СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

21 листопада 2018 року

 

СЮМАР В.П. Шановні колеги, будемо починати нашу роботу, з вашого дозволу. Я бачу, що більшість членів комітету вже зібралися. Прошу займати свої місця.

Отже, сьогодні у нас по суті єдине питання ключове у порядку денному – це про розгляд кандидатур на вакантну посаду члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

 Також в "Різному" я пропоную заслухати інформацію про мораторій щодо перевірок телерадіокомпаній у виборчий період, який був ініційований і який надійшов до комітету.

Чи є ще якісь пропозиції до порядку денного? Прошу висловлюватися.

Будь ласка, Сергій Висоцький.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую, Вікторіє Петрівно.

Як ви бачили, я розіслав членам комітету листа. Я вважаю, що нам треба як Комітету зі свободи слова виступити на захист українських журналістів, які були внесені до санкційного списку так званого Кремля,  по персональних санкціях – це Віталій Портніков, який персонально став єдиним журналістом з України, який був внесений до санкційного списку.

Я думаю, що нам раціонально було б звернутися до міжнародних організацій, які завжди чомусь критикують Україну за деякі історії, але не звертають зовсім уваги на Росію. І навіть за 3 тижні ми не побачили жодної реакції з цих організацій міжнародних на те, що українські журналісти, українські медіа попали в санкційний список Кремля. Думаю, що нам потрібно звернути увагу цих міжнародних організацій на те, що вони в чомусь недопрацьовують, щоб вони були більш збалансованими, більш об'єктивними в своїй роботі, тому що ця об'єктивність досить часто у нас в Україні і в нашому комітеті викликає деякі питання. Ось така пропозиція.

СЮМАР В.П. Сергію, у мене є пропозиція: вивчити. Я не зовсім пам'ятаю практику українських санкцій: чи є там російські журналісти? Думаю, що вони там є. І чи були заяви з цього приводу ОБСЄ? Давайте ми це вивчимо, ви запропонуєте текст, і ми на наступному засіданні приймемо рішення, якщо ви не заперечуєте.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Враховуючи, яке сьогодні засідання довге буде, то я не заперечую, давайте обов'язково до цього повернемося на наступному тижні.

СЮМАР В.П. Добре. Домовилися. Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я отримав листа від Національної гвардії України щодо їх видань. Я думаю, що ще хтось з комітету отримав.

СЮМАР В.П. Всі отримали.

ШВЕРК Г.А. На жаль, у нас проблема з нашим законопроектом, що не пройшов, але питання залишається. І я вважаю, що оскільки небагато часу до кінця року залишилось, нам треба повернутися, можливо, до питання про роздержавлення і обговорити, чи будемо ми щось робити в цьому напрямі чи ні.

СЮМАР В.П.  Добре. Давайте це тоді обговоримо після мораторію.

Хто за такий порядок денний з двома питаннями в "Різному", прошу проголосувати. Є. Дякую.

Починаємо наше засідання. У нас сьогодні присутні, власне, кандидати, які були подані як депутатськими фракціями і групами, так і різними громадськими організаціями для заповнення квоти членів Національної ради по квоті, власне, парламенту України.

Ви знаєте, що четверо членів призначаються Президентом України і четверо членів призначаються парламентом України. Один із членів, призначених парламентом, а саме Катерина Котенко, написала заяву, і відповідно вже досить тривалий термін Національна рада працює без одного члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І відповідно обов'язок нашого комітету - рекомендувати Верховній Раді тих людей, які будуть подані всеукраїнськими громадськими організаціями та депутатськими групами і фракціями.

