1. ГЛОСАРІЙ
1.1. Наближено термінологію Проекту до визначень Директиви про аудіовізуальні медіа послуги
1.2. З тексту глосарію вилучено терміни які : не застосовуються у тексті закону, є очевидними та не потребують визначення, застосовуються виключно у одній статті (перенесені до тексту цих статей).
1.3. Виключено норму по надання можливості Національній раді тлумачити терміни визначення, яких не надано Законом
2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
2.1. Редакційно доопрацьовано основні принципи державної політики у сфері аудіовізуальних послуг
2.2. Максимально, на скільки це було можливо, реалізовано принцип технологічної нейтральності
2.3. Доповнено перелік законодавства України про аудіовізуальні послуги Законами України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, а також законодавством, що регулює надання адміністративних послуг
2.4. Вилучити норми щодо обмеження 35% розвитку для постачальників АВМП, та вилучити повноваження Національної ради з обмеження монополізму, оскільки такі повноваження властиві АМКУ
2.5. У Плані розвитку регулюються вимоги не до «програмної концепції» в цілому, а лише до обсягів суспільно важливих передач.
2.6. Вилучено розділ щодо захисту недоторканності приватного життя при наданні аудіовізуальної послуги, оскільки ці питання мають бути врегульовані Законом України «Про інформацію» та захищатися виключно у судовому порядку поза межами наглядових повноважень Національної ради
2.7 З метою недопущення цензури та вручання в творчу діяльність всі вимоги до контенту пропонується віднести до сфери співрегулювання із внесенням відповідних змін до порядку нагляду та притягнення до відповідальності
3. ЛІЦЕНЗУВАННЯ. РЕЄСТРАЦІЯ
3.1. Передбачити реєстрацію надання та постачання (мовники, провайдери згідно чинного ЗУ «Про телебачення і радіомовлення») в Україні аудіовізуальних послуг (лінійні та нелінійні), які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу.
3.2. Встановити на рівні Закону плату за реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів господарювання у сфері надання та постачання аудіовізуальних послуг та видачу ліцензії (переоформлення) у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Це ж стосується і видачі дублікату ліцензії. З метою встановлення прозорого розрахунку розміру ліцензійного збору встановити, що для ліцензії на ефірне аналогове мовлення він розраховується як компенсація фактичних адміністративних витрат та витрат на отримання висновків щодо використання радіочастотного ресурсу, розміщення повідомлення про оголошення конкурсу та провадження конкурсних процедур.
3.3. Не встановлювати заборони на створення суб'єктів надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг, якщо у структурі власності є офшорна компанія.
3.4. Передбачити, що скасування реєстрації або анулювання ліцензії у сфері надання аудіовізуальних медіа послуг, за виключенням формальних випадків (припинення діяльності тощо), здійснюється виключно на підставі рішення суду.
3.5. Передбачити, що скасування реєстрації аудіовізуальних медіа послуг, що не підпадають під юрисдикцію країн, що ратифікували Конвенцію про транскордонне телебачення відбувається за рішенням Національної ради.
3.6. Надання та постачання європейських аудіовізуальних медіа послуг не обмежується, врегулювання спірних питань щодо поширення такого контенту здійснюється відповідно до Конвенції про транскордонне телебачення;
3.7. Забезпечити прозорість діяльності регулятора. Передбачити створення єдиного Реєстру суб’єктів надання і постачання аудіовізуальних послуг, який, включає інформацію про вітчизняних та іноземних суб’єктів надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг, які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу, а також передбачити внесення до Реєстру стислого змісту рішень Нацради щодо діяльності суб'єктів надання та постачання аудіовізуальних послуг.
3.8. Передбачити, що у разі місцезнаходження передавача (передавачів) на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою, ліцензійний збір не стягується за період протягом якого мовлення було не можливим.
4. ЛІЦЕНЗУВАННЯ. РЕЄСТРАЦІЯ
4.1. Передбачити, що розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради і дорівнює розміру оплати за висновок ДП «Український державний центр радіочастот»
4.2. Передбачити лише дві підстави для переоформлення ліцензії : зміна відомостей, що містяться у ліцензії та об’єднання ліцензій одного ліцензіата з однаковою програмною концепцією, якщо це не тягне за собою зміну територіального мовлення
4.3. Для отримання ліцензії не потрібно надавати план фінансового та матеріально-технічного забезпечення
4.4. Зняти трирічне обмеження для заборони передачі (продажу) ліцензії
4.5. Доопрацьовано вимоги до оголошення про проведення конкурсу на отримання ліцензії, зокрема, замість програмної концепції встановлено конкретні вимоги щодо поширення національного продукту, мови ведення передач та суспільно- важливих передач.
