СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова

 

14 липня 2021 року

 

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, кворум у нас є. Засідання комітету оголошую відкритим.

Сьогодні у нас в порядку денному сім питань. В  "Різному" я просив би погодити, присутня в нас на засіданні, до речі, наша колега, заступник голови Комісії з питань свободи слова і регламенту, там більші і ширші повноваження, Одеської обласної ради, пані Таміла, будь ласка. Вона хоче звернутись до нас з проханням підтримати їх звернення до Президента і Кабінету Міністрів, будемо до Офісу Президента, щодо пояснень відповідного указу, щодо пояснень окремих пунктів виконання Указу Президента України про Центр протидії дезінформації. Просто уточнимо там окремі питання і просять, щоб їм пояснили, як його виконувати, в який спосіб, тому що є відповідна стурбованість журналістів. Не заперечуєте? Я його зачитаю і потім приймемо рішення. Дякую.

Тоді хто за затвердження порядку денного?

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 5, утримались – 0, проти – 0.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Питання перше. Про звернення директора Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон" пана Павленка щодо нападу, який мав місце,  на операторів телеканалів "ОТВ"  та "D1", який стався 2 липня 2021 року в місті  Дніпро.

У нас присутні по першому питанню: пан Дударець Руслан Миколайович, заступник начальника  Головного слідчого управління, будь ласка, прошу вас, Булавка  Галина Іллівна, директор товариства з обмеженою відповідальністю ТРК "Нова" телеканалу "ОТВ", Павленко Микола Іванович, директор Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон", телеканал  "D1" і Зеленська Ліна, представник Приватного підприємства "Телерадіокомпанія "Регіон". У нас встановлений для таких випадків регламент. До речі, "Муніципальна варта" у нас представлена?

КОЗЛОВ М.В. На жаль, ні.

ШУФРИЧ Н.І. Представники міськради в нас представлені?

КОЗЛОВ М.В.  Вони обіцяли зателефонувати і  сказати, хто буде, але…

ШУФРИЧ Н.І. Тобто вони повідомлені і не присутні.

КОЗЛОВ М.В. Лист офіційно був надісланий на Філатова.

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Їхня відповідь, що вони там визначаються з кандидатурою в нас є?

КОЗЛОВ М.В. На жаль, ні. Вони в телефонному режимі…

ШУФРИЧ Н.І. Але ви спілкувались, в разі необхідності ви зможете підтвердити час спілкування. Так?

КОЗЛОВ М.В. Обов'язково. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Шановні колеги, враховуючи, що ми забезпечуємо можливість бути присутніми другій стороні, її немає, пропоную наступне: по 2 хвилини  представникам, відносно яких відбувся, на жаль, напад і потім 3 хвилини представнику Міністерства внутрішніх справ. Не проти? Дякую. Регламент затверджено. Пане Сергію, наш секретар, прошу його зафіксувати і забезпечити.

Хто першим виступить?

ПАВЛЕНКО М.І.  Дозвольте, я?

ШУФРИЧ Н.І. Руслане Миколайовичу, будь ласка. Ой, вибачте, Микола Іванович.

ПАВЛЕНКО М.І. Шановний Несторе Івановичу! Шановні члени комітету! Ми дуже вдячні, що ви нас запросили, вдячні, що ви відгукнулися. Це для нас підтримка серйозна. Я коротко буквально скажу, в чому суть наших вимог, прохань. Ну, описали ситуацію. 2 липня сталось так. Ну звичайна ситуація, конфлікт там: щось зносили, щось не зносили, біг-борди і таке інше. Тобто звичайна ситуація, яка відбувається часто.

Нас повідомили містяни і депутати міськради, що відбуваються сутички між представниками "Муніципальної варти" (це організація міськради, охоронна структура) і людьми, які захищали там ці бігборди.

Ми вислали згідно наказу нашого, це як положено, оператора, досвідчену людину - Сергія Файзуліна. Він працював до цього у групі телеканалу "1+1" на кореспондентському пункті, досвідчений, він знає, він ніколи не буде лізти, не буде провокувати, він просто нормально знімав. Прибула і група телеканалу "ОТВ" туди. І ви знаєте, що у нас? Я не просто жалітися приїхав, просто сталася така річ, чому ми і звертаємось. На якомусь етапі… Ми поїхали туди абсолютно переконані, що нас захищають. Нам казали: "Чого ви охоронців не взяли?" Так як же нам охоронців брати, міліція там, вірніше, поліція там присутня, присутня "Муніципальна варта" – всі за наші податки утримуються. То яку ж ще охорону туди посилати з журналістами? Є ж охорона.

Але на якомусь етапі сталося так (і з документів це видно, з відеодокументів), що ніби по команді (це я кажу, ніби, це слідство має встановити) почали бити нашого оператора, штовхнули його в спину, повалили на землю, били ногами і гризли, кусали, били ту відеокамеру, щоб знищити…

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, у нас встановлений регламент, подія загальновідома. 

ПАВЛЕНКО М.І. Ну все, так, це ж мене "завело".

ШУФРИЧ Н.І. Ми її добре вивчили, принаймні ми знаємо, про що йдеться.

З вашого дозволу, хто буде наступний?

 

ПАВЛЕНКО М.І. От Галина Іллівна, прошу добавити.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, Галина Іллівна. Додатково. Тобто не говорячи про обставини, вони нам відомі.

БУЛАВКА Г.І. Шановний Несторе Івановичу, шановні члени комітету, шановні депутати, народні.

ШУФРИЧ Н.І. Члени комітету і народні депутати – одне і те ж.

БУЛАВКА Г.І. Слідство на сьогодні ведеться дуже повільно. На сьогодні, через 12 днів, а вже повних 14 днів, затримані тільки виконавці – 5 осіб з "Муніципальної варти", структури, яка підпорядковується міському голові, міській раді, комунальне підприємство. Хоч їх була значно більша кількість. І це є не відео, на всіх матеріалах, які ми вам надали і надали по всій Україні і, мабуть, і далі. Не допитані організатори. Організатори – це керівники трьох комунальних підприємств міської ради, які були в гущі цих подій, і на відео видно, як вони координували цю роботу.

Ви знаєте, ми просимо взяти на контроль, просимо, щоб  і органи внутрішніх справ, і прокуратура дуже швидко розслідувала, бо всі факти є, всі дані є, тільки повинно слідство працювати мобільно, виважено і законно - саме головне. Це якщо говорити на рівні державному, а якщо говорити на людському рівні, то журналісти віком від 20 до 25 років у нас на телеканалі і ці діти починають тільки свій шлях: і трудовий, і професійний, і життєвий шлях. Вони висвітлюють кожного дня діяльність влади взагалі, і в тому числі міської влади, і висвітлюють позитивно, майже 300 сюжетів ми тільки видали. І вони не розуміють, чому влада, яку вони презентують, висвітлюють, працівники структури влади в один із днів їх просто жорстоко побили, фізично і морально принизили їхню гідність. Які мені слова підібрати...

ШУФРИЧ Н.І. Пані Галино, я вибачаюсь.

БУЛАВКА Г.І. Я на сьогодні  не знаю таких слів.

ШУФРИЧ Н.І. Ми переходимо в емоції. Повірте...

БУЛАВКА Г.І. Добре.

ШУФРИЧ Н.І. Я думаю, ви не будете підозрювати членів...

БУЛАВКА Г.І. Несторе Івановичу, я хочу ще добавити, що ця ж тенденція не закінчилась. 2-го числа це було побиття, 9-11 липня знову зрізали борди  в місті Дніпрі комунальні підприємства і знову "Муніципальна варта" діяла, перевищуючи свої повноваження, а міліція не виконувала зовсім своїх повноважень.

