СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
16 березня 2016 року
Веде засідання Голова Комітету СЮМАР В.П.
СЮМАР В.П. Шановні колеги, прошу займати свої місця. Будемо починати нашу роботу.
Сьогодні план засідання Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики має бути присвячений звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Це ключове питання, яке ми маємо сьогодні розглянути. Ще у нас передбачається "Різне", в якому я попрошу нашого колегу Григорія Шверка проінформувати нас про роботу з "Укртелефільмом". Ми домовлялися, що за два тижні ми прозвітуємо про те, що там відбувається.
В такому ключі прошу підтримати порядок денний, колеги. Хто за? Є. Дякую.
На засідання запрошені Національна рада, експерти, члени Громадської ради. Дякую, колеги, що ви прийшли. Сподіваюся на якісне обговорення.
Але давайте 2 хвилинки послухаємо пана Шверка. Це буде проміжне інформування про те, що там відбувається. А я проінформую про нашу законодавчу ініціативу у зв'язку з цим.
Прошу.
ШВЕРК Г.А. Дякую. Шановні колеги, ми разом з Ольгою Черваковою були присутні на декількох засіданнях ліквідаційної комісії цього ДП "Укртелефільм". Що треба зазначити? Якби нас там не було, то, мабуть, це була б бійка. Але вдалося налагодити хоча б якусь співпрацю між комітетом та трудовим колективом. Але трудовий колектив використовує всі можливості, в тому числі і законодавчі, щоб уповільнити процес будь-яким чином. Вони знову подали до суду. Але працює ліквідаційна комісія, вона засідає, вона приймає рішення. Є якісь кроки назустріч щодо того, що визначені терміни, коли буде складений баланс, коли буде проведена інвентаризація в компанії. Тобто 11 квітня має бути інвентаризація, баланс тощо. Тобто якісь кроки робляться. Але це дуже повільно.
З моєї точки зору, цей процес уповільнить створення суспільного мовника ще на декілька місяців, якщо не прийняти якісь екстраординарні кроки. І з'явилася пропозиція, яка була узгоджена і з НТКУ, і з комітетом, і з трудовим колективом, щодо того, щоб внести зміни до Закону про суспільного мовника таким чином, щоб ДП "Укртелефільм" приєдналося до суспільного мовника не на першому етапі, коли всі державні підприємства приєднуються, а після цього іде перетворення до ПАТ, а приєдналося вже на другому етапі, коли створений ПАТ. Це дало б можливість розблокувати роботу по створенню НСТУ, як тільки цей закон буде прийнятий. З моєї точки зору, якщо ми активно поспівпрацюємо з залом, тут немає жодних протирічь.
У мене є звернення трудового колективу з цього приводу, є позиція комітету, що ще потрібно зробити, щоб розблокувати.
СЮМАР В.П. Ми вже зробили.
ШВЕРК Г.А. Тому я вважаю за необхідне внести таку законодавчу ініціативу.
СЮМАР В.П. Ми внесли, ми вчора її зареєстрували. Скажіть, а печатку передали?
ШВЕРК Г.А. Дивіться, передали документи, передали уставні документи, передали печатку, співпрацюють. Але кожного засідання представники трудового колективу, що в комісії, кажуть: "Пані голова комісії, ви викрали наші документи! Документи мають бути на підприємстві! Чого ви їх з собою носите? Приходьте, працюйте, сідайте тут, кладіть у сейф", – і таке інше. Тобто тут така "італійська забастовка".
СЮМАР В.П. Дякую. Але це все-таки наша з вами велика заслуга, що хоча би цей етап зроблений і документи передані.
Ольга Валеріївна додасть.
ЧЕРВАКОВА О.В. Там ще, дійсно, до цього "італійського страйку" додаються такі от декілька рис. Знаємо ми всі про те, що живе "Укртелефільм" фактично з того, що продає квартири. І вони зараз що намагаються змусити зробити Ліквідаційну комісію? Вони їм кажуть: "Ось вам документи, підпишіть, будь ласка." Документи на те, щоб виплатили співробітникам компенсації за невикористані відпустки, яких вони там собі намалювали невідомо скільки, тому що балансу немає і вони не дають звіт про баланс. На 1 березня ми їх просили. Не дають. Вони просять повірити на слово, що 2 мільйона є компенсації за невикористані відпустки. І ще півтора мільйони компенсації при звільненні людям.
Також незрозуміло, ці цифри обраховуються вже тільки тоді, коли буде баланс. А вони кажуть: "Ми вам не дамо баланс до тих пір, поки ви не підпишете цих документів", - це говорить бухгалтер. З точки зору бухгалтера це абсолютний очевидний абсурд. Тому ми розуміємо, що не свідомо вона робити це не може. Це абсолютно очевидно, що це свідомі такі кроки на затягування і на доведення цієї ситуації до якогось тупіка, з якого не буде виходу.
СЮМАР В.П. Дякую дуже, колеги, за цю інформацію. Все-таки, якщо не крок, то півкроку ми зробили до вирішення цієї проблеми.
Я прошу секретаріат зробити публічне повідомлення про це. Зокрема про те, що все-таки за посередництвом двох членів комітету – Шверка і Червакової – відбулися робочі засідання, що були передані документи вперше, тому що блокування відбувалося досить серйозне, що була передана печатка. Але ще є ціла низка проблем і тому членами комітету зареєстрована, власне, законодавча ініціатива, яка покликана розблокувати процес створення суспільного мовлення. Таке публічне повідомлення зробіть, будь ласка. Дякую.
Переходимо тоді, колеги, до звіту Національної ради. "Укртелефільм" будемо і далі тримати в межах своєї уваги. І я думаю, що ми будемо вирішувати цю проблему далі.
Дякую ще раз членам Нацради за присутність. Прошу тоді Юрія Анатолійовича. Я не знаю, регламент, скільки вам потрібно часу?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Я коротко.
СЮМАР В.П. До 5 хвилин тоді. Добре, прошу.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Я думаю, що буде цікавіше питання-відповіді.
У нас теж є низка проблем, але, послухавши Ольгу і Григорія, то у нас ситуація набагато краща, ніж на "Укртелефільмі". Печатка є, люди працюють. (Сміх).
СЮМАР В.П. Все тому, що у вас немає квартир. (Сміх).
АРТЕМЕНКО Ю.А. Квартир немає. Я вам можу сказати, що пройшов рік, і я відверто кажу, одне з головних, що корупції там немає – це правда. Але що є на сьогодні? Знаєте, просто звіт – це не тільки привід відзвітувати, це привід зустрітися. Ми зустрілися, я попросив Ольгу Герасим’юк, щоб вона організовувала зустрічі з фракціями. На жаль, були там перерви, відпустки. Ми зустрілися з "Опозиційним блоком" десь два тижні тому, вчора зустрілись з "Самопоміччю", ну бажання просто розповісти. Коли йшли сюди, то колеги мене, всі, до речі, присутні колеги, вони питали: "А як буде?" А я кажу, що у нас трошки інша дискусія з членами комітету, бо вони знають нас прозоро.
Тому я коротко скажу такі тези, які є. Щоб не вдаватись в цей талмуд, ми зробили таку маленьку презентацію, але по кільком напрямкам я скажу.
По-перше, відкритість трансляцій засідань. Хто хоче, то приходить, публікація на сайті. Ми зараз модернізуємо сайт за допомогою Ради Європи. Тобто все, що тільки по "беспределу" ця свобода слова і те, що є, вона у нас є. Це не заважає, це просто якось стимулює працювати щиро.
