Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету  з питань свободи слова  та інформації

від  11 вересня 2013 року

Веде засідання Голова Комітету  М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні у нас засідання комітету, на яке ми планували 2 питання. Це проект Закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення", що його мусимо ухвалити до другого читання. І, як вирішила Верховна Рада України, на перше повторне винести законопроект про роздержавлення. На сьогоднішній день представник Президента Юрій Мірошниченко і всі депутати нашого комітету, які працювали над попередніми редакціями, підписали такий законопроект, він зареєстрований. І я пропоную другим питанням ми його направимо Верховній Раді на перше повторне, як і обіцяли в сесійній залі.

На засіданні комітету присутній Голова Верховної Ради – Володимир Васильович Рибак. Вітаємо, Володимир Васильович, у нас!

Присутні наші колеги із виконавчих структур влади: голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення – Олександр Курдінович, президент Національної радіокомпанії – Тарас Аврахов.  Присутні наші колеги з Ради Європи, зокрема: експерт Ради Європи – Ів Саломон. Громадські експерти, представники громадських організацій, які ми залучали до обговорення даних законопроектів.

І наша пропозиція наступна. Почнемо з складнішого, з Закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення". Ще раз нагадаю, 107 поправок від депутатів нам надійшло. І ми радилися, щоб ми вступну таке дискусію невелику провели по десь трьох позиціях, щоб наш легше було потім по поправках іти.

Перша позиція – найбільш дискусійні, які ми отримали поправки стосовно редакції першого читання, а прийняли ми в редакції урядовій, як пам’ятаєте, урядового законопроекту, це як, в який спосіб формується Наглядова і її функції, які принципи фінансування суспільного телебачення і радіомовлення. ну, фактично це дві базові речі, довкола яких найбільше дискусій, найбільше поправок. В залежності від того, як ми визначимося по цих базових речах, далі легше будемо рухатися по поправках, бо вони або редакційного характеру, або технічно, або прямо пов’язані із цими двома   позиціями – управлінською, так би  мовити, і фінансовою моделлю закону. Від себе хочу сказати в вступній частині, що багато розмов, чи ми поспішаємо, чи не поспішаємо. Значить, я для тих людей, які трохи молодші з ми з Володимиром Васильовичем, скажу, що перший документ про суспільне телебачення Верховна Рада України ухвалила в 1995 році, ну, недавно, скоро 20 років будемо святкувати. Це перший Закон про телебачення і радіомовлення був внесене поняття, термін "суспільного телебачення".

 В 1997 році був ухвалений законопроект, тоді в силу різних обставин законопроект не був зреалізований, бо уряд і Нацрада тодішня висловили застереження і сказали, що вони не погоджуються там з якимись нормами, виникла  суперечка політична, так ......ційна і таке інше. В 2000 році ще один законопроект був ухвалений, Президент Леонід Кучма ветував. В 2005 році ще один був законопроект, в 2000.... до речі, не підтриманий уже  тоді і командою Президента Ющенка. В 2008 – був ще один законопроект, в 2010 – ще один законопроект. І тому я цим  хочу сказати, друзі, що... бо коли мені говорять, що треба ще пару експертиз зробити, значить і пару законопроектів і тоді  вже буде в нас закон. Значить, я вважаю, що це хибна точка зору, тому що 20 років дискусії в Україні треба завершити прийняттям рішення. По ходу, на марші ми можемо в будь-який час повернутися до тієї чи іншої теми. Якщо ми побачимо, що процес формування іде з якимись труднощами, якщо ми побачимо, що з фінансової точки зору, скажімо, є якісь  проблеми, то невже не можемо повернути або переконати Верховну Раду, що давайте внесемо зміни до того чи іншого законопроекту. Тому і в частині Закону "Про Суспільне телебачення і радіомовлення", і в частині Закону  про ............ я  прихильник того, щоб ми виконали як комітет свою роботу, подали Верховній Раді, а Верховна Рада визначилася. Буде проаналізований законопроект, Президент підпише чи не підпише – це його право і далі будемо рухатися, будемо його виконувати.

Тому я би хотів конструктивно всіх налаштувати і поінформувати, коли дійдемо до поправок, якщо ми не зійдемося на якійсь позиції по поправці принциповій буде зберігатися редакція першого читання. Тобто закон ми тримати не будемо, ми пообіцяли всім фракціям, керівникам на нараді у голови, я пообіцяв, що сьогодні ми до ночі чи до вечора завершимо розгляд законопроекту і на наступному тижні Верховна Рада в четвер повинна його голосувати. Це моя вступна частина.

Володимир Васильович, може ви пару слів. Володимир Васильович Рибак – Голова Верховної Ради. Запрошую до слова.

РИБАК В.В. Декілька тезисів.

Знаєте, в останній час дуже багато піднімають питань щодо роботи Верховної Ради України на всіх рівнях, починаючи від виборців і, телебачення кожен вечір як включаю і вчора, дуже багато розглядалося на телебаченні, особливо роботи комітетів Верховної Ради України.

Це дійсно головний майданчик, де розглядатися повинні і розглядаються закони, тут запрошуються фахівці, громадськість, народні депутати, представники всіх політичних сил, де дійсно розглядаються дуже важливі питання для суспільства. Але мені дуже багато питань задають журналісти. На той неділі я зустрічався з опозиційними, так сказати, журналістами. Я зустрічався із різними категоріями журналістів, вони кажуть, що в Верховній Раді дисципліна значно поліпшилася, значно менше депутатів голосують за себе і за того парня, але таке ще є, явище, яке ми будемо продовжувати боротьбу, депутат повинен бути на засіданні Верховної Ради і голосувати тільки своєю персональною карточкою. Це одне питання.

Друге питання. Я спеціально взяв з собою Закон України "Про комітети Верховної Ради України". Я думаю, що та керівництво Верховної Ради ще раз треба, мабуть, з депутатами попрацювати.

У депутатів є дуже багато прав, але є дуже багато обов'язків. Я не кажу, які політичні сили. Комітет іде, всі політичні сили, всі представники фракцій повинні бути на комітетах і працювати над законами.

То я дуже хотів би, щоб комітет ваш, чого я сьогодні прийшов, щоб ви були прикладом. Прикладом. Тому що ви тут всі досвідчені, я бачу, за столом. Я бачу, що заступник Керівника Верховної Ради має дуже великий досвід.

І є у нас комітети дуже молоді. Ну, ви знаєте, що дві третини депутатів сьогодні – це нові люди.

Я хочу на прикладі вашого комітету все-таки показати, що депутати цього комітету розглядають дуже важливі питання, приймають рішення, запрошують всіх.

Є дуже багато нарікань сьогодні. Десь когось не пускають на засідання комітетів. Не ведуться протоколи засідання комітетів. Не ведеться стенограма. Закон – є закон. Ми повинні працювати відкрито. Ми – одна інституція в Україні, яка працює публічно. І цим ми відрізняємося, як кажуть, від Кабінету Міністрів, від Адміністрації Президента.

Тому я хотів би, щоб Верховна Рада, ми працюємо відкрито. Там є акредитації, є журналісти. Прятать мені як Голові Верховної Ради нема чого. Я готовий спілкуватися з усіма по всім питанням, які виникають. Я хотів би, щоб керівники комітетів, комітети, народні депутати, працювали відкрито.

Тому я хочу, сьогодні от скільки членів комітету, яка явка сьогодні у вас, на сьогоднішній день?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять, у нас десять членів комітету і шість присутні.

РИБАК В.В. Десять, а шість присутні.

А от чотири, які причини що не присутні?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десь  два у нас підтвердили, в дорозі – два в дорозі…

РИБАК В.В. До вечора мабуть…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До  вечора будуть всі 10. Так. За півгодини буде 8, а до вечора 10.  На 107 поправку буде 10 людей.

РИБАК В.В. Тому я прийняв таке рішення, що і Голова Верховної Ради і  заступники ми побудемо і попрацюємо в комітетах. Але в понеділок на Погоджувальній раді я повідомлю.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  От сьомий член уже іде.

РИБАК В.В. Я буду доповідати керівникам фракцій, керівникам комітетів і буду працювати, щоб комітети всі відповідали Закону України "Про комітети Верховної Ради".

Тому я не хочу повчати, я не хочу, я сам вчуся у вас у всіх – у комітетах, у депутатів. Я хочу, щоб Верховна Рада і депутати, і комітети працювали відкрито, надавали інформацію, протоколи. Хто секретар комітету?

БОНДАРЕНКО О.А.  Голуб.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, секретар комітету.

РИБАК В.В. Да, секретар комітету. А керівник секретаріату?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Микола Козлов.

РИБАК В.В. Де він?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іде он.

РИБАК В.В. Ага. от керівник секретаріату.

Я прошу, коли журналісти запрошують, якійсь додатковий матеріал, які повинні згідно закону  давати, треба давати, щоб питання такі не виникали. Тому що, як зустрінусь з журналістами, вони кажуть: не пускають нас  на засідання комітету, десь дерибанять, десь щось  …

(Загальна дискусія)

 БОНДАРЕНКО О.А. Владимир Васильевич, а можно я воспользуюсь такой шикарной возможностью…?

РИБАК В.В. Сейчас, дайте, я закінчу, ми ж не на Верховній Раді. Дайте я закінчу, а потім…  Добре.

Хорошо. От ціль мого візиту, я не буду, як кажуть заважати, ви будете працювати, але  я трошки подивлюся, послухаю, як розглядається один із найважливіших законів  нашої держави. Тому що нам 22 роки, і  ми всі хотіли, щоб у нас з'явилося от суспільне телебачення. І воно повинно бути, і воно буде. І щоб історичний такий шанс був в цьому составі комітету, щоб ви внесли пропозицію таку, а Верховна Рада прийняла.

Я прошу… Перший заступник, да? Я прошу вас.

БОНДАРЕНКО О.А. Володимир Васильович, у нас есть такая огромная проблема, хвост тянется с пришлого созыва. Наш комитет способствовал тому, что в прошлом созыве был принят Закон "О доступе к публичной информации". И Секретариат Верховной Рады нам в полной мере "отомстил": теперь абсолютно все запросы по поводу доступа к публичной информации обрабатывает только один секретариат  нашего комитета.

Если учитывать, что у нас сейчас в Верховной Раде, как минимум только лишь зааккредитованных журналистов, уверяю, что не все из них журналисты, 2700 человек на 70 рабочих мест на балконе. Проблема в чем? Мы обращались от имени комитета, первое… Нет, просто посмотреть, кто у нас аккредитуется, журналист ли этот  человек. Это – второй вопрос.

У нас большая-большая просьба, мы ее оформляли, и в том числе, письменно: все-таки есть Аппарат,  секретариат всей Верховной Рады, и каждый из секретариатов отдельно взятого комитета является распорядителем той или иной публичной информации. Фактически, наш секретариат выполняет  работу почтальона: пойти в другой комитет и забрать то, что есть у него в наличии.

Можно ли все-таки обеспечить систему, при которой автоматически запросы раскидываются по направлениям? Если он касается Комитета по иностранным делам, то отвечает на него секретариат Комитета по иностранным делам, если касается Комитета по налогам, то отвечает секретариат Комитета по налогам.  Я думаю, что меня все поддержат.

РИБАК В.В.  Я думаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я був з цим листом. Ну, оскільки у нас традиційно склалося в частині тлумачення доступу до інформації, традиційні, дружні відносини з тими людьми, які в Секретаріаті Верховної Ради  за це відповідають, то вони вважають за необхідне,  що тримати цю диспозицію, що наш апарат виконує функції за всі апарати. І ми звертались до вас, я думаю, що тут треба ваше втручання, це ваше розпорядження. Ну, було б справедливо… Можна проаналізувати, ми давали кількісні параметри, то, умовно кажучи, наш апарат десь відповідає на листи десь, умовно кажучи, в співвідношенні 1:10 як апарат будь-якого іншого комітету. Тому звичайно це несправедливо до людей, які працюють.

РИБАК В.В. Давайте ваші пропозиції.

Коли я прийшов працювати, я на другий день зібрав Апарат, керівників Апарату Верховної Ради і сказав: "Є центральний Апарат Верховної Ради і є народні депутати з помічниками, є комітети, секретаріат там і таке інше". Так от Апарат працює на депутатів і для депутатів, а не наоборот як буває. Тому я ніколи не підтримаю, щоб центральний Апарат диктував депутатам чи комітетам і таке інше. Давайте пропозиції, давайте я зберу всіх, хто потрібний і давайте, є, достатній у нас Апарат.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там звернення, загально звернення типові.

РИБАК В.В  Він не маленький і будемо працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Загально звернення типові, тільки просто, що, ну, виглядає це на практиці так. Звертається, наприклад, людина або журналіст там в бюджетний комітет чи там з правової політики, а вони направляють, ну, розписують… або Апарат Верховної Ради, вони розписують наш комітет і ми на всі існуючі питання до парламенту їм відповідаємо. Наш народ руку набив звичайно вже відповідати. Але…

РИБАК В.В. Я думаю, що є компетенція кожного комітету і треба направляти, щоб комітети всі були задіяні в цій роботі. Я готов, я готов підтримати таку пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друзі, у нас, да, ще ми не підтягли одну людину, Баграєв в дорозі. 9 у нас присутні з 10. Володимир Васильович, у нас, до речі, не було жодного засідання комітету, де було б менше осіб, так що я тут вдячний нашим колегам, які активно працюють.

РИБАК В.В. Ні, бувають поважні причини, це таке. Але, коли 9 депутатів з 10, це нормально. А то мені журналісти кажуть: "Володимир Васильович, може, раз вони не ходять, то ви зарплату заберете".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно, ми підтримуємо це.

РИБАК В.В. Да. Та і я підтримую. Але кажу: ви ж знаєте, депутат є депутат. Ну, от був комітет, а в нього була зустріч  з виборцями, от виборці його позвали.

БОНДАРЕНКО О.А. Владимир Васильевич, так это ж круговая порука. У нас, когда кого-то нет, в нас в ведомости ставится отсутствие и снимается зарплата. Я не знаю, почему в других комитетах так не делается.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не ставлю.

РИБАК В.В. "Восьмерочки" не ставите? А я гріх брав на душу. Я коли був керівником комітету, ставив  "восьмерки".

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас жорсткіше ……….

І те, що пані Олена говорила. Є така проблема. Ми пропонуємо варіант розв'язки по акредитації. Проблеми в нас, я розумію, з таких багатих комітетах, де дійсно питання, які цікавлять ширше коло журналістів, ну, це Комітет з питань бюджету, фінансів і так далі. І там виникає ситуація, оскільки в нас конфлікт двох положень, вашого розпорядження про акредитацію і документу, який ми не бачили, ну, нам розповідають, що державні управління охорони має своє тлумачення, як переходити із приміщення в приміщення.

Ми пропонуємо розв'язати ситуацію в такий спосіб. Що  якщо наша прес-служба перевірила, видала акредитацію і журналіст акредитований, то він двічі на день не акредитується. Тобто він пішов на засідання Верховної Ради і перейшов  до нас засідання, ще раз йому не треба допуск брати.

Таким чином, ми знімемо питання. Є речі, які ми пропонуємо залишити, хоча нас журналісти критикують, що ми допускаємо, що якесь засідання спеціальне. Якщо комітет більшістю голосів приймає рішення, що воно закрите, нема питань, комітет набере на себе відповідальність, що закрито. Але, коли це відкрите засідання, то всі акредитовані журналісти мають право прийти. Якщо ми так зробимо, ми знімемо тоді всі питання. В нас цих питань нема, звісна річ. Але я кажу, що от основному в нас скарги на бюджет. Я розумію  чому, тому що бюджет не розглядає більш такі цікаві запитання. Так що я думаю, що це питання можемо зняти.

Друзі, якщо нема питань до Володимира Васильовича?

РИБАК В.В. Є ще питання? Як це в Ігоря Мірошниченка нема питань? Та я ж прийшов, щоб тут вирішити питання. Ми можемо вирішити всі питання. Повинні всі чути один одного і все буде нормально.

(Не чути)

РИБАК В.В. Ну, а нащо ми тоді прийшли? Всі ми не вирішимо, мабуть. Але багато питань ми можемо познімати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. …………..  позиція  стосовно євроінтеграційних процесів?

БОНДАРЕНКО О.А. Игорь, называется, если в зале, это значит на камеры и для публики.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас тут камери є.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я маю на увазі, що поза межами нашого комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі налаштовані серйозно по поправкам працювати.

РИБАК В.В. Ви ж бачите, що Чечетов уже виступає на державній мові. Тому я думаю, що нам треба зробити, щоб ми чули. Бо я ж не чую, ви як починаєте от там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скандувати?

РИБАК В.В.  ………. вам видають такі, що гучно….

(Загальна дискусія)

РИБАК В.В. Шановні друзі, тоді я побажаю, я не буду, бо в мене там ще зараз ще декілька нарад я хочу провести. Але я більшість комітетів хочу побути, послухати, які там є питання. Але я думаю, що ваш комітет буде прикладом, я хочу, щоб ви прикладом для нормальної роботи згідно Закону України про комітети. Добре?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо прагнути.

