Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання  Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики

8 лютого 2017 року

СЮМАР В.П. Доброго дня.

Колеги, сьогодні на розгляд пропонуються наступні питання.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення, номер 5657.

Проект Закону про внесення зміни до статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо строку зберігання передач, номер 5607.

Доповідач – секретар комітету пані Олена Кондратюк просить її питання перенести, якщо вона не встигне сьогодні прийти на засідання.

І пропоную в "Різному" розглянути питання, яке ми з вами піднімали в обговоренні, щодо ситуації з мовленням в зоні АТО. І ще з власної ініціативи, якщо ви не заперечуєте, внести на розгляд питання в "Різному" про робочу групу: затвердження її складу, вам роздано; і роз'яснення, які ми направляємо Нацраді з питань телебачення і радіомовлення; і постанову, серед підписантів якої більшість членів нашого комітету, яка стосується вшанування героїв АТО, ми там другий комітет.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати? Дякую.

Можливо почнемо тоді з найбільш актуального, Юрію Олексійовичу, щодо ситуації з мовленням в зоні АТО? Теж треба за три роки оце от вирішити все-таки.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От у нас перший пункт питань, перший пункт порядку денного якраз стосується законопроекту щодо змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення. Я би навіть в оцьому контексті і розглянув і там ситуацію, і ухвалив рішення.

Чому важливо? І до цього закону є цілий ряд питань. Але суть проблеми полягає в тому, що від моменту проведення засідання комітету, прийнятих нами рішень ситуація радикально не змінилася. І загострення подій в Авдіївці показало і вскрило дуже багато от негараздів, про які нам тут красиво на комітеті звітувалося, розказували про стратегії, якісь концепції, ще про щось, але при цьому, як показало, реальних дій і рішень не було.

І я там пересилав і членам комітету ті звернення, які до мене надходили, коли люди в Авдіївці слухали виключно "Новоросія-Рокс" по радіо поки не було світла. Потім героїчними зусиллями – це без перебільшення героїчними – МНСники відновили освітлення. І перше, що люди побачили в телевізорах була "Новоросія-1" телеканал і телеканал "Аплоад". І таким чином, чесно кажучи, настрій людей не завжди був на стороні України і звинувачення шли в сторону Збройних Сил України. Хоча в той момент, можливо, треба було як навпаки посилювати цю ситуацію.

Тому я що пропонував би. Я пропонував би на наступне засідання комітету внести окреме рішення, щоби до цього засідання міг підготуватися і Кабінет Міністрів України і Рада національної безпеки, до якої ми зверталися, і комплексно розглянути цю проблему. Тим більше вже є затверджений бюджет, вже якісь плани є, є уже підготовлена стратегія, хоч вона ще і не ухвалена остаточно. І от комплексно розглянути цю тему, заслухати доповіді. І тут не з точки зору когось"выпороть", наказати, так, а тут треба зрозуміти, яка потрібна допомога. А можливо треба вже і "выпороть", чесно кажучи.

СЮМАР В.П.  Юрію Олексійовичу, згодна цілком з вашою оцінкою ситуації. Дякую, що ви цю тему піднімаєте. І відверто кажучи, я намагаюся. Я написала відповідний запит і до Прем'єр-міністр і в РНБО щодо того, як ці питання вирішуються? І піднімала його на зустрічі з прем'єром. Оскільки очевидно, що це питання міжвідомчого характеру, і очевидно, що воно має вирішуватися у взаємодії, як мінімум, кількох міністерств і відомств. Оскільки окремо ні Мінінформ не зможе його вирішити. Можливо, при бажанні, якимось чином Міністерство оборони могло би, але, очевидно, їх треба до цього спонукати, бо інформаційна безпека, на жаль, не є в пріоритетах в даному випадку Міноборони і Генштабу. 

Але це теж питання, які ми не можемо обговорювати зараз у відкритому форматі, на жаль. Такі засідання, якщо їх проводити, мали би бути під відповідним грифом і закритими звісно. Тому звернення відповідні відіслані. Наскільки я знаю, відповідні розпорядження Міноборони отримало. Але подивимося, в який спосіб вони будуть виконуватися.

Я думаю, що ми можемо на наступне засідання, у нас взагалі то передбачений звіт Нацради 22 лютого. Ми можемо після звіту Нацради залишитися і запросити відповідних людей,  і в закритому форматі провести таке засідання, якщо буде воля депутатів. Як ви скажете? Так. І запросимо представників РНБО.

Прошу, пані Ольго.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене ще є пропозиція наступного характеру: звернутися до місцевої військово-цивільної адміністрації. Тому що ми пам'ятаємо, як ми були у відрядженні комітетському і ми чітко поставили, точніше побачили перелік тих проблем, які може вирішити і місцева влада. І ми питали: "Які у вас є питання щодо розповсюдження сигналу, там, ОДТРК?"

Ми прийняли закон, все, що він нас залежить, ми зробили. Вони просили нас, щоби їм залишили оці комунальні газети. Ну орган, принаймні, військово-цивільної адміністрації він є. Але як мені звітують звідти, нічого не помінялося: контент як був, так і є, губернатор знову на першій сторінці і знову те саме – ну,  ніякі наші фактично зауваження не враховані.

Тому я пропоную звернутися до військово-цивільної адміністрації Донецької області як мінімум, оскільки це там відбулося, а можна ще і Луганської, і щоб вони надали нам інформацію, що у них відбувається із розповсюдженням сигналу? Чому про те, що  там мовить "Новоросія-ТВ" ми дізнаємося не від губернатора, а від місцевих мешканців? Чому, якщо він знав, що у нього є проблема з поширенням сигналу, він не звітує, не сигналізує ні комітету, ні Міністерству інформаційної політики, ні Держкомтелерадіо? Що він чекає взагалі, як він бачить цю ситуацію? Це перша історія. Тому що це безпека і це інформаційна безпека насамперед, і це настрої людей, які йому ввірені.

І, власне, я думаю, що нам варто було би попросити його надати примірники тих газет, які, наприклад, видавалися там за цей рік вже або з моменту прийняття нашого закону, коли ми вивели їх з-під дії Закону про реформування, щоб ми побачили, що там відбувається в цих безпосередньо виданнях. Що там зроблено, як воно, наскільки воно  відповідає очікуванням суспільства? Тому що по моїй інформації зовсім не відповідає і наші зауваження, які ми робили тоді, не враховані.

Крім того, ви пам'ятаєте, ми потім заходили окремо з губернатором спілкувалися, вони просили контакти там і редакторів телебачення, центральних телеканалів. Жоден із редакторів центральних телеканалів мені не підтвердив, що до нього зверталися з якимось проханнями з Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, щоб, наприклад, там передавали якісь матеріали чи там по співпраці журналістів і так далі, і тому подібне.

Тобто це, фактично ми можемо говорити про те, що ми з'їздили так, знаєте, поговорити і все, і ніяких з того моменту зрушень не відбулося.

СЮМАР В.П. От, на щастя, в чомусь вони відбулися – це зокрема про  добудову вишки, яка відбулася, і це позитив.

Але стосовно того, що вся прифронтова зона фактично, так звана зона розмежування, сьогодні покрита сигналом російських ЗМІ значно більше ніж українських. І більше того цей сигнал російських ЗМІ є потужнішим. І його, на жаль, змушені спостерігати мешканці всіх оцих населених пунктів в зоні розмежування і дуже часто вірити російській пропаганді, що становить пряму загрозу національній безпеці! На жаль, в цьому ситуація не змінилася. "Глушилок" там нема, цей сигнал нічим не пошкоджений для російської пропаганди.

І люди в Авдіївці, які зазнають обстрілів, вони значно, скажемо так, дуже часто вони не знають, хто цих обстрілів завдає. І російська пропаганда їм просто розказує, що це Збройні Сили України. Це може спонукати до прямих конфліктів між населенням самим і це становить загрозу серйозну, тому що це формує ставлення до Збройних Сил України.

