнесу, я розумію, що тут питання, пов'язані з правами напоказ, з усім іншим. Тут ключове питання до нас: яка аргументація – чи бізнес, чи політична ідеологічна позиція візьме гору в даній ситуації. Є тут місце торгу, нема - має визначатися кожен для себе.

Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Я хочу декілька слів з цього приводу. Ну дивіться, ми ж час від часу, навіть якісніші українські канали показують пана Путіна в новинах з відповідним коментарем, так? Але все ж таки показують. Тому саме те, що його, можливо, ми побачимо на екрані… Наразі в інформаційному полі він присутній.

Щодо футболу. Є велика кількість людей, які полюбляють футбол і будуть дивитися на це саме як на футбол, незважаючи на те, що буде навкруги. Я скажу пану Юрію з точки зору того, що щось змінити в трансляції буде неможливо, бо це це трансляція, яку буде організовувати ФІФА, і втручатися в це буде майже неможливо. Можливо, можна буде не показати відкриття, оце можливо, так? Але під час трансляції матчу робити якісь заміни, закривання – це майже неможливо.

Що скажу? Велика кількість людей, які полюбляють футбол, будуть шукати ці репортажі у будь-яких інших ресурсах, і знайдуть. А зазвичай, я вважаю, що в 90 відсотках це будуть російські засоби масової інформації, вони не тільки будуть дивитися футбол, а будуть ще слухати російський коментар з цього приводу, і все, що їм заманеться, вони будуть казати, а наші люди будуть це слухати. Я вважаю, що якщо б це показував український канал з українським коментарем, якщо б це був НСТУ, це було б значно краще. Наразі проблема трохи гірша в цьому питанні. Але все ж таки я сподіваюся, що це буде український коментар.

СЮМАР В.П. Наші сподівання вже багато років не знаходять свого виправдання, даруйте мені.

ШВЕРК Г.А. Пані Вікторіє, я хочу сказати, що все ж таки, з моєї точки зору, який би не був коментар на "Інтері", все ж таки він буде краще, ніж коментар каналу "Матч ТВ",  на 100 відсотків.

Тому скажу наступним чином. Я розумію, що рухало цими людьми, нашими колегами, які подавали таку постанову. Мені здається, що для великої кількості людей, які вболівають за футбол, це буде велика проблема, і вони незлим тихим словом нас будуть в цьому питанні пам'ятати.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Григорий Аронович, можно я напомню вам Олимпиаду 1980 года, которую бойкотировали 85 стран из-за агрессии Советского Союза против Афганистана?

ШВЕРК Г.А. Сергей, никто не пробойкотировал Чемпионат мира по футболу 18 года.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Григорий Аронович, дайте я скажу, пожалуйста.

И не транслировали в том числе.

ШВЕРК Г.А. Весь мир не пробойкотировал и транслирует, Сергей, к сожалению.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мы не можем призывать международное сообщество бойкотировать чемпионат, не транслировать и так далее, но и сами говорим: "Ну ок! Ну и ладно, ну и пусть будет". Слушайте, ну это шизофрения получается на уровне государственной политики.

Я понимаю, многие любят футбол, я тоже что-то люблю. Знаете, я очень любил Москву, кстати. Я туда часто летал. Прекрасный город. Но почему-то с 2014 года я ни разу там не появился. Есть же в этом какая-то причина, логика в этом есть какая-то?

ШВЕРК Г.А. Это вопрос безопасности.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Не только безопасности. Григорий Аронович, знаете, у меня были такие контакты, что мне и сейчас безопасность обеспечили бы. Но давайте не будем заниматься шизофренией на уровне государственной политики. На нас напали, у нас есть страна-враг, и мы не можем ни на йоту подвигаться от нашей принципиальной позиции. Пусть другие транслируют. Пусть смотрят по спутнику любители футбола.

СЮМАР В.П. Давайте виходити на голосування. Я теж підтримую ту позицію, що не можна закликати весь світ, і вішати аватарки в себе у Facebook про те, що росіяни гратимуть в футбол черепами, бо нашого колегу журналіста Сущенка там засудили на 12 років, і одночасно самим транслювати це і погоджувати фактично в даному випадку на державному рівні. Ну це теж моя позиція: не можна закликати весь світ бойкотувати, якщо самому до цього ставитися ось так. Війна є війна, ніхто її не відміняв.

Давайте шляхом голосування визначатися.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Єдине, що бойкотування ж немає. Я звертаю увагу, я з цього почав, що Федерація футболу України, яку, до речі, очолює один із чільних представників більшості в парламенті, жодним чином не бойкотувала ні на етапі попередньому, ні зараз проведення Чемпіонату світу з футболу. Так? Міністерство спорту як орган центральної виконавчої влади не заборонило, тому що не має права заборонити, зробивши те ж саме безглузде рішення, яке, на жаль… От рішення Міністерства спорту в тому вигляді, в якому вони прийняли, воно, на жаль, вдарило по українських збірних, по українським спортсменам і по довірі до України з боку міжнародних федерацій, і статусу, і можливостей українських спортсменів.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, ваша позиція, мені здається, зрозумілою.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому в даному вигляді рішення про заборону в такому вигляді, як воно подається, воно приведе до дискредитації і взагалі до контр пропаганди проти України, тому ті рішення, які пропонуються, вони пропонуються ворогами України, на мій погляд, і проти України.

 

СЮМАР В.П. Дивіться, ми є одним із фільтрів – це комітет, і далі зал буде з цього приводу визначатися. Я пропоную не зациклюватися, бо тут така історія, ми можемо до безкінечності…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я пропоную відхилити.

СЮМАР В.П. Я почула.

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  У мене подібна буде позиція. Дивно ми виступаємо патріотами, коли хочемо обмежити вболівальників не дивитися щось якийсь контент з Російської Федерації, ми говоримо лише про Чемпіонат світу, але продовжуємо торгувати, експортні-імпортні обміни з Російською Федерацією…

СЮМАР В.П. Давайте кожен буде робити те, за що він відповідає.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Тоді давайте так. Хто за те, щоб підтримати цей проект постанови? Голосуємо. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.

Порахуйте, будь ласка, результати голосів, як є, так є.

(Загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. 5 – за.

СЮМАР В.П. 2 – проти. 2 – утримались. Все. Рішення прийнято.

ІЗ ЗАЛУ  5 – за. 3 – утримались. 2 – проти. Тобто немає рішення, тому що немає 6-и голосів.

СЮМАР В.П. Що ми робимо в таких випадках? Не прийнято? А яким чином воно винесено в зал?

КОЗЛОВ М.В. При розгляді цього законопроекту комітет не прийняв рішення, але якщо немає більшості, ми можемо зазначити, що комітет … (не чути, без мікрофону) голосів.

СЮМАР В.П. Хай парламент визначає. Нас 10 зараз – 5, 3 і 2.

КОЗЛОВ М.В. Так само буває рішення регламентного комітету.

СЮМАР В.П. Давайте, хто за? За – 6. Коля, можна навчитися з 10-и 6 порахувати!

КОЗЛОВ М.В. Якщо не будете так швидко, так все можна.

