Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 12 березня 2014 року

веде засідання голова Комітету ТОМЕНКО М.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, підтягуйтеся ближче, хто прийшов.

Доброго дня, шановні колеги! Є така пропозиція. Поки наші друзі під'їжджають з засідань, не менш нагальних, ми поки рухаємося по питаннях загального характеру, які нам треба заслухати і не ухвалювати рішення. Щоб ми не затримували нашу роботу.

Принагідно хочу відреагувати. Там кілька звернень до мене було, щоб ми працювали над цим питанням. Тут до нас, і я до членів комітетів так само звертаюся, до нас надійшло звернення від 11 працівників каналу "Рада", які вважають, що треба подумати над більш оптимальною кандидатурою керівника каналу. Як ви знаєте, що виконуючим обов'язки директора призначено Василя Климчука. Знаєте, процедура призначення - це окрема історія. Нам треба думати, як освіжити. Ну, ми не призначаємо, апарат призначає. Що?

БАГРАЄВ М.Г.  Согласовывать …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, согласовывать можуть, ми обговорювали цю кандидатуру. І більшість членів комітету дали можливість апарату призначити виконуючим обов'язки. Значить, я зачитаю такий лист, який я зробив, щоб була зрозуміла позиція. Що, враховуючи ситуацію, що попередній керівник написав заяву, то я Голові Верховної Ради запропонував наступну формулу. І я думаю, що її треба дотриматися. Призначити виконуючого обов'язки директора парламентського каналу. Остаточно рішення про призначення керівника каналу необхідно ухвалити після консультацій з трудовим колективом та фахівцями в галузі медіа. Отаку ми позицію зайняли. Я думаю, що вона зважена. І так, як ми говорили, очевидно, нам треба принципово важливо все-таки, як ми говорили, сформувати громадську раду каналу. І ми тоді, пам'ятаєте, обговорювали варіант, була дискусія в нас по квотності, я думаю, що зараз, поскільки Верховна Рада так трішки реструктурувалася, то я не бачу проблеми  по одному представнику (у нас ще дві депутатські групи створилися), і таким чином це було б 7 осіб. І це нормальний працюючий орган. Якби ви не заперечували, я ще раз напишу керівникам фракцій депутатських груп с проханням делегувати, орієнтуємося, це ж парламентський канал, все-таки депутатів, по одному депутату (в неї там помічників, представників) у склад громадської ради каналу, який би почав працювати з трудовим колективом. І як тільки ми вийдемо на якісь рішення, так і будемо рухатися.

Просто вам для розуміння, чому я зараз вважаю, що ситуація не є аж такою критичною, оскільки у нас 80 там працівників, 11 написало. Я спілкувався з різними працівниками, я вже три кандидатури почув інші із складу. Тобто ясно, що немає консенсус стосовно якоїсь іншої кандидатури. І ми ж не можемо залишати канал без керівника. Тому виконуючий обов'язки працює, раду ми формуємо, і рада починає працювати тоді з трудовим колективом. І як тільки буде оптимальний якийсь варіант, що, наприклад, знайдеться кандидатура, яку підтримує абсолютна більшість людей, і я думаю, ми не заперечуватимемо, щоби, скажімо, така людина… Але під концепцію розвитку каналу, звісна річ, що громадська рада обговорить, як бачить долю каналу, як він розбирається, під цю концепцію, напевно, ці контори будуть заслухані.

Я, єдине, нікого не критикуючи, хочу вам відкрити вам страшну таємницю, що коли ми розглядали питання про цензурні, незаконні і інші дії каналу "Рада", і я дуже просив працівників каналу хоча би одну людину написати нам на комітет, підтвердити те, що вони усно мені розповідали, на жаль, жоден із працівників каналу не насмілився написати нам про те, які неадекватні дії відбуваються на каналі. Тому я, радіє мене, що майданна свідомість каналу проявилася, як Януковича тільки в Ростов. Але, я вважаю, що ми повинні бути чесними один з одним, щоб, я думаю, що не треба і нам дорікати в тому, що ми … майданівці, що ми не погодили з сотниками чи з Правим сектором призначення виконуючого обов'язки керівника каналу, щоб канал займав принципову, чітку позицію протягом Майдану, а не ставив вирізані фрагменти опитувань на вулиці, коли запитували людей, і той цинізм, який йшов на каналі. І я бігав і казав, друзі, хоть один чоловік, може, прийде на комітет і скаже, що в нас тотальна цензура, що в нас посадили людину Арбузова, яка займається тільки тим, що відслідковує, хто не прийшов з фракції "Регіонів" і кнопки не натискує; що у нас 18 "підсніжників", що у нас не платять зарплату. Це ж всі вони мені говорили, і жодна людина це не підписала. А тепер є незадоволення, що з ними не порадилися. Тому я думаю, що порадимося, і висновок, я думаю, не тільки треба робити керівниками каналів, а і журналістам треба робити висновок, тому що якщо вони не займають принципової позиції, то, хто б не був керівником каналу, не буде там порядку дотримання стандартів. Я думаю, що жоден член комітету не вказував каналу, кого показувати. Я не знаю таких членів комітету, щоб ми дзвонили і казали: "Когось треба показати".

Тому я думаю, що невідкладно формуємо громадську раду, громадська рада починає працювати, зустрічаємося з трудовим колективом - і далі рухаємося. По-перше, стратегія розвитку каналу, керівництво каналу, може, це дві буде особи, я маю на увазі і там директор каналу, і хтось там, хто займається якимись продюсерськими чи інформаційними речами. Але те, що ми повинні показати приклад, показати приклад того, що це канал в перспективі і теж суспільного мовлення, це абсолютно очевидно.

Тому я мусив це поінформувати, оскільки вже багато депутатів до мене підходили, що там на каналі багато подій відбувається, там. Я вважаю, що ситуація контрольована, і як тільки громадська рада буде каналу, я думаю, ми на наступному засіданні можемо про це переговорити.

Ми домовлялися з вами, що як тільки відбудеться перепризначення силових міністерств, ми мусимо повернутися до теми нашого сумного моніторингу про перешкоджання виконанню службових обов'язків працівниками засобів масової інформації під час висвітлення акцій протесту євромайданів.

Нагадаю вам, що на останньому засіданні, коли ми розглядали це питання, ми дійшли до точки, яка стосувалася того, що справи ми відкрили, але ідентифікація або, так би мовити, процедура визначення винних з боку спецпризначенців чи, скажімо, інших працівників міліції зайшла в глухий кут.

Тому я на ваше прохання сьогодні запросив представників прокуратури і Міністерства внутрішніх справ, щоб почути, можливо, якісь нові підходи зараз є в МВС і в прокуратурі стосовно того, як ми будемо рухатися в справі розслідування ситуації, ну, починаючи з загибелі журналістів, і закінчуючи перешкоджанням діяльності журналістів.

Я думаю, що кримська історія – це окремо. Треба напевно ще цю кримську історію окремо нам вибирати, їх аналізувати. Я зразу до апарату звертаюся, щоб ми, може, на наступному засіданні мали весь перешкоджання по Криму. Там інша історія, але так сомо ми не можемо це залишити без уваги.

А поки що мова про цей наш моніторинг, що ми його зробили робочою групою по всіх фактах, що стосується Євромайдану.

Тому давайте послухаємо інформацію, які думки в прокуратурі і МВС. А потім – обміняємося, як рухатися далі.

Від Генпрокуратури нам пропонують, щоб поінформував заступник начальника Головного управління наглядової діяльності в кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури, Генпрокуратури України  Анатолій Іванович Колісник.

Анатолій Іванович, прошу. Можете в сидячому режимі, мікрофон включайте, ми почуємо.

КОЛІСНИК А.І. Дякую.

Шановний Микола Володимирович, шановні члени комітету, присутні! Значить, в поточному році в провадженні в органах прокуратури перебувало 13 кримінальних проваджень за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів. Там, де є журналісти потерпілі. Із них – дев'ять кримінальних проваджень, як безпосередньо пов'язані з подіями Євромайдану.

Це в нас були такі: Харківська область – два кримінальних провадження, Черкаська область – два кримінальних провадження, Запорізька - одне кримінальне провадження, Волинська – одне кримінальне провадження. І три основні кримінальні провадження – це ті, які по подіях, які відбувалися на території міста Києва. Це, як всім відомо, це події 19-21 січня на Грушевського, 1 грудня на вулиці Банковій і 18, 19, 20 лютого – це ті, що були на вулиці інститутській. На даний час ці кримінальні провадження, раніше кримінальне провадження по подіям, які відбувалися на Банковій, де визнано потерпілими біля 43 журналістів, воно розслідувалось в прокуратурі міста Києва. Потім, оскільки був прийнятий Закон, був прийнятий Закон про…, воно було закрите. І оскільки був прийнятий на підставі Закону (від 24.01) про внесення змін до Закону України "Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань", зазначене кримінальне провадження було закрите.

Разом з тим, оскільки був прийнятий, фактично прийнято новий закон, вірніше Постанова Верховної Ради: на виконання пункту 9.1 Постанови Верховної Ради України номер 740-7 (від 20 лютого 2004 року) "Про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі людей", прокуратурою міста Києва Постанова про закриття досудового слідства скасована, досудове розслідування відновлено і зазначена кримінальна справа, оскільки там вона фактично пов’язана з тими кримінальними провадженнями, які перебували в провадженні слідчих Генеральної прокуратури в Головному слідчому управлінні, вона направлена в Генеральну прокуратуру і зараз прийнята Головним слідчим управлінням до провадження.

По подіям на Грушевського кримінальне провадження теж на даний час направлено до Генеральної прокуратури для вирішення питання про прийняття його Головним слідчим управлінням до провадження. Також Генеральною прокуратурою розслідується і кримінальне провадження за фактом загибелі людей на вулиці Інститутській, події, які відбувалися на вулиці Інститутській, де загинули і в тому числі журналісти. Зазначене кримінальне провадження перебуває в провадженні слідчих органів Генеральної прокуратури  України.

Значить, я вам хочу сказати по цих провадженнях, де загинули люди фактично: там і журналісти, і інші люди, учасники Майдану, активісти Майдану, які загинули. Там створена  спільна слідча група, до якої ввійшли: працівники слідчих  органів прокуратури, слідчі міліції, слідчі СБУ. На даний час це провадження, досудове розслідування у них проводиться активно.

