СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань свободи слова та інформації
від 2 липня 2014 року
Веде засідання голова Комітету М.В.ТОМЕНКО
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Будемо починати засідання. Галина там дорогу не знає, треба їй підказати.
Шановні колеги, будемо потихеньку готуватися до початку роботи. Вас поінформую, що в нас організаційно-кадрові зміни в складі комітету відбулися. Ви знаєте, Верховна Рада ухвалила рішення про внесення змін до складу комітетів Верховної Ради. Значить, у нас оновлення комітету, заміна та оновлення комітету. Значить, в нас…
КОНДРАТЮК О.К. Ротація.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ротація. Ми, враховуючи військову ситуацію, відправили нашого військового Рустама Раупова на підтримку національної оборони і безпеки. І він там у нас уже, як агент, можна сказати, наш там працює в комітеті, захищає наші інтереси. І ми проголосували, і в нас в комітеті буде людина, яка добре розуміється на медіа, на телебаченні, на радіо, на рекламних питаннях – Віталій Крутій. І, відповідно, "Свобода" так само Ігоря Мірошниченка направила на те, щоб захищати екологію. Ви знаєте, непроста ситуація: і ліси, і водойми, і озера нам ще пригодяться в непростій ситуації, яка склалась. Тому Мірошниченка на цей напрямок направили, а нам делегували людину, от я думаю, що пані Галина шукає просто, де 12 кімната, бо я з нею ще не говорив, коли ми голосували. Галина Чорна, вона відомий журналіст, вона працювала в "Високому Замку", більший фахівець в галузі ЗМІ і друкованих засобів масової інформації. Ну, вже в парламенті працює, я думаю, має досвід і розуміння і в інформаційній політиці, і в медіа-сфері. Там, наскільки я розумію, в нас певна проблема з уточненням посад і цих замін, постанова не підписана, але вона проголосована. Тому от наші колеги вже є, після голосування є членами комітету. Інша справа, що там, очевидно, по якихось інших позиціях є, так би мовити, нюанси.
Ми відповідно до домовленостей і до тих принципів, на яких побудовано структуру роботи комітету, як тільки в нас, колеги наші дійдуть, ми тоді до теми повернемося. Бо в нас Рустам Раупов успішно працював на дуже високій і відповідальній посаді голови підкомітету з питань друкованих засобів масової інформації та Інтернету. І ми, відповідно, будемо рекомендувати, я як голова комітету буду рекомендувати Віталія Крутія на цю посаду. Але для цього треба, щоб ми проголосували, коли громада наша відійде від суперуспішної діяльності Верховної Ради в останню годину, де максимальна кількість голосів поданих законопроектів складала 130 голосів. Тому багато людей, очевидно, під таким культурологічним шоком, ще не дійшли до нашого засідання комітету. Як відійдуть, то будемо тоді голосувати. Але натомість нам ніхто не заважає пройти зараз по поправках нашого принципово важливого законопроекту. Нагадаю, що і при підтримці громадськості, і експертів ми проголосували в першому читанні законопроект про відкритість використання публічних коштів.
Значить, у відповідності до Регламенту та приписів нашої нормотворчої діяльності комітет у відповідний термін прийняв 52 поправки від народних депутатів, 52 поправки. Таблицю ви маєте на руках.
Ми мусимо зараз пройти по поправках. Моя пропозиція така. Поки що ми не можемо голосувати, так що ми давайте пройдемо зараз загально в частині, так би мовити, розуміння тих поправок, які нам важливі, тих поправок, які або не відповідають 116-ій Регламенту, або не відповідають Конституції. Тут є такі. От і пані Галина, я представив.
Поки що, пані Галина, у нас в комітеті залишилась єдина привілея: сидіти на кріслах. Все решта забрали вже. Тому у нас є депутати, от на кріслах сидять. Значить, це інших привілеїв уже немає.
Отже, рухаємося тоді. Рухаємося по поправках. Тут наші фахівці і експерти і апарату працювали. Значить, якщо якісь питання, можемо проконсультуватися по цій таблиці. Значить, моя пропозиція є така, що ми зараз ідемо коментуємо, якщо дискусія. Тоді повернемося назад, значить, до голосування.
Значить, 1-а Атрошенка:. Він уточнює назву фондів, яких ми вносимо. Ідея тут - підтримати цю поправку, бо це ми приводимо у відповідність з термінологією, тобто це і 1 поправка Атрошенка, 2 поправка Атрошенка, і 3-я, 4-а, 5-а, тобто 5 поправок, значить, стосуються термінології стосовно фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також нашого тлумачення відповідних слів, які тут пропонуються: "бюджетне асигнування", "бюджетне призначення", "бюджетна програма", "головний розпорядних бюджетних коштів". Тобто так, як у нас в бюджетному законодавстві, тобто є пропозиція: 1-а, 2-а, 3-я, 4-а, 5-а Атрошенка врахувати. Не буде застережень, запитань, немає? Підтримується одноголосно.
6-а - Кайди Олексія поправка, тобто він уточнює назву статті 2, яку ми проголосували в першому читанні. Ну, виглядає таким чином, що уточнення, можливо, і корисне це: "та" додає. "Єдиний ..… формування та використання публічних коштів". Ну, виглядає, що воно нам редакційно і як би змістовно покращує редакцію першого читання. Якщо ви б не заперечували, ми б 6-у відхилили. Немає заперечень. Підтримується одноголосно.
