Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 21 травня 2014 року

Веде засідання голова Комітету М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доброго дня! Будемо розпочинати роботу. Хочу нагадати вам, що дискусія стосовно оновлення і нового життя нової Національної ради з питань телебачення і радіомовлення ведеться вже кілька місяців. І дискусія про нове дихання Національної Ради з питань телебачення і радіомовлення ведеться протягом останніх кілька місяців. І як відомо, 17 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до Закону про Нацраду, якою ми дали можливість у Верховній Раді автономно самостійно визначати долю своєї четвірки.

7 травня закон надруковано і набув чинності. І в "Прикінцевих положеннях", як відомо, міститься норма, якою ми в силу обставин, які склались сьогодні у країні, і необхідності якнайшвидше зробити повноцінною і ефективною діяльність Нацради, скоротили разово на це обрання Національної ради термін подачі документів з 21 до 10 днів після оприлюднення закону.

У відповідності до цієї норми Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова звернувся до депутатських груп та фракцій, громадських організацій - і відповідно ми завершили збір документів кандидатів на заміщення вакантних посад членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Натомість хочу вас поінформувати, - до персонального складу  пізніше дійдемо, - що аналіз всієї сукупності нашого законодавства, на жаль, тут ми скоротили. А є певні речі, які ми зобов'язані пройти. І, таким чином, ми входимо в достатньо тривалий період дискусії стосовно оптимальних і найбільш ефективних професійних членів Нацради від Верховної Ради. Тому сьогоднішня фактично мова йде про сьогоднішню презентацію цих кандидатів, які претенденти можуть висловитися.

Ми проаналізуємо і на наступному засіданні будемо голосувати. Хоча ви знаєте нашу позицію, присутніх всіх тут депутатів, що  ми вважаємо, що якщо документи і вимоги адекватні, то це не наша місія, а місія Верховної Ради України як єдиного представницького органу.

Натомість поінформую вас, що відповідно до діючого антикорупційного законодавства всі з вас, хто стануть членами Національної ради, а зараз є кандидатами, всі проходять так звану спецперевірку. Спецперевірка здійснюється управлінням, тобто організовується управління кадрів - Секретаріат Верховної Ради, і відповідні інституції 14 днів перевіряють вас, що ви, значить, нажили чесним чи не чесним трудом, значить, і інші речі. І ми, щоб не створити нам проблему, значить, ми вважаємо, що до моменту завершення спецперевірки ми не можемо вносити голосування до Верховної Ради, щоб не створити потім проблеми собі.

Тому 19 травня ми передали документи і, значить, сподіваємося, що в цей термін всі контролюючі структури подадуть свою інформацію стосовно конкурентів до Управління кадрів Верховної Ради, і ми, маючи уже, так би мовити, чітку позицію, що, наприклад… Ну, я сподіваюсь, що так ми і отримаємо інформацію, що немає до кожного з кандидатів, немає жодних застережень, ми тоді можемо абсолютно спокійно виносити це питання на засідання Верховної Ради. Наш прогноз є такий, що мова йде про, умовно кажучи, до середини,  десяті числа червня. Десяті і середина червня. Значить, ми, думаю, успіємо. Ну, будемо старатися, будемо старатися, щоб якнайшвидше це було, десь до 19 червня щоб ми це зробили.

Тепер інформація, інформація організаційного характеру. Значить, Апарат проаналізував всі документи в тій частині, що входять в повноваження нашого комітету. Значить, і в нас виникла колізія, як би мовити, з одним поданням. Значить, ми активно день сьогодні працювали. І, на жаль, я змушений констатувати факт, що ми не підтверджуємо участь в конкурсі одного з претендентів – Анжеліки Рудницької, оскільки попереднє звернення депутатської групи "Суверенна європейська Україна",  надійшло в нас нове звернення від уповноважених представників Ігоря Єремєєва та Ярослава Москаленка, зареєстровані в Апараті Верховної Ради, де вони інформують, що вони відкликають своє подання на посаду на Рудницьку Анжеліку Миколаївну. Таким чином, ми залишаємо в нашому переліку 17 осіб із 18 осіб.

Тепер стосовно тих 17 осіб, тобто тут я не бачу необхідності голосувати, оскільки відповідно інших суб'єктів подання на Рудницьку не було. Таким чином, автоматично вона перестає бути кандидатом. Отже, ви маєте документи тепер уже при виключенні цієї позиції на 17 конкурентів.

Значить, коли йдеться про депутатські групи та фракції, значить, у нас скористалися правом висунення депутатська фракція політичної партії "УДАР", фракція "Свобода", фракція Партії регіонів  і депутатська група "Економічний розвиток".

Всі решта фракції не висували. Фракцій чи депутатських груп, от ця група, що я казав, відкликала. І фракція комуністів, і "Батьківщина" не висували своїх кандидатів. Решта у відповідності висунуті, до цього ми повернемося, ми маємо теж відповідно зобов'язання стосовно загальнонаціональних, тобто організацій, які зареєстровані Міністерством юстиції в порядку передбаченому чинним законодавством і діють в сфері медіа.

Там в нас будуть деякі питання, ми повернемося стосовно статусу організацій, які зареєстрували ще двох кандидатів, оскільки є дискусія, наскільки вони підпадають під цю категорію - таких, що зареєстровані Міністерством юстиції і діють як статусно загальнонаціональні організації.

В мене пропозиція, я до колег по комітету звертаюся, що ми пішли би за абеткою і коротко кандидати сказали би, що вони вважають за потрібне. В разі необхідності - ми задали питання, а потім,  пройшовши весь цей список із 17-ти, відповідно би ухвалювали рішення. Не буде заперечень?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович, все ж таки, мені здається, що є проблема, яку ми всі повинні розуміти, в тому числі і учасники, серед яких чи більшість моїх хороших друзів, знайомих. Але якщо ми йдемо за буквою закону, то, ну, справді, в законі сказано, є дві вимоги. Це стаж роботи у сфері телерадіомовлення, науково-педагогічний, 5 років. І друга вимога – це те, що суб'єктом подання є депутатські фракції і всеукраїнські об'єднання громадян в галузі діяльності засобів масової інформації згідно реєстру Мін'юсту. І в нас є досить багато, ну, присутніх тут претендентів. І я думаю, що претенденти самі це знають. Є досить багато людей, які знають, що ті організації, які їх подали, не є на сайті Мін'юсту. Ми повинні це зрозуміти і для себе прийняти рішення. З моєї точки зору і законодавчої це, звичайно, норма, ну, не зовсім вірна, тому що, ну, є багато організації, там міжнародних, місцевих, які теж мають право це робити, але по закону цього робити не можна. І ми маємо визначити для себе: чи ми закриваємо очі на це порушення закону всі, в тому числі претенденти, чи ми рухаємося по закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, моя пропозиція, як ми дійдемо до тих кандидатів, до яких стосується, в таблиці ви маєте це, можемо спеціально обговорити цю історію. Ми подібну ситуацію мали на попередньому засіданні. Я можу зразу сказати свою точку зору, що я вважаю, що, наприклад, я як голова комітету, доповідаючи, значить, скажу про те, що, скажімо, є моменти по відповідності, невідповідності, але я особисто вважаю, що це не є достатньою причиною, щоб ми не виносили на обговорення. Але є пропозиція… На обговорення Верховної Ради, а вона хай визначається. Але давайте дійдемо до них, тоді вже уточним. Може, самі конкуренти чи кандидати пояснять нам чіткіше свою логіку дій. Нема заперечень?

Да, Ігор,  прошу.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, шановні колеги, мені здається, що я би все ж таки підтримав Миколу Княжицького. Бо якщо ми хочемо щось міняти, в тому числі і у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, то маємо йти по букві закону. Бо ми дуже добре пам'ятаємо, які у нас були члени Нацради, які ні дня не працювали на телебаченні. І якщо є суб'єкти висунені, чітко прописані законодавством, то ми маємо, я впевнений в цьому, дотримуватись законодавства. Тобто безвідносно до будь-якого кандидата, тому що я справді впевнений в тому, що практично всі вони є поважаними людьми. І, мабуть, навіть ті  кандидати, які висуваються суб'єктами, які не прописані  в законодавстві, вони працюють на телебаченні, або працювали, і мають відповідний досвід. Але треба, щоби   вони відповідали всім вимогам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, тоді компромісний варіант пропоную. Значить, ми доходимо до такого кандидата, якщо до кандидата є претензії у членів комітету, ми голосуємо: чи розглядати таку кандидатуру, чи не розглядати.  Якщо комітет прийме рішення не розглядати,  значить, ми не розглядаємо…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Формально.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Микола Володимирович,-  це невірно…

…або ми  відразу цим кандидатам кажемо і їх не оговорюємо, тому що таких кандидатів є багато, ми не можемо індивідуально: один сподобався - другий не сподобався.

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по-перше, таких кандидатів не багато: два кандидати такі у документах, які я маю. Значить, якщо  ви наполягаєте,  ми можемо з цих кандидатів і розпочати, обговорити цю ситуацію …

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную голосувати  так, як ви запропонували, пропозицію першу: ми слухаємо всіх. Давайте проголосуємо, а тоді будемо підходити окремо до кожного кандидата, в кого які є питання, і в членів комітету. Ми не є представниками Мін'юсту, ми не є представниками такого  Антикорупційного бюро і так далі.  Ми повинні  вислухати всіх, хто подали. І  якщо документи є подані вчасно і  належно, то тоді давайте розглядати кожного конкретно.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, але тоді будь-яка людина могла подати документи. Нащо тоді ця норма в  законі? Ну для чого ця, чому?  Тоді маємо сказати: так. …

КОНДРАТЮК О.К. Микола Леонідович, ваша пропозиція яка?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Моя пропозиція - проголосувати. Якщо більшість  вважає, що ми закриваємо очі на норму в законі, що це мають бути всеукраїнські об'єднання, зареєстровані в Мін'юсті, о'кей, давайте так діяти,  свідомо йдучи на порушення закону.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ми маємо просто зрозуміти, що якщо ми підемо на порушення таки закону,  то це означає, що на наступному конкурсі можуть подати свої кандидатури будь-які громадські організації,  які жодного відношення ні до медіа, ні до телебачення не мають. Тобто  норма чітко прописана, якби   вона була розмита – це одне.

Ну тому я наполягаю так само, що …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз я поставлю на голосування, але я вважаю, що ті люди, які подані, і організації, вони ж мають  право, у нас же демократична      система координат, хоч пояснити, сказати, і ми їх послухаємо, може, вони наведуть якісь переконливі  аргументи стосовно цих організацій і скажуть, як вони бачать логіку своєї участі в конкурсі.

Тому я першу пропозицію ставлю про те, що заслухати всіх і після заслуховування ухвалити відповідне рішення, кого ми рекомендуємо на розгляд Верховної Ради. Хто за такий підхід, прошу голосувати. Хто «за»- 4.

Хто за те, щоб виключити з переліку обговорення тих людей, що подані не загальнонаціональними організаціями, а зареєстровані реєстром Мін'юсту, прошу голосувати. (Ти визначись: ти за "белых" или за "красных"). «За» - 3.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Так це вже інше питання: чому їх включили, порушуючи закон. Це вже питання до тих, хто включав в перелік цих людей.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми починаємо працювати по-новому відразу з брехні в присутності всіх чесних, порядних людей. Це абсурд!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Леонідович, не нервуйтеся, і так в країні нервова ситуація і так далі, спокійно. Тут таке враження, що хтось тут заплатив гроші, лобіює когось, тут 17 кандидатів, шанси у всіх рівні: приблизно між нулем і одиницею.

Давайте тоді почнемо з тих кандидатів, оскільки ми не прийняли жодного рішення. Нагадаю, нам треба, сім нас присутні, чотири голоси в нас, ми не прийняли жодного рішення. Давайте ми тоді уточнимо наших кандидатів, до яких апарат має претензії.

Клітна Наталія Іванівна, віце-президент Асоціації правовласників та постачальників контенту. Подання Асоціації правовласників та постачальників контенту, як пишуть працівники Апарату, не відповідає вимогам статті 5 закону. Тобто ця організація не є загальнонаціональною і не зареєстрована у відповідності до Мін'юсту.

Наталія Іванівна є? Прошу.

КЛІТНА Н.І. Є. Я можу виступити?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хотів, якщо ви знаєте вимоги закону, яка логіка ваша була організації, ваша, подаватися, розуміючи, що це не відповідає статті 5 Закону про Нацраду?