Прошу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я вважаю, якщо ми хочемо це питання розглядати змістовно, то окрім представників міністерств, які мають до цього якесь відношення, це треба запросити і керівників державних служб, які за це відповідають, скажімо, КРРТ. Бо як я знаю ще з часів роботи в Національній раді, дуже велика проблема щодо там того, що рельєф і башти, які транслюють, надають перевагу Донецькій і Луганській башням, бо вони найбільші в регіоні і ландшафт там такий. Тобто мова не іде про те що це якийсь саботаж, а мова іде про те, що там є дійсно проблема і її треба розглядати і урахуванням усіх служб, які до цього мають відношення.

СЮМАР В.П. Давайте так, я би була трішки більш радикальною, тому що хоч ми тут і представники влади, ми не говоримо зараз про саботаж окремо взятих відомств, так? Але ми говоримо в цілому про те, що держава Україна, на жаль, мало приділяє уваги на всіх рівнях проблемі інформаційної безпеки особливо в зоні АТО, де ми цей сигнал не глушимо і три роки цю проблему не вирішуємо. І це об'єктивна реальність.

То може, я знаю: чи це саботаж, чи це слабкість влади, чи це неспроможність вирішувати наявні проблеми? Але за три роки оці шляхи треба було би все-таки випрацювати, як би там не було.

І я думаю, якщо ми будемо все-таки намагатися це зробити, спонукати органи влади, то це точно буде великий позитив. Тому давайте проведемо це закрите засідання. І я думаю, що весною нам цілком реалістично було би непогано знову туди поїхати. І за результатами цього засідання зробити якийсь певний контроль виконання спільних рішень. Це було би слушно. І я думаю, що це була би і допомога і Міністерству інформполітики, правда? Якось всі спільно будемо це рушити. Воно не зрушиться само по собі.

ШВЕРК Г.А. Я казав про те, що, скажімо, одного міністерства, Нацради і навіть Міністерства оборони буде недостатньо для того, щоби це розглядати комплексно.

СЮМАР В.П. Я згодна з вами. Повірте, у них є відповідні рішення. Я вас потім поінформую. На жаль, все одно нічого не робиться.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У нас якраз от нормально виходить це через два тижні, так, наступне засідання комітету планове. І я думаю, що до нього якраз буде час всім підготуватися, і нам зокрема. Але я б тут бачив дві проблеми: одна це технічна, про яку ми говоримо – це як донести сигнал, як заглушить сигнал? Як не просто "сіру зону", як туди ще зайти!

Бо от я дуже погано ставлюсь до законів, якими ми унормовуємо різні тимчасові режими, таким чином, що. То особливо, коли Кабмін їх ініціює – це значить, що вони не вірять, що скоро може це завершитись.

СЮМАР В.П. Колеги, я так розумію, ми переходимо до розгляду закону.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. З точки зору інформаційної, треба готуватися так само до наступу, до  наступу за серця і розуми людей. Оце я просто зі свого, як людина, яка трошки туди має доступ всередину: до людей, до хати, якого пускають легко. Я вам скажу – треба боротися!  І треба мати оцю крім технічної, дуже готовою. Це саме просте – технічне.  Да? От далі змістовна річ.

Тому що там, наприклад, я не хочу нікого ображати, але там заява Міністра соцполітики про те, що "пенсії давати нікому не будемо, що ви сволочі і вам вона не потрібна. І хай ООН не втручається взагалі в наші справи".  Так? І так далі. Вони далі дуже серйозно використовуються проти нас з точки зору от підриву взагалі до України. Далі його оця дурацька заява: і по суті, і по змісту, і навіть з точки зору українських зобов'язань, і правильності – вона транслюється таким чином, що ми отримуємо навіть із союзників там опонентів.

Тому, можливо, в рамках засідання поговорити і про змістовну річ, тобто, які мессиджі треба туди доносити от людям.

СЮМАР В.П. Хто там взагалі працює над цими мессиджами?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Людям! Я не знаю. От треба працювати! Тому що оця заява про пенсії – воно б'є по людям.

СЮМАР В.П. Почули, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Навіть сьогоднішнє, я вам скажу, от сьогоднішній демарш Парубія стосовно там української й російської  мови.

СЮМАР В.П. Але ми дуже раді, що Опоблок з цим погодився і цілком підтримав цю ініціативу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Очевидно. Але  ви розумієте, це демарш, який б'є по певних таких болючих точках, на які цю люди, наші люди там  реагують, і що дуже легко на цьому "завести" будь-яку дискусію, і зробити з нейтральної людини більшого опонента. І так далі.

Тому, можливо, навіть такі рекомендації, я не кажу про "темник", от рекомендації з точки зору завдань держави.

СЮМАР В.П. Дякую. Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я ще хочу висловити таку думку, що от ми коли говоримо, що нам потрібно, щоб там мовили наші канали. Я стикався з тим, що комерційним українським телеканалам, а такі всі українські канали, взагалі не цікаво оплачувати можливість бути присутніми на цих територіях. І про це теж треба говорити. Тому що це досить дорого коштує оплата витрат.

Тому ми, коли ще говоримо про те, що нам потрібно, щоб там бачили наші канали, ми вже не маємо державного мовлення, маємо суспільне тільки мовлення. Так? І можливо є. Ну обласне – це вже суспільне. Вже нема обласного. Це вже філія суспільного мовника. Так.

І тому, можливо, на цю зустріч варто запрошувати представників медіа так само.

СЮМАР В.П. Зафіксуйте, будь ласка, секретаріат.

СЕВРЮКОВ В.В.  Тому що ми говоримо про них отут майже постійно,  а вони може навіть  про це не здогадуються.

СЮМАР В.П. Принаймні суспільного мовника керівників Луганської і Донецької ОДТРК.

СЕВРЮКОВ В.В.  Це вже не ОДТРК, це вже філіали.

СЮМАР В.П. Ну ми ж розуміємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Я для того, щоб розуміти проблему повністю і розуміти, чим можна їм привабити мовити на цих територіях. Тому що вже показали, що це вистачає на якийсь час, а потім комерційні мовники відмовляються.

СЮМАР В.П. Добре. Давайте, колеги, перейдемо до законопроекту 5657, який нібито мав би бути покликаний, я так розумію, вирішити дану проблему. Авторство Міністерства інформаційної політики. Хто у нас готовий? Прошу.

ТАРАБУКІН О.Ю. Добрий день, шановна Вікторіє Петрівно, члени комітету, народні депутати. Хочу презентувати вам проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення, який розроблений нашим міністерством спільно з народними депутатами, в тому числі і членами комітету, а також Національною радою.

Як вам відомо, наше міністерство уже не перший рік опікується проблемою відновлення поширення мовлення. Причому це стосується не лише Сходу України, а й таких областей, як Одеська, як Харківська, Сумська, тощо. Там існує проблема, яка чомусь наразі не завжди піднімається, це мовлення з тих веж, які знаходяться поза зоною нашої країни. Тобто це Придністров'я, це Республіка Білорусь. І в тих краях відповідно російські канали не заборонені і їх сигнал дуже часто сягає наших населених пунктів.

З цією метою цією робочою групою було розроблено законопроект, який встановлює правовий механізм швидкого, оперативного поширення мовлення в цих регіонах. Що мається на увазі? Це спрощена скорочена процедура в видачах тимчасових дозволів для мовників в окремих регіонах, де існує така проблема.

По-перше, необхідність такого спрощення полягає в тому, вам чудово відомо, що ліцензії видаються дуже довго. І реальна ситуація потребує оперативних рішень. Наголошую ще раз, що це не стосується усіх регіонів, а виключно тих, де існує проблема.

СЮМАР В.П. А яких саме? Можете уточнити, де існує проблема?

ОНУФРИК Б.С. В усьому прикордонні. В тому числі в Чернігівській області.

ТАРАБУКІН О.Ю. Це дуже таке загальне тлумачення. Цей перелік буде встановлюватись Кабміном. Це такі регіони будуть визначатися в залежності наявності там російського телерадіомовлення, що прибуває  із-за кордону. Також визначатись із підстав необхідності встановлення  інформаційної безпеки в цих регіонах забезпечення. Тобто конкретний перелік населених пунктів буде визначатися Кабміном.

СЮМАР В.П. Ми вміємо читати закон. Я просто  от думаю, а може давайте ми на цей період взагалі ліквідуємо систему ліцензування тоді в країні, якщо ми це робимо в такий спосіб, правда?

