Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 20 листопада 2013 року

Веде засідання голова Комітету ТОМЕНКО М.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ще невеличку паузу зробимо, тому що у нас є народні депутати, які вболівають за олійну галузь, ще сесія не завершилася. Мірошниченко і Раупов сказали, що без олії вони не можуть залишити. Тому за пару хвилин вони підійдуть.

Тут є пропозиція від народних депутатів, оскільки кворум є, то і Мірошниченко, і Раупов, думаю, не будуть заперечувати, якщо ми почнемо розглядати перше питання, а вже до моменту ухвалення рішення вони точно появляться. Якщо не заперечуєте.

Сьогодні маємо відповідний порядок денний і багато ініціатив по "Різному". Я думаю, що кожен народний депутат має можливість в "Різному" сказати, що ми там не будемо спеціально затверджувати, "Різне" є "Різне".

Тому ці вісім позицій і "Різне", якщо не заперечуєте, прошу підтримати такий порядок денний. Хто - "за", прошу голосувати.

АБДУЛЛІН О.Р. Микола Володимирович, а ми говорили, що, може, ………

ГОЛОВУЮЧИЙ. По чому? "ТВА" у нас перше питання.

АБДУЛЛІН О.Р. "ТВА", і "Форбс" теж я просив би, якщо можна, щоб ми заслухали на початку. Оскільки прийшли журналісти, давайте їх теж поважати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З "Різного" на перше?

АБДУЛЛІН О.Р. Друге після "ТВА" поставити. Закінчити з цими, далі перейти до робочого законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підемо по законах тоді, да? Є тут думка. Давайте тоді у такій редакції, що після першого питання, як зазвичай, перші питання стосуються конфліктів чи проблем у медіа-сфері, після питання про чернівецький телеканал "ТВА" заслухати цю ситуацію по "Форбсу" і далі йти по порядку денному з законами. З такою редакцію.

Хто - "за", прошу голосувати. Підтримується одноголосно.

Рустам теж підійшов, я секретаріат прошу фіксувати. Ігор вже, як проголосує, появиться тоді.

Друзі, я нагадаю вам ситуацію, а, власне, що нагадувати, там Микола Леонідович у нас відповідає. Микола Леонідович, прошу по першому питанню.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Минулого разу я доповідав з цього питання. І хочу сказати, що ми маємо факт фактично політичної цензури зі сторони Національної ради з питань телебачення і радіомовлення по відношенню до телевізійного каналу "ТВА". Чому я вважаю це фактом політичної цензури? Тому що будь-яке незаконне перешкоджання в розповсюдженні інформації відповідно до чинного українського законодавства вважається фактом цензури.

Коротку довідку. Скажу ще раз дуже коротко, всім, нагадаю. На підставі перевірки компанії "Tві" не було продовжено ліцензію. Перевірка сама проводилась за заявою самої компанії, тому що компанія хотіла, щоб їм продовжили цю ліцензію, і звернулась до Національної ради з проханням перевірку провести.

В перевірці було використані дані моніторингу, цей моніторинг проводився начебто секретаркою представника Національної ради в Чернівецькій області, хоча за законом  моніторинг відноситься до наглядових повноважень Національної ради і може здійснюватись лише колегіально. І закон прямо забороняє делегувати ці повноваження будь-кому, і секретарка навіть по закону не може здійснювати моніторинг.

 Представники Національної ради в Чернівецькій, Івано-Франківській областях відмовились підписувати цей акт моніторингу. Моніторинг проводився без застосування комплексної системи захисту інформації, передбаченої законом. Що це означає? Компанія записує все своє мовлення на сервер, копії цих серверів знаходяться на сайті YouTube , це можна було б перевірити. Оскільки в результаті цієї перевірки були використані сфальсифіковані матеріали, невідомо ким, поки що, до розслідування, сфальсифіковані, компанія стверджує, що жодних порушень у їхньому акті не було.

В акті моніторингу далі ціла низка порушень, яка до цієї компанії… Національна рада каже, що вони щось порушили, хоча за твердженням самої компанії "ТВА", моніторинг містив додатковий монтаж, в результаті якого і були  здійснені операції з рекламними титрами, які  були поставлені у вину цій компанії.

Тобто невідомі особи сфальсифікували дані запису компанії, за підписом секретарки. Це було названо моніторингом ефіру. Після цього Національна рада приймає рішення не продовжувати ліцензію телекомпанії "ТВА". Ми просили і хотіли тут минулого разу, щоб цю ситуацію врегулювати, запросити членів Національної ради і запросити представників компаній, і спокійно з ними поговорити, розібратися.

Як мені зараз відомо, члени Національної ради сьогодні проігнорували наше засідання, але є представники компаній. Тому я просив би вас заслухати представників компаній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поінформую вас, що на адресу комітету вчора о 19-й годині надійшла інформація, з якої ми звернулися до них 7 листопада. То на вечір вони зробили нам інформацію, яку ви маєте. І нас повідомили, що, оскільки в них дуже важливе засідання, яке розпочалося об 11-й годині, то вони не можуть делегувати жодного представника на наше засідання, оскільки у них дуже важливе засідання, яке розпочалося об 11-й годині.

Ну, ми радилися так, кулуарно, в Верховній Раді. Оскільки колектив каналу запрошений, тут є генеральний директор каналу, головний редактор, власники каналу, і я думаю, щоб було б справедливо, ми вже почали цю розмову, хоча би одну сторону послухати і думати, як далі рухатися, тому що якщо Нацрада й далі не буде приходити, ми просто не вирішимо ситуацію.

Прошу, Юрій…

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, у мене яка пропозиція. По-перше, треба ініціювати судову насправді справу. Я думаю, що можна подавати до суду на те, що був зроблений кримінальний злочин. Насправді заслухати, ну, тобто я чітко розумію, що коли моніторили "ТВА" - це був чистий кримінальний злочин. І подати до суду, і поки не буде винесене судом рішення, таким чином спробувати заморозити рішення Нацради стосовно телеканалу "ТВА" та їх ліцензії. Це перша історія.

А друга. Так само пропоную комітету поставити на обговорення питання по висловлення недовіри представникам Нацради, які формують парламентські фракції, тобто представники Нацради від парламенту. Проголосувати на комітеті і висловити їм недовіру, і піднімати питання  в Верховній Раді до розгляду.

Оскільки, ну, ще раз, тут зрозуміла історія, вона може стосуватися будь-якого телеканалу незалежно від того, кого він представляє. Ми ж бачимо, що зараз відбувається з будь-яким там депутатом, в тому числі і так  інше, і таке інше. Тому це треба зупиняти і про це треба говорити у Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Олена.

БОНДАРЕНКО О.А. Абсолютно поддерживаю Юрия. Тем более, если есть у представителей телеканала доказательства, что эта запись сфальсифицирована, то однозначно  нужно будет обращаться в суд, и суд заставит провести экспертизу, поскольку по тем документам, которые у нас есть сейчас на руках, я так понимаю, что Национальный совет от экспертизы отказался. Через суд мы сможем их заставить это сделать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Олександр.

АБДУЛЛІН О.Р. Я був на зустрічі з Нацрадою в той день, коли розглядалося це питання. Ну, відверто, у них позиція була дуже странна. Тобто вони сказали, що вони не знають, як провести таку експертизу, тому вони не можуть цього зробити. Тобто вони відверто сказали, що вони звертатися нікуди не будуть. Всі факти їм були доведені, все. Але вони сказали, що вони не знають даже, як робити таку експертизу. То тут я, дійсно, вважаю, що це небажання з їхнього боку було щось розібратися в цій ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Микола ...

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, дивіться, я думаю, що виступить представник компанії, тоді ми висловимося. Якщо ми повчали висловлюватися, я абсолютно підтримую колег, які виступили. Хочу сказати, що я підготував проект рішення комітету, в якому сказано: перше, звернутися до Генеральної прокуратури та МВС щодо перевірки факту підроблення підпису моніторингу ТОВ "ТРК ТВА", який начебто проводився 28 серпня 2013 року. А саме, перевірка записів ефіру від 28.08.2013, які збереглися на сервері ТОВ "ТРК ТВА"*** на предмет наявності ознак монтажу в програмах "ТРК ТВА", запис яких зберігається на сервері.

Перевірка запису ефіру від 28.08.2013, яка має зберігатися в системі для  проведення моніторингу, яка начебто використовувалася для запису ТОВ "ТРК ТВА" на предмет наявності ознак монтажу. Перевірка наявності в системі проведення моніторингу, яка використовувалася у випадку з ТОВ "ТРК ТВА" комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю, як це передбачено статтею 8 Закону України про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Перевірка наявності в особи, яка проводила моніторинг відповідних повноважень, які передбачені Законом України про Національну раду України з питань телебачення, радіомовлення. Перевірки пояснень представників ТОВ "ТРК ТВА" та представників Національної ради щодо розбіжностей між записами ефіру, які містяться на серверах ТОВ "ТРК ТВА" та  записами моніторингу, який проводився невстановленими особами. Так само вважаю, що ми мали би звернутися до Національної ради, оскільки їх зараз немає, щодо отримання пояснень причини з яких представнику ТОВ "ТРК ТВА" не було надано можливість ознайомитися з матеріалами перевірки, включаючи запис моніторингу до моменту їх розгляду, правові підстави для застосування моніторингу для використання моніторингу під час проведення перевірок і правові підстави для делегування наглядових повноважень Національної ради зі здійснення моніторингу третіми особами.

Я спеціально готував це рішення як рішення комітету, оскільки до суду має звертатися суб'єкт, компанія, безумовно, звернеться. Але, мені здається, що ми як комітет мали би звернутися до Генеральної прокуратури і МВС з відповідним зверненням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола, а, може, перед тим… Да, будь ласка.

БОНДАРЕНКО О.А. Единственная поправка, Николай Владимирович. Я, может, коллеги поправят меня, помню, что у нас по законодательству всего 30 дней отведено для телерадиокомпании на хранение их видеоматериалов, чтобы не получилось так, что мы ссылаемся уже на уничтоженные материалы самой телекомпании.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, це трошки не так, це компанія на звернення когось, в кого є претензії, компанія повинна це зберігати протягом 30 днів. Але ця компанія  зберігає їх і далі, оскільки вона знаходиться в розгляді цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, перед тим як підійти до прийняття рішення, можливо, якщо є бажання, від каналу кілька слів сказати? Хто, генеральний директор чи…? Да. Кеплер Тата Григорівна, прошу, генеральний директор каналу "ТВА". Прошу.

КЕПЛЕР Т.Г. Мої вітання.

Ми насправді їхали сюди, ми підготували промову, і всі ці питання, котрі ми хотіли порушувати, вони вже були озвучені вами. І ми вам дуже вдячні за розуміння і за можливість бути почутими. Ми би хотіли сказати, що, по-перше, телеканал "ТВА" – це телеканал, котрому 27 жовтня виповнилося 23 роки, ми є перший комерційний телеканал в Україні. Ще ми дуже соціально направлені, і ми є єдиний комерційний телеканал в Україні, котрий 80 відсотків продукт, який виходить в ефір, адаптований для людей з особливими потребами, ми титруємо абсолютно весь власний продукт, весь продукт власного виробництва. І ми хотіли сказати, що та ситуація, котра з нами склалася, ми переживаємо її вже рік, нас тричі вимикали з ефіру. Останнього разу нас вимкнули на 23 дні, і все це називають такими страшними  співпадіннями, але насправді, ми в це не віримо. І те, що відбулося востаннє, оце рішення Національної ради, нам особисто здається, що це – історія про суто вибіркове правосуддя, тому що в той час, коли іншими телеканалами порушуються Закону "Про телебачення і радіомовлення", Національна рада нам ви носить попередження на речі, котрих навіть не було в ефірі.

А як правильно було сказано, представник Національної ради був у відпустці на момент проведення моніторингу. 27 числа в нас також відбувався моніторинг, але перевірку зробили за 28-е, де знайшли порушення у програмах, котрі виходили у повторі, ну, тобто це – повна нісенітниця і абсурд, тому що 27-го порушень не було виявлено. І, як вже казали, що представник Нацради, він просто відмовився ставити свій підпис під актом моніторингу. І Нацрада відмовилася і від експертизи.

І навіть коли ми звернулися до Національної ради на розгляді питання щодо продовження нашої ліцензії, ми записали відеозвренення від журналістського колективу телеканалу і почали його транслювати, двоє членів Національної ради демонстративно встали і вийшли, покинули зал, тим самим показавши, що вони не схочуть слухати  звернення людей, чиї долі вони мають от-от вирішити.