КЛІТНА Н.І. …що наша організація здійснює діяльність саме в сфері телебачення та радіомовлення, членами асоціації являються провайдери програмної послуги - супутникові телеканали. Тому вся наша професійна діяльність саме в сфері телебачення і радіомовлення згідно до статутних ….. асоціацій.

І я так вважаю,  що саме в законі я не бачила такого, що організація повинна бути зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Там, дійсно, є норма про те, що суб'єктом подання можуть бути громадські організації громадян, засобів масової інформації. Є деяка колізія в законодавстві, тому що насправді Закон про  Національну раду приймався до того, як приймався Закон про громадські об'єднання. У 2012 році в нього були внесені  зміни. І  взагалі, з нашої точки зору, розглядати саме, хто має бути суб'єктом подання, то є законодавчі  колізії. Тому ми зверталися до  голови комітету Миколи Томенка, щоб саме, коли вносили зміну в  Закон про Національну раду, також це питання врегулювали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, які запитання, ідеї …

КЛІТНА Н.І. Тому що коли був у 2012 році прийнятий Закон про громадські об'єднання, там також було визначено, що  громадське об'єднання – це   не тільки громадські об'єднання громадян, а також є об'єднання юридичних осіб.    

Є колізія  законодавства. Тому це питання  потребує врегулювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Леонідович, ви ініціатор, які ідеї у вас є? Ви ініціатор відсіву, які ідеї у вас? Я ще раз кажу, що я залишаюсь на своїй позиції. Значить, я вважаю, що ми не порушуємо законодавства і правового устрою української держави, якщо послухаємо всіх 17 і запропонуємо Верховній Раді визначитися. От я не відчуваю того, що ми  діємо всупереч правовій свідомості, культурі і правовому устрою. От немає в мене такого відчуття. Якщо в когось є відчуття,  наведіть ці аргументи, тим більше що від нашого голосування, м'яко кажучи, нічого не залежить. Голосування буде у  Верховній Раді в 226 голосів.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У даному випадку ми не про відчуття говоримо, а про норму закону.

В законі чітко сказано: суб'єктами права подання кандидатур на посаду члена Національної ради є депутатські фракції у Верховній Раді  України та (або) всеукраїнські об'єднання громадян в галузі діяльності засобів масової інформації. Є реєстр Міністерства юстиції, де вказані ці всеукраїнські об'єднання громадян в галузі діяльності засобів масової інформації. От і все. Це  норма закону, а не відчуття.

Притому я погоджуюсь з тим, що ця норма закону не є досконалою. Більше того, хочете  вислуховувати – давайте вислуховувати. Серед тих, ще раз кажу, там, з моєї точки зору, більше, ніж двоє людей, серед них є багато тих, кого я особисто підтримую як член комітету. Але не сказати про це буде не чесно. І ми повинні  всі сказати, що ми разом, солідарно йдемо на порушення закону. Тому що в когось є відчуття.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми не просто солідарно, ми це скажемо під час представлення, як ми це говорили на попередньому засіданні, коли діючі члени Національної ради в нас мали проблеми по багатьох позиціях, і ми це казали у сесійній залі - і сесійна зала визначалася.

Так само ми скажемо, що є претензії до двох кандидатівь, стосовного того чи іншого, і сесійна зала нехай визначається. Ми маємо щоденно під час засідання Верховної Ради до сотні таких ситуації, коли є двозначне тлумачення двох норм законів: одного раніше прийнятого, одного - пізніше. Тому я теж не вважаю, що це велика трагедія, щоб ми не починали це робити.

БАГРАЄВ М.Г.  Ми можем сказать об этом в зале?

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, не "можемо" - ми зобов'язані це сказати. Ми це скажемо у залі.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто, Микола Володимирович, після однієї революції почали порушувати закон, тепер після другої робимо те саме. Якщо ми для цього тут зібралися, давайте це робити.

БОНДАРЕНКО О.А. Николай, мне кажется, что совмещение депутатских сейчас полномочий, которые у нас в зале есть, гораздо большее нарушение, когда люди не сдают мандаты, работают по 2-3 месяца, совмещают должности в администрации, губернаторов и так далее. Мне кажется, это более глобально, если мы говорим про нарушение закона.

А если мы здесь говорим, давайте будем выносить в зал или по-другому поступать. Этих людей мы голосуем или не голосуем. Нас сейчас вы ставите перед фактом. Мы всех допустили до конкурса… Что мы должны делать? Тогда их не надо было  сюда включать в конкурс.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, ми за це не голосували, щоб когось включати чи ні. Ми перший раз з цього приводу зібралися. Апарат підготував матеріали. Ми повинні визначитися, чи закриваємо ми очі на норму закону чи не закриваємо – от і все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Є пропозиція… 70 людей чекають нашу серйозну фундаментальну дискусію. Ми рухаємося по абетці, і стосовно цих двох кандидатів, якщо визріє у вас до кінця ідея якась свіжа, оскільки вони не прийняли жодного рішення, до неї ще раз повернемося.

Бурмака Марія Вікторівна, процесор кафедри кіно і телемистецтва Інституту журналістики. Суб'єкт подання – Всеукраїнська асоціація телеглядачів. За документами, що ми маємо в Апараті по оформленню документів та вимог відповідно до статті 5 Закону про Нацраду, претензій немає. 

Пані Марія, прошу коротенько.

БУРМАКА М.В. Мене звати Марія Бурмака. Про творчі досягнення в галузі… в терені громадської діяльності ви знаєте. Про наукову діяльність і викладацьку діяльність є в біографії. Професор Київського університету, кандидат філологічних наук.

Головними і пріоритетними, я вважаю… я не буду представляти зараз детальну програму, оскільки в разі обрання мене і інших кандидатур, я вважаю, що це командна робота, що це  робота людей,  які повинні дійти спільної позиції.

З головних пріоритетів це ініціювання Закону про державну політику. Як я вважаю, це є дуже головне доручення до концепції взагалі створення державної політики і стратегічних завдань в цьому зв'язку. Головним завданням є артикулювання стратегії захисту вітчизняного інформаційного простору. Це завдання і це проблема, яка стоїть  нагально прямо тепер.

Відповідно до цього пріоритети. Наскільки мені здається дуже правильним, що, власне, прийняття цього закону і створення концепції державної політики є основним критерієм для інших рішень, які має планувати, приймати Нацрада. По-перше, це формування стратегії. А з іншої сторони, це аналіз взагалі стану галузі і ревізія звичайно з контролюючими органами розподілу частотних ресурсів.

Серед пріоритетів це сприяння впровадженню суспільного телебачення і створення закону. Це створення національного продукту, створення механізмів захисту цього національного продукту,  захист журналістів, унеможливлення монополістів в інформаційній галузі, ну і прозорість прийняття рішень і створення  механізму для     озвучення громадськості і до обговорень, і до прийняття рішень Нацради. Тобто це головні стратегічні завдання, які основані на певній позиції, що має бути зартекульовано у концепції державної політики і прийнятті закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є запитання до пані Марії? Немає?

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. У мене є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Маріє, ви… ну, просто було досить багато дискусій там з приводу різних членів, претендентів. Ви викладаєте в Інституті  журналістики, наскільки я розумію?

БУРМАКА М.В. Так.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тому що там хтось писав, що ніби це неправда. А що ви викладаєте і де?

БУРМАКА М.В. Я викладаю техніку мовлення і студійний практикум на Кафедрі кіно і телемистецтва Інституту журналістики Київського державного університету.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Друзі, якщо нема запитань, рухаємося далі.

Герасим'юк Ольга Володимирівна, Заслужений журналіст України, народний депутат п'ятого-шостого скликань. Кандидатуру її запропоновано депутатською фракцією політичної партії "УДАР", Національною спілкою журналістів, Організацією "Європейська медіаплатформа". І в нас ще, я забув поінформувати, до нас звернулися громадські організації, і їх, я зараз не пам'ятаю, більше 10. Тринадцять, які підписали таке до нас звернення, і до Верховної Ради меморандум, де вони пропонують свої принципи. І підтримали із (ну, тоді 18, тепер – 17), 6 кандидатів. Герасим'юк Ольга Володимирівна одна із тих, кого ці організації підтримують. Київський університет факультет журналістики, Дипломатична академія. Можна я не казатиму скільки років ви працюєте на телебаченні, бо для жінок це не…

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Чому? Це моя гордість: 30 майже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу.

ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Шановний пане Голово, шановні члени комітету, колеги! Я, по-перше, хочу подякувати громадським організаціям, які виробили меморандум спільний, де визначили критерії добору членів майбутньої Нацради. І вдячна їм за те, що вони дали мені таку честь - бути серед тих шести достойних кандидатів, яким довіряє медіаспільнота. Так само вдячна і фракції "УДАР", яка почула голос громадськості і підтримала мене як одного з кандидатів, яким довіряє медіаспільнота.

30 років, як уже тут було сказано, моєї роботи в медіа, починала із обліковця листів і дійшла до генерального продюсера одного з найбільших національних каналів, працювала на радіо. Знаю як творчу роботу, так і управлінську роботу. 7 років працювала в Парламентській асамблеї Ради Європи у підкомітеті з медіа, тому європейські стандарти в підходах до регулятора, до принципів формування інформаційного середовища і ринку я поділяю, безперечно.

Також як людина, яка, ну, далека від корупційних схем і яка знає законотворчий процес, я була би рада, звичайно, бути обраною і представити парламент у новій Національній раді з питань радіо і телебачення, щоб просувати проблеми ринку, підтримувати мовника, споживача в першу чергу, безперечно. А також маю серйозний план того, як би ми могли реформувати цю роботу, оскільки сьогоднішній день ставить перед Національною радою нові, особливі виклики. Вони навіть відрізняються від тих, про які ми говорили ще рік тому.

В першу чергу, я гадаю, що Національна рада повинна включити в роботу над формуванням нової державної концепції розвитку інформаційної політики, виробити нове законодавство у цій сфері. Так само на порозі ми стоїмо переходу на "цифру", і це буквально лишається не багато часу. Сьогодні нам потрібно ревізувати ту реформу, яку ми пропонуємо ринку і споживачеві, щоб забезпечити рівні права і можливості для мовника, а також для споживача в цей період, щоб ми могли точно знати, що усі на ринку мають рівний доступ до розподілу мультиплексів, щоб ми могли провести чесну кампанію, якої досі не проводили, щодо інформування споживача, що таке перехід на "цифру", щоб це було прозоро, чесно і зрозуміло.

Я так само думаю, що  нам потрібно буде провести прискіпливий аудит всього зробленого досі. Ми повинні сформулювати наново питання інформаційно-національної безпеки, визначити правила роботи в умовах агресії, до якої ми  були не готові.

І на сьогодні нам потрібно сформулювати так само в умовах економічної кризи критерії розвитку і підтримки українського ринку у  галузі, щоб ми могли підтримати можливості для виробництва вітчизняного виробника. Так само забезпечити обов'язково чесну конкуренцію, яка тільки і є основою для підвищення якості, і  спонукати виробника до  нової якості.

Нацрада сьогодні має  відмовитися обов'язково від каральних функцій і повинна повністю очиститися від корупції, забезпечити всім прозоре ліцензування  і  контроль за тими мовниками, які отримали ліцензії, який буде далекий від кланової боротьби між політиками. Тобто повністю каральна функція має знятися:  регулятор - так регулятор.

На мій погляд, Нацрада нова має презентувати, зробити презентацію прозорого регулювання цієї сфери, ясну і  зрозумілу процедуру ліцензування. Громадськість повинна контролювати правила і процедури, які будуть запровадженні, які мають бути переглянуті в Національній раді, оскільки до громадськості сьогодні особлива довіра, і її право бути поряд, доповідати, обмінюватися з Національною радою - потреба знизу, так би мовити. Ми повинні реформувати, очевидно, громадську раду при Національній раді, дати їй можливість бути поряд при виробленні рішень і впливати на них.

Так само я вважаю, що структура Нацради досить роздута, її треба переглянути і  застосовувати всі технологічні інноваційні можливості для того, щоб зробити її ефективною, щоб доступ до інформації і до всього, що  відбувається в Нацраді, був відкритий       згідно Закону про доступ до публічної інформації. Так само, очевидно, варто сказати, що сфера регулятора і його відповідальності лежить на трьох китах. Це глядач, ринок і держава. І в цій тріаді я би віддала перевагу першій. Глядач має право на повну, достовірну, оперативну, якісну інформацію тими мовами, які розвиваються вільно і на рівні, при безумовній єдиній державній українській мові.