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, пані Галино, 9-11 липня напади на журналістів  були?

БУЛАВКА Г.І. Що-що?

ШУФРИЧ Н.І. Були факти нападу 9-11 липня на журналістів?

БУЛАВКА Г.І. Так, наші журналісти подали заяви до міліції.

ШУФРИЧ Н.І. Ви знову подали?

БУЛАВКА Г.І. Ні, не нападу, фізичне перешкоджання діяльності.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто вам перешкоджали в можливості висвітлення позиції.

БУЛАВКА Г.І. І ми зафіксували в міліції, але вони зовсім не розслідують це. Тенденція, розумієте,  це не кінець.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Галино, я думаю тенденція нашого реагування має бути прийнятною, тому що вже, якщо не помиляюсь, 2 липня я реагував особисто і інформація була відома  всім членам Комітету з питань свободи слова. Тому вас і запросили  і я не можу відмовити у слові  пані Зеленській Ліні.

Пані Ліно, будь ласка.

ЗЕЛЕНСЬКА Л. Добрий день, шановні члени комітету, Несторе Івановичу, від імені телеканалу і всього колективу  дякуємо вам за підтримку і вам, Несторе Івановичу, особисто, що ви блискавично відреагували і 3 липня зранку приєднались до прямого ефіру на каналі. Спасибі.

Я хочу сказати, що нас підтримала журналістська спільнота, проявивши солідарність, адвокати, юристи, і ми написали листи, звернулись до міжнародних організацій, міжнародного інституту з безпеки інформаційних каналів в Лондоні, Європейського Союзу,  телерадіомовлення в Женеві, Ради Європи, Європейської федерації журналістів, багато міжнародних організацій. Сподіваємось на зустріч і на розмову.

Підсумовуючи, я не хочу забирати ваш час, ми сподіваємось, що ви сприятимете об’єктивному і неупередженому розслідуванню цього злочину, скоєному проти журналіста телеканалу Сергія Файзуліна, і загалом сприятимете створенню безпечних умов для роботи працівників засобів масової інформації у Дніпрі і в Україні зокрема.

БУЛАВКА Г.І. Несторе Івановичу, дозвольте мені ще одне питання сказати. Розумієте, оці  комунальні підприємства "Муніципальна варта", це ж не тільки в Дніпрі вони, але в Дніпрі показали свою діяльність.

ШУФРИЧ Н.І. Не тільки в Дніпрі. Ми стикнулись з цим в Одесі, там питання врегульоване.                

БУЛАВКА Г.І. Не може бути структура, силова структура підпорядкована міській владі, тільки державній, зверніть на це увагу. Це біда буде, це вже біда.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пані Галино.

З вашого дозволу, прошу до слова Руслана Миколайовича, заступника начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ.

ДУДАРЕЦЬ Р.М. Дякую, Несторе Івановичу, члени комітету. Щодо подій, які мали місце 2 липня поточного року в місті Дніпро під час демонтажу біг-борду на проспекті Пушкіна. За даними подіями було відкрито 3 кримінальних провадження - за частиною третьою статті 296 і частиною другою 345-прим.1 і частиною першою статті 382.

В день, коли відбувались події, в порядку статті 208 КПК України було затримано 5 осіб, з них 3 представники комунального підприємства "Муніципальна варта", на наступний день їм було повідомлено про підозру, яка була погоджена з процесуальним прокурором по 296-й, частині третій. І Бабушкінським районним судом міста Дніпра було обрано запобіжний захід: чотирьом - цілодобовий домашній арешт, п'ятому - нічний домашній арешт.

12 липня до Центральної окружної прокуратури міста Дніпра направлено нову підозру - по 345-прим.1 - про оголошення трьом працівникам "Муніципальної варти" ще однієї підозри в іншому провадженні. Наразі процесуальний прокурор ще не погодив, підозра не вручена. І говорити, що ми не відреагували: особи були затримані день у день.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Руслане, я підтверджую. Я мав розмову з заступником міністра внутрішніх справ паном Геращенком Антоном відразу, як це відбулося, як ми отримали інформацію, мені зразу було повідомлено, що  п'ятеро затримані і порушено 3 кримінальні справи. Тобто, пані Галино,  я розумію, не завжди ми задоволені, як швидко проходить слідство, але є процесуальні норми. Ви бачите, підозра була висунута вже на наступний день. Я хочу вам сказати, що це доволі оперативне реагування. Так, об'єктивності заради.

Єдине, ви можете зараз звернутись до прокуратури обласної, ми вам в цьому  можемо допомогти, підтримати відповідне реагування щодо якомога швидшої підготовки і передачі відповідних підозр, щоб вони вже були передані в суд як звинувачення. Це будь ласка. Але, знову-таки, мають бути витримані всі процесуальні норми, і ми будемо чекати рішення прокуратури щодо трьох інших підозр, на яких наполягає поліція.

Шановні, я думаю, що в даному випадку у мене не виникає поки питань. А  під час слідства слідство має встановити не тільки виконавців, а й замовників. І в листі-зверненні до міністра внутрішніх справ, який я буду пропонувати прийняти за підсумками нашої зустрічі, з одного боку, якщо ви не заперечуєте, ми відмітимо оперативність реагування представників Міністерства внутрішніх справ, а з іншого боку - ми відмітимо вашу стурбованість щодо можливого уникнення притягнення до відповідальності замовників. Така наша позиція у вас буде  сприйматися?

(Загальна дискусія)

 ШУФРИЧ Н.І. Пані Галино, ну я ж конкретно говорю про те, що ми висловимо, я буду пропонувати висловити занепокоєння з приводу можливого уникнення відповідальності організаторів-замовників, які брали участь безпосередньо в акції тиску і нападу на журналістів. Тобто, з одного боку, ми відмітимо оперативне реагування поліції, з іншого боку, ми висловимо стурбованість і попросимо взяти під контроль розслідування щодо притягнення до відповідальності організаторів та замовників. Не проти? Таке наше рішення вас задовольнить?

А зараз передаю слово колегам, якщо є необхідність. Будь ласка.

ЦИБА Т.В. А можна суто уточнююче запитання? Ну, я підтримую пропозицію Нестора Івановича. А от ви самі по собі, в чому сутність конфлікту відбулась, ну як би, чому вони почали так робити? Що це було?

ПАВЛЕНКО М.І. Я вам скажу, оце нас, власне, і турбує, тому що, розумієте, конфлікт має якесь підґрунтя, правильно?

ЦИБА Т.В. Так.

ПАВЛЕНКО М.І. Хтось провокує, хтось ні, і тоді виникають якісь проблеми. Тут (ми дивилися і вивчали це відео) все пройшло миттєво і одночасно. Напад було здійснено великою групою. Таке враження, що хтось дав команду, почали бити телеоператора, журналіста нашого Файзуліна, а також журналістів і каналу "ОТВ", одночасно буквально, розумієте? Так не буває. Тому що ті журналісти "ОТВ", вони навіть не встигли щось там зняти.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вони тільки прийшли і не перейшли навіть до місця події.

ПАВЛЕНКО М.І. Ось що нас…

 

ЦИБА Т.В. Що, там, не можна було знімати ці борди чи що?

ПАВЛЕНКО М.І. Та можна було все, працювали, спокійно вже закінчували роботу. Оце нас хвилює. Чому так сталося?

