СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики
22 лютого 2017 року
Закрита частина засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
СЮМАР В.П. У нас ще важлива історія одна – це звіт Національної ради.
А де Павленко? У нас немає кворуму. Чекаємо кворуму. Ну, зрештою, він потрібен для того, щоб почати засідання. Колеги наші вийшли, зараз підходять. Давайте, щоб не затримувати один одного, у нас вже багато часу минуло.
Зараз на порядку денному у нас звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Скільки часу потрібно, Юрію Анатолійовичу?
АРТЕМЕНКО Ю.А. 5 хвилин.
СЮМАР В.П. 5 хвилин. Прошу тоді, 5 хвилин, голова Нацради.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Я просто враховуючи те, що дуже багато було на попередньому засіданні, щось повторювалось, я хочу, якщо підтримають члени комітету, запропонувати наступне. У вас є у всіх на руках звіт, він опублікований на сайті, у нас є в руках. Є пояснення з таблицями, з графіками. Я хотів би просто, сьогодні присутні всі члени Національної ради, кожен у нас відповідає за певні ділянки роботи, відсутній тільки пан Коваль, він у відрядженні, я просто коротко, це 3 хвилини, можливо, 5 хвилин, просто основні тези. А потім, пропозиція: якщо є запитання, то навіть не я, а там, де сильніші члени Нацради, вони будуть відповідати, якщо так приймається.
Теза перша: захист інформаційного простору. У нас, ну, ми казали про це на попередньому засіданні дуже багато, я хочу звернути увагу просто на наступне, що (буду так, щоб швидше казати) побудована вишка на Карачуні, вона забезпечує покриття сигналом 10-и загальнонаціональних, 4-х місцевих каналів в радіусі 63 кілометра. Ми дивилися, було доручення Президента, чи можна збільшити потужність, щоб далі йшов сигнал. Це єдино можливо зробити тільки для державної обласної телерадіокомпанії, яка не буде робити завади, її територія збільшується. Для всіх інших мовників це вичерпане просто, максимальна даність, вона вичерпана.
В зоні АТО встановлено сім передавачів аналогового телевізійного мовлення, дев’ять передавачів для радіомовлення, один цифровий передавач. В минулому році ми видали 40 радіочастот на підставі дозволів…. мовлення. Всього, як вже казали, це 74 радіочастоти. Таким чином, на Донбасі мовлять 30 телевізійних і 31 радіокомпанія, відновлено мовлення у 29 населених пунктів.
Хотів би звернути увагу також на Херсонську область, хоча вона не є лінією зіткнення, але для нас це принципова область, це кордон з Кримом. На сьогодні ми розширили мережі діючих компаній, відновили мовлення кримських радіостанцій. Чотири мовники – це НТКУ, "Майдан", "Крим. Реалії", "Херсон FM" можуть поширювати сигнал своїх радіостанцій на Кримський півострів та більшу частину Херсону з телепередавальною станцією в селищі Чонгар. До речі, "Майдан" і НТКУ вже мовлять.
Ми ініціювали проект розвиток мовлення громад на основі малопотужного мовлення. Дякуємо дуже велике комітету, тут ми разом, ми взагалі разом працюємо, але в даному випадку дуже потрібна ваша допомога. І мова іде не тільки про забезпечення програмами, а також для організації системи оповіщення і разом з комітетом ми розробляємо відповідний законопроект.
Вилучили ми із переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції, 50 російських програм, натомість до переліку внесено 13 нових іноземних телерадіомовників. Вітчизняним мовникам торік видано 17 ліцензій на супутникове телебачення і це переважно, звичайно "нішові" канали, тобто іде процес заміщення російських каналів. Якщо я не помиляюсь, понад 70 каналів російських вилучено, близько сорока вже українських з’явилось, тобто святе місце порожнім не буває. Мова про якість каналів – це інша справа. Правильно казав голова комітету на попередньому засіданні, що справа в грошах, контенті, в досвіді врешті-решт, в напрацюванні. І я не буду коментувати. Якщо будуть питання там вилучення російських програм, ми базувались виключно на законодавстві України, якщо там будуть питання по "Дождю" чи по інших каналах, ми можемо просто розповісти свою практику. До речі, це перша практика, ми її напрацьовуємо. Можливо, є помилки, але це чесно і законно.
По-друге, аналізуючи фільмопоказ телекомпаній стосовно дотримання низки законодавчих вимог у сфері кінематографії. Ми в даному випадку, згідно законодавства, працюємо з Держкіно, ми надіслали їм запити стосовно 160 фільмів. З різних джерел ми беремо інформацію: люди, скарги, "фейсбук", інші соціальні мережі, листи, звернення громадських організацій. Держкіно скасувало 40 прокатних посвідчень, 33 звернення ще перебувають на розгляді цього органу.