Інформація має бути безпечна, не принижувати національні, релігійні, світоглядні точки зору всього суспільства. Також ми повинні як Нацрада, ми би були повинні думати про те, щоб не зникали старі засоби масової інформації, а виникали натомість нові. Щоб для них виникала можливість такої праці. Щоб ми могли захистити регіонального мовника, який сьогодні справді потребує підтримки Національної ради.

Ринок має регулюватися законами, але повинна бути розвинута дуже серйозно саморегуляція і безперечно, конкуренція, яка єдина, лише чесна конкуренція, за правилами, без тиску. І Національна рада жодним чином не може тут виступати так, як вона виступала досі. Ми повинні дослідити цей ринок і правильно навчитися регулювати його.

А так само потрібно реагувати на нові потреби ринку, тому що виникають нові інноваційні конвергентні види медіа. І ми повинні думати про те, як Національна рада повинна гнучко реагувати на їхні виникнення і на їхні потреби.

Так само є багато проблем і з законодавством. Як людина, яка працювала багато у Верховній Раді, я знаю цей процес. І я вважаю, що буде дуже правильно, коли Національна рада буде дуже тісно співпрацювати з Комітетом свободи слова, в якому я, до речі, і починала свою каденцію, і ми починали виробляти Закон про суспільне телебачення тоді. Національна рада повинна співпрацювати у виробленні законів, у вдосконаленні всіх тих законів, які будуть працювати на благо того, що я вже тут говорила. Так само ми повинні створити реальне суспільне телебачення. Це завдання Національної ради.

Я всі свої документи, в яких говориться про мої там професійні можливості і досягнення, надала. І вдячна вам за увагу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую пані Ользі.

Колеги, є запитання? Немає. Рухаємося далі.

Гріцак Костянтинович Іванович – директор Телекомунікаційної палати України Подали: Незалежна асоціація телерадіомовників, Телекомунікаційна палата. При цьому роблю застереження, що Телекомунікаційна палата не відповідає вимогам статті 5 закону, але достатньо є одна організація – Незалежна асоціація телерадіомовників, яка відповідає статусу. І так само цей кандидат підтримується учасниками Меморандуму. "Правознавство", Національна юридична академія Ярослава Мудрого, стаж роботи - понад 10 років.

Пане Костянтин, прошу.

ГРІЦАК К.І. Дякую.

Гріцак Костянтин, 42 роки. Вища освіта юридична. В галузі працюю близько 16 років. Невеличкий час працював на медіаканалах. А основну частину присвятив роботі у сфері платного телебачення. Зараз працюю  в Асоціації "Телекомунікаційна палата України". Член громадських рад при Держтелерадіо, при Національні комісії з питань регулювання зв'язку, член робочої групи з питань розробки нової редакції Закону про телебачення та радіомовлення.

З чого я виходжу? Виходжу я з того, що нам потрібно змінити відношення до Національної ради як фіскального чи карального органу, а навпаки, це повинен стати регулятором, як таким універсальним майданчиком, на якому індустрія буде виробляти найважливіші рішення. Методи, якими це буде досягатися – це пошук компромісів і балансування інтересів між основними учасниками цього ринку, перш за все – споживачами, телекомпаніями і державою.

А кінцева мета діяльності Національної ради полягає у забезпеченні плюралізму думок та прозорої конкуренції у сфері телебачення та радіомовлення. Серед основних завдань Національної ради на найближчий період вважається реальне запровадження громадського телебачення.

Друге – це розібратися і прийняти правильні виважені рішення в сфері запровадження цифрового телебачення.

Третє – це лібералізація регулювання, яка здійснюється в сфері телерадіомовлення, зокрема, це спрощення ліцензування і відмови від тих видів ліцензування, які зараз, ну, є неадекватними як метод державного регулювання.

Але, не останнє, але основне з завдань я бачу – це змінити культуру   культури Національної ради, про те, щоб, як я сказав, що це вона перестала бути с фіскального, карального органу, а була більш лояльно налаштована до індустрії. Для цього необхідно запровадити прозорість в прийнятті рішень, так званий режим відкритих дверей; це мотивувати рішення, які приймає Національна рада, обов'язково; відмовитися від ганебної практики попередніх погоджувальних рад, коли приймались рішення кулуарно і те, що нам необхідно запроваджувати – це співрегулювання і саморегулювання. В цьому ключ успіху нашої індустрії.

Серед основних завдань на найближчий період, вважаю, це: розробити план діяльності Національної ради як мінімум до кінця 2014 року, а краще до кінця 2015 року; внести адекватні зміни до плану розвитку національного телерадіопростору; здійснити аудит прийнятих національно рішень, в тому числі і виявити в них особливо корупційну складову, і переглянути ці рішення; вирішити деякі актуальні питання для індустрії, наприклад, ліквідація так званих адаптаційних списків, і спільно з індустрією розпочати дискусію щодо універсальної програмною послуги.

Актуальним є також питання - і це треба з цим не гаяти, – це питання регулювання нових медіа, нових конвергентних медіа, які вже зараз набувають велику популярність в Україні.

І важливий напрямок роботи – це зміни до законодавства, це для того, щоб Національна рада стала активним учасником роботи над новою редакцією Закону про телебачення та радіомовлення, яка проводяться комітетом. Тут повинна бути дуже тісна співпраця.

Ну це, якщо коротко сказати про себе. Хочу сказати, що я дуже мотивований працювати в Національній раді. Я хочу принести реальний внесок в індустрію, в розвиток України. І мені здається, що я маю на це певні… хотілося би принести користь. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є питання? Думки? Пропозиції? Я зрозумів, висловите ви у голосуванні підсумковому, значить, свої думки і пропозиції.

Рухаємося далі. Ільяшенко Олександр Борисович – директор "Капіталінвест", за сумісництвом "Прима-фільм", Всеукраїнська асоціація дитячого та юнацького телебачення, Донецький політехнічний, стаж роботи - 5 років. Олександр Борисович, прошу.

ІЛЬЯШЕНКО О.Б. Добрый день. В телеиндустрии я с 2004 года. В 2004 я возглавлял телеканал НТН, то есть принял его с нуля. И в 2008 канал вошел в семерку…

Это компания "Капиталинвест". Были инвестиции в областное телевидение. Это компания "Рівне-1" (город Ровно), компания "Союз ТВ" (город Житомир). В 2012 году возглавил компанию "Прима-фильм", "Продакшн студию". Было создано несколько картин, в том числе и сериальных. Также на сегодняшний день возглавляю Международный фонд "Единый мир".

Что касается работы в Нацсовете, то говорить не буду много, потому что уже сказано. И я, наверное, соглашусь с тем, что было. Но я все эти 10 лет находился, скажем так, по ту сторону баррикад работы с Нацсоветом.

И самое главное, что вижу на сегодня  задачу - это установить партнерские взаимоотношения между телерадиокомпаниями и Нацсоветом. Потому что в том загоне, на котором сегодня находиться телекомпании, невозможно построить сильную телеиндустрию. А раз так, то невозможно и говорить о какой-то информационной безопасности.

В основном задача - это создать дееспособный орган. И готов работать в команде единомышленников. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, які запитання є до Олександра Борисовича? Аналогічно діємо, так, як ми домовилися, тоді пізніше повернемося до ситуації з цими, дискусійними, у нас  кандидатами.

Котенко Катерина Сергіївна, виконавчий директор "Індустріальний телевізійний комітет", Всеукраїнська громадська організація "Асоціація правників України", міжнародна неурядова організація  "Європейська медіаплатформа", теж учасники меморандуму, стаж роботи – 10 років. Асоціація правників у нас організація  не загальнонаціональна, але тут у нас виникла дискусія з приводу цієї міжнародної організації. Тут відповідно до Закону про громадські організації всеукраїнські та міжнародні громадські організації, зареєстровані на день введення цього закону, вважаються громадськими організаціями, що підтвердили свій всеукраїнський статус. Таким чином,  ця міжнародна організація відповідає статті 5, бо вона статусна як всеукраїнська. Перша - не відповідає, друга – відповідає. Таким чином, тут у нас  нема конфлікту по документах.

Катерина Сергіївна, прошу.

КОТЕНКО К.С. Я хотіла би на всякий випадок, тільки що перевірила         в реєстрі Мін'юсту шляхом просто пошуку                                                   "Європейської  медіа платформи",  так тут  висвічується Всеукраїнська організація. І я хочу роздати…  (Не чути) 

…не щодо  цієї організації, а  щодо взагалі міжнародних організацій, яких тепер в  законі не існує, а всі в статусі всеукраїнської. Перепрошую за  чергові матеріали.

І так само хотіла би  повернутися до бачення діяльності Національної ради,  і коротко як би, хто я.

Родом я зі Львова, власне, закінчила Львівський національний університет, за фахом - соціолог, власне, майже весь час я працюю в тій чи іншій мірі за фахом. В Києві, власне, вся моя трудова діяльність пов'язана виключно з медіа. Спочатку починала з Асоціації мережевих мовників, на той час були мережеві і загальнонаціональні канали, і Асоціація мережевих мовників об'єднувала  як мережеві телеканали, так і мережеві  радіостанції. В той час ми працювали з багатьма тут присутніми, хто був дотичним до телеканалів чи радіостанцій. 

Пізніше, відповідно вже близько 10 років, очолюю Індустріальний телевізійний комітет.  Індустріальний телевізійний комітет – це, окрім того що об'єднує провідні телеканали і телевізійні групи, телевізійних груп на момент створення Індустріального телевізійного комітету не було, були тільки як би телеканали, шляхом… Протягом цих 10 років ринок розвивався далі, зараз за цивілізаційним шляхом. Також Індустріальний телевізійний комітет об'єднує і рекламодавців, які займаються розвитком телевізійної сфери, а власне, продажем телевізійної реклами, і ІТК є таким органом, який слідкує за діяльністю ще однієї валюти на ринку, це як би там телевізійних рейтингів.

Чому взагалі Національна рада. Весь цей час своєї діяльності так чи інакше я стикаюсь як би з діяльністю Національної ради. Це моє друге кандидування до Національної ради, власне перше було 4 роки тому. Продовжую стверджувати, що в Національній раді не важливо як би хто є членами, а важливо чим вона займається. Одним з критеріїв, що зробити дуже просто і дуже легко, але що викликає як би масу проблем і незадоволення, а зараз це і призвело до тої критичної ситуації, в якій знаходиться Україна, – це непрозорість рішення і рішення, які спрямовані на інтереси  як би певних компаній. Якщо вирішити питання прозорості і зробити доступним діяльність Національної ради як би для громадянськості і індустрії, то власне знизу оце питання буде регулюватись більше.

 У зв'язку з тим, що, ну, власне бачення діяльності Національної ради обговорюється кандидатами, тут присутніми, там уже давно. З одним з кандидатів, М'ясниковою Катериною, ми створили спільний план і спільне бачення, якого вже частину оприлюднили, власне це про що я говорю, хотіла би додати його тим, хто ще не бачив. Ми просили всіх інших кандидатів приєднатися до нашого плану бачення. Одним з як би основних пріоритетів бачимо в тому числі в першу чергу регулювання тієї частини, що підлягає регулюванню законом, а все інше віддати на саморегулювання і дерегулювання. Готова відповісти на якісь конкретні питання.

Ще …….. мене питались тут перед входом в кулуари, чи мої родичі -Котенко, які дотичні до останніх подій.           

Ні. Я не знаю, яке це відношення має зараз до цього конкурсу. Так скажу: Котенко - це моє дівоче прізвище, жодні такі люди… Пов'язані з телевізійними групами. Тобто є людина з прізвищем Котенко, яка працює в телевізійних групах. Це не те, що не мій родич, а жодного разу не бачила. Прізвище мого чоловіка інакше, це моє дівоче прізвище, і жодних, як би, в мене родичів з прізвищем Котенко, які хоч якось діють на телебачення, не знаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, запитання.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Катерина, ви представляєте індустрію, але це частина індустрії - це великі ефірні канали і рекламодавці. От в мене до вас запитання, яке цікавить насправді багатьох кабельників, які тут є присутніми. Тобто, як ви бачите необхідність існування так званої універсальної послуги, де зараз є фактично 32 канали? Це перше.

І друге - це ліцензування кабельників в Національній раді, які для того, щоб внести будь-який наступний черговий канал до свого списку, повинні туди приходити за перереєстрацією. Яке ваше бачення на це? Дякую.

