СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
16 травня 2018 року
СЮМАР В.П. Добрий день, шановні колеги. У нас сьогодні наступний порядок денний пропонується до уваги.
Перше. Проект Постанови про оприлюднення розмірів виплачених заробітних плат членам Кабінету Міністрів, номер 7478, внесений депутатом Капліним.
Друге питання. Проект Закону щодо протидії спаму, номер 8186.
Проект Закону "Про статус народного депутата" (щодо інформування виборців про свою депутатську діяльність), 8252.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення реклами лікарських засобів, номер 8136.
І проект Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях", 8293.
В "Різному" у нас питання про надання Комітетом роз'яснень щодо мови реклами та формування позицій комітету щодо мови ЗМІ.
Далі в нас питання, яке з голосу вношу, щодо участі в конференції 9 червня Грузії, Молдови та України представників комітету. І щодо участі і засіданні Громадської ради 21 травня з обговорення питань про безпеку журналістів та роздержавлення ЗМІ.
Такий порядок денний. Чи є у когось пропозиції інші? Чи схвалюємо?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Схвалюємо.
СЮМАР В.П. Добре. Дякую, колеги. Тоді прошу проголосувати. Хто "за", прошу проголосувати. Дякую.
Я пропоную сьогодні швиденько попрацювати, в нас тут не такі складні і не великі ці законопроекти, і прийняти швиденько рішення. І, можливо, поговорити більше щодо мови реклами і, можливо, проговорити ще плани наші. Я вам оголошу про можливі…
Так, я запрошувала пана Капліна. Він зараз виконує обов'язки Голови Комітету, він попросив розглядати без нього. Суть постанови: оприлюднювати на сайті Кабінету Міністрів зарплати, які отримали члени Кабінету Міністрів або органів державної влади, якщо ці зарплати перевищують 30 прожиткових мінімумів чи мінімальних зарплат, я вже там не пам'ятаю точно текст.
Я не вважаю, що це в нашому комітеті мало би знайти якусь негативну реакцію, хай зал визначається з цього приводу. Я би пропонувала це схвалити. І скажіть, будь ласка, чи є якісь інші думки?
(Загальна дискусія)
СЮМАР В.П. Причому тут? Це законодавча ініціатива.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте проголосуємо.
СЮМАР В.П. Чекайте, зараз я закінчу.
(Шум у залі)
СЮМАР В.П. Колеги, з одного боку, є пояснення, що це вже регламентується Законом України і що відповіді на інформаційні запити відповідно мали би існувати, але з точки зору завдань комітету, ну, це не питання піару Капліна, це питання, чи має право громадянин України отримати цю інформацію з сайту Кабінету Міністрів, як на мене.
Ну прошу, інші думки.
ШВЕРК Г.А. Я трохи поправлю, бо мова йде не про сайт, а мова йде про газету "Урядовий кур'єр". "А кто заплатит за ужин"? Тобто це папір треба використати додатковий, ще треба щось зробити. Ну тобто, з моєї точки зору, якщо мова б ішла лише про сайт, можливо, це ще й можна було розглядати, а робити спеціальні кроки щодо друкування…
СЮМАР В.П. Що, доопрацювання, ваша пропозиція?
ШВЕРК Г.А. Я би повернув на доопрацювання.
СЮМАР В.П. Є і така пропозиція, колеги. Дуже ми хочемо сприяти публічності державних посадовців, я так бачу.
Прошу, пані Ольга і пан Олександр.
(Шум у залі)
ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, ми приймали закони і антикорупційне законодавство в тому числі, які спрямовані на те, щоб кожен посадовець, незалежно від його статусу, оприлюднював на сайті НАЗК свою заробітну платню, взагалі всі свої доходи. Питання в тому, що ми знаємо, що таке заробітна платня державного чиновника. Вона складається, умовно кажучи, нехай це буде там тисяча гривень, а потім на неї іде "накрутка" одна, наприклад, за ранг, за ще щось, за ще щось, за ще щось. Ми можемо говорити про те, що, наприклад, умовно кажучи, чиновник отримав 10 тисяч гривень, з яких зарплата тільки 3 тисячі, і він покаже в друкованому засобі інформації 3 тисячі гривень. Клас! Скажіть, будь ласка, чого ми доб’ємось? Зарплата і розмір тих коштів, які отримує чиновник, це абсолютно різні речі. Це перше.
