СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань
свободи слова
28 квітня 2021 року
ШУФРИЧ Н.І. Вітаю всіх, шановні колеги! Кворум у нас забезпечено, стовідсоткова явка. Засідання комітету оголошую відкритим.
До порядку денного чи є доповнення, пропозиції?
ШВЕЦЬ С.Ф. Так, є, Нестор Іванович, якщо дозволите. Дивіться, у нас є пунктом третім, пунктом четвертим розгляд проектів двох законів. Фактично це один розвиває інший, який стосується запобігання та протидії антисемітизму. Перша пропозиція: оскільки це пов'язані закони, одним із доповідачів вказана пана Тетяна, по іншому я, ми з нею переговорили і вирішили, що буде один доповідач, я доповім по двох.
І друга є пропозиція – перемістити…
ШУФРИЧ Н.І. Я зрозумів. Розглянути його першим.
ШВЕЦЬ С.Ф. Поставте третє і четверте вперед.
ШУФРИЧ Н.І. Враховуючи, що я бачу одного із співавторів – вашого колегу Бужанського, він присутній (заперечень немає?), тоді третє і четверте питання розглянемо як перше і друге.
ШВЕЦЬ С.Ф. Так.
ШУФРИЧ Н.І. Пане Максим, ви як один із співавторів закону, будь ласка.
БУЖАНСЬКИЙ М.А. Шановні колеги, я декілька слів сказав би. Про що йдеться мова? Ви часто чуєте, що у нас є боротьба з антисемітизмом, є прояви і так далі, але так сталося, що у нас немає визначення, що таке є антисемітизм. Раз немає визначення, то яка може бути боротьба, яка може бути успішна боротьба? Ми не знаємо, що це таке. То цей законопроект в першу чергу має на меті визначити, що це є таке.
Тут я нічого, я та мої колеги, які стали співавторами, це 50 народних депутатів майже з усіх фракцій нашого парламенту, нічого не вигадували. Є Положення, так звана IHRA, це Міжнародний альянс пам'яті жертв Голокосту, який вже давно визнав, що таке є антисемітизм. І майже всі провідні західні країни прийняли Положення, яке визначає, що це є за явище.
Я був знайомий з висновками ГНЕУ, яке каже, що у нас вже є законопроект, який захищає. Так. Але там мова йдеться про інші речі. На жаль, антисемітизм – це окреме явище ганебне. Вам всім відомо чому воно окреме, і воно потребує окремого законопроекту, окремого визначення в законодавстві.
Я окремо підкреслю, що в цьому році є 80-а річниця трагедії Бабиного Яру. То я бачу тут деякий символізм щодо того, що саме зараз розглядаємо та, я сподіваюсь, приймемо ці законопроекти. І я маю до вас прохання підтримати це. Тут, на мою думку, немає ніяких зауважень, це нікого не чіпляє. І я підкреслю ще одну річ. Так часто стається, що не тільки є відверті прояви антисемітизму, які залишаються без реакції правоохоронних органів, бо нема визначення антисемітизму, буває навпаки, коли немає ніякого антисемітизму, а хтось спекулює і привертає таким чином увагу, намагається отримати політичний або деякий інший капітал з цього. Це теж недобре, це теж справа, яку треба влаштувати.
Тому я прошу вас підтримати цей законопроект. Дякую.
ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, дозвольте заради поваги до нашого колеги Бужанського. Я думаю, що у всіх тут одностайна позиція щодо підтримки цих двох законопроектів. Тому з вашого дозволу вношу пропозицію і по вже першому пункту проекту Закону № 5109 щодо пропозиції прийняти його в першому читанні під час розгляду в залі Верховної Ради України. Заперечень немає?
Ставлю питання на голосування. Хто за?
ШВЕЦЬ С.Ф. Проти? Утримались? 5 - за. Проти – 0, утримались – 0. Рішення прийнято.
ШУФРИЧ Н.І. І я зразу ставлю на голосування законопроект 5110 тих же авторів на цю тему і прошу підтримати його для прийняття в першому читанні під час розгляду у в сесійній залі.
Хто за, прошу проголосувати.
ШВЕЦЬ С.Ф. 5 – за. Проти – 0, утримались – 0. Одноголосно.
ШУФРИЧ Н.І. Рішення прийнято.
ШВЕЦЬ С.Ф. Бажаємо успіху на наступному комітеті.
БУЖАНСЬКИЙ М.А. Дякую. До зустрічі.
ШУФРИЧ Н.І. До зустрічі. Щасливо.