КОТЕНКО К.С. Дякую за запитання. Почну з кабельних операторів, тому що це дотично до того, що я говорила перед тим. Тобто в першу чергу необхідно дерегулювання, не потрібно створювати перешкоди там, де вони не потрібні будуть. Тому прості реєстри тих організацій, які здатні працювати на цьому ринку шляхом самозаявлення, відповідно юридичною формою заснованого самозаявлення, - це, як би там, підтвердження діяльності.

Відповідаючи про УПП, зараз, якщо раніше це дискусія була, скажімо, така, що є якісь країни світу, на під твердження, тут у нас розходиться дискусія про ……… з кабельним оператором. Але є якісь країни, в яких все так настільки демократично і прозоро, що нема ніяких УПП і кожен діє у відповідності до комерційних інтересів або інтересі споживачів, то це не зовсім так. За європейськими рекомендаціями повинні бути загальнонаціональні чи, скажімо, визнані державою телеканали, які отримали ефірні ліцензії, в даному випадку, як у нас у законодавстві, відповідно діють, повинні розповсюджуватися без перешкод на всій території України. Зараз є статус загальнонаціональних телекомпаній, тому вони там відповідно діють.

Обговорюється давно і в новій редакції законопроекту про телебачення і радіомовлення і в новій редакції законопроекту, чи майбутнього законопроекту, про цифрове мовлення розширення УПП на додаткові ці цифрові ефірні ліцензії або супутникові ліцензії. Ну, це дискусійне питання, яке в першу чергу повинно вирішитись інтересами громадян. Якщо громадяни підтвердять, споживачі цих послуг підтвердять, що їх цікавлять ці послуги, далі держава на цей виклик повинна відповідати.

Тобто, якщо повернутися коротко, то УПП повинно бути наразі в тому вигляді, в якому є завжди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання ще є до кандидата? Рухаємося далі.

Крайняк Юрій Олегович, генеральний директор "Юрімекс". Подання Всеукраїнської асоціації видавців та розповсюджувачів преси, Вінницький університет, Міжрегіональна академія персоналу, стаж роботи – більше 10 років, в розумінні - компанії, що забезпечує правовий супровід діяльності ТРК.

Я нагадаю, що у нас тут у відповідності до закону мова йде, що кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення. Тобто це підпадає під логіку закону стосовно тих професійних вимог, які є до кандидатів.

Юрію Олеговичу, прошу.

КРАЙНЯК Ю.О. Дякую. Мене звати Юрій Крайняк, 1977 року народження, народився в місті Вінниця. Працюю в Києві в юридичній фірмі, яка, дійсно, як ви сказали, одним з основних напрямків діяльності є обслуговування телерадіоорганізацій та взагалі суб'єктів телерадіоринку. Впродовж останніх років я неодноразово визнавався одним із найкращих юристів України в галузі телекомунікацій і медіа за комерційними рейтингами.

Я входжу в декілька робочих груп з розробки законопроектів щодо переходу на цифрове мовлення, а також з приводу розробки нової редакції Закону про телебачення і радіомовлення. І подання внесено Всеукраїнською асоціацією видавників та розповсюджувачів преси, яка є в реєстрі, є загальнонаціональний статус.

Коли я подаю цю заяву, я сподіваюсь на те, що, якщо я увійду до складу цього органу, то мені вдасться зробити те, що я впродовж декількох років публічно заявляю на всіх публічних заходах та на всіх конференціях і у всіх статтях. Тому що я досить гостро критикую діяльність нинішньої Національної ради через те, що, як неодноразово як кожен кандидат, який до мене казав і ще після мене скаже, він сказав, що її діяльність є непрозорою, її діяльність не відповідає законодавству. Повноваження Національної ради, які сьогодні вона реалізує, воно часто просто придумуються і беруться "зі стелі". Замість того, я пропоную, якщо я стану членом Національної ради, змінити ці підходи. Передусім встановити законні підстави для роботи Національної ради, тобто практика Національної ради, вона має йти в ногу з тим, що зазначено у законі.

Ще раз повторюю, Національна рада не може вигадувати закон, а якщо є якісь прогалини, то вони мають або тлумачитися в офіційному порядку, або заповнюватися законотворчою роботою.

Тому одним з пунктів, що я пропонував би зробити, як би в разі мого обрання, це налагодити конструктивну роботу з Комітетом Верховної Ради  з питань свободи слова, тому що немає іншого способу Національної ради щодо заповнення цих прогалин у законодавстві, крім як  плідної законодавчої роботи, і Комітет з питань свободи слова – це є один з тих пунктів, один з тих суб'єктів, які можуть в цьому допомогти.

Також я б запропонував налагодити, вірніше, прибрати всю непублічну сферу діяльності Національної ради. Це, передусім, те, про що я також неодноразово казав. Це практика так званих "погоджувальних нарад", коли всі рішення приймаються за зачиненими дверима, і громадськість, учасники ринку, вони навіть не приймають участь в цих обговореннях і вони не можуть впливати на ці рішення.

На засіданнях, які начебто є відкритими і публічними, лише тільки повторюється, ретранслюється та позиція, яка випрацювана членами Національної ради за зачиненими дверима, що не відповідає цій ролі цього державного органу.

Також я би хотів змінити підходи в ліцензуванні мовлення. Ті підходи, які сьогодні існують, коли рішення, що приймаються Національною радою щодо видачі  ліцензій, або не видачі ліцензій, або  ще ми знаємо, що  існує інша практика - взагалі неголосування за видачу ліцензій, і ніхто не знає, чим керувалася Національна рада, коли вона приймала чи не приймала відповідні рішення: мотивувальної частини немає. І я, навіть коли працюючи як юрист, представляючи  інтереси телерадіоорганізацій, подаючи судові позови, в тому числі через те, що Національна рада  не надає належне мотивування, я зміг зробити те, що вийшло. Національна рада принаймні почала давати якісь мотивувальні частини, але, знову ж таки, ці мотивувальні частини вони не відповідають тому, про що  каже закон, а тим більше тим вимогам, які висуває Європейський суд з прав людини до мотивувальної частини рішення щодо  ліцензування.

Також …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна так, лаконічніше трішки, бо це так … не доповідь, я просив коротко.

КРАЙНЯК Ю.О. Якщо коротко,  ще одне з основних питань, на якому я хотів би  зосередитися, - це реформування цифрового телебачення, яке існує сьогодні. Тому що є декілька шляхів цього реформування, і ці  шляхи треба обрати у відповідній дискусії між органами регулювання та  самою індустрією. І, власне кажучи, це  ті основні пункти і основні мотиви, які мене побудили подати відповідну заявку  і балотуватися як кандидат на цю посаду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є запитання до Юрія Олеговича?

Рухаємося далі. Котюжинська Тетяна Григорівна, головний юрист-консультант Національної спілки  журналістів України, президент Асоціації медіа-юристів. Подали: Національна спілка  журналістів, Всеукраїнська професійна спілка, Незалежна  медіа-профспілка. Підтримують учасники меморандуму, "Правознавство", Університет Шевченка, стаж роботи юрист-консультом - 9 років.

Тетяно Григорівно, прошу.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Дякую дуже.

Я передусім, просто перед тим, як висловити своє бачення діяльності Нацради, я б все ж таки хотіла  звернутися передусім до комітету. В мене величезне прохання до комітету: не перекладати повністю відповідальність на зал на голосування за членів Нацради. Ми  вже мали таку практику у 2010 році, коли винесли в залі всіх... Я розумію, що це не те, що відповідальність комітету, що комітет саме так вирішив, тому так сталося. Але     винесли і були проголосовані з чотирьох членів Нацради тільки був один кандидат, який мав рекомендацію комітету. Три кандидати не мали, повністю не відповідали вимогам закону, стали кандидатами, стали членами Нацради. І ми зараз маємо серед них величезні проблеми, от саме серед них.

Тому величезне все ж таки прохання до комітету: скористатися своїми повноваженнями, незважаючи на будь-які прізвища, чітко зазначати про те, чи відповідає цей кандидат вимогам закону, чи не відповідає.

От я ще раз кажу, незважаючи на будь-які прізвища. Ми все ж таки маємо отримати саме ту Нацраду, до якої буде довіра і органів саморегулювання, наших громадських організацій, от Спілки журналістів, Незалежної медіа-профспілки. Крім того, що Комісія з журналістської етики, яку я теж представляю, яка підтримала мою кандидатуру, я впевнена, що такої самої позиції дотримаються і інші саморегуляторні організації, які опікуються ринком, медіа-ринком.

 І зрозумійте, просто таке законодавство, що, дійсно, воно має бути ліберальним. Тому що це сфера діяльності, яка має бути максимально ліберальною. Її неможливо зарегулювати, але якщо ми підбираємо передусім людей, не просто там не гідних, але людей, про яких ми розуміємо, що вони будуть лобіювати певні інтереси певної компанії або навіть вони просто вихідці з певної компанії і до них не буде довіри, якщо не буде довіри ринку - не буде нормальної регуляторної діяльності.

У мене тому величезне прохання до комітету: візьміть відповідальність на себе. Зазначте це в залі. Зробіть все можливе для того, щоб в зал були винесені саме ті кандидатури, за які ви проголосуєте з чистим сумлінням.

І найголовніший пріоритет, який, я вважаю, має бути в діяльності Нацради, – це прозорість. Якщо буде прозорість її діяльності, я вважаю, що, принаймні за тиждень, всі проекти Нацради, всі проекти рішень Нацради мають бути оприлюднені, для того щоб громадськість мала можливість ознайомитися з ними, висловити свою думку.

І абсолютно підтримую пана Крайняка. Дійсно, вже сформована практика Європейського суду з вимогою  мотивування   рішень будь-якого державного органу як  агента  держави. Мотивування, якщо буде така  мотивація, ми  будемо розуміти, що нам з цим рішенням робити: чи приймати  нам звіт взагалі Нацради, яка в нас має бути політична і кримінальна,  зокрема, відповідальність у конкретного члена Нацради, який голосує за те чи інше рішення.

Ми маємо  зробити цей крок, інакше   у нас не буде руху вперед. А ми з вами всі  пам'ятаємо, що у нас лишився 1 рік для того, щоб  перейти повністю на цифрове мовлення. Інакше  наші громадяни просто, без усіляких терористів, не будуть  бачити картинку в телевізорі. Ми маємо це розумітиі ми маємо швидко рухатися.

Тому я хочу зазначити, що ми як громадські організації будемо вимагати від будь-якого складу  Нацради, який би він не був, будемо вимагати прозорості,  будемо вимагати мотивування рішень, і звичайно, що нам би дуже хотілося, щоб  у нас  було якнайменше  претензій  до складу  Нацради і до їхніх рішень, оскільки кожне рішення оскаржувати  - це, ви знаєте, у нас у всіх є багато іншої роботи, для того щоб просто бігати і по Нацраді кожне  рішення  незаконне оскаржувати.

Тому я дуже прошу, передусім комітет, відповідально поставитися до покладеної на вас законом  функції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми теж думали, що громадські організації більш відповідальніше поставляться, тому що тільки учасники меморандуму шість нам рекомендують проголосувати із чотирьох. Тому це проблема відповідальності для всіх в тому числі. Я думаю, що тут є багато гідних  людей, і якщо от ми  можемо, звичайно, залишити 4 із 17-ти, залишити 4, ну, я точно вважаю це несправедливим. Тому що ми не представляємо і всю Верховну  Раду, і не представляємо всіх фахівців. І, при всій повазі до нас, це було б несправедливо, аби ми зараз залишили 4 чоловіки і запропонували Верховній Раді. Тоді Верховну Раду  треба розпустити і тільки комітети будуть  працювати. Тому я думаю, що ми відповідально  поставимося - і Верховна Рад прийме відповідальне рішення.

Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Я загалом підтримую те, що ви говорите, але треба зрозуміти одну таку річ, що ми повинні розуміти, як відбуваються вибори Нацради. Вибори Нацради відбуваються таким чином, що більшість узгодить свої кандидатури. Є кандидатури, представлені від фракцій. Очевидно, що ці фракції будуть голосувати за інших в тому разі, якщо будуть голосувати за їхнього кандидата.

Є різні кандидатури. Серед них є, от, Оля сидить, дуже радий її тут бачити, фахові, сильні люди. Є різні кандидатури. Але ці люди будуть мати пріоритет, тому що вони є від фракцій.

