СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
19 жовтня 2016 року
Веде засідання перший заступник голови комітету О.В.Червакова
ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги! Розпочинаємо засідання комітету. Вам розданий порядок денний.
ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція – схвалити.
ЧЕРВАКОВА О.В. Чи є пропозиції якісь ще до порядку денного, в "Різному"?
ІЗ ЗАЛУ. Немає.
ЧЕРВАКОВА О.В. Немає? Хто "за"? Дякую одноголосно.
Проект Закону 4924 про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо удосконалення регулювання реклами й послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, об'єктів будівництва, цінних паперів та фондового ринку на радіо і телебаченні).
Владислав Севрюков, будь ласка.
СЕВРЮКОВ В.В. Дякую. Я, пам'ятаю, вже подавав цей проект закону, мені його порекомендували доопрацювати, були зауваження ГНЕУ також. Тому це зараз ми розглядаємо доопрацьований варіант, де, нагадаю, спочатку я пропонував, щоб не озвучувались такі дані, як номер, дата видачі ліцензії, дозвіл, тобто вся ця інформація на радіо і телебаченні, яка, як на мою думку, не має змісту і не сприймається слухачами і глядачами.
Після зауважень, що на телебаченні, все ж таки, варто це лишити, тому що це візуальний ряд, плюс – для телебачення воно не є навантаженням, воно завжди там якимось непомітним рядочком йде, тому це було не так принципово.
На радіо, я вважаю, принципово треба ці скоромовки, які заважають і слухачам, і радіостанціям, прибрати. Всі зауваження були враховані.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ми розглядали цей законопроект.
СЕВРЮКОВ В.В. Ми розглядали.
ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція – схвалити.
ЧЕРВАКОВА О.В. Я теж пропоную його схвалити. Єдине що, колеги, тут питання наступного характеру. Є речі, які трохи несумісні з нормами нормотворчої техніки. Тут у самому проекті закону є технічна помилка: частина 20-а статті 21-ї – тут пишеться Закон України "Про рекламу" і знову Закон України "Про рекламу". І нам комітет говорить про те, що оці речі не треба згадувати, тому що тут є, бачите, в Законі "Про рекламу". Тому я пропоную і прошу секретаріат (тут же є доручення голові комітету доповідати з цього питання), коли ви будете готувати Вікторії Петрівні виступ, щоб ці редакційні правки були внесені і враховані, вже коли ми будемо голосувати. Тоді ми можемо рекомендувати Верховній Раді голосувати його і схвалювати і в першому, і в другому читанні. Правильно? Я прошу проконтролювати вас, щоб ці редакційні правки були враховані при доповіді, щоб ми могли просто не виносити на друге читання, не тягнути з цим. Хто "за"?
АБДУЛЛІН О.Ф. А можна ще додамо там один рядок в цей закон, що прибрати з Києва всю зовнішню рекламу?
ІЗ ЗАЛУ. Це до другого читання.
ЧЕРВАКОВА О.В. Олександр Рафкатович, це… (Шум у залі)
(Загальна дискусія)
СЕВРЮКОВ В.В. Шановні колеги! Я хочу ще додати, що у нас вже є ряд законів, таких невеликих поправок до Закону про рекламу, їх декілька. І одна з них проголосована комітетом щодо зовнішньої реклами, яка висить на опорах, на стовпах. І я хотів би, щоб від комітету це було якимось чином організовано, якось одночасно там десь на якусь, не знаю, ну це день реклами не потрібно, але є вже декілька питань щодо Закону про рекламу, їх одночасно винести в зал – і була б логіка прийняття певна.
ЧЕРВАКОВА О.В. Я вас хочу проінформувати, що цього понеділка я була на Погоджувальній раді і просила Голову Верховної Ради включити до порядку денного три законопроекти, які стосуються реклами, в тому числі і ваш, Олександр Рафкатович, який ми з вами разом подавали. І там ще був законопроект Олександра Фельдмана і законопроект Севрюкова. Не було нічого включено до порядку денного. Мені не зрозумілі причини такого ставлення керівництва Верховної Ради до нашого комітету.
ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція: поміняти керівництво Верховної Ради.