РИБАК В.В. То я бажаю вам успіхів, бо ви розглядаєте сьогодні дуже важливе питання, а потім ми після вас, уже 97 тут правок і статей не будемо розглядати, а декілька ви оставите, а Верховна Рада вже вирішить. Так, да? Я бажаю вам плідної роботи, спасибі вам!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Шановні колеги, як і домовилися, моя пропозиція така. Значить, хто встиг ознайомитися, Держтелерадіо своє тлумачення, свої ідеї, пропозиції на наші правки подало. І логічно, оскільки вони брали участь у підготовці урядового законопроекту, і логічно, що критикують наші поправки, оскільки вони зобов'язані захищати урядову версію законопроекту, значить. Є від громадськості ідеї і пропозиції. Якщо би ви не заперечували, хто пізніше прийшов, я говорив про те, що буквально, але я просив не загально, а по проблемах.

Перша проблема, нагадаю, в урядовому законопроекті – принцип формування Наглядової ради передбачений наступний: координаційні функції виконує Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. І вона формує Наглядову раду шляхом визначення представників  від  відповідних організацій громадських, основним видом діяльності яких є. і далі від освіти до  особливих потреб національних меншин і таке інше. І… Це 14 осіб. І три особи –  від Кабінет Міністрів. В урядовій версії заборонено, і ми це підтримали,  депутатам, чиновникам, там правоохоронцям, наскільки я розумію, бути в складі Наглядової ради.

У нас є кілька… у поправках немає єдиного підходу. Є кілька  підходів, які ми  пропонуємо, в цих всіх підходах пропонується розширити коло  суб'єктів  подання, щоб це були не лише громадські організації і Кабінет Міністрів, а і Верховна Рада. Зокрема в одній із версій  пропонується зберігаючий принцип, що ні депутати, ні чиновники, ні правоохоронці, але п'ять фракцій Верховної Ради делегують по одній  людини. Тобто п'ять осіб. Ну зрозуміло, що це представників громадськості чи медійної сфери і так далі, це п'ять осіб. І десять від громадських організацій, які тут …………в цій частині, що ну все-таки більш фахові, тобто ми шануємо і чорнобильців, і афганців, і інші категорії, ну все-таки  ті, які  до програмної політики телебачення мають більше відношення. Це телебачення, освіта, культура тощо. Тобто це перша позиція, треба обмінятися.

Друга  позиція у нас бюджетна. Я так розумію, що більшість із нас схиляється до думки, що якщо це спільне телебачення,  то це телебачення без реклами, бо…  Наприклад, я замаю таку позицію, що я не розумію тоді, в чому особливість   цього телебачення, якщо ми залишаємо комерційну рекламу і говоримо про захист спільних інтересів. І поки у нас і пиво йде,  там і горілка, і все на світі. Тобто я такого принципу не розумію.

В урядовому законопроекті пропонується… тема  реклами не чіпається, пропонується бюджетне фінансування і через чотири роки абонплата.  Ми розуміємо ситуацію з нашим народом. Я не думаю, що люди зрадіють, коли побачать, що ми закладаємо  абонплату. Так само тут треба   нам обмінятися –  які є принципи фінансування телебачення, про яке   ми говоримо. В принципі, це решта, ну, частково ще проблема залишається хто формує виконавчу структуру і як, я думаю, це дійдемо, тоді переговоримо. Ну, мені видається, що оце дві так би мовити концептуальні позиції, щоб ми обмінялися чи дійдемо ми до консенсусу, чи ні, чи будемо у сесійній залі визначатись, тому що такий варіант теж можливий, в сесійній залі визначатись або залишати редакцію першого читання урядову, або брати за основу редакцію депутатську, де ми розширили коло формування Наглядової ради. Якщо би депутати не заперечували, може Олександр, але я ж казав, що, в принципі, ваша позиція тут, ви ключові тези, я до Олександра Курдіновича звернувся, от ключові тези, Олександр, із експертами і працівниками комітету пропонує зберегти в редакції першого читання в урядовій. Так, я розумію, да? Тому, в принципі, аргументи. Да, прошу.

КУРДІНОВИЧ О.В. Доброго дня! Шановний Миколо Володимирович! Шановні народні депутати! Ми нашу редакцію намагалися викласти так дуже коротко і обґрунтовано. Але ж кілька питань стосовно цих двох великих пунктів, про які тільки що ви сказали, Миколо Володимирович.

Значить, перше. Що стосується формування Наглядової ради за участю представників політичних сил. Знову ж таки є кілька аргументів чому це не можна робити і один з них є правкою в вашому в іншу статтю, яку пропонуєте щодо незалежності від політичних партій суспільного мовлення. Це така сама правка народних депутатів, яку ви пропонуєте і, натомість, якщо ми знову ж таки залучаємо представників депутатських фракцій, то безумовно вони є представниками політичних сил, політичних партій і далі виникає питання, в якій кількості. Якщо брати за кількістю фракцій Верховної Ради, то сьогодні це 5, якщо буде завтра 6 фракцій, то відповідно нам прийдеться знову вносити зміни у склад Наглядової ради суспільного мовлення і знову переформатування, знову потрясіння певні.

Якщо це питання залишити неврегульованим ніби, ну, визначити інший механізм, якийсь загальний, то він знову ж таки працювати не буде. А, з іншого боку, я впевнений, що у фракції теж буде питання чому найбільша за кількістю політична партія і відповідна фракція лише один представник так само як найменша – 1 представник. Тобто буде багато  непорозумінь, які будуть вносити дисонанс в роботу Наглядової ради і, враховуючи політичний наш сезон, наступного року, то буде більше проблем, потрясінь, які не дозволять спокійно, зважено працювати саме суспільній телерадіокомпанії України. Це виключно такі головні міркування.

Ну, і відповідно там є правки щодо строку роботи як Наглядової ради, так і директора, і відповідно правління як у нас записано, там теж є 4 роки відмінності, а є 3 роки. Тобто, ну, воно має бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас 4?

КУРДІНОВИЧ О.В.  У нас 4, так. Ну, відповідно і правління, бо директор має так само 4 працювати як і Наглядова рада, ну, щоб воно було однаково. Ось. Ну це основні такі міркування, що стосується Наглядової ради і порядку її формування.

Що стосується принципів фінансування. Там, насправді, закладені будь-які можливі законні джерела фінансування системи, суспільної телерадіокомпанії. Там є фраза "джерелами фінансування може бути" і є, першим пунктом дійсно йде абонплата.

Що стосується запровадження абонплати, ми це розуміємо, необхідно буде приймати окремий закон, який регулюватиме порядок повністю, це навіть рішенням уряду, не входить до компетенції повної уряду, там треба буде приймати окремий закон. Інші джерела фінансування прописані останнім пунктом, які можуть бути. Тому тут жодних проблем немає, насправді, і фактично ми залишаємо всі можливості.

Що стосується реклами. Наявність реклами, це є, скажімо, такий страховочний варіант вже, таке джерело, яке, на мою думку, може бути, може його виключити за умови достатнього бюджетного фінансування. Це виключно практична така річ. Якщо ми зараз заборонимо рекламу як такову і у випадку відсутності бюджетних надходжень у роботі телерадіокомпанії, а я впевнений, що вони будуть, на жаль, ми відріжемо просто можливість ефективно, нормально і якісно працювати мовнику. Тому тут є багато нюансів пов'язаних в першу чергу з веденням фінансово-господарської діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр. Ми ще повертатимося коли вже, до якихось чіткіших речей. Тобто я зараз концептуальні речі, щоб ви почули, бо я прочитав зауваження, пропозиції Держтелерадіо сьогодні. Тому я знаю, думаю, важливо, щоб ви це почули.

Микола Леонідович Княжицький.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Ну, по-перше, ми знаємо, що ОБСЄ дало свій, скажімо так, стриманий висновок по цьому законопроекту, скоріше негативний. Ів Саломон, відомий експерт, підписала цей висновок. Є декілька зауважень. Одне з цих зауважень стосується того, що може у нас фактично, що? Що ви кажете?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говори, говори, Коля.

(Не чути)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Рада Європи не давала, але ми з нею говорили по… зустрічалися, говорили про цей законопроект.

Значить, головне питання, яке, одне з головних питань – не може бути паралельно державного і громадського телебачення. Тому необхідно передбачити ліцензування громадського телебачення і в моїх правках, внесених тут, це є. Що коли суспільне телебачення отримує ліцензію, то втрачається ліцензія національної телекомпанії і радіокомпанії, це створюється на їхній базі. Для мене це дуже принциповий момент.

Ще один принциповий момент, на жаль, в законопроекті не передбачено, що державні чиновники не можуть бути членам Наглядової ради. Передбачені лише певні категорії державних чиновників, такі як, наприклад, військовослужбовці. Значить, подав я поправки, де сказано, що інші особи, що перебувають на державній службі, ну, тобто передбачити, що всі будь-які службовці, державні службовці не можуть бути членами наглядових рад. Мені здається, це принциповий момент і ви, Микола Володимирович, якраз про це говорили.

Ще один принциповий момент, який, мені здається, надзвичайно важливим – це фінансування. Ми не можемо повністю робити цей орган залежним від влади. Тому відсоток, який пропонується за аналогічним принципом, як це в багатьох європейських країнах – це 0,05 відсотка видатків державного бюджету все ж таки закріпити як фінансування Національної телекомпанії для того, щоб уряд не міг впливати на цю компанію. Взагалі ця незалежність від уряду дуже серйозна тут, тому що тут голова Наглядової ради звітує до уряду. В мене питання: чому він повинен до уряду звітувати? Він може звітувати, наприклад, з фінансових питань? Так. Або може бути представник фінансів, надавати фінансовий звіт.

Окрім того, як  мені здається, це теж наша правка до законопроекту є, що публічна телекомпанія, публічний орган повинен звітувати і перед громадянами і обов'язково друкувати свій звіт про свої видатки і свої надходження.  В тих поправках, які я подав, це є, там цього не було. Значить, таким чином, це ще одне важливе питання. От, в нас виникає колізія, сказано, що…

БОНДАРЕНКО О.А.  Вообще-то там это есть…….. 30 страница, смотрите первую колонку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дійдемо. Дійдемо, подивимось.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я дуже радий, це дуже добрий. Я сподіваюся, що так само там є пояснення того, яким чином за жеребкуванням ми будемо вибирати в Наглядову раду представника релігійної організації або, наприклад, національних меншин. Чи означає це, наприклад, що якесь братство мало, невідомо яке, невідомо яка секта, вибачте, що я так говорю, тоталітарна, наприклад, але яка діє і яка зареєстрована, на підставі жеребкування може бути в Наглядовій раді і  мати одне представництво від релігійних організацій?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може бути, так може бути.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну оце проблема. Тоді…

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Одну секундочку, ми все ж таки живемо в країні з православною візантійською традицією, маємо інші традиційні для України релігії і не може бути диктат якоїсь однієї групи, це є в принципі небезпечно. Те саме, коли ми говоримо про національні меншини, вибачте, але проблеми гагаузів і вірмен можуть бути різними. Вони мають бути безумовно відображені на публічному телебаченні, має бути і наданий час, це має бути визначено в концепції. Але вибирати когось одного з них шляхом жеребкування – це не є правильний підхід. Мені здається, що замість цього краще було би більше ввести фахівців від засобів масової інформації, від організацій, які діють в галузі засобів масової інформації.

Крім того, є дуже багато, зараз Мін'юст, дякувати Мін'юсту, спростив проблему реєстрації громадських організацій і за тиждень можна зареєструвати громадську організацію. Тому я пропоную, щоб ті громадські організації, які дають туди кандидатів, хоча би 3 роки працювали у своїх сферах. Тому що це можуть бути абсолютно нікому не відомі організації, які шляхом невідомого жеребкування фактично сформують ці наглядові ради.

 І останнє. Коли ми говоримо про представництво від політичних партій, безумовно, партизація є шкідливою. Але якщо від фракцій меншості, від політичних фракцій, які представлені в парламенті, зважаючи на те, що ми є молодою демократією, там будуть не чиновники, а чітко визначені фахівці у тих самих сферах, але рекомендовані політичними фракціями, які є в парламенті, це був би позитивний крок для незалежності громадського телебачення.

Це коротко про ті поправки, які я подав, і вони є в цьому законопроекті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, дивіться, ну, логіка моя була така, що або ми зараз ще  послухаємо представників громадської організації, бо я хотів би таким чином, щоб ми зараз таке коло пройшли, а далі, коли вже по правках, вже тільки хто автор поправки і депутати дебатували. Бо, якщо ми 107 дискусій проведемо, ми тоді не завершимо. Тому якщо не заперечуєте, я знаю хто там, Тарас Шевченко. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Тарас Шевченко, директор громадської організації інститут "Медіа-права". Дуже дякую за запрошення, за можливість долучитись до дискусії. Ми вітаємо намагання Верховної Ради нарешті ухвалити Закон про суспільне телебачення.

По суті тих питань, які виставлені на обговорення. Ми розуміємо, що не буде ідеального формату у формуванні наглядової ради чи ради громадського телебачення, до всіх форматів можуть бути претензії. Тому тут доводиться покладатися на якийсь компроміс, ідеальної картини не буде. Тим більше в моделі, коли ми знаємо, що виконавча влада в принципі контролює все, ми розуміємо, що будь-яка модель, яка буде записана, все рівно буде давати можливість чинній виконавчій владі повністю впливати на формування ради. Але це не має бути пересторогою проти того, щоб рухатися далі з законом і ухвалювати його хоч в якійсь редакції.

Стосовно фінансування, ми підтримуємо і позицію пана Миколи про те, що не повинно бути реклами, цей телеканал має відрізнятися чимось якісно від інших. І так само позицію пана іншого Миколи про те, що було б добре прив'язатися до певного відсотка фінансування з державного бюджету. Оскільки хоч мінімальні гарантії по фінансуванню з державного бюджету законом встановити можна. Якщо це волюнтаристські рішення держави, скільки коштів виділити в той чи інший рік це надає набагато сильніші можливості впливу ніж, якщо це, принаймні, виділено окремою стрічкою в бюджеті, як до речі раніше було по Національній телекомпанії, а потім це було скасовано. А тим більше, якщо встановлена мінімальна гарантія у відсотках до ВВП, тобто сума, яка не може знижуватися, це грузинський варіант. І в законопроекті, над яким ми працювали з Андрієм Шевченком, це було передбачено. Тому ми вважаємо, що це корисна річ, яку варто було б зробити.

Не буду займати багато часу, я розумію, що тут є багато що дискутувати, але лише короткі репліки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

БОЛЬШАКОВА О. Дякую. Ольга Большакова, Незалежна асоціація телерадіомовників.

Я теж буду дуже коротко, дві позиції, по-перше, щодо наглядових органів ми є прибічниками того, щоб вони формувались за участю якнайширшого кола представників інтересів різних верств населення.

В тому числі мені хотілось заперечити в тому, що Україна є православно-візантійською державою, Україна є світською державою за Конституцією у нас церква відділена від держави і тому, якщо і буде представництво від різних конфесій, то вони мають бути рівними перед державою в цьому питанні.

І друге. Щодо реклами абонентської плати ми теж підтримуємо і позицію Інституту медіа права, має  бути певний відсоток абонентської плати, принаймні на перехідний перший період забезпечений чи фінансування з бюджету. І ми є противниками реклами, оскільки реклама буде обов’язково провокувати комерціалізацію програмної концепції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Друзі, якщо би ніхто не наполягав рушили б по поправках. Тому що роботи багато, не заперечуєте?

Ігор Мірошниченко, історично перша поправка, два слова скажеш.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. …(Не чути)

 Разом із тим, що Кабінет Міністрів  пропонував, я деталізую головне завдання створення суспільного телебачення. Я не бачу тут ніяких таких суперечливих моментів, якщо у когось з колег є, не буду дискутувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А далі по тексту немає, головного завдання?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Воно є, але в преамбулі…

БОНДАРЕНКО О.А.  Если посмотреть, оно повторяет сразу… смотрите ниже статья 1, 4, 1 подпункт то же самое.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Мені здається, що у преамбулі було б доречно якраз викласти головну мету, власне, створення цього суспільного телебачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули пропозицію, шановні колеги? Хто за підтримку поправки номер 1 Ігоря  Мірошниченка. П’ять, шість, сім, вісім. Підтримується.

2 поправка Ірини Геращенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто проти? Хто утримався? Я ніби, щоб швидше, по принципу, що рішення для протоколу, давайте тоді повністю…  2 поправка  Ірини Геращенко. Ірина пропонує цю статтю  зняти, виключити. Оскільки її немає, важко зрозуміти, так би мовити, може ідея була й хороша. Хто за те, щоб підтримати цю поправку прошу голосувати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Якщо ми… Тут ситуація така, наскільки я розумію, логіка Ірини була взагалі проміжну оцю організацію, яка буде створюватись скасувати тоді дуже суттєво міняються закони. І власне її треба було почути.

Я, наприклад теоретично готовий був її підтримати. Але треба почути, що вона, яке вона бачення має, оскільки її немає, то це дуже складно. Якщо ми її зараз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але друзі, ми зобов’язані голосувати по кожній правці бо тоді… Значить я думаю, що  можливість в Ірини буде…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Може колега по фракції щось підскаже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … можливість в Ірини, кожний може наполягти на своїй поправці в сесійні залі, можливість буде висловитись.

(Не чути)

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ні, тут концептуально просто. Тому голосувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але все рівно мусимо голосувати, хто за те, щоб підтримати другу поправку Геращенко, прошу голосувати.  Хто проти? Утримався? Утрималися. Поправка не підтримана – плюс-мінус.

3 поправка групи народних депутатів, значить, де пропонується, в частину першу статті 2 викласти в редакції, тобто додати ще статутом  Національної суспільної телекомпанії України, який затверджується  Кабінетом Міністрів, щоб складовою правової діяльності зробити   і статут. Що громада каже?

