Онлайн-насильство щодо журналісток: загроза свободі слова та інформаційного простору України
13 грудня 2024, 16:52
Журналістки дедалі частіше стають мішенню для агресивних та ненависницьких висловлювань онлайн. Особливо це проявляється у коментарях до матеріалів, які висвітлюють важливі суспільні теми, зокрема російську збройну агресію проти УкраїниЗгідно з дослідженням команди ТЕКСТИ.org.ua, було проаналізовано 285 тисяч коментарів під 2300 відео з 15 YouTube-каналів. 9% коментарів містили щонайменше один вид гендерно зумовленого онлайн-насильства: сексизм, мову ненависті, погрози фізичним насильством чи мізогінію.
Ліза Кузьменко, голова ГО "Жінки в медіа" та членкиня Громадської ради Комітету, наголошує:
“Ці цифри викликають серйозне занепокоєння. 81% українських журналісток стикалися з різними проявами онлайн-насильства. Гендерно зумовлена агресія підриває не лише їхню професійну діяльність, а й право суспільства на об'єктивну та неупереджену інформацію”.
Онлайн-насильство є не лише моральною загрозою, а й сприяє дискредитації професійної діяльності жінок у медіа. Небезпечні коментарі часто залишаються поза модерацією навіть на платформах із жорсткими політиками, як-от YouTube. Причини — недосконалість алгоритмів модерації або недостатнє врахування особливостей української мови.
Гендерно зумовлений тролінг, мова ненависті, погрози, мізогінія — усе це потребує системної протидії.
Що можна зробити, щоб захистити себе від онлайн-насильства?
- Фіксуйте випадки онлайн-насильства.
- Зберігайте скріншоти або інші докази, щоб мати змогу звернутися доправоохоронних органів.
- Повідомляйте про агресивні коментарі.
- Використовуйте інструменти модерації платформ, як-от скарги чи блокуванняоблікових записів.
- Обмежуйте доступ до особистої інформації.
- Звертайтеся до спеціалізованих організацій чи спільнот, які допомагають постраждалим від онлайн-насильства.
- Співпрацюйте з платформами. Закликайте їх до покращення модерації та захисту користувачів.
Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова рекомендує не залишатися сам на сам із цією проблемою. Держава, громадські організації та платформи повинні спільно працювати для створення безпечного інформаційного простору.
Деталі дослідження та його методологію можна знайти тут.