Доводжу до вашого відома, що надійшло 12 кандидатур, які були номіновані різними суб’єктами подання. Це Олександр Глущенко, номінований громадською спілкою "Всеукраїнська асоціація мовлення громад",  Гліб Головченко - Національна спілка журналістів України, Віталій Гуріненко – депутатська фракція політичної партії "Опозиційний блок", Євген Лахно – громадська організація "Всеукраїнська асоціація мовлення громад", Лаврентій Малазонія – депутатська фракція політичної партії "Опозиційний блок", Олександр Мельничук – Всеукраїнська громадська організація "Центр розвитку медіа форум", Павло Миколюк – громадська організація "Українська антипіратська асоціація", Максим Онопрієнко -  спілка "Всеукраїнська асоціація мовлення громад", Валентина Руденко – депутатська фракція Радикальної партії Олега Ляшка, Олександр Харебін – громадська спілка "Українська асоціація медіабізнесу" і громадська організація "Лабораторія законодавчих ініціатив", Володимир Чемес – громадська спілка "Всеукраїнська асоціація мовлення громад", Андрій Шаповалов – Національна спілка журналістів України.

Власне, це 12 членів. Секретаріат комітету уважно опрацював кандидатури, і, колеги, маю довести до вашого відома наступну інформацію, що частина з цих кандидатів не пройшла спецперевірку, не надала документи для такої спецперевірки, таких висновків немає.

Частина кандидатів була подана громадськими організаціями, які не мають статусу всеукраїнських. І частина кандидатів - відкликав Головченко сам документи і одного кандидата відкликала депутатська фракція.

Таким чином, нам з вами треба буде прийняти рішення: чи ми зараз на комітеті заслуховуємо всіх кандидатів, чи ми заслуховуємо тих кандидатів, щодо яких у нас немає запитань від Мін’юсту, від Служби безпеки, яка проводила спецперевірки, та інших структур.

Прошу висловитись з цього приводу, щоб ми розуміли, як ми з вами далі працюємо, прийняли рішення. Прошу, Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу запитати, а ті люди, що не пройшли перевірку, відсутність якихось документів, це потім не дає людям можливість, я так розумію, брати участь в конкурсі і в Раді. Правильно?

СЮМАР В.П. Закон в цьому плані в нас, на жаль, не є чітким, тобто він ніби передбачає, що це має бути зроблено, але ми з вами можемо рекомендувати їх на розгляд зали Верховної Ради. Проблема тільки в тому, що в залі ми з вами отримаємо дорікання, що наш розгляд не був ретельним і що такі факти мають місце. І я боюсь, що це зіграє дуже серйозно проти кандидатів.

СЕВРЮКОВ В.В. Але до цього часу можуть бути перевірки все ж таки проведені, люди зможуть, я так розумію,  донести документи.

СЮМАР В.П. Я вас почула.            

СЕВРЮКОВ В.В. Тому я думаю, що тільки тих, хто відкликав чи відкликаний, не варто розглядати. А якщо там просто такий юридичний момент, який може бути вирішений, то просто треба проявити повагу до людей.

СЮМАР В.П. Почули, почули. Не можна. Секретаріат, а чому не можна, поясніть, будь ласка.      

БЛИЩИК Л.І.  Ми не можемо вносити на розгляд Верховної Ради ті кандидатури, які не пройшли спецперевірку, тому що спецперевірку вимагає Закон про запобігання корупції. Там є чітко…

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Дякую.   

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  У нас таких кандидатів всього два.

СЮМАР В.П. Я зрозуміла.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  На розгляд Верховної Ради чи на розгляд комітету?

СЮМАР В.П. На розгляд Верховної Ради ми не маємо права рекомендувати. Ми можемо, в принципі, якщо вони пройдуть, додатково їх дорекомендувати. Я цю процедуру уявляю приблизно так. Справа в тому, що ми зараз наприймали дуже багато законопроектів, які просто не узгоджуються з  попередніми документами. І відповідно в наш закон не були внесені зміни, коли був прийнятий Закон про запобігання корупції. І у нас виникла ця проблема.

Є друга проблема, і ми теж повинні щодо неї визначитися, тому що вона теж достатньо суттєва. Ми з вами розуміємо, що всеукраїнський  статус – це є досить умовне поняття. Але тим не менш ми отримали довідку від Міністерства юстиції, от мені її сьогодні буквально поклали на стіл, щодо тих організацій, які не мають такого статусу, хоча навіть це слово "всеукраїнський" мають в назві. Чи ми будемо розглядати цих кандидатів?

