СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 2 липня 2013 року

Веде засідання Голова Комітету М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтягуйтеся ближче. Сьогодні у нас позачергове засідання, завтра планове. Як ми і домовлялися, сьогодні в силу обставин, які склалися у Верховній Раді, і на прохання керівництва Верховної Ради ми розглянемо кандидатури на вакантну посаду члена Нацради з метою, щоб о 16-й годині відбулося голосування.

Також, враховуючи звернення Голови Верховної Ради… Олександр Рафкатович, Голова Верховної Ради особисто, Олександр Рафкатович, Голова Верховної Ради особисто звертався до нас, до вас особисто, просив, щоб ми сьогодні і розглянули поправки до законопроекту щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації.

Нагадаю, даний законопроект на пропозицію нашої колеги з Партії регіонів пропонувалося проголосувати в першому і в цілому. Я запропонував за скороченою процедурою, оскільки дійсно було кілька застережень науково-експертного управління, ми мусимо сьогодні подивитися його, щоб ми не гальмували європейський процес, щоб нас не звинуватили, що асоціація не підписана, тому що ми закон не подали про прозорість відносин власності. Тому друге питання буде, друге читання цього законопроекту, принагідно ви будете слухати членів, майбутніх членів Нацради, бо хтось стане членом Нацради, і перечитувати поправки, хто не встиг познайомитися.

Друзі, є пропозиція наступна, щоби ми до 2 хвилин дали можливість кандидатам висловитися, а  перед тим, як вони готуються, поінформую вас, що з 10 кандидатів на посаду, значить, Віктор Іванович Набруско написав відкритий лист Голові Верховної Ради, який аргументує, на його думку, недемократичність в тому сенсі, що він вважає, що, на жаль, більшість Верховної Ради запрограмувала вже, хто буде членом Нацради. І тому він знімає свою кандидатуру і інформує нас, що треба було б зробити в інформаційній сфері.

Значить, також сьогодні надійшла заява від пана Пащука з проханням зняти з розгляду мою кандидатуру, пише він, на вакантну посаду. Таким чином  в нас залишається 8 кандидатів, 8 кандидатів і як мене ще поінформували, колега Дмитро Олегович Олтаржерський, значить, не в межах України, не в межах країни і я так розумію, що і Курта, напевно, немає, да, чи хто, чи, немає, да. І Костянтина Семеновича Курта немає. Тобто ще мінус 2 у сенсі виступів, я маю на увазі. Ми маємо 6 людей. Наших колег з Нацради вітаємо. Друзі, в таблиці, що члени комітету отримали, маєте деяку делікатну інформацію і, можливо, перед тим як виступати пару слів обмінятися стосовно неї і делікатність полягає в тому, що у нас 3 кандидати, 3 кандидати подали документи з певним запізненням у відповідності до регламенту, ми їх прийняли, оскільки я не вважав за необхідне самостійно приймати рішення, а вирішив з вами порадитися.

І друга позиція стосується низки кандидатів уже, які мають традиційні вади, ми довго вели дискусію, наскільки норма імперативна, напівімперативна, але схиляємося до думки, що, я маю на увазі, робота в телерадіопросторі, що, можливо, ми не будемо міняти нічого так як з попереднього нашого конкурсу, що, якщо ви дозволите, я поінформую, що є певні застереження, але це дає підстави нам не допускати до голосування у сесійній залі, а Верховна Рада хай вирішує. От маємо дві такі позиції. Тому я пропоную про це сказати, але не, так би мовити, знімати з розгляду цих кандидатів, щоб ми не були крайніми в цій історії, можливо, якісь технічні моменти, хтось там поштою передавав документи, надійшли кому. Якщо ви не заперечуєте, щоб всі 6 особисто присутніх і 8, які не знялися розглядалися в сесійній залі після того як ми послухаємо і складемо свою уяву, і передамо своїм фракціям як голосувати.

 

КОНДРАТЮК О.К. Але чи можна, щоб ви в виступі просто зазначили, що комітет має ……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я те, що, прошу вашої згоди, я що у виступі скажу факти, ці у виступі я скажу, що є застереження до там подачі документу і, зокрема, щодо ситуації про роботі в телерадіопросторі.

Отже рухаємося далі, до 2 хвилин, тим більше, колеги, багато тут наших номінантів уже виступали, але тим не менше. Значить, за алфавітом йдемо. Георгієвська Вікторія Володимирівна, депутатська фракція Комуністичної, суб'єкт подання. Будь ласка, ваші дві хвилини. Прошу.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Ну, в мене за півроку нічого не змінилося. Добрий день, колеги. Я можу тільки сказати те ж саме: що я навчалася у Східноукраїнському державному університеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закрийте, будь ласка, бо народ там підслуховує через двері, і нам не чути наших колег.

Трішки голосніше.

ГЕОРГІЄВСЬКА В.В. Під час навчання працювала на телеканалі "Ірта" редактором програм та на телеканалі "Інтер" в редакції програми "Вовремя".

Після університету вступила до аспірантури Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, де почала працювати на кафедрі періодичної преси. Після захисту кандидатської отримала звання доцента. Зараз працюю над докторською дисертацією. Маю навчальні посібники, монографії, наукові статті. Поки що нічого нового у моєму житті не відбулося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Володимирівна.

Якщо якісь запитання, уточнення є у колег, можемо зразу, щоб уже двічі не повертатися. Потім проголосуємо. Немає запитань, уточнень?

Герасим'юк Ольга Володимирівна, відомий журналіст, народний депутат попередніх скликань. Запропоновано Всеукраїнською громадською організацією "Комісія з журналістської етики". Прошу, пані Ольго.

 

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Доброго дня, пане голово, шановні депутати і колеги. Я маю дві вищі освіти. Перша – це Київський державний університет, факультет журналістики з червоним дипломом; друга освіта – Дипломатична академія, де я закінчила "магістерку", і тема моєї магістерської роботи: "Роль ЗМІ в ухваленні загальнополітичних рішень".

