СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань свободи слова та інформації
від 16 квітня 2014 року
Веде засідання голова Комітету М.В.ТОМЕНКО
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я розумію, що депутати, які сьогодні три години думали, як захищати країну від російської агресії, стомлені. Треба змобілізуватися. Гості, я думаю, спокійніші. Підтягуйтеся. Зураб, Олег, підтягуйтеся сюди ближче. Олег, ближче десь підтягуйтеся до нас.
Тому що от зранку у мене був поганий настрій. Послухав я наших силовиків - і я переконаний, що ми переможемо злочинного агресора. От у мене вже таке відчуття. Я не знаю, коли ця буде перемога, але відчуття переможності у мене появилося.
Будемо розпочинати роботу. Шановні колеги, сьогодні ми запросили до участі у засіданні наших колег: керівника Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Олега Наливайка, керівника Національної телекомпанії Зураба Аласанію, керівника Національної радіокомпанії Тараса Аврахова, ну і експертів, громадськість, яку завжди ми запрошуємо. Я, щоб мотивувати або пояснити логіку, чому ми хотіли послухати про, ну, напевно, начерки, бо загальну десь якусь стратегію, тактику треба часу, щоб її зробити, а загальну перспективу розвитку Національної телекомпанії, оскільки до неї найбільше уваги, вона, так би мовити, попереду всієї системи державного і суспільного мовлення стоїть. Мені важко спрогнозувати, як буде працювати парламент завтра, в принципі, сьогодні ми вичерпали порядок денний і перенесли наші зміни до закону про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. Вони дуже важливі, оскільки, якщо завтра ми їх проголосуємо, нарешті ми оголошуємо конкурс і почнеться, так би мовити, освіження, або формування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це для і телекомпанії, і радіокомпанії так само важлива історія. А завтра стоїть у нас і законопроекти, підготовлені на друге читання: і про державне, і про суспільне телебачення, оскільки суспільне телебачення фактично дає можливість тоді активніше вже Національній телекомпанії і радіокомпанії працювати. Але в нас є маса питань, які ми цим законом не вирішимо, тобто ми мусимо десь в спільній системі координації, я маю на увазі уряд загалом, Держтелерадіо зокрема, телерадіокомпанії, експерти, подумати, як ми цю рамку будемо виконувати. Тому що закон рамковий, і моя позиція завжди була - те, що чим швидше ми його приймемо, тим швидше ми скажемо, що ми "за", ну, в даному випадку нова влада за суспільне телебачення. Але статути, юридичні процедури, механізми, звісна річ, це в законі ми не випишемо. Це треба тоді буде думати, або, можливо, спільну групу робити.
В нас ще одне питання. Учора ми погодили, правда, ми керівника не запитали, я думаю, що Держтелерадіо, він зацікавлений, щоб, чим більше відповідальності, роботи, тим краще йому. У нас є проблема з статтею про наглядову раду суспільного телебачення. У тій версії, як, пам'ятаєте, в нас, власне, інструмент по обранню Наглядової ради і підготовку конкурсу здійснювала, ну, ми пропонували Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
Значить, ми після дискусії будемо просити внести туди Держтелерадіо, бо, поки ми зараз Національну раду сформуємо, то, тоді, ми фактично заблоковуємо для Національної телекомпанії створення Наглядової ради. Тобто хтось мусить взяти, ми не можемо в парламенті це зробити. Значить, хтось мусить взяти, просто, так би мовити, майданчик зробити для того, щоб відбулися вибори, значить, за квотами депутатських груп і фракцій, як там передбачено, і за представництвом громадських організацій. Просто ці конференції треба оголосити, обрати цих людей і так далі. Тобто там не буде керівництва Держтелерадіо, але хтось мусить це зробити.
Тому я буду просить завтра, коли будемо доповідати ми, щоб все-таки це було Держтелерадіо, бо ми стараємся Нацраду швиденько оновити, але все рівно це конкурс, це голосування. Подивимося, як те голосування пройде в парламенті, тобто це забере в нас часу ще на якийсь період.
Отже, це такі наші плани, якби так Бог дав і карта в Чистий четвер пішла у нас чиста, значить, то ми би і … державне і суспільне телебачення якось би завершили. Це би трохи, мені здається, зменшило незадоволення, ну, і наше незадоволення, і медіаспільноти, що ми сповільнили темп медіареформ. Я про це так само говорив, що на першому етапі ми так зактивізувалися, а зараз - дещо сповільнення. І це створює запитання до уряду, до нової влади, може, вона до президентських виборів не хоче щось робити. Тому я думаю, що і для коаліції, як мінімум, для коаліції, завтра так само це серйозне випробування. Ми повинні сказати дуже чітко, що пріоритети ні в кого не змінилися: і в частині роздержавлення, і суспільного мовлення, навіть війна з Росією не змінює наші європейські пріоритети. Така наша позиція.
Якщо би ви не заперечували, то ми в такій демократичній формулі, ще раз кажу, враховуючи те, що ми зараз розуміємо ситуацію і в Національній телекомпанії, хоча би, так би мовити, загальні обриси того, як керівництво бачить подальшу стратегію розвитку: що треба від Верховної Ради в допомогу, що треба від Держтелерадіо чи від громадськості, яка так само тут присутня. Ми якихось спеціальних рішень точно приймати не будемо. Ну, щоб ми розуміли, щоб ми спільним фронтом рухалися в частині розуміння того.
Ми знаємо, яка є зараз Національна телекомпанія, нам не треба цього багато розуміння, ну, можна додати, але, щоб ми думали, як її змінювати і як її робити такою, щоб всі казали, що у нас є справжнє суспільне телебачення, яке працює для всіх громадян України.
Можеш з місця. Ну, як хочеш, можеш…
АЛАСАНІЯ З.Г. Добрий день, шановне панство, я дуже радий, що такий діалог має відбутися, бо навіть не доклад. Не доклад, бо я доклад маю, але він такий, скучний. У мене є для вас отам у цій папці такий приготовлений, ви можете потім його забрати. І тут є такий стратегічний план розвитку, і він доволі нудний такий. Ну але ж, якщо це як діалог, то я просто хотів би і від вас почути. Так, це була абсолютно…
Запитань - так, багато, це правда. І до закону, і, ну, але як вже було сказано, він такий, рамковий. Перше запитання, що ми маємо, - це там не дуже зрозуміло, як буде з майном. Майно залишається у Кабміну. Ну, спочатку так, це питання і навіть не зрозуміло, що таке майно. В законі це не розкривається. Чи то нерухомість, чи то все: і техніка, і інше. Оце, по-перше, що не зрозуміло.
Потім, є питання до бюджету, як має формуватися бюджет. І якщо він залишиться на Кабміні, то це таке велике питання, і нас постійно будуть перепитувати: "А якщо вам гроші дає Кабмін, то ви і підлягаєте йому".
Ще питання з рекламою. Якщо теж, вже передбачаю, що не всі комерційні канали будуть згодні з тим, "якщо вас годує держава, то чому ви робите рекламу". А без реклами, прорахунок показує, що ми просто не виживемо.
Це, наприклад, ну, прибалтійський приклад, показує, що вони так почали, а 10 років спустя вони повернулися - і знову починають рекламувати. О'кей, хай це буде не вся реклама, не весь час, але ну хоча б половина, як і було вчора.
Ще одне питання: з фінансуванням, з розміром фінансування з бюджету, закладеного тепер вже 0,2. Ну але ж, не від всього бюджету, а тільки від общої частини, а це дуже сильно зменшує, ну, ми з вами знаємо, там цифра приблизно 600 мільйонів. Вона тільки здається громадною, але вона такою не є, бо зараз ми витрачаємо всі разом, разом, я маю на увазі НТКУ, радіокомпанія і всі обласні телекомпанії, отаку суму. І нам не те що не вистачає, ви ж розумієте, що ми ледве тримаємось, ледве, от чесно.
І таких питань… Ще одне важливе питання, якщо ви дозволите, якщо можна буде це зробити, ми маємо дуже сильних партнерів, гарних партнерів в Європі, і чи можна до них звертатися за їх досвідом і з ними тісніше співпрацювати. Ми маємо точно і знаємо, хто це, – це Європейський мовний союз. Вони так налаштовані, що навіть я був здивований: вони нас лобіювали в Євросоюзі на усіх там зустрічах. Якщо це можна буде, то ми просто почнемо цю працю із ними. І там ще стосується і грантів, їх теж може бути немало. Я був здивований, коли взнав, що кампанія жодного разу не зверталася до ….ані з Америки, ані з Європи, а там є потенціал, і такий, дуже сильний. Це стосується і техніки, і фінансів, гроші і багато чого.
Ось такі нагальні питання є. Якщо ми будемо працювати в діалозі, мені буде простіше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене пропозиція така до закону.
Я прокоментую, або мої колеги прокоментують пізніше. Ми розуміємо, що і бюджет, і все решта - це мінімум 2014 року, чи 2015 року, мам би 2014-й якось прожити.
