На останньому у восьмому скликанні Верховної Ради України засіданні Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув законопроекти «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови), реєстр.№ 10414 від 02.07.2019, внесений народним депутатом України О. Богомолець, та альтернативний йому законопроект «Про протидію лихослів’ю» (про дематюкацію мови) (про внесення змін до КУпАП щодо протидії лихослів’ю), реєстр.№ 10414-1 від 09.07.2019, внесений народним депутатом України О. Черваковою.

Відкриваючи обговорення, головуюча на засіданні перший заступник голови Комітету Ольга Червакова зауважила, що потужний резонанс, який викликала у суспільстві загалом і у медіа зокрема ініціатива щодо наступу на лихослів’я, спонукав Комітет невідкладно у режимі попереднього розгляду обговорити цю законодавчу ініціативу.

Запрошена на засідання автор основного законопроекту народний депутат України Ольга Богомолець підкреслила, що вона спантеличена невиправдано великою увагою до цього законопроекту, якої, на жаль, не мали інші, важливіші для суспільства ініційовані нею проекти законів, зокрема, щодо запровадження медичного страхування. Попри це, вона вважає проблему очищення публічного простору і медіа від ненормативної лексики надзвичайно актуальною.

Ольга Богомолець визнала, що законопроект має суттєві недоліки, погодилася із зауваженнями наукової експертизи та запропонувала Комітету прийняти рішення про відправлення законопроекту автору на доопрацювання.

На зауваження члена Комітету Г. Шверка, що всі законопроекти, які не пройшли процедуру першого читання по завершенню скликання, «згорають», вважаються відхиленими та знятими з розгляду, вона пообіцяла організувати обговорення цієї ініціативи в інститутах громадянського суспільства, які, власне, ініціюватимуть внесення через новообраних народних депутатів.

Автор альтернативного законопроекту Ольга Червакова акцентувала увагу на тому, що проблема відповідальності за лихослів’я наразі врегульована чинним законодавством. Зокрема, вона послалася на статтю 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка кваліфікує нецензурну лайку в публічних місцях як дрібне хуліганство і передбачає покарання штрафом від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи (від сорока до шестидесяти годин), або виправні роботи на строк від одного до двох місяців.

Вона запропонувала доповнити статтю 173 КУпАП положенням, що нецензурна лайка вважається хуліганством, якщо вона спрямована на особисту образу людини, приниження її честі і гідності, неповагу до суспільної моралі.

За результатами обговорення Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути обидва законопроекти суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Також Комітет розглянув питання щодо скоєного 2 липня 2019 року нападу на журналіста Владислава Бовтрука. Потерпілий журналіст Інтернет видання «Страна.ua» Владислав Бовтрук поінформував присутніх про обставини цієї події, звернувши увагу на неналежне виконання поліцейськими своїх обов’язків, зокрема, з ідентифікації нападника на місці пригоди, у зв’язку з чим ускладнився процес притягнення нападника до відповідальності. У свою чергу спецкор видання Олеся Медведева повідомила Комітет про відкриття Національною поліцією двох кримінальних справ: за побиття та погрозу вбивства.

У ході обговорення члени Комітету з’ясували, що під час перебування журналіста на мітингу на ньому не було розпізнавальних знаків (бейджа, жилету) приналежності до ЗМІ. На думку членів Комітету це ускладнює процес притягнення до відповідальності за напад на журналіста. Член Комітету Федір Бендюженко зауважив, що через цю обставину справа може розглядатися не за напад на журналіста, а як хуліганство.

За наслідками обговорення Комітет закликав Національну поліцію України провести прозоро та неупереджено розслідування нападу на Владислава Бовтрука.

Комітет вважає, що подібні ситуації з нападами на працівників ЗМІ є неприпустимими, але вони непоодинокі в Україні. Тому з метою зменшення ризиків виникнення подібних ситуацій Комітет закликає працівників ЗМІ під час їх перебування на масових заходах ідентифікувати свою приналежність до ЗМІ.

Під час засідання також був затверджений Звіт про роботу Комітету та розглянуті кадрові питання щодо яких Комітет мав зробити рекомендації.