Також моніторимо програми за участю осіб, які входять до переліку, і це, власне кажучи, теза щодо захисту інформаційного простору. Хотів би додати ще одне. Глушіння – ми казали вже про це на попередньому засіданні. Ми зараз будемо, ми оголосили конкурс, я думаю, що це гарне доповнення до того закону щодо кількості українських пісень, мови ведення на радіо. Ми зараз ініціювали конкурс, форматний конкурс по суті своїй, тобто по формі, можливо, ні, по суті – що ми хочемо, мабуть, на початку березня, в середині березня, ми підведемо підсумки конкурсу на мовлення радіо, де будуть тільки українські пісні і тільки українська музика. Тобто слухач може, якщо хоче, слухати радіокомпанію, де є "мікс", де кожна четверта пісня українська, а може піти і слухати тільки український контент.
Сприяння становленню суспільного мовника. Ну, власне, ми свої завдання виконали ще наприкінці 2015 року, коли сформували Наглядову раду. На наш погляд, вона непогана, вона професійна. Звичайно, інструментів якихось підбирати тих чи інших людей не було, бо закон був чітко прописаний, щоб обмежити, знаєте, якусь там кон'юнктурність чи там вплив – "того хочу, того не хочу". Дуже багато відомих імен. І ми бажаємо тільки їм упоратися з тими завданнями, з тими очікуваннями суспільства, які суспільство запитало.
Торік ми видали телеканалу "Культура" ліцензію на цифрове мовлення. Я вважаю, що це дуже правильне, дуже, знаєте, гарне рішення. Знову ж, є багато запитань до контенту "Культури", але, знову ж, гроші, знову ж, ситуація. Але саме базовий майданчик ми дали.
Також розширена мережа Українського радіо, якому через конкурсний відбір видано 23 частоти, а на 8-ми частотах збільшено обсяг мовлення до 24-х годин на добу. Я хочу просто, знаєте, звернути увагу, що на сьогодні, завдячуючи всім нам, мережа суспільного радіомовника в ФМ-діапазоні складається зі 161-ї частоти. Це, знаєте, вперше за всі роки незалежності отримав суспільник чи державний мовник мережу. Минули ті часи, коли, знаєте там, видавалося під дзвінки, під гроші чи під щось інше.
Інша мрія наша - це дати частоту цифрового мовлення каналу "Рада". Ми внесли його (не ми, ви внесли його) до переліку універсальної програмної послуги, але канал "Рада" в умовах цієї ситуації має бути і в цифровій мережі.
Освоєння нових частот. Ми провели 6 конкурсів на мовлення. 65 частотних присвоєнь – це більше вдвічі, ніж в попередніх 2014 чи 2015 роках. Так же замовляємо періодично прорахунок нових частотних присвоєнь. Дякуємо парламентарям, що нарешті далі гроші на прорахунок частот, бо раніше цього не було. І зараз для потреб Одеської, Харківської, Херсонської області ми замовили 98 нових частотних присвоєнь для реалізації радіомовлення в FM-діапазоні.
Наглядові повноваження. Штрафи. Знову ж таки, вперше за всі часи Національної ради з'явилася позиція, яка, на наш погляд, вона більш правильніша, ніж попередження, бо карати треба гривнею, якщо ми розглядаємо телебачення як бізнес.
Чи є у нас певні там досягнення? Минулого року ми застосували санкцію стягнення штрафу до 17 ліцензіатів. Загалом сума цих штрафів становила 32 тисячі гривень. Це мало. Ми провели 323 планових перевірки і 121 позапланову, реагуємо на всі звернення, які були. 107 санкцій, з них 82 попередження. Зверталися до суду щодо анулювання 8 ліцензій, в основному через відсутність мовлення. І штрафи дуже гарно запрацювали.
У нас позиція принципова щодо квот на україномовні пісні і ведення програм державною мовою. Позиція принципова чому? Ми знаємо, в яких муках і з якими компромісами народжувався цей закон. І ми попереджали всіх мовників, що краще ви робіть 40 процентів і потім при перевірці будемо виходити до 25-и. Але, знаєте, чи 0,72 проценти не дотягнуто, ну, підтверджено, чи 0,1, ми не можемо робити виключення. І відповідно в перший день ми промоніторили, помітили порушення на трьох загальнонаціональних каналах, але один довів, що він, все ж таки, правильно витримав цю норму. Два загальнонаціональних, 9 місцевих мовників, переважно вони були, якщо не помиляюсь, з південних регіонів країни, з Одеської області, - рішення про стягнення штрафу.
Нині ситуація така, що мовники перевиконують ці норми. Тобто не 25, а більше, вони беруть з запасом. Зверталися зі штрафами. Але на той рік, на минулому році у нас не було коштів на судові збори, і тому нам дуже багато було повернено судових рішень. В цьому році ми повторюємо їх і ми доведемо справу до кінця.