ОНУФРИК Б.С. Я за. Більше того, і забрати ліцензії у кількох мовників 100?відсотково, центральних.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Прошу. Сідайте, будь ласка.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Можна поділитися аргументами щодо цього закону?

Дякую. Шановні колеги, дивіться, цей законопроект випливає з нашої практики роботи. І на сьогоднішній день хочу сказати, що без нього ми не можемо ефективно захищати інформаційний простір країни ані в зоні проведення АТО, ані на всьому прикордонні, в тому числі на прикордонні з Російською Федерацією та з Молдовою.

Дивіться, яка ситуація? Я просто по пунктах вам розкажу, з якими проблемами ми стикнулися. Перше, за два роки, ви знаєте, що розвиток мовлення в зоні проведення АТО відбувається в рамках Комісії з питань забезпечення стабільного функціонування системи національного телебачення і радіомовлення. Це міжвідомчий орган, який створено за ініціативи уряду, він діє при Міністерстві інформаційної політики. Сьогодні його очолюють три: два міністри Міністерства інформаційної політики, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та Національної ради. Тобто туди входять всі: і СБУ, і Генштаб, і Міністерство оборони і Концерн РРТ, і НСТУ, і інші: і ОДЦР, КРТ, і обласні державні адміністрації в Луганській і Донецькій області,  в Херсонській області.

З якою проблемою ми стикнулися під час розвитку мовлення в зоні проведення АТО та в Херсонській області стосовно розвитку мовлення на території Криму. Перше, за півтори року ми видали дозволів на тимчасове мовлення на 75 частот, 75 радіочастот.  Я навіть підготував, дивіться, у нас є великий звіт, зараз ми його підготували. Жодна область за цей період не отримала такої кількості частот! Жодна область. Луганська й Донецька області в пріоритеті за два роки: ми надали за скороченою процедури, яку ми запровадили, ми надали найбільшу кількість частот!

Але для того, щоби прискорити цей процес, оскільки прорахунок частот може тривати від півроку до року, оскільки проходять процедури міжнародної координації, які здійснює ОДЦР, потім іде конкурс, там ще є ліцензійній збір. І застосовувати всі ці процедурні моменти, які прописані в законі, чесно кажучи, вони унеможливлюють розвиток мовлення.

Чому? Тому що треба платити ліцензійний збір, він досить великий. А в зоні проведення АТО це неприваблива територія. Тобто жодна комерційна радіостанція або телеканал не хочуть цього робити, а це є тиск економічний на них. Плюс строки. Строки великі. Якщо б ми керувалися законом, а у розвитку мовлення в зоні проведення АТО, повірте, що ми на сьогоднішній день провели би пару конкурсів  і такої кількості радіочастот не було.

Але ця процедура, яка є за домовленістю там Міністерства інформаційної політики, Національної ради, ОДЦР – вона є нелегальна, це є наші домовленості. Це як кримінальна історія. Вона нічим не легалізована, оскільки ми маємо проводити конкурси. І наші домовленості полягають у тому, що.

СЮМАР В.П. А чому ви пішли на порушення закону? Ви ж зараз самі це визнаєте.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Для того, щоби. Я визнаю, що ми захищаємо інформаційний простір. І я як державний службовець готовий за це відповідати.

СЮМАР В.П. Гаразд.

ОНУФРИК Б.С. Це напевно те питання, яке ставив Юрій Олексійович, що ми не впливаємо абсолютно своїм продуктом на людей, які там живуть. Там засилля російськомовного продукту! Наш продукт не поступає до людей, які мають його споживати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я би сказав, не російськомовного, а російського, не українського.

ОНУФРИК Б.С. Російського, так.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А продукт може бути і російськомовним. Він же не повинен бути там російськомовний.

ОНУФРИК Б.С. Більше того, російський продукт через телерадіокомпанії Молдови потрапляє на 70% території Чернівецької області. Через Молдову потрапляє російський продукт, який ми заборонити не можемо в Молдові.

СЮМАР В.П. Пане Богдане, я прошу.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Слухайте, ми  ж уміємо читати тексти. Ми зрозуміли думку Нацради. Раді, що 183 частоти ви видали.

Але я читаю текст закону, я не бачу там нічого прозорого в АТО, колеги. Я не бачу нічого там. Ні. Знаєте, от інколи, коли ми гарними словами прикриваємо погані закони, це погано.  Тому що закон написаний так, що ми можемо зараз без ліцензій переділити медіаринок на всій території України без оплати. І ви це знаєте.

Нащо ви пишете такі закони, у мене питання, "беспредельные" по всім параметрам?! Ні термін не визначений, ні території не визначені, нічим вони не визначені. Називається так: "дайте нам право самим Кабінетом Міністрів поза законодавцем визначати, де ми хочемо видавати ліцензії безоплатні, без конкурсу по всьому Сходу України, по всій території країни".

То тоді давайте оголошувати воєнний стан – і тоді будемо це робити! А якщо ми пишемо закони і особливо посилаємося на сферу інформаційної безпеки, то давайте говорити: де ці сфери, чим воно обумовлено, обґрунтовувати, вказувати, на який період.

Що,  не можна було в цьому законі, колеги, якщо ви маєте повагу до парламенту України, написати бодай "на час проведення АТО"?! Чи ви вважаєте, що ми ідіоти?! Коли ви навіть не пишете, не обмежуєте це часом видачі самої ліцензії 7-8 років! Ви цим не обмежуєте, ви пишете в принципі, наскільки хочемо!

Прошу.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Чи можу прокоментувати? По-перше, дивіться, це стосується самої процедури. Тобто легалізації самої процедури видачі дозволів на тимчасове мовлення.

По-друге, у нас є чіткі межі, де ми можемо це робити. Це Луганська й Донецька області, Херсонська область і території, які межують із Молдовою, де є Придністров'я, і з Російською Федерацією.

СЮМАР В.П. А де це сказано?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. В законопроекті і плюс.

СЮМАР В.П. Де? Прочитайте мені, будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В. В законопроекті пропонується, щоби ці території визначалися Кабінетом Міністрів, звичайно, враховуючи ситуацію сьогодні.

СЮМАР В.П. Чому? Чому Кабінетом Міністрів? І чому там не обумовлено, відповідно з яких потреб Кабінет Міністрів має це визначати? Ми жодних критеріїв не ставимо, як Кабінет Міністрів має це визначити.

ОНУФРИК Б.С. А якщо завтра претензії виставить нам Румунія, наприклад?

СЕВРЮКОВ В.В. Я теж вважаю, що ситуація може змінюватись.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, може змінюватись. Це перше питання.

Друге питання у мене виникає. Ми фінансуємо канал іномовлення. Чого ми не вказуємо, скільки частот ми можемо видавати? Ми ж не віримо з вами, що в кожному районі нам потрібно там якомога більше мовників! От якомога більше – не треба. Нам треба якісний продукт від кількох сильних мовників. То давайте визнаємо, державне наше іномовлення неспроможне задовольнити  цей інтерес, бо ми його не згадуємо в законі, ми говоримо про  приватні.

ШВЕРК Г.А. Да воно не може!

ІЗ ЗАЛУ. Заборонили…

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. На території АТО давайте. Чому немає ініціативи дозволити це на цих територіях? Ну нема ж такої ініціативи! Ми хочемо приватних мовників знайти, готові говорити, що от приватні мовники нам забезпечать потреби інформаційної безпеки, яких ми там самі знайшли і безкоштовно їм дали ліцензію.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. На жаль, без приватних мовників ми не можемо забезпечити вибір для людей. Тому що вони мають переключати, має там бути 5-6 радіостанцій.

Щодо Кабінету Міністрів. Річ у тім, що якраз зону проведення АТО визначає саме рішенням Кабінет Міністрів. Тобто я так розумію, що логіка саме з цього виходить.

СЕВРЮКОВ В.В. І на сьогоднішній день зону АТО визначив Кабмін, і на сьогоднішній день тимчасові дозволи Нацрада видавала чітко на положення Кабміну. Тому в цьому законі це вже не треба, воно вже є.