Ну, із виступу виконуючого обов'язки Генерального прокурора  України, ви всі слухали, що оголошено по цьому провадженню і  в розшук люди оголошені, і суд дав згоду на затримання  їх і доставку до органів прокуратури.

Значить, в чому була затримка раніше? Направляли органи і прокуратури міста в цих провадженнях до  МВС прохання про проведення службової перевірки, службового розслідування. Такі розслідування фактично до подій, до 20 лютого, вони фактично не проводились і ігнорувались, незважаючи на те, що Генеральна прокуратура по цих же провадженнях теж направляла  запити з проханням прискорити проведення.

На даний час, оскільки після зміни керівництва як Генеральної прокуратури України, так і МВС, на даний час активно співпрацюють органи прокуратури з  внутрішньою безпекою органів МВС, проводяться службові перевірки. Я думаю, щоб встановити, всі ми бачили, по тому встановити, хто конкретно з працівників міліції  спричинив тілесні ушкодження, дуже важко, будемо говорити так. Але, разом з тим, є керівники, які віддавали накази, якими приймались рішення, от в цьому напрямку зараз органи прокуратури працюють.

По кримінальним провадженням по території, я теж можу доповісти, які там, що в Харкові – це теж пов'язано з Євромайданом. Але там потерпілі,  ті, що зверталися, за їхніми заявами, вони вносилися в ЄРДР, відкривалися кримінальні провадження. В Черкасах в одному проваджені три журналісти звернулися, відкрито провадження по цьому, в Харкові там по два журналісти є в провадженнях. Якщо цікавить, я можу їх назвати ці всі.

Ще було одне, чому важко було проводити досудове розслідування. Що б не говорили, але журналісти теж в деякій мірі побоювалися, і коли їх викликали, і допитували в органах прокуратури слідчі, вони говорили: "Ми ніяких претензій до працівників міліції не маємо, від експертизи відмовляємось". І через те було прийнято рішення… "ми нікого не впізнаємо", було прийнято рішення: все-таки після зміни влади все-таки додатково їх допитати, тому що одна справа говорити тоді, коли фактично та ж сама міліція ще стояла на вулицяхЮ і зовсім інше, коли вже і працівники міліції інші, і керівництво інше. Я думаю, що все-таки зрушиться зараз на даний момент справа в цих провадженнях, буде більш активно розслідуватися. І, думаю, що у них будуть прийняті законні рішення, винні всі …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Шановні колеги, до Анатолія Івановича є запитання? Чи, може, міліцію послухаємо, потім загально, може, тоді? Да?

Давайте послухаємо начальника управління Голову слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України Волиневича Валерія Миколайовича. Тоді загальні запитання.

Валерій Миколайович, прошу.

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Дякую.  Шановний головуючий, шановні учасники наради! З 21 листопада минулого року до сьогоднішнього дня до органів внутрішніх справ надійшло 165 повідомлень про вчинення протиправних дій стосовно представників засобів масової інформації у зв'язку з висвітленням ними масових заходів на підтримку євроінтеграції, безпосередньої участі в таких заходах, а також висвітлення заходів, пов'язаних з Євромайданом. З них 93 повідомлення під час висвітлення журналістами таких подій безпосередньо в місті Києві, 73 - відповідно до інших регіонів держави. Серед постраждалих є дев'ять іноземних журналістів.  За вказаними зверненнями розпочато 74 кримінальних провадження.

Що стосується міста Києва. За даними фактами в місті Києві розпочато 19 кримінальних проваджень, з них 3 - за статтею 171 Кримінального кодексу України, 5 - за статтею 296 (це хуліганство), 3 - стаття 125 Кримінального кодексу,  3 - за фактами вбивства, по 2 – це статті 185, 194, і одне - за статтею 294 (це масові заворушення).

В решті випадків матеріали перевірки за зверненнями приєднано до кримінальних проваджень, які розпочаті за статтею 294 Кримінального кодексу України, – це 35. До органів прокуратури направлено 20, оскільки в цих зверненнях містилися відомості про протиправні дії працівників міліції.

В порядку Закону України "Про звернення громадян" розглянуто 3 таких звернення і відповідно 16 зараз перебувають на перевірках в оперативних підрозділах. В загальній кількості органами внутрішніх розпочато 18 проваджень та одне органами прокуратури, які в подальшому для проведення досудового розслідування  доручено слідчим УВС.

У восьми кримінальних провадженнях винесено постанови про закриття кримінальних проваджень у зв’язку з відсутністю складу злочину, а також на підставі вже названого закону України.

До органів прокуратури передано три кримінальні провадження. Це за фактами заподіяння легких тілесних ушкоджень журналісту радіо "Свобода" Баркару та вмисних вбивств: кореспондента газети "Вести" Веремія та журналіста Інтернет-видання "Спортаналітика" Костенка. В залишку слідчих орачів внутрішніх справ Києва перебуває 8 кримінальних проваджень.

Досудове розслідування у них триває. В жодному із зазначених кримінальних проваджень на теперішній час не встановлено винних осіб, про підозру у  вчиненні  кримінальних правопорушень не повідомлялось. До суду із обвинувальним актом  і кримінальним провадження зазначені категорії не  направлялись.

Що робиться? Головним слідчим управлінням складено графік  вивчення зазначених кримінальних проваджень не тільки по місту Києву,  а і по державі, проводиться  вивчення на базі міністерства і заслуховування стану розслідування в цих кримінальних провадженнях. Найбільш резонансні злочини взято на контроль. За іншими фактами, які зазначені у тій таблиці, яка була надана до МВС, звернень журналістів про  вчинення правопорушень не надходило. Не дивлячись на це, ми зараз проводимо звірку по тих провадженнях, які вже зареєстровані, проводиться розслідування із наданої  інформації. І відповідно, де  не було надано звернень до МВС для проведення розслідування, будуть проведені зустрічі з журналістами, відібрані заяви у разі надання згоди. Тому що не всі журналісти надають заяви для  проведення відповідних розслідувань. І відповідно буде проведено розслідування.

За зареєстрованими кримінальними провадженнями проводяться зараз слідчо-розшукові  дії, негласні слідчо-розшукові дії. І вже за результатами їх проведення, тому що зараз обсяг роботи дуже великий і відповідно своєчасно це все провести і не змогли раніше, і зараз великий обсяг роботи, тому за результатами цих слідчих дій і розшукових будуть прийматися рішення, в тому числі щодо визначення, встановлення осіб, які причетні до  вчинення цих кримінальних правопорушень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я зрозумів, що, в мене до обох доповідачів, тобто на сьогоднішній день  і в справі вбивств, і в справі нанесення тілесних ушкоджень ми не маємо, так мовити, винних або підступів до того, що  ми можемо сказати, що справа зрушилась, маємо підозри, затримали таких людей, але в стадії розслідування відбувається? Поки що на старій позиції ми знаходимося, так я розумію?

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Питання у тому, що на даний час конкретно говорити не можливо, но напрацювання відповідні, звичайно, є.

А конкретно сказати, що оцій особі можна повідомити про підозру вчинення злочину, ще виконуються слідчо-розшукові дії негласні, а тому, ну, я вважаю, передчасно зараз висвітлювати інформацію про причетність осіб.

Тим більше відповідно до Кримінально-процесуального кодексу зараз процесуальний керівник – прокурор, він визначає, у якому обсязі можливо надавати інформацію по тому чи іншому кримінальному провадженню.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Друзі, які питання будуть доповідача? Микола Леонідович,  прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, у мене скоріше навіть не питання, а пропозиція, бо ми тоді всі допомагали журналістам і з ними спілкувалися, і справді, з того списку, який є.. От я знаю, журналістів там "Беркут" взяв, побив, але вони… Я сам домовлявся, щоб людей відпустили. Вони тоді відмовлялися писати заяву, бо них приходили додому, стукали. Як тільки вони записали б заяву, тут би порушувалася справа за участь у масових заходах. І довіра, на жаль, до правоохоронних органів у нас ще не відновлена. Може б наш комітет подумав, разом спільно з МВС зробив якусь форму таку звернення до міліції. Ми би запросили бажаючих сюди, гарантували б їм безпеку, казали б, що будемо тримати на контролі, щоб вони прямо тут, на комітеті написали такі звернення, щоб ці справи були розслідувані. Тому що навіть так сказати людям, ідіть знову до міліції… Ну, розумієте, так? Вони мають відчувати навіть психологічно, що хтось ними ще опікується. А таких випадків серед тих, які у моніторингу, дуже багато. Більшість.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я зрозумів.

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Ну, форма звернення, вона передбачена у законодавстві, там які реквізити мають бути. Єдине, це щоб журналіст звернувся до органу внутрішніх справ, і буде прийнята заява. Відповідно, проведено розслідування.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ну, розумію. Тут пан Микола говорить про інші такі моменти.  Світлана? Прошу, пані, шановна…

ОСТАПА С. Світлана Остапа, "Телекритика".

Скажіть, будь ласка, чи може міліція розслідувати справу без заяви, якщо по факту, якщо це опубліковано у багатьох ЗМІ?

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Ну, відповідно до статті 214 Кримінально-процесуального кодексу, слідчий, якщо виявляє правопорушення як безпосередньо за зверненням громадянина, так і з будь-яких інших джерел, то може проводити.

Ну, в любому випадку така інформація потребує перевірки.  Тому що по деяких випадках ми з Інтернет-видань брали  інформацію, вона не зовсім достовірно відображала ті події, які були. Тому я вважаю, що звернення, заява журналіста повинна бути обов'язково, тим більше, що після такої... надання такої заяви безпосередньо відразу він визнається потерпілим і допитується в якості потерпілого за тими правопорушеннями, які були вчинені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Да, будь ласка.

ОСТАПА С. Тоді ще одне таке запитання. Дивіться, я ходжу на всі засідання комітету і слухаю звіти. Я тільки чую, що відкриті провадження, закриті провадження. Ну, тобто винних ми три місяці не бачимо. Такої кількості побитих журналістів світ не бачив взагалі в своїй історії. І ця кількість, вона зростає. Ось уже в Криму за останні два тижні побито більше 60-ти журналістів і це не  тільки українські журналісти, це і іноземні журналісти, а  результат от просто немає і не було, і немає. І ми  не бачимо навіть, коли він з'явиться той результат. А така безкарність просто вона породжує нову без... нові напади на журналістів, Розумієте?

