СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова

 

16 грудня 2020 року

 

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, кворум на засіданні є. Засідання Комітету з питань свободи слова оголошую відкритим.

Прошу затвердити порядок денний. Якщо ніяких змін, доповнень немає, то прошу проголосувати. Хто за? Пане Сергію, порахуйте.

ШВЕЦЬ С.Ф. 4 – за.

ШУФРИЧ Н.І. Утрималися – немає. Проти – немає. Одноголосно. Дякую.

Перше питання. Про результати вивчення документів, наданих шеф-редактором газети "Правовий контроль" Артуром Журбенком. На жаль, Журбенко через складні транспортні умови не встигає приїхати вчасно на засідання комітету. Що будемо робити?

ШВЕЦЬ С.Ф. Вони не встигають вже майже рік приїхати, Несторе Івановичу.

Моя пропозиція наступна. Ми рішенням комітету свого часу проголосували, що ми запрошуємо на засідання комітету раз, другий, якщо вони не з’являються, ми розглядаємо...

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, який проект рішення ви пропонуєте?

ШВЕЦЬ С.Ф. Друзі, я хотів би декілька слів сказати.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

ШВЕЦЬ С.Ф. По-перше, без сумніву, це в нас сьогодні таке етапне засідання.

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, пане Сергію Федоровичу.

Вітаємо, пані Тетяно.

У нас на засіданні присутній Голова Спілки журналістів України. Якщо ви не проти, я його запрошую. Пане Сергію, будь ласка.

ШВЕЦЬ С.Ф. З вашого дозволу, продовжу, так?

Друзі, у нас сьогодні етапне таке засідання. З огляду на те, що ми впродовж всієї роботи нашого комітету відзначали, що існують ризики зловживання статусом журналіста і зловживанням документами, якими безпосередньо посвідчують журналіста. Так от, в чому етапність? В тому, що ми, нарешті, на мій погляд, розглядаємо саме таку ситуацію.

Історія питання. До нас кілька разів зверталися представники газети "Правовий контроль УКРАЇНА" з різними питаннями.

ШУФРИЧ Н.І. Звернення щодо можливого тиску і перешкоджання їх діяльності.

ШВЕЦЬ С.Ф. Так, щодо перешкоджання їх діяльності. Це були звернення і від Артура Талабіра, і від шеф-редактора пана Журбенка.

Ми свого часу прийняли технічне рішення для того, щоб вивчити це питання. Так от, хочу сказати, що секретаріат в особі і Миколи Козлова – керівника секретаріату, і  Дениса Чоловського – співробітника секретаріату проробили чималу роботу, тобто ми робили її спільно. Що за результатами цієї роботи? Доповідаю комітету.

Наказом Міністерства юстиції України від 8 серпня 2019 року за заявою засновника свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації газети "Правовий контроль УКРАЇНА" визнано недійсним. Раз.

Друге. На початку 2020 року представниками цієї структури були надіслані матеріали, зокрема недійсна картка пана Артура Талабіри. Вона в мене є під рукою, зараз покажу. Будь ласка. Вона була пред’явлена нам на засіданні комітету. Вона є недійсною.

ШУФРИЧ Н.І. З якого періоду?

ШВЕЦЬ С.Ф. У якій зазначається строк дії до 31 грудня 2020 року. Звертаю вашу увагу, Несторе Івановичу, справедливе зауваження.

Далі. Розповсюдження наданого контрольного примірника газети "Правовий контроль УКРАЇНА" є незаконним, оскільки за виготовлення, випуск або розповсюдження друкованого засобу масової інформації після припинення його діяльності відповідно до статті 41 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" забороняється. 8.08.2019 року свідоцтво про державну реєстрацію припинено, визнано недійсним.

ШУФРИЧ Н.І. А звернення до нас коли було?

ШВЕЦЬ С.Ф. Звернення до нас було в січні цього року. А в серпні 2019 року визнано недійсним свідоцтво, а посвідчення видано до 31 грудня 2020 року.

ШУФРИЧ Н.І. А коли видано не написано, так?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто ми можемо припустити, що під час видачі відповідного посвідчення ті, хто його виписували, не могли знати, що в серпні 2019 року скасують їх реєстрацію, чи вони самі її скасували. А причина скасування яка була?

ШВЕЦЬ С.Ф. Заява власника. Заява засновника.

В будь-якому разі, це звичайна практика, і серед ЗМІ в тому числі.

ШУФРИЧ Н.І. Зрозуміло. Тобто на час звернення до комітету, на жаль, журналіст, який апелював до можливості захисту його прав як журналіста, не мав повноважень використовувати свою журналістську картку, тому що ЗМІ, яке він представляв, реєстрації було позбавлено за власним бажанням власників в серпні 2019 року.

ШВЕЦЬ С.Ф. Саме так, Несторе Івановичу.

Далі, друзі. На вимогу комітету було надано нам статут, примірник статуту редакції загальнодержавної газети "Правовий контроль", засвідчений печаткою фізичної особи-підприємця.

 

ШУФРИЧ Н.І. А коли він був засвідчений?

ШВЕЦЬ С.Ф. Тут не вказується, коли він був засвідчений, а датовано 2019 роком.

ШУФРИЧ Н.І. Коли саме в 2019 році?

ШВЕЦЬ С.Ф. Дату не вказано.

ШУФРИЧ Н.І. Підозрюю, що це до скасування реєстрації.

ШВЕЦЬ С.Ф. Я продовжу, з вашого дозволу. Відповідно до статті 21 згаданого Закону про друковані засоби масової інформації редакція діє на підставі свого статуту та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, затвердженої засновником або співзасновниками. Редакція друкованого ЗМІ набуває статусу юридичної особи з дня державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Це зрозуміло, я просто викладаю формальну сторону питання.

Проте відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа з назвою редакція загальнодержавної газети "Правовий контроль" не зареєстрована, що безпосередньо є порушенням статті 21 вищезазначеного закону.

Моя думка на основі отриманих і вивчених матеріалів: є підстава вважати, що видані прес-карти (я би це в дужки взяв, це для стенограми) особам на підставі договорів із так званою редакцією не мали під собою юридичного підґрунтя, що може вказувати на можливість, підкреслюю, зловживання правами журналіста, відповідальність за що передбачена зокрема пунктом сьомим статті 41 вищезгаданого закону.

Останнє, щоб закінчити юридичну історію. Мені відомо (якщо комітет буде вважати за потрібне, я надам ці документи), що періодичність випуску видання "Правовий контроль" 4 рази на місяць. Ось, до речі, після кількох місяців прохань до "Правового контролю" були надані примірники. Ось такі випуски на 4 сторінках. Це один з прикладів. Періодичність її має бути 4 рази на місяць, однак станом на сьогодні не було надіслано жодного сигнального примірника до Міністерства юстиції України всупереч вимог статті 33 Закону України про друковані ЗМІ, згідно якої контрольні примірники відразу після друкування надсилаються реєструючому органу.

Якщо підсумувати, Несторе Івановичу, шановні члени комітету, на мій погляд, тут є всі ознаки зловживань статусом журналіста, що насамперед шкодить професійній діяльності решти засобів масової інформації і свободі слова в Україні.

Якщо є запитання, я готовий відповісти. І я готовий запропонувати проект рішення.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка. Запитань немає ні в кого?

ШВЕЦЬ С.Ф. Є 3 пункти, можемо кожний з них обговорити.

Перше. Звернутися до керівника Прес-служби Апарату Верховної Ради щодо перевірки чинності акредитації при Верховній Раді України журналістів від друкованого ЗМІ газети "Правовий контроль", тут вказано свідоцтво, серія і так далі, оскільки наказом Міністерства юстиції від 8.08.2019 року свідоцтво про державну реєстрацію визнано недійсний. У випадку підтвердження чинності розглянути можливість щодо припинення акредитації журналістів при Верховній Раді України, які виступають від вищезазначеного засобу масової інформації.

Друге. Направити лист до Міністерства юстиції України з проханням повідомити комітет, чи не перебуває свідоцтво про державну реєстрацію друкованого ЗМІ газети "Правовий контроль" на стадії визнання таким, що втратить чинність на підставі статті 16 Закону України про друковані ЗМІ, у зв’язку із відсутністю підтвердження випуску вищезазначеного друкованого ЗМІ протягом 1 року від дня одержання свідоцтва. Як бачите, друзі, ми всерйоз ставимося до прецеденту.

Третє. Можливо, викличе дискусію, мені здається, що правильно було би це обговорити. Моя пропозиція, все ж таки нам треба боротися з подібними проявами. Ми знаємо, що такі зловживання можуть набувати масового характеру, особливо під час виборчих кампаній, на жаль, така ганебна практика у нас склалася. Направити лист до Міністерства внутрішніх справ України з проханням вивчення документів, які додаються, (ми додамо всі) щодо дій представників друкованого ЗМІ газети "Правовий контроль", які можуть підпадати під ознаки злочину, передбаченого статтею 358 Кримінального кодексу України, а саме: підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.

ШУФРИЧ Н.І. По-перше, ми не можемо говорити з працівниками ЗМІ, тому що ЗМІ вже немає. Тобто ми можемо тільки звертати увагу щодо діяльності окремих фізичних осіб, громадян України. Апелювати до ЗМІ, якого немає, це недоречно.

Друге питання, чи потрібна така жорстка міра. Можливо, журналіст і не знав, що офіційно скасована відповідна реєстрація ЗМІ, яку він представляв.

Безумовно, я поставлю вашу пропозицію як цілісну, так я розумію?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Поставлю на голосування.

