СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова та інформаційної політики
17 травня 2017 року
СЮМАР В.П. Доброго дня, шановні колеги і всі запрошені! Розпочинаємо наше засідання комітету. У нас сьогодні винесені наступні питання до розгляду.
Перше питання – про хід розслідування вбивства 20 липня 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета в контексті журналістського розслідування, яке було оприлюднене у Києві, презентоване у Києві. Ми хотіли послухати і правоохоронців, і журналістів сьогодні на комітеті.
Друге питання – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реєстрації друкованих засобів масової інформації, внесений Кабінетом Міністрів. Пропоную перенести розгляд цього питання.
Третє – проект Закону про внесення змін до Закону України про друковані засоби масової інформації в Україні (номер 1237), внесений Бубликом, Осуховським.
Четверте – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пропаганди чи реклами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів (6307), внесений депутатом Голубовим.
П'яте питання – проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони ввезення на український ринок друкованої продукції з території держави-агресора (номер 6291) і альтернативний законопроект 6291-1, внесений нашим колегою Опанасенком та Семенухою.
В "Різному" пропоную розглянути питання про виїзні засідання комітету нашого, які ми плануємо найближчим часом.
Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Дякую. Одноголосно.
Колеги, перше питання. Ми чекаємо журналіста Дмитра Гнапа, він буде десь хвилин за 15. Я пропоную за цей час розглянути наступні питання. Оскільки це буде найрезонансніше і найдовше обговорення, тому є пропозиція почати із розгляду законопроектів.
1237. Автори законопроекту є? Я не бачу авторів законопроекту. Зважаючи на те, що цей законопроект дубльований фактично (кабмінівський законопроект 5024), та норма там є, я пропоную не розглядати його без авторів, оскільки тут би варто було знайти консенсус, як вони це бачать станом на зараз. Ну і по кабмінівському я думаю, що ми спочатку зберемо робочу групу і проговоримо з вами його, оскільки він там містить цілу низку достатньо складних норм, перед тим, як виносити його і приймати рішення. Добре? Моя позиція тут, в ньому, достатньо проста: якщо ми можемо його вичистити до другого читання, то є сенс його рекомендувати в першому читанні. Якщо не можемо вичистити і ми це побачимо чітко і обґрунтовано, то я думаю, що треба відправляти на доопрацювання. Отака, як би, моя позиція, але будемо розглядати спочатку це на робочій групі.
Тому пропоную перейти до двох альтернативних законопроектів – 6291 і 6291-1. Законопроекти достатньо прості. Наші автори Кривенко, Кишкар, Ляшко та інші пропонують заборонити ввезення будь-якої друкованої продукції з держави-агресора. І альтернативний законопроект, як ми проговорили з автором, мав свою філософію – відтермінувати і передбачити кластери друкованої продукції, які мають бути заборонені через рік, три, п'ять років. Але, насправді, законопроект так виписаний в техніці, що він так само все забороняє, а ще й вводить цілу низку обмежень – навіть до 10 примірників, які мають право ввозити фізичні особи, що перевірити практично нереально. Тому моя пропозиція: як 6291, так і 6291-1 відправити суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Хто має інші думки, прошу висловлюватися. Прошу, Григорію Ароновичу.
ШВЕРК Г.А. Є не інша думка, а пропозиція. На засіданні присутні представники книговидавців, і для колег, які присутні, Сашко, наприклад, один із авторів цього законопроекту, мабуть, було б доречно почути людей, бо у них є деякі дуже важливі зауваження. Наприклад, що стосується книг, скажімо, на медичну тематику або ще на якусь тематику, яка цими обома законопроектами майже припиняється. Тому, може, надамо їм слово?
СЮМАР В.П. Григорію Ароновичу, я вам так скажу. Спочатку ми в своєму колі це обговорюємо, так? Я думаю, що з поваги до вас ми, звісно, вислухаємо видавців. Але моя позиція тут є такою: якщо ми з вами прийняли закон, який вводить обмеження на ввезення тієї продукції, яка є шкідливою, і якщо він регулюється, має можливість регулюватися дуже оперативно через виконавчу структуру, і цей закон працює, і ми це бачили і пересвідчувалися, я не розумію, чому ми маємо змінювати так швидко законодавство, до якого ринок зараз лише адаптується. І відповідно, навіщо нам щомісяця ужорсточати і ужорсточати, якщо ми маємо механізм оперативного реагування, який дає відповіді на те, як перекрити шкідливу друковану продукцію. Оце моя позиція.
КЛІМАШЕНКО К.Г. Можна ремарку?
СЮМАР В.П. Так, звичайно. Прошу.
КЛІМАШЕНКО К.Г. Костянтин Клімашенко, всеукраїнська мережа "Книжковий супермаркет".
Ви сказали, що закон працює, а закон працює наразі тільки у чиновників, бо зараз ще жодна книжка взагалі легально на митну територію України з Російської Федерації не потрапила. І у найкращому разі тільки наступного місяця потрапить. Бо така кількість обмежень, така кількість документальної роботи, така кількість юридичної роботи, що, розумієте, треба і рецензії робити, і все інше. От у нас сидять тут видавці, які безпосередньо цим займаються. Підприємства два місяця займаються тільки паперовою роботу для того, щоб це зробити, і навіть жодної книжки ще не завезли.
Вибачте, держава гроші якісь на те, щоб цей закон був прийнятий, витратила? Витратила. Експерти витратили якийсь свій час. І зараз навіть не дізнатися, що буде з цього закону, і робити відразу заборону. Розумієте, галузь не витримає. Ми, Асоціація книговидавців та книгорозповсюджувачів, надали думку: 100 відсотків проти. Бо це взагалі зламає всі книгарні.
СЮМАР В.П. Дивіться, мене не так цікавлять книгарні, хоча це хороша справа, мене цікавить український народ. І я вважаю, що український народ не має шкодити сам собі. В цьому сенсі, якщо український народ зацікавлений в науковій літературі, яка перекладається російською мовою, наприклад, то це нонсенс - себе обмежувати в цій літературі, якщо вона використовується, скажімо, з освітньою метою. Це може бути дуже часто перекладена література англійських авторів, яка просто більш доступна.
Взагалі, мені здається, ми маємо популяризувати книжку. Ми маємо обмежувати те, що шкодить свідомості українців і пропагує державу-агресора, але не шкодити самим собі в донесенні літератури.
От у мене є мій колега Валерій Соловей, це російський політолог, написав чудову книгу про революції, пітерський вчений, політолог, який на основі української революції робить рекомендації для російських революціонерів, і відповідно до цих законів проаналізував наші досвіди, показав їх, так би мовити, позитиви, як вони можуть призвести до руху країни. Ця книжка є в Росії в доступі, а ми будемо обмежувати її тільки тому, що вона вийшла в Росії. Це трошки така абсурдна ситуація. Я, звісно, її просто зараз саме читаю.