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Щодо спецперевірки у мене уточнююче питання. Не пройшли спецперевірку – це ще не пройшли?     

СЮМАР В.П. Ще не пройшли. Пізно подали документи.

ШВЕРК Г.А. Тобто нема висновку, який негативний.

Я повертаюсь до тих слів, які казав пан Владислав Севрюков, і пропоную розглядати всіх, окрім тих, хто відкликав.

СЮМАР В.П. Колеги, щодо всеукраїнських…

ШВЕРК Г.А. У висновку напишемо, що є така проблема, якщо вона ще залишиться на той момент.

СЮМАР В.П. Тоді давайте те саме робити щодо кандидатів, щодо яких є це зауваження. Ми можемо їх вказати, що немає статусу всеукраїнських, і вже на розгляд парламенту. Як ви вважаєте?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Тоді точно порушується…

СЮМАР В.П. Це порушення? Так? Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну, статус "всеукраїнська" – це ж не назва, це юридичний статус, який має чіткі визначення в законі. Тому можемо що хочеш назвати "всеукраїнське", але якщо вона не є всеукраїнською, я думаю, тут якраз можна не розглядати, якщо подані не відповідно до процедури, не всеукраїнською організацією по статусу, а по назві.

СЮМАР В.П. Погоджуєтесь з таким варіантом?  

 ПАВЛЕНКО Ю.О. Багато таких кандидатів?

СЮМАР В.П. Так. У нас юридично чистих 5 кандидатів, якщо вже на те пішло, з 12-и. Прошу, Олександр Опанасенко.

ОПАНАСЕНКО О.В. Я все ж таки пристав би на ту пропозицію, яку казав Влад Севрюков. Ті, хто відкликали, не розглядаємо, всіх інших розглядаємо, без жодних моментів. Ну і те, що казав Григорій Аронович.

СЮМАР В.П. Ольга Валеріївна.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене пропозиція така, щось середнє: розглянути всіх, крім тих, що відкликані. Але подати на розгляд Верховної Ради тільки тих, хто пройшов спецперевірку, з тим щоб ми мали рішення стосовно тих, хто не пройшов спецперевірку. Якщо вони на той момент, коли Верховна Рада буде розглядати це питання, пройдуть спецперевірку, то ми тоді додамо рішення по цих людях або оформимо їх окремим додатком, щоб чітко у нас було рішення, яке абсолютно буде юридично чисте і щоб потім воно не оскаржувалося  в судах, щоб не було людей, які будуть заявляти, що їхні інтереси і права порушені і так далі. Тобто в нашому рішенні мають бути лише ті люди, які пройшли спецперевірку, і окреме рішення по тих людях, які не пройшли спецперевірку. Якщо на момент прийняття рішення Верховною Радою ці люди спецперевірку пройдуть, то тоді ми просто видамо це рішення наше як по людях, які пройшли спецперевірку.

 

СЮМАР В.П. Колеги, добре. Давайте тоді таким чином побудуємо нашу роботу. Я пропоную розглядати найперше тих кандидатів, щодо яких немає формальних жодних зауважень. П'ятеро кандидатів.

Щодо решти, я дам можливість кожному сказати своє презентаційне слово, люди сюди прийшли, ми з повагою ставимося до всіх кандидатів, тим паче, що це дійсно визнані фахівці в сфері медіа, і звісно тоді спробуємо вже з ними з'ясувати ці нюанси, пов'язані з тими чи іншими проблемами.

Тому перший кандидат у нас – це Євген Леонідович Лахно. Він номінований громадською спілкою "Всеукраїнська асоціація мовлення громад". Його стаж практичної роботи відповідає вимогам закону – заступник начальника управління поширення радіомовної продукції філії НСТУ "Українське радіо", але наразі звільнений.

Пан Лахно присутній у нас на засіданні. Прошу сюди. Я вас попрошу одну хвилину, не більше, презентувати, чому ви, власне, прагнете посісти місце в Національній раді. І що, ви вважаєте, сьогодні необхідно робити в телерадіопросторі України?