Зі свого боку скажу, можливо, ми підемо формальним шляхом. Мін’юст підтвердив нам, що скасовано реєстрацію, так?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так, звичайно.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто є довідка Мін’юсту, все є.

КОЗЛОВ М.В. Є наказ.

ШУФРИЧ Н.І. Є наказ про скасування реєстрації?

КОЗЛОВ М.В. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Можливо, ми підемо більш зрозумілим і не таким "кровожадным" шляхом. Просто повернемо заявнику у зв’язку із відсутністю підстав розгляду, у зв’язку із скасуванням реєстрації, яка була підтверджена Мін’юстом.

ШВЕЦЬ С.Ф. Можливо і так.

Дивіться, журналіст насправді як рядовий співробітник міг не знати. Я припускаю, тому що давно в цій галузі працював. Але шеф-редактор видання сто відсотків про це знав. І до нас звертався кілька разів саме шеф-редактор пан Журбенко.

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, тут фактично є дві пропозиції. Перша – повернути, з вказуванням, чому повернути, обґрунтоване повернення із повідомленням, що це питання не було розглянуто і чому не було розглянуто. Це одне питання.

Друге питання, більш жорстке - повернути і звернутися до представників поліції щодо з’ясування щодо можливих зловживань відповідними правами, які на той час за інформацією, наданою   Мін’юстом, не могли бути використані.

Пане Сергію, наполягаєте на більш жорсткому рішенні?

Будь ласка, пані Тетяно.

ЦИБА Т.В. По-перше, я хочу подякувати Сергію за таке розслідування. Але питання в тому, що я тут хочу підтримати пропозицію Сергія. Я тут хочу підтримати пропозицію жорстку, тому що, з моєї точки зору, це те, що, на мій погляд, повинні усвідомлювати люди, що якщо ми живемо в демократичній державі, якщо ми виступаємо і вибороли свободу слова, то ми мусимо розуміти, що поняттям свобода слова не може прикриватися все. Тому що від свободи слова до повного хаосу дуже короткий шлях. І, на жаль, як на мене, Україна зараз іде по цьому шляху. Тому мені видається, якщо є доведений факт, то треба повністю цей факт відіграти. Тоді, з іншого боку, хтось, хто думає, что это будет и дальше так проходить, може, візьме собі до відома, як прецедент, що таке теж може статися, і не буде зловживати.

З іншого боку, я би ще пропонувала, але не знаю, як це правильно сформулювати, але щось таке. Тобто це добре, що Сергій провів розслідування, що ця газета, умовно, газета "Правовий контроль" настільки знахабніла, що, знаючи про те, що вона взагалі не газета, вона прийшла до нас, вважаючи, що ми тут не розбираємося. Я просто до того, що напевно це добре, що так сталося в цей раз, Сергій знайшов цей прецедент, але я впевнена, що подібні прецеденти можуть бути ще. Тому, можливо, ми можемо звернутися ще з якимось проханням перевірки ретельної, щоб це теж було на контролі у тих, хто має це перевіряти.

ШУФРИЧ Н.І. Зрозуміли, пані Тетяно, вашу позицію.

У мене уточнююче запитання до Сергія Федоровича. Сергію Федоровичу, а ви не з’ясували, можливо, вони перейшли з класичної реєстрації, вони почали працювати як Інтернет-ЗМІ?

ЦИБА Т.В. У нас же немає Інтернет-ЗМІ.

ШУФРИЧ Н.І. Є у нас "Правовий контроль", який вважає себе Інтернет-ЗМІ?

Питання не врегульовано законом. Пані Тетяно, я з вами абсолютно погоджуюся. Але це буде дуже складне питання, якщо вони зараз працюють як Інтернет-ЗМІ з цією ж назвою. Це перше питання.

Друге питання. У своєму зверненні до нас вони вказали свою реєстрацію? Тобто що вони саме той "Правовий контроль", який був зареєстрований в Мін’юсті, а потім був скасований в  Мін’юсті? Щоб ми зараз не нарвалися на те, що ми візьмемо до уваги довідку Мін’юсту, з іншого боку, вони скажуть: "Вибачте, ми після серпня стали Інтернет-ЗМІ". І що ми скажемо?

ЦИБА Т.В. Нам треба посилатися на букву закону і порушувати ... (Не чути) Ми скажемо саме це.

ШВЕЦЬ С.Ф. Можна і так, і це буде справедливим. Але і ваше запитання цілком справедливе, Несторе Івановичу.

ШУФРИЧ Н.І. По суті, пане Сергію, без прив’язки до "Правового контролю", я проти, категорично проти і засуджую будь-які спроби зловживати правами будь-якими: чи то представників правоохоронних органів, чи то журналістів – це все одно для мене. З іншого боку, я просив би уточнити аспект можливої присутності "Правового контролю" на момент подання їхнього звернення в Інтернет-просторі.

ШВЕЦЬ С.Ф. Відповідаю, Несторе Івановичу. До нас було звернення представників газети.

ШУФРИЧ Н.І. Конкретно газети.

ШВЕЦЬ С.Ф. Конкретно газети. Раз.

Друге. Нам були надані документи. Зверніть увагу, свідоцтво про державну реєстрацію газети.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто тут є свідоцтво, посилання на державну реєстрацію.

ШВЕЦЬ С.Ф. Саме так. Яке визнано недійсним.

ШУФРИЧ Н.І. Я саме це хотів уточнити. Якщо в даному випадку звернення було не від Інтернет-видання "Правовий контроль", а саме від газети, яка скасована, то ваша позиція має логіку.

Пане Євгене, будь ласка.

БРАГАР Є.В. У мене буде пропозиція наступна, дещо менш радикальна, ніж пропозиція Сергія. Але все одно трошки санкції потрібні в даній ситуації, на мою думку. Я вважаю, що, по-перше, треба повернути у зв’язку з відсутністю підстав, оскільки вони не є журналістами, а також обмежитися все ж таки зверненням до прес-служби щодо анулювання акредитації у Верховній Раді.

ШВЕЦЬ С.Ф. Це було.

БРАГАР Є.В. Це було. Але обмежитися, без звернення до Нацполіції.

ШУФРИЧ Н.І. Які ще думки?

Тобто є три пропозиції. Повернути без розгляду у зв’язку із з’ясуванням факту відсутності реєстрації саме того ЗМІ, яке зверталося до нас – це друга пропозиція. Перша пропозиція – казнить, закрыть и расследовать.

Добре. Я коректно скажу. Перше – відмовити. Друге – звернутися до прес-служби, звернутися до МВС. І третя пропозиція – звернутися до прес-служби і відмовити у зв’язку з відсутністю підстав для розгляду.

ЦИБА Т.В. Тобто 3 пункти Сергія.

ШУФРИЧ Н.І. І один мій.

ЦИБА Т.В. І один мій. Що крім того, що Сергій пропонує три, ще давайте звернемося, щоб перевірили більш ретельно...

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, ми вже один раз перевірили, нехай прес-служба це робить.

ЦИБА Т.В. Ні, не ми перевірили, а щоб чи Мін’юст, чи правоохоронні органи, які взагалі слідкують за порядком анулювання, щоб вони ретельно перевірили.

ШУФРИЧ Н.І. Я ж перепитав. У нас же є копія наказу про скасування реєстрації.

ЦИБА Т.В. Я мала на увазі не "Правовий контроль", а щоб контроль за дотриманням цього законодавства був посилений. Чи так не можна?

ШВЕЦЬ С.Ф. Друзі, є нюанс, те, про що пані Тетяна говорить. Мені здається, що можна було б через кому у зверненні до Міністерства юстиції згадати. Бо якщо ми проголосуємо мою пропозицію, то ми будемо звертатися. Але є один нюанс практичного характеру, чому стільки часу минуло, а міністр особливої уваги на це, ну не те, щоб не звертав, у міністра не доходили руки, у міністра багато...

ШУФРИЧ Н.І. У Міністра юстиції?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так.

ШУФРИЧ Н.І. А як він може перевірити, чи після скасування реєстрації зловживають цим чи ні?

ШВЕЦЬ С.Ф. Це теж питання.

ШУФРИЧ Н.І. Це не його компетенція. Він скасував, а далі, це відповідальність тих... Тим паче, якщо це було скасування за заявою власника, тут взагалі питань немає.

Шановні колеги, яку пропозицію першою ставити на голосування? Можна по черзі, а можна по консенсусу.

Пане Сергію, ви наполягаєте на трьох пунктах, тобто на зверненні до поліції?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так.

ШУФРИЧ Н.І. Ставлю на голосування пропозицію пана Сергія щодо прийняття рішення з трьох пунктів. Потім прошу на них відреагувати відповідно.

Перше. Відмовити у зв’язку з виявленням факту відсутності реєстрації саме того ЗМІ, посилання на яке було у зверненні, і відповідно посвідчення журналіста відображало саме звернення на те саме ЗМІ, реєстрацію якого, як з’ясувалося, на той час вже було скасовано. Тобто не якогось іншого, не паралельного, а саме того.

Друге питання. Звернутися до прес-служби щодо вивчення наявності акредитації відповідного ЗМІ і відповідно відкликати його акредитацію, якщо вони тільки там не зареєстровані як "Правовий контроль", це теж треба перевірити, виключно за цими реквізитами. Тому що можуть бути і інші.

І третє. Звернутися листом до керівника, мабуть, Нацполіції. Мабуть, міністра не будемо турбувати. Як ви видумаєте?

ШВЕЦЬ С.Ф. Можливо, до людина, яка профільно нами займається, до Антона Геращенка.

ШУФРИЧ Н.І. До заступника, так? Добре. До заступника Міністра внутрішніх справ щодо вивчення обставин можливого зловживання.