Структура власності. Щороку до 31 березня мають подавати. В минулому році лише половина подали вчасно. Наклали штраф на 486 ліцензіатів. Сума надходження на сьогодні від сплати становить 464 тисячі гривень. Ті, які не сплатили штрафи, звертаємося до суду, працюємо, очікуємо цього 31 березня, тому що то перший блин, перший був крок такий, знаєте, хтось не знав, хтось знав. Люди часто нас просили: та ми ж не знали, вибачте. Ми вибачали, але вважаємо, що в цьому році всі вже будуть пам'ятати той рік і подадуть вчасно до 31 березня.
Міжнародна діяльність. Активно співпрацювали з усіма міжнародними організаціями, медійними платформами. Детальніше у нас курує Ольга Герасим'юк, вона може розповісти: це і участь з регуляторними органами, це і наші поїздки, я вважаю, що один з таких сигналів, це, знаєте, якщо ми забороняємо російське, маємо шукати нові джерела. І ті ж корейські наші поїздки, наші корейські закликання наших партнерів, вони дають свій результат на рівні того, що закуповуються формати. Зараз ми бачимо нові ринки. І підбурюємо чи заохочуємо телерадіокомпанії, кінокомпанії до співпраці з Індією, з Китаєм, це просто величезний ринок, який може бути.
Співпрацюємо з іншими органами державної влади, намагаємося спростити процедуру ліцензування, є громадська рада, дуже непогано працюємо з незалежною медійною радою, коли нам потрібно, з інститутами, які займаються питаннями психології – тобто там, де потрібні конкретні експертні висновки.
Що стосується методики, я ще, мабуть, скажу одне слово. У нас є певна колізія, бачу тут представників кабельного телебачення. Ми відійшли від тієї методики, що має бути, вимірюватися методика не за територією, бо знаєте, за територією хтось каже: а там 30 тисяч живе, а там 10 тисяч поїхала, а там втекло – це таке, що ніколи не наведеш. Ми зробили просту логіку, яку всі зрозуміли, яка потужність передавача, береш 2 кіловата, тобто прив'язалися до незмінних величин.
Зроблено, дякуємо Кабінету Міністрів, дякуємо всім зацікавленим органам, що ми це зробили, але була така не те, що неточність, ми її зараз вдосконалюємо, така проблема, що ми прив'язувалися до мінімальної заробітної плати, це було 1600 гривень, під час розгляду Кабінету Міністрів, коли вже Кабінет Міністрів затвердив, змінили мінімальну заробітну плату, і вона вдвічі підвищилась, що відповідно вдвічі збільшує ліцензійний збір, збільшує штрафи відповідно. Я вчора розмовляв з Міністром фінансів, розмовляємо ми з Кабінетом Міністрів, щоб оперативно замінити слово "мінімальна заробітна плата" на слово "прожитковий мінімум". Це ті ж самі 1600, і в принципі це є збільшення надходження до бюджету України, і в принципі це не заважає працювати компаніям. Тому тут теж вдячний за підтримку операторів кабельного телебачення, які нас не примушували, але тримали нас в тонусі.
І наостанок, що потрібно для покращення роботи. Звичайно, новий закон про аудіовізуальні послуги. Ви знаєте, ми з головою комітету розмовляли, чи зможемо ми провести, ви зможете провести, нам хотілось, щоб провели. Він, на мій погляд, вже такий є досконалий, компромісний за окремими новелами. Якщо ні, то хоча би прохання, я знаю, що ви це робите, прохання, що шматочками, найбільш актуальними викликами, які є, давати і у вас дуже добре виходить проводити ці закони.
Прозорість власності. Не передбачено жодної відповідальності суб’єкта інформаційної діяльності за подання недостовірних даних і варто було б, на наш погляд, ще врегулювати питання подання такої інформації не щороку, а лише в разі зміни в структурі власності. Питання для дискусії.
Ми не маємо дієвих засобів впливу в разі порушення ліцензіатом норм виборчого законодавства і не можемо реагувати на порушення під час виборної кампанії. Тобто ми моніторимо, знаходимо порушення, відправляємо в ЦВК. ЦВК має приймати рішення, бо це суб’єкт, у них недоходять руки, я не хочу зараз на них казати, у них недоходять і в принципі наша робота фіксація, але вона впусту. Дати нам повноваження – це ми будемо ставати суб’єктами виборчого процесу, що апріорі, мабуть, неправильно. Треба шукати вихід з цього.