Цей законопроект направлений на те, щоби мати можливість себе оперативно захищати по тим кордонам, де ми сьогодні не маємо захисту. І коли був би тут губернатор Харківської області, був би тут губернатор Одеської області, вони були би дуже "за"… Нема важелів ні у обласної влади, ні у державної влади, ні у Національної ради це сьогодні захищати. І цей закон на це направлений. І ми, коли починали про цей закон говорити, піднімали питання…

СЮМАР В.П. Яких важелів нема? Ліцензії не отримує хтось, чи що?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Дивіться, я просто хочу доповнити. Річ у тім, що у нас…

СЮМАР В.П. Де у вас гарантії, що вони будуть робити інформпродукт у сфері інформаційної безпеки?! Це приватні мовники. Яким чином ви можете їх до цього змусити? Вони будуть робити комерційний продукт. А ви безкоштовно, без конкурсу видаєте ліцензію як хочете!

(Загальна дискусія).

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Це є діяльність, яка є комерційно непривабливою. Вона не приносить жодного прибутку, тільки витрати. Ці радіостанції моніторяться Національною радою і вони дотримуються повністю законодавства.

Я хочу сказати, що важливішу роль у розвитку мовлення в зоні проведення АТО взяла на себе якраз НСТУ. Найбільша кількість радіочастот надано НСТУ Донецькій і Луганській філії.

СЮМАР В.П. Я ж не заперечую проти НСТУ. Тільки про неї в законі немає ні слова! Розумієте? Ні про іномовлення, ні про НСТУ. Там ідеться про приватний ринок!

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Ні, ні. Дивіться,  тут ідеться про процедури, які пов'язані з певними технічними моментами. По-перше, ми використали практично весь радіочастотний ресурс Луганської і Донецької областей. Там практично немає вже частот, щоб ви розуміли. І ми зараз будемо використовувати ті частоти, які захоплені бойовиками, які використовуються з Донецька і Луганська.

Буквально в п'ятницю я їду в Краматорськ зустрічатися з Генеральним штабом з тим, щоби ми могли якраз по лінії розмежування, яку зараз накрила "Армія FM", щоб ми могли там зробити більший вибір радіостанцій для наших військових і людей, які проживають саме на "нульовці" – це перше.

По-друге, дивіться, є історія пов'язана з Кримом. Ви знаєте, що побудовано вже РТПС Чонгар і ми прорахували чотири радіочастоти. Чому не більше? Річ у тім, що їх більше немає там. Весь радіочастотний ресурс поділений між Генічеськом зараз, Чонгаром, Василівкою, Каланчаком, Красноперекопськом. Більше частот немає. І якщо ми сьогодні хочемо мовити на Крим більшою кількістю радіостанцій, нам треба використовувати тільки ті частоти, які захоплені окупаційною владою Криму.

Але нам закон не дозволяє цього робити, тому що ліцензії вже роздані, всі з ліцензіями частоти належать нашим ліцензіатам. Але ми не можемо їх використовувати для мовлення на Крим. Саме дозвіл на тимчасове мовлення.

СЮМАР В.П. Ви пропонуйте. Ми вам приймемо швиденько закон, який буде стосуватися вирішення цієї проблеми.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Так це окрема проблема. Далі, цифрове телебачення, яке ми хочемо запроваджувати також на територію Криму, без радіочастотного ресурсу нема. І сьогодні єдина можливість це використовувати той частотний ресурс, який розподілений, залишений за Кримом. А його за законом ми не можемо чіпати, тому що там є ліцензії. Тобто тільки дозволи на тимчасове мовлення дозволять нам запустити цифрове телебачення на територію Криму.

Ще одна історія, вона полягає в тому, що. І таких РТПС буде декілька для того, щоб ми повністю перекрили сигнал з тієї території. І це дозволить тільки дозволи на тимчасове мовлення. Не ліцензії, не конкурси.

Я хочу сказати, що для нас був дуже гарний кейс, щоби.

СЮМАР В.П. А кабельні оператори візьмуть це, які працюють на території Криму?

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Ні. Це ефірне мовлення. Це ефірне наземне мовлення.

СЮМАР В.П. Це про аналогове?

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Так, це аналог і цифра. Цифрове телебачення і аналогове телебачення. І, дивіться, без дозволів ми не можемо нічого зробити зовсім.  Тобто воно будуть мовити на нашу територію і ми не маємо права ані глушити, ані мовити і радіочастотного ресурсу нема.

Тільки використовуючи ті частоти, які вони захопили, ми можемо: а) унеможливити проникнення сигналу в зоні проведення АТО, на Херсонську область і повністю закрити це питання. Дозволи це нам дають.

Ще одна історія – це вимкнення аналогового, яке має за планом.

СЮМАР В.П. За вимкнення аналогового ми з вами згодні, що зараз це небезпечна ситуація. Давайте, щоб регламент певний був.

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Аналогове мовлення якраз на прикордонні там, де воно нам потрібне, і там, де в нас є проблеми, прогалини, воно дозволить якраз надавати суспільному мовнику дозволи на тимчасове мовлення на всьому прикордонні, в зоні проведення АТО, в Херсонщині – і таким чином забезпечити, не зважаючи на вимкнення аналогового, продовжувати аналогове мовлення в  таких важливих.

СЮМАР В.П. Вчора була у мене розмова на цю тему.

Так, пане Шверк.

ШВЕРК Г.А. Я хочу піднятися на щабель вище і повернутися до того, про що казав Юра. Ми ж майже всі зголосилися з тим, що те, про що він казав, це є правдою, так? І треба розуміти те, що наразі існуюче законодавство щодо видачі ліцензій українським телерадіомовникам не дозволяє вирішити проблему збільшення українського продукту будь-якого як в зоні АТО, так і в інших зонах, які межують з інформаційним ворогом, скажімо так.

І проблема в тому, що є досвід, коли навіть комерційні канали, які отримували тимчасові дозволи, спочатку охоче приймали участь в отриманні цих тимчасових дозволів, починали працювати.

ІЗ ЗАЛУ. Телеканал "Україна".

ШВЕРК Г.А. Але потім відмовлялися від цієї роботи, бо це коштує для них грошей, жодного прибутку вони там не отримують – там нема реклами. Тому вони відмовлялися від цих дозволів. З'явилися тільки декілька телерадіоорганізацій, які працюють там – це "Громадське радіо", це "Армія FM" і ще дехто.

Але приймати участь в дуже тривалій і складній процедурі щодо отримання ліцензій за законом, як наразі є, і оплатити цю ліцензію – вона немало коштує – вони теж не бажають, бо це гроші.

Тому можливо до цього закону можуть бути зауваження. Скажімо, я згоден з тим, що в тексті закону має бути обмеження в терміні як мінімум, наприклад, до закінчення АТО.

Це має бути в законі, так?

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Уточнимо.

ШВЕРК Г.А. Можливо там є ще якісь вади, які можна там щось з цим зробити. Але по суті своїй це є законопроект, який дозволяє хоча б щось  робити Національній раді й іншим державним органам, щоби забезпечити українське слово в зоні АТО і в інших територіях України, де воно потрібно.

Про прикордонні  області, ну є наш представник Нацради з Волині, він казав, що у деяких волинських селах люди вважають, що їх президент Лукашенко, бо українського мовлення там нема.

ОНУФРИК Б.С. Та у нас діти в школі кажуть, що вони живуть в Румунії.

СЮМАР В.П. Колеги, ми дуже багато часу.

СЕВРЮКОВ В.В. Щодо термінів. Для одних територій важливий термін "зона АТО", для інших територій - "повернення Криму", для територій, які знаходяться біля Придністровської Республіки, я собі не можу уявити, коли звідти завершиться трансляція російського радіо і телебачення. Для Волині. Яким чином ви пропонуєте?

Над цим питанням працювали. Тут все ж таки треба трішки довіряти інститутам влади: Кабінету Міністрів, Національній раді – і розуміти, що це будуть виходити. Ми говоримо про ситуацію мовлення під час війни! І про це ми вище вже говорили.

СЮМАР В.П. То давайте визнаємо війну, введемо воєнний стан, введемо цензуру. І будемо працювати.

ОНУФРИК Б.С. Абсолютно.

СЕВРЮКОВ В.В. Це окрема дискусія. Можемо теж про неї поговорити.