ШВЕЦЬ С.Ф. З вашого дозволу, буквально це пів секунди.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

ШВЕЦЬ С.Ф. Друзі, я поясню ще раз мою пропозицію. Нам треба припиняти цю ганебну практику зловживання журналістськими свідоцтвами. І без жорстких рішень нам не обійтися.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо виявиться, що це прецедент, це, до речі, буде предметом... На жаль, це стане таким прикладом, який ми зможемо використовувати в тому числі під час подальшої роботи.

Я відверто скажу, я за більш лояльне рішення, але ставлю на голосування пропозицію Сергія Федоровича.

Хто за, прошу голосувати. Пане Сергію, рахуйте.

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 3. Утрималися – 2. Проти – нуль.

ШУФРИЧ Н.І. Рішення прийнято. Прошу зафіксувати, рішення прийнято 3 голосами проти 2 тих, що утрималися.

Переходимо до другого питання.

САНЧЕНКО О.В. Є пропозиція. Зважаючи, що друге питання, воно включено буде частково з тим, що будемо казати про третє, давайте розглянемо спочатку третє питання, а потім перейдемо до другого.

ШУФРИЧ Н.І. Питань немає. А чому саме так?

САНЧЕНКО О.В. Тому що телеканал "Прямий", і там буде саме про ті речі, про які будуть казати в другому питанні і в третьому. І ми побачимо якраз на прикладі.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, ви не проти, щоб ваше питання...

ТОМІЛЕНКО С. Я просто не знаю, яке друге, яке третє питання.

ШУФРИЧ Н.І. Друге питання – це ваше звернення. Третє питання – це звернення генерального директора ТОВ "Телеканал "Прямий".

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Тобто ми можемо об’єднати два питання?

Є пропозиція, об’єднати друге і третє питання як єдине. І відповідно тоді в порядку денному у нас залишиться 6 питань.

Ставлю відповідну пропозицію на голосування.

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 5. Утрималися, проти – нуль.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Представтесь, будь ласка, для стенограми, для протоколу.

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Сташевський Володимир – генеральний директором телеканалу "Прямий".

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, Володимире Віталійовичу.

РУДЕНКО Л. Руденко Лариса – юрист телеканалу "Прямий" та радіостанції "Прямий FM".

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пані Ларисо.

І пан Сергій Томіленко – голова Національної спілки журналістів України. Дякую, пане Сергію.

Регламент. По 3 хвилини достатньо буде?

Будь ласка, пане Сергію, тоді фіксуйте час.

Хто перший?

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Ми почнемо.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка, Володимире Віталійовичу.

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Дане питання ми вже частково порушували на засіданні комітету, коли розглядали справу з Національною радою, і після розгляду нашого питання в Національній раді, я озвучив, що умови, які створила Національна рада, вони є некомфортними.

ЦИБА Т.В. Я перепрошую. Це тоді, коли по ліценціям було, так?

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Так, було про анулювання.

Насправді, нашим зверненням тоді було до Національної ради, щоб нам дозволили представити свою позицію розширено, і, зважаючи на умови, які є із розповсюдженням COVID, ми просили забезпечити або якесь дистанційне представлення нашої позиції, щоб ми могли красиво це зробити, або перенести засідання. Тоді ми дійшли консенсусу, що нам додають 3 представника, і представник Національної ради пообіцяв, що вони створять належні умови.

Я вам просто хочу пояснити, які умови створені в Національній раді, які не змінилися з того часу. Ми були одними із перших, хто прийшов, але вони до цього часу, ну трохи змінилися. Щоб ви розуміли. В Національній раді, коли розглядається питання ліцензіатів, ліцензіати заходять, от у вас є хол, ви заходите до невеличкого холу, як у вас біля охоронців, умовно кажучи, і ви стоїте отам в холі, в прохідному холі усі ліцензіати збираються. Все. Ліцензіатів далі не пускають. Тобто члени Національної ради, вони сидять десь на віддаленні і працюють по Zoom. І вони створили такий формат, який комфортний для них, але є зневагою до ліцензіатів. Тому що це просто прохідна кімната, де всі ходять, де шумно. І тоді, коли були ми, навіть не було стільців, щоб розсадити всіх учасників. Ми змушені були стояти. І зараз, я бачив, знімали телеканали, зараз там хоча б стільці поставили. Отакий плюс.

Ми розуміємо, що Національна рада – це регуляторний орган. Так, вони повинні засідати, так, вони повинні приймати рішення. Але ви можете створити трохи кращі умови для ліцензіатів, щоб вони представляли свою позицію – питання тільки в цьому.

Ми розуміємо, що є ліцензіати, які їдуть з усієї України, але представники Національної ради є на місцях. Ліцензіати можуть під’їхати до представника і так само включитися.

Дякую. В мене все. Вибачте за емоції.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.  Пані Ларисо.

РУДЕНКО Л. Чесно кажучи, емоції і мене переповнюють. Я також була присутня на тому засіданні, і хотіла б додати те, що під час цього засідання жодного з членів Національної ради у приміщенні разом з ліцензіатами не було. Вони, як генеральний директор сказав, у комфортних для себе умовах брали участь в онлайн-засіданні, кожен в окремому кабінеті, при цьому всі ліцензіати знаходилися у цьому так званому холі, який фактично знаходиться між вхідними дверима і турнікетом охорони. По суті, це навіть не коридор Національної ради, це прохідна.

ЦИБА Т.В. А чому не можна було онлайн?

РУДЕНКО Л. Вони не дозволяють. Це ж і питання, з яким ми звертаємося.

І це фактично прохідна, через яку протягом всього засідання проходили, входили, виходили працівники Національної ради, відвідувачі. Це приміщення невеликого розміру, було дуже велике скупчення людей, і ліцензіати, коли вже включалися на засідання, мали відповідати на запитання членів Національної ради у куточку біля входу, у цьому шумі, це дійсно дуже незручно.

ШУФРИЧ Н.І. А відео цього всього є?

РУДЕНКО Л. Немає, тому що вони не пускають журналістів навіть. Вони не пустили знімальну групу.

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Ми фото додали.

ШУФРИЧ Н.І. А смартфони не працюють?

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Ми фото додали.

РУДЕНКО Л. Можливо, відео також є.

ШУФРИЧ Н.І. А відео знайдете?

РУДЕНКО Л. Ми подивимося. Ми фото додали. Це робили ці світлини народні депутати України, які були присутні під час цього засідання, і вони також поділилися своїми враженнями.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пані Ларисо.

Тобто, я так розумію, більше емоційне ставлення до цього питання, або ви можете юридично обґрунтувати порушення відповідних, на ваш погляд, нормативних актів щодо забезпечення карантину і роботи Нацради в цілому?

 

РУДЕНКО Л. Якщо говорити вже юридичною мовою, без емоцій, по-перше, хотілося б нагадати про те, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя та здоров’я, честь та гідність є найвищою цінністю. Також хотіла би процитувати частину третю розділу ІІ Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19. Цей закон був прийнятий 16 червня, набув чинності 16 липня. Так от, відповідно до частини третьої цього закону розділу ІІ: установити, що на період дії карантину Національна рада дійсно може проводити засідання в режимі реального часу онлайн з використанням відповідних технічних засобів. Та передбачено, що розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що відповідно до чинного законодавства розглядаються виключно на засіданні Національної ради, розглядаються Національною радою після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо такий ліцензіат повідомить Національну раду, що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.

ШУФРИЧ Н.І. І він погоджується на це. З добровільної згоди.

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Так.

РУДЕНКО Л. Це виключно ліцензіат вибирає, яким чином рухатися далі і розглядати його питання.

Також цією частиною передбачено, що при проведенні засідання у режимі онлайн, у випадках, передбачених законодавством, Національна рада, знову ж таки, наголошую, за погодженням з ліцензіатом, забезпечує йому можливість бути присутнім на такому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи ліцензіата (його представника) здійснюється з використанням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, передбаченому Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", або на підставі письмового звернення ліцензіата, до якого додається довіреність представника. В принципі законом вже передбачена можливість брати участь ліцензіатами в онлайн-засіданні, не знаходячись фактично у приміщенні Національної ради за адресою Прорізна, 2. І більш актуально це навіть не для ліцензіатів, які знаходяться в Києві, а для ліцензіатів, які знаходяться у червоній зоні, наприклад, вони сідають в поїзд і приїжджають.

ШУФРИЧ Н.І. Я перепрошую. 3 хвилини вже давно минули. Дякую, пані Ларисо.

РУДЕНКО Л. Тобто законом передбачено таку процедуру.

ШУФРИЧ Н.І. Зрозуміло. Пане Сергію, ваша позиція, будь ласка.

ТОМІЛЕНКО С. Шановні члени комітету, шановні колеги! Дійсно, ми підтримуємо і позицію наших колег з телеканалу "Прямий", але ми і виступаємо взагалі в солідарність всіх мовників: і національних, і регіональних мовників. І відповідно вважаємо, що це, знову ж таки, питання стосується мандату свободи слова. Бо фактично на сьогоднішній момент той регламент, який є, він порушує право на захист своїх справ засобами масової інформації, керівниками цих мовників. І відповідно неналежна, на нашу думку, організація цих засідань, вона фактично призводить, з одного боку, частина мовників дійсно махає рукою, бо вона не готова мучитися в таких негідних умовах і не хоче їхати через всю Україну, користуватися транспортом тощо, і відповідно в такий спосіб втрачається право долучитися до засідань. Інша справа, що відбувається певне таке приниження і нерівні умови. Все-таки регулятор повинен виступати в інтересах засобів масової інформації, розбудовувати інформпростір і відповідно враховувати ті реалії, які є.