Олександре Опанасенко, прошу. Сідайте. Ми вашу думку почули.
ОПАНАСЕНКО О.В. Цікава інструкція. З точки зору поточної ситуації, я був залучений до проекту фактичної реалізації тих норм законопроекту, в її розробці порядків, які мають працювати по тих законах, які ми вже прийняли. Наш альтернативний законопроект взагалі з’явився більше як реакція на основний закон, який був, тому що, ну, зрозуміло для всіх, що тим більше, таке якесь обмежене ембарго лише по книжках, воно якесь взагалі для мене не є неринковим, а для мене не є ринковими, якщо ми визнаємо, що ми не хочемо торгувати з державою-агресором, то ми маємо торгувати по всіх інших позиціях так само, а не лише по книжках.
Альтернативний це більше був законопроект для того, якщо навіть Верховна Рада прийме таке жорстке рішення можливо на хвилі якогось там ура-патріотизму тощо, це більше дебати та дискусії, можливо, його пом’якшити та зробити певний адаптаційний період, якщо ми вже підемо на прийняття цього законопроекту. І в принципі він додає якраз ті тези, про які казала Вікторія Петрівна, що є багато підручників, я повністю підтримую, там є багато професійної наукової літератури, яка, ну, ми ж розуміємо, що ми були в Радянському Союзі і багато наукових центрів було там, там ядерна фізика тощо. Ми розуміємо, що ту літературу, ніхто не буде перекладати один чи два підручники, якщо немає попиту. Все це зрозуміло.
Я в принципі, якщо була пропозиція на доопрацювання, готовий так само її підтримати. Дякую.
СЮМАР В.П. Колеги, тоді я пропоную проголосувати. Хто за те, щоб законопроект № 6291 відправити суб’єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання, прошу проголосувати. Дякую. І хто за те, щоб і альтернативний № 6291-1 на доопрацювання. Дякую, колеги. З цим питанням розібрались.
Наступний проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо пропаганди чи реклами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів) (реєстр. № 6307). Доповідає пані Олена Кондратюк.
КОНДРАТЮК О.К. Дякую.
Шановні колеги, нам доведеться розглянути один законопроект народного депутата Голубова. Чесно кажучи, я думала, що це якийсь великий конструктивний законопроект, а він всього складається тільки з двох частин: перша, що стосується пропаганди цих перерахованих наркотичних засобів, і друга – це зміни до частини Закону "Про рекламу".
Я зразу зазначу, що ми не є головним комітетом з даного законопроекту. Знову ж таки у нас у якості головного комітету виступає Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності пана Кожем'якіна. І ми вже знаємо, що це вже знайома практика, традиція є.
Отже, в українському законодавстві в принципі існує 3 категорії наркотичних засобів. Перша з них, це обіг яких заборонено. А друга і третя категорії дозволені, але з обмеженнями великими, в тому числі які стосуються питань реклами. Знову ж таки Закон "Про рекламу", оскільки перша категорія наркотичних засобів є заборонені в обігу, то вона заборонена взагалі, і вони вилучені з обігу. А друга і третя категорія, обіг цих речовин, в тому числі і реклама, дозволяється тільки в спеціалізованих для лікарів виданнях, і він регулюється в статті 35 спеціального Закону "Про наркотичні засоби".
Натомість пан Голубов чомусь пропонує заборонити взагалі будь-яку рекламу і не вносить зміни до спеціалізованого закону якраз про наркотичні засоби. Тому це дивно для мене, для чого тоді взагалі вносити ці зміни.
І друге, що мені дуже було дивно, це взагалі виписані юридичні і термінології і так далі, це пропаганда чи реклама наркотичних засобів, психотропних речовин або рослин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини і так далі, які треба заборонити, потенційно небезпечними вони є для людей. В тому числі, якщо почнемо розраховувати що таке "рослини", то там можуть з'явитися різні рослини…
(Загальна дискусія).
КОНДРАТЮК О.К. Я вам хочу сказати, і деякі партії, які мають назви подібні до рослин, теж можуть сюди ж потрапити.
СЮМАР В.П. Це які?
КОНДРАТЮК О.К. Це, наприклад, "Укроп". Тут взагалі законопроект написаний навіть з деяким сарказмом.
Тому я можу ще далі продовжувати, якщо є ще час, але в принципі… Ну, наприклад, також говорить про те, що не можна пропагувати потенційно небезпечних психоактивних речовин. До психоактивних речовин, наприклад, належить алкоголь, тоді його рекламу теж треба заборонити взагалі. Ну, і так далі.
Тому я пропоную нам підтримати мою ініціативу і відхилити даний законопроект в частині нашого Закону "Про рекламу" і Закону "Про пропаганду".
СЮМАР В.П. Скажіть, а станом вже на зараз у нас в рекламі, звісно заборонена реклама…
КОНДРАТЮК О.К. У нас це все дуже добре чітко прописано, тому в принципі ніяких змін не потрібно.
СЮМАР В.П. Я ніколи не бачила реклами марихуани, наприклад.
КОНДРАТЮК О.К. Тому що вона заборонена, заборонений обіг, заборонена реклама. Якщо є, наприклад, є компонент якийсь, який є в ліках, то він тоді є десь в рекламі, але лікарських засобів там, де вузько можна прочитати про них, де є закрита інформація. Це, наприклад, морфій чи заспокійливі. Тому я пропоную даний законопроект відхилити в нашій частині.
СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную підтримати доповідача. Чи є бажання обговорити це "глибоке" питання?
ПАВЛЕНКО Ю.О. Підтримати пропозицію доповідача.
СЮМАР В.П. Хто за те, щоб рекомендувати відхилити? Одноголосно прийняте рішення. Дякую, колеги.
Будемо переходити до нашого найскладнішого питання. Дмитра немає, але ми почнемо.
(Шум у залі).
СЮМАР В.П. Я прошу порядку. Колеги, 20 липня було вбито Павла Шеремета.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Може тоді поки що розглянемо питання по виїзному засіданню?
СЮМАР В.П. Добре, тоді чекаємо Дмитра. І давайте розглянемо з "Різного" по виїзному засіданню, приймемо рішення і почнемо тоді розгляд першого питання досить ретельно.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановні колеги, в нас було рішення про виїзне засідання в Донецькій та Луганській областях по виконанню нашого рішення рік тому, а також по контролю за тими діями, які зроблені органами центральної влади. Відповідно до доручення комітету, в кінці квітня декілька днів я був в рамках підготовки до засідання в Донецькій області. Дякую, що відгукнулось на мою пропозицію Міністерство інформаційної політики, був Артем Біденко, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, Сергій Костинський, це дало змогу нам змогу більш детально проаналізувати, що ж там відбувається.