ЧЕРВАКОВА О.В. Секретаріат комітету готував ці питання саме як блок. Але, з іншого боку, ми зараз розглянемо законопроект Севрюкова. Якщо ми будемо рекомендувати його прийняти у Верховній Раді, то ми можемо четвертий законопроект ще попросити керівництво Верховної Ради поставити його.
ІЗ ЗАЛУ. День реклами у Верховній Раді.
АБДУЛЛІН О.Р. День реклами у Верховній Раді кожен день.
(Загальна дискусія)
ЧЕРВАКОВА О.В. Так що рекомендуємо в цілому прийняти?
СЕВРЮКОВ В.В. Так. І я, до речі, приймав би за основу і в цілому. Там нема, що в другому читанні розглядати.
ЧЕРВАКОВА О.В. В цілому з редакційними правками.
СЕВРЮКОВ В.В. Я буду вдячний.
ЧЕРВАКОВА О.В. Хто "за"? Проти? Утримався? Є.
Далі. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів. 5061. Пан Опанасенко, будь ласка.
ОПАНАСЕНКО О.В. Так, колеги, ну, пам'ятаємо, що у нас був прийнятий закон півтора роки тому 0949.
ОНУФРИК Б.С. Ми "за". Хто ж свариться з Соросом?
ОПАНАСЕНКО О.В. Можна я хоч трошки розкажу?
АБДУЛЛІН О.Р. Так ми ж все почитали, все побачили.
ОНУФРИК Б.С. Фонд "Відродження" – це ж гроші Сороса. Я за те, щоб прийняти.
ОПАНАСЕНКО О.В. Так ось, 0949 був прийнятий, але він не працює на повну, тому що не вистачає, по-перше, відповідальності державних службовців від державних підприємств, не звітують в повному обсязі, не надають повністю інформацію, яку потрібно. І фактично ми зареєстрували закон 5061, який виправляє ці недоліки, забирає ці прогалини, щоб більш відповідально ставилися. Збільшуються штрафи, збільшується відповідальність за надання неправдивої інформації. А найголовніше в цьому законі, я вважаю: так як державні кошти, публічні фінанси – це не лише витрати, те, що держава витрачає, там головний блок додається – це розкриття повної інформації, як і в який спосіб наповнюється державний бюджет, наповнюються скарбниці державних підприємств, на чому вони заробляють, тому що були вже непоодинокі випадки, коли у нас багато керівників державних підприємств досить неефективно використовують свої активи. Я знаю, зараз там іде три розслідування стосовно цього. І я думаю, що це ми маємо оприлюднити і показати who is who і хто як наповнює державну скарбничку. Я думаю, що це буде реально такий потужний крок вперед і дозволить нам рухатися і збільшувати нам прозорість, яку ми плануємо і робимо по всім напрямах, так само в державних фінансах. Прошу підтримати, тим більше, у нас голова комітету так само є автором, головним автором цього законопроекту.
АБДУЛЛІН О.Р. Більше того, ми зверталися до Нацбанку в свій час – розкрити інформацію Нацбанку.
ЧЕРВАКОВА О.В. Да, про рефінансування.
ОПАНАСЕНКО О.В. До речі, є представники Нацбанку. Можна запитати їх зараз, якщо є.
ЧЕРВАКОВА О.В. Олег Васильович.
СТРИНЖА О.В. Дозвольте я. Я безпосередньо відповідаю в Національному банку за планування доходів-витрат, звітування і контроль. Мене звати Стринжа Олег – директор Департаменту фінансового контролю.
Ми повністю підтримуємо ініціативу щодо прозорості використання державних коштів, готові розкриватися. Єдине: ми наполягаємо і рекомендуємо, щоб це було ефективно. По-перше, щоб не було дублювання в законах. Ми дуже багато інформації на сьогодні вже розкриваємо, тому що більшість закупівель здійснюється через процедуру державних закупівель, це вже в тій чи іншій мірі дуже детально звітуються.
Друге питання. Деякі речі треба узгодити з Законом про Національний банк, зокрема там вимоги щодо розкриття штатного розкладу і такого іншого. Вони, як би, в якійсь мірі або дублюються, або протирічать Закону про Національний банк. З точки зору навіть користувача цією інформацією треба поставити себе на місце користувача і спробувати зрозуміти, як ви можете цю інформацію використати. Було б зручно, якби я міг вигрузити дані і чітко бачити, по якому контрагенту що я закупив по якій ціні. Тоді ви можете порівнювати і все таке інше. Оце фактично інформація, яка дає користь. А на сьогодні цим законопроектом вимагається дуже багато інформації, яка зайва.
Тому ми підтримуємо законопроект, але ми будемо давати пропозиції щодо покращення суті і форми розкриття цієї інформації і для чого вона має використовуватися. Тому ми перш за все маємо ставити на мету ціль: як вона, ця інформація, буде використовуватися. Мені, наприклад, корисно подивитися, як інші міністерства закуповують ті чи інші речі, які я закуповую, Нацбанк закуповує, щоб порівняти. Чи можливо це сьогодні? Не дуже.
ІЗ ЗАЛУ. Через ProZoro вже це можливо, мені здається.
СТРИНЖА О.В. Да. Ну і основне: це має бути ефективне, щоб не створювати окремий департамент Нацбанку по звітуванню. У нас 4 тисячі договорів, і відповідно Нацбанк весь час зменшує кількість працівників і підвищує свою ефективність. Тому ми тільки за розкриття, але за ефективне розкриття інформації. Ми лист надали і готові надавати в подальшому пропозиції, приймати участь в подальших обговореннях законопроекту.
АБДУЛЛІН О.Р. Тобто у нас не було, наскільки я пам'ятаю, питань до Нацбанку в плані закупівлі, у нас було запитання: чому Нацбанк обмежив інформацію про надання рефінансування, яке дається менше ніж на місяць. Оце у нас було запитання. А по закупівля – це я не думаю…
ОПАНАСЕНКО О.В. У нас був проект постанови ще півтора роки тому. Але мені здається, що ми його не проголосували.
АБДУЛЛІН О.Р. Да, ми ще, по-моєму, навіть Кубіву це питання пробували задавати. І так до кінця ми не отримали відповіді.
ІЛЬНИЦЬКИЙ Я.В. Пані головуюча, можна доповнити?
ЧЕРВАКОВА О.В. Так, будь ласка.
ІЗ ЗАЛУ. Просто ці договори ніяк не стосуються державних коштів.
ЧЕРВАКОВА О.В. Представтесь будь ласка.
ІЛЬНИЦЬКИЙ Я.В. Шановні члени комітету! Мене звати Ільницький Ярослав – Керуючий справами Національного банку.
Дійсно, колега підтвердив: на сьогоднішній день в частині інформації, що стосується закупівель, ми просто вже здійснюватимемо дублювання. Сьогодні відповідно до Закону про публічні закупівлі ми надаємо інформацію. Відповідно ми надаємо інформацію до наказу Держстату щодо торгів. Тому прохання, як сказав Олександр Рафкатович, якщо є можливість, давайте конкретизуйте, умовно кажучи, в другому читанні – в частині рефінансування, бо так чи інакше сьогодні ми станемо заручниками, що дійсно потрібно надзвичайно багато адміністративного персоналу, для того щоб вигружати цю інформацію. Або навпаки – зробити механізм, як інтегрувати ці всі електронні системи доступу. Це так чи інакше є (ProZoro). Сьогодні, до речі, ми - одна з трьох державних структур, які брали участь в пілоті ProZoro. Я вважаю, це одне з наших таких серйозних досягнень. Тому прохання – врахувати цю позицію.
Якщо хочете щось більше отримати, ніж господарську діяльність, Національного банку…
ІЗ ЗАЛУ. Нацбанк – один з найбільш автоматизованих органів державної влади.
ІЛЬНИЦЬКИЙ Я.В. Єдине, що у нас ще є внутрішні документи, які регламентують закупівлю товарів, послуг, що стосуються виготовлення, зберігання, перевезення грошей. Ну, звичайно, такі речі ми покажемо, але в якійсь обмеженій кількості. Тобто які суми, контрагенти і таке інше. Дякую.
ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, які будуть іще думки?
АБДУЛЛІН О.Р. Підтримати.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, я думаю, що ми можемо підтримати за основу цей законопроект, підготуємо його до другого читання, врахуємо ваші пропозиції. Можемо вас запросити на підготовку до другого читання, коли ми будемо розглядати поправки.
ІЛЬНИЦЬКИЙ Я.В. Ми готові бути площадкою.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, площадка у нас. Колеги, хто за те, щоб за основу рекомендувати Верховній Раді? Одноголосно.
ПАВЛЕНКО Ю.О. А ми перший за основу і в цілому чи за основу?
ЧЕРВАКОВА О.В. Перший – за основу і в цілому з редакційними правками. Цей за основу.
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України 5130. Нема Олени Костянтинівни Кондратюк.
Григорій Шверк, будь ласка.
ШВЕРК Г.А. Дивіться, мова йде про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надання можливості Міністерству фінансів користуватися персональними даними громадян під час перевірок щодо виплат соціальних: Пенсійного фонду, соціальних. Тобто Мінфін хоче перевіряти соціальну сферу щодо виплат, як вони здійснюються, якісно чи неякісно. Тут мова йде про внесення змін до Закону про захист персональних даних, про державну реєстрацію актів цивільного стану, про Державний реєстр виборців і (що нас стосується) це Закон про інформацію.
Тут є деякі застереження щодо того тексту, бо мова йде: в статті, яка пише про те, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, додається пункт, що Міністерство фінансів під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допоміг, пільг, субсидій, інших соціальних виплат не потребує згоди фізичних фізичних осіб на отримання й обробку цих персональних даних.
З моєї точки зору мета, може, і гідна, але текст нас не влаштовує. Я вважаю, що нам треба повернути на доопрацювання уряду цей законопроект, і хай вони сформулюють правила, обмеження і таке інше, щоб це було не однією фразою, а якийсь там порядок, як це робиться, бо навіть у пенсіонера, тої людини, яка отримує соціальні виплати, є права на конфіденційність.
ПАВЛЕНКО Ю.О. А це два закони спарених, да? 5130 і 5131.
ШВЕРК Г.А. Ні, це мова іде лише про 5130.
АБДУЛЛІН О.Р. Ну, це зрозуміла ситуація. Скільки таких було прикладів. У мене на зустрічі там було, що я потім ходив в школу розбиратись. Там дитина, у неї неповна родина, якась іде доплата. Вчителька на уроці об'являє: "Іван, ти отримав "сирітські?" Дитина зразу, в неї…
ПАВЛЕНКО Ю.О. Дискредитація дитини.
АБДУЛЛІН О.Р. І я хочу сказати, що я не вважаю, що Мінфін мав би, бо вони настільки неделікатно відносяться до таких питань, що я не думаю, що нам треба підтримувати. У нас є органи, які мають це все перевіряти, ми їх натворили вже безліч. Хай вони перевіряють.
ОПАНАСЕНКО О.В. Там головний Комітет з соціальної політики. Наскільки я знаю, вони теж повертають на доопрацювання.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми своє бачення маємо сказати. Підтримується ініціатива. Є дуже слушні зауваження, висловлені Головним науково-експертним управлінням. Тому я підтримую позицію – направити уряду на доопрацювання. І я би ще й запропонував їм в частині компетенції нашого комітету - взагалі вилучити цю частину з даного законопроекту. Просто навіть рекомендація.
АБДУЛЛІН О.Р. Правильно.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Рекомендувати в частині нашої компетенції Закону про інформацію…
ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, ми тут не перший комітет.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Яка різниця?
АБДУЛЛІН О.Р. Я думаю, Юрина поправка дуже правильна.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ми можемо їм рекомендувати власне з поясненням, яке дуже коректно виписано науково-експертним управлінням.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ну так само, як ми, до речі, рекомендувати 4303: вилучити частину, яка стосується нашого предмету відання.
АБДУЛЛІН О.Р. Все, голосуємо.
ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, пропозиція полягає в тому, що ми пропонуємо в частині, комітет пропонує в частині нашого предмету відання відхилити законопроект, да? Чи вилучити?