На сьогодні наша позиція, якщо мова ще йде про вересень, і ще можна було говорити про якісь комбінування, ще невисока була захворюваність в країні, погода ще дозволяла людям гуляти по Києву, то зараз ми бачимо, що ця проблема є хронічною. Ми вам надали ці матеріали. Ми спеціально вже після масових нарікань, які ми отримали від колег з Чернівців, з Рівного, з Запоріжжя, з інших ЗМІ, ми відповідно на останнє засідання Національної ради запросили колег на висвітлення. Було кілька знімальних груп, були фотожурналісти. Ми вам дали фотографії, які засвідчують, що реально людей не пускають далі вахти. І відповідно, коли під вахтою стоять люди, повз них проходять всі працівники, які працюють в тій 5-поверховій відомчій будівлі, відповідно маски є чи немає. Окремо вигадала Нацрада а-ля сертифіковане місце заходу в онлайн і відповідно по черзі всі підсідають під цей ноутбук, відповідно знімають маску, починають говорити і вони включаються. Тобто онлайн на сьогодні забезпечений для членів Нацради, які можуть вдома сидіти, будь-де, але не для людей.

Наша пропозиція базова. Ми пропонуємо, що, можливо, Комітет свободи слова може звернутися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, переглянути і внести зміни в свій регламент. Бо я хочу сказати, що перший регламент, очевидно, що всі ми були в стресі, коли коронавірус і епідемія, але регламент, за яким працює Нацрада, він прийнятий 9 квітня. Відповідно ми пропонуємо, тому що від 9 квітня пройшов час, належно переглянути, в коректний спосіб прокомунікувати, провести певну дискусію, гарантувати дотримання санітарних, карантинних норм. Але ключове в цьому регламенті – це забезпечити онлайн-участь людей з їхньою аргументацією тощо і не наражати їх на небезпеку, змінити ті умови, які є.

На жаль, сьогодні немає представників Нацради, але ви можете почитати на їхньому сайті їхню позицію. На жаль, ми не бачимо готовності до діалогу, до перегляду. Вони переконують, що людські умови вони створили. І відповідно єдиний оцей ноутбук - це їхня відповідь. Тому наша позиція: підтримати загалом всі ЗМІ безвідносно політичних питань, власників тощо.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую, пане Сергію.

Даруйте, в мене відразу буде пропозиція: підтримати пропозицію, яка була тільки що до нас доведена, звернутися до Нацради з рекомендацією змінити регламент і умови присутності ліцензіатів та особливо звернути увагу на можливість забезпечення онлайн-присутності. Це перша частина нашого рішення.

Друге. Звернутися до керівника Національної поліції України щодо перевірки належності карантинних вимог під час вже проведених відповідних засідань Нацради з точки зору того, чи відповідали вони вимогам, які зараз виписані, в умовах карантину, і в разі виявлення таких фактів притягнути до відповідальності. Хочу нагадати, що ми прийняли відповідні рішення, що ті, хто забезпечують заходи, мають нести відповідальність в разі порушення карантинних норм. Це адміністративна відповідальність, а якщо будуть тяжкі наслідки, то це буде і кримінальна відповідальність. Але поки я бачу підстави для того, щоб вивчити питання, чи були порушені карантинні вимоги під час вже проведених відповідних зустрічей, а якщо це відбулося, щоб винні були притягнуті до встановленої законом відповідальності. Погоджуємося? Будь ласка.

ЦИБА Т.В. Питання. Цілком підтримую загалом ідею. Зрозуміло, що правильна пропозиція, бо неправильні речі вони роблять. Але єдине, що якщо в них регламент говорить одне, а норми карантину говорять інше, то...

ШУФРИЧ Н.І. В першому нашому зверненні ми звернемо особливу увагу щодо поваги, крім всього іншого, щодо поваги до громадян України, які приходять.

ЦИБА Т.В. До звернення щодо цього немає взагалі запитань.

РУДЕНКО Л. Можна я прокоментую стосовно регламенту? Вони не протирічать один одному – і закон, і регламент. Тому що в регламент сама ж Національна рада 9 квітня внесла зміни і просто зазначила, що засідання Національної ради під час карантину можуть проводитися онлайн, крапка. Тобто жодних обмежень щодо того, що ліцензіати повинні бути, реєструватися у приміщенні на Прорізній – такого обмеження немає.

ЦИБА Т.В. Вибачте. Це я суто про перевірку. Про те, що ви говорите, тут немає питань.

РУДЕНКО Л. Тобто регламентом передбачена тільки можливість проводити засідання онлайн і все. Це вже завдання Національної ради – забезпечити виконання законодавства. Це вже, мабуть, чисто організаційні моменти.

ТОМІЛЕНКО С. Я хочу доповнити. Дивіться, на відміну від комітету, у вас помічники всі, локалізація в Києві, у Нацради, за визначенням, у них є представники в кожному регіоні, які можуть підтвердити особу, чи це ліцензіат з "Рівне 1", наприклад, і в неї є посвідчення, чи ні.

Тому, зрозуміло, що вони бояться пускати у свої приміщення, де в них є конференц-зал тощо, але треба шукати компроміс. І навіть якщо би закон вимагав персонально, то можна було б негайно тоді звертатися через два профільні комітети, я думаю, що депутати прийняли б поправку до закону, якщо би там мова йшла винятково про особисто і про Прорізна, 2, але ж цього теж немає.

ШУФРИЧ Н.І. Зрозуміло.

Також у своєму зверненні прошу підтримати позицію комітету, що до завершення карантину максимально утриматися від відповідних дій, які вимагають особистого контакту, в тому числі і виїзні перевірки, і все, що з цим пов’язано.

САНЧЕНКО О.В.  В мене питання і пропозиція. Питання до колег. А в звичайний час, не ковідний, як проводиться спілкування? Чи має бути тільки офлайн?

ТОМІЛЕНКО С. Якщо до коронавірусу, то є в них власні приміщення Нацради, є конференц-зал і відповідно там люди в холі, але на поверсі 4-у, 5-у, вони просто чекали своєї черги, і це була можливість людям особисто (як зараз на комітеті) аргументувати свою позицію.

САНЧЕНКО О.В.  Дякую. І в мене тоді дві пропозиції. Перша. Ми проходимо етап діджиталізації, тобто я би запропонував Нацраді в цілому, не на період карантину, а в цілому розглянути можливість проведення таких заходів в онлайні. Ви наголошували, що є журналісти з регіонів. Ну взагалі, щоб вони переглянули не тільки на цей період, звернути на це увагу, а більш широко.

ШУФРИЧ Н.І. Ми можемо їм запропонувати, в разі встановлення відповідної практики, розглянути питання використання її і поза межами карантину.

САНЧЕНКО О.В. Так. Я за те, щоб постійно. Я думаю, що це спростить.

І друге. Я не бачу доцільності направлення звернення до поліції, тобто перевірку заходів. Тому що сам захід де-юре – це і є оця кімнатка, де сидить людина. Відповідно це не може бути визнано...

ШУФРИЧ Н.І. Якщо буде встановлено, що комп’ютер, яким всі користувалися, після кожного візитера не був оброблений або замінений, то це вже пряма  підстава. 

САНЧЕНКО О.В.  Ну такого немає в регламенті.

ШУФРИЧ Н.І. Це є пряма підстава для того, щоб вважати, що карантинні норми не були забезпечені.

САНЧЕНКО О.В.  Несторе Івановичу, моя пропозиція і звернення. Я за те, щоб розділити ці два питання. Бо за друге я не бачу доцільності голосувати. За перше, за те, щоб в цілому була можливість онлайн спілкування з ліценціатами у НСТУ, це точно правильна історія. І це буде гарна ініціатива довгострокова наша як комітету.

ШУФРИЧ Н.І. А якщо під час попередніх, вже проведених засідань були порушені карантинні норми, то чому ми не можемо  пересвідчитися, чи це було, чи цього не було? Тому що з багатьох фактів, які ми зараз почули, я можу припустити, що карантинні норми не були забезпечені, наприклад, відкриття цієї кабінки. Там купа різних норм, які, можливо, не були забезпечені, і, можливо, це могло спричинити шкоду для здоров’я запрошених.

САНЧЕНКО О.В.  В минулому часі, я сумніваюся, що ми можемо це.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо буде відео. Дивіться, матеріали, які в нас є, ми надамо в поліцію, якщо їх буде достатньо, вони проведуть розслідування і скажуть: "Все було гаразд".

ТОМІЛЕНКО С. Ми можемо запропонувати. Зрозуміло, що частина мовників, вони бояться санкцій, ну об’єктивно, як будь-якого регулятора, як податкової бояться, вони можуть не свідчити. Але є свідчення народних депутатів – пані Марії Іонової, яка була свідком, є свідчення пані Оксани Продан.

САНЧЕНКО О.В.  Ну тут це не в плюс, я вам скажу, буде грати.

ТОМІЛЕНКО С. Але для будь-яких перевірок на сьогоднішній момент, якщо було не дотримано, нехай несуть відповідальність, якщо дотримано, то нехай відповідно буде теж висновок.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо там все було гаразд, питання зніметься, вони перевірять і скажуть, що підстав вважати, що карантинні норми не були забезпечені, немає, крапка. Не ми ж будемо виносити рішення.

САНЧЕНКО О.В.  Несторе Івановичу, якщо ми ідемо юридично, то я так розумію, що взагалі цей моніторинг точно робить не поліція. Відповідно те, що ми відправимо до поліції...