7-а - знову Атрошенка. Значить, тут уже в нас концептуальне появилося. От далі, значить, поправки Атрошенка і ще групи народних депутатів фактично зводяться до того, що вони ставлять під сумнів саму ідеологію законопроекту, тобто вони не вважають, що нам треба створювати єдиний веб-портал використання публічних коштів. Тому є пропозиція всі поправки, які стосуються того, що, наприклад, цю інформацію розміщувати вже на діючих порталах, скажімо, органів державної влади, ну, це суперечить, і тоді не треба цього законопроекту. Якщо ми в першому читанні вже проголосували, то ми стоїмо на тій позиції, що єдиний веб-портал, або цей окремий єдиний веб-портал використання публічних коштів, він потрібний. Тому є пропозиція: все, що суперечить цій концепції, ми не підтримуємо. Давайте, у нас всі на місці, рухаємось тоді на початок. ……… підключаємось, ми по поправках йдемо. Ми пройшли поправки Атрошенка - п'ять, які є пропозиція підтримати, оскільки це уточнення норм закону, приведено у відповідність до Бюджетного кодексу. Якщо б не було застережень, то першу, п'яту Атрошенка пропозицію підтримати. Хто - "за", прошу голосувати. Проти? Утрималися? Приймається.
Тепер дійшли ми до поправки 7 Атрошенка. Наша пропозиція: відхилити, оскільки, ще раз кажу, що це суперечить ідеології в першому читанні. Хто за те, щоб відхилити поправку Атрошенка, прошу голосувати. Проти? Утримався? Підтримуєтеся одноголосно.
Восьма Кайди. Тобто він розширює редакцію того, що оприлюднюється цим законом, і додає не лише використання, а й формування бюджетних коштів. В принципі, я - "за". Але, що ми розуміємо, що таке "формування"? Хто фахівець тут у нас у фінансово-економічній сфері? "…готується центральним розпорядником, одержувачем коштів ……… подається ними на оприлюднення… Інформація, що оприлюднюється ……… дохідної частини бюджету та державних цільових фондів розпорядниками та одержувачами коштів". А, ну правильно, тобто хто є розпорядник і хто одержувач. Логічно. Тобто це більш багатосторонньо висвітлюємо діяльність цього. Тобто є пропозиція Олексія поправку підтримати, як така, що розширює сферу публічності по бюджетних коштах.
Хто за 8 поправку, прошу голосувати. Підтримуємо. Підтримується одноголосно.
9-а, Атрошенка. Знову, далі все пішло, тобто далі ця поправка, тобто в нього інший підхід концептуальний до того, тобто він проти того, щоб ми мали єдиний веб-портал. Тому, оскільки це суперечить нашому закону в першому читанні, є пропозиція відхилити дев'яту поправку. Хто - "за"? За відхилення? Проти? Приймається одноголосно.
10 поправка – Медуниці. Значить, додати: "не є державною власністю", - та виключити. Ми підтримуємо цю, давайте глянемо ще раз…… Я не розумію, що у нас тут, в чому ідея?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Річ у тому, з вашого дозволу, значить, річ у тому, що відповідно до чинного законодавства, інформація не може бути власністю держави, держава є володільцем, як може бути………. тому …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми виключаємо просто, це просто термінологія, яка не відповідає…
(Загальна дискусія).
КРУТІЙ В.І. А, що таке термін "володілець"? Я щось не впізнав українського слова.
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Ну, є такий термін, просто …….
КРУТІЙ В.І. Володілець?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Да, існує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це просто мова йде, що це юристи написали, як пояснюють, в тексті немає такого слова, так що… в тексті закону немає, в тілі закону, це просто пояснення. Значить, при поясненні будемо думати, як замінити, будем радиться, зберем групу по мовному питанню і вирішим.
А в тексті закону, є пропозиція, підтримати Медуницю, оскільки, ми, дійсно, голосували, от останній наш Закон "Про інформацію", де ми зняли цю державну власність. Тоді Медуницю підтримаємо. Хто за це, прошу голосувати одноголосно. І я так розумію, що подібна у Чумака, да, Чумака поправка. Фактично… Ми що?
______________. Ідентична.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аналогічна, аналогічна, що ми фактично, ну, як би 2 поправки: і Чумака, і аналогічні, - підтримали.
Атрошенка приводить у відповідність термінологію, приводить у відповідність до термінології… Дивіться зразу, щоб ми вже не кожну голосували, значить, що у нього виходить тут… 12-а, 13-а, що ми, значить, пропонуємо провести відповідність. 12-а, 13-а, 14-а, 15-а, 16-а у відповідність до Бюджетного Кодексу. 17-а Оці поправки Атрошенка пропонується підтримати як такі, що приводять у відповідність з термінологією, до діючої термінології, зокрема, до Бюджетного кодексу. Ні в кого нема застережень? Є пропозиція підтримати поправки Атрошенка. Хто за це, прошу голосувати. Одноголосно. Рухаємось далі.
Медуниця і Чумак подали теж, вони спільно працювали, очевидно, може, вони збираються в одній кімнаті гуртожитку, в готелі "Київ" і пишуть спільно поправки разом, я так розумію: у них текст однаковий.
Тому, що в нас тут пропонується? "………зберігається режим вільного доступу протягом трьох днів з оприлюднення".
_______________. Частіше оновлення інформації, це на користь ………
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми тут, чому ми не підтримаємо такий підхід? Щомісячно, да?...
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Тут річ в тому, що ця інформація, вона збирається раз на квартал, і виконувати щомісячно - це треба створювати…
КОНДРАТЮК О.К. Тобто там квартальні показники якісь?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Напевно, це чисто технологічно, я так розумію, що проблема щомісячно це робити. Я не думаю, що це принципово, нам аби вона була, та інформація. Давайте тоді зберігаємо редакцію першого читання, нехай щоквартально, якщо вже у нас звітність щоквартально, то нехай воно йде, як у інших законодавчих актах, по щоквартальній звітності.