Цифрове телебачення. Я думаю, що будуть кілька питань. Я не хотів би дуже довго вдаватись. Сьогодні можу сказати, що я навіть зустрічався зранку з керівниками двох телерадіоканалів. У них питання одне – що ми платимо двічі: і за аналог, і за цифру. І я їх розумію. Але, знаєте, ми поговорили і вони розуміють. Ми кажемо, що ми не можемо зараз відключити, поки є монопольний власник і так далі, це довга тема. Що сьогодні іде з таких публічних, знаєте, заходів. Я вважаю, що ваша позиція, комітету, наша позиція полягає в тому, що, дивіться, різними способами, але ми врешті-решт змусили "Зеонбуд", ситуація змусила знизити тарифи у півтора рази. Це правда.
Друге. Відкрито кримінальне провадження, я не знаю його долю, бо не втручаюсь, за фактом звернення незалежної асоціації мовників щодо того, що конкурс був проведений нечесно. Які будуть наслідки, то це питання до міліції.
Третє. Штраф, виписаний "Зеонбуду", і статус монополіста.
Наступне. Можу вам повідомити, це не є секретна інформація, ми за допомогою Ради Європи нарешті, грошей в бюджеті не було, розробили методику заміру, бо коли ми кажемо 95% немає, нам показують старі довідки покриття, старі довідки, які взяті ще тоді з ОДЦ…., коли ми кажемо, що це все фігня. На сьогодні методика ця є і більше того, компанія ОДЦР (?), державна компанія ДЦР (?) почала проводити заміри території. І вже перші заміри на Волині показують, що там 95% не пахне.
Тобто ми зробимо ці заміри в чотирьох- п’яти областях і тоді будемо виходити на рішення. Звичайно, це в якійсь мірі буде і рішення таке політичне: або позбавляти, або примушувати їх там покривати 95%.
По цифровому телебаченню багато питань, я думаю, що ви скажете.
Є у нас, знаєте, я казав, що є проблема в телерадіокомпаніях, є проблема і в телерадіокомпаніях, у них немає грошей, рекламний ринок малий. Все, все, що ви знаєте, є. Але є проблема і з телерадіокомпаніями. На жаль, саморегуляція дається дуже слабко, вона взагалі не дається. Я міг би навести три приклади, коли галузь дійсно відреагувала, але так під натиском. Знаєте, це коли ми розробили правила ведення, правила висвітлення днів скорботи, днів жалоби, ми розбили на дві частини, бо є трагедія, а є просто дні пам'яті. Є гарне, коли вони разом з нами, ми тиждень тому прийняли рішення: відеопозначки, вікові категорії – і це теж буде вперше, коли там 16, 18 років буде плюс на кожному.
Є якісь приклади, знаєте, я не хотів би вдаватися в це, коли СТБ, ви пам'ятаєте, цей скандальний сюжет про дівчинку-підлітка, коли у нас думки розділилися. Але я можу сказати, що я був прихильником того, щоб давати попередження, деякі мої колеги проти. Але головне – результат, що після цього та ж компанія СТБ показує дітей уже з замальованими плашечками. Але після наших круглих столів, після попереджень, після того, як звернули увагу.
Ми розробили, це не наша функція, можливо хтось скаже, ми розробили кодекс мовлення. Це, знаєте, Катерина Котенко, Ольга Герасим'юк брали досвід, адаптували в наш, сказали: "Хлопці, отакий кодекс мовлення. Підпишіть, змініть його, як хочете. Але це правила морального кодексу, християнських заповідей". Іде зараз дискусія. Вони кажуть: "Все! Ми не готові. Ми будемо кодекс мовлення по частинах адаптувати". Хай так, хоча це, знову ж таки, знаєте, питання філософське.
Зона АТО, вже вистроєний порядок наступний. Коли є запит, при Міністерстві інформаційної політики працює робоча група, вона визначає, де потрібно, що потрібно. Вона дає нам, бо ми не хочемо вважати, що краще: той канал чи ні. Вона дає канал, який, на їхній погляд, найбільш краще буде лягати на ту чи іншу територію прикордонну. Ми даємо завдання у ДЦР, є прораховані частоти і видаємо ці частоти. І те, що можна, воно кожен день, якщо так скласти карту, тут є, здається, презентація, кожен день накоплюється, накоплюється, накоплюється.
З тих речей, з яких, я вважаю, що ми всі пишаємося разом, ми нарешті створили, давайте так скажу, 25-го числа ми закінчимо, ми створили мережу національного радіо-FM. Не було ніколи! Ви пам'ятаєте, перший конкурс, який ми відмінили, коли тільки прийшли, який був прорахований під "радіо-вести", ми його відклали. Потім було дуже багато дзвінків від наших друзів, колег: "А дайте мені! Злочинна влада не давала", - при цьому це комерційні всі колеги, яких ви знаєте, радійщики.
Ми прийняли тоді правильне рішення, до речі, його лобіював пан Севрюков тоді. Видали тоді 11частот. 25-го числа у нас буде ще один конкурс і ми чесно комерційникам кажемо: "Ви можете подаватися, але наше завдання віддати все національному." І коли ми це зробимо, це буде, здається, якщо я не помиляюсь, 19 обласних центрів у Національного суспільного телебачення.
Інше питання – якість національного радіо. Інше питання: якість, менеджмент – це хай пан Зураб Аласанія, у нього тисяча проблем, хай він там розрулює.
І закінчили, звичайно, Наглядову раду, яка є.
Останні два питання, про які я би просто хотів так дотично сказати. Адаптаційні списки. Я навіть не по-юридичну, а скажу так, ми почали процедуру, якщо от тоді, коли починалося, пані Сюмар Вікторія особисто забороняла, виключала, знову ж, не за терміни Перший канал, тобто політичні такі. До суду. Я маю на увазі, стояла на сторожі, скажімо. Я не за формулюваннями, бо це, коли Шверк працював у Нацраді, то він казав, що це треба казати – не виключили, не заборонили, а там якась хитромудра конструкція. Обмежили. Я як для людей кажу, люди там не знають, що таке адаптаційні списки. Вони кажуть: є або немає.
Тоді пані Сюмар і ми потім продовжили от такі політичні речі. Зараз ми почали використовувати той принцип, який дав нам законодавець: відсутність реклами має бути на російських каналах, на іноземних проплачується, або там наявність фільмів, які там заборонені. Ми позаминулого засідання 15 каналів таких визнали неадаптованими, один канал до нас і принцип дуже простий: хочете працювати в Україні, поважайте наше українське законодавство. З 15 каналів місяць дали, з одного боку, щоб провайдери змогли замінити, був час знайти когось, а з іншого боку, якщо канал одумається якийсь, один канал одумався і сказав, що ми викидаємо там і все. Зараз на наступному засіданні 13, здається, каналів. Це в якійсь мірі погано, в якійсь мірі і гарно, тому що починають дистриб’ютери шукати інші канали, тобто порожнє місце пустим не буває.
І останній виклик, який у нас є, і я, чесно кажучи, якщо спитаєте, ми не знаємо, це з 1 квітня Закон про прозорість власності. Ми готуємось до нього, зокрема ми проговорили, бо наших сил, у нас же бюджет, немає додаткових людей, а це треба стільки обробити. Ми, звичайно, візьмемо загальнонаціональні канали в першу чергу, візьмемо канали так звані, які нам невідомі власники, ви знаєте, про які канали ідеться мова. Але розуміючи, що це все одно багато роботи, ми з Єврокомісією працюємо, щоб вони виділили якусь юридичну компанію нам, знайшли по тендеру, яка буде допомагати нам цей процес започаткувати. Будуть виникати труднощі, будемо справлятись, будемо просити вашої допомоги, будемо справлятись. По мірі надходження будемо вас інформувати, бо це вперше.