ШУФРИЧ Н.І. Чому? Моніторинг робить поліція. Моніторинг забезпечення карантинних вимог якраз покладено на поліцію.

ЦИБА Т.В. А чи є в нас якісь строки давності? Розумієте, воно може виглядати так, що журналісти вважають, що Нацрада багато разів насолила журналистам, поэтому теперь мы отомстим Нацраде. Ну, чесно, воно може виглядати саме таким чином.

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, а здоров’я журналістів для нас важливе? 

ЦИБА Т.В. Важливе.

ШУФРИЧ Н.І. Знаючи, що їх перевіряє поліція, я точно знаю, що наступні всі засідання будуть максимально забезпечені всім і будуть відповідати всім вимогам.

Як вони наш лист сприйняли у свій час? Давайте згадаємо, чого вартує їх слово. А в даному випадку у нас попереду локдаун, я так розумію, що може відбутися, тому якраз якщо поліція поцікавиться, в яких умовах вони проводять свої засідання, нічого поганого в цьому не буде.

ЦИБА Т.В. Я підтримую пропозицію Саші, що розділити одне і друге, проголосувати окремо за одне, окремо за друге. Але в другому ми можемо якимось чином звернутися і до Нацполіції, щоб вона перевірила. Посилаючись на те, що ми підозрюємо, що були прецеденти порушення...

ШУФРИЧ Н.І. Так я про це і говорю.

ЦИБА Т.В. Почекайте. Ви говорите про те, щоб перевірили, як було і вжили санкції. А я говорю про те, що коли ми звертаємося до Нацради, щоб вони створили нормальні умови, які не будуть порушувати карантин і які будуть зручними для всіх, можливо, навіть на постійній основі, і в той же час звернутися, що, умовно, ми дали таке звернення до Нацради, будь ласка, поліція, перевірте, наскільки зараз виконується те, що ми просимо, щоб не було порушення карантину.

ШУФРИЧ Н.І. Те, що ми просимо, ми просимо одне – відповідність закону. Поліція нехай перевірить, як це було до нашого реагування, під час реагування і у майбутньому.

Я не розумію, чому немає розуміння в питанні - звернутися до поліції  щодо перевірки на відповідність карантинним вимогам попередніх засідань. Можливо, вони встановлять. Або вони скажуть, що неможливо встановити. Або вони отримають інформацію і скажуть, що, вибачте, тут були порушення і за це немає ніякої кримінальної відповідальності, є тільки адміністративна. Чому ми не можемо скористатися своїм правом контролю парламентського щодо дотримання законів, які, до речі, ми і приймали?

САНЧЕНКО О.В. На мою думку, це просто беззмістовно.

ШУФРИЧ Н.І. Чому? Журналісти всі говорять, що, на їх думку, порушувалися карантинні вимоги.

САНЧЕНКО О.В. Я впевнений, що це беззмістовно, тому що з точки зору проведення заходу, якщо дивитися на це як на конкретний захід, то він відбувається в певній кімнаті. Я впевнений, що вони, розуміючи карантинні норми, саме в цій кімнаті забезпечили. І відповідно те, до чого є звернення, що очікування і все інше, це не є частиною заходу. Відповідно, я розумію, що ми зробимо беззмістовну річ, нам буде якась формальна відписка, що формально воно було проведено належно. І що ми в цьому виграємо?

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, як ви вважаєте?

ТОМІЛЕНКО С. Я вас теж розумію щодо заходу. Але ж ми говоримо, що люди в холі зібралися не через те, що вони не хочуть сидіти на дивані і дивитися  серіал, а вони всі з усієї України зібралися, і коли починається реєстрація, 30 осіб в цьому холі. І вони зібралися з волі апарату Нацради і рішення Нацради.

ЩУФРИЧ Н.І. Нехай порахують, чи відповідає кількість цих людей на цю площу.

ТОМІЛЕНКО С. Є свідчення редакторів, ліцензіатів. І сьогодні ж навіть не стоїть мова, що ми з вами не були особисто свідками. Ми говоримо, що ми довіряємо колегам з каналу "Прямий", з Рівного, з Запоріжжя, з Чернівців, які відповідно свідчать про те, що вони в тих умовах були заручниками.

ЦИБА Т.В. Дивіться, це не те, що ми не довіряємо колегам. Саме через те, що ми довіряємо і вважаємо це неприпустимим, ми і пропонуємо звернутися до Нацради. Але це так само, що давайте поскаржимося, що в Пенсійному фонді постійно черги із літніх людей, які не дотримуються... Тобто дійсно треба їх смикати, щоб вони забезпечували ці умови, але...

ШУФРИЧ Н.І. Пані Тетяно, запитання. Я зараз трохи нажену страстей. Уявіть собі, до сьогодні вбивали – це нормально, а після сьогодні – це не нормально. Тобто якщо було порушення до сьогодні, нехай його перевірять, тоді точно не буде його в майбутньому.

ЦИБА Т.В. Щодо вбивства можна перевірити.

БРАГАР Є.В. І тут можна подивитися. Навіщо ми тоді приймали карантинні обмеження?

ШУФРИЧ Н.І. Нам НСЖУ дає матеріали: фотоматеріали, свідчення – нехай поліція з цим розбереться. Якщо були факти порушення карантину – розберуться, не були – поставлять нас до відома, що не було.

САНЧЕНКО О.В. Давайте просто розділимо це питання.

ШУФРИЧ Н.І. Я, чесно кажучи, не розумію, звідки виник супротив в цьому питанні. Абсолютно логічно, нас інформують Національна спілка журналістів України і ліцензіати про те, що, на їх думку, не забезпечені карантинні умови, чому ми маємо зараз тут сперечатися? Направляємо до поліції, нехай перевірять. Якщо відповідали ці умови карантинним вимогам, то відповідали. Якщо не відповідали – буде відповідна адміністративна відповідальність. Крапка.

САНЧЕНКО О.В. Реагуючи на саме звернення від Спілки журналістів, я би йшов до самої суті. Є прохання ліцензіатів закликати регулятора забезпечення внесення змін до регламенту щодо явки ліцензіатів.

 

ШУФРИЧ Н.І. Це само собою.

САНЧЕНКО О.В. Відповідно це про формат цих зустрічей, щоб було зручно в майбутньому і "Прямому", і всім іншим каналам. Звернення до нас з цього приводу, ми його задовольняємо цим рішенням, що ми звертаємося до Нацради. Відповідно для мене є беззмістовна інша частина.

ШУФРИЧ Н.І. Ми в ході засідання з’ясували можливі факти порушення вимог карантину під час проведення відповідних засідань, і це нам стало вже  відомо. Ми що, зараз з цим підемо спати і забудемо про це?

Будь ласка.

ШВЕЦЬ С.Ф. Друзі, дивіться, само собою, що мають бути забезпечені умови для роботи і в тому числі карантинні умови, і навіть без карантину. Мають бути забезпечені людські умови в судах, в Пенсійному фонді, в Національній раді і так далі. Тут не обговорюється.

Друге. У нас немає звернення групи журналістів, у нас є звернення менеджменту телеканалу "Прямий" і у нас є звернення голови Національної спілки журналістів. Це я просто формально уточнюю. У нас немає масових скарг, у нас на руках немає масових скарг і журналістів, і менеджменту різних телеканалів: і столичних, і регіональних.

Наступне. Нестор Іванович, на мій погляд, має рацію, що ці люди, в тому числі Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, мають дотримуватися карантинних вимог, це сто відсотків, тут немає сумніву. Звертаю вашу увагу водночас, що Національна рада з питань телебачення та радіомовлення займається такою чутливою галуззю, яка називається свобода слова і засоби масової інформації. І би в цьому плані приймав би зважені рішення, тому що Національна рада в тому числі і перевіряє діяльність засобів масової інформації та виносить штрафи, виносить попередження і так далі. В тому числі, нагадаю, що впродовж цього року ми вже мали звернення від різних телеканалів: від телеканалу "Прямий", від телеканалу "NewsOne", "112" і так далі.

ШУФРИЧ Н.І. Це не стосується карантинних норм.

ШВЕЦЬ С.Ф. Я говорю про те, що вони здійснюють свою роботу регулятора і не виважене втручання, в тому числі із залученням Національної поліції, може призвести до зриву цієї роботи, як на мене. А зараз в умовах інформаційної війни, об’єктивно, мені здається, що такі речі не потрібні.

Відповідно моя пропозиція. Але і те, про що Олександр говорить, це теж справедливо. Моя пропозиція наступна, вона з двох пунктів. Якщо вже робити таке пакетне наше рішення, то пункт перший: звернення до Національної ради із вимогою змінити Регламент і з вимогою усунути можливі порушення, на що є скарги телеканалу "Прямий" в даному випадку і Національної спілки журналістів. І пунктом другим в цьому  зверненні наголосити, що після того, як буде проведено найближче засідання за участю ліцензіатів і так далі, ми можемо делегувати когось із представників комітету, якщо ми побачимо, що порушення не усунуті, ми відразу звертаємося до Національної поліції для того, щоб вона вжила заходів реагування.

ШУФРИЧ Н.І. Питання можна?

ШВЕЦЬ С.Ф. Так, прошу.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, якщо ви будете присутні на наступному засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, ви візьмете на себе відповідальність встановити, чи відповідають відповідні умови карантинним вимогам?

ШВЕЦЬ С.Ф. Це ж очевидно, Несторе Івановичу. Якщо ці фотографії, які були надані, якщо це повториться, якщо це відбуватиметься саме таким чином, то тут...