Друге. Це, правда, дійсно правий Григорій Аронович, що якби ішлось про всі кошти, по-перше, а по-друге, якби ішлось про веб-сайт, то це одна справа. Ця постанова вимагає дійсно додаткових коштів з державного бюджету. Плюс на сайті НАЗК ці всі відомості мають бути.
ОПАНАСЕНКО О.В. У нас, я хочу всім нагадати, що більшість членів нашого комітету, головний автор – голова комітету, був зареєстрований в липні, мені видається, що 2016 року чи коли, Вікторіє Петрівно, 5061, це якраз доповнює Закон про єдиний портал даних, якраз там було багато рішень про всіх держслужбовців. Вся інформація має розкриватись, вся інформація має розміщуватись на єдиному порталі витрат держави, тобто e-Gov, я не пам’ятаю, і e-data так само. Але, на жаль, цей закон не "здвинувся", можливо, його треба відкоригувати, додати ті речі, де є виклики стосовно того самого випадку, який ми розглядали нещодавно стосовно тих підприємств, які працюють. У нас є вже напрацьовано багато речей, які треба просто подати.
Я пропоную все ж таки комітетом подати. В нас залишилось півтора року каденції, і я думаю, що ми можемо якраз прибрати багато тих речей і привнести додаткової публічності до державних витрат та інших речей, але системно.
СЮМАР В.П. Дякую за пропозицію. Я так розумію, що у нас є дві пропозиції: в першому читанні підтримати і друга пропозиція – відправити на доопрацювання. Давайте голосувати.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)
СЮМАР В.П. А, так, точно. За постанову, сорі. Це я вже сьогодні. В мене там наступний закон є про сайти, я його трошки плутаю. Тому відправити на доопрацювання 7478, проект постанови.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І пояснити…
СЮМАР В.П. Ми маємо пояснити, що автор має доопрацювати з тим, щоб там і надбавки вказувались, я так зрозуміла пропозицію.
(Загальна дискусія)
СЮМАР В.П. Давайте голосувати. Хто за те, щоб відправити на доопрацювання? Є. Будемо посилювати ініціативу депутата Капліна, сприяючи прозорості державних службовців в Україні.
Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму (№ 8186). Там мова йде про те, що оператори мають повідомляти тим людям, які до груп розсилок включені, що вони включені до таких груп розсилок, і дати їм можливість відписуватися від цих розсилок.
З точки зору логіки законопроект, як на мене, є логічним. З точки зору законодавчої техніки він є слабким дуже.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І є пропозиція – відправити на доопрацювання.
СЮМАР В.П. Так. Я підтримую цю пропозицію.
ЧЕРВАКОВА О.В. Я б взагалі його відхилила, тому що, шановні колеги, ну це просто соромно. Тут навіть не записано, що таке "спам", не дано ніяко дефініції, немає ні визначення – нічого. Що це таке? В Закон "Про рекламу" вони вносять дві зміни: про мультимедійне повідомлення і про те, що треба відправити есемеску "Стоп!".
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це неповний законопроект. Скоріше за все це лише…
СЮМАР В.П. Так, частина по нашому комітету. Ми – не основний комітет.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, я не бачу тут дефініції. Немає визначення "спаму" взагалі в українському законодавстві. Це слово іншомовного походження. В українському законодавчому полі такого слова немає. Я пропоную приймати тоді законопроект щодо протидії законодавчому спаму. Тому що це дуже серйозне порушення нормотворчої техніки. Я вважаю, що треба відхиляти його.
СЮМАР В.П. Дивіться, ми тут - другий комітет, колеги. Є пропозиція – на доопрацювання. Якщо не набере, тоді будемо відхиляти, добре? Давайте таким чином. Оскільки ми – другий комітет, не наше рішення є ключовим.
ОПАНАСЕНКО О.В. Для того, щоб, Ольго, ти подивилася, я пропоную тобі все ж таки зайти, там є всі визначення, всі дефініції та інші речі. Цей закон комплексний. Та частинка, яка нам роздана…
СЮМАР В.П. Це частина відання нашого комітету.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. … це лише що зачіпає наш безпосередньо Закон "Про рекламу". Все інше - там великий документ, який повністю в законі визначається.
СЮМАР В.П. Це в цьому законопроекті, наскільки я розумію, так?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зараз-зараз-зараз! Про телекомунікації. В принципі, це лягає до телекомунікацій.