Якщо говорити про рекомендацію і про залежність від груп, то навіть, ви чудово це розумієте, якщо називати речі своїми іменами, серед тих, хто рекомендований громадськими організаціями, є ті люди, які будуть представляти інтереси компаній або індустрій. І тут теж є певна суперечність. Тому що, якщо сидять представники кабельної індустрії чи ефірної індустрії, Нацрада, яка має їх курувати, вони ж самі заходять в Нацраду контролювати самі себе. Але вони рекомендовані там само громадськими організаціями, хоча очевидно, що тут є суперечність.

Так само, як є суперечність і тому, що буде партійний вплив. Бо представники фракцій, хоч вони і незалежні по закону, все одно так чи інакше будуть від фракцій залежати. Ми ідеалу не зробимо. Але ми маємо прагнути до того, щоб був на стільки збалансований склад, щоб це не було монополізовано. Або в групі лише ефірних каналів чи кабельних, чи лише в партійній групі, так? А це зробити надзвичайно складно.

І комітет тут, які б рекомендації не вніс, тут я хочу підтримати Миколу Володимировича, остаточне рішення все одно буде приймати Верховна Рада в результаті, вибачте, політичних торгів. Що є ситуацією недосконалою. Але ми про цю проблему повинні говорити відкрито.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Ростислав Михайлович, прошу.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Доброго дня всім! Дивіться, от є Регламент роботи Верховної Ради, в тому числі в частині, яка стосується роботи комітетів. І там чітко вказані певні норми.

Перше. Комітет має розглянути кандидатури і визначитись, чи всі подані документи відповідають нормам, які стосуються кандидатів до членів Нацради. Це перше.

Друге. Рішення комітету є рекомендаційними для залу. Тому, ну, всі ж пам'ятають 2010 рік, історію мою з Євмановою? Тому ще раз кажу, якщо член комітету (ну, мої запеклі бої, коли Олена прикрилась за моєю широкою спиною, Кондратюк, просто тоді), так от, логіка наступна. Якщо ми переглянули документи і ці документи відповідають тим нормативам, які стосуються кандидатів до членів Нацради, то, очевидно, в комітеті немає насправді жодної законної підстави для того, щоб не допустити до залу цього кандидата, незалежно від того, чи це квоти фракцій, чи квоти медіандустрії, чи там ще щось. Тобто, якщо ми зараз будемо рухатися згідно регламенту роботи комітету, то, ще раз кажу, якщо немає підстав, то ми маємо допустити до голосування в залі, якщо всі кандидати відповідають, то значить всіх, незалежно від того, чи це там фракція, чи не фракція. Я, наприклад, взагалі проти того, щоб фракція когось рекомендувала. Якщо  була моя воля, я б взяв зараз і зняв всі кандидатури, які висували фракції. Тому що це насправді політичні якісь історії. Але поруч сидить Мірошниченко, він мені не дасть цього зробити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тим більше, що наступний кандидат від "Свободи".

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Репліка.

СТЕЦЬ Ю.Я. Ні, я ж сказав, що я в принципі проти, але не буду, не треба репліку.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ні, я хочу пояснити, чому я вважаю…

_______________. До кінця, до кінця… Тому ще раз: діємо згідно Закону "Про Регламент Верховної Ради", а він чисто виписує функції комітету, рекомендації, рекомендаційна функція, якщо немає порушень і підстав в тому, щоб не допустити до залу кандидата. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

_____________.  Правильно. Але згадайте, що було потім в залі. Тобто люди, які не могли насправді бути членами Нацради, в тому числі, зал все одно, як сказати політкоректно, наплював на рішення комітету і на закон - і проголосував за цих кандидатів.

Тому коли Верховна Рада порушує Закон "Про Регламент Верховної Ради", - це питання до Верховної Ради. Коли ми порушуємо на комітеті і голосуємо кожен за себе, так само це відповідальність кожного депутата. Я, наприклад, не можу собі дозволити не проголосувати за кандидата Котенко, якщо вона відповідає всім вимогам закону при поданні документів або, наприклад, за Шевченко, в тому числі і за вас, тільки тому що ми маємо туди, як каже Микола, чотири чоловіки, п'ять чи шість, і не треба там робити колгосп і таке інше.

Тут репліка Мірошниченка, я згадував його прізвище.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він скаже, як я представлю.

Мартинюк Ростислав Михайлович, виконавчий директор товариства "Євразія-медіа", депутатська фракція "Свобода" рекомендує, Воронезький державний університет, дев'ять років працює у компанії, що займається виробництвом контенту. Ігор може презентувати.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Та я думаю, що він сам себе може добре презентувати. Я просто, продовжуючи слова колег, хочу сказати, що ми не уникнемо квот, і не треба цього  боятися. Квотний принцип, коли фракції висувають, це не просто можливість скористатися, там, повноваженнями члена коаліції, це ще політична відповідальність. І тому коли ми вгоримо про те, що партії висувають, на мій погляд, має бути дуже жорстко аби ці кандидатури відповідали вимогам законодавства, от. Щоби люди працювали в галузі справді, щоб не було так, як були деякі попередні члени Нацради.

А друге питання – це і є політична відповідальність. Якщо політична сила висуває людину в Нацраду, яка потім займається корупцією або відвертим лобіюванням якоїсь медіа-групи, то цілком очевидно, що ця політична сила несе відповідальність перед виборцями. А якщо у нас висувають громадські організації, яких у нас дуже багато насправді, і які насправді не мають великої проблеми зареєструватися, при всі повазі до шановних громадських організацій, то вони жодної відповідальності не несуть, от. І тому, ну, товариство, ми маємо бути свідомими того, що в будь-якому випадку Національна рада з питань телебачення і радіомовлення – це політика. Тому що інформаційний простір – це політика і це національна стратегія. І тому політичні сили цілком природно висувають своїх кандидатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, є пропозиція… Ми, нажаль, сьогодні не завершимо цю вічну дискусію, значить, про принципи і оптимальний склад Нацради, да. Тому є пропозиція послухати можливо майбутніх членів Національної ради, які сьогодні презентують свою позицію.

Ростислав Михайлович, прошу.

МАРТИНЮК Р.М. Да. Доброго дня. …ще тоді брав участь в організації міграційних українських видань в Москві, Воронежі і після цього уже в Сумах працював у найтиражнішому виданні "Панорама Сумщини", відповідно з 1996 року в телеіндустрії. Зокрема мені пощастило на зорі своєї роботи попрацювати з паном Томенком – у нас був такий цікавий фільм, який називався "Інформаційні війни в епоху Івана Мазепи", а він тоді працював у Пилипа Орлика Інституті. Власне з 2004 року ми займаємося справді виробництвом контенту, як і в разі медіа співпрацюємо з державними органами і з приватними, з Міністерством закордонних справ ми працювали по темі НАТО. І  власне коротко те, що я вважаю за пріоритети.

Це ухвалення Закон про Суспільне телебачення, таке телебачення треба створити, адже досі далі розмов справа не йшла; посилити контроль                   за телерадіоефіром з огляду на виклики національній безпеці. Всім зрозуміло контекст: він із Російською Федерацією. Незалежність, об'єктивність теленовин, публіцистичних проектів - це має бути гарантовано, ну і для цього редакційна політика ЗМІ повинна звільнитися від впливів власників телеканалів і радіо. Ну, це було… за 20 останніх років такого, здається, ще не було. Розширення часу мовлення українського продукту: пропорція 75 на 25 відсотків замість теперішніх 50 на 50. Ну і україномовний продукт має бути рівномірно розміщений протягом доби, а не так, що мій син слухає Марічку Бурмаку після 12-ї години ночі.

Розширення продюсерської і виробничої бази аудіовізуальної продукції. Зараз канали не вкладають гроші або недостатньо вкладають гроші в продукти, слабким залишається ринок продакшнпослуг. І це відкриває ворота об'єктивно для інтервенції російського продукту. Ну, реальний розгляд скарг також глядачів на прояви українофобії, антидержавної політики в засобах масової інформації. Ну і в цілому повернути український інформаційний простір українцям, як би це не звучало епатажно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, запитання, застереження, думки? Шляхом голосування, я зрозумів. Прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. В мене коротке запитання. Назва вашої компанії суперечить трошки всьому, що ви робили і говорили: "Євразія" мається на увазі.

МАРТИНЮК Р.М. А ми претендувати, ви знаєте, якраз на український євразійський проект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайлюта Олександр Олександрович, редактор Відділу соціальної політики газети "Сільські вісті", Професійна спілка "Журналіст України", Київський університет, стаж понад 30 років. Прошу, Олександр Олександрович.

МИХАЙЛЮТА О.О. Я хотів би теж попросити комітет, в перших рядках щоб брали до уваги також авторів, авторство. От біля мене сидить Ольга Герасим'юк як автор десятків і сотень передач і так далі… Ну, я маю на увазі, коли розглядається питання. Так само Бурмака Марічка - і автор передач, і пісень, і так далі, і так далі. Тобто цю складову теж треба враховувати, бо, ну, я проти, щоб там 8 чоловік були чиновники, які, да, в них є освіта там фахова, вони десь працювали. От. Розумієте? Бо, це теж важливо, якщо ми говоримо, що Нацрада має впливати політично на розвиток нашого суспільства. 

А коротко я скажу, який пріоритет я вбачаю в Нацраді. Просто вона має діяти, бо зараз ми її і не бачимо, і не чуємо. І там, до речі, чоловік 5 десь прес-центр всередині самої Нацради є, який, крім сайту, нічого не виконує.

Ну, якщо мені вдасться стати, проголосує Верховна Рада, то я можу пообіцяти тут чисто, і навіть не те що я сиджу поряд із Ольгою Герасим'юк, вона не знає цього, бо я буду пропонувати її голову прямо Нацради. Професійнішої людини, відповідальнішої там не було і, може, не скоро буде. Ну, це я до уваги інших, якщо комусь пощастить із нас 17-ти іншим, хтось же ж буде, то прошу це врахувати, мій голос.

І, я кажу, я не представляю і за мною ніякі компанії, телекомпанії, ніхто не стоїть, але було б приємно, вчора я клацав увечері телепрограми, вже пізно ввечері "Ентер" канал, я потім сьогодні подивився, до кого він належить: десь до групи "Інтер", - він крутить мій фільм "Секретний ешелон", який знятий ще в 1993 році в Одесі. І там така війна була, щоб його зняти. Його буцали по всьому, там ще взагалі повість була опублікована в 1988 році і потрапила Щербицькому, ну і тоді ж і Кравчук там був, на рецензію в Інститут історії тодішньої партії. І покійний Володя Боденчук дуже боявся, що закриють газету "Молодь України", бо вона йшла з продовженням, але інститут, ну, тоді ж Горбачов уже був, якось дали якусь рецензію, вона закінчилася – і після того пішли, ну, перипетії, поки зняли цей фільм. Але головне, що, ну, для мене це показник, що 20 років він йде по всіх каналах, хоча нічого не платять, до речі. І це теж питання Нацради: авторські права дуже порушуються. І вчора навіть це показали – і обрізали титри. Останні кадри - і титрів не має, розумієте?

Також основна, одне з основних завдань Нацради,   мабуть, десь там і через  комітети, що регулювати: щоби платити людям за роботу.   От ми Суспільне телебачення зараз, Суспільне мовлення будемо створювати, а на базі тих, по суті, там люди задарма працюють: і на Першому телебачення каналі, і на радіо,  і так далі, і так далі. Їм же за продукти  там по суті нічого не платять, хоча рекламісти  там отримують нормально за все це. Тобто оце   важливо, тому що буде  гідна праця за той продукт - значить буде розвиватися у нас вся система.

Ну і ще,  я зняв три фільми сам, хоча я працював в основному у друкованих засобах масової інформації, тільки в Боярці десь півтора року, де  все було: і  телебачення, і радіо,  - і я там був директор  комунального підприємства, і сайт. З групами, з усім, я знаю все виробництво на телевізії, бо працював гостьовим редактором  на запорізькому телебаченні колись.

 І три відеофільми є, один з них  крутиться ще: "Загадка  ..…" . Ну, а ті два старіші, хоча  один з них, "Рана", так ніхто і не показав, який знятий   ще про… Я його вже на цифру, цифрував – це злочини  в Радянській армії, в Радянській армії: вбивства  наших солдатів з України. Важливий, може, після  цього десь ми його   принагідно покажемо. Він був, ну, як прапор,  так,  умовно кажучи, коли  створювали  в Запоріжжі  Організацію солдатських матерів, яка діє зараз  на всій Україні.