СЮМАР В.П. Я згодна з паном Онуфриком тут. І тоді все буде правильно і по  закону.

СЕВРЮКОВ В.В.  Цей закон розроблявся виходячи із сьогоднішньої стану – без військового. Буде військовий стан – він стане непотрібний.

СЮМАР В.П. Колеги, цей закон розроблявся.

СЕВРЮКОВ В.В.  Я просто відповідаю на ті питання, які піднімались.

СЮМАР В.П. Розроблявся дуже, на жаль, неякісно, давайте визнаємо це. І я не уявляю сьогодні, що цей закон може бути прийнятий в залі, тому що ми знаємо з вам настрої в залі.

Переконати відповідно до того тексту, що він спрямований на вирішення проблеми не переділу медіаринку, як, до речі, про це вказує на корупційні ризики навіть наше Наукове-експертне управління, а те, що він викликаний вирішити проблему інформаційної безпеки – треба більш чіткіше це вказувати. І треба вказувати і на канали суспільного мовника, і треба давати дозвіл на іномовлення в зоні АТО – це очевидно. Бо ми створювали це іномовлення для того, щоб воно там мовило російською мовою і задані були там тези!

А не ми сподівались на канал Ахметова, який має нам вирішити проблему інформаційної безпеки, приватний. Не треба на це сподіватися! Бо він буде вирішувати свої проблеми, насправді, завжди.

І в цьому ключі треба розуміти, що в цьому законі дуже бажано, щоб були вказані території. Якщо ви хочете прикордонні, то обґрунтуй це і в законі їх напишіть. Вказані терміни.

Я вважаю, що такий проект закону зараз не має права бути внесеним в зал на голосування. Його треба доопрацьовувати дуже суттєво з тим, аби ми розуміли, на який час, за які підстави, на яких територіях, за яких частот? Нащо вам в районі, наприклад, більше там трьох частот видавати? Я не бачу в цьому потреби! Яким чином?

До речі, там є правильна одна історія про аналог. От про аналог треба приймати, його не можна вимикати, бо нас накриє, наприклад, російські ЗМІ. То давайте його зробимо нормально, викинемо ці корупційні ризики, які очевидні тут, і ризики для дуже багатьох мовників. Неконкурентні ризики! Неконкурентні зовсім. Бо Нацрада на власний розсуд вирішує, з ким вона домовляється, і видає поза процедурою безкоштовно!

(Загальна дискусія).

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  У нас проблема якраз залучити, хто хоче.

СЮМАР В.П. То давайте всім дамо.

ОНУФРИК Б.С. Давайте дамо всім! Я за те, щоб дати всім.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене запитання по суті законопроекту. А є визначення, що таке "територія з особливим режимом мовлення"?

СЕВРЮКОВ В.В. В законопроекті сказано, що буде визначено Кабінетом Міністрів  України. Ми якраз надаємо можливість Національній раді це робити.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому у мене наступна пропозиція. Знаючи, як Кабінет Міністрів  швидко виконує поставлені йому завдання законами, так? В кожному законі дається там протягом трьохмісячного терміну. А в цьому законі взагалі незрозумілий, там з терміном теж є проблема, якщо брати по суті закону: "вступає з моменту його опублікування" – там написано в цьому законі. Тому я не вірю в те, що Кабінет Міністрів навіть за рік розробить відповідну територію з особливим режимом мовлення.

Тому у мене є пропозиція на доопрацювання, але там через два тижні. Тому що суть закону, в принципі, правильна, напрямок правильний. Проблема ця є. Можливо це один із шляхів її вирішення. І вона правда стосується не тільки АТО, а стосується всього прикордоння.

І отут важливо, чи може Національна рада, Міністерство інформаційної політики протягом двох тижнів от хоча би чітко відповісти на запитання: так яка це територія України? Скільки це відсотків території в кожній конкретній області: скільки це в Чернігівській, в Чернівецькій, Закарпатській, Луганській, Харківській? Скільки це є території, може бути території з особливим режимом мовлення?

СЮМАР В.П. Які це райони, наприклад? І чим вони обумовлені?

ПАВЛЕНКО Ю.О. І коли ми побачимо, яка це територія, можливо, можливо тут можна обійтися і без закону і піти більш швидко – нижчого рівня нормативними документами, рішеннями Кабінету Міністрів.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Неможливо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Якщо неможливо, тоді чітко там ми визначаємо. Але ми уже знаємо ці території з особливим режимом мовлення. Так? Ми не ставимо Кабінету Міністрів колись їх розробити, а вже ми базуємося на чіткій інформації.

І наступне, і тоді можна буде говорити і про терміни. Так? Тобто знайти вираз терміну, як правильно от Владислав каже. Для якоїсь територія це повернення. Для якоїсь території це завершення АТО. Для якоїсь території це, я не знаю, якась міжурядова угода. Наприклад, з Угорщиною чи з Румунією, наприклад, може бути, де вони пускають наші канали, ми пускаємо їхні канали і робимо певні там обмеження. І це ж може бути, так?

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Просто тут. В даному випадку да, тут є дві  великі небезпеки. Одна велика небезпека, що він по суті не вирішить проблему цей закон, а приведе до якогось там переділу. І друга велика проблема, що він несе в собі певні там корупційні ризики.

Тому і зняти ці проблеми, але знову ж таки, коли будемо базуватися на чіткому аналізі. Аналізу поки що немає. Є поки що гасла. І ці галса ми, от я особисто сприймаю і готовий їх підтримувати.

СЮМАР В.П. Більше можливостей.

СОЧКА О.О. І третя проблема, що він не пройде через Верховну Раду України.

ОНУФРИК Б.С. Проблема вже є! Проблема вже створена, тому що Нацрада видає дозволи. Ця проблема вже існує. Тобто вона зависла.

 (Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Да, і вони можуть бути оскаржені. Ну ви ж згодні, що її треба вирішувати з шансом вирішити?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, правильно.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Практика із життя. Вони пішли вперед від законодавства і вони змушені були шукати ці шляхи. Вони пішли не правовим шляхом. Нам треба врегулювати це.

Як це зробити?

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Погоджуюсь. Вносити. Доручаємо…

СЮМАР В.П. Ні. Давайте робити просто нормально. Все.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Є пропозиція підготувати бачення, що це може бути за райони? А я гарантую, оскільки концепція полягає в тому, що це  мовлення прикордонне, а це комерційно непривабливі території. Якщо зробити аналітику: скільки там є мовників, провайдерів і так далі – ви побачите, що там дуже пусто.

СЮМАР В.П. Сергію, просто. Добре. Підготуйте пропозиції. Але зараз у нас прозвучала пропозиція даний законопроект відправити на доопрацювання.

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Так. На наступний тиждень.

ІЗ ЗАЛУ. На засідання.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вважаю, що ми можемо справді спробувати між першим і другим читанням його доопрацювати.  Тому що там ідеться про що? Абсолютно слушні пропозиції про те, щоби внести перелік територій, внести туди дійсно НСТУ і систему іномовлення. Так? Власне це ті уточнення,  які ми можемо по 119 статті Регламенту зробити між першим і другим читанням.

СЮМАР В.П. А на чому базується це твердження? Як їх можемо туди внести, якщо про них не йдеться?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Немає, цих законів немає тут вказаних навіть. Розумієш?

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я бачу лише одну проблему, знаючи як працює Кабінет Міністрів щодо узгодження будь-яких документів, особливо законів – це мова іде про півроку як мінімум, бо кожне міністерство.

 Може нам, дійсно, доопрацювати цей закон і виносити як депутатський від нашого комітету? Або щось таке. Бо якщо запускати по кабміновському великому колу – це не два тижні так точно. Ми ж це розуміємо.

СЮМАР В.П. Ну давайте, я так зрозуміла. У нас ще є громадська рада, наскільки я розумію.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. …Треба визначити ті критерії, за якими визначаються ці території і надати можливість Національній раді в плані розвитку визначати ці території на певний: на наступний рік чи на два роки.