Тому є пропозиція 18-у, 19-у, вони аналогічного змісту, відхилити. Хто за відхилення 18, 19, прошу голосувати. Проти? Утримався? Підтримується одноголосно.
Так, Кайди – 20-а. "……критерії оприлюднення підприємством інформації……" Тобто тут пропонується, у нас в законі - перевищує мільйон, ми даємо відомості про договори, укладені за звітний період, з усіма додатками ……… А тут, відповідно, "або 100 тисяч гривень". Треба чисто теж по технології думати. Якщо це й додатки всі і так далі, може, й дійсно, коли думали, то 100 тисяч, я можу уявити собі, який масив цієї інформації, напевно, з тих міркувань. Що, можливо, недоцільно нам роздрібнювати, чи що?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. В законі 4851, який називається "Про особливості державних закупівель в окремих сферах народного господарювання", там якраз цифри абсолютні, там немає ніяких процентів, і ми цим внесемо плутанину. Ці 5 відсотків, хто їх буде рахувати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, проценти - я проти, зрозуміло. Тут ще ж позиція, що в нас тут в редакції першого читання перевищує мільйон, а Олексій пропонує 100 тисяч. Тут ще, крім відсотків…, ну відсотки - зрозуміло, бо це є проблема - сто відсотків, взагалі. Якщо в нас суми, то відсотки, ми заплутаємося, що оприлюднювати, що не оприлюднювати. А 100 тисяч, ну, треба подивитись. Я так розумію, що цей мільйон брався вже із тих тендерних, інших закупівель, напевно, да, ця норма про мільйон?
_______________. Тут же ж ми маємо виходити із змісту частини третьої статті 2 Закону "Про особливості державних закупівель в окремих галузях народного господарства".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ясно. Ні, ну я теж вважаю, що ….мільйон залишаємо, бо сто тисяч - ми тоді міняємо, тоді нам тендер на все треба переписувати, законодавство.
_______________. А там якраз мільйон і 5 мільйонів. Ну да, доведеться робити все за особливою процедурою, це просто недоцільно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну да, як 100 тисяч, можна уявити собі, то це такі закупівлі… Давайте. Я пропоную відхилити, щоб залишити все-таки редакцію першого читання, вона зрозуміла.
Хто за відхилення -4, Хто – проти? Утримався - 2? Проходить у нас.
21. Теж Олексій пропонує уточнити редакцію абзацу 6 пункту 2. А, ну, якщо ми відхиляємо, це ще раз він повертається до теми 5-ти відсотків і 100 відсотків, чи 100 тисяч гривень. Це практично автоматично, якщо ми не підтримуємо 20-у, то не підтримуємо і 21-у. Голосуємо. Одноголосно.
22-а – Медуниці. Те саме – квартали, те саме – 3 квартали. Ми вже відхили його попередню статтю. Ну і Чумака 23, да, в них аналогічно.
Атрошенка, 24-а та 25-а. Теж він приводить у відповідність до законодавства про державне соціальне страхування. Є пропозиція підтримати, оскільки це норма діючого законодавства. Приймається одноголосно.
26-а, Медуниці. Аналогічно, це повторення тої, що ми відхилили: протягом місячного оприлюднення. І 27 Чумака так само аналогічно. Приймається одноголосно.
Тепер, Атрошенка 28-а. А, ну, тобто тут він, взагалі, щоб це не публікувати. Значить, це не можемо ми підтримати. Це суперечить загальному підходу, який ми в першому читанні. Тому є пропозиція 28-у відхилити Атрошенка.
Про відхилення 28-ї голосуємо. Підтримується одноголосно.
29-а, Атрошенка. Значить, "доповнити оприлюднення………. національним цільовими фондами". ………
ГОЛОВУЮЧИЙ. 29-а, пропозиція врахувати частково Атрошенка. Підтримуємо. Одноголосно.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Миколо, тут є в чому ……….Національний банк теоретично з цим погодитися не може, а що стосується державного банку, вони так само є комерційними, де захищається інформація….
(Не чути)
Тому теоретично Національний банк сюди додавати можна, правда, воно тут не є сформульованим, бо це публічна…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, додати один, ти пропонуєш, що частково підтримати, тільки Нацбанк один?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Частково підтримати в частині Національного банку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в принципі, я думаю, що є тут логіка. Все-таки Нацбанк як така, публічно значима, центральна банківська інституція, то… Наскільки це суперечить іншим там законам, нічого не суперечить, да?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Просто треба взяти до уваги, що сам Національний банк - він категорично проти. У нас є лист від них з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну ми розуміємо, що Нацбанк …….. проти. Я маю на увазі, що, якщо, от скажімо, по ідеології духу, значить, характеру діяльності Нацбанку в частині там його публічної комунікації і так далі, значить, немає якихось застережень, то я підтримав би Миколу Леонідовича, щоб додати один Національний банк. Чи що, друзі? Микола ………, ти як фахівець по Національному банку…
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Національний банк не має таємниці, це публічна установа, вони друкуються.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну всі державні однозначно ми не будемо, бо це, що вони там вклади приватних осіб і так далі, а от по Національному банку… Давайте, може, порадимось по цій статті з фахівцями. Порадимось, якщо там нема ніяких застережень, то я теж підтримав би.
Йдемо далі. 30-а: уточнений перелік, способи оприлюднювання. Медуниця. Уточнення ніби покращує редакцію. Да, і Чумак, який разом з ним писав, як я вже говорив.
Є пропозиція тоді 30 і 31 підтримати, оскільки це уточнює і спрощує роботу і користувачів. Є пропозиція: 30 і 31 тоді підтримати. Хто - "за"? Пропонуємо підтримати нашу авторську групу. Одноголосно.