Я скажу так, що ситуація, очевидно, гірша, значно гірша, ніж мала би бути, але краща, ніж я, наприклад, думав. Все-таки є певне бачення органів влади, що робити, разом з тим треба дуже багато дій. Тому я би більш детально, як буде доручення комітету на наступне засідання, на наступну середу, підготувались разом би з проектами вже рішень, тому що вже напрацьовані законопроекти, які було б доцільно, можливо, на наступному комітеті, якісь вже в рамках виїзного засідання підтримати, побачивши ситуацію на місці, але є декілька важливих моментів. В нас вже було таке рішення попередньо про те, що засідання там 12-15 червня. Якщо ми погоджуємось, то можна було б, а я ще скажу, що великий інтерес проявила Донецька військово-цивільна адміністрація, Павло Жебрівський, який готовий максимально сприяти як в роботі комітету, так і по виконанню тих рішень, які ми попередньо з ним обговорювали в частині чи будівництва там вежі в Покровському, ряду інших позицій. Тому Донецька адміністрація так само чекає від нас чіткого завдання з тим аби включитись в підготовку роботи, теж саме стосується і Луганської.
Тому, що я би просив для більш якісної підготовки на наступний тиждень. Це дата, якщо стосовно 12-15 червня немає зауважень, то ми би на ці дати зосереджувались і почали в рамках цього готувати.
СЮМАР В.П. Колеги, давайте я доповім і давайте ми зважимо всі за, що ви розуміли таку картинку і ми з вами прийняли, так би мовити, усвідомлене рішення. Ми з вами хотіли туди поїхати у зв’язку з тим, щоб випробовувати, як працюють, давайте будемо говорити відверто, тому що це вже було заявлено на публічному рівні, "глушилки", які мають на меті глушити сигнали російських ЗМІ по території розмежування. Саме на майданчику нашого комітету ми дізналися про те, що є такі розробки відповідні, але їх протестували без нас, більше того, нам вдалося прискорити за рішенням нашого комітету, який відбувався у закритому режимі, нам вдалося розв'язати з вами всі ті проблемні питання, які були озвучені на комітеті і навіть знайти ресурс.
Ви знаєте, що кошти будуть виділені із резервного фонду Кабінету Міністрів. Це насправді унікальне рішення, коли реально на потреби інформаційної безпеки Кабінет Міністрів із резервного фонду буде виділяти ресурси, і ми нарешті, я дуже сподіваюся, зможемо подолати ту проблему, яка в нас існує вже 3 роки війни, коли фактично по всій зоні розмежування ми маємо повне проникнення російських телеканалів на українську територію, і фактично, коли українців "обробляють" російські ЗМІ, і українці не знають насправді, хто там живе, хто їх обстрілює і кому там вірити, тому що проникнення російських ЗМІ значно більше, ніж українських ЗМІ.
Минулого року, коли ми з вами їздили туди, на територію проведення Антитерористичної операції, ми з вами домоглися прискорення будівництва телевишки. Її добудували знову-таки через те, що кошти вдалося виділити і знайти.
Друге питання, яке вдалося вирішити, це те, що яким способом заглушити цей сигнал, тому можемо сказати, що за рік нам вдалося вирішити цю одну з ключових проблем.
Зараз, я вчора буквально в оперативному режимі дізнавалася, який стан з цими "глушилками". Значить, рішення підписане, але коштів ще не виділено на їх закупівлю. Мені би дуже хотілося, щоб ми були там на момент їх встановлення. Зараз пришвидшуємо знову-таки процедуру, щоб ця закупівля відбулася якомога оперативніше, тому що вони відразу після того, як кошти Держказначейства переведе, змогли поїхати туди, в зону розмежування. Чи встигнуть це зробити на ці дати, я не знаю. Ми маємо з вами вирішити, чи ми маємо, чи ми хочемо до цього поїхати туди, чи ми хочемо поїхати на цей момент туди.
Ну, і ще друга річ, яка для мене є достатньо важливою. Коли ми там були минулого року, ми з вами пообіцяли солдатам Збройних Сил і тих частин, що там розміщуються, що ми зробимо там бібліотеки, які ми зможемо їм надати, і диски, ви пам'ятаєте. Ми провели тоді переговори з представниками радіостанцій, які нам пообіцяли зробити відповідні підбірки патріотичних пісень українських, які б там піднімали бойовий дух і тому подібні речі, насправді вся ця робота трошки загальмувала станом на зараз. Зараз ми провели переговори з телеканалами. Телеканали готові долучитися і провести марафон щодо того, аби ми могли видати, так би мовити, "Бібліотеку українського солдата" знову-таки з патріотичними творами українською мовою, як би ми це хотіли зробити. Звернулись, напевно, з найсучаснішої літератури, яку можна перекласти і …
ШВЕРК Г.А. До видавців можна звернутися. Я думаю, що ми отримаємо…
СЮМАР В.П. Так. У нас і до вас є пропозиція, тому що насправді сьогодні для солдатів досить складно там перебувати, оскільки, знаєте, солдат хоче завжди воювати, а коли йому кажуть тримати оборону, для нього це психологічно складно. І потреба в літературі, потреба в періодичній пресі там надзвичайно велика. Люди багато там читають.
КЛІМАШЕНКО К.Г. Ми на волонтерських засадах безпосередньо самі і солдатам, і дитячим закладам, які там поряд, українську літературу відсилали і відсилаємо. Можна звернутися дійсно до видавців, і думаю, що ми на асоціації домовимося.
СЮМАР В.П. Давайте ми з вами зустрінемося наступного тижня, запросимо ще видавців, запросимо телеканали і проговоримо, що як мінімум вам треба. Наприклад, скільки треба вам зібрати коштів, щоб ми могли випрацювати отакий тираж. А до того часу ми підготуємо приблизний перелік творів, який би ми хотіли видати.
Якщо ми з вами виконаємо це завдання, тобто якийсь мінімум можна зібрати за допомогою телеканалів, марафону, щоб не заробляти на цьому, але щоб покрити базові якісь витрати.
Отже, проговоримо. Тоді ми ініціюємо таку зустріч, запросимо вас на неї. І я думаю, ми спробуємо це організувати. Дякую.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Дата, я так розумію, не раніше 12 червня.
