25 березня 2026, 09:30
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань свободи слова
25 березня 2026 року
Веде засідання голова комітету ЮРЧИШИН Я.Р.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розпочинаємо наше засідання Комітету з питань свободи слова. І одразу ж наша традиційна рубрика, буду звертатися до пана Євгенія, чи він не проти вести підрахунок голосів, оскільки у нас на даний момент немає секретаря?
БРАГАР Є.В. Не проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу за це голосувати.
Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Процедурні питання вирішені, отже, рухаємося по нашому порядку денному. На сьогоднішнє засідання запропонований наступний порядок денний.
Перше. Проект Закону про внесення змін до статті 615 Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення своєчасного судового розгляду в умовах воєнного стану (реєстраційний номер 15030).
Друге. Проект Закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (реєстраційний номер 13181).
Третє. Проект Закону про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України (0371).
Четверте. Проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо забезпечення прав учнів завершити здобуття повної загальної середньої освіти у тому самому закладі загальної середньої освіти, в якому вони розпочали здобуття відповідного рівня освіти.
П'яте. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України.
Шосте. "Різне".
І одразу буде пропозиція, щоб ми друге питання заслухали першим. У нас присутній Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лубінець Дмитро Валерійович і представник уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів Осіпов Олександр Сергійович. Щоб ми могли колег, в принципі, відпустити, розуміємо, що роботи дуже багато. Тому пропозиція затвердити порядок денний, єдине, щоб друге питання розглянути першим.
Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу голосувати.
Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утрималось – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.
Тоді ми затвердили порядок денний і по нашому тепер першому питанню, по проекту Закону про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прошу до слова пана Дмитра Валерійовича.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дуже дякую, шановний Ярославе Романовичу. Шановний народний депутат України пан Євген, шановні присутні, дякую за надану можливість презентувати ключові зміни, що пропонує проект законопроекту 13181 від 17.04.2025 року про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Шановні колеги, інституція була створена 28 років тому. Закон був прийнятий в 1997 році. І фактично ми всі розуміємо, що він не передбачався як інституція, як закон для інституції, яка буде працювати в умовах повномасштабної агресії, в умовах військового стану. І виклики, які стоять перед нашою інституцією зараз, вони взагалі не були передбачені, на жаль.
Скажу зразу, що це не була ініціатива спонтанною. У 2019 році інституція Уповноваженого проходила акредитацію Глобальної асамблеї національних інституцій захисту прав людини і тоді у 2019 році, отримавши найвищий статус А, паралельно українська інституція отримала рекомендації від комітету по акредитації, де окремим блоком було внесення зміни в законодавчі акти. Окремим блоком було внесення зміни у профільний Закон про уповноваженого.
У 2023 році я звернувся до Ради Європи, щоб вони в рамках своєї підтримки нашої інституції виділили окремий проєкт, залучили європейських експертів, щоб ми в напрацьованій законодавчі ініціативи врахували найкращі практики захисту прав людини, які розповсюджені на території Європейського Союзу. Для нас це здається абсолютно логічним, тому що наша держава рухається по напрямку вступу до Європейського Союзу, і таким чином ми змогли б привести до найкращих принципів Європейського Союзу вже нашу інституцію. Таким чином ми враховували як виклики, які стоять перед нами і зараз, так і наші євроінтеграційні поклики.
В 2023 році, в 2024 році працювала окрема робоча група при консультативній раді уповноваженого. До її складу увійшли народні депутати України, це були члени профільного парламентського Комітету захисту прав людини, представники Офісу уповноваженого, громадянського суспільства, увійшли найбільші представники і представниці найбільших громадських організацій України, науковці, а також були долучені європейські експерти.
Важливо, що після напрацювання законодавчої ініціативи ми передали на аналіз запропоновану редакцію законопроекту. ENNHRI – це європейська мережа національних інституцій захисту прав людини, позитивно оцінила всі напрацювання та підтвердила їх повну відповідність Паризьким принципам.