Шановні колеги, переходимо до третього питання порядку денного: про звернення голови Комісії з журналістської етики Андрія Куликова щодо можливого тиску на членів Комісії з журналістської етики, на свободу висловлювань, а також щодо незаконної видачі прес-карт та зловживань статусом журналіста. Будь ласка.
Пане Андрію, висловлюючи максимальну повагу до вас, ви не будете обмежені в регламенті.
КУЛИКОВ А.В. Три хвилини.
ШУФРИЧ Н.І. Це вже ваша воля.
КУЛИКОВ А.В. З матеріалами нашого звернення можна докладно ознайомитись на сайті Комісії з журналістської етики і відколи це звернення було опубліковано, то прикладів додалось. Ідеться про що? Ідеться про те, що поки не врегульовано поняття, хто є журналісткою і журналістом, поки немає, на мою думку і на думку деяких інших член кинь, і членів Комісії з журналістської етики, системи єдиної прес-карти в країні, доти відкривається можливість зловживання званням, професією журналістів. І дехто звертає насамперед увагу на те, що ідеться про право на володіння травматичною зброєю, це звісно дуже важливо, але цим небезпека не обмежується. Люди, які отримують у незаконний і у невиправданий спосіб журналістське посвідчення, створюють перешкоджання волевиявленню наших громадян і тиснуть на територіальні і дільничні виборчі комісії під час підрахунку голосів. Я гадаю, що ви як депутатки і депутати все це прекрасно знаєте.
Крім того, є непоодинокі випадки, коли прикриваючись посвідченням журналіста чи журналістки, ці люди створюють перешкоджання у роботі, нормальній і злагодженій, різноманітних установ, підприємств і так далі. І публіку в принципі не так складно ввести в оману публікаціями і публіка часто буває не в змозі встановити, хто є справжній журналіст і журналістка, а хто користується цими або купленими, або за блатом виданими посвідченнями.
Тому суть нашого звернення полягає в тому, що потрібна тут саморегуляція, потрібно, щоб був єдиний в країні орган, який видає прес-карти національного загальноукраїнського зразка, які можуть засвідчити належність людей справді до журналістської гільдії. При цьому частина членів і членькинь Комісії журналістської етики зовсім не відкидає можливості співрегуляції у цьому сенсі, себто спільних дій за участі державних органів.
А щодо тиску, ну, проти нас тими, кого ми небезпідставно, на мою думку, звинувачуємо у торгівлі журналістськими посвідченнями, подано клопотання про відкриття кримінального провадження, яке відкрито в Новоград-Волинському районі, і там проти Комісії журналістської етики взагалі і проти деяких її членів і членькинь зокрема.
Я прошу ще висловитися Тетяну Лебєдєву, якщо ви не проти.
ЛЕБЄДЄВА Т.Я. Дуже дякую за увагу.
Андрій сказав головне, ми дуже не хотіли, щоб нашу заяву сприймали як заяву на захист Комісії журналістської етики як в цілому, так і окремих її членів. Ми вважаємо, що ми звертаємо увагу на небезпеку для суспільства в цілому. Це небезпека для журналістської серйозної фахової експертизи, це небезпека для розуміння фахової якісної журналістики і публікацій сфабрикованих. Це небезпека для участі в виборах і в подіях, які відбуваються на виборчих дільницях. Це небезпека для того, щоб, ви знаєте, що є така норма, що в органи місцевої влади, наприклад, можна заходити безперешкодно журналістам, а якщо вони ще й мають зброю, це взагалі може створити небезпечні прецеденти і так далі. Можна перераховувати довго, але ми розуміємо, що це проблема не лише журналістської спільноти, і треба якось спільно органам, які мають якісь правопорушення зупиняти, серйозно подивитися на цю ситуацію і якісь приймати заходи, бо, наприклад, та кримінальна справа, яка була порушена проти нас, вона зараз як загубилася, і ми взагалі не можемо знайти, наш адвокат не може знайти кінців, але вона може "вибулькнути" у будь-який час, коли це буде комусь потрібно. Нам просто затуляють рота.