БОНДАРЕНКО О.А. . Техническая, надо поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що  це тоді зобов'язує Кабінет Міністрів, так би мовити,  тобто статут теж уже є  елементом складової правової підстави для  діяльності телекомпанії.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж не затверджуємо. Хто за те, щоб підтримати третю поправку прошу голосувати. Хто – "за"? Проти? Утримався. Один утримався, решта – за.  Третя прийнята.

Омельченко пропонує, тут виходить у нас так, що це: і Омельченка, і Медяник подібні пропозиції. Тільки треба було виділити у них так само що вони додають… Що? Ну, вони "міжнародних договорів" додають, я зрозумів, да? Ще додають плюс "міжнародних договорів".

Тут дивіться, яка історія, тоді якщо ми, бо, в принципі, ми зараз проголосували уже нашу поправку, і, таким чином, ми визначили, фактично… Да? Визначили. Тому з формальної точки зору нам треба…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Туди в нашу додати "міжнародних договорів".

КОНДРАТЮК О.К.  Частково врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, є логіка. Тоді до 3 поправки, яку ми проголосували, додати з 4, 5-ї пункт "Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою". Логічно? Так, логічно.

Тоді давайте таким чином: це означає, що ми 4-у і  5-у частково враховуємо і тоді редакційно додаємо до третьої? Так? За те, щоб частково врахувати 4-у і 5-у, Прошу голосувати. Приймається. Хто утримався? Одноголосно. Так, частково.

6 поправка. Групи товаришів, про припинення діяльності. Тут додаються…

_______________. Принципи, принципи…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, принципи діяльності. Додається незалежність, розшифровуємо, управління та поточної діяльності. Те, що і Микола Леонідович говорив, "службових"… Ну, розширити, "посадових, службових, політичних партій, прозорості, відкритості …….,відсутності дискримінації за будь-якою ознакою.

От я не знаю, в чому наша була  геніальна ідея по дискримінації. Решта я, в принципі, розумію. Саша, в чому у нас була ідея про дискримінацію?

АБДУЛЛІН О.Р. Так це – конституційна норма. У нас є Закон про заборону дискримінації, про кримінальну відповідальність, адміністративну відповідальність…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, я сприймаю як співавтор з Абдулліним вашу непримиренну жорстку критику.

Значить, якщо би мої колеги не заперечували, Томенко, Абдуллін, Раупов, то ми пропонували вас підтримати без позиції 7.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Ну, в мене це, в мене єдине, що застереження. Дивіться, ви пишете: в незалежності політичних партій. Але якщо ми дійдемо до принципів формування цієї ради, то політичні партії, якщо ми проголосуємо і підтримаємо, що вони делегують своїх представників, то вони вже не незалежні.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нє, дивіться.... Дивіться, от яка є практика в регулюючих  органах? В Національну раду, наприклад, призначає парламент, але члени Національної ради є незалежними. Тому  в даному випадку незалежність від партії, я думаю, це може бути. Там фракції можуть делегувати представників, але вони  можуть бути незалежними.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К.  Шановні колеги, але я вас прошу подивитися, ще на поправку 22-у Ігоря Мірошниченка. Наскільки я розумію, вона  абсолютно подібна до цієї сьомої.  Теж називається вона ………….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забороняється втручання, і так далі, і так далі. Да?  Ну, вона тут перекликається, тоді якщо ми дійдемо, то це будемо об'єднувати. Наша колега експерт Ради Європи Ів Саломон, прошу.

ІВ САЛОМОН.  (англійська мова)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, то що? Може в такій версії тоді, да? Щоб нам не втягувати ще наш …..дискримінаційність цій дискусії звучить. За, фактично, ухвалити, мінус 7-а позиція.

СТЕЦЬ Ю.Я. А де там гендерна? Так гендерна це ще гірше.

_______________. А почому проблема 7-ї, це нормальна норма.

_______________. Це конституційна норма.

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте голосувати спочатку в цілому, якщо в когось є заперечення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за? Хто за поправку номер 6, прошу голосувати.  Раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім. Хто проти? Утримався? Ми з Мірошниченком. Прошу запишіть, що ми там, де преса, потім... Я жартую. 7-а прийнята.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома, сьома Ірини...

_______________.   Я пропоную підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, про принципи.

_______________.  Це принципи, там є збалансованого інформування суспільства. Давайте підтримаємо.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі! Дивіться…  почекайте, ми поправку… ми її підтримуємо, тому що в першій частині нашої поправки, яку ми проголосували (номер 6), ми вже проголосували "всебічного і об'єктивного інформування". Тут:  "всебічного, об'єктивного і збалансованого…". Ну якщо ще слово "збалансованого" можемо…

БОНДАРЕНКО О.А.   ….одно слово, если сильно кому-то  понадобится…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо принципово…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну редакційно – це одне слово її підтримати.

(Шум у залі)

_______________.  Збалансованість інформації, вибачте мене, це теж…

_______________. Суб'єктивне поняття. Це суб'єктивна категорія.

_______________.  А "всебічний" – не суб'єктивна категорія?

_______________. Всебічна – також.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це не принципово, друзі. Давайте редакційно підтримаєм.

_______________. Принаймні, щоб воно було записано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за 7 поправку Геращенко, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно.

8-а Мірошниченка.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ну є суспільнозначимі події, тому що можуть же ж у нас бути…

Ну почекайте! Якщо у нас голова колгоспу відкриває якийсь дитсадок і за це заплатив гроші джинсою…

(Шум у залі)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Шановні колеги, я підтримую тут Ігоря. Поясню чому. В медіапрактиці  є суспільно  значимі речі, які деколи не обов'язково  можуть бути політичними. Гра національної збірної – це суспільно значимо річ, і про це приймаються закони: про доступ до суспільно значимих речей. Або якийсь великий національний форум – це суспільно значима річ. І функції публічного телебачення – це показувати. Тому я пропоную підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це редакційно теж.

(Шум у залі)

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте. Ставимо на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я не бачу тут, що щось таке воно страшне. Хто за те, щоб редакційно 8 поправку підтримати? Хто –  "за"? Проти? Утримались? Одноголосно.

9 поправка. Виключити пункт. Який? Оце "всебічне"? Автоматично ми зараз або проголосуємо… Ми же проголосували рівно протилежне.   Тому за те, щоби відхилити 9 поправку, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався? (Шум у залі)

 Ну да. Омельченка. Ну на автоматі, не будемо голосувати, ідентична поправка, теж ми її відхиляємо. 9-а, 10-а – відхиляємо.

11-а. Геращенко. Ще один тут пункт, ось є: дотримання  соціальної… Вона пропонує додати пріоритет   суспільних інтересів над комерційними та політичними інтересами. Додати.

Давайте тоді так. Друзі, давайте тоді зараз глянемо. У нас всі поправки внизу, передивіться: 11-а, 12-а, 13-а, 14-а, 15-а. Всі про розширення тлумачення. Давайте ми їх глянемо. І яка найбільш лягає. Геращенко - пріоритету суспільних; Мірошниченка – норм суспільної моралі, традицій, культури, поширення сімейних цінностей; Геращенко – заборони дискримінації за расами, висловлювання, вираження і вільні висловлювання; Мірошниченка – поглядів …..

_______________. Я, до речі, погодився з вираженнями. "Вираження" замість "висловлювання".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, 14-а, всі підтримують. Тому що це редакційно правильно, 14-а. А давайте тепер не по редакційній, а по таких принципових речах. От, 11-а. 11-а, додаємо, чи? Додаємо.

_______________.   11-у пропонуємо і 14-у, а решта відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте за 11-у. Хто підтримує 11 правку, прошу голосувати. "Проти"? "Утримались"? Одноголосно.

12 поправка.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А що ви проти? Дотримання норм. Почекайте, а чого,  ви проти норм суспільної моралі?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ну, почекайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую, я підтримую.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Поширення сімейних цінностей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За 12 поправку хто "за"? Хто проти? Утримався? Один - утримався. 12-а підтримується. 11-а, 12-а, - підтримали.

13-а, Геращенко. Тут уже, ми написали "дискримінацію", тут ще вона розширює. Я думаю, достатньо, вже один раз ми написали про дискримінацію. Ну, це фактично норму Конституції вона переписала.

Тим не менше, 13-а, хто підтримає поправка Геращенко? Три. Хто проти? Утримався? Решта утрималась. Відхиляємо 13-у.

14-у ми вже голосували. Редакційно підтримуємо 14-у.

15-у? Ігорю, ми тут вже частково.

МІРОШНИЧЕНКУ І.М. Ну, "вираження" замість "висловлення". … шкодять національним інтересам та відповідають усім засадам державотворення.

_______________.  Ну, слухайте, колеги! Я ж не хочу тиснути на вас, агітувати. Але мені здається, що це важливо. Тому що, та ну, скажуть, що я тут сиджу, тисну.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, прошу. У нас ще, колеги, є свіжі ідеї?

Да, прошу пані Ів  Саломон.

ІВ САЛОМОН.  (Виступ англійською мовою)

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігорю, я… Тут колега Бондаренко говорила, проблема в тому, що хто визначає національні інтереси. От якщо Партія регіонів скаже, що ваша ідеологія шкодить національним інтересам України і вас заборонять. На підставі цієї частини можна, якщо вони будуть… Або навпаки станеться.

Тому, тут, безумовно, певна небезпека…

 (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. …….поправку прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Не проходить поправка. Рухаємося далі.

16-а, Геращенко. Виключити. Тут в незалежності від органів державних органів…………, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб. В незалежності. Напевно, треба залишати…..

БОНДАРЕНКО О.А. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба зберігати. Тоді відповідно 16  поправка. Хто – "за"?

ГОЛУБ О.В.  Миколо Володимировичу, включіть мікрофон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 16 поправка, хто за? Проти? Утрималися? Відхиляємо тоді 16-у.

17-а, Мірошниченка. Друзі, змобілізовуємося, це рівно десята частина.

Тут уже у нас було, тоді є пропозиція в частині тут пріоритет у нас уже є, тобто…

_______________. Ми його проголосували вже?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми його проголосували. Це вже частина буде редакційно.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А друга частина 75 відсотків…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут логічно, якщо це спільне телебачення, 75 відсотків, інша справа як його зробити? Неможливо.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З фінансової точки?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Звичайно… Давайте будемо тоді купувати чужі програми…

БОНДАРЕНКО О.А. Дело в том, что есть другой выход, когда не могут пользоваться программным продуктом региональных телерадиокомпаний, ребята.

_______________. Вітчизняних…

БОНДАРЕНКО О.А.  Отечественных..

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  … телекомпаній – це все рівно власний продукт.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дозвольте?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Суспільне телебачення будується на базі регіональних телекомпаній.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дозвольте.

БОНДАРЕНКО О.А. Это будет ужасный эфир, отвратительный…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановні колеги! Ми ратифікували Конвенцію про транскордонне мовлення. Є європейська практика за якою, по-перше, в усіх європейських країнах,  ми зараз підписуємо асоціацію. Сказано, що має бути певний відсоток продукту європейських країн як правило це не менше 50 відсотків. Україна туди входить, власне, входить…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Росія туди не входить…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Але таке питання… Росія не входить…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  У нас російський продукт 75 відсотків замість українського.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Почекайте, я про інше говорю…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Де у нас українське телебачення?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є відсоток, який гарантує захист незалежних продюсерів в європейських країнах. Тобто має бути певна кількість програм як правило виготовлена незалежними продюсерами. Це вже тоді не власне виробництво, якщо хтось, українці зробити продакшен-студію і зняли художній фільм, то для національного каналу це не буде власною продукцією, а це буде відбуватися.

Тому я би цей пункт в принципі, можна сказати, що 50 відсотків європейського продукту в тому числі українського. Можна сказати, наприклад, що мінімум 10 відсотків, так як і європейська практика продукту мінімум 10 відсотків, продукту незалежних українських продюсерів.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це важко визначати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це визначається в Європі, бо ми тут обмежуємо всіх від національної телекомпанії – це абсурд. Ми її тут робимо анти суспільною цим пунктом.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Колеги, я хочу сказати, просту річ. Ми ж говоримо зараз і розуміємо чітко, що мається на увазі. Сьогодні Росія не підписала угоди про транскордонне мовлення, правильно?

Воно не входить до переліку тих країн, тому що сьогодні на українському телебаченні мінімум 75 відсотків, і тут питання не в тому, що це російський продукт. Питання в тому, що наші журналісти сьогодні взагалі не задіяні в процесі виробництва телевізійного. Давайте створимо ще суспільне мовлення і там будемо так само транслювати, ретранслювати російські програми. Це абсурд. Суспільне мовлення для того і створюється, щоб ми виготовляли свій продукт. Я до речі передбачив…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно. Але "свій" це український, не обов'язково виробництво самої компанії. Власний продукт це виробництво самої компанії.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Добре. Давайте відредагуємо, ми наголосимо на тому, що це має…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітчизняного виробництва. Національного виробництва?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Національного виробництва.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Інша справа.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Але знову ж таки, щоб не було уловок. Тому що в нас сьогодні знімають російські серіали в Україні і кажуть, що це національне виробництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор, це зрозуміло. Микола в чому правий, тому що дійсно ніколи суспільне телебачення не буде робити, наприклад, свої фільми. Однозначно, воно в когось буде брати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. А воно потрібно?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може колись і буде робити.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Запитання. А потрібні ці фільми на суспільному телебаченні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чому кажу, якщо ми хочемо якусь цифру поставити, то тоді тільки національного виробника, а не власника, тільки національного виробника. Якщо ти погоджуєшся національного, що твоя правка звучить як національного виробника, то в цій редакції я готовий підтримувати національного виробника.

Давайте тоді таким чином. Перша позиція у нас редакційно і так враховується, ми вже проголосували там трішки інакше, практично так само проголосували. А друга частина, Ігор пропонує в редакції програми національного виробництва становлять не менше 75 відсотків. Так я розумію чи як?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я хочу все-таки озвучити, напевно, в сесійній залі, тому що це дуже важливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді залишаємо так як воно є.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А з іншого боку краще вже, якщо компроміс говорити національний ніж взагалі це викинути, це також питання. Я кажу, якщо ми зараз через те, що я напишу "власного", взагалі її запоремо, то краще нехай буде "національного", але щоб підтримали.

Що Андрій скаже?

ШЕВЧЕНКО А.В. В Європі прийнято не фіксувати власний продукт, а гарантувати виробництво незалежних продюсерів і незалежних компаній, це один шлях. І друге, якщо ви все-таки підете шляхом розширення до вітчизняного продукту, треба, щоб ця цифра включала європейський продукт, інакше це буде суперечити конвенції про транскордонне телебачення. Наприклад, 75 відсотків там чи 50 разом з усіма учасниками конвенції.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Це Микола вже сказав.

(Не чути)

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ну, тоді треба прописати конкретно, хто туди входить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це тут ми не пропишемо. Тим більше, друзі…

ШЕВЧЕНКО А.В. Чому ні? 75 відсотків європейського продукту. Я ще додав би, наприклад, мінімум 10 відсотків національних незалежних виробників.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Давайте так.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Я хочу наголосити, що йдеться про статтю першу. Друзі, я єдиний серед вас нетелевізійник. Йдеться про статтю першу. Про принципи. Ну, хіба ми в принципах будемо розписувати відсотки? Ну, друзі, що? Це з точки зору навіть ідеології закону, це, може, десь воно найдеться десь, ці ідеї і відсотки куди, ну, в принципах не можна. 10 – тим, 15 – тим. Це суперечить логіці документу.

Тому давайте залишимо цей, про ці відсотки подумаємо, як нижче зайдемо. А тут залишимо, воно уже проголосовано, пріоритет суспільних інтересів вже проголосовано.

Ну, я вставлю все рівно для чистоти повністю правку 17. Хто –   "за", прошу голосувати. Проти? Утримались? Не підтримана.

І редакційно тоді, редакційно. Я так розумію, така позиція, що редакційно ми вже проголосували першу частину.

Карпунцова 18-а –  прозорості і відкритості. У нас що, не було прозорості і відкритості? Десь щось подібно було, ні?

_______________.   У нас – "об'єктивність".

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас …… була прозорість ….           

_______________. … національного та європейського виробництва…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Національного та європейського, не менше 70 відсотків національного та європейського виробництва.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Європейського, це ….. Що таке? Казахстан також каже, що він Європа!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте пізніше, не в принципах, не в принципах. Дивіться, по Карпунцову у нас подібна норма прописана в першій частині. Тому, 18 стаття. Хто –  "за"? Проти? Утримались? Відхиляємо 18-у.

19-а. Переходимо до статті четвертої "Основні завдання". Значить, це були "принципи", тепер "завдання". Наша групова поправка. Ага, тепер ми теж повторюємо. До речі, ми сюди написали…                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 те, що ми вже проголосували. Значить, от дивіться. В нас тут тепер було: не упереджене, значиме в Україні і за кордоном – ми проголосували. Значить, не знаю що, ми ж подібне голосували. Так виходить? Не знаю, як нам тоді погоджувати? Це ми проголосували в чому? Що діяльність базується, да?

______________. Завдання...

ГОЛОВУЮЧИЙ. На принципах, це в принципі ми проголосували.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міжнаціональне ..... значить, є пропозиція така, дивіться, ми...