Тоді, по?перше, не буде остраху у всіх і побоювань, що це буде якась безкінечна історія, яка ніколи не припиниться. По-друге, в плані розвитку буде обґрунтування. І не буде необхідності чекати поки Кабмін затвердить цей перелік. Тому що цей перелік, а ми пам'ятаємо, як затверджувався перелік території АТО і скільки було проблем у людей, які намагалися отримати якісь документи, які мали стосуватися цього переліку.

Тому я б пропонувала просто розширити, можливо, робочу групу, яка готує цей проект, за рахунок, скажімо, там експертів з громадської ради чи інших бажаючих, тому що робоча група дуже невеличка була. Я так розумі, що свіжі ідеї у них не будуть зайвими. І доопрацювати його на наступний тиждень чи через два тижні це. Буде більше часу зекономлено врешті-решт ніж, якщо зараз його швидко прийняти, а потім Кабінет Міністрів буде шість місяців затверджувати цей перелік.

СЮМАР В.П. Колеги, почули пропозицію. Давайте ми все-таки будемо визначатися відповідно до процедури. Так, прошу.

ОНУФРИК Б.С. Ще міністерство хоче.

БІДЕНКО А.І. Дуже все ж таки прошу перенести всі зміни на друге читання…

СЮМАР В.П. Слухайте, як можна внести все те, що ми обговорювали, до другого читання? Ну як?! Воно, по-перше, в першому не буде проголосовано, я вам це гарантую, в такому вигляді, як воно є. А  по-друге, ви про Регламенту не можете внести туди все те, про що ми говорили. Бо воно записано зовсім протилежно, інакше! І там немає цих статей.

Ми ж говоримо про іномовлення. Ми ж говоримо зараз про НСТУ пріоритетні завдання і про цей.

Ви пропонуєте нам до другого читання нам новий законопроект написати? Ну це не відповідає Регламенту, на жаль.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я би вам радила просто наступного разу, коли ви вносите такі законопроекти від уряду, якось трошки радитися, тому що. Хоча би як мінімум радитися, хоча би показувати їх. Ви заходите з такою ініціативою, урядовою, міністр під цим підписаний – ну не підставляйте міністра під такі речі!

Вам зараз сказати, який буде висновок антикорупційного комітету? Вам це треба? Ну навіщо ви соромите міністра?

БІДЕНКО А.І. (Не чути).

СЮМАР В.П. Якщо ГНЕУ це вам пише! Вам треба, щоб вам фахівці розказали про це? А там цікаві чи нецікаві – буде визначати Кабінет Міністрів,  бо закон цього не визначає!

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную відповідно до Регламенту рухатися. Я вважаю, що тут серйозне недоопрацювання є юристів в цьому проекті закону.

 Є пропозиція одна, я так розумію, винести в зал на  перше читання і є пропозиція на доопрацювання. Ставлю на голосування в порядку надходження.

Хто за те, щоб цей законопроект відправити на доопрацювання? Хто проти? Утримався? Відповідно ця пропозиція набрала більшість голосів. Рішення прийнято.

Доопрацьовуйте, будь ласка. І ми ваші абсолютно є прихильники. Якщо потрібна наша допомога, давайте сядемо разом зрештою, випишемо всі ці позиції. Ми завжди так робимо. Ми ніколи не відмовляємо Кабінету Міністрів і тим паче Нацраді! Ну не відмовляємо ми. Це перший випадок, коли ви поза комітетом, навіть не порадившись, взагалі не порадившись, ні слова не сказавши, пишете ось речі, які, даруйте мені, дуже сумнівні.

Якби він був безсумнівний, ніхто би тут, ми самі є найбільшими прихильниками інформбезпеки.

ШВЕРК Г.А. Я ще раз прошу звернути увагу на мою пропозицію. Бо за регламентом міністерство має розробити новий текст, потім місяць на громадське обговорення, потім узгодження з іншими міністерствами. Давайте візьмемо цю тему у свої руки і давайте від комітету запропонуємо законопроект аналогічний з цією назвою або з близькою.

СЮМАР В.П. Да і зареєструйте його від депутатів, і все?

ШЕРК Г.А. Так. Я про це і кажу.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Прошу. Хай Кабмін відкликає.

ШВЕРК Г.А. Я про це і кажу. З точки зору термінів це буде значно скоріше і там, я так розумію, і міністерство долучиться, і Нацрада долучиться – і це буде найкращий вихід.

СЮМАР В.П. Абсолютно. Я думаю, що це порада, яку треба просто почути суб'єкту законодавчої ініціативи.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але от я би просив: і чіткі критерії, і терміни, і територія.

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  О'кей.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому що не можна це віддавати на…

СЮМАР В.П. І ще контент. Вимоги до контенту мають бути.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. Вимоги до контенту,  тут я не готовий, я не великий спеціаліст. Але от з точки зору, розумієш, якщо ми повністю віддаємо Кабінету Міністрів. Ми ж не знаємо, який там буде Кабінет Міністрів, так?  Вони ж міняються дуже швидко.

В даному випадку от навіть Верховна Рада повинна дати Кабінету Міністрів критерії, що таке оця територія. Розумієш?

…Аналіз, тоді легко пишеться закон.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Шановні колеги, я хочу подякувати вам за підтримку. Сьогоднішня дискусія – це про підтримку цієї ініціативи. Я вам щиро вдячний за це. Це легалізує всю нашу роботу і це ефективізує роботу по прикордонню, по АТО.

Відпрацьовано всі частоти, майже всі - 99,9 уже роздано. І тепер це треба робити по всьому прикордонні: на адміністративному кордоні з Кримом, на кордоні з Російською Федерацією, Придністров'ям і так далі. Я вам щиро вдячний за підтримку.

СЮМАР В.П.  Сергію, ми ваші союзники тут. І ваша робота,  якщо ви залучаєте там мовників, так. Але я думаю, що все одно до контенту нам треба ставити певні вимоги, тому що ми не можемо просто там, знаєте, комерційне мовлення. Там повинні бути речі, які мають якось погоджуватися з Міністерством інформаційної політики. І мені дуже хотілося би, щоб це було.

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Є погодження, так. Ми погоджуємо цю роботу. Точно там є радіостанції і телеканали, які працюють або які мають якраз регіональну локалізацію. Тобто вони працюють на свою аудиторію.

Тобто, наприклад, Луганська і Донецька філії отримали максимум того, що є. І плюс у нас ще є пропозиції, які надійдуть буквально завтра, що вони ще хочуть отримати на цих територіях. І це ми точно можемо гарантувати. Це закон. Вони дотримуються закону.

СЮМАР В.П. Внесіть туди іномовлення, будь ласка. Будь ласка, іномовлення в зоні АТО.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. Зрозуміло. Дякую.

СЮМАР В.П. Це дуже нормально, якщо ми фінансуємо це з бюджету і це виробляється. Дякую, колеги.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. А я думаю, нащо звертатися? Вони відкличуть це самі. Це швидко.

Колеги, давайте перейдемо до другого питання. Зміни до Закону про телебачення і радіомовлення. Дуже простий законопроект, 5607.

Нам Нацради думка теж важлива. Сергію, не йдіть від нас.

Там зміст законопроекту, щоби архів телепрограм зберігався не 14 днів, як у нас є в законі, а цілий рік. Ми вели розмови з мовниками про це,  вони в шоці, тому що для них цілий рік зберігати архіви це достатньо складно.

В даному випадку тут, звичайно, можна  доопрацювати до другого читання, бо  термін можна скоротити з року до будь-якого, так, до 15 днів.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Хоча би 90.

(Загальна дискусія).

ОПАНАСЕНКО О.В. А в чому технічно неможливо зберігати цей трафік? Ну зараз технічні можливості зберігати все – зжати. Я взагалі не бачу тут технічної проблеми.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ви знаєте, ми зараз перейдемо, колеги, зараз мені сказали, що до нас їде автор законопроекту, ми почали без нього. Давайте зараз дочекаємося його 5 хвилин. І почнемо розгляд іншого питання. Приїде пан Різаненко, і ми повернемося до розгляду цього питання.

 У нас ще в "Різному" є затвердження робочої груп, подивіться, будь ласка. Є розданий список робочої групи? Да. Подивіться, будь ласка, депутати, помічники й ті люди, які нам подалися від відповідних асоціацій, груп і громадських об'єднань.