Немає в нас чітких вимог до спонсорської інформації алкогольних брендів, аби вона не повторювала рекламні ролики. До речі, з рекламою теж окрема тема. Сьогодні я сказав, що виборчі компанії, ще такий дуже цікавий факт. Ми оголосили попередження і зараз знаходимось в суді, якщо не помиляюсь, з однією компанією, справа не в тому, яка компанія, бо вона вперше дала поняття "політична реклама". На наш погляд, і це вперше і єдине серед всіх телерадіокомпаній, незалежно від того, хто є власниками: олігархи чи не олігархи, бізнесмени, не бізнесмени, ми вважаємо, що це треба врегулювати, але на підставі нинішнього законодавства ми вважаємо, що політична реклама має бути саме під час виборів, аналізуючи це.
У вітчизняній медіасфері і це є велика проблема, не розроблено критеріїв та стандартів до змісту програми передач, кодекс мовлення міг би стати запорукою. На жаль, у нас канали, не знаю, через гроші, через власників, через конкуренцію, вони не можуть об’єднатись. Десь щось виходить, десь вони там трошечки зробили по дитячому мовленню, але не всі виконують це, ну, це звичайно не питання комітету, це питання відповідальності журналістів, соціуму, суспільства і так далі.
Наступний рік стане визначальним, цей рік в проекті провадження цифрового мовлення. Дуже багато можна казати, ви знаєте все. Дві групи в галузі розділились чи чотири групи розділились по дві. Одні кажуть – давайте якомога швидше зробимо, бо заважаємо розвиватись технологіям, платимо вдвічі більше, інша група каже, що давайте відтягнемо, тому що інформаційна безпека, "білі плями". Істина посередині, на наш погляд, істина посередині, бо, з одного боку, не можна залишати людей без телебачення, хоча звичайно будуть якісь прогалини, це об’єктивно, з іншого боку, не можна тягнути і забалакувати цей процес.
Ми на сьогодні взяли на себе відповідальність як координатори. У нас Олександр Ілляшенко відповідає, ми збираємо групу, ми хочемо зробити "пілотний" експеримент, знайти ту область. Мова іде зараз: або Кіровоградська, або Житомирська, або Київська, де найменше треба вкластись, щоб покрити "білі плями", де зрозуміє нас голова міської ради, виділить, не буде чекати з Кабміну, а виділить кошти для придбання тюнерів для малозабезпечених, відпрацювати рекламні ролики, які вони мають дати.
СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, 15 хвилин.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Все. І я закінчую. У мене тут остання фраза. На жаль, Національна рада обмежена фінансово, тому ми, навіть маючи методику вимірювання, не можемо реалізувати, але з фінансами у всіх погано. Тому хотілося б вірити, що разом поборемо. Все. Дякую.
СЮМАР В.П. Поборемо, Юрію Анатолійовичу. Не сумнівайтеся.
Колеги, ви мали можливість ознайомитися зі звітом. Я дозволю собі поставити перше запитання. Зараз будуть запитання до Голови Нацради, до членів Нацради по звіту. Мене, чесно кажучи, зацікавило от ваше дослідження про політичний плюралізм, який, в принципі, показує, що цього політичного плюралізму на каналах немає, а що є високий рівень залежності від політичної позиції власника де-факто.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Так, звичайно.
СЮМАР В.П. І я би, по-перше, просила вас дати нам інформацію більш детально. От просто надішліть нам інформацію про результати цього дослідження.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Завтра надішлемо.
СЮМАР В.П. Бо тут воно коротко викладено. Я думаю, що у вас є більш така детальна річ. І друге питання, чи ви пробували, я не знаю, чи методичними якимись рекомендаціями, чи, можливо, в процесі саморегулювання розмовляти з мовниками про цю проблему, тому що вона надзвичайно серйозно помітна сьогодні в ефірі.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Проблему яку?
СЮМАР В.П. Обговорити цю проблему, що насправді…
АРТЕМЕНКО Ю.А. А, політичний?
СЮМАР В.П. Так. Я про що в даному випадку питаю? Закон про аудіовізуальні послуги. Ми зараз його переписуємо, тому що за цей час, коли ми написали черговий драфт, з'явилися нові директиви ЄС. Цей закон ми не можемо не прийняти, бо він необхідний для імплементації українського законодавства у відповідність до європейських стандартів, і ми зараз впроваджуємо вже нові, купу нових термінів, які з'явилися за цей час. Це така робота, звичайно, цікава: постійно щось нове з'являється і треба його імплементувати. І там у нас планується норма про необхідність дотримання балансу в новинах. Це та норма, якої немає сьогодні в українському законодавстві і щодо якої не надто щасливі телевізійні канали.