Кайда теж пропонує доповнити, частково ми вже його підтримали попередніми поправками. Тому, я так розумію, що частково ми його підтримуємо, оскільки у попередніх поправках значна частина. Так я розумію?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Так, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ми частково підтримали тоді Олексія проголосованими 30 і 31 поправками. Частково враховуємо і 32-у. Голосуємо. Підтримується одноголосно.
33–я Атрошенко. Знову це, що ми дебатували, це пов'язано з Нацбанком, знову цю всю історію, проконсультуємось, тоді... Там 29-а, чи яка, 33-я по Нацбанку.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Тут так само, Микола Володимирович, бачите, Національний банк і державні цільові фонди - вони мають бути публічними, державні банки - ні. Тому це теж я б пропонував підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. От ми кажемо, що ми Нацбанк, думаємо про Нацбанк, це ми виключаємо, Нацбанк для консультацій….
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Державні цільові фонди теж, тому що це фактично публічні установи. Є фонд…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що таке "державний цільовий"? Це ціі всі страхування …… Це всі вони? Державні цільові фонди… В принципі, по ідеї мусили б, тому що це державні кошти. Давайте, от ідеологічно, я бачу, що ми за це, щоб і Нацбанк, і державні цільові були. Давайте ще уточнимо, може, там якісь застереження, по іншому законодавству, може, не тільки сюди треба вносити. Хоча ідеологічно, я вважаю, що треба, щоб була відкрита інформація про це.
Атрошенко. Знову тут він… Ну, відхиляємо, бо він проти нашої ідеї стосовно окремого веб-порталу. Тому 34-а на відхилення, є пропозиція. Відхиляємо Атрошенка. Одноголосно. Вітання йому передаємо, що він активно працював.
Тепер до "Прикінцевих". Значить, є пропозиція моя з 1 січня 2015, поки ми, так би мовити, дійдемо до нього, проголосуємо, ну, вже 1 січня 2014 точно вже немає. Значить, 1 січня 2015 року. Хто за це, прошу голосувати: 1 січня 2015. Частково тоді… А, ні, почекайте. А! Ну, він розписав на якийсь періоди, підперіоди. Да?
(Загальна дискусія).
Не чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та, ні, ну, ми не можемо так: а в разі прийняття, в разі неприйняття… Ну, це якась новела законодавчої діяльності. Ми проголосували моєю поправкою - і ми вже вирішили питання, і Медуниця так само, і Чумак так само. У нас тепер авторська група вже 3 людини: я, Медуниця і Чумак, однаково мислимо. Тому ми проголосували це вже.
39-а та 40-ва Атрошенка. Ну, так само тут мова йде, ці поправки, що не узгоджуються вже з нашим підходом. Тому є пропозиція ці дві поправки не підтримувати. Хто за це, щоб… Не підтримуємо. Одноголосно.
41-а Кайди. Доповнити. Ну, тут у нас, значить, що у нас, ідея хороша, ну, 116, тобто це ми розширюємо, да, диспозицію статті, що в першому читанні. Тобто ми входимо вже в інший закон, да? Чи що? В чому тут? Чому ми не підтримуємо? Що тут по 116-ій, які проблеми?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. . …… ми виходимо за межі цього…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цього закону, да?
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Цього тексту. Ну як, змісту, так би мовити, цієї першої… Він хоче, це хоче ввести…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, санкції ще в Кодекс про адміністративні правопорушення.
СЕЛЕЦЬКИЙ П.І. Він хоче внести зміни не до того положення, яке містить законопроект, а до положення…
КОНДРАТЮК О.К. Адміністративного кодексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну да, в нас науково-експертне і юридичне ……. нас, …….
_______________. Да. Це 116 стаття частина перша Регламенту, не можна вносити до…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну да, якщо нам треба щоб висновок був позитивний, давайте тоді в інший закон ми не входити, бо це створить для нас проблему. Тому є пропозиція відхилити. Не з міркувань того, що неправильно, а з міркувань, що суперечить 116-ій.
Хто за відхилення? Прошу голосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.
Медуниця, 42-а: викласти в Законі про державні …. А, тобто він враховує, що, поки ми розробляли, то вже були внесені зміни до Закону про держзакупівлі. Ну, це логічно, тобто ми уточнюємо редакцію, що внесені останні наші зміни по закупівлі. Медуниця і Чумак - тут спільна група. Я, на жаль, не написав тут, щоб утрьох нам бути. Є пропозиція Медуницю і Чумака тоді підтримати. Голосуємо.
"За"? Проти? Утримались? Проходить.
44-а – вилучити і Чумак – вилучити. Корж, я так розумію, що теж частково, так само. Да? Ну, тобто, я так розумію, що редакційно ми теж підтримуємо. Тобто все це в зв'язку з тим, що ще закон був проголосований. Тобто це як би правильні поправки, бо вже відбулися зміни. Тому є пропозиція 44-у, 45-у і частково 46-у, тоді Коржа ми теж підтримаємо.
Прошу голосувати. "За"? Одноголосно. Підтримали.
47-а, Медуниці. Він розширив, але це суперечить 116-ій. Що таке "принцип публічності"? Ідея добра, ну, нам, щоб не створювати проблеми, тоді давайте. Дивіться, що в нас виходить по 116-ій: 47-а, 48-аа, 49-а, 50-а, 51-а, 52-а. Ну да, це спільна авторська група у нас працювала.
Тому є пропозиція, ті, що ми шануємо і поважаємо їх, двох народних депутатів, але оскільки це суперечить 116-ій, є пропозиція на відхилення: 47-52. Хто за відхилення, прошу голосувати. Підтримується одноголосно.