СЮМАР В.П. Точно не раніше 12 червня. Якщо ми погоджуємося, то до цього ми маємо пропрацювати всі ці питання, які я озвучила, з тим, аби ми приїхали до людей бажано з дисками, і пообіцяти, що ми зробимо на перспективу.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Це раз. Друге. Щодо порядку денного. Власне, пропонується, я так зрозумів, 4 основних напрямки. Перше – це посилення сигналу, тому що є потреба, в тому ж Покровському вишку треба розглянути. І в рамках нашого виїзду ми дійшли навіть до земельної ділянки. Ми знайшли де її будувати і знайшли де взяти гроші.
Те ж саме по Луганській області. Там почалося будівництво, як мінімум, проектні роботи там вже в завершальній стадії.
Тобто 100 відсотків, що підготовка до комітету, вона простимулює всі відповідальні органи влади діяти.
Крім того, є питання щодо посилювачів, де вони потрібні, де їх встановлювати, включаючи КПВВ. Тому це перший пункт. "Глушилки" – це другий.
Третє питання, я пропонував би контент, з яким виходять українські засоби масової інформації. Тому що в тих містах, де ми були і чули, ну не завжди контент відповідає потребам жителів цих територій. І тут, звичайно, треба порадитися з тими, хто там працює. А їх повинно значно зрости. І це один із законопроектів, як заохотити всі українські ЗМІ працювати на цій території в зоні АТО.
І четверте, власне, Збройні Сили, пісні і книжки.
І відповідно до цього порядку денного в перший день я би пропонував зосередитися в Донецькій області, бо ми тоді більше зосередилися в Луганській області. Зараз зробити базою Донецьку область. Тим більше, що дуже важко рухатися по цій території, дороги стали ще гірші за цей рік по багатьох напрямках.
СЮМАР В.П. У нас же є програма "Українські дороги", яку реалізовує український уряд.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, звичайно. Але туди ще вона не дійшла.
І таким чином і спланувати візити так само. Я все-таки сподіваюся, що буде більше половини членів комітету на виїзному засіданні. І, власне, від кількості народних депутатів можна буде і сформувати відповідні групи по різних напрямках – хто в Покровське, хто в КПВВ, хто Авдєєвка, ну, скажемо так, отакі найболючіші точки і найбільш важливі місця, на базі яких можна ухвалювати рішення. От я тоді таким чином і малюю, пропоную сценарій нашого перебування.
СЮМАР В.П. Добре. Давайте тоді такі пропозиції. У мене тоді є теж прохання. У нас Оля займалася активно впродовж року контентом оцих друкованих ЗМІ, які виходять, наскільки я пам'ятаю цю історію. У мене буде тоді пропозиція – теж, можливо, запропонувати схему, яким чином ми можемо обговорити цей контент, і, можливо, провести якийсь перед тим моніторинг, щоб ми могли побачити якісь результати, що змінилося за цей час. Комітет надасть сприяння, щоб просто підготувати ці речі. Я думаю, що ми однозначно маємо запросити керівника - суспільного мовника відповідного відділу, який займаєтсья мовленням, і, можливо, перед тим теж з ним переговорити з приводу контенту і тому подібне, щоб ми предметно вже обговорювали, а не просто їх там на місці слухали. Да?
ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. Тим більше, мені здається, сьогодні там звільнили керівника ДОТБ.
СЮМАР В.П. Ага. Ну, тим паче.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Тим паче.
СЮМАР В.П. Тобто, якщо можна, тоді по цьому контенту, цю частину підготувати, добре?
ЧЕРВАКОВА О.В. Я зараз прямо можу вам доповісти. Три місяця після нашого чи два місяця після нашого приїзду все було прекрасно. На першій полосі не було ніякого…
СЮМАР В.П. Потім знову Гарбуз.
ЧЕРВАКОВА О.В. Да.
СЮМАР В.П. О'кей. Тоді таку довідку ми теж підготуємо, щоб ми бачили, з чим ми працюємо, і будемо це предметно обговорювати.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Тоді я просив би в рішення на наступне засідання комітету внести цей пункт, запросити міністерство, Нацраду й інші потрібні нам органи, з тим щоб ми вже ухвалили більш-менш точні рішення.
СЮМАР В.П. Тоді ви знаєте всі нюанси. І я сподіваюсь, що, можливо, за тиждень я буду знати, коли ці "глушилки" в нас закуплять. Тому це буде якраз позитивно, що ми тоді з цим визначимось. Все, колеги.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Дякую.
СЮМАР В.П. Переходимо до розгляду питання першого порядку денного нашого – про хід розслідування. Насправді, одне із найрезонансніших вбивств журналістів, яке відбулося минулого року. Всі обіцяли тримати його під контролем, а вже майже рік минув, і, на жаль, ми не отримали ключових відповідей на головне запитання: хто вбив Павла Шеремета? І, очевидно, що розслідування, яке проводиться за участі і ФБР, і Інтерполу, які були запрошені українською владою, поки що, на жаль, немає ключового результату, знову-таки, не дає відповіді на ці питання.
Я хочу подякувати журналістам, які своїм розслідуванням насправді привернули увагу до ходу розслідування. І я дуже сподіваюся, що журналістське розслідування простимулює більш активнішу позицію силових структур щодо розслідування вбивства журналіста.
Ви знаєте, що був оприлюднений фільм. Чи будемо ми зараз дивитися фільм? Чи будемо обговорювати? Всі дивилися? Дивилися.
Тому я пропоную перейти до обговорення ключових позицій в такому ключі. Я пропоную дати слово журналістам-розслідувачам, далі – представникам силових структур. Обговорити і оприлюднити певну інформацію, певні рекомендації. Є згода? Так.
Тоді я попрошу авторів до слова. 5 хвилин.
ГНАП Д.В. Дякую за запрошення і за те, що звернули увагу на цю резонасну тему. У нас є прохання до представників правоохоронних органів, до міжвідомчої слідчої групи.
Можна назвати представників правоохоронних органів, які тут присутні?
СЮМАР П.В. Так, я зараз назву.
У нас сьогодні представлені в основному представники Служби безпеки України. Глуговський Михайло Васильович – заступник Голови Служби безпеки. Кононенко Віктор Іонасович – начальник Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Андрущенко Сергій Анатолійович – заступник начальника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України. Від Генеральної прокуратури, представтесь, будь ласка, хто у нас є з прокурорів? Мав бути Дмитро Сторожук.
Я спілкувалася сьогодні з начальником департаменту Національної поліції і скажу їхню позицію. Мені сказали, що у вас з ними зараз активна співпраця триває. Але ви скажете, як це відбувається насправді. А я скажу ту інформацію, яку станом на зараз можна оприлюднити з боку правоохоронців. І ми вийдемо, я думаю, на конструктивні пропозиції, що нам потрібно для того, щоб ця робота реально була пришвидшена станом на зараз.