Прошу, ви можете увімкнути мікрофон.

ЛАХНО Є.Л. Добрий день, шановні колеги. Хочу коротко розповісти про свою біографію.

У 1995 році я почав працювати в Українському державному центрі радіочастот. Це був період якраз уже десь після розпаду Радянського Союзу, і ми стикнулися, перше завдання було – це розподіл частотного ресурсу СРСР. Пропрацював я там 19 років, фактично всі радіочастоти, на яких мовлять зараз радіомовники і телемовники країни, пройшли через мої руки.

Звичайно, за цей період праці в УДЦР це була співпраця і з Національною радою телебачення і радіомовлення усіх скликань, і з Апаратом Верховної Ради, і з штабом Збройних Сил України. Потім я почав працювати уже як керівник підрозділу розвитку Національної радіокомпанії України. Тобто процес радіомовлення і всі питання, які пов'язані із розвитком становлення радіомовлення, телебачення в Україні, скажімо так, мені досконально відомий, і відомий з усіх боків - як мовника, як державних органів.

Звичайно, за цей час були відпрацьовані всі закони досконально, які стосуються радіомовлення і телебачення, і звичайно,  мені видно ті недоліки, ті проблеми, які не дають ефективно на даний час розвиватися телерадіомовленню країни, і, скажімо так, я бачу ті проблеми, ті недоліки і можу запропонувати, я не кажу, що це буде вирішено, і це вирішиться, тому що це надзвичайно великі проблеми, але, скажімо так, я знаю, куди бігти і що потрібно робити, щоб можна було змінити на краще стан телерадіомовлення в країні. Коротко - все. Дякую за  увагу.

СЮМАР В.П. Колеги, дуже прошу ставити запитання до кандидата.

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. У мене наступне питання, я буду задавати його кожному. Скажіть, будь ласка, що, ви вважаєте, наразі Національна рада з питань телебачення і радіомовлення робить не так?

СЮМАР В.П. Коротко і дуже чітко, гарно.

ЛАХНО Є.Л. Я вважаю, що нинішній склад Національної ради самий потужний за всі попередні склади, але, на жаль, ситуація виглядає так, що по суті Національна рада не зовсім на даний час є регулятором телерадіопростору України, а тільки, можна сказати, частиною того телерадіопростору країни, який їй, Нацраді, надає Український державний центр радіочастот. І ця ситуація в корні невірна і потрібно змінювати цю ситуацію. Яким чином, то пропозиції є, їх можна розглядати.

СЮМАР В.П. Владислав Севрюков.

СЕВРЮКОВ В.В. Скажіть, будь ласка, от сьогодні те, що не може зробити Національна рада, на вашу думку, в неї вистачає повноважень чи, може, треба якісь законодавчі зміни вносити? От ті проблеми, про які ми говоримо, і на комітеті дуже часто. От де, з вашої точки зору, корінь проблеми: в регуляторі, в законодавчій базі чи, може, ще десь?

ЛАХНО Є.Л. Дякую. Проблеми в законодавчій базі.

СЮМАР В.П. Які?

ЛАХНО Є.Л. Це невідповідність функцій державних органів, тобто не те, що невідповідність, а розпорошеність функцій і немає чіткої взаємодії між державними органами.

СЮМАР В.П. Через це  Нацрада не може ефективно працювати?

ЛАХНО Є.Л. Що?

СЮМАР В.П. І через це Нацрада не може ефективно працювати? Їй заважає Держкомтелерадіо чи Мінінформ?

ЛАХНО Є.Л. Так, звичайно. Нацрада видає, ліцензує ті частоти, ті канали, які їм видає інший державний орган, який мало, мабуть, зацікавлений в тому, щоб розвиток телерадіомовлення в країні відбувався досить ефективно. Це такі міжвідомчі проблеми.