Кілька слів все-таки, як 2014 рік до… Точно, значить, не буде юридично-фінансового перетворення в класичне суспільне мовлення до завершення року, цей процес лише почнеться. Які зараз проблеми телекомпаній? Що щоб і громадськість почула, і що від нас треба до моменту, як воно ще стало суспільним мовленням.
АЛАСАНІЯ З.Г. Дуже дякую. Це просто такий подарунок буде, бо я розраховую на те, що ми якось доживемо, але і вже ведуться такі перерахунки того, що є. Але ми б дуже просили, і комітет теж знає це і іде назустріч нам по тематичних планах... Це такий наш внутрішній жах. Я точно маю похвилинно, скільки цього має бути. А я вже виходжу за рамки, бо з громадським є договір. Він новий, він в порядку, але вже виходимо за рамки отаких тематичних.
Щодо фінансів - є проблеми, але я не хочу вам жалуватися, і ми самі якось витримаємо. Додаткових грошей не потрібно. Ми зможемо це зробити до кінця року точно. А ось щодо переходу, якщо він, такий перехід, ну, буде запланований, отам будуть питання. Там має бути, як ви сказали, робоча група зроблена і буде багато стосунків. Там в мене питання: чи будуть на це додаткові гроші, от на цей перехідний період?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович, прошу, до колеги запитання. Микола Княжицький.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Національна телекомпанія України ніколи не була в нас раніше ні національною, ні громадською. Ми знаємо, що це канал з дуже низьким рейтингом. Сенс в громадському чи в суспільному мовленні грає лише тоді, коли це повноцінний конкурент комерційному мовленню. Тому, безумовно, фінансування має бути. В законі в нашому це найбільша діра. Тому що ми, з однієї сторони, не писали фінансування Кабміну, з другої – заборонили рекламу. Це фактично ми не зробили нічого Це фікція. Тому очевидно, що потрібно або, якщо ми забороняємо рекламу, то має бути повноцінне стовідсоткове фінансування. Нехай буде урядове. Головне, щоб уряд у це не втручався. В європейських країнах була така практика, коли це встановлювалося або відсотком від бюджету, або сума не менше, ніж у бюджеті минулого року. Ми зараз не зберемо абонплату в Україні. Це очевидно. Тим більше в умовах таких, які є. Головне, щоб уряд зафіксував цю суму і ця сума була стабільною, і не втручався. Якщо цієї суми не вистачає, ми маємо дозволити рекламу. Нам нікуди діватися. Так, можливо з певними обмеженнями, як в Німеччині. Але це має бути забезпечено. Але для мене головне питання: а що саме має бути забезпечено? Бо громадське чи суспільне мовлення – це, крім незалежних новин, які є дуже важливими, це, вибачте, фільми, серіали, культурні програми. І це має бути бачення керівництва НТКУ, щоб це закласти у бюджет. І ми повинні це профінансувати. І це НТКУ має робити. Бо коли ми кажемо, що треба зберегти, як є, то зараз цієї компанії немає. Це розвалена група людей, яка функціонувала за телефонним правом, займалася дрібною корупцією. Ну, принаймні до приходу цього керівництва. І ми це всі чудово знаємо.
Тому я би хотів би побачити, і думаю, що всі будуть зацікавлені і будуть це всіляко підтримувати, повноцінний план розвитку і програмну концепцію. Не щоб Держтелерадіо затверджувало тематичні плани. Вибачте, в нас з радянської системи ми користуємося держзамовленнями і затверджуємо тематичні плани: скільки секунд чого буде. Це абсурд! Так само, як людей не можемо звільнити. Це теж абсурд! Тобто це запрацює тільки тоді, коли ця зміна буде докорінною. Починається вона з програмного бачення, на основі якого верстається бюджет. А ми тоді законодавчо маємо передбачити, як цей бюджет забезпечити. Дякую.
АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую. Я просто отак. Я точно за все, що було сказано. Але єдине, що я додам: комітет йде назустріч, точно. Частково по тематичних планах, ви праві, але я сумніваюся чи ми можемо змінити систему, коли я можу звільняти працівників ось просто так. Так же ж не буває. І я знаю, що час іде…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, для цього реорганізація в суспільне мовлення і повна зміна штату і всього іншого.
АЛАСАНІЯ З.Г. Півроку. Тут у законі це закладено. І ми йдемо до цього, так. Не буває так бистро, правда. І робимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ігор Мірошниченко, прошу.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Пане Зураб, добрий день!
АЛАСАНІЯ З.Г. Добрий день.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. В мене запитання менш глобального характеру, але мене, як і, думаю, багатьох громадян України, цікавить все-таки вихід в ефір Першого національного каналу низки продукції, яка не виробляється Першим національним каналом.
Ми знаємо, що штат НТКУ достатньо великий. Ну, я розумію, що техніка достатньо застаріла. Ми не так давно відвідували НТКУ і познайомилися з матеріально-технічною базою. Вона справді така, що потребує вдосконалення, але тим не менше. Ну а що, ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Малось на увазі відвідування комітетом трішки раніше.
МІРОШНІЧЕНКО І.М. Ні, ні, ні, ми трохи раніше були.
(Загальна дискусія)
МІРОШНІЧЕНКО І.М. Я. Але суть, суть мого запитання полягає в іншому, в тому, що дуже багато студій "продакшн", або те ж Громадське так зване телебачення, вони представлені на Першому національному в ефірі, вони виготовляють свої програми або просто мовлять за рахунок НТКУ. Тобто в мене запитання: чи в перспективі ви взагалі плануєте, все ж таки більше схилятися до власного виробництва, або тоді скорочувати штат? Перше запитання.
А друге питання: хто оплачує ефіри громадського мовлення, а також програм Савіка Шустера: підняття сигналу, розповсюдження, поширення і так далі, і тому подібне? Які? Чи там договірні умови чи…?
АЛАСАНІЯ З.Г. Так, дякую. По першому питанню. Ми обома шляхами підемо, і скорочувати теж будемо і програми, але десь 75 відсотків, так взагалі в усьому світі, свого виробництва, але є такі, ну наприклад, серіали чи фільми, які ми не можемо просто робити та виробляти, – оце 25відсотків отут має бути, і так і буде. І я б відмовився б від всього, але в нас такого, такого просто ще не було в країні, бо ми, правда, суспільне телебачення – це інше, ніж комерційний канал, який точно має свою нишу і вони знають, для кого він працює, а наша аудиторія - це просто унікальна, вона в шириною у всю країну. Тобто ми маємо робити для них, і це експериментальний буде такий шлях, знаєте, ми будемо просто нащупувати, якщо це так або оце не так, і знімемо. Про що йдеться? Ну такі прості речі, наприклад, там, концерти, які робляться тут, в країні, і я знаю, і ви це знаєте, там, ну наприклад, паном Поплавським, так? Можуть бути питання до рівня цих концертів, але якщо б ви знали, як їх дивляться! І там є рейтинги, і вони, ну, одні з найбільших на УТ–1 на даний момент, зараз. Я з цим не дуже-то згоден, але рейтинги є рейтинги.
Тому я маю сказати, якщо це сприймете: рейтинги не будуть головним для цього каналу, я так розумію, і коли буде написана концепція, там це буде прописано. Ми маємо орієнтуватися, але не найголовніше це буде.
Щодо другого питання: є договори, вони тепер вже правильні, зроблені так, як ми маємо право це робити. Наприклад, ми всі знаємо в країні, ми платимо, всі канали ….
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Тобто ви тільки зараз підписали правильний договір?
АЛАСАНІЯ З.Г. Ну, знаєте, так. Бо, ну, так, за рахунок держави. Але така странна справа: ми маємо, можемо, так скажемо, ми маємо інші ….. тематичні плани, є держзамовлення, а є інше. В цьому іншому, ми маємо, можемо заказувати програми не наші. Ми платимо 12 гривень тому виробнику, який це робить.
Ви знаєте, вся країна так робить, бо якщо, ну, дуже часто новини, які робляться, вони теж продаються на каналах отаким чином. Ну, так працює країна. Що ми можемо зробити?
Це законний шлях, але це дурний, всі це розуміють, але вся країна працює так: з обома компаніями, які ви упоминали тут, із Шустером і з громадським, отакі договори підписані, вони відкриті, я можу представити. Я вже показував їх на прес конференції, ніхто не зацікавився чомусь, не знаю, але вони є. Чи припиняти? Ось тут я не впевнений поки що, я не сторонник, щоб рубити з плеча, знаєте, і придивляюся. Я дивлюся рейтинги, в тому числі зараз також у Шустера доволі високий рейтинг.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я перепрошую, а оплачують розповсюдження сигналу - це все за рахунок НТКУ, так?