ШУФРИЧ Н.І. Тобто із відео і фотоматеріалів ми бачимо, що можливо, навіть маючи пряме відео, я не візьму на себе відповідальність сказати, що це порушення, тому що я не компетентний встановлювати порушення санітарних норм, для цього є спеціалісти.

ШВЕЦЬ С.Ф. Звичайно.

ШУФРИЧ Н.І. Залучити таких спеціалістів може поліція за своєю компетенцією. Тому я і прошу звернутися до поліції, нехай вона вивчить, чи було, тому що якщо ми зараз підозрюємо, що здоров’я журналістів і представників журналістських колективів  підставлялося через недбалість представників і керівництва Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, які мали забезпечити безпеку всіх запрошених, і ми вже про це знаємо. То виходить так: те, що було до нашого засідання, ми прощаємо, кто переболел – тот переболел, но після нас – вже зась. Не розумію, чесно кажу, не розумію логіки.

ЦИБА Т.В. Тим не менше, я, наприклад, за те, що давайте ми зараз будемо звертатися в поліцію за те, щоб вони перевіряли Нацраду саме з цього питання – не буду. Я поясню чому. Тому що, на мою думку, це може бути розцінено як помста незадоволених каналів, незадоволених людей цим. Те, що це неправильно і це могло би бути порушенням, це так і це треба усувати.

ШУФРИЧ Н.І. У мене запитання. Нацрада є підконтрольним Верховній Раді України органом, хоча і незалежним? Звичайно. Тому абсолютно є логічним, що саме ми звертаємося. До речі, будь-хто може звернутися в поліцію. Але якби я цього не знав, я би із задоволенням першим пунктом задовільнився би, але я вже знаю як громадянин, як народний депутат, що, можливо, під час роботи з громадянами України захист їх здоров’я не було забезпечено належним чином, враховуючи вимоги, які мають місце в України з березня-квітня-травня цього року. Тому якби ми цього не знали – одне питання, ми зараз це знаємо, і це сумління кожного, чи вважає він, що до сьогоднішнього нашого засідання можна було підставляти здоров’я наших громадян, а після нашого засідання вже не можна. При чому це ж не ми проводимо перевірку, а це поліція проведе компетентно, швидко, нікого сильно не турбуючи, в мене тут сумнівів немає. Будь ласка. 

САНЧЕНКО О.В. Пакетно підтримую пропозицію Сергія. Тобто в такому форматі я би підтримав, якщо не розділяти. Якщо буде пакетне голосування, одразу звернення в поліцію, я точно утримаюсь. Якщо у такому варіанті, який запропонував Сергій, я би його підтримав.

ШУФРИЧ Н.І. Перша пропозиція була моя щодо двох питань: і звернення до Нацради, і звернення до поліції щодо перевірки фактів, які нам стали відомі, щодо можливого порушення карантинних вимог під час проведення відповідних засідань Нацради. Якщо це рішення не пройде, буду ставити іншу пропозицію.

Перший як консенсусний пункт – це звернення до Нацради щодо удосконалення і захисту здоров'я, і забезпечення комфортності запрошених на засідання Нацради з питань телебачення і радіомовлення. А друге – перевірки тих фактів, які стали нам відомі, щодо можливого порушення карантинних вимог з боку організаторів відповідних засідань.

Ставлю на голосування.

ШВЕЦЬ С.Ф. Несторе Івановичу, я перепрошую, я би попросив вас як голову оголосити коротку перерву, щоб ми з колегами порадилися окремо.

ШУФРИЧ Н.І. Питань нема. Оголошую перерву. Скільки часу? 10 хвилин достатньо? 

ШВЕЦЬ С.Ф. Я думаю, що так.

ШУФРИЧ Н.І. На 10 хвилин. О 15:40 продовжимо засідання.

 

Після  перерви

 

ШУФРИЧ Н.І. Кворум є. Продовжую засідання комітету. Вношу пропозицію, яка була вже оголошена, з єдиним, що в перший пункт ми добавимо в кінці, що просимо розглянути можливість збереження практики онлайн-запрошення і після завершення карантину.

 

ШВЕЦЬ С.Ф. Якщо нескладно, будь ласка, можна ще раз повторити?

ШУФРИЧ Н.І. Питання перше. Пропоную рішення з двох пунктів. Перший, звернутися до Нацради щодо забезпечення відповідних умов і з точки зору гарантування реалізації всіх карантинних вимог, і з точки зору забезпечення сприятливих робочих умов під час присутності на засіданнях Нацради з питань телебачення і радіомовлення, скористатись можливістю забезпечення онлайн-присутності запрошених із збереженням відповідної практики після завершення карантину, виходячи із тенденцій сьогодення.

Друге питання. Звернутися до Національної поліції України щодо перевірки фактів, які були до нас доведені, щодо ймовірного порушення карантинних умов під час проведення попередніх засідань. І на цьому крапка. Тому що зрозуміло, що в подальшому, якщо буде порушення карантинних вимог, це вже буде наступна історія. Будь ласка.

ШВЕЦЬ С.Ф. Є пропозиція. Щоб ми досягли компромісного і важливого, справедливого для всіх сторін рішення, є пропозиція наступна.  Перший пункт – без змін. Другий пункт викласти в такій редакції: перевірити умови проведення засідань Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Мається на увазі, щоб ми уникли перевірок - того, що відбулося вчора, позавчора і так далі, заднім числом, що називається. Справедливо, щоб Національна рада відчувала контроль з боку нашого комітету і з боку Національної поліції, звичайно, щоб дотримувалася умов. І тут ви сто відсотків маєте рацію, бо Національна поліція точно є таким сигналом серйозності питання.

Друге. Уникнути можливих порушень з боку Національної ради організаційного характеру, які були в минулому. Наша мета – не покарати Національну раду, як на мене, як і будь-який інший орган, який може там технічно допускати організаційні помилки, наша мета, як на мене, добитися нормального розвитку подій, усунути проблему. І якщо ми її усунемо, я переконаний, нам подякує вся журналістська спільнота, медіаспільнота. І Національна рада буде точно знати, що вона підконтрольна, і це точно не буде виглядати з боку комітету як політичний крок.

ШУФРИЧ Н.І. На цей випадок є прислів'я: "Я не могу быть большим католиком, чем Папа Римский". Тому я звернуся до заявників, якщо їх таке формулювання задовольняє…

СТАШЕВСЬКИЙ В.В. Я просто висловив свою точку зору. Навіть якщо б порушення Національної ради були в минулому, вони були несвідомі. Умовно кажучи, ми звернулися, і якщо Національна рада це виправить, то це буде просто покращення. Ми не прагнемо до покарання Національної ради, ми ні в якому випадку не хочемо, ми розуміємо, що це важливий орган.

ШУФРИЧ Н.І. Пане Сергію, така зміна акценту, як ви думаєте?

ТОМІЛЕНКО С. Дивіться, ключове наше так само звернення – це фактично змінити ту практику, щоб не викликати нарікань. І якщо у вас буде звернення, як би консенсус, до Нацполіції в розумінні, що…

ШУФРИЧ Н.І. Ну, перевірити сьогоднішні умови.

ТОМІЛЕНКО С. Ну, перевірити умови…

ЦИБА Т.В. Але без попередження. Просто вони приходять перевіряють.

ШВЕЦЬ С.Ф. Це вже їхня історія.

ТОМІЛЕНКО С. Так, це їхня, але просто перевірити проведення засідання, і сама Нацполіція тоді з'ясовує, коли ці засідання, вона запитує у Нацради, Нацрада щось, можливо, змінить, запропонує інше. Але це ви просто звертаєтесь …

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Влаштовує заявників така позиція комітету?

Ставлю на голосування саме в такому варіанті. Перший пункт, він зрозумілий. Другий пункт я уточню: звернутися до Національної поліції щодо перевірки умов проведення засідань Нацради. Крапка. Домовились?

Ставлю на голосування. Хто за? Прошу підтримати.

ШВЕЦЬ С.Ф. 5 – за. Утримались? Проти? Нуль. Одноголосно.

ШУФРИЧ Н.І. Рішення прийнято. Дякую.

ТОМІЛЕНКО С. Дякуємо вам.

ШУФРИЧ Н.І. Четверте питання і п'яте – вони пов'язані. Шановні колеги, у мене пропозиція підтримати обидва законопроекти.

ЦИБА Т.В. Ми можемо підтримати обидва. Один є альтернативний.

ШУФРИЧ Н.І. Тут ми можемо широко, щоб зараз не входити в дискусію довгу, хай вирішує Верховна Рада. Обидва законопроекти ми можемо пропонувати проголосувати за основу. Який з них пройде, той і пройде.

ЦИБА Т.В. Ну вони кардинально різні. І, насправді, до законопроекту Павленка набагато більше зауважень ГНЕУ.

ШУФРИЧ Н.І. Скажу вам чесно, якщо ми не є першим комітетом, загальна практика – дати розібратися головному комітету і залі. І там же ж є черговість голосування: голосується спочатку перший законопроект. Якщо він проходить…

ЦИБА Т.В. У першому ми співавтори з Сергієм.

ШУФРИЧ Н.І. Да. Я з повагою, я це прочитав. У меня есть предложение: пусть Комитет информационной политики разбирается, это их компетенция абсолютно, а потом пусть решает зал. Потому что как получается? Своих…

БРАГАР Є.В.  Я пропоную за основу.

ШУФРИЧ Н.І. Так, за основу, обидва за основу. Дивіться, і практика яка? Який перший законопроект набирає 226, другий вже зразу і не розглядається. Якщо перший набере 226, зрозуміло, що буде і з другим. Тому, щоб зараз не звинувачувати і не робити партійне протистояння, підтримати обидва і хай зал визначається.