ВАЛІНЕВИЧ В.М. Розумію, но тут не те, що ігнорування розслідування, просто великий обсяг роботи потрібно зараз зробити. І я вам доповідав, що проводяться слідчо-розшукові дії, тим більше негласні, там відповідна процедура є, це отримання дозволів в апеляційних судах на проведення цих негласних розшукових дій. І за їх результатами вже будуть відповідні  напрацювання щодо встановлення осіб, які причетні до вчинення тих чи інших...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, в мене така пропозиція. Те, що Микола Леонідович сказав, що якщо творчо розвинути цю думку, напевно, нам з міністром треба зустрітися, делегувати кілька осіб від комітету, щоб ми з міністром провели щиру, серйозну розмову. Значить, очевидно, мова іде про абсолютно інші стандарти розслідування або якусь спецгрупу він хай створює спеціальну. Значить, ми відповідно ще працюємо з усіма журналістами. В разі їхньої необхідності, щоб вони по-новій звернулись, але, очевидно, по-новій вони звернуться, коли вже міністр сам скаже, що от є така-то група, вона чітко так би мовити налаштована на доведення до кінця цього розслідування. По кримський – це окрема історія, там і, зрозуміло, що складніша історія фіксації і розслідування і так далі. Але зараз говоримо   про ті всі випадки, про які ми говоримо вже не одне засідання. Тому я думаю, що давайте тоді ми делегуємо 2-3 осіб, і щоб міністр публічно тоді поінформував, як ми тоді будемо рухатись у справі розслідування.

Так, Олено?

КОНДРАТЮК О.К. У мене ще така пропозиція. Ви знаєте, що, в принципі, і ЗМІ мають багато матеріалів, які можна долучати до цих справ. Тому що якщо ми говоримо про ідентифікацію, яку не можуть зробити слідчі органи впродовж 3 місяців, то, можливо, вже засоби масової інформації… Багато телеоператорів, багато фотографів мають свою теж базу даних, і, можливо, це прискорить теж якийсь процес.

Тому, підтримуючи, можливо, створення якоїсь спеціальної комісії чи групи, яка би займалася… Тому що осторонь цього стояти далі неможливо, якщо чесно. І давайте, дійсно, може, прискоримо цей процес разом із засобами масової інформації, сюди долучивши їх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я маю на увазі, що, може, буде якась спільна група кількох правоохоронних структур створена, щоб вона ……не ходила. Бо якщо ми статичним шляхом підемо, що ці управління будуть знову розслідувати, прокуратура і міліція, то ми ніколи на це не вийдемо. Тому, можливо, дійсно, буде якесь рішення про спільну групу і прокуратури, і міліції, і там ще когось. І ми тоді готові співпрацювати такою групою, і журналісти теж, думаю, будуть співпрацювати, якщо це буде на рівні міністра, Генпрокурора визначена ця група, яка буде спеціально займатись тільки журналістами. Далі, Світлано.

ОСТАПА С. Якщо вам вдасться зустрітися з Аваковим, то вчора журналісти Криму просили йому передати, що… Ми їх запитали: чому міліція Криму їх не захищає? Коли їх б'ють на вулиці, в публічному місці, вони стоять осторонь. Вони сказали, що міліція Криму деморалізована, і вони просять Авакова призначити керівників туди цих підрозділів, силових. Таких, які б могли керувати тою міліцією, і тоді міліція могла б, можливо, їх захищати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Друзі, тоді нашим колегам з прокуратури і міліції дякуємо, і хай займаються своїми справами, роботи в них багато. А ми рухаємося далі.

Шановні колеги, до кількох питань організаційно-кадрового характеру долучаємося. Уряд звернувся до нас з проханням підтримати Постанову про звільнення Курдиновича Олександра В'ячеславовича з посади голови Державного комітету з телебачення і радіомовлення за власним бажанням. Наскільки ми консультувалися, заява така є. Тому моя пропозиція: щоб нам не  вдаватися в дискусію. Якщо в разі потреби, ми в сесійній залі можемо охарактеризувати діяльність державного комітету. Ми неодноразово про це говорили, але в даному випадку підійти до цього питання, так би мовити, формально, імперативно. Значить, є заява в постанові прем'єр-міністр нам пропонує звільнити  за власним бажанням. Тому я пропоную підтримати цю постанову уряду. Значить, і вимагати, чи просити від керівництва Верховної Ради бажано вже завтра, очевидно, бо це кадрове питання. Треба звільнити, а потім призначати нову людину, щоб завтра вже це питання розглянути.

КОНДРАТЮК О.К. А є воно в порядку денному на завтра чи нема?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, кадрове спеціально не ставиться. Тобто я спробую доповісти, як ми тільки всі проголосуємо. Щоб завтра у нас кадрове питання без… Після обіду ми може поставимо. О 16 годині у нас завтра кадрове питання. То я проситиму Голову Верховної Ради і керівника Апарату, щоб завтра вони поставили.

Друзі, якщо нема заперечень, прошу підтримати Постанову про звільнення Курдиновича з посади голови Держкомтелерадіо. Прошу голосувати. Хто - "за"? Одноголосно.

Рухаємося далі. У нас є законопроект, він тут трошки ніби не з нашою назвою, Юрія Мірошниченка, який просив без його присутності розглянути: про удосконалення законодавства у сфері централізованого водопостачання та водовідведення. Справа в тому, що там є одна норма, яка стосується цього водопостачання та водовідведення. Але починається цей законопроект з нашого Закону "Про інформацію", де автор пропонує до статті 21 "Інформація з обмеженим доступом" додати, що до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості, як якість питної води, стан питного водопостачання. Думаю, ідея мудра, правильна. Значить, ми підтримаємо, я думаю,  такий підхід.

У другій позиції - там про ліцензування. Воно нас менше стосується, бо ми тут в цій частині. Це не наша історія, по якій повноваження повинна мати місцева державна адміністрація, чи здійснювати ліцензування по водопостачанню, чи ні. А в цій частині, я думаю, для нас важливо, щоби така інформація була доступна громадянам. Тому я підтримую такий законопроект Мірошниченка та рекомендую за нього проголосувати.

Не буде питань та зауважень?  Хто - "за"?

Підтримується. Дякую.

До речі, принагідно хочу вас проінформувати, що я надіслав листа Голові Верховної Ради України, і це наша спільна позиція, вона давня, і позиція громадських організацій, з наполегливим проханням невідкладно поставити до порядку денного три наші законопроекти, які від нас вимагає громадськість. Це і 0945, да? Чи 47, да? 0947 по розширенню території доступу до інформації, про роздержавлення та про Суспільне телебачення.  Бо виглядає таким чином, я, до речі, теж з подивом на одному братському сайті прочитав, значить, де один з медіа-експертів, очевидно, він десь півроку не був в Україні, що написав, що бажано, щоби Верховна Рада почала розглядати питання про Суспільне телебачення, і непоганий закон був Андрія Шевченка.

Значить, я всім медіа-експертам, які не були на території України останній період, інформую, що наш комітет абсолютним консенсусом, десять із десяти, погодив законопроект  про Суспільне телебачення до другого читання. Просто, на жаль, не було бажання в Адміністрації Президента попередньої

 і Держтелерадіо розглядати. Тому не треба Шевченка законопроект брати, у нас уже є погоджений законопроект до другого читання.

Да, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я досить тісно співпрацюю тут із представництвом Ради Європи тут, із Ольгою Сєдовою, і вони дуже давно просили, щоб той законопроект, який остаточно не прийнятий, було надано на експертизу. Ось і мій лист до Турчинова. А вони можуть взятися зробити експертизу цьому законопроекту, що ми справді виконали всі європейські вимоги, тільки якщо є офіційне звернення. Рибак це звернення відмовлявся підписувати, я туди ходив-ходив, відмовлявся. Ось є лист.

"Шановний Олександре Володимировичу, прошу вас, в рамках співпраці з Верховною Радою і Радою Європи, звернутись до Генерального директорату з прав людини і верховенства права із запитом на проведення експертизи проекту Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення (№1076) на предмет відповідності цього законопроекту стандарту Ради Європи. Законопроект спрямований на реалізацію…" Ну, і далі є по тексту.

Я дуже прошу це зробити. Тому що експерти Ради Європи хочуть нам допомогти і давно, і стара Верховна Рада це блокувала. Ми тоді швидко врахуємо їхні побажання  і зробимо нормальний європейський закон, а не той, який був Кабмінівський, який ми намагалися якось там дотягнути і провести терміново, щоб підписати, все одно потім ніхто цього не зробив.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович, я шаную наших експертів, яким треба отримати зарплати ще і в цьому році. Значить, але я не хочу на себе брати  критику, що ми тут тримаємо законопроект, значить, і йому не даємо ходу. Хай експерти виступають в пресі, пояснюють, які там погані позиції. Вони всі були присутні на засіданні комітету. Один раз – на друге читання, другий раз – на друге повторне читання і так далі. Значить, і ми цю козу водимо, тому що в …… закладено фінансування на цей рік,  і наші експерти не можуть отримати гроші. А комітет винен, що немає Суспільного телебачення.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Це не наші експерти, це експерти Ради Європи іноземні, які просили цілий рік дати на експертизу. Вони тільки офіційно можуть за це взятися. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович, не кричіть.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не кричу, я спокійно говорю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я три рази написав експертам, і Сєдовій в тому числі, що вони можуть робити експертизу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Одну секундочку. Тільки звернення Голови Верховної Ради…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не завершив, по-перше.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, ви мене перебили, тому ви не завершили. Дайте мені завершити. Я, тоді ви завершите. Домовились? Можна? Тобто ви мене перебили, ви завершите, потім – мені дасте слово, так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не завершив. Так от експерти, які робили експертизу, Микола Леонідович, експерти, які, я вам дав список. Це всі українці, всі до одного.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ви не про те говорите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які отримують заробітну плату в європейських структурах. Душа у мене болить за них. Але я хочу зробити Суспільне телебачення, а не щоби зарплату отримували наші експерти.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Одну секундочку, я  говорю про зовсім інші речі. Я говорю, щоб ми офіційно Раді Європі західним експертам, які просять це вже рік, і минула влада це блокувала, щоб ми це не блокували, дали на експертизу наш законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та давайте на експертизу, і що ми будемо чекати рік експертизи ще?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. 10 днів. Хто вам сказав, що це рік?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та які 10 днів? Я з Сєдовою говорив півроку назад, вона мене просила звернення, я сам їй особисто написав звернення і ніякої експертизи не отримав.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я декілька разів зустрічався з послом Ради Європи. Наш закон не проходив жодної міжнародної експертизи. Я прошу це зробити, щоб він відповідав європейським нормам, це швидко зробиться. Воно нам тільки допоможе. Ніхто нам не буде шкодити. І це стосується українських експертів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це катастрофа з нашими грантожерами, це катастрофа.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Та це грантожери - це співробітники, це не наші люди, це іноземці, які працюють в Раді Європи і в ОБСЄ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді рухаємося до наступного законопроекту. Проект Постанови про тимчасове призупинення трансляції на ретрансляції деяких, я тут роздержавлення деяких слухав, які після революції теж хочуть роздержавити, які тут сиділи і розповідали, які ми гади, значить, хочемо роздержавлення зробити за один рік, а треба за три роки. Бо передбачені кошти  в державному бюджеті - в європейських структурах.