АЛАСАНІЯ З.Г. Так.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Дивіться, у мене тоді ще одне запитання. А чи не доцільно провести конкурс, наприклад? Тобто у вас є ефірний час, який ви оголошуєте конкурс: хто запропонує кращі умови, хто запропонує кращі програми. Зрештою, там підлаштуватися під держзамовлення. Тому що, ну, якщо ми говоримо про Громадське телебачення, то таке Громадське телебачення можна зробити, скажімо, колективом в п'ять людей, які орендують дві камери, орендують приміщення, назвуть себе суспільним телебаченням, наприклад. І вони будуть робити точно такий же якісний продукт. Тому що, що таке продукт, наприклад, ток-шоу згаданих мною? Ну, це просто люди, які туди проходять, головна цінність, і журналісти, які ставлять їм цікаві запитання. Все, жодного виробництва там немає. І ми ж всі знаємо, що це таке.
В даному випадку, якщо вам потрібна наша допомога як законотворців, ми готові долучитись до того, щоби організувати на законодавчому рівні базу, яка дозволить НТКУ заробляти на цьому, б) проводити чесний і прозорий конкурс, щоби всі бажаючі могли в ньому взяти участь, і заповнити ті ніші, ті, скажімо, ефірні години, які виділяються…
АЛАСАНІЯ З.Г. Ну, а в цьому є сенс. Да, я бачу в цьому сенс, але це трохи інший шлях, ніж тут написано в законі щодо цього року, який ми маємо ще завершити. І те, що ви сказали, громадське і Шустер, там різні гроші зовсім. Громадське виробляється не так, як ви сказали. Так, там не дуже багато хлопців, вони роблять, але це було на часі, це правда. Така інформація була потрібна, і вона є дотепер потрібна. Шустер - ам зовсім інші гроші, і вони, справді, вкладають дуже багато грошей в те, що ми зробити не можемо. Там, о'кей, я це признаю, поки що.
Шлях я бачу інший, може, в конкурс, як ви сказали. Але я просто бачу такий шлях, щоби не просто звільнити його звідти, а просто замістити чимось нашим, може, не таким гарним, о'кей, але буде зроблено. От повірте, я шукаю, я навіть знаю, хто ця людина буде тут, в країні, абсолютно незалежна, і вона зможе зробити такий продукт, як робить Шустер, виробляє Шустер. Я не знаю, скільки він ще залишиться. Я був у нього, ми розмовляли. Я сказав, що я буду робити все, щоб ти пішов з каналу. Але таким шляхом - сам, щоб ти сам вирішив іти з каналу. Отак було. Якщо це настане, я буду просто герой, але не знаю, наскільки це вдасця.
До того ж, дебати, я дуже сподіваюсь, що в цьому ви мені допоможете. Я завтра іду в ЦВК, там буде жеребкування по часу, ми даємо все, але просимо ще всіх кандидатів прийняти участь в дебатах, які будуть чесні і прозорі, ну, це я просто гарантую. Якщо вони згодяться, то теж буде класно. Як ви можете підтримати, я не знаю, але якщо щось зможете зробити, ЦВК не має права просто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тут одну тезу, те, що Ігор сказав, що оскільки я один із ініціаторів, щоб в перехідний, постреволюційний, напіввійськовий стан нам треба було якось новинний продукт зробить проукраїнським, тому що, дійсно, була проблема, коли нас з першого дня тероризували, що в новинах показують, тут у нас вже інша країна, а показують ще стару країну, тому я ініціював цю історію з Громадським телебаченням і радіо. Інша справа, що, звичайно, я не міг втручатися і сказати: треба годину чи сім годин і так далі дати. Але сьогодні є як би зворотній процес, про який Ігор говорить, що я теж був, коли записувався на "Ері", то такий стихійний мітинг виник наче, де працівники телекомпанії говорять про те, що от "нас мало задіюють, а тим часом задіюють інших людей". Очевидно, тут треба, значить, якийсь рух здійснювати, щоби, з одного боку казати, що якісний продукт інших - він нам не заважає, але щоб не було, щоб був баланс між можливістю реалізувати колективу себе, який працює на телекомпанії, і, скажімо, іншими телекомпаніями, тому що, ну, напевно, точно сім годин - це достатньо немало, м'яко кажучи, для скажімо, для того що канал віддає, там, я не знаю, скільки Шустеру ви віддаєте, але теж немало, очевидно. Значить, тому тут є питання, як нам шукати ці компроміси, бо це одна історія.
Друга історія. Звичайно, те, що я казав з президентськими виборами, що нам треба знайти формулу і, може, максимально медіогромадськість залучити, щоби і формат, і люди, ті, хто ведуть, сприймалися. Я розумію, що перший тур - це катастрофа, тому що 23 людини, із них багато різних, я би сказав, і неадекватних в тому числі, так, м'яко кажу, в другому турі вже легше буде, вже буде легше вам в другому турі, буде два чоловіки, а от в першому турі, значить, треба буде, так би мовити, якось підійти до цього, щоб не було питань, але, я думаю, найпростіший варіант – це, дійсно, зініціювать, так би мовити, легітимізувать цей процес, що є там, є комітет, є Держтелерадіо, є ЦВК, є там профспілки, є медіаструктури, і тоді і легше вам, значить, пояснити таку логіку організації…
АЛАСАНІЯ З.Г. Якщо дозволите, ще пару хвилин, буду відвертим повністю. Добре? Щодо програм, які там виходять. Да, декілька програм пішли з ефіру після приходу шести годин, шести годин Громадського, наприклад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шести, да?
АЛАСАНІЯ З.Г. Так, шести. Там, так перепрошую. Ті люди, які там працювали, робили ті програми, які там були, і які були виведені з ефіру, так скажімо, вони, ці люди, отримували гроші додаткові, ви це знаєте. Може, я це казав в інтерв'ю. Ці гроші були абсолютно нелегальні, бо вони йшли з Кабінету Міністрів, вони приходили на картки цим людям, а ці люди, ну професіонали, так скажімо, да, які, про совість ми зараз не кажемо, просто вони мали робити свою справу і отримувати додаткові гроші. Це були великі гроші, чимало, ну, там 20, 30, 40 тисяч, кожному по-різному. Це така невеличка купка людей, вона, ну, десь 80 людей з півтори тисячі отримували ці гроші. І одразу після цього, як це все припинилося, ви ж розумієте, що ніяких додаткових грошей немає, вони йдуть, ці люди йдуть. Ті, хто не дуже й то працював досі, вони там залишаються, вони згодні на 4 тисячі, там, і сидіти на ці гроші. Більш того, я вже "відрізав" там всі "чорні потоки", які були. А були вони, були, повірте. Куди вони йшли, я навіть не став питати, бо я бачу різницю між нашою ціною, високою, за хвилину реклами, і бачу в договорах, ну, такі смішні ціни. А де була оця маржа, я не знаю, і нібито навіть ніхто не знає. Ну, о'кей, достатньо було просто перервати це. Із цих грошей теж йшли додаткові премії і все інше. Все це я припинив, але що ж тепер робити? Вот, в чому справа.
Я, на жаль, …. просто кажу, я їм теж кажу: о'кей, припиніть це, півроку, може, починайте, ну працюйте отак, а потім ми вже шукаємо і вже знаходимо інші шляхи законні, щоб це робити. Я потім вам обов'язково скажу і доложу, що це буде.
І допоможіть, будь ласка, ось в чому: Громадське, яке йшло в ефірі до, ну той, той місяць, там є проблеми. Бо договір там ненормальний. Ну, як сказати, так, це все було за кошт держави, і якось впихнути ….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, фінансова частина, я так розумію, фінансова частина.
АЛАСАНІЯ З.Г. Да, фінансова частина, вона має якось бути виправдана. Я вже звертався до пана Шлапака, з тим щоб, не додати коштів, ні, в той кошт, який вже був, туди якось просто вписати це формально, щоб воно якось було виправдано. Інакше буде проблема.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спишемо на революцію, я думаю.
АЛАСАНІЯ З.Г. Да, спишемо на революцію.
ТОМЕНКО М.В. Да, Микола Леонідович.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, дивіться, потрібно ж речі своїми іменами називати. Тобто, якщо… По-перше, я хочу сказати, що я вас підтримую. Ви в складній ситуації. І точно не вимагаю від вас зараз якихось різких дій, бо вони неможливі, вам треба розібратись. Я сам був колись в цих штанях і в цій одежі, і гіршого часу в моєму житті, мабуть, не було, тим більше як хочеш щось зробити. І багато що було зроблено до вас. І політично у вас немає повної політичної незалежності. Ми все це розуміємо. Але сформувати треба справді громадську раду, яка затвердить програмну концепцію. Бо як це виглядає зараз: одна приватна структура, а Громадське – це звичайна приватна структура, до якої ви мали відношення, вона не комерційна, але вона приватна, це звичайна приватна структура, яких в Україні є безліч, ні з того ні з сього за державний кошт веде мовлення на всю країну. Це, з вашої точки зору, це чиста корупція, ваша, бо ви були причетні до цього. От якби, я теж є прив'язаний до одного з каналів, якби я прийшов і цей канал там вів мовлення, це було б так само корупцією. Тому, якщо ви хочете зробити якісне мовлення, ви мали б оголосити конкурс, якщо уже держава допомагає. І Громадське би там було, і інші могли би звернутися для того, щоб, дійсно, багато… Щоб це не було монополізовано. Тому що Національна рада, яка зараз працює, стара, до речі, яка працювала, коли я був директором приватного каналу, ми одну передачу ставили на місцевому каналі в регіоні, вони нам казали, що це суборенда каналу мовлення. Тут в даному випадку суборенда цілого державного каналу мовлення.