Щодо єдиної прес-карти. Це, мені здається, було б чудовою ініціативою. На жаль, журналістська спільнота і зараз не настільки єдина, щоб якось самим виробити цей механізм, але це було б прозоро, це було б колегіальне рішення – кому видавати, це людина б засвідчувала, що вона дійсно журналіст по виду своєї діяльності і підтримує, і дотримується професійних етичних стандартів, як це робиться в більшості країн, наприклад, у Швеції така система. Не можна отримати посвідчення журналіста, лише єдине місце, де можна його отримати, засвідчуючи свою прихильність до якісної етичної журналістики. І, до речі, Європейський суд з прав людини теж вважає журналістами лише тих, хто дотримується етичних стандартів. Тому це було б добре, і була б база даних, в яку, наприклад, органи внутрішніх справ могли б зайти в будь-який момент і перевірити, чи ця людина, яка прийшла, наприклад, на виборчу дільницю, чи дійсно вона є журналіст, де видано це посвідчення. І, до речі, в будь-якій країні є механізм, коли за певними ознаками, порушеннями, встановленими колегіальним рішенням, можуть такого посвідчення і лишити.
Тому мені здається, що ніхто більше, ніж члени нашого комітету, не могли б зробити в цьому напрямку. Ми маємо і концепцію такої єдиної прес-карти, але взагалі в більшості країн це роблять органи саморегуляції, а, на жаль, у нас саморегуляція поза законом поки що, ми дуже багато зусиль прикладаємо, щоб поняття саморегуляції увійшло в Закон про медіа, який профільний комітет розглядає, але поки що дуже великий спротив, хоча мені здається, що могла б держава в цьому сенсі, в цій ситуації, в якій ми знаходимось сьогодні, допомогти встановленню саморегуляції в Україні у найкращому варіанті її існування.
Дуже дякуємо, що ви піднімаєте ці важливі питання. Дякуємо за увагу і дуже сподіваємось на підтримку, а ми готові співпрацювати в будь-якому форматі.
ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, пане Андрію.
КУЛИКОВ А.В. В останньому реченні Тетяна сказала те, що я хотів сказати, з чого, можливо, варто було починати.
ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, шановні колеги, прошу висловитись.
ЦИБА Т.В. Я абсолютно розумію і всі ми, які працюємо в цьому комітеті, неодноразово навіть в комітеті стикались з фейковими журналістами, які мають фейкові посвідчення. Тому і за всю свою попередню професійну діяльність я знаю, що ця проблема дуже болюча, дуже жорстка і її треба вирішувати.
Особисто я дуже підтримую ідею національної прес-карти, хоча журналістське середовище, як мені видалось, воно зараз не зовсім готове це сприйняти. Це буде дуже такий супротив, "стенка на стенку", грубо кажучи, але коли ми обговорювали рекомендації для наших парламентських слухань щодо протидії фейкам, то там неодноразово експерти, які були залучені, говорили про необхідність саморегуляції і там ми навіть домовились, що ми це винесемо як окремий розділ, і реально треба обговорити зі спільнотою, з експертами і в принципі готувати, можливо, спочатку цей законопроект про саморегуляцію. Він потягне за собою національну прес-карту, але можливо тоді буде менший спротив, коли журналісти всі зрозуміють, яким чином воно буде працювати.
Тобто це треба обговорити, але я готова продовжувати ці напрацювання. Якщо у вас є концепція, це прекрасно, долучайтесь, давайте щось в цьому плані робити, і ваші всі вимоги абсолютно підтримую і закликаю колег зробити те саме. Дякую.
ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, Євгене.
БРАГАР Є.В. Як відомо, ми можемо знайти дуже і дуже багато оголошень на сайті OLX щодо продажу журналістських посвідчень. Це питання коштує 1,5-2 тисячі гривень, не більше.
ЦИБА Т.В. Буває і більше.
БРАГАР Є.В. Буває і більше, але буває і 1,5-2 тисячі гривень. Це дає змогу оформити дозвіл на зброю і так далі, заходити в органи державної влади і в кращому випадку дає змогу людині просто представлятись журналістом, в найгіршому випадку - куди більш злочинні дії.
Подекуди колеги казали думки, що за демонстрацію таких посвідчень може бути кримінальна відповідальність. Але наразі в чинному Кримінальному кодексі в статті 358 частина два, яка теоретично могла б десь якось близько бути поряд з даною ситуацією, існує досить неприємна ситуація, що дані посвідчення не можуть бути визнані підробленими, оскільки вони видаються суб'єктами, які мають право це видавати, і, більше того, вони мають всі номера і вони всі є в базах.
З іншої сторони, також є проблема в тому, що у нас законом не розмежований статус журналіста, який оформлений за трудовим договором, а також журналіста, який діє на громадських засадах. Це також досить серйозна проблема, у нас не розмежовані їхні повноваження, права і так далі. Це потребує, звісно, законодавчого врегулювання.