Понад 30 років в засобах масової інформації маю. Маю честь бути лауреатом багатьох міжнародних вітчизняних професійних рейтингів, відзнак, "Заслужений журналіст України". В українському телебаченні перебуваю з моменту його появи у новому вигляді, ринковому вигляді. Маю причетність до формування такого славетного каналу, як "1 + 1". І в 2006 році стала його генеральним продюсером. Ну, щаслива, що стала першою жінкою – топ-менеджером в Україні на той час. Сім років я пропрацювала в Парламентській Асамблеї Ради Європи, беззмінно була членом підкомітету з питань медіа. В першій своїй каденції в Верховній Раді я працювала в Комітеті свободи слова. Тобто хочу сказати, безпосередньо і впритул, і постійно знайома із проблемами інформаційного середовища нашої держави, сьогоднішні виклики турбують, маю власний погляд на шляхи виходу із ситуації, які ми маємо на ринку, які постали перед нами на... при виконанні програми "Женева-2006". Оскільки ми в 2015 році маємо відключити аналогове мовлення і перейти на цифру. Відповідно маю свій на це погляд, весь свій досвід готова покласти на роботу в регуляторному органі. Я зараз залишила політику, тому маю час, натхнення, велике бажання і досвід працювати для того, щоб держава рухалася у потрібному напрямку і представляти там, безперечно, Верховну Раду.

Коротко скажу про своє бачення, як би я бачила роботу в Національній раді. Вважаю, що вона, сфера її впливу діяльності і контролю на трьох китах лежить, це є держава, ринок і глядач. І в цій тріаді перше місце я відношу, звичайно, глядачеві, бо я вважаю, що Національна рада повинна забезпечити нашому глядачеві, глядацькій аудиторії, глядачу та слухачу право на повну достовірну, оперативну, якісну інформацію. Ця інформація має бути безпечною. Ця інформація має бути не при... такою, яка не принижує національні, релігійні, світоглядні, мовні та інші переконання, потреби і права нашого народу, українського народу багато мультикультурного, багатонаціонального. Вважаю, що мають не зникати старі засоби масової інформації, але й додаватися нові. В зв'язку з цим своїм обов'язком, якби я була обрана, захищати регіональних мовників. Безперечно, це перед нами тут постає питання ринку і регуляторний орган з цією метою має захищати ринок з одного боку, щоби мовник мав можливість   розвиватися, виробляти свій продукт. З іншого боку, Національна рада повинна регулювати ринок, але не зарегульовувати його до безмежності, щоб не сковувати мовника і виробника у його діях.

В умовах переходу на цифрове мовлення перед нами стоїть, безперечно, дуже багато викликів, і ми до 2015 року повинні дати відповідь, чи буде наш глядач повністю забезпечений інформацією, коли ми перейдемо на цифрове мовлення, чи матиме кожен мовник рівний доступ до сфери діяльності. До цього, звичайно, для цього ми маємо подолати проблеми із законодавством.

І я вітаю  роботу комісії над новою  редакцією Закону "Про телебачення і радіомовлення", оскільки наш закон потребує модернізації і адаптації, він повинен описати перехід на цифру, він повинен відрегулювати процес ліцензування, розподілу частот, стосунки між провайдером і мовником, ціноутворення. Вважаю, що було би доцільним прописати механізм створення консорціумів для того, щоб побудувати і експлуатувати мультиплекси. І таке інше.

Третє, це у цьому, цій тріаді, держава. Безперечно, Національна рада повинна виконувати всі свої функції для того, щоб забезпечити безпеку інформаційного простору, безперечно, тримати державний інтерес. Але у межах правил, законів, які рівні для всіх і які використовуються всіма однаково.

І четверте, я би сказала, що нам потрібно наблизитися все ж таки до створення громадського телебачення, оскільки всі існуючі проекти – це лише проекти, а концепції зрозумілого фінансування також громадської ради ще ніхто, в принципі, не запропонував. Для того, щоб ми зайшли у цивілізований інформаційний простір, нам треба  наблизитися до цього.

Як незалежна від жодних партійних зобов'язань людина, я рада була би представити Верховну Раду у цьому національному регуляторному органі як особа, що далека від корупційних схем, як особа, яка має уявлення про те, як би можна було нам рухатися на цьому дуже амбітному шляху. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Ольго. Шановні колеги, запитання, уточнення? Дякую. Я уже поінформував: Костянтина Курта немає. Михайлюта Олександр Олександрович, редактор Відділу соціальної політики газети "Сільські вісті". Запропонований профспілкою "Журналіст України". Прошу, пане Олександре.

МИХАЙЛЮТА О.О. Вітаю вас, шановні колеги.

Я згадав щойно фразу такого, трохи призабутого, телекритика - Іван Іваницький. Хто працює на телевізії, на радіо вже давненько, то пригадуєте, що свого часу він робив тижневі огляди, яких зараз немає, телепрограм саме, не "Телекритика", як зараз є сайт, а телепрограм. І всі чекали, всі канали – тоді їх було менше, - але всі чекали виходу цієї газети "Независимость", щоб почитати. І він сказав таку гарну фразу: "Якби я був телебаченням, то я, по-перше, був би українським, по-друге, телебаченням". Оце таке моє десь кредо.

А, знайомлячись із кандидатами, претендентами, колегами, то я вважаю, що всі гідні. І навіть менше нас, ніж треба для Ради Суспільного телебачення. А в одному проекті там 15, в одному – 17. То всі гідні, навіть сьогодні якби ухвалили цей закон, і вже готові люди є сюди.

Мій стаж багатий, я починав з районної газети, до "Голосу України". Потім працював і у Верховній Раді трохи, у Конституційному Суді, звідки я пішов, коли почалися там такі процеси, недобрі, з прес-служби. Я сказав, що ні, далі я не буду це висвітлювати.

І зараз працюю у "Сільських вістях", яка, мені здається, найбільш наближена до цього, що ми кажемо "суспільне", бо вона позапартійна і утримується тільки на передплату. І як ми пишемо, так нас передплачують. Зараз близько 200 тисяч.

Автор 17 книг. З телебаченням я пов'язаний з 1990 року. Йдучи сюди, я пригадував заклики десь, може, річної давності Миколи Томенка, що, він казав, хотіли б бачити тут людей із профспілки, яку я представляю, одну з профспілок, по-друге, які б наближені були до телебачення. Я кажу, з 1990 року, тому що я відкрив Закон "Про телебачення" – і написано: "Телерадіожурналісттелерадіопрацівник". Там так хитро написано, що є і штатний, і позаштатний. То я вважаю себе позаштатним, бо в 1990 році ми зняли фільм ще в Запоріжжі, Соболєв його знає, ще тоді "Рана". І сиділо, може, 50 генералів, починалося ще на зорі нашої незалежності от, йшлося про злочини в Радянській армії. Ми зняли і показали це і, власне, 100, там, з'їзд відбувся солдатських матерів, почалися рухи до створення Збройних сил.