АЛАСАНІЯ З.Г. Вже ні.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Фактично відбувається те саме. Це Національна рада вирішує. Угоду можна підкласти різну. Ви ж розумієте, що ці програми не коштують 12 гривень. Ви ж розумієте, що ефір коштує дорожче.
АЛАСАНІЯ З.Г. Так, але ж вони теж роблять. Не комерційна організація, ви ж знаєте.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Чекайте, це не має значення. Це приватна структура. В кожної організації свої цілі. Це така сама приватна структура, як і будь-який комерційний канал. Різниці немає для закону.
АЛАСАНІЯ З.Г. Пане Миколо, я розглядав і залучення вашого каналу теж.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я не говорю… Дивіться, ще раз кажу, я не про це говорю. Я дуже вам вдячний, що ви це розглядали. Але в Україні є більше сотні приватних структур. Оголосіть конкурс, якщо ви такий шлях вважаєте за правильним. Я не вважаю його правильним. Я вважаю, що краще б ви своє робили. Але, якщо ви вже віддаєте таку частину часу, зараз не можете робити своє, оголосіть конкурс, це буде чесно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте ще ті теми, які залишились не висвітлені, і кілька стратегічних фрагментів. Я думаю, що ми ж нікуди не діваємося. Ми як би, думаю, на кожному комітеті будемо обговорювати, допомагати страхувати, все це робити.
Пані Олена теж прилучилась до роботи, Кондратюк, до речі, у нас кворум є повністю забезпечений. Дякуємо їй, що вона кинула всі справи. Тому що я вже як позапартійний з позапартійним Княжицьким думав, що наша братська політична сила не зацікавлена в медіареформі. Тепер всі присутні, всі політичні сили, крім "Регіонів", "Регіонів" і комуністів.
У мене одне запитання і потім побажання. Значить, я не може це не запитати, оскільки мене депутати з різних фракцій так перештурмували, і навіть сьогодні просили вітання передати, все-таки стосовно призначення цього резонансного. Я не вважаю, що треба, звичайно, людей ділити тільки за політичними ознаками і так далі. Але коли я це відео подивився, ну, як би кримська історія, ви розумієте, як би у нас буде травма ця кримська на довший період уже, значить, і коли я подивився вашого заступника, як він, ну, я думаю, по-хамські давав інтерв'ю журналісту "ТВi", і умнічав, і розповідав, що ми тут, в Україні, не розуміємо, що в Криму відбувається і що "зеленые человечки" помагають кримчанам налагодити туристичний сезон, чесно кажучи, це мене вивело з себе. Тому я думаю, що треба якось пояснити. Може, на Україні немає інших людей, які розуміються на фінансах, але я не кажу сьогодні про депутатів чернівецьких, які сказали, що там віче відбувається на честь призначення вашого заступника. Якось з цієї ситуації треба виходити.
АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую. Я не боюся цього питання, тому що цей чоловік вже за це інтерв'ю від мене теж отримав. Але він не має права просто казати такого, що виходить за рамки компанії. Якщо він просто людина, яка десь там, щось там, може, але так – ні. Його призначення - він абсолютний менеджер, не більш не менш. Він не має стосунку до жодних медійних справ. В нього повна така… Ну, якщо ви побачите його розклад там…
ГОЛОВУЮЧИЙ. ……… не зрозуміло. Це інтерв'ю не після призначення. Це інтерв'ю, коли він був у Криму і з "ТВi" йому передзвонили і запитали. І він далі розказав, як правильно Росія забирає Крим і як буде добре Криму. Тобто він стояв на стороні агресора в Криму, до призначення. Тобто те, що він дав після призначення інтерв'ю, це мене менше... Це таке, що там, 50 на 50. А те інтерв'ю – ну, це катастрофа. Громадянин України таке не міг би говорити, на моє переконання.
АЛАСАНІЯ З.Г. Там в нього були ще, на мій погляд, гірші. До того, коли він був ще в Партії регіонів. Я теж не схильний, щоб просто політичні переслідування, я теж не дуже за це. Але він наприкінці вирішив, і це для мене було вирішальним, коли він не отримав російський паспорт і він поїхав звідти. І потім вже був об'явлений ворогом Криму. Це стало останньою краплею.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Пане Аласанія, якщо я не помиляюся, він поїхав, і йому сказали, що він може не повертатись туди. Після цього він терміново мав приймати рішення. Але штука в тому, що "Перший національний", він асоціюється в головах українців, от, в головах українських телеглядачів, як канал, який є антиукраїнським. Тому що влада його таким зробила попередня. І завдання ваше - до вас сьогодні є позитивне ставлення, є довіра, - не призначати таких заступників, які допускали собі антиукраїнські висловлювання і підтримували окупанта, це є абсурд. Немає значення, якими питаннями він опікується, він працює на Першому національному телеканалі. Тому я думаю, що я буду пропонувати комітету, щоб ми зробили до вас звернення, аби ви все ж таки провели внутрішню люстрацію, очистили свої лави.
В мене, ще раз кажу, ніколи не було свого кандидата ні на посаду голови НТКУ, ні на посади заступників, але я вважаю, що це мають бути люди, які викликають максимальну довіру до себе. Абсолютної довіри не може бути ні в кого, але максимальну – точно. Цей ваш заступник, він точно не викликає ніякої довіри. І навіть серед тих колег ваших, які по Громадському телебаченню, вони так само його жорстко розкритикували на "Українській правді", до якої, ви знаєте, я там, наприклад, маю особливе ставлення.
АЛАСАНІЯ З.Г. О'кей, а давайте почнемо з люстрації тоді. Просто пролюструємо і мене, і його. Ви згодні?
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я ще раз кажу, що значить "пролюструємо"?
АЛАСАНІЯ З.Г. А я не знаю. Кажіть ви.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Та я вам кажу, що треба внутрішню люстрацію, самоочиститися. Ця людина, яка допускала собі антиукраїнські вислови і підтримувала окупацію, вона не маю право працювати на Першому національному.
АЛАСАНІЯ З.Г. Я б не згодився от з цим: "підтримувала окупацію".
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я пропонуватиму комітету, щоб ми зробили таку….
АЛАСАНІЯ З.Г. Він не підтримував окупацію, я за це спокійний.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Він сказав: "Нова влада, нові можливості, все хорошо". Це його інтерв'ю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я б хотів би почати, моя пропозиція наступна. То, що Микола Княжицький говорив, я думаю, що нам треба було, взагалі в нас зараз уряд до сих пір ці наглядові ради призначає. Ясно, які він призначає: ніхто нічого там не робить. Я думаю, що треба, дійсно, поки ми закон не прийняли, наглядову раду, там трішки час треба ж буде, щоб її створити, ту наглядову раду, може, дійсно зробити якусь громадську раду, або суб'єктно, там, комітет умовно делегує людину, Держтелерадіо - делегує. Всі ключові, там "Стоп цензура!", там Національна спілка журналістів делегує і так далі, щоби такі речі, ну і кадрові в тому числі, все таки були предметом колективної думки, де ми могли би представити і сказати. І тоді би, напевно, точно, виникло запитання до цього призначення. Але я кажу, що я стримую ситуацію, щоби там депутати почали звертатись. Ну, вони точно почнуть звертатись, якщо, скажімо, він залишатиметься на цій посаді, оскільки, ще раз кажу, що той матеріал, що ми маємо, ну, точно не відповідає будь-якій посаді. Тобто, мається на увазі, аби він був заступником, там, голови обласної адміністрації, ну, при стані, в якому ми знаходимся сьогодні, ну, я не можу якось пояснити. Бог з ним, що він був в Партії регіонів, мене зараз це менше цікавить. Якщо він був в Партії регіонів і злочинів не робив, я спокійно до цього ставлюся, але в момент критичний, причому він вийшов в ефір в момент критичний і пояснював, що відбувається в країні і сказав: "нарешті буде нормальний сезон у нас Кримський і ми, значить, тут приезжайте все отдыхать в Крым". Тобто це важко мені уявить, як на такій резонансній посаді може бути людина. Тому наше прохання: ще раз подивіться, поспілкуйтеся, запитайте експертів і так далі. Мені здається, що так буде, створить проблеми і для вас, як керівника, і стратегію оновленої компанії.
АЛАСАНІЯ З.Г. Ще раз передивимось.
ТОМЕНКО М.В. Друзі, якщо, цей, в членів комітету нема запитань…
КОНДРАТЮК О.К. У мене коротке тільки питання.