Питання Закону про медіа досить наріжне. Особисто я не приховую свою позицію: я буду голосувати червоною кнопкою по цьому законопроекту, як і багато колег в тому числі із фракції "Слуга народу". І я вважаю, що цей законопроект не буде прийнятий взагалі. Відповідно буде потреба подальшої законопроектної розробки в даному плані. Питання саморегуляції - також це питання, яке в тому числі і в журналістській спільноті, і серед депутатів також є наріжним каменем. І це питання я також, от якщо чесно, не думаю, що буде вирішено протягом наступних років.
З іншої сторони питання єдиної національної прес-карти я вважаю, що вирішити можливо і воно не потребує якоїсь окремої законодавчої бази. Воно потребує окремої бази підзаконних актів, яке може розробити в тому числі Міністерство внутрішніх справ.
Відповідно, що б я запропонував? Я запропонував би створити дві робочі групи. Перша - щодо зміни до статті 358 частини два Кримінального кодексу для того, щоб привести її у відповідність до нинішньої нашої ситуації, до цього першого. І також розробити окремий законодавчий акт щодо розмежування повноважень журналіста за трудовим договором та за громадськими засадами. Оскільки повноцінно побороти видачу таких посвідчень нам найближчим часом не вдасться, нам треба навчитись жити в тих умовах, аби ті журналісти, які є де-факто на громадських засадах, тобто в більшості це куплені посвідчення, щоб вони хоча б не мали певних негативних наслідків у вигляді купування зброї, вирішення певних корупційних питань і так далі.
Щодо третього питання, а саме питання розроблення певної національної прес-карти, я б запропонував би звернутись до Міністерства внутрішніх справ чи іншого компетентного органу.
ЦИБА Т.В. Мені видається, що коли ти говориш про те, що прес-карту мають розробляти МВС, ти говориш з огляду на ситуацію, яка є тут. Тому що ну правильно ти зазначив, що вони фактично ж мають всі номери і тому МВС має з цим розібратися. Але тут питання більш широке, тому що питання національної прес-карти лежить в площині: кого взагалі сама спільнота вважає журналістом, кого ні? А журналіст, який "типа" називається журналіст, але просто займається пропагандою: чи є він журналістом чи ні? Тобто воно дуже таке не те що, воно не слизьке питання, воно складне питання, яке має точно, можливо, із залученням МВС, але однозначно не тільки МВС.
ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, питання дуже нам відоме, ми багато дискусій навколо нього проводили. Я пропоную наступне: уточнити і виписати, виходячи з реалій відповідної статті Кримінального кодексу щодо підробки і зловживання статусом журналіста, з цим я погоджуюсь і, будь ласка, давайте вже, щоб ми зразу після травневих свят цей законопроект зареєстрували. Більше того, в діючий Закон про медіа ми можемо внести одну зміну про журналістів. Я вибачаюсь, в Закон про інформацію ми можемо ввести відповідну норму щодо встановлення стандарту посвідчення, а Кабінету Міністрів України запропонувати встановити сам стандарт посвідчення. Тобто коли вже буде стандартний документ, зловживати буде складніше. Я не кажу, що неможливо, але ми дещо ускладнимо цю роботу, тому що буде затверджений Кабінетом Міністрів України стандарт журналістського посвідчення, він буде узгоджений з Міністерством інформаційної політики і з Міністерством внутрішніх справ, але право надавати журналістське посвідчення буде залишатись виключно за суб’єктами журналістської діяльності.
Суспільство сьогодні не готове, тобто ми можемо уніфікувати сам процес отримання посвідчення і відповідальність щодо того, хто видає посвідчення, буде на тому, хто його видає. З іншого боку, ми таким чином ускладнимо можливість підробки. Тобто це вже буде явна підробка, коли хтось встановлений Кабінетом Міністрів України стандартний документ підробляє, це вже трошки складніше, тому що, наскільки я розумію, зараз немає єдиного стандарту посвідчення, кожний ходить з тим, яке в нього є. Воно має бути зрозуміло: фотографія, назва суб’єкта, тобто надання і обробки інформації відповідного ЗМІ і обов’язково має бути номер і згідно з цим номером має вестись єдиний реєстр і посвідчень, і відповідно власників посвідчень. Це стосовно загальних питань.
Зараз стосовно конфлікту, який я зрозумів, до речі, я перепитаю секретаріат, чому перше ваше звернення не отримало відповідно нашу реакцію, я бачу, що воно було ще 9 лютого. Пане Андрію, ми з’ясуємо, чому це питання не було розглянуто раніше.