СЮМАР В.П. Ану, ще раз, іди сюди. Станьте, будь ласка, тут, Миколо Вікторовичу. В чому проблема, поясність мені: порахувати кількість голосів? Може, треба трошки більше уваги, чи ви тут перепрацьовуєте дуже сильно?! Я вас дуже попрошу зараз, секретаріат, тримати себе в руках, як мінімум! І не розказувати мені, як хто має руки піднімати. Ще один раз буде така історія, ми поговоримо окремо на цю тему!

ЧЕРВАКОВА О.В. Давайте припинимо виховання секретаріату комітету або залишимо це, будь ласка, в кулуарах.

СЮМАР В.П. Пішли далі. Проект Постанови про Основні напрямки бюджетної політики на 2019-2021 роки, Кабінет Міністрів України вносить. У вас є цей документ, ви мали можливість з ним ознайомитися. Він передбачає, окрім того, що ми маємо по загальним цифрам ті речі, які стосуються безпосередньо нашого питання, в нас є проблема недофінансування суспільного мовника. Ми неодноразово приймали рішення.

Я пропоную в ключі розгляду проекту Постанови про Основні напрямки бюджетної політики прийняти рішення комітету щодо забезпечення  інформаційній сфері на 100 відсотків, зокрема фінансування суспільного мовника. Давайте обговорювати. Які є інші пропозиції з цього приводу? Бо це питання прямо пов’язане з наступним питанням, яке ми будемо розглядати. І те питання, яке ми будемо розглядати далі, воно є проблемним для нас, і я так думаю, що ми спробуємо знайти вихід, хоча цей вихід знайти дуже складно у зв’язку з тим, що немає грошей у суспільного мовника для того, щоб заплатити за трансляцію, а в результаті в нас страждає споживач.

Тому я пропоную зараз схвалити проект постанови з необхідним фінансуванням у відповідності до законодавства  інформаційної сфери. Хто за таке рішення, прошу проголосувати.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Якщо дозволите. Крім того, що… я  пропоную, щоб ви все-таки розглянули питання щодо внесення до Основних завдань бюджетної політики окремо інформаційної сфери, тому що там є соціально-культурна сфера і сфера охорони здоров’я, наприклад, а окремо інформаційної сфери ніколи немає саме в Основних завданнях бюджетної політики.

СЮМАР В.П. Добре. Давайте це підтримаємо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я, якщо дозволите…

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  .... суспільного мовника… Все ж таки в нас давно не виконується Закон про реформування державних комунальних ЗМІ в частині фінансової адресної підтримки. Мова іде про 35-50  мільйонів гривень і забезпечення ліквідації реформованих, і жодного разу ця сума не виділена.

І так само "Укрпошта" в рамках Закону про державну підтримку ЗМІ, вони весь час заявляють про те, що вони отримують щороку збитки в розмірі 7 мільйонів гривень за розповсюдження двох газет: "Голос України" та "Урядовий кур’єр". І оцей збиток, ці 7-10 мільйонів, вони перекладають саме на місцеві газети потім, тому що вони там отримали збиток. Їм цей збиток ніхто не покрив, значить, тоді давайте ми вам підвищуємо тарифи і ці тарифи, вони мають бути для економічного обґрунтування для виходу всієї послуги на нуль. Тому це те, що стосується Закону про реформування і Закону про державну підтримку в рамках фінансування "Урядового кур’єру" і "Голосу України".

СЮМАР В.П. Прошу.

ШВЕРК Г.А. Я вважаю, що перша пропозиція була дуже слушною щодо питання, я би її, мабуть, сформулював – інформаційна політика та інформаційна безпека і з такою назвою включити в напрями бюджетної політики.

 

СЮМАР В.П. Підтримується. Артем Біденко, прошу.

БІДЕНКО А.І. …можна два попередніх… інформаційна безпека суспільного мовника і іномовника…..

СЮМАР В.П. У вас є закон. Це стосується прямо інформаційної сфери.

Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую, Вікторіє Петрівно. Власне, про це я і хотів сказати, про те, що в даному проекті постанови немає жодної позиції, яка б стосувалась компетенції нашого комітету або якимось чином впливала на виконання комітетом його повноважень.  Таким чином це показує позицію Кабінету Міністрів  в його політиці, я звертаю увагу на 3 роки, не на рік, а на 3 роки в частині ставлення до інформаційної політики держави, до інформаційної безпеки і всього, що пов'язано з іншими компетенціями комітету. Саме тому я, аналізуючи, до речі, ще коментарі Науково-експертного управління, що стосуються   інших напрямків, які запропоновані в цьому документі, мусимо сказати, що це достатньо слабко підготовлений,  малопрофесійний документ, який жодним чином не визначає ніяких реальних напрямків  бюджетної політики, тим більше на 3 наступних роки.

В цьому контексті я вважаю, що цей документ має бути відправлений Кабінету Міністрів на доопрацювання з врахуванням зокрема і тих пропозицій, які прозвучали зараз на засіданні комітету. Більше того, враховуючи той конфлікт, який зараз виник в Кабінеті Міністрів України, зокрема заяв міністра фінансів, власне, міністерства, яке готувало цей документ і вносило, а також подання, сьогодні підписаного Прем'єр-міністром, про відставку міністра фінансів, зокрема і за неякісну роботу по підготовці основних фінансових документів і цього, я вважаю, що таке рішення комітету - направити на доопрацювання цього проекту постанови, воно було б найбільш правильним, з тим, аби Кабінет Міністрів став рахуватися, поважати і бачити ту політику, за яку відповідає зокрема Комітет з питань інформаційної політики і свободи слова. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. З цими зауваженнями.

ПАВЛЕНКО Ю.О. З зауваженнями, так. Тому що так ніхто не врахує. У мене там ще є більш уточнені в частині і суспільного телебачення, і іномовлення…

СЮМАР В.П. Є інші пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Це хороша пропозиція.

СЮМАР В.П. Хороша пропозиція. Я пропоную підтримати. Хто - за, прошу голосувати. Дякую.

Про причини припинення мовлення на середніх хвилях НСТУ – українського радіо з передавачів, що розташовані в населених пунктах Луч Миколаївської області та Таранівці Харківської області. Мова йде про мовлення фактично на окуповані території. Ми з вами говорили про те, що це становить загрозу національній безпеці. Це є великою проблемою. На жаль, для суспільного мовника це не є пріоритетом. Я отримала лист від РРТ, який говорить про значну заборгованість, яка не вирішується. Я розумію, недофінансування суспільного мовника, весь цей комплекс проблем для мене є зрозумілим. Водночас я би хотіла попросити вас озвучити, які варіанти рішення ви бачите, зважаючи на те, що Україна потребує такого мовлення в цих регіонах.

Я так розумію, що в нас готова і Нацрада, ну, в першу чергу Зураб Григорович. Прошу.

АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую. Основна і головна причина – це недофінансування. Я вже червонію,  коли бачу … (нерозб.). І до кінця року це буде  ще жахливіше, бо там до 100 мільйонів дійде, якщо навіть нам дадуть щось "с барского плеча", як це робить Кабмін. То ми просто все віддамо йому. Ми вже зараз боргів маємо дуже багато, більше 30, 35 мільйонів навіть, але не тому, що ми не хочемо віддавати, і навіть якщо б у нас були зараз гроші, Мінфін розписав таким чином, що ці гроші просто не передбачені фінансовим паспортом. Просто немає що нам дати. От просто не передбачені.

Сподіваюсь, що в наступну половину року ми це зробимо, доотримаємо гроші і виплатимо все, що маємо виплатити.

Щодо цих двох передавачів, цих двох напрямів, скажемо так. Ми не припинили мовлення на окупованій території. Йдеться про середні хвилі, я нагадую. А середні хвилі, які є вже в країні давно, не юзаються навіть виробником приймачів, їх є дуже мало. Навіть якщо ми це транслюємо на середніх хвилях, воно доходить дуже слабким і некомфортним для вуха. Менше з тим, там, де ви маєте на увазі, на Крим воно залишене, бо там було два передавачі, і ми з них відключили дуже старий ламповий, дуже потужний і дуже дорогий, який обходився важко і концерну, і нам. А другий передатчик ми залишили там, і він мовить. Залишили.

В Харкові ми більш замінили ФМ, і ми сподіваємося, ще Нацрада додасть зараз, сподіваємось на те, що конкурс іще на харківські частоти буде, і ми там доростимо частину, скажімо так. Той передатчик, який був відключений, мовив не тільки на Крим, а на набагато більшу територію (на набагато більшу територію – на російську, я маю на увазі).

Менше з тим, з лютого і по червень ми отримали 6 листів з запитами, чи можна відновити. Ми відповіли їм, як перенастроїти  приймач. Це все. Там є, куди перенастроювати, у нас іще залишиться. Так що картина не виглядає такою вже жахливою, окрім того, що цього року ми заборонили дуже багато. От Петро сидить і дивиться на мене вовком.

СЮМАР В.П. Ви покривали раніше яку територію, скажіть, будь ласка, з цих передавачів?

АЛАСАНІЯ З.Г.  Можу показати карту.

СЮМАР В.П. Покажіть, будь ласка.

АЛАСАНІЯ З.Г. От вона. Отак це виглядає. Це наше покриття червоним, те, що є. От в Харкові залишилось, що було на середніх хвилях. От ми його закрили. І от ФМ вже почали, і тут ще є надія, що ми виграємо конкурс, можливо.

СЮМАР В.П. А було те, що синеньке? То все було…

АЛАСАНІЯ З.Г.  Те, що зелене.

СЮМАР В.П. То було?

АЛАСАНІЯ З.Г. Да. А отут ми залишили мовлення, воно все є навіть на середніх хвилях, які погано чути. Але вони є.

(Загальна дискусія)       

ПАВЛЕНКО Ю.А.  (Без мікрофону)  …в Миколаївській області оцей великий?

 (Загальна дискусія)       

ІЗ ЗАЛУ. А зелененьке?

ПАВЛЕНКО Ю.О. В Ізмаїлі – то окремо. Малопотужний був, середньохвильовий.

СЕВРЮКОВ В.В.  (Без мікрофону)  …Харків, Ізмаїл, Чернівці …

АЛАСАНІЯ З.Г. Да, ми залишили ………….. на Донецьку область і залишили на Крим.  А у Чернівцях повністю покрито. Тобто ми намагаємося якомога менше нанести…

ОНУФРИК Б.С.  Можна було закрити, скажімо, на менш актуальних територіях, а там залишити?

АЛАСАНІЯ З.Г.  А де саме? Ми ж залишили. От повністю воно все залишено.

ОНУФРИК Б.С.  А ця частина, де не відбуваються такі події, як на сході України? Західна Україна, Центральна Україна?

АЛАСАНІЯ З.Г. Але пам'ятаєте, ми теж були останнього разу тут і говорили про припинення мовлення, і всі…

ОНУФРИК Б.С.  Не зрозумійте, що там припиняти, просто є певна територія, де це треба зробити, мабуть, в останню чергу.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Отут я тоді до пана Петра звернусь, чому…

 

ОНУФРИК Б.С. Пан Петро, він зараз відповідає за технологію, а не за змістовне наповнення цієї історії, політичне наповнення. Ви зрозумійте з ракурсу…

АЛАСАНІЯ З.Г.  Так, так.

ОНУФРИК Б.С. Я кажу, що, мабуть, в Київській області, там, Львівській, Житомирській менш актуально відключення цих передавачів, ніж в Миколаївській, Одеській і інших.            

АЛАСАНІЯ З.Г. Слушно, ще раз, ми ж тому і залишили, ми там залишили. Але так… це теж було не враховано.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Колеги, є інші думки, позиції?

Я думаю, що ця позиція почута, правда? Я розумію, що там нема рекламного ринку, але, напевно, суспільний мовник має ту перевагу, що він не обов'язково має конкурувати за рекламний ринок. Він мав би тут керуватися, можливо, іншими підходами.

Прошу це врахувати як вашу позицію. Це  ваша компетенція цілковито, але у нас це викликає занепокоєння в силу того, що ми маємо проблему в проблемних регіонах.

Прошу, пані Уляно.

ФЕЩУК У.Ю.  (Без мікрофону)

… для мене це новина… ви пам'ятаєте про відповідальність, яка у вас є перед суспільством  і перед тими державними органами…

АЛАСАНІЯ З.Г. Уляно, при всій повазі, у вас є, ці листи у вас лежать. Але там не є відмовлення в ліцензії.

ФЕЩУК У.Ю. …клопотання про анулювання ліцензії.

АЛАСАНІЯ З.Г.  Ні, ми не збираємося анулювати ліцензію. Ми тимчасово призупиняємо. Далі дивимось на те, що відбувається з фінансами, от і все.

ФЕЩУК У.Ю.  (Без мікрофону)

 

 (Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Да, Концерн РРТ, прошу.

СЕМЕРЕЙ П.І. Дякую за слово.  Доброго дня! Я хотів би, щоб питання, яке розглядається, розглянути ще в іншому напрямку. Наприклад, що ми ж сьогодні  мовимо, а завтра не мовимо. Ту радіостанцію то включаємо, то виключаємо… І для концерну це ціла проблема, місяць працюємо, півроку не працюємо. Що мені робити з тими працівниками, які обслуговують?

Комітет свободи слова, Національна рада і суспільний мовник повинні визначитися "вагітні ми чи не вагітні?" Будемо мовити чи не мовити? Тому що тримати 50-60 чоловік  в надії "а раптом включать",  розумієте, ми теж не можемо.

… сфера, дуже багато людей працює і так далі. Тому для нас це надзвичайно велика проблема.

І це ж не тільки Луч, це ж вся Україна,  тому що і в Харківській області, і в Львівській, і в інших. У нас сотні гектарів землі, за яку ми платимо, і так далі. Це вся інфраструктура, це цілі населені пункти працюють, живуть із цього. І вони сьогодні  працюють, сьогодні  не працюють. Тому добре було б визначитись з цього питання, що нам далі робити? Це перше питання.