4.6. Розширено пільги щодо сплати ліцензійного збору, якщо у програмному наповненні використовується принаймні 50 відсотків загального обсягу мовлення кримськотатарською мовою чи 100 відсотків українською мовою.
4.7. Зменшено та конкретизовано вимоги щодо підстав для анулювання ліцензії.
4.8. Удосконалено розділ про перелік документів для отримання ліцензії та вимог до претендента, а саме встановлення чіткого переліку підстав для відмови.
4.9. Встановити критерії для переможця конкурсу - обсяги поширення національного продукту, мовлення українською мовою та наявність суспільно – важливих передач.
4.10. Вимоги до бланка ліцензії чітко прописуються у законі (при цьому пропонується зробити їх мінімальними), а Національна рада може встановлювати лише його форму
4.11. Внесення змін до ліцензії не можливе в тій частині, в якій проводився конкурс або можливе не раніше, ніж через три роки за умови обґрунтованого рішення Національної ради.
5. РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ СФЕР
5.1. Положення щодо мовлення громад необхідно доопрацювати після обговорення з експертним середовищем.
5.2. Перенесено у перехідні положення статті 10 «Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги», оскільки вказані суб'єкти повинні реформуватися.
5.3. Передбачено затвердження Національною радою граничних нормативів рентабельності (з отриманням висновків Антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації) на послуги суб’єктів постачання аудіовізуальної медіа послуги, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі (замість граничних тарифів).
5.4. Заборонити встановлення економічно необґрунтованих або дискримінаційних цін та перехресного субсидування надання та постачання аудіовізуальних послуг за рахунок інших послуг.
5.5. Встановити, що мовні та європейські квоти не розповсюджуються на надання аудіовізуальних медіа послуг без використання радіочастного ресурсу та радіо.
6. РОЗКРИТТЯ СТРУКТУРИ ВЛАСНОСТІ
6.1. Пропонується виключення для публічних компаній у поданні звіту за попередній рік діяльності про свою структуру власності.
6.2. Надавати звіт про структуру власності лише на дату надання інформації, а не про всі зміни, які відбулися протягом звітного періоду.
6.3. Вимоги щодо оприлюднення в мережі Інтернет не поширювати на відомості щодо дати народження, ІПН та паспортних даних фізичних осіб
6.4. Практику проведення аудиту застосовувати лише для суспільного мовника.
7. НАЦІОНАЛЬНА РАДА
7.1. Не наділяти Національну раду регуляторними повноваженнями у спеціальних сферах - реклама, конкуренція, вибори та референдуми.
7.2. Одна і та сама особа не може бути призначена членом Національної ради більше двох разів, а не лише підряд.
7.3. Ввести поіменне голосування, персональну відповідальність членів Національної ради, а також індивідуальні звіти.
7.4. Голова та інші посадові особи у Національній раді обираються членами Національної ради рейтинговим голосуванням.
7.5. Нормативно-правові акти Національної ради повинні проходити обов’язкову державну реєстрацію, а у разі необхідності погоджуватися з інших державними органами.
7.6. Створити умови для входження до складу Національної ради фахових представників сегментів індустрії шляхом подання кандидатур від асоціацій, індустріальних громадських об’єднань суб’єктів надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги з подальшим призначенням їх представників до складу регулятора.
7.7. Виключити повноваження щодо затвердження регулятором низки підзаконних актів (визначення критеріїв віднесення передач до розважальних, правил щодо достовірного представлення фактів та збалансованого висвітлення думок, порядок проведення експертизи у справах про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг тощо).
7.8. Привести наглядові повноваження Національної ради до загальних принципів державного нагляду та контролю, що передбачено спеціальним законодавством.
7.9. Збір доказів здійснюється не лише Національною радою, членами Національної ради, регіональними представництвами Національної ради, уповноваженими працівниками апарату Національної ради але і, особами, які беруть участь у розгляді справі
7.10. Встановити, що строк давності притягнення до відповідальності становить 3 місяці.
7.11. Вилучити норми про забезпечувальні заходи під час розгляду справи про порушення, оскільки це може бути використано для фактичного припинення мовлення.
7.12. Відповідальність має бути виписана максимально чітко та однозначно, тобто не просте посилання на окрему норму закону, а містити опис конкретних правопорушень.
8. РІЗНЕ
8.1. Зберегти усталену норму про обов'язок зберігати запис передач протягом 14 днів.