Друзі, тоді в нас залишилася ця історія з Нацбанком і з публічними фондами. Давайте ми тоді оперативно осмислимо, опрацюємо - і вже тоді консенсусним шляхом дійдемо згоди.
Але, щоб вже готувати нам законопроект, є пропозиція підтримати в цілому і якнайшвидше виносити на голосування, оскільки закон резонансний, активно обговорюється і такий, що ми як комітет не можемо затримати на жоден день, щоб не були звинувачені в тому, що ми проти публічності і відкритості.
Тому пропоную в цілому підтримати в редакції другого читання. Хто за це, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.
Шановні колеги, оскільки я вже оголосив цю історію, щоб ми всі кадрові позиції в нас закріпили. Хто запізнився, я говорив про наші зміни, які в комітеті відбулися, тому я хочу, щоб ми це кадрове рішення прийняли. Нам треба обрати голову підкомітету з питань друкованих засобів маслової інформації та Інтернету. Я і Рустам Раупов, який активно працював на цій посаді, рекомендують Віталія Крутія на те, щоб підкомітет далі працював. Тому пропоную обрати головою підкомітету Віталія Крутія. Хто за це, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.
Будь ласка.
(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я думаю, це, дійсно, нам треба тоді поміркувати. У нас непроста історія, бо доходять до мене чутки, що в планах нашої літньої роботи взагалі планувалося той один день - 22. Але, ви знаєте, з ініціативи "Батьківщини", "Свободи" і "УДАРУ" ми працюємо в тижневому режимі, і там певний, так би мовити, проблема з наповненнями, з законопроектами. Тому я думаю, що нам треба скористатися цією ситуацією, що поки там від 22 до 25 липня слаба наповненість, нам треба пришвидшити, подивитися цей законопроект і які там в нас борги по наших законах, щоб ми пришвидшилися в ці літні тижні, щоб ми спробували максимально наші всі закони поставити, бо там не так багато підготовлено законопроектів, особливо до другого читання.
Шановні друзі, рухаємось тоді по порядку денному. Проект Закону про створення організаційно-технічної бази та вивільнення додаткових каналів мовлення для запровадження другого телевізійного каналу спільного телебачення (реєстраційний номер 4541) (Миколи Княжицького).
Прошу, Микола Леонідович.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую. Я один раз вже доповідав цей законопроект, але оскільки у нас з'явилися нові …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не голосували.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми тоді не голосували, оскільки у нас з'явились нові члени комітету. Хочу трошки пояснити ще раз ситуацію з цим законопроектом.
Значить, є негативний висновок експертного управління, який мотивується тим, що нібито Суспільне телебачення і радіомовлення вже створене. Хоча в мене мова йде про створення другого каналу суспільного телебачення і радіомовлення, а європейська практика, як наприклад в Німеччині, де існує АРД і ЦДФ, говорить про те, що може бути декілька каналів суспільного мовлення, які діють по-різному: один більше відображає історію регіонів, інший, навпаки, історію культури, або якісь інші приклади.
Отже, що пропонується цим законопроектом. Цим законопроектом пропонується визначити процедуру вивільнення і виділення каналів мовлення для другого телевізійного каналу суспільного телебачення. Процедура вивільнення каналів мовлення для другого національного каналу передбачає, що Національна рада звертається з позовом до суду про втрату чинності ліцензії на мовлення телерадіоорганізацій, в разі якщо серед засновників телерадіоорганізації є іноземні юридичні особи або іноземці чи особи без громадянства. Тобто законом заборонено заснування телерадіоорганізацій іноземними юридичними особами. Встановлюючи факт наявності серед засновників компаній іноземних юридичних осіб або іноземців без громадянства, суд визнає видану ліцензію нечинною, вивільнені канали мовлення можуть використовуватися другим телевізійним каналом суспільного телебачення як відокремленим підрозділом Національної телекомпанії України для здійснення мовлення з моменту прийняття Верховною Радою України рішення про доручення Національній раді звернутися до суду з позовом про втрату чинності ліцензії на мовлення, визнання ліцензії на мовлення такою, що втратила чинність, і набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Повний перелік каналів мовлення, на яких вправі здійснювати мовлення другий національний канал суспільного телебачення, затверджується Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації на підставі інформації, отриманої від Нацради. Законодавча підстава цього позову: частина друга статті 12 Закону "Про телебачення і радіомовлення", відповідно до якої в Україні заснування іноземними телерадіоорганізаціями, іноземними юридичними, фізичними особами без громадянства забороняється.
Однак, незважаючи на таку законодавчу заборону, впродовж тривалого часу Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення видавала ліцензії телерадіоорганізаціям, засновниками яких є іноземні юридичні особи. Одним з найяскравіших прикладів є незаконна видача ліцензії приватному акціонерному товариству "Телеканал "Інтер", який на даний момент володіє однією з найбільших мереж, що складається з 389 каналів мовлення по всій Україні.
Згідно з даними Державного реєстру телерадіоорганізацій України та Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб, вказане товариство було засновано ВАТ "Перший канал" (Російська Федерація), спільно з іншими особами.
Частка ВАТ "Перший канал" не змінювалася з моменту створення ПРАТ "Телеканал "Інтер" і, за даними державних реєстрів, продовжує становити 29 відсотків, що суперечить чинному законодавству.
Таким чином, окремі телерадіоорганізації здійснюють мовлення на відповідних каналах мовлення в результаті незаконного отримання ліцензії на мовлення, в той час коли такі канали мовлення можуть бути використані для побудови в Україні другого каналу суспільного телебачення, що в даних умовах є особливо актуальним, зважаючи на необхідність до достовірного і неупередженого інформування населення про події в Україні.