Європейська комісія під час офіційного скринінгу прямо вказала, що чинна правова база не дозволяє інституції уповноваженого повною мірою виконувати функції національної установи з прав людини та органу з питань рівності. У частині… запропонованій редакції підкомітет з акредитації GANHRI наголосив на необхідності подальшого вдосконалення законодавчого врегулювання діяльності інституції, зокрема, рекомендовано було розширити мандат уповноваженого шляхом закріплення на законодавчому рівні уповноважених функцій, що фактично вже здійснюється, зокрема, наприклад, у сфері право-просвітницької діяльності, заохочення, ратифікації або приєднання до регіональних і міжнародних договорів з прав людини.
У частині відбору, це окреме питання, яке досліджувалося, підкомітет наголосив на необхідності законодавчого закріплення прозорого, плюралістичного та заснованого на заслугах процесу відбору уповноваженого. Окремо пропонувалось закріпити роль громадянського суспільства в процесі підбору кандидатів на посаду уповноваженого.
Стратегічний результат ухвалення цього законопроекту – це функціонування інституції як ще більш ефективної, незалежної та авторитетної національної інституції з прав людини, що відповідає європейським стандартам.
Зупинюсь на ключових змінах. По-перше, розширено мету парламентського контролю, додано захист прав і забезпечення найкращих інтересів дитини, акцент на принципі належного адміністрування в державному управлінні, а також дотримання права на доступ до інформації. Ми щоденно стикаємось з тим, що от, наприклад, ми не можемо доєднатись офіційно до європейської мережі дитячих омбудсменів, тому що в профільному законі немає окремої норми, що ми захищаємо права дитини, всі і так це розуміють, але поряд з тим ми вже 10 років маємо статус просто наглядача і без цієї, здавалось б, технічної зміни ми не можемо повноправно працювати на полях цієї організації.
Щодо адміністрування в державному управлінні. Ми стикнулись з тим, що уповноважений особисто відповідає за всю адміністративну функціональність секретаріату, що нам, здається, не зовсім правильно, бо уповноважений бере всіх на роботу, притому, що уповноважений не є державним службовцем, а всі працюють в секретаріаті, автоматично є державними службовцями, тому пропонується просто частину повноважень перекласти на керівника секретаріату, який згідно, да, абсолютно логічно, плюс в профільному законі прямо зараз є норма, що саме секретаріат забезпечує діяльність уповноваженого та його представників. І ми постійно стикаємось з проблемними питаннями, коли, наприклад, уповноважений у відрядженні, він не може приймати на роботу або звільняти з роботи. Коли він, ну, на лікарняний взагалі не можна піти, бо якщо ти не підписуєш…
БРАГАР Є.В. Як у нас.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Ну, практично десь так само. І ми вже стикались з тим, що в силу об'єктивних причин я працюю там, наприклад, на полях генеральної асамблеї і приходить людина, яка має право на написання заяви і звільнитись за сімейними, наприклад, обставинами завтра, і ми не можемо їй відмовити. І автоматично парадокс, що, з одного боку, поки уповноважений у відрядженні, він не може підписати цей наказ, а з іншого боку, якщо не буде підписаний наказ, ми прямо порушуємо права, трудове законодавство. Таким чином, от постійні є внутрішні проблеми, з якими ми стикаємося, і ми б хотіли це врегулювати.
Друге. Що ми хочемо зробити? Ми хочемо знизити віковий ценз. Зараз людина може бути обрана парламентом на цю посаду, якщо людина досягнула 40-річчя. Ми виходимо з того, що в Конституції зафіксовані чіткі вікові цензи, тому наша пропозиція: в Конституції є згадка про 35-річчя, наприклад, Президентом може стати людина, ми такий же самий підхід, ми зменшуємо з 40 років на 35 і приводимо у відповідність до Конституції.
Третє. Впорядковується інституційна архітектура. Визначено функції, повноваження додаткові керівника секретаріату, уточнюються функції секретаріату, також запроваджується комплексне регулювання статусу представників уповноваженого та їх діяльності.