Тому ми просимо, насправді, ми просимо, щоб комітет звернув увагу на роботу Національної ради і спробував розібратися у тому хаосі, котрий там відбувається, тому що сьогодні вони це зробили з нами - завтра вони зроблять це з десятком інших телеканалів або радіокомпаній.

І в нас є ще, з нами приїхав наш головний редактор. Я би хотіла, що, якщо можете, вислухати ще журналістську позицію колективну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо щось принципове у Юлії Костянтинівни Совтенко, прошу лаконічно, будь ласка. 

СОВТЕНКО Ю.К.  Ви знаєте… Доброго дня всім! Я не знаю, тут  стільці не підсовуються, мені не дуже зручно говорити, а я хочу, щоб мене всі почули. Підсовуються? Дякую.

Всім доброго здоров'я. Ви знаєте, перш, ніж написати звернення до людей, яких обрав український народ,  я кілька діб думала: ну що мені таке сказати, аби мене просто почули? І ви знаєте, я вирішила не гратися словами, а просто підбирати щирі.

Мене звати Юлія Совтенко, мені 33 роки, останні 13 я працюю журналістом-новинником на  кращому каналі Чернівців. Тому що, попри все і всупереч всьому,  саме канал ТВА працює для людей. Саме канал ТВА завжди в епіцентрі всіх подій. І саме канал ТВА допомагає  людям з особливими потребами: людям, які на візках, людям, перед котрими зачиняється кабінети, які оббивають пороги. Ми допомагаємо: канал ТВА   і журналісти, - і це всього  50 людей, ми допомагаємо вирішувати  їхні проблеми, віддаючи крихітку себе.

Ви знаєте, півсотні працівників телеканалу ТВА сьогодні хочуть, вміють, можуть і прагнуть працювати тут, в Україні, допомагаючи  українському народові. А саме одним розчерком пера Нацрада вирішила покласти хрест, затулити рота,    відібрати свободу слова, відібрати право на професію, відібрати у глядачів, а це тисячі людей,  які зараз … От  я звертаюся до вас, а в Чернівцях  тисячі людей зараз стоять в церкві,  запалюють свічки і моляться, аби ви нас   почули. Це правда.

Тому що скажу так, коли йдеш чернівецькими вулицями і коли до тебе підходить людина на візку і обнімає тебе, і дякує за те, що біля їхнього будинку встановили пандус, за те, що в аптеку вони можуть безперешкодно проїхати, коли в маршрутці людина з особливими потребами, яка не чує,  підходить, обнімає тебе і дякує. Тому що  канал ТВА – це єдиний канал в Чернівецькій області, який абсолютно виходить, всі передачі, всі програми виходять  з субтитрами. І  в нас у Чернівцях є кілька районів,   і один район – це Садгірський. В Садгорі  живуть дуже багато, тисячі   людей, які не чують. І, ви знаєте, вони зараз дуже  хвилюються за нас.

Я не знаю, я можу перераховувати дуже багато  прикладів, дуже багато моментів.  Але хочу, щоб ви зрозуміли,  що якщо  ви сьогодні нас почуєте, ви не просто зробите перемогу маленькому каналу, але ви доведете всій  українській спільноті, що Україна єдина, що у нас є свобода слова, що у нас принципи демократії є.

Ви знаєте,  я хвилююся, я перепрошую. Але я не вірю, що ви мене не почуєте. Не біда, коли  позатуляли   вуха людям. Біда - коли затулені душі. Я в це не вірю. Я хочу просто, щоб ви почули. Тому що перший комерційний канал в Україні повинен існувати і далі працювати для людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми слухаємо вже довший час, ще аби Нацрада послухала, тоді вже єдність була б Україна повністю. А ще у нас колеги-депутати присутні, які займались там ситуацією навколо каналу…

БУРБАК М.Ю. Максим Бурбак, фракція "Батьківщина".

Я хотів би виступити на підтвердження і на підтримку всіх слів, які сказали журналісти "ТВА", тому що приймав безпосередню участь у тій конфліктній ситуації, яка склалася і в квітні місяці, і в серпні місяці, коли канал був безпідставно відключений. Дивно, можна розбиратися, чому його було відключено: тому що сталася якась пожежа в приміщенні, де загорівся телевізор, який не був увімкнений в розетку навіть. Але з цим розбираються правоохоронні органи.

Хотів би лише виступити на підтримку журналістського колективу, тому що там зібралися, це моя думка, це найкращі журналісти міста Чернівці. Я розумію, що це єдиний і незалежний канал, який залишився в Чернівецькій області. Їм дуже важко. Ми, коли намагалися допомогти і розв'язати цю проблему, стикнулися з дуже великою бюрократичністю цієї системи, дозвільної, де один підрядник контролює, як подається сигнал, інший не хоче надавати ефірний час. Тобто я особисто в свою відпустку переживав все це з цим колективом, і тому думаю, що ваш комітет зробив би правильно, аби підтримав їх у цій ситуації. Все ж таки, думаю, що такі незалежні залишки свободи слова в Україні треба підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, у нас є проект рішення, який Микола Княжицький запропонував: судова, так би мовити,  інституція – це право каналу говорити.

Друзі, будемо продовжувати?

ЗАБРОДСЬКИЙ В.І. Генеральний директор телекомпанії ТВА відсторонений від виконання роботи. Пані, яка виступала, є виконуючим обов'язки директора. Я на сьогоднішній день числюсь директором цієї телекомпанії. Хотів би додати деяку інформацію до того, що ви почули.

_______________. Представтесь.

ЗАБРОДСЬКИЙ В.І. Забродський  Василь Іванович.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що, друзі, дати можливість йому, так? Якщо можете, за три хвилини, будь ласка, поінформуйте.

ЗАБРОДСЬКИЙ В.І. Я також звертаюсь до вас підтримати трудовий колектив і розібратись з цим ганебним явищем, яке відбувається. Але при цьому я хочу додати до вашого проекту рішення ще один пункт: звернутись до Генеральної прокуратури і розібратись з рейдерським захопленням телекомпанії. Тому що всі ці слова, які будуть сказані, вони так само відносяться до мене. 15 років я займався і керував цією телекомпанією. На жаль, в березні місяці… Я включу мікрофон, щоб це протоколювалось.

На жаль, в березні місяці мене незаконно усунули від виконання обов’язків. На сьогоднішній день… після чого пан Пишний, народний депутат України, який був моїм партнером, перерозподілив власність телекомпанії на користь своєї дружини, і сьогодні компанію контролює Пишний і його дружина.

Є рішення суду про моє поновлення на роботі, є рішення суду про фінансові претензії, гроші, які мені винна телекомпанія. Є 11 судових засідань, які сьогодні тривають, але про це сьогодні ніхто не говорить. Я прошу також у вашому зверненні, якщо ми говоримо про захист і свободу слова, в тому числі добавити пункт, щоб Генеральна прокуратура розібралась також з цим фактом. А, можливо, ще і додатковим фактом перевищення службового повноважень народним депутатом, який, виконуючи обов’язки народного депутата, займається паралельно бізнесом. Про це можу підтвердити і я, і документи, і свідки, в тому числі люди, які працюють на телекомпанії сьогодні.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Микола Леонідович, ви займалися …

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так. Справа в тому, що я як людина, яка давно займається журналістикою, давно знайомий з паном Василем, і колись навіть з ним розмовляв і казав, що критична ситуація в компанії. І він сам, оскільки у нього є суперечка комерційна з іншими партнерами, зацікавлений в тому, щоб в компанії незаконно не забирали ліцензію.

Тому я пропонував би зараз проголосувати це звернення до Генеральної прокуратури та МВС, інші питання, якщо вони існують, якщо до нас надійдуть такі звернення, ми можемо розглянути на наступних засіданнях. Бо це питання підготовлене, і є проект рішення, і в тому, що це було незаконно, пан Василь теж був на цьому засіданні і теж так само бачив, що упереджене і незаконне ставлення Національної ради до цієї компанії стосується навіть тих, хто перебуває там в певних конфліктах.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій, будь ласка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я буквально на 20 секунд. Дивіться, от ми зараз можемо  увійти в історію конфлікту, яка там відбувається, а можемо зараз розуміти, що у нас є єдність в тому, що давайте ми збережемо канал. І у випадку, якщо нам це вдасться, тоді ми можемо розглядати. Хоча всі, хто там живуть в Чернівцях, знають ситуацію, вона трохи інша, я б зараз не хотів  витрачати на це час. Ще раз кажу, зараз ділити шкуру от того, що називається… Так, от те, що називається "ведмедя, якого хочуть закрити", я маю на увазі не Прем'єр-міністра Росії, немає сенсу. Якщо у нас є єдність і Забродський зараз теж це озвучив, що треба врятувати канал, давайте ми його врятуємо, а потім будемо розглядати. Тому що я думаю, що зараз, якщо ми ще в цю конфлікту ситуацію ввійдемо, ми точно канал не врятуємо. І це буде позиція, яка насправді буде працювати на закриття цього каналу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пані Олена, прошу.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое. Я думаю, что мы поддержим Юрия. Но у меня возникает вопрос.

Сейчас прозвучали довольно веские обвинения в сторону господина Пышного, который обладает статусом народного депутата. И даже если комитет не примет такое решения, я  вас попрошу заявление на мое имя, и я сделаю личное заявление на Генеральную прокуратуру. Не имеет права народный депутат заниматься предпринимательской деятельностью. По сути сейчас все склонилось к тому, что канал контролируется представителями от парламента с мандатами, не важно – оппозиция, власть. Но это доказывает то, что вы имеете влияние, в том числе и на редакционную политику.

Вопрос. Какого свойства, каким образом вы влияете: и влияете ли вообще, влияете через жену или напрямую лично?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте ми все ж таки проголосуємо проект рішення, будемо рухатись далі, оскільки чекають журналісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Андрій.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. По зверненню до Генеральної прокуратури…..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж підтримав би…

БОНДАРЕНКО О.А. Если вы думаете что вы съедете - не вопрос, вы съедете сегодня, но на следующем не съедете, увы, придется ставить вопросы новые.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте по мірі…

Да, прошу, Андрій Пишний.

ПИШНИЙ А.Г. По-перше. Те, що було озвучено, – чиста брехня. Ніколи Андрій Пишний не був засновником телерадіокомпанії.

По-друге. Усі судові рішення, які виносилися, виносилися на користь телерадіокомпанії, трудового колективу, і, наскільки я розумію, позбавлення генерального директора тих повноважень, про які зараз цей чоловік говорив, відбулося у законний спосіб.

По-третє. Будь-яку необхідну інформацію на ваш запит Генеральній прокуратурі, безумовно,  надам, так само, власне, як я її надавав Центральній виборчій комісії.  І, власне, я, абсолютно відкритий до цієї розмови. А все інше - це інсинуація, все інше - це вереск, це не має під собою абсолютно жодних підстав. Ось і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, моя пропозиція така. Я теж думаю, що і я можу підписатись під зверненням стосовно перевірки цієї інформації, але це трошки різні речі, тобто, очевидно, один документ повинен стосуватися  і наша позиція стосуватися долі каналу. І друге звернення  - його без обговорення, якщо є конфлікт якийсь юридичний, будь ласка, на  нього будемо реагувати, підписувати…

Тому є пропозиція: проект, який запропонував Микола Княжицький, де пункти зафіксовані і їх треба  нам буде  оформити, відповідно  звернення до  Генеральної прокуратури, і до  Національної ради, що стосується позбавлення або можливого позбавлення ліцензії, - просив би підтримати.

Хто за такі звернення, прошу голосувати.  Хто проти? Утримався? Одноголосно.

Все, що стосується інших питань, в робочому порядку, як ми і говорили. Ми по Нацраді, по суду - це право компанії, звертатися, ми тут сказали свою точку зору. Це не наше звернення, а звернення телекомпаній. Відповідно я  спробую з головою Нацради переговорити - і все-таки якийсь елемент, так би мовити, етичності в наші відносини повернути. Тому що  я думаю, що, якщо  засідання об 11-ій, ну, одного представника  можна було б все-таки делегувати  нам на 14 годину.