То трохи треба совість мати тим людям, які тут мені розповідали, що не треба поспішати з Суспільним телебаченням і роздержавленням, бо вони не витратять гроші. Я хоч сто звернень підпишу! Але ще раз хочу сказати, що ніхто не буде зупиняти роздержавлення і Суспільне телебачення, щоб ми не були крайні в цій історії. Бо знову ми будемо крайні.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Слухайте, ну, Янукович це блокував і ми блокувати? Ну, це ж теж неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Блокувати не будемо. Будемо на наступному тижні голосувати у Верховній Раді. Ніхто не буде блокувати.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Без експертизи міжнародної, наплювавши на те, що там багато того, що не відповідає міжнародним нормам, бо старим Кабміном готувалося? Чому не зробити це по-людські?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не готував Кабмін, ми готували його до другого читання…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Кабмін готував, поправки вносились, це був кабмінівський законопроект, ви ж знаєте чудово.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає Мірошниченка у нас, значить, я пропоную, оскільки Мірошниченка немає у нас, цей законопроект перенести: про тимчасове призупинення трансляції  та ретрансляції. Враховуючи те, що зараз у нас Нацрада оновлена, точніше "оживша", разом з РНБО розглядає це питання, я думаю, що вони приймуть відповідне рішення. Стосовно цього питання ми свою позицію висловили нашим листом, де більшість проголосувала.

Про проект Закону про внесення змін до Закону "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення" (щодо уточнення порядку формування складу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення (4282). Княжицький Микола Леонідович, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Можна уточнення, щодо Нацради, якщо можна? Може, ви поінформовані, щоб ми теж були в курсі, що значить "оживша"? Там були заяви, не було, щоб ми розуміли для себе цей статус?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я так розумію, що на звернення виконуючого обов’язки Президента і РНБО сьогодні відбувається засідання Національної ради спільно з представниками Ради національної безпеки і оборони стосовно тимчасового призупинення трансляції і ретрансляції деяких радіопрограм. І, виходячи з того, що Президент не підписав рішення про …

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оскільки ми їх до сих не відправили у відставку, оскільки Президент, виконуючий обов’язки, не відправив у відставку, таким чином де-факто у нас Нацрада працююча і сьогодні вона зібралася. Я так розумію, що вона зібралася не в повному складі, а там 5 чи 6 осіб, ми дізнаємося цю інформацію. І це окрема тема: як нам треба рухатися. Очевидно, як цей закон про Нацраду ми обговоримо, нам треба тоді до Олександра Валентиновича звернення, щоб він визначався, або він не підписує звіти, тоді ми всіх відправляємо у відставку. Бо тоді нам прийдеться окремими постановами відправлять у відставку четвірку, оскільки ми в патовій ситуації знаходимося …

КОНДРАТЮК О.К. У нас взагалі, те, що стосується, якщо вже взагалі повертать, оскільки ми питання у нас виникає все ж таки про тимчасове відключення російських телеканалів, які сіють ворожнечу і так далі, наскільки я розумію, пішло повідомлення про те, що великі провайдери все ж таки не дослухалися Національної ради і не відключили ці російські телеканали.

Тому у нас є ще питання і таке. Ми давали теж   пропозицію, яка може бути, що Генеральна прокуратура може порушити кримінальну справу і зобов'язати провайдера відключити. Тобто  я не можу зрозуміти, чого так довго тягнеться цей процес цього відключення і впровадження дій, які необхідні зараз країні. Тобто , можливо, ви щось знаєте, Микола Володимирович. Вас, може, хтось проінформував в цій ситуації чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я на прохання ваше вчора до Генеральної прокуратури звернувся, точніше, просив Голову Верховної Ради. Голова Верховної Ради дав вказівку Генеральній прокуратурі включити цю систему координат. Але, виходячи з того, що сьогодні на 14 запрошені і провайдери, і багато керівників каналів на засідання Нацради, якщо воно відбудеться, тобто якщо буде шість осіб, то я так розумію, що сьогодні Нацрада ще раз буде звертати увагу провайдерів: тимчасово призупинити. Вони вже уточнили список. Я так розумію, не чотири, як ми давали, а п'ять каналів. Тобто от так ситуація виглядає.

Значить, я вважаю, що, ну, з одного боку, ну, не забороняє  і їм зібратися, але я теж підтримую ту точку зору, що достатньо підстав, щоб Генпрокуратура припис, умовно кажучи, дала провайдерам-  і вони тимчасово призупинили.

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р. Давайте через комітет просто звернемося просто ще до Генеральної прокуратури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Генеральної прокуратури?

(Не чути).

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, я 7 числа звернувся офіційно.  Можемо те саме звернення.... я і до МВС звернувся, і до Генеральної прокуратури, і до СБУ, до всіх них ще 7 березня з цього приводу. Ну, відповіді поки що не отримав, можемо це роздрукувати і ....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так смислу ще раз нема. Ну, вчора.... Вчора Турчинов сказав. Турчнов оголосив вчора в залі.

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Да. Тому я кажу, тут інша проблема, зараз мене не стільки призупинення трансляції турбує, а історія з Нацрадою турбує, як ми далі рухаємося. Тому я думаю, що...

(Загальна дискусія)

АБДУЛЛІН О.Р.  .....ОБСЄ про те, що це  порушує, що це цензура.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.  Я знаю.

АБДУЛЛІН О.Р. Вона сьогодні, да, виступила, що це рішення Національної ради є цензурою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.. Вони скоріше мали на увазі, я думаю, постанову Ігоря Мірошниченка.

АБДУЛЛІН О.Р. Ні, вони мали на увазі відключення російських каналів, назвали це цензурою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зустрічався, друзі, я зустрічався, я зустрічався з делегацією. І, на жаль, делегація притримує таку позицію, про яку говорить Олександр Рафкатович, що будь-яке рішення, яке стосується тим часового чи дуже тимчасового призупинення чи шляхом внесення законопроекту, чи шляхом рішення Національної ради, чи шляхом рішення Генеральної прокуратури, вони вважають неправомірними. І мене переконували,  щоби ми цього не робили.  Тому, на жаль, …

КОНДРАТЮК О.К. А які в них переконання стосовно відключення українських каналів?

ГОЛОВУЮЧИЙ.   ……європейські стандарти, так.

КОНДРАТЮК О.К. А українських каналів якщо відключати, у них є якісь ...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони стурбовані.

КОНДРАТЮК О.К. Занепокоєно стурбовані…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, занепокоєні і стурбовані.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо можна, я просив би от рішення, за яке  всі присутні тут – може,  не було Олександра Рафкатовичі не було колеги Раупова, - яке цього стосується, ми вже тут проголосували, щоб ми б проголосували ще раз, ми його обговорювали минулого разу. Тут мова йде про те, що кабельні мережі самі несуть відповідальність і мають право самі виключати, навіть коли в них це записано в ліцензії, ці російські канали. І мають право без обмежень ретранслювати ті канали,  які підписали Європейську конвенцію, бо раніше Рада це забороняла.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можемо проголосувати, але це нічого не дасть, тому що я таке саме звернення, на підставі цього звернення написав операторам, а вони сказали: це не дає їм підстави  відключати. Ви ж заяви читаєте їхні, що тепер  в них нова ідея, що це повинне прийняти рішення РНБО, значить, прийняти рішення, або суд, тобто вони дали нові аргументи.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, от …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не заперечую це підтримати, але це не вирішить питання.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться,  тут не має жодних репресивних методів.

РАУПОВ Р.Б.  Можна я?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Рустам.

РАУПОВ Р.Б. Я хочу по-перше сказати, що, дійсно, позиція, що стосується оцієї постанови, вона не бездоганна, я маю на увазі юридичну площину. Це перше.

Друге. Процес вже почався, я маю відношення до кабельних операторів, і я вам хочу довести, що вчора майже 50 відсотків кабельних операторів  вже припинили трансляцію таких одіозних каналів, як ОРТ, РТР-24 і таке інше.

По-третє, дійсно, ми зараз будемо імітувати  тільки  їх діяльність і будемо підставляти  свій комітет під позицію ОБСЄ. Вже процес пішов,  і є рішення РНБО, де Парубій сказав про те, що і є звернення до Генеральної прокуратури. 

Тому моя позиція така: давайте  подивимось, яким чином буде ситуація розвиватися, і потім, якщо не достатньо  буде зусиль, які зараз доклали  до того, щоб призупинити, то тоді  долучимось. А так, це буде, ну  імітація діяльності. Дякую.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, я не заперечую стосовно цього  рішення, ми його   обговорювали. Просто у нас  тоді вже в той момент не було кворуму і ми не голосували…

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Знаєте що? З вашого дозволу, Микола Володимирович.  Дивіться, ви ж, вас, на жаль тоді  не було, а це питання, воно, по-перше, навпаки …

(Не чути)

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Але ви разом з юристами не слухали мого пояснення. Можна нам послухати?

Дивіться, по-перше, це звернення нікого ні до чого не зобов'язує, натомість дає їм змогу, якщо вони виключають канали, включати інші канали, які працюють по Європейській конвенції.

Я не приховую того, що, наприклад, маю відношення до каналу "Еспресо. ТV". Так от, "Еспресо. ТV" незаконно, як ви чудово знаєте, не видавали супутникову ліцензію і не пускали в кабельні мережі. Послухайте! І це продовжується зараз. І Нацрада, якої не буде… Більш того, всі латвійські канали, музичні, ті, які приходили на Нацраду, їм забороняли розповсюджуватися в кабельних мережах як помсту за те, що в "Еспресо. ТV" мало ліцензій, і публічно порку їм влаштовували. І, в принципі, дати роз'яснення, що це відповідає конвенції, - це абсолютно нормальна річ.