СЮМАР В.П. Я думаю, що коли ви будете претендувати на посаду члена комітету, як мінімум, або парламентаря, тоді можна говорити про неузгодженість відповідної бази і певне дублювання функцій державними органами у сфері телерадіомовлення. Але я не думаю, що саме це заважає Національній раді ефективно виконувати ті обов’язки, які покладені на неї законом України. Sorry за таку ремарку.

І до вашого відома, УДЦР, який видає частоти, і частотний ресурс належить державі, він є обмеженим ресурсом, і саме через те ми переходимо на "цифру", щоб збільшити відповідно цей ресурс. І саме з цим органом співпрацює Національна рада, я думаю, що цілком продуктивно, тим паче, незважаючи на воєнний стан, частина частот сьогодні є, власне кажучи, відведена воєнним, і це теж не дозволяє особливо розширювати цю базу частотного ресурсу.

Оце такі нюанси вам до відома просто як кандидату в члени Національної ради. Прошу, пані Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги. Скажіть, будь ласка,  я думаю, що ви спостерігали за діяльністю регулятора протягом останніх років і вам, очевидно, відомо, що декілька разів ставилося питання стосовно ліцензії каналу "112" і телеканалу NewsOne, і зокрема були громадські протести, які вимагали позбавити канал "112" ліцензії.

Скажіть, будь ласка, якби ви були членом Нацради, як би ви голосували за це питання? Дякую.

ЛАХНО Є.Л. Потрібно розібратися в тому законодавчому полі: на якій підставі, яким чином видавалися ліцензії цим каналам. Наскільки я пам'ятаю, це були ліцензії регіональні, маленьких мовників, які потім виходили під логотипом каналу "112". Ця процедура, мені здається, не є законною, і деяким компаніям було відмовлено в переліцензуванні саме з цього приводу.

СЮМАР В.П. Дякую. Колеги, у нас багато людей. Давайте подякуємо кандидатові і будемо продовжувати. Прошу сідати.

ЛАХНО Є.Л. Дякую.

СЮМАР В.П. Почули відповіді, можете скласти свою оцінку щодо готовності кандидата обійняти посаду члена Національної ради.

Наступний кандидат, щодо якого немає питань, Максим Валентинович Онопрієнко – генеральний продюсер ТОВ "Запорізька незалежна телерадіоорганізація ТВ-5". Номінований громадською спілкою "Всеукраїнське мовлення громад". Стаж практичної роботи відповідає вимогам закону. У вас є одна хвилина. Прошу.

ОНОПРІЄНКО М.В.  Доброго дня! Мене звати Максим Онопрієнко. На сьогодні я генеральний продюсер ТОВ "Запорізька незалежна телерадіоорганізація ТВ-5". Досвід у медіасфері, не лише телевізійній, але і кіновиробництва, близько 20 років. Із знакових проектів: у 2011 році повнометражний художній фільм під назвою "Рок-н-болл", який я продюсував, був єдиним представником від України на українському павільйоні Канського кінофестивалю. Останні 4 роки очолюю регіональний телеканал. За цей час повністю телеканал було переоснащено, переобладнано. Розвивається власний продакшн, наші проекти дистрибутуються, що є прецедентом в індустрії не лише на регіональні телеканали, але й на національні. Останнього року всі регіональні номінації "Телетріумфу" так само у нашого телеканалу. Я знаю все про виробництво, про медіа-індустрію зсередини.

І, випереджаючи питання щодо роботи Нацради, скажу, що коли готувався до подання, я читав місію і цілі, і там є такий пункт, як розвиток регіонального мовлення, сприяння ефективній конкуренції, представлення України на міжнародному ринку і просторі. Так ось, я вважаю, що щодо розвитку регіонального мовлення, мені, звичайно, приємно, що мій канал найпотужніший серед регіональних мовників у країні, але з іншими регіональними телеканалами ситуація досить погана, по-перше.

По-друге. Сприяти оцій ефективній конкуренції, розвивати мовлення як в країні, так і за її межами, це те, що, мені здається, теперішньому складу Нацради не дуже вдається, бо занурені більше в регуляторні функції,  і це те, чим хотів би і планую займатися, якщо мені це місце довірять. Дякую вам.