Які є три прохання? Закон про УПП ви підготували. Я розмовляв з пані Вікторією, ми приїжджали з юристами, сідали, казали. Я розумію, що він у вас має відлежатись, ви маєте почути галузь, почути всіх, знайти компроміс. Ми не наполягаємо на цьому, розуміючи ситуацію політичну, яка є в парламенті сьогодні. Але є якісь речі, наприклад, скажу, що, пані Сюмар, ваш закон про УПП, про те, що має бути суспільна рада і місцеві території, навіть виходячи з того, що я не є прихильником 50 плюс, я вважаю, що без цього можна, але навіть в такій редакції треба вносити і голосувати. Тому що зараз з викидом оцих адаптованих, неадаптованих російських каналів, з’являються нові, і "кабельщики" ті ж гроші беруть з абонентів, а не платять нашим українським каналам.
Якщо ви внесете норму, то, по-перше, це буде чесно. Навіть якщо за безкоштовно там чи по низькій ціні мають суспільні державні канали, а всі інші домовляться з "кабельщиками" і "кабельщики" будуть платити, буде працювати той ринок, який є. Тому наша підтримка, у нас є свої лобісти в інших фракціях, ми готові використати весь потенціал, але цей закон допоможе телеканалу в будь-якій редакції: 50 плюс, мінус і так далі, але головне, щоб отой "корешок" був.
Друге питання – це законопроект про штрафи. Знаєте, штрафи запрацювали. Дехто платить, дехто не платить. Ми з вами вперше взагалі застосували цю процедуру. Нікого не роздягають, нікого не розбувають. Але цей законопроект в цій частині треба взяти зараз, це є адаптація законодавства. Бо навіщо треба роботу Конституційному суду, коли це можна зробити швидше.
І останнє, зовсім дискусійне питання, бо є у нас в Національній раді прихильники цього і є опоненти. Останній інцидент, який відбувся із Столяровою, крім тих питань, які ми поставили і будемо потім проводити, він поставив ще питання про наявність іноземців, їхнього впливу на інформаційну політику. Ми до вас написали листа з проханням того, що щось треба робити. Це не дискримінаційний принцип, мова не йде про "нормальних" росіян чи росіян "ненормальних", які працюють на посадах операторів, скажімо. От в Польщі є закон, який, правда, в друкованому вигляді забороняє, якщо ти не громадянин Польщі, займати посаду, яка впливає на інформаційну політику. Ми знаємо, що ви більш обізнані в цьому, зверніть увагу. Якщо зможете такий закон ініціювати, може щось з цього вийде. Я вважаю, тоді буде більше і перспектив для українських журналістів, і справжній захист для інформаційної безпеки держави.
Власне, коротко це все. Ми готові на всі ваші запитання відповісти.
СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Давайте, колеги, тоді таким чином побудуємо нашу роботу, щоб не всі висловлювалися, а просто в режимі діалогу, в режимі питань і відповідей депутатів і тих, хто в Нацраді вже займається цими питаннями, той і буде відповідати на більш наболілі теми. Добре?
Я дозволю собі одне питання поставити першою. І тоді відповідно колегам дам слово.
У мене до вас є одне питання, яке мене особисто дуже турбує. Я якраз спеціально до нашого з вами засідання попросила свої джерела зібрати офіційні дані по прикордонним територіям, по мовленню російських телеканалів. Чесно кажучи, ситуація там надзвичайно складна. І, повірте, це величезна загроза для національної безпеки, якщо в Харківській області в цілій низці районів, зокрема Золочівський, Дергачевський, Харківський, Вовчанський, Великобурлуцький, Дворічанський райони, повністю аналог "Первый канал", "Россия – 1", "Россия – 2", "РТР", "Россия 24". Те ж саме, звичайно, по нашим територіям Луганської і Донецької областей. І ми з вами чудово усвідомлюємо, як, наприклад, мовлення телеканалу "Звезда" або "ОРТ" у Волновацькому районі впливає на свідомість громадян, які бачуть війну, які, очевидно, мають зовсім іншу інформаційну позицію, не українську, до чого це може призвести.
Ваші думки і ваші напрацювання, що вами було зроблено і що ми можемо зробити спільно?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми ж розуміємо, на Харківщині конкретні точки. Якщо можна, про це пан Сергій скаже, він у нас за це відповідає. Там стоять потужні вежі, передавачі, які роками стояли, і вони перекривають просто все.
Який є вихід? Перший вихід. Сигнал же не заходить на 400 кілометрів. Телевізійний сигнал 60-70 кілометрів, але вони стоять впритул до Херсонської, побудовані ще за радянських часів, і вони б'ють. Перший вихід – це просто або знищити ці вишки, або забити з таким же сигналом, поставити маленьку, можливо, вишку і забити таким же сигналом на тій же частоті, щоб каша була.
Для цього що потрібно? Або СБУ, або гроші концерну РРТ, там через бюджет, побудувати вишку. Але враховуючи, які гроші в бюджеті, враховуючи, що концерн РРТ у нас досі не може добудувати на Карачуні. Я не з "наїздом" тут, але з фактом того, що є. Це по-перше.
По-друге, знаєте, такі речі ми вважаємо як? Ми регулятори, ми даємо ліцензії, а це функція, наприклад, Міністерства інформаційної політики. Я не "переводжу стрілки", але це правда. Знаєте, вони мають там організовувати, а ми, ось зараз все ж таки я хочу, щоб ми відходили від тих реалій, коли ми з вами прийшли і так далі, а ставали регуляторами: ліцензії, контент і так далі. Якщо є Міністерство інформаційної політики, вибачте, до нього треба. У нас нормальні стосунки, але, мабуть, у них свої проблеми якість.
СЮМАР В.П. Дякую. Я тоді, з вашого дозволу, щоб ми на цьому питанні не зациклювались, ми його зараз не вирішимо, я би просила і вас, і інших колег, і комітет, щоб ми зініціювали бодай комітетські слухання по інформаційному простору на цих територіях – в зоні АТО. Бо проблема серйозна. І треба запросити, очевидно, і РРТ, і Службу безпеки, і Міністерство інформаційної політики.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми за.
СЮМАР В.П. Ми цю інформацію дамо, яка у нас в комітеті зібрана, і будемо спільно випрацьовувати, щоб зрушити також цю достатньо гостру проблему.
Юрію Олексійовичу, прошу вас.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний Юрію Анатолійовичу, шановні члени Національної ради, я вважаю, що ту практику, яку ви взяли в цьому році, представляючи свій звіт, зустрічаючись з фракціями, вона надзвичайно позитивна. Думаю, те, що перша зустріч відбулася Національної ради з "Опозиційним блоком" теж.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Просто так вийшло.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ви не виправдовуйтесь. Це, я вважаю, навпаки, дуже добре, коли важливий регулятор першим зустрічається з опозицією – ви показуєте гарний приклад толерантності, парламентської якоїсь традиції для багатьох інший органів влади. Я думаю, що це тільки плюс для Національної ради як незалежного конституційного органу. І я думаю, що сама зустріч дала багато відповідей і членам нашої фракції, я думаю, що і члени Національної ради теж побачили, що "Опозиційний блок" це не якісь чорти, а все-таки теж люди, які переживають за Україну і за те, що відбувається.
Мушу відзначити, бо все-таки рік такої роботи, і минулий звіт, він непросто проходив, але за цей рік особисто я як член комітету хочу відзначити значне покращення в роботі Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Власне, ви, на мій погляд, за цей рік стали таким органом, який почав уже впливати і фактично виконувати свою основну роботу.
Тому, якщо тоді, я не пам'ятаю, скільки у мене було сторінок зауважень до звіту, то в цьому році – 4,5 сторінки, з яких півтори сторінки – комплементарна частина таких серйозних досягнень і проривів, які зроблені Національною радою за цей рік.