І стосовно заборгованості. Сьогодні  заборгованість приблизно 60 мільйонів гривень. Як нам обіцяють, вона досягне 100. Сьогодні  ми вже не маємо можливості платити заробітну плату. До речі, хочу сказати, на цю заборгованість ми нараховуємо всі податки, навіть дивіденди сплачуємо державі на ті кошти, які ми не отримали. І сьогодні концерн, я не знаю, штучно, не штучно, просто заганяється в банкрутство. Тому що зарплати не можемо заплатити, завтра нам відключать електроенергію. Взагалі, через цю заборгованість вирішаться всі питання: відключення і аналогового телебачення, і цифрового, і всіх інших.

Тому це питання надзвичайно важливе.  Я дуже просив би комітет звернутися до Кабінету Міністрів в підтримку того, щоб все ж таки забезпечити фінансування суспільного мовника хоча б на тому рівні, що зараз є, щоб не йшло такого віялового відключення всієї мережі. І тоді говорити про інформаційну безпеку взагалі змісту немає. Тому в мене прохання, щоб почули про ті проблеми, які є.

СЮМАР В.П. Дивіться, ми вас чуємо. Я просто вас інформую, що в повноваження комітету не входить, щоб визначатися, кому і де мовити. І це некоректно в даному випадку говорити, що ми маємо визначитися. Ми не маємо з цього приводу визначатися. Ми можемо розглянути в контексті дотримання законодавства і тих пріоритетів, які ми вбачаємо. Ми вбачаємо в цьому пріоритет, ви це від нас почули. Але вже далі на рівні Кабінету Міністрів, очевидно, це має бути забезпечено, щоб суспільний мовник мав розрахуватися з концерном РРТ. І дуже хотілося б так само, щоб Міністерство інформаційної політики взяло це до уваги. І, можливо, можна було б якимось чином це питання спільно вирішити, оскільки Мінінформ так само має право мовити на ті окуповані території і оплатити вам, можливо, ці потужності. (Шум у залі)

Не має права мовити на окуповані території?

Ці проблеми міжвідомчого характеру нам треба вирішувати.

Чи ви розглядали, Артеме, в Мінінформі, як ви бачите вирішення цих проблем? Бо насправді, як на мене, то міністерство ми створювали для того, щоб в першу чергу такими питаннями займатися.

БІДЕНКО А.І. … (Без мікрофону)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але от я пам'ятаю дискусію, яка в нас завжди була, на що потрібно "суспільному" гроші. Ми загалом завжди посилаємося на відсоток, передбачений в законі.

Тому я б тут підтримав пропозицію в частині звернення комітету за підсумками розгляду цього питання на засіданні, є конкретна проблема. І небезпеки для держави виникають у зв'язку із недофінансуванням конкретної державної організації, якою є суспільне телебачення і радіо. І вимагаю від Кабінету Міністрів на це реагувати відповідним чином. Це підтверджує необхідність фінансування в повному обсязі. Тому що коли не фінансується, то це несе за собою певні загрози для інформаційної безпеки. І от конкретний приклад.

СЮМАР В.П. Я вважаю за потрібне звернутися і до Прем'єр-міністра Гройсмана, і до РНБО з тим, що все-таки не можна так інформаційну сферу взагалі лишати без жодної уваги, жодної структури, яка мала би міжвідомчі функції. Ну це вже бардак і абсурд. Немає в країні відповідальної людини за порядок і виконання законів в інформаційній сфері. Що це за виконавча гілка влади, де настільки це не врегульовано? Мільйон структур, які керують інформаційною сферою, яка не має державної власності фактично, і немає крайнього, хто б відповідав за цю історію.

Прошу, Владе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хотів би пану Зурабу поставити питання. Тобто якщо б фінансування було в повному обсязі, я так розумію, ми питання відключення передавачів не розглядали б сьогодні, так?

АЛАСАНІЯ З.Г. Ми би тоді діяли за (не чути, без мікрофону) … замінювали спочатку, подавали на … розповсюджували цифру… розвиток.

СЕВРЮКОВ В.В. Тобто відключень таких, скажімо так, прямо скажу, позачергових і не дуже законних, як правильно Нацрада вбачає, не було би, так?

Я тоді вважаю, ми, звичайно, боремося за фінансування, і, звичайно, фінанси вирішили б ці питання. Принаймні ми, крім цих закликів, прийнятих раніше рішень, нічого не можемо вирішити. Єдине, я тоді ще закликаю, всім ситуація буде зрозуміла, все ж таки я вважаю, що не можна відключати односторонньо, от суспільне прийняли рішення і відключили. Я думаю, що це має бути принаймні робота Національної ради, концерну, щоб не створювати такі проблеми, які є сьогодні у концерну. І якщо вже є розуміння недофінансування, то сідати і разом вирішувати, що де можна скоротити, які технології не є перспективними. А не щоб на базі комітету дізнавалися різні структури новини про те, що відбувається в них. Це якось виглядає дивно.

АЛАСАНІЯ З.Г. (не чути, без мікрофону) … не тільки я, а ми всі. Ми кожного разу і кожного дня працюємо разом.

СЮМАР В.П. Будь ласка, Ольго Валеріївно.

ЧЕРВАКОВА О.В. А можна питання для уточнення? По цих передавачах ви з "Зеоенбудом" розраховуєтеся, платите йому?

АЛАСАНІЯ З.Г. (не чути, без мікрофону) … погано.

ЧЕРВАКОВА О.В. Що значить "погано"?

АЛАСАНІЯ З.Г.  (не чути, без мікрофону) … ну, так…

СЮМАР В.П. Вони вас не відключать?

________________. Ні. Нехай спробують.

ЧЕРВАКОВА О.В. А є якась конкретна цифра?

АЛАСАНІЯ З.Г. Ні, я не можу розкрити тайну. Це їхня таємниця, по-перше. По-друге, там у нас тільки телебачення (не чути, без мікрофону)

СЮМАР В.П. Прошу, Уляно.

ФЕЩУК У.Ю.  (не чути, без мікрофону) … мовлення переходить на все ефективніше, потужніше і якісніше. Але ми повинні пам'ятати, навіть якщо "суспільне" виграє конкурс, то концерн повинен забезпечити передавачами новими можливість мовлення. Тому оце наступне питання, щоб потім не виникло питання, що ми виграли конкурс, а концерн нам не дає передавачів. Тобто ми ще пана Семерея повинні попросити, щоб він потім забезпечив передавачами відповідне мовлення на виділених частотах, скажімо так.

СЕМЕРЕЙ П.І.  Такого в законі немає.

ФЕЩУК У.Ю. Я розумію, що в законі немає, але …

 

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Дякую, колеги. Давайте звернемося до структури, яка може організувати міжвідомчі ці. Ми за результатами зараз тут не можемо прийняти рішення, яке би призвело до вирішення проблеми. І це наша ключова проблема, тому що ми можемо як завгодно оцінити наявність цієї проблеми, але дати вказівку комусь виділити гроші,  дофінансувати одних і других, ми таких повноважень з вами, на жаль, не маємо, хоча ми і розглядаємо.