БОНДАРЕНКО О.А. Клерка не надо. Не надо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, колектив Чернівецької телекомпанії, якщо у вас є, чим зайнятися, ми вас не затримуємо. Дякуємо вам дуже.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сконцентруйтеся на глядачах і наших питаннях.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Хочу сказати, що ми не будемо покидати цього питання, і будемо ініціювати і по цьому, і по-інших випадках незаконної діяльності Нацради, в тому числі і створення  слідчої комісії, якщо Нацрада не буде реагувати на наші  звернення і ситуація не зміниться.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, учора виникла  ініціатива від наших колег з огляду на  заяви і, так би мовити, дискусію в засобах масової інформації стосовно ситуації зі звільненням журналістів. Там у нас що? Журналу? Журналу "Форбс". Була пропозиція в усякому разі послухати, що там відбувається, а далі  по ситуації вже реагувати, як нам діяти.

Хтось від групи журналістів є тут? То, хто готовий нам поінформувати? Бажано одна особа, аби була. Чи нема нікого в нас тут? Юра?

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, я перепрошую, а чи є в залі, може нам сказати апарат комітету, чи є в залі представники "Forbs" чи "Кореспонденту"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нікого нема, да?

СТЕЦЬ Ю.Я. Дивіться, я тоді коротко проінформую, що відбулося. Думаю, що вся спільнота знає. Відповідно була заява від журналістів про масові звільнення через спроби змінити редакційну політику і спроби цензури. Відповідно після цього була заява вже колишнього тепер головного редактора "Forbs" Україна про те, що по факту ці звільнення, які відбуваються, вони відбуваються, цитую: "…через те, що у власників і його менеджерів є бажання заткнути журналістам рот перед президентськими виборами". Відповідно, ну, достатньо серйозні видання - і "Forbs", і "Кореспондент", -  знакові і для України, і для світу, для того щоби все ж таки приділили цьому час.

Я читав те, що вчора коментував голова Комітету по свободі слова і інформації. Насправді, ну, слушні є історії стосовно і Держтелерадіо, і Антимонопольного комітету, але наразі Держтелерадіо до видавництва журналів і Інтернет-видань не має жодного відношення. Тому тут треба випрацювати інші насправді, ну, механізми дій. Ну, очевидно, що Комітет по свободі слова та інформації – це перший насправді, ну, такий плот захисту журналістів, в тому числі права на професію.

Тому  я би пропонував, якщо у нас є, у колег, бажання щось додати, послухати їх, а потім я запропоную рішення, яке могло би винесене бути на комітеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ну, я думаю, колеги висловляться. Було би правильно, щоби ми з першого джерела все-таки. Якщо ми реагувати на звернення і не бачити, хто звертається, буде не правильно.

До речі, Держтелерадіо зобов'язане реагувати перше, а не комітет, тому що вони прямо відповідають за діяльність друкованих засобів масової інформації, прямо відповідають за діяльність видавництв, реєструють, ну, правда, вже міністр реєструє, не вони реєструють, тому мусять реагувати на такі ситуації. Більше того, коли йдеться про звільнення і інші речі. А ми мусимо контролювати, з точки зору парламентського контролю.

_______________. Некомерційних.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що? Яка різниця. Всіх. Та, ні, ну, чому… Інформаційна політика – це ж не тільки державні, але й комерційні в тому числі, по факту.

Тому моя пропозиція  така, що ми можемо послухати, але поки що я не розумію рішення. Олена, прошу.

БОНДАРЕНКО О.А. Хотела бы Николая, сорвал практически с губ, поддержать. Дело в том в том, что я не сторонник принимать решение со вторых рук. Юра, извини, я доверяю тебе бесконечно, но все-таки хотелось бы услышать непосредственно участников этого конфликта.  Их, получается, нет, мы пытаемся за них самих их сделать счастливыми, грубо говоря. Люди не явились, если мы требуем соответствующего уважения к себе со стороны, допустим, Нацсовета и требуем, просим их прийти, и их нет, я думаю, что те, которые заинтересованы в защите своих собственных интересов и со стороны журналистского цеха, ну, наверно, тоже как-то должны понимать. Им предоставили парламентскую площадку, а они не пришли.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я так само хочу, да, ну, справді, слушна думка, оскільки, дійсно, ну, треба почути людей. Відповідно, якщо у них є розуміння і бажання, що вони потребують підтримки Комітету по свободі слова, інформації...

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми готові підтримати.

СТЕЦЬ Ю.Я. ...вони мали би прийти, хоча б одна людина, і озвучити це. Я так само не розумію, чому вони не прийшли...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Миколо, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, по-перше, тут є дві трошки різні ситуації. Вони, справді, складні і викликають занепокоєння. Є ситуація у "Форбсі", де була і заява групи журналістів, і є ситуація в "Кореспонденті", де теж змінився власник, але там не було заяв про цензуру. Там редактор сказав, що він пішов без будь-яких заяв. Це трошки, можливо, різні ситуації.

(Не чути).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А у "Форбсі" – так, безумовно.

Хочу сказати, що, очевидно, ми повинні за цією ситуацією слідкувати. Ми повинні запросити сюди всіх представників, якщо є конфлікт, і одних, і другу сторону конфлікту, і про це говорити.

Але крім того, мені здається, що прийняли абсолютно недолугий і непрозорий, так званий, Закон про прозорість медіа-власності, не той, який подавали наші депутати, а той, який подавався урядом, який абсолютно не вирішує цього питання. Ми маємо ситуацію з монополією і монополізацією засобів масової інформації незрозумілими власниками і думаю, що ми як комітет могли би провести з цього приводу спільне засідання з комісією, яка займається антимонопольними питаннями, які Олександра Кужель очолює. Тому що це досить дієвий орган і цю ситуацію не можна залишати без контролю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Друзі, якби ви не заперечували, я зараз згадую, що на нашу адресу була і критика. Ну, як ми намагалися активно діяти, в мене і лист є від нових там керівників, чи  цих менеджерів УНІАН, які розповідають, що ті люди, які на заводі десь там працюють, що вони працюють на більших зарплатах, кращих умовах, але, в принципі, така проблема має місце. До яких видань, давайте тоді ми звертаємося по всіх проблемних таких точках на наступне засідання. Якщо журналісти вважатимуть за необхідне поінформувати і отримати допомогу, і ситуація з "Форбс", і ситуація з "УНІАН", подивимося, де має місце, скажімо, або тиск, або звільнення людей, і тоді присвятимо цьому одне спільне питання.

СТЕЦЬ Ю.Я. Буквально, 10 секундочок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Тут мій колега Ігор Мірошниченко пропонує офіційно закликати на це засідання, запросити пана Курченка, як власника, який є офіційним власником, і так само журналістів колективу для того, щоб отут почули дві точки зору. І це буде правильно. Я так само підтримую пропозицію Ігоря Мірошниченка. Та.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не проти. Пропоную так само запросити пана Коломойського, який має стосунок до конфлікту в "УНІАН".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по "УНІАН", да, "УНІАН". Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. І інших наших олігархічних медіа-власників, тому що, щоб по-рівному до них ставились.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Добре, друзі. Друзі, я думаю, що можемо їх поінформувати.

БОНДАРЕНКО О.А. Господин Мирошниченко, клоуны - не мы, клоун в этой ситуации явно вы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, треба поінформувати, щоб вони знали, що такі проблеми існують у них, як у інвесторів. Значить, думаю, інформаційна… Якщо вони захочуть, може, під'їдуть …..

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я перепрошую, але в нас колеги тут визначеннями кидаються - "клоунами".

Пані Олена, до вашого відома: пан Курченко офіційно купив, от, ми є холдинг, …. і тому він є власником медіа-холдингу. Очевидно, все, що відбувається в його медіа-холдингу і не влаштовує журналістів, є предметом розгляду на наших комітетах. А якщо ви вважаєте, що власники медіа, такі як Курченко, такі як Пінчук, такі як Колесніков - ваш колишній шеф, вони нехтують комітетами парламентськими, так я вважаю, що це неповага не тільки до нашого комітету, а й до журналістів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор, дякую. Давайте…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. …яким керують. Тому, власне кажучи, цирком займаєтесь ви. От, якщо вони сюди прийдуть, тоді ми побачимо їхню прозору позицію.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ігор правий що, Ігор правий в тому, що це питання треба піднімати, і нам не треба боятися, справді, цих людей запрошувати, дивитися, чи монополізують вони, чи є в угоди з трудовими колективами і наскільки це впливає на свободу слова. Це питання, справді, існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте…. Да. Зараз інформуємо цих власників, я не заперечую, що такий конфлікт не є.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Тому що разом із тим - з'ясовувати ми будемо, чи має відношення пан Пишний до "ТВА", - ми також з'ясуємо, чи має відношення пан Борис Колесніков, депутат Верховної Ради, до інших медіа-холдингів і телеканалів.

БОНДАРЕНКО О.А. Мирошниченко, только поддерживаю! Ну, вы можете звать хоть Папу Римского, хоть Господа Бога! А вот их уже право выбора – прийти или не прийти.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ви знаєте, Борис Вікторович, слава Богу, не Папа Римський.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Розумієте? Слава Богу, не Папа Римський.

БОНДАРЕНКО О.А. И, вы знаете, на самом дела частник имеет полное право не приходить.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Звичайно!

БОНДАРЕНКО О.А. Потому что у нас светское государство, у нас, по сути, мы не имеем права давить на частный бизнес. А то, что делаете, вы, - это цирк.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ви знаєте позицію пана Курченка чи Колесніка? Я от дивуюсь!

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будьмо уважні, друзі!

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Тобто, ми маємо… Тобто, пане голово, я наполягаю  на тому, що ми маємо офіційні запрошення їм надіслати. І відповіді, які ми отримаємо, ми маємо журналістам надати, щоб вони знали, як власники медіахолдінгів ставляться до журналістів і до нашого комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема питань, я це підтримую. Особливо ситуацію ЮНІАН, до речі, бо вона довга історія, да. Ми поінформуємо, думаю, поінформуємо власників і так далі… (Загальна дискусія)

Друзі, я думаю, не голосуємо. Це зрозуміло, що на наступне засідання ми розглядаємо, в разі необхідності, ми пропонуємо ЮНІАН, "Форбсу", якщо виникне питання з кимось іншим, прийти поінформувати, бажано якесь, можливо, звернення письмове до нас оформити, і ми тоді будемо говорити про сторони конфлікту,  запросить і другу сторону конфлікту, якщо ви не заперечуєте. Дякую.

Друзі, рухаємося тоді далі. "Різне" ми пройшли, рухаємося по законодавчих актах.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу", 0940, президентський, друге читання. Олена Кондратюк, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, це законопроект, який ми просили перенести на сьогодні з минулого засідання. Ви знаєте, що він торкається якраз змін Закону "Про рекламу" і проведення нашого законодавчого акту до Європейської конвенції про  транскордонне телебачення, а також до Директиви про … Директиви Європейського Союзу про аудіо-візуальні медіапослуги. Фактично, він торкається питань як частки реклами, також і переривання телевізійного контенту.

Якщо ви не проти, давайте рухатися по поправках.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Значить, перша поправка – Баграєва, я пропоную її відхилити, тому що вона є в якійсь мірі альтернативною до моєї, яку я пропоную врахувати другу частково, тому що вона стосується визначення взагалі самого поняття телепродажу, який вводиться зараз у цей закон.

Поправка номер один, прошу відхилити. Поправку другу пропоную врахувати частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, прошу, які пропозиції?

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте голосувати, всі вже знайомі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша, хто за те, щоб вилучити поправку першу Баграєва, прошу голосувати. Прошу далі.

КОНДРАТЮК О.К. Другу врахувати частково прошу. Вона стосується визначення телепродажу, що таке "телепродаж".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте другу поправку?

КОНДРАТЮК О.К. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за підтримку другої поправки, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Приймається.

КОНДРАТЮК О.К. Третя поправка стосується умов, на яких здійснюється телепродаж. Тому прошу її теж врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя поправка. Зауважень немає?

Прошу, хто за третю поправку, прошу голосувати. Проти? Утримався? Приймається.