ЦИБА Т.В. Якщо можна так.

ШУФРИЧ Н.І. Безумовно. Можна, безумовно.

 

ШВЕЦЬ С.Ф. А як ви це сформулюєте, Несторе Івановичу?

ШУФРИЧ Н.І. Пропонувати прийняти (тут же різні питання) і один закон за основу, і другий закон за основу.

ЦИБА Т.В. Чому різні? Вони майже однакові.

ШУФРИЧ Н.І. Ні, майже однакові, але різні питання порядку денного. Тобто у нас буде рішення: цей законопроект прийняти за основу і той прийняти. Це ж основа. Що буде з них на друге читання, то вже будуть вирішувати народні депутати і профільний комітет. Якщо б це було, там, остаточне голосування чи проект постанови, який приймається в цілому, то можна було би "копья" ламати. А якщо це голосування по окремих законах за окремими пунктами порядку денного…

ШВЕЦЬ С.Ф. Тобто правильно я розумію, що наша позиція може бути сформульована наступним чином, що ми за усунення колізій.

ШУФРИЧ Н.І. Да.     

ШВЕЦЬ С.Ф. В питанні призначення та звільнення.

ШУФРИЧ Н.І. І автори запропонували різні варіанти рішення колізії. Хай визначається профільний комітет і народні депутати під час голосування.

ШВЕЦЬ С.Ф. Тобто в будь-якому разі колізії мають бути усунені.

ШУФРИЧ Н.І. Да. Ви запропонували один варіант рішення колізії, Павленко запропонував інший. Тобто я прошу зараз трошки відірвати себе від особистої зацікавленості як авторів. Тобто ви запропонували такий варіант, Павленко Юра пропонує такий варіант. Хай визначається профільний комітет, але наша позиція – за основу обидва закони, а там вже зала визначить, де буде 226. І все.

ЦИБА Т.В. Більше того, ми можемо, правда, послатися на те, що у нас конфлікт інтересів, наприклад. Ми ж можемо не голосувати?

Загалом ми підтримуємо.

 

ШУФРИЧ Н.І. Добре. Ставлю відповідну пропозицію на голосування. Хто за?

ШВЕЦЬ С.Ф. 5 – за. Утримались?

ШУФРИЧ Н.І. Немає.

ШВЕЦЬ С.Ф. Проти? Немає. Одноголосно. Рішення прийнято.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановні колеги, є шосте питання. Запрошую представника… Я вибачаюсь, треба було вас трошки скоріше запросити.

НОВАК В.М. Доброго дня.

ШУФРИЧ Н.І. Доброго дня. Про представлення презентації Інформаційно-дослідницьким центром за підтримки… Так, зрозуміло. У членів комітету є аналітичні матеріали. Дуже цікаво. Скільки часу вам потрібно для презентації?

НОВАК В.М. Максимум 5 хвилин.

ШУФРИЧ Н.І. Будь ласка.

НОВАК В.М. Доброго дня ще раз! Дякую за можливість провести презентацію на засіданні комітету. Мене звати… 

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, Новак Валерія.

НОВАК В.М. Так, Валерія Новак - координаторка USАID РАДА.

Хочу дуже швидко, стисло представити вам роботу Інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді. Почну з того, що сьогодні в більшості країн світу дослідницьку діяльність здійснюють спеціально створені парламентсько-дослідницькі служби. Серед таких країн Канада, США, Польща, Німеччина, безліч країн. Ці служби, вони різні за структурою, за статусом, повноваженнями. Проте у них є спільна мета – це надавати аналітичну підтримку парламентарям. І досвід цих країн, він демонструє нам, що існує справді попит на таку діяльність.

Існує такий попит і в українському парламенті, це підтверджується роботою Інформаційно-дослідницького центру та кількістю звернень від народних депутатів та Апарату Верховної Ради до центру.

Отже, що ж таке Інформаційно-дослідницький центр при Верховній Раді України? Це пілотна ініціатива повністю за підтримки USАID РАДА, який є основою та першим кроком до створення повноцінної дослідницької служби. Інформаційно-дослідницький центр надає інформаційно-аналітичні довідки на запити народних депутатів, їх помічників-консультантів, представників секретаріатів комітетів, представників Апарату Верховної Ради. Замовити інформаційну довідку можна, заповнивши форму або надіславши е-mail. Ця інформація є в матеріалах, які вам роздані. І довідки надаються протягом двох тижнів з моменту запиту. Важливим є те, що інформація про те, хто замовив довідку, залишається конфіденційною.           

Чим може центр допомогти вам безпосередньо в роботі? Ну, перше – це додатковий аналітичний ресурс, який дозволяє швидко отримати стислу інформацію щодо національного, міжнародного законодавства в певній сфері, про досвід країн щодо впровадження певної політики, в тому числі з питань, що належать до повноважень комітетів. Це банк даних про кращі міжнародні, національні практики, які можуть підсилити аналітичну спроможність як народних депутатів, так і парламенту в цілому.

Інформація, яку надає центр, є стислою, якісною, а головне – неупередженою. Як можна цю інформацію використовувати? Ну, перш з все, в законопроектній роботі, тобто на етапі аналізу політики або як обґрунтування в пояснювальній записці, або потім під час адвокації законодавчих ініціатив в залі парламенту. І в якості інформаційної бази, яку можна використовувати під час підготовки до виступів, до засідань комітетів, до пленарних засідань.

Тут хочу звернути увагу, що центр може суттєво полегшити роботу і секретаріатів комітетів, наприклад, під час підготовки до комітетських слухань або коли збирають та аналізують інформацію з питань комітету. Наприклад, сьогодні було озвучено дуже багато тем. Наприклад, можна подавати довідку щодо практики акредитації ЗМІ в парламентах інших країн чи, там, наприклад, роботи національного регулятора в сфері телебачення в країнах Європи. Інформаційний центр надасть коротку, стислу інформацію, як в кожній країні ця сфера регулюється. Це я до того, що тема довідок може охоплювати широке коло питань і з частиною з них можна ознайомитись на Фейсбук-сторінці центру, посилання на яку також є у ваших матеріалах. 

Складовою дослідницького центру є й ініціативи щодо стажування інтернів. Найкращі й найталановитіші з молодих аналітиків, вони також працюють над довідками разом з експертами USАID РАДА.

Підсумовуючи, Інформаційно-дослідницький центр – це, ще раз повторюсь, пілотна ініціатива за підтримки USАID РАДА. І вкрай важливим є існування такої структури в Апараті парламенту. Зараз ведуться дискусії щодо створення подібної структури в інформаційному управлінні Апарату Верховної Ради. Тому ключовим і важливим є підтримка і народних депутатів, і представників Апарату Верховної Ради, для того щоб Інформаційно-дослідницький центр, яким він є зараз, трансформувався в повноцінну структуру в Апараті Верховної Ради, тому що це, по-перше, обов'язковий елемент в парламентах країн з розвинутою демократією, це аналітична підтримка парламентарів у їх щоденній діяльності, це постійний аналіз політики, що дозволить підвищити якість законодавчих рішень.

Ну і, підсумовуючи, останнє скажу, що ви можете допомогти в створенні такої парламентсько-дослідницької служби двома шляхами: по-перше – формувати попит на інформаційні довідки, тобто звертатися до Інформаційного центру (це можете робити ви, ваші помічники або працівники секретаріатів комітетів), ну і по-друге – підтримувати ідею створення дослідницької служби серед своїх колег.

Дякую за увагу. З радістю відповім на ваші питання, якщо вони є.

ШУФРИЧ Н.І. Дозвольте, у мене запитання. Значну частину цих функцій використовує у нас Головне науково-експертне управління і секретаріати комітетів окремо. Тобто з того всього, що ви сказали, чи пропонуєте ви за рахунок зменшення… Тобто я правильно вас зрозумів, ви пропонуєте модернізувати роботу цих двох структур парламенту?   

НОВАК В.М. Не модернізувати, полегшити. Наприклад, якщо секретаріат комітету готує якусь велику аналітичну інформацію, то він може звертатися за допомогою. Тобто це не заміна функцій, це допомога, допоміжні функції. І вони не дуже пересікаються з Головним науково-експертним управлінням в цьому контексті. Але в майбутньому, якщо така структура буде створена, а зараз активно ведеться дискусія про створення, то, звичайно, вони будуть співпрацювати, але ні в якому випадку не замінювати один одного. 

ШУФРИЧ Н.І. Таке питання. Зараз народний депутат, бажаючи отримати якусь інформацію, звертається до профільного комітету, незалежно від того, чи він є членом цього комітету, чи ні, звертається на голову: дайте нам відповідну інформацію. Голова, наприклад, я даю доручення керівнику секретаріату вишукати відповідну інформацію і дати відповідь народному депутату, яку я підписую. Тобто алгоритм зрозумілий. І народний депутат бажано, щоб він орієнтувався, яке питання в компетенції якого комітету є, і в принципі це питання сьогодні врегульовано.

Те, що ви говорите, тоді є необхідність дещо скоротити (модернізувати або скоротити) присутність і можливості надання відповідної інформації в комітетах і зробити хаб інформаційний.

НОВАК В.М. Так, в тому числі.

ШУФРИЧ Н.І. І тоді народні депутати звертаються в один центр.

НОВАК В.М. Так. Тому що так виходить зараз, що навіть коли, як ви кажете, звертаються до комітетів, то комітети часто звертаються і до нас, щоб ми допомогли їм знайти якусь певну інформацію, перекласти якусь певну інформацію. Наприклад, при відповіді депутату…

ШУФРИЧ Н.І. Вибачте, ваша робота мені абсолютно зрозуміла. Тобто ви працюєте, це ваша добра воля, Верховна Рада, якщо я не помиляюся, вам за це не платить.