Стосовно питання, яке є умовно, я вважаю, нереальним, але навіть умовну незручність, це не загроза відносно вас, ми готові вас підтримати відповідним зверненням комітетським, давайте вирішимо на кого. Я вважаю, що на ім’я міністра внутрішніх справ, я так розумію, що справа розслідується поліцією? Так. Ми попросимо дати якомога швидше об’єктивну оцінку і в своєму зверненні висловимо сумніви щодо наявності складу злочину в діях проти вас. Ми не можемо встановлювати, ми не є судом, але ми висловимо стурбованість, що ваша об’єктивна оцінка стала причиною звернення до поліції, тобто виконати свої професійні обов’язки в межах Комісії з журналістської етики і ми звернемо увагу міністра внутрішніх справ на те, що зараз є велика імовірність зловживання правами журналістів відносно ваших дій.
Якщо це достатньо, можливо ми ще чимось. Тобто запропонуємо зміни в два закони, звернемося до міністра внутрішніх справ. Можливо, ще чимось можемо допомогти?
КУЛИКОВ А.В. Я гадаю, що це комплексний підхід, який, якщо не гарантує, то створює, підстави для сподівання на успіх. Я думаю, більше нічого не треба. Тільки одне прохання, пропозиція. Я підтримую те, що має бути певний порядок видачі, формат, там, і так далі. Єдине: треба звернути увагу все ж таки на те, хто має право видавати. Тому що отут же ж в тому-то і "заковирка".
ШУФРИЧ Н.І. Пане Андрій, тут відповідь дуже проста: всі зареєстровані ЗМІ і, на жаль, зараз (багатокрапка) електронні, Інтернет – нічого ми не можемо зробити. Ми не зможемо їм заборонити видавати ці посвідчення.
КУЛИКОВ А.В. Ну, і в будь-якому разі те, що знову ці питання стали в центрі уваги комітету, це для нас є і підтримка, і натхнення. І ми чудово усвідомлюємо, що основний тягар все ж таки лежить на журналістській спільноті. Ваша допомога неоціненна. Будемо працювати далі.
ШУФРИЧ Н.І. Пане Андрій, дуже хотіли би, щоб ви самоорганізувалися, тобто журналістська спільнота. Але в сьогоднішніх умовах я розумію, що це нереально. Я би дуже хотів.
КУЛИКОВ А.В. Неможливого немає. Я був вражений свого часу, коли в розмові з колегою-перекладачем із Нідерландів дізнався, що у них має право працювати перекладачем лише людина, яка склала присягу перекладача. Присяжний перекладач, уявляєте? От в цьому напрямку ми маємо діяти.
ШУФРИЧ Н.І. Пане Андрію, пропонуйте. У нас декілька ключових журналістських об'єднань, в тому числі і в першу чергу ваше. Домовляйтесь. Але це дійсно має бути сьогодні бачення абсолютної більшості всіх працівників журналістського цеху.
КУЛИКОВ А.В. Будемо працювати.
ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію.
ШВЕЦЬ С.Ф. Дивіться, друзі…
ШУФРИЧ Н.І. Колеги.
ШВЕЦЬ С.Ф. Дві конкретні речі хочу сказати, давайте будемо в постійному контакті, в тому числі і з цього приводу. По-друге, якщо у вас є, якщо я правильно зрозумів, у вас є своє бачення загальної картки, ми можемо на основі цього проекту, в тому числі графічно-формального, ми зможемо подати пропозиції до Кабінету Міністрів. Так буде їм легше працювати, бо вже, вважайте, більшу частину справи ви за них вже зробили.
ШУФРИЧ Н.І. Тобто ми як Верховна Рада в принципі можемо прийняти Закон про єдине посвідчення журналіста. Друге – ми як комітет можемо за узгодженням з вами і Спілкою журналістів України виробити спільний стандартний, тобто ви виробите той документ, який вам зручний для роботи, а ми як рекомендацію надамо його до Кабінету Міністрів України. Вони будуть затверджувати стандарт, щоб вони враховували і ваше бачення.
ШВЕЦЬ С.Ф. А далі вже в робочому порядку будемо проговорювати.
І друге, останнє, технічна пропозиція, Нестор Іванович. З огляду на наближення свят, то зробити це звернення до міністра внутрішніх справ впродовж, там, сьогоднішнього-завтрашнього дня.
ШУФРИЧ Н.І. Єдине, я так розумію, у вас є адвокат, який супроводжує, щоб ми не написали щось таке, що буде зайве.
КУЛИКОВ А.В. Добре.