Чи є у вас якісь зауваження до цієї робочої групи? Я думаю, що у нас гнучкий, насправді, може бути склад, але пропоную його схвалити, бо це наша регламентна вимога.

Про аудіовізуальні послуги, так. Ми збиралися уже на кілька нарад, хто хоче, приходить. Досить складний законопроект. Ми зараз  намагаємося погодити термінологію законопроекту з останніми директивами, бо вона змінилася з того часу, як у нас був напрацьований проект. А суть закону в тому, щоб термінологію як мінімум привести у відповідність до європейських стандартів, бо це наше, власне, зобов'язання відповідно до "дорожньої карти" Україна-ЄС.

Так що пропозиція схвалити робочу групу, якщо ви не заперечуєте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Доповнити моїм помічником – Максимом.

 СЮМАР В.П. Гаразд, додамо. Хто за те, щоб хвалити даний склад робочої групи, прошу проголосувати? Є. Дякую, колеги.

І у нас. Ми другий комітет по постанові, авторство моє і колег Кондратюк, Павленко, Опанасенко, Ірини Геращенко, Ігоря Гриніва. Суть постанови: до річниці початку антитерористичної операції, про вшанування героїв АТО і надання інформації громадянам щодо героїв АТО. Встановлювати відповідні стенди, які би інформували громадян про героїзм українських військових і тих людей, які мають звання Героїв України, в навчальних закладах і в органах місцевого самоврядування.

Нормальна практика. Вона нормальна не тільки для Радянського Союзу, але і для більшості європейських країн, для Сполучених Штатів Америки. Країна повинна знати своїх героїв – власне це про це.

Ми другий комітет, прохання підтримати ухвалення даної постанови. Хто за? Дякую дуже.

Продовжимо розгляд? Де у нас Різаненко?

Ще у нас є роз'яснення, колеги, яке ми надаємо як відповідь для Національної ради з питань телебачення і радіомовлення від комітету. Зміст  роз'яснення стосується поведінки телеканалів у Дні жалоби. І оскільки це не регламентується законодавством України, то ми вважаємо що. Але такий термін відповідно є. Відповідні напрацювання є у Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І вона має всі повноваження для того, щоб їх затверджувати у відповідності до закону. Тобто приймати своїм рішенням відповідні вимоги, як мають телеканали поводитися у Дні жалоби, і затвердити цей порядок у Мінюсті. Це все є в  повноваженнях Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Є пропозиція схвалити таке роз'яснення. Хто за?

ОНУФРИК Б.С. А постанови кабміну хіба немає?

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  Відповідних постанов немає жодних…

(Загальна дискусія).

ОНУФРИК Б.С. Хто їх прийняв, Кабмін?

СЕВРЮКОВ В.В.  Національна рада. Кабмін дати визначає.

СЮМАР В.П. Національна рада, да, от про це йдеться якраз в роз'ясненні. Ви прийняли, ви маєте право його змінювати – це ваші повноваження. Ми вам це делегуємо цілком. Гаразд?

От в цьому суть роз'яснення нашого. Я думаю, що воно дає вам всі можливості. І тут ми бачимо серйозні, до речі, зміни на краще останнім часом, як працюють телеканали у Дні жалоби. На жаль, Днів і жалоби у нас теж побільшало. Тому ми і схвалили дане роз'яснення.

Що, все-таки у нас залишається тільки один законопроект Різаненка.

(Загальна дискусія).

ПАВЛЕНКО Ю.О. В даному разі, наскільки я зрозумів, цей закон важливий з точки зору потім захисту честі і гідності в разі, якщо є наклеп чи якісь образливі речі.

СЮМАР В.П. Абсолютно.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Цей якраз закон направлений на захист людей. Не журналістів, не Нацради. Питання тільки терміну, оцей здоровий термін.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. (Не чути).

СЮМАР В.П. Колеги, користуйтесь мікрофонами, будь ласка, бо у нас це для протоколу потрібно.

Прийшов у нас автор законопроекту. Давайте пан Онуфрик завершить свою думку, і автору дамо слово. Прошу.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, мова іде про що? Якщо з'являється в телерадіопросторі якийсь продукт, який зачіпає мою, скажімо, гідність і я маю можливість з цього приводу звернутися до суду. Тобто впродовж 14 днів згідно законодавства я маю можливість отримати цей продукт, в якому згадується, наприклад, моє ім'я і з ним на підставі цього звернутися до суду, і маючи на руках такий факт.

Я не розумію ситуацію, коли через рік чи впродовж року: через три місяці, чотири місяці – я згадую про те, що якийсь телеканал мене там згадує в якійсь історії. Тобто, я вважаю, це не є аргументом для того, щоб продовжувати оцей період зберігання матеріалів.

СЮМАР В.П. Почули. І надаю слово автору законопроекту. Прошу.

РІЗАНЕНКО П.О. Доброго дня, шановні колеги. Вашій увазі пропонується розглянути проект Закону України про внесення зміни до статті 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо строку зберігання передач.

Даним чином законодавством передбачається строк зберігання передачі 14 днів. Законопроектом пропонується збільшити його до одного року.

Така ініціатива з мого боку виникла в ході практичної моєї діяльності як депутата та інших людей, та і також після моїх консультацій з адвокатським середовищем, та розглянувши практику, яка склалася в судах. А саме, що якщо, я мав особисто певні ситуації, коли там певний телеканал, наприклад, той же "Інтер" робив під час виборчої кампанії трансляцію, що я шпигун ФСБ і ГРУ, і так далі. Після того, як я звернувся з позовом до суду. Звичайно, це було під час виборчої кампанії і нікому не було часу. Там, знаєте, ти не кидаєшся моментально, на наступний день, подавати позови – ти там зазвичай займаєшся виборчою кампанією спочатку. 

Але в ході вже підготовки судового позову і роботи з адвокатами, і так далі з'ясувалося, що стандартна практика, яка відбувається в судах – це те, що ви подаєте позов. Те,  що ви навіть можете подати позов вчасно – це не важливо, там строк позовної давності в дійсності рік. Ви подаєте позов, там суддя, суд може ще місяць приймати рішення: прийняти позов до розгляду, там який час – призначити його. Ну ми знаємо, як це все відбувається.

За цей час десь приблизно,  можливо, в кращому випадку, за два-три місяці ваша справа буде розглянута, прийнята до розгляду і відбудеться перше засідання: підготовча, а потім перше засідання, під час якого ви будете клопотати щодо надання доказів, витребовування доказів. І стандартну відповідь, яку ви отримаєте від телеканалу, в таких випадках звичайно, це те, що "вибачайте, ми зобов'язані зберігати лише 14 днів записи, тому ми їх не зберігаємо".

Що є в дійсності неправдою, тому що будь-який телеканал, який себе поважає, з сучасними технологіями і тим, як кожен рік збільшуються технологічні можливості щодо ємкості накопичувачів, зберігання інформації, то в дійсності всі ми знаємо на практиці, що практично зберігають телеканали оцю всю інформацію. Але коли доходить питання до судової тяганини і їм не потрібно, щоб ці докази випливали в суді, то вони просто спираються на статтю закону і кажуть, що цієї  інформації вже давним-давно не існує.

Тому просто даним законопроектом пропонується унормувати це питання і відповідно надати можливість, вибачаюсь, привести реальність юридичної норми до тих реальностей, які нам необхідні.

Знаєте, я можу погодитись, що можливо рік – це там. Рік було взято і запропоновано виключно із-за того, що є термін позовної давності  юридичний. Але півроку, я погоджусь, що півроку це достатньо. Але питання, що 14 днів достатньо – це абсолютно недостатньо!

Тому що, ще раз вам повтор, навіть якщо ви от буквально побачили передачу і у вас в житті немає чого робити, от більше немає, як от прямо одразу вночі кинутись писати позов, і ви є супер кваліфікованим юристом, і за день-два ви його написали і подали, то тільки, вибачаюсь, поки це дійде до суду, поки буде справа розписана і так далі, то два тижні вже пройшли.

Тому фізично це все будь-який телеканал, при бажанні не надати цю інформацію, її не надасть!