ЧЕРВАКОВА О.В. Так, але питання в тому, що я, наприклад, якщо… Тут же ж чим, як я розумію, керувалися автори цього закону? Тим, що люди потерпають, їхні права порушуються, тим, що їхні персональні дані такі, як телефонні номери, використовуються з рекламною метою. Так тоді треба розглядати цей закон з точки зору захисту прав людини і вносити зміни до Закону "Про захист персональних даних", що оператори там чи ті рекламодавці не мають права використовувати без згоди і так далі. Я не знаю, можливо, це і внесено там.
СЮМАР В.П. Так і є, це неповний.
ЧЕРВАКОВА О.В. А захист персональних даних – це ж теж наша компетенція. Ні?
_______________. …вносить зміни а Закон "Про телекомунікації", в Закон якраз "Про захист споживачів", потім – Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Закон "Про рекламу", який фактично безпосередньо ми розглядаємо зараз.
ЧЕРВАКОВА О.В. А в захист персональних даних не вноситься? Тобто головна мета – захистити персональні дані, вона не зачіпається, так?
СЮМАР В.П. Колеги, давайте ми рекомендуємо головному комітету відправити на доопрацювання. Я так розумію, що в головному комітеті ця ініціатива не знайде теж підтримки. Тому таким чином. Давайте тоді голосувати.
Хто за те, щоб відправити на доопрацювання? Є. Дякую, рішення прийнято.
Наступне питання. Ініціатива депутата Бублика 8252 – проект Закону про внесення змін до Закону "Про статус народного депутата" щодо інформування виборців про свою депутатську діяльність.
Отут з'являється сайт Верховної Ради, на якому депутати двічі на рік мають звітувати про свою діяльність. Ну, знову ж таки, я сьогодні щось все підтримую, мені подобається ця ініціатива. Я вважаю, що ми маємо це стимулювати, і це точно в нашому комітеті мало би знайти підтримку. Якщо є інші думки, давайте.
(Загальна дискусія)
СЮМАР В.П. От не знаходить - і все. (Сміх)
Гаразд, колеги, тому я пропоную рекомендувати підтримати в першому читані і хай парламент, зал визначається.
(Загальна дискусія)
_______________. Колеги, сайт таки зроблений. І у нас є на персональних сторінках народних депутатів окремих, я в тому числі виклала всі свої звіти з першої сесії. І це треба написати звернення на Керівника Апарату, і дадуть доступ, дати звіти - і Апарат туди це внесе. Така технічна можливість є.
ОНУФРИК Б.С. Депутат має звітувати перед людьми, а не перед сайтом.
(Сміх)
СЮМАР В.П. Геніальна виборча фраза, гасло практично готове. Колеги, хто за те, щоб рекомендувати у першому читанні парламенту підтримати цей законопроект? Хто утримався? Хто проти? Утрималися двоє колег. Дякую. Ми рішення прийняли.
Наступне питання Скажіть мені, будь ласка, по 8136 ми зверталися до регламентного комітету. У нас є від них рішення? Не прийняли рішення? Тоді давайте я його знову перенесу на наступний раз, щоб у нас було обґрунтування щодо звернення, можливо, до регламентного комітету. Бо ми це проговорювали, але доповідача зараз немає, тому.
(Загальна дискусія)
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голова підкомітету з питань реклами має нас переконати.
СЮМАР В.П. Тим паче, що сьогодні з'явилася інформація, що Міністерство охорони здоров'я розробило законопроект про обмеження реклами лікарських засобів. З моєї точки зору, це погано впливає на засобами масової інформації. Ми можемо корегувати рекламу лікарських засобів, робити її більш професійною. Але обмежувати її значно - ну треба дивитися текст, але це точно не впливатиме позитивно на самостійність українських мас-медіа. Тому що рекламний ринок у нас малий достатньо для медіа, і ця реклама є дуже суттєвим надходженням коштів, і її обмеження може призвести до збитків медіа. А це означає до зменшення їх самостійності. Вони і так зараз не можуть особливо похвалитися своєю фінансовою спроможністю, а значить і політичною незалежністю.
Так. Тому тут такий підхід. Треба буде дуже серйозно про це думати і говорити.
Далі. Наступний проект Закону "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", № 8293, пропонує нам розширити можливість мовлення каналу Іномовлення на території Луганської та Донецької областей, на тимчасово окупованій території.
Я особисто підтримую цю позицію, зважаючи на те, що суспільний мовник у нас фактично самоусунувся від проведення окремої державної політики в цих складних регіонах для країни, і принципово важливих регіонах. Тому, очевидно, що було б логічно доручити це державному органу іномовлення. Є якісь інші думки з цього приводу?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.