Якщо  є бажання далі блокувати європейські канали, добре, будемо блокувати, бо ми не призначаємо Нацраду і не призначимо, як я розумію, і виходу з цієї ситуації немає. Добре, що хтось може піти і домовитися з одним чи з другим великим каналом. Але для чого порушувати закон, якщо по закону ми підписали Конвенцію про транскордонне мовлення і кабельники можуть це робити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги!

РАУПОВ Р.Б.. Я не хочу в дискусію вступати, я з повагою відношусь до "Еспресо. ТV", особисто до вас, але ж тут трохи інша справа, тому я лишаю за собою…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Все інше там набагато м'якше. Це якраз… Міжнародні експерти ніхто цього не критикував. Це якраз робилося як альтернатива в тій постанові, яку пропонував Ігор Мірошниченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ми обговорювали на попередньому засіданні, і я не бачу проблем ще раз поставити на голосування, набере - то набере, не набере – то не набере. Тому що, я пам'ятаю, як були оператори кабельного телебачення, ми обговорювали процедуру. Інша справа, я кажу, що ми тут на себе  частину перетягуємо повноважень при розгляді цих питань. Але такий варіант теж можливий, я вважаю, що теж можливий варіант. Як показала практика, що він, на жаль, не вирішує питання з іноземними мовниками, які пропагандують війну.

Хто за те, щоб це рішення підтримати: про розповсюдження в багатоканальних телемережах України програм іноземних мовників, які містять пропаганду і насильство, жорстокості, розпалювання ……тощо, - прошу голосувати. Хто - "за"? Все. Рішення прийнято.

Значить, можемо надрукувати його, поставити. Інша справа, що, Рустам, я теж вивчав це питання. На жаль, з фахівцями я говорив, те, що оператори говорять про 50 відсотків. 50 відсотків, очевидно, мова йде про дуже невеличких  операторів і провайдерів, тут у нас біля 900 провайдерів. Тому що, якщо… Що? Нічого вона не виключила. Ні "Тріолан" не виключили, ні "Воля". Тобто всі крупні оператори, провайдери практично нічого не виключили. І кількісно, значить, виглядає, що достатньо багато, я сьогодні говорив з фахівцями, які як би читаюсь ситуацію покриття, вони говорять, що, на жаль, це дуже мізерна, нікчемна як би частина виключення. Тому, ну, будемо, подивимося як сьогодні Нацрада відбудеться. Давайте оце ще….. А!

КОНДРАТЮК О.К. Додам по цьому питанню. Я просто прошу, коли ви будете, ну, чи пишете такі звернення, тут вийшов такий казус, що, коли їм, ну, рекомендували відключити ті чи інші канали російські і називали їх старими назвами, і деякі кабельники казали: "А ми не транслюємо "ОРТ", -тому що, ну, тому що по факту зовсім інша назва зараз того каналу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ні, ну це…Ми прекрасно розуміємо, друзі, ми прекрасно розуміємо, що відбувається.

КОНДРАТЮК О.К. Да. Але для них це була відмазка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що відбувається. Значить, що є компанії, які прямо пов'язані або з російським капіталом, або з російським бізнесом, або залежні від російських якихось обставин і так далі. І, що б ти і не говорив, то в суд треба давати, то назва неправильно, то літера не велика, а маленька, ми ж це прекрасно розуміємо.

У даному випадку фактично йдеться про політичне рішення, яке ґрунтується на правових підставах. Але рішення військове, і, ну, я з делегацією ОБСЄ говорив, і я в шоці, чесно кажучи, скажу вам, тут вся ж своя преса, значить, у нас, щоб об'єктивно все висвітити, да. Я в шоці, що я розповідаю, що там приходять з автоматами і викидають наших, відключають, а ви мені розповідаєте про чистоту правових підстав. Я кажу: "От дивіться, в мене є моніторинг Національної ради. Національна рада зробила моніторинг, де написано, що кожний день там 10 матеріалів - це заклик до війни, агресії і так далі. Ми, що тимчасово не можемо призупинити? - Ні, це там суперечить. - А що нам робити з кримськими? - Ну, ми будемо розслідувати. - А що ж ви будете розслідувати як ви туди не доїхали? Не пустили вас туди третій раз".

Тому я вже, я кажу, у мене це просто, ну, як би бісить ця частота правова, коли в нас там чуть не стріляють, цих журналістів, викидають їх звідти, відключають - і мені провайдери, мені кажуть: "Вибачте, будь ласка (не буду називати прізвища директорів великих провайдерів), ми змушені були відключити, бо ми не хочемо, щоб вбивали наших працівників". А тут ви не хочете відключити, бо так само, ви хочете, щоб вбивали, тому що там же пропагують війну.

БАГРАЄВ М.Г. Николай Владимирович, так там проблема еще в другом. На сегодняшний день  отключают не только у провайдеров, отключили же все эфирные каналы, отключили все цифровые каналы. Мало того, вместо эфирных наших каналов на наших частотах уже вещают российские каналы. О чем мы говорим?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому, ну, сподіваємося, що  сьогодні там якась розмова ця дасть результат. Але я думаю, що це наше рішення воно правильне в тому, плані, що ми повинні чітко тримати позицію, що в нас є всі правові підстави, і в провайдерів всі правові підстави  є сьогодні тимчасово відключати…

БАГРАЄВ М.Г. Николай Владимирович, я хотел бы еще добавить, что следующим этапом, у меня уже есть достоверная информация, будут отключать все радиостанции украинские, которые вещают в Крыму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, тут пройшли, проголосовані. Значить, друкуємо цей, йдемо по наступному.

КНЯЖИЦЬКИЙ  М.Л.   Хочу коротко зробити… Ви знаєте, що у нас зараз робота Національної ради в такому підвішеному стані. Я переконаний, що залишати цю стару Національну раду, яка так ганебно працювала, ми не маємо жодного права. Але разом з тим ми знаємо, що виконувач обов'язки Президента згідно статті 112 Конституції Президента не має права призначити члена Національної ради.

Тому пропонується, це в принципі буде вирішувати парламент. Один із законопроектів, який би цю ситуацію розблокував, ми вже в комітеті розглянули. Це законопроект мій, Миколи Володимировича Томенка і Ігоря Мірошниченка, який дозволяє в разі неприйняття звіту, так як це було в цей раз, суб'єктом подання, призначати, відкликати тих членів Національної ради, хто їх туди пропонував. Тобто якщо Національна рада… Бо зараз і Президент, і Верховна Рада мають не підписати звіт, тоді усі йдуть у відставку.

Той варіант, який в нас був і він є, і він уже в комітеті проголосований, що якщо ми не прийняли звіту, то ті, хто від парламенту, ми їх маємо право відкликати. Ті решта продовжують працювати, але таким чином може бути кворум. Це один варіант. Але цей закон не розглядався, ми тільки в комітеті його пройшли.

Другий законопроект, який я зараз подав. Оскільки зараз, дійсно, критична ситуація, що він передбачає. Він передбачає те, що виконувач обов'язки Президента  має право на той час, поки не обраний новий Президент призначити виконувача обов'язки члена Нацради. Коли приходить новий Президент, він їх очевидно відкликає. Крім цього, в цьому законопроекті скорочені терміни конкурсу: з 21 дня до 5 днів – на подання і 5 днів – на розгляд заяв.

І ще один пункт. Це те, що не лише зареєстровані всеукраїнські громадські організації мають право висувати кандидатів, а і може бути самовисування. Наведу такий приклад. От та ж сама організація "Стоп, цензура!", яка не є зареєстрована як всеукраїнська громадська організація, запропонувала ряд кандидатів. Такі люди можуть  самі висунутися, їм не треба бігати і брати якісь липові довідки із всеукраїнських організацій. А потім громадськість може їх підтримати так  само,  як і громадські організації можуть когось висовувати.

Я не наполягаю на цьому законопроекті. Просто я його подав для того, щоб, якщо  дійсно ситуація в країні буде, чого би дуже не хотілося, військова погіршуватися, щоб і у нас як у відповідальних політиків була змога вибрати або  перший варіант, який вже був  комітетом розглянутий, коли ми відкликаємо, а  половина складу виконує обов'язок, або другий варіант - той, який пропонується зараз.

 Хочу сказати, що були такі думки в керівництва держави, я про це знаю, Микола Володимирович теж знає, різні люди  заходять. Ми все одно можемо призначити виконуючих обов'язки навіть без цього закону. Так, як були призначені виконувачі обов'язків міністра  оборони, наприклад, і  міністра закордонних справ.

Значить, в даному випадку вони все одно можуть це зробити, і теоретично може бути така ситуація… Навіть без цього закону.

(Загальна дискусія)

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я вам скажу, Конституція забороняє  призначати напряму члена, але виконувача обов'язків - ні. Те ж саме, так само у нас були призначені виконувач обов'язків Міноборони, він у нас  виконувач обов'язків, до вашого відома, і виконувач обов'язків міністра закордонних справ . Точно так само може бути призначений і  виконувач обов'язків  члена Національної ради, по тій самій аналогії, на підставі тих самих законів.

Я тут пропоную це врегулювати законом, що, як тільки вибирається, що це  є тимчасово, як тільки вибирається новий ПрезидентЮ вони тут же  переобираються, і що ми скорочуємо конкурс у нас, якщо є така              потреба, якщо є ситуація, яку потрібно вирішувати так, як зараз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, які думки стосовно цього у вас?

КОНДРАТЮК О.К. Якщо дозволите, в мене, в принципі, одна думка. Я не готова  підтримувати закон в такому вигляді, оскільки реально це досить нам нелегітимних там органів множити і так далі. Є конституційні догми і є 112 стаття Конституції, я думаю ,її треба притримуватися. І нічого страшного не буде, оскільки я бачу навіть по тому, що там реанімовано членів Нацради, не дуже то й слухають, то я думаю, що нічого страшного не станеться, якщо ми, в принципі, все відповідно до закону оголосимо зараз конкурс на ті чотири кандидатури, які є від  Верховної Ради, а далі дивитися: або, дійсно, лишати дві старі кандидатури, які є від Президента, або все-таки чекати виборів і після президентських виборів вже тоді обирати легітимних членів Нацради. Це моя позиція, і я неї буду притримуватися. Тому в даному випадку я не можу підтримати цей законопроект.