КОНДРАТЮК О.К. Четверта поправка стосується зміни до статті 13 - це реклама на телебаченні і радіо. І вона якраз стосується частки реклами на добу, і на годину, а також переривання телевізійного контенту. Я прошу її врахувати частково. Тому що ми вводимо,  абсолютно, вона переписана один в один з директиви, єдине тільки питання є, що ми вводимо додатково, - це виборчий процес, оскільки воно якраз співмірне до нашого Закону "Про вибори". Тобто це стосується частки реклами на добу під час виборчого процесу. Все решта абсолютно з директиви ЄС. Прошу врахувати її тому частково. Поправка четверта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки йшлося про цю поправку на попередньому засіданні, я залишаюсь на своїй позиції. Я проти такого підходу. То я вважаю, що ми зараз цією поправкою, якщо ми підтримаємо, ми допомагаємо, звичайно, телебаченню, і це важливо. Але ми ні в чому не допомагаємо глядачам. То ми зупинили розгляд будь-яких пропозицій в комітеті, виходячи з того, що ми будемо змушені шукати якийсь баланс. То ми на сьогоднішній день до 20 відсотків, до 12 хвилин рекламного часу ще каналам даємо можливість і переривати частіше. Тобто ми допомагаємо, і я розумію, медіа виживати, і телебачення виживати, але не йдемо на жодні, так би мовити, запити суспільства. Для прикладу вам скажу, що я сам подивився останнім часом фільми, серіали: крім 20 хвилин, ми ще десь три-чотири перериваємо алкогольною рекламою по 10 секунд. Таким чином, якщо до перериву алкогольної реклами ми ще додамо перериванням по 20-30 хвилин, я не думаю, що суспільство подякує комітету за те, що ми допомагаємо одним каналам. Я буду проти цієї поправки. Прошу.

БОНДАРЕНКО О.А. У меня отличная от Николая точка зрения. Я считаю, что как раз беда телеканалов в борьбе за свои рекламные деньги в том, что они имеют огромные разрывы между рекламными блоками, и зритель, по сути, уходит  с канала во время рекламной паузы.

Для того, чтобы сохранить рейтинг канала, если он действительно интересен, и чтобы он  не страдал от того, что такие большие разрывы, и это показывает опыт стран, которые с нами  соседствуют и на северных границах и на западных, что это более эффективная штука, более выгодная для  телеканалов и для самого  зрителя, который   не будет скучать во  время  20-минутного  перерыва. Пусть эти блоки будут чаще, но они будут  короче. 

Поэтому, я за такой подход. Прошу поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ігор, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, я хочу сказати, що,  з  одного боку, дійсно великі розриви – це серйозний ганж нашого телебачення, але боротися з великими розривами тим, що ми будемо  частіше переривати відеофільми, телевізійні фільми, програми, я також  категорично проти. І це позиція не моя,  а це позиція людей-телеглядачів.

Бо ми сьогодні говоримо про засоби масової інформації, про їхнє виживання, про їхнє забезпечення  рекламним бюджетом.  Але, разом з тим, ми не враховуємо   інтереси споживача абсолютно. Я думаю, що ми  як народні депутати маємо відстоювати інтереси все ж таки глядачів так само, тобто і маємо тут якось балансувати.

Я  також  буду проти цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Ми абсолютно погоджуємося, що треба відстоювати якраз інтереси глядачів. І тому говорю чітко, що стосується директиви ЄС, яка говорить про те, що контент, який  не можна переривати,  є обмеження, і потім насправді, як його перервати, він стосується релігійних, дитячих програм, новин, а також телефільмів. Тобто ми говоримо про те, що телефільми зараз можна буде переривати раз на 30 хвилин, не більше, і це чітка норма, яка є. Телевізійні новини не можна переривати, якщо вони є коротшими, ніж 30 хвилин. Дитячі програми – те саме стосується. 

І якщо ми все ж таки думаємо про те, що наше телебачення повинно бути  не в  архаїчних умовах, в яких воно зараз знаходиться, то треба думати про те, що в Росії, Ігор,  набагато прогресивніший Закон про рекламу. І саме тому  треба теж думати про наш захист телевізійний, і так  само це стосується і ЄС, і Польщі в тому числі, наприклад.

Тому я пропоную врахувати  цю поправку  і проголосувати її. Врахувати частково.

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Так, Миколо, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми справді повинні приводити до конвенції наше законодавство і дивитися на сусідні країни. Але отут, наприклад,  сказано, що і кіно, і телефільми можуть перериватися рекламою будь-яким редакційним, авторським чи інформаційним матеріалом не частіше одного разу на кожні 30 хвилин. Ну, в європейській практиці це кінофільми – 45 хвилин, а телефільми – 30 хвилин, на скільки я пам'ятаю.

Потім є ще один такий важливий пункт. Значить, дивіться. В Європейській конвенції сказано про рекламу. В даній поправці сказано, окрім реклами, авторський чи інформаційний матеріал. І виникає питання, що це за термін, якого немає в Конвенції про транскордонне телебачення.

КОНДРАТЮК О.К. Миколо, ти неуважно читав. Там є чітко написано точно так, як є в конвенції, про переривання, як є в директиві ЄС. Тобто тут абсолютно нема ніяких інсинуацій. В директиві ЄС, абсолютно знаю, що в Польщі зараз буде з нового року переривання телевізійних фільмів раз в 30 хвилин.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А я знаю, що є зараз.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, ну, зараз. Я ж про це і говорю. Ми ж ідемо зараз, ми ж зараз готуємо до директиви, яка є зараз в ЄС. І ми говоримо про це приведення цього законодавства якраз до цієї директиви. …… визначатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі! Я уважно перечитав всі європейські документи, щоб, ну, щоб ми коректні були. Там є норма, наприклад, до 20 відсотків, це нас не зобов'язує Європа до 20 відсотків робити. В Росії, до речі, реклами, як ви знаєте, на порядок менше, там 15 відсотків.

КОНДРАТЮК О.К. Так, але там переривання інше. Переривання інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І більші переривання. От, наприклад, я при всій своїй проєвропейськості, російська модель мені більше подобається. Якби ми йшли і шукали компроміс, що, якщо ми хочемо частіше переривати, давайте зменшимо кількість рекламного часу. Тоді я це розумію.

КОНДРАТЮК О.К. Так. Але Росія не підписала Європейську конвенцію. А ми її ратифікували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, яка різниця, Оленко? Там не написано обов'язково 20 відсотків. Я все прочитав, там написано: "До 20 відсотків".

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Миколо Володимировичу, от щойно перевірили. Все ж таки, справді, ну, я дивився на польський закон діючий, а в директиві справді цей пункт фактично переписаний з директиви. Так що ми в оці… все одно для нас є документи, все одно будуть важливими. Бо ми будемо приводити законодавство до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Хто за поправку номер 4, прошу голосувати. Хто "за" -7. Хто проти – 2. Рухаємося далі. Поправка 5.

КОНДРАТЮК О.К. Поправку 5 я пропоную, Немілостівого,  відкликати, тому, що вона є альтернативною до поправки 4-ї.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто там відхилення, так?

КОНДРАТЮК О.К. Так. Якщо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, автоматично, тоді вона відхилена, 5-а. 6-а.

КОНДРАТЮК О.К. Прошу все одно проголосувати на всякий випадок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. За відхилення п'ятої поправки, тоді голосуємо. Одноголосно. Шоста.

КОНДРАТЮК О.К. Шоста поправка, я пропоную врахувати, – це окрема позиція з телепродажу, яка говорить про те, що не можна спонукати дітей купувати товари. Вона є, в принципі, абсолютно виписана вже в нашій поправці попередній, яка стосується умов, на яких здійснюється телепродаж. Тому прошу її врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто  за шосту поправку, прошу голосувати. Проти? Утримався? Приймається.

Сьома поправка.

КОНДРАТЮК О.К. Сьому поправку я теж пропоную врахувати частково, вона стосується тільки спонсорування лікарських засобів, медичної техніки, які можуть рекламуватися, в тому числі і без рецептурних, тобто ті, що рецептурні - заборонені, а безрецептурні - дозволені. Тобто це стосується якраз просто чіткого проведення спонсорування ліків на телебаченні, тому пропоную її врахувати частково теж.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це не врегульовано у нас хіба по медичним?

КОНДРАТЮК О.К. Воно врегульовано, але тут більш чіткіше прописано, що забороняється телепродажем вже зараз… оскільки у нас не було телепродажу, тому зараз …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не було телепродажу, так?

Хто за сьому правку, прошу голосувати. Проти? Утримався? Приймається. Восьма.

КОНДРАТЮК О.К. І остання правка, поправка Баграєва, вона стосується,  коли цей закон набирає чинності: через три місяці з дня його опублікування.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Восьма поправка. Хто – "за"? Підтримується одноголосно.

Ставлю на голосування в цілому законопроект на друге читання. Хто – "за" – 7.  Хто проти - 2 чоловіки. Готуємо законопроект.

Третє питання: про проект Постанови про звільнення з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Георгієвської Вікторії Володимирівни (законопроект Мірошниченка).

Прошу, Ігор.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Шановні колеги! 28 травня 2013 року наш комітет оголосив відбір кандидатів на посаду члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення, яке було вакантне у зв’язку зі звільненням Оксани Калетник. За статтею 5 Закону України "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" визначається термін та процедура відбору на призначення членів Нацради. Згідно з цим комітет здійснює відбір протягом 21 дня, потім ще 14 діб має розглянути на своєму засіданні.

Процедура у нас була скорочена у зв’язку з тим, що другий раз деякі кандидати були відомі. Але 2 липня це відбулося, а 4 липня 2013 року, через два дні, питання обрання члена Нацради, як ви пам’ятаєте,  розглядалося у нас уже на пленарному засіданні в сесійній залі.

Згідно статті 15 Закону України "Про державну службу" стосовно осіб, які претендують на зайняття посад державного службовця, за їх письмовою згодою проводиться спеціальна службова перевірка в порядку,  встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

І виходить абсурдна ситуація, що Апарат Верховної Ради за два дні нібито провів перевірку, а перевірка, яка проводиться уповноваженими органами Управлінням кадрів Апарату Верховної Ради, вона передбачає  направлення відповідних запитів до Мін'юсту, Міндоходів, Міносвіти та МВС. Очевидно, що  за два дні надіслати такі запити і отримати відповіді було неможливо.

І тому, очевидно, що перевірка Вікторії Георгієвської проводилася заднім числом. Наслідки такої перевірки мають місце, в тому що є дуже серйозні зловживання  і порушення. Пост-фактум вона проводилася, і ми виявили, що були дуже суттєві розбіжності і невідповідності, наприклад, у декларації про доходи за минулий рік. Згідно з декларацією Вікторія Георгієвська отримала за минулий рік суму доходу у 147 тисяч 48 гривень. А я надіслав звернення депутатське в Інститут журналістики, де  вона працювала, і це було єдине місце її роботи, і мені там підтвердили, що розмір її доходу - 94 тисячі 596 гривень. Тобто практично в півтора рази вона перевершила свої доходи, і не пояснила, де вона їх взяла.

Пояснення яке  надіслала Вікторія Георгієвська Керівнику Апарату Верховної Ради України, воно також, мені здається, доволі непереконливе і абсурдне. Виявляється, вона  по телефону з'ясовувала, який розмір у неї доходу був за  2012 рік, і відповідно написала суму, яка в півтора рази перевершує її фактичний дохід.

Я думаю, що ніхто з нас не сумнівається, тим більше, що дохід не  такий уже й великий, що людина  відчула би, що сума,  яка їй озвучена була по телефону, вона не відповідає дійсності. Але, тим не менше, така декларація була заповнена, вона не відповідає дійсності. Ну, і в зв'язку з цим ми пропонуємо, я подання надав, пропонуємо підтримати Постанову Верховної Ради  про визнання такою, що втратила чинність Постанову Верховної Ради України про призначення Георгієвської на посаду члена Нацради України з питань телебачення і радіомовлення.

Чому таку постанову? Тому що процедури, на жаль, ви знаєте, відкликання членів Нацради у нас немає, але у зв'язку з суттєвими порушеннями, які було допущено при перевірці службовій і прийнятті документів її, я вважаю, що ця постанова має бути підтримана, бо вона є абсолютно логічною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які думки є, колеги, стосовно цього питання? Я так розумію, що ми запрошували Вікторію Володимирівну. Вона з посиланням на те, що йде засідання Нацради, як і по першому питанню, не з'явилася. Так?

(Загальна дискусія).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я письмово. Да.

БОНДАРЕНКО О.А. Она хоть письменно ответила?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Письменно не ответила.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я ще коротко, колеги, хочу сказати, що є інші факти зловживання уже на державній службі, на посаді члена Нацради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема 7 листопада Вікторія Георгієвська влаштувала собі вихідний, хоча офіційно вона мала бути на роботі, є документальні підтвердження. І вона і надалі продовжує виконувати функції прес-секретаря голови фракції Комуністичної партії України Петра Симоненка і слідує за ним тінню, в тому числі на мітингу, який вони проводили 7 листопада на Хрещатику.