Є пропозиція проголосувати з цими додатками. Другу залишаємо,  як була в урядовому, да, без "порозуміння". Да? Розуміючи, що ми кожний день за порозуміння, значить, оце суспільно-значимі події тоді подивимося, якщо воно в принципах є – може, тоді сюди не треба їх.

Тепер, чи оце залишаємо – решта, про надзвичайні ситуації?

_______________. Залишаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Напевно, треба "надзвичайні ситуації", да? "Надзвичайні ситуації" треба. Ну, тоді за виключенням додатку до пункту 2 і  пункту 1, які вже у нас  урегульовані, а міжнаціональні – ми знімаємо. Ставлю на голосування 19-у, тобто...

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  В мене пропозиція, перепрошую. В мене там далі йдуть правки, вони. В принципі, практично, співпадають з тими, що ви зараз, що ми зараз голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, ми все рівно мусимо що сь взяти, а тоді....

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Добре. Давайте, за основу беремо це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.... да, 19-а. Проти? Утримались? Приймається. 

І 20-а тоді в Ігоря, що ми редакційно тоді?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я би просив тут два моменти врахувати. Вот 4-й пункт все ж таки замість того, що там написано, мені здається, що це важливо, замість 3-го, який ми вже проголосували, редакційно....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додати ще один пункт.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Замінити 3-й, який ми проголосували, 4-м. і у пункті переліку задоволення інформаційних, культурних та освітніх потреб написати: історично-документальних.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це, тут є логіка, да, історична.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, бо там не враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Історично" правильно чи "історико"? "Історично" чи "історико"?  І Ігор пропонує із його правки...

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Все інше тоді можна...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Із його правки, Ігор пропонує, підтримати норму конституційну, до речі, наголошу, розвиток і зміцнення статусу української та сприяння розвитку мов. І історико-документальних, так, Ігор, я розумію?

Хто за цю поправку, прошу голосувати. Хто –  "за"? Проти? Утримався? Приймається.

21 поправка. Переходимо до Наглядової ради. Значить, в цій статті зараз ідеться про завдання Наглядової ради. Ми вже говорили, значить, в редакції урядовій, який ми проголосували в першому читанні – 4 роки. Тут група товаришів закладає 3 роки.

КОНДРАТЮК О.К.   Група товаришів – це ви, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я серед цих товаришів. Значить, і додає низку регламентуючих норм, зокрема, тут директор у нас, а там

КОНДРАТЮК О.К.   Голова правління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова правління, да? Голова правління. І додається перелік обов'язкових ніби дій, штатний розклад, звіт, оприлюднення. Тобто прозорий характер, ну, як ми задумували, наша група, прозорий і зрозумілий характер діяльності Наглядової ради перед громадськістю. Тобто ми ще додали фактично чотири позиції того, що повинна Наглядова рада робити.

Значить, 3-4 роки, Андрій, може, ти 3-4 роки, яка логіка у нас? Тут от позиція 5, 9 – я розумію всі позиції. Я вже сказав, що йдеться про те, значить, вся інформація повинна бути оприлюднена і всі повинні знати, що робить Наглядова рада. Значить, поки що дискусійне, бо Олександр вважає, що 4 роки треба залишати в Наглядовій раді.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Так а що тут пропонуємо, 3 чи 4?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А перехідний період?

ГОЛУБ О.В. Просто там в наступному положенні там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прикінцевих?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перехідних 4 роки?

_______________. Тому логіка прив'язки була до 4 років.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ми підтримаємо ще 4, да?

КОНДРАТЮК О.К. Я підтримала би.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось дуже довго.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді Олександр правий. Якщо в перехідний 4, то треба тоді лишати 4. Тоді є логіка, що ми на цей перехідний період призначаємо, ну, виконавчу структуру, тоді логіка є в 4 роки, я вважаю.

Значить, Андрій, давай тоді ми поступаємося, значить, 3 ми знімаємо, 4 залишаємо. Значить, і пропонуємо  все-таки додати ще  5, 6, 7, 8, 9 пункт для публічності діяльності. Значить в такій редакції хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Приймається.

По директору я пропоную, як дійдемо ми зараз до директора тоді зредагуємо, чи  директор чи голова там правління…

КУРДІНОВИЧ О.В. Одне маленьке зауваження, тут просто пункт такий є щодо затвердження штатного розкладу і розмір оплати праці працівників. Якщо буде  бюджетне фінансування, пряме бюджетне утримання, то тоді буде діяти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. То Кабмін затверджуватиме чи що?

КУРДІНОВИЧ О.В. Не Кабмін, а Єдина тарифна сітка – це зовсім інший документ, який регламентує оплату працю …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Наглядова рада не може це затверджувати.

КУРДІНОВИЧ О.В.  … вона не може – це поза її повноваженнями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді це виключаємо – слушно, тоді це треба виключати. Штатний розклад виключати тоді треба. Підтримуємо.

22 поправка Ігоря він пропонує викласти, а так і називалася стаття чи ти пропонуєш нову статтю незалежність? Так.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Це писав я,  в липні місяці, тому я зараз не можу зрозуміти чому вона  тут вивалилась, якщо чесно.

КОНДРАТЮК О.К.   То ж я тобі казала … до статті 7…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. А от власне, точно…

КОНДРАТЮК О.К.  Бачиш, як я уважно читаю…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Точно.

БОНДАРЕНКО О.А. Смотрите, друзья, я  немножко Николая …. "забороняється втручання державних органів та  органів місцевого самоврядування  їх посадових службових осіб, а також недержавних організацій". Из этого списка выпадает любое физическое лицо, которое может оказывать воздействие, что мы с этим …..

КОНДРАТЮК О.К. Ми включали, у поправці номер 7 ми це включили, а тут тільки редакційно…  Сказати, що редакційно вона включена і все. Добре.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Але є обов’язки суспільного мовлення щодо поширення повідомлень органів влади визначається виключно  цим законом.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Це якраз посилює…

БОНДАРЕНКО О.А.  То есть по сути, я так понимаю, что отпадает необходимость у  нас уже все это включено голосовать бессмысленно. Так.

КОНДРАТЮК О.К.  Ні, за другу  поправку, щоб включити її в 7 поправку.

БОНДАРЕНКО О.А.  Обов’язки щодо поширення   визначаються виключно цим законом. Тобто по суті мы предлагаем Игорю отказаться от первой части и голосуем только за вторую, так?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Добре.

БОНДАРЕНКО О.А. Кто за то, чтобы в 22 поправке оставить второй пункт?

КОНДРАТЮК О.К.   І включити його до …

БОНДАРЕНКО О.А.  Против, воздержавшихся нет.

23-я, Карпунцов, пункт 23 часть 2 статьи 7 после слов "зі свого складу" доповнити словами "строком на два роки". Все видять обоснования? Законопроектом не визначено строк на який обирається голова його заступник, секретар наглядової ради, що свідчить про наявність прогалин з цього приводу. Что там скажет господин Курдинович, Яна и наши эксперты?

_______________. Чотири роки…

БОНДАРЕНКО О.А.  Что, что? Вы хотите оставить четыре?

_______________. Ми ж говорили про чотири…

_______________. Так, якщо чотири є, а керівництво…

БОНДАРЕНКО О.А.  Отклоняем.

(Загальна дискусія)

БОНДАРЕНКО О.А. Головуем тогда за 23 поправку Карпунцова, кто за? Кто против? Кто воздержалсся? Воздержались единогласно.

24-я, Ирина Геращенко предлагет слова "про наглядову раду НСТУ" виключити. Читаємо повністю. Затверджує положення про наглядову раду   НСТУ,  правління НСТУ…  мы поднимали раньше этот вопрос…

_______________.  У неї стара тема…

БОНДАРЕНКО О.А.  Значит отклоняем, да?

24-я, поправка ставлю на голосование. Кто  - "за"?

_______________. Що відхилити?

_______________. Ні, хто її підтримує?

БОНДАРЕНКО О.А.  Хто  - "за"? Хто против? За поправку.  Кто воздержался? Единогласно воздержались.

25-я, Николая Княжицкого. Такую редакцию просит, затверджує положення про ревізійну комісію НСТУ, затверджує інші внутрішні документи відповідно до статуту та вносить зміни до них. Николай, что скажете в обоснование?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Справа в тому, що ці норми, які є тут, вони затверджені в статуті, тому прописувати це і тут, і в статуті, мені здається, немає сенсу.

БОНДАРЕНКО О.А. Ну, у вас, по сути, видите, поправка отличается тем, что там утверждаются и положення, и правління, а вы оставили только ревізійну комісію.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ну тому що, от, правління це є і в законі, і в статуті, ми вже про все це говорили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, то есть, у нас просто технический диссонанс.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Абсолютно вірно.

БОНДАРЕНКО О.А. Поддерживаем Николая или оставляем в старой редакции?

Есть какие-то риски, господин Курдинович? Не видите никаких рисков.

КУРДІНОВИЧ О.В.  Абсолютно рисков никаких.

БОНДАРЕНКО О.А. Не видите никаких рисков. Значит, давайте поддержим Николая, 25 поправка ставиться на голосование. Кто "за?? Кто против? Воздержавшихся нет. Единогласно.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Один утримався.

БОНДАРЕНКО О.А. O, sorry, sorry, один воздержавшийся.

На 26-й остановились.  

Веде засідання М.Томенко

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друзі, до найскладнішого питання підходимо – до Наглядової ради. Ще раз представлю, як би, бачення нашої групи чотирьох стосовно того, ми працювали з експертами в тому числі, як ми намагалися знайти певний компроміс і, як би, довіру до Наглядової ради в усіх її сегментах, і громадських, і, там, політичних, і всіх інших.

Передбачається наступне. Ми скоротили кількість громадських організацій із 14 до 10, вважаючи, що так, що є дуже вадливі з точки зору представлення в Наглядовій раді. Тобто ми зняли якісь спеціальні там речі, тільки такі, як би, галузеві, чи як сказати.

Друга позиція. 5 ми поставили квотами депутатських фракцій. значить, логіка наша була така. Далі ми пишемо, що ми вже писали: депутати не можуть бути, міністри не можуть, чиновники всіх рангів не можуть бути. Значить, фракції делегують представників громадськості. Значить, наша позиція така, що на перехідний період, коли твориться телебачення повинна бути довіра в усіх середовищах, що воно підконтрольне.

Стосовно кількісних параметрів, значить, вас поінформую, що до 2017** року не буде 6 фракцій, може бути утвориться тільки парламентська група, якщо ми в Регламент внесемо, фракцій не буде, буде 5 фракцій.  А з 2017 року, ну, як буде 6 фракцій, то внесемо зміни про 6 фракцій. Тобто логіка наша була така, що за п'ять політичних сил, які представляють, певні ідеологічні відмінності мають, от за них проголосували, вони мають право делегувати громадського діяча, авторитетну людину туди.

От ми виходили з цієї логіки, тому що, розумієте, жереб така штука, от жеребкування, от уявимо собі не принципово, Нацрада чи Держтелерадіо жеребкуванням займається. Повернемось у цю кількість 15, і Микола не даремно говорив тут, може так статися, наприклад, що від релігійних організацій буде організація, яка представляє, наприклад, хасидів, є така організація, хасиди будуть представлені. Від національних меншин будуть представлені, наприклад, одні кримчаки. І ми наберемо в Національній раді такі сегменти суспільства, де 70 відсотків не буде представлено і суспільно виражених позицій і так далі. І що, при всій повазі до них, вони ж не можуть стратегію думання суспільного телебачення робити. Ми намагалися мінімізувати ризики від жеребкування. Тим більше, от повірте мені, там я знаю афганську організацію, ветеранську організацію, тут було так само. При всій повазі до афганців, при чому тут афганці, що делегувати людину, вони що, будуть визначати стратегію розвитку телебачення.

Тому ми от хотіли, освіта, наука, спорт, журналістика, правозахисні речі, діти, тобто те, що найбільш значиме. Я презентував нашу позицію, пан Олександр, зрозуміло, залишає позицію, яка була у них, і в Миколи є інший підхід. Микола скаже свою позицію, ще третій  підхід.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я пропоную, якщо мене тут колеги не зрозуміли, я взагалі пропоную релігію в даному випадку виключити, хоча я за те, щоб релігійні питання і програми були на цьому громадському телебаченні. Але,  оскільки ми не можемо рейтинговим голосування обирати якусь релігію чи віддавати якісь переваги, то я пропонував би її виключити.

І те що я пропоную, воно дещо кореспондується з поправками колеги Шевченко. Тому я пропоную освіта і наука, тобто це дві схожі між собою організації. У моїх пропозиціях було те, щоб це було освіта, наука один, журналіста, друковані засоби масової інформації, правозахисна і творча сфера, щоб ми скоротили, щоб ми звузили до цих сфер. Потім, щоб це було все ж таки не голосування, а конференція цих громадських організацій, які між собою рейтинговим голосуванням в Національній раді обирали б своїх представників туди, і щоб там були безумовно представлені представники громадських організацій, які працюють більше трьох років, щоб була ця кваліфікаційна ……  Тому що організації мають себе якимось чином зарекомендувати, щоб це були відомі організації. Тому в мене цей механізм, мені здається прописаний непогано і я теж намагався включити те, що колега Шевченко туди вписував щодо організацій, які діють в сфері журналістики, щоб збільшити їхню присутність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, у Андрія теж поправка.

АБДУЛЛІН О.Р. У Шевченка дві поправки.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Андрій, ти там окремо ще?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми його виключаємо з нашої…..

ШЕВЧЕНКО А.В. Я загалом підтримую логіку, яка озвучена Миколою Томенком. Але для більшого вибору варіантів зареєстрована окремо поправка. Я нагадаю, вона виписує механізм конференції медійних організацій, які шляхом свідомого голосування делегуватимуть людей. Ця історія була придумана в законопроекті, який реєструвався на минулому скликанні, ми його розробляли з Тарасом Шевченком, з Дмитром Котляром і з Романом Головенком. Якщо пропозиція Миколи Томенка не набере більшість, просив би розглянути ще варіант конференції з виборами представників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, у мене конструктивна пропозиція, дивіться, давайте поетапно. Значить, там, тут 3 позиції є: суб'єкти подання, потім, хто там, так би мовити, забезпечує і в якій спосіб це робиться. Якщо, наприклад, ми зараз не підтримуємо нашу пропозицію, що 5 від фракцій, значить, чи підтримуємо? Тоді далі будемо рухатися, давайте поетапно. Хто за те, щоб в цьому числі було 5 представників громадських там організацій і так далі, що делеговані п'ятьма фракціями Верховної Ради України.

Прошу голосувати. Хто – "за"?

_______________. Почекайте! Конкретно 5 фракцій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожна фракція. Фракціями! Фракціями!

_______________. Я пропоную фракціями, тоді це буде ……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, фракціями, так і написано.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, групами ні.

_______________. Ні, групами не треба , тому що….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракціями.

 (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так звичайно, ми 5 фракцій, тільки фракції, групи не можуть бути.

(Не чути)

_______________. Значить, 7 буде. Але тоді кількісний склад ми не можемо закріпити жорстко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В 2017 році.

ШЕВЧЕНКО А.В. Микола Володимирович! Микола Володимирович!

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми зараз говоримо по представлення якби, так би мовити, ідеології і так далі, а не кількісних параметрів, там ліберальної, там ще якоїсь і так далі.

ШЕВЧЕНКО А.В. Микола Володимирович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

ШЕВЧЕНКО А.В. Ми, ще в нас обговорювалась версія, щоб прив'язати не до цифри 5, а до цифри, до кількості партійних фракцій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракцій!

ШЕВЧЕНКО А.В. Які сформовані після кожних чергових виборів. Може випустити цю норму таким чином?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, можна так.

ШЕВЧЕНКО А.В. Щоб ……

_______________. Тоді не буде чіткої кількості членів Наглядової ради.

ШЕВЧЕНКО А.В. Це не проблема. Це не проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж вважаю, не проблема.

(Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за ту пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Утримався – один. Приймається.

(Шум у залі)

Будь ласка. Я прошу.

_______________. Доброго дня.  Я – вільний журналіст………. і прийшов до вас з пропозицією, що внести ще один пункт в Наглядову раду. Тому я хотів би особисто… можете представляти… таку категорію населення як безробітні люди. В кожній країні є до 10 відсотків таких людей, тому їх інтереси, на мою думку, повинні також…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

_______________. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, дивіться, тепер друга позиція. У нас… якщо ми взяли тепер… ну ми виходимо з ситуації поки що реалістичної, у нас 5 є. Тепер нам треба прийняти рішення чи це у нас 10 громадських організацій, чи, наприклад, як Микола пропонує, чи скільки людей. Чи ми об'єднуємо ці напрямки – 10: освіта, наука, релігія,  спорт, журналістика, правозахисна, діти, творче, місцеве самоврядування і права осіб з особливими потребами. Там і безробітні попадуть в "з особливими потребами".

А ти хотів об'єднати?

_______________. Я  хотів, наприклад, освіту і науку об'єднати. Релігію виключити, тому що не зрозуміло тоді, яким чином…

Журналістику залишити. Правозахисну сферу залишити.

_______________. Треба залишити ті сфери, які охоплюють максимальну кількість людей.

(Шум у залі)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Спорт треба.

АБДУЛЛІН О.Р. . …треба проголосувати. Давайте підтримаємо.

КОНДРАТЮК О.К. . ...підтримувати Миколину ідею, вона непогана.