ЦИБА Т.В. Умовно кажучи, це взагалі як хуліганство на пустому місці, так? Тобто вони сиділи, а прийшли…

ПАВЛЕНКО М.І. Ну, так не буває.

ЦИБА Т.В. Ні, я розумію, що не буває. Я маю на увазі, що немає очевидного мотиву.

ПАВЛЕНКО М.І. Провокаційного не було ніякого.

(Загальна дискусія)

БРАГАР Є.В. Я як народний депутат України досить скептично ставлюся до самого явища існування "Муніципальної варти". А зважаючи, що досить часто "муніципальні варти" в різних містах України становлять приватні армії місцевих еліт, вони користуються повністю правами правоохоронців, але де-факто виконують досить часто різні замовлення, як ми бачимо саме в цьому випадку.

Відповідно, колеги, я би вам рекомендував задуматися щодо самої доцільності і чи не зробила Верховна Рада України, коли прийняла Закон України "Про муніципальну варту", величезну помилку та відкрила "скриньку Пандори".

Щодо даної ситуації, я  рекомендував би двом телеканалам звернутись, крім заяви до поліції, ще звернутись до "Муніципальної варти" з господарським позовом, оскільки, наскільки мені відомо, ви понесли досить серйозні фінансові втрати, оскільки одна телевізійна камера коштує приблизно, як досить непоганий потриманий автомобіль. Тому раджу вам цією можливістю скористатися.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую за пораду, пане Євгене.

Пане Сергію.

 

ШВЕЦЬ С.Ф. Друзі, дві репліки. Перша. Ситуація прозора і зрозуміла. Само собою, я підтримую пропозицію голови комітету – раз.

Друге. У  мене до вас, друзі, пропозиція. Робота журналіста і, тим паче, репортера, а в даному випадку я не роблю різниці між журналістом і телеоператором (до речі, з Файзуліним я знайомий особисто свого часу), вона поєднана з ризиком, ну, за замовчуванням. Але у мене до вас пропозиція і прохання: проведіть роботу зі своїм колективом творчим, інструктажну роботу, щоб вони уникали загроз. Уникали. Я сам потрапляв в подібного роду ситуації і я знаю, яким чином можна цього уникати. Файзулін – досвідчена людина. А ви згадали, що у вас чимало недосвідчених людей. Вони всі захоплені своєю роботою, я прекрасно їх розумію. Але інструктуйте їх, будь ласка, і середню ланку вашого керівництва, редактуру, випускових інструктуйте, щоб вони їх інструктували перед виїздами з редакційними завданнями, як їм (і що) уникати загроз для свого здоров'я і життя. Будь ласка, це така моя пропозиція і прохання.

Дякую.           

БУЛАВКА Г.І.   (Без мікрофону)…. Але ми завжди інструктуємо. І наша група навіть не підійшла до місця події, вона тільки вийшла з машини. Ви розумієте?

ШВЕЦЬ С.Ф. Я розумію. Я розумію, але, тим не менше, просто не забувайте, тому що це щоденна практика має бути.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане Сергію. Всі розуміють логічність вашої стурбованості і ваших рекомендацій.

Враховуючи все, що ми почули, вношу запропоновану мною пропозицію на голосування, тобто звернутися до міністра внутрішніх справ  взяти під контроль перебіг кримінального провадження, при цьому вказати на оперативність…

ШВЕЦЬ С.Ф. Відзначити.

ШУФРИЧ Н.І. Відзначити оперативність реагування представників місцевої поліції і стурбованість представників згаданих ЗМІ щодо підозри  можливого уникнення від відповідальності замовників та організаторів.

Шановні колеги, ставлю відповідне питання на голосування. Хто - за?    

ШВЕЦЬ С.Ф. П'ять – за. Утримались? Проти? Одноголосно.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, рішення прийнято одноголосно. Дякую всім. Окрема подяка Руслану Миколайовичу.

ПАВЛЕНКО М.І.  Спасибі.   

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Запрошую до слова в другому питанні денному про стан журналістики в Автономній Республіці Крим. Нам буде доповідати пані Циба.

У нас присутні сьогодні: пані Свиридова Дар'я Олександрівна – Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим та керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя пан Поночовний Ігор Миколайович. Будь ласка.

ЦИБА Т.В. Колеги, ну, я насправді дуже вдячна, що ми взялися розглянути це питання. Воно виникло через те, що до мене прийшов лист і ми поспілкувалися особисто з паном Кориневичем, це представник Офісу Президента в Криму. Ми говорили про те, що, ну, як би, стан журналістики в окупованому Криму, на жаль, викликає занепокоєння. І ми всі, як би, про це розуміємо, але я подумала, що це дійсно дуже важливо, щоб ми ще й заслухали людей, які знають статистику по цьому і можуть нам про це розказати детальніше і те, щоб ми з боку комітету підтримали їх пропозиції і рекомендації. І тому я не буду зараз забирати час. Прошу дати представникам, вони самі розкажуть в доповіді.

ШУФРИЧ Н.І. З вашого дозволу я запропоную… Скільки часу ви просите? Скільки? 5, добре? І пан прокурор…

 

СВИРИДОВА Д.О. Аналогічно.

ШУФРИЧ Н.І. Аналогічно, 5 хвилин. Добре.

Будь ласка.

СВИРИДОВА Д.О. Дякую дуже. Дар'я Свиридова, заступниця Постійного Представника Президента в Криму. Ну, по-перше, хочу вам подякувати, комітету, що насправді цьому важливому, вкрай важливому питанню захисту прав і свободи слова журналістів на окупованих територіях приділено увагу. Дійсно, за 7 років окупації, на жаль, ми можемо доволі довго приводити страшні цифри порушень свободи слова на цій окупованій території. І представництво, власне, направить в комітет детальну статистику і звіти неурядових організацій. Я би хотіла навести буквально декілька  цифр. Власне, коли почалась окупація в лютому 2014 року Криму, одним із основних способів захоплення цих територій, крім військового, було захоплення інформаційного простору. І власне, метою окупаційних сил і збройних сил Російської Федерації було в тому числі перешкоджання діяльності всіх незалежних ЗМІ на цій території і незалежних журналістів.

За роки окупації, власне, територію Криму залишили понад 100 незалежних журналістів, понад 10 українських редакцій ЗМІ. Частина з них сьогодні продовжує свою роботу на підконтрольній Україні території, частина була вимушена загалом припинити  свою діяльність. Власне, серед видів переслідувань, з якими стикаються журналісти, що все ще намагаються працювати на цій території, є в тому числі питання політично вмотивованого переслідування і позбавлення волі таких журналістів, наразі сьогодні ми маємо 11 журналістів, серед яких і громадські журналісти, як нове явище на окупованій території, коли професійні журналісти не можуть здійснювати свою діяльність, їх роботу фактично виконують так звані громадські журналісти, про що зазначено вже не в одній резолюції Генеральної асамблеї ООН про такий феномен в Криму. І власне, 11 таких журналістів сьогодні позбавлено свободи саме через свою професійну діяльність на території тимчасово окупованого Криму. Серед них зокрема серед останніх арештів: журналіст радіо "Свобода", редакції "Крим. Реалії" Владислав Єсипенко, серед них такі журналісти кримськотатарські як Сервер Мустафієв, Ремзі Бекіров і багато інших, які, власне, здійснювали свою діяльність на окупованій території.

Крім того, власне, журналісти стикаються із такими заборонами, як заборона в'їзду просто на цю територію. Так, серед найбільш кричущих, мабуть, останніх випадків це заборона одному з журналістів українських Тарасу Ібрагімову в'їзду на  територію Криму у зв'язку з його професійною діяльністю на 34 роки. Тому, на жаль, ми констатуємо те, що і свобода слова, і взагалі діяльність журналістів на цій території винищена.