РАУПОВ Р.Б.  Я теж підтримую пропозицію Олени, тому що вона дійсно виважена і професійна. Тому пропоную все ж таки іти в законний спосіб. Тому така моя позиція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим, як ми будемо голосувати, я ще раз тоді хотів би, щоб ми з сьогоднішньої ситуації вийшли з цього тупіка. Якщо ви не проти, ми тоді, я підготую звернення до Голови Верховної Ради, і в даному випадку до виконувача обов'язків Президента. Все-таки просити його протягом найближчого часу, там, може, три дні чи там тиждень, визначитися стосовно звіту Нацради. Тоді ми будемо розуміти логіку, як ми далі рухаємося. Якщо він схвалює звіт, тоді нам треба вносити зміни ті по нашому закону, який зареєстрований, і готувати постанови на персональне звільнення кожного із четвірки. Бо тоді ми не можемо  їх автоматом…

БАГРАЄВ М.Г. Николай Владимирович, давайте мы попросим его за короткое время, чтобы он не схвалював звіт. Это нам дает право объявить конкурс, избрать четыре члена Нацсовета. Они выйдут на  работу, они будут работать. Нацсовет будет работать, только он не будет принимать решения. Ничего страшного не будет за три месяца.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола ………., це ідеальний варіант. Я теж не проти такого варіанта. Ні, відповідь треба, бо вже ж ми як недовіру, вже більше тижня, як ми висловили. А Президент поки, чи виконувач, на це не зреагував. Якщо, наприклад, він каже, що він… Я мав на увазі друга альтернатива. Якщо він схвалює звіт і не відправляє у відставку, тоді у нас нічого не залишається, як рухатися з нашою четвіркою, тобто узаконювати наше право звільняти їх на підставі недовіри, і тоді кожною персональною постановою голосувати за чотирьох і оголошувати конкурс.

Я так само притримуюсь тієї точки зору, що поки ми цей алгоритм, перший-другий не пройшли, не треба поспішати зі скороченою процедурою і всім на світі, бо ми тільки візьмемо удар на себе, і хай відбувається обговорення, відбувається дискусія.

Я теж прихильник того, що, ну от наприклад, з ретрансляції я взагалі не бачу… було б бажання, можна було б це зробити без членів Нацради, які у відпустках і без відпусток. Тобто я не бачу теж нагальних потреб, що ми повинні іти на якийсь спеціальний статус виконуючих обов'язків, щоб тільки реанімувати Нацраду.

КОНДРАТЮК О.К. Тут ще друге питання є, Розумієте, ще не вистачало, щоб нам в.о. членів Нацради понаприймало рішень якихось, які потім ніхто не розгребе юридичним способом.

БАГРАЄВ М.Г.  Ну, мы, по сути, людей принимаем на три месяца.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Микола Володимирович! Хочу просто сказати. Я розумію, що є люди, і я їх шаную і поважаю, які, у той чи інший спосіб працюючи, підтримують індустрію, яка склалася на Україні. Нема питань. Але в нас є питання, про які ми тут говорили: "Зеонбуд", є питання місцевих мовників, які не є вирішеними і невідомо коли будуть вирішені. Є питання… От до мене звертаються у кабельній мережі: у них завершилися ліцензії. Коли постійно діючий за Конституцією орган не працює, то ці люди повинні припинити власну діяльність.

Треба розуміти, що ми беремо на себе таку відповідальність, бо існує ринок. Добре, коли на ринку все добре, нема питань. Існує виборча кампанія, існує військова ситуація. От зараз немає, кому реагувати. Тільки виходячи з цього, мені здається, що мати можливість – це не означає робити це зараз, але мати можливість у той чи інший спосіб цю ситуацію розв'язати було б для нас добре. Щоб ми хоча б людей… Бо ми забуваємо про всіх цих людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я би… Дуже тут, мені здається, точка зору складена, нема смислу дискутувати. Тому поставимо на голосування.

Хто за підтримку законопроекту № 4282, прошу голосувати. Хто - "за"? Хто - проти? Утримався? Не підтримуєте.

Шановні колеги, у контексті цього, я забув вам сказати, що, оскільки ми зараз про Нацраду зачепили цифрове мовлення, я забув включити до порядку денного наш проект постанови, який зареєстрований вчора (№ 4401). Законопроект всіх присутніх тут: Кондратюк, Баграєв, Раупов, Княжицький, Геращенко, Томенко. І якби ви не заперечували, щоб ми його включили, він ще по цифровому мовленню дасть нам відповідь на деякі запитання, щоб ми рухались. Не буде заперечень включити до порядку денного даний проект?

Прошу голосувати. Хто за включення?  Проголосували.

Шановні колеги, я знаю, може я два слова скажу, думаю, що колеги мені дадуть. Мова йде про те, що ми би хотіли, поки йде створення нових структур влади, я маю на увазі, ще ми не дійшли до Антимонопольного комітету. Я думаю, що буде змінюватися, оскільки Верховна Рада призначає голову Антимонопольного комітету, поки мова йде про початок активної роботи Генеральної прокуратури. Ідея авторів, я до запрошених експертів, фахівців говорю, іде полягає в наступному. Щоби ми підготували реальну ситуацію з тим, що відбулося в системі підготовки до переходу на цифрове мовлення. Зокрема, хотіли би ми звернутися до Генеральної прокуратури, щоб вона перевірила законність видачі ліцензій. До Антимонопольного – щоб вона проаналізувала, наскільки зловживання було монопольним становищем на ринку "Зеонбуд". Відповідно комісії по регулюванню інформатизації підключитися, перевірити, наскільки відповідає дійсності так звана зона покриття 95 відсотків. І до моменту, поки ці дії відбуваються, це Верховна Рада якщо нас підтримає… Якщо Верховна Рада нас підтримає, ми вважаємо, що треба зупинити стягувати абонентську плату до з'ясування ситуації, що відбулося на ринку цифрового мовлення.

Далі, очевидно, Нацрада при аналізі цієї ситуації ми повернемося до цієї теми, оскільки цілком очевидно, що, наприклад, якісь канали, які отримали ліцензію на цифрове мовлення, жодної хвилини не мовили.  Тобто це серйозне питання, яке більш серйозно ми до нього підійдемо. Але фактично що таке постанова? Це ніби стратегія того, про що ми говорили на комітетських слуханнях, що ми приймали рішення робочою групою і таке інше. Тому ця постанова – шлях до того, як нам вийти із ситуації, в яку нас завела попередня, так би мовити, команда підготовки України до цифрового мовлення.

Я думаю, що колеги, які працювали, тут професійно могли би додати для наших колег, які не бачили постанову. Пані Олено, ви, чи пан Микола?

Да, да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Миколо, дивіться. Значить, я її підписав, тому що, я вважаю, що з цим потрібно розбиратися. Втім, оскільки я її підписав в комітеті на колінці, а для того, щоб її проаналізувати, треба було хоча би якийсь час, я на сьогодні її проаналізував. І я пропоную деякі пункти тут змінити. Я можу її зачитати, якщо ми їх підтримаємо, пані Олена може потім це внести, тому що… От перше питання, що ми вирішили.

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення забезпечити можливість загальнонаціональним телерадіоорганізаціям, які створюють телевізійні програми та передачі, розповсюджують їх без стягнення абонентської плати, мовлення у відкритому некодованому вигляді в загальнонаціональній мережі цифрового наземного телевізійного мовлення. Про що це мова йде? Це мова йде тільки про те, що не будуть кодуватися телевізійні сигнали. Це не йде про щось інше, це йде про відсутність кодувань в даному пункті. Але…

БАГРАЄВ М.Г.  Николай Леонидович, это ж предусмотрено.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Что предусмотрено? Я з неї читаю. Я з неї читаю. Але це ми доручаємо діючій зараз Нацраді. Виходить, діючій зараз Нацраді забезпечити відсутність кодування. Тобто, ну, по-перше, це не є наші повноваження, тому що Верховна Рада не має права своєю постановою доручати Національній раді як незалежному органу робити будь-що, в тому числі забезпечувати мовлення в "мультиплексах", оскільки це суперечить законодавству.

В даному випадку постановою пропонується доручити Національній раді. І воно не може бути виконано Національною радою відповідно до статті 2 Закону України "Про Національну раду", тому що Національна рада в своїй діяльності керується Конституцією, законом. Тобто правило діяльності Національної ради виключно законами встановлюється, а це виконати не можна.

КОНДРАТЮК О.К. Можна відповісти, Микола Володимирович?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так.

КОНДРАТЮК О.К. А як ми тоді забороняємо перевірки засобів масової інформації під час виборів постановою?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. А вам скажу, що перевірка засобів масової інформації взагалі в жодному законі не прописані, навіть в положеннях Національної ради, я про це багато говорив. Цього немає, вони здійснюють, перевірка навіть поза тим незаконна, я судився з ними через це, а це чітко прописано.

КОНДРАТЮК О.К. Ну чому? Ми ж рекомендуємо, ми ж не зобов'язуємо, ми їх просимо зробити то-то, то-то постановою.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, почекайте, ще раз кажу. Це незалежний орган, в тому-то його суть як незалежного позавідомчого органу, що до нього ніхто не звертається.

КОНДРАТЮК О.К.  Прокуратура теж незалежний орган.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми не просимо, скажемо, ми наказуємо: забезпечити можливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це рекомендація. Це рекомендація.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Послухайте, забезпечити можливість каналам… створювати програми і їх розповсюджувати, ми їм наказуємо забезпечити можливість каналам це розповсюджувати. Таким чином, ми перевищуємо власні повноваження.

Більше того, більше того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це тлумачення твоїх юристів. Наші юристи  говорять, що це рекомендаційна норма.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Правильно, але, одну секундочку, про місцеві канали  тут не сказано жодного слова… Значить, регіональні і місцеві мовники.

По-друге, як бути з тими загальнонаціональними мовниками,  які не отримали таких ліцензій? Це означає, що вони мають право мовити? Наприклад "Ера" і "Експрес-інформ", які є загальнонаціональними мовниками, які подавалися, але ліцензій не мають, а тут сказано: "Всі загальнонаціональні мовники".      Тобто їх треба включити зараз, чи як?

(Загальна дискусія)

 То почекайте, в окремій нормі має бути вказано ті,  які мають ліцензії мовлення в пакеті  "Зеонбуду", бо їх  є багато, загальнонаціональних мовників, є такі, які  не мають такої ліцензії. Може, ми хочемо їм дозволити? Я не проти, давайте тоді це скажемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну як ми можемо дозволити? Постанова Верховної Ради.

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тоді треба Національній раді забезпечити можливість загальнонаціональним, регіональним та місцевим  телерадіоорганізаціяім, які отримали ліцензію на мовлення  в пакеті "Зеонбуду", написати,  і далі по тексту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може бути.