Скажу відверто, що у нас згідно профільного законодавства функції фактично заступників уповноваженого виконують представники, але це, з одного боку, призводить інколи до непорозумінь, тому що в європейських мережах вони не розуміють термін "representative", вони розуміють термін "deputy". Ми бачили б, щоб так само це було внесено, але зійшлись на тому, що в дефініції будуть залишатись "представники", але поряд з тим треба більш широко окреслити поле їх діяльності. Бо станом на зараз уповноважений особисто приймає всі звернення, розглядає всі звернення, що апріорі неможливо.
Я вам приведу приклад, шановні народні депутати, за 2025 рік уповноважений отримав 152 тисячі 592 звернення. Ну, тобто він сам не може їх розглянути. Але згідно законодавства, якщо прямо трактувати норми, то він зобов'язаний це зробити. Тому інститут представників як заступників треба більш детально розписати, дати їм можливість в тому числі розглядати звернення після резолюції уповноваженого.
В тому числі окремо ми посилюємо функції національного превентивного механізму. Наприклад, ми хочемо ввести нові інструменти фіксації, такі як бодікамери, зараз це не передбачено. Але поряд з тим я не скажу, що ми постійно з цим стикаємося. Ми дійшли до того, що всі керівники місць несвободи розуміють наш мандат, але на початку ми стикалися з постійною проблемою, що змушували наших працівників залишати мобільні телефони, хоча ми їм пояснювали, що в даному випадку мобільний телефон слугує не як метод передачі дзвінків, а як метод фіксації порушень прав, які ми точно знайдемо. На наші пропозиції, що тоді ми будемо приходити з відеокамерами, сказано, що це не врегульовано вашим законодавством, у вас немає таких повноважень.
Ми дійшли зараз до того, що у нас є автоматичні технічні прилади вимірювання і вологості, і світла, і фіксації відео, але поряд з тим ми постійно з цим стикаємося, з нерозумінням деяких керівників місць несвободи. Особливо це стосується пенітенціарної системи Міністерства юстиції України. Хоча скажу відверто, ми по всіх зверненнях до нас, ми завжди реагуємо. Ми не дуже часто це показуємо публічно, але, наприклад, коли до нас зайшло звернення перевірити умови тримання детектива НАБУ, ми терміново це зробили, в тому числі ми знайшли факти, які порушують його права. Автоматично після цього була наша реакція і терміново привели у відповідність.
Тому у нас є виклики, з якими ми стикаємося, і тут нам треба підсилення. В тому числі закріплюється нова модель опрацювання звернень громадян. Законопроект систематизує підходи до розгляду звернень про порушення прав, щоб зробити процедури ще зрозумілішими, передбачуванішими і результативними. В тому числі ми хочемо запровадити систему створення електронних кабінетів, щоб людина, подаючи звернення, могла відслідковувати весь шлях, да, на якому етапі знаходиться зараз розгляд його звернення. Визначаються форми співпраці з правозахисними організаціями та громадськими організаціями. Наприклад, передбачена можливість подавати звіти і позиції у взаємодії з міжнародними та регіональними правозахисними організаціями. Це напряму відповідає рекомендаціям акредитаційного комітету, зараз це не передбачено.
Щодо зауважень, після реєстрації під час підготовки до розгляду запропонованого законопроекту на засіданні профільного парламентського комітету ми отримали зауваження від Головного науково-експертного управління, центральних органів виконавчої влади, зокрема Мін'юсту, МОН, МВС, Міноборони, МЗС і Мінекономіки. Я їх розділяю на дві частини. Перша, абсолютно слушні зауваження від Головного науково-експертного управління, і ми готові повністю це врегулювати під час підготовки до другого читання.