Серед рекомендацій і звернень до вас зокрема, в тому числі  в рамках і парламентського контролю, хотілося б зазначити, що в цьому році нарешті на Раді нацбезпеки і оборони було прийнято  Стратегію деокупації і реінтеграції Криму. Наразі Кабінетом Міністрів розробляється план заходів на реалізацію цієї стратегії. Зокрема великим блоком у Стратегії приділено  увагу питанням інформаційної політики і питанням захисту і підтримки діяльності зокрема і редакцій, які виїхали з  окупованих територій і продовжують свою діяльність і готують контент про Крим для всієї території України і про те, що відбувається в Україні, для мешканців наших територій окупованих. І підтримка таких редакцій зокрема серед іншого є вкрай важливою і мала   б   були    врахована   в  плані  до  Стратегії    деокупації,     який  наразі розробляється.

Крім того, вже давно на уряді постає питання  спрощення в'їзду іноземних журналістів на територію окупованого Криму, бо наразі, як я вже сказала, знищена журналістика в Криму, але, на жаль, Україна встановила доволі складну систему дозволів в’їзду на окуповану територію для незалежних іноземних журналістів, які  були б готові приїжджати туди і готувати репортажі. Ми давно закликаємо уряд спростити цю систему з дозвільної на повідомчу, і нам здається, це має бути теж одним із пунктів і задач плану в рамках стратегії деокупації і реінтеграції,  і нам здається, що це було б важливо, якби і ваш комітет зокрема взяв би на себе, скажімо так, таку підтримку з точки  зору парламентського контролю над включенням подібних заходів в план реалізації Стратегії, над їх подальшим виконанням.  Як я вже сказала, ми готові надіслати і статистику, і дані щодо  ситуації, а також наші детальні пропозиції офіційно на адресу комітету. 

Дякую дуже.

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, я пропозиції не бачу, я бачу тільки інформацію.

СВИРИДОВА Д.О. Дивіться, в інформації, в самому кінці, тут є пропозиції.

ШУФРИЧ Н.І. Бачу. Пане прокуроре, будь ласка.

ПОНОЧОВНИЙ І.М. Дякую за запрошення і за можливість обговорити досить важливу тему. Прокуратурою Автономної Республіки Крим і правоохоронними органами автономії розслідуються 22 кримінальних провадження за більш ніж 40 фактами порушення прав журналістів. До таких порушень відносяться постійні обшуки незаконні окупаційними правоохоронними органами, затримання журналістів. Найбільш масового характеру ці порушення мали на початку окупації, в 2014, в 2015 роках, коли всі незалежні українські та іноземні ЗМІ, які висвітлювали об’єктивну обстановку в Криму, зазнавали утисків як з боку окупаційних правоохоронних органів, так і з боку незаконних збройних формувань.

Серед тих осіб, яких нам вдалось установити і повідомити їм про підозри, це і судді так званих судів кримських окупаційних судів, 10 колишніх працівників Головного управління Служби безпеки в Автономній Республіці Крим, які перейшли на роботу до окупаційного ФСБ, і декілька учасників незаконного збройного формування "Самооборона Криму", які в принципі виконували всю чорнову роботу на півострові, пов’язану з переслідуванням як проукраїнського населення, так і журналістів.

До найбільш відомих фактів переслідування можна віднести  затримання і вирок відносно журналіста радіо "Свобода" Миколи Семени, який зробив пост про приналежність півострова Крим до України, за що був засуджений за посягання на територіальну цілісність Російської  Федерації і в подальшому після відбуття покарання був змушений покинути півострів. Це і незаконне затримання французького журналіста Давіда Ж..,  який працював на каналі "Плюс", який теж під час окупації в березні 2014 року затримувався представниками незаконного збройного формування, це і утиски багатьох журналістів кримськотатарського каналу АТR, постійні обшуки і затримання теж були. Журналісти центру журналістських розслідувань, такі як Ганна Андрієвська і Наталія Кокоріна, в яких теж проводились обшуки після окупації, які були затримані і змушені були виїхати на материкову частину України.

Останнім кричущим фактом є затримання Владислава Єсипенка, якого затримали не за його журналістську діяльність, а нібито за виготовлення і зберігання вибухових пристроїв. У нього знайшли одну гранату, і він затриманий, зараз перебуває в СІЗО. Декілька днів тому, 6-го липня, районний суд в Сімферополі продовжив йому запобіжний захід ще на півроку. Тобто особа вже досить тривалий час знаходиться абсолютно незаконно, ми розуміємо, в СІЗО. Наскільки відомо з позиції адвоката, доказів належності вказаного вибухового пристрою саме у Владислава Єсипенка немає, оскільки немає будь-яких слідів, відбитків пальців і так далі на даному пристрої. Але, тим не менше, для демонізації і для підтримання міфу про те, що українці в Криму можуть становити загрозу, використовуються всі проукраїнсько налаштовані громадяни. І Владислав Єсипенко, на жаль, став жертвою окупаційного режиму, окупаційних правоохоронних органів.

Загалом робота прокуратури побудована таким чином, що кожен факт будь-якого утиску, переслідування журналіста фіксується, незважаючи на те, чи це злочин був вчинений відносно журналіста, чи це було адміністративне правопорушення і так далі. Але кожен факт ми фіксуємо у відповідних кримінальних провадженнях, для того щоб ця інформація зберігалась на невизначений час, не була втрачена, і особи, які вчинили злочини відносно журналістів на території півострова Крим, обов'язково були притягнуті до відповідальності або заочно, або до реальної відповідальності після деокупації півострова.

Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую за надану інформацію.  

Я вивчив ваші пропозиції, вони доволі складні. Вони стосуються багатьох органів центральної влади. Дещо здивований, адже з іншого боку ви є підрозділом, структурним підрозділом Офісу Президента…

СВИРИДОВА Д.О. (Без мікрофону)  

ШУФРИЧ Н.І. Ну, давайте скажемо так, ви підпорядковані Офісу Президента, точніше, у нас всі представники, всі губернатори мають відповідну вертикаль комунікації. Все це, що ви нас просите, абсолютні повноваження Офісу Президента України. Вони можуть відреагувати. І трошки дивно, що ви звертаєтесь з відповідною інформацією і пропозиціями до нас, а не до Офісу Президента.

СВИРИДОВА Д.О. Скажімо так, те, що зроблено Президентом нарешті вперше, і це дуже важливо, я на цьому хочу ще раз наголосити, вперше за 7 років після окупації Криму, було прийнято Стратегію деокупації і реінтеграції, і, власне, в цій Стратегії, і це заслуга команди Офісу Президента, РНБО, зокрема, і наше представництво брало участь, включено величезний блок питань захисту свободи слова на цій території й інформаційної політики щодо реінтеграції окупованої території. Наразі пропозиції, які ми надіслали вам, ми, безумовно, працюємо з урядом, всі ці пропозиції стосуються в першу чергу дій з боку уряду, зокрема і в контексті підготовки плану реалізації Стратегії деокупації. І нам здається, що, крім іншого, звичайно, крім нашої важливої роботи, все ж таки як незалежна гілка влади парламент може здійснювати і парламентський контроль над такими важливими для нас всіх заходами, які стосуються захисту свободи слова на окупованій території.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Дар'я, я як людина, маюча певну практику і апаратної роботи, це виглядає приблизно так, що ви просите нас звернутись до Офісу Президента  відреагувати на ваші пропозиції. Наслідки приблизно, знаєте, які будуть? Закличуть вашого керівника, я так припускаю, і скажуть: "Что это вы через нашу голову куда-то пошли?"

СВИРИДОВА Д.О. Пане голово, абсолютно ми не просимо вас звернутися до Офісу Президента, ще раз зверну увагу, що наші пропозиції  стосуються виключно питань парламентського контролю і  роботи з урядом. Уряд, який має свої повноваження щодо тих питань, які нами викладені, ми за своїм треком безумовно працюємо з цими питаннями, але ще раз наголошую: незалежний трек парламентського контролю, на наш погляд, є вкрай важливим і ми дуже раді, що нарешті через 7 років відповідний профільний комітет із захисту свободи слова теж звернув увагу на це питання.

Звичайно, ми як працювали, так і будемо продовжувати працювати з цими питанням  незалежно, звичайно, від рішення комітету, але нам здається, ще раз, що на посилення нашої спільної роботи позиція парламенту була б теж вкрай важливою, особливо в контексті саміту Кримської платформи, який просувається. І ми знаємо, що в рамках парламенту у нас є і міжфракційне об'єднання "Кримська платформа", яке так само працює з треком захисту прав людини в контексті окупації Криму. Нам здається, звернути увагу на питання свободи слова в Криму було б вкрай важливо.

Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Дар'я, тут значна частина ваших рекомендацій стосується роботи і координації з боку Міністерства закордонних справ. А це вже пряма, скажемо так, зона відповідальності Президента України. Ви переконані, що нам треба звертатись, тобто ми маємо грамотно звертатись або безпосередньо до міністра..?

СВИРИДОВА Д.О. Значна кількість рекомендацій стосується роботи  не Міністерства закордонних справ, а зокрема, наприклад, Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, Міністерства культури.

ШУФРИЧ Н.І. Ні, я ж сказав, значна частина стосується щодо  координації в міжнародних інститутах. Це Міністерство закордонних справ. І в даному випадку…

Ну добре, пані Тетяно, дозвольте вашу пропозицію почути з приводу цього.      

ЦИБА Т.В. Вибачте, будь ласка. Дивіться, я думаю, що ми можемо не те щоб звернутися, щоб вони виконували, а повідомити, зробити у вигляді заяви, що ми заслухали доповідь, ми дійсно дуже стурбовані станом свободи слова  на окупованому півострові. І ми звертаємо увагу всіх причетних, давайте якби більше  уваги приділимо тим рекомендаціям, які надані. Тобто наше питання в тому, щоб ми солідаризувалися. Звісно, ми не можемо працювати замість міністерства будь-якого, бо й немає тих повноважень…

СВИРИДОВА Д.О.  Звичайно, абсолютно підтримую. Більш того, пане головуючий, хотіла б звернути увагу, що насправді сам факт розгляду такого питання і, наприклад, звернення уваги на засудження і переслідування, наприклад, журналіста пана Владислава Єсипенка, журналіста українського радіо "Свобода", затриманого кілька місяців тому, сам факт публічної підтримки з боку українських парламентарів є  вкрай важливим, і дуже часто саме інформація про такі переслідування і публічність позиції влади є чи не єдиним захистом для таких осіб. Пан Єсипенко, до прикладу,  піддавався тортурам тривалий час, поки громадські активісти, представники органів державної влади України, не вивели це питання в паблік, не звернулись до міжнародних організацій. І тільки після цього, наприклад, катування припинилися.

Станом на сьогодні, якщо буде підтримка засудження переслідувань наших журналістів на окупованій території і загалом увага до цього питання з боку комітету, навіть це нам здається вкрай важливим для захисту свободи слова.

ШУФРИЧ Н.І. Тоді, якщо я правильно зрозумів, пані Тетяна пропонує  звернення до Кабінету Міністрів України і Міністерства закордонних справ.

Це має бути, мабуть, окремо. 

ЦИБА Т.В. А може, буде навіть просто заява комітету. Заява,  плюс звернення, тобто ми заявляємо, що ми стурбовані тим, що факти, викладені і почуті на комітеті, дійсно викликають занепокоєння і тому ми звертаємось до Кабінету Міністрів, тут ви абсолютно праві, з проханням посилити свою роботу, інформувати ...

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Я тоді, шановні колеги, відповідну пропозицію ставлю на голосування. Будь ласка, Сергію Федоровичу.

ШВЕЦЬ С.Ф. Дякую, Несторе Івановичу. 

Друзі, знову ж таки, як і попередня історія, це питання прозоре. В мене не викликає жодного сумніву та інформація, яку ми отримали від наших гостей, більше того, я особисто стикався з проблемами роботи журналістів в окупованому Криму від самого початку, не кажучи вже про те, що мені розповідав той же Айдер Муждабаєв  і решта, я особисто знайомий з Колею Семеною, поважним, старим вже журналістом авторитетним. Ця проблематики прозора.

Відповідно я цілковито підтримую, по-перше, позицію, те, що нам запропоновано, підтримати  і те про що говорить пані Тетяна Циба. Мені здається, з іншого боку світ цілковито розділяє підхід Нестора Івановича в раціональному, тобто в раціональних якихось рішеннях. В тому, що ви говорите, тут  солідаризація важлива, але нам би правильно входити в раціональні якісь  рішення, предметні я маю на увазі.

Дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Тобто моя пропозиція була би звернутись безпосередньо з тих питань, які ви підняли, і тим самим взяти під контроль виконання нашого доручення. Якщо це не сприймається, ми тоді будемо, я ставлю на голосування пропозицію пані Тетяни, я за більш жорстке реагування, але воно би вас підставило відверто скажу, тому що  ми тоді змушені звернутись до Офісу Президента як незалежна гілка влади, до Кабінету Міністрів України і до Міністерства закордонних справ. Вибачте, тут багато підрозділів, вони підзвітні Офісу Президента.

Тому давайте, я не заперечую. Пані Тетяно, я ставлю вашу пропозицію як першу. Якщо вона пройде, то пройде, якщо ні, то я запропоную свою. Ставлю на голосування пропозицію пані Тетяни. Хто за, прошу підтримати.

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 4. Проти? Утримався - 1.

ШУФРИЧ Н.І. Хотів би я підтримати більш жорстко, але колеги виявились більш демократичними...

(Вимкнено мікрофон)

ШУФРИЧ Н.І. Зараз чесно мені сказали, що це питання не може бути розглянуте із-за таймінгу. Я сприйняв це як реальність. Єдине тоді, якщо ви не проти, ми будемо другим комітетом по цьому питанню, ми тоді приймемо рішення, що ми його підтримуємо.

Ставлю відповідний законопроект на підтримку. Я подякував, до речі, під стенограму за оперативну співпрацю з регламентним комітетом. 

Ставлю відповідно питання на голосування. Хто за те, щоб прийняти цей законопроект в першому читанні і в цілому як закон зразу? Він простий.

ШВЕЦЬ С.Ф. За – п'ятеро.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

(Мікрофон вимкнено) …затверджуємо? Прошу затвердити. Хто – за?

ШВЕЦЬ С.Ф. За – п'ять. Утримались?

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

За затвердження розкладу засідань комітету Верховної Ради. Хто – за?

ШВЕЦЬ С.Ф. П'ять. Утримались? Нуль.

ШУФРИЧ Н.І. Про розклад засідань Комітету з питань свободи слова на вересень 2021 року.