8.2. Не наділяти центральний орган виконавчої влади в галузі зв’язку встановлювати вимоги до програмних або технічних засобів, які застосовуються для обмеження доступу до передач з використанням систем умовного доступу визначаються, оскільки це зайва регуляція, стандарти кодування вироблені світовою практикою.
8.3. Збільшено строк для внесення змін до мовлення у випадку оголошення трауру до однією доби. Траурні заходи не розповсюджуються на дитячі програми.
8.4. Вилучити розділ про доступ до т. зв. інформації про події значного суспільного інтересу. Це питання врегульовано Цивільним кодексом.
ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ДООПРАЦЮВАННЯ ЭКСПЕРТАМИ
- Щодо коректного поняття «європейських» творів.
- Щодо регулювання «тематичного мовлення» (див. окремий слайд).
- Доопрацювати критерії для мовлення громад.
- Відносно запровадження дієвого механізму співрегулювання.
- Запровадження стягнення до бюджету коштів, що отримані від діяльності без ліцензії чи реєстрації.
ПРОПОЗИЦІЇ ДО РЕГУЛЮВАННЯ ТЕМАТИЧНОГО МОВЛЕННЯ
Тематичним мовленням є надання аудіовізуальної послуги шляхом ефірного, супутникового, кабельного мовлення з метою задоволення потреб обмеженої частки аудиторії (та має на меті одержання прибутку?).
Тематичне мовлення здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом
Програми тематичних телеканалів та/або радіостанцій мають відповідати таким вимогам:
Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною вузькою тематикою, частка передач такої відповідної тематики не може бути нижчою за 80% від загального обсягу мовлення.
Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за мовними ознаками, частка передач відповідною мовою не може бути нижчою за 70% від загального обсягу мовлення. До цього типу (виду?) мовлення належить мовлення мовами меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій, та/або офіційними і робочими мовами Європейського Союзу.
Для тематичного радіомовлення частка передач або їх складових за обраною ознакою (музичним жанром для музичних радіостанцій, тематикою для розмовних радіостанцій, мовою для радіостанцій, які ведуть мовлення мовами національних меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій) має складати не менше 80% від загального обсягу мовлення.
Національна рада визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення (можливо, це – до статті 67 про повноваження Національної ради).
ПИТАННЯ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ОБГОВОРЕННЯ
• Щодо необхідності подання інформації про структуру власності всіма суб'єктами надання та/або постачання аудіовізуальної послуги чи лише ліцензіатами
• Хто повинен затверджувати Національну Стратегію розвитку сфери аудіовізуальних послуг: Національна рада, Кабінет Міністрів України або Верховна Рада України
• Наділити Президента та Верховну раду правом відкликати призначених ними членів Національної ради індивідуально з результатами річного звіту
• Визначення універсальної аудіовізуальної послуги
• Існування штучно виділених в окремий вид суб’єктів - постачальників аудіовізуальної послуги із використанням радіочастотного ресурсу, які отримують таким чином особливий статус та є штучним і зайвим посередником між медіа та глядачем
• Доцільність реєстрації суб’єктів, що надають аудіовізуальні послуги на замовлення
• Способи позначення шкідливого контенту при наданні послуги на замовлення
• Чи забороняти створення СНПАВМП, якщо до його структури власності та/або контролю входить громадське та/або релігійне об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа (крім надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади)
• Кінцеві терміни відключення аналогового мовлення
• Які мовні та європейські квоти необхідно встановити
• Щодо наділення Національної ради повноваженнями про отримання від учасників ринку інформацію щодо кількості абонентів та іншіх показників, у визначених Національною радою обсягах, формах і порядку
• Статус т.зв. офіційного моніторингу передач
· Доповнити повноваження Національної ради можливістю одержання від постачальників аудіовізуальної послуги інформації щодо кількості абонентів відповідно до вимог визначених Національною радою.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
- Вилучити норму, що у випадку, якщо відповідач відмовляється надати пояснення по справі, Національна рада вважає цей факт обставиною, яка свідчить не на користь відповідача.
- Замінити положення про експертизу на «консультування», оскільки «експертиза» є судово-процесуальним поняття.
- Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності вступає в силу на п’ятнадцятий день з дня його оприлюднення, а не «доведення до відома».
- Вилучити з КпАП норму про притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог Національної ради
- Вилучено норму про притягнення до відповідальності керівника оператора телекомунікацій за продовження мовлення після анулювання ліцензії
Встановити такі види відповідальності:
a) зауваження;
b) стягнення штрафу;
c) оголошення попередження про можливе анулювання ліцензії, можливу заборону надання та/або постачання АВП;
d)обмеження надання та/або постачання іноземної АВП;
e) звернення до суду про анулювання ліцензії або скасування реєстрації
Виконання рішення про застосування санкції
• Рішення Національної ради про застосування санкції вручається або направляється суб’єкту для виконання.