СЮМАР В.П. Тоді пропоную…
ОПАНАСЕНКО О.В. Чекайте. Тут питання в чому? На територіях, які під нашим контролем чи окуповані території?
СЮМАР В.П. Сашо, я так розумію, і на тих, і на тих.
ОПАНАСЕНКО О.В. У нас немає заборони на безпосередньо, у нас була ключова норма, яка була внесена поправка, яка досі не працює, фактично заборона, так як ми, в принципі, роздержавили наші засоби масової інформації, щоб не було державної пропаганди на території України, це заборона мовити на території безпосередньо, яка знаходиться під контролем. Там я не пам'ятаю формулювання.
СЕВРЮКОВ В.В. Тут, мені здається, інша суть. Можна я?
СЮМАР В.П. Так, прошу.
СЕВРЮКОВ В.В. Дивіться, колеги. Справа в тому, що Закон про іномовлення містив норму – воєнний стан та в районах проведення антитерористичної операції. У нас АТО закінчена, проводиться інша операція, і тому тут розширяється просто, ну, як би… Тільки уточнення термінології.
СЮМАР В.П. Уточнення термінології є в Законі, яким ми закінчували АТО, колеги. Це трішки інше. Наскільки я розумію…
СЕВРЮКОВ В.В. Фактично тут уточнюється термінологія. Ідеться про ті самі регіони, де була АТО, тільки уточнена термінологія. Можливо, це можна там між першим і другим цю термінологію уточнити, щоб вона співпадала з іншими законами. Мені здається, трішки тут не співпадає. Ну я вважаю, треба підтримати на перше читання (там по термінології), а так решта – суть нічого не міняє, не збільшує, не зменшує. Там так само було в попередньому, просто було обмежено АТО. Подивись, одна фраза.
СЮМАР В.П. Я взагалі вважаю, що ми маємо посилити законопроект.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Звичайно.
СЮМАР В.П. І навпаки - дати їм доручення, іномовленню, проводити окрему політику і мовити окремою не те що редакцією, а якусь окрему програму мовлення для саме цих окремо тимчасово окупованих територій російською мовою і з продуктом… Не англомовною, бо навіщо там англійська? Хто дивиться іномовлення, розуміє, що воно, в принципі, все-таки більше на закордон спрямоване. А якщо нам потрібно вести питання інформаційної війни, ми розуміємо, що це інформаційна війна, і це справді засіб державний. І в даному випадку він протистоїть російській пропаганді, він має бути посилений, "заточений" у мовленні саме на цей регіон. Я би посилила тільки цей законопроект.
Тому давайте зараз у першому читанні, а далі доопрацюємо його, щоб з цього у нас вийшло щось чіткіше. Добре?
Хто – за, прошу проголосувати. Дякую, колеги.
І дійшли ми, давайте так, зараз визначимося з технічними питаннями. У нас 21 травня буде засідання Громадської ради. Поінформуйте нас, Костянтине, які питання будуть виноситись.
ГРІЦАК К.І. (Без мікрофону)
СЮМАР В.П. Значить тут буде, так, у нас в комітеті? Запрошуємо членів комітету, хто може взяти участь, будь ласка, долучайтесь. Я думаю, що я теж буду, тому що по реформуванню ми "зависли", ми розробили новий проект закону, який був "завалений" в залі, ви пам'ятаєте, який вирішував ці питання. Ми його, в принципі. зараз зробили трошки простішим, тому що вже часу стає все менше, а нам треба дати можливість тим редакціям, які не встигнуть фактично реформуватися, дати їм можливість цей процес завершити, дати можливість їм існувати фактично. І це принципово важливе сьогодні питання, бо ми інакше можемо нівелювати саму ідею реформи, коли, даруйте мені, люди залишаться поза правовим полем і до кінця невідомо буде, як їм працювати самостійно, а фінансування має бути припиненим. Тому це треба доводити до кінця і мобілізувати всіх, щоб все-таки була підтримка цього законопроекту. Прошу долучатись.
І друге питання. Дивіться, 9 червня в Києві відбудеться парламентська конференція "Грузія-Молдова-Україна: посилення міжпарламентської складової регіональної та безпекової співпраці, розвиток взаємодії з ЄС та НАТО за міжнародного представництва". Чи хтось бажав би взяти участь? Давайте, я так думаю, якщо буду в Києві, я би теж, напевно, долучилась. Я думаю, що ми тоді можемо прийняти рішення. Сергій Висоцький хотів би, Григорій Шверк і, можливо, я теж готова представити наш кейс протидії інформаційній агресії і інформаційного захисту.