СЮМАР В.П. Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Уточнююче питання: а які ще є функції у  Нацради, крім регуляторних?

ОНОПРІЄНКО М.В. Якщо ми говоримо про те, що закладено в місіях і в цілях…

СЮМАР В.П.  І що в законі закладено.

ОНОПРІЄНКО М.В. Прошу?

СЮМАР В.П. В Законі про Національну раду.

ОНОПРІЄНКО М.В. А, в законі? Крім регуляторних? Ну, це законотворчість і, в тому числі, розвиток – розвиток мовлення.

СЮМАР В.П. Дякую. У нас не КВН, звичайно, і не "Что? Где? Когда". Законотворчості немає точно, а от регуляторна функція є і планування стратегічне, зокрема розвитку телерадіопростору, воно є. І по суті все те, що ви говорили, це і є стратегія розвитку телерадіопростору України і відповідне акцентування на місцеве мовлення. 

Якщо немає питань, тоді ми вам дякуємо. Почули. Це був Максим Онопрієнко - спеціаліст з розвитку регіонального мовлення… 

Пані Валентина Руденко, Державне управління справами, радник Президента України Віктора Ющенка.  Номінується від фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Стаж практичної роботи відповідає вимогам закону.

Пані Валентино, прошу. Одна хвилина.

РУДЕНКО В.С. Добрий день! Я – Валентина Руденко, я працюю, я б сказала так, на інформаційній ниві давно, на телебаченні безпосередньо з 1995 року. Я один з тих, хто були авторами проекту "1+1". Пропрацювала я 10 років і потім була запрошена тодішнім генеральним директором Роднянським поїхати в Москву і розбудувати там холдинг "СТС-медіа". Ми його розбудовували. Потім я в 2004 році повернулась в Україну на запрошення Президента тодішнього Ющенка, кандидата, і працювала в Адміністрації в інформаційній сфері. Я була радником з інформаційної політики, потім була заступником глави Адміністрації з інформаційної політики.

До цього я знімала кіно, оскільки моя освіта є кінорежисер, Заслужений діяч мистецтв України. Ну і з приємних спогадів можу сказати, що я була першим українським громадянином, який в 1992 році заключив контракт з великою німецькою телекомпанією ZDF. Ті, хто займаються телебаченням, ті знають, що таке ZDF. І зробила там одну роботу (фільм), яка називалась тоді "Гагарін, я вас любила". Отримала за нього дуже багато нагород, більше 10-и, міжнародних. Це було теж приємно через те, що Україна тоді тільки починалася, і на цій ниві було дуже важко, але, тим не менше, результат у нас був досить позитивний.

Сьогодні політично мої погляди і симпатії на боці Радикальної партії. Я працюю у виконкомі Радикальної партії, допомагаю, я заступник голови виконкому. Все одно головне, чим я займаюсь, це інформаційне забезпечення, інформаційна політика. І якщо є питання до мене, я з радістю на них і з повагою відповім.

СЮМАР В.П. Дякую, пані Валентино. 

Я так розумію, Григорій Аронович. Будь ласка.

ШВЕРК Г.А. Щодо того, що, ви вважаєте, Національна рада недопрацьовує. В чому?

РУДЕНКО В.С.  Я вважаю, що найперше наше завдання сьогодні,  в часі війни, це українська інформаційна політика. І я вважаю, що сьогодні  перемагає не той, в кого більше боєголовок, а той, хто володіє інформацією, і той, хто може донести цю інформацію такою, якою вона є.

Бо ми живемо в час гібридів: і це гібридна правда, гібридна інформація. У нас тільки війна не гібридна, бо ми знаємо, що це війна Російської Федерації проти незалежної країни – Україна.  І тут у нас теж гібрид через те, що ми дуже часто в інформаційному просторі чуємо "невідома війна, гібридна війна, що за війна?" і таке інше. Тут є такі певні недопрацювання.

А щодо Національної ради, то мені здавалось би, що Національна рада, оскільки її задача - захист, розвиток інформаційного простору України, його, власне, створення і створення стратегій, хотілось би, щоби тут якраз теж переймалися цим якомога більше.

