Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

Комітету з питань  свободи слова та інформації

від 06 березня 2013 року

Веде засідання Голова Комітету  М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Ми витримали майже сім хвилин. Бо депутати, ви знаєте, їх всі критикують, ще якщо і я буду критикувати членів комітету, це буде несправедливо, бо сьогодні це найбільш критикований соціальний сегмент українського суспільства. Тому, кого з народних депутатів немає, я виходжу з тієї тези, що вони активно працюють, виконуючи інші функції народних депутатів України.

Отже, маємо 7 народних депутатів присутніх. Можемо працювати в режимі, нарешті, можемо працювати в режимі ухвалення рішень. Нагадаю і членам комітету, і всім запрошеним, що останнє питання в нас буде питання про легалізацію або власне ухвалення рішень, які ми обговорювали на попередньому засіданні. Оскільки в силу двозначності тлумачення нашого попереднього засідання ми не ризикували і не ухвалювали рішення шляхом голосування, сьогодні ми реалізуємо наші попередні рішення.

Як ми і домовлялися, сьогодні ми розпочинаємо із Звіту Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Національна рада, як це і передбачено чинним законодавством, в термін, визначений законом, надіслала нам Звіт і в електронній, і в друкованій версії. Думаю, часу було достатньо, щоб познайомитися колегам із звітом, і всім: чи медіаекспертам, чи громадськості, –  які зацікавлені були в розгляді цього питання. Нагадаю, що у відповідності до статті 16 Закону України "Про  Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" наше обговорення – це професійна дискусія і з одного боку, і з іншого боку – це підготовка до розгляду питання в Верховній Раді, оскільки у відповідності до закону рішення щодо оцінки діяльності Національної ради за 2012 рік буде давати Верховна Рада України. Ми даємо рекомендації Верховній Раді України.

Отож, за такою спільною домовленістю керівництва Нацради ми пропонуємо формат такий: Голова Національної ради Манжосов Володимир Анатолійович нам доповість, після того члени комітету можуть задати запитання і Національна рада буде визначатися у відповідності від сфери відповідальності своїх колег, чи це буде Голова Нацради, чи хтось із колег членів Нацради відповідати на ті чи інші запитання. В разі необхідності проведемо обговорення, якщо така потреба буде, і будемо ухвалювати рішення.

Далі йдемо по питанням, які у вас є. В нас є кілька тут нюансів процедурних, ну, думаю, до них дійдемо, оскільки ці конфлікти, які мали місце між, скажімо, правоохоронними органами чи, скажімо, між, там, владою і журналістами, в якихось випадках або вирішуються, або, дай Бог, скоро вирішаться, то, можливо, ми, заслухавши ситуацію, взагалі знімемо питання, якщо вирішилось до засідання комітету. Але це вже після питання Нацради. Якщо немає заперечень, то такий порядок денний затверджуємо?

КОНДРАТЮК О.К. Часові рамки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми з пані Оленою радилися і будемо просити членів комітету і всіх запрошених бути максимально лаконічними, щоб закінчити за півтори години, бо питань дуже багато в нас. Просимо, щоб перше питання за півгодини нам завершити по Звіту Нацради. Да, пане Микола.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Так. Я все ж таки наполягав би окрім запитань до членів Нацради ще короткий аналіз цього звіту, який нам всім був розданий, подати, з вашого дозволу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я не заперечую. Власне, кожен член комітету може це зробити. Але просто по порядку тоді давайте звіт, запитання і тоді виступи, виступи членів комітету з аналізом, як хто бажає. Але в межах, щоб ми все-таки в 30 хвилин уклалися. Добренько? Немає заперечень? Працюємо тоді.

Запрошуємо Голову Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Манжосова Володимира Анатолійовича. Прошу, пане Володимир.

МАНЖОСОВ В.А. Шановні народні депутати,  шановні присутні, як сказав Микола Володимирович, відповідно до статті 16 Закону України "Про Національну раду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що ми будемо робити? Не дотягнеться, да?

МАНЖОСОВ В.А.  Ну,  я буду намагатися голосно говорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

МАНЖОСОВ В.А. Як сказав Микола Володимирович, відповідно до статті 16 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада щорічно надає свій звіт за рік діяльності Президенту України і Верховній Раді.

Цей звіт представляють шість членів Національної ради діючих на сьогодні. І я, зважаючи на те, що знову-таки сказав голова комітету, що ми надали цей звіт і в друкованому вигляді, і в електронному для ознайомлення всім членам Комітету зі свободи слова і інформації. Олена Анатоліївна навіть надіслала нам ще додатковий лист з додатковими запитаннями, в яких попросила нас надати додаткову інформацію, яка не увійшла до звіту. То, зважаючи на це, я дуже коротко стосовно нашого звіту за 2012 рік.

Хочу звернути вашу увагу, що звіт Національної ради за 2012 рік, структура звіту вона відповідає знову ж таки вимогам статті 16 Закону України "Про Національну раду" відповідно до тих, переліку тих питань, які повинна Національна рада висвітлювати в своєму звіті, і побудований звіт Національної ради.

Упродовж звітного періоду Національна рада виконувала свої три основні функції - це функція сприяння розвитку теле-, радіо-, інформаційного простору, функція регулювання та функція нагляду.

Якщо говорити за функцію розвитку. То у 2012 році нами була продовжена робота за розбудови національної цифрової телемережі у стандарті DVB-T2 у складі 4 мультиплексів: МХ-1, МХ-2, МХ-5, МХ-3 і  МХ-5. Ця мережа була побудована в 2011 році, в 2012 році ми пішли на чергові кроки для розбудови національної цифрової телемережі. У січні 2012 року відбулась відкрита презентація головної передавальної станції цифрового сигналу компанії "Зеонбуд". Всього змонтовано 166 передавальних станцій, встановлено 664 передавачі. І всі присутні  на цій презентації могли побачити, яке обладнання було використано компанією "Зеонбуд" при побудові 4 цифрових мультиплексів, яким чином працює ця система, яким чином працює головна станція, яким чином відбувається контроль за якістю і покриттям сигналу і задати всі необхідні питання з технічної роботи цієї Національної цифрової телемережі у складі 4 мультиплексів.

Друге. У червні 2012 року нами був оголошений другий конкурс на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах багатоканальної телемережі МХ-5. Мх-5 – це мультиплекс призначений для регіонального і місцевого мовлення. Я хочу сказати, що за результатами цього конкурсу у нас знову залишились вільними 122 канали у 99 населених пунктах. Але за результатами цього конкурсу було визначено 25 переможців у 99 населених пунктах. На разі ми зараз вивчаємо пропозиції і ситуацію стосовно оголошення третього конкурсу на МХ-5. Ну, і, користуючись нагодою, я хочу сказати про те, що це самий проблемний мультиплекс і саме проблемне питання у переході на цифрове мовлення з аналогового мовлення. І хочу відразу сказати, що можливо ми зробили помилку, коли планували цей перехід для місцевого мовлення. У багатьох європейських державах взагалі при переході від  аналогу на  цифру місцеве мовлення ніхто не розвивав і не займався розвитком місцевого мовлення, воно пішло в кабелі, пішло на супутникове мовлення і  інші способи доставки своїм абонентам. 

Можливо, нам треба було, все ж таки, робити паралельно  побудову на цих частотних присвоєннях мовлення  якогось регіонального каналу. І надавати відповідний відрізок часу для місцевого мовлення, бо у нас виявляється, що 24 години, мало хто з місцевих регіональних компаній може потягнути. Але ж проблема, знову ж таки, виходить те, що розривати це мовлення по різним місцям, це дуже неефективна робота саме цього мультиплексу, цифрового мультиплексу буде. Бо одна компанія місцева може 2 години витягнути, інша 8 годин, якась 12, якась, якась може і 24 години. У 2012 році серед  соціально незахищеного населення було розповсюджено близько 900  цифрових телетюнерів, тобто сетабоксів з державного бюджету 2012 року на ці речі було виділено 285 мільйонів гривень. 

І третє, що ми зробили, розвиваючи, продовжуючи тему розвитку цифрового телемовлення, це у зв'язку з появою в ефірі телерадіоорганізацій, які  мовлять у цифровому стандарті  DVB-T2. Відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", згідно якого всі ефірні телекомпанії повинні бути в універсальній програмній послузі кабельних провайдерів. Нами були вжиті заходи з розширення універсальної програмної послуги  тобто були  затверджені  правила формування  програмної послуги в пакетах,  провайдерів програмної послуги на перехідний період. Ми зробили, при цьому, моніторинг усіх провайдерів програмної послуги і, за нашими даними, це, на кінець 2012 року, 361 компанія внесла зміни до загальної концепції  добору програм. Зміни торкнулись 104 каналів, які  були присутні в мережах кабельних  операторів, відоме теж питання, неоднозначно з цих 104 каналів, яких зміни ці торкнулися, 52 вітчизняні канали.

Друге. У нашій функції сприяння розвитку, побудування національного телерадіопростору. Національна рада сприяла збільшенню охоплення території України діючими каналами. Окрім конкурсу на МХ-5, який був проведений у червні 2012 року, у 2012 році було проведено ще чотири конкурси і за їх результатами було видано 47 нових ліцензій. Окрім того, на поза конкурсній основі за цей період, за звітний період, було видано 8 ліцензій на супутникове мовлення, 19 ліцензій на кабельне мовлення, тобто, мовлення в кабельних мережах, і 114 ліцензій провайдерам програмної послуги.

Третій напрямок нашої роботи, і він був пріоритетним у цьому році, з розбудови національного телерадіопростору, це питання, пов'язане з розвитком дитячого мовлення і захисту дітей від негативної інформації. Я хочу сказати, що завдяки позиції національної ради, у звітному році намітилася тенденція до збільшення кількості спеціалізованих дитячих каналів. Якщо у 2011 році у нас був один супутниковий канал, то на кінець 2012 року ми маємо вже п'ять супутникових дитячих каналів і два наземних ефірних дитячих каналів, один з яких позиціонується як дитячий сімейний.

Національною радою на цьому нашому пріоритетному напрямі нашої роботи було ухвалено рішення про створення міжвідомчої робочої групи з розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, яка може шкодити їхньому здоров'ю і розвитку. Цю роботу ми проводили разом з громадськими організаціями і з телеканалами, індустріальними об'єднаннями і вона на сьогодні вже дала певні результати, які ми очікуємо, що в наступному році вони будуть вже оформлені у вигляді рішень при прийнятті змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Окрім цього, Національна рада виступала в 2012 році як і в минулих роках головним організатором в проведенні міжнародного дитячого молодіжного фестивалю аудивізуальних мистецтв "Кришталеві джерела". В цьому році в 2012 році 21 фестиваль  "Кришталеві джерела" пройшов в місті Вінниця. Також Національна рада підтримала проведення і міжнародного дитячого телевізійного фестивалю "Дитятко".

Четверте, те, що ми робили в плані розвитку, нами було здійснені заходи щодо юридичного унормування питань діяльності суб’єктів господарювання в галузі телерадіомовлення. Нагадаю, що це болюче таке питання і діяльності Національної ради було раніше, але в 2012 році, ми в Міністерстві юстиції зареєстрували 10 наших нормативно-правових актів, це план розвитку національного і телерадіоіноваційного простору. Правила формування програмної послуги в пакетах програм провайдерів програмної услуги, положення про порядок видачі ліцензії провайдера програмної послуги, інструкція про порядок здійснення перевірок, положення про цінове положення і новий документ Національної ради про скасування санкції оголошення попередження, які застосовувались Національною радою. Правила ведення мовлення на телерадіоканалах у дні трауру, скорботи, жалоби. Система візуальних позначок і інші документи Національної ради, нормативні документи Національної ради, які раніше не було у відповідності до чинного законодавства зареєстровані у Міністерстві юстиції і у нас виникали завжди проблеми з застосуванням дій цих положень чи наших дій відповідно до цих положень.

А крім того хочу звернути вашу увагу, що Національна рада затвердила розміри штрафів, які можуть накладатися на телерадіоорганізації та провайдерів програмної послуги. Це вимога Закону України "Про телебачення і радіомовлення", яка досі не реалізована, це наша вже шоста попика затвердити ці розміри штрафів. Ми як могли ці розміри штрафів узгоджували з громадськістю, узгоджували з професійними галузевими об'єднаннями в нашій сфері. Документ погоджений, і максимально врахували пропозиції від галузевих об'єднань, документ погоджений Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, економічного розвитку і торгівлі України, державною службою з питань регуляторної політики і знаходиться зараз у Кабінеті  Міністрів для остаточного прийому вже Кабінетом Міністрів, бо ми тільки розробляємо це положення про штрафи, а приймає  відповідно Кабінет Міністрів.  

Крім того, Національна рада провела низку заходів щодо боротьби з відеопіратством, безліцензійної діяльності знову ж таки в тісній співпраці з громадськими організаціями, галузевими об'єднаннями, а також  правоохоронними відомствами України. Я вважаю, що  це наша робота  теж  дає уже плоди на сьогоднішній день і продовжує набирати оберти у році, який триває.

Окрім того, ми на сприяння, на створення сприятливих умов для  життєдіяльності та забезпечення  потреб людей з вадами зору і слуху в доступі до інформації розробили відповідний проект програми оптимізації доступу до інформації в сфері товар для дітей із стійкими сенсорними порушеннями на 2013-2015 роки.

Друга наша функція – функція регулювання. У 2012 році було проведено  40 засідань Національної ради. Ухвалено: 2 тисячі 565 рішень. Всі засідання Національної ради проходять у  відкритому режимі на них присутні представники компаній, присутні всі бажаючі журналісти, представники преси. Після кожного засідання Національна рада проводить брифінг для журналістів. І всі рішення, які приймаються на засіданнях  Національної ради вони протягом двох днів розмішуються на офіційному веб-сайті Національної ради. На цих засіданнях було розглянуто 1991 заява телерадіоорганізація, було видано і переоформлено 295 ліцензій, внесено зміни до 992 ліцензій шляхом переоформлення  додатків.

В 2012 році нами було подовжено 31 ефірну ліцензію, 17 проводових та 6 ліцензій на кабельне мовлення, мовлення в кабельних мережах. Крім того, було анульовано 106 ліцензій, але з них 102 за власним бажанням, за заявами телерадіоорганізацій.

Національна рада і в 2012 році, як це і передбачено законодавством, продовжувала вести Державний реєстр телерадіоорганізацій України. За звітний період до Держреєстру внесено 73 нових телерадіоорганізацій і вилучено 93.

Національна рада має план надходжень до Державного бюджету. У 2012 році цей план нами був виконаний, 23 мільйони гривень було перераховано на рахунки Державного бюджету України за видачу, переоформлення і  продовження строку дії ліцензій.

Окрім того, на 11 телеканалів було розширено перелік іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких відповідно до нашого законодавства не обмежується на території України. Таким чином, на кінець  2012 року цей список, який називають "адаптованим списком" налічує 166 іноземних каналів, які можуть бути розповсюджені на території України кабельними операторами.

Третя наша функція – це контрольна функція. Стосовно проведення перевірок, упродовж 2012 року було проведено 389 перевірок телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги. З цих 389 перевірок 301 планова. Планові перевірки проводяться двічі в діяльності компанії – це  через рік після початку діяльності і за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії.

88 позапланових перевірок. В цих 88-и позапланових перевірок 21 позапланова перевірка  була призначена за поданням самих ліцензіатів. Я звертав вашу увагу, що нами розроблено було і затверджено в Мін'юсті положення про скасування санкцій "оголошення-попередження", то ці  21 перевірка позапланова за поданням самих ліцензіатів здійснювалась саме з цією метою. В цілому хочу сказати, що загальна кількість проведених Національною радою перевірок в 2012 року – найменша за останні п'ять років. А позапланових перевірок було вдвічі менше ніж в 2011 році. По результатам перевірок 77-ми ліцензіатам було оголошено попередження щодо одного львівська радіоорганзація "Львівська жінка" і було подано справу до суду про анулювання ліцензії, це проведення перевірок.

По здійсненню моніторингу, який відповідно до законодавства робить Національна рада, ми робимо офіційний моніторинг телерадіопрограм. Технічні можливості нашого моніторингового центру дають змогу здійснювати постійний цілодобовий запис ефіру 14 ефірних загальнонаціональних мовників, трьох регіональних та 11 національних і 19 регіональних та місцевих радіоканалів. В обласних центрах у нас, в наших представництвах встановлено 15 моніторингових комплексів, за допомогою яких ведеться моніторинг місцевих і регіональних телерадіоорганізацій.

В цілому упродовж звітного періоду представниками Національної ради в областях було здійснено 3 тисячі 777 тематичних ...72 тематичних моніторингу. Із них там: дотримання умов ліцензії щодо частки національного візуального продукту – 725, дотримання місцевими телерадіоорганізаціями норм Закону України про захист суспільної моралі – тисяча 204, обсягів дитячого мовлення в ефірі місцевих телерадіоорганізацій – 566 моніторингів, дотримання рекламного законодавства – 713 моніторингів, ну, і дотримання провайдерами програмної послуги – 564 моніторинги, які були зроблені нашими представниками.

2012 рік в плані моніторингу був для Національної ради був особливим і ще і тому, що на цей період випала підготовка звіту про дотримання телерадіоорганізаціями визначеного законодавством порядку мовлення під час виборчої кампанії народних депутатів України  2012 року.

Цей звіт на основі даних нашого моніторингу був підготовлений і переданий до Центральної виборчої комісії. Нами було в 2012 році в грудні призначені і проведені 44 позапланових перевірки  по компаніям, діяльності компаній, у яких були виявлені ознаки порушень виборчого законодавства.

Це по трьом нашим функціям, основним функціям, над якими працювала Національна рада у звітному періоді.

Додатково хочу повідомити, що відповідно до звіту, структури звіту, що в 2012 році Національна рада продовжувала і поглиблювала співпрацю з авторитетними міжнародними організаціями. Це і Рада Європи, і Організація по безпеці і співробітництву в Європі,  Європейська платформа регуляторних органів, і  також в цьому році ми долучилися активно до роботи Форуму регуляторних органів з питань телерадіомовлення країн Причорноморського регіону. У нас були багато спільних проектів. Я хочу сказати, що наша   діяльність з міжнародними організаціями, перш за все, державними органами, які займаються такою ж діяльністю, як і наша була дуже високо оцінена міжнародними цими організаціями і неодноразово. А що стосується… ми чули про це…. Що стосується Форуму регуляторних  органів з питань телерадіомовлення країн Причорноморського регіону, то вони взагалі відмічали наші успіхи щодо, скажемо, і розбудови цифрового  телерадіомовлення, і в цьому році ми мабуть будемо приймати у себе цей Форум в Україні.

Стосовно режиму роботи Національної ради і доступу до публічної інформації. Ми працюємо в режимі відкритого та системного доступу до публічної інформації. Впродовж звітного періоду до нас надійшло  53 запити на отримання публічної інформації фізичних та юридичних осіб та 308 звернень і критичних зауважень від громадян. На всі ці запити у відповідності до  закону були  надані відповідні  відповіді нашими службами і в цілому Національною радою.

Окрім того, діяльність нашого органу висвітлюється на офіційному  веб-ресурсі Національної ради, у засобах масової інформації. Ми відкрили також свої сторінки  у соціальних мережах "Фейсбук"  і "Твітер".

Наостанок я хочу звернути увагу на проблемні питання які є у діяльності Національної ради, які ми побачили у звітному періоді.

Перше  - це питання фінансування. Національна рада  фінансується з Державного бюджету. Із п'яти бюджетних програм, за які ми  відповідаємо  фінансується лише одна. А в цілому загальні обсяги фінансування  Національної ради становили 65 відсотків від  мінімальної потреби.

Я говорив за наш офіційних моніторинг. До нас дуже багато звернень  надавати такий моніторинг, бо тільки ми можемо давати офіційний моніторинг, але вже багато років не виділяється коштів на фінансування капітальних видатків і переоснащення нашого  моніторингового центру у Києві і областях. Це вже питання межі нормальної роботи всіх моніторингових центрів.

Завершуючи, я хочу звернутися до народних депутатів, членів Комітету свободи слова і інформації, дати оцінку діяльності Національної ради за звітний період, за 2012 рік,  саме так, як призвав голова комітету: дати оцінку   з професійної сторони. Безумовно, у діяльності Національної ради не було все гладко, були у нас і помилки, але, я думаю, що і зробили ми немало, через що можемо говорити про те, що ми повністю виконували свої функції. Тож просимо розглянути  звіт  Національної ради за 2012 рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Анатолійович.

Я нашим колегам, Олександр Абдуллін там по справах і Юрій Стець були зайняті, вони беруть участь в засіданні комітету. Ми зараз в режимі запитань, потім – короткого обміну думок і прийняття рішення. І якщо пан Володимире, заперечуєте, щоб ви тут залишались, поки запитання, так? Якщо можете відповісти.

МАНЖОСОВ В.А.  Якщо запитання до мене… Якщо до всіх членів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Якщо до голови Нацради. Будь ласка, Микола Княжицький.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Шановний пане Манжосов, ми бачилися з вашими колегами, між іншим, в Сваляві. З кабельниками спілкувалися. І вони не дадуть збрехати, яку кількість нарікань і претензій визвало незаконне ваше введення так званих цифрових каналів до універсальної програмної послуги.

Але я запитаю вас про інше. Відповідно до статті 25 Закону про телебачення і радіомовлення, перевагу в отриманні ліцензій мають ті мовники, які вже здійснювали мовлення, надають перевагу соціально важливим програмним, інформаційним, соціально-політичним і дитячим програмам, задовольняють інформаційні потреби національних меншин і забезпечують свободу слова.

Звертаю вашу увагу, що нацрада видала ліцензії мовникам, які ніколи взагалі мовлення не здійснювали, всупереч цій статті закону. Це канали "Хокей", "Голдбері", (я маю на увазі цифрове телебачення), "Аспера 2011", "Банківське телебачення", "Корона санрайз", "Новий формат ТВ", "Партнер ТВ", "Аріадна ТВ", "ТВ "Вибір", "Лідер ТВ".

Всупереч вимозі статті 25 Закону про телебачення, видавши ліцензії особам, які ніколи не вели мовлення, нацрада відмовила у видачі ліцензій вже відомим телекомпаніям, таким як: "2+2", "Ера", "TVI", "Малятко ТВ", "Сіті", "24", "Перший діловий", ТРК "Чорноморська", "ZIK", "Сат+".

В більшості регіонів Національна рада взагалі не видала ліцензій місцевим мовникам. Я маю на увазі перш за все Київ, Львів, Одесу, Харків і багато інших міст. Хоча багато телекомпаній місцевих, ви це чудово знаєте, вже більше десяти років здійснюють мовлення.

Хочу вас запитати, чи чиясь адміністративна вказівка примусила вас грубо порушити закон? Чи це було ваше особисте рішення, пов'язане з корупцією, - грубо порушити цей закон? Це буде ваша особиста в майбутньому відповідальність за знищення українського телебачення. Чи ви розділяєте її і мають розділяти й інші члени нацради, які всупереч закону голосували за це рішення? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Володимире Анатолійовичу.

МАНЖОСОВ В.А. На початку вашого питання, на питання, скажімо так, спочатку виступу прозвучало: незаконні дії Національної ради. Я з цим не погоджуюся. Всі дії Національна рада здійснювала у відповідності до законодавства. Це ваша трактовка…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, вибачте, це трактовка закону.

МАНЖОСОВ В.А.  Наших дій і наших оцінок.

Стосовно 25 статті, то ви її не до кінця процитували. Ви не процитували там, що положення про те, що при прийнятті рішень про переможця конкурсу враховується також фінансові, технічні і інші можливості телерадіокомпаній, які стають переможцями конкурсу. Якраз у значної кількості місцевих компаній таких можливостей не було, і це було доведено самою діяльністю цих компаній, коли вони відмовлялися від своїх ліцензій, відмовлялися від частки часу свого…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Володимире, ви знову кажете неправду. Тому що в жодній відповіді, як цього вимагає закон, в мотивувальній частині не було вказано те, що ви зараз стверджуєте. Це ваша імпровізація, яка не відповідає дійсності ані по відношенню до місцевого мовлення, ані по відношенню до інших мовників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте в такому форматі: пан Володимир відповість, тоді уже якісь уточнення, репліки. Прошу.

МАНЖОСОВ В.А. Стосовно тих компаній, які ви ще називали,  загальнонаціональних мовників. Всі загальнонаціональні мовники, які вели мовлення і продовжують вести аналогове мовлення, отримали ліцензію, цифрову ліцензію Національної ради.

Стосовно нових компаній, які отримали ліцензії, то коли і компанія "ТВі", яку ви згадували, вона теж була новою компанією. І компанія "Інтер", і компанія "Україна", і всі інші компанії, які працюють в нашому ефірі.

Тобто стосовно наших відносин з кабельними операторами, про які Верховної Ради теж сказали, то насправді у нас триває дуже плідний діалог з об'єднаннями кабельних операторів. До того ж тоді ви протирічите самі собі, коли кажете про якийсь адміністративний вплив і про той вплив, який ви казали про нібито відключення компанії "ТВі" за вказівкою Національної ради. Якщо у нас такі відносини з кабельними операторами, яким чином ми взагалі могли їх там примусити?

Стосовно суті вашого питання, чи була, чи є вказівка, то я хочу сказати, що Національна рада як позавідомчий конституційний орган, вона керується виключно законодавством України, яке є на сьогоднішній день. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, які ще будуть запитання від членів Нацради? Я перепрошую, від членів комітету. Поки… Да, будь ласка, пані Олено.

БОНДАРЕНКО О.А. У меня на самом деле не вопросы, а рекомендация на будущий год. Надеюсь, что в следующем году мы тоже встретимся с отчетом. Я хотела бы поставить проблемные вопросы. Это список адаптированных каналов так называемый додаток №6 – универсальная программная услуга, а именно перечень тех, каналов, которые попали туда, и проблемы с лицензированием такой деятельности как IPTV. Я понимаю, что ОТТ вряд ли мы будем лицензировать, оно и не надо. И проблемный вопрос по платформам DTH. Эти вопросы ставит рынок и, к сожалению, мы обговаривали эти проблемы в прошлом году и воз и ныне там.

То есть ничего в отношении этих проблемных вопросов в деятельности Национального совета не сдвинулось. Мы в Яремче обсуждали так называемый додаток №6. Я все-таки очень рассчитываю на то, что вы позволите деятельность кабельных операторов сделать более гибкой, то есть изменить на уведомительный принцип для того, чтобы они могли по рынку ориентироваться быстрее, оперативнее и быть гибче. Это их деньги, это их рабочие места, это налоги, которые они платят в бюджет. Спасибо.

МАНЖОСОВ В.А. Ну, Микола Володимирович, якщо можна, я два слова скажу. Все ж таки як… У виступі теж були і питання, скажемо так.

Що стосується додатку №6, то ми готові до цієї роботи, до зміни цього додатку. Ми говорили це і на зустрічах, які передували зустрічам в Яремчі, і в Сваляві, там теж збиралися кабельні оператори. Ми готові до того, щоб внести зміни до положення про ліцензування кабельних операторів і дійсно додаток №6, я думаю, що в цьому році питання буде вирішено  остаточно.

Що стосується списку адаптованих каналів, то ми ж мали домовленість з індустрією про те, що ми його відмінимо як тільки будуть прийняті штрафи. На жаль, на наш подив, саме ці галузеві об'єднання, які були зацікавлені в тому, щоб відмінити цей список адаптованих каналів, прийняти нарешті штрафи. Ми врахували більшість зауважень і пропозицій, які вони надали, вони потім тормозили роботу по запровадженню цих штрафів  у всіх міністерствах, в яких проходило погодження цих розмірів штрафів.

Тобто як тільки штрафи будуть затверджені Кабінетом Міністрів, ми будемо приймати рішення про відміну списку адаптованих каналів.

БОНДАРЕНКО О.А. Владимир Николаевич, ну, небольшое уточнение. Над штрафами работает индустрия не для того, чтобы они были просто уничтожающими, чтобы они были мотивированными, чтобы они были чувствительными. То есть, если уже наложили штрафы, вы его заплатили, у вас в следующий раз не поднялась рука нарушать законодательство, но при этом этот штраф не уничтожал бизнес.

Вопрос в размерах. И все-таки еще по IPTV. Почему так слабо у нас идет выдача лицензий на этот вид деятельности?  Насколько я знаю, 55 всего лицензий.

МАНЖОСОВ В.А.  Все ж таки до штрафів. Ми вже максимально врахували ті посили індустрії, які в нас були і знизили максимально рівень цих штрафів. Ну, скоро вони будуть знижати далі і знижати до рівня безквиткового проїзду в засобах громадського транспорту.

І звертаю ще увагу, що це положення про штрафи, воно говорить про те, що штрафи взагалі застосовуються, ну, до телерадіоорганізацій, яких можна назвати, якщо неодноразово порушують законодавство України – компанії-рецидивісти. Бо там штрафи застосовуються, перший штраф застосовується після третього попередження компанії. А попередження компанії виноситься на протязі там двох-трьох місяців, дається термін для приведення своєї діяльності у відповідність до закону. І таким чином, третього  попередження. Тобто, я думаю, що насправді, до штрафів у нас буде рідко доходити діло.

Що стосується ліцензування за технологією IPTV провайдерів програмної послуги, то дійсно, це проблемне питання. Провайдери кажуть, що повинен витримуватись принцип  технологічної  нейтральності і не має  значення, яка ліцензія провайдера і яким чином доставляється сигнал  абонентам, чи через кабель, чи  через  технології IPTV. Але в нас  є, я казав про державний бюджет, і у нас теж перевіряють, і Контрольно-ревізійне  управління, яке теж там говорить: от, у вас тут через кому виділено ліцензування цих технологій, то повинна бути окрема ліцензія.

Ми, колись там, приймали рішення, відстрочене рішення по штрафам, а потім,  нам перевірка КРУ дала висновок  про те, що ми нанесли  збиток державному  бюджету на якусь там велику суму. Тому що  ми начислили штрафи, враховуючи те, що  от ось-ось вони будуть прийняті, їх не прийняли, а нам нарахували збитки, які ми нанесли державному бюджету.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прохання,  лаконічніше.  Олена Кондратюк. Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. У мене коротке питання, пану Володимире, воно стосовно моніторингу, який ви проводите. Ви назвали, що ви провели, зокрема, 713 тематичних моніторингів, стосовно Закону про рекламу, дотримання.

Скажіть, будь ласка, чи виявляли ви і наскільки є зараз багато порушників, зокрема алкогольного спонсорства, дотримання закону. І чи можете ви назвати, хто є, зокрема, найбільшими порушниками в цій сфері. Дякую.

МАНЖОСОВ В.А. Контролем за дотриманням рекламного законодавства займається 5 державних установ. А національна рада, повноваження  національної ради, вони стосуються, по більшій мірі, це обсяги рекламного часу, які компанії дають в своїх програмах, відокремлення   реклами і таке інше. Стосовно спонсорства, такий закон спонсорство алкогольних напоїв, закон формулюється таким чином, що порушення тут немає. Ось такі порушення ми фіксуємо. Якщо це пряма реклама алкоголю, таких порушень, скажемо, в діяльності загальнонаціональних каналів, їх немає. Але, якщо це спонсорство рекламних брендів, то це вже дозволяється діючим законом про рекламу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може тоді в обговоренні акцент до цього і я скажу своє бачення стосовно цієї історії з рекламою алкоголю. Пане Ігор Мірошниченко. Прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Пане Володимире, оскільки вже моніторингу торкнулися, то я хотів би сказати, мені здається, що дійсно вашому моніторинговому центру дуже необхідно модернізуватися. Бо, якщо говорити дотримання, скажімо так, квотного принципу національної аудіовізуальної продукції на наших телеканалах, а також музичних творів українських виконавців, то мені здається, що, знаєте, неозброєним оком видно, що є дуже суттєве викривлення у напрямку на дані переваги нашими телекомпаніями не українського продукту і особливо це стосується прайм-тайму. Але це так у якості ремарки. Якщо у вас є своє бачення і як би конкретні цифри хотілося б почути.

Що стосується другого запитання, воно стосується країнського радіопростору. Справді Нацрада зробила велику справу, велику роботу у 2012 році у плані розподілу радіочастот в FM діапазоні. Хотілося б дізнатися, яким чином ви плануєте забезпечувати конституційне право кожного громадянина на наступ до інформації, якщо розподіл радіочастот в FM діапазоні здебільшого стосувався на дані переваги комерційним радіокомпаніям, які у своїй програмній концепції мають здебільшого музичні програми і практично відсутня інформативна функція? Вони не інформують оперативно громадян про те, що відбувається в країні, а ви розумієте, що це є конституційна норма. Кожен громадянин України має право отримати цю інформацію в будь-якому куточку.

Я знаю, що Нацрада пропонує, могли б такі права захищати Національна радіокомпанія України, Нацрада пропонує їй освоювати діапазон середніх хвиль, але цей діапазон і пропозиція є практично утопічною, тому що приймачів і доступу до цих середніх хвиль споживачів українських інформаційного простору практично відсутня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МАНЖОСОВ В.А. Дякую. Стосовно питання про частку національного аудіо і відеопродукту в програмах наших телерадіоорганізацій. Це питання теж потребує і я хотів би, за браком часу, не говорив про це, але це питання, яке стосується удосконалення нашого законодавства. Бо за діючим законодавством українським продуктом вважається все, що виготовлено на Україні, чи українськими авторами, чи українськими виконавцями. Тобто ми можемо говорити про  багато передач чи пісень, скажімо, на російській мові, які зроблені в Росії, але якщо там виконавці українці, то це вже вважається українським національним аудіо, відео продуктом. То треба в законодавстві чітко розмежувати всі ці поняття.

Стосовно нашого конкурсу на ефірне мовлення і Національною радіокомпанією, болюче питання, але я вже говорив на круглому столі в Національній радіокомпанії, якщо буде який чіткий план, який підтримує всі гілки влади стосовно розвитку Національної радіокомпанії, то немає запитань, Національна рада готова долучитися і зробити все залежне від неї як ми зробили це на цифровому конкурсі надавши дві мережі мовлення державному телевізійному мовленню. Національній телекомпанії і всім обласним державним телерадіокомпаніям.

А так ми не знаємо в Національній радіокомпанії, до нас спочатку вони приходять говорять нам потрібно 400 частот, потім ні, нам 200 хватить, потім нам приходять і  говорять, ми можемо робити це все на середніх хвилях, підтримайте нашу  програму, ми програму підтримуємо, а вони знову виходять на конкурс з FM частот розрізнені заявки, які є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пан Ігор хотів уточнити.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Уточнити. Все ж таки, оскільки ви  говорите про цей конкурс, от  мені хотілося, я надсилав до вас запит, я так і не отримав чітких критеріїв, і громадськість хоче знати чіткі критерії визначення переможців у конкурсі розподілу FM частот? Це фінансові якісь аргументи? Це матеріально-технічна база? Це програмна концепція? Тому що, коли ви  визначаєте переможців, то абсолютно важко простежити логіку Національної ради, коли на одній території надається перевага одній радіокомпанії, а на іншій – інша. Хоча програмні концепції учасників конкурсів вони наскільки радикально різняться, і тому важко визначити, оскільки немає чітких критеріїв визначення переможців, виникає дуже серйозна підозра, і про це говорить все суспільство вже не один рік, ви знаєте – корупційна  складова.

Тому, будь ласка,  ви можете назвати чіткі критерії участі в конкурсі і переможців визначити.

МАНЖОСОВ В.А.  Ці критерії назвав тільки що Микола Княжицький, а я додав дійсно про фінансові можливості телерадіокомпаній і технічних компаній, які приймають участь у конкурсі. Вони виписані в статті  25 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" інша річ, дійсно, хто і  як трактує чисто суб’єктивно трактує з  членів Національної ради, можливості і відповідність конкурсантів цим вимогам – це так. Якщо буде прийнято рішення в новій редакції Закону України  про якийсь тендерний принцип розподілу частот, то я думаю, що і я, і всі члени Національної ради підтримають обома руками ці зміни в законі тоді підозр у корупції не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До членів комітету звертаюся, якщо немає запитань…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Просто тоді дивіться, грудневий конкурс в одному місці* беруть участь, скажімо, там умовно компанії "а", "б" і "в" – виграє "а" компанія, а в другому місці виграє "б" компанія. У неї що в одному чи в іншому місці різні матеріально-технічні можливості?

МАНЖОСОВ В.А.  Ні.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ви вивчаєте, коли визначаєте переможців, програмні концепції? Насиченість інформаційного простору тим контентом, який  представляє та чи інша радіокомпанія. Тому що в нас сьогодні радіопростір перетворився на одноманітний музичний контент без будь-якого інформаційного спрямування, дитячих програм, науково-пізнавальних і тому подібне. Тобто задовольняються смаки тільки певної групи і категорії населення.

МАНЖОСОВ В.А.  Звичайно, ми вивчаємо програмні концепції і навіть на всіх конкурсних засіданнях Національної ради всім конкурсантам надається можливість ще раз виступити зі своєю презентацією, переконати членів Національної ради у своїх перевагах.

І я не погоджуюсь з вами, що чисто музикальний контент, якщо ви кажете про радіомовлення. У багатьох, практично, у всіх комерційних радіокомпаніях кожного часу виходять випуски новин. Є чисто інформаційні приватні радіостанції: це і компанія "Ера", це і компанія "Голос Києва"… "Голос столиці". Тобто…

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Голос Києва", на жаль, не має ліцензії на мовлення.

МАНЖОСОВ В.А. "Голос столиці".

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Друзі, давайте не входити далі, бо тут, якщо різні точки зору у тлумаченні 25 статті  і загальних принципів, немає  смислу нам, і так багато часу ми зайняли. Пан Микола, ви ще хотіли щось. Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні, я хотів коротко виступити в обговоренні……

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я одне невеличке запитання, і тоді будемо пана Володимира, дамо можливість йому разом з нами дослухати. Я от радо сприйняв вашу стурбованість у звіті про потенційну небезпеку монополізму. Ну, то я повністю підтримую цю позицію, яка тут вказана на 51-й сторінці. І, відповідно, ви  цитуєте частину 3 статті 8 про те, що лише один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті, загальнонаціональному і так далі. І якщо проаналізувати таблиці рішень по цифровому мовленню, це сигнал якийсь був, що нам треба активніше обговорювати.

І я чим стурбувався? Що якби не було продажу каналу "Інтер", то, можливо б ми, якби не звернули на це увагу, але там, коли відбулася ця історія, то на сайті каналу "Інтер" нас поінформували, що "Інтермедіагруп"  продає вісім каналів. І всі вісім каналів, ну, як би серйозні, видали їм ліцензії на цифрове мовлення, тобто це, ну, як би серйозні канали, які в 2015 році мовитимуть на всю територію України, ну, як фахівці говорять, порядка тридцяти відсотків ринку це. Тобто з одного боку тут написано, що лише одну ліцензію, от як на вашу думку, так трапилося, така оказія, що, значить, один, фактично, власник має вісім каналів і зараз має в мовленні ефірному і вже має в цифровому мовленні? Чи не складає, на вашу думку, це небезпеку для країни. Тим більше, що, от як пишуть, я почитав, розумінні всякі люди, що якщо з цифровим мовленням ситуація, так би мовити, буде рухатися там і у нас же ж  і оператор, він на Кіпрі і ці – на Кіпрі. Бо вони на Кіпр все заберуть тоді і що нам – пересічним громадянам робити? Дякую.

МАНЖОСОВ В.А. Ну, забрати на Кіпр неможливо наші частоти, забрати на Кіпр обладнання, я думаю, теж ніякої, ніякого сенсу немає. Порушення законодавства стосовно наведеного прикладу з "Інтер-групою" ніякого немає, таким законом, такий він є, одна юридична особа не може мати більше одної ефірної ліцензії в одному і тому ж населеному пункті.  Компанія "Інтер", про яку ви говорили, група компаній "Інтер", там вісім юридичних осіб.

Стосовно монополізму, ну, звичайно, я, як будь-хто стурбований, щоб, теоретично за діючим законом, який зараз є, в нас може з'явитися взагалі один монополіст, який скупить всі телекомпанії і буде єдиний монополіст на все телебачення, телемовлення України. Але це...

(Не чути)

МАНЖОСОВ В.А. Ну, наприклад, да, пан Микола Княжицький.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. От в пана Миколи Княжицького в зв'язку з цим запитання дуже цікаве до вас: є два ефірні канали: "Інтер" – аналоговий і "Інтер" – цифровий, це так чи ні, в  кожному місті? Це два ефірних канали одної компанії в кожному місті, правильно я розумію вас?

МАНЖОСОВ В.А.  Правильно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дві ефірні частоти. Чи є порушення закону чинного, що одна компанія не може мати більше двох ефірних частот.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше однієї.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Більше однієї.

Ви би дали дві зараз. Ви зробили це всупереч закону.

МАНЖОСОВ В.А. Закон України такий, якій він є. Стосовно  цього закону мова йде про різні речі взагалі, мова йде про видачу ліцензії мережі багатоканальної цифрової телемережі, якщо ми говоримо про цифрове  телебачення, а стосовно аналогового мовлення, це якраз от дія, пряма дія Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Але якщо це…

МАНЖОСОВ В.А. Але проблеми тут є, і в нашому звіті ми теж про це говорили.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, якщо це ліцензія цифрової мережі, то ця ліцензія не повинна бути в універсальній програмній послузі, так як ви зараз "ґвалтуючи" кабельників, їх туди вставляєте. Так ви вирішіть: ви тут вагітні, чи там вагітні, чи ви наполовину вагітні. Або це дві ефірні частоти, і ви порушили закон, або ви не повинні змушувати кабельників монополізувати ефір і знищувати кабельне мовлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це обговорення вже…

(Шум у залі)

МАНЖОСОВ В.А. Дискутувати на цю тему можна довго. Давайте звернемося до наших компаній, які…загальнонаціональні канали, які зараз працюють і працюють давно з вимогою припинити мовлення: або в аналогі або в цифрі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я думаю, у загальнонаціональних каналів проблем немає, а є проблеми…

МАНЖОСОВ В.А. Перехідний період він є. Відповідно до плану розвитку національного телерадіопростору особливості цього періоду теж затверджені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Анатолійович. Прошу, сідайте.

Шановні колеги, я просив би, оскільки ми всі провели і ведемо професійну і серйозну дискусію, і цей професіоналізм не дав можливість нам вкластися в 30 хвилин, то тепер в обговоренні, яке ми так само будемо вести професійно, якщо хтось захоче це зробити, щоб все-таки ми більш лаконічніше говорили, якщо є бажання виступити, якісь акценти сказати. Так ніби ми загально всі, як я собі бачу, загально всі аспекти доторкнулися. Я можу, єдине, поки колеги думають. Мені здається, що тут, якщо йдеться про нашу співпрацю, очевидно Нацрада мусила б бути активніше і в законодавчій сфері, звертатися до нас, тому що, скажімо, от якщо йдеться про цю статтю про монополізм, ну ми з Княжицьким подали законопроект, він частково з цим пов'язаний. Якщо, наприклад, треба уточнити щось вам, вимусити до нас звернутися, і ми можемо це зробити. Бо виглядає таким чином, що тут в історії з "Інтером" подвійна проблема, не лише юридична особа, а, як з'ясувалось, і фізична особа. Одна фізична особа, як стало зрозуміло з історії, була власником восьми каналів. Тепер не є, тепер дві або півтори, або важко сказати скільки. Тобто насправді проблема існує. Якщо  бракує ричагів правових, давайте будемо це робити.

Так само, як і з спонсорством. Я намагався з'ясувати цю ситуацію. Ситуація дуже проста. Я зараз не хочу кидатися словами "корупція", але є десь одна структура, яка реєструє замість, на мою думку, замість торгових брендів, реєструє всю рекламу, яка є, тобто плашка, хліб, сало, хоч ви будете там битися і що робити, це називається  торгова марка. Ясно, що це абсурд, це порушення всяких  мислимих і немислимих речей. Ми не можемо  писати закони, щоби продумувати, як вони будуть порушуватися. В принципі, ми ніколи не напишемо такого закону.

Тому, очевидно, аби, наприклад, ви провели таку серйозну дискусію і сказали: "Друзі, а де цей департамент чи якась інституція, яка брендує небрендовані речі, яка брендує слогани у трьох реченнях, потім брендує  зображення горілки, стакана і так далі. Це  точно не є торгова марка". І тоді би ви, наприклад, сказали: "Ну, може щось уточнити там треба у законі". Тобто ми мусимо рухатися. А якщо ми просто скажемо, що неточно це сформовано і рекламним компаніям залишаємо можливість як обійти закон, ми ніколи не наведемо порядок. Тому багато депутатів і говорить, у нас зареєстровано купа законопроектів, що все заборонити. Тому що будь-які спроби найти компроміс, вони обходяться, значить тоді треба тотально заборонити і пиво, і горілку, і все, бо іншого виходу немає.

Отож, мені здається, що треба така дискусія всіма сторонами, щоб ми показали. От я найшов, я вам показую, де слабке місце. Слабке місце, на мою думку, у незаконній діяльності однієї структури, яка реєструє під торговими брендами фактично фрагмент або пряму комерційну рекламу.

Друзі, хто ще хотів би додати чи, скажемо, акцент якийсь розставити, і будемо тоді приймати рішення. Прошу, пане Микола.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Хочу коротко підсумувати ще ті речі, про які ми говорили, про які не говорили, які у звіті Нацради і в її діяльності грубо порушують закон. Отже, перше, це те, що я казав, розподіл частот в мультиплексах у 2012 і 2011 роках, який був тіньовий, без жодних критеріїв, з незрозумілих причин і такий, який обмежував свободу слова. Бо постраждали, окрім єдиного в Україні незалежного політичного телеканалу "ТВі", ще канали "Малятко", наприклад, або "Ера", або "ZIK", які в принципі виробляють багато цікавих україномовних і українських програм. Натомість "Голдберрі", вибачте, чи "Вінтаж", які показують розкішне життя за кордоном, з незрозумілих причин, без власного виробництва і не існували раніше, всі частоти отримали.

Видача ліцензій загальноукраїнських 8 телеканалам групи "Інтер" – це прямий монополізм, ви про це, пане голово, говорили.

Ігнорування інтересів місцевого мовлення. Про це ми теж говорили, оскільки у багатьох містах місцеві мовники не дістали цифрових ліцензій.

Проведення конкурсів за відсутності до того технічних підстав. Нацрада не отримала висновків електромагнітної сумісності на мережі мультиплексів. Бо відповідно до статей Закону 2225 "Про телебачення" Нацрада повинна оголосити конкурс лише після того, як будуть отримані висновки електромагнітної сумісності. Закон не дозволяє Нацраді проводити конкурси, видавати ліцензії без цих документів.

У 2012 році Нацрада ніяк не виправила ситуацію з мовниками, які мали переважне право на  отримання ліцензій, які вже здійснювали ефірне мовлення, це те, про що я говорив трошки раніше. І маємо практику Гала радіо, маємо практику міжнародних судів, які програла Україна у зв’язку з невиконанням цього пункту і була нанесена шкода державному бюджету. Я думаю, що в цьому випадку це теж буде.

Лобіювання інтересів приватної компанії "Зеонбуд", яка є провайдером мультиплексів. Нацрада віддала стратегічне питання розвитку цифрового телебачення в руки приватної компанії "Зеонбуд". При цьому реальні власники компанії,  а також джерела фінансування по сьогоднішній день не розкриті. Фактично кнопка включення і виключення всього цифрового телебачення віддана в невідомі руки. Нацрада зобов’язує всіх мовників укладати договори з компанією "Зеонбуд" за умовам, визначеними "Зеонбудом", без таких договорів не допускає мовників до конкурсу. Це є прямий лобізм, оскільки стаття 24 Закону "Про телебачення" містить вичерпний перелік документів, які подаються для участі в конкурсі  і там, вибачте, угоди з "Зеонбудом" немає.

Тарифна політика "Зеонбуду", який є монополістом на ринку розповсюдження сигналу цифрового  телебачення, не контролюється Національною радою. Через це навіть ті місцеві канали, які отримали ліцензії, не можуть сплачувати кошти монополістам. І навіть загальнонаціональні канали, які мали би там вести мовлення, теж не в стані сплачувати ці кошти. Нацрада дозволила "Зеонбуду" будувати мультиплекси без  спеціальної ліцензії на використання радіочастотного ресурсу, оскільки відповідно до статті 30 Закону України про радіочастотний ресурс, користування цим ресурсом загальними користувачами здійснюється на підставі ліцензії НКРЗ і ліцензії Нацради, і дозволів на експлуатацію. Цих документів у "Зеонбуду" немає. І про це писали різні засоби масової інформації, зокрема, в "Телекритиці", яка присутня тут, були статті.

Використання "Зеонбудом" радіочастотного ресурсу без ліцензії на його використання є підставою для стягнення, між іншим, всіх отриманих "Зеонбудом" коштів на користь державного бюджету. І ця сума зараз складає, і ми будемо наполягати, щоб в бюджет ці кошти були стягнені, 534 мільйони 249 тисяч 644 гривні.

Далі. Сприяння монополізації ринку приймальних пристроїв для цифрового телебачення. Це те, що ми називаємо сетбоксами. Запровадження системи кодування, про що говорить, говорять і кабельник, і глядачі, і самі ефірні канали, цих цифрових мультиплексів веде до обмеження ринку приймальних послуг. В Сваляві, на ринку кабельників дуже багато про це говорили. Бо кабельники не в стані виконати примус Нацради штучно показувати всі ці канали. Оскільки ці побутові пристрої, вони просто горять, оскільки вони закодовані. Тому що цей невідомий провайдер хоче ще надприбутки отримувати з майбутніх платних каналів.

Сприяння неефективному використанню бюджетних коштів, виділених на закупівлю приймальних пристроїв. Ігнорування необхідності підтримки національного виробника. Ми знаємо, що завод "Меридіан" був викинутий з цього конкурсу. Це український завод, який міг би виробляти сетбокси для цифрового телебачення.

Не можу не сказати (зараз немає у мене жодного конфлікту інтересів, оскільки на TVі я не працюю, програм не веду), про незаконне виключення каналу TVі з кабельних мереж. Впродовж передвиборчого процесу, починаючи з липня 2012 року, Національна рада ініціювала це відключення. І зараз самі кабельники підходили до мене, до інших членів Нацради, ось тут є колега, який був зі мною на з'їзді в Сваляві, і розповідали, як члени Нацради телефонують до них і вимагають негайно і зараз вимкнути канал TVі з кабельних мереж.

Маємо кричущий приклад. В Обухові, де в той день, коли по цьому каналу транслювався матеріал про фальсифікацію виборів, про визнання виборів недійсними, зранку надійшла вказівка вимкнути канал з кабельних мереж тільки для того, щоб не показати цей фільм!

Національна рада протиправно усувалася від перевірки провайдерів, які неправомірно виключили TVі з кабельних мереж, не зважаючи на те, що це було в їхніх ліцензіях.

Окрім того, незаконне розширення складу універсальної послуги, пані Бондаренко про це говорила, це біда всіх кабельників. Тому що Національна рада хоча і посилається, що це було зареєстровано Мін'юстом, але воно могло бути зареєстровано лише тоді, якби за місяць до цього для  обговорення це положення було надруковано на сайті Нацраді. Це було зроблено тишком-нишком, і всі кабельники жити не можуть через це. Це тільки маленька частина цих порушень.

Пан Мірошниченко давав запити про радіо. Я теж дістав відповідь, що національне радіо не дістало ліцензій лише через те, що в них є інші компанії, з якими вони спільно виробляють мовний продукт, що взагалі є абсурдом. Тому…

МІРОШНІЧЕНКО І.М. Але ці компанії так само не отримали?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звичайно. Але очевидно, що ми можемо говорити лише про злочинну діяльність цього складу Нацради і жодним чином не повинні, пане голово, з моєї точки зору, голосувати за будь-яке схвалення цього звіту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, хто з членів комітету хотів би виступити? Виступ, нагадаю нашим гостям, Микола Княжицький, голова підкомітету по телебаченню і радіомовленню, тому спеціально, бачите, аналізував і готував розширений аналіз.

Пане Ігорю, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я буквально тільки на додачу того, що пан Микола сказав, підписуюсь під кожним його словом, можу сказати приклад із життя. Буквально минулого тижня я був вражений, на Сумщині і в Конотопі є місцевий телеканал. Абсолютно звичайний, нормальний. Річ у тім, що він існує з 60-х років, як вони стверджують, ще тоді, коли телебачення було на зорі. Вони весь цей час існували, вони мали свою програму, мали свою аудиторію. Їх приймають у кількох районах не тільки Сумщини, але і Чернігівщини. Коли компанія "Зеонбуд" вступить у свої монопольні права, вони закриваються. Чому? Тому що ті тарифи, які є сьогодні на поширення сигналу, вони просто неможливі. Вони сьогодні знищують місцеві телекомпанії, вони сьогодні, дійсно, встановлюють правила гри тільки для окремих телекомпаній, які, таке враження, є у змові з компанією "Зеонбуд" і грають за її правилами. Тому що ми знищимо просто будь-які прояви місцевого телебачення, будь-які прояви місцевої журналістики, телевізійної і надалі радіо так само.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, будемо ухвалювати рішення. Ми не можемо ухвалювати рішення про злочинну чи незлочинну діяльність, лише можемо або схвалити, прийняти до відома звіт або не схвалювати, не приймати до відома звіт. Нагадую, що відповідно до Закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Наше рішення рекомендаційне. Ми його лише оголошуємо, а рішення стосовно схвалення чи не схвалення звіту, а відповідно довіри чи недовіри Національній раді, буде ухвалювати Верховна Рада в спосіб визначений Конституцією та Регламентом.

Тому ставлю на голосування питання. Хто за те, щоби підтримати або схвалити звіт Національної ради з своєї діяльності за 2012 рік, прошу голосувати. Хто за? Дві особи.

Хто за те, щоби не схвалювати звіт про діяльність Національної ради за 2012 рік, прошу голосувати. Хто за? Раз, два, три, чотири, п'ять осіб. П'ять осіб. І, очевидно, хтось утримався. Да? І один утримався. Стець у нас пішов займатися іншими питаннями.

Отже у відповідності до нашого регламенту ми не ухвалили жодного рішення, оскільки для того, щоб ухвалити рішення, треба 6 голосів, тому, коли ми будемо представляти звіт Національної ради, звіт у Верховній Раді, значить я поінформую про те, що голосування відбулося в такий спосіб, 5 осіб за те, щоб не схвалювати звіт, 2 – щоб схвалювати. Нагадаю, щоб ухвалити рішення треба 6 осіб, 6 голосів.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане голово, 5, 5 осіб. Від присутніх. Ми не схвалили сьогодні звіт. Потрібно 5 осіб.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 осіб.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  5 осіб від присутніх. Ми звіт не схвалили і за це проголосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 осіб, да? Хотів Нацраду підтримати. Тобто, бачите. Отже, шановні колеги, тоді… да, я перепрошую, щось в мене з арифметикою. Не дають підтримувати Нацраду мені. Отже ми тоді фіксуємо 5 осіб.

Ще раз для журналістів хочу наголосити: Томенко, Мірошниченко, Раупов, Абдуллін, Княжицький. 5 осіб проголосувало за несхвалення звіту. Два народні депутати: Бондаренко і Баграєв за схвалення звіту. Народний депутат Кондратюк утрималася. На даний момент наші колеги Олександр Голуб і Юрій Стець відсутні.

Отже тоді фіксуємо відповідне рішення. Секретаріат готує подання до Верховної Ради і як тільки буде можливість розглядати це питання, відповідно будемо тоді інформувати про те, що комітет не схвалив звіт Національної ради і Верховна Рада повинна прийняти своє рішення як це передбачає чинне законодавство.

Дякую. Шановні колеги, дякую тим, хто брав участь в першому питанні. Членів Нацради ми можемо не затримувати. І хто з журналістів чи експертів орієнтувався на це питання, оскільки в нас частина людей там підтягується ще до низки запитань, які стосуються перешкоджання діяльності медіа. Давайте 30-хвилинну таку, 30-секундну перерву зробимо. Пане Микола, як хто там підтягується, може цей, може підходить сюди, може підходити сюди ближче і може б таким чином.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зразу тоді учасників обговорення другого питання, що стосується ситуації в Кривому Розі, може, трохи, якщо десь далеко вони, може, сюди трошки ближче пересунутися, щоби ми вас бачили. Значить, зараз я гляну, кого ми запрошували.

Так, по ситуації, значить, перший заступник міського голови Гальченко Андрій Володимирович, є? Чи зручно там, можете, нема питань, можете там. Голова правління видавничого дому "Картель" Білоусюк Валентина Іванівна. Макаренко Олег Дмитрович – директор товариства "Преса-М", є? Олега Ігоровича немає, голови Національної спілки журналістів немає. Да, ну, тут є і народні депутати, я бачу, які спеціально прийшли, щоб висловити свою точку зору з цього питання. Ми всім охочим надамо можливість виступити.

Шановні колеги, ситуація, пам'ятаєте ви, друзі, будьмо уважні, працюємо, бо серйозні питання, ще багато питань у  нас. Як ви пам'ятаєте, ми попередньо слухали ситуацію стосовно статусу і можливості працювати і поширювати пресу в низці кіосків на території Кривого Рогу. І дійшли тоді  до висновку, що ми акцентували увагу, і звертали  увагу місцевої влади до  Постанови  Верховної Ради, яка передбачає утримуватися  від внесення. Оскільки Верховна Рада ухвалила рішення про мораторій на внесення таких  установ, чи закладів, що поширюють пресу. І тоді ми, після цього моменту, оскільки  цей процес далі рухався, ми дійшли до висновку, що  мусимо послухати і міську раду,  і керівництво міської ради. Щоб вони свої аргументи навели, і аргумент, скажімо сторона, яка  апелює до міської ради.

Тому, я до слова запрошую Андрія Володимировича Гальченка,  першого заступника міського голови Кривого Рогу. Прошу,  пане Андрію, можна з місця, включайте мікрофон.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Шановний Миколо Володимировичу, шановні депутати, присутні. Сьогодні ми розглядаємо питання не тільки "Преси-М", а взагалі, це є проблемою всієї країни. Тому що розповсюдження малих архітектурних форм, які забруднили, на даний час, всі міста нашої країни. І зачасту, суб'єкти підприємництва, ну, не дотримуються земельного законодавства, в цьому плані.

Тому, протягом 2010-2011 років, в місті Кривому Розі, сформувалась тенденція  несанкціонованого встановлення тимчасових споруд, для здійснення підприємницької діяльності на землях загального користування та на прибудинкових територіях. Як правило, це відбувалося без правовстановлюючих документів на землю, санітарних норм і встановлювалося на інженерних мережах тобто підземних комунікаціях. Все це викликало багато чисельні та обґрунтовані скарги від мешканців міста та депутатів місцевого рівня, в частині порушення елементів благоустрою та зменшення площ прибудинкових територій. Крім того, власники споруд, що встановлені самовільно як я казав, були відсутні у деяких взагалі якісь документи. Розуміючи, що основною причиною є неврегульованість законодавства щодо розміщення тимчасових споруд, 22.06.2011 року за № 466 міська рада затвердила тимчасовий порядок щодо встановлення меж зони дії особистого під тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності, яке пройшло у повному обсязі регуляторну процедуру та було погоджено з Антимонопольним комітетом. Вказаний порядок визначав алгоритм розміщення тимчасових споруд та оформлення всіх документів на земельні ділянки у відповідності до вимог містобудівельного та земельного законодавства України. Таким чином міська рада надала можливість підприємцям, щоб навіть ті, які не оформили в той час документи, їх оформити.

Що хочу сказати? Що за цей час, який минув, сто договорів сервітуту були надані підприємцям. І за рахунок цих сервітутів до міської ради надійшло біля 200 тисяч гривень податку за землю. Однак результати інвентаризації, які були проведені вже на 1 липня 2012 року, показали, що далеко не всі власники тимчасових споруд оформлюють і хочуть оформлювати цей документи. Тому з 818 споруд, які для здійснення підприємницької діяльності, кожна третя споруда мала порушення в плані, тобто, земельного законодавства або взагалі відсутні були документи.

Хочу зазначити, що в той же час діюче законодавство України, на жаль, і до сих пір не надало органам місцевого самоврядування якимись більш-менш дієвими важелями впливу на підприємців. Хочу зазначити, що контроль за додержанням земельного законодавства прокуратура запитує у органів місцевого самоврядування і у Держсільгоспінспекції. Тому Криворізька міська рада в межах наданих законодавством України повноважень і діючи в інтересах громади підготувала другий порядок, де вже було внесено відповідні зміни. Тобто це не тільки для розміщення суб’єкта господарювання, але ж і тим суб’єктам, які не дотримуються чинного законодавства власникам, тобто порушникам, ми могли б застосовувати певні якісь дії.

Тому вказане рішення пройшло теж регуляторну процедуру і мало підтримку як з боку підприємців, так і з боку громадськості міста в цілому щодо демонтажу цих об’єктів. Тому спроби підприємців деяких, незадоволених діями міської ради щодо проведення функціонування тимчасових споруд у відповідності до вимог чинного законодавства призупинити дію рішення у судовому порядку закінчилися як в першій так і в другій інстанції відмовою.

Хочу зазначати, що за період застосування оновленого тимчасового порядку власники 121 об'єкту самостійно звільнили земельні ділянки, а до власників 182 об'єктів, які здійснювали підприємницьку діяльність, хочу зазначити, що це було вже за поданням районів, які на сьогоднішній момент мають повноваження щодо самоврядного контролю за дотриманням чинного земельного законодавства, тому в цей перелік і потрапила "Преса-М", чому? Зазначу, я був присутній, вірніше не присутній, а я дивився передачу в якій по Орджонікідзе, 9 показували договір оренди, який на сьогоднішній момент мав закінчитись, як ви вважаєте, 25 травня.

Хочу зазначити, що  показували додаткову угоду, а не основний договір. А в додатковій угоді чітко зазначено, що додаткова угода  лонгує основний договір момента, який зареєстрований був у Держкомземі.

БІЛОУСЮК В.І.  Я би хотіла…….. дати реєстрації.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, давайте…

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Основний договір, хочу зазначити, основний договір, додаткова угода продляє основний договір. Я маю при собі, я можу роздати для депутатів, щоб ви ознайомились, тобто там чітко  прописано  немає ніяких там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Андрій Володимирович. Дякую.

Валентино, прошу. Мікрофон, будь ласка, натисніть.

БІЛОУСЮК В.І. Андрію Володимировичу, я би хотіла просто одну репліку стосовно того, що ви сказали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон, будь ласка.

БІЛОУСЮК В.І. Я буду погоджуватися або не погоджуватися з тою реплікою останньою, яку ви сказали Андрій Володимирович, але стосовно як ви будете пояснювати демонтаж кіосків, у яких є чинний договір, який дійсний до 2015, 2016, 2017 років, яким чином ви поясните демонтаж цих кіосків?

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Я вибачаюсь, хто демонтував ці кіоски?

Я хочу зазначити, що за поданням районів сьогодні в пресі є, в "Пресі-М" є п’ять договорів, які діють. Так? Я чітко кажу. Але за поданням районів, я хочу зазначити, якщо ви відкриєте мережу Інтренет, то ви побачите, що основною діяльністю і в договорі прописано є продаж друкованої продукції. Але дві треті на сьогоднішній момент  - це та бачні вироби. Так?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це всі так кіоски, це всі так працюють, не тільки… Таке життя наше не просте, принаймні газетна і супутні товари продають – журнали, газети, хтось тютюн продає, хтось продає шоколадки…

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Хочу зазначити, що були неодноразові порушення, що стосується продажу неповнолітнім тютюнових виробів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Андрій Володимировичу, ви підтримуєте мій законопроект, який зараз, на жаль, я не можу про заборону продажу там тютюну… Я вніс такий законопроект. На жаль, це не заборонено на сьогоднішній день. У комітеті Кужель розглядається мій законопроект. Як буде ухвалений, тоді ми її будемо критикувати за тютюн. На жаль, поки що тютюн дозволено.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Зараз я не критикую, ні. Але ж подання… Я хочу пояснити, але ж подання районів до міської ради, що стосується розірвання договору, не несе за собою розірвання договору як такого. Якщо уважно читаєте, то на сьогоднішній день міська рада ухвалила розірвати. Ми вам надали письмово цей документ щодо розірвання. Ви можете погоджуватися і не погоджуватися. Тоді вступає в силу Закон "Про судоустрій". Тобто, ми зараз будемо чи судитися, чи не судитися, це вже  інше питання.  А ……

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Володимирович, я прошу, давайте…  бо ми зараз господарський цей …….. у нас слабі фахівці в господарських справах. Я взагалі слабкий фахівець, я по бізнесу слабий, по господарському.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Я хочу зазначити, що ці п'ять кіосків вони самі демонтували.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, от дивіться, ви скажіть нам…

(Шум у залі)

МАКАРЕНКО О.Д. Это очередной обман со стороны Андрея Владимировича.

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  А потім поставили назад.

МАКАРЕНКО О.Д. Это очередной обман. Извините, можно, я сейчас скажу? Потому что…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте давайте хвилиночку.

Андрій Володимирович, скажіть мені таким чином. От, наприклад, що на даний момент, тобто "а" – така-то кількість демонтована, тому що немає там угоди, от як би загальний якийсь підсумок там кількісний, щоб ми розуміли.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Є. На сьогоднішній момент по місту Кривому Рогу всього  182 об'єкти, з них "Преса-М" – 35, "Друк" – 4, "Ярмолинські полуфабрикати" – 17, "Глобіно" – 8, Київські – 6, полуфабрикати, "Ятрань" – 7, "Салтівський м'ясокомбінат" – 27, "Сімейка" – 2 і …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, я мав на увазі, не скільки у вас кіосків, а цих, де…

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  Це все – кіоски.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Цієї компанії?

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  "Преса-М" – 35.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, з цих 35-и на сьогоднішній день скільки демонтовано за рішенням?

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Всі.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі демонтовані.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Да. Я вам кажу про ті, що демонтовані.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думав, що ще щось залишилося.

МАКАРЕНКО О.Д. Миколо Володимировичу, можна тепер я скажу?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, давайте хтось один від вас. Олег Дмитрович.

МАКАРЕНКО О.Д. Да, це я, Олег Дмитрович. Ми після, значить… после 10 января, когда собирались здесь на комитете, значит, сразу же силами  коммунальных властей киоски все были снесены.

Но мы сейчас на Комитете  по свободе слова, поэтому я хочу акцентировать именно на свободе слова. То, что в городе Кривом Роге  остались стоять чисто табачные киоски господина Бугаевского, которого вы лоббируете, они стоят.  То, что в городе Кривом Роге стоят киоски "Друк", которые лоббирует мэр, они все стоят на месте, и они все торгуют. Вот у меня есть фотографии, вот ……. Бугаевский. Это все табачные киоски. И речь сейчас идет о том, что единственная сеть, которая торговала прессой, была "Пресса-М". И то, что, уничтожив,  нашу сеть, они уничтожили свободу слова в городе Кривом Роге.

Вот смотрите, я вам приведу пример тот, что рассказывал Андрей Владимирович. Вот в октябре месяце мне дали такой план, на Карла Маркса срочно отремонтировать киоски. Вот смотрите, вот эти киоски, демонтируются просто по-вандальски местными властями в январе месяце. Вот скажите мне, идет речь о том, что здесь не было земли. Вы знаете, что эти киоски стояли по 60 лет – это киоски были Кривбаспечати. И я их купил в конце 90-х годов. И у меня была одна земля, а вторую мне обещали на 49 лет, если я это отремонтирую. Я это делал. Мы ночами не спали, мы  отремонтировали. Вы вандально сняли, они сейчас стоят с товаром вместе где-то на штрафплощадке какой-то. Я еще за это должен платить.

А то, что мы собирались пять раз возле исполкома, у меня 127 человек уволено, приходили все журналисты свободные из города Кривого Рога, все собирались возле горисполкома, нас окружил "Беркут", никакой Гальченко не вышел, ни заммера, ни его помощник. Почему вы не вышли к людям? Вы знаете, что вы убили свободу слова? ……… не говорю, это  мы будем  говорить на Антикоррупционном комитете. Я говорю про свободу слова, которую сейчас

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Дмитрович.

Шановні колеги, я єдине, що хочу, не втручаюсь

МАКАРЕНКО О.Д.  Можна я одну маленькую ремарочку?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

МАКАРЕНКО О.Д. Значит, я хотел бы сказать, что, действительно, это киоски там стояли на самом деле. Один киоск, я хотел бы сказать, что вы купили у другого субъекта господарювання, который тоже не имел договора аренды взагали, но вы его купили каким-то образом.

(Не чути)

МАКАРЕНКО О.Д.   Пожалуйста, ………. обращайтесь. Я хочу, чтобы вы показали просто людям договор – это есть основание.

Вибачте, шановні депутати, якщо ми їдемо, да, сьогодні всім ………… на сегодняшний момент едет, останавливает нас ГАИ и говорит: "Ваши документы". Я говорю: "Я только что сдал на права, я "пятерку" получил. Он говорит: "Я не спрашиваю, сколько вы получили "пятерку" или "тройку", покажите мне документы". От вас я прошу только документ,  який посвідчує право на володіння цією земельною ділянкою, більше нічого.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович… Друзі, я перепрошую.

(Не чути)

МАКАРЕНКО О.Д.  Ну, я не можу сказати, скільки. Я не могу сказать… Конечно есть, есть "Друк" там, да, и отдельно какие-то еще есть отдельно субъекты…Друк" 60 объектов и они сейчас очень активно получают договора на землю на мои участки. Это компания ……………..

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Дмитрович, я вас прошу. Ми тут з членами Нацради спокійно спілкувались, да, давайте не перебивать, спокійно. Тут серйозні люди від Нацради були у нас і…

Друзі, якщо це…, я зараз всіх попрошу вас залишити це засідання. Ну, не перетворюйте мені у міськраду тут, де ви за землю боретеся. Ну, ми проявили добру волю і другий раз ваше питання розглядаємо. 100 людей слухає, то ж слухайте один одного! Вийдете, там будете розбиратись між собою. Це честь проявили тут депутати всіх фракцій, запросили обидві сторони, то давайте або вирішувати питання… Ви розказуєте, власник Петров или Сидоров. Мені це не цікаво чи Петров, чи Сидоров, хто в кого купував.

Ми можемо розглянути лише одне питання, що якщо це були кіоски, де продавались друковані засоби масової інформації, і сьогодні їх демонтовано і в людей немає можливості їх купити – це як би тема, да, і незаконно це зроблено, звичайно, ми його не можемо допустити. А все решта, ну, нас не цікавить. Ми же по господарських питаннях і не по відкритті кіоску тут, в нас є інший комітет, який цим займається. Ну, давайте  в цю частину повернемося питання.

Я, от, пана Рустама, він займався цим питанням. Можливо, Рустам, нам трошки ситуацію прояснить, як ми уповноважили його, як нашого колегу попрацювати по цьому питанню.

РАУПОВ Р.Б. Дійсно, зараз річ не в тому, скільки кіосків працює і работает с колбасой чи м’ясопродуктами, нас цікавить на цьому комітеті питання свободи слова і як преса досягає свого користувача. Тому у мене є декілька питання до керівників міської влади. Перш за все, пам'ятаєте, коли ми перший раз намагалися це питання владнати, ми звернулися до них з тим, щоб призупинити це питання до всебічного його вивчення. Але ж, не зважаючи на наше звернення, дійсно, відбулася ескалація конфлікту. І майже всі кіоски були демонтовані.

У мене перше питання, чому? Чому? Звідки з'явилась ця швидкість у виконанні тих чи інших рішень? Перше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я уточню. Я підтримую Рустама. Ситуація яка. На першому етапі нас можете зрозуміти. Тому що ми маємо інформацію. З ми, до речі, спілкувались. Взагалі не хотіли розглядати це питання. Тому не було позиції міста. Тобто ми дуже коректно поступили. Потім ми цю позицію міста місяць чи скільки чекали. Тобто на наше звернення взагалі ніхто не відповідав. І коли вже ситуація зайшла в такий глухий кут, тоді, значить, ми вийшли на таке рішення.

Що, невже, ви ж отримували наші звернення, можна було якось нам розповісти ситуацію, пояснити? І ми б уже тут два місяці чи три не дебатували з цього приводу. Я вже не кажу про те, що ви порушуєте там закон про доступ до інформації, елементарні якісь етичні речі…

РАУПОВ Р.Б.  Я теж не кажу про те, що я майже 10 разів намагався дозвонитися хоча би, послухати позицію, а потім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не зв'язався. От з Рустамом як з депутатом взагалі ніхто з місцевої влади не дебатував.

РАУПОВ Р.Б.  Ні, ну, потім, після наполегливої моєї позиції я потім отримав зв'язок і якісь пояснення, якісь пояснення. Ну, це були такі пояснення, які ми зараз слухаємо. Але ж запитання залишилось. Я прошу дати відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Володимирович.

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  На сьогоднішній день ми застосовували не тільки до "Преси-М", а до всіх тих землекористувачів, які не мали документи, ці дії. До всіх.

РАУПОВ Р.Б. Ну, послушайте. Речь идет о киосках, где не только табак продавался, а продавалось то, что интересует наш комитет. Это друковані засоби масової інформації. Меня не интересует, как колбаса у вас продавалась и так далее. Мы обратились к вам с просьбой приехать и эту позицию здесь…

Вы почему занялись эскалацией конфликта? Вот объясните мне, пожалуйста.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. На сегодняшний момент я просто доношу то решение, которое на сегодняшний момент приняла миська рада.

РАУПОВ Р.Б. Ну то есть ответ такой: вы не обратили внимание на…

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  Почему не обратили? Нет, мы обратили внимание и очень четко прописано о том, что, действительно, постановой предусмотрено о том, что не трогать засобы массовой информации, но… (Шум у залі) Так, в законному порядку.    

Але ж якщо нема договору оренди, це законне?

РАУПОВ Р.Б.  …… рішення, що комітет звертався з проханям не чіпати поки що….

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Ні, у нас міська рада… Вибачте, у нас міська рада прийняла рішення 28.12.2012 року.

РАУПОВ Р.Б.  Таким чином ви кажете, що ви ніяким чином не відреагували .

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Ми надали відповідь. Але ж там да, ви прописали, що призупинити дію.

РАУПОВ Р.Б.  То ви мали зібрати принаймні виконком міської ради, обговорити це звернення комітету і прийняти якесь рішення.

Но очевидно, що у вас  залишився ….. Очевидно, що малі архітектурні форми продовжують спотворювати місто Кривий Ріг. Але чомусь ви взялися, в першу чергу, за ті кіоски, які продавали пресу.

ГАЛЬЧЕНКО А.В.  Чому?

РАУПОВ Р.Б.    Питання у тому, що якби ви вирішили всі інші проблеми, можливо у нас би до вас було менше претензій, розумієте. Ну справді треба, щоб наші мали європейське обличчя. Але коли у вас інші кіоски стоять, а кіоски з пресою однієї компанії ви демонтували, то це викликає до вас питання. От саме тому ми до вас хочемо звернутися. Чому ви проігнорували наше звернення? Це матиме наслідки у плані звинувачення вас, вашої міської ради, тому що ви переслідуєте пресу, тому що ви порушуєте питання свободи слова в Україні.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Вибачте, ми демонтували кіоски "Преси-М" в останню чергу. Тому хочу зазначити…

(Не чути)

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Чому нема? Всі ті кіоски, які мають на сьогоднішній момент….

БІЛОУСЮК В.І. Але ж наше звернення проігнорували. Це, дійсно, так.  Так і відбулося.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, давайте якось будемо виходити ситуації, тому що ситуація є ну як би сумна. По факту все вже знесено. Значить ми обговорюємо, так би мовити, вже факт вирішення питання. І я, чесно кажучи, важко уявляю, які ми можемо ще рекомендації і рішення прийняти. Тому, я би, просив би "вирулювати" зараз в напрямку наших рекомендацій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене таке питання. От ви, в будь-якій європейській країні питання розповсюдження преси є ажливим і актуальним, і місцева влада робить все, щоб допомогти. Чи пропонували ви самі якусь допомогу цим підприємцям, які займаються розповсюдженням преси. Чи пропонували якісь інші місця, чи пропонували вихід з цієї ситуації якийсь?

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Дивіться, в цьому порядку  чітко прописано те, що люба людина, в тому числі і  "Преса-М" може звернутися сьогодні до міської ради…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ні-ні, чи сама міська рада і ви особисто,  усвідомлюючи те, що ми зараз інтегруємо до європейського співтовариства, чи пропонували якусь допомогу тим підприємцям, які в вашому місті хочуть розповсюджувати пресу. Чи, якщо якась конфліктна ситуація, чи може ви їм якісь інші місця пропонували, пішли їм назустріч.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Справа в тому, щоб пропонувати місця, треба, щоб вони звернулися до нас.

БІЛОУСЮК В.І.  Ми звернулися до міської ради з питанням пролонгувати ті договори, які у нас є. Кількість договорів, які знаходилися в роботі, які дійшли до земельного комітету, вони ж дійшли до земельного комітету. Вони пройшли неабиякий шлях, по 3, по 4 місяці збирали  папери, носили документи, платили і все інше. Все це закінчилося тим, що земельна комісія сказала "ні", не буде "Преси-М"  в місті Кривий Ріг, крапка.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Ви не дуже, вы, не совсем правильно мне сейчас говорите. Я объясню.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановний колеги, Андрій Володимирович, друзі, давайте будемо трошки звертати, у них своя позиція, у вас своя позиція.

ГАЛЬЧЕНКО А.В. Я объясню, потому что октябрь-ноябрь, мы принимали решение пользу "Прессы-М" и у нас, согласно решения, сессии, в течение трехмесячного строка, они обязаны предоставить договор аренды. Вы, не сделали этого.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, дивіться, будемо підбивати підсумки. Значить, ситуація зрозуміла, справа вже вирішена і при цій вирішеній… Виключіть мікрофон, будь ласка, там, бо дуже голосно він. Вирішена і ми уже, якщо це ситуація в судовому процесі, на жаль, комітет не може бути учасником судового спору, оскільки в судовому спорі ми можемо констатувати факт, що, на жаль, комітет не зміг. В багатьох ситуаціях ми допомагаємо, а в цій ситуації ми не змогли допомогти вирішити, або знайти компроміс у вирішенні цього питання. І я теж маю право, як Рустам, який цим займався, бо ми з ним спілкувалися. Тобто, я вважаю, що дії міськради були, м'яко кажучи, не адекватними. Бо коли комітети, депутати хочуть допомогти, то хоч по-людські треба відповісти їм усно і письмово автоматично, оскільки вчасно відповідь була не надана, ясно, що ми дійшли до ситуації, що зараз що вже обговорювати, як все знесено. Це господарський спор, який вирішується в судовому процесі. Тому ми можемо лише звернути увагу міського голови і міської ради, що на жаль проігнорували вони реакцію комітету, що сумно, оскільки ми тільки тут говоримо про те, що вже там у нас закон про доступ до інформації, всі оперативно мусять реагувати, розповідати, а ми тут не могли достукатися місяць до цієї всієї історії. Це перший момент.

Другий. Я не уявляю, якщо є якісь рекомендації, що ми можемо в цій ситуації ще зробити. Будь ласка, члени комітету, запропонуйте, я поки що не бачу іншої історії крім констатації факту, що міська рада, на жаль

РАУПОВ Р.Б. Але озвучити без реакції ми теж не можемо, нам потрібно якісь рішення ухвалити все ж таки, чи в публічну площину звернутися.

(Не чути)

РАУПОВ Р.Б.  Дійсно, треба провести перевірку тому, як це відбувалися. Промовчати ми теж не можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте представників. Ми шукаємо із ситуації, ми позицію їхню почули, позицію почули міста. Теоретично це може бути звичайно прокуратура в частині законності, діяльності прокуратура і антимонопольної частини дій міської влади в інтересах однієї групи чи однієї компанії, тут може ознаки, так би мовити, монополізму. Це два загальні звернення, коректні звернення. Я вважаю, що ми не маємо права акценти якісь ставити, оскільки в деталях не знаємо. Але просимо тоді Генеральну прокуратуру, антимонопольний комітет з'ясувати ситуацію, чи містили дії Криворізької міської ради ознаки порушення антимонопольного законодавства і ознаки порушення як би законності розгляду  даного законопроекту враховуючи постанову Верховної Ради і інші речі, от якщо так ми сформулюємо, підтримується така версія? Тоді, друзі давайте, щоб підстрахуватися, хто за те, щоб такі звернення підготувати і в робочому порядку погодимо тоді до прокуратури, до Антимонопольного.

Единогласно, як кажуть. Дякую друзі всім за участь в комітеті і за мужність і послідовність в дискусії.

Шановні колеги! Зараз нам треба, я пропоную таким чином, у нас є кілька питань, де у нас суб’єкти конфлікту, або їх вирішили, або порозумілися, або між ними щось сталося, що ми ще не знаємо, разом з вами. Тому краще ці питання пройти, бо у  нас є ще одне достатньо складне питання.

Отже, про ситуацію УНІАН я хочу вам поінформувати, що народних депутатів Кужель і Власенко, я сказав, що їхня участь необов'язкова, бо обоє звертались, в обох свої там питання. Кужель там веде засідання комітету, Власенко веде дискусію про конституційний статус народного депутата і його роль в історії українського парламентаризму, то ми його не залучали. А інші колеги, я маю на увазі керівника генерального директора інформаційного агентства УНІАН і ми запрошували голову Національної спілки журналістів, який і почесний президент, вони не з'явилися і ми можемо тільки таке сказати.

Чесно кажучи, що з Наливайком ми мали дискусію про ситуацію, але генеральний директор мене трошки його позиція дивує ще більше чим Криворізької міської ради. Тобто, якщо би хоч два рядка, как с барского плеча нам написати, что вот товарищи депутаты, вы там не втручайтеся в наше чесне і порядне  життя, тобто ми не отримали навіть відповіді, там будь-якої, не отримали відповіді.

Ми можемо опиратися тільки на інформацію в персі, яка невідомо звідки вийшла, що все там врегулювалося. Ніхто достеменно не знає що? У них на сайті стоїть зараз, що у них все врегулювалося і так далі, в принципі це ніби добра історія, але як врегулювалося, в який спосіб, письмової відповіді ми не маємо.

Тому з одного боку у нас немає предмету розгляду, оскільки немає жодної з сторін по УНІАНу і ми можемо не розглядати. Я єдине, що от в мене в відношенні до нас позиція, значить, якщо якась ідея, тому що я з Наливайко говорив, говорив з іншими колегами, значить, але от письмово. письмово так ми і не отримали відповідь. Ну, що ми сьогодні ще раз звертаємося тоді, щоб вони роз'яснили нам чим закінчилася ця конфліктна історія. Якщо і бажано тоді, щоби в цьому, в цій відповіді щоб ми почули, ну, наприклад, може вони підписали якийсь документ між там колективом чи профспілкою, ще щось, тобто треба з'ясувати ситуацію, що там є.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може давайте таким чином, може все-таки от якщо цей Осадчів, чи Осадчій Вадим – дуже занята людина, тому що ми – живі люди, тут депутати не активно зараз працюють, а вони менеджери, може, заняті. Може, делегувати нам якогось колегу, щоб поспілкувався з ним і тоді, може, так: як вони до нас не йдуть, то ми підемо тоді, може? Хто готовий делегацію очолити в УНІАН і попрацювати там?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я готовий...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор готовий, да?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, "Батьківщині" – да,  "Батьківщині" точно не треба, да.

АБДУЛЛІН О.Р.  Давайте Олену Бондаренко ... як нейтральна людина побачила би картину своїми очима.

БОНДАРЕНКО О.А. Я прошу всех запомнить эту знаменательную фразу: "Елена как нейтральный человек". Тогда я точно пойду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У справі УНІАНу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ніколи не думав, що ви будете так пишатися тим, що ви член Партії регіонів. (Сміх)

БОНДАРЕНКО О.А. На самом деле, дело не в этом, дело в том, что когда мы обговариваем здесь профессиональные вопросы, извините, партбилеты вот как бы забудьте, а, пожалуйста.

Если вы, господин Княжицкий, исходите только из партбилета даже в профессиональных вопросах, мне вас искренне жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, він не член партії, він не член партії.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Не можу, бо я людина безпартійна, але розділяю всю політичну платформу "Батьківщини", яку представляю і виходжу з цього в професійних питаннях теж.

БОНДАРЕНКО О.А. Ну, к сожалению, не вижу пока доказательств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да. Друзі! То що, пані Олену делегуємо з проханням тоді, цей  поспілкуватися, делегуємо і як першого заступника голови комітету передовсім і професійну людину, яка могла б дати нам інформацію, що там відбувається і тоді будемо реагувати можливо до наступного  засідання комітету ми в робочому порядку з'ясуємо, як нам рухатись.

БОНДАРЕНКО О.А. Тогда я предлагаю такую процедуру, если меня коллеги поддержат, наверное, от комитета  нужно будет официально обратится с тем, что комитет делегирует двух членов своих на встречу с трудовым коллективом на следующей неделе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Я тоді підпишу таке звернення і таку зустріч проведемо. Так прошу.

КОТЮЖИНСЬКА  Т. Якщо дозволите. Я представляю…………. 

Але справа в тому, що …………….ставив все ж таки питання про те, щоб редакційну раду і прийнято редакційний статут. Відповідь …….…власника була, що це не  передбачений…. Тому я думаю, що якраз питання комітету…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому ми й делегуємо людей. Я ще раз хочу сказати нашу позицію комітет…

(Шум у залі)

 Друзі, я зразу колегії і  Національній спілці журналістів і з інших братських спілок, значить хочу сказати, що комітет з першого дня в цій історії. Я ще раз хочу сказати, що ми вели себе дуже коректно і керівництво УНІАН некоректно по відношенню до нас себе вели, тому ми черговий і коректний крок, значить делегуємо людей, щоб зустрітися з трудовим колективом і поспілкуватися. Тобто ми вважаємо, що ми зобов’язані це  робити. Тому ми це й робимо, ми ж не усунулися від цієї проблеми, тому якщо на нас, нам взагалі відповіді не приходять не те, що на засідання, а навіть… то звичайно ми мусимо діяти в  такий спосіб, що підемо туди.

Так, Миколо. Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Мені здається, тут є два питання. Одне питання – це розповсюдження державним зареєстрованим в державі інформаційним агентствам некоректної інформації політично-заангажованої? Інше запитання це конфлікт у трудовому колективі?

Тому мені здається, що ми повинні засудити розповсюдження неправдивої інформації і використання медіа в політичних цілях будь-ким і делегувати туди людей. Тому що ми не можемо закривати очі на ті речі, які були.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно.

Я думаю, що тут немає сумнівів…

Ти хочеш, щоб ми проголосували це як рішення, да? Давайте тоді, колеги, дійсно оформимо це як рішення. Наша реакція на ситуацію з появою так би мовити неіснуючих новин, з характером діяльності.

І друге – ми делегуємо наших колег для того, щоби врегулювати питання і взаємин, узаконення взаємин трудового колективу і засновників чи менеджменту. Хто за таке рішення, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Шановні колеги, ще в нас одна історія. До нас звернулася Генеральна прокуратура, прес-служба Генеральної прокуратури. Я "Експрес" пам'ятаю, ну, просто це буде нам довше трошки питання, тому я його залишаю.

З приводу сюжету на "Подробицях". І тепер, значить, ситуація виглядає таким чином, що от ми отримали з пані Оленою сьогодні звернення того ж керівника прес-служби Генеральної прокуратури, яка до нас зверталася, відреагувати на ситуацію. На їхню думку, не є справедливо, неадекватно і так далі. Тепер вона просить нас не розглядати це питання, оскільки прес-служба Генеральної прокуратури та журналістом Романом Бочкалою проблемне питання врегульоване, досягненню компромісу та взаєморозуміння.

Оскільки Генеральна прокуратура тут не присутня, а Роман присутній, я так розумію, може, кілька слів тоді Роман скаже, да? Прошу.

БОЧКАЛА Р. Добрий день, шановні депутати, шановні присутні! Можу сказати з цього приводу, що мені насправді було дивно, що Генеральна прокуратура обрала такий шлях з'ясування відносин зі мною як з журналістом.

Дивно тому, що, по-перше, вважаю, що в Генеральної прокуратури і без цього достатньо повноважень та різного роду важелів впливу для того, аби регулювати питання порушення законодавства, в тому числі і в сфері медіа.

Тому вважаю, що якщо зараз я знаходжуся в цій залі, а не, скажімо, десь в кабінеті якогось слідчого, то, мабуть, ніякого закону я не порушив своїми діями. А отже, якщо я їх не порушив, то стає ще більш дивним це звернення.

Власне, мій сюжет він стосувався якихось системних порушень у сфері психіатрії. Сюжет містив три історії, окремі одна від одної. І лише в одній цій історії згадувалися працівники прокуратури, яким так не сподобався мій сюжет. Окрім працівників прокуратури, в сюжеті згадувалися і працівники міліції, працівники органів суду, приватні особи. Чомусь тільки прокуратурі не сподобалося те, що я зробив. Хоча при цьому, я підкреслюю, працівники прокуратури згадувалися лише в одній історії, і я пропоную саме на цій історії зупинитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Романе, я перепрошую. В нас є зараз два шляхи. Ми можемо не дуже коректно поступити, якщо ми серйозно підготувалися, у нас сюжет є і все. Але поки в нас одна сторона, і якщо, наприклад, це твердження про прес-секретаря, що проблемне питання врегульовано і досягнуто компроміс, взаємопорозуміння між вами, то може нам не варто уже… Ні, апріорі комітет в цілому настроєний був вас підтримувати, тому нас переконувати в тому, щоб ви діяли об'єктивно як журналіст, нас не треба. Просто, якщо визнала це і прокуратура, то може не варто нам всю цю історію розвивати далі. Да, якщо ви домовилися…

БОЧКАЛА Р.  Ви знаєте, насправді в мене то і не було ніяких питань до прокуратури. То розумієте, що, власне, вважати врегулюванням цього питання. За весь цей час в мене лише був тільки один контакт з прокуратурою, це вчора мені зателефонували звідти і попросили сюди не приходити. Ото, власне, і все. Так. І в мене якихось питань не було. Тому, якщо їх немає в прокуратури, то це вже питання до прокуратури, чому вони були, чому цих питань більше немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, які є пропозиції, як тут рухатися у нас в цій ситуації? Тому що ми маємо на бланку Генеральної прокуратури дуже серйозно це, що це компроміс досягнутий і претензій немає до Романа. Да, Микола, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я дуже коротко скажу, що справді колега з "Інтеру", він відомий там чесною і об'єктивною позицію, зокрема, у своїх висвітлення всього, що на Вінниччині відбувається. Я телефонував людям туди, з ними спілкувався, запитував про цей сюжет. Там є один правозахисник, якого незаконно хотіли визнати, використати каральну протипсихіатрію проти нього. Він бореться за себе, за громадян. Журналіст розповів про цю історію. Ми справді готові були вас щиро підтримати.

БОЧКАЛА Р.  Дякую.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Якщо справді, дай Бог, щоб наша підтримка вам більше була не потрібна. Зараз так сталося, що в нас немає, що розглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, предмету немає.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Бо прокуратура це…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відкликала.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але хочу вас запевнити, що ми розібралися. Якщо будуть проблеми і в цьому питані, і в іншому, будемо вас підтримувати.

БОЧКАЛА Р.  Дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Роман.

БОЧКАЛА Р. Єдине хочу додати, що зараз в цій залі присутня ця людина, про яку ви зараз згадали, пан Андрій Бондаренко, який спеціально приїхав з Вінниччини. Людина, яку так наполегливо прокуратура намагалася змусити до психіатричного освідомлення. То я би попросив вас, шановні депутати, все ж таки надати слово цій людині, хоча б тому, що вона вже приїхала сюди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо… Де пан Андрій? Якщо з місця, якщо коротенько, да, коротенько сказати із-за поваги до вашої боротьби і приїзду, приїзду в Київ. Прошу, пане Андрію.

БОНДАРЕНКО А. Дякую, пане головуючий. Я почув, що прокуратура вже не має претензій до пана Бочкали. Ну, можливо, якось все-таки можна це питання розглянути, тому що я маю претензії до прокуратури, оскільки до цього часу винні не притягнуті до відповідальності. Тобто мене в примусовому порядку намагалися визнати психічно хворою людиною. Це відбувалося як в цивільному судочинстві, так і в кримінальному судочинстві. Кримінальні справи були закриті, однак жодна людина не понесла відповідальності за те, що відбувалися обшуки у мене в квартирі, мене намагалися за постановою слідчого завезти в психіатричну лікарню. Тому я прошу, можливо, якось це питання все-таки розглянути і запросити прокуратуру…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дивіться. В мене пропозиція така, значить. Ну, частину проблем ми врегулювали по взаєминах з журналістом каналу "Інтер" і якби це предмет, ми горді, що ми вирішили це питання, на відміну від попереднього, значить, як комітет.

Стосовно вашого питання, ну, давайте будемо просити наших колег з комітету прав людини, щоб вони включили розгляд цього питання. Я особисто, ну, підготуємо таке рішення і я переговорю з головою комітету. Я думаю, що вони підключаться до цієї справи, бо це предмет їхньої уваги. Да. Ми передамо матеріали, які ви дали, і я думаю, що вони візьмуться за цю справу, щоб допомогти вам у ваших відносинах з Генеральною прокуратурою.

Будемо вважати, що першу перемогу моральну ми отримали. Якщо немає претензій до Романа, значить те, що він сказав про вас і про дії прокуратури, відповідає дійсності. І вже це перший крок. З вами будемо сподіватися, що другий крок буде зроблено.

Тоді, якщо не буде заперечень, що ми тоді цю історію розповідаємо і звертаємося до Комітету з прав людини, щоб вони розглянули на своєму засіданні дане конкретне питання.

БОНДАРЕНКО О.А. Я все-таки посоветую, наверное, хоть я и бывшая ваша коллега, господин Бочкала. Вы не провоцируйте ситуацию, вы сейчас так самоуверенно сказали, что, ну, хорошо, что здесь рассматривается, значить, претензий нет. Вы что провоцируете генералку с вами разбираться в следовательском кабинете? Это хорошо, это за счастье, что такие органы обращаются именно в комитет, потому что представление о Комитете по свободе слова и информации на самом деле даже среди журналистов извращенное. Почему-то считается, что мы занимаемся исключительно вопросами защиты прав журналистов. Это неверно. Мы занимаемся вопросами, в том числе защиты информационных прав любого гражданина. И к нам имеет право обратиться любой гражданин, любой орган, который посчитал или дал оценку, что его права были нарушены или права других граждан. Поэтому большое спасибо, что такие жалобы прежде всего сюда поступают.

БОЧКАЛА Р.  Дякую вам за надану інформацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я думаю, що те, що ми до комітету звертаємося, я думаю, немає смислу голосувати чи …  Давайте, щоб оформити це як рішення, що ми звертаємось до комітету розглянути питання, про яке говорить пан Андрій Бондаренко. Вони знають, як це зробити, вони запросять вже тоді Генеральну прокуратуру і стосовно конкретної цієї історії поспілкуються.

Хто за те, щоби звернутися до комітету з питань прав людини, прошу проголосувати. Дякую, одноголосно.

Дякую, пане Андрій. Дякую, пане Роман. Працюйте в інтересах української громади далі і українських громадян.

У нас є ще одне питання про ситуацію довкола всеукраїнської газети "Експрес". Ми на це засідання запрошували, так би мовити, низку представників правоохоронних структур. Я Володимира Петровича Поліщука бачу, він, бідний, вже сидить із самого початку засідання. Хоча ми казали, можна трошки пізніше, не наша вина, що така дискусія. Начальник управління зв'язків із громадськістю.

Є ще, я зрозумів, Валерій Миколайович є Валіневич? Є. Це – начальник управління Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ з Генеральної прокуратури Юрій Григорович Севрук є, представник.

Служба безпеки нас поінформувала про те, що вони не є як би у конфлікті або значить якийсь розумний лист написали, треба зараз подивитися. У вас є цей розумний лист про те, що вони тут ні до чого, Служба безпеки, вони все підтримають, що ми зробимо. І, власне, газету представляє Ігор Поченок і Світлана Мартинець.

Оскільки Миколу Леонідовича ми уповноважували займатися, може, вступне слово тоді Микола скаже, і будемо пропозиції, як ми по цьому питанню рухаємося.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ну, після наших минулих зборів, бо в нас не було засідання, ми там не могли голосувати, відбувалися різноманітні події, одна з них – це спроба обшуку в пані Мартинець. Я написав звернення до Генеральної прокуратури з цього приводу, і отримав відповідь, від сьогодні буквально надійшла відповідь від прокурора області Василенка, така трошки абсурдна відповідь. Там була… нагадаю, що ті питання, які ми розслідували і про які ми говорили у зв'язку з цією газетою – це спроба замаху на редактора, спроба тиску на журналістів, ми не обговорювали питання з так званим нібито "жучком", який знайшли в одного з журналістів, бо воно з самого початку було, здавалося дивним як присутнім тут, так і самому Ігорю Починку. Виявилося, що ця людина, яка працювала якийсь час в газеті, що це була теж, певною мірою, така провокація проти цієї газети. Так от, міліція прийшла до іншого журналіста шукати в нього вже цей "жучок" вночі, коли цього журналіста не було. І тільки завдяки тому, що люди просто не пустили цю міліцію додому до Світлани Мартинець, коли вона була там відсутня… Як я розумію, там обшуку не провели, а прокуратура відповідає, що вони, власне, там шукали цей "жучок", бо нібито Зелінський сказав, що "жучок" у Мартинець. Тому вночі до неї прийшли з обшуком без будь-яких повідомлень і без інших речей.

Очевидно, що такі відповіді, які нам прокуратура передає, посилаючись на міліцію, не можуть нас заспокоювати, тому що свідчить про продовження системного тиску на це видання. І я хотів би, щоб декілька слів сказав може Ігор Поченок і Світлана  Мартинець, і може тоді ми почуємо теж пояснення від представників силових відомств, які тут є присутні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться, ситуація у нас така. Або ще пан Микола мені сумну інформацію сказав, що ми ж як у приймах тут, бо ми там в ЦВК, а ЦВК ніби дома, а тут у приймах. Ну я маю на увазі, у цьому приміщенні. Фантастично ми обмежені у тому, що залі. Значить, давайте таким чином. Спробуємо… ну в 15 хвилин спробуємо  вкластися, бо ситуація… нам ще треба, я вам нагадаю, проголосувати всього-на-всього окремо за 12 членів Нацради кандидатів, ну і ще деякі речі тут проголосувати, щоб прийняти багато рішень, щоб узаконити. Тому давайте тоді будемо… щоб кожна сторона хвилин до трьох тоді виступали.

Прошу. Ігор, прошу. Може ближче сюди якось переберіться.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ігор, ви почули, що відповідь передам….

ПОЧЕНОК І.П.  Я дуже коротко.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Телефон вимкніть біля себе, бо він дає наводку на мікрофон.

ПОЧЕНОК І.П.  Дуже коротко хочу розповісти про те, що відбувалося в період між двома засіданнями комітету. Починався цей період жахливо. Він починався зі спроби обшуку сімома працівниками міліції в квартирі нашої журналістки Світлани Мартинець, яка тут присутня. Це відбувалося о 9-й вечора. Навіщо було загін міліції присилати для обшуку і лише через дві доби пояснювати, з якою метою це було зроблено до цього часу не зрозуміло. Хоча для нас зрозуміло насправді все.

Потім був вибух в приміщенні нашої друкарні, і ми не могли певний час видавати газету за графіком. Але закінчується цей період доволі з певними нотками оптимізму, я би так сказав.

Ви знаєте, що ми минулого тижня опублікували, і хто слідкував за цією темою може на нашому сайті знайти  матеріали стенограми записів, аудіо записів, які ставлять всі крапки над "і" в нашій справі. Ці стенограми, які є безумовними документальними доказами, підтверджують так, що і СБУ, яке чомусь, на жаль, не прийшло, причетне до тиску на газету, і безпосередньо керівник обласної адміністрації, і його підлеглі. Про що йде мова? Про те, що ці люди, використовуючи різноманітні засоби адміністративного тиску, використовуючи інструменти спецслужб, використовуючи шантаж суддів, я кажу про факти, які доведені, намагалися вплинути на позицію газети, намагалися домогтися певного лояльного ставлення газети до влади, назву це так образно, в загальних рисах. Тому після виходу цієї газети у світ керівника обласної адміністрації звільнено, ви це знаєте, і нам здається, що це дає певний оптимізм. Також вперше за 20 років Податкова адміністрація, яка програла справу в першій інстанції, подала апеляційну скаргу, відкликала свою апеляційну скаргу, таким чином підтверджено, що було незаконно переслідування Податковою газети і штраф, який вони наклали в розмірі 300 тисяч, було накладено незаконно.

Також ми отримали повідомлення з Вищого господарського суду, що, власне, одна із справ, яка, рішення по якій ухвалювалось безпосередньо  в кабінеті обласного начальника СБУ, призначено до розгляду на 13 число, наступного тижня. І єдине прохання, яке у нас є, якщо це можливо, якщо це в компетенції комітету – звернутися до Голови Вищого господарського суду з проханням, щоб він взяв під особистий контроль цю справу з метою, як це сказано було при розгляді попереднього питання, без акцентів звернення, про те, щоб ця справа розглядала виключно відповідно до букви і духу закону, от.

І все, що стосується інших питань, які у нас в нашому зверненні, які в аналітичній записці, поки що немає жодної реакції по жодному пункту, то було б звичайно цікаво почути представників правоохоронних органів і їхню думку з цього приводу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ну, на жаль, я думаю, Ігоре, що ми не можемо звертатися до суду, тому що ми жодним чином чинити тиск на суд не можемо. Може лише сказати, що оскільки тут є справді представники прокуратури і прокуратура пише, що цей обшук був абсолютно законним, відповідь я вам зараз надам з прокуратури. Хоча текст звичайно абсолютно абсурдний, інакше як тиском я це розглядати не можу. Але все ж таки було б цікаво може почути тих представників, які є тут, щоб ми вже вирішили, як діяти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Григорович. Тут є присутній, заступник начальника Управління з нагляду за додержанням законів Генеральної прокуратури. Юрій Григорович, що ви нам пару слів, там. Можна з місця, мікрофончик включіть.

СЕВРУК Ю.Г. Дійсно, ми вивчили ті всі факти, які були вказані в доповідній записці. Всього було вказано дев'ять  фактів, один із них звернення  до правоохоронних органів нам надходило – це звернення Міжнародної організації  щодо тиску на газету, по інших восьми фактах звернення не надходили. Якщо по ним пройтися, то це, які вже на даний час перевірені – це втручання працівника податкової міліції в діяльність журналіста, коли вони йому запропонували припинити зйомку слідчих дій. Оскаржувались представниками редакції рішення про відмову у порушенні кримінальної справи до суду, суд розглянув цю справу і залишив рішення  про відмову в порушенні кримінальної справи в силі.

Другий факт – це замах на життя головного редактора, пана Поченка. Із тих звернень, що надходили до правоохоронних органів, у нас є тільки факт пожежі трави у двохсот метрів від його житла. За даним фактом проведено перевірку, відмовлено в порушенні кримінальної справи за статтею 194 – умисний підпал. Вказане рішення також оскаржувались паном Поченком до суду і суд залишив вказане рішення в силі на даний час.

Щодо пристрою, по якому проводився ошук. Дійсно, таке звернення було до правоохоронних органів, воно внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за частиною першою статті 171 Кримінального кодексу України.

Дійсно, заявник Зозулінський повідомив, що він даний пристрій виявив у своєму рушнику і передав його до редакції газети. Після чого намагалися отримати цей пристрій в газеті. Проте, ні 8 січня, ні 9 січня працівниками газети "Експрес" не надано органом досудового розслідування можливості вилучити вказаний предмет, який на думку Зозулинського схожий на пристрій для незаконного зняття інформації, і відмовлено у виконанні суду доступу до цього предмету. Після чого було отримано ухвалу суду на проведення обшуку. На даний час відповіді тої, що озвучили, я поки що не бачу і не можу доповісти.

Додатково опитаний як свідок Зозулинський повідомив, що претензій до працівників міліції немає. На даний час ніхто не переслідує і професійній діяльності не перешкоджає, в трудових відносинах з газетою "Експрес" не перебуває. Оскільки написав заяву про звільнення його за власним бажанням.

На даний час слідство по даній справі триває, і оскільки прийняти рішення до отримання доступу до цього предмету неможливо, бо воно буде в будь-якому випадку скасовано за любої скарги, необхідно отримати доступ до цього предмету. Якщо він є у редакції, бажано, щоб його-таки надали на дослідження.

Далі. По поводу выстрела у вікно. Під час огляду місця події не було встановлено предмету, кулі, якою здійснено постріл. Тобто в приміщенні не було виявлено самої кулі. Було виявлено отвір у вікні, по поводу якого проводилися дослідження. Підтверджено, що пройшов якийсь предмет, можливо, куля, яку не знайдено. Проводилися дослідження по поводу гвинтівки, яка була вилучена у людини, попередньо за декілька місяців до цього притягнутий до відповідальності за стрільбу по птахах. І встановлено факт, що куля може, предмет, виявлений в вікні редакції може бути вистріляний із цієї рушниці, але не може бути вистріл із цієї ж рушниці здійснений і пробити два скла, які були в редакції.

Рішення по цьому факту прийнято. На даний час воно оскаржено до суду і перебуває на розгляді в судовій інстанції. За результатами розгляду суду отримаємо якийсь висновок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

СЕВРУК Ю.Г.  Є у нас ще кримінальне провадження по заяві Мартинець щодо її побиття біля будинку священика Михайла Осідича. Кримінальне провадження також внесене в реєстр, проводиться розслідування за частиною другою статті 125. Розслідування проводилося не надто ефективно, в зв'язку з чим прокуратурою було поставлено питання про відповідальність слідчого ініційовано.

На даний час слідство триває. Ті особи, які вказувала заявниця: Дураннікова Рената, Черняк Ірина, Ліщинська Світлана, на даний час не встановлені, по адресному бюро не значаться. Вживаються заходи до встановлення цих осіб і відповідно відпрацювання їх щодо нанесення тілесних ушкоджень. Кримінальна справа перебуває в провадженні… кримінальне провадження розслідується.

По поводу погроз журналістам газети з боку Слісарчука. За даним фактом… З боку громадян по поводу Слісарчука. За даним фактом прийнято рішення ще 22.05.2012 року. Вказане рішення до суду на даний час не оскаржувалося і матеріали перевірки не скеровувалися. Тобто воно на даний час є чинним і його ніхто не оскаржував.

У нас ще щодо підкупу працівниками адміністрації. З цього приводу встановлено, що 12.02.2008 року на адресу прокуратури Львівської області надійшло колективне звернення заступників голови Львівської адміністрації про те, що в газеті "Експрес" було публічне звинувачення у скоєнні злочину пов'язано з замахом на дачу хабара.

Це звернення було підписане сімома заступниками. Проводилася за даним фактом перевірка. Всі заступники були опитані і повідомили, що вони ніколи не були в приміщенні газети "Експрес" і нікому не пропонували будь-які грошові кошти за надання позитивної інформації щодо обласної адміністрації.

Опитаний громадянин Починок, який працює генеральним директором цієї газети повідомив, що він особисто зустрічався з одним з заступників, який пропонував йому 20 тисяч доларів. Але повідомити, що це за заступник – відмовився. Оскільки, так, оскільки сумнівався в законності дій прокуратури під час цієї перевірки.

В ході перевірки також вживалися інші заходи для встановлення особи Максима Залізка, який опублікував інформацію про те, що пропонували гроші і встановити його не представилось можливим. І в зв'язку з цим за результатами перевірки ще 22.02.2008 року було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи в зв'язку з відсутністю ознак злочину передбаченою статтею 360 – це замах надавання хабара.

Ну, так коротко по цих справах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. По Міністерству внутрішніх справ в нас є там якась позиція? Хто, колеги, хто?

ПОЛІЩУК В.П.  Микола Володимирович, тут присутній керівник управління, Головного слідчого управління МВС України Валерій Миколайович Валіневич. Ну, в принципі наші колеги з Генеральної прокуратури майже все розповіли. Якщо коротко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якесь спеціальне запитання до вас тоді буде, да?

ПОЛІЩУК В.П. Якщо будуть якісь спеціальні питання щодо дій правомірності дій міліції, ми тоді готові будемо відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я до депутатів зараз звертаюся, значить, є можливість нам уточнити позицію Міністерства внутрішніх справ у цій ситуації. Якщо є запитання або в пана Ігоря чи Світлани, прошу стосовно Міністерства внутрішніх справ.

ПОЧИНОК І.П. У мене коротке запитання. Судами скасовано Судами, рішення яких вступило в законну силу, скасовано понад 12  незаконних постанов міліції. Чи хоча б один працівник, який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Львівської міліції, так?

ПОЧИНОК І.П.  Львівської, так, міліції. чиї підписи стоять, притягнутий до відповідальності, будь-якої? І якщо можна, то назвати прізвище.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

ВАЛІНЕВИЧ В.М. До дисциплінарної відповідальності ніхто не притягувався. Рішення дійсно скасовувались. Однак вони скасовувались для перевірки тих нових даних, які надходили під час прийняття рішення. Для легітимності проведення перевірок, по чинному Кримінально-процесуальному кодексу, на той час необхідно було скасовувати ці рішення. А тому, відповідно до закону, ці рішення були скасовані і перевірялись ті дані, які надходили.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ігоре, є ще у вас запитання?