ШУФРИЧ Н.І. Знаєте, лучшее – враг хорошего. Тому, пане Андрію, будь ласка, з паном Сергієм, з ким вам зручніше, і з паном керівником секретаріату все, що буде підтверджено вами, я підпишу.
КУЛИКОВ А.В. Дякую.
ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, навіть на одній сторінці другого примірника, я попрошу вашу візу. Чому? Тому що є певна пікантність ситуації, що і кримінальна справа, що вже дістало так, що ми своїм зверненням активізуємо якісь дії. Тобто прошу, щоб ваші адвокати у вас же вичитали наше звернення, і я його підпишу.
КУЛИКОВ А.В. Дякую.
ЦИБА Т.В. Погоджуюся з усім сказаним, але все ж таки оскільки зачепилися ви з Сашею в цій робочій групі по рекомендаціях, і якщо у вас є по регулюванню, саме регулюванню журналістів напрацювання, я вас дуже прошу приєднайтеся до групи, у нас там потужні експерти є, але безумовно… У вас є вже вся нароботка, і це ми якраз і хотіли розглянути як взагалі окремим блоком, тому що всі розуміють, що це дуже актуально. Дякую.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане Тетяно, пане Андрію.
Пане Андрію, з вашого дозволу, проголосуємо. Тобто вношу першу пропозицію: запропонувати Верховній Раді зміни до відповідних статей Кримінального кодексу та Закону про інформацію. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШВЕЦЬ С.Ф. За – 5. Проти – 0. Утрималися – 0.
ШУФРИЧ Н.І. І щодо звернення комітету до Міністра внутрішніх справ.
ШВЕЦЬ С.Ф. Хто за? За – 5. Хто проти? Проти – 0. Хто утримався? Утрималися – 0.
ШУФРИЧ Н.І. Пане Андрію, прошу якомога швидше узгодити текст, і ми тоді його надішлемо.
КУЛИКОВ А.В. Домовилися.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Передостаннє питання порядку денного. Про звернення голови громадської організації "ПРО НАОМА" Антона Коломійця щодо можливого зловживання статусом журналіста Федором Александровичем та продажем журналістських посвідчень Видавничим домом "BUSINESS КОМПАНЬЙОН". По-моєму, це якраз продовження цієї теми. Якою мовою вам зручніше: російською, українською?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Українською звичайно!
Шановне товариство, шановна комісія, пане голово, Антон Коломієць – громадська організація "ПРО НАОМА". Діємо при Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури. Ми об'єднуємо викладачів, співробітників, студентів, аспірантів. Була утворена у зв'язку з скасуванням виборів в академії з метою обстоювання наших інтересів, інтересів академії, щоб вибори ректора відбулися.
Ми стикнулися з тією ситуацією псевдожурналістів (я вживатиму саме такий термін) стосовно особи, яка називається Федір Александрович (це прізвище, а не по батькові), який має посвідчення "BUSINESS КОМПАНЬЙОН", прес-карту "BUSINESS КОМПАНЬЙОН", і зловживаючи ним, тероризує фактично Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, діючи в інтересах третьої особи одного з кандидатів на посаду ректора, який зараз і виконує обов'язки наказом міністра.
Оця фотографія, я її показую тому, що цей товариш, Федір Александрович, тримаючи в руках це посвідчення, була зроблена, коли він намагався прорватися з цим посвідченням на вчену раду для того, щоб вчинити якісь провокації, які він намагався вчинити. Його вигнали звідти просто, вчена рада сказала: або ми, або він – і його просто видалили, бо не відбулося б засідання. Він завалює академію…
ШУФРИЧ Н.І. Це коли було?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Це було в лютому, це було, здається, в лютому чи в січні. Він весь час цим займається, насправді це ж неодноразова була подія. Вибори в нас мусили відбутись 22 грудня минулого року, скасовані були 17 грудня і от з цього часу тривають різні такі малоприємні речі за участю цього псевдожурналіста. Він присилає запити, а запити неграмотно складені, очевидно, що ця людина не має жодного досвіду журналістської діяльності, жодного досвіду написання журналістських запитів, він не вказує номера посвідчень, він не вказує тему запиту. Все це докладно описано в нашому зверненні і немає потреби загострювати вашу увагу і витрачати час на ці деталі.
Очевидно просто, що, скажімо, якби таких "товарищей" було задіяно троє, п’ятеро, десятеро і кожен би написав журналістський запит, то це паралізувало би роботу установи. Ми би мусили давати їм запити у визначені законом терміни, на 100 запитів - 100 відповідей, і якісь люди, проектор би, наприклад, перший проектор займався тільки тим, що писав би відповіді на оці фейкові запити. Очевидно, що такі люди, діючи в інтересах своїх або в інтересах третіх осіб, з чим ми маємо справу, власне, в нашому випадку, створюють проблему, зловживаючи статусом журналіста.