Зважаючи на те, що законопроект передбачає наявність перехідного періоду до прийняття Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення, який насправді вже набрав чинності, Головне експертне управління написали, що його не підтримує. Разом з тим, прийнятий Закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення" не регулює питання створення другого каналу суспільного телебачення. Положення законопроекту, яке стосується питань перехідного періоду, можуть бути доопрацьовані з врахуванням прийнятого Закону "Про Суспільне мовлення" шляхом внесення відповідних поправок.
Тому, зважаючи на актуальність законопроекту і необхідність розбудови суспільного мовлення в Україні, просимо комітет рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні за основу. Мова йде про те, що ми забороняємо мовлення "Першого каналу" в кабельних мережах, натомість дочірня структура цього каналу продовжує мовлення в Україні.
Цей закон жодним чином не порушує чинного українського законодавства, оскільки лише звертається до Нацради з проханням звернутися до суду з цього питання і регулює те, що в разі виграшу, а це однозначно виграшна справа, тому що це напряму заборонено законом, ці частоти мають бути не роздані невідомо кому, а віддані під другий канал Суспільного мовлення, який ми передбачали створити в Законі про Суспільне телебачення і радіомовлення.
Тому я прошу підтримати цей законопроект, для того щоб ми не лицемірили. Бо не можна забороняти материнську структуру, а дочірнім структурам спокійно давати змогу працювати в Україні, тим більше, коли інформаційною політикою там займаються громадяни Російської Федерації, як Ігор Шувалов, який є заступником керівникам інформаційного мовлення, який свідомо відмовився від відмови від російського громадянства. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хотів по законопроекту? Зрозуміло вам все, да? Ну, ми вже другий раз обговорюємо.
Тоді, прошу, хто за те, щоб підтримати законопроект 4541 "Про створення організаційно-технічної бази та вивільнення додаткових каналів мовлення, запровадження другого телевізійного каналу Суспільного телебачення України", - прошу голосувати. Хто – "за"? Два. Хто проти? Один. Хто утримався? Три.
Фіксуємо. Рухаємося далі. Шановні колеги, наступний законопроект –Купчака: про призупинення на час АТО розважальних заходів, концертів та, на всій території України, а також трансляції розважальних телепрограм. Я доповім коротко.
Ну, ідея наша… Тобто ідея зрозуміла і ідея благородна. Ну, зводиться до того, що, ну, очевидно, це голосно називається законом, радше б це постановою треба було назвати. Якщо ми закони будемо писати з одного рекомендаційного речення, то, значить, я не знаю, як зареєстрували наші фахівці, значить, що "на час проведення антитерористичної операції, яка спрямована на стабілізацію ситуації (і це ми підтримуємо повністю), відновлення конституційного ладу та правопорядку (це теж ми підтримуємо) призупинити розважальні заходи, концерти на всій території України, також трансляції розважальних телерадіопрограм". От ця частина, ну, як на мене і фахівців, з якими ми консультувалися, значить, все-таки не є юрисдикцією, навіть якщо би це назвати законом Верховної Ради, хоча би, ну, ми законами не будемо встигати реагувати на ситуацію, яка в нашій країні достатньо швидко розвивається. Ви знаєте, що у нас відповідно до законодавства указами Президента оголошуються дні трауру, жалоби, і там визначається, як нам діяти. Може Нацрада відповідні дії здійснювати. Ну, як ми будемо законом Верховної Ради реагувати, ми, ну, фізично не встигатимемо, навіть якщо допустити, що ідея це правильна.
Тому є пропозиція відхилити. В нас є інша історія, значить, над якою ми думаємо. Це що стосується контенту, мається на увазі, там серіали і так далі, як дійдемо ми до змістовної частини, тут ми можемо щось зробити. Але, скажімо, сама формула цього… Ну, моя пропозиція, що все-таки, ну, це не предмет регулювання законом Верховної Ради, а більше указами Президента і Нацради. Така позиція.
Хто хотів би ще висловитись? Да, Микола Леонідович.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ну, звичайно, якщо, наприклад, якийсь український гурт чи український народний колектив захоче виступити перед бійцями АТО і їх підтримати там, якийсь канал захоче це транслювати, можна це назвати розвагою, а можна це назвати громадською акцією. Тому очевидно, що треба це відхиляти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іншої точки зору немає?
Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Приймається одноголосно.
Шановні колеги, дивіться, у нас є, проаналізуємо ми план. Значить, я думаю, що давайте в робочому порядку, зараз не входимо в деталі. Особливо що мене не покоїть, що, я думаю, ми мусимо підкоригувати те, що тут він написаний, план, так, ніби у нас… Ну, на наступну сесію ми, да? А, тобто на це літо, це вже ми… Це ця сесія продовжується? А, ну, зрозуміло. Тоді зрозуміло, тобто це те, що ми мусимо робити 2 вересня. Ну, тим не менше, давайте ще в оперативному порядку ми обдивимося, що загально, значить, ми підтримуємо, але які пропозиції… Давайте тоді ми за основу, напевно, ми проголосуємо його, да? Да?
Ну давайте, щоб у нас… там же треба… Нам треба відправити на цей, нам треба віддати план роботи.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ми ж продовжуємо подавати ще законопроекти, які нами в комітеті не розглянуті? Чи це ті вже, які розглянуті і які подаються?