Ну, це, мабуть,  коротенько все.

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Друзі, якщо не має запитань, то рухаємося далі.

Мірошник Родіон Валерійович, Заслужений журналіст України. Подання: депутатська фракція Партії регіонів, Луганський державний педагогічний інститут Шевченка. Стаж роботи - 10 років.

Родіон Валерійович, прошу.

МІРОШНИК Р.В. Уважаемые народные депутаты, уважаемые коллеги! Стаж, начал работать  еще в конце 80-х,  и в телевизионном производстве  представляю  региональных вещателей, прошел от  ассистента режиссера до руководителя   медиа-компаний, в частных, государственных - различных. Последнее место  работы  - Луганская областная  государственная телерадиокомпания. По итогам мониторинга занимает первое место среди 28 государственных компаний   региональных, которые работают в системе Гостелерадио.                                       

Систему телевидения  я знаю изнутри  полностью, сталкивался с Национальной радой  постоянно при лицензировании компании и при решении различных вопросов. И мое главное желание - чтобы Национальный совет сегодня работал прозрачно, чтобы были четкие, понятные правила,  почему одобряется или не одобряется то или иное подання, принимаются иные решения, которые мотивированы, которые есть четкие критерии отбора и ответы на те или иные вопросы.

Я внимательно изучал, был во многих странах Восточной Европы. Европы, где детально изучал работу общественно-правовых телерадиокомпаний. Знаю эту систему, знаю, как работают иностранные компании. И очень хочется, чтобы в Украине система Суспільного телебачення заработала действительно, так, как работает по европейским стандартам. Сегодня есть политическое решение, опять же, благодаря вашим усилиям, принят Закон "Про Суспільне телебачення". Но понятно, что там еще очень много деталей, очень много серьезных вопросов, на которые нужно отвечать, для того чтобы была полноценная, уважаемая компания, которая будет удовлетворять зрителей Украины.

Год остается до принятия "цифры", до перехода на "цифру". Огромное количество проблем, огромное количество территорий, которые не имеют лицензии, не имеют вообще цифрового вещания. И за этот год Национальный совет должен завершить эту процедуру, потому что часть жителей Украины просто не будет видеть собственные каналы, не будет получать эфирное телевиденье.

Опять же вопрос в том что, выдавая лицензии или принимая решения о лицензировании тех или иных каналов, Национальный совет очень редко учитывает экономическую составляющую: именно рынок, насколько этот рынок способен прокормить ту или иную компанию.

Поэтому десятки лицензий, которые выдаются, они выдаются под спонсорские компании и компании, которые, по сути дела, манипулируют и ни коим образом не играют на развитии свободы слова.

На мой взгляд, Национальный совет - это коллегиальный орган, в котором должны быть представлены различные точки зрения. И только тогда в этом споре появляется истинна и принимаются те правила игры, которые могут работать партнерски со всеми медийными компаниями, работающими на рынке. И если вот эта четверка будет сформирована действительно из профессионалов и людей, которые изнутри знают, что такое телевизионное или там радиопроизводство, я думаю, это будет партнерский орган, который определит четкие и понятные правила игры, и вопросов больше не будет. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка, пане Ігорю.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. У мене не запитання, у мене більше нагадування про те, що ми говоримо про законодавство, про вимоги  висунені кандидатів. Але я хочу нагадати, що держслужбовці, яким, безперечно, є член Нацради з питань телебачення і радіомовлення, зобов'язані володіти державною мовою, і це буде одним із ключових факторів, на якому буде наполягати і наша фракція, я думаю, має наполягати кожен депутат. Тому що, незважаючи на те, що у нас закони Ківалових-Колесніченків існують, державну мову ніхто не відміняв, і держслужбовець має користуватися в своїй роботі державною мовою. Можете вдома користуватися, якою завгодною, але всім кандидатам я все ж таки рекомендував би принаймні продемонструвати повагу до законодавства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МІРОШНИК Р.В. Шановні депутати, безумовно, немає жодних проблем щодо спілкування українською мовою, але  я, власне, родом з тієї території, де домінує російська мова, і тому, власне,  і використовую.

Щодо як державний службовець. Не бачу жодних причин, аби не користуватися українською мовою.

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Завдання, щоб вона не домінувала там, а щоб люди не розділяли себе за мовним принципом, а усвідомлювали, що вони українці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів так, що Родіон Валерійович в разі, як ми його оберемо членом Нацради, буде жорстко дотримуватися законодавства і використовувати державну мову, поки він кандидат…

ГОЛОВУЮЧИЙ. М'ясникова Катерина Андріївна, виконавчий директор Незалежної асоціації телерадіомовників, відповідно Незалежна асоціація телерадіомовників, відповідно учасники меморандуму, ……Києво-Могилянська академія, 13 років в телерадіодіяльності. Прошу, пані Катерина.

М'ЯСНИКОВА К.А. Дякую, Микола Володимирович. Доброго дня, шановні члени комітету, шановні колеги! Я в першу чергу хочу подякувати за змістовну дискусію, тому що насправді нам, представникам громадськості, дуже важливо потім слідкувати за дотриманням тих декларацій і обіцянок, які надають члени Національної ради. І хочу сказати про наше бачення, буду говорити "наше", тому що ми з Катериною Котенко погодили наше бачення діяльності Національної ради, і закликаю зараз всіх кандидатів також приєднатися до цієї дискусії. Тому що насправді Національні рада буде працювати, нова Національна рада, в таких, дуже стислих часових і важких умовах, що ми вже зараз маємо представити своє розуміння її діяльності.

Дійсно, завдань, як на мене, дуже багато, такі умови, як завершення переходу на цифрове мовлення, про яке вже говорилося, відсутність реального планування діяльності Національної ради, коли я кажу "реально", це всі, хто бачив план розвитку телерадіоінформаційного простору, розуміють, що це, насправді, декларативний документ, який не містить жодного пану і не піддається аналізу з точки зору його реалізації і необхідність оновлення законодавчого регулювання – це ті речі, з якими стикнеться новий склад Національної ради.

Вважаю, що Національна рада повинна, найперше, разом з частотними органами провести ревізію частотного спектру, який виділений для телерадіомовлення. І ми вперше маємо нарешті зрозуміти: які частоти використовуються, якими компаніями, які ресурси ми  маємо і, відповідно, що ми можемо планувати, які подальші кроки можливі. Потім разом  з громадськістю, з індустрією нарешті обговорити перспективи цього розвитку і виробити реальний план з покроковою реалізацією.

Щодо цифрового мовлення, без сумніву 130 компаній… близько 130 компаній, які не мають ліцензії сьогодні на цифрове мовлення, не поінформовано населення, в результаті майже 100 годин рекламної кампанії, яку реалізувала компанія "Зеондбуд", але поки що не є ефективною ця компанія, тобто не поінформовано населення і не зрозуміле покриття. Це ті речі, які також Національна рада … з якими національна рада має працювати. Тобто ми маємо знайти можливість мовлення  всіх тих мовників, які не отримали ліцензію в цифровому форматі, поінформувати населення  і вирішити питання  ефективного переходу на "цифру".

Щодо законодавства: Закон "Про  телебачення і радіомовлення".  Національна рада потребує оновлення, і я думаю, що Національна рада має нарешті почати дійсно співпрацювати з громадськістю і   представити спільне бачення цього нормативного матеріалу  комітету і співпрацювати з комітетом по  ухваленню нового законодавства, доповнення  Закону "Про Суспільне мовлення", який все ж таки має багато  технічних  неузгодженостей, і інтеграція європейських норм, декларації про аудіовізуальні послуги і так далі в законодавстві - те, над чим має працювати Національна     рада. Хочу сказати,  Микола Володимирович пішов… Власне, дуже коротко про меморандум хотіла б сказати, що Меморандум громадських організацій, які …………. організацій, містить шість  кандидатів, тому що цей документ є зверненням не тільки до фракцій, але й до Президента, до кандидатів у Президента, який ми також, я сподіваюся, буде корисним.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тетяна Валеріївна, я перепрошую. Окільки ви учасник і вас підтримали, тут прямий конфлікт інтересів. Я боюсь …………. сказати, щоб не звинуватили, а ви цей… Все! Вас підтримали, не кажіть про це, хай хтось інший скаже.

Да, будь ласка.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Катерино, у мене до вас  є запитання: а от щодо відповідальності, не вашої, в мене до вас особисто нема запитань, але від організації, яку ви очолюєте, хто був делегований до Національна ради цього скликання, хто працює зараз? (Шум у залі) Ну, висунутий цією  організацією.

М'ЯСНИКОВА К.А. Тільки… правління асоціації проголосувало тільки мене як …………

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Ні-ні, в цьому складі Національної ради.

М'ЯСНИКОВА К.А. У попередньому складі Національної ради був делегований пан Фартушний. Це дуже активно обговорювалося на загальних зборах асоціації. І я вам можу сказати, що загальні збори, було переобрано частину правління. Це був… достатньо серйозно обізвалося в асоціації, і саме тому під час обговорення загальними зборами моєї кандидатури було ухвалене рішення не висувати більше людей, які не представляють, власне, організацію. Це… ну, ми визнаємо цю проблему, і вона була досить широко обговорена в складі асоціації.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Друзі, як ми домовилися, Тетяна Валеріївна, трошки пізніше разом з Наталією Іванівною тоді переговоримо, бо в нас тут інший момент -юридичний, тобто в нас  є подання однієї організації, що підпадає під статтю 5, але з  запізненням на один день, і те, що не підпадає. Оскільки ми домовилися, що до теми цієї повернемося, то трішки пізніше.

Полхович Галина Олександрівна, директор Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж. Відповідно ця організація і подала, Політехнічний інститут, стаж роботи – 14 років.

Галина Олександрівна, прошу.

ПОЛХОВИЧ Г.О. Вища технічна освіта, Київський політехнічний  інститут, на ринку з 1996 року, з 1997 року – Всеукраїнська асоціація кабельного телебачення, директор.

Ну, я би не хотіла ніяк критикувати ніякі склади Національної ради, і при всьому, що я приєднуюся до колег, які вже говорили про напрямки її роботи, хотіла би звернути увагу на наступне.

Я бачу Національну раду як такий орган, який би проводив надалі політику збалансованого партнерства між усіма учасниками ринку. Національна рада ліцензує телевізійні канали, ліцензує провайдерів кабельного телебачення. Між ними є якась певна невідповідність інтересів. І я би хотіла, що Національна рада, яка буде працювати, враховувала інтереси всіх ліцензованих представників, і також особливо враховувала інтереси кінечного споживача – нашого телеглядача.

Я вважаю, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення повинна проводити також таку роботу, яка направлена на оцінку якості телевізійного продукту: мати в складі своїх або членів Національної ради, або у складі свого апарату таких експертів, які можуть дати достатньо грамотну оцінку якості телевізійного продукту, який проводиться у нас на Україні, в тому числі і рекламних роликів, в тому числі і фільмів, і знати, яким чином впливає це на виховання майбутнього покоління і впливає на підсвідомість людей, які це дивляться.

Я вважаю, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення досі не проводила ніякої роботи. І я б хотіла, щоб вона проводила якусь роботу відносно поширення телевізійних програм наших компаній, інформації про нашу країну за кордоном. Тому що всі, хто їздить за кордон, мабуть, звернули увагу, що достатньо присутні, припустимо, російські телеканали, але українських телеканалів досить мало. І в цій роботі – поширення українських телеканалів, розширення їх сфери діяльності на інші країни, - я би хотіла бачити якусь роль Національної ради.

Ну і потім, ми бачили зараз такі, достатньо напружені, події в нашій країні. І я вважаю, що при всьому тому, що, звичайно, є інтереси споживачів і є вільний доступ до інформації, Національна рада України має бути тим органом, який збалансує і право на свободу отримання інформації споживачем, і також інформаційну безпеку держави. Причому інформаційну безпеку держави не тільки з точки зору трансляцій інших каналів, а також і стану телевізійних мереж, і присутності того телевізійного продукту, який в цих мережах існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, друзі є запитання? Рухаємося далі.

Так, Рудницька, я сказав.

Черниш Олег Миколайович, керівник Департаменту розвитку мережі "1+1", депутатська група "Економічний розвиток", Всеукраїнська організація "Незалежна асоціація телерадіомовників", Київський педінститут, стаж роботи - 16 років. Прошу, Олег Миколайович.