Крім того, я вважаю, що дуже гарна ініціатива і та робота, яка розпочалась по захисту прав дитини, і ті перші засідання і "круглі столи", які проведені, я думаю, що вони дадуть результат і дадуть відповідь, як захистити дитину від небезпечної інформації на телебаченні, радіо, і взагалі таку нову якість зробити.
Одне з ключових питань, власне, яке порушувалося і на фракції, і Вікторією Петрівною, тому я не хочу вже ставити як запитання, але декілька важливих пріоритетів вже мусять бути на наступний навіть рік, бо певні недоопрацювання (не завжди з вини Національної ради) все-таки були.
Перше – це, очевидно, мовлення на окупованих територіях, це Автономна Республіка Крим. Я просто говорю про те, що це було перше питання, яке ставилося фракцією на зустрічі з Національною радою. Це окуповані території Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей, а також взагалі у Донецькій і Луганській області, де є засилля російських телеканалів. Тут, на жаль, жодних кроків серйозних не зроблено. Я не буду повторюватись. Але я думаю, що це має стати на цей рік пріоритетом як для Національної ради, так і для Міністерства інформаційної політики і уряду в цілому. Бо це питання дуже важливе. І ви чули депутатів тих округів, які, власне, зверталися з проханням: "Дайте нам українське телебачення, дайте нам українське радіо в Донецьку і Луганську область". Тому що людей можна повернути чи переконати не тільки зброєю, чи не стільки зброєю, скільки достукатись до їх голів і сердець.
Друге питання. Я думаю, тут теж треба врегулювати – це оцей так званий список "заборонених осіб", на підставі якого там далі забороняються фільми, передачі і так далі. Є якийсь оприлюднений список Міністерством культури, але, як виявилося, він нічим на затверджений. Тобто він є, якась підстава покарати канали є, але він не формалізований. Я думаю, що тут має бути теж спільна позиція і Нацради, і комітету, що нехай Мінкульт і СБУ визначаться, затвердять наказами, візьмуть на себе відповідальність, тому що навіть оскаржувати нічого – немає жодного формального документа. Але Нацрада в даному випадку поставлена в дуже неприємну ситуацію. І цим може маніпулювати будь-хто.
Третій пріоритет – це цифрове телебачення. І тут не тільки перенесення чи перехід там на цифру, як воно там правильно, і тут не тільки питання перенесення термінів на 2017 рік. Дуже важливо, щоб у 2016 році були зроблені ті кроки, які б мінімізували можливість у 2017 році знову переносити на 2018 чи на 2019, чи на 2025 рік.
ІЗ ЗАЛУ. Ні, тоді воно буде неактуальне.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, і такі ж питання супутникового телебачення. Думаю, що тут треба шукати кроки, як регулювати його. Не хочеться якісь каральні слова навіть використовувати.
І, звичайно, я впевнений, що в пріоритетах нашої спільної діяльності на наступний рік мали би стати не пропозиції заборон і обмежень. Бо якщо взяти багато законодавчих ініціатив, які ми розглядали в комітеті, вони стосувалися Національно ради, діяльності, це в основному, як заборонити, як покарати, як когось обмежети. Я все-таки вважаю, що треба зараз думати і шукати шляхи, як підтримувати і заохочувати, для того щоб розвивалася ця сфера. Один із прикладів – це телекомпанії і радіокомпанії, які працюють, наприклад, в Донецькій і Луганській областях на українській території. Кожна з них пережила непрості трансформації і сьогодні вони в непростих умовах там знаходяться. Я думаю, що тут треба знайти способи, як оці невеличкі компанії в Краматорську, в Славянську, в Маріуполі, в Лисичанську, в Сєвєродонецьку, як їх підтримати, щоб вони більше могли покривати, більше видавати інформації, більш оперативно передавати інформацію звідти на центральні телеканали. Це важливо, тому що довіра у людей до цих маленьких своїх каналів, вона часто більша, ніж навіть до національних.
Я думаю, що отаких 5 пріоритетів, на мій погляд, були б надзвичайно важливі в наступному році. Я підтримую рішення комітету схвалити за 2015 рік діяльність Національної ради і визнати її задовільною. Дякую.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Якщо можна, дуже коротко, відповідь.
СЮМАР В.П. Дуже коротко.
АРТЕМЕНКО Ю.А. "Чорні списки", ідея була нормальна, як на мене, якби вона була виважена і так далі. Далі воно пішло дуже багато і зараз, ви бачите, скільки фільмів.
Я розмовляв з Головою СБУ. Розумієте, те, що робить пан Грицак, він робить правильно: він повідомляє, хто внесений, кому обмежений в'їзд. Нацрада жодної людини до цього списку не подавала. У нас були дискусії, я був прибічником того, щоб подавати, колеги сказали: "Ні". Вони мене переконали і у нас перемогла правда.
Але я вважаю, от "Ирония судьбы", так, є Тализіна, але є Ахеджакова, є Рязанов, Мінкультури має брати на себе відповідальність перед суспільством і перед законом і говорити: "Це можна, це не можна". Це питання до Мінкультури.
По зоні АТО. Не хочу, щоб ми брехали, ми не налагодимо мовлення на окупованих територіях в Криму, бо сигнал не доходить. А той, хто хоче, він може подивитися або супутниковою тарілкою, або Інтернетом, все, більше нічого немає. Тобто не доб'є аналоговий канал. Ми намагалися пробитися на Крим з Херсона, наче морем, але все рівно відстань велика, там буде трохи діставати і все. Але для тих, хто, як казала пані Сюмар, і були комітетські слухання, саме в зоні АТО, в прикордонних зонах, там да. Наприклад, ми зараз внесли методику ліцензійного збору для кабельників, яким, якщо я не помиляюсь, це принципово, ми даємо суттєву знижку – 70% на ліцензії, будь ласка, а може навіть і 100% дамо після обговорення.
Оце в принципі все.
СЮМАР В.П. Хороша ініціатива. Ольго Валеріївно, прошу.
ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня ще раз, шановні колеги. Пане Юрію, в мене три коротких питання. Ви сказали про те, що вже готова методика вимірювання "білих" плям. Ми на неї дуже чекали, я пам’ятаю, ще восени з цим була дуже велика біда. Скажіть, будь ласка, як це чудо сталось і скільки це коштувало, бо ми якраз в цій залі під час проведення комітетських слухань чули, що це неможливо і грошей на це немає. Де вони взялись? Просто хочеться знати.
Друге питання стосовно накладання штрафу на ТОВ "Зеонбуд". Чи не могли б ви нас проінформувати про якісь подробиці, який був штраф і так далі, яка сума.
І третє питання стосовно Закону про прозорість медіавласності. Ми знаємо, що до 31 березня мають всі мовники подати звіт стосовно своїх власників. Чи вже хтось з телеканалів такі звіти подали, чи вже у вас з’являється перша інформація?
АРТЕМЕНКО Ю.А. На третє питання відповість Фещук, яка саме цим блоком опікується.
Перші два питання. Про методику вимірювання. У нас були спроби, де знайти гроші. В бюджеті їх немає, телеканали деякі готові були дати, але, знаєте, вони як дадуть, потім ми будемо…
Ми звернулись до Ради Європи, вони виділили, якщо я не помиляюсь, 20 тисяч євро. Там спочатку був Одеський інститут, потім він не зміг з грантами працювати, бо не так, УДЦР (?) зробив, затвердили, вивішена методика на нашому сайті, можна подивитись.