Але сьогодні в Європейському Союзі, ми мали експерта нещодавно, яка приїжджала до нас, і вона каже про те, що сьогодні Європейський Союз рухається в напрямку встановлення значно більших вимог до контенту, особливо до новинного контенту як в контексті телеканалів класичних, так і навіть щодо контенту інтернет-платформ, вимоги до якості контенту. І це теж підлягає регулюванню і про це ведуться дискусії. А ми не маємо ні цієї норми в законодавстві, ні там суспільного мовника, який би там особливо дотримувався цього визнаного міжнародного стандарту про необхідність присутності у відповідності до отриманих, наприклад, на виборах результатів в ефірі там центральних телеканалів, бодай у новинах. Ми бачимо дуже серйозні "перегиби" в той чи інший бік. Можливо, варто поговорити, в якийсь спосіб донести до телеканалів необхідність дотримання цього стандарту.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Пані Вікторіє! Не те що намагались, а щодня розмовляємо, закликаємо до совісті, але, знаєте, "поодиночке" це хороша людина, як піде – і в нього там якесь завдання "мочити" конкурента, він мочить. Тому що, знаєте, я не знаю, як з цим боротись. От дві речі я кажу завжди там, бо це, знаєте, мої колеги, я працював з ними, ви працювали, ми зустрічаємося, топ-менеджери, я кажу, я не хочу нікого виділяти.
Дві речі я кажу завжди, бо це, знаєте, мої колеги. Я працював з ними. Ви працювали. Ми зустрічаємося, топ-менеджери, я кажу, і не хочу нікого виділяти. Бо навіть, хто б не казав, що він керівник там найпатріотичнішого каналу, чи там найбільшого каналу, чи найрейтинговішого – приходить інша людина. Тому я не знаю, як тут. Знаєте, це, можливо, або ситуація, або прихід, знаєте, у нас часто страйкують, приходять патріотичні організації, громадські організації. Знову ж, не буду називати. Я їм кажу, що от те, що ми приймемо, ми беремо на себе відповідальність, але тисніть на канали, тисніть суспільно, не підпалами, а доносьте свою інформацію, що треба змінити в цьому, я не знаю.
І останнє я хотів сказати, просто я забув це. Це теж прохання. Я не знаю, які там мають бути норми, вірніше, у нас є своя позиція, у кожного з членів своя. Ми те, що зробили разом – мова на радіо, це правильно. Зростають нові вимоги, підростають нові рок-групи чи почався запит на українську рок-музику і так далі – на телебаченні немає нічого. Якісь норми – 50, 75, 25. Я знаю, що це непросте питання, що це політичне питання.
Але нехай пройде хоча б з якимось мінімумом, знаєте, бо ми зробили зараз, до речі, це буде нове, відповідаючи на питання, нещодавно ми зустрічалися з топ-менеджерами, вони сказали, що у нас є одне дослідження експертне, на одному із тижнів ми провели частку мови, скільки українською мовою мовить. Це таке, незалежне, я не буду казати, незалежне, скільки мовить державною мовою. Одні телеканали – майже нуль, це "Інтер" і "Україна". І це особливості їхнього програмування. Інші, в лідерах там "2+2" і "ICTV", здається. І ми їх попросили просто…
СЮМАР В.П. Відсотки?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Я зараз не готовий, але ми замовили на цьому тижні нове, вже професійне, а те нам зі сторони, і вам перешлемо. Пане Сергію, перешліть. Але ми попросили їх, я кажу: "Хлопці, шановні хлопці, як починалися "чорні списки"? Ми тоді вам сказали, зібрали, це закрите було засідання, зменшити кількість, викресліть "Спецназівців". Вони всі, вибачте, до одного місця нас послухали. І врешті-решт суспільство і парламентарі відреагували жорсткими заходами. Я кажу: "Якщо ви зараз самі не збільшите кількість української музики, української мови і так далі, завтра вам не 50, а 100 процентів дадуть народні депутати".
СЮМАР В.П. Ні, у нас проект закону завтра, я сподіваюсь, депутати погодяться розглянути 75 відсотків. Просто один із авторів, Олена Кондратюк, зараз відсутня, просить перенести на завтра розгляд. Я думаю, що 75 – ми на цьому зійдемося. І це буде, я думаю, що тут і Нацрада нас підтримає, це буде адекватна цифра, тому що відповідні консультації ми проводили, і тут однозначно треба ситуацію змінювати, бо станом на зараз вона… Так, прошу, пані Олю.
ГЕРАСИМ'ЮК О.В. На ваше запитання про політичний плюралізм. Ми два роки тому обговорювали Кодекс мовлення, напрацювали його. І якраз оці питання там є. І він на сайті зараз розміщений, його всі можуть побачити. І жоден з каналів не приєднався досі до цього питання. Якраз оце, про плюралізм, це якраз в рамках цього кодексу, але два роки тому.
СЮМАР В.П. Так, я знаю цю проблему. І дуже шкода, що у нас канали не погоджуються на такий формат саморегуляції насправді.
ГЕРАСИМ'ЮК О.В. Ми пропонуємо робити такі відкриті дискусії, "круглі столи" – за прикладом тієї робочої групи, що у нас працює по дітях. От і депутати приєднувалися, і ваш комітет допоміг нам дуже з рекомендаціями. І на цю тему ми якраз планували в цьому році, і вдячна вам за те, що ви підняли це питання – провести такі дискусії.