Генеральна прокуратура обіцяє зі свого боку так само ефективний прокурорський нагляд. Ну, побачимо.
Тому я пропоную проговорити зараз все те, що вам вдалося за цей час, в контексті навіть і співпраці, якщо вдалося її налагодити. Прошу.
БАБІНЕЦЬ О. Ви сказали, що є активна співпраця з Нацполіцією. У нас була перша зустріч з Головою Нацполіції, ми просто обмінялися думками щодо фільму. Тобто це не був офіційний допит, ми просто поговорили, поспілкувалися і, скажімо так, висловили намір, що ми могли би співпрацювати. Як це буде відбуватися, ми наразі не знаємо, нам потрібні подальші зустрічі. Тобто якогось точного плану немає.
Тим не менше, на тій зустрічі, і зараз ми так само можемо висловити, у нас є ключові речі, тому що ми збираємося і далі працювати над цією темою. Звісно, ми будемо співпрацювати, готові надавати дані, але так само ми хочемо, щоб з нами співпрацювали, щоб це був не односторонній порядок, як це було в попередні роки: приходиш на допит, все розказуєш, а потім ті речі зникають, ховаються.
Важлива річ у нас, деякі точки, з яких ми не змогли отримати відео, у нас є питання, власне, і до Служби безпеки України, яка офіційно нам доповідала, що не бере участі у цій справі. Тим не менше, у нас є факти, що чомусь Служба безпеки України забирала відео з відеокамер, які були поруч з місцем вбивства, вилучала, хоча офіційна відповідь від пані Гітлянської була, що ми не можемо влаштувати вам інтерв’ю, тому що Служба безпеки України не веде розслідування. То нам би хотілось мати неофіційне інтерв’ю з ними, аби зрозуміти взагалі позицію Служби безпеки України в цьому розслідуванні: чи вони ведуть діяльність, чи вони просто вилучають відео, коли треба, чому це відбувається. Очевидно, що з кількох місць відео є надзвичайно важливе і ми би хотіли його переглянути.
Я розумію, що зараз нам будуть розповідати про таємницю слідства і все таке, але справа стала резонансною і публічною, тому я вважаю, як в усіх цивілізованих країнах, навіть в найтаємничіших речах завжди є моменти, завжди є речі, які можна поширити, оприлюднити. Пан Устименко, який є героєм нашого фільму, став також публічною персоною, скажімо так, людиною, про яку всі знають тепер. В понеділок він був допитаний, ми знаємо тільки про факт цього.
Я вважаю, що можна було би попрацювати прес-службі Нацполіції і дати якісь меседжи, які він сказав на допиті, щоб це не зашкодило слідству, яке триває 10 місяців вже, тому що є публічний інтерес до цього. Зараз все сховається за таємницею слідства і ми знову нічого не отримаємо.
І друге питання, яке у нас в принципі є – це співпраця з прес-службами органів державної влади. Ми готували фільм 10 місяців, кілька місяців ми намагались добитись зустрічей, інтерв’ю, поділитись тим, що ми знайшли, поспілкуватись з Президентом, з керівником СБУ, з керівником Генеральної прокуратури, з міністром внутрішніх справ, але нас просто ігнорували. Тепер, коли вийшов фільм, всі нас запрошують на чай, на каву, це все дуже прекрасно. Але питання в тому, що треба якось налагоджувати співпрацю і відповідати на запити журналістів або шукати якісь шляхи співпраці, а не ігнорувати в процесі роботи. Можливо це щось би змінило, як би ми в процесі отримали відповідь Голови СБУ, тому що ми мали коротке відео, яке ми збирались показати всім керівникам про те, що ми знайшли цих людей ще до фільму, що нам з цим робити, яка ваша реакція, тобто це могло би щось змінити в цій справі. Тому я не знаю, як це працює, але якимось чином все-таки треба цю співпрацю налагоджувати.
СЮМАР В.П. Почули. Ви знаєте, ми ініціювали сьогоднішній розгляд саме з тією метою, щоб спробувати стати таким майданчиком, де можна було б обмінятись оцими думками, але ключове, щоб далі налагодити більш ефективну роботу. Я особисто зустрінусь з керівниками силових структур для того, аби все-таки ми тут мали більш тісніший контакт і більш таку активну позицію по висвітленню.
Що я, в свою чергу, можу зараз сказати, так би мовити, оприлюднити, що вдалось дізнатись при підготовці до цього комітету. Дійсно Устименко, це та людина, яка була водієм "Skodu", яку ви знайшли, він був допитаний, він дійсно здійнював нагляд за певною особою, яка в даному випадку, як каже поліція, не має стосунку до справи. Власниця "Skodu", та жінка, яку ви знайшли, так само допитана станом на зараз.
Пошуки підозрюваних, які ви активно показали у фільмі, вони тривають не тільки в Києві, але і в інших регіонах і опрацьовуються достатньо активно, тому що людей знаходять, здійснюють перевірки і відповідно далі все це відбувається.
Що стосується фільму. Поліція сказала мені, що сьогодні вони не можуть доповідати, тому що вони зараз працюють досить активно над тим, аби перевірити усі факти, оприлюднені у фільмі. Я запитала: "Коли це може відбутися? – відповідно, мені сказали, що до кінця тижня будуть проведені всі основні допити тих осіб, які були виявлені журналістами в ході розслідування, і проведений весь аналіз відео, який був продемонстрований і переданий вами, на це їм потрібно ще 2 тижні. Після цього ми з ними домовилися про те, що вони публічно будуть готові надати проміжний звіт про хід розслідування.
Давайте ми тоді занотуємо для себе, що ми не ігноруємо далі цю тему, і через 3 тижні на засідання комітету ми піднімаємо це і зробимо так, щоб всі представники тут були, тому що сьогодні їх немає під тим приводом, що ця тема у них ще недопрацьована і вони не можуть фактологічно і доказово говорити по всім тим речам, які були оприлюднені. Через 3 тижні, я дуже сподіваюся, що нам вдасться дуже предметно поговорити по конкретним фактам.
Вони кажуть, що в рамках розслідування є значно більше інформації, я, у свою чергу, хочу дійсно визнати той факт, що журналістам вдалося з'ясувати певні моменти, яких не було у слідства, і це дуже важливо, і це нам вказує на те, що нам необхідно налагоджувати оцю дискусію, і налагоджувати спілкування з тим, аби слідство отримало реально ту важливу інформацію, тому що і номер машини, який там вдалося знайти, ми бачили, як це відбувалося, і це справді такий цінний процес, наскільки я розумію, чого у слідства до того, як я розумію, цієї інформації не було.
