Громадська рада при Комітеті з питань свободи слова та інформації

ПРОТОКОЛ № 28

05/02/19                                                     м. Київ, вул. М. Грушевського, 5

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1.     Щодо Проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв (реєстр. № 9147 від 01.10.2018р., внесений народним депутатом України Д. Шпеновим).

2.     Щодо Проекту Закону про внесення змін до законів України щодо інформаційної безпеки (реєстр. № 9340 від 26.11.2018, внесений народними депутатами України І. Котвіцьким, А. Тетеруком).

Вирішили по першому питанню:

Громадська рада при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації (надалі – «Громадська рада») розглянула Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо заборони реклами алкогольних напоїв №9147 від 01.10.2018р. (надалі – «Проект»), який знаходиться на розгляді Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Проектом №9147 пропонується заборонити розповсюджувати у рекламі інформацію щодо алкогольних напоїв, у тому числі, інформацію щодо знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої. Окрім реклами на спеціальних виставкових заходах алкогольних напоїв.

Також пропонується виключити статтю 22 із Закону України «Про рекламу», яка врегульовує особливості реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби. Натомість, статтю 8 Закону України «Про рекламу» пропонується доповнити відсильною нормою, відповідно до якої особливості реклами вказаних категорій товарів і послуг, визначаються Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

Розглянувши проект, Громадська рада ухвалила рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації відхилити. Проект як популістський та такий, що не здатен досягти задекларованих у пояснювальній записці результатів, з огляду на наступне:
1. Декларуючи рекламу алкогольних напоїв головним чинником алкоголізму в Україні, ініціаторами Проекту не враховано, реклама алкогольних напоїв, як й усіх інших видів товарів або послуг, є інструментом підвищення обізнаності споживачів щодо асортименту продукції, яка присутня на ринку та розширює можливості вибору споживачем між виробниками, і не є інструментом збільшення обсягів вживання.

Також ініціатори Проекту проігнорували той факт, що більша частина алкоголю, вживаного в Україні, є контрафактним (за даними МВФ – 60%), тобто таким, що не має потреби у рекламі.

Ухвалення запропонованих змін не лише не зменшить обсяги споживання алкоголю, а й позбавить легальних виробників можливостей просування легальної продукції порівняно з контрафактною, яка має цінову перевагу над першою через низькі виробничі витрати та відсутність податків.

2. Основні міжнародні документи, які регулюють питання реклами, передбачають виключно обмеження щодо змісту рекламних повідомлень з метою уникнення використання рекламодавцями недобросовісних комерційних практик, зокрема, Європейська хартія з алкоголю, прийнята на Паризькій конференції «Здоров’я, суспільство і алкоголь» (1995 р.), Європейська конвенція про транскордонне телебачення (ратифікована Україною 17.12.2008 р.), директива Європейського парламенту та Ради Європи 2010/13/ЄС від 10.03.2010 р. про узгодження певних положень, визначених законами, підзаконними актами та адміністративними положеннями у державах-членах стосовно надання аудіовізуальних медіа послуг, не містять вимог щодо суцільної заборони реклами алкогольних напоїв.

3. Реклама є основним джерелом доходів засобів масової інформації. Запровадження запропонованих Проектом змін матиме негативні наслідки для медіа індустрії.

4. Законопроект погіршує бізнес-клімат і є регулюванням всупереч курсу на підтримку розвитку бізнес-клімату. Ми вважаємо, що регуляторний вплив цього законопроекту негативний.

Результати голосування по першому питанню

Вирішили по другому питанню:

Розглянувши проект, Громадська рада ухвалила рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації направити проект на доопрацювання.

Визначення інформаційної безпеки є у Законі Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства у розділі 3 пункт 13

Якщо уважно прочитати всі терміни, які наведені в статті 1 Закону України «Про національну БЕЗПЕКУ», то можна чітко відстежити розмежування термінів для безпеки державного суверенітету (окремо загрози військового і невійськового характеру), при цьому є об'єднуючий термін «національна безпека»:

«2) воєнна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності и демократичного Конституційного ладу та других жіттєво важливих національних інтересів від воєнних загроза;

4) державна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності и демократичного Конституційного ладу та других життєво важливих національних інтересів від реальних и потенційних загроза невоєнного характеру;

9) національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного Конституційного ладу та других національних інтересів України от реальних та потенційних загроза; »

Внесення нового поняття «інформаційна безпека» у запропонованій формулюванні:

«Інформаційна безпека - стан захищеності жіттєво важливих інтересів людини й громадянина, Суспільства та держави, при якому заповідається завдання шкоди через неповноту, несвоєчасність и недостовірність поширюваної інформації, Порушення цілісності та доступності інформації, несанкціонованій обіг інформації с обмеженим доступом, а також через негативний інформаційно- психологічний Вплив та умисне спричинення негативних НАСЛІДКІВ! застосування інформаційних технологій; »

призведе до нерозуміння самого терміну:

-       реально «інформаційна безпека» означає «безпека інформації»;

-       стан захищеності інтересів людей, суспільства і держави не має ніякого відношення до безпеки ІНФОРМАЦІЇ;

-       це суперечить п.1 статті 1 Закону України «Про інформацію», де є таке визначення:

«Інформація - будь-які Відомості та / або дані, Які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронній виде;»

Не можна вводити дефініції негативу, потрібно говорити про порушення законодавства України.

Крім того, в цьому визначенні кілька термінів: безпека медіа- та інтернет простору, захист інформації при використанні інформаційних технологій - загальноприйнятий термін «інформаційна безпека», кібербезпека, і ще інші типи інформації, в тому числі і психологічна безпека людей і т.п.

Введення цього терміну в такому формулюванні внесе колізію:

-       в використання звичного терміну «інформаційна безпека» як безпеку інформації при використанні інформаційних технологій;

-       в нормативні документи, які НЕ МОЖНА привести у відповідність з цим Законом за ДВА місяці;

-       в систему освіти: в області інформаційних технологій, захисту інформації,

-       кібербезпеки і кіберзахисту;

-       в класифікатор професій, які пов'язані з інформаційними технологіями, інформаційної та кібербезпекою.

Результати голосування по другому питанню

Секретар Громадської ради

Костянтин Гріцак