І по другому питанню, по "Зеонбуду". Вчора було запитання "Самопомічі", ви знаєте, визнали близько 45 мільйонів штрафу. Я єдине, що можу сказати, що я прочитав коментар пана Терентьєва з Антимонопольного комытету, який сказав, що молодці, "Зеонбуд" знизив тарифи після нашої реакції. Ну, вони не платять штраф, знаєте, я там прочитав, ну і фіг з ним. Да, вони не платять, хоча вони пройшли вже процедури апеляційні і так далі. Вчора "Самопоміч" запитала, чому не платять. А я кажу, що це вже ваше питання, звертайтесь з депутатськими запитами, ми точно не будемо писати і просити, щоб вони сплатили штраф Антимонопольному комітету. Штраф вони не сплатили, це не наша функція і так далі.
Пані Уляна, прошу.
ФЕЩУК У.Ю. Щодо прозорості. Насправді ті ліцензіати, які подавали заяви про продовження ліцензії, вони подавали інформацію щодо своїх кінцевих бенефіціарних власників у довільній формі, тому що у попередню п’ятницю був оприлюднений порядок розкриття кінцевого бенефіціарного власника і подання звітів. Тому в довільній формі вони є. Вони насправді, на нашу думку, половина з них не інформативні, тому тільки надання додаткових документів дозволить відкрити кінцевих бенефіціарних власників. Тобто основна робота все-таки буде відбуватись після 1 квітня, коли подадуть цю інформацію.
СЮМАР В.П. Колеги, у кого далі є питання? Сергій, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ С.В. Добрый день, Юрий Анатольевич, все члены Нацсовета, спасибо вам большое за чудесную презентацию. И хочу отметить, что настолько сильно было ваше влияние на фракцию "Оппозиционный блок", что впервые Юрий Павленко назвал оккупированные территории "оккупированными", за это большая вам благодарность.
Собственно говоря, два вопроса. Первый вопрос более общего характера. Я просмотрел презентацию, 10 запрещенных российских каналов – всё понятно. Есть ли у вас статистика и занимаетесь ли вы в принципе мониторингом и противодействием, смена форм в политике, невыполнению запретов в кабельных сетях?
Насколько я знаю, мы сейчас со стороны нашей общественной организации, дружественной, запустили параллельный мониторинг общественных. Кстати, будет на следующей неделе результат, я думаю, что вам его принесу. Но то, что уже поступает за пару дней мониторинга, что в Киеве еще так-сяк, а чем дальше от центра, тем больше, понятно, все кабельные операторы просто игнорируют эти запреты. И каким образом с ними бороться до конца мне не понятно.
Мы подготовили определенный закон уже по этому поводу. Вот в рамках существующих процедур, что вы скажите об этом? Какая ваша включенность в эту систему?
И второй вопрос, есть здесь хороший блок о том, что оглашены "попередження" "Интеру", "News One" и "112 каналу". Мы все знаем, что это за телеканалы, принадлежат беглецам либо членам клики Януковича. И я был на нескольких заседаниях по "Интеру", когда подавали, на судебных по лишению лицензии "Интера". И там меня смутило, что юристы Нацрады абсолютно в паре с юристами "Интера" работали над защитой позиции Нацрады 2007 года по продлению лицензий "Интера". И, в общем-то, как-то я не почувствовал включенность или хотя бы объективность со стороны ваших юристов. Вы не могли бы, пожалуйста, разъяснить, почему со стороны Нацрады идет такая защита телеканала, принадлежащего пособникам Януковича?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Да. Смотрите, по первому вопросу. Мы буквально сегодня говорили. Мы вот 14-15 каналов не адаптировали, там 13 не адаптируем, и мы понимает, что "Воля-кабель" как раз без проблем здесь выполнит. А в селе он не читает этого Интернета, даже не из-за того, что специально, он просто не читает Интернет.
Поэтому мы сегодня говорили, что после того, как мы "вторую волну". У нас есть по одному представителю в каждой области, без отсутствия бюджета, без машин и так далее, но он будет собирать. И принцип один реагирования – это милиция. У нас было достаточно успешно, когда мы ходили по отелям, все 100 не вычистили – понимаете, да? – кафе, рестораны все 100%, естественно, не вычищали. Больше санатории, больше отели, мы такое брали, базы отдыха, где это общественное.
Поэтому пройдет время и мы вот будем, мы благодарны, когда нам помощь идет: кто-то написал там, вы дадите данные, тогда нам легче по адресу идти на проверку. И там две проверки: либо милиция – это, наверное, безлицензионная; и второй вариант – это будем давать предупреждение за это.
ВИСОЦЬКИЙ С.В. Так представители в областях не занимаются мониторингом? У них нет материального ресурса или что?
ІЗ ЗАЛУ. Занимаются, но с ограниченными ресурсами.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Да, но что он один? У него есть тюнер, ему даже поехать в эту "кацапетовку", в какое-то село, и машины, ну нету этого. Да.
ІЗ ЗАЛУ. Он эфир еще мониторит более-менее.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Да, эфир местный мониторит. И по суду. Я, во-первых, не был, я не был на суде. Вот Ульяна курирует нашу юридическую службу, пусть она скажет.
ФЕЩУК У.Ю. Дивіться, перш за все не хочу казати, прибічники чи не прибічники. Насправді, Нацрада як будь-який державний орган повинен виходити з тієї ситуації правової, яка стосується кожного, незалежно, хто стоїть за цим каналом, і повинна чітко відповідати чинному законодавству. Оскільки рішення 2007 року не було ніким оскаржене у строки, передбачені чинним законодавством, і ліцензіат, який оскаржував рішення, він ішов не тільки щодо рішення 2007 року, він насправді говорив про взагалі створення "Інтеру" в 1996 році, коли діяв зовсім інший закон, тому не можна говорити про упередженість. Це просто правові позиції, які правильно "толкуются" (російською мовою). Тобто незалежно від того, якого каналу буде це стосуватися, "1 + 1" чи "5 каналу", чи "Інтеру", ми будемо стояти просто на позиції правовій. Тобто вона повністю відповідає правовим нормам.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Це, до речі, найбільше досягнення за цей рік. От дякую, що ви, Сергію, на цьому акцентували.
СЮМАР В.П. Може, не варто акцентувати?
(Сміх у залі)
ШВЕРК Г.А. Дивіться, я ще працював у Національній раді, коли це питання виникало. І я вважаю, що наразі ліцензія…
СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, вас просто "Опоблок" викупав в любові.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Причем я не присутствовал на этой встрече, коллеги присутствовали. Не знаю, что там произошло. (Сміх)
СЮМАР В.П. Пан Шверк. Прошу.
ШВЕРК Г.А. Декілька слів про "Інтер". Так, у "Інтера" ліцензію наразі, з моєї точки зору, дивлячись на правову позицію, можна забрати тільки "по беспределу". Ну от якщо включити "беспредел", то тоді забрати можна. Юридичної позиції немає. Це з цього питання.
Але я хотів сказати декілька слів, може, це не як питання, а як репліка – щодо "чорних списків". От дивіться, яка проблема. З моєї точки зору, дуже важко якимось формальним критерієм відрізнити, я сказав би так – "совковий" фільм від "антисовкового".
И вот каким бы "гадом" сегодня не выглядел режиссер Бортко, который поливает Украину "брудом" и защищает "русский мир" и восхваляет Сталина, но его фильм "Собачье сердце" – это абсолютно "антисовковый" фильм, который надо заставлять смотреть в Украине всех. И в этом смысле очень, мне кажется, важно, чтобы вот этот механизм выдачи лицензий, выдачи прокатных свидетельств, который есть в Держкіно, чтобы он реагировал от ad hoc на каждый фильм, исходя именно из этого критерия, а не из формальных критериев - есть в "Гараже" Гафт, который что-то сказал, или нет его там. "Гараж", с моей точки зрения, тоже "антисовковый" фильм, который надо показывать в Украине.