Що стосується Устименка, я думаю, що ми послухаємо від Служби безпеки, що це за персона, наскільки він там причетний, не причетний, і до того, яким чином служба має стосунок до розслідування цієї справи.
Прошу.
ГЛУГОВСЬКИЙ М.В. Шкода, що немає … поліції і … слідчої групи, тому що …. (не чути, без мікрофону)
Відносно нашого співробітника. Я підтверджую, що він дійсно проходив службу у Кримському главку Служби безпеки, потім був переведений, у 2014 році, в Одеське управління і 29 квітня 2014 року він звільнився за станом здоров'я. Ніякої взаємодії після його звільнення якої-небудь зі Службою безпеки не відбувалося. У всякому випадку мені про це не відомо, але я впевнений, і Голова Служби безпеки заявив, що цього не було. Він встановлений, допитаний, і ведуться в тому числі оперативні заходи по перевірці його участі і ролі, про якусь причетність, про винуватість або невинуватість говорити зараз не можна.
Що стосується взагалі слідства, то у зв'язку з тим, що Генеральним прокурором визначено …. наші співробітники включені в оперативно-слідчу групу, які працюють там, які не доповідають нам всю інформацію, тобто ми не володіємо повною суттю епізодів, які були досліджені. А оперативна складова, всю інформацію, яку ми добуваємо, у нас виділена наша оперативна група, яка займається цим, яка переглядала, яка оперативним шляхом здобувала докази чи дані про свідків, дані про очевидців. Ми все передаємо до слідства. І ті носії камер спостереження, які були нами вилучені на будівлі Національного банку, вони передані до слідчої групи.
(Загальна дискусія).
ГНАП Д.В. А можна уточнююче питання поставити?
СЮМАР В.П. Прошу.
ГНАП Д.В. Ви сказали, що Устименко працював у кримському управлінні СБУ. Потім, коли він був переведений в Одесу, в якому структурному підрозділі працював Устименко?
________________. Це "Альфа".
СЮМАР В.П. Так. Це мені теж підтвердили в Нацполіції.
Дякую вам за надану інформацію. Ми потім в режимі проговоримо окремо. Я вам обіцяю, що ви поспілкуєтесь і всі ці питання поставите.
(Загальна дискусія).
СЮМАР В.П. Добре.
________________. Чи є факти, коли СБУ вилучила відео і не передала його в поліцію?
________________. Немає.
(Загальна дискусія).
СЮМАР В.П. Добре. Я обіцяю, що в нас відбудуться обов’язково розмови так би мовити, тет-а-тет. Знаєте, я хочу, по-перше, подякувати СБУ, що ви єдині, хто насправді прийшли і це для нас є все-таки свідченням такого певного бажання іти на такі розмови і на такі дискусії, складні дискусії з однією метою. Я переконана, що ми тут всі є союзниками в тому аби знайти вбивць журналіста, бо відверто кажучи, мені дуже не подобається версія про те, що це резонансне вбивство журналіста, підкреслюю, могло бути якимось чином санкціоновано якимись представниками влади. От мені би дуже не хотілось, щоб такий лейбмотив десь простежувався, а він може простежуватись тільки за тієї умови, якщо ми не будемо комунікувати між собою, якщо ми будемо, знаєте, якісь там кожен окремо, закритий і не вести ось ці публічні розмови і дискусії. Якщо ми союзники, а я переконана, що ми тут всі союзники, і журналісти, і депутати, і представники силових структур, то ми маємо чесно пройти цей шлях в чесній розмові і я сподіваюсь все-таки видати результативне розслідування і показати, чим Україна після Майдану відрізняється від України тої, яку ми спостерігали 20 років, де було вбивство Георгія Гонгадзе з досі не названими замовниками, де були інші вбивства резонансні журналістів, де є значно більше, як на мене, підстав говорити про причетність влади до замовлення вбивства журналістів.
Тому це питання честі сьогодні для силових структур. Я думаю, що ми зараз в найближчі тижні маємо зробити все можливе, коли є ця увага, використати цю увагу і дякую просто за те, що привернули її з тим аби налагодити всю комунікацію і пришвидшити. Нікому не заважає оцей громадський тиск, він тільки допомагає в тому, аби розслідування все-таки відбувалось дуже активно. Наскільки я знаю, Адміністрація Президента теж зацікавлена в тому. І я сподіваюсь, що всі ці зустрічі відбудуться і оцей тиск призведе до більш активного проведення розслідування.
Колеги, хтось ще хоче висловитись з членів комітету? Прошу, Григорій Аронович.
ШВЕРК Г.А. Для мене в цій ситуації найбільш важливе питання, то це те, що дівчата сказали, що вони звертались тим чи іншим чином до відповідних служб і не отримали жодної уваги з цього приводу. І дуже хотілося б почути, як це саме відбувалось. Тобто ви писали листи, що ви отримували, як отримували, яким чином це було, для того, щоб зрозуміти, що треба зробити, щоб надалі так не було.
ЛОГІНОВА О. 18 січня ми написали листа, де було прохання про інтерв’ю. Ми написали прямо Голові СБУ, міністру Авакову, Петру Порошенку, Юрію Луценку з чотирма запитаннями, тому що це, по-перше, журналістський продукт, ми просили про інтерв’ю з тим, як ці люди знали Павла, їхнє особисте ставлення до Павла, як вони познайомились. Друге питання, вони до всіх були різні, але зміст був такий, як рухається зараз справа, чи ви задоволені, що ви особисто для цього робите. Бо ці всі чотири особи говорили, що це справа честі. Потім було питання до кожного своє, але було питання про стеження, чи було встановлено факт стеження. Тому що, наприклад, ми вважаємо, якщо був факт стеження, і в міжвідомчій групі, у нас склалось враження, що немає згуртованості і обміну інформацією настільки, щоб це допомагало розслідуванню.
ШВЕРК Г.А. Це буває.
ЛОГІНОВА О. Ми хотіли дізнатись, що кому відомо про стеження, чи був встановлений факт. Наприклад, СБУ відповіла нам, що ми не будемо давати жодного інтерв’ю, тому що це підслідність Національної поліції. Все.
ШВЕРК Г.А. Дивіться, я все ж таки уточню питання. По-перше, коли ви виступали, то ви сказали, що хотіли поділитись інформацією, а лист на інтерв’ю з питаннями до інтерв’ювованих це не питання поділитись інформацією. Чи було в вашому листі написано, що ми маємо деяку інформацію, яка з нашої точки зору не є наразі у слідчих органів і ми готові надати її в процесі спілкування?