ШВЕЦЬ С.Ф. П'ять – за. Проти? Утримались? Нуль.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Шановні колеги, ви запустили, я просив, рішення "А"?  Ну тоді я вже зачитаю, тому що, я так розумію, два наших члени не ознайомлені. Пані Таміло, прошу вас. Представтесь, будь ласка, для стенограми.   

АФАНАСЬЄВА Т.В.  (Без мікрофону)

ШУФРИЧ Н.І. Я вибачаюсь, ви будете російською мовою? Якщо не заперечують… Немає заперечень. Будь ласка.

АФАНАСЬЄВА Т.В.  Я вдячна.

Одесский областной совет обратился к Кабинету Министров, к Президенту относительно Центра противодействия дезинформации. В мае СНБО принял решении о создании такого центра, создал положения. К нам обратились порядка 50 журналистов одесского региона с просьбой о том, чтобы СНБО расшифровал эти положения. То есть, в принципе, мы обращаемся с тем, чтобы объяснить, каким образом будут закрываться каналы либо приостанавливаться деятельность, либо телеграмм-каналы, то есть там достаточно такой большой спектр работы. И областной совет поддержал большинством голосов, в том числе и фракция "Слуги народа", и "Европейская Солидарность".

Поэтому мы обращаемся, если можно, к вам, чтобы также поддержать наше обращение и также обратиться в СНБО с такой просьбой, если можно. Потому что центр – это достаточно серьезно, это достаточно большая работа на всю страну для многих, в том числе телеграмм-каналов, чтобы мы понимали, как это будет происходить процедурно.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Пані Таміло, я з вашого дозволу зачитаю. Це вже рішення обласної ради: "Звернення депутатів Одеської обласної ради до Президента України та Кабінету Міністрів України з приводу відомого Указу Президента щодо створення Центру протидії дезінформації".

Я преамбулу опускатиму, тому що тут іде перелік всіх нормативних актів, на підставі яких це було зроблено. І зокрема, на що звертають увагу наші колеги - депутати Одеської обласної ради?

"Проте згадані заходи породжують занепокоєння журналістів щодо можливості роботи цього інституту як контролювального органу, який замінить собою цензуру та стане важелем тиску на медіа і лідерів думки. Журналісти стурбовані тим (я вибачаюсь, це вже рішення обласної ради, це не приватна думка когось із журналістів), журналісти стурбовані тим, що загрозою для забезпечення права кожного на свободу вираження поглядів, яке передбачає свободу дотримання своїх поглядів, одержання і передавання інформації та ідей без втручання органів державної влади, є такі підстави.

Завдання та функції Центру протидії дезінформації в офіційному Положенні про його діяльність описані досить не конкретизовано. Заходи, що вводять обмеження, повинні бути недвозначними та не давати можливість для різних тлумачень, натомість під зазначене визначення підходить безліч понять. Широкій громадськості не представлена методологія викриття фейків, пропаганди та дезінформації, а також чек-лист контраргументів Центру протидії дезінформації. Незрозуміло, за яким принципом Центр протидії дезінформації буде оголошувати будь-яку інформацію недостовірною.

Сфери нацбезпеки, які входять в зону інтересів Центру протидії дезінформації, повністю відповідають темам найгучніших журналістських розслідувань про корупцію в органах влади. Це військова сфера, боротьба зі злочинністю, інфраструктура, охорона здоров’я та інше. Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практик Європейського Союзу з прав людини визначає, що в певних випадках держава має право втручатися в свободу слова і обмежувати її. Однак вищенаведені та інші нез’ясовані моменти не виключають ризик можливості недобросовісного використання матеріалів Центру протидії дезінформації, що унеможливить вираження журналістами виключно об’єктивної, достовірної та всесторонньої інформації.

У рейтингу свободи слова за 2021 рік, складеному міжнародною неурядовою організацією "Репортери без кордонів",  Україна займає 97 місце із 180 можливих, що є найгіршим результатом серед демократичних країн Європи. Нижче нашої країни в рейтингу держави Азії і Африки, а також консервативні мусульманські країни.

(Конечно, это решение коллективное, но некорректно ссылаться на такие широкие понятия как континенты и другие религии. Но опять же, это ваше право).

"Враховуючи викладене, задля забезпечення закріпленого Конституцією України та міжнародними законодавчими актами і правом на свободу думки і слова, на вільне вираження  своїх поглядів і переконань, Одеська обласна рада звертається до Президента України та Кабінету Міністрів України з проханням доопрацювати положення про Центр протидії дезінформації, а саме: закріпити чіткі критерії до розуміння поняття "дезінформація" та "пропаганда", а також перелік подій і явищ в інформаційному просторі України, що становить загрози інформаційній безпеці України. Після розроблення відповідних методологій та критеріїв інформувати про них громадськість, органи державної  влади, органи місцевого самоврядування, зазначити, яким чином буде здійснюватись  взаємодія між державою та громадянським суспільством у питаннях протидії інформаційним загрозам".

Шановні колеги, по суті я не бачу, чесно скажу, окрім цього зауваження щодо Азії і Африки  та мусульманських країн. Я вважаю, що це  було неетично, а в решті в мене особливо немає ніяких застережень щодо попросити пояснення.

Будь ласка.

САНЧЕНКО О.В. Там єдине, що мене, я звертаю увагу, що там є питання визначення дезінформації. Наскільки я пам’ятаю, ми говорили, щоб зробити такий законопроект, мені здається, що це більше питання, можливо, навіть в якійсь мірі до нас, до комітету…                    

ШУФРИЧ Н.І. Безумовно. 

САНЧЕНКО О.В. …визначити, що є дезінформація, а не до даної установи. Тому давайте просто більше порадимось, чи в такому вигляді, чи без цієї частини про визначення, що є дезінформацією.

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги! Що відбулося? Не дочекавшись закону, про який ми зараз говоримо, було прийняте відповідне урядове рішення. Тобто рішення, яке введене Указом Президента України і створено відповідний орган, який входить в структуру Секретаріату Ради національної безпеки  та оборони. І наші одеські колеги, вони не говорять, що цього не потрібно, вони просять роз'яснення, уточнення. І я думаю, що ці роз'яснення і уточнення будуть цікаві не тільки депутатам Одеської обласної ради, а й всій журналістській спільноті. І написано, крім того, на що я звернув увагу, виписано рішення доволі коректно і з точки зору поваги до влади і поваги до відповідних інституцій, до яких звертались  наші колеги з Одеської обласної ради. Я би пропонував  пану Сергію, пані Тетяні, ну хто буде, всім бажаючим підтримати відповідне рішення з точки зору відповідно і нашого звернення, і де не будемо звертатися до Президента України, я думаю, що ми звернемось до Офісу Президента, просто до Офісу як до інституції і до Секретаріату Ради національної безпеки і оборони.

 

ЦИБА Т.В.  Дивіться, єдине, що, ну як би я не бачу проблем звернутися до цього Центру протидії дезінформації, я не знаю,  ну навіщо нам звертатися до Офісу, я би пропонувала…

ШУФРИЧ Н.І. Добре, тоді до Секретаріату… Погоджуєтесь. Тоді до Секретаріату Ради національної безпеки і оборони України.

ЦИБА Т.В.  І ще прохання. Ну от вам показався цей текст коректним, мені він такий, трошки формуючий. Якщо можна, то ми можемо сказати, що до нас звернулись, ми розглядали речення, ну тобто що ми не підтримуємо це звернення, ми просто просимо…

ШУФРИЧ Н.І. Просимо дати пояснення, уточнення…

ЦИБА Т.В.  … яким чином…

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Тобто ми просимо дати пояснення і копію реагування-відповіді надати…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Роз'яснення.