СТЕЦЬ Ю.Я.  У нас два Миколи. Якого ідею?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я погоджуюся, бо тут невідомо… Освіта, наука, спорт, журналістика, правозахисна, діти – залишаємо.  Творчість залишаємо. Місцеве самоврядування – я вважаю, що це теж, тому що там є спілки місцевого самоврядування теж було в принципі… І з особливими потребами теж хтось один...

 (Загальна дискусія)

_______________.  Тоді виходить, що Княжицького і ваша – вони суперечать, бо ви розширюєте...

_______________. Ми просто об'єднуємо освіту і науку, виключаємо релігію і спорт, залишаємо журналістику, правозахисні....

_______________. Як це релігія і спорт? Як це спорт виключаємо, ви що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...категорично....

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну, спорт, може бути, може бути і НОК, може бути, до речі, Національний олімпійський комітет може делегувати. Може бути ще хтось.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться, логіка спорту є в тому, що спорт на телебаченні займає досить серйозну частку.

_______________. І особливо на суспільному, і за квотами всіми, це в ……….. це ж спільно буде транслювати.....

_______________. То олімпіади, Чемпіонати світу, Європи, ну....

_______________. Я пропоную, зразу включити...

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, може, ми скочувати все-таки...

_______________. Давайте просто, дивіться, давайте... подивіться, давайте об'єднаємо, об'єднаємо науку і освіту, виключимо релігію, все решта залишимо.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого науку і освіту? Я релігію.... Хай буде наука і освіта – різні речі.

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключимо, а решта залишимо. Юра, ти....

_______________. Да, просто є, насправді, є спортивні організації, є організації там, не знаю, там фізкультурні, наприклад, це дуже, це різні речі. То, мабуть, спорт...

(Загальна дискусія)

_______________. Секундочку, тому ми  або за трансляцію спортивних змагань, де є в тому числі комерційна реклама, на секундочку, і спонсорство, або ми за здорову націю. Це різні речі, тому давайте ми все ж таки будемо визначатися: перше і друге. Трансляції Олімпійські ігри та інше, вагомих світових форумів, вони транслюються виключно національними компаніями, оскільки вони входять в асоціацію національних компаній. Тому не мрійте, цих трансляцій не буде на суспільному мовленні.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, ми зараз не про трансляцію кажемо, ми про здоровий спосіб життя, про фізичну...

(Загальна дискусія)

_______________. Чекайте, колеги, знову ж таки, подивіться....

_______________.  Я договорю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Є європейська практика...

_______________. Микола, я договорю.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Будь ласка, будь ласка.

_______________. Дякую, да. Тому ми або за здорову націю, або за спорт як бізнес, і от визначайтесь.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Колеги, Микола Володимирович правильно сказав, ми і за здорову націю, і за спорт. Ми за глядача, одну секундочку, це телебачення для глядача, суспільно значимі події, такі як національні  види спорту, чемпіонати завжди від заснування публічних компаній в Європі були пріоритетом в їхній трансляції. Більше того, є комерційні трансляції, як Чемпіонат світу, а є, наприклад, Чемпіонат з гімнастики, який пройшов майже не помічений, з художньої, але для нас є надбанням. Є багато людей…

_______________. Це теж комерційний турнір.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Почекайте, це потреба людей.

_______________. Але це комерційний ..

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це потреба людей.

_______________. Але це комерційний ефір.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це потреба людей.

_______________. Ну, і що?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це з комерцією жодним чином не пов'язано.

БОНДАРЕНКО О.А. Да, ладно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Комерція – це абсолютно інше питання. Спортивні події є національно значимими і важливими. І  Суспільне телебачення  якраз і повинно…

_______________. Давайте ми вас розмиремо. Насправді ми ж розмовляємо не про трансляції…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут єдиний спортивний журналіст, до речі.

_______________. … на суспільному мовленні. Ми говоримо про делегування за організації, в тому числі…

_______________. Ви не почули, що я пропоную. Колеги, ви не почули, що пропоную  я.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте рухатися. В нас ще  26 поправка. Як ми зачепимося зараз за всю цю історію…

_______________. Микола, будь ласка, почуйте, що я маю на увазі. Я пропоную написати спорт і фізкультура, а  ви пропонуєте… ще раз кажу, ми за здорову націю, тоді напишіть "спорт і фізкультура".

_______________. Давайте фізкультура і спорт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно зв'язано, фізична культура та спорту можна написати.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, є пропозиція така: значить, перший підхід. Ми залишаємо, знімаємо тільки релігію і додаємо "діяльності у сфері фізичної культури та спорту". І якщо би Микола погодився на спільно, хай освіта і наука – це трошки різні речі. І освіта і наука. Тому хай воно залишається. Тобто без релігії і в новій редакції …….. є пропозиція підтримати. Хто за, прошу голосувати. Хто "проти"? "Утримався"? Приймається.

Тепер як ми цих людей обираємо? Рухаємося. У нас є дві позиції. В урядовому законопроекті в нас Національна рада і далі ми розписуємо, ну. уряд розписує принцип жеребкування (делегування, жеребкування). І є другий принцип, який розписує Андрій і Микола, я зрозумів, да? більше Андрій – шляхом конференцій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, почекайте, одну секундочку. Чим наші позиції з Андрієм різняться? Він пропонує конференцію медійних організацій для вибору медійщиків, а я пропоную, щоб наглядові ради обиралися шляхом рейтингового голосування конференцією у громадських організацій, які проводяться Національною радою з питань телебачення. Тобто ми ж затвердимо не лише в сфері медіа, а в різних сферах. Тому ідея  в тому, щоб це було це було серед них не жеребкування, а вони всі  всі зібралися, хто подав заявки, провели спільну конференцію, самі рейтингово проголосували і тоді вибрали… (Шум у залі) … спільно. Члени Наглядової ради обираються шляхом  рейтингового голосування конференції громадських організацій ……..

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Почекайте! Дивіться, Андрій, уже твій підхід не проходить, оскільки ми затвердили, що є різні тут, крім медійних, і освіта, і наука. Тут автоматично відпадає твоя ідея. Значить, тепер треба нам продумати…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.   Ні, в мене, що сказано, щоб обов'язково… Тут передбачено, на цій конференції, що представники громадських організацій, які діють у сфері медіа і правозахисні, обов'язково туди входили. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, вони і так входять. Почекай, ми проголосували. Тут є  медіа, правозахисні…

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Ні, ні, ні. Можна я?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться, тут якраз от правильно Микола сказав: а як гарантувати тоді, щоб під час голосування на конференціях організації, які  представляють різні галузі, обов'язково медійники оберуть. Тоді будуть клани домовлятися, давайте ми вашу висунемо.

Насправді, ми можемо це підтримати, але ми абсолютно не можемо прогнозувати, хто ввійде у склад наглядової ради. Тому що можуть увійти там, наприклад, інваліди, спортсмени і пожежники, а медійників там взагалі не буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів!

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Тому що  конференція буде загальна. Насправді…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор, Андрій тоді правий. Тоді треба по цих 9 секціях,  що ми проголосували. Да, фактично, дев'ять конференцій ………… медійники між собою, освіта між собою, наука між собою і так далі…

(Загальна дискусія)

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Насправді, правильно було  у Андрія, треба було тільки медівників туди делегувати. Медійники що? Вони не розбираються, у яких сферах і що висвітлювати треба  у громадському телебаченні?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні, це несправедливо, неправильно.

(Загальна дискусія)

ШЕВЧЕНКО А.В.  Якщо комітет готовий підтримати дев'ять конференцій, це дасть найвищу якість. Але, звичайно, з точки зору організації це може бути …

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Це дуже складно…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Та це не складно. Це можна, послухайте: зібрали, подали організації.

_______________.  Вони самі визначаються …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Вони визначаться… От є там в екології чи там у спорті, у фізкультурі… Прийшло їх п'ять… Чому цей або цей? Від нас один…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, до речі, це відбір буде набагато кращий, до речі, ……….  конференції…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кращий відбір, чим жеребкування, так точно.

Давайте тоді виписуємо, якщо зараз підтримуємо варіант, що по цих напрямках ми робимо відповідну кількість конференцій… загальнонаціональні… Ну, тут розписано,  загальнонаціональні організації делегують і обирають одного  представника в Наглядову раду від освіти, науки, журналістів, спорту і так далі.

_______________. А якщо ні, тоді жеребкування, якщо не оберуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ні, то жеребкування, давайте так. Якщо не оберуть тоді жеребкування.

_______________. І треба, щоб організовувала Національна рада, мабуть все-таки…

_______________. В моєму так і записано.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, я теж проаналізував, друзі я теж схиляюсь до думки, що наш підхід помилковий і ми залишаємо тоді як в редакції урядовій Національну раду координатором, не Держтелерадіо, а Національну раду.

Тоді ще раз, що ми пропонуємо по цих напрямках? Ми пропонуємо провести конференцію в разі не визначення жеребкування і організаційні функції, координаційні функції покласти на Національну раду з питань  телебачення і радіомовлення. В цій редакції прошу голосувати, хто за? Утримався? Утрималось 2, Юра теж утримався. Прийнято.

Тепер дивіться, далі ми це вже, що пов’язано всі статті, ми зводимо все, що по Наглядовій раді зводимо до кучі, до кучі – це 33 зводимо, зараз…

_______________. Микола Володимирович, ще один пункт з вашого дозволу, я би пропонував, щоб ці організації діяли не менше 3  років у відповідній сфері.

_______________. Так, і це важливо.

_______________. Бо створити організацію можна за тиждень, … їх створять 20.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А там немає в  урядовому скільки громадська організація зареєстрована і які вимоги до громадської організації, щоб брати участь в конкурсі?

______________. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає?

(Не чути)

 _______________. Ні, там не було.

Що більше, то краще.

_______________. П’ять – це краще.

_______________. Але п’ять – це …

_______________. Давайте три, тому що ..

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, є пропозиція додати три роки. Хто за? Підтримується. Проти? Утримався? Підтримується.

_______________. Пункт 3.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тепер дивіться ми рухаємося…

______________. Пункт 3 треба було просто проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вже ж збивав тут скільки…

_______________. Вони потім перепишуть, ми так і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер дивіться, далі, далі Кабінет Міністрів  розробляє, далі до кандидатури четвертий проходить, тоді п’ята. Розробляє затвердження і порядок формування …тобто Нацраду ми залишили, розробляє, тут Нацрада як ми залишили. І тепер дійшли аж до ми до як працюють члени Наглядової ради. У нас залишається  урядові на безоплатній основі?

КОНДРАТЮК О.К.  Так ми в склад включаємо Кабмін чи не включаємо? Представників Кабміну включати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, почекай, ні, ні, вибачте. Почекайте. Ми три проголосували. В урядовому є не менше 5 років. Членам наглядової….. А, це вже не до організацій. Все, організації завершили, переходимо до членів наглядової ради.

Значить, дивіться, члени наглядової ради у нас починаються зі статті 44. Урядова версія, яку ми проголосували. Вища освіта, громадянин України, проживає не менше 5 років на території України.

Тут є різні варіанти. Наша група додала ну, якби суспільну значимість, що це авторитетна там і так далі людина. Геращенко додала, а, вона додала, це вже не може бути, тому що тільки серед журналістики. А ми розширили, що не тільки серед журналістики.

 У Ігоря приблизно таке, як у нас, да. Суспільний авторитет, вища освіта, - у Ігоря приблизно таке, як у нас. Ну, фактично це поправка наша і Ігоря, і Ігоря. 44, а твоя – 46 поправка. 44 і 46.

Давайте тоді об'єднану поправку 44 і 46 проголосуємо. Хто за, прошу голосувати. 44 і 46. Додаємо "моральний авторитет" у суспільстві і "високі професійні якості". Хто –  "за"? Проти? Утримався? Підтримуємо.

Автоматично тоді 45, 47, 48 – мінус.

_______________. Миколо Володимировичу, а три члени, три представники Кабміну залишаються чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не залишаються, я так розумію. Ми ж вже все, ми заміняли, Верховна Рада. Нема там, Кабміну немає.

_______________. Просто чи це буде відображено у нас в остаточній редакції?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Тільки п'ять. Верховна Рада і від громадськості.

Друзі! Тепер йдеться про те, що ми говорили, Княжицький говорив. Княжицький говорив, Шевченко говорив і так далі. Друзі! Давайте, будьмо уважні, бо час іде.

Дивіться, ми проголосували, які обмеження до наглядової ради. Не можуть бути депутати, звісна річ, члени Кабінету Міністрів і члени Національної ради, військовослужбовці, нотаріуси, судді, прокурори, слідчі, працівники правоохоронних органів.

Микола пропонує додати та інші особи, що перебувають на державній службі, особи, що займають виборну посаду в органах державного управління будь-якого рівня…  особи, що перебувають в штаті політичної партії, що перебувають в штаті, будь-якого підприємства частка якого власності перевищує 25 відсотків.

______________. Частка державної власності…

_______________. В принципі – це  логічно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Логічно?

_______________. Нормально.

_______________. Там можна  було на початку написати: "держслужбовці та люди, які прирівнюються до держслужби"

ГОЛОВУЮЧИЙ. До статусу державного службовця?

_______________. Так і не переписувати весь список…

_______________.  …..державних не прирівнюються. Це різні речі, може  директор Нафтогазу і це  зовсім інші або штат політичної партії теж не прирівнюється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що розшифрувати краще так…

_______________. … вичерпний перелік ніж..

______________. … прирівняні до держслужби, чудово це ж  регламентується законом.

_______________. Голосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте краще розшифруємо.

_______________. Якщо розшифровувати тоді треба йти далі, там список більший.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, в кого там телефон?

Значить, ставимо   не пройде, тоді будемо думати. 49-а, Княжицького.

_______________. Просто це не зовсім професійно…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Проти? Утримався? Один. Рухаємося далі.

Тоді  Карпунцов, що  нам додає?

_______________. Автоматично я думаю, що Карпунцов, він же нічого

_______________. … тут нормально…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Додати цей закон Карпунцова антикорупційний. Так.

_______________. Так.

_______________. Давайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я не заперечую. За 50 поправку голосуємо. Хто за? Проти? Утримався? Сюди додаємо 50-у, Карпунцова. 51-а, тепер ми перейшли до статті 10 принципи припинення повноважень.

Дивіться тепер уже в цій частині наша поправка не діє, бо ми ж проголосували Нацрада, як в урядовому. Так? Тобто тут ми держтелерадіо написали, але  ми вже погодилися на Нацраду. Таким чином це вже не діє.

_______________. І це правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і ми додали таку штуку ще для дисципліни, як нас Голова Верховної Ради вчив про дисципліну у відсутності на трьох засіданнях ради, відібрали від  якоїсь громадської організації, а він не ходить постійно… От така версія.  Тобто от  тут держкомітету немає, тут Нацрада у нашій 51 поправці, і можливість людини, яка не працює його виключити і замінити. Нормально?

______________. Нормально.

ШЕВЧЕНКО А.В.  Миколо Володимировичу, я думаю, що все-таки по трьох засіданнях пропущених треба ще раз  подумати.

Наприклад, може бути затримання. От людину взяли під варту, вироку немає, її потім виправдають через півроку, а ми її вже вилучили зі складу. У нас, на жаль, така система зараз правоохоронна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться, я ще раз апелюю до нашої позиції. Ми ж і так з громадськими цими організаціями, бог його знає, хто воно там, що воно буде. Щоб нам не дійти до ситуації, що ми оберемо, а потім народ не буде ходити і в нас патова ситуація. Ми створили суспільне телебачення, а наглядова рада не збирається.

ШЕВЧЕНКО А.В.   Микола Володимирович, у нас здається КЗОТ описує поважні причини, може якось обійтися таким формулюванням. Умовно кажучи, там затримання, коли людину посадили на три доби.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте все-таки, якщо не підтримуємо, то далі будемо рухатися. Хто за те, щоб в такій редакції 51 замість "Держкомітету" Нацрада і з цими можливостями заміни, прошу голосувати.

Хто –  "за"? Проти? Утримався? Один утримався.

Рухаємось далі. Наш колега Карпунцов. Що наш колега каже? Дивися, він про судимості. Щось тут складне. Тобто моєї освіти не вистачає, щоб зрозуміти. Про судимість.

КОНДРАТЮК О.К.  Не можуть бути членами Наглядової ради особи, які мають судимість, не погашену, не зняту, в основному порядку закону. Це в принципі і є відповідно, я так розумію, щодо законів України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас напевно в інших законах, я так розумію,  цей унормовується, врегульовано про цю всю історію.

КОНДРАТЮК О.К.   Я думаю, просто внесено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте це не будемо ми вносить, входити в ці деталі. Тому за 52-у, я розумію, що Раупов підтримає свого колегу, а решта ми утримаємось. Теж підтримуєш?

Хто за 52-у? Два. Хто проти? Утримався? Утримався. Кондратюк принципово по Карпунцову позиції завжди, я знаю.

53 стаття.  У нас тут ще є, тепер давай тоді з Ігорем мислити категоріями. В Ігоря, по-перше, редакційно відсутність на трьох ми прийняли твою 54-у. В тебе така сама як у нас.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Є в урядовому.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Тому в Ігоря, ну ми редакційно його підтримуємо, бо частково….

________________. ……. набрало законної сили. Доки всі апеляції не пройде, не можна звільняти, отак.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так дивися, тут, в урядовому: "…набрання законної сили судовим рішенням". Це ми проголосували, в урядовому є вже. Це вже, я не знаю, чого ти вніс. Да, і, тобто ми Ігоря редакційно враховуємо 54-у, ну, фактично 53-ю, бо вона вже є. Щоб врахувати 53-ю і 54-у редакційно, прошу голосувати. Тоді, друзі, історичний момент – ми пройшли вже половину поправок.