СЮМАР В.П. Дякую, ще дуже коротко Таня Попова.
ПОПОВА Т. Насправді і Transparency International навіть допомагав нам розробляти законопроект по рівному доступу політичних сил до ефіру. Навіть є країни, в яких, наприклад, якщо якась партія часто з'являється навіть на кулінарному шоу, штрафують і партію, і канал. І, на жаль, мене зняли з позиції заступника по євроінтеграції, коли в нас цей проект був напрацьований. Але в принципі він є, і це таке законодавство є особливо і в країнах Балтії, і в Північній Європі.
СЮМАР В.П. Я дуже прошу колег це просто почути, щоб ми розуміли, що тут…
ПОПОВА Т. До речі, це рекомендація Ради Європи. Він готовий, але мене зняли з позиції.
СЮМАР В.П. Далі. В кого є ще питання, колеги, по звіту Нацради? Немає?
Юрію Олексійовичу, я впевнена, що є питання.
ІЗ ЗАЛУ. Ну, він підтримує діяльність Національної ради.
СЮМАР В.П. Однозначно.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Очевидно. Я не стільки запитання, як уже зразу свій коментар, щоб потім не забирати часу.
В цілому оцінюючи звіт Національної ради і діяльність протягом цього року, активності Національної ради, я думаю, що звіт можна брати до відома і рекомендувати Верховній Раді його все-таки послухати за останні 3 роки. Я вважаю, що не є дуже добрим, коли Верховна Рада ігнорує звіт одного з органів, за які вона несе відповідальність, в пленарному режимі. На жаль, це так само понижує і статусність і можливості самої Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Тому, перше, я би брав до відома і рекомендував би все-таки Верховній Раді почути Національну раду з питань телебачення і радіомовлення. В якості такої не те, щоб поради, можливо, рекомендації, що стосується звіту. Я людина нова в цьому процесі, разом з тим законодавство, от чітко частина 3 статті 16 визначає структуру звіту Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. На жаль, звіт, який наданий, він не відповідає тим критеріям, які чітко визначені в законі. Там є перелік тої інформації, яка повинна бути обов'язково в звіті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Тому як рекомендація на майбутнє, все-таки я просив би, щоб Національна рада дотримувалась вимог закону щодо свого звіту.
Крім того, є важливий документ – це план розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який, якщо я не помиляюся, але вперше за всі роки не був поданий комітету разом із звітом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. По тій інформації, яку я дізнавався, план розвитку затверджений, я так розумію, там 9 переданий в Міністерство юстиції на реєстрацію, разом з тим це певним чином порушення процедури, яка визначена Законом щодо звіту Національної ради. Можливо… Ні?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Я одразу скажу… Щодо структури. Дивіться, ми по структурі йшли. Ну просто, можливо, ми захотіли розширити графік, щоб це було зрозуміло.
А по-друге, щодо плану розвитку. Ми його подали вчасно. Міністерство його там обговорює. Тому, пане Олександре, правильно?
Ільяшенко О.Б. В Мін'юсті наразі.
АРТЕМЕНКО Ю.А. В Мін'юсті. Тобто це не є наше порушення, це, можливо, до Мін'юсту треба звернутися.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, я не хотів би, щоб ми в цю входили дискусію, хто винен. Винен той, хто формує даний документ. І для цього є певні процедури, які треба робити просто вчасно та й все.
СЮМАР В.П. Почули нашого дуже конструктивного представника опозиції.
ПАВЛЕНКО Ю.О. І останнє. На жаль, отак знайомлячись з звітом, на ряд питань є дуже загальні або такі хвалебні відповіді. Разом з тим на багато питань, які зокрема передбачені і законом, що має бути в звіті, просто немає відповіді або немає того аналізу. Проблема є. А як з неї виходити, в чому ця проблема, де суть проблеми, які пропозиції, ну немає.
Ну як приклад, от дитяче телебачення. Стало з 2011 року з 8 відсотків на 4 відсотки дитячих програм, ну і все, констатували. Порушень нема, все.
СЮМАР В.П. І "Вечірню казку" закрили на суспільному мовнику.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Так. Але чому це сталося? Що треба зробити, для того щоб дитячих програм ставало більше, на жаль, тут от я не знайшов цієї відповіді як член комітету. (Шум у залі)
Ні, ну це звіт, правильно. Ви бачите проблему, але, я так розумію, звіт, як це визначено законом, він є не просто констатація проблеми.
І ще одне, теж як запитання. За інформацією Міністерства економіки, наприклад, Національна рада отримала міжнародної технічної допомоги 2 мільйони 700 євро, 176 тисяч євро.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми нічого не отримували.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну ось з сайту.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Дивіться на сайті: жодної копійки …… не отримували.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Тут і реципієнт, і бенефіціар Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Може, хтось за нас отримував, але ми нічого не отримували.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, от я дивлюсь 2016 рік.
СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, час, ми і так вже розтягнули засідання.
ПАВЛЕНКО Ю.О. Я до того, є й міжнародна допомога, і я думаю, що це теж доцільно вказувати, якщо такі є програми. Я в даному випадку не як зауваження, це навпаки добре, якщо ми можемо залучати міжнародну технічну допомогу. Але в звіті, я думаю, теж важливо, на що саме ці кошти є. І, можливо, це теж дасть можливість залучити ще більше. Дякую.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми не отримали міжнародної технічної допомоги. Можливо, я зараз так скажу, можливо, якась громадська організація, наприклад, ми робимо проект з Незалежною асоціацією телерадіомовників, щоб зробити сайт. Вони, можливо, могли й запитати, але ми точно не є бенефіціарами в тому розумінні, що звітуємо. Це, якщо казати, по-перше.
СЮМАР В.П. Так, колеги, Олександр Опанасенко, далі Ольга Червакова. Прошу.
ОПАНАСЕНКО О.В. Юрій Анатолійович, у мене є питання. Воно не стосується конкретно звіту, але воно стосується діяльності Нацради. Можливо, мені ще пояснять, тому що я до вас звертався разів чотири, досі відповіді - таку відписку отримав регулярну.
Ми майже півтора року тому прийняли Закон "Про іномовлення". Це ті питання, які постійно Юрію Стецю задаю. Фактично у нас був телевізійний канал, на який була ліцензія, не пам'ятаю, як він називався, чи "УТР", чи як. Згідно того закону статті 13 він мав переоформити в міжнародну платформу іномовлення в Україні, і вони мали отримати цю ліцензію. А згідно 5 статті вони не мали б транслюватися в кабельних мережах. Ну, я просто пам'ятаю це питання, тому що це моя поправка. І фактично півтора року вони транслюються. Фактично ми виступали і виступаємо за роздержавлення засобів масової інформації, а де-факто ми маємо державний засіб масової інформації, який не має згідно 5 статті Закону "Про іномовлення"в бути в кабельних мережах, але він є.
Я отримую постійно відписку від вас, що згідно документів де-юре це по ліцензії, що це попередня та компанія, і нібито стосовно цього дія Закону "Про іномовлення" не розповсюджується, а згідно закону вони мали подати заяву, і ви мали переоформити протягом 10 днів.
Скажіть мені, будь ласка, коли з кабельних мереж України приберуть UA.TV?
Дякую.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Точно ми, ну, повірте мені, не те, що мене хтось попросив, Стець, що ти напиши такий лист. Пане Сергію, ану скажіть. Пані Уляно, прошу.
ФЕЩУК У. Це пов'язано насправді, в першу чергу, із ліцензуванням, і ми це обговорювали, подали заяву. Заяву розглянуто, рішення прийнято, і вже надійшли кошти ліцензійного збору за переоформлення ліцензії.І нами повідомлено провайдерам програмної послуги, що вони повинні виключити таку програму зі своїх мереж, окрім території проведення АТО. Тобто внесені зміни у ліцензію на початку 2017 року. Тому в звіт це відповідно не потрапило, а нового запиту на отримання інформації ви ще нам не направляли. Чекаємо. Відповімо ще раз.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Надамо відповідь пану Олександру. Тобто фактично ми вирішили…
КОСТИНСЬКИЙ С.А. Щодо півтора року. Я просто хочу сказати, якщо ми кажемо: за законом, то за законом у нас був "УТР", у нас не було… Закон "Про іномовлення" стосувався мультимедійної платформи іномовлення. На той час не було такої юридичної особи, і не було в нього ліцензії. Діяльність здійснювала "УТР", і ліцензії були на "УТР", і були договори на "УТР".
АРТЕМЕНКО Ю.А. Не треба нам запит, ми надамо вам відповідь, тобто питання, я вважаю, що воно врегульовано, окрім зони АТО.
ІЗ ЗАЛУ. Тобто я можу сподіватися, зараз … пакет кабельний.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Коли ми надіслали лист кабельникам, Уляно?
ФЕЩУК У. Я не можу точно назвати дату.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Приблизно.
ФЕШУК У. Це було після переоформлення ліцензії, коли ми повинні були формулювати управління і розіслати…
АРТЕМЕНКО Ю.А. Ну, подивіться через місяць. Бо там, скажімо, якщо ми послали там тиждень, тому, щоб термін був.
СЮМАР В.П. Я думаю, що шляхом конкретної офіційної відповіді це буде найбільш коректно зараз.
Ольга Червакова, прошу.