Тому таке рішення ми приймаємо. Ми маємо проголосувати? Тоді прошу проголосувати, щоб нас делегувати на цю конференцію. Ми за себе можемо голосувати? Бо вже Денісову "привлекают" за те, що за себе проголосувала. Це ж публічне представництво, це ж святе.
І про надання комітетом роз’яснення щодо мови реклами та формування позиції комітету щодо мови ЗМІ. В нас виникла, колеги, дуже цікава ситуація щодо мови реклами. Оскільки Конституційний Суд відмінив нам "Закон Колесніченка-Ківалова", посилаючись на процедурні рішення і не торкаючись змістовної частини, ми написали запит до Конституційного Суду, що це означає: чи ми тепер регулюємось Законом "Про мови" УРСР, чи ми взагалі нічим не регулюємось в питанні щодо мови реклами і ЗМІ. Голова Конституційного Суду сказав, що вони не можуть відповісти на це питання і не хочуть. А чому, тому що не повинні вони нам давати відповіді такі, а тільки Верховній Раді вони можуть давати такі відповіді.
Я пропоную тоді, щоб ми все-таки звернулись до спікера, щоб він представника Верховної Ради в Конституційному Суді зобов’язав такі запити зробити. Ні, не можна?
ЧЕРВАКОВА О.В. Просто є особливий порядок звернення до Конституційного Суду. Можуть або 150 депутатів, або Президент, або Уповноважений Верховної Ради з прав людини суб’єктом звернення може бути.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ( без мікрофону)
СЮМАР В.П. Чекайте, тут є Ярослав.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (без мікрофону)
СЮМАР В.П. А це просто питання, інформаційний запит. Давайте Ярослава послухаємо, юриста.
ДЕРКАЧ Я.В. Конституційний Суд каже, що: а) ви не маєте права на документ, який запитували і б) для того, щоб дати загальне рішення, нам треба колегіально приймати рішення, а Голова Суду……..
Вони кажуть, що належним суб’єктом для надання роз’яснень про порядок виконання рішення суду є учасники конституційного провадження. Якщо ми відкриваємо рішення, яким було скасовано "Закон Колесніченка-Ківалова", то ми бачимо, що учасниками конституційного провадження була певна кількість народних депутатів, а також в тому числі постійний представник Верховної Ради в Конституційному Суді пан Селіванов, який представляв позицію в Конституційному Суді. Тому, можливо, якщо ми все-таки хочемо почути думку Конституційного Суду, спробувати звернутися до спікера, щоб він посадову особу Апарату Верховної Ради попросив з відповідним клопотанням звернутися, і щоб той, бо у Селіванова є статус цей відповідний, брав участь в конституційному провадженні як учасник. Не як залучений учасник, як там професори, науковці і таке інше.
(Шум у залі)
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тобто ми маємо прийняти рішення – звернутися до Парубія.
СЮМАР В.П. Колеги, давайте визначимо це за доцільне.
СЕВРЮКОВ В.В. Є окрема думка!
СЮМАР В.П. Прошу, Владе.
СЕВРЮКОВ В.В. Поки просто думка.
Скажіть, будь ласка, і яку відповідь Конституцій Суд може дати? Що ми повертаємося до українського закону старого, так? Чи що зараз це не регулюється? Яку відповідь ми очікуємо? Ми все одно від будь-якої відповіді Конституційного Суду отримаємо ситуацію…
СЮМАР В.П. Тому у нас є, власне, інша пропозиція: паралельно…
СЕВРЮКОВ В.В. Я зараз закінчу. Якщо можна, я хочу сказати свою пропозицію.
СЮМАР В.П. Звичайно.
СЕВРЮКОВ В.В. Я вважаю, що це на дуже довго затягнеться. Тому фактично сьогодні треба або пришвидшувати прийняття або якогось з законів про мову, яких три є там, здається, сьогодні в парламенті, або виступити з ініціативою комітету – внести зміни в Закон "Про рекламу" і визначити чітко мову реклами.
СЮМАР В.П. От ви мені не дали закінчити, а насправді це була друга частина.