И мне кажется, что какой-то формальный критерий выработать в этой ситуации очень трудно. И только экспертным каким-то сообществом можно принимать квалифицированное решение. Это реплика, касающаяся "черных списков". Спасибо.
СЮМАР В.П. Ну які можуть бути питання?
ШВЕРК Г.А. Тільки одне. У них в звіті нічого немає про нашу з Владом роботу за 9 місяців попереднього року.
(Загальна дискусія)
ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Юрію, у нас же є проект постанови, який завтра має бути поставлений на голосування.
СЮМАР В.П. Зважаючи на результативність роботи українського парламенту. Прошу.
ОПАНАСЕНКО О.В. У мене одне питання – стосовно того, що у нас був прийнятий Закон про іномовлення, 2334а, в цьому законі була поправка наша з Єгором Соболєвим, яка була редакційно прийнята частково. І там була одна із таких речей, що в принципі іномовлення будується для, ну фактично це інформаційний канал, який буде пропагувати державну політику за межами України. Там була поправка стосовно того, що він не може транслюватися в кабельних мережах, в ефірному телебаченні, окрім Інтернету та супутника, які проконтролювати неможливо. Тільки що подивився пакети "Волі" і в пакетах "Волі" є якраз наш канал з іномовлення.
Перше питання, чи ви контролюєте виконання цього закону? І чи взагалі якісь реакції можна буде очікувати стосовно цього і вилучити з цих пакетів, щоб, наприклад, всі інші кабельні мережі так само не транслювали на неокупованій території України цей канал пропаганди? Дякую.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Перше. Ще одна ідея, пані Вікторіє і члени комітету. Просило нас МЗС, ми з Ольгою Герасим'юк поїхали до Азербайджану, вони просили, щоб ми пролобіювали, щоб цей канал був в Азербайджані. Ми зустрілися з регулятором Азербайджану, такий нормальний азербайджанський мужик, він каже: "Нема питань, якщо азербайджанський канал буде в Україні". Принцип взаємності.
Дивіться, ми, з одного боку, вичищаємо всі ці російські канали. Якщо комітет зробить якусь публічну заяву, постанову, мабуть, не закон навіть, а рекомендацію, що давайте підемо по принципу взаємності. Я особисто готовий проголосувати, виключити всі російські канали на території України. З'являються українські канали на території Росії – ми таку ж кількість, звичайно, за критеріями, не "Russia life" тощо. Це перше. Я думаю, що питання це має бути до МІП.
Знаєте, ми зараз спростили правила кабельникам. Пані Уляно, як воно точніше буде?
ФЕЩУК У.Ю. В ліцензіях вказується тільки кількість українських і іноземних каналів, які вони транслюють або ретранслюють. І у випадку заміни цих каналів вони пишуть листи із затримкою 10 днів, скажемо так. Тобто проходить 10 днів, канал є в мовленні і він нам повідомляє. Єдине, що попадаються вони на порушенні, якщо є таке порушення, тільки під час моніторинга. Тобто, якщо немає планової перевірки, або скарги фізичної або юридичної особи, у нас немає підстав моніторити, перевіряти цей канал. Тому, якщо у вас є такі факти, то, будь ласка, ми зафіксували, ми перевіримо.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Чесно кажучи, ми не знали, я думав, що немає в цифрі, ви сказали про цифру, кабельник нас не проінформував. Це, до речі, один із наслідків, ми зараз в новому законопроекті даємо волю кабельникам, бо це необмежений ресурс, але ми маємо розуміти, що ми втрачаємо контроль.
БІДЕНКО А.І. Я відповім. Насправді, дуже проста ситуація. Зараз транслюється телеканал "УТР" під брендом UA.TV, який був трансформований з "УТР" в UA.TV, і цей бюджет, який існує в бюджетному рядочку, він на "УТР" існує саме на трансляцію. Державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення" відповідно до закону, воно було зареєстровано буквально два тижні тому. Вчора був призначений головний бухгалтер, відкриваються рахунки в казначействі. Воно фізично не може подати документи. Тобто ми казали в грудні, коли ухвалювався закон, що буде до півроку перехідного періоду, в тому числі на 50 відсотків англійської мови, бо ми не мовимо 50 відсотків, ми не можемо почати, немає навіть ведучих, які можуть це робити нормально.
Відповідно як тільки мультимедійна платформа зможе подати документи, вона подасть, отримає. Там є ще такий момент – оплата супутників, оскільки УТР на рік має фінансування на супутники, оплатило це на рік. І ми маємо за два місяці попередити, що припиняється ця угода, мультимедійна платформа має подати. Коротше, це до червня, липня реально така ситуація буде. Як тільки мультимедійна почне віщати, отримає ліцензію, звичайно ж не матиме права бути на території України.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Пане Сергію, якщо попередження "Волі" треба, ви так скажіть, то це інше. (Сміх у залі)
ФЕЩУК У.Ю. А там ще треба зауважити, насправді, іномовлення дуже важливе на окупованих територіях.
СЮМАР В.П. Прошу.
ФЕЩУК У.Ю. Я перепрошую, можна ще одне. Я кажу, що іномовлення потрібно на окупованих територіях. Якщо кабельники включать його на окупованих територіях, це буде, навпаки, плюс.
СЮМАР В.П. Пан Онуфрик, прошу.
ОНУФРИК Б.С. Дякую. Насправді в мене запитань немає до членів Національної ради. Тільки коли вони виникають, то я маю можливість, я думаю як і кожен член комітету, безпосередньо з’ясовувати ці запитання, оскільки Нацрада в нинішньому складі демонструє відкритість і прозорість у своїй діяльності. Один з важливих факторів роботи нинішнього складу Нацради – це те, що вони не беруть хабарів з телерадіокомпаній, принаймні в мене така інформація є, що не беруть. І це до честі членів Нацради, бо я точно знаю, як працювали попередники і скільки що коштувало. Це важливий фактор для розвитку телерадіопростору держави, в тому числі телерадіокомпаніями невеликими, а не лише монстрами.
Друге. Нацрада демонструє і партнерство в роботі з нашим комітетом. Я думаю, що це підтвердять мої колеги, оскільки багато питань, в тому числі складних, які життя нам підкидає час від часу, ми знаходимо компроміси певним чином, знаходимо порозуміння і нам вдається крок за кроком їх вирішувати.
Звісно, залишається дуже багато проблем в телерадіопросторі країни. Якщо б ми сьогодні сказали, що права наших громадян на отримання інформації, на доступ до інформації забезпечені, це неправда. У нас величезна кількість українців, які не мають належного доступу до інформації. І мова про те, щоб розширювати інформаційний телерадіопростір, то це одне з пріоритетних завдань Національної ради, ну, не лише Національної ради, ми розуміємо, але в тому числі Національної ради.
Національна рада – регуляторний орган. Не дивлячись на те, що я є прихильником абсолютної свободи, в тому числі і свободи слова, але в даному випадку сподіватись на те, що на ринку є абсолютне розуміння саморегуляції, я вважаю, що важелі, які має Нацрада для того аби ринок працював на країну, на державу, мають вживатись дуже чітко визначені норми для регулювання цього ринку. Бо сподівання на те, що меморандум, який придумала Нацрада, про те, що ми будемо чемними, що він дасть результати, я думаю, що ні. Ринок зацікавлений в певних своїх преференціях. Нацрада має працювати лише в рамках закону.