________________. Я вас мушу покинути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 14, да, ми виключили релігійну, тоді 4 виходить. Ну, дивися, Юра правий, значить зараз нам треба, тобто ми виключили із релігійних організацій, наскільки цифри важливі. Тобто в нас залишилось 14 членів Нацради в Наглядовій. Не проблема, що не 15? Нема це?

________________. Це взагалі не проблема. Будуть ухвалювати рішення сімома голосами. Крім того, ми ж прив'яжемо кількість… Ми прив'яжемо… Микола Володимирович, ми прив'яжемо представництво фракцій до кожного нового парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше фракцій буде, так?

________________. Воно може бути парне-непарне, не треба…….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ну, релігію м виключили. Я так, для протоколу.

Княжицький. "Повноваження членів Наглядової…"

________________. Верховна Рада України – це парна кількість, 450 чоловік, це не проблема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивися, ну в принципі, поправка Миколина 55 логічна, напевне. Да?

________________. Яка?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ні, почекай. Напевно, не одночасно з припиненням повноважень, а вже нові фракції ж повинні поміняти, а бо так не буде…

________________. З набуттям, навпаки, з набуттям повноважень нового скликання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що, дивився… Справа в тому, що за законом повноваження тривають до прийняття присяги новим скликання, то це автоматично так і буде відбуватися.

________________. Ні, оце правильно. Тобто Верховна Рада змінилася…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Коль, дивися, але, ну, мало ли что, от дивився. Обралася нова Верховна Рада, там якась криза. Ми припинили, а тут іде парламентська криза і нових не обрали. Розумієш?

________________. Ужас! Буде більше спорту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай працюють, поки нових не оберуть. Розумієш? Нам треба чітко зрозуміти, що будуть нові, бо нові фракції, але прописувати, коли це робити, ну не треба було. Це може створити проблеми.

________________. Але якщо ми це не пропишемо, то ті, один раз їх виберуть і вони будуть…

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Верховна Рада що, вона залишить… нова Верховна…

_______________. Не завжди зацікавлена. Ми ж не знаємо, який буде політичний розклад. А буде зацікавленість… тих самих лишити, не відкличуть.

_______________. Друзі, подібні речі вони регламентуються в будь-якому випадку в діяльності Верховної Ради і депутатів… Прив'яжіть до цього, це ж дуже зрозуміло.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я думаю, що це…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим не менше, 55-а поправка Княжицького. Хто –  "за"? Проти? Один – "за". Утрималися?  Утримуємся.

Геращенко.

Переходимо до роботи Наглядової ради. Стаття 11-а.    4-річний термін. Як оберуть нових членів…

(Шум у залі)

 А якщо дострокові  вибори. Не вибрали. Нова Верховна Рада.

_______________. Так я ж вам пояснюю. Дивіться. Ми, наприклад, оберемо раз. Потім 4 роки іншого делегували і через рік закінчила повноваження Верховна Рада. А він ще має  три роки працювати, навіть якщо фракція його  уже не буде в Верховній Раді в наступному скликанні представлена. Тобто все ж таки правильно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба сформулювати,  щоб у нас не було без цього часу, коли Наглядова рада буде без 5 чи 6 членів. То треба сформулювати  в такий спосіб, щоби не з моменту набуття чинності повноважень нової Верховної Ради.

_______________. А якщо буде без п'яти? Ну і що?

_______________. Друзі, а якщо будуть, дійсно,   довибори, перевибори, ще щось? А якщо буде розформовано – не розформовано? А якщо будуть зміни до Конституції, що в Україні відбуваються регулярно? Ми зараз займаємося…

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони так умовно від фракцій. Ми ж умовно. Фракція тільки делегує, це ж не партійці. Ми ж заборонили партіям, ми ж заборонили. Це формально незалежні люди, просто…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Але тоді нова фракція приходить в  парламент і каже: чому ми не можемо делегувати своїх людей?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Делегують, коли пройде 4 роки.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор, тоді виходить, що у нас дві категорії членів Наглядової.  Ті чотири працюють, а ті якось менше. Теж неправильно. 

Брати за основу 4 треба, 4 роки. І далі міняють. Андрій. Андрій, рухаємося, бо ситуація критична в країні,  вже треба…

ШЕВЧЕНКО А.В.  Як це має бути на практиці?  Прийшов новий парламент. За підписом нового Голови парламенту внесли 5 прізвищ чи 6 прізвищ, і повноваження старих членів припиняються в момент, коли прийшов лист на нових. Все.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді  можемо інакше. Тоді можна сформулювати, що додати 4 роки, а члени Наглядової ради, делеговані фракціями, діють  в термін… відповідно до терміну  діяльності Верховної Ради даного скликання.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді в такій редакції формулюємо. Тоді вже там статті  вищі ми подамо.

Да, будь ласка.  Прошу.

ІВ САЛОМОН. (Англійською мовою)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас так і записано. Тобто ми зафіксували, що фракція висуває за професійними, моральними. Вона не висуває членів партії. Ми це заборонили. Тому це у нас в законі є.

Рухаємося. "Засідання".

Засідання проводяться не рідше одного разу в квартал. Геращенко пропонує, щоб вони безплатно працювали активніше і збиралися раз на місяць. Мірошниченко так само хоче, щоб раз в місяць.

Визначаємося. Не менше в квартал чи в місяць?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не рідше раз на три місяці. 

Ну, давайте таким чином. Тоді хто за те, щоб замінити на місяць? Це 56-а і 57-а, ідентична поправка: "квартал" поміняти на "місяць". Хто -  "за"? Прошу голосувати. Три. Хто проти? Утримався? Залишаємо "квартал".

58 поправка. Позачергові, а, є ж позачергові ще засідання, які збираються на вимогу голови наглядової ради або не менше, як третини. А тут що було у нас в урядовому? Які, а скликаються. Скликаються головою, збираються на вимогу, або не на менш як третини…

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, директора, може, що, у нього немає фінансування, чи ще щось?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага, то з точки зору мовної, "збирається" – більш, напевне, коректніше. "Збирається", бо вона збирається. Збирається. Тоді нашу поправку підтримуємо, директора – ще дійдемо, "директор" у нас в голові висить, чи буде директор, чи буде хтось інший.

Хто за 58-у без "директора", без цього терміна, прошу голосувати. Проти? Утримався? Приймається.

59-а.

ШЕВЧЕНКО А.В. Дозволиш захистити, Миколо Володимировичу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ШЕВЧЕНКО А.В. Я погоджуюся з урядом, що кворум – дві третини. Рішення – більшість від присутніх. Але дуже наполягаю на тому, щоб ми визначились, що більшістю дві третини, точніше, так, більшістю дві третини визначаються ключові речі. Призначення директора, звільнення директора. Щоб ви високий поріг для цього рішення поставили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де це в тебе написано?

ШЕВЧЕНКО А.В. Це 59 поправка. І у Геращенко вона, по-моєму, співзвучна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, оце – пунктами 2, 3, частина…

ШЕВЧЕНКО А.В. Тобто, наприклад, призначення директора – мало простої більшості. Тому що тоді у нас буде директор призначатися, давайте порахуємо. Нас 14 чоловік. Дві третини від них, це у нас скільки? Це десять. І проста більшість – це шість. І у нас виходить, що шість членів наглядової ради зможе призначити свого директора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого проста більшість – шість?

_______________. Ну, це логічно.

_______________. Якщо присутні 14. З 14 присутніх – 10. Цього достатньо для кворуму. Більшість від присутніх – це 6. І у нас виходить, що 6 членів наглядової ради будуть призначати директора.

(Не чути)

ШЕВЧЕНКО А.В. Я вважаю, що і моя позиція, і вона збігається з позицією Геращенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ти ще раз скажи, бо я …. Це обрання директора, ще яке?

ШЕВЧЕНКО А.В. Математика, Миколо Володимировичу, давайте перевіримо по пунктах. 2, 3 частина друга стаття 7. Зараз вернемося просто. Це вибори директора – це вибори голови Наглядової ради і секретаря Наглядової ради, і це затвердження звіту про  діяльність компанії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, які думки…

ШЕВЧЕНКО А.В.  Наприклад, можемо підняти хоча б  до більшості від загального складу. Хоча б от так.

КОНДРАТЮК О.К. Це краще – дві третіх. Тому що тоді не буде ніколи директора. Директора не оберуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більшості від загального складу. Тому ще буде як  історія, як мій колега, Володимир Михайлович Литвин, вніс, щоб його зняти треба, щоб 300 зібралося. Розумієте?

Тому я думаю, що давайте ми не повторювати це, а зробимо, що за умови оці  кадрові рішення чи всі? Кадрові?

ШЕВЧЕНКО А.В.  Рішення, які виписані там по пункті названі, що  вони приймаються більшістю від загального числа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більшістю від загальної кількості. Нормальне таке…

КОНДРАТЮК О.К.   Підходить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В такій редакції 59-а. Хто за? Проти? Утримався? Рухаємося  далі.

60-а, Геращенко.

ШЕВЧЕНКО А.В.  Аналогічна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, Геращенко, редакційно. Мірошниченко, хоче все  виключити. Що він хоче виключити? Пункт 4. Ігор, що ти хочеш… Ні, дивіться, давайте таким чином, далі вже пішло, якщо ми вже прийняли, ми ж прийняли, щоб уже не  повертатися.

Друзі, все що стосується механізму прийняття рішення вже  редакційно виправляємо під поправки, які проголосували.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доходимо тепер до голови Наглядової ради.

До 64-ї у нас голова наглядової звітує щороку до 1 березня засідання Кабінету Міністрів і тут у нас виникали дискусії. Так. Значить пропонується, щороку звітує перед громадянами України та про діяльність шляхом проведення … та на сайті державного комітету телебачення і радіомовлення.

Тоді, Андрій у нас теж проблема у нашій правці, тоді у нас є спосіб, а де він звітує? Тобто ми так  написали, що це він звіт формально…

_______________. На сайті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут Нацради однозначно…

ШЕВЧЕНКО А.В.  Миколо Володимировичу, у нас у повноважених Наглядової ради є що вона приймає звіт, а тут ми описуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто оприлюднюємо.

ШЕВЧЕНКО А.В.  А тут ми гарантуємо оприлюднення для українського народу. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, є логіка. Тобто точно, я вважаю, що це неправильно на Кабміні. Він на Наглядовій звітує на Наглядовій раді  і звіт опубліковується громаді, ну, логічно.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки оце мені не подобається "перед громадянами України". Ну, просто. Ні, формулювання. Що? Звітує про діяльність шляхом оприлюднення на веб-сайті Наглядової ради та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Тобто це публічно, всі громадяни це прочитають. Кожен із вас заходить на сайт Національної ради постійно.

_______________. Кожен день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, в такій редакції прошу голосувати, 64-а. Хто –  "за"? Проти? Утримався? Проходить.

Далі. До директора ми дійшли.

КОНДРАТЮК О.К.   Да, до правління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, що з цим директором робити. Значить, що у нас у цьому в урядовому у нас хто?

КОНДРАТЮК О.К.   Голова правління

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова правління чи виконкому, чи хто? Я щось не бачу.

КОНДРАТЮК О.К.  Голова правління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А голова правління.

КОНДРАТЮК О.К.  Є голова правління, а ви чогось списали директора. Чого вам той директор так…?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого ми писали директора? Хто знає?

ШЕВЧЕНКО А.В.  Микола Володимирович, значить, є два підходи. Вони не кримінально відрізняються. Або це колегіальний орган правління, як Рада директорів, або це одноосібний директор, який керує. Ми на той момент, коли подавали поправки, зійшлися, що краще одноосібне керівництво, дати можливість цій людині сформувати свою команду і працювати.

У Держтелерадіо, наскільки я знаю, підхід колегіальний орган, тобто буде правління – це як Рада директорів і вони разом будуть приймати рішення. Я думаю, що комітету треба визначитись між двома підходами.

КОНДРАТЮК О.К.   Я за колегіальний.

_______________. З точки зору роботи краще директор.

КОНДРАТЮК О.К.   Ну, ясно, стопроцентно.

ШЕВЧЕНКО А.В.  Над ним і так є колегіальний орган. який зможе йому там …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, оце я думаю, звичайно, що як 4 роки воно твориться, там буде багато дискусій. Може, хай краще було би колегіально цей перехідний період 4 роки.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я би схилився на бік уряду, перебіжу з нашої групи на бік уряду.

І все-таки зберегти колегіальне керівництво. Давайте тоді, хто, якщо директорат не проходить, то залишається тоді урядова версія.

Хто за статтю 12 в редакції, поправку 66. Хто – "за"? Проти? Утрималися? Значить, наша поправка не проходить, залишається урядова.

Значить, і що, Миколо, в тебе щодо урядової, щось там щось?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Так. В мене доповнення до урядової поправки. Члени правління обираються Наглядовою радою на конкурсній основі строком на 4 роки відповідно до статуту. Членам правління повинні відповідати вимогам, які ставляться до членів Наглядової ради.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Рішення про обрання членів правління повинно бути мотивованим з обгрунтуванням підстав, на основі яких Наглядова рада надала перевагу одному кандидату перед іншому.

КОНДРАТЮК О.К.   Я пропоную підтримати.

_______________. Тобто це механізм обрання члена правління.

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте підтримаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є логіка, Єдине ….. останнє речення, чи може якесь останнє трошки речення.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони повинні відповідати вимогам и так далі.

_______________. Это лучше другого. Это надо записать…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимоги і відповідає вимогам, може без останнього речення?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без останнього речення.

ШЕВЧЕНКО А.В. Микола Володимирович! Микола Володимирович, дозволиш? Все-таки, дивіться, є великий ризик, що ми оцей принцип такої от напівполітичної Наглядової ради ми його опустимо ще на рівень нижче правління. Уявляєте, якщо ця напівполітична Наглядова рада формує правління. Можна, наприклад, ввести, що за поданням голови правління, він подає, а Наглядова рада затверджує, він формує свою команду, а Наглядова рада підтверджує ці…

КОНДРАТЮК О.К.   Голова правління подає?

ШЕВЧЕНКО А.В. Так. Тобто ми піднімаємо їхню легітимність. Бо, уявляєте, якщо Наглядова рада з 14 чоловік почне обирати правління.

_______________. Тоді треба написати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За поданням голови.

_______________. За поданням голови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голови.

_______________. Члени правління обираються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Строком. Тут є логіка. Є логіка.

_______________. Значить, конкурсну основу треба забрати, а зробити це за поданням голови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ні. Ні, друзі, я тут підтримую, тому що обрали ми голову правління і тепер ще загальний конкурс, значить, з ким йому працювати, теж неправильно. За поданням голови правління і на підставах, як Микола виписав, без останнього речення.

_______________. А далі викреслюємо ………. за поданням, а повинні відповідати вимогам, які ставляться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте в такій редакції і голосуємо. Проти? Утримався? Рухаємося.

Тепер про звіт. Коля, ми про звіт уже, здається, а, це звіт тепер правління, не наглядової? А?

_______________. Конкурсну основу зняли?  Конкурсну основу зняли чи ні?

_______________. Зняли конкурсну основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За поданням голови Наглядової ради.

_______________. Ну, якщо за поданням, то без конкурсної основи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без конкурсної. Тепер звіт правління.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це мова йде про звіт правління виконавчого органу  перед наглядовою радою, що він теж оприлюднюється... ну, тобто, в принципі, друге необов'язково. Але те, що вони повинні звітувати раз на рік до наглядової ради – це важливо.

_______________. Хай буде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, нема питань. Якщо наглядова, голова наглядової звітує. А й голова правління?

_______________. Так.

_______________. Голова правління чи правління звітує наглядовій раді, а потім голова наглядової ради звітує перед українським народом. Така була логіка.

_______________. Так, так.

_______________. Це логічно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, може, не треба цього, що і...  чи теж... на сайті, може, на сайті, на сайті... ну....

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Звіт можна не оприлюднювати, але те, що він подає щорічний звіт наглядовій раді до 1 березня, я пропоную залишити, це має бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте в редакції Миколи: 68-а. Хто за 68-у повністю, голосуємо. За? Проти? Утримались?

Рухаємося далі.

69-а, доходимо тепер уже до... а до голови....

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тоді... 69-у тоді викреслюємо, тому що якщо в нас вибирається голова, ми тоді директорську...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 69-у знімаємо.

70-а, Карпунцов. "Членів, які беруть участь в засіданні", замінити на слово "складу".

КОНДРАТЮК О.К.   Ой, это да, це принципово.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, друзі, я вас повбиваю. Я перепрошую. Так, мобілізовуємося. Залишилось 27 правок, 27 правок, працюємо. Значить, давайте, хтось розуміє цю поправку: "Члени" – "складом"?

ШЕВЧЕНКО А.В. Микола Володимирович, буде більше половини від складу, а не більше половини від членів – це грамотно виписано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Грамотно юридично? 70-у редакційно підтримуємо. Так, все, рахуємося до фінансування. Це пройдемо, далі – вже легше. Значить, читайте ще раз те, що ми проголосували, значить, в першому читанні, щоб ми тоді, нам легше було дивитися.