ЛОГІНОВА О. З таким проханням ми звертались до представника прес-служби МВС Артема Шевченка, який був неодноразово повідомлений, при тому що всі органи, я впевнена, знали, що ми готуємо цей фільм, ми там працювали з перших годин на місці злочину, всі знали, що ми проводимо власне розслідування. З Артемом Шевченком це було неодноразово обговорено. І коли був призначений Князєв, на тій же прес-конференції, коли вони вирішили повідомити про нові деталі в ході розслідування, ми особисто ще раз просили: чи можна показати, що в нас є і, можливо, ви дасте відповіді на наші запитання. "Та ще не на часі, все, що є зараз оприлюднено, вже є оприлюднено". Це не серйозно.
ШВЕРК Г.А. Тобто претензії у більшій частині до МВС?
ЛОГІНОВА О. Якщо СБУ сказали, що це підслідність Національної поліції, то, звичайно, потім ми зверталися…
(Шум у залі).
СЮМАР В.П. Прошу, представник СБУ.
КОНОНЕНКО В.І. Шановні друзі, перепрошую, але є процес, за межі якого ми виходити не можемо. Є процесуальне керівництво. Ми беремо участь у розслідуванні, але виключно у межах тих доручень, які нами відпрацьовуються. Я не маю права розголошувати будь-що по ходу слідства. Це може зробити тільки слідчий, який веде справу.
У мене є на сьогоднішній день 4 доручення, виписані Національною поліцією, в межах яких працювали мої підлеглі. Не більше, не менше. Те, що там виписано, те я і виконував. Весь аналіз здійснювався представниками Нацполіції. Тому давайте будемо відвертими. Якщо Нацполіція випише мені ще якісь доручення, я буду їх виконувати, якщо ні, це вище моєї компетенції – самостійно щось розслідувати далі. А в усьому іншому я відкритий повністю.
Я призначений всього два місяці. Але, будь ласка, до мене у будь-який момент підходьте і я готовий з вами обгворювати всі питання, крім питання цієї кримінальної справи, тому що це питання Національної поліції. Я не маю права втручатися у справу.
ГНАП Д.В. Я хочу додати. Зовсім мені не зрозумілі можливі закиди у наш бік, а чому ви не повідомили відкрито про ті дані, які ви зібрали, не передали їх і так далі.
ШВЕРК Г.А. Це не закиди. Це було питання: зрозуміти, як це відбувалося.
ГНАП Д.В. Так. Коментар.
Керівництво всіх правоохоронних органів, які входять до цієї міжвідомчої слідчої групи, прекрасно знало про те, над чим ми працюємо, тому що ми неодноразово перетиналися з їхньою принаймні середньою ланкою на місці подій.
Чудово, що зараз ви готові співпрацювати. Немає питань. Головне, всі були в курсі, над чим ми працюємо.
З приводу мотивації я хотів би додати. Дивіться, справа дуже резонансна, всі зараз про неї говорять. Керівництво країни, правоохоронних органів говорили про справу честі в розкритті цього вбивства. Я не хотів би, щоб ви, будучи представниками правоохоронних органів, говорили, що от я зараз працюю, але у мене є процесуальне обмеження, тому я все, що можу, роблю, а решта – до побачення, мене навіть не запитуйте. Давайте будемо намагатися стрибнути вище голови і робити неможливе.
Ми готові в рамках чинного законодавства, прекрасно знаючи, що вас обмежує Процесуальний кодекс, ми передали, прямо повідомили про це пану Князєву, що в разі потреби, ми готові підписати угоду про нерозголошення навіть, тільки заради однієї мети, наступаючи на горло своїй журналістській пісні. Тому що в принципі наша професія нас зобов'язує інформувати суспільство. Ми готові навіть в рамках, я готовий особисто підписати угоду про нерозголошення, набути процесуального статусу свідка заради того просто, щоб зрушити це розслідування з місця. Головне, щоб була мотивація, було бажання, а не просто…
СЮМАР В.П. Почули. До речі, це важлива заява в цьому ключі, я думаю, що є угода про нерозголошення, що таке спілкування, людина готова на це піти.
Прошу, Ольго. І Олександр.
ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я, можливо, занадто різко буду висловлюватися, перепрошую зразу, але те, що зараз відбувається така у нас дискусія, те, як вона відбувається, і за яких обставин, говорить, даруйте, про провал слідства. Тому що коли ми бачимо, всі прекрасно знали, що на комітеті розглядатиметься це питання, ми бачимо трьох представників СБУ на комітеті і жодного представника Нацполіції, за якою закріплено підслідність. Це просто говорить про відповідальність цього органу стосовно не тільки розслідування, а й стосовно свого звітування перед суспільством, перед народними депутатами, перед журналістами про те, що відбувається.
Звичайно, для мене дуже зворушливі аргументи про те, що вони не прийшли, бо в них це питання не доопрацьовано, так, даруйте, воно в них ніколи не буде доопрацьовано, якщо вони будуть ігнорувати тих людей, які намагаються їм допомогти. Вони півроку ігнорували журналістів, які намагалися їм допомогти в розслідуванні, а тепер вони ігнорують і журналістів, і народних депутатів, тому що в них, даруйте, не доопрацьоване питання. І ми замість…
Я навіть не знаю, кому зараз питання задавати, у мене їх там декілька є, тому що замість Нацполіції у нас на комітеті сьогодні порожнє місце. І я боюся, що це не тільки на комітеті, вибачте.
Я маю декілька питань, напевно, я їх можу задати Службі безпеки, якщо ви можете відповісти на них, якщо ні, то будемо чекати, коли Нацполіція все-таки буде спроможна прийти сюди.
Отже, перше. До розслідування було залучено ФБР, як нас повідомили, в перші дні після вбивства Павла Шеремета. Скажіть, будь ласка, яка роль була цієї структури в розслідуванні? Як саме вона допомагала? Чому я питаю? Тому що я бачила гігантську роботу, яку провели журналісти по ідентифікації номеру машини, і це теж було можливо зробити тільки спеціальними технічними засобами, і, можливо, ФБР теж робило щось подібне. Яка була роль? Чим вони допомогли? І чи вони зробили більшу роботу, ніж зробили журналісти в своєму розслідуванні? Це перше.
Друге. Мене дуже стурбувало те, що журналісти під час свого розслідування, оприлюднивши фільм, оприлюднили деякі речі, які можуть об'єктивно становити таємницю слідства. Я їх розумію як також журналіст, бо вони керувалися питаннями соціальної значущості тієї інформації, яку вони оприлюднювали, це перше.