Я би пропонувала звернути увагу Кабінету Міністрів виробити з Міністерством інформаційної політики алгоритм погашення заборгованості і відновлення трансляції під контролем Ради нацбезпеки та оборони – у мене така пропозиція. Якщо є якісь… Нормально? Давайте будемо їх "дьоргати", щоб з рештою хоч якось привертати увагу. Все. І проголосувати все-таки за. Є? Дякую.

Наступне. Про звернення народних депутатів України. Це, я так розумію, продовження нашої заяви, яка викликала дуже емоцію українського вибору.

Прошу, Сергію Віталійовичу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Только можно, не 351-я, а 344 статья, мы это с вами обсуждали на прошлом комитете.

Мне кажется, что попытка давления на главу нашего комитета является фактически вмешательством в работу и народного депутата Сюмар, и попыткой запугать всех нас как комитет. А фактически нас пытаются ограничить в нашем праве рассматривать случаи нарушения свободы слова.

И я вижу в этом не просто политическую позицию, это была политическая позиция, если бы господин Медведчук и сотоварищи, они бы просто заявляли, писали об этом. Нет. Подали в суд, от них есть заявление в правоохранительные органы. Это заявление их как-то расследуется даже почему-то. Я не понимаю, почему так интенсивно.

Поэтому, я считаю, что мы должны ответить симметрично и указать нашим правоохранительным органам, что в действиях Медведчука и  Нимченка мы видим признаки уголовного преступления, 344 статья – это статья "про  перешкоджання депутату".  И я бы это вот заявление направил. У вас оно есть в папках, я его подготовил. Если есть замечания редакционные, можем там что-то поменять. Ну, если что-то хотите добавить или исключить.

Я бы направил правоохранительным органам и пусть они разберутся, вот почему господин Медведчук, господин Нимченко систематически срывают нашу работу, систематически давят на нас как на депутатов и  пытаются сделать все для того, чтобы свобода слова применялась в стране ко всем, кроме них самих. Такая вот история.

 (Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Я, до речі, заявляю про конфлікт інтересів при розгляді цього питання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. В цій ситуації, я думаю, що комітет достатньо відреагував заявою, в якій чітко визначив, що він діяв, діє і буде діяти виключно відповідно до Закону про комітети в межах своїх повноважень і буде стояти на захисті безпеки журналістів. На мій погляд, тут комітет зробив максимум.

Якщо говорити про цю заяву, я думаю, ніхто мене не може звинуватити в упередженості,  зокрема і фракційній, але вона виглядає, без образ, смішно. І от саме така заява уже дискредитує, на мій погляд, комітет. Чому? Тому що тут робиться якби основне звинувачення тому Василю Івановичу в тому, що він там звернувся до суду і таким чином він нібито через суд здійснює тиск на комітет, на депутатів. Насправді, це право будь-якої людини, і народного депутата, звертатися до суду. І це нормальне право. І він ним скористався, бо, на його погляд, він вбачає в наших діях і зокрема голови комітету певне порушення відповідно до того позову, як він там визначає. Це перше.

Тому в даному випадку він діє як громадянин відповідно до законодавства, бачачи конфлікт.

_______________. … (Без мікрофону)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. Тут ми навіть не беремо там прізвища.

Друге, судовий розгляд іде. То  отут, от в цьому вигляді, якщо буде ця заява в такому формулюванні, як вона зараз є, так точно, то це уже точно є втручання в судовий розгляд, в діяльність судових органів. І це уже з боку комітету може розглядатися  як порушення 376 статті Кримінального кодексу. Отут ми якраз навпаки себе і дискредитуємо і підставимо.

Тому, на мій погляд, комітет на минулому засіданні заяву зробив, позицію висловив  і  треба просто необхідні всі дії зробити уже в судовому порядку з тим, щоб було рішення, яке б підтвердило нашу правомочність. А втягуватись в оцю от перепалку "сам дурак, сам дурак" кримінальними справами – ні, давайте не будемо подібними. Давайте будемо  більш системними і професійними в своїх діях по захисту інтересів і позицій комітету. Дякую.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мне все же кажется, когда мы говорим о Медведчуке, это не вопрос абы кого, и фамилия здесь имеет значение.

Вы, Юрий Алексеевич, сами помните позицию господина Нимченка и господина Медведчука в отношении нашего комитета. Если оставить это безнаказанным, то поверьте, я понимаю, с вами ничего не случится, вы член "Оппозиционного блока", вы только выиграете от того, если  выиграет Медведчук.

Но, обращаясь к другим своим коллегам, просто подумайте, если сейчас они позволяют себе вот такое, и если мы не будем на это реагировать, что будет через год, через два года? Где будем мы? И что будет с нами и  с Украиной? Решайте.  Я считаю, что оставлять без спуска подобное поведение, подобные угрозы нельзя.

Что касается вмешательства в деятельность суда, мы не высказываем свою позицию по поводу текущего суда, мы не пишем в судебную администрацию, мы просто просим проверить правоохранительные органы нет ли нарушения Уголовного кодекса. Спасибо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я от посилаюсь на той документ, на той проект, який є. От другий абзац чітко говорить, що ми вбачаємо тиском на наш комітет подання Василя Івановича Німченка до Окружного адміністративного суду позову. Ну не може бути позов тиском, це право. А вже позов, який розглядається, і коли ми даємо заяву, що це кримінальний злочин, то це вже втручання в  судові органи.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Юрий Алексеевич, если мы вспомним о сути "позова", да, фактически запретить нам…

ПАВЛЕНКО Ю.О. А хто буде першим, у мене є великі сумніви.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. …запретить нам рассматривать жалобы журналистов. То, что хочет Нимченко: вот чтобы мы сидели здесь и не рассматривали ничего в отношении Медведчука и Нимченка. Что это, как не вмешательство в нашу работу?

То есть нам какой-то чудак, отставной генерал, друг второго замечательного товарища – кума Путина, рассказывает Комитету свободы слова в украинском парламенте, что ему делать, что ему не делать, и пытается еще нам запретить наши действия через суд! В лучшей практике Кучмы и Януковича. Да? Когда во львовский суд какой-то районный подавали и запрещали действия министра.

То есть, я считаю, что это недопустимо. Тем более в нашей сегодняшней ситуации. Я считаю, что на это нужно реагировать. Вы решайте. Я свою позицию высказал. Ну знаете, просто когда мы  говорим, что фамилии не имеют значение, извините меня. Медведчук - это не…

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Насправді не мають значення, тому що є громадянин України і відповідно до Конституції всі громадяни мають рівні права і обов'язки.  Тому отут якраз не треба.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Сережа, при всем уважении, конечно, к тебе и к Виктории, я тоже возмущен такими действиями. Но любой человек, и в том числе народный депутат, он же тоже гражданин Украины, имеет право подать в суд, если он  считает, что нарушены его права и обязанности.

Мое субъективное мнение, честно, вот без имен, ну состава здесь нет. 

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Политики мы или не политики? Такой вопрос простой.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Я пришел в политику из адвокатуры, но я тебе честно говорю,  у меня 15 лет опыта, честно, нет здесь состава.

 ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я предлагаю вынести это на голосование и давайте, голосует, кто как считает нужным.

(Загальна дискусія)  

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Вы считаете, что я должен это сейчас снять с рассмотрения? Я не сниму это с рассмотрения. Пожалуйста, голосуйте.

ЧЕРВАКОВА О.В.    Можна два слова, будь ласка, скажу?

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Когда они нас будут сажать по тюрьмам, они не будут говорить о праве  и Уголовном кодексе.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дивіться, просто те, про що ми домовлялися на минулому засіданні комітету, я очікувала побачити все ж таки заяву більш таку юридично вивірену, а не ще одну заяву комітету Верховної Ради. Ми ж прийняли на минулому засіданні заяву комітету. Нам пропонується прийняти ще одну заяву комітету. Правильно це?

Якщо це оформлювати, то воно має бути юридично бездоганно. Тому, якщо вже голосувати за текст, то в цьому тексті чітко має бути сказано, що це заява про злочин на підставі 214 статті КПК, що склад злочину нами вбачається в тому-то, що об'єктивна сторона злочину нами вбачається в тому-то.

Ну в чому злочин Медведчука полягає на протидію комітету? Да, він прислав сюди Німченка, який тут танцював і який перешкоджав. Моя позиція, що він перешкоджав комітету! І він перешкоджав голові комітету і він тиснув на комітет! Це правда. Але довести юридично, що це робив Медведчук, смішно звертатися до правоохоронних органів!

Скажіть, будь ласка, на який результат ми розраховуємо? Ну прийдеш ти до Авакова чи до Луценка і що ти йому скажеш? "Піди і допитай Медведчука". Аваков прийде, точніше позве Медведчука, скаже: "Ти тиснув на комітет?" Він скаже: "Ні". І що? Ну просто не можемо ми себе виставляти на посміховисько.

Давайте або зробимо дійсно нормальний документ, або не голосувати за таке, що буде "білим шумом".

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, я вважаю, що, навіть перебуваючи на комітеті, Німченко…

ВИСОЦЬКИЙ С.В.  Нимченко ничого не  нарушил. Мы слышали вашу позиию.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Він не перешкоджав. Він висловлював свою позицію. Він з чимось був не згоден, він добивався своєї позиції. Він здійснював свою діяльність депутатську так само, як ми здійснювали свою діяльність депутатську.

Але, вибачте, ми ситуацію з захисту журналіста і безпеки журналіста зараз переводимо в особистісні з'ясування стосунків якихось людей, які один одного не люблять чи якось по-своєму ставляться.

Тому давайте не дискредитовувати комітет, бо ми відстоювали цінність свободи слова і безпечної роботи журналіста, і недопущення перешкоджання роботи журналіста. У нас своя позиція, ми її одноголосно задекларували і проявили. У Василя  Івановича Німченка інша була позиція, він її відстоює і продовжує в той спосіб, який він бачить, відстоювати. Але давайте не перетворювати цінності в особистісні з'ясування стосунків, і таким чином дискредитувати комітет. Оця заява – це дискредитація комітету, по якій уже далі якраз оці люди отримають повноваження дискредитовувати і принижувати позицію комітету.

І якщо це написав Медведчук, цю заяву, то я б тоді погодився, що це, да, вони молодці. Але за заявами є реальність.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я не буду реагировать на Юрия Алексеевича. Он сегодня как фонтан красноречия,  я прореагирую на замечание Ольги.

Оформить можно как угодно, это просто бланк. Его можно положить на решение комитета и написать там: заява про злочин.

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону)

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А в следующий раз, Ольга, ты еще что-то захочешь увидеть. Давайте голосовать. Зачем эти дискуссии бурные? Голосуем. Пусть каждый голосует как хочет.

ШВЕРК Г.А. Якщо можна, то я коротко. Політичну заяву комітет з цього приводу вже прийняв, і вона була достатньо вагома. Щодо інших дій, вони мають бути лише тоді, коли ми очікуємо  якісного юридичного рішення. Мені здається, що в цьому конкретному випадку єдине, на що можна розраховувати, то це треба подивитись на стан справи і, можливо, подати зустрічний позов щодо цієї людини в рамках конкретного провадження  судового. Я не знайомий з матеріалами. Це має вирішувати Віка. 

Наша заява, або якщо ми вирішимо, що це має бути юридично виважена заява, то це дійсно має бути юридично виважена заява про злочин, яку ми можемо спрямувати в правоохоронні органи. Наразі цей текст таким не являється.

СЮМАР В.П. Добре, колеги, дякую. Давайте, ви приймайте рішення, а я вам скажу, як я бачу такі можливості. Приймайте, будь ласка, рішення.

 

ЧЕРВАКОВА О.В. Пролунали дві пропозиції чи одна?

Хто за те, щоб схвалити заяву Комітету Верховної ради України з питань свободи слова та інформаційної політики про злочин Німченка В.І. та Медведчука В.В? Хто проти? Хто утримався? Підніміть руки, хто утримався. Раз, два, три, чотири, п’ять, шість. Шість осіб. Проти – один. За – два. Голова комітету не голосувала, спеціально кажу для стенограми, не брала участі.

СЮМАР В.П. Я просто бачу, що нам потрібен  цей судовий розгляд. Мені самій цікаво, чим він закінчиться. Ми написали дуже якісне обґрунтування, дуже якісне, з моєї точки зору, обґрунтування, тому що очевидно маніпулятивний позов, очевидно,  він маніпулює там в контексті, він згадує Закон про повноваження народного депутата, не згадує Закон про, вірніше так, частину про комітети Верховної Ради України, які нам дають такі  можливості. Це, відверто кажучи, смішно.

Ми це все описали в поясненнях, які надали суду. Це Адміністративний суд. І якщо ми побачимо, з нашої точки зору, несправедливе рішення, я думаю, тоді ми будемо реагувати вже іншим чином. Зараз, я думаю, цікаво просто, як суд оцінить одні юридичні аргументи і другі юридичні аргументи. Тому я сама з задоволенням буду стежити за розвитком, так би мовити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Оця заява  на цьому етапі  розгляду, вона могла бути проти нас використана. Я не хочу просто багато говорити. Але, на жаль, мої слова не….

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Ви знаєте, він прецедентний буде. Ви знаєте, в чому тут нюанс? Мені здається, що суд буде прецедентний, тому що він покаже, що бере гору. Що ви собі уявіть, що якщо б ми програли цей суд, що це би означало для всієї Верховної Ради. Я впевнена, що в цьому судовому розгляді можна дійти до Страсбурга і його переконливо виграти. Тому що це політична позиція і, знаючи прецеденти розгляду в Страсбурзі, ми прекрасно усвідомлюємо, що право на позицію, політичну позицію, не можна забороняти, це є суть політичної діяльності. І це є для мене як би однозначним рішенням. Але давайте, хай воно все рухається, як воно рухається.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тим більше, що ідеться про захист фізичної безпеки журналістів, ризик якої дуже високий в Україні. 