_______________. Фінансування? Ну, тут основне....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Де урядове? Я не бачу. Де ця стаття урядова?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. "...рахунок коштів державного бюджету протягом чотирьох років з дня набрання чинності законом. Розмір бюджету визначається законом. Після завершення зазначеного може фінансуватися за рахунок абонентської плати, продажу ...., державного замовлення, добровільних благодійних, інших пожертв". Значить, дивіться, це перший підхід, який  ми проголосували.

Тепер інші підходи, які тут у статтях, давайте концептуально, а потім будемо вже по пунктах. Значить, почекайте! Від противного: чи ми залишаємо у перспективі абонентську плату чи взагалі її забираємо, це перше питання.

КОНДРАТЮК О.К.    В перспективі?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  ………… що в перспективі через чотири роки, абонентська плата.

ШЕВЧЕНКО А.В.   Там є слово "інших надходжень", яке включає в себе і абонентську плату.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К.   Мікрофон, мікрофон!

БОНДАРЕНКО О.А.   …………. деньги должно финансировать государственные..……………

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. У мене э поправка, Олено, якраз з цього приводу, "що не суперечить… що не заборонено законодавством України". Якщо воно  не заборонено…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте від противного. Дивіться, від противного. Тобто Державний бюджет, зрозуміло.

Абонентську плату через чотири роки ми залишаємо чи взагалі її не згадуємо? Щоб залишати.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.   Я думаю, що…

БОНДАРЕНКО О.А. Я объясню логику. Я понимаю, что я буду в меньшинстве, но, ребята, уважаемые, мы тогда с вами ответственного гражданина не воспитаем. Каждый не будет чувствовать личной финансовой ответственности за то, что есть общественное  телевидение. То есть, оно где-то там есть, ну, и пусть есть! А когда каждый почувствует, что он за это платит и что это мое! Вот тогда будет серьезное отношение к этой институции. Вы не дождетесь другой ответственной позиции, если это не будет хотя бы вот…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте послухаємо прихильників, і потім противників. Олександр ………..

_______________.  Сьогодні є всім відома практика: наші  громадяни сьогодні платять за радіо, за прийом радіосигналу через проводове мовлення. Оплата – 11 гривень на місяць. І близько  мільйона наших сімей спокійно платять 11 гривень на місяць… І відповідно, формують…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр, я можу зразу контраргумент сказати: і що це вам дає? Аби ж ці кошти по ходу приходили Національній радіокомпанії!

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, це – принципове питання! Вони платять, воно йде у  бюджет, а радіо не включили ………….

(Загальна дискусія)

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Коли буде готове суспільство чи ми як законодавці до того, щоб це впроваджувати, ми це доповнимо. Зараз дуже важливо, дійсно, зберегти,   спробувати зберегти, незалежність. Тому, наприклад, в мене є тут пункт про сталий відсоток бюджету, так. Але саму абонентську плату, як "інші надходження", як Андрій Шевченко казав, справді  залишив, тому що інакше ми тоді вже весь механізм маємо прописувати.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Я згоден з колегами. І більше того, якщо ми прописуємо абонентську плату, то ми тоді зобов’язуємо їх її запровадити, бо це вже закон. А по суті, можливо суспільство не буде готове, можливо там дійсно достатньо…

БОНДАРЕНКО О.А.  …………………………….

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Ну, тоді треба закривати суспільне телебачення, ну. Ні, я думаю, що абонентська плата має бути запроваджена, це не обов’язково треба прописувати конкретно, через 4 роки буде видно.

ШЕВЧЕНКО А.В.Микола Володимирович!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Андрій.

ШЕВЧЕНКО А.В. В нас є наші європейські колеги, які могли би сказати, в Європі лічені країни залишились, які роблять абонентську плата: Британія, Німеччина. І на кожних виборах там постає питання про скасування, через 10-20 років її точно не буде. У людей комп’ютери вдома, яка там абонентська плата буде? Тому я думаю, що теоретично ми хай залишимо "інші надходження", теоретичний шанс лишаємо. Але ми повинні розуміти, що абонентської плати в Україні не буде.

КОНДРАТЮК О.К.   Підтримую Шевченка, давайте…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут ще один аргумент проти, розумієш, іще потім "встановлену Кабінетом Міністрів". Тобто по  ідеї…….. це ми законом повинні її встановити, аби не ……….. Тому давайте концептуально зараз.

Хто за те, щоби зберегти абонентську плату в нормі законів про фінансування? Хто –  "за"? Оленка, хто зберегти абонентську плату? Зберегти абонентську плату, да. Хто проти? Знімаємо абонентську плату.

Тепер дивіться, по бюджетних грошах. Значить, в нас є пропозиції: державний бюджет і були пропозиції якусь зафіксувати цифру. Які аргументи в нас на користь, чим ми обґрунтуємо конкретну цифру? Що, ми не обґрунтуємо, да?

________________. Конкретна цифра обґрунтовується тим, що це дає незалежність від уряду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні,  а сама конкретна, ну, фізично конкретна?

________________. Сама цифра, ми виходили з практики тих європейських краї, де це прив’язано до цифри державного бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 0,5?

________________. Так, 0,5.

ШЕВЧЕНКО А.В.  І ще один аргумент. Ми можемо взяти цифру, яка є зараз в Державному бюджеті на 2013 рік, яка передбачена на державні телерадіоорганізації. В нас є зараз Держтелерадіо, який може зорієнтувати в цифрі, і приблизно цифру зафіксувати. Схожий підхід є в Грузії і в кількох інших країнах, які недавно створили суспільне мовлення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто фіксували цифру?

ШЕВЧЕНКО А.В.   Фіксована цифра. Це означає, що незалежно від прізвища міністра фінансів є  гарантована цифра.

_______________. Давайте не менше ніж.

ШЕВЧЕНКО А.В. Не менше ніж.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Окрема стаття, вона передбачає, справді, незалежність, неможливо маніпулювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. То що, тоді краще сказати, що не менше ніж фінансування державної чи що?

ШЕВЧЕНКО А.В.   Ні, почекайте. Який зараз, який зараз відсоток від бюджету, ну, ви не рахували.

_______________. Вони, не знаю, за підсумками року, то плюс-мінус, різниця ……

ШЕВЧЕНКО А.В.   Приблизно за останні роки.

БОНДАРЕНКО О.А.  А давайте спросим…

_______________. Миколо!

_______________. Реально треба не питати скільки, а зрозуміти скільки їм реально треба грошей, щоб вони взагалі почали функціонувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну ми не визначимо тут цифру.

БОНДАРЕНКО О.А. Дело в том, что мы обсуждаем только одну идею вкинутую сейчас, то есть какой-то фиксированный процент. Давайте послушаем, например, Ив Саломон есть ли какие-либо другие варианты и посчитаем риски. А то мы, я смотрю, мы все такие великие экономисты, все знаем возможности следующих бюджетов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я просто говорю цифри, ми не обгрунтуємо цифру в сесійній залі.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не розумію як ми цифру обгрунтуємо.

БОНДАРЕНКО О.А.  Нет, я не о том. О том, что на самом деле есть большая опасность как раз-таки отталкиваться только от одной идеи, которая здесь обсуждается, что какая-то фиксированная там процентная ставка. Давайте тогда точно также сейчас Законом "Об образовании", тоже фиксированная ставка в бюджете, здравоохранения, тоже фиксированная ставка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі я вас інформую…

БОНДАРЕНКО О.А. И сейчас все пойдём по фиксированным ставкам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, я вас інформую, що в нас є фіксовані в законах Міністерства оборони на оборону, на освіту і науку, тільки це не виконується. Там є фіксовані цифри. Воно не виконується.

ШЕВЧЕНКО А.В. Єдине, що скажу по конкретній цифрі, я тільки що помножив, поділив. Значить, на цей момент на систему Державного телебачення і радіо виділяється 15 сотих державного бюджету. Тобто, очевидно, що відносна частка збільшилась. Тобто аргументувати ми можемо, якщо ми цей підхід оберемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ну, мій підхід такий. Ну, як ми будемо ……….., я з вами не погоджуюся, ну, от як ми будемо доповідати? Ми тут сиділи, Андрій порахував на калькуляторі, ну, ми ж несерйозні люди. Значить, ми, є Наглядова рада, є парламент врешті-решт, коли розглядатиметься бюджет, треба захищати статтю конкретну і допомагати Наглядовій раді і правлінні ….. цю статтю.

КОНДРАТЮК О.К.   Погоджуюсь.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Колега! Колега, а от тоді ми можемо забути про незалежність цього громадського телебачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ні.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Ну, як, ну, будуть маніпуляції.

(Не чути)

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Маніпуляції будуть. Коли є фіксована прописана стаття окрема, то, принаймні, буде гарантовано забезпечення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте таким чином. Якщо хтось до моменту розгляду у Верховній Раді наведе мені переконливі моменти раціональні по фіксованій,   давайте ми озвучимо.  Поки що ми залишаємо Державний бюджет (Шум у залі). Може, хтось переконає, і тоді з голосу ми запропонуємо. Поки що я не бачу…

______________.  Микола Володимирович, одне речення просто: якщо  буде записано, що кожен рік треба захищати рядочок в бюджеті, це – величезний  ризик! Це………

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та я розумію. Ми мусимо знайти вихід із ситуації. Отже, ми у Державному бюджеті. Якщо до  розгляду у нас будуть аргументи, Держтелерадіо, ми допоможемо, зафіксуємо цей з голосу при голосуванні цієї правки.

Тепер дивіться, наступна складна історія. Значить, це що стосується реклами. Почекай …. А далі від противного ми уніфікуємо. Почекайте! Давайте зараз рушимося по рекламі.

Значить, в нас є взагалі, Держтелерадіо не згадує  тему реклами, і в нас є порядку десяти правок, які стосуються або реклама, крім алкоголю і тютюну, або лише одна соціальна реклама, або вся реклама. Тобто, фактично, є три позиції у нас. Тобто або це без реклами, тільки соціальна  реклама, або це реклама без алкоголю, тютюну, як решта… Ну, тютюну вже немає, без алкоголю, без пива і брендів, або це будь-яка реклама. От як би три підходи, які треба визначати.

Я ……….. тому що інакше невідомо,  ми що робимо.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.   Але ж, пане голово, от дивіться, ви говорите,  немає… не треба прописувати фіксованого  розміру бюджетного фінансування. І ви кажете, давайте тоді без реклами. За рахунок чого буде тоді жити?

Тому якщо ми прописуємо фіксовано, то ми тоді можемо вимагати від громадського …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ігор, ми прийняли сьогодні, що фіксований. Тільки треба тут  цифру навести. Нема цифри… Ми ж з голови зараз не будемо  писати. Ми  пишемо її.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.   Ну, тоді у мене є пропозиція: без реклами алкоголю, тютюну. Соціальна реклама.

КОНДРАТЮК О.К.    ………… рекламу без алкоголю і тютюну, плюс соціальна реклама.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Ну, я тут чітко….

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте від противного. От дивіться… Да!

КОНДРАТЮК О.К. Не можна дуже жорстко обмежувати рекламні  ці всі історії, тому що є спортивні події, є трансляція обов'язкових рекламних блоків, УЕФА той же самий, ФІФА  і так далі. Ми не зможемо, ми не маємо права. Ми будемо купувати права на показ цих матчів, наприклад, там вже є обов'язок показати цю рекламу. І спонсорів усіх.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, комерційним каналам, звичайно, вигідно би було, щоб ми були без реклами.

_______________.  Але як мінімум дві країни, я знаю, це Чехія, якщо не помиляюсь, і Естонія, де на суспільному мовнику нема комерційної реклами, і вони виконують зобов'язання перед ……. Може, запитаємо, яким чином  вони виходять з цієї ситуації.

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, а може отак вийдемо з ситуації, що ми кажемо, що соціальна реклама комерц….. за виключенням.

КОНДРАТЮК О.К.   За виключенням алкоголю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За виключенням трансляції там, от зафіксуємо там, я знаю, загальнонаціональних якихось там.  Ну, тобто те, що у нас ….. Олімпіада, що там в нас попадає, там міжнародних спортивних змагань.

КОНДРАТЮК О.К.   Євробачення, наприклад.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ні, ну це не тільки спортивні, може бути і Євробачення.

КОНДРАТЮК О.К.  Наприклад, Євробачення. Є спонсори.

(Загальна дискусія)

ШЕВЧЕНКО А.В. Тоді це означає, що, наприклад, Ліга чемпіонів піде на комерційні канали.

КОНДРАТЮК О.К.   Звичайно.

ШЕВЧЕНКО А.В. Я би в цьому трагедії не бачив, Олімпіада пройде по лінії …..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Андрій, а ти мені скажи, а коли Ліга чемпіонів була на Першому Національному, давно на Першому? Її давно вже немає. Вона давно на комерційних. На Першому залишилась Олімпіада і ті міжнародні змагання, які не потрібні комерційним каналам, бо, які немає рейтингу. Все. Більш нічого немає. І Євробачення. Все. Тому давайте ми залишаємо.

КОНДРАТЮК О.К.  Колеги, з точки зору комерційних…

ГОЛОВУЮЧИЙ. За виключенням там міжнародних трансляцій Європейської мовної спілки, та, там олімпіад, там чи міжнародних якихось змагань і все. Все. Подумаємо як сформувати.

_______________. Щоб поставити в рівні умови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подумати як сформулювати і це зробимо. Хто за ту пропозицію, прошу голосувати. За? Проти? Утримався? Проходить.

Значить, що у нас ще з грошима? Да, Олена говорила, щоб зняти норму інших, да?

БОНДАРЕНКО О.А.  ……. надходження, можно тогда всунуть что угодно даже гранд фонда Сороса. Вот давайте думать, это надо или нет.

_______________. У мене пропозиція, інших надходжень не заборонених законодавством  України. Ну, щоби не обмежувати. Не заборонених законодавством.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Давайте в такій редакції голосуємо. Інших не заборонених.

Друзі, рухаємося далі. Давайте з майном щось зробимо.

БОНДАРЕНКО О.А. Тут вот мне, кстати, подсказывает наш коллега, или какой-нибудь фонд "Русский мир". Так что…

_______________. Микола Володимирович, ще майно. Підходимо до майна.

ШЕВЧЕНКО А.В.  Микола Володимирович, на крок назад. У нас в 71 поправці, в нашій з вами поправці, там є певна нестиковка між першою частиною і третьою частиною. Зверну увагу, да? Тобто в першій частині ми кажемо, що 4 роки лише з державного бюджету. А в третій ми говоримо окремий рядок, так? От у нас тут є певна юридична нестиковка. Якщо ми дамо Ганні слово, вона може краще пояснить, про що йдеться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми прийняли рішення фіксовану цифру. А фіксована цифра автоматично – це окремий рядок. Якщо ми фіксуємо, то це окремим рядком, бо інакше біда буде. Тут я з Ігорем погоджуюся. Це мусить бути окремий рядок і фіксована цифра, якщо ми її обґрунтуємо.

ШЕВЧЕНКО А.В.   Знято.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … це залишається.

_______________. А в мене ще цей, дивіться, от 76 поправка, мені здається, що там не було враховано ні в кабмінівському, ні в тих поправках, які вже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. За продаж, є продаж …..власної телерадіокомпанії.

_______________. Ні. За користування авторськими суміжними правами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та іншими законами. Це обов'язково.

Друзі. давайте змобілізуємося. Майно, майно. Значить, майно від статті 82 починаємо. Значить, що тут з цим майном у нас. Так, так, так. Значить, що ми пропонуємо: передавати майно не має права, а майно та закріпляється, не має права передавати майно, земельні ділянки іншим юридичним особам.

Почекайте. А що у нас, що ми, Андрій, що ми інакше, чим в урядовому? Мені здається, урядовий так нормально розписано. Там детально розписано. А тут Кабінет Міністрів  здійснює. Ну в принципі, да, якщо земля, майно -  то це виконавча влада. Це ж виконавча влада, так же? Тобто…

ШЕВЧЕНКО А.В.  Ну, по-перше, Микола Володимирович, ми хотіли зафіксувати, що розпоряджається все-таки не Кабмін, а суспільний мовник. І друге, що суспільний мовник не має права просто так передавати це майно в якісь інші руки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, уряд. Я думаю, що уряд. Тут якраз уряд. Тут я погоджуюсь, що тут уряд, бо інакше ми втратимо тоді це все. Значить, друзі, давайте тут я займаю проурядову позицію. Значить, давайте все, що стосується майна, залишаємо в редакції першого читання. В редакції першого читання, хай уряд контролює якраз фінанси бюджетні і це майно, землю хай виконавча влада контролює.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Послухайте! Але в даному випадку, от поправка 84, НСТУ має право відчужувати, я пропоную, що воно не має права відчужувати майно та земельні ділянки.

(Не чути)

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Я пропоную, щоб Наглядова рада не мала права відчужувати земельні ділянки.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться... Ні, якщо урядовий, Ігор правий, тут є: "…має право…, та земель…, і лише за згодою Кабінету Міністрів на конкурсних засадах".

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Ну, а я пропоную, що не має і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Теоретично це правильно. Тому що, якщо, значить, там біля того Мельникова, то навіщо він там той шматок буде, краще його на конкурсних засадах продати  і дати можливість їм щось зробити.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, лише за згодою Кабінету Міністрів,  і на конкурсних засадах, то це нормально. Це нормально, як урядовий.

Друзі, є пропозиція, давайте зафіксуємо урядову версію і рухаємося далі. за урядову версію, яку ми вже голосували.

Хто –  за? Проти? Ігор утримався. Будь ласка.