АБДУЛЛІН О.Р.  Давайте так.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які отримали ліцензію.

КОНДРАТЮК О.К. Ну головне, щоб тільки цю постанову підтримала Верховна Рада, Микола Володимирович…

 КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Далі. Ми фактично легалізуємо існуючу ситуацію з мовниками, які отримали цифрові ліцензії, а велика кількість яких не працює.  На сьогоднішній день всі 28 каналів, які є в мультиплексах є загальнонаціональними. Це і "Вінтаж", це і всі інші канали, які там присутні, ми їх постановою Верховної Ради тоді легалізуємо. Ну, просто це треба розуміти. Якщо ми це робимо таким чином, що я пропоную? Хочу коротко  сказати і довести до вашого відома. Одну секунду.

Ще раз кажу, я її підписав, і якщо ми внесемо ці правки, просто я думаю, що це буде логічно, просто я вказую зараз відразу на ті  суперечності, що потім, коли ми захочемо скасувати  конкурс "Зеонбуду", а я наполягаю на тому, що цей конкурс загалом має бути скасований, так, я буду підтримувати, так як це було в законі, щоб ті, хто вели мовлення, там залишились, але  там купа каналів були, і цей конкурс має бути скасований, щоб ми тим самим не легалізували це. Тобто десь вписати, що тимчасово, враховуючи те, що конкурс був проведений не прозоро, щоб ми хоча би його не легалізували.

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так щоб нам сказати, що це не прозоро, ми тут і пишемо, щоб прокуратура перевірила, Антимонопольний. А нам ще треба  це сказати, це ми так кажемо, а нам треба підстави, щоб це сказати. Тобто фактично ми  намагаємося підготувати ці, більш радикальні, рішення, про які ти говориш. Вони не підготовлені. Ми цією постановою хоче їх підготувати всього-на-всього. А як ми їх підготуємо, то тоді буде і наступне рішення, пов'язане з позбавленням ліцензії і отриманням іншими ліцензії. Звичайно, тобто зараз це фактично нам зайти... Фактично це що означає?  Це те, що ми рекомендували і що ніхто нічого не зробив, якщо чесно сказати, Генеральна прокуратура і Антимонопольний, сьогодні по-новій. Але вже через рішення Верховної Ради і новим структурам, всього-на-всього, по великому рахунку, тому що тут більш важливіша позиція 2, позиція там 4, там і  так далі, от це мається на увазі. А далі ми повернемося вже до більш радикальної версії ситуації. Тому що, не маючи... це ми так теоретично може сказати Верховній Раді, ще комусь, що от ми  вважаємо, що незаконно, а нам треба ж ця підстава. От ми вважаємо, що там монопольно...

БАГРАЄВ М.Г. Второй пункт, что Генеральной прокуратуре провести проверку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законність рішення, звичайно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, дивіться, я ще раз кажу, я її підписав, я сказав свої зауваження мені здається, що вони логічні, тому що потім виникло запитання. Я не є проти цієї постанови. Я просто хочу сказати, що загалом ми маємо розуміти, що ми маємо переглянути всю діяльність "Зеонбуду", щоб ми її не легалізували в якійсь частині.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та ні, так воно ж тут, з цього воно і випливає. Ви щось хотіли по цьому, да?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Я тільки хотіла додати, що місцеві мовники не кодують ці регіональні мовники, вони якраз і зараз ідуть без кодування. Тому їх не треба долучати там, де стосується. І в принципі, дуже просила б, на скільки постанова... ще ми не встигли проаналізувати. Вона дуже пізно з'явилася і дати який час нам попрацювати над ній, тому що дуже не хотілось, щоб потім "Зеонбуд ще звернувся до Європейського  суду і отримав якусь компенсацію з України.

КОНДРАТЮК О.К. Ну, ми ж цією постановою поки що ж ще ж не забороняємо "Зеонбуд", ми просимо просто дізнатися, що він  не правильно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, хто не бачив, ми давали, да, вона зареєстрована з вчорашнього дня, 4401, можете подивитися на неї, текст її. Тобто тут, ну, я кажу, що тут зважені формулювання, на моє переконання.

Да, прошу.

КРАЙНЯК Ю.О.  Я лише тільки хотів звернути увагу з приводу цієї постанови. Там є певні, ну, такі вузькі моменти, які пов'язані, наприклад,  переглянути законність видачі ліцензії провайдеру "Зеонбуд", і там зазначено ДВБТ2, наприклад, у стандарті ДВБТ2. Але з огляду на те, що він таку ліцензію в принципі не отримував, то якщо формально віднестися до цієї постанови, то перевіряти взагалі нема чого.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Нехай скажуть, що не отримував тоді.

КРАЙНЯК Ю.О.  Він просто таку ліцензію не отримував, тобто тут немає предмету перевірки.

Також там є питання з приводу антимонопольного комітету. Тому що "Зеонбуд" треба перевіряти не як провайдера програмної послуги, а як оператора телекомунікацій. Тому що предметом оцінки мають бути відносини не між "Зеонбудом" та абонентами-глядачами, а між "Зеонбудом" і телеканалами, які отримують ці телекомунікаційні послуги. Це той нюанс, на якому Антимонопольний комітет всі роки, він відфутболював всі заяви, які до нього приходили, тому що він перевіряв його саме як провайдера програмної послуги. А провайдерів послуги там, дійсно, він нічим не зловживає, він зловживає, саме встановлюючи тарифи у відносинах з телеканалами. Тобто це інша історія і це має бути визначено в цій постанові, я вважаю, що це буде більш доцільно і більш ефективно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Це нічого не міняє.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знаю, мені здається, я відкрию вам страшну таємницю, що він відфутболював не по тій причині, а тому що 33 відсотки там було у сина Януковича, а не тому, що ми неправильно сформулювали звернення.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Я розумію. Але формальною підставою було саме те, що він перевіряв не те, що має бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, формальною підставою може бути, що "РТР" написано з маленької літери. Тобто, якщо є політична воля сьогодні в країні і в провіряючих органів: в Антимонопольному, в Генеральної прокуратурі, - то вони провірять таки це все. Тому давайте…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Так а що нам заважає дописати "та оператора телекомунікацій"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо записати. Просто формулювання звучало таким чином, що от, як ми напишемо, то ніхто не провірить. Я вважаю, що це неправильно, можемо дописати. Але абсолютно, я кажу, це… Що, ми не розуміємо, чому прокуратура і Антимонопольний не провіряв? Бо Януковича не перевіряли.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто буде ефективніше, якщо ми це допишемо, я не вбачаю в цьому крамоли. Можемо не дописувати, просто їхні формальні відповіді на цьому базувалися. Давайте допишемо, щоб вони не з'їжджали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще які пропозиції?

КОНДРАТЮК О.К.  Я просто єдине думаю: якщо ми зараз подописуємо, нам треба її по-новому  перереєструвати. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно. Якщо вже цей, вже це по-новому перереєструвати, ще тиждень почекаємо.

КОНДРАТЮК О.К. Тоді треба альтернативну реєструвати. Це неправильно, в принципі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж мали розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, що по першій позиції місцеві у нас не актуальні вже мовники?

КОНДРАТЮК О.К. Якщо вони не мають кодування, значить, не актуальні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, не актуальні. У нас залишається актуальне цього ще як оператора. Ну, давайте я з голосу буду доповідати, скажу, що є пропозиція ще як оператора. Бо, якщо ми по-новій зараз почнемо реєструвати, тобто будемо ходити козу водити кругами. Є пропозиція підтримати з цією поправкою, яку я озвучив під час голосування або хтось з вас  озвучив.

Хто – "за", прошу голосувати. Абдуллін активно підтримує, аби не він, ми провалили б всі рішення. Дякую, приймається.

Шановні колеги! Залишилася у нас постанова нашого колеги Канівця, пані Олена буде доповідати. Я єдине, вона теж в курсі, як і я, що зараз підійдем, я просто так само передивився, у нас уже є рішення уряду з цього питання, я так зрозумів. Тому я думаю, щ,о напевно, нам буде легше. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Цей проект Постанови, ми тут, звичайно, тут не головний комітет, а другорядний комітет. І, в принципі, мова йде про скорочення бюджетних витрат на всяку там державну рекламу, презентацію, просування іміджу органів влади. Там, бреучи до уваги, що, можливо, треба просувати імідж все-таки держави. Тим не менше, ми знаємо, що Постановою Кабміну, на жаль, просто немає тексту її на сайті Кабінету Міністрів, вже всі ці рішення, в принципі, проведені, тим не менше, напевно, в такому вигляді, як воно є, все одно її треба підтримувати як би там не було…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримувати?

КОНДРАТЮК О.К. Я думаю, що так.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо би просити, я думав, може, щоб все-таки, може, спільно з Кабміном? Тому що там виходить, що частина вже,  наприклад, чартери всякі, там, закупівлі там десь третина  в тому тексті, який Прем'єр озвучував. Я це чітко чув…

КОНДРАТЮК О.К. Ми просто не головний комітет, те, що стосується чартерів і всього решта, ми не головний комітет.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно.

КОНДРАТЮК О.К.  Ми єдине є головним комітетом тільки в частині одного підпункту, я би навіть назвала, навіть не пункту, а підпункту.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бо там є політичні моменти, в тому числі можна говорити, наприклад, я зустрічався з всіма колегами, що займаються "Євробаскетом", ми, наприклад, вирішили, що при всій критиці "Євробаскета", але буде нарада в уряді, яка буде остаточно приймати   рішення, що нам з цим "Євробаскетом" робити: чи на дві країни, чи на три країни. Тут, так би мовити,  категорична норма:  відмінити. Там, наприклад, не вручати премії, ну, шевченківські премії, ми прийняли рішення, що ми вручаємо, тільки трошки пізніше. То є маса речей таких, технологічних, що пов’язані з урядовою діяльністю, тому, я не знаю, може, попросити Канівця підготувати … з урядом…

АБДУЛЛІН О.Р. Я просто хочу вам сказати, що це піар-хід геніального технолога Гриценка і його однопартійця. Воно не просто дублює рішення Кабміну, а зроблено тільки для того, щоб розповідати,  що вони дали вказівку Кабміну зекономити кошти. Тому я просто пропоную нам даже це не розглядати. Тому що ідея Кабміну і постанова Кабміну, яка зроблена, набагато ширша, цікавіша і давайте не будемо. От люди, якісь карлики політичні займаються своїм піаром, а ми на комітеті це розглядаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, може, цей, я пропонував би таким чином. Що, дивіться, може, це рекомендувати доопрацювати спільно в врахуванням тих рішень, що уряд, да, зробив би? Що так більш толерантніше, так?