Тоді ж ми зняли фільм про… актуальне було горбачовське потепління, про відновлення прав репресованих, от це два фільми на місцевій студії, а всього десь 4 і один художній – "Секретний ешелон", де я сценарій написав і був режисером там, як би, другим, скажемо. Тобто всю технологію я цю знаю,  і що таке лінійний монтаж, і нелінійний монтаж, от. Ну, вважаю, буде довіра Верховної Ради. Я позапартійний, то можна, я кажу, те вернутися, що я казав, щоб телебачення було українським і телебаченням. Тому що вже зійшлося, ви бачите…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Олександрович. Ситуація зрозуміла ваша і кредо, і місія, і позиція зрозуміла. Якщо нема запитань, уточнень, хотів би я Тараса Володимировича Осауленка, ми його слухали на попередньому засіданні, може він якісь акценти, щось додасть, так би мовити, якісь нові моменти. Він помічник народного депутата, фракцією "Свобода" запропонований. Пане Тарасе, прошу.

ОСАУЛЕНКО Т.В. Доброго дня. Я на відміну від колег представляю політичну силу Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Тому відповідно кредо моїх принципових підходів до формування телерадіопростору України є відповідним до програми нашої партії.

Особливо нічого я не добавлю крім основних віх свого життя. Це робота віце-президентом на "Першому національному" каналі за часів, коли він ще називався "УТ-1". Тобто ми його трансформували в бренд "Перший національний" в 1997 році і дуже сподівалися, що він буде саме виконувати цю функцію. Сьогодні він став дійсно першим антинаціональним каналом, і я про це говорив минулого разу. І таку величну назву він не має права сьогодні нести.

Національна рада з питань телебачення  і радіомовлення України так само називається Національна рада. Це регулятивний орган, який створений був в Україні на початку незалежності і мав нести стандартну європейську функцію, але він від функції, на жаль, відірваний, тому що в європейських країнах Національної ради регулятивні органи створювалися паралельно зі створенням громадського телебачення в Україні Національна рада існує само по собі без існування громадського телебачення. В Росії немає Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, є державний телеканал, спроби створити общественное телевидение там провалилося, тому і немає Національної рада, яка б в прив'язці до цієї структури. У нас це існує, державний канал і Національна рада, яка несе свою регулятивну функцію окремо від такого важливого елементу як громадське телебачення. Це такий абсурд українського зразка.

Далі. Я того разу говорив, ще хотів би раз наголосити. Вісім членів Національної ради при зустрічах часто запитували як тут можуть голосувати парна кількість членів Національної ради. Завжди порушувались питання про те, щоб ввести 9 одиницю, змінити законодавство, закріпити за дев'ятою одиницею члена Національної ради, представника громадських організацій.

Функція Національної ради, як контролюючого органу, також досить хитка, ви знаєте, що Національна рада може звернутися спочатку до суду для того, щоб вжити якихось заходів. Якщо взяти до уваги французьку практику Вищої аудіовізуальної ради, то там все зроблено навпаки. Французький аналог Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення спочатку виносить рішення і позбавляє ліцензії, якщо суб'єкт господарювання з цим не згоден, він подає до суду. І у Франції відповідно в Національній раді французькій 2 тижні зберігаються записи всіх телеканалів, якщо вони готові для судових позовів і відповідно регулятивний орган може ними оперувати якщо суб'єкт подав до суду. Це така звична практика. Наша Національна рада в багатьох випадках є безсилою для того, щоб вплинути на ситуацію.

Ну, і, звичайно, зауважу останній момент, це – частка національного продукту. Я вважаю, що  українське телебачення є сьогодні філіалом російського телебачення з пропагандою російської естради, російської історії. Нажаль, ми мало маємо українських героїв, української казки, українських гумористів. Їх десь сховали  в ніч на невідомий ефір для  невідомих людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, чи здійснює контроль? Дякую.

Півнюк Олександр Володимирович, старший викладач Кафедри радіотехнологій Київського державного університету інформаційних і комунікаційних технологій. Чи десь тут на іншій стороні у мене …запропонований громадською організацією "Всеукраїнська асоціація телеглядачів".

Так само ми його чули. Можливо, якісь додаткові свіжі аргументи. І рухаємося далі. Прошу.

ПІВНЮК О.В. З попередніх слухань нічого не змінилося у моїй біографії. Я хочу лише зазначити і наголосити, що теж не змінилося моє бажання і впевненість, що опираючись на свою освіту, досвід роботи у телекомунікаціях, в телебаченні, я зможу і далі приносити користь для свого народу, для телеглядачів, для держави і для телекомпаній, для усього бізнесу, який працює у телеінформаційному просторі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І в нас є Сергєєв Геннадій Анатолійович, директор МТРК "Чернівці", запропонований Незалежною асоціацію мовників. Пане Геннадію, прошу.

СЕРГЄЄВ Г.А.  Ну, у мене біографія дуже проста. Добрий день! Значить, я народився у Львові, вчився у Петербурзі у технологічному інститутці, потім получив ще юридичну освіту по спеціальності "Трудове та комерційне право".

З 1992 року я займаюсь телебаченням. Спочатку ми були представництвом телеканалу ICTV у Чернівецькій області. Це був єдиний такий, єдине представництво, яке було не збиткове, яке було прибуткове. До 2000 року пропрацював на тому підприємстві. І потім заснували компанію ТРК "Чернівці", яка на сьогодні є самою рейтинговою компанією в Чернівцях і визнаною. То всі рейтинги "… … …" і "… … …"  це підтверджують. Значить за роки своєї роботи наша телекомпанія ніколи взагалі  нічого не отримувала, ніяких попереджень. Значить я пройшов дуже  багато ще різних курсів з менеджменту, з журналістики, є членом Спілки журналістів  України, з 2006 року  я ще голова правління Незалежної  асоціації мовників.

Значить що би  я хотів зробити, на чому наголосити. Це, по-перше розвиток виробництва українського контенту – це перше. 