Щодо зауважень від органів виконавчої гілки влади, зрозуміло, що ми їх перевіряємо, контролюємо. Їм не дуже сподобалось підсилення нашого мандату. Наприклад, Мінфін категорично виступив проти норми, що якщо затверджений бюджет на цей рік, то в наступному році автоматично не може бути його зменшення – це стала європейська практика. Більше того…
(Не чути)
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Да, бюджетні інституції. В європейських країнах навіть передбачається, що бюджет не просто не може бути зменшений, а він зобов'язаний бути збільшений як мінімум на процент інфляції, коефіцієнт інфляції, який був за попередній рік.
Я вам приведу конкретний приклад, по НПМ в порівнянні з 2024 роком Мінфін зменшив нам фінансування, це при тому, що ми збільшили кількісні показники проведення моніторингових візитів, напрацювання рекомендацій, залучення громадянського суспільства. Більше того, європейські колеги, які окремо нас моніторять по напрямку НПМ, дали мегапозитивний фідбек за нашу діяльність за 2024 рік. Але від уряду ми отримали зменшення і, на жаль, парламент підтримав пропозицію уряду.
Хоча треба надати належне, і я окремо хотів подякувати шановним народним депутатам, коли голосувався законопроект про Державний бюджет на 2026 рік, то якраз саме шановні народні депутати збільшили бюджет нашої інституції на поточний рік, хоча пропозиція Мінфіну була ще його зменшити.
Мінекономіки виступив з критичним зауваженням щодо ставки особисто уповноваженого та представників. Ми виходили з того, що є стала практика: в усіх європейських країнах фіксується єдина ставка заробітної плати, прирівнюється, як правило, до Голови Конституційного Суду відповідної країни.
В нашій країні зроблено те ж саме, але на підставі постанови уряду 1999 року. І скажу відверто, ніколи Мінфін не давав фінансування в цьому розрізі. Станом на сьогодні ставка уповноваженого, встановлена тією ж самою постановою, складає 15 тисяч гривень. Щорічно профільний парламентський комітет, це була моя ініціатива, щоб саме парламентський комітет аналізував діяльність і встановлював розмір премій на наступний рік.
Ми вийшли з того, що шановні народні депутати під час голосування за законопроект про Рахункову палату встановили розмір заробітної плати Голови Рахункової палати та членів Рахункової палати. Ми пішли таким же самим принципом, такою ж самою логікою. Уповноважений прирівнюється до Голови Рахункової палати і представники – 70 відсотків від ставки тоді уповноваженого.
Ми виходили з того, що в Конституції є два органи парламентського контролю: Рахункова палата – нагляд за фінансами, уповноважений – нагляд за дотриманням захисту прав людини, тому дві парламентські інституції абсолютно з однаковим підходом. Але Мінекономіки виступили з категоричними зауваженнями, в тому числі по цьому напрямку.
Тому, шановні народні депутати, я дякую за ваше бажання розглянути сьогодні цей законопроект. Просив би вашої підтримки. Більше того, шановний Ярослав Романович, просив би вас за можливості в тому числі підняти питання на Погоджувальній раді внесення законопроекту №13181 в сесійну залу, принаймні щоб шановні народні депутати його прийняли в першому читанні.
Для нас це вкрай важливо, тому що 24 квітня поточного року в Женеві я особисто буду захищати найвищий статус А нашої інституції перед акредитаційним комітетом GANHRI (Глобальної асамблеї національної інституції захисту прав людини), і розуміючи, що там буде окремий блок питань, що було зроблено для виконання рекомендацій, які Україна отримала в 2019 році.
Дякую вам. Готовий відповідати на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитре Валерійовичу.
Ми насправді з паном Євгенієм є співавторами даного законопроекту, тому, думаю, у нас питань буде щонайменше… У межах наших повноважень ми можемо рекомендувати комітету рекомендувати за основу. Правда, комітет профільний вже даний момент зробив, але це на посилення, власне, того, що не лише профільний комітет має позитивну оцінку. Ми не можемо це прописати як рішення комітету, доручення мені на Погоджувальній підняти це питання, але зі своєї сторони точно цю можливість використаю.
Чи будуть питання до пана Дмитра?
Прошу, пане Євгенію?