Відповідно людина займається не Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, а партійними питаннями. Ну, ці факти всі є, вони доведені, будуть відповідні депутатські звернення надіслані у відповідні органи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але все-таки треба пропозиція, значить, цю постанову: звільнення з огляду на, на що, порушення…

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ні, не звільнення. Визнати постанову…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скасувати?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Про визнання постанови про призначення як такої, яка втратила чинність у зв'язку з тим, що процедура була , прийому документів не витримана і відповідно порушена.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Леонідович, прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Була порушена процедура прийому документів і службової перевірки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. З огляду на процедуру. Да, будь ласка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, в мене таке подвійне до цього ставлення, тому що я розумію колегу Мірошниченка, але я абсолютно переконаний в тому, що цей член Нацради, який насправді мовчить або бере участь у тих, по суті, злочинних діях Нацради, які відбуваються там, такий є не єдиний. Тому що інші члени Нацради діють точно так само. Тому, якби я реєстрував постанову про припинення повноважень всієї парламентської четвірки, - те, про що ми тут говорили перед тим, - мені здається, що це було б вірно в тій ситуації, яка є. Тому що подивіться, що відбувається з цифровим телебаченням? Подивіться, що відбувається з розподілом частот? Подивіться, що відбувається з закриттям регіональних компаній по всій Україні?

І мені здається, що було б правильно, проголосувати за проект, очевидно, що він не пройде. Нагадаю, що в залі є закон наш, поданий, який визначає порядок відкликання, сподіваємось, що його розглянуть, не переконаний, що підтримають. Але я пропонував би підтримати таку постанову по всіх членах Нацради, а в мотивацію по Георгієвській можна поставити і ті аргументи, які є в Ігоря. Окремо по ній, чесно кажучи, немає в законі таких повноважень, щоб ми лише за це відкликали. Тобто має бути податкова перевірка проведена. Це не зовсім наші функції.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Ні. Шановні колеги, я хочу вам нагадати, що я реєстрував постанову по кожному члену Нацради, призначеному по квоті парламенту, по відкликанню. Але, на жаль, немає процедури, ми це знаємо. І саме тому ми внесли законопроект, який передбачає процедуру відкликання членів Нацради. На жаль, ми його поки що в парламенті не розглядаємо. Виходить абсурдна ситуація6 ми призначити їх можемо, а відкликати - ні.

Що стосується Георгієвської. Саме та процедура, яку я пропоную, вона є єдино можливою  для того, щоб її відкликати. Безперечно, що вона так само не відповідає, скажімо, інтересам телебачення і радіомовлення, і ми маємо дуже багато претензій до інших членів Нацради. Але по ній є абсолютно конкретні претензії. Претензії полягають у тому, що службова перевірка була проведена без витриманих термінів, на те необхідних і передбачених законом. І вона, у зв'язку з тим, що була проведена в екстреному порядку, допустила дуже серйозні прорахунки. Як приклад, це декларація про доходи за 2012 рік.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ГОЛУБ О.В. Уважаемые коллеги, совершенно очевиден политический подтекст данного постановления. И поднятие данного вопроса, с юридической точки зрения, это абсолютно ничтожно и в том плане, что оно не отвечает никаким нормам.

Второй момент. У нас с вами нет функций, и ни у уважаемого коллеги, который это вносит, ни у нашего комитета определять: отвечают ее реальным доходам или не отвечают ее реальным доходам. Это не наша функция. Это ваши личные оценки. Вы на них имеете право. Но с юридической точки зрения мы этого делать ни мы, ни вы, ни комитет не можем. Ну, я не задаю вопросы, я просто.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Відповідаю.

ГОЛУБ О.В. Второй момент, который есть. Понимаете, ну, я понимаю, еще бы человек получил большие доходы и их скрыл, да, указал меньше. Но человек указывает большие доходы, то есть, с которых он платит налоги, по всей видимости.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  А де вони їх взяли?

ГОЛУБ О.В. Если он каким-то образом… она вам не обязана вам об этом…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ні, вона в декларації мала написати.

ГОЛУБ О.В. Еще раз говорю, она вам не обязана об этом сообщать. Раз. Это второй момент.

Еще раз говорю, могли быть любые доходы. Могли быть подарки, могли быть гонорары, могли, я не знаю, что и мы с вами не знаем. На это существуют соответствующие органы, которые, если это им интересно, они должны это выяснить. И уже после этого мы могли бы принимать какие-то решения.

Поэтому, еще раз я подчеркиваю, что с точки зрения юридической – это совершенно ничтожный документ. Я вижу в нем исключительно политический подтекст. Мы прекрасно понимаем, что и через зал он не пройдет. Ну, если мы хотим в каком-то шоу участвовать, пожалуйста. Я буду голосовать против.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Юрій, будь ласка. І будемо приймати рішення.

СТЕЦЬ Ю.Я. Я одне слово буквально. Дивіться, я от абсолютно проти законних рішень, які приймає Нацрада. Але хочу наголосити на тому, що Нацрада є колективним органом. Рішення вони приймають колективно і відповідальність за ці рішення несуть колективно. І це є якраз в тому, чим займається наш комітет – відслідковувати насправді, наскільки законно чи незаконно діє Нацрада.

Ще раз, персональна відповідальність, яка стосується рішень, які стосуються закону, які аргументують дії Нацради. Ну, чуєш, що я говорю? Тобто логіка наступна: що, якщо в нас є питання до рішення Нацради або до того, як вони проводять свою роботу стосовно закону…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не стосується рішень. Це якраз постанова …

СТЕЦЬ Ю.Я. …то тоді у нас є якісь претензії. А якщо ми зараз говоримо,  ми підміняємо собою прокуратуру, слідчі органи і  таке інше.

Ще раз кажу, Комітет по свободі слова і інформації завжди був поза політичним. Якщо можна, то я теж просив би, щоб він таким залишався. Ще раз кажу, от Комітет завжди відрізнявся по свободі слова і інформації тим, що захищав журналістів, не займався політикою.

Тому от моя думка наступна: що давайте ми на тому і залишимося. Тому що далі зайдемо просто в те, що відбувається  в залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо приймати рішення вже.  

Будь ласка.

ГОЛУБ О.В. Маленькая информация, по поводу присутствия. Буквально перед тем, как идти на комитет,  она мне позвонила, Георгиевская.  Сказала, что у них продолжается конкурс, идет у них конкурс  сейчас, и она физически не может оставить … и прийти  сюда.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ігорю, давай, перед голосуванням.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну я все ж таки ще раз хочу звернути, колего, вашу увагу, що ми зараз зареєстрували  постанову, і пропонуємо її звільнити не за її рішення, колективну відповідальність, чи індивідуальну, ми зараз це не обговорюємо. Порушена процедура прийому на роботу людини, і це є очевидно. Порушено законодавство  України у зв'язку з процедурою прийому документів службової перевірки.

Саме в зв'язку з цим, ми пропонуємо постанову про призначення її на цю посаду визнати такою, яка втратила чинність. Крапка.

Тобто, якщо ми будемо мати закон, який дозволятиме нам відкликати  членів Нацради по квоті Верховної Ради колективно чи індивідуально, ми будемо його застосовувати. Сьогодні немає такого механізму, сьогодні немає  такої процедури, тому це єдина можливість. Очевидно, що члени Нацради – це є люди заангажовані політично, бо частина їх, ви знаєте, призначається партіями, які сидять у парламенті, частина призначається Президентом - це все рівно політичний орган. Тому говорити, що вони вирішують суто господарські питання, проблеми телебачення, ми не можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Отже Ігорю, ми ставимо на голосування. Тобто ти будеш мотивувати, якщо ми підтримаємо, що це: "звільнити, з огляду на порушення процедури призначення, не вказування правильних даних", - і так далі, тобто така буде мотивація.

Хто за те, щоб підтримати цю постанову: про звільнення з посади члена Національної ради з питань телебачення і радіо Георгієвської Вікторії Володимирівни.

 Прошу голосувати. Хто - "за" 3. Хто проти - 2 Два. Утрималися -3.

Рухаємося далі.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Вибачте, а рішення прийнято чи?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не прийнято. Рішення не прийнято. У нас кворум зараз 5 осіб, ну для прийняття рішення я маю на увазі, щоби рішення   прийняли, треба 5 голосів.

Проект Закону про внесення змін до Закону "Про рекламу" (щодо  вимог до реклами споживчого кредитування) (реєстраційний – 2492). Народний депутат Фельдман.

Друзі, до уваги! Олександр  Борисович  направив нам листа і  сказав, що  повністю довіряє членам комітету, і на наш розсуд просить розглянути його законопроект.

Олена Кондратюк, прошу. Можемо без Фельдмана розглядати.

КОНДРАТЮК О.К. Так, ви знаєте, в принципі, хочу наголосити на те, що закон, який стосується реклами надання споживчих кредитів, насправді слушний. Тому що він визначає перелік інформації, яку має містити реклама про споживчі кредити. Я би рекомендувала все-таки нам, напевно, його підтримати, але ж він потребує суттєвого доопрацювання в другому читанні, тому що дуже багато інформації застережноъ, її треба буде подавати під час самої реклами споживчих кредитів. Це насправді буде доцільно давати, наприклад, в друкованих засобах масової інформації…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друкованих,  тут більше друковані, так.

КОНДРАТЮК О.К. Для друкованих. Тому, напевно,  там треба думати, що стосується телебачення і радіо особливо. Тому що, якщо по радіо передавати цю всю інформацію, той рекламний ролик буде на хвилини чотири, мінімум.

Тому, як на мене, в принципі відкидати таку ініціативу сенсу немає, я пропоную підтримати, але все-таки розуміти, що до другого читання її треба добре вдосконалювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте може, дійсно, так. Перше читання -підтримали, друге - тоді подумати технологічно, як розділити цю рекламу друкованих і телебачення та радіо. Тому що в друкованих такий текст абсолютно нормально розміщати, а по телебаченню і по радіо - будемо думати, як виходити з ситуації.

Поступила одна пропозиція: в першому читанні підтримати законопроект.

КОНДРАТЮК О.К. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …про рекламу (щодо вимог про рекламу споживчого кредитування). "За" – 7. Проти – 0. Утрималися? Утримався один. Рішення приймається.

Проект Закону про казино в Україні (реєстраційний номер 2945), народний депутат Царьов. Зараз я шукаю, я відповідальний за даний законопроект. Тут, друзі є одна, така, нібито світоглядна, позиція. І друга позиція – медійна.  

Що стосується світоглядної позиції, то даний закон означає, що в Україні будуть казино, і діяльність їх буде врегульована, бо її зараз немає. Що стосується нашої позиції, то пропонується внести зміни до Закону "Про рекламу": і реклама азартних ігор, які проводяться в казино, може здійснюватися виключно на місці розташування казино та друкованих виданнях, які спеціалізуються для огляду сфери  азартних ігор на власному сайті організаторів азартних ігор.

Тобто отака, ми у непростій ситуації. Я маю на увазі, що, значить, що є ніби загальна ідеологія, і є норма, яка стосується цієї історії, тому що я особисто пока не готовий, мені треба  весь закон  перечитати, напевно, я не буду голосувати за Закон "Про казіно", напевно, не голосуватиму. Тому з огляду, як нам, так би мовити, віднестися до цього…

Пані Олено, прошу.

БОНДАРЕНКО О.А…. добавить. На самом деле, я думаю, что те, кто имел возможность ознакомиться с объяснительной запиской, нашли объяснения, почему вдруг за такую спорную инициативу выступает Царев, неважно, "Иванов", "Петров".

Есть разница между игральными автоматами, в которых теряют деньги наиболее бедные слои населения, и есть разница – это казино, куда хотят только богачи. По сути, данным законопроектом Царев предлагает немножко "потрусить" богатых на их грехах. То есть если они хотят играть в казино, пожалуйста: они приходят в официально разрешенное казино, но казино платит за это налоги.

Есть достаточно большие ограничения по казино. Казино должны располагаться только при отелях, этот отель должен быть довольно большим, не менее 80-и номеров, действующих при этом казино и так далее. То есть, по сути, это могут позволить себе только крайне богатые заведения. И как бы прошу обратить внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, ну, ситуація зрозуміла. Давайте будемо ухвалювати рішення, бо ми ж рекомендуємо там чи підтримати, чи не підтримати і закон загалом, хоча ми тут, зрозуміло, не перший комітет.

Хто за те, щоб підтримати Проект Закону "Про казино в Україні", 2945, Царьов, Прошу голосувати. Хто за – 1. Хто проти -0. Утрималися -7. Майже одноголосно, утрималися, я маю на увазі.

Значить, тоді відповідний висновок ми направляємо. Да! Тому що вам заздрісно. Ви не багаті, і вам заздрісно! Тому і не хочете ви казіно.

(Шум у залі)

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи "Про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства", урядовий. Олена Бондаренко. Запрошений у нас представники Мінюсту. Якісь питання, можете задати.

Пані Олено!

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое! Значит, законопроект получился довольно большим. Он требует по своим поправкам изменений и в Уголовно-процессуальный кодекс, и в другие законодательные механизмы Украины.

Что касается новшеств. В основном все сводится к уточнению терминологии и введению новых характеристик. Вы, наверное, очень удивитесь, но у нас на самом деле в тех законодательных актах, которые приняты и действуют, то есть, Криминальный кодекс, Криминально-процессуальный и другие, не было до нынешнего момента определения некоторых порнографических событий. В том числе, допустим, развлекательного характера и так далее.

В принципе, по сути, я думаю, что каждый из вас ознакомился с поправками. Их немного, но они существенные. Ну, например, если брать Криминальный кодекс, статья 31. Если у нас раньше существовала норма "ввезення в Україну продукції порнографічного характеру", то теперь мы добавляем "і вивезення". Раньше этого не было.

Мы знаем, что Украина в кавычках з негативным смыслом славится тем, что мы являемся плацдармом для производства порнографической продукции. И вот как раз для того, чтобы пресечь и эти явления, вводят новые термины.

Дальше. Что касается статьи 301.1. Также, "Виготовлення, придбання, зберігання, переміщення творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію". Раньше такого термина не было.

Дальше. Охрана детства, закон, статья 4.1. "Вимоги до осіб, які працюють у контакті з дітьми". Вводят новые требования. Но здесь, внимание, осторожно. Думаю, что мы рекомендовать должны к первому чтению. Потому что есть особенности. Если мы читаем те поправки, которые нам подал Минюст, то звучит это так.

"Особи, які працюють в постійному контакті з дітьми в навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, повинні відповідати вимогам суспільної моралі". То есть размытая формулировка. Я считаю, что ко второму чтению и должны доработать этот момент.

И дальше. Как показывает опыт, как правило, среди педофилов есть такие люди, которые работают не учителями. То есть те, которые не в прямом контакте з детьми. Это охранники, это уборщики и так далее. То есть, по сути, эти люди вынесены за рамки этой нормы. Что значит прямой контакт, непрямой контакт, раз в неделю или каждый день, - это как? То есть эту норму в любом случае ко второму чтению нужно, я считаю, доработать.

Поэтому моя рекомендация.

Цель благородна, новые термины, о'кей, вводим. Тем более, что я еще упустила очень важное: вводится ответственность за склонение к сексуальным действиям детей через компьютерные сети.

Застарелое новое новшество. То есть компьютерами пользуются давно, опасность для детей в Интернете существует давно, ну, слава Богу, додумались только сейчас и в принципе Минюсту за это спасибо, что они вводят новые термины, що за допомогою комп’ютерних систем спонукання дітей до… там статевих відносин.

Поэтому я прошу рекомендовать… вернее, проголосовать за решение рекомендовать комитетом к первому чтению данный законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нема застережень, давайте підтримаємо доповідача. І підтримаємо на перше читання, а потім  подивимося по тих нормах, хтось із нас може підредагує.

Хто за те, щоб підтримати до першого читання, прошу голосувати. "За"? Проти? Утримались?  Одноголосно.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про  концепцію законопроекту, сьома позиція, щодо переходу аналогового ефірного телебачення  України на цифрові стандарти телевізійного мовлення.

Друзі, я вам нагадаю, що ми створили робочу групу, яка вже довший період працює. Наш підхід  був такий, що робоча група із фахівців мусила б запропонувати загальну концепцію: або так би мовити державної політики в цій сфері, або закон у разі необхідності. І на сьогоднішній день робоча група нам подала такий документ. Я керівника  робочої групи Миколу Княжицького запрошую  до слова.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

Я, з вашого дозволу,  дуже коротко зроблю вступ і попрошу коротко надати слово координатору робочої групи пані Юрію Крайняку, якщо ви не проти, щоб він теж буквально за три хвилини розказав суть  цієї концепції.

Вона дуже довго обговорювалася. Ми збиралися щотижня в досить широкому колі з представниками громадських організацій, з представниками  державних органів і установ, і визначилися на таких пунктах, які перед вами всіма є. Це визначення умови  відключення аналогового мовлення.

Мова йде  про те, що ми не можемо виключати аналогове мовлення до тих пір, поки не будуть забезпечені потреби в цифровому мовленні. Бо тоді цілі регіони залишаться без аналогового мовлення. Цей механізм тут прописаний.

Визначення умови проведення перевірки  якості технічного покриття. Це,  по суті, частина цього першого пункту.

Критерій якості телевізійного сигналу.

Це технічні пункти. Ми дуже багато з техніками працювали, з людьми, які займаються цим фахово, для того, щоб прописати це таким чином, щоб це влаштувало і фахівців технічних, і представників громадських організацій.

Визначені підстави  відключення аналогових мовників, тому  що має бути певна компенсація за аналогове мовлення. Ви знаєте, що ліцензії, які діють на довший  час, і держава тоді буде нести відповідальність перед ними, тому ми це передбачили.

Визначення способів компенсації за це відключення, умови введення нових мультиплексів з метою здійснення цієї компенсації. Тут мова йде, перш за все, про мультиплекси регіональні, тому що нам потрібно забезпечити мовників, якщо є така технічна можливість, мовленням.

Визначення питання встановлення тарифів оператором мультиплексів і контролю за ними. Це питання є надзвичайно актуальним для всіх мовників, особливо для великих мовників зараз.

Визначення складу універсальної програмної послуги на перехідний період. Це теж надзвичайно важливо, тому що питання в тому, щоб ті компанії, перш за все, які мають аналогове мовлення, мали право на аналогову послугу, а ті, які мають цифрове мовлення, інакше регулювалися.

Визначені переваги для національних виробників під час здійснення закупівлі тюнерів, сета-боксів за державний кошт. Ви знаєте, що у нас є українські державні підприємства, ми купуємо ці тюнери в Китаї, невідомо де.

І визначення засад інформування населення про перехід на цифрове мовлення – це справді надзвичайно важливо, бо люди повинні знати, яким чином це зробити.

Це дуже коротко на аспектах. Попросив би, з вашого дозволу, щоб Юрій Крайняк ще декілька слів сказав, а сама концепція детальна, є у вас в руках. І просив би, щоб ми її підтримали. Поки що це лише концепція. Якщо ми її підтримаємо, то ми будемо розробляти проект закону і на підставі цієї концепції запропонуємо вже проект відповідного закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Юрій, прошу.

КРАЙНЯК Ю. Дякую. Ну, з приводу концепції Микола Леонідович вже, думаю, основні засади розповів. В чому основна ідея цього законопроекту, який ми маємо надію, що ми зможемо його розробити?  Це закон, по-перше, лише тільки врегулювання перехідного періоду. Перехідного періоду, який сьогодні, на сьогоднішній день взагалі не врегульований і ми від нашої робочої групи робили, від імені депутата запити до майже всіх органів, які відповідальні за введення цифрового телебачення в Україні. і ми побачили, що всі державні органи, вони відповідають по-різному з приводу того, як має саме розвиватися і будуватися цифрове телебачення.

Наступний момент, який ми хотіли врегулювати, крім того, щоб якимось чином скоординувати цей процес, ми хотіли ще врегулювати питання відключення мовників, тому що дуже велика кількість мовників мають аналогові ліцензії, і якщо Україна перейде на цифрове телебачення, то фактично мовники на підставі  чинних ліцензій не зможуть продовжувати мовлення. А це значна відповідальність саме на державу покладається. І є велика кількість рішень міжнародних судів, які в аналогічних випадках на державу покладають відповідальність компенсувати вартість. І там сума йде на десятки мільйонів доларів.

Якщо кожна така ліцензія буде коштувати десяток мільйонів доларів, а Національна рада надала нам дані, що таких ліцензій у нас більше ста, то це може привести до дуже серйозних наслідків. І тому питання компенсації ми також хочемо врегулювати цим законом, щоб це було саме в інтересах держави, було прийнято такий закон. І так компенсувати. І не обов'язково в грошовій формі.

Також пропонується визначити умови тестування і перевірки взагалі якості технічного покриття. Тому що, для чого це робиться. Так сталося, що сьогодні анонсована і заявлена вже побудована система цифрового телебачення має безліч вад. Одна з яких те, що, наприклад, в Києві мало де можна зловити цей цифровий сигнал. При тому, що мовлення дійсно здійснюється, послуги оператора оплачуються.

Але зрозуміти, яким чином ці послуги надаються, і чи надаються вони, і чи є, чи можуть вони визнатись якісними, ми зараз не можемо. Тому що відсутні і методики, і будь-які технічні регламенти, які би допомогли це визначити. Це питання ми також хочемо врегулювати цим законопроектом, який буде розроблятися на підставі цієї концепції.

Також ми хотіли на підставі цього закону захистити регіональне мовлення. Тому що регіональне мовлення, воно найбільше потерпає від введення цифрового телебачення. Із тих більше ніж 100 мовників, які будуть відключені на підставі чинних аналогових ліцензій, лише тільки телерадіокомпанія "Ера" є загальнонаціональним мовником. І одна із компаній "5 каналу", здається, "Експрес-інформ". Два загальнонаціональних мовника будуть відключатися. Решта – це регіональні мовники.

І внаслідок такого відключення фактично вся система регіонального мовлення, вона буде зруйнована. І для того, щоб якимось чином захистити, ми будемо також це врегульовувати в цьому законопроекті.

Ну, власне кажучи, це, на мою думку, основні тези, які ми виносимо і хочемо врегулювати цим законопроектом, я дуже сподіваюсь, що ви нас підтримаєте в цьому і затвердитеяк цю концепцію, так і тоді згодом допоможете  при розробці саме законопроекту і конкретних норм. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, які ідеї? Пані Олена, прошу.

БОНДАРЕНКО О.А. Идея очень благородная. Я думаю, что нужно поддержать, поскольку поразил тот факт в вашей речи, что есть различные национальные органы, причастны к регуляции, да, телевизионного рынка, которые каждый тянет в свою сторону, как лебедь, рак и щука. То есть у них нет понимания общего, значит, придется им выписывать эти общие рамки, которые не дадут им возможности придумывать что-то свое новое или объяснять свое поведение именно так.

По сути, для регионального вещания – это действительно вопрос жизни и смерти. Да, не скрою, есть отдельные региональные телерадиокомпании, которые все заработанное проедали и не тратились на модернизацию. Но есть те, у которых есть объективные причины, которые не способны вкладывать большие деньги и очень быстро, то есть очень оперативно на модернизацию для перестройки на цифровое вещание. Вот именно их и нужно спасти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, тоді… Да, пані Олено.

КОНДРАТЮК О.К. Я просто думаю, що ми тут якраз довіряємося в питаннях Миколі. Тому видно, що проведена велика робота, давайте підтримувати, а далі дивитися на розробку. Тому що проблема насправді дуже і дуже велика.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді таким чином: що, якщо ми зараз схвалимо концепцію цю, яка розроблена, очевидно, ну, окрім нашого сайту, може, ну, подивитися, воно невелике, може, де б його до дискусії ще надрукувати, треба порадитися, значить, скільки це забере часу, щоби підключилися, може, ще хтось, запропонує. І тоді, очевидно, групу ми не розпускаємо, оскільки треба думати тоді вже над текстом проекту закону, щоби цю концепцію перетворити на проект закону.

КОНДРАТЮК О.К.  Ну, я думаю, що тут багато зацікавлених сторін, хто би мав підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви не заперечуєте, давайте ми, щоб ця концепція була вже підтримана комітетом, щоб підтримати концепцію Закону про перехід України в цифрове телебачення, прошу голосувати.

Хто "за"? Проти? Утримався? Відповідно продумаємо про систему її там оповіщення і інформування, і далі тоді група продовжує працювати.

Шановні колеги, до нас звернулося правління Всеукраїнської громадської організації "Громадська мережа "Опора", а голова правління Ольга Айвазовська, щодо підвищення прозорості роботи, інформаційного наповнення веб-сайту комітету. Я так розумію, що вона до всіх зверталася комітетів.