Друге – це розвиток цифрового телебачення. Бо оскільки в 2015 році буде  відімкнено аналогове мовлення, а буде тільки цифрове, то там виникне дуже багато проблем, тому що покриття  на сьогодні  цифрового мовлення не є таке як  аналового.   І ми можемо втратити  велику кількість глядачів, які не будуть мати доступу до українського інформаційного простору. А це вже буде питання національної безпеки, бо вони будуть дивитись  тільки супутник і будуть дивитися інші канали. Наприклад у нас там будуть дивитися Румунію, в Криму там Турцію, і таке інше, десь ще Росію, і це дійсно питання національної безпеки.

І також хотілося б – це той конкурс, який проходив по переходу на  цифру.  Дійсно залишив "за бортом" декілька   дуже багато місцевих мовників, дуже потужних, які працювали роками.  І я  би ще ратував  за збереження місцевого мовлення в регіонах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Немає запитань на уточнення наших колег, які з'явились на засідання? Немає. Я єдине, що в нас є 2 осіб хто не прийшли,  якісь там пояснення, чи представництво,   що вони: за кордоном, у відрядженнях, в чому проблема там по 2 кандидатах, які не зняли свої кандидатури,  але не прийшли.

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну так він по телефону вам сказав, да? Усно, мається на увазі, усно. Ясно. Ну, яка міліція, така… і кандидати такі.

Давайте, колеги, ухвалювати рішення. Ні, я до того, що… ну, завжди воно і по трудовому законодавству взагалі, я вже не кажу про парламент, ніби взагалі ж передбачалося, що треба хоч там набрати сили і здоров'я, написати два речення хоч, що шановні члени комітету, я за кордоном, відпочиваю, загоряю, розгляньте мою кандидатуру без мене. Ну, оскільки у нас демократія у країні з елементами анархії, то вирішили навіть заяву не писати, що все воно нормально, так пройде.

Шановні колеги, за абеткою ставлю. Значить, ми за кожного  кандидата повинні голосувати. Верховну Раду ми інформуємо. Ще раз кажу, Верховна Рада приймає остаточне рішення стосовно кандидатів, ми дорадче рішення приймаємо.

Значить, Георгієвська Вікторія Володимирівна, хто за те, щоб рекомендувати для розгляду у Верховну Раду України? Прошу голосувати. Хто за? Три. Хто проти? Утримався? Проти один, утрималися чотири. Фіксуйте, бо нам треба передать.

Герасим'юк Ольга Володимирівна, хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Хто за, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Вісім.

Курт Костянтин Семенович, хто за те, щоб рекомендувати. Хто за? Курт. Чотири. Хто проти? Утримався? Чотири утрималися, чотири за.

Михайлюта Олександр… (Шум у залі) Що? А, …….. за.

Михайлюта Олександр Олександрович, хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Хто за? Чотири. Хто проти, утримався? Утрималося чотири теж.

Олтаржевський Дмитро Олегович, хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Хто за? Три. Проти, утримався? Решта утримались, п'ять.

Осауленко Тарас Володимирович, хто за те, щоб рекомендувати до розгляду, прошу голосувати. Хто за? Шість. Проти, утрималося? Дві особи.

Півнюк Олександр Володимирович. Хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Хто за? Шість. Хто проти, утримався? Дві. Автоматично тоді дві. Дві особи, я маю на увазі.

Сергєєв Геннадій Анатолійович, Хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Хто за? П'ять. І, відповідно, утрималося три. Я розумів так? Утрималося три.

Шановні колеги, оскільки у порядку денному о 16 питання, я до всіх членів, кандидатів на посаду, тоді  ви  організаційно, що ви були на … були там в ложі цій, дипломатичній чи  як її? Суддівській? Суддівській. Ну, пан Микола Вам скоригує.

Значить, я зазвичай, буду переконувати Голову Верховної Ради  і сесійну залу, щоб ви мали можливість виступити. Мій прогноз, що мене не підтримають. Не тому, що проти, а тому, що часу немає. Всі дуже хотіли б  вас послухати, але   прогноз мій, що, напевно, не будуть слухати, але ви повинні бути готові до  розлогого фундаментального виступу про державну політику у сфері телерадіопростору. І після того тоді відбудеться голосування. Тому…

Да, пане Миколо, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Оскільки тут є представники різних депутатських фракцій і члени Нацради теж, діючі кандидати… Просто за моєю інформацією, ви знаєте, що були неприємні події в Нацраді, і судові справи продовжуються, і може так статися, що, наприклад, поза парламентом буде хтось вимагати припинити повноваження там одного із членів Нацради у зв'язку з цими справами. Ми пам'ятаємо цей, ну, я не буду казати "корупційний скандал", бо там судового рішення немає, але неприємна ситуація.

І може статися так у такому разі, що Нацрада залишиться, фактично, без кворуму на якийсь час. Це дуже небезпечна ситуація, тому що особливо багато особливо, місцевих компаній, якщо у них закінчуються терміни дії ліцензій і вони не зможуть їх продовжити, то до них з боку, у тому числі, державних органів, зможуть бути пред'явлені претензії за безліцензійну діяльність. Тому я б дуже просив і своїх колег, які тут є, все ж таки переконати свої фракції взяти участь у голосуванні, щоб ми не зробили Національну раду недієздатною на якийсь термін, тому що може здаватися, що це комусь допоможе, а  насправді, для дуже багатьох це створить серйозні проблеми. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо. Колег наших можемо відпускати, щоб вони готувалися до серйозної дискусії у сесійній залі. А ми попрацюємо над законопроектом. Членів комітету прошу сконцентруватися. Візьміть табличку, будь ласка, закону до другого читання.

У нас, друзі, у нас 16 поправок. (Шум у залі) Що? Ну, дивіться, ситуація яка? Я з Рибаком говорив, і …… просять просто невідкладно, оскільки… Ну, я не хочу, щоб ми були заручниками цієї ситуації. Ми довго його, уряд нам його пропонував, тепер прийнято рішення, що ми до ночі працюємо у середу і четвер. У п'ятницю єврозакони не будуть ставити.

Якщо з юристами ми погодимо, і взагалі буде завтра стоять, максимум, у четвер. Тобто, якщо ми завтра розглянемо, скажуть, що ми затягли євроінтеграцію. Розумієте? Це він серед 15-и законопроектів, які пріоритетні. Тому краще сьогодні попрацювати, бо, ну, мені виправдовуватися, що ми часу не найшли, значить, буде неправильно.