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дуже правильно, Вікторія Петрівна, ви сказали. Тому і наша позиція, і позиція Німченка на комітеті, це була політична (нерозбірливо)… Ніхто нічого не порушив. Дискусія відбувалась.

ОНУФРИК Б.С. Це є депутатська робота. Але нам важливо все-таки показали, що ми здійснювали свою депутатську діяльність, в тому числі голова. І  я вбачаю, я не юрист, але я вбачаю зараз втручання в нашу діяльність з боку нашого ж колеги. І це є підставою, на мій погляд, звернення з позовною заявою до суду на цю людину, на цього колегу-депутата.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Давайте перейдемо до наступного питання. Інформація про хід підготовки до виїзного розширеного засідання Комітету у Донецькій області 13-16 червня.

Давайте спочатку розглянемо про те, чого нам вдалось домогтися нашим попереднім виїздом. Ми з вами їздили в останнє на виїзне засідання в Одеську область. Це 20 вересня було. Ми там домоглись того результату, що в нас принаймні мережа РРТ там з’явилась як альтернатива "Зеонбуду", що саме по собі є добре.

Тепер  прошу Нацраду проінформувати за результатами конкурсу, якщо можна. До нас просто доходять такі сигнали, що виграли всі "кивалівські" ЗМІ, даруйте за вислів. Розкажіть нам, хто там переможець, за якими критеріями відбирали, чи дотримується зараз там принаймні квота 60 відсотків української мовою, бо є теж сигнали, що вони нічим  особливо від російських не відрізняються.

Сергію, включіть, будь ласка, мікрофон, для стенограми.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Шановні колеги, хочу подякувати вам за підтримку цього проекту, який ми змогли реалізувати разом. І хочу сказати, що конкурс ми провели 27 грудня минулого року, і вже 26 квітня Концерн  РРТ запустив це мовлення.

З  восьми телеканалів, які перемогли в конкурсі, тільки 7 отримали ліцензії. По восьмому поки  що іде доопрацювання документів, і я сподіваюся, що він отримає, це телеканал "ПлюсПлюс". Перемогли такі телеканали: телерадіокомпанія "…ТВ", позовний логотип GTV, "Ансер" - А1, "Південна хвиля ТВ" – логотип "Южная волна", телеканал "Моя Одесса" – "Думськая.ТВ", Реноме Інет" – логотип "Ольвія", телерадіокомпанія "Одеса?1",  "Новая Одесса" -  це "Первый городской". 

Ми оголосили цей конкурс перш за все для розвитку місцевого телерадіомовлення, тому що місцеві телеканали мовлять тільки в Одесі, їх сигнал не розповсюджується на регіони Одеської області. В конкурсі взяли участь 13 місцевих телеканалів, з них виключенням був лише телеканал "ПлюсПлюс". І на сьогоднішній день всі ці телеканали працюють. Це четвертий локальний мультиплекс, який ми побудували на прикордонні. Два мультиплекси в Луганській і Донецькій областях, один в Херсонській області, у Чонгарі. А це найбільший локальний мультиплекс на 22 райони.

СЮМАР В.П. Скажіть, будь ласка, який відсоток території він закриває?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Він закриває перш за все "білі плями". Річ у тім, що у нас там представлені чотири мережі компанії "Зеонбуду", і в покритті цих мультиплексів є прогалини. І спеціально для того, щоб ці прогалини можна було закрити, оскільки це наносить шкоду інформаційній безпеці, Концерн РРТ свого часу побудував цю мережу. Там мовлення планувалося вести у стандартах DVBT і DVBT 2. І проблема лише полягала в тому, щоб: а) знайти частотний ресурс – і це була найбільша проблема, і друге – це знайти мовників. Нам вдалося вирішити обидва ці питання.

І завдяки тому, що комітет підняв це питання, надав йому інший рівень, нам вдалося забезпечити, я вважаю, що успішне проведення конкурсу.

Що стосується виконання квот, то на сьогоднішній день всі телеканали виконують квоту української мови, як це передбачено.

СЮМАР В.П. Всі?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так. Як це передбачено перехідним періодом. Оскільки автоматично, ви знаєте, зараховуються до квоти всі програми, всі передачі, які є власним продуктом або національним продуктом.

З жовтня місяця ми готуємося до такої потужної хвилі для того, щоб побачити, наскільки реально представлена українська мова вже відповідно до вимог закону не тільки на загальнонаціональних телеканалах, але і на місцевих і регіональних. І Одеська область…

СЮМАР В.П. Віднесіть, будь ласка, це до контролю в першу чергу, тому що ми дійсно хотіли там створити український простір інформаційний.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Я хочу додати, що провайдер "Зеонбуд" публічно оголосив про те, що вони хочуть добудувати свою мережу, також закрити свої "білі плями", доставити 7 передавачів з тим, щоб також закрити мовленням загальнонаціональних українських телеканалів цей простір. Я вважаю, що Одеська область буде мати одне з найпотужніших покрить серед всіх областей України щодо цифрового телебачення.

СЮМАР В.П. Дякую.

Є питання, колеги? Тобто фактично ми зараз "білі плями" закрили, там є українське мовлення, і їх бачить, скільки людей, за підрахунками?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. За нашими підрахунками, охоплення населення саме мовленням з цього мультиплексу локального Концерну РРТ, це державний мультиплекс, 1 мільйон 800 тисяч людей. Це дуже потужна цифра.

СЮМАР В.П. Я думаю, що я дуже  вдячна всім вам за те, що ми змогли так спрацювати в Одеській області і зробити цю роботу, все-таки 2 мільйони українців змогли побачити українське мовлення, навіть регіональне, але це важливо.

Загальнонаціональні мовники ми коли можемо там запустити, щоб в цих "білих плямах" вони були присутні?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Це питання до компанії "Зеонбуд". Ми очікуємо наразі на те, щоб вони все-таки звернулись з заявками на отримання додаткових частот. Ми очікуємо, але з їхньої сторони дійсно є така публічна інформація, що вони планують добудувати мережу.

СЮМАР В.П. Планують добудувати. А ви тоді плануєте запускати.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Саме так. Таким чином всі загальнонаціональні телеканали отримають ще більше покриття.

СЮМАР В.П.  Дякую. Є питання?

Я думаю, що це хороша робота. Дякую вам, і дай Боже, щоб ми змогли туди загальнонаціональних мовників завести і там був цей український інформаційний простір.

Тоді, колеги, з приводу заяви щодо Сенцова. Ми написали, тобто я написала цей текст, ми його погодили з Геращенко, але мені сказали, що Сергій якийсь інший текст подав до Комітету закордонних справ.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Мы внесли там свои замечания. Я бы принимал тот, который более согласованный. Геращенко согласовала с Гопко свою версию.

СЮМАР В.П. Я просто Гопко тільки зараз віддала свій текст. Вона теж сказала, що воно більш погодженим виглядає, воно більше отримає, так би мовити, підтримки МЗС. Значить, ми передали текст заяви, який ми напрацювали. Оля теж була в нас в процесі, Геращенко давала пропозиції, ми їх врахували і передали його теж в МЗС. Парубій хоче його першим підписати і далі відповідно.