Я особисто, я не додавав це до матеріалів цього звернення, тому що це було пізніше, провів контрольну закупівлю, жартома назвемо, у бізнес компаньйона і ці скриншоти, моє листування в Теlеgram, яке я можу в оригіналі продемонструвати з бізнес компаньйоном, я радістю передам ці штуки. Там прямо ідеться, що от 4,500 заплатіть і ви за це отримуєте, там іде перелік. Я вже чув, що ви сказали, що можна дешевше, я не купляв, так що це для мене така просто інформація до роздумів. Він мені потім декілька разів писав, що дай хоча б 300 гривень, ми зарезервуємо за тобою номер посвідчення, 124 помножте на 4500. Це ж відбуваються отакі от дивні і неприпустимі речі.
І у зв’язку з цим ми просимо приєднати дане наше звернення до поданої до Комітету Верховної Ради з питань свободи слова заяви Комісії з журналістської етики, про яку щойно ішлось, внести пропозиції до Верховної Ради України щодо внесення змін до чинного законодавства в частині скасування реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності внаслідок зловживання неконтрольованої роздачі або продажу нині журналістських посвідчень, так званих прес-карт.
І також просимо внести пропозицію до Верховної Ради щодо внесення змін до чинного законодавства України в частині реального притягнення до відповідальності осіб, що отримали чи придбали посвідчення журналіста, так звану прес-карту, а також за використання статусу журналіста в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб, власне, з чим ми маємо справу в нашому прикрому випадку.
Ми спілкувались попередньо з паном Куликовим ще телефоном, наводили ці довідки, коли ми з цим стикнулись, і подумали, що варто було б долучити наше звернення до їхнього звернення, бо, власне, наш випадок, він маленький, це окремий випадок, але він унаочнює, власне, один з негативних наслідків от такої неконтрольованої, безконтрольної роздачі, причому відкрито за гроші. Наш юрист послідовно доводить в нашому зверненні, я можу залишити або переслати додатково текст в електронному вигляді, що ідеться ні про яку ні про спонсорську...
ШУФРИЧ Н.І. Вибачаюсь, ви трошки вже за межами регламенту.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Все. Все викладено, ідеться не про спонсорство, а про торгівлю і про це чітко ми доводимо.
ШУФРИЧ Н.І. В мене одне запитання. Посвідчення, яким зловживав, на ваш погляд, прізвище.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Александрович. Це його прізвище.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Да, Александрович.
ШУФРИЧ Н.І. Воно було реальним, воно видано реальним ЗМІ?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Воно видано "BUSINESS КОМПАНЬЙОН". І у мене є підтвердження від "BUSINESS КОМПАНЬЙОН", він в якості реклами того, що вони цим займаються, прислав мені навіть, що от, Федір Александрович, що вони теж активісту видавали такі. Воно на цих скриншотах.
ШУФРИЧ Н.І. Тобто вони підтвердили, що вони його видавали?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Да, да.
ШУФРИЧ Н.І. Я відверто скажу, я розумію вас на 100 відсотків, але після того, як вони підтвердили факт оригінальності цього посвідчення, він є журналіст.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. По-перше, нема жодної публікації, яку б ми знайшли його, раз.
ШУФРИЧ Н.І. Це вже питання ЗМІ.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. По-друге, "BUSINESS КОМПАНЬЙОН", ми відправили їм запит на адресу, вказану на їхньому сайті, запит повернувся із зазначенням, що за цією адресою немає такого, адресат відсутній за такою адресою.
ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте, що я можу вам запропонувати? Я можу на ім'я. Реєстрація, яка там, київська?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Київська, "BUSINESS КОМПАНЬЙОН", да.
ШУФРИЧ Н.І. Я можу запропонувати вам звернення на ім'я начальника Головного управління поліції в місті Києві щодо з'ясування обставин оригінальності посвідчення та підтвердження саме журналістської діяльності відповідної особи і чи не є з його боку шахрайство та зловживання відповідним статусом. В цьому напрямку, принаймні моя позиція, максимум, що ми можемо піти назустріч.
Можливо у колег є інше бачення, але якщо сама редакція підтверджує оригінальність посвідчення, тоді це вже треба шукати в його діях ознаки кримінального або адміністративного порушення і відповідно звертатись до поліції. І якщо такі ознаки є, ми готові їх підтримати і своїм зверненням. Якщо є такі ознаки. Будь ласка.