НОВАК В.М. Не платить.

ШВЕЦЬ С.Ф. Ну, USАID…

ШУФРИЧ Н.І. Да, я ж розумію. Хто платить – це друге питання, головне, що ми не платимо. Тобто іде певне збереження бюджетних коштів. В разі, якщо ми створимо такий інформаційно-дослідницький центр, то фінансування його…

НОВАК В.М. Буде в Апараті Верховної Ради.

ШУФРИЧ Н.І. Це вже буде фінансування з боку Верховної Ради України.

НОВАК В.М. Да, звичайно.

ШУФРИЧ Н.І. До чого я і веду. Навряд чи зараз хтось погодиться зі збільшенням кошторису, тому потрібно буде шукати ці кошти всередині кошторису.

ШВЕЦЬ С.Ф. Який вчора був проголосований.

ШУФРИЧ Н.І. І разом з тим ми робимо наступний крок: нам потрібно буде відповідних спеціалістів переводити у цей аналітичний центр, тому що нам треба буде забезпечити спеціалістів кожного напрямку в цьому аналітичному центрі. Тому що я собі слабо уявляю, що будуть сидіти програмісти, отримавши запит від народного депутата України або уповноваженого зробити цей запит на інформацію, гуглити його. І дати – от вам посилання на Гугл, получите – распишитесь. Тобто зрозумійте, зараз відповідь, яку отримує депутат, він отримує за підписом керівника комітету, свого колеги, який несе відповідальність за надану інформацію. А за інформацію, надану йому, несе відповідальність спеціаліст, підготовлений фахівець, на якого держава, там, витратила кошти, підготувавши його спеціалізацію і рівень експерта. Тобто якщо працювати в умовах доброї воли, я це вітаю. Фактично те, що ви пропонуєте, це структурна реформа парламенту або, скажемо, певного напрямку діяльності парламенту.

НОВАК В.М. Звичайно. В майбутньому це буде, наприклад, величезний відділ з великою кількістю спеціалістів, в тому числі, можливо, переведених з секретаріатів. Проте на даному етапі те, на що готовий іти Апарат Верховної Ради, це поки створення відділу в інформаційному управлінні.  

ШУФРИЧ Н.І. Є пропозиція у мене, шановні колеги, подякувати, по-перше, за ініціативу, по-друге, запропонувати факультативно, спробувати поки що  за підтримки наших партнерів запропонувати модель, яку протягом року факультативно випробувати. Тому що плюс, що депутату не треба думати, куди йому звертатись, він звертається в один центр, в одне вікно і отримує звідти відповідь. Мінус - ефективність роботи цього вікна.

Будь ласка.

САНЧЕНКО О.В.  Я особисто хочу сказати, що вже співпрацював з USАID РАДА з іншої сторони - по молодіжному законопроекту 3718. Ми там робимо ролик після того, як він буде прийнятий, для промоції. Тому це така широка історія.

Щодо такого аналітичного відділу. Знаю, що є такі потужні у Великобританії так само. Я особисто підтримую цю ідею, бо для мене тут проста аналогія. Де-факто це аналітики. Тобто задача секретаріату, вона більше така, як на мене, організаційно-нормотворча – забезпечити процес, у моєму розумінні.

ШУФРИЧ Н.І. А ви попрацюйте з нашими фахівцями комітету…

САНЧЕНКО О.В.  Несторе Івановичу, я завершу.

ШУФРИЧ Н.І. Вони вам нададуть таку аналітику, що навіть я здивувався.

САНЧЕНКО О.В.  Несторе Івановичу, я завершу думку. Я розумію, що є такі професіонали, як аналітики. І я вбачаю в цьому відділі якраз саме таку історію, що, умовно кажучи, є люди, які професійно займаються аналітикою, і, умовно кажучи, у мене є запит про підходи в екології, наприклад, якби я був в екологічному комітеті, як це відбувається, там, не знаю, в Австралії, в Великобританії, не знаю, в Бразилії, і щоб підготували таку аналітичну довідку. І це б допомогло нам потім робити кращі закони.

Тому персонально я підтримую. І підтримую ідею факультативної, щоб ми побачили, як це працює, для того щоб було простіше приймати рішенням комітету.

ШУФРИЧ Н.І. Тобто звертаємося до вас запропонувати модель, яка б могла довести свою ефективність протягом, скажемо, факультативного року.

НОВАК В.М. Да, звичайно, у нас буде створена і робоча група, під час якої саме і будуть розроблені моделі і потім презентовані серед депутатів, серед Апарату Верховної Ради.

ШУФРИЧ Н.І. Є одне питання: відповідальність наданої депутатам аналітики й інформації. Чому? Тому що на підставі цієї інформації можуть реалізуватись законодавчі ініціативи, які напряму вплинуть на життя країни.

Шановні колеги, приймається пропозиція?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Да.

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

НОВАК В.М. Дякую.

(Мікрофони вимкнені)

 (Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Ні, зрозуміло. Тобто до 28 лютого вже продовжили. Я, чесно кажучи, на це не звернув увагу.

Приймається? Дуже коректно буде.

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Ну, хай моніторять. Закінчиться карантин, хай виїжджають. Саме мова йде про виїзні перевірки.

 

ЦИБА Т.В. Максимально утриматися від виїзних перевірок...

ШУФРИЧ Н.І. ... під час карантину, так. Ми ж не можемо їм заборонити. Просимо утриматись від проведення виїзних перевірок ліцензіатів на час дії карантину та можливого локдауну тим паче. Коректно дуже, з максимальною повагою. Ми відреагували на інформацію, мінімум 5 каналів зараз піднімають хвилю, що до них їдуть з перевіркою під час карантину. Ну, там окремі канали і журналістів не можуть зібрати, з COVID всі лежать, і ще щоб їм там ходили…

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Приймається? Дякую. Ставлю відповідне звернення до Нацради на голосування.

ШВЕЦЬ С.Ф. За – 5, проти, утримались – 0. Одноголосно.

І є ще пропозиція, друзі. Дивіться, Нестор Іванович, колеги, це наздогін до першого питання, яке ми розглядали по цьому "Правовому контролю". Є пропозиція така у мене, щоб ми додатково у зверненні до Мін'юсту, ну, тобто окремим зверненням або в тому ж зверненні, яке ми вже проголосували, це дописали, що просимо надати інформацію, і це правильно буде для роботи, насамперед, і секретаріату нашого, скажімо, за 2019-й і 2020 роки, які ЗМІ були позбавлені ліцензії, або ліцензія на діяльність яких була визнана недійсною. Вони підготують цю довідку нам інформаційну, і тоді ми вже будемо чітко бачити, у кожного на столі вона буде лежати.

ШУФРИЧ Н.І. Немає сенсу, тому що вона вже може бути застарілою, Сергію. Я погоджуюсь з тобою в принципі. Можливо, зробити…

ШВЕЦЬ С.Ф. Ну, станом на…

ШУФРИЧ Н.І. Да. Але уяви собі, що заява нам прийшла після цієї довідки. Можливо, звернутися до Мін'юсту, щоб така інформація стала публічно доступною - щодо скасування?

ЦИБА Т.В. Ну це, до речі, взагалі дуже хороша ідея, щоб це була публічна інформація. Це і правоохоронцям було б нормально.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. У них же ж є база.

ШУФРИЧ Н.І. А, може, ця база відкрита і зараз. Ми звідки знаємо. Давайте дамо доручення секретаріату нашому…

ШВЕЦЬ С.Ф. Вивчити питання?

(Загальна дискусія)

ШУФРИЧ Н.І. Посмотрите, есть ли онлайн-информация о регистрации в СМИ…

ЦИБА Т.В. В открытом доступе.

ШУФРИЧ Н.І. Что?

ЦИБА Т.В. В открытом доступе.

ШВЕЦЬ С.Ф. І відмова в реєстрації.

ШУФРИЧ Н.І. Якщо нема, то підготуйте звернення, щоб Мін'юст таке забезпечив.

ЦИБА Т.В. Ну, або сказав, що їм потрібно, щоб вони це забезпечили. Може, там зміни в законодавство потрібні.

ШВЕЦЬ С.Ф. Ні, що вже зроблено, грубо кажучи, з 1 січня 2019 по…

ШУФРИЧ Н.І. Вообще-то, оно должно быть в режиме онлайн.    

ШВЕЦЬ С.Ф. Так должно быть.

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Є реєстри друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств.

ШУФРИЧ Н.І. І він відкритий?

ЧОЛОВСЬКИЙ Д.В. Да, звичайно. І по назві друкованого засобу можна дізнатися, якщо воно є, воно показує, що є таке, зареєстроване, серія, номер  свідоцтва і показує його засновника. Якщо, наприклад, вносити якусь назву друкованого засобу, який цікавить, а його в реєстрі немає, відповідно його немає вже.

ШУФРИЧ Н.І. Враховуючи ініціативу пана Сергія, я прошу наступну пропозицію: в разі надходження до нас заяви від ЗМІ, перевірити його щодо наявності реєстрації – раз.

ЦИБА Т.В. Непростроченої.

ШУФРИЧ Н.І. Безумовно. Друге – паралельно перевірити, якщо не вказано ніякі реєстраційні дані, перевірити, можливо, наявність присутності в Інтернет-просторі відповідного ЗМІ, яке звертається до нас. То есть, если их нет в регистрации, но они есть в Интернете…

(Мікрофони вимкнені)