________________. Почекайте. Ось людина щось…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, прошу.

ІВ САЛОМОН.  (англійська мова)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема тут жодних, проблем, значить, ми проголосували редакцію яка дає можливість ініціювати відчуження лише мовнику. Але ясно, що на принципах закону   і організації конкурсу – це вже завдання уряду або Фонду державного майна, тобто тут ми уряд не перебрали повноваження, абсолютно ми тут коректно.

Тепер, аудит. Пішли – аудит.

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  86-у ми не підтримуємо, давайте про аудит…

БОНДАРЕНКО О.А. 87 …

(Не чути)

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Так, а оплачували її бюджет

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бюджет.

БОНДАРЕНКО О.А. А оплачивал бюджет. Я считаю, что  тут …

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Добре, але ми говоримо про те, щоб у нас громадське мовлення було ефективним…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так тут теж в урядовому Наглядова за результатами визначається…

БОНДАРЕНКО О.А.  Смысл в чем, кто оплачивает?

МІРОШНИЧЕНКО  І.М.  Хто платить.

БОНДАРЕНКО О.А. А то получается так, выбрали одни, а ответственность за оплату несут другие. Приходят … и говорят ну вы ж платили, а не выбирали. Так они ж выбирали, так нет, вы платили. Здесь нельзя все-таки распорашивать ответственность.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі так, якщо Наглядова рада замовила, то вона…

БОНДАРЕНКО О.А. Да, если она является заказчиком, она и отвечает за формирования этого заказа…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, якщо ви не заперечуєте, давайте ми …

_______________. Це не суб’єкт, це ж одне і те саме, Наглядова рада суспільного мовлення це ж не різні організації це один суб’єкт. Наглядова рада є одним з керівних органів суспільного мовника …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми зараз за видатки говоримо … Хто оплачує…

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Наглядова рада замовляє аудит, хто оплачує?

_______________. Як Наглядова рад, у неї, що є свій бюджет?

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Я ж про те і кажу,  у неї і так немає…

_______________. Вона є один і той саме, я саме про це і кажу. Наглядова рада і є уособленням суспільного мовника, тому це все абсолютно нормально, це оплачується з бюджету.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так воно і так з бюджету, тому що гроші на утримання з бюджету…

_______________. … і закупівля будь-яких послуг державним підприємством як в даному ви падку, це здійснюється на тендерній підставі…

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Почекайте, ми точно не визначили, у них є свій бюджет.

_______________. Тобто слово конкурс, воно не зовсім відповідає тому, що зазначено в законодавстві про тендерні процедури.

МІРОШНИЧЕНКО  І.М. Мова йде про те, чи Наглядова рада буде сплачувати за аудит зі свого вже бюджету, консолідований, який вони зібрали, з інших джерел, з державного бюджету, якщо  ми передбачимо, чи державний бюджет окремо буде оплачувати? От що.

_______________. У мене пропозиція…

_______________. Хто за межами того бюджету…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, це …

БОНДАРЕНКО О.А. Подождите, у нас же бюджет НСТУ формируют не только государственные бюджет, мы ж нам прописали …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте щось не придумувати таке, що не придумується. Значить є загальна практика, значить є організація державна вона закладає бюджет, у бюджеті є і аудит і все, як це бюджет окремо буде платити за  ….. спеціальну  статтю. Про що ви говорите? Залишаємо урядову версію і  рухаємося далі.

_______________. Можна, десять секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай но…

_______________. Може у нас аудит замовлятиме уряд і уряд оплачуватиме. Це зовнішній аудит, тому що уявляєте, коли сама  Наглядова рада сама собі замовляє аудит … і саме це оплачує…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіщо  наглядова… це ж не управління, ми ж Наглядову раду, який уряд? Ми говоримо одне, значить вирішили, який  уряд буде замовляти про що ви говорите. Наглядова рада.

_______________. Але з іншого  боку, якщо сам замовляєш і сам  оплачуєш…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте трошки змобілізуємося, бо бачу ми так  втратили дисципліну думання. Значить урядову залишаємо версію – урядову версію.

Тепер ліцензування. Давайте, увага, немає Княжицького. Княжицький запропонував, друзі, я прошу уваги, залишилось 10 поправок зараз всі розійдуться і  ми без закону будемо.

Ліцензування – у нас урядова версія ліцензування  і Княжицький, який запропонував геніальне ліцензування і  пішов. Тобто він запропонував тут розписано до деталей. Я не великий фахівець, хто фахівець скажіть мені, що таке в Княжицького  важливо нам для ліцензування, щоб ми проголосували його поправку.  

Дивіться, тобто ми ліцензія на мовлення  в урядовій версії, що вона переоформляє ліцензію  фактично державного, так без конкурсу. …, я зрозумів, що державне втрачає і по-новій воно ціла процедура розписується після спеціального отримання ліцензування. Так чи ні?

Андрій, в чому зло, що автоматично переоформлюється ліцензія на мовлення?

_______________. Давайте пропустимо нехай Княжицький обґрунтує, бо тут важко розібратися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та як він обґрунтує.

_______________. Перепрошую, а він не буде, я перепрошую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре, от  ви які  загрози бачите, що з нуля, тобто воно переоформлено, мені теж видається, що тут  немає залежності якось від держави, яка залежність…

_______________. Немає жодних проблем, тим більше, що технічно не може бути одночасно дві ліцензії, бо частотний ресурс він один…

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше, без  конкурсу,  бо це якщо ще новий конкурс, нові умови і так далі, тобто я не розумію логіки тоді. Навіщо по новій це робити?

БОНДАРЕНКО О.А. Еще вопрос, там …. я так понимаю……

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … інші умови .... ні громадські – інші, тут при ліцензуванні обов'язково, обов'язково, але без конкурсу.

_______________. Без конкурсу і це ж інша юридична особа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, друзі, давайте тоді ми залишаємо в урядовій версії, тут нормальний варіант, що це без конкурсу і продовжуємо ліцензію. Давайте проголосуємо, бо Микола тоді...

_______________. А можна перед тим, як голосувати, я просто хочу пояснити, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення переоформлення не може тягнути за собою зміну суб'єкту, власника ліцензії. Переоформлення ліцензії здійснюється, коли замінюються певні технічні характеристики.

(Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, тут є розумна думка, давайте сформулюємо в такий спосіб, щоби, так би мовити, це момент зняти, тобто в такому формулюванні, що це...

_______________. Треба замінити одну ліцензію на іншу і немає іншого шляху крім як анулювати одну і видати іншу. Переоформлювати – це не....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не слово "переоформлення", да? Не "переоформлення"?

_______________. Переоформлення, 35 стаття Закону про телебачення і радіомовлення, три підстави.

_______________. Тобто ви підтримуєте Княжицького чи що?

_______________. Я кажу, що не можна... я кажу, що не можна підтримувати.......

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, да, просто залишаємо урядовий варіант, але кажемо не переоформлення, а отримує ліцензію на мовлення в порядку установленому  без проведення конкурсу. В порядку встановленому законом, але без проведення  конкурсу.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, хто за це – голосуємо в уточненій редакції урядовій. Друзі, оскільки ситуація у нас деліктна, значить, ми ще маємо тут можливість кворуму працювати, бо Олександр ще рухається на радіо. Значить, ще допрацюємо непринциповість тоді, але то, що ми з Володимиром Васильовичем говорили, з вами говорили, тобто нам треба ще проголосувати, що ми перше, повторне читання подаємо на роздержавлення, яке будемо теж  на наступному тижні розглядати це, а потім між першим і другим його будемо правити, щоб нам ще раз винести той законопроект, який державний комітет готував і який ми …………

Тому прохання – підтримати на перше повторення, яке ми всі підписали тут більшість присутніх. І тоді будемо готувати… Але моя пропозиція, тоді дозвольте, я й з Мірошниченко говорив,  що будемо переконувати голову Верховної Ради, що справа делікатна, що все-таки ми коротку процедуру, але щоб друге читання було. Щоб ми підстрахувались. Бо там були ініціативи "в цілому", то ми на перше читання і готуємо до другого, громадськість залучаємо. Програмна політика. (Шум у залі)

 Мене "додушили". Хотів Абдулліна першого… (Шум у залі) Але ти другий, а я – останній.

Друзі! Давайте змобілізуємося. Програмна політика. Ми сюди додали… Давайте про ці партії… Саша, ми знімемо давай ці партії. Бог з ним. Ми вже десять раз сказали про  ці партії, давайте не будемо ми  множити і так далі… (Шум у залі)

 От давайте так, як урядові ось є, залишаємо  в редакції першого читання і не мучимося тоді. І доповнити…

Так ти тепер вирішив…  програми… Так це ми вже говорили.

Так давайте… Почекай, ну якщо… А ми ж не проголосували. Давайте так, як ми домовились ………….. національного та європейського продукту. Як ми говорили. Давайте тоді в цій редакції. Ігор! Давайте тоді. 75, ще раз це оголошу,  національного і європейського.

Хто –   "за"? Підтримується.

Рухаємося далі. Трансляція…тепер з цими офіційними повідомленнями.

БОНДАРЕНКО О.А. ………, для чистоты  эксперимента, любому из нас делегирую свой голос.

(Не чути)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. ………… Залишилось десять поправок. Рухаємося.

Тепер що з владою ми  робимо. Дивіться. Раз, два, … у нас п'ять людей.

ШЕВЧЕНКО А.В.  Миколо Володимирович, 75 відсотків, наприклад, в день, коли олімпіаду буде показано…

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте таким чином зробимо. Дивися, давайте таким чином, друзі. Від 94 поправки.

БОНДАРЕНКО О.А. А может  мы правда, соберемся для этих последних поправок? Ну, это ж в любой момент могут поставить под сомнение.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай обговоримо. А потім зберемося, проголосуємо 13 поправок.

БОНДАРЕНКО О.А.  Мы будем, тогда мы просто вынесем рекомендуемое для наших коллег решений. Поддержали – хорошо, не поддержали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, а вони підтримають або не підтримають. Пішли тоді, ми запропонуємо і варіант. Вони підтримають, не підтримають.

Дивіться. У нас тепер про висвітлення мова йде, влади про висвітлення. Є варіант у нас урядовий. Що тут у нас? Надання безкоштовно, да? Президент голові інших екстрених. А, ми, тут пропонується…

БОНДАРЕНКО О.А.   94 посмотрите, Геращенко, возможно, права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут зняти взагалі офіційних?

БОНДАРЕНКО О.А. Нет. Она, - добавить "экстренных". Помимо официйных она просит добавить ще й "екстрених виступів".

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почекайте. Дивіться, що в урядовому написано? Прочитайте його. Президент і так далі, і так далі, в установленому порядку для надання позачергового прямого ефіру для екстрених офіційних.

БОНДАРЕНКО О.А.  Ну, у них получается, они не делят для себя офіційні і екстрені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, почекай, це…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Офіційних та екстрених, чи що?

БОНДАРЕНКО О.А.  Она просто делит. Есть просто офіційні, а є екстрені. Если мы с этой логикой соглашаемся…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте, а, тут одним словом "офіційні", так, тут "офіційних та екстрених" окремо. Ну, давайте Геращенко підтримаємо. Ми все рівно рекомендуємо комітету, рекомендуємо. Але тут голосуємо. П'ять.

Значить, тепер пішли, у нас блок стосовно Верховної Ради.

Що ми з нашою Верховною Радою  робимо? Постановою Верховної Ради, законом і ще чим тут… А, тут взагалі немає Верховної Ради  в урядовій. Це зневага до Верховної Ради, я вважаю.

_______________.  Ні, там є Голова Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, тут є позиція, яка, що ми постановою, от я нагадаю вам зміст постанови, ми врегульовуємо постанову….. Що туди входить? Туди входить ті відкриття-закриття і, по-моєму, зміни до Конституції, так? І парламентські слухання входять. Ну, теж шматок великий – парламентські слухання. Це в постанові, ми постановою про висвітлення.

Ні, я маю на увазі, якщо ми візьмемо за основу Медяника або Омельченка, тобто вони переписують те, що зараз є, що ми окремою постановою. В принципі є логіка окремої постанови, ні?

ШЕВЧЕНКО А.В. Миколо Володимировичу, зараз це описується Законом про висвітлення діяльності органів влади, може краще не залазити в це?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Той закон?

ШЕВЧЕНКО А.В. Так. Там і так з ним багато питань, його треба…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте не будемо Верховну Раду спеціально ми… Тут Голова Верховної є, а орган буде в тому законі про висвітлення. Тоді це відхиляємо.

І Прикінцеві пішли. Зрозуміло, що перше – чотирнадцятий рік. Так? Княжицького голосуємо, бо вже тринадцятого року немає. Тому рекомендуємо поправку Княжицького і інших товаришів з 1 січня 2014. Друзі, рекомендуємо, піднімаємо, рекомендуємо.

Тепер тут всі решта відпадають. По-перше, січень чотирнадцятого або редакційно. І тут тепер мені розумні люди сказали ще про одне, ще щось про одне, зараз дійдемо до того. А ні, давайте ще ось "Національна рада розробляє і затверджує порядок складу…" Ні, ні, це в нас уже там воно пішло. Це нам не треба "Національна рада розробляє…" А, це в Закон про Нацраду, треба додавати. Треба додавати, ми ж Нацраді дали право визначати … тільки ж не жеребкування, у нас жеребкування немає вже. Тоді не треба,  жеребкування немає, тоді не треба цих змін до Нацради, до закону, у нас немає жеребкування, у нас …

ШЕВЧЕНКО А.В.   … у нас є як запасний варіант, якщо конференції не визначають, або не відбулася конференція. Але фіксувати це в законі я не бачу потреби.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не треба в закон це. Тоді автоматично 104 нам не треба.

_______________ . Відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер, саме важливе в Прикінцевих, що Кабміну робить. 105-а, дивіться, що в урядовому, що робити Кабміну, зараз я гляну. В чому тут ідея нашої поправки була? Кабміну ми чітко розписуємо тримісячний термін після прийняття створити, забезпечити передачу і ліквідацію. Оце нам важливо чітко сказати, що їм робити протягом трьох місяців, чи не важливо в чому питання?

_______________. Це не реально здійснити…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не реально три місяці?

_______________. Це не реально здійснити, воно суперечить положенням інших кодексів, трудового там…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це все треба переписувати, так?

_______________. Не можна, так. Тим більше, що порядок створення нових юридичних осіб, які є правонаступниками старих…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хай Кабмін сам визначає, без нас … напевно без нас визначає..

_______________. Звичайно, ця процедура вона… і не можна ліквідувати за три місяці, ми ще нового не створили, а ліквідуємо вже ті…

ШЕВЧЕНКО А.В.  При цьому нам дуже важливо зафіксувати, що буде розпочати ліквідація існуючих НТКУ і НРКУ, щоб не було як у нас при Ющенко паралельно задумувались існування суспільного і існування державного. Нам треба якось зафіксувати, що ліквідація буде розпочата.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, ти розумієш як це можна зробити? Зрозуміло, що твориться суспільне, а державне залишиться.

БОНДАРЕНКО О.А. Понятно.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як …

_______________. У нас же ж там є пункт, що створюється на базі …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На базі?

_______________. І все. …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В принципі так.

_______________.Тим більше, що у нас ліцензія одна.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В принципі так.

_______________. Все таки юридично…

ШЕВЧЕНКО А.В.  Може все-таки серед нас є людина, яка допоможе виписати юридичний механізм, щоб ми ліквідацію зафіксували. Інакше у нас є ризик, що нас буде роками існувати юридична особа НТКУ, НРКУ…

_______________. Вона роками не буде, вона буде максимум рік існувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, оскільки ми зараз комітетом будемо погоджувати це… але якщо така проблема є, якщо вона вирішена, ще проаналізуємо. Якщо норма про те, що на базі вирішує ліквідацію, то цього достатньо. Якщо не вирішує, то ще щось додамо.

 Тепер Карпунцов пропонує, ми вже написали, Нацраді ми вже  дали, що вона повинна без конкурсу переоформити. Значить, і тут остання річ, значить, яку мені сказали. Яна, що ти сказала мені, що там є? воно треба чи ні?

_______________. Тут треба абзац шостий і десятий підпункту 1 пункту 3 розділу – прикінцеві положення слід вилучити в зв'язку з тим, що ці положення були прийняті іншим законом. Ну, вони пустили ці поправки....

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просто з першого читання ми пропустили просто це. Да?

_______________ . Да, їх треба вилучити буде в Законі про телебачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я зрозумів, це ми з Держтелерадіо говорили, що це спільна наша позиція. Отже, абзаци 6-10 підпункту 1 пункту 3 розділу  прикінцеві проекту ми вилучаємо, як таке, що є в спільному законі. Це якби спільна в нас домовленість, чисто редакційна.

_______________. Воно дублюється положення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу за це теж проголосувати.

_______________. Я можу....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Друзі, дивіться, тепер ми таким, в такий спосіб, ми теж рекомендуємо прийняти в цілому законопроект. Я так розумію,  значить, ми з нашими колегами погоджуємо статті з 94 по 107 і відповідно в спосіб чи, ну, який ми визначимо, вони долучаються до того, що підтримують 94, 107 як ми голосували чи нас підтримують. І разом з нами голосують за законопроект в цілому. Давайте за це проголосуємо ще раз, значить. Дякую. Дякую, друзі, за роботу.

Тоді ми в оперативному режимі працюємо з вами і подумаємо механізм, як наших колег, ну, коректно тих, хто були. А, практично, всі були, крім Баграєва, тобто оце, нам ще треба чотирьох людей тоді поінформувати і так далі.