ТОМЕНКО М.В. Да, я прошу.
КОНДРАТЮК О.К. В мене коротке питання: стосовно того, яка іде підготовка зараз до теледебатів, чи готові ви провести теледебати?
ТОМЕНКО М.В. Ми коротко уже говорили, Олена запізнилася, ну, коротко якщо…
АЛАСАНІЯ З.Г. Коротко, якщо можна. Ми зібралися, ну, десь десять приблизно організацій і сумісно робимо це, в тому числі і "Стоп цензура!", в тому числі "Іінтерньюз", в тому числі і Громадське, в тому числі і ми, в тому числі і ЦВК навіть. І поки що тільки контури, бо знов-таки немає грошей на це, зовсім, взагалі ніяких, а знову-таки ми маємо це робити по закону, а там має бути плата, і вона немала. Там навіть, якщо ми зробим по 4 кандидата в одному місці в один час, там буде просто ………
КОНДРАТЮК О.К. Нас більше цікавить другий тур, якщо чесно.
АЛАСАНІЯ З.Г. Соррі?
КОНДРАТЮК О.К. Другий тур більше цікавить, ніж перший.
АЛАСАНІЯ З.Г. Пробачте, Україну можуть інтересувати… та ми зробим обидва, але перший теж хочемо, і всі 23 хочемо.
КОНДРАТЮК О.К. Так а коли очікувати, там уже ж не так далеко …..?
АЛАСАНІЯ З.Г. Скільки з них відмовляться, от тоді ми зможемо сказати. Ну, з травня точно починаємо, бо вже пора.
КОНДРАТЮК О.К. Дякую
ТОМЕНКО М.В. Ми говорили, Оленка, ми говорили про те, що, може, дійсно, теж якусь таку робочу групу створити, щоб воно публічно дебатувалося, і формат під час першого туру, і формат під час другого, і, звичайно, ЦВК повинно бути задіяно, щоб не було там проблем з законом, щоби ми не говорили…
АЛАСАНІЯ З.Г. А можу я це залишити для всіх бажаючих, охочих?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Зураб, прошу.
Я, слово тепер казав, що стратегічне, що стратегічне. Ми, коли по закону вчора дебатували про ці гроші, ми схиляємося до думки, що і те, і те. Тобто якийсь компромісний варіант по рекламі на перехідний період, і зараз, ну, вчора Мінфін жостко нас атакував з Шевченком, з іншими колегами як ініціаторів цих 02, але в кінці кінців ми вийшли до висновку і сказали, що 02 – це мінімум міні…, це десь порядка сьогодні 650-670 мільйонів. Тобто на тій позиції, яка є, тільки там точніше, ми будемо писати 02 цього, загального фонду. Бо вони просять, щоб загального фонду, не загального бюджету, бо тоді важко буде рахувати, загального фонду.
І по рекламі, крім алкоголю, ну, щоби все таки щось відрізнялося від комерційних каналів. Значить, якусь частину однозначно треба залишати рекламі, бо ми розуміємо, що це нереально вижити.
Значить, тому оцей компроміс будемо так просувати. Але так само ми це розуміємо, що це в кращому випадку бюджет наступного року. Тобто цей рік уже воно не попаде за будь-яких обставин, навіть якщо ми приймемо закон. Дякую.
АЛАСАНІЯ З.Г. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, матеріали тоді можете отримати. Зураб може бути тут. Далі ми дебатуємо, тим більше, що питання, які стосуються всієї медіасфери. Якщо не заперечуєте, колеги, тоді ми затвердимо порядок денний. Він перед вами.
Хто за те, за цей порядок денний, прошу голосувати. Хто – "за"? Підтримується.
Перше питання. Ми домовилися, що ми ніяких рішень, це в нас, так би мовити, дискусійна така, так би мовити, дружня розмова, яка пізніше буде в документи вже переходити.
І до другого питання переходжу. Шановні колеги, для членів комітету тут перипетії цієї постанови я не переповідаю. Ми дійшли до такого висновку, що, оскільки зараз, зокрема, доля певних таких проектів, як "Зеонбуд", стала предметом пильної уваги і являється складовою дуже серйозного переговорного процесу між різними групами, і поки ці процеси тривають переговорні, поки газети на правах реклами розписують про те, як працює "Зеонбуд", ніхто не мішає нам як комітету все-таки дізнатися, що ж там у них відбувається. Тому є пропозиція: поки ми домовимося коли буде розглядатися постанова Верховної Ради, комітетом звернутися до Генеральної прокуратури, до Антимонопольного комітету. Бо вже там оновлено керівництво, ну і, зокрема, Генеральної прокуратури, Антимонопольного вже нема голови комітету. Може, тиск там не буде на заступників поки. Щоб ми отримали інформацію, а постанову, по мірі готовності, у залі ми будемо її ставити. Фактично ми просто переписуємо цю норму з постанови, щоб вже це звернення офіційно пішло.
І була пропозиція, що від цих членів комітету тоді, хто тут, ми і депутатський запит, щоб він був оголошений у п'ятницю, провели.
Хто за це, прошу голосувати. Підтримується одноголосно. Дякую.
Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення поняття національного аудіовізуального продукту та наповнення ним телерадіоефірів). Мірошниченко, Мирний (4143). Ігор Мірошниченко доповідає. Прошу.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Шановне товариство! Я думаю, що всі бачать, що відбувається у нашому телеефірі. Я неодноразово виступав вже і в Верховній Раді, з трибуни. На моє глибоке переконання і на переконання, до речі, усіх наших телеглядачів, з якими я регулярно спілкуюся, остання зустріч була вчора буквально, на Дарниці, понад сто чоловік зібралося, інформаційний простір, він сьогодні українською державою практично не контролюється. Сьогодні інформаційний простір контролює сусідня держава, в тому числі і через продукцію, яка виготовляється на її замовлення на території України або виготовляється на території Росії з відповідним ідеологічним підтекстом.
Тому нашим законопроектом (4143) ми пропонуємо внести низку змін до чинного законодавства, яке, на наш погляд, змусить вітчизняні телеканали, а також радіокомпанії, зробити певні зусилля і вкладати кошти у власне виробництво, а не купувати продукцію, яка виробляється в сусідній державі. Нарікання на те, що в нас недостатній ринок і наші телекомпанії працюють на широкий ринок так званого СНД, вони є недоречними. Бо Україна за своєю територією найбільша держава в Європі, а за населенням також входить до переліку найбільших країн в світі. І навіть такі крихітні країни, як Словенія, Словаччина, Чехія, вони можуть собі дозволити виготовляти національний аудіовізуальний продукт із усіма тими ознаками, які ми пропонуємо внести в наш законопроект.
Отже, ми пропонуємо викласти поняття "національний аудіовізуальний продукт" трохи в іншій редакції. А саме, це "виробленні фізичними або юридичними особами України телепрограми, фільми, аудіовізуальні твори, які транслюються, озвучуються або перекладаються українською мовою на сто відсотків, в тому числі і синхронне та інше".
Я розумію, що висновок головного управління - він є негативним. І побоювання Головного науково-експертного управління стосовно того, що може бути викривлення і може бути порушення прав національних меншин, на мій погляд, не відповідає дійсності. Тому що, окрім того, що ми визначаємо, що таке національний аудіовізуальний продукт і таким чином зобов'язуємо будь-які телекомпанії, будь-які радіокомпанії виготовляти ці продукти в себе, принциповим є питання самовикористання української мови. Бо це тоді означає, що будь-який серіал, який буде зніматися на території України, він має зніматися українською мовою. Відповідно і склад акторів, і склад технічного персоналу буде українським, окрім того, ідеологічний підтекст буде також все ж таки враховувати національні інтереси. Тому що режисери, сценаристи, які будуть писати ці серіали, вони будуть так само писати їх під українського глядача.
Я уже мовчу про те, що на наших телеканалах нарешті можуть з'явитися власні якісні програми. Зрозуміло, що треба в це вкластися трошки буде. Але зате ми будемо менше бачити на наших телеканалах продукцію, яку виготовляють російські телеканали і за залишковим принципом потім нам перекидають, а телекомпанії, які мають ефіри, вони не вкладають у власне виробництво, а, таким чином, фінансують чужого виробника.
Цим законопроектом так само передбачається, що щонайменше 50% продукції контенту, який буде демонструвати той чи інший телеканал, має бути з ознаками національного аудіовізуального продукту. І 80%, в тому числі 50 – українського контенту, має бути контент, який виготовлено в країнах, які ратифікували Угоду про транскордонне мовлення. Це ще один крок на захист національного інформаційного простору, тому що, на мій погляд, продукцію телеканалів, чи продукцію компаній, які виготовляють її на території країни, які не підписали угоду, не ратифікували Угоду про транскордонне мовлення, вони дуже часто несуть ознаки ксенофобії, вони дуже часто несуть ознаки заклику до порушення територіальної цілісності України, конституційного ладу. Це було дуже добре помітно, коли ми переживали часи Помаранчевої, часи Революції гідності, і тому мені здається, що це буде цілком доречно. Таким чином, 80% продукції у нас гарантовано не матимуть подібних ознак: ознак ксенофобії і закликів до насильства чи повалення конституційного ладу.