Отже, 16 поправок. Рухаємося. Перша поправка Ігоря Мірошниченка, у вас є табличка. У вас є табличка, є табличка, у вас? Почекайте. Я свою, а, ось моя, я перепрошую, я найшов свою табличку.

Отже, Мірошниченко. Пропонується, пропонується. Тут так. Тут пов'язані поправки Мірошниченка і Петренка. Давайте подивимося. Що? Так. Пропонується їх об'єднати. Об'єднати для того, щоб в результаті ми в перелік пов'язаних осіб додали, ідуть у нас тут. Що? Так, Ігорю, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться. Тобто, Петренка і моя поправки, вони однакові за винятком того, що у мене є ще власником, співвласниками поняття додано. А у нього, з пов'язаних осіб він пропонує ще внести дітей, не тільки братів і сестер, як я пропоную, але дітей та їхніх чоловіків, в дужках – дружин. Ось оцей пункт – дітей, чоловіків та дружин – я би пропонував також внести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ти підтримуєш Петренка, так?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я Петренка так само підтримую. Він мене підтримує, я – його. Але він ширше навіть зробив поняття "пов'язані особи". Ну, можна по черзі голосувати. Ні, ну, послухайте, давайте будемо серйозними.

Якщо говорити про пов'язаних осіб, то зрозуміло, що брати і сестри, які є другої лінії родичів, вони, як правило, і є пов'язаними особами, на яких переписують власність, правильно? Ну, а їхні дружини і чоловіки, по суті, це одна сім'я. Тому можна погодитись з Петренком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Почекайте, друзі. А зараз я мушу глянути. От я не зрозумів, чому ми тут виділили "чоловік (дружина)", якщо тут в редакції першого читання "чоловік (дружина)" були?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ні, ви не зрозуміли. Це коли дружина брата, - тобто пов'язаних осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, чоловік (дружина) пов'язаних осіб? А, те, що Петренко пропонує. Радикально зачистити по родині ці лінії, так.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться, в принципі можна голосувати

…………… просто у мене  вноситься ще власне співвласник і у мене вноситься "рідні брати і сестри". А у Петренка немає власного співвласника, але   у них до братів і сестер ………….. дружини  і чоловіки братів і сестер і їхні діти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте від противного. Тоді може  із телевізійників хтось, тобто я розумію, що Мірошниченко тут немає заперечень однозначно, в Ігоря тут немає питань, а от по Петренку є тут, бачу… щоб не провалити нам взагалі  саму ідею, мені здається, так же. Може  все-таки тоді Ігоря підтримаємо, а Петренка чи  врахуємо частково в частині поправки Ігоря.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, ну він розширює  перелік… На Ігоря, я теж вважаю, що… Друзі,  давайте таким чином значить.  Тоді голосуємо.

1-а поправка Мірошниченка. Хто за те, щоб підтримати. Шість – підтримується. Утримався Баграєв.

Хто за те, щоб підтримати поправку Петренка. Хто – "за"?

_______________. ……….. тоді частково  врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Частково врахувати.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді частково ми враховуємо, тобто базова у нас Мірошниченка, базова  Мірошниченка.

ГЛИНЯНА Я.А. Вибачте, можна сказати. Мірошниченка тоді теж буде врахована частково, бо ми до неї вносимо правку Петренка. Розумієте, якщо б ми  не вносили Петренка… То вона теж буде частково.

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І та частково врахована,  і ця частково.

_______________.  Якщо ми  щось виключаємо  з пропозицій Петренка, то вона частково. Якщо ми її залишаємо,  бо він тут дає частину, він не дає  повністю редакцію статті, він  дає частину, тоді вона буде частково. А якщо ми  все беремо  його тут перелічені родичі, то тоді  залишаємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  У мене є пропозиція тоді, якщо ви не проти, врахувати мою повністю, а у Петренка проголосувати тільки частину "брати, сестри, діти та  їхні чоловік і дружина".  І якщо  ми її    підтримаємо, тоді його підтримано частково. Бо якщо ми їх зараз скомпілюємо, може так статися, що ні одна, ні інша не пройде, а це погано для закону.

ГЛИНЯНА Я.А.  Тоді ваша частково і його частково.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ні, ні, ні, якщо ви пропонуєте, щоб моя повністю була, а його ми тільки у частині цій, і вона тоді не буде заперечувати моїй. Погоджуєтеся?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, оце остання: брати і сестри, діти та їхні чоловіки  і дружини.

Ну, прямі, більш прямі, так би мовити, пряма лінія, да? Вже не опікуни, не… Ну, давайте так.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А, ні! Перепрошую! Тут брати, сестри у мене є. Тільки діти та їхні чоловіки і дружини.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рідні брати та сестри, діти та їхні чоловіки і дружини.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Так! Оце ми маємо за  оце…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, як би пряма родина, як пряма вже родина. А решта вже тоді… Давайте. Я думаю, що це компроміс, бо якщо ми вже третє коліно чи п'яте ………. тоді Ігоря із частиною Петренка.

_______________.  Да, Мірошниченка врахована, а Петренка частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Частково, у цій частині. І у колонку тоді робимо таким чином. Приймаємо, да?

Шарова третя пропозиція. Пропозиція не враховувати, оскільки він пропонує виключити норму, яка була у першому читанні. Ми виходили з того, що у першому читанні, ну, нескладно поставити прізвище відповідальної особи за там номер, видання, і так далі. Я думаю, що не цей, да?..

Тоді за те, щоб… за відхилення поправки Шарова, прошу голосувати. Приймається. Приймається більшістю.

Наступна, Шарова, так само, по інформаційних агентствах. Значить, він… Щоб виключити відомості про засновників ……….. інформагентств. Якщо ми  телебачення уберемо, то що ж інформагентство ………. засновників.

_______________.  Нівелює тоді ………..

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, тоже. Тому експерти пропонують не враховувати поправку Шарова. Хто, щоб не враховувати, прошу голосувати. Теж більшість є.

П'ята Мірошниченка. А, ти додаєш…

КОНДРАТЮК О.К.  Власник і співвласник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут відомості про засновника, власника та співвласника.

Ну, за логікою речей, якщо ми… Да, якщо ми власника поставили  там, то, звичайно, у інформагентстві так само повинен бути власник. Очевидно.