ЧЕРНИШ О.М. Доброго дня, шановні панове депутати, шановні присутні! Не 16 років - близько 20 років буде, влітку буде вже 20 років, працюю в галузі телебачення. Починав працю в Об'єднанні недержавних телерадіокомпаній України "УНІКА", спочатку редактором, потім -програмним директором. В 1999 році прийшов на "Новий канал", буквально з нуля створювали його, прораховували частоти, отримували ліцензії. Потім працював у компанії "MTV", входить зараз до групи "Інтер". Проводив… Це з приводу того, хочу зазначити, що представляю, там, інтереси якоїсь медіа-групи чи інші претензії. Співпрацював майже з усіма медіа-групами. На прохання телекомпанії "Україна" проводив технічний аудит мережі мовлення, коли туди прийшов Вольдемар Дзигий. І уже 5 останніх… Пробував розбудовувати цифрове ефірне мовлення, ще починаючи з 2008 року в компанії ……. І з 2005 року працюю в медіа-групі "1+1", розвиваю канали "1+1", "2+2", ТЕТ, "ПлюсПлюс", зараз "Бигуди", УНІАН і багато інших. Консультую дуже багато телекомпаній України по різним причинам. Маю добрі стосунки з усіма, здається, меді-групами.   Крапка.

В плані своєї якоїсь програми,  хочу сказати, що всі кандидати, які  зараз претендують  на посаду члена Національної ради,  більшість я знаю, всі дуже хороші, я вважаю, люди відомі у своїй галузі, думки, які вони висловили, я розділяю, більшість з них.

З приводу своєї програми, хочу більш коротко сказати, що у випадку, якщо буде  мені   надано  право бути членом Національної ради, основні напрямки роботи бачу в забезпеченні інформаційної безпеки держави, що в останній рік особливо продемонструвало, що ми програли деякі етапи цієї боротьби.

Друге. Це подальше впровадження цифрового ефірного телебачення. Нам не рік залишився, як більшість тут каже, це просто аналогове мовлення перестає захищатися. Так що ми самі можемо, чи постанова Кабінету Міністрів  815 може внести необхідні зміни, для того щоб подовжити термін введення цифрового телебачення. Це все буде базуватися на готовності населення, скоріше за все, до переходу від аналогового до цифрового ефірного мовлення.

Дуже важливим напрямком діяльності Національної ради  України бачу - про це вже казали, але ще раз, - що  відміна дуже великої регуляції галуз. Галузь схильна до  саморегуляції, і Національна рада повинна не диктувати, а якось допомагати,  може, регулювати. Потрібно якраз зробити спрощення, спростити ліцензійні процедури. Це стосується і як   ефірних мовників, так і провайдерів, які ведуть свою діяльність, проводять там   кабельне мовлення.

І ще один напрямок, який би я теж хотів підкреслити, що необхідно  більше уваги приділяти розвитку національного телевиробництва. Це основні напрямки. Якщо є питання, з задоволенням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Миколайович. Запитань немає.

Рухаємо. Швець Олександр Олександрович, генеральний директор Спілки кабельного телебачення. Відповідно, Спілка кабельного і низка організацій, щоправда деякі з яких не відповідають закону, статті 5-ій, але є організації, які достатньо, щоб його розглядати.

Чернігівське вище військове, Київський університет правознавства, стаж роботи в телекомунікації - 7 років. Прошу Олександр Олександрович.

ШВЕЦЬ О.О. Дякую.

Доброго дня всім. Дякую за те, що надали мені слово. Хочу сказати одне, і саме, я рахую, найголовніше, що є наданий момент. Це інформаційна безпека держави. Кожен кандидат, який виступав переді мною, наголошував саме на цьому. Це є, на мою думку, зараз найпріоритетніший напрямок, на якому повинна сконцентруватися Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Якщо подивитися на історію розвитку незалежності нашої держави, ми бачимо, як за всі роки Україна втрачала цю інформаційну незалежність, і бачимо, до чого це призвело. На мою думку, що оцей головний пріоритет – отримання незалежності інформаційної і безпеки інформаційного простору нашої держави – це один з основних китів, на яких повинна триматися робота Національної ради.

Друге питання – це питання нашого телеглядача. Телеглядач повинен отримувати достовірну, вчасну і конкурентну інформацію і продукт.

Ну і третє, основне, третій кит – це законність. Національна рада повинна працювати в рамках тих законів і напрацьовувати проекти тих законів, в яких би працювалося добре і Національній раді, і тим організаціям, які працюють в цій сфері. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 …10 років викладацької діяльності, 8 років – Інститут медіа-права. Прошу, Тарас Сергійович, до слова.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Шановний Микола Володимирович! Шановні члени комітету! Дуже дякую за можливість висловитися про своє бачення розвитку телерадіоінформаційного простору і представити свою кандидатуру.

Я народився на Київщині. Закінчив паралельно і юридичний факультет, і економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На короткострокових програмах навчався за кордоном, зокрема вивчав медіа-право  в Оксфорді, верховенство права – в Стенфордському університеті, курс з прав людини – в Бірмінгемському  університетів Великобританії. Відповідно маю достатньо якісну, на мою думку, професійну підготовку.

Стосовно практичного досвіду. Ми в цілому, напевне, знайомі з усіма членами комітету, оскільки, з  2001 року працюючи в інформаційні сфері, спочатку в організації "Інтерньюз", потім - в Інституті медіа-права, ми активно займалися  розвитком  законодавства, зокрема в 2003 році разом з Миколою Володимировичем вносили важливий законопроект, який, зокрема, був написаний переважно мною і Дмитром Котлярем. Зокрема це визначення оціночних суджень, це встановлення  підвищеного мита, яка практично вирішило більшою мірою питання надвеликих позовів до засобів масової інформації.

В 2005 році я був співавтором Закону "Про Національну раду", і зокрема можу сказати, що більшою мірою в моїй редакції зараз ті положення, які регулюють цей конкурс, відбуваються.

Незначні зміни були внесені пізніше. Наприклад, ми не передбачали права фракцій вносити кандидатури. За законом 2005 року така можливість закріплювалась за 45 народними депутатами. Ми навмисне виходили від фракційного принципу, але в 2006 році були внесені поправки, то ми переконані, що члени Національної ради повинні бути рівновіддалені як від політиків, так і від бізнесу. Відповідно представники партій вони завжди будуть певною мірою прив'язані до  партійної ініціативи. Закон про Нацраду, до речі, забороняє членам Нацради мати партійну приналежність. Але цього не достатньо.

Відповідно те ж саме стосується і представників від певної індустрії. Якщо це представник конкретної медіа групи, звичайно, в нього буде конфлікт інтересів розглядати питання стосовно ліцензування і так далі.

Я оприлюднив в п'ятницю свою, своє бачення, свою програму дій і вона є на телекритиці, окремо надішлю на електронну пошту, можливо, хтось з вас бачив. Дуже багато правильних речей вже було висловлено сьогодні, оскільки я останній, то, думаю, не буду вже, не буду займати багато часу. Хочу лише…

_______________. Передостанній. Передостанній.

ШЕВЧЕНКО Т.С. Передостанній. В моєму списку я був останній, значить, когось ще пропустили.

Останнє, що хочу сказати, що для мене особливою є підтримка журналістів руху "Стоп-цензура!", які формально не мають прав висувати кандидатів, але підтримали мою кандидатуру на цю посаду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, якщо до Тараса немає, я так розумію, що всі добре знають його позицію, його переконання і діяльність, значить, тепер ми повертаємося до цієї дискутованої теми, будемо шукати вихід, вихід… Да, тому я і кажу, що в нас, ми не слухали Попову Тетяну Валеріївну, директор "Медіа-експерт", "Медіа експерт плюс". Дві громадські організації подали, і тут є менша колізія як в ситуації з Наталією Іванівною, тобто перша організація не відповідала статті 5-ій, друга – це Всеукраїнська рекламна коаліція - відповідала. Але це підтримка надійшла з порушенням в один день, оскільки ми сказали про те, що ми жорстко тут формулюємо якісь претензії, то я насамкінець це відніс.

Тетяна Валеріївна, прошу, ми домовились, що всі матимуть право виступу.

ПОПОВА Т.В. Дуже дякую.

Хочу пояснити, чому це було зроблено пізніше. Тому що ви скоротили термін подання, і так як я перший раз подаю свою кандидатуру, не зовсім розуміла, і, в принципі, я не юрист.

Я займаюсь медіа вже більше 20 років. Починала з рекламної агенції, потім перейшла в "Бліц-Інформ" – це видавничий дім. Народилася в місті Києві. Працювала короткий термін на "Гала-радіо", навіть через нашу агенцію. І з 1996 року почала працювати в міжнародних медійних агенціях, які займаються співпрацею з усіма медіа, не тільки з телебаченням чи радіо, а з  пресою, Інтернетом  та інше.

З березня цього року я почала волонтерську діяльність в Українському кризовому медіа-центрі, і так як я там була єдина медійниця, мені доручили співпрацю з Нацрадою. Я не знаю, чи є там у документах подяка від Нацради. Ми, в принципі, коли там частина приміщення Нацради була окупована, більша частина членів Нацради не ходила  просто на роботу. Ну, так скажемо, да. Вона була… Ну, так написано в їх… "Захоплення приміщення, руйнація комунікація, відсутність кворуму тощо".

І ми допомагали робити моніторинг регіональних телеканалів, особливо, в принципі, це була наша ініціатива після ситуації в Криму. Ми зрозуміли, що ми маємо допомагати цьому. Ми робили моніторинг, визивали людей, які представники Нацради в регіонах, особливо тяжка ситуація була в Луганській і Донецькій області і в Криму, звісно. Зробили аналіз, побачили, що з 15-ти новин 8 належать російським каналам в цьому регіоні. Зробили аналіз новин, і, в принципі, навіть допомогли з юристами і заборонили  тимчасово російські транслювати на Україні. Да.

Але крім того, було ще дуже багато сепаратизму на локальних телеканалах у цьому регіоні. І я думаю, що це – одна з найбільших проблем, яка зараз і стимулює цю ситуацію, яка є. Ми знаходимося у ситуації інформаційної війни реальної, і всі мають це розуміти. Тому питання контролю і захисту інформпростору України, воно має бути найважливішим. Сьогодні єдиний, один з небагатьох членів Нацради, який ще працює, вона ще зараз у Європейському консульстві, і вони там же підняли питання цього 25-го кадру, який таки дійсно був на російських каналах.

І тому я вважаю, що це найважливіше питання. Від Українського кризового медіа-центру не є важливішим, щоб це була моя кандидатура, але для нас дуже важливо, щоб ті люди, які будуть в Нацраді, щоб вони працювали над цим питанням,  не відстоюючи інтереси якихось там депутатських фракцій, а щоб відстоювали інтереси громадян України і безпеки України. Ну, всі інші, в принципі, мої пропозиції, що має зробити Нацрада, вони збігаються з тим, що робили інші поважні кандидати на ці посади. В принципі, якщо є якісь ще питання, задавайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Валеріївна, за роботу і за позицію. Якщо нема запитань, ми…

Да, прошу.

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дуже коротко, перш ніж ми перейдемо. Тут просто, оскільки всі весь час говорили, що хто кого підтримує. Я хочу сказати, що до нас там як до членів фракції надійшов теж лист на підтримку кандидатури Марії Бурмаки. Я не буду його зачитувати. Лише скажу, що його підписали Євген Сверстюк, Дмитро Павличко, Семен Глузман, Мирослав Маринович, Сергій Квіт - міністр освіти, Євген Нищук, Володимир Різун – це ректор Інституту журналістики, Богдан Нагайло, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван Малкович, Ніна Матвієнко, Петро Гончар, Сашко Положинський, Сергій Фоменко – це Фома, Олег Михайлюта – Фагот, Галина Тернюк, Леся Тернюк, Марі де ла Гож і багато інших людей.

Просто ми про це не говорили, але якщо вже говоримо… І хочу сказати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розширили: і юридичні, і фізичні особи. Я так, по-науковому скажу: фізичні особи.

Друзі, ми домовлялися, що проявимо медіатолерантність - і Наталія Іванівна ще скаже кілька слів, Клітна, і перед тим, як ми будемо визначатися, і ці юридичні обставини. Наталія Іванівна, прошу.

КЛІТНА Н.І. Доброго дня шановні народні депутати, колеги! По-перше, я хотіла подякувати Асоціації правовласників та постачальників контенту за довіру і підтримку моєї кандидатури на посаду члена Національної ради.