ПОЧИНОК І.П.  У мене ще просте запитання. Якщо Хвилює питання безпеки наших журналістів. І всі почули сьогодні, так, що рушниця, з якої, начебто, були здійснені постріли. Насправді з неї неможливо здійснити постріл, який би пробив 2 вікна, так. В підсумку скасовано 8 уже постанов незаконних по цій справі. 25 січня начальних обласної міліції, пан Рудяк, офіційно на прес-конференції заявив, що розслідування цієї справи триває, так. А через 5 днів на запит про доступ до публічної інформації його перший заступник сказав, що ц я справа закрита. То ми надали відповідний запит в міністерство внутрішніх справ. Хто вводить громадськість в оману: начальник обласного управління чи його перший заступник? Поясність, будь ласка.

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Там відмовний матеріал кримінальної справи і кримінального провадження по новому Кримінально-процесуальному кодексу немає. Не реєструвалося, а там і не порушувалося. Відмовний матеріал, який…

ПОЧИНОК І.П.  Себто начальник обласного управління міліції 25 січня публічно повідомив неправдиву інформацію, так розуміти позицію міністерства?

ПОЛІЩУК В.П. Скільки часу пройшло?

ПОЧИНОК І.П.  25 січня на прес-конференції, запис в Інтернеті можуть усі побачити, начальник обласного управління заявив, що іде розслідування цієї справи. Через 5 днів після прес-конференції ми отримали…

_______________. Нам треба з'ясувати чи провадження було закрите протягом 5 днів.

ПОЧИНОК І.П.  Ні, воно було закрите в листопаді ще, як йде мова у відповіді. Тобто начальник  обласного управління інформації  дезінформував громадськість так чи що?

ПОЛІЩУК В.П.  Якщо  такі е питання у комітету, Микола Володимирович, виникає, ми можемо його вивчити і, звичайно, якась група проведе службову перевірку цих повідомлень, які лунали в пресі. Але, мені здається, це не предмет, тому що лист, який надійшов, підписаний вами, від комітету, якщо, на перший погляд, почитати, таке враження, нібито  на газету, яку я дуже поважаю,  яка знаходиться у Львові, в  моєму рідному місті, на розі  Стрийської   і Володимира Великого, то там чиниться якийсь системний тиск на цю газету.  В  тому числі, якісь …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну от у нас, складається враження, що так, дійсно.

ПОЛІЩУК В.П. Коли, от бачите, просто мій колега не встиг доповісти, а Генпрокуратура також сказала про те, що, наприклад, випадок, який трактується як замах на вбивство, це просто горіла трава, десь біля будівлі, у 200 метрах. Випадок, коли знову…

ПОЧИНОК І.П.  Ви знаєте, пане Володимире, ну це ганебна неправда, тому що я можу надати відео, де палають сосни висотою 15 метрів. Про що ви зараз говорите?

ПОЛІЩУК В.П.  Ну просто, чи можна це трактувати як замах на вбивство, це інше питання.

ПОЧИНОК І.П.  Якщо в будинку, поруч, 2 дітей малолітніх і тільки одна старенька бабуся разом з ними, то повірте, що можна. Але мова йшла про інший випадок, ви переплутали  усе, ви говорите про підкуп у справи 2008 року. А ми пишемо про справу, яка документально, за своїм підтвердженням, 2012 року. Ви, будь ласка, коли готуєтесь до доповіді, хоча б, принаймні, вивчіть матеріали.

ПОЛІЩУК В.П.  Ви просто обґрунтовано зверніться до Головного слідчого управління.

ПОЧИНОК І.П. Мова йде про те, що всі прізвища названі, представник Генеральної прокуратури говорить, редактор відмовився називати. То, дорогенькі, подивіться газету, прізвища названі, конкретних людей, які здійснювали спробу підкупу. Мова йде про підпал.

ПОЛІЩУК В.П.  Я про підпал кажу.

ПОЧИНОК І.П.   Про підпал. Жоден працівник міліції навіть не спробував взяти у мене пояснення, отримати відеозаписи, подивитися, що насправді відбувалося. Сфальшували, пожежний інспектор сфальшував довідку, на підставі якої закрили справу.

ПОЛІЩУК В.П. Пожежний інспектор належить до іншого відомства, але, все ж таки, ви можете …

ПОЧИНОК І.П.  Постраждали люди, люди лежали в лікарні, мої сусіди

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, ми тоді таким чином, що ми сформулюємо, оскільки Микола Леонідович веде цю історію, давайте ми тоді сформулюємо, до міліції, наші, так би мовити, наше конкретне звернення, по конкретних фактах. Щоб вони могли підготуватися і чітко поінформувати, так як ми по прокуратурі сформулювали і по міліції.

(Не чути)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дивіться, тут є ще журналістка Світлана Мартинець, так я… У вас намагалися провести обшук як я розумію?

МАРТИНЕЦЬ С.В.  Звичайно…….

_______________. Я отримав відповідь від прокуратури, що згідно ……… знаходиться якийсь підслуховуючий пристрій і саме тому прийшли до вас з обшуком. У вас хтось просив цей пристрій, ви відмовились його надавати?

МАРТИНЕЦЬ С.В.  Я перепрошую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Натисніть кнопочку.

МАРТИНЕЦЬ  С.В. Щойно я чую про те, що ……… обшуку. ………

ГОЛОВУЮЧИЙ. Допоможіть включити мікрофон.

МАРТИНЕЦЬ  С.В.  … про те, що я дізнаюсь дуже багато нового зараз від працівників правоохоронних органів прокуратури та міліції з Львівської області. І про те, що в мене проводиться обшук, я дізналася будучи у відрядженні службовому, де проводили розслідування щодо корупційних схем розкрадання державного майна, в тому числі, вже колишнім губернатором та народними депутатами України. І про це, я думаю, що працівники правоохоронних органів, які знаходяться тут, це їх робота, а не моя. Але річ не в тому, через два дні я їм сказала, дякую за те, що вони мені сказали, що шукали, що вони хотіли побачити. Вони хотіли побачити мої особисті речі та документи. І сьогодні я дізнаюся, що нібито вони шукали пристрій. Я не бачила досі і пройшло три тижні після того, як вони вривалися до мене в приватну мою квартиру. За цей час я не побачила жодної санкції, жодної ухвали суду, жодного документа про те, що шукали в мене в хаті. На якій основі шукали в мене цей пристрій, в мене, журналіста, з 21-річним стажем роботи, який проводить постійно журналістське розслідування? Ви шукали в мене підслуховуючий пристрій по заяві…? Що ви шукали в мене? Коли я запитала слідчого, зателефонувала, слідчий начальник Галицького райвідділу сказав, що є кілька заяв на Мартинець. І я був категорично проти того, щоб йшли з обшуком до вашої квартири? То які заяви є на сьогодні, може мені хтось скаже? Крім заяви Зозулинського чи іншого, за які є кілька заяв. І якщо є тільки заява, то що, мені сьогодні написати заяву на генерала міліції, начальника СБУ і ви підете завтра з обшуками в їхні квартири?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміле запитання. Це йшлося про…

МАРТИНЕЦЬ  С.В.  Можливо я побачу якісь документи хоч зараз?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я вам надам відповідь прокуратури, хочу сказати, що ми продовжимо працювати з колективом редакції. У мене, на жаль, тут є шановні мною працівники МВС і прокуратури, складається враження, що це системний тиск зі сторони працівників львівської міліції, цю відповідь я вам надам, яка до мене надійшла, якщо будуть потрібні ще якісь відповіді ви можете оскаржити це пояснення і подати до суду. Якщо буде якась потреба від нас, ми будемо контролювати цей процес, тримати його на контролі. Я думаю, що в рішенні комітету ми повинні висловити турботу і занепокоєння на тиск на найбільшу газету в Західній Україні, тому що цей тиск, безумовно, існує, ви бачите тут живу людину у якої вночі незрозуміло, що шукали з незрозумілих мотивів. От я просто щойно це дістав і тому це я зараз прочитав, що для мене теж це пояснення звучить абсурдно. Це системний тиск силових органів на Львівщині, тому висловити занепокоєння ми повинні і тримати на контролі далі цю ситуацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте тоді таким чином, якщо немає заперечень. Перше, там треба буде уточнюючі якісь, або ще звернення по якихось фактах, що є прохання до міліції, щоб отримати відповіді про що йшлося зараз

_______________. Так, це ми зробимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Щоб ми юридично тоді підготували і підпишемо ці моменти.

І друге, це загального характеру рішення, що ми пропонуємо, що висловлює комітет свою стурбованість діяльністю міліції, чи як там міліції, чи правоохоронних органів, як тут сказати Львівської області, йдеться саме про Львівську область. Подивимося там новий голова обласної адміністрації, може ситуація зміниться, але тим не менше, я думаю, що ми на це рішення тоді Генеральному прокурору, голові СБУ і міністру внутрішніх справ в частині діяльності саме цих підрозділів у Львівській області, я так розумію, в частині взаємин з газетою "Експрес". Якщо немає застережень давайте таке рішення ухвалимо, хто за? Приймається одноголосно.

Дякую друзі. Дякую учасникам цього питання, вибачте, що так вас затримали. Шановні колеги! У нас є ще низка рішень, які ми мусимо ухвалити.

Я хотів підтвердити ті рішення, які ми обговорювали. Ну, я так розумію, що ми приречені у питанні, яке ми розглядали 6 лютого, про відбір кандидатів на вакантну посаду члена Нацради, приречені голосувати за кожну кандидатуру. Я так розумію, да?  По закону. Щоб не було в нас проблем і потім судових там якихось рішень.

Значить, у нас в рішенні комітету, як ви пам'ятаєте, і тоді було вони у нас сформатовані за абеткою, щоб нікого не виділяти. Ну, і в мене буде нетрадиційна пропозиція, щоб ми всі підтримали всіх 12 кандидатів і дали можливість фракціям порадитися, поспілкуватися, проаналізувати кандидатури, і на сесії Верховної Ради ухвалити рішення стосовно одного найбільш гідного кандидата з цих 12-ти. Це не заважає вам когось не підтримувати, але мені здається, що ми б мусили передати на ширший загал, так би мовити, всю нашу інформацію. Принагідно інформую я буду називати прізвище…

_______________.  Миколо Володимировичу, нам можна буде вже піти? Ми ж не беремо участь.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, дякую. Я вам подякував. Дякую. Вибачте за те, що затримали довго.

Там у нас виникло питання. До мене от наші представники звернулися, що як ми тільки зараз проголосуємо за всіх, я сподіваюсь, то ще там є там у нас борги по деяких колегах. Що якщо ми будемо розглядати це у Верховній Раді, то, звичайно, щоби там декларацію по доходу, тоді в оперативному режимі ми мусимо, щоб всі додали ці документи. Тобто ми на комітеті це не обов'язково, як ми з вами з'ясували, але при розгляді у Верховній Раді це обов'язково. У нас тоді буде проблема з прийняттям документів.

Тому ставлю на голосування рішення рекомендувати Верховній Раді провести рейтингове голосування та за наслідками голосування за обрання члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення серед таких кандидатів: Гіоргієвська Вікторія Володимирівна, хто "за"?

Так, давайте тоді, ну, тоді рахуватися. Ми по кожному повинні приймати рішення тоді. По кожному? Гіоргієвська Вікторія Володимирівна. П'ять.

Задирко Геннадій Олександрович. Раз, два, три…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я за всіх голосую. Я за всіх голосую, щоб цей, щоб.... Ну, я, як голова комітету, голосую .... це моя позиція така, не тушок і напівтушок, і на.....

 Да. Чотири голоси, да? Чотири голоси.

Калініченко Михайло Михайлович.

Це сім, да? Сім, Ігор не голосував. Ігор, ти не голосував, да?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я – нет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім.

Квурт Костянтин Семенович. Вісім.

Крайняк Юрій Олегович. Вісім.

Набруско Віктор Іванович. Вісім.

Осауленко Тарас Володимирович. Вісім.

_________________. Семь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сім.

Павленко Віктор Вікторович. Шість. Ні, ні, там Микола і Ігор не голосував, шість.

Пащук Володимир Петрович. Два, чотири, шість.

Півнюк Олександр Володимирович.  Сім.

Сокур Віталій Віталійович. Сім.

Друзі, відповідно оформлюємо. Я тоді буду доповідати про таку кількість голосів.

Про що? Не чую.

_______________. Резниченко был, точно. Резниченко Валентин Михайлович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ви не вставили сюди це?

_________________. Есть, вот он, просто случайно выпал.

ГОЛОВУЮЧИЙ А, все, я перепрошую. Резниченко Валентин Михайлович. Чотири. Олена, ти не голосуєш? Резниченко, чотири, чотири.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я просто. я наголошував це, там був один представник, який, я не пам'ятаю прізвище, який керує Апаратом Нацради зараз. Його немає.... Як мені здається, у нього немає п'яти років досвіду роботи в телебачення, радіомовленні.

_________________. Дадим слово, пусть сам……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ну, це дискусія була. Давайте ще раз, будь ласка, уточніть позицію. Я пам'ятаю, ми обговорювали це питання.

ПащукВ.П.  Я відповідав вже минулого разу на це питання, щодо мають досить великий... Я прошу пробачення. Досвід – більше чотирьох років в галузі телекомунікацій і телерадіомовлення теж. Тому що обіймав посаду члена Національної комісії з регулювання зв'язку. І в моєму підпорядкуванні, і мої питання, які розглядалися, - це розгляд, робота з Інтернет-провайдерами, провайдерами програмної послуги, якими десь якраз десь на стику законів телекомунікацій та Закону "Про телебачення і радіомовлення".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.П.  Дивіться, оскільки я нічого не маю особисто проти цієї кандидатури, але якщо ви вважаєте, що це є робота в галузі телебачення, я підтримаю цю кандидатуру. Якщо ні – то ні. Нам чи Апарат, чи юристи – хтось має це пояснити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які думки ваші стосовно цього питання?

_______________. Давайте підтримаємо. Хай зал прийме рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, давайте тоді таким чином: що ми інформуємо, що стосовно цієї кандидатури виникла дискусія, зауваження, яке стосується цього. Можливо, він ще раз поінформує тоді в сесійній залі, і сесійна зала зреагує на це зауваження. Тобто, що ми тут не блокуємо його, але поінформуємо, і в сесійній залі він прояснить, як він тлумачить 5 років і так далі. Оскільки я вважаю, що, ну, щоб ми не створювали для себе проблеми, то перенесемо дискусію в сесійну залу.

Друга позиція. Ми ухвалювали рішення внести зміни до Розпорядження Голови Верховної Ради відоме: про забезпечення виконання про доступ до публічної інформації. І є пропозиція його проголосувати. Я вже у Голови Верховної Ради був, розповідаю вам про це, але рішення комітету не завадило б, щоб ми це вирішити. Малось на увазі те, що, на жаль, ми працюємо, наш апарат працює за всі апарати комітетів Верховної Ради, що несправедливо і нечесно.

Хто за те, щоб підтримати це рішення? Одноголосно.

Третя позиція. Ми затвердили план-графік, або тоді обговорили, план-графік участі представників депутатських фракцій і груп і народних депутатів, за яким уже Рада працює. Але, звичайно, треба підтвердити це рішення. Тому прошу підтримати цей план-графік. Одноголосно.

Все ми? Із того, що ми приймали, все. Шановні колеги, дякую за роботу.

І тоді в оперативному порядку по наступному давайте будемо думати-міркувати, які питання виносити. Дякую. Да, колеги, 14-го ми продовжуємо працювати, набирати якісь добрі думки і 14-го ми обговорюємо долю, перспективи Першого національного і те, що називається національним телемовленням. Тому всіх запрошую, послухаємо нове керівництво Першого національного, їхні ідеї, пропозиції і таке інше.