Хто за те, щоб Ігоря підтримати поправку, Прошу голосувати. Інформагентство.

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, тим більше, що у Законі "Про телебачення…" там власники, співвласники є, а…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми просто переносимо у інформагентство норму Закону "Про телебачення і радіомовлення". Так, хто за? Проти, утримався? Приймається.

Шоста, Шарова. Тут ідеться… Зараз в нас пов'язані дві поправки, Княжицького і Шарова. Значить, в тому, як сформулювати поняття чи термін "контроль". Тоді, можливо, Миколо Леонідович, ти скажи пару слів.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться. Я формулював це досить ретельно, оскільки ви чудово розумієте, що і всі стикалися з тим в практиці, я особисто навіть багато звинувачень через це було. Що якщо створюється організація, зрозуміло, що вона контролює телерадіоорганізацію. Але над нею може бути ще 5 засновників. І тоді кінцевого засновника все одно не видно. Тому ми в своїй поправці прописали це таким чином, в моїй поправці, щоб було видно того, хто реально контролює телерадіоорганізацію. Якщо це власник чи якщо це іноземна юридична особа, щоб було зрозуміло, хто це.

У Шарова цей варіант є абсолютно спрощеним, який фактично зберігає статус-кво, який існує зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який є сьогодні, так?

АБДУЛЛІН О.Р. А що він вносить? Правку хтось може зрозуміти? Я не розумію, що там відмінного. У Шарова чим відрізняється від першого, того, що було в першому читанні, хтось може пояснити?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Бо він просто назвав "контроль". Не контроль засновників, власників. Просто контроль.

_______________. Ні, ні, він просто "контроль" написав замість "контроль за…."

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він фактично відредагував те, що в першому читанні. А Княжицький розшифрував, так би мовити, розширив поняття контроль. Ну, давайте по мірі надходження тоді. Яка базова, така і буде.

Хто за те, щоб Шарова поправку підтримати, прошу голосувати. Чотири особи. Критична ситуація.

Хто за те, щоб Княжицького підтримати поправку? А, все. Тоді набирається, Княжицького проходить тоді поправка сьома.

Мірошниченко, восьма. Це ми знову до історії з пов'язаними особами. Як ми проголосували першу поправку, пов'язана особа. Тут тоді додається – "рідні брати та сестри" за аналогією, так.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться. В зв'язку з тим, що тут у Петренка більш повно написано, я би пропонував тоді врахувати його. Тому що у Петренка в принципі те ж саме написано, що і в моїй поправці, але більш повно. Тому, якщо ми підтримаємо Петренка, я би був вдячний.

Ну, а з іншого боку, якщо ми не підтримаємо Петренка, то бодай, принаймні, мою частину правки врахувати. Як тут бути?

Тобто пояснюю ще раз. Моя поправка – вона добра, але Петренка – краща. Якщо станеться так, що я не буду наполягати на своїй поправці, а Петренка провалиться, то це буде погано. Тому краще…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так почекай, почекай, дивися, ну як  краще… Ми ж уже  погодили, що ми беремо  тільки тими поправками, що ми беремо тільки "рідні брати, сестри і діти" ми беремо. А ми знову… якщо ми вже "опікуни, піклувальники" ми зняли, то автоматично ми тут не голосуємо за неї.  Тобто далі  у нас іде тільки, так би мовити, родинний зв'язок або пов'язані особи лише…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.   Діти та їхні чоловік і дружина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тільки… зрозуміло, що по аналогії ми  так, як проголосували за Мірошниченка. Зрозуміло?  Тоді  в  редакції Мірошниченка з врахуванням Петренка ми переносимо  і сюди цю поправку з вісім  десять об'єднуємо і переносимо.

Тепер 9 поправка Княжицького.  А, тут ще твоя версія  про пов'язаних осіб.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А чим вона відрізняється?

КНЯЖИЦЬКИЙ  М.Л.  З точки зору здійснення контролю там більш чітко прописано над телерадіоорганізацією. А хто пов'язані особи: подружжя,  батьки, діти, брати і сестри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну фактично  ми так  нібито… фактично виходить, що  Княжицького ми  теж частково врахували, так же ж. У нас  виходить, що ми   поправки  Мірошниченка, Княжицького і Петренка. у нас  виходить  одна редакція, яка пов'язана з поправками першою і другою. Так же ж?   Тому треба її просто прописати, щоб вона  була адекватною і тим поправкам, що ми проголосували.

Томенка поправка.

КНЯЖИЦЬКИЙ  М.Л. У мене тут трошки розширено, я ще раз  хочу звернути уваги, що пов'язані особи – це не просто перелік там родичів, а це пов'язані фізичні особи, які можуть спільно або узгоджено чинити вплив на діяльність  суб'єкта  інформаційної діяльності,  його учасника, учасників або інших осіб, які  мають контроль над власником телерадіоорганізації, в тому числі вплив на рішення  органів управління.  Наприклад, дружина  засновника засновника, умовно кажучи,  це не є напряму пов'язана особа у самій організації, але  в принципі це знову ж таки… 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це юридично важко довести тоді…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ні, дружина є. Пов'язані особи – це  дружина, чоловік, перша лінія родичів  і ми другу включаємо сестри, брати і їхні родини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, опосередковано ми не доведемо все рівно, як ми опосередковано доведемо. Тобто, або ми залишаємо так, де в нас чіткий виключний перелік є, що таке пов'язані особи і відповідно, виходячи з нього, хто впливає або контролює в цьому переліку. Так воно і беремся, так як перша і друга. Да. Отой вичерпний перелік, що ми затвердили там, ми додаємо тут рідні брати, сестри і із варіанту Петренка діти ми взяли, так же?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Діти. Все. От в такій редакції ми і залишаємо. Одинадцята Томенка. Значить, це наші експерти запропонували, Науково-експертне управління запропонувало в такій редакції сформулювати. Да, Яна, прошу.