• У разі неможливості вручити рішення суб’єкту або ухилення останнього від отримання рішення, Національна рада повинна повідомити суб’єкта про прийняте рішення, шляхом його офіційного опублікування у газеті «Голос України» або газеті «Урядовий Кур’єр».
• У разі застосування санкції у вигляді штрафу суб’єкт зобов'язаний сплатити штраф у тридцятиденний термін з дня його повідомлення Національною радою про прийняте рішення щодо накладення штрафу.
• У разі несплати суб’єктом штрафу, - штраф стягується за рішенням суду.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПОРУШЕНЬ (Питання потребують доопрацювання)
1. заклики до насильницької зміни конституційного ладу України;
2. заклики до розв'язування війни, агресивних дій або їх пропаганди;
3. пропаганда винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознаками їх релігійних переконань, ідеології, належності до тієї чи іншої нації або раси, фізичного або майнового стану, соціального походження;
4. розповсюдження і реклами порнографічних матеріалів та предметів.
5. трансляції передач, у яких телеглядачам та/або радіослухачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини (надання аудіовізуальних послуг, у яких споживачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини)
6. трансляції передач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України. Для цілей застосування цієї норми використовуються визначення та критерії, встановлені Законом України "Про кінематографію"
7. трансляції передач, (крім інформаційних та інформаційно-аналітичних передач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
8. пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;
9. надання аудіовізуальних послуг, що містять інформацію, за поширення якої встановлено кримінальну відповідальність (ст.32)
10. порушення умов ліцензії
1. надання аудіовізуальних послуг без отримання ліцензії (ч.1 ст.28)
2. постачання АВМП без реєстрації, якщо така реєстрація передбачена законодавством про АВМП
3. надання або постачання аудіовізуальної медіа послуги, поширення якої було обмежено на території України відповідно до законодавства
4. незабезпечення абонентам можливості перегляду програм універсальної аудіовізуальної медіапослуги
5. порушення суб'єктом надання або постачання аудіовізуальної послуги строків подання заяви про переоформлення ліцензії (ч.2, 6 ст.26)
6. порушення суб'єктом надання або постачання аудіовізуальної послуги строків повідомлення про зміну відомостей щодо іноземної програми (ч.5 ст.29)
7. порушення суб'єктом надання або постачання аудіовізуальної послуги строків подання щорічного звіту про структуру власності (ч.3 ст.8, ст..44) + незначне (до 30 календарних днів) порушення строків подання
8. подання суб'єктом надання або постачання аудіовізуальної послуги до Національної ради недостовірної інформації (умисне та з необережності)
9. порушення порядку оприлюднення офіційних повідомлень
10. порушення порядку забезпечення доступності аудіовізуальних послуг для сприйняття особами з вадами зору чи слуху
11. порушення порядку повідомлення вихідних даних в ефірі
1. порушення строку початку мовлення
2. порушення порядку зберігання передач
3. порушення порядку затвердження редакційного статуту та створення редакційної ради
4. порушення квоти на передачі українською мовою
5. порушення квоти на європейські та національні передачі
6. порушення порядку надання аудіовізуальних послуг під час трауру
7. порушення порядку трансляції передач, що містять інтерактивні конкурси
8. порушення порядку надання права на відповідь та спростування
9. поширення аудіовізуальної інформації, яка може завдати значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини у проміжках часу між 06.00 та 23.00 без використання системи умовного доступу
10. поширення аудіовізуальної інформації, яка може завдати значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини без спеціальних графічних попереджень (символів) або поширення такої аудіо інформації без оголошення звукового попередження про шкоду, яку може завдати дітям така передача
11. трансляція передач (крім новин, реклами, спортивних передач), що поєднують аудіо та візуальну інформацію і які не містять інформацію, що може завдати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, без показу на початку передачі спеціального графічного попередження (символ), що вказує на рівень впливу відповідної передачі на дітей певної вікової групи,
12. трансляція передач, зазначених в частині третій цієї статті із показом графічного попередження, що не відповідає рівень впливу відповідної передачі на дітей певної вікової групи.
13. оприлюднення суб’єктом надання аудіовізуальних послуг розкладу передач без спеціальних графічних попереджень (символів) про шкоду, яку може завдати дітям така передача