Я маю досвід роботи в сфері телебачення і радіомовлення понад 10 років на керівних посадах в громадських об'єднаннях, до складу яких входили провайдери програмної послуги, дистриб'ютори телепрограм та супутникові телеканали. Останні три роки я працюю в Асоціації правовласників та постачальників контенту.

Щодо Меморандуму громадських  організацій. Наша асоціація свідомо не приєдналася до цього меморандуму, оскільки ми вважаємо цю історію, з цим меморандумом, не дуже європейською. Оскільки  меморандум за своєю суттю обмежує законні права інших кандидатів претендувати, гідних кандидатів, претендувати на посаду членів Національної ради.

Звісно, діяльність Національної ради потребує корінних змін саме в інтересах українського народу і національних телевиробників. Хочу підкреслити, що протекціонізму потребують усі суб'єкти господарювання, національні суб'єкти господарювання у сфері медіа, а не лише великі українські телевізійні холдинги, як це було раніше. Таких змін потребує все суспільство, надзвичайно складна ситуація в країні, нове технологічне середовище і необхідність впровадження європейських стандартів. Головним завданням Національної ради повинно стати реальне забезпечення свободи слова, плюралізму та вільної діяльності засобів масової інформації.

Яким чином це робити? Вважаю, що виконання таких надскладних задач Національної ради буде дуже важким, оскільки законодавча база є застарілою. На сьогодні законодавство не враховує технічного розвитку, появи нових медіа, а також на місті прозорих механізмів впливу Національної ради на порушників законодавства.

Розуміючи це, я разом з іншими експертами галузі за ініціативою Олени Бондаренко останні два роки працювали над новою редакцією Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Цей закон, документ створений за підтримки проекту Ради Європи "Сприяння європейським  стандартам у медійному середовищі".

Також я працювала у групі народного депутата Миколи Княжицького над законопроектом щодо впровадження стандартів  цифрового мовлення. Висновки усіх робочих груп є одностайними. А подальший розвиток галузі можливий лише за дерегуляції підприємницької діяльності. Забезпечення прозорості медіа-власності, справедливого проведення конкурсів на отримання ліцензій мовників та підтримки вітчизняного телевиробника.

Треба зазначити, що у складі робочих груп дуже важким було питання, яке обговорювалося, щодо формування і визначення універсальної програмної послуги.

Наша позиція завжди була також одностайна, що сучасна універсальна програмна послуга є надмірним навантаженням на кабельні мережі  і спотворює конкуренцію між ефірними і супутниковими мовниками України.

Наша асоціація була єдиною організацією, яка саме в 2010 році відкрито, публічно виступала проти розширення універсальної програмної послуги за рахунок каналів DVB-T2. Я бачила в багатьох планах майбутніх членів Національної ради плати щодо зміни універсальної послуги.

Я б хотіла застерегти комітет, щоб під гарними гаслами зміни про універсальну програмну послугу не відбулися чергові дерибани місць універсальної програмної послуги.

УПП  треба змінювати, але лише в інтересах суспільства. Я особисто за те, щоб до універсальної програмної послуги входили лише суспільні, громадські і державні мовники, які не є комерційними організаціями, дійсно потребують державної підтримки.

Які можуть бути перші кроки Національної ради? Саме це скасування тих незаконних рішень, які було прийнято минулим складом. Я вважаю, що треба відмінити перелік іноземних програм, які не відповідають положенням Європейської конвенції про транскордонне телебачення та обмежує розповсюдження європейських телепрограм на території України. Можливо, переглянути правила формування програмної послуги, які прийнято з перевищенням повноважень Національної ради та є грубим втручанням в діяльність провайдерів програмної послуги.

Дійсно, дуже важливим і самим першим є питання: перехід до цифрових стандартів мовлення. Я вважаю, що треба переглянути разом з концерном "РРТ", можливо, з "Зеонбудом", план розвитку телерадіоінформаційного простору. Я дуже б хотіла,  і сподіваюся на те, що майбутні члени Національної ради приділять дуже багато уваги дерегуляції галузі і підприємницької діяльності мовників і провайдерів програмної послуги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

КЛІТНА Н.І. Всі регулювання повинні бути спрощено, а зайві, необґрунтовані адміністративні бар'єри повинні бути скасовані.

Ну, і останнє, саме важливе, щоб в комітет не ставити дуже важке… вирішити мою кандидатуру. Я, як і усі члени Асоціації правовласників та постачальників контенту, а це більше 50 суб'єктів господарювання на телевізійному ринку, ми дуже сподівалися, що цей конкурс буде чесним, прозорим і справедливим. Але останнім часом до нашої асоціації надійшла інформація, що між політичними силами Верховної Ради України вже відбулися домовленості і кандидати вже визначені. Це знову представники великих телевізійних телеканалів і політичних партій. На "Телекритиці" вже даже фамілії оприлюднені.

Тому я вважаю, можна… Тому я дуже сподіваюся, що це неправда. І що, дійсно, усі майбутні члени Національної ради будуть тісно співпрацювати з громадськістю на користь суспільству і народу України. Але саме з цього я, з цих причин я сьогодні знімаю свою кандидатуру з розгляду і бажаю усім претендентам гарного майбутнього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Іванівна.

Це не просто неправда - це злочинна брехня. Друзі, давайте будемо уважні! Я мушу офіційно сказати, друзі! Я з повагою ставлюся до того, як попередня парламентська більшість вирішувала питання Нацради,  але, ну, ні в кого не вистачило нахабності і совісті  сказати про те, що там напередодні конкурсу вже все поділили, ще і гроші дали. Я вас прошу, будьте уважні і стримані. Тому що у нас є 18 кандидатів, є дискусія. Якщо ви мене запитаєте, я взагалі не розумію, як ми вийдемо з цієї ситуації, як буде голосування і що це відбудеться. Ви вже розповідаєте про те, що тут хтось уже щось повирішував! Тому трошки стримуйте себе у цих питаннях.

Юрій...

СТЕЦЬ Ю.Я. А можна почути висновки нашого юридичного управління комітету, чи були якісь там порушення, чи є в них якісь зауваження?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, були. Ми обговорювали, Юрій, ми це обговорювали.

СТЕЦЬ Ю.Я.  Я розумію. Я ж вибачився, що запізнився …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, були якраз проблеми у нас по Наталії Іванівні, вона зараз зняла свою кандидатуру.

У нас є один нюанс, пов'язаний з Тетяною Валеріївною. Але нюанс такий, от ми тут радилися. Значить, я думаю, ми справедливо поступимо, якщо зараз проголосуємо за всіх і звернемося ще до Юридичного управління Верховної Ради. Якщо, скажімо, у цій ситуації там день затримка рекомендацій  однієї організації.

 Ну, тут є момент. Ми скоротили, дійсно, на цей конкурс: до 10 днів. Значить, я особисто не вважаю, що це порушення пряме закону.

Тому я би, ще раз повертаюсь до своєї тези, ми голосуємо всі кандидатури. Верховній Раді я інформую. А ще і до Юридичного управління Верховної Ради звернемося. Якщо Юридичне управління вважатиме, що це є абсолютне порушення закону, ну, зберемося, порадимося, може, ще когось там виключимо. Але я радив би всім зараз голосувати і ухвалювати рішення.

Бурмака Марія Вікторівна. Хто за те, щоб рекомендувати, прошу голосувати. Будьте уважні. Одноголосно.

Дивіться, друзі, нам…

Значить, Олена проголосувала і підписалася по кілька разів. Значить, як ми тоді діємо? Ми враховуємо її голос чи не рахуємо її голоси?

МІРОШНИЧЕНКО І.М. Ну, давайте у Верховній Раді тоді заочно голосувати… Я б також міг зараз підписатися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є застереження. Приймається застереження.

Значить, я думаю, що, якщо цікаво журналістам, ми роздамо позицію пані Олени, за кого вона голосувала і так далі, але голос не рахуємо, оскільки вона фізично…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Якщо ми роздаємо журналістам, то давайте всі озвучимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай я тоді озвучу її по цьому…

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л.  Або не враховуємо - і все.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я називаю тоді. Одноголосно. Ми казали, Бурмака Марія Вікторівна - одноголосно, Бондаренко – проти.

Герасим'юк Ольга Володимирівна. Хто - "за"? Одноголосно, Бондаренко – "за". Теж вигідно. Я думаю, мені треба пропускати, тоді всі будуть озвучувати ……… 

Гріцак Костянтин Іванович. Прошу голосувати. Шість. Бондаренко – "за" і один утримався. Бондаренко – "за". (Шум у залі) Я вважаю, що це буде тиск на членів комітету.

 Ільяшенко Олександр Борисович. Хто "за" – чотири. Бондаренко – "за", решта – утрималися. Три утрималося.

Наталія Іванівна знялася.

Котенко Катерина Сергіївна. Хто "за"? П'ять. Бондаренко – за. (Загальна дискусія) «Утримався» - 1, «проти» -1. Друзі, запишіть там, чітко щоб було зрозуміло.

Крайняк Юрій Олегович. Хто "за", прошу голосувати. Шість. Хто «за» - немає. Хто «утримався» - 1.

Котюжинська Тетяна Григорівна. Хто "за", прошу голосувати.  Тут одноголосно. Тут я перепрошую… Бондаренко записи ... Котюжинська –  "за".

Так, Мартинюк Ростислав Михайлович. Хто "за"? П'ять. Хто утримався? Два утрималося. Думаю, тут можна в записи не дивитися. Бондаренко проти. Ну, я перевірю зараз, щоб не дай Бог…. Я не помилився. Я не помилився.

Михайлюта Олександр Олександрович. Хто за цю кандидатуру,  прошу голосувати. Три. Хто «проти» - немає. Утримався? Решта утрималися. Бондаренко - проти.

Мірошник Родіон Валерійович. Хто "за"?  Один "за". Хто проти? Два.

Хто утримався? Решта. Бондаренко – "за".

М'ясникова Катерина Андріївна. Хто "за" – шість. Хто проти? Утримався? Один утримався. Бондаренко – "за".

Попова Тетяна Валеріївна. Хто "за" - шість? Мірошниченко – утримався. Бондаренко – "за".

Полхович Галина Олександрівна. Хто "за" - п'ять. Утримались – два.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два утримались. Полхович – "за" Бондаренко. Так, Рудницька - ми зняли.

Черниш Олег Миколайович. Хто "за?" Чотири. Тут одноголосно. Одноголосно. Шукаємо історичні записи. "За" – Черниш, мається на увазі, Бондаренко – "за".

Швець Олександр Олександрович. Хто "за"? Чотири. Решта утрималась чи проти?

КОНДРАТЮК О.К. Утрималась.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утрималися решта.

Швець. Бондаренко – "за". Швець це був, да?

І Шевченко Тарас Сергійович. Хто "за"? Тут одноголосно. Бондаренко – "за".

Шановні колеги, як ми вже і сказали, значить, ми пройшли цю позицію, щоб ще раз, нікого не ображаючи, ще раз скажу, що ми по ситуації, по пані Попович ще по юридичне звернемося, щоб не було в нас питання, щоб підстрахуватися. Я ще раз кажу, моя позиція - я не вважаю це порушенням, там, фантастичним і якимось, що от з запізненням на півдня чи день це відбулося, враховуюче те, що, можливо, людина не знала зміни в законі, які ми внесли. Але підстрахуємося, щоб не було питань. І так, як ми домовлялися, значить: ми інформуємо громадськість і кандидатів. Щойно ми отримаємо висновки спецперевірки, як будемо наполягати на те, щоб Верховна Рада це розглядала. Ми  зацікавлені це невідкладно зробити. Це не треба вносити до порядку денного це питання. Як тільки ми це отримали, вас інформуємо, і ми голосуємо. Будемо… ви знаєте, у нас процедура спеціальна, непроста. Чому я сказав, що у Верховній Раді непроста процедура, ну будемо вести дискусію, обговорювати. Я думаю, що зараз якраз настав той час,  щоб і громадськість активно включилася, бо власне дискусія ще тільки розпочинається активна. Бо перед тим, як фракції, групи і позафракційні сформують свою точку зору, я думаю, що є час ще провести такі дискусії, розмови. Тому якщо немає застережень, зауважень, дякую всім. Чекаємо кандидатів Нацради всіх… цілісності, неушкодженості, не корупційні, так би мовити, без корупційних підозр після спец перевірки на голосування. І надіємося, що чотири найбільш гідні переможуть, а всі решта 13 будуть активно допомагати і нищівно критикувати їхню діяльність.

Дякую.