ГЛИНЯНА Я.А. Я хотіла, щоб ви проголосували, з 8-ї поправки ви не голосуєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться по 8-й і 9-й, і 10-й я пропоную, значить, із 8-ї, і 9-ї, і 10-ї сформулювати в редакції Мірошниченка з брати та діти, ну, тобто з Петренка…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться. Пропоную, рідні брати та сестри залишити, те, що я запропонувати, а в Петренка додати діти та їхні чоловіки, дружини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну так як в попередній редакції.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Так я к і в цьому. Тобто зрозуміло з другої…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попередній? Ми вже проголосували. Хто за це, прошу голосувати. Раз. Два. Три. Чотири. П'ять. Шість. Проходить. Хто проти? Як усі, да. Як перші, другі.

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, по моїй правці, це наші юристи, Науково-експертне управління пропонує в такий спосіб сформулювати, значить, як я подав. Що тут, яка різниця ……….. власником, співвласниками, …..

_______________. Чим відрізняється!

ГОЛОВУЮЧИЙ. А!

_______________. Вони пропонують виключити цей пункт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Що?

_______________. Вони пропонують виключити цей пункт.

_______________. Як це виключити? Це найголовніше, що є, ви що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кого виключити?

_______________. Виключити цей пункт, ну, редакцію закону прийнятого так як воно не предмет регулювання цього закону взагалі.

_______________. Ні, ну, тобто ви, Миколо Володимирович, ви пропонуєте виключити цю поправку, цю норму взагалі. Що за пропозиція?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це цікава історія конечно. Дякую апарату, що  підставили мене.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Знову ж таки дивіться…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, ну це бред. Я запропонував… Я запропонував виключити ……………. Спасибо. Спасибо, товарищи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, з політичної точки зору ми всі це підтримуємо. Але ми  повинні для себе чудово  розуміти, що не буде з офшорної компанії  безпосередньо засновником телеорганізації, вони будуть  засновниками  української юридичної особи, яка на  100 відсотків або на  50 буде засновником телерадіоорганізації. Тому…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А у мене  є це враховано. Подивіться у моїй  поправці: в тому числі кінцевими власниками…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні, це те, що ми повинні  їх знати. Дана поправка забороняє  безпосереднє…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Але ж ………………заборонити. Правильно, і заснування, і власність.  І засновники ……………

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це уряд запропонував.

БАГРАЄВ М.Г. Как уряд  запропонував?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Уряд запропонував, це урядова поправка, у тому-то……………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це перша колонка, уряд: забороняється створення  діяльності……………

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Це революційна поправка….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виявляється, що уряд революційні ший, чим Томенко  і всі решта, як з'ясувалося.

АБДУЛЛІН О.Р.  Мірошниченко ще більш  революційний.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ця поправка  ні на що не впливає.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Як не впливає?

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Не впливає взагалі ні на що. Ми її підтримаємо, я вже її підтримав, але  ні на що  не впливає…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Група компанії "Інтер" продана –   2,5    мільярда озвучена сума. Я надіслав запит. Мінздох мені пише: а вони всі  в офшорах, все, податків ні копійки не сплачено.  Я з повагою до нашого колеги, але доведеться знову про "Гамма ТВ"  говорити, це ж  відкрита інформація. Ну 50  відсотків "Гамма ТВ" знаходиться в офшорах і  так далі, і тому подібне.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. О'кей,  вони  зроблять. Ці офшори  зроблять компанію  "Гамма ТВ-1" на  Україні, яка  буде засновником компанії "Гамма ТВ". І все і нічого не зміниться. Тому  я і кажу, що ніхто не проти цієї  поправки, але  так як вона написана, вона ні на що не впливає. 

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Микола,  але в моїй поправці принаймні…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ця поправка взагалі вона не вирішує, бо там можна  буде  приховати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Але у моїй поправці, принаймні  я радився з юристами, вони   рекомендують, щоб кінцевих власників прописати, то це буде значно складніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, давайте таким чином, давайте зі мною  поки розберемося. Ясно, що я поправку свою знімаю, ну це абсурд, що я буду цей… Є  Шарова поправка така сама. Я вважаю, що… Я особисто вважаю, що урядова версія повинна зберегтися, бо у мене проурядова позиція  у даному випадку. Але поправку Шарова, яка зберігається, який пропонує виключити це…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Хто за поправку  Шарова, прошу голосувати, щоб виключити.  

Раз, два, три, чотири, п'ять – "проти", да. І я "проти", щоб виключити. І Мірошниченко "проти". Два. Це поправка Шарова 11-а і враховується.

 

_______________. Дивіться, у мене був законопроект альтернативний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, що ми, так. Що уряд радикальніший в частині наведення порядку.

_______________. Послухайте, почекайте. Послухайте одну секундочку, щоб ми просто розуміли, про що. Ну, ми ж не можемо бути до кінця популістами. У мене був альтернативний законопроект, який говорив про те, що обов'язково потрібно показати і Нацрада повинна була контролювати кінцевого власника офшору.

Але, наприклад, буде заходити сюди велика західна корпорація. Десь серед власників, а у них у всіх, тому що це не заборонено законом, буде офшорна компанія.

ГОЛОВУЮЧИЙ  Ну і що? Нехай реєструють тут.

_______________. Почекайте. Ну, світ, ми не можемо переробити світ. Ми тоді свій ринок і для своїх засновників закриємо, і для західних. Інша справа, що ми повинні були знати кінцевих власників цих офшорів, це правда, і давати дозвіл на це. Але це зовсім інший пункт, який був в моєму законі, але розглядаємо інше. От і все.

_______________. Ну, що ж логічно? Я вам поясню. Логіка полягає в тому, що якщо яка-небудь міжнародна телекомпанія заходить сюди і хоче створити тут свій канал, виграє частоти, то вона реєструє тут особу. Вона не має до неї відношення ніякого і це нормально.

Зате тоді у разі продажу чи будь-яких інших фінансових операцій з цими телекомпаніями, а держава буде отримувати податки в бюджет. Якщо не буде цього, буде група компанії "Інтер" або будь-яка інша, яка продається тіпа за мільярди, а держава не отримає і копійки податку. Це абсурд!

БАГРАЄВ М.Г.  Нет, не совсем так.

КОНДРАТЮК О.К.  А як?

БАГРАЄВ М.Г. Смотри. Они регистрируют здесь компанию, а продают потом учредители там, здесь компания остается. А меняются там учредители. Вот вся логика.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте, тепер 13 поправка.

ГЛИНЯНА Я.А. Ну, якщо ви проголосували 12-у, тоді ви не можете.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12-а залишається, да? 12-залишається. 14-а.