ЧЕРВАКОВА О.В. Шановний пане Юрію, постановою Кабінету Міністрів визначено кінцевий термін використання аналогового мовлення в Україні. Це 30 червня 2017 року. Чи не могли би ви нас коротко поінформувати про те, як ви взагалі оцінюєте реалістичність цього терміну, і по тих найпроблемніших питаннях, які ми вже обговорювали неодноразово в робочих групах і на комітеті. Я так розумію, що з тарифами "Зеонбуду" телеканали начебто трохи розібралися. Там вони домовилися по тих тарифах, які вони називали завищеними. Методика, ви кажете, що у вас вимірювання "білих плям", ви кажете, є. Чи є якісь результати того, що вона у вас є, які все-таки ви маєте цифри, чи ви виміряли, використали цю методику чи ні? Який стан забезпечення населення цими приймачами, сетл-боксами, чи виділені якісь гроші в бюджеті цьогоріч на це чи ні? І чим допомогти може комітет? Можливо, ініціювати якісь зміни до бюджету чи що в цьому питанні?
АРТЕМЕНКО Ю.А. Дивіться, я коротко, бо це питання, знаєте, воно на все і так далі. Я вам можу сказати, що гроші не виділені на тюнери, це не є найбільша проблема. Коли півень клюне, то, знаєте, в останню мить, в усіх країнах це в останню хвилю там або люди біжать, або Кабмін виділяє, або місцева влада. Дві різні, я ще раз повторю, дві різні точки зору в індустрії. У нас навіть два члени Національної ради, на відміну від інших питань, цифровим опікуються два члени Національної ради. Один, я так скажу, що свого часу працював на каналах однієї групи, другий – на інших каналах групи, вони мають різні точки зору. І я це тільки вітаю, що, знаєте, в суперечках народжується істина. Відповідальним постановою Кабміну визначений Держспецзв'язок, не Національна рада. Це у 2014 році ми самі взялися і так далі. Держспецзв'язок, робоча група, яка йде, яка не знаходить там між собою порозуміння, яка має багато проблем: грошей немає, частот немає. "Зеонбуд", не буду повторювати, знаєте тему, що там власник і так далі. Я кажу, наша відповідь, моя особисто, я подивився - два роки "стенаний" по-російськи, не знаю, блукань. Я сказав, що, Саша, Олег, які займаються, збирайте, давіть через плече. Одну зону робимо, набиваємо шишки, ну, не буде якихось там аплодисментів, очікуємо якісь там погані відгуки, але вчимося на цьому, запускаємо. Коли запустили одну групу, ми далі вже мультиплексно можемо те, те й се і так далі. А інші фактори – політичні, відключати, ну, це тема великої розмови.
Я кажу, для мене, я так визначився, дай Боже, щоб пройшло, ми провели одну зустріч, кожного тижня. Перша зустріч була в п'ятницю в ту. Наступну в цьому ми запрошуємо, до речі, немає представників комітету, всі є, запрошуємо визначитись, чи один хтось, чи всі будемо ходити, бо допомога потрібна буде ваша.
СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Колеги, давайте, ми реально вже трохи затягли. Я думаю, що якщо у когось є конструктивні зауваження до роботи Національної ради, то їх можна зараз висловити. Мені видається, що ми маємо сьогодні ефективного регулятора інформаційного простору України. Багато роботи зроблено в сфері інформаційної безпеки і стосовно проникнення шкідливого іноземного контенту, його блокування, і стосовно посилення української присутності в зоні розмежування, в зоні АТО, і щодо відстеження українського законодавства, і щодо прозорості медіавласності, і щодо квотування європейського продукту, й української мови, зокрема в радіоефірі.
Я щаслива, що ми дали можливість Національній раді мати ефективні інструменти впливу, і ще більш щаслива, що вони реально застосовуються сьогодні. Вони не є драконівськими, вони є цілком адекватними, але вони дозволяють регулятору бути ще більш ефективним.
Є низка проблем, які в ході обговорення звучали від наших колег. Те, що стосується і дитячого телебачення, і дитячого контенту, контенту для дітей, скажемо так, інших видів особливих контенту, які би мали бути вписані в план розвитку інформаційного простору України. Є багато скарг, що у нас досі класік-FM немає і треба, очевидно, десь спонукати мовників до цього. Ці проблеми сьогодні є. Є певні проблеми із застосуванням Закону про прозорість. Важливо, що у нас є спільне розуміння цього, і ми далі спільно готові тут рухатися.
Я би просила, я би внесла на розгляд народних депутатів наступну пропозицію: рекомендувати Верховній Раді взяти звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за результатами розгляду на комітеті до відома і далі спільно працювати над вирішенням тих проблем, які сьогодні прозвучали в ході даного обговорення.
Чи є інші пропозиції? Немає. Тоді прошу проголосувати. Хто за цю пропозицію? Одноголосно. Дякую. Дякую за співпрацю. Працюємо далі.
Колеги, закон 5313. Я попрошу завтра його розглянути на позачерговому засіданні. Добре?