Я пропоную підтримати заяву, ви її бачили в комітеті, підтримати її, так би мовити, політично, а далі вже в залі, очевидно, комітет Гопко буде визначатись з приводу.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене є, я не знаю, питання чи пропозиція, як це назвати. Просто ішлось про те, що ця заява так була актуальна в понеділок-вівторок як заява саме тому, що ми у вівторок-середу не входили, не могли проголосувати її. В тому-то і справа, що зараз ми її можемо оформити як постанову Верховної Ради. А вона не зареєстрована, так?

СЮМАР В.П. Це, по-перше, не наш комітет. Вони зараз погоджують текст, вони його зареєструють.                       

ЧЕРВАКОВА О.В. Знімаю це питання.

СЮМАР В.П. Ми запропонували, оскільки це предмет нашого відання, тому ми були тут авторами. А вже далі, якщо ми хочемо, щоб це мало вагу, тому що там іде апелювання до світу, то відповідно це має приймати Верховна Рада. Тоді вага цього  на порядок більша, ніж ми проголосуємо її на комітеті. Тому давайте підемо вже цим шляхом. Дякую. Завтра проголосуємо.

І, колеги, я вам поклала текст закону на підпис, пакет по роздержавленню, він дуже простий, там декілька правок, вони абсолютно чіткі і зрозумілі. Що журналісти мають право, якщо навіть не погоджується орган влади відпускати їх, вони шляхом виділу можуть самі створювати газету з такою ж назвою. Ми її погодили з громадськими організаціями. Дуже  простий цей проект закону, але водночас він дає можливість провести роздержавлення до кінця, а не зупинити реформу фактично з 1 січня наступного року, коли у нас буде дуже багато недореформованих видань.

Тому я прошу підтримати і підписати її, і реєструвати цей пакет. Він абсолютно зрозумілий.

_______________. … (Без мікрофону) Якщо це буде подвійна назва, чи дозволяється реєстрація?

СЮМАР В.П. Ні, не дозволяється. Якщо орган влади, ні, не дозволяється. Першочергове право реєстрації має колектив, там це вказано. Воно достатньо чітке, і мені здається, що чим простіше, тим воно дієвіше. Дякую. Це ви підписуєте.

І останнє питання, Юрій Олексійович інформує нас по поїздці.

Юрію Олексійовичу, прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Перше – це питання дати і спроможності колег поїхати. Є варіант з 13-го по 16-е. І варіант відповідно 24-27-е. З точки зору проведення комітету, можливості спілкування з усіма людьми попередньо все погоджено. Залишається тільки визначитися по датах і хто зможе поїхати.

Є пропозиція, те, що ми погоджували, провести,  нарешті, в Маріуполі.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, у мене о четвертій годині прийом у Президента. Будь ласка, якщо можна, якось так, Маріуполь не п'ять разів повторювати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. То це я думаю.

ЧЕРВАКОВА О.В. Може, ми це обговоримо в режимі чату?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. В режимі чату воно не виходить. Враховуючи, що надійшло багато пропозицій, головне питання - дата, все інше організовано. Найкраща дата - 15 червня в Маріуполі.

СЮМАР В.П. Хто може?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я кажу, 13-го виїзд, 14-го приїзд, 15-го саме засідання.

СЮМАР В.П.  Хто може 15 червня? 5. Хто може 24-25-го?

ПАВЛЕНКО Ю.О. 24-25-го. Я можу і тоді, і тоді.

СЮМАР В.П. Я не може 24-25-го, я вам відразу це кажу. Це не означає, що без мене не можна засідання комітету провести.

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Оце ключове. Тому що ця дискусія виявилась найскладнішою, як завжди. Хоча я нагаю всім колегам, що головна робота народного депутата – це робота в комітеті.

 

СЮМАР В.П. Попередньо від комітету я буду робити доповідь по російській пропаганді на міжнародній конференції 25 числа.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому мені складно почати зараз говорити про засідання комітету, тому що воно не складається як засідання комітету, тому що ні в одну дату, ні в іншу навіть половини засідання комітету не виходить. Це основна поки що проблема по цій поїздці.

У нас дуже гарний там виходить план роботи, є теми, які підняті. Тут якраз і секретаріат, і міністерство, і місцеві органи влади,  ми тут нормально  відпрацювали. Питання тільки за явкою народних депутатів на засіданні.

СЮМАР В.П.  Нас 13 і має бути 7 людей.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От Сергій Висоцький ігнорує виїзні засідання комітету на Донбасі, по якій причині? От цікаво. Москва – красивее город, конечно, чем Мариуполь. (Сміх у залі)  От деякі позиції для мене незрозумілі. 

(Загальна дискусія)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Є  проблема до Маріуполя добратись, тому що поїзд прямий іде дуже довго. Є ще варіант доїхати до Покровська, там нормальну дорогу зробили до Маріуполя. По дорозі можна заїхати на декілька об’єктів. Ми хотіли подивитись в процесі  військові частини і інші об’єкти. Це якраз та частина, на якій ми ні разу не були, то ми таким чином закінчуємо Покровськ-Маріуполь, закінчуємо повністю, від Станиця Луганська до Маріуполя ми проїхали по всій лінії розмежування.

ШВЕРК Г.А. Мне кажется, что важно посмотреть там, где мы уже были, как заработали те объекты, которые недавно запущенные.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, а може зараз ми приймемо "головокружительное" рішення, щоб завтра під час перерви зібратись хоча би на півгодини, і не обговорювати це отак поспіхом, а всі подумають.

СЮМАР В.П. Давайте 5 хвилин завтра до голосування Антикорупційного суду. Я закликаю до або після, так би мовити, все-таки з колегами обговорити. Нам треба знайти семеро людей. Без цього, ми вже їздили раз, коли в нас по суті це було не засідання. Давайте проведемо його легально. І в залі просто порадимось,  коли ми можемо зробити це. Можливо, запропонуємо ще якісь інші можливості, тому що їхати просто екскурсією для 4-5 депутатів і всіх "будоражити", це не зовсім правильно.

ОНУФРИК Б.С. Нічого собі екскурсія! В Одеській області результати бачите? Гарна екскурсія.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Депутати місцеві висловили бажання долучитись, які представляють Донецьк,  причому з різних фракцій.

СЮМАР В.П. До речі, вони  приєднаються. Вони там досить активні і вони готові на зустрічі з журналістами приїжджати. І це буде важлива робота. Ми можемо багато речей там зробити об'єктивно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто багато депутатів, які представлені по цій території, висловили бажання взяти участь в роботі комітету. 

СЮМАР В.П. Давайте, Юрію Олексійовичу, завтра визначимось. Завтра тоді визначимося. Все. Дякую всім.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми засідань Комітету 2018 рік”

21 грудня 2018 15:15
07 грудня 2018 16:08
28 листопада 2018 12:18
14 листопада 2018 09:49
25 жовтня 2018 09:44
19 жовтня 2018 10:53
04 жовтня 2018 10:30
25 вересня 2018 09:39
12 вересня 2018 09:20
13 липня 2018 11:05