В цьому законопроекті так само передбачається і радіоконтент. Ну, я думаю, що кожен, хто їде в машині і вмикає радіохвилю, останнім часом, я думаю, взагалі дивується, чи ми в Україні перебуваємо, чи ні. Жодної програми, я вам ще раз можу наголосити, окрім деяких інформаційних радіохвиль, наприклад радіо "Ера", розважальних програм, особливо зранку, українською мовою взагалі немає. Тобто, окрім того, у нас всі випуски новин у прайм-тайм, в праймовий час на радіохвилях так само ідуть російською мовою. Це не відповідає інтересам української держави. І тому ми пропонуємо, щоб 50 відсотків так само було на радіо, в радіоефірах українських радіохвиль національного аудіовізуального продукту. Це передбачає і в тому числі і музичний контент, щоби пісні, які лунають на нашому радіо, вони були за авторства українських співаків.
Такі, до речі, закони і такі заходи по захисту власного інформаційного простору і власного культурного простору є в різних країнах Європи. Це цілком нормально. І тому я пропоную, і прошу вас підтримати нашу законодавчу ініціативу. Якщо будуть якісь питання там, в другому читанні можемо вдосконалювати цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, я до членів комітету, які є фахівцям в галузі телерадіопростору: прошу висловитися стосовно комітету.
Будь ласка, наших експертів від громадського радіо. Будь ласка пані Катерина.
М’ЯСНИКОВА К.С. Дякую дуже. Ну, я хочу сказати, що, на жаль, ми не зможемо таким чином досягти поставленої мети з трьох причин.
По-перше, тому що додаток 5-й, колишній додаток 7-й, ліцензії мовників він містить три категорії: загальний обсяг мовлення, національний продукт і власний продукт. Національний продукт - це власні продукти, вироблені українськими підприємствами, загальний обсяг мовлення - от туди, власне, входить квота отих серіалів, про які ви говорите, воно не входить в національний продукт і відповідно вона не зменшиться, тому що всі продукти, вироблені саме в Україні, українськими підприємствами, потрапляли виключно в національний продукт.
Друге питання. Дійсно, що ми зараз спостерігаємо, на сході значне підвищення купівлі "Тріолан" та інших супутникових тарілок. Ну, на жаль, ми розуміємо, змушені констатувати, що люди намагаються отримати доступ до російськомовного продукту. На нашу думку, було б краще, і в тому числі на національному телебаченні, забезпечувати мовлення і цією, ну, мовою цієї меншини.
Окремо скажу про український національний продукт в цьому виконанні, в музичній площині. По-перше, потрібно розуміти, що коли ми маємо формулювання, що аудіовізуальний продукт - це та або аудіо-, чи аудіовізуальний, ми будемо мати велику проблему з судовими справами щодо авторських прав, тому що іде посилання на аудіотвори. В Законі "Про авторське право" вони розрізняються: аудіовізуальний твір і аудіотвір, - вони мають різні статуси. Відповідно ми не можемо прирівнювати аудіовізуальну інформацію до аудіоінформації.
І, по-друге, ви маєте усвідомлювати також, що, наприклад, в останньому альбомі Ані Лорак всього дві пісні українською мовою, але вона український виконавець і вона є національним продуктом, і що, власне, який національний продукт тоді будуть, ну, відповідно у нас є ціла група національних виконавців, які не зможуть потрапити в ефір в цю квоту.
І останнє, що я хочу сказати, що це нацменшини. У нас є, наприклад, на заході телекомпанії, до яких до власного продукту, в тому числі які включаються в квоту національного, входять в компанії, які мовлять на мові ромів, на румунській мові, в нас є кампанія, яка є часткою мовлення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я зрозумів.
М’ЯСНИКОВА К.С. Ну, тобто це вдарить саме по національним меншинам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якраз по національним меншинам - тут якраз трішки інша історія.
Тарас, будь ласка.
АВРАХОВ Т.Г. Я думаю, що навряд чи я можу так твердити. По-перше, на наше переконання, рішення повинні, навпаки, сприяти тому, щоби українського контенту ставало більше. А якщо ми нічого не будемо змінювать, ми будемо провокувати ситуацію, яка є, а в радіоефірі ця ситуація спрямована на русифікацію і дебілізацію нації.
Друге питання: не треба сплутувать загальнонаціональних мовників і регіональних. Якщо у нас є меншини, великі, маленькі, "Вел кам!", на рівні регіональних мовників задовольняємо їхні потреби. Якщо ми не поважаємо державу, то ми її не поважаємо взагалі. Ну, вибачте.
М’ЯСНИКОВА К.С. Перепрошую, але національний продукт як визначення стосується всіх видів мовників. І в ліцензії вони мають Додаток п'ятий, загальний. І якщо їм змінять формулювання національного продукту, воно точно так же зміниться для них. В них не мають регулювання окремих додатків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Княжицький. Друзі, давайте оперативніше, бо час іде.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, перше. Я розумію Ігоря, і справді, яка би в нас не була агресія і як би ми не шанували мешканців сходу, наша підтримка має бути в тому, що ми їм там не забороняємо говорити російською мовою, і це все показувати. Бо коли забороняємо – це абсурд. Але в себе ми повинні підтримувати українську мову.
Мої зауваження до проекту Ігоря полягають в тому, що, з його точки зору, національний аудіовізуальний продукт – це, по суті, продукт перекладений українською мовою. А мені здається, і є європейська класифікація, - це продукт або оригінально створений і українською мовою, або продукт, який має відношення до України. Бо якщо талановитий український виконавець співає італійську оперу, то це теж український продукт, або навіть "Євгєнія Онєгіна", вибачте, або англійською. Або симфонічний оркестр взагалі без мови співає, але якщо він український, – це український продукт. Тобто такі питання є.
Попри те я особисто цей проект буду підтримувати, бо я не бачу тут нічого такого, що б загрожувало галузі. Дякую.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я, товариство, хочу тільки ще раз, перш ніж ви будете ухвалювати рішення, наголосити на тому, що зміна трактування "національний аудіовізуальний продукт", зміна формулювання, вона не яким чином не впливає на права національних меншин, в тому числі російськомовних громадян. Бо воно забезпечує якраз тільки половину, уявіть собі, тільки половину контенту українською мовою.
Я можу погодитися частково з Миколою Княжицьким. Але, разом з тим, на наш погляд, ми довго шукали формулу. Це єдиний шлях до того, щоби продукція, яка виробляється в Україні, аудіовізуальна, вона стала українською, україномовною. Безперечно, що ви можете сказати, що співачки на кшталт Ані Лорак, вони також виготовляють національний аудіовізуальний продукт, бо вони є українками, українкою чи українцем. Але питання в тому, що цим законопроектом ми дамо додаткові стимули для наших співаків виконувати пісні українською мовою, а не працювати на весь великий східноєвропейський ринок. Тому що сьогодні тими законами, які ухвалювалися останнім часом, вони вихолостили національний ефір від національної культури і мови. І, таким чином, ми тепер будь-кого, якогось співака, який співає російською мовою, кажемо: "Так він же ж це український співак - значить, це національний продукт".
Національна культура - це українська культура, і в тому числі це належить українській мові. П'ятдесят відсотків - це не так багато, зважаючи на переписи населення і кількість українців, які живуть в цій державі. Україна - я хочу вам ще раз нагадати, - це мононаціональна країна. Тому що майже 80 відсотків є українцями, незалежно від того, якою мовою вони говорять. Права національних меншин захищені будуть. Бо решта 50 відсотків - це продукт, який може лунати різними мовами, мовами національних меншин в тому числі. Як мінімум 20 відсотків дається російській мові. Ви думаєте, що це мало. Мені здається, що це забагато. Тому що російської національної меншини, ну, не так багато, як 20 відсотків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, хто за те, щоб підтримати даний законопроект в першому читанні, прошу голосувати. Хто за – три. Хто проти - три? Тоді нам треба, напевно, на доопрацювання прийняти рішення.
Хто за те, щоб направити на доопрацювання, прошу голосувати. П'ять. Рішення прийнято.
Проект Постанови про деякі питання забезпечення інформаційної діяльності Національної радіокомпанії України (реєстраційний 4292), Мірошниченко, Мирний.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. ……… я розумію, що ніхто не хоче зараз вкладати гроші у власне виробництво, але я буду наполягати, щоб цей законопроект підіймався і розглядався на сесії Верховної Ради, тому що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю, я тебе підтримую. На наступний день після війни. На наступний день після війни.