Ми дуже багато говоримо, дійсно, про регуляторні функції і про якісь ще речі, напевно, про них теж треба говорити, але мені здається, що дуже важливо це те, що Україна має бути українською, інформаційний простір має бути українським. І тут роль Національної ради, мені здається, найперша і найбільша, ну, може, після парламенту, звичайно. Це так.

СЮМАР В.П. Дякую. 

Прошу комітет. У нас є колега  з Радикальної партії – народний депутат Андрій Лозовой. Ми завжди даємо слово нашим колегам. Якщо члени комітету є, то я даю членам комітету. Так. Пані Ольга Червакова тоді.

ЧЕРВАКОВА О.В. Дякую. Доброго дня ще раз. Як ви знаєте, в рамках угоди "Женева-2006" Україна вимкнула аналогове телебачення і перейшла на цифру, що є виконанням наших зобов'язань по цій угоді. Але наприкінці літа і на початку осені всі ми спостерігали таку шалену турбулентність стосовно того, що дуже в багатьох людей були фактично порожні екрани, чорні, і багато хто з глядачів не отримав сигнал телебачення.

Як ви вважаєте, от яка ваша персональна думка, хто винний в такій  ситуації? Національна рада, може, щось недопрацювала? Чи, можливо, щось недопрацював Кабінет Міністрів, органи місцевого самоврядування? Як ви думаєте, як можна було врегулювати цю проблему, щоби запобігти таким наслідкам? Дякую.

РУДЕНКО В.С.  Дякую за запитання. Я вважаю, що в першу чергу спрацювала незабезпеченість наших домогосподарств оцими тюнерами-приставками. Люди сьогодні, стан їх такий  матеріальний, що вони не можуть спокійно піти і заплатити там, як пишуть, "від 400 гривень" за цю приставку. І мені здається, що держава мала би подбати про цю ситуацію зарання, так як ви говорили, що в кінці літа. Ми ж до цього готувалися кілька років. І напевне, і Кабінет Міністрів мав би видати якісь законодавчі акти, які б забезпечували домогосподарства оцим механізмом, щоб люди могли приймати (ті, які соціально вразливі) сигнал і мати телебачення. А просто виключений екран, я вважаю, що це недопустимо, і у XXI сторіччі це взагалі якась міра для мене просто неможлива. Я не уявляю…

ЧЕРВАКОВА О.В. Якби ви були членом Нацради, як би ви голосували?

 

РУДЕНКО В.С. Я би голосувала, напевно, я думаю, що я б намагалася раніше це питання ставити і не доводити його до цих всіх вересневих подій. І рішення Сарненського суду Рівненської області, яке заборонило переходити всім на "цифру" і залишатися на "аналогу"… Я думаю, що я би раніше колотилася на цю тему.

СЮМАР В.П. Дякую вам, Валентино Степанівно.

Відповідь зрозуміла, думаю, цілком. Прошу, Андрій Лозовой.

ЛОЗОВОЙ А.С. Дякую, Вікторіє Петрівно. Дякую, шановні члени комітету.

Я питання хотів задати. Шановна Валентино Степанівно, а чого ви так нервуєтеся? Насправді, я думаю, що в цьому залі, в цьому поважному товаристві мало людей з таким колосальним досвідом у медійній галузі і з таким глибоким розумінням того, що потрібно зараз Україні.

Ми вчора з колегами Мосійчуком, Дейдеєм, Ліньком, коли поламали контрабандну схему в порту Рені, заїхали в Ізмаїл і поспілкувалися з людьми, і це абсолютно жахливо, як діє навіть сьогодні російська пропаганда, наскільки "промиває людям мізки", вибачте, і цьому потрібна колосальна протидія.

Я хотів би, щоб, я просив вас це у виступі згадати, але оскільки ви не захотіли, то скористаюся цим питанням. Ситуація з Олексієм Балабановим, тодішнім директором ФСБ, це дуже цікаво, я думаю, для колег, які профