Міському голові
Яворському І.Р.
вул. Шевченка, 42, м. Борислав,
Львівська обл., 82300
Шановний Ігоре Романовичу!
Ваше звернення стосовно можливості оприлюднення міською радою певних конфіденційних відомостей розглянуто. Ви просите роз’яснити, чи вправі міська рада оприлюднити через ЗМІ інформацію про заборгованість суб’єктів підприємницької діяльності із зазначенням прізвищ, імен та по батькові боржників, а також сум заборгованості з оплати за користування земельними ділянками, наданими їм у користування на правах оренди.
У зв’язку з цим, з урахуванням предмета відання Комітету (п. 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII) та змісту частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» повідомляємо наступне.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Законом встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на певних основоположних принципах, до яких належать, зокрема, принципи народовладдя, законності, гласності, поєднання місцевих і державних інтересів, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах визначених повноважень, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами, тощо.
Свободи інформації стосуються відповідні положення статті 34 Конституції України, міжнародних документів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також низка норм інформаційного законодавства нашої держави. Зокрема, це й норми Закону України «Про інформацію» (чинна редакція від 25.06.2016 р.), який регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації, та Закону України «Про доступ до публічної інформації», який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до статті 2 Закону «Про інформацію» до основних принципів інформаційних відносин в Україні, поряд з відкритістю, доступністю інформації та свободою обміну нею, належить правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації.
Частиною першою статті 5 зазначеного Закону встановлено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація цього права не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Підстави і порядок обмеження доступу до інформації визначаються законом.
Ваше звернення стосується правового режиму конфіденційної інформації. Тобто – інформації, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов (частина перша статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»). До цього виду інформації з обмеженим доступом (частина друга статті 21 Закону України «Про інформацію») належить:
– інформація про фізичну особу (персональні дані);
– інформація, яка знаходиться у володінні фізичної або юридичної особи (крім суб’єкта владних повноважень), що обмежила доступ до неї й поширює її за своїм бажанням у визначеному такою особою порядку відповідно до передбачених нею умов.
Водночас відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом, серед іншого, не можуть бути віднесені відомості про стан правопорядку, про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інформація щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону.
Окрім того, частиною п’ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено: не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Це положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Слід також мати на увазі: законною підставою для надання третій особі (особам) конфіденційної інформації про особу без її згоди, що відповідає частині другій статті 32 Конституції України, є право фізичної чи юридичної особи на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав і законних інтересів (тобто, таке розголошення здійснюється в інтересах прав людини).
Згідно з частиною шостою зазначеної вище статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частинах першій та другій статті 13 Закону «Про доступ до публічної інформації» . Це положення стосується інформації:
– щодо використання бюджетних коштів;
– що пов’язана з виконанням особами повноважень, делегованими їм суб’єктами владних повноважень згідно із законом чи договором;
– щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них – якщо йдеться про суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або є природними монополіями, або наділені спеціальними чи виключними правами;
– іншої інформації, яка становить суспільний інтерес (є суспільно необхідною інформацією).
Термін «інформація, що становить суспільний інтерес» (синонімами якого є поняття «суспільно необхідна інформація», «суспільно важлива інформація», тощо) вживається у Законі України «Про інформацію», а також кілька разів згадується у Законі «Про доступ до публічної інформації» (зокрема в преамбулі, статтях 13, 21). Стаття 29 Закону України «Про інформацію» містить положення про те, що інформація з обмеженим доступом «може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення». Така інформація перед наданням має пройти трискладовий тест, застосування якого випливає зі змісту частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку інформації, що становить суспільний інтерес. Тому остаточне встановлення правомірності віднесення інформації до суспільно необхідної здійснюється судом.
З повагою
Голова Комітету Вікторія СЮМАР
Вик. Селецький П.І.,
т. 255-95-25.