КОНДРАТЮК О.К. Я виходила тільки зі своєю пропозицією, що у мене головний комітет, в цій частині….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, мені здається, це коректно. Тому що я от, чисто спортивне, я не вважаю, що Верховна Рада, більш там фахівців, повинна приймати рішення, що нам робити з цим "Євробаско" і так далі. І по кожній позиції там є маса нюансів. Є речі очевидні, які вже прийняті. Про машини ці і так далі. Тому я би радив, щоб ми, доопрацювати – ідея правильна. Ми її повністю підтримуємо. Доопрацювати разом з урядом і внести на заміну, якщо спільної позиції не буде, так?

Хто за те, щоб доопрацювати, прошу проголосувати. Хто проти? Абдуллін, щоб взагалі повністю її відхилити і відкинути як факт.

Друзі, у нас чергова дата, нам треба визначити, по конференції, я так розумію. Це вже остаточне вже, остаточніше немає,  9 квітня, да? Значить, 9 квітня. Якщо остаточно ми вже визначаємо 9 квітня… До речі, вчора виникла проблема. Я тоді виступав по інформаційному суспільству. Підійшов до мене тоді Омельченко, Лук'янчук і всі решта, які раді, що ми будемо разом з Гриневич допомагати їм проводити ці парламентські слухання. Але так само очевидно, що там 9 квітня, і вони не готові це робити.

Ми домовилися, що, ну, організаційно буде комітет Омельченка. Нам не треба влазити. Ми просто доповідачам порадимо. Бо термін інформаційне суспільство передбачає і нашу законодавчу, так би мовити, відповідальність за це. І Гриневич по науці.

То там ніби ми вирішили 19 травня, то вже будемо погоджувати. Тому що я теж сказав, що я проти 9 квітня. Тому що у нас свій захід 9 квітня. І нереально парламентські слухання за 20 днів підготувати. Тому, як стане питання тоді вже у Верховній Раді з приводу парламентських слухань, щось там, щось розвиток, становлення інформаційного суспільства, що ми вчора проголосували, то переносимо його десь на травневі чи червневі там дати.

І, таким чином, ми тоді 9 квітня це робимо, а уже в травні чи в червні робимо разом з комітетом Омельченка.

Ще в кого що в "Різному"?

КОНДРАТЮК О.К. Микола Володимирович, в нас там іде по секвестру бюджету. Ми будемо вносити якісь зміни? Я би хотіла, щоб ми все ж таки розглянули, там, відмовилися від того фінансування видавництва "Віче", "УТР" і тому подібне. Коли ми можемо це розглянути?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А уряд готує, да?

КОНДРАТЮК О.К. Уряд готує.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Секвестр, да, скорочення фінансування.

Давайте, може, тоді таким чином: що ми зконтактуємося з урядом. Значить, є проблема, що тепер Держтелерадіо - воно в такому, перехідному статусі, мається на увазі, поки там одного знімають, іншого – призначають. Подивимося, як воно піде. Давайте тоді ми паралельно по наших пропозиціях ідемо. Уряд – само собою, Мінфін, напевно, ж працює як зекономити. Тобто сьогодні зрозуміла ідея, що треба зекономити видатки на бюджет.

КОНДРАТЮК О.К.  Просто головне, щоб ми не пропустили знову і до нас прислухалися. Тому що всі ці… ми скільки просили скоротити це все, ніколи нас не враховували нашої думки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, "Віче" в нас іде..

АБДУЛЛІН О.Р. Микола Володимирович, за останні 10 років ми зверталися неодноразово дати нам, показати, скільки коштує "Віче". За 10 років ми жодного разу не отримували цієї інформації. Нам кожен раз дають разом з нашою газетою з "Голосом України".

ГОЛОВУЮЧИЙ. З "Голосом України"?

АБДУЛЛІН О.Р. Дайте офіційний запит. Хай нам покажуть, скільки вони закладають щорічно на "Віче". За 10 років комітет не зміг отримати цієї цифри. І давайте зупинимо цю кормушку.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це, до речі, це проблема більше нашого апарату. Тому що формально воно під апаратом. Так само от, коли ми про "Раду" кажемо, насправді, щоб ви розуміли, можна нас критикувати, але ми по статуту і по чинному законодавству, і по нормативній базі ми жодного відношення не маємо до "Ради", так як статут написаний, не маємо.

Так само і це "Віче" заведене як структурний підрозділ апарату, системи господарювання. Значить, вони просто нагло не дають інформації, і все. Тому,  я думаю, що  я підтримую цю позицію, що…

(Загальна дискусія)

 ГОЛОВУЮЧИЙ. "УТР"? Ну, "УТР" дивіться, яка історія. Я теж підтримую. Інша справа, що, значить, ну, так якби ми просунулися по Суспільному телебаченні, в нас же ідея була яка? Щоб все докупи,  а тоді з цього робити два канали Суспільного телебачення. Тобто там  передбачалось вже й "УТР", і "Культура", значить, і все, і воно доходить. Інша справа, то це як би уряд повинен уже активніше тут думати над цією системою координат…

АБДУЛЛІН О.Р. …………… когда "Перший Національний" не был на спутнике, не транслировался……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, та ну ясно, що "УТР" – це зрозуміла історія. Ну, давайте, коротше, думаємо все, що стосується медійних витрат в контексті перегляду бюджету, значить, давайте аналізуємо, як тільки уряд якийсь перший проект нам подає, ми активно підключаємося.

Друзі, ще якісь питання у вас, будь ласка, по "Різному"? Да, прошу.

БОЛЬШАКОВА О.Ю.  Ми просимо ще включити дві статі розглянути щодо економії. По одній було звернення низки громадських організацій – це фінансування комісій по моралі, яке знову передбачається на цей рік. І друге: пан Крайняк зараз нагадав про банківське телебачення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що?

БОЛЬШАКОВА Ю.Ю. Комісія по моралі, яка отримує 4 мільйони на рік, і ми давно просили ці гроші використовувати якось більш суспільно важливі питання. …

І по-друге, от, пан Крайняк нагадав про банківське телебачення: теж багато коштів, які йдуть, не зрозуміло на що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я би просив і нашу громадську раду при комітеті, і загальну громадськість активніше, тому що я теж в черговий раз написав, що  ми вимагаємо невідкладно розглянути, ну, законопроект про ліквідацію цієї структури. Але поки що ж не проголосовано у Верховній Раді. Тобто, по ідеї, ну, треба винести його в порядок денний і ще раз проголосувати, щоб воно не фінансувалося. Позиція у нас конструктивна, всі її знають, уже вся країні, всі гомосексуалісти, всі, хто борються з гомосексуалістами, значить, і всі на світі знають, що, тільки пишуть мені листи, що ми за комісію, але на громадських засадах. Томи таким чином вже формулу відпрацювали, але треба ще один раз проголосувати його, значить, цю всю історію, бо… Да, прошу.

ГОЛОВЕНКО Р. Шановні Микола Володимирович і члени комітету! З приводу Суспільного мовлення. Рух "Стоп цензурі!" уповноважив мене донести до вас наполягання Рух з приводу того, що цей законопроект має бути прийнятий якомога швидше. Тобто Рух стоїть на тій позиції, що дуже бажано до виборів його прийняти. Зрозуміло, що запуститься Суспільне мовлення уже мабуть після виборів, але те необхідно робити з огляду на те, що зараз доволі унікальне таке вікно можливо стоїть по Суспільному мовленню в Україні. Ми розуміємо, що той законопроект урядовий, який прийнятий в першому читанні, він має багато, досить багато недоліків. І якщо  є можливість, то, можливо, знову його через повторне друге читання пропустити - і ці недоліки усунути, і все-таки приймати його.

Ми готові надавати юридичні пропозиції, власне, щодо усунення цих недоліків, і, ще раз повторюю, що "Рух" наполягає на прийнятті цього законопроекту якомога швидше.

Від себе додам, що, ну, є досить багато концепцій суспільного мовлення, і я не впевнений, що буде абсолютно ідеальний консенсус з  приводу того, який законопроект все-таки буде прийнято, наскільки він сподобається всім. Але набагато більше буде залежати від того, яка команда зайде і від виконавців, які будуть робити саме суспільне мовлення. Тому що, ну, практика в нас показує, що саме практика виконання закону дуже відрізняється від тієї норми, яка закладена у тексті закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я просто вам нагадаю, ви всі вже забули, що ми проголосували, ми готували на повторне друге. Якщо хочете мою точку зору, я говорив моїм колегам, і залишаюсь на тій позиції.

Значить, є вразлива позиція тільки по наглядовій раді, яку ніхто достеменно не розуміє, як вона буде створюватися. Коли ми шукали компроміс попередньою злочинною владою, і, можливо, з фінансування.

Тому якщо би компроміс, то компроміс такий, що винести ці дві статті на третє читання, як і передбачає Регламент, бо на третє можемо винести конкретні статті, не з загального закону. Бо ще якщо ми ще один… ще третє, друге повторне буде, то це буде катастрофа, ще буде 150 поправок, ми вмремо просто. А чітко от ще раз подивитися, наприклад, стаття про наглядову раду, стаття про фінансування. Ми виносимо на третє читання і сидимо тільки над цими двома статтями уже спільно з командою, яка, може, вже буде сформована Першого національного, будемо робити це, в Уряді буде сформована, щоб ми сіли у "Держтелерадіо", проаналізували. І це єдина, мені здається, заминка. Бо якщо ми знову концептуально порушимо це назад, то… Ну, це катастрофа. Ця влада знову буде названа така, що боїться створювати Суспільне телебачення. Чому я і боюся цього: щоб не кинути тінь на наше щире прагнення створити суспільне телебачення.

КОНДРАТЮК О.К.  Ще можна у перехідних Положеннях написати, що суспільне мовлення має очолити Андрій Шевченко.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добренько, друзі. На цій оптимістичній ноті вам дякую. Завтра на сесії всі збираємося. І ще одне є необхідність зробити заяву від комітету з приводу ситуації щодо загроз інформаційній безпеці нашої держави на території Автономної Республіки Крим та підтримки журналістів. Підтримується. Давайте проголосуємо. Хто за. Одноголосно. Дякую.