АБДУЛЛІН О.Р. Відхилити і направити на доопрацювання.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Направити на доопрацювання, і рекомендувати Кабінету Міністрів при доопрацюванні вилучити частину, яка стосується Закону про інформацію, змін до Закону про інформацію.
ЧЕРВАКОВА О.В. Добре. Хто за пропозицію, яку сформулював Юрій Олексійович? Хто "за"? Ніхто не проти?
ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно.
ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую.
І у нас останній законопроект – внесення змін до Бюджетного кодексу України 5131. Це законопроект, який стосується, наскільки я розумію, фінансування системи іномовлення України.
ІЗ ЗАЛУ. Не тільки. Там і суспільне.
ЧЕРВАКОВА О.В. Да, і суспільного мовлення.
ШВЕРК Г.А. Не дослухалися до нас?
ЧЕРВАКОВА О.В. Тут питання в тому, що Кабінетом Міністрів України фактично пропонується порушити Закон, який ми з вами, колеги, прийняли, де ми чітко зафіксували як спецфонд, що фінансується окремим рядком. Я так розумію, що нема ніяких інших думок з цього приводу в комітеті.
ОНУФРИК Б.С. Ну, вони пропонують за залишковим принципом. Це не можна робити.
ЧЕРВАКОВА О.В. Да.
АБДУЛЛІН О.Р. Тобто якщо вони приходять сюди і нам щось розповідають, що іде війна, а ми щось там не робимо, то це головний був наш аргумент, у України, в мовній, скажемо, війні. І ми зараз бачимо це відношення.
СЕВРЮКОВ В.В. Є чітке виконання закону. В законі прописано, скільки на суспільне, скільки іномовлення. Отак намагатися втулити десь в якомусь там переліку і потім написати, що по остаточному принципу, це не відповідає терміну "суспільне" в першу чергу.
АБДУЛЛІН О.Р. Там багато запитань до суспільного, на жаль.
ПАВЛЕНКО Ю.О. І нагадати Кабінету Міністрів, що зміни до Бюджетного кодексу, які мали бути враховані в бюджеті на наступний рік, треба ухвалювати до 15 липня попереднього року.
ІЗ ЗАЛУ. Да.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Таким чином Кабінет Міністрів, черговий Кабінет Міністрів, на жаль, порушив вимоги законодавства щодо підготовки бюджету.
ЧЕРВАКОВА О.В. Зате ми бюджет приймаємо, я сподіваюся, вчасно. І у мене зараз протокол засідання Громадської нашої ради. Громадська рада також пропонує цей законопроект за результатами розгляду комітету відхилити. Ну тут, колеги, я думаю, що не може бути другої думки.
ІЗ ЗАЛУ. Тому що ми маємо бути послідовними.
ІЗ ЗАЛУ. Безумовно.
АБДУЛЛІН О.Р. І більше того, Юра правий в тому плані, що вони мали це зробити до 15 вересня.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Липня.
АБДУЛЛІН О.Р. Вересня.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Зміни до Бюджетного кодексу, по-моєму, липня. До 15 вересня вноситься вже проект Державного бюджету, який базується на тих змінах до Бюджетного кодексу, які внесені до 15 липня.
ІЗ ЗАЛУ. Тим більше.
ЧЕРВАКОВА О.В. Так, колеги, хто за те, щоб відхилити пропозицію – за залишковим принципом фінансувати те, що у нас зафіксовано в законі? Хто за те, щоб відхилити цей законопроект?
ОПАНАСЕНКО О.В. Я утримався.
ЧЕРВАКОВА О.В. Один утримався.
ОПАНАСЕНКО О.В. Слухайте, ну я просто розумію, що грошей немає.
ІЗ ЗАЛУ. Та мені байдуже, хай заберуть гроші в банків!
(Загальна дискусія)
ІЗ ЗАЛУ. Рішення прийняте?
ІЗ ЗАЛУ. Да, більшістю від присутніх. 5 голосів.
(Загальна дискусія)
ЧЕРВАКОВА О.В. Засідання комітету оголошую закритим.