ГЛИНЯНА Я.А. Проголосуйте, будь ласка, за 13-у.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі! Я вас прошу, Миколо, ну, то що зареєстрували ми, ну, зареєстрували. По-перше, він реєструвався не як альтернативний. А вони зареєстрували його як самостійний.

А по-друге, за нього проголосувало 306 людей, ну, то вже назад не повернемося. Тому те, що було, вже будемо думати. Як більш радикальний закон робити, давайте з цим дійдемо до кінця.

Значить, 13-а, що виходить? Тоді 13-а, ми не можемо її голосувати, оскільки проголосували Шарова поправку, так? 12-у. Тоді, ну, але, так.

Хто за те, щоб не підтримати цю поправку, прошу голосувати. 14-а, так. Тринадцяту, тринадцяту. Треба її відхилити.

Тепер ті, хто, ну, нормальні ви пацани, конєчно. Спочатку підтримали Шарова, а тепер не підтримуєте Мірошниченка.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз повертаємося. Давайте, повертаємося до 12 поправки. Ще раз кажу, що в редакції уряду забороняється, Шаров пропонує це виключити.

Я ще раз кажу, що моя позиція така. Я не знаю, як на практиці це буде відбуватися. Але теоретично виглядає таким чином, що уряд активніше бореться з те, що було прозоре, чим комітет. Тому я був проти Шарова.

Давайте ще раз проголосуємо. Хто за поправку Шарова, прошу голосувати.

_______________. В принципі лишити в першому читанні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, як було в урядовому варіанті. Ігоре, почекайте. Значить, два чоловіка.

Хто за те, щоб залишити в редакції урядовому, так, як було в першому читанні? Що? Відхилити Шарова. Хто за те, щоб відхилити Шарова? Відхилити Шарова, так, залишити кабмінівський.

Раз, два, три, чотири, п'ять, шість. Все, підтримали. Поправку Шарова ми відхилили.

ГОЛОВУЮЧИЙ  Тепер відхилити Мірошниченка. Тому що…..

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або підтримати.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю, давай залишимо такий варіант. Такий варіант, добре. Діяльність телерадіоорганізації з …….. власником ……

А, почекай, що тут в тому числі кінцевому, що ти додаєш тут, що ти додаєш в тому числі кінцевими власниками.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб Мірошниченко поправку підтримати, прошу голосувати. Хто за? Два. Хто за те, щоб відхилити поправку?

ГОЛОВУЮЧИЙ. 14-та Томенка. А що тут?

_______________. Гениальная.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що тут ми враховуємо? Значить, в п'ятому підпункті замінити управлінських, а, ну, це юристи наші пропонують або наглядові, просто, так би мовити, більш юридично грамотно. Да. Хто за 14-ту, прошу голосувати. Хто за? Проходить. І відповідну 15-ту, пропозиція відхилити, відхилити 15-ту. 15-ту, приймається більшістю. 16-та Мірошниченка. Так, Ігор, прошу, та будемо завершувати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну в мене логіка була така. ….., я перепрошую, якщо проголосуєте мою поправку ……, то ми пропонували аби був термін для того, щоб телекомпанії провели свою документацію у відповідність …. законодавством. Тому ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми не тримали, Ігорю, поправка, значить, то що ми, то тут, ну, теж по ідеї ми відхиляємо, у нас залишається, а ми відхиляємо, ну, якщо вже більшість проголосувала. Але все рівно для голосування, для чистоти, хто за те, щоб поправка Мірошниченка не підтримати, оскільки я попередню підтримав, Ігорю, та я і цю підтримаю. Значить, а оскільки ви не підтримували, оскільки ви, хто за те, щоб не враховувати, прошу голосувати.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, почекайте, я, Ігор.

_______________. Нам важливо було досягти справжньої прозорості. Цей закон, ще раз кажу, цього не досягає.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ми це… да, ми це, ми це відхилили, цю поправку, я так зрозумів, да? Ми відхиляємо. Давайте ще раз проголосуємо. Хто за те, щоб відхилити дану поправку? Хто за, прошу голосувати. Раз, два, три. А треба нам? Нам треба 5, да?

БАГРАЄВ М.Г. В общем, надо докладывать законопроект и с подтверждением поправок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ні, ну, почекай. Хто за те, щоб підтримати? Три. Ну, то у нас ні одна, ні інша, у нас немає рішення. Що ж ми будемо… розумієш?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді відхиляється. Не набрала? Тоді відхиляється поправка. Відхиляється. Відхиляється тоді поправка.

БАГРАЄВ М.Г.  Если поправка не набирает большинства комитета, она откланяется.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхиляється. Робіть в таблиці, що відхилена поправка.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Значить тоді є пропозиція, значить, ну, нам треба проголосувати за законопроект в цілому в редакції другого читання і решта наших колег, де не пройшло, мають право виступити і поставити на голосування. Так само як в нас є дискусія по одній поправці, так само, якщо хтось на підтвердження, на підтвердження поставити, тоді буде. Хто за те, щоб в цілому, прошу голосувати, в цій редакції. Проти? Утримався? Приймається. Да, Яна.

ГЛИНЯНА Я.А. Просто я би хотіла, щоби повернулися до поправки Шарова, бо вона ідентична вашій поправці, а ви проголосували проти неї. Ви проголосували за поправку Томенка, і за Шарова теж можна підтримати, бо вони ідентичні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку поправку?

ГЛИНЯНА Я.А. Це 15 поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Томенка ми поправку врахували?

_______________.  Врахували ми Томенка поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну, а що, треба 15 враховувати?

_______________.  І 15 теж можна врахувати, вона така ж сама, вона ідентична, він взяв в Науково-експертному управлінні  висновку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто   є пропозиція 15 не відхилити, а підтримати, так? Бо вона розширює  те, що я …

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є пропозиція підтримати  Шарова один раз. Прошу голосувати. Хто проти? Утримався? 15 підтримується. Добре. Мені доповідати звичайно. Всім дякую.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми засідань Комітету 2016 рік”

22 грудня 2016 09:29
16 листопада 2016 17:03
02 листопада 2016 17:44
19 жовтня 2016 15:44
05 жовтня 2016 20:00
21 вересня 2016 09:54
07 вересня 2016 20:15
13 липня 2016 09:44
06 липня 2016 09:44
15 червня 2016 09:44