КОЗЛОВ М.В. Це всі.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Всі, ну, так. Оскільки ми справді працюємо і літом, я, наприклад, подавав законопроект щодо регулювання діяльності кабельних мовників. І хотів би, щоб він теж сюди потрапив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так дивіться, ми можемо взагалі… Я думаю, що ми літом… Ми ще встигнемо на цій сесії. Ми встигнемо на цій сесії ще розглянути. Це те, що ми…
Давайте таким чином. Ми, оскільки нам все рівно ж треба дати звітність, щоб планували вже на наступну сесію. Є пропозиція підтримати, і все, що оперативно, ми будемо тоді вносити і додавати, да.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Додамо, зараз я скажу який номер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай, тоді включаємо, які номера?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Скажіть номер законопроекту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, про універсальну послугу, да, Коля?
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Ні, це не про універсальну послугу. Це про стосунки Нацради і кабельних мовників про ліцензування провайдера кабельного мовлення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я зрозумів. Давайте включаємо і приймемо тоді. Да, включаємо цей законопроект.
І тоді з пропозицією прошу проголосувати. Хто за такий план роботи, прошу голосувати. Підтримується одноголосно. Дякую.
Колеги, є тут у нас ще одне питання. Ми довго радилися, і Олена Кондратюк, яка у нас керує цим напрямком - рекламного законодавства, значить, запропонувала нам підхід, щоби ми повернули зараз в комітет наш законопроект підготовлений по зовнішній рекламі до другого читання, враховуючи те, що, поки ми радилися, шукали компроміс, значить, були внесені зміни і через законопроекти, які в нас стали законами: про дозвільну діяльність і таке інше. В нас є кілька проблем.
Тому є пропозиція, щоб пані Олена проінформувала, як ми будемо рухатися з цим законопроектом, щоб все-таки ми його ухвалили, а не просто провалили під час обговорення. Прошу.
КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, в нас, в принципі, ми якраз рік тому схвалили в другому читанні в комітеті і готовність висловили виносити в зал наш законопроект 0944, фактично, як би сказали, епохальний, стосовно зовнішньої реклами і приведення ринку зовнішньої реклами до європейських більш-менш стандартів. В тому числі почистити наші міста від зайвих рекламних площин і так далі. І, звичайно, що прийшли зміни. Вони стосуються, абсолютно правильно ви сказали, дозвільного характеру, які були внесені законами вже Кужель. Стосується це і переліку документів дозвільного характеру: стосовно дозволу на розміщення зовнішньої реклами вздовж доріг.
А також ми, коли з вами рік тому пропонували певні бар'єри і певні терміни, коли мають бути введені обмеження і чистка якраз рекламних площин, зараз ми зійшлися на тому, що ми можемо прийти, разом з ринком ми прийшли до цього, що ми можемо ще жорсткіші поставити умови щодо приведення рекламних площин до норм. Тому я прошу вас просто ознайомитися з документами, зі змінами, які ми пропонуємо, щоб ми на наступному комітеті їх проголосували на комітеті, і таким чином могли теж на останні 2 тижні літньої сесії їх виносити в зал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, приймайте давайте цей. Табличка є? Передивіться, проаналізуйте. Ми ще тоді, очевидно, на те засідання запросимо представників галузі, щоб ми чітко йшли тут, так би мовити, разом з ними, щоб була підтримка, тому що там багато революційних норм. Щоби нас, як тоді, коли ми виносили, що деякі колеги сказали, що ми хочемо знищити весь ринок, щоб ми тут спільну позицію займали в наступному засіданні.
Ну я, дивіться, давайте тоді логіка така: якщо ми 22-го ми збираємся, то, очевидно, тоді… 22-ге - вівторок? Тоді 23-го липня у нас, відповідно, засідання. Тобто ми 23-го, в середу, під час сесійного тижня, ми тоді засідаємо і якраз цей рекламний законопроект розглядаємо. Не буде заперечень?
Колеги, що в нас тут в "Різному"?
Значить, у "Різному", значить, я інформую вас, що, значить, ми з міністром внутрішніх справ щоденно працюємо над звільненням приміщень Національної ради. Поки що не звільнили, але роботу ми цю проводимо. Тобто так, якщо коротко сказати вам. Значить, уже… Що? З переліком сотень вам і прізвища людей, хто там знаходиться? Значить, працюємо. Поки все рівно ж Нацрада, бачте… Да, да. Єдине, я інше скажу, друзі. Ну, тепер про серйозні речі скажу, що я з Головою Верховної Ради сьогодні говорив, щоб ми не були заручниками, комітет, ситуації по Нацраді, тут все, що від нас залежить, ми в термін короткий передали, антикорупційну провели, все провели, документи роздали заздалегідь.
Голова Верховної Ради сьогодні о 19 годині має чергову нараду по нашому питанню, тому що я, ну, не хотів, щоб ми були, ну, як би ми виглядали, ну, я уже неправильно, тому що всі 16 осіб - це відомі і авторитетні люди, можливо, за виключенням там одного сепаратиста, здається, там є один сепаратист інформаційний. Ну, 15, скажімо так, нормальні, авторитетні люди, і, щоб це винести - і жоден чоловік не набрав відповідної кількості, це було б неправильно, ну, такою недобросовісністю, невідповідальністю з нашої сторони.
Значить, Голова Верховної Ради провів з керівниками фракцій одну нараду. Десь ніби якийсь, вони сказали, що є там світло в кінці тунелю, хоча не відомо, чи це КАМаз бойовиків, чи це світло сонця. Зараз з'ясовуємо. Якщо буде зрозуміло, що це вже світло в кінці тунелю, буде зрозуміло після сьогоднішньої наради о 19 годині, щоб ми розуміли, що є консенсус, або відносний консенсус, у голосуванні за членів Нацради. Значить, ми як члени комітету не маємо, як ви знаєте, преференцій, ми за всіх, всіх підтримуємо професіоналів. Але в кінці кінців стануть членами Нацради, тільки хто набере 226.