БРАГАР Є.В. Не питання, буде виступ. Хочу вам подякувати, Дмитро Валерійович, за те, що прийшли і захищаєте свій законопроект на нашому непрофільному комітеті. Я на цьому комітеті вже працюю майже 7 років, за 7 років ніхто не приходив, ви перший. Саме тому я вам дуже сильно вдячний за це.
Ми за основу і в цілому цей законопроект прийняти не можемо, він надто великий для цього. Ясно, що у тих чи інших сил у Верховній Раді виникне бажання подати правки до цього законопроекту. Причому я можу допустити, що навіть у вас виникне це бажання.
Я вдячний вашій інституції за те, що ви, дійсно, дуже активно працюєте, найактивніше загалом з усіх омбудсменів, не буду згадувати попередників ваших, там є питання, але ви працюєте, ми співпрацюємо з вашими представниками і по ВПО, і по нацменшинах, і по дуже багатьох різних питаннях. Саме тому, прагнучи максимально вам сприяти, хочу запропонувати вам, якщо у вас буде бажання, подати свої правки через декількох народних депутатів, можете в тому числі їх подати через мене, будь ласка. І якщо у вас буде бажання не допускати прийняття, збивати ті чи інші правки у залі уже до другого читання, теж можете на мене розраховувати, теж можете дати своє бачення щодо тих чи інших позицій у цьому законопроекті.
І виражаю свою готовність для подальшої з вами законодавчої роботи і роботи на благо прав людини. Чому? Тому що ви піднімаєте такі питання, які не піднімає ніхто у цій країні і навіть бояться, хоча б навіть загадати питання ТЦК.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Власне, тоді зараз пропоную перейти до запропонованого рішення: рекомендувати профільному комітету, рекомендувати за основу і винести в зал засідань. Ну, а від себе ще раз наголошу, що піднімемо це питання на Погоджувальній.
Чи будуть інші пропозиції? Тоді прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утрималися – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре Валерійовичу, дуже вам дякую, Олександре Сергійовичу, теж за участь. І запрошуємо, ви надіслали в терміни повністю, як вимагає закон, звіт про діяльність, запрошуємо вас чи уповноваженого представника на наступне засідання для, власне, деталізації тієї частини звіту, яка стосується захисту прав журналістів, доступу до інформації.
Дуже дякую.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую вам. З вашого дозволу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
А ми продовжуємо нашу роботу. Наступне питання – проект Закону про внесення змін до статті 615 Кримінального процесуального кодексу щодо забезпечення своєчасного судового розгляду в умовах воєнного стану.
Пропонований проект рішення: запропонувати головному Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності рекомендувати Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу.
Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
Третє питання – Закон про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України (реєстраційний номер 0371), внесений Президентом.
Пропозиція рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва рекомендувати даний законопроект за основу. Це ратифікація. А чому ми не пропонуємо і в цілому? Хоча, в принципі, ратифікація...
БРАГАР Є.В. Вона тільки за основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
БРАГАР Є.В. Я не знаю чи має давати наш комітет висновок взагалі на ратифікації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо. Тобто це... оскільки ми як другий комітет значимося в переліку, тому це теж позитив. Тому в даному випадку, хто за такий проект рішення, прошу голосувати.
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.
Наступний проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про повну загальну середню освіту" (номер 15082). Пропозиція запропонувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект за основу. Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, утримались – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І п'яте питання про проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Федеральною Радою Швейцарії (01348), внесений Кабінетом Міністрів. Знову ж таки за основу...
БРАГАР Є.В. Вибачаюсь, 0348.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, для протоколу важливо, 0348. Рекомендація профільному Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва прийняти за основу та рекомендувати прийняти за основу та в цілому. Чи будуть інші пропозиції?
БРАГАР Є.В. Не буде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу голосувати. Хто – за?
БРАГАР Є.В. За – 2, проти – 0, відсутній – 1.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у нас питання в "Різному"?
БРАГАР Є.В. Немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді дуже дякую за роботу, поспішаємо до роботи в залі. Сподіваємося на плідну роботу.