Ви знаєте, там деякі моніторингові речі по сайтах друкувалися. Ми з вами по там наповненості, чи якійсь достовірності, чи доступу  почесне друге місце займаємося, значить. Це не означає, що треба нам менше працювати. Да, треба  боротися жорстко за перше. Але в принципі тут є розумні речі, вже ми бачите там багато… тут є рекомендації, що б нам на сайті висвітлювати активніше. Я, зокрема, звернувся до наших голів підкомітетів, що підкомітети активно працюють, що звичайно якусь інформацію так само давати, не тільки засідань комітетів, а й засідань підкомітетів, можливо ще там  якісь речі із того, що пропонується. Тобто ми готові все це давати, питань немає. Щоби повна інформація була забезпечена, тому є пропозиція секретаріату комітету вивчити пропозиції і в разі… оце друга колонка, що пропонують нам. І в разі необхідності і доцільності врахувати в роботі інформаційне  наповнення сайту, щоби він був ще більш наповнений, демократичний і інформаційний.

Нема заперечень? Тоді… Да, прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Якщо можна, в "Різне" одне питання додам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо… тут, я думаю, голосувати не будемо. Це не рішення.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Це розпорядження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По "Різному" от дивіться, колеги, у нас ще Рустам Раупов тут проводив одну нараду конфліктну. Він хотів поінформувати. Юрій Стець тоді. Рустам, прошу.

РАУПОВ Р.Б. Дякую. Дійсно, я проводив зустріч з керівниками Інтернет-асоціації України навколо ситуації, яка склалася  в  Харкові.

Ситуація стосується інтернет-провайдерів, які опинилися зараз в дуже складній ситуації, коли на адресу одного із провайдерів вирізають мережі інших. Тому якщо не буде заперечень з боку мої колег, я вивчу цю ситуацію. І, якщо  потрібно, виїду до Харкова. І потім, якщо ситуація  буде вимагати якогось рішення, буду звертатися до вас для того, щоб  ми розглянули під час проведення комітету. От така інформація у мене.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так, я хочу сказати, що знайомий з цією ситуацією. Принаймні дві компанії зверталися до мене великі. Це компанія "Воля"  і компанія "Максі Нет", які говорили, що невідомі особи приходили, вирізали… це не лише Інтернет, це  так само і телебачення, і кабельні мережі. 5 тисяч квартир було вирізано лише за один день.

Міліція каже, що не знає, хто це. Очевидно, що всі знають хто це, оскільки йде конкурентна боротьба там між різними провайдерами. Але це, безумовно, кримінальний злочин. І якщо ви беретеся за це, то я буду тільки дуже вдячний. Наполягаю теж на тому, щоб…

РАУПОВ Р.Б. Так, я берусь за це. Більш того, там дуже багато матеріалів зараз ми накопичуємо. Це не стосується тільки випадків кримінального характеру. Там дуже багато інших матеріалів. Ми зараз їх накопичуємо, і потім разом з вами все ж таки розглянули для того, щоби прийняти відповідні рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо нема заперечень, Рустам далі активно працює, в разі необхідності, може, в Харків виїде, подивиться там на місці - і запропонує вже як ми підключаємося, в який спосіб допомагаємо в цій ситуації. Нема заперечень?

Да, Юрій Стець, прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я. Да я хочу, щоб ми проговорили на комітеті ситуацію., яка була за ініціативою Рибака: стосовно нового ток-шоу в Раді "За склом". Коли ми там намагаємося говорити про якусь демократію в країні, деякі видатні діячі чи починають знову піднімати питання, яке, ну, як на мене, то взагалі безглузде. Ну, що ми хочемо зробити - зоопарк, чи що,  в Раді,  я не розумію, що це за "За склом"?

Тобто ситуація наступна. У мене пропозиція яка: звернутися зі зверненням Комітету Верховної Ради по свободі слова і інформації до керівника Апарату і до Голови Верховної Ради, оскільки взагалі це рішення приймає не Голова Верховної Ради і не керівник Апарату, а це може тільки приймати комітет Макеєнка.

Позицію Макеєнка я знаю, він її публічно озвучив

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормальна позиція.

СТЕЦЬ Ю.Я. Про те, що, да, про те, що, друзі, ніякого "скла"не буде,  це все безглуздя. Але, очевидно, що, знову ж таки, якщо ми говоримо про те, що ми, ну, маємо турбуватися, комітет, про роботу журналістів у Верховній Раді, давайте ми так само звернемося до Голови Верховної Ради, оскільки це було б нормально, щоб не тільки комітет Макеєнка звертався. Щоби, правда, не робили ніякий зоопарк, ну, це якесь безглуздя, чесно.

БОНДАРЕНКО О.А.  А можно? Я как раз сижу под балконом, да, и у меня как-бы свои основания.

СТЕЦЬ Ю.Я. Пересядьте до нас.

БОНДАРЕНКО О.А. Я хочу, да, да. Вот мне очень симпатично пересесть, я просто – "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ідею проголосив сьогодні.

БОНДАРЕНКО О.А. Я… супер. Поменяемся местами, и как-бы я посмотрю, как вы будете сидеть под этими балконами. Это первый момент.

А второй момент. Юра, как специалист специалисту. Я тоже стояла за камерой, я тоже когда-то изучала основы монтажа. Скажи, пожалуйста, прозрачное стекло, как мешает фиксировать то, что происходит в зале по звуку и по картинке? Никак. Оно мешает только одному – вылезать на балкон, свешиваться за ножки и читать смс-ки в телефонах. Все. Вот за что воюют журналисты – за негативные новости. Потому что плохие новости продаются хорошо, а хорошие новости продаются плохо.

Я предлагаю поменяться местами - тогда будут подслушивать, и подсматривать за вами и читать ваши смс-ки, не вопрос.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, всі дружини депутатів чітко на нашій стороні, що ви читали, перевіряли, ніхто не розслаблявся там.

БОНДАРЕНКО О.А. У нас просто получается такая ситуация, что одна половина зала как раз расслабляется: они могут прогуливать, они могут писать скабрезные смс-ки и так далее, заниматься чем угодно, и они  обезопашены, потому что туда не добивают камеры.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Дивіться, якщо…

БОНДАРЕНКО О.А. Ну, вообще идеальный вариант, если кто-то смотрит на то, что именно хотят что-то запретить, ну, давайте тогда средний балкон для журналистов выделим, и тогда будет виден весь зал. Вот и все.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Ну, от я знаю, що нам з Оленою Бондаренко немає чого приховувати, як мінімум, тому що у нас з нею робочі стосунки. Але хочу наголосити на цьому, що, більше того, що ми раді будемо бачити Олену в наших рядах, футболку Юлії Володимирівни…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є місце біля вас якесь, по-моєму, є.

СТЕЦЬ Ю.Я. Але, якщо серйозно, то заважає технологічно. Я можу пояснити як так само людина, яка багато пропрацювала на телебаченні, що якщо ти знімаєш через скло, то це, ну, на телебаченні називають технічний брак.

БОНДАРЕНКО О.А.. Есть антибликовое, рассказываю.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні-ні, ще раз кажу, це технічний брак і багато такого відео насправді ти не можеш випускати. Якщо в когось є великі гроші на HD-камери, то тоді, напевно, це можливо. Але ми ж говоримо про якусь, ну, …….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте будемо рухатися. Микола. До прийняття рішення.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Дивіться, я не бачив жодного парламенту світу, де б журналісти були відгороджені склом. Інша справа, що коли заходить провокатор, який кидає на голови невідомі предмети, то по суті цього конкретного провокатора треба наказати і більше у Верховну Раду не допускати.

Безумовно, це хамство і все таке інше. Якщо якийсь конкретний журналіст знову ж таки зі злого якогось умислу зробив щось неетичне, то є всі підстави його наказати. Але відгороджуватися склом - ми виставимо себе на посміховисько до всього світу. До нас сюди ходять, між іншим, так само міжнародні делегації і в кожному, і в жодному іншому парламенті вони такого не бачили.

Тому, очевидно, ми можемо зараз проголосувати просто проти будь-який ініціатив, обмежити роботу журналістів в ложі преси, в тому числі склом чи штучними бар'єрами. Але очевидно, що ми підтримуємо порядок там і недопущення провокаторів і тих, хто порушує дисципліну. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. До речі, колеги, скло ж ніяким чином не убезпечує від того, що зайде якийсь провокатор і через скло кине або папери, або ще щось, тупий важкий предмет…. Тому давайте будемо відвертими: скло так само становить небезпеку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, якщо ви не заперечуєте, громадськості ще слово. Пані Світлана. І будемо приймати рішення.

ОСТАПА С. А.  Якщо можна, я донесу думку журналістів, тому що ми вчора це обговорювали, і перше, фотографи і оператори дуже просять не ставити скло, тому що це дійсно буде їм заважати в роботі.

По-друге, вони наголошують на тому, що всі ці провокації робляться помічниками депутатів і тому, можливо, регламентний комітет і Прес-служба Верховної Ради все-таки перегляне, кому вона видає ці акредитаційні картки, щоб там не було помічників депутатів серед журналістів, це друге.

І третє, просять збільшити місця для розташування журналістів, тому що ложи преси реально уже дуже мало, а ще дві ложі, яка по центру і з іншого боку, вони постійно порожні. Тому вони просять, якщо ви не проти, розширити трошки ложу преси і тоді будуть всі поміщатися.

БОНДАРЕНКО О.А. А можно встречное предложение? Дело в том, что у нас беда с аккредитацией, действительно беда. У нас 70 рабочих мест, и у нас если в сентябре было аккредитовано 2700 человек, то сейчас уже 3.

Вот вопрос. С одной стороны мы понимаем, что мы не можем ставить ограничение, потому что по сути, ну, все, кто пришли с журналистским удостоверением или с редакционным заданием, имеют право получить аккредитацию. С другой стороны ситуация совершенно ненормальная. Мы знаем, что среди этих 3 тысяч есть люди, которые не имеют никакого отношения к журналистике вовсе. Ну, вот Игорь Мирошниченко подсказывает, по его подсчетам больше половины таких, да?

У меня вопрос. Можем ли мы от журналистского цеха получить вами же обозначенные критерии, по которым Верховная Рада конкретно пресс-служба может аккредитовать или не аккредитовать. Иначе мы не сможем никак обеспечить нормальную работу.

Если этим займутся политики, сразу скажу, цензура и так далее, они ограничивают, они не хотят видеть тех-то, тех-то, тех-то. Пожалуйста, выработайте самостоятельно критерии, по которым вы же чистите свою профессию от аферистов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, ні, там ситуація яка, що… Олена абсолютно права, але група вже працює, я з Теплюком спілкувався, група працює і прес-служба працює. Пам'ятаєте, ми ж попросили їх тоді на засіданні. Працює прес-служба і працюють наші юристи, секретаріату, але правильно, звичайно, щоби, наприклад, делегувати якихось уповноважених представників парламентських журналістів, щоб вони були там в процесі прийняття рішення. Якщо напрацюють якийсь документ, ми його підтримаємо. Тим більше, що ми ж сподіваємося, що процедура акредитації буде затверджуватися Верховною Радою, щоби надати цьому, так би мовити, більше значення. Тому, якби ви там, я готовий домовитися тоді із прес-службою і з Апаратом, щоб делегувати 3-4 людей, які би в цю робочу групу по напрацюванні акредитації увійшли.

ОСТАПА С.А. Ну, перше. Прес-служба завжди, одним з критеріїв найголовнішим було, що завжди показували, які публікації чи матеріали є саме про політиків, про Верховну Раду. Ну, тобто чогось ти сюди ходиш, ти маєш на виході мати якийсь продукт. Правильно? Те, що, наприклад, від одного видання може бути зареєстровано,  акредитовано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлано, я перепрошую. Ні, зараз не треба, ми не приймаємо. Тобто ці ідеї ви передавайте в групу, ми підтримаємо.

ОСТАПА С.А.  ... десять, але ходять не всі, да. Я прошу, в першу чергу, відсіяти помічників депутатів, тому що відсіяли вони отримують зарплату як помічники депутатів, а журналісти отримують зарплату - як журналісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Значить, друзі, дивіться, по позиції, яка надійшла. Як би, перша позиція стосується того, що ми звертаємося до керівництва Верховної Ради, значить стосовно некоректності,  чи як там, ну, як сказати, да… Не… Як сказати нам тут, да?

БОНДАРЕНКО О.А. Не знаю, я вам тут не помощник.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як сказати? …цій стіні, цій стіні... Що, да… Ну, як би те, що… Ну, умовно кажучи, що така ідея не буде сприяти діяльності парламентським журналістам, там, а адекватно там щось таке, ну, щось сформулюємо.

СТЕЦЬ Ю.Я. Заперечує норми свободи слова та демократії, до якої прагнуть і влада, і опозиція.