ШУФРИЧ Н.І. Так, роз'яснення щодо питань, які були підняті рішенням Одеської обласної ради.  Приймається? Тоді Офіс Президента на даному етапі знімається. Секретаріат Ради національної безпеки і оборони, враховуючи, що це структура якраз Секретаріату.

ШВЕЦЬ С.Ф.  Якщо дозволите, Несторе Івановичу. Дивіться, друзі, мені не подобається це рішення Одеської обласної ради з цілого ряду причин. Ми знаємо про ризики сепаратистські, які існували і існують досі в цьому регіоні. Я сам, моє коріння звідти і мені добре відомі історії, пов'язані і з Одесою, і з Бессарабією, і з Північною Бессарабією і тому числі.

Крім того, я не розумію, чи є це в межах компетенції обласної ради - ну ніби зацікавленість у визначенні подібних речей, які стосуються національної безпеки насправді і стосуються ніби центральних телеканалів і засобів масової інформації, якщо ми вже говоримо про свободу слова і висловлювань. До речі, не тільки для журналістів,  нагадую. Ну це така моя емоційна оцінка. Раз.

Друге. Що стосується безпосередньо практичних речей, на яких  завжди наш голова наполягає. Дивіться, це було ініційовано міністром культури Олександром Ткаченком… (Шум у залі)  Можливо, на це і звернути увагу, тобто це була ініціатива Міністерства культури насамперед, це була їхня програма, яку вони презентували, і доволі  широко,  і це був лише один з елементів цієї програми. Тому давайте ми до цього уважніше підійдемо.

ШУФРИЧ Н.І. Безумовно. Пане Сергію, відповідаю.

Я зараз не хотів би влазити в суперечки між різними органами влади, я зараз максимально виступаю в ролі модератора, як політик я би відреагував  інакше, тому що ви правильно відмітили це питання, яке викликає подив у всіх. Але заради того,  щоб уникнути політизації цього питання, враховуючи, що в повноваження обласної ради входить звернення до того, до кого вони вважають за необхідне, вони проголосували, проголосували  більшістю. Голова обласної ради, якщо я не помиляюсь, "Слуга народу", він підписав відповідне рішення, якби воно було некоректне до влади, я думаю, що в нього є процедура не підписання рішення і воно б не вступило в силу, до речі, не так як у мене, ви можете підписати його за мене, а Голова Верховної Ради може відкласти і не підписувати і там окрема  процедура тоді. 

Я не бачу, чесно кажучи, ще раз, поки пані Тетяна говорила,  попросив те, що просять наші колеги і вони конкретно просять уточнити критерії роботи конкретного органу, який створений указом Президента. (Шум) Ми звертаємось до Секретаря Ради національної безпеки і оборони, який ініціював це питання.

(Загальна дискусія)

  ШУФРИЧ Н.І. Дивіться, я не переконаний, що це юридична особа, це підрозділ Секретаріату Ради національної безпеки і оборони. Тому в даному випадку звертаються до того, якби зараз питання розглядав департамент Кабінету Міністрів України, наприклад, ми би до кого звернулись? До департаменту або до Кабінету Міністрів України? До Кабінету Міністрів.

Інший приклад. Будь-яке міністерство тієї ж інформаційної політики, там треба розглянути питання Центру протидії дезінформації міністерства. Ми би до кого звернулись? До міністра чи до керівника якогось там департаменту?

Тобто виходячи з статусу Верховної Ради України і нашого комітету, я пропоную зробити паралельне звернення не до Президента, не до Кабінету Міністрів України, а до Секретаріату Ради Національної безпеки, структурним підрозділом якого є Центр протидії дезінформації.

ЦИБА Т.В. Ми можемо відразу звернутись до керівництва Центру протидії дезінформації.

(Загальна дискусія)

 ШУФРИЧ Н.І. Смотрите, есть определенная чиновничья дисциплина. Мы обращаемся к секретарю, он к кому обратится? Конечно, к ним.  Мы не можем обратиться к нему и к его подчиненным. Мы просим обратить внимание на обращение депутатов областного, учесть, обратить внимание и отреагировать на обращение депутатов Одесского областного совета в вопросах установления критериев и всего того, что они просят..

АФАНАСЬЄВА Т.В. У нас в решении прописано, в самом заглавии написано: "З метою підвищення ефективності захисту незалежності та безпеки України, а також забезпечення прав українців на свободу думки".

ЦИБА Т.В. Дивіться, ну, у вас, чесно, написано дуже політизовано.

АФАНАСЬЄВА Т.В. Честно говоря, наоборот, мы старались уйти от политики.

ЦИБА Т.В.  Ви постарались на славу, але в іншому...

ШВЕЦЬ С.Ф. Це дратівлива історія…

ЦИБА Т.В. Тому абсолютно логічно звернутися до них від нас, що у нас піднімалося це питання.

ШВЕЦЬ С.Ф. В спокійній манері.

ЦИБА Т.В. В спокійній манері без ваших оцих от…

ШУФРИЧ Н.І. Ми даємо копію вашого рішення і просимо надати уточнення і пояснення згідно з рішенням депутатів Одеської обласної ради.

АФАНАСЬЄВА Т.В.  Я вам дуже дякую.

ШУФРИЧ Н.І. Після того, як вони проголосували, воно є легітимним, підписане вашим головою.

ШВЕЦЬ С.Ф. Несторе Івановичу, дивіться, якщо ми будемо додатком давати ще й це звернення, це точно буде політизовано.

АФАНАСЬЄВА Т.В. Давайте без него. Вы можете сами…

(Шум у залі)

ШВЕЦЬ С.Ф. Давайте ми робимо своє звернення.

ШУФРИЧ Н.І. Ні, це нормальна практика, коли рішення, яке стало підставою нашого звернення, додається. Ми ж не говоримо, воно погане. Так ми будемо все одно посилатися на його номер. Яка різниця? 

ШВЕЦЬ С.Ф.  На комітеті було розглянуто…

ШУФРИЧ Н.І. Таке-то рішення.

ЦИБА Т.В. Так.

ШВЕЦЬ С.Ф. Таке-то рішення. Комітет прийняв своє рішення. Просимо вас надати…

ШУФРИЧ Н.І. Комітет прийняв рішення. Тобто тоді яке рішення комітет прийняв?  

ЦИБА Т.В. Звернутися до Секретаріату РНБО…

ШУФРИЧ Н.І. Просимо дати роз'яснення по тих питаннях, які були підняті депутатами Одеської обласної ради і зафіксовані в рішенні. Крапка.

ЦИБА Т.В.  Так.

ШВЕЦЬ С.Ф. Ми можемо без рішення депутатів Одеської обласної ради звернутися за такими роз'ясненнями. Абсолютно.

ШУФРИЧ Н.І. Так, можемо.

ШВЕЦЬ С.Ф. Ну, так давайте так і зробимо.

ШУФРИЧ Н.І. Тоді ми дублюємо.

ШВЕЦЬ С.Ф. Це дасть користь…

ШУФРИЧ Н.І. Ми все одно змушені звернутися. Просимо дати…

ЦИБА Т.В. Методологія. 

ШУФРИЧ Н.І. Просимо дати відповіді на такі… Тобто ви просите, враховуючи викладене, задля забезпечення закріпленого Конституцією України (і далі по тексту) Одеська обласна рада звертається до Президента України та Кабінету Міністрів України з проханням допрацювати Положення про Центр протидії, а саме…

ШВЕЦЬ С.Ф. (Без мікрофону)  

ШУФРИЧ Н.І. Так я тому і кажу, що просимо прийняти до уваги звернення…

ЦИБА Т.В. Ні, от тільки не "прийняти до уваги". Ми розглянули звернення і просимо пояснити ті питання, про які йдеться, щодо методології.