Друге, вони розуміли, що лише оприлюднення цієї інформації може якось сколихнути розслідування і так далі, але питання в тому чи не завадить це подальшому ходу розслідування, на вашу думку, і чи не призведе це до тиску на свідків, і так далі, і тому подібне.
І питання до журналістів у мене наступне. Чи був хтось із вас допитаний в якості свідка, а я так розумію, що Дмитро каже, що він готовий набути такого процесуального статусу, тобто, очевидно, ні, а хтось, можливо, з редакції був допитаний в статусі свідка, або в будь-якому статусі, чи були допитані офіційно під протокол? Дякую.
______________. Відповідь – ні. Ніхто.
ГНАП Д.В. Секундочку. Я був допитаний в якості свідка слідчим Нацполіції, який веде цю справу, точніше, який вів на момент лютого місяця, тому що вони, здається, змінювалися, поправте мене, тричі, так, слідчі у цій справі?
Я був допитаний в якості свідка як людина, яка знала Павла Шеремета, спілкувався з ним по роботі і дружньо, саме така була логіка цього допиту.
ЧЕРВАКОВА О.В. Після фільму чи до?
ГНАП Д.В. Це було в лютому. До виходу, до публікації.
Я підписував, звісно, як свідок на цьому допиті угоду про нерозголошення. Але, як юристи мені пояснили, угода мене зобов'язує не розголошувати інформацію, яку я дізнався в процесі допиту як свідок. В процесі допиту як свідок я жодної інформації не дізнався. Мені поставили 10 питань, таких загальних.
ЧЕРВАКОВА О.В. Тобто в зв'язку з фільмом вас ніхто не допитував?
ГНАП Д.В. У зв'язку з фільмом ніхто не допитував, так.
Було ще питання до нас, чому ми щось оприлюднили.
ЧЕРВАКОВА О.В. Ні-ні, я сказала, що розумію, чому ви це оприлюднили. А чи не зашкодить це слідству?
КОНОНЕНКО В.І. Шановні депутати, по-перше, нічого не можу сказати, це питання до слідчого.
На друге питання також некоректно відповідати, тому що це також питання слідства: з'ясувати, звідки були зібрані докази, хто їх надавав, яким чином вони здобуті, їх належність, їх законність. Повірте, це не моє.
Я вважаю, що наші колеги з Нацполіції професійні, належним чином підготовлені, вони все з'ясують. Тим паче, журналісти, наскільки я розумію, самі готові їм в цьому допомогти.
З вашого дозволу, я просто не бачу сенсу тут бути присутніми, ми не можемо давати відповіді на питання за слідство.
СЮМАР В.П. Я думаю, що ми проговоримо, яким чином ми можемо далі проводити комунікацію. Дякую.
КОНОНЕНКО В.І. Єдине, на що я хотів би наголосити. Мені здається, важливий меседж. Хотів сказати, в ту ніч Служба безпеки не працювала в районі проживання Павла Шеремета. Це достеменно встановлений факт.
ОНУФРИК Б.С. А ким достеменно встановлений факт?
СЮМАР В.П. Службою безпеки.
КОНОНЕНКО В.І. Службою безпеки.
ОНУФРИК Б.С. А! Ну що ж ви можете ще сказати?
АБДУЛЛІН О.Р. Просто я хотів би якраз сказати, що якби наші журналісти не зробили цей фільм, ніхто б взагалі не підіймав цього питання, крім "Української правди", де ще висить "Знайдіть вбивцю!" Зараз вже у слідства є свої версії. Ще вже у слідства є свої версії, ще щось, просто щоб ми розуміли, що сьогодні комітет запросив всі зацікавлені сторони зібратися, вони не прийшли. Я б хотів сказати журналістам: кудись добігти і кудись достукатися, щоб ми просто все розуміли.
(Загальна дискусія).
СЮМАР В.П. Бачите, отак оперативно у нас відбувається контактування.
Я обіцяю, що ми пройдемо і проговоримо з керівництвом всіх тих, хто відповідальний за ці речі.
Колеги, я думаю, що це важлива для нас так само річ. Ми теж ніби тримаємо це на контролі, бачили, оце "провисання" слідства. Я дуже сподіваюся, що після цього фільму все-таки буде певний "пуш" – гарне англійське слова без українського відповідника. І це справді дуже важливо, бо найгірше, це коли ми підходимо до якоїсь річниці, і кожен раз, ой, ми згадали, бо це якось оця річниця. Дуже б хотілося, щоб ми почули дуже предметні відповіді. Наскільки я розумію, вони є, і зараз їх все-таки завдяки вашій роботі стане більше.
ОНУФРИК Б.С. Треба подякувати журналістам, що вони…
СЮМАР В.П. Ми дякуємо за це в будь-якому разі. І продовжимо однозначно, впродовж наступних двох тижнів, я думаю, що всі зустрічі відбудуться, про які ви просите.
БАБІНЕЦЬ О. Можна коротку ремарку? Просто насправді у нас зараз є бачення, куди далі рухати розслідування, принаймні, журналістське. У нас є прогалини, щодо яких ми не змогли отримати відео, але якщо ми змогли отримати 2-3 відео, ми би значно далі просунулися.
СЮМАР В.П. Я знаю, що ви попросили у них відео на взамін. Давайте пробувати це зрушувати спільними зусиллями.
І я всім колегам так само вдячна за те, що ми змогли розглянути.
ГНАП Д.В. Ще невеличка ремарочка, якщо можна. Хотів би звернутися до вас як до народних депутатів відповідного комітету – поставте, як у вас буде змога, питання представникам цієї міжвідомчої слідчої групи стосовно співпраці з ФБР зокрема та спецслужбами інших країн стосовно цієї справи. Наскільки нам відомо, ця співпраця виявилася неефективною, вона практично не склалася, була дуже поверхнева, і як нам переказували з джерел, саме через недуже активну позицію українських правоохоронців.
СЮМАР В.П. Я зі свого боку можу тільки сказати, що оте, що ви знайшли номер машини, і як це відбувалося, мені сказали, що запит відповідний був до ФБР відправлений українською стороною - знайти і ідентифікувати цей номер. Але нібито та сторона не змогла надати відповідь. Але журналісти змогли, що зайвий раз…
Питання почули, будемо це з'ясовувати!
________________. Нам сказали, що оскільки ФБР приїжджали сюди на запрошення правоохоронних органів, то звіт, який вони підготували, це тільки в їхньому розпорядженні. Ми намагалися…
СЮМАР В.П. Інакше це не працює. Підійдемо, ми поговоримо, як ми далі працюємо.
Колеги, всім дякую за розгляд. До побачення. Засідання закінчено.