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Я про війну, до речі, хочу вам сказати. Коли я казав, що 23 лютого, що треба закрити російські канали, щоб вони не мовили, то значна частина, в тому числі і ваших колег, з вашої фракції, сказали, що "не время". А потім ухвалили рішення, яке було запізнілим. От зараз це також не на часі. Товариство! Українці повстануть - і ви будете тоді чухати чуби, тому що українці сьогодні найбільш обмежена не національна меншина, а національна більшість. Де українська мова в ефірах українських телеканалів? Нема її! Де українська ідеологія? Відсутня!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю, я прошу, ну давай в сесійній залі будемо дискутувати. Тут зібралися всі люди, які… Ну тут же ж немає…
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Не треба тут підмінювати поняття і посилатися на війну!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, доповідайте. 4292, будь ласка. В кого документи?
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Постанова Верховної Ради 4292. Зареєстрована вона була так само після падіння режиму Януковича. Ця постанова, на мій погляд, в царині медіапростору подібна до нашого ухваленого рішення Верховною Радою про Межигір'я. Тому що частина радіохвиль, які були віддані компанії "Новий обрій" по всій Україні, вони були віддані шляхом непрозорості конкурсу проведення. Ця радіокомпанія належить сім'ї Януковича. Є пропозиція повернути ці радіочастоти у державну власність і передати їх у користування Національної радіокомпанії України. Загалом 55 частот.
Зважаючи на те, що Крим анексовано й окуповано ворожими військами і встановлено там антиконституційну владу, 7 частот теоретично, мабуть, ми не зможемо забезпечити мовленням.
Чому я пропоную Національній радіокомпанії передати? Я думаю, що всі це знають і визнають, що Національна радіокомпанія, яка брала участь практично в усіх конкурсах, вона завжди відтиралася Національною радою з питань телебачення і радіомовлення від перемоги у цих конкурсах, і навіть там, де не було ніби серйозних конкурентів, їм такі частоти не надавалися. Якщо ми передамо ці частоти Національній радіокомпанії України, таким чином, ми зробимо серйозний крок на шляху забезпечення права громадян України на отримання оперативної і достовірної інформації. Бо Національна радіокомпанія не представляє нікого із приватних мовників, вона представляє український народ, вона дає об'єктивну інформацію, забезпечує одне з конституційних прав громадян на отримання об'єктивної і широкої інформації. Ці частоти забезпечують досить суттєве покриття по всій території України. Національна радіокомпанія, я думаю, буде вдячна і нашому комітету, і Верховній Раді за те, що вона нарешті отримає ці частоти і буде мовити, доходячи до кожного українця.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, хто готовий? Прочитали ви постанову, да, Микола Леонідович?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, от ми, пам'ятаєте, як про Межигір'я голосували в парламенті? Мабуть, теж не дуже вірно, і тут нібито так виглядає, що теж все там чиясь приватна власність, зрозуміло чия: сім'ї Януковича, у якої ціла країна була приватною власністю.
Ми у військовій ситуації, радіокомпанію потрібно підтримувати. Тому я думаю, що як виняток з точки зору там приватної власності, зважаючи на все інше, ми це можемо і повинні підтримати. Тому що радіокомпанія повинна покривати всю країну, навіть зараз для, вибачте, оповіщення людей в критичній ситуації. В нас цього покриття немає, тому що мережеві точки, навіть з точки зору громадської безпеки. Тому я би це підтримав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут така історія, друзі. Я теж повністю, повністю готовий підтримати, але в мене питання: чому ми забираємо у цієї кампанії? Я б в іншої якоїсь забрав би. Тобто яка наша логіка, чому у цієї?
МІРОШНИЧЕНКО І.М. Товариство, Міжгір'я також не належало Януковичу Віктору Федоровичу особисто, але не було ні в кого сумніву, що його потрібно відібрати і повернути в державну власність. Якщо ми будемо зараз гратися знову в законність, в нас знову Національна радіокомпанія буде обмежена, бо їй же не дадуть зараз частот. В нас не має Нацради з питань телебачення і радіомовлення, а через, і в такий спосіб і українські слухачі, в яких немає…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор, я не про….. Я б і у "Шансона" забрав, і ще в когось. Чому у "Супернова" забираємо? От ми написали, пишемо: "Ми хочемо забрать у "Супернова" ці частоти." А чому в інших не забираємо, наприклад? Що? А, "Супер радіо", да, "Супер радіо". Я все рівно не слухаю.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дивіться, ну, ми ж знаємо, що відбувалося: це колишні частоти "Мелодії", які потім були додані частоти …… А? Це тільки 12 частот колишні "Мелодії", в яких брутально відібрали. Решта частот були спеціально прораховані для цієї мережі. І було два конкурси: 22 і 29 грудня 2010 року. І ці конкурси, Національна радіокомпанія брала участь у цих конкурсах і мала усі підстави при нормальній владі отримати ці частоти. Але ці частоти 16 березня, за підсумками цих конкурсів, причому за жодних обставин, в жодній мережі не нарізалися таким чином, що 24 години мовлення у 24 обласних центрах: Республіка Крим, Севастополь, Київ – повне забезпечення, повний пакет. І 16 березня було ухвалене рішення Національною радою про передання цієї мережі ДП "Новий обрій" - концепція "Супер радіо".
І потім, ми знаємо, що на цих хвилях крутилося, чим вони відрізнялися і що робиться там. Ми чули і про заяви Національної спілки мовників і таке інше. Але всі прекрасно розуміють, що те, що могло при нормальних умовах…Я перепрошую, "Криворіжсталь" теж колись проводився конкурс…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас перепрошую. Я аби вам зараз розказав, що крутилось на Національній радіокомпанії про Януковича в період 2010 – 2014 року, то краще ви спокійніше себе тут ведіть. Бо усі стали герої і майданівці великі, що в новинах боялися слово сказати про Майдан чи про Революцію. Значить, ніхто зараз не застерігає від того, що Національне радіо треба робити і давати частоти.
Я найбільше за це боровся, коли всі мовчали і ходили, там, не буду говорити, що робили, владі цій. Питання стоїть у наступному: як в сесійній залі я як голова комітету поясню, що ми забираємо в цієї компанії. Тобто мені треба принцип. Або ми всіх переглядаємо, які неправильно були зроблені, або ми подаємо в прокуратуру і відкриваємо кримінальну справу проти членів Нацради, які за це взяли хабарі. Ну от який? От ми сіли і вирішили, що ми в однієї забираємо, а решта не забираємо. Розумієте? Наведіть мені хоч один раціональний аргумент, як мені пояснити. Ігор доповість, поясне мені як комітету, чому я закликаю Верховну Раду забрати саме у цієї радіокомпанії саме ці частоти. То, що передати Національній радіо, я поясню, чому треба передати Національній радіокомпанії. А як пояснити, чому в них забрати? Оце питання. Я тут союзник ваш.
КОНДРАТЮК О.К. А завтра прийде хтось інший до влади – забере в іншого.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ну що "два слова"? Я знаю, що Національна радіокомпанія… активно треба було 4 роки назад боротися з Нацрадою, а не зараз розповідати.
АВРАХОВ Т.Г. Я думаю, що Національна радіокомпанія спроможна сказати. І ніхто інший, як ми, активно боролися за частотний ресурс. Ми брали…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, знищуючи Броварський радіопередавальний центр активно боролися.
АВРАХОВ Т.Г. Броварський радіопередавальний центр распилял концерн. І ви знаєте, з якою метою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, за вашою згодою. Я бачив документи.
АВРАХОВ Т.Г. А ви згоди моєї там бачити не могли. Давайте казати правду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну прокуратура подивиться.
АВРАХОВ Т.Г. Да, я дуже втішений буду, якщо ми підіймемо це питання і побачимо, де це Національне радіо давала згоду на розпил Броварського радіопередавального центру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Розслідуємо, так.
АВРАХОВ Т.Г. Це буде дуже цікаво подивитися. Що стосується позиції Національної радіокомпанії і цього частостного ресурсу. Цей конкурс мало чим відрізнявся від інших. І це теж правда. Але, я хочу скати тільки одне. Ми судилися з Національною радою з приводу їхніх рішень і готові ще раз іти в суд. Є стаття 37 Закону, пункт г), ви його знаєте, "Зміна за рішенням суду". Ми готові боротися в суді за це питання. І давайте казати правду, як ухвалювалося рішення, і не забувати. Наш всім знайомий Карпенко прийшов і сказав: "концепція". Яка концепція цього "Суперрадіо"? 80 на 20.
От під ці 80 на 20…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, ну, це детский лепет. Ми знаємо, як приймалися рішення по всіх радіокомпаніях. І я десять років розповідаю, що це треба зупинити. Навіщо ви мені розповідаєте, як Нацрада приймає? За хабарі приймає Нацрада! Ми що, не знаємо як вона приймає?! І, на жаль, наша рідна влада до сих пір не підписала недовіру четвірці від Президента, що треба було всіх вісім погнати, ще й справи відкрити. Ви тут умнічаєте, мені розповідаєте, як Нацрада приймає! Я краще від вас знаю, як вона приймає ці рішення!