ШУФРИЧ Н.І. Просимо відреагувати на питання, які піднімаються.

(Загальна дискусія) 

ШУФРИЧ Н.І. Смотрите, коллеги, давайте скажем, что к нам обратились наши депутаты. Прошу, кстати, формализовать, кроме вашего выступления в стенограмме, письменно. И тогда подготовьте корректно наше обращение на имя Секретаря Рады национальной безпеки и обороны пана Данилова щодо врахування позиції депутатів Одеської обласної ради. Дати роз'яснення на ті питання, які були підняті в рішенні Одеської обласної ради. Приймається? Дати роз'яснення на  питання, які були…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Щодо Центру протидії  дезінформації.

ШУФРИЧ Н.І. Все. Прошу Проголосувати. Хто за?

ШВЕЦЬ С.Ф.  Четверо - за. Утримались…

ШУФРИЧ Н.І. У нас сегодня 1 - 1. Да?

АФАНАСЬЄВА Т.В.  Спасибо большое.

(Шум у залі)

БРАГАР Є.В.  Я на минулому тижні був на засіданні, на "круглому столі" від медіацентру "СтопКор" "Зброя - для псевдожурналіста: як зупинити неконтрольоване отримання дозволів на зброю за посвідченням представника ЗМІ". Тема досить актуальна, тему цю ми вже багато разів піднімали на нашому комітеті. І за підсумком цього "круглого столу" було розроблено ряд пропозицій.

Ну, перша навіть пропозиція піде від мене. Давайте організуємо на базі нашого комітету обговорення з громадською  радою при комітеті, чи взагалі  журналістам потрібний спрощений процес отримання дозволів на зброю, оскільки з усіх журналістів, яких я особисто знаю, тільки декілька мають такі дозволи і жоден з них ніколи не застосовував зброю за призначенням. Думаю, у всіх знайомих ваших журналістів ситуація аналогічна. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція. Це створити робочу групу з представниками  Мін'юсту, яка б дозволила створити саму процедуру створення прес-карти, щоб це була єдина якась структура в Україні, єдина процедура, і щоб був якийсь чіткий процес.

І третє, це подати певні пропозиції щодо Закону про медіа, але  третя  пропозиція зараз не на часі, тому більш актуальні зараз перших дві. 

ЦИБА Т.В. Одна буквально репліка щодо національної прес-карти. Це питання давно дуже піднімалось і особисто я дуже його підтримую. І це є робочі групи і при Офісі Президента, які теж піднімають це питання. Тому це явно актуальне питання, але створювати якусь її окрему, це точно немає сенсу, це треба координувати з ними, щоб  разом працювати.

КОЗЛОВ М.В.  (Без мікрофону, не чути) … попередньо скликати засідання громадської ради при нашому комітеті щодо того, щоб поговорити про журналістів, чи треба їм взагалі дозволи на зброю за спрощеної процедури, і чи не простіше було б взагалі прибрати, розв'язавши цей "гордіїв вузол" шляхом просто скасування наказу через Міністерство внутрішніх справ, надання певної такої рекомендації Міністерству внутрішніх справ. 

(Загальна дискусія)

 ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна таким чином зробити, я пропоную, враховуючи, що зараз період відпусток, ми зараз відсилаємо безпосередньо всім членам громадської ради на ознайомлення, щоб вони висловили своє бачення щодо цієї прес-карти…

ЦИБА Т.В. Ні, не прес-карти. Зброї. Прес-карта - то окремо.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.   Ні-ні, це ми зараз звертаємось до громадської ради при комітеті, щоб вони відпрацювали цей лист і надали свої пропозиції нашому комітету  щодо доцільності…

(Загальна дискусія)

 ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  …чи потрібна журналістам зброя, було б цікаво провести засідання громадської ради. Мабуть, вперше за існування  нашого комітету... І винести цю тему на обговорення.  

ШУФРИЧ Н.І. І я би просив відповідне звернення і бачення, щоб нам дала Спілка журналістів України.

(Без мікрофону, не чути)

ШУФРИЧ Н.І. Це буде окремо.

ЦИБА Т.В. А чого окремо?

ШУФРИЧ Н.І. Щоб вони як спілка, у нас є представник спілки в раді і щодо Спілки журналістів України ... …  рішенням.    

 ЦИБА Т.В. Несторе Івановичу, але тоді треба і іншим спілкам і журналістам дати ту саму пропозицію, тому що в нас їх декілька. 

ШУФРИЧ Н.І. Тоді вношу пропозицію на підставі інформації, наданої паном Євгеном Брагарем, провести спільне засідання Громадської ради із членами комітету. Приймається? Хто за?

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 5, проти – 0, утримались – 0.

ШУФРИЧ Н.І. Не пізніше жовтня. Домовляємось?

ЦИБА Т.В. Несторе Івановичу, можна ще одне уточнення? Дивіться, по цьому питанню по Криму, ми заяву робимо і просимо звернути на це увагу, але якщо можна, там є просто декілька питань, не всі, от, наприклад, про розробку окремого порядку в’їзду журналістам, щоб було це повідомлюючим.

(Загальна дискусія)

 ШУФРИЧ Н.І. Давайте ви сформулюєте ці доручення.

ЦИБА Т.В. А ми їх просто проголосуємо. Все.

(Загальна дискусія)

 ШУФРИЧ Н.І. Якщо вистигнете до п’ятниці підготувати доручення, ми їх додатково проголосуємо. 

(Загальна дискусія)

 ЦИБА Т.В. Просто там було дуже багато загальних пунктів.

(Загальна дискусія)

 ШУФРИЧ Н.І. ... нові підстави,  тому що заява це добре, а як ми  почали давати доручення... Офісу Президента .. структурам на підставі звернення представництва ... Меня бы за это убили.

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. ... Мы ее не подставили. А доручення – давайте, готуйте доручення тоді, але такі, щоб вони були практичні, а не політичні.

ЦИБА Т.В. (Без мікрофону) Там декілька …. …. Про повідомчу систему. Це ж нібито легко.

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Шановні колеги, є у нас прохання: просимо делегувати… Комітет  Верховної Ради з питань правової політики на своєму засіданні 6 липня прийняв рішення про створення робочої групи щодо удосконалення законодавства про пенітенціарну систему України (далі – робоча група).  Керівником робочої групи визначено заступника голови комітету з питань правової політики Божика. Добре. А хто буде від нас? Яка є пропозиція?

КОЗЛОВ М.В.  Від комітету ми делегуємо в цю робочу групу…

ШУФРИЧ Н.І. Кого?

КОЗЛОВ М.В.  Будь-кого. Потрібно визначитись.

ШУФРИЧ Н.І. Але це необов'язково бути народним депутатом?

КОЗЛОВ М.В. Обов'язково, тільки народні депутати.

ШУФРИЧ Н.І.  Колеги, хто у нас хоче, кто чертовски хочет поработать?  Євген? Все, є пропозиція - Євгена.

ЦИБА Т.В.  Название хоть скажите.

ШУФРИЧ Н.І.  Голосуем, пока он не отказался. Спасибо, за.

ШВЕЦЬ С.Ф. За? Проти? Утримались? Одноголосно.

ШУФРИЧ Н.І. Називається: "Щодо удосконалення законодавства про пенітенціарну систему". Ну, такое практичное задание.  

Засідання оголошую закритим.