Бараннікову Є.І.
вул. Богомольця, 8а, кв. 35, м. Київ, 01024
Шановний Євгене Івановичу!
Ваше звернення щодо практичного застосування положень статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації розглянуто. Ви просите повідомити про те, яким чином запитувач може протидіяти невиправданому затягуванню розпорядником процесу надання інформації за запитом.
У зв’язку з цим, з урахуванням предмета відання (п. 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII) та частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» повідомляємо наступне.
Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Ваше звернення безпосередньо стосується змісту частини четвертої статті 29 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де зазначено:
«У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту».
Таким чином, зазначений Закон надає розпорядникові можливість продовжити строк розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів за наявності лише з двох підстав для такого продовження:
1) необхідність надання на запит великого обсягу інформації;
2) потреба пошуку інформації серед значної кількості даних.
Певні труднощі при практичному застосуванні процитованого положення Закону пов’язані з тим, що поняття «великий обсяг інформації», «значна кількість даних» є оціночними. Таким чином, розпорядник має можливість сам вирішувати, чи є у розумінні даної норми Закону необхідний запитувачу обсяг даних великим (або чи є запитувана кількість даних значною). Відповідно до Закону він зобов’язаний робити таку оцінку не довільно, а виходячи з реальних обставин: стану своєї забезпеченості комп’ютерною, копіювальною технікою; кількості та складності запитів, які він має задовольняти упродовж кожного робочого дня; числа безпосередніх виконавців цієї роботи; умов зберігання інформації, тощо.
Наприклад, носії з інформацією можуть знаходитися у віддалених підрозділах, бути роззосередженими по кількох приміщеннях, містити інформацію з обмеженим доступом, яка має бути вилучена з копій (заретушована) тощо. У такому разі розпорядник при продовженні строку розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів має повідомити запитувача про існування зазначених обставин, обґрунтувавши тим самим таке продовження.
Слід мати на увазі, що, окрім повідомлення з обґрунтуванням продовження строку розгляду запиту, проміжна відповідь, яка має бути відправлена розпорядником не пізніше п’ятого робочого дня з дати отримання цього запиту, повинна містити також точну дату надання проміжної відповіді, реєстраційний номер запиту в розпорядника, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка його підписала, тощо.
Проміжна відповідь щодо продовження строку розгляду має бути надіслана на поштову або електронну адресу запитувача. Причому продовження строку розгляду запиту на інформацію до 20 робочих днів передбачає надання відповіді не обов’язково в останній день, а упродовж цього строку – в міру готовності остаточної відповіді.
Важливо пам’ятати, що у випадку продовження строку розгляду запиту перебіг 20-денного строку починається з дня, наступного за днем отримання запиту, а не з дня надіслання запитувачеві проміжного повідомлення про продовження цього строку.
Гарантією належного виконання розпорядником інформації своїх обов’язків при вирішенні питання про продовження розгляду запиту на інформацію є наявність відповідальності за порушення норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» та можливість оскарження запитувачем рішень, дій чи бездіяльності розпорядника.
На підставі статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені запитувачем до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Оскарження до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
З повагою
Голова Комітету Вікторія СЮМАР
Вик. Селецький П.І.,
т. 255-95-25.