Хто за цю постанову, прошу голосувати. Хто за – три. Хто проти – три. Дякую. Рішення не прийнято.
Наступне питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не пройшло. Три – "за", три – утрималось. Чотири голоси треба, щоб пройшло рішення.
Йдемо далі. Про включення до громадської ради Комітету з питань свободи слова та інформації Романюк Оксани Миколаївни, виконавчого директора Інституту засобів масової інформації та ………Віктора Івановича, секретаря Національної спілки журналістів України.
Шановні колеги, у нас по громадській раді, у нас… Друзі, хто на попереднє питання приходив і є натхнення і можливість сконцентруватися над своїми питаннями, може сконцентровуватися, ми не затримуємо. Друзі, я кажу, кого ми запрошували на попередні питання, може сконцентруватися над вирішенням своїх питань. Ми далі працюємо над питаннями.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, ми, дивіться, по плану, по розкладу нашої роботи. Друзі, у нас по розкладу… Давайте діяти таким чином. У нас, Ігор, в нас три тижні вихідні, я думаю, що вони не будуть три тижні вихідні. Друзі, можна заспокоїтись трішки? Три тижні, ще би прийшла би Олена і ……..
МІРОШНИЧЕНКО І.М. В нас Комітет перетворюється на медіалобі, розумієте, тому ми жодне рішення тут ухвалити не можемо. Тому що, коли у нас у Комітеті сидять не депутати, а люди, які представляють інтереси того чи іншого медіаолігарха, то жодне рішення тут не пройде.
Коли я кожного дня чую від людей: "Закрийте інформаційний простір", - ми його не можемо закрити. Кожного дня чую від людей, які вимагають від депутатів забезпечити пропаганду, національний підтекст. Як ми можемо забезпечити пропаганду? "Брат – 2", "Брат – 3" "Менти", "Солдати", "Мы из будущего" - оце контенкт, який у нас на телебаченні сьогодні. А ви хочете, щоб ми сьогодні щось ухвалювали?! Національна радіокомпанія - мені байдуже, яке вона політики вела. Наше завдання - щоби вона була проукраїнською зараз. Якщо у нас парламентсько-президентська республіка, ми маємо це забезпечити і гарантувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А мені не байдуже. Мені байдуже, щоб ті люди, які …… тому не байдуже. Треба робити, щоб всі люди виконували закон і діяли в цей спосіб. Бо коли у нас вже скоро сорок п'ять мільйонів буде тих, хто на Майдані проти Януковича бився, то це вже трошки буде страшна контрреволюція. Бо вже я боюся: куди не попадаю - одні революціонери нападають на мене і питають, де я був вночі, коли обстрілювали. Я там, правда, стояв і Ігор стояв, значить, а тепер виходить що 99 відсотків боролися і кидали запалювальну суміш.
РАУПОВ Р.Б. Можна я декілька слів?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РАУПОВ Р.Б. Я вибачаюсь, я ні до якого лобі не належу і з першого дня долучився до повалення режиму Януковича. І я теж зацікавлений в тому, щоб Національне радіо отримало таку підтримку, про яку ми зараз ведем мову, але ж в інший спосіб: через суди, через правові механізми, не інакше. Чому? Тому що революційна доцільність - вона нас заведе не туди, до чого ми прагнемо. Оце моя позиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, є пропозиція. У нас є дискусія у фракціях, є дискусія у парламенті. Давайте перенесемо цю дискусію у парламенті.
Значить, наступні три тижня у нас не сесійні. Але я переконаний, що, напевно, якийсь тиждень буде сесійний. Тому давайте таким чином. Ми 14, 21, чи яке ти казав? 14 і 21 фіксуємо як засідання. 14 і 21, але, очевидно, що ситуація буде мінятися. Тому що нагальна потреба в пленарному засіданні буде більша. Я так думаю, що, можливо, із цих три тижні, що у нас заплановані несесійні, я думаю, що буде у нас, напевно, якийсь тиждень сесійний. Тобто працюємо поки в режимі такому. В ті дні, коли сесія працює у пленарному режимі, у нас комітет. Якщо в пленарному не працює, ми не проводимо. В разі необхідності, якщо виникне якесь питання, можемо попрацювати.
Залишається у нас проблема, може, не комітетівських, а таких нарад - те, що ми говорили. По Зурабу ми говорили, може, треба, дійсно, по президентських дебатах зібратися. Чи ми там делегуємо якусь частину, хто найбільш зацікавлений і компетентний в цій історії. І подивимося, як піде справа у нас із Законом про Суспільне мовлення і роздержавлення. Так само треба тоді і просити Олега Наливайка, очевидно, в тій чи іншій частині нам треба якусь створювати, і, напевно, тоді і Сича просити, щоби ми спільно з урядом і в частині роздержавлення і Суспільного телебачення якусь спільну групу створили, тому що там роботи не початий край. Тобто там і роздержавлення треба, пілоти. Хто ті пілоти, як ті пілоти? Рік робить, і, скажімо, у справі Національної телекомпанії тоді вже, я думаю, що там м'яч на стороні уряду, більше вже хай він ініціює, ми просто долучимося до роботи, а уряд уже хай разом з вами там працює. Ну, безумовно, що із залученням громадськості, бо інакше ми не зробимо.
_______________. Пан Томенко, а чи буде завтра винесений закон на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, формально в порядку денному на тиждень він стоїть. Але, враховуючи те, що у нас, ви бачите, така ситуація, що інколи можуть, наприклад, внестись. Якщо завтра внесеться ще, наприклад, я рахував перед нашими законами ще питань шість-сім, фізично можемо не дійти. Там друге читання і так далі. Ми десь по другому читанні стоїмо чи восьмі, чи дев'яті. Тому вірогідність висока, але як ситуація буде розгортатися. Ну, є ще така обставина, як ви бачите, сьогодні ми перенесли Нацраду, бо в нас не було фізично голосів. Тобто зараз важко спрогнозувати, як воно буде. Я то буду апелювати до того, що в нас, ми ж тоді консенсусом фактично рішення приймали, в нас і Регіони підписались, і Комуністи підписались. Комуністи не голосують, ви знаєте, тобто, вони не будуть голосувати поки ми дачу не повернемо Симоненку і офіс, а Регіони – невідомо, як вони будуть діяти. Да, Миколо, прошу.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я хотів просто поінформувати всіх членів комітету, що 9 квітня 2014 року відбулася конференція: "Європейські стандарти. Надання послуг транскордонного мовлення. Свобода отримання про те, що інформація в Україні – законодавчий аспект". За результатами цієї конференції і за участю учасників конференції, в тому числі й європейських експертів, причому там був голова ЕПРи – це організація, яка об'єднує всі регулюючі органи Європи, було підготовлено проект роз'яснення комітету щодо порушення, щодо порушених на конференції питань. Пропонується затвердити рішенням комітету такі роз'яснення і опублікувати їх веб-сайті комітету. Ці роз'яснення там роздавалися всім учасникам конференції і ми можемо зараз за це не голосувати, можете ознайомитись, я віддам Миколі Володимировичу ці роз'яснення, або може їх підтримати, оскільки, це готувалося разом, на цій конференції під егідою Ради Європи, як ви знаєте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, зараз ми це маємо подивитися. Давайте таким чином. Є тут документ, давайте ми його подивимось і на наступному засіданні приймемо рішення і принагідно дякуємо Миколі за те, що він активно працював і забезпечив проведення цієї конференції, оскільки ми в такій ситуації, не простій були, і не всі члени комітету могли взяти участь в цьому засіданні. Значить і я назвав, але ми не зафіксували позицію, в нас на сьогоднішній день ми не чіпали фактично структуру громадської ради з питань свободи слова, оскільки тут ми демократи, якщо якась серйозна медіа організація пропонує людину, значить, ми її включаємо. Нагадаю, громадська рада до нашого засідання розглядає ці питання, делегує сюди людей і висловлює точку зору.
У нас є дві пропозиції: перша пропозиція у нас … де Вікторія? Від Інституту масової інформації - Вікторія Сюмар була. Зрозуміло, в неї зараз робота і своя посада. Значить, з нею ми співпрацюємо активно.
І є пропозиція. Сюди до нас в Раду від Інституту масової інформації включити Романюк Оксану Миколаївну. І Національна спілка журналістів просить Набруска Віктора Івановича включити, щоб він теж був.
Таким чином, ми на … ну, фактично на одну людину збільшуємо. Всі решта залишаються ті члени Ради, які в нас є. Хто хоче, я вже говорив і іншим медіаорганізаціям, питань нема, ми зацікавлені. Чим більше буде активних діячів, – тим краще. Якщо нема застереження, давайте проголосуємо, для чистоти експерименту.
Хто за включення двох нових членів Ради, прошу голосувати. Одноголосно.
Дякую, друзі, за роботу. Наступне засідання тоді оголосимо по ситуації, яка буде з пленарним тижнем.