БОНДАРЕНКО О.А. Запрещено читать чужие смс-ки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ідея була, може ще не підтримаємо. Ідея, значить, ну, як би стіну цю робити, да. А з іншого боку, просити апарат Верховної Ради упорядкувати діяльність журналістів парламентських та помічників народних депутатів, значить, з метою створення кращих умов для парламентських журналістів і, там, належних умов. А вже механізми хай вони думають. От ви ж так само уже запропонували варіант,я  теж із Зайчуком переговорю про те, що я теж вважаю, що, звичайно, треба все-таки розділить. Це трішки інші категорії діяльності, ну, як би, помічник депутата і журналіст, який в іншій системі координат працює.

Тому такий варіант, значить, проти цієї ініціативи і за упорядкування діяльності. Ми сформулюємо тоді більш цивілізовано. Хто за це, прошу голосувати. Хто – "за" Одноголосно.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, за другу частину.

Я перепрошую, іще Ігор Мірошниченко, у нас "Різного" накопичилося багато. Ігор Мірошниченко. Друзі, давайте ще змобілізуємося. 

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Товариство, я хотів повідомити вас про безпрецедентне рішення судді Подільського районного суду міста Києва, яке було винесене, якщо не помиляюсь, 2 дні тому. Рішення, яке частково задовольняє позов народного депутата Богословської Інни Германівни до   Олександра Аронця.

Олександр Аронець - це відомий блогер, журналіст, який в соц. мережах, зокрема в Twitter,  якщо я не помиляюсь, нібито, на думку    Інни Германівни її образив,  і нібито дав якісь оціночні судження про  інцидент, який відбувся з золотим хрестиком.

Ну я хочу сказати, що у нас  немає жодного закону, який би регламентував  власне кажучи висловлювання в сфері і в мережі Інтернет. Але тим не менше, Подільський суд, не запросивши жодного  свідка, не довівши, що саме цей чоловік Олександр Аранець,  написав це в Twitter , присудив штраф у  розмірі  50 тисяч  гривень, які він має сплатити Інни Германівні за образу честі і гідності. Ну я думаю, що це дуже серйозний прецедент…

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ні, було 250,  а вони дали 50.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ні, ну вона хотіла 250, а сказали 50, тобто  аргументації жодної, чому 50, також не було.  

І я хочу сказати, що якщо цей прецедент  почнуть застосовувати, чи будуть повторювати  в наступних  судових процесах, то ми можемо  просто забути про мережу Інтернет як мережу,   в якій хтось може будь яку точку зору висловлювати. Тому що це буде предметом  постійних судових тяганин, і присудження штрафів, і відшкодувань,  моральних збитків,  і всього іншого. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ігор. А немає, що суд пише, які аргументи?  

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Є тільки у цьому, ну власне кажучи …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що просто, що з огляду на  надання матеріальної шкоди,  завдання моральної  шкоди?

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Вирішив. Вирішив просто, немає …

Я можу прочитати результативну, я результативну читаю частину.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Ну, те, що 50  тисяч,  ми знаємо. Я маю на увазі, чи посилаються на  якісь норми закону?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Зараз я спробую, мені тільки  надіслали. Його ще немає в друкованому вигляді, але вже є у такому рішення. Зараз я вам спробую …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я пам'ятаю,   у нас була дискусія ще в 2002-2004 році стосовно цієї моральної шкоди.

МІРОШНИЧЕНКО І.М.  Я думаю, що … Я пропоную  просто, аби наш комітет  звернувся у відповідні органи, з тим щоб роз'яснити, принаймні, і вони розслідували. Немає жодного закону, на підставі чого взагалі це розслідувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене ідея близька до того, що Ігор сказав. Ми тоді, коли почалася ця біда, тоді, пам'ятаєте, було по газетах: "ВВ" закрили і так далі, - ми тоді звернулися до, тоді це була юрисдикція, здається, Верховного Суду, тепер, очевидно, Вища рада юстиції, тоді була Верховного Суду. Була палата цивільна, вони провели, до речі, відповідний пленум і роз'яснили судам нижчої інстанції - це вони дуже мудре рішення прийняти, - як тлумачити от такі звернення і так далі, як їм діяти: районним судам і так далі, - бо це районний Подільський суд. Тепер я розумію, що Вища рада юстиції, напевно, нам треба, а не Верховний Суд, а до Лавриновича треба звертатися, щоб вони проаналізували це рішення суду і, скажімо, дали якісь рекомендації суддям, пояснили критерії. Як, наприклад, коли йдеться про соціальні мережі, бо тут навіть не Інтернет, мова йде про соціальні мережі.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Соціальні мережі – це не персональна сторінка. Це просто там десь в обговоренні, чи щось таке, розумієте.

БОНДАРЕНКО О.А. У меня вопрос. Пусть извиниться просто перед ней - да и все - за ложь, которую он распространил в Интернете. Я думаю, она добрая женщина: она его простит.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Пані Олено, суд жодним чином не довів, що це він писав.

БОНДАРЕНКО О.А. Это то же самое, как певица Национальной оперы, о которой вы там писали, что ей оторвать и как ее обкидать, она вам сказала о том, что был взрыв ее сетей, вы ей не поверили - и дальше мстили. Это тот же самый слух.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Пані Олено, про співачку Національної опери наступна інформація. Ми написали звернення з метою, аби відповідні органи розібралися, чи це вона говорила, чи ні. І вони розбиралися. Тобто ми не стверджували як факт стовідсотковий доведений, але там Міністерство внутрішніх справ, Міністерство культури…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, можна взяти ще кілька позицій. Давайте, якщо не заперечуєте, ми все-таки у Вищу раду юстиції звернемось.

БОНДАРЕНКО О.А. Еще один момент, Николай Владимирович. Тут прозвучала фраза: "в какой это стране". Напоминаю, в Соединенных Штатах Америки сажают в тюрьму за попытку угрожать через "твитты", через "посты" и так далее. Это вот так, кстати, к моменту такому. Почитайте, пожалуйста, когда садили рэпера 16-летного за просто рэп, когда уволили с работы клоуна, который на самом деле просто всего лишь вышел в маске на ярмарку сельскохозяйственную, в маске Барака Обамы, и так далее. Принести вам эти данные? Они у меня все есть в "айпаде", я принесу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ми критично ставимось до американської, китайської і інших практик.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я вам кажу, що в українському законодавстві не передбачено жодного контролю, відповідальності за соціальні мережі.

БОНДАРЕНКО О.А. Более того, почитайте на "Телекритике" "Медиа-сапинс", у  них была статья посвященная тому, что за рубежом, в Западной Европе, появились уже законодательные требование к тому, чтобы не допускать оскорблений и угроз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте до рішення: чи ми реагуємо, чи ми не реагуємо…

СТЕЦЬ Ю.Я. Я пропоную просто так само звернутися до Міністерства юстиції за роз’ясненнями, насправді, чи є тат соціальні мережі.

Ще я хочу наголосити. Я з Оленою погоджуюсь: є.  Але там доведений факт, що цей акаунт належить певній людині, а тут цього немає. Ми якраз і говоримо, що ви розберіться, чи це він писав, чи ні. Тому що насправді може написати будь-хто, ми ж знаємо, що таке Інтернет. Тобто тут якраз питання в тому, чи це він писав. Ы все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я зрозумів.

Микола. І  будемо рухатись далі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Давайте звернемося, і паралельно я подумаю. По-перше, не треба лицемірити: очевидно, що це писав він. Це одне питання.

Інше питання: чи можна за це накладати збитки, за свою думку в соціальних мережах? Тому що це є обмеження свободи слова. Давайте ми подумаємо, яким чином зробити, щоб не допустити цього, що завтра за будь-яке слово… Я не - за, не проти…

БОНДАРЕНКО О.А. Там была очевидная ложь, просто они сказали… и молчали…

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Як це не сказали? Я скажу зараз, я можу прочитати.

(Загальна дискусія)

КОНДРАТЮК О.К. Як видно, що ви ходите на ефіри? Як видно, що ви на ефіри ходите національні?

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, Микола Леонідович завершує. І приймаємо рішення.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви абсолютно вірно сказали - звернутися, подумаємо, як зробити так, щоб не було судового переслідування за висловлення думок в соціальних мережах. Тому що в соціальна мережа – це все рівно, що я тут зараз скажу на когось "відьма"…

БОНДАРЕНКО О.А.  Вопрос: оскорбление есть? Есть.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це, почекайте, одну секундочку. Це власна думка, це оціночне судження, це не суд вирішує.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, тут ще один нюанс, дуже важливий. Шановні колеги, я щоб підтримати Ігоря. Друзі, мова йде,  що маємо справу, тоді у нас по моральній шкоді, ми ж спеціально прописали історію з державними    службовцями і політиками, тут ще спеціальна історія – це публічна людина політик. І тут є ще момент, який не просто громадянин, а …

Тому якщо ви не заперечуєте, щоб ми тоді у Міністерство юстиції, і Вищу ради юстиції таке, дуже делікатне, звернення. Не кажучи, що є от така практика, як ви вважаєте і так далі, як тут діяти, що треба врегульовувати. Просто такого, інформаційного характеру, звернутися.

Якщо не  заперечуєте, прошу. Хто "за"? Прошу підтримати. Одноголосно. Дякую.

Пані Олено, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. ………він у нас стоїть в порядку денному пару тижнів під номером реєстраційним 0944. І всупереч цього, що він уже стоїть до  другого читання готовим, до нас реєструють до нього  альтернативними, незаконно реєструють ще три проекти.  Причому хоча б  два є там під одним номером - 3503 і 3503-1, а один ще є взагалі  3566. На основі чого  вони взагалі реєструються, і яким чином вони реєструються, я, наприклад, не розумію. Я пропоную обов’язково…

ТОМЕНКО М.В. А які дати? Оце не давно…

КОНДРАТЮК О.К. Та звичайно…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна 15 днів тільки з моменту реєстрації – це дурня якась… Це дурниця, тому що згідно по Регламенту, наскільки я пам’ятаю альтернативний  - до 15 днів з появи відповідного законопроекту.

КОНДРАТЮК О.К. Мало того, наш стоїть реально закон уже до другого читання …

ТОМЕНКО М.В. Це  означає, що група товаришів хоче збити закон, який ви подали.

КОНДРАТЮК О.К. Ми розуміємо там складність ситуації взагалі, і ким ми там і з чим відстоюємо і боремося, тому я пропоную все ж таки звернутися до Голови Верховної Ради …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте готуємо і на Голову Верховної Ради, і на керівника: хто ці титли дав, на якій підставі, що  це пряме порушення однозначно.

КОНДРАТЮК О.К. Не включати ці всі до порядку денного розгляду як  на пленарному засіданні і так далі. Повернути їм на доопрацювання або ще щось…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас інформую, я на Погоджувальній раді постійно про це говорю, що у нас унікальна  ситуація: завтра  ви прийдете в сесійний зал, подивитесь, значить, що  наші чотири закони вже підготовлені до другого читання, вони останніми стоять, так, блоком окремим. З одного боку, це приємно. От я, наприклад, в середу отримую естетичне  задоволення. Я зранку йду на засідання Верховної Ради  - і десь порядка 10 повідомлень, значить, мене згадують, що сьогодні будуть розглядати законопроект про ліквідацію пільг депутатів, зокрема Томенка і так далі. Зрозуміло, що ми до нього ніколи не доходимо, бо він останній, і так кожну середу. От я борюся з пільгами. Так ми разом з вами кожний четвер займаємося роздержавленням, суспільним, зовнішньої реклами і доступу до інформації, бо вони ж стоять, але до них ніколи не дойдуть. Тому, якщо ви не проти, давайте я від комітету так само, як ви не заперечуєте, ще раз буду просити поставити в якийсь досяжний час наші законопроекти. Питань немає. Ми говорили про рекламу – там непроста історія. Можливо, буде повторне друге, і його доопрацюємо. Ну, про зовнішню рекламу. Скоріше за все, що так і йдеться про повторне друге і доопрацювання, але все рівно рух якийсь треба робити. Тому давайте будемо…

КОНДРАТЮК О.К. Ну, я прошу тут все-таки звернутися до Голови Верховної Ради не включати ці дані законопроекти, про які я говорила, до порядку денного сесії, і повернути їх на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як такі, що зареєстровані в порушення Регламенту.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, звичайно, з порушенням. Давайте проголосуємо – і направимо такого листа Голові Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за це, прошу проголосувати. Підтримується. Готуємо листа, також підписуємо.

Друзі, дякую. Тоді в оперативному режимі ми визначаємося, як рухаємося далі.