Я з Олександром Валентиновичем поспілкуюся, ми теж не дуже в добрій ситуації. Бо, наприклад, якщо пізно ввечері домовляться, то нам тоді якось зранку треба, ну, ясно, що це не буде першим питання, очевидно, я тоді Турчинова проситиму, якщо вдасться, знайти якийсь вихід з ситуації, то тоді ми будемо тільки, напевно, вже на або 12.30, або на 16.00, щоб людей попередити. Це єдине, вже буду з Зайчуком контактувати. А? Ну, все рівно буде менше, тому що ми розуміємо… Ну, в нас же ж процедура, ви знаєте, яка, все рівно виступати їм не дадуть, ви ж знаєте на нашу процедуру, що ніхто вже з членів-кандидатів не буде…, це буде тільки рейтингове голосування. Тому завтра тоді вже в ранковому, тільки завтра зранку або пізно вечером ми дізнаємося, яка ситуація стосовно можливого кадрового призначення. Значить, я висловлюю стриманий прогноз, що домовленості сьогодні відбудуться, але не остаточні, і, можливо, завтра ми не будемо голосувати. Ну подивимось, як справа.
Турчинов нам прислав ще документи для вивчення: ініціативу громадської ради при Державному комітеті з питань телебачення і радіомовлення, стосовно ….. експертної комісії України. Якщо в нас голова комісії тут присутній, ну, я не знаю, чи є потреба відкривати дискусію, я думаю, що вже хай керівництво держави ухвалює рішення, а ми будемо діяти, значить, у відповідності до чинного законодавства, я так розумію.
Да, прошу ………
КОСТИЦЬКИЙ В.В. Я би просив слово на репліку. Шановний голово, шановні народні депутати і присутні! В мене буквально п'ять речень.
Речення перше. Є Положення про громадську раду, типове, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів. Наскільки мені відомо, повноваження громадської ради не передбачають можливості надавати оцінку і вирішувати питання про доцільність діяльності тих чи інших органів: ані Міністерства внутрішніх справ, а ні Національної комісії. Тому я вважаю, що громадська рада вийшла за межі своїх повноважень. Це перша теза. Їх всього три.
Друга теза. Одна із претензій громадської ради полягає в тому, що діяльність Національної комісії призвела до зіткнень із Національною радою з питань телебачення і радіомовлення та "Держкіно". Хочу нагадати, що наш висновок про те, що Нацрада самоусунулась в виконанні своїх обов'язків, визначених законодавством, був надісланий до комітету, і я не знаю, чи був врахований, але був надісланий до засідання, на якому Нацраді було рекомендовано піти у відставку. І наші конфлікти продовжуються і зараз. Ми вважаємо, що Нацрада не виконує свої обов'язки належним чином.
Третє. "Держкіно" стало об'єктом критики з боку корифеїв українського кіно, які звернулися до комісії з претензіями щодо використання коштів, і інших, і інших. І у цьому суть конфлікту між Національною комісією і "Держкіно".
Четверте. Громадська рада з питань телебачення і радіомовлення представляє у своїй більшості людей, які працюють у медіабізнесі. Я думаю, що при вирішенні таких питань має враховуватися ще і думка, щонайменше, Всеукраїнської ради церков, жіночих, батьківських і інших громадських організацій. Я не думаю, що Комітет з питань свободи слова Верховної Ради має перетворюватися у засіб, який хочуть використати представники, деякі представники медіабізнесу для вирішення питань, пов'язаних з ліквідацією Національної експертної комісії.
Я тут не обстоюю питання про ліквідацію чи неліквідацію. Але я вважаю, що, якщо всі мають працювати у рамках, визначених законом, то Громадська рада при Держкомтелерадіо має працювати у контексті надання допомоги Держкомтелерадіо, здійснення контролю громадського за його діяльністю, надання можливості представникам громадськості брати участь в управління телерадіопростором.
І, на мою думку, Національна комісія, яка на сьогоднішній день є одним із суб'єктів протидії антиукраїнській інформаційній війні, про що я вже п'ять років не втомлююся говорити, це фактично буде значною частиною людей розглядатися як спроба зліквідувати орган, який дає нормальні висновки з приводу того, що робиться на українському інформаційному просторі.
У всякому разі, можу сказати, що на сьогоднішній день порушено 12 кримінальних справ по фактах пропаганди посягань на територіальну цілісність України, сіяння національної, релігійної ворожнечі, українофобії, антисемітизму і посягання на конституційний лад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, ми ж, друзі, ми ж зараз не обговорюємо доцільність-недоцільність, бо це наша пісня стара і нова. Давайте ми… Це просто, ну, Турчинов звернувся, ми мусимо прочитати це і проаналізувати. То моя позиція залишається незміною: все, що стосується системи органів центральної виконавчої влади, чи оптимізації, чи структурних реформ, Президент з урядом нехай приймають рішення, пропонують нам законопроекти. І ми будемо тоді їх підтримувати. Ну, тобто ми не будемо щось самі тут видумувати і так далі. Все це пов'язано із загальною стратегією організації влади. Тому, як уже ми побачимо якісь ініціативи нового Президента і уряду, тоді будемо відповідним чином реагувати.
Я єдине, що… Ми ж там фіксуємо, да? Тому що я знаю, що Стець і Абдуллін - вони з сепаратистами і терористами б'ються, я проінформований, решта – невідомо, чим займаються. Треба, щоб ми зафіксували. Я розумію, що Голуб зараз позапартійний, в нього велика ступінь свободи і незалежності, але на комітети треба ходити. Передайте вітання, зафіксуємо, що в них пропуски.
Друзі, якщо немає інших запитань і застережень, тоді готуємося до завтрашнього відповідального засідання Верховної Ради.
Дякую, на все добре.