БРАГАР Є.В. В першу чергу маю сказати, що за факт купівлі журналістських посвідчень, ще раз скажу те, що я казав, навіть, якщо це робиться відкрито, навіть якщо сам журналіст це не приховує, а подекуди навіть здається, що...
ШУФРИЧ Н.І. Колеги, я вибачаюсь, я дійсно змушений йти, у мене зустріч, запланована заздалегідь. Я можу попросити Євгена завершити розгляд і закінчити засідання? Там друге питання у нас - календарний план. Думаю, що там заперечень не буде.
І тоді я дякую всім. У нас є 19-е число. Дякую всім. І прошу пана Євгена розглянути питання. Дякую.
БРАГАР Є.В. Дякую. Навіть, якщо журналіст не приховує сам факт того, що у нього куплене посвідчення, це питання неможливо довести зараз до суду в зв'язку з браком законодавчої бази.
З іншої сторони я б вам рекомендував би звернути увагу, чи не порушував даний журналіст чи певний журналіст інших статей Кримінального та Адміністративного кодексів? Навіть якщо він законний журналіст, ну за оцим зверненням.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Так. За формальними ознаками. Да.
БРАГАР Є.В. За формальними ознаками, навіть якщо він законний журналіст, це не дає йому жодних прав порушувати Кримінальний та Адміністративний кодекси.
Судячи з ваших описів він, як мінімум, порушив статтю 185 Адміністративного кодексу "Дрібне хуліганство", оскільки він зірвав засідання вченої ради, що є самим по собі дрібним хуліганством. Тобто навіть на дійсно чинного журналіста, який зриває засідання, можна викликати наряд поліції та попросити скласти адмінпостанову за статтею 185, яка передбачає вже 15 діб адміністративного арешту, це не забороняється.
(Загальна дискусія)
БРАГАР Є.В. Є запит до комітету?
КОЛОМІЄЦЬ А.В. А запит до комітету… Ідеться не про покарання цього журналіста, очевидно, ми би написали, він влаштовував так звані перфоменси, насправді, - хуліганство в академії вже після цього. По цьому спрямовані вже запити, не запити, а заяви в поліцію, уже дві. Ми звертаємося якраз не про покарання конкретного Федора Александровича, а про вжиття системних заходів, внесення змін. По-перше, обмежити певним чином і внести відповідальність установ, які торгують журналістськими, тобто, скажемо так, зловживають механізмом видачі журналістських посвідчень, так званих прес-карт. І стосовно осіб, які володіють, да, з формальними ознаками, законною прес-картою, але, очевидно, зловживають своїм статусом журналіста, діючи в особистих інтересах, в інтересах третіх осіб тощо. Тобто вони не виконують функцію журналіста, а виконують іншу функцію, але послуговуються, власне, інструментом журналістики, так званою прес-картою.
Тобто ми звертаємося тут, показуємо цей приклад не з метою – захистіть нас від неадекватного якогось персонажа, з чим ми, в принципі, намагаємося впоратися самі, навіть намагаємося з різним успіхом поліцію залучити до цього, а от, власне, діяти системно, бо очевидно, що це ж приклад непоодинокий і таких прикладів зловживань по країні навіть не торгівлі, а от наслідками цієї торгівлі, їх повно. Ну, травмати (травматична зброя) – це просто окрема взагалі історія. І цей от товариш мені в "BUSINESS КОМПАНЬЙОН" наголошував: "Це ж ви травмат можете собі зразу оформити".
БРАГАР Є.В. Так, добре. Тоді ви, наскільки я розумію, бажаєте, щоб ми долучили вашу заяву до минулого питання.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Так, до Куликова.
БРАГАР Є.В. Ну, я не бачу причин…
Тоді ставлю на голосування. Хто за?
ШВЕЦЬ С.Ф. Четверо. Проти – 0, утримались – 0. Рішення прийнято.
БРАГАР Є.В. Так, добре.
КОЛОМІЄЦЬ А.В. Дякую.
БРАГАР Є.В. Дякую вам.
П'яте питання – це розклад засідань. Там не перепрацюємо, 19 травня у нас засідання. Затверджуємо. Голосуємо.
ШВЕЦЬ С.Ф. За? Четверо. Проти – 0, утримались – 0.
БРАГАР Є.В. В "Різному" хтось щось? Ні? Добре.
Тоді гарного дня. Закриваємо засідання.