СЕВРЮКОВ В.В. Це ви мене намагалися перебити…
СЮМАР В.П. Я пропоную рухатися двома шляхами. І таку ініціативу ми будемо напрацьовувати. З моєї точки зору, мовою реклами має бути українська мова.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Звичайно.
СЮМАР В.П. Вже всі до цього звикли, і все воно нормально працює.
СЕВРЮКОВ В.В. Закон "Про рекламу" посилається якраз на 26 статтю цього закону, який відмінений якраз.
СЮМАР В.П. Відмінили, так.
СЕВРЮКОВ В.В. Тому я пропоную швидко вносити зміни. Я вірю, що це більш продуктивний процес, тому навіть готовий, якщо треба, розробити текст.
СЮМАР В.П. Ярославе, прошу.
ДЕРКАЧ Я.В. Дійсно, є два шляхи, до чого ще може призвести звернення належного суб'єкта до Конституційного Суду. Конституційний Суд відповідно до Закону "Про Конституційний Суд" має право змінювати, коригувати свою юридичну позицію, якщо змінилася обстановка або з метою кращого там захисту прав громадян. Може, він там скаже: ой, ми…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Помилились.
ДЕРКАЧ Я.В. Не помилились, а недопрацювали. І тому в межах своїх повноважень…
СЮМАР В.П. Вони можуть доповнити, так. Саме для цього.
ДЕРКАЧ Я.В. Або дати термін, як виконувати ці рішення, зобов'язати Верховну Раду щось прийняти. (Шум у залі) Або можуть сказати, що скасування Закону Колесніченка-Ківалова, воно буде через певний час. Тобто це, можливо, спонукає трішки його допрацювати. Можливо, ні.
СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную рухатися паралельно.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Якщо буде належне звернення протягом 30 днів…
(Шум у залі)
СЮМАР В.П. Саме з цих міркувань. Тобто це не те, що ми там хочемо. Я з вами абсолютно погоджуюся, і це була моя так само в суперечці з юристами аргументація, що ми повинні законодавчий акт зробити чітким, максимально зрозумілим. Проста теза додається в Закон "Про рекламу" – і всі питання знімаються.
З іншого боку, в принципі, треба спонукати і Конституційний Суд до більш таких чіткіших пояснень, тому що у нас колізія виникла страшна. І, на жаль, оптимізму щодо перспектив ухвалення мовних законів теж особливого немає. І це прикра ситуація. І той підхід, який я пропонувала, - тактично, поступово рухатися, змінюючи мовну ситуацію, зокрема в тій сфері, яка є предметом нашого відання, він себе виправдав.
Тому що мені здається, що в жодній іншій сфері поступок в цьому плані не відбулося. Хоча ніхто нікому не заважав в сфері обслуговування відповідно прийняти такі законодавчі акти. Нікого це абсолютно не турбувало. А оте, що інформаційна сфера тут стає передовою, і я вірю, що це дуже важлива підвалина для зміни ситуації загалом. А для мене це основа незалежності, державності країни, яка сьогодні потерпає від…
(Загальна дискусія)
СЮМАР В.П. Так, абсолютно.
Добре, колеги, тоді приймаємо таке рішення. Ми напрацюємо зміни.
Чи ще є у нас якісь питання? Дивіться, у нас на п'ятницю ми пропонуємо робочу групу. Ви зможете, Владе, по зовнішній рекламі все-таки доопрацьовувати цей законопроект?
_______________. … (Без мікрофону).
СЮМАР В.П. Гаразд. Тоді на п'яницю будемо орієнтуватися, десь умовно на першу годину по зовнішній рекламі робочу групу. Там поузгоджуємо, що ми можемо внести. Це потрібно доробити, бо, знову-таки, воно було фактично в Верховній Раді лобістами нівельовано, наші напрацювання. Але мусимо, що ми можемо, трошки попробувати ще раз зробити. Вже перед виборами така зона можливості: всі зацікавлені в тому, щоб було багато цього "виборчого сміття", очевидно, от. Але принаймні зі вступом в дію в 2020 році ми можемо поговорити про те, щоб це вступало пізніше. Я за те, щоб повільно, але робити такі відповідні зміни.
І Закон про аудіовізуальні медіа послуги - теж запрошую вас на зустріч вже наступного тижня, тому що теж його треба буде трошки помаленьку рухати.
Все, колеги, на сьогодні вичерпався порядок денний. Дякую всім за роботу.
(Шум у залі)
СЮМАР В.П. По мові треба проголосувати за звернення до Селіванова. Хто за?