СЮМАР В.П. Колеги, давайте коротке обговорення, законопроект простий. Сергій Висоцький у нас, Саша Опанасенко, Оля Червакова і Влад.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Послушайте, как бы мы же здесь многие, я уж точно работал на телеканале, все же мы прекрасно понимаем, что всё сливается в архив реально, де-факто. И если монтажёр не слил что-то в архив и ты приходишь как спецкорреспондент потом к монтажёру или к начальнику монтажной службы и говоришь: "Мне нужен архив о том, что Ризаненко у нас шпион ГРУ". А он говорит: "Слушай, потерялся". То это ему выговор, штраф либо увольнение, да? При  повторной такой истории.

Поэтому всё это есть в архивах, всё оцифровуется. Поэтому, по-моему, логичный абсолютно законопроект, ничего в нем плохого нету.

СЮМАР В.П. Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В.  В принципі,  у мене те саме зауваження, тому що ми на поточному рівні знаходимося, що, в принципі,  скачати й зберегти – це не є питання. У мене навіть питання в іншому: чи можемо взагалі піти далі? Тому що після року, в принципі,  вся цікава інформація, чому б, наприклад, не зробити якесь там Хмарне сховище, куди Нацрада після року збирає всю інформацію. Тому що це, слухайте, це гігабайт інформація, зберігання їх зараз не коштує нічого! Чому ми не можемо взагалі зберігати цю інформацію? Я думаю, регулятору було б це цікаво. Давайте додамо.

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно, прошу.

(Загальна дискусія).

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я вважаю, що цей закон треба підтримати виходячи  з наступних аргументів. Законодавство України  має корелюватися, закони мають корелюватися один з одним. Якщо у нас є термін позовної давності рік, протягом якого будь-який громадянин може захистити – це гарантовано законом – своє право на честь, гідність і ділову репутацію, то цей закон має виконуватися й інший закон не мусить йому суперечити.

Ми тут дуже багато говорили про відповідальність засобів масової інформації про те, що вони говорять. Ми тут дуже багато говорили стосовно саморегуляції засобів масової інформації. І мені здається, що ми отримали позитивний сигнал від, в тому числі, і комерційних мовників, стосовно того, що інформація має бути достовірною, неупередженою і так далі, і тому подібне.

Власне, ідеться ж не про те, щоб притягнути когось там, мовника до відповідальності ні за що. Ідеться про те, що будь-який мовник має відповідати за свої слова і ця норма закону має забезпечувати реалізацію права громадянину на захист честі і гідності.

Існуюча норма закону і даний термін, який існує зараз, не забезпечує виконання, якої там статті? Частина друга статті 258-ої Цивільної кодексу щодо терміну позовної давності. Тому це просто приведення чинного законодавства до якоїсь, до того, щоб воно було узгоджено одне з одним.

А стосовно того, що на каналах це і так зберігається, я абсолютно погоджуюсь. Ми уже давно вийшли з "РБТКамів", коли все це зберігалося на плівці. Це все абсолютно зараз цифрується, це не займає дуже багато часу, на кожному каналі це і так де-факто зберігається. Тому ми не навантажимо телевізійні канали жодними видатками і там не змусимо їх витрачати якісь гроші на те, щоби це зберігати додатково.

СЮМАР В.П. Вони, правда, так не вважають.  Вони вважають, що це для них велике навантаження. Це я просто розказую, бо ми цю дискусію мали.

Зараз Владислав Севрюков. І ось представник ІТК, теж почуємо іншу точку зору, колеги. Бо ми так багато говоримо про закон з трьох слів.

СЕВРЮКОВ В.В.  Так. Я тільки хочу додати, що ми зараз працюємо над Законом про аудіовізуальні послуги новим. Питання збільшення цього терміну стояло давно і воно відкладалося, тому що ми сподівалися на швидке прийняття Закону про АВП, і там у нас стоїть 45 діб. От сьогоднішня редакція, яку ми вчора розглядали.

СЮМАР В.П. Так.

СЕВРЮКОВ В.В. Звичайно, 15 днів – це неприйнятно. От ви сказали з одної точки зору, я скажу з точки зору роботи Національної ради. Звернення від громадянина, звернення до каналу – тільки пошта, небажання каналами отримувати пошту вчасно завжди проводило до того, що інформації ніколи нема.

Обговорювалося це не раз із індустрією, строк там в два-три місяці завжди вважався прийнятним. Тому для мене зараз, оскільки дискусія, мені здається, має бути в терміні, я знаю точно, що рік можуть зберігати і радіостанції і телеканали в зжатому вигляді. Це, якщо тут хтось буде розказувати, можемо там дати технологію. Тут майже на рівні навіть працівників не технічних.

Але можна піти на компроміс, тому що, як практика показує, там двох-трьох місяців, в принципі,  достатньо. Така моя думка.

СЮМАР В.П. Почули. ІТК, прошу.

КОВАЛЬ І.В. Я ще від громадської ради також позицію висловлюю.

Хочу в першу чергу звернути вашу увагу, що питання не стільки в технічній чи економічній можливості зберігати запис, скільки в тому, що в Закон про телебачення і радіомовлення встановлений строк 14 днів, який є спеціальним відносно до річного в Цивільному кодексі. Тобто є загальна норма в Цивільному кодексі – проект для ЗМІ, і 14 діб для телебачення. Ця норма була в 2006 році встановлена виходячи з міжнародної практики.

ЧЕРВАКОВА О.В. Але тоді писалося на касети! В 2006 році цифри не було.

КОВАЛЬ І.В. Тоді питання, скоріше, в тій царині про те, чи є сенс спростувати інформацію, яка була розповсюджена дуже тривалий час тому? Це питання теоретичне в сфері медіаправа, що нема сенсу спростовувати інформацію, яка була розповсюджена чотири місяці назад. В цьому нема особливої логіки.

А я хочу звернути увагу, що в законопроекті ця норма не міняється. Міняється норма про ЗМІ строки зберігання запису, але не міняється норма про строки звернення про спростування до телеканалу. Оці 14 днів цей закон не міняє!

Ця логіка, от я сходу пам'ятаю, де це в канадському законодавстві, в багатьох європейських країнах, де є 14 чи плюс-мінус такий же самий строк.

По-друге, я теж хочу звернути увагу.

ЧЕРВАКОВА О.В. А там теж судова реформа відбувається?

КОВАЛЬ І.В. Дивіться, у цивільному процесі є інші механізми отримання доказів.

СЮМАР В.П. Але дуже часто є відмови. Ми розглядали на комітеті приклади, коли через те, що "от вже немає цієї програми" – і все, і канал відмовляється, і суд таким чином заходить в глухий кут.

Колеги, у мене є "Соломонове рішення". Ми почули різні сторони. Я собі так уявляю, що до другого читання у нас по цій цифрі може буди дуже багато правок. І "Соломонове рішення" в тому, що або ми погоджуємося на те, що 14 міняємо, а вже до другого читання ми будемо дискутувати, у відповідності до поправок, на який термін.

КОСТИНСЬКИЙ С.А.  А можна буквально одну цитату від Нацради? Чисто з практики.

СЮМАР В.П. Ну давайте. З практики ми почули від вас про 90 днів.

КОСТИНСЬКИЙ С.А. 14 днів дійсно не вистачає, чому? Тому що не всі реагують вчасно це відтермінування. І коли у нас залишається 2-3 дні або навіть два тижні вже й минуло, які нам треба… ефір, не тільки через потребу народного депутата чи будь-якої іншої людини потрібен цей ефір для судового позову, але і просто через порушення, яке в регіоні десь відбулося, і по-іншому ми не можемо промоніторити це. Нам дійсно для цього потрібно більше терміну.

Наша рекомендація, яку ми на п'ятницю готуємо, як ми писали щодо законопроекту по АВП, три місяці нам достатньо для того.

СЮМАР В.П. Почули Нацраду. Ви вже це сказали. Давайте повторимо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ні. Щодо порушень там Нацради я би зменшив термін з 14 до 7...

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П.  Почули вдруге про 90 днів.

Тобто у нас є пропозиція рекомендувати Верховній Раді схвалити цей законопроект винятково у першому читанні і доопрацювати його комітетом, відповідно до поправок, до другому читанні. Хто за таку пропозицію? Підтримали.