І тому я вважаю, що рік, який розпочався, нинішній рік і в наступні роки нам разом з Нацрадою треба добре попрацювати ще над законодавством. Я прихильник того, щоб не спішити, хоча потребує нагальних рішень, певні рішення мають бути нагальними, а я прихильник того, щоб не спішити, зокрема мова іде про Закон про аудіовізуальні послуги. Ми маємо дуже чітко визначити, в тому числі з врахуванням європейських стандартів, як нам розвиватись, як нам регулювати цей ринок, як нам рухатись вперед цивілізаційним шляхом.
І хочу побажати насамкінець Національній раді реалізувати ті проекти, які ви намітили на цей рік. Зокрема я щиро вдячний вам за те, що ви зуміли створити мережу радіо. Це величезна справа, я вважаю, це велика перспектива. Мені приємно, що цим займався зокрема Влад Севрюков. Я хочу, щоб цим шляхом Нацрада ішла і далі. Дякую.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Дві фрази. Перше – у нас новий проект. Ми зустрілись з паном Костинським, до речі, ідея була Севрюкова. Оця балаканина, скільки процентів там має бути української пісні, ну, це я не хочу там наші з індустрією, з Кириленко, ви знаєте, але є мрія і ми хочемо реалізувати її. Ми поговорили з ОДЦР. Я сказав, що через "не могу " знайти частоти, хоч маленькі, в усіх обласних центрах. Давай створимо перше повністю україномузичне радіо і тоді зникне дуже багато питань, комерційне. Якщо вдасться, то це просто супер.
І друге. От ми дуже задоволені поки, не знаю, як буде, ми почали писати по-іншому рішення. От з’явилась медійна рада. Я не кажу зараз про якість медійної ради, які люди працюють, вона тільки почала працювати і може вийти гарно, а може як завжди. От ми зараз приймали рішення по каналу НТН, там було якесь спірне, окрім нашої позиції, щоб і себе підстрахувати і почути, ми дали їм і вони дали свої заключення, і нам легше було приймати рішення. І Інституту національної пам’яті, це було шикарне засідання, коли і державний орган і той, і той кажуть то-то. Ми будемо продовжувати співпрацювати з такими громадськими фахівцями.
СЮМАР В.П. Дякую. Пані Олена Кондратюк.
КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, дякую за сьогоднішню зустріч. Ви знаєте, що доповнюючи своїх колег, все ж таки хотілось поговорити не про оперативні питання, з якими ви стикаєтесь кожен день, тому що ми бачимо, що дійсно є багато питань, які ви вже встигли розв’язати. Тим не менше, у мене стратегічне питання, яке стосується "цифри".
Строки знову перенесені і це звичайно викликає застереження не тільки великих каналів, які платять, але це викликає застереження і в регіональних каналів, які теж платять подвійно, які не мають таким чином шляху для розвитку, тому що кошти вони витрачають ніби як в порожнє повітря. Все ж таки, хто візьме на себе відповідальність: Нацрада чи якийсь інший державний орган за впровадження все-таки цифрового мовлення?
І друге. Хто візьме на себе відповідальність і хто понесе якесь покарання за його не впровадження. Тому що ви тільки що говорили про те, що Рада Європи вам дала можливість і кошти моніторингу або принаймні зробити методику об'єму ринку як такого. Тобто ми ж розуміємо, що є методики різні. Ви може це міряти по територіям, можете міряти по аудиторії, наскільки покриття цього достатньо. Тобто це питання тільки в покритті чи це питання, все-таки, до "Зеонбуду" і до його можливостей? Чи, може, все ж таки, швидше ми його змінимо на якогось іншого оператора, якщо це є можливо? Чи все-таки його націоналізуємо і так далі? Це реально питання, яке виникає з року в рік. Я в цьому комітеті не перший рік працюю.
Ну, колись це "Зеонбуд" було, в принципі, як питання як таке тут, ну, тут на люстрах висіли, коли питали про це питання. Зараз воно, в принципі, не зникає нікуди, і для багатьох насправді, для мене – це питання, на яке немає відповіді, тому що все решта, там, зміни до закону… До речі, зміни до закону, які ви подали по Нацраді, там взагалі фіктивний вже звіт як такий може бути. Тобто ви вже навіть не приходите, за вашими пропозиціями до нового Закону про аудіовізуальні послуги Нацрада може тільки вивести свій звіт на сайті. На тому – і все. Вона не підзвітна навіть Верховній Раді чи Президенту. Тобто ми можемо сперечатися і доходити все-таки якогось компромісу, зрозуміло. Але питання цифрового впровадження надалі - це визначне питання, як на мене. Дякую.
ШВЕРК Г.А. Дозвольте?
ІЗ ЗАЛУ. Як хто?
ШВЕРК Г.А. Як член робочої групи, яка працює над питанням цифрового телебачення. Кабінетом Міністрів створена робоча група, яку очолює голова "Укрдержзв'язку" пан Євдоченко, і йому доручені всі питання щодо переходу на цифрове мовлення. В робочій групі приймають участь два члени Національної ради, запрошують весь комітет наш (на жаль, один я був і секретаріат комітету - пані Люба), і там є план, який вже прийнятий на Кабінеті Міністрів. В цьому плані створюється новий оператор цифрового мовлення на базі КРРТ і таке інше. Там є відповіді на багато питань, які ви задаєте.
КОНДРАТЮК О.К. Ви знаєте, я просто ці робочі групи слухаю з 2012 року. З 2012 року весь час є нові групи, нові робочі групи. Я просто питаю, я ж розумію, ви ж свідомі того, що це буде успіх, в принципі, і для вас пов'язаний.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Пані Олено, я вам скажу, я не погоджуюсь з членом робочої групи паном Шверком. Немає, от я згоден з вами, немає кроків через багато причин: через беззубість там, знаєте, через неспроможність, через сильну там юридичну позицію "Зеонбуду". Вихід один. Перше. Якщо ви проведете Закон про націоналізацію, звільняться частоти, на цій базі швидко запуститься концерн КРРТ або поділимо там, щоб було два гравці – не монополісти.
Шлях другий, нереальний. Сьогодні ми розмовляли з паном Бородянським і з паном Богуцьким, вони кажуть: ми здамо там ліцензії, аналоги, щоб не платити. Ну, вони розуміють, що якщо вони здадуть, то не здасть Коломойський, розумієте? І вони на це підуть.
Шлях третій. Через або методику заміру, або через карну справу прийти до тих результатів, що "Зеонбуд" поділиться двома мультиплексами, наприклад. Але всі вони такі, знаєте, довгі виходи. Хто винний, вірніше, хто відповідає – "Держспезв'язок". І я думав, що це гарно. Ми віддали з задоволенням. Чому? Тому що під ним концерн РРТ, під ним структура, під ним багато організацій, які можуть. І він, в принципі, відповідає за систему. Прив'язується чому в 2017 році система запуску 4G? Бо "мобільщики" підтискують, вони кажуть: "Ми 3G зараз швидко…" і так далі. Немає готових рішень. От якби Закон про денаціоналізацію (?), та він не пройде. Знаєте, мені так здається. Не знаю. Ми робимо все що можна.
СЮМАР В.П. Колеги, ще в кого є питання?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Катерина Котенко. Пропозиція.
СЮМАР В.П. Прошу.
КОТЕНКО К.С. Власне, після виступів, коли обговорювали про те, що дуже багато не унормовано законом, фракція "Самопоміч" учора зробила нам пропозицію про один законопроект, ми радісно його прийняли і вже зараз упроваджуємо в роботу. У нас є пропозиція до членів Комітету з питань свободи слова. Частково з того Кодексу мовлення, в якому зараз є те, що не прописано в законі, може, є якісь готові люди, як би, попрацювати з нами і зробити з цього законопроект. Можемо починати з якихось неконфліктних речей, тому що поки що ми не знайшли, чесно кажучи, готових, тому що це ви посварите нас з телеканалами і радіостанціями, а ніхто не готовий.
Нам не треба сваритися, ми можемо починати, як би, з дитячого мовлення, тобто з якихось речей, з яких, здається, всі погодились. Тобто немає просто законодавчої ініціативи. Тому якщо є люди, які готові, зголосіться, будь ласка, ми швидко за тиждень, я думаю, за два - максимум, напишемо.
СЮМАР В.П. Дякую. Ідея зрозуміла, колеги. Я дійсно зі свого досвіду теж скажу, що, на жаль, кодекси як етичні норми – дуже хотілося б, щоб вони були самоврегульованими такими елементами, компонентами і знаходилися в цьому сенсі, знаходилися компроміси між собою. І це була б ознака зрілості насправді і мовників, і, очевидно, держструктур. Тому що впливи, етика – така історія, яку законодавчо прописувати надзвичайно складно. Навіть в контексті там прав дитини. Це, очевидно, треба буде не профільний закон робити, а просто зміни до закону, до якихось кодексів і захищати в такий спосіб. Бо як тільки ми почнемо регулювати етику в ЗМІ навіть на рівні дитини, повірте мені, це буде складна історія. Тобто тут важливо знайти цей баланс, не зарегулювати. Як це зробити практично – сказати складно.
З іншого боку – на вашу користь хочу сказати, що в процесі роботи над Законом про АУП ми отримали досить багато відгуків і з боку євроспільноти, і з боку євроекспертів. І вони говорять про те, що вони готують сьогодні чергову Резолюцію Ради Європи, яка буде передбачати збільшення ролі регулятора. Вони вважають, що станом на зараз регулятор має відігравати більшу роль в контексті якості інформації. І це є ключове завдання, тому що проблема інформаційного сміття – ми її уявляємо по-своєму, бо у нас дуже багато маніпульованої інформації, світ її бачить трішки інакше, тому що там в принципі дуже багато інформації. І люди не до кінця розуміють, що є інформаційним сміттям, а що є правдою. І тут поки що іншого шляху, окрім як посилення якісної регуляції і медіаграмотності населення, ніхто нічого не придумав.
З приводу звіту. Звісно, багато зроблено Національною радою. Ми нарешті побачили, я дозволю собі сказати, дійсно проукраїнський регуляторний орган, який займається все ж таки регуляцією інформаційного простору, і робить цей інформаційний простір значно більш українським та переймається проблемою інформаційної безпеки. У вашій діяльності ми це побачили. Наші рекомендації тут є, ви їх почули від комітету, ми будемо спільно над ними працювати. Ніхто не збирається на один орган перекладати відповідальність, бо це ті питання, які реально є на стику повноважень дуже різних державних структур.
З приводу того, за що пезпосередньо відповідає Нацрада. По цифрі, це питання є справді дуже актуальним. Воно є актуальним і для великих, і для маленьких каналів.
Закон про АПП, з моєї точки зору, повинен містити жорстку норму про перехід на цифру з 2017 року, на законодавчому рівні в перехідних положеннях. Це могло б простимулювати, як мені здається, уряд більш активніше зайнятися цим питанням. Тому що тягнути з цим далі неможливо. Це просто дійсно соромно і тут потрібно діяти.
______________ (Без мікрофону).
СЮМАР В.П. Добре. Ми розглянемо вашу пропозицію і зробимо, звісно, все це.
Що ми з вами зробили спільно, колеги? Наше з вами завдання було створити такий інформаційний простір, який був би і саморегулюючим, і конкурентним, і працював по максимуму в контексті інтересів споживача інформації і самої якості інформації.
Мені здається, що багато що вдалося, бо український інформаційний простір дуже суттєво змінився. У нас справді звільнилися певні ніші після того, як тут зникли російські телеканали. Я дуже сподіваюся, що можливо тут з'являться навіть якісь західні медіагрупи, європейські медіагрупи, які нам запропонують дещо інші підходи до і якості, і продажу інформації, тому що ринкові механізми так само мають працювати. Не секрет нікому з вас, що ключовою з проблем у нас є не так низька кваліфікація журналістів, як небажання мати власниками телеканалів таких висококваліфікованих журналістів і робити справді об'єктивну і якісну інформацію, тому що досі телеканали, на жаль, лишаються часто інструментами впливу і на політичну ситуацію, і на свідомість людей. І якраз це та проблема, яку ми через створення умов для ринкової конкуренції мали б подолати, і якраз ми десь на перехідному етапі, коли є ніші, коли нам потрібні ці механізми конкуренції за контент, за якісну журналістику, за споживача інформації, за свою нішу мали б активізуватися з точки зору бізнесу і заробляння грошей.
Я погоджуюся з нашими колегами, що ми маємо зробити все можливе, щоб простимулювати, тому що простимулювати і кіновиробництво, простимулювати і виробництво інформаційного продукту, і ми, звісно, всі члени комітету будемо максимально сприяти подібним ініціативам, які там зараз в комітеті Миколи Княжицького розглядаються, і все, що решта виникає, ми готові підійти до цього.
Тепер, далі. У зв'язку зі звільненням цих ніш, мені здається, зараз є унікальна можливість розробити дуже якісну стратегію розвитку інформаційного простору України. Тому що у нас досі – знаєте? – немає бачення. Ми можемо прийти до дивної ситуації, коли буде багато супутникових каналів, коли буде багато нішових каналів, але не будуть забезпечені ті ніші, які справді визнані як необхідні для розвитку інформаційного суспільства.
І нам би варто було подумати над необхідними речами. Так, інформаційні канали сьогодні розвиваються, це, безумовно, дуже добре, але, очевидно, ще є інші потреби і освітні канали, яких, з моєї точки зору, лишається надзвичайно мало. І культурологічні канали, яких так само не буває багато. Ну, немає у нас ні українського Discovery, ну, немає у нас українського "Да Вінчі". Чи вони могли би бути? Мені здається, могли би, тому все-таки це важливі ніші.
Суспільне мовлення – це надзвичайно важливий проект. Я думаю, він для нас для всіх важливий, і Нацрада тут досить якісно провела роботу по обранню Наглядової ради. Я хочу особливо тут підкреслити, так, пані Олю, дякую, це справді було важке завдання, безпрецедентне, коли з громадських організацій (всі казали: "У вас нічого не вийде! Нічого не вийде, бо ці громадські активісти, вони не зрозуміло які!") обрали дуже фахову Наглядову раду Суспільного мовлення.
ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).
СЮМАР В.П. Абсолютно. І в цій ситуації тепер треба це запустити ще на рівні контенту продукту, щоб він був конкурентний з приватними телеканалами і дійсно покривав оті незабезпечені ніші, які не покриваються сьогодні приватними телеканалами, не тільки Entertainment, а й інші речі. Тому над стратегією так само варто було б спільно подумати і побачити, що у нас тут ще не заповнено, і напевно, якісь такі конкурси оголосити, щоб ми справді формували дуже європейський інформаційний простір.
Ну, і я пропоную проект рішення для комітету.
Розглянувши звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за 2015 рік Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України включити питання про звіт Національної ради за 2015 рік до порядку денного пленарного засідання четвертої сесії восьмого скликання.
Друге. Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2015 рік визнати задовільним.
І третє. Доручити Голові Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики під час розгляду питання доповідати на пленарному засіданні Верховної Ради.
Колеги, чи є якісь ще пропозиції, зауваження до цього проекту рішення? Немає. Тоді прошу схвалити його, проголосувати.
Все, дякую. Дякую вам за роботу.
Одноголосно. Вітаю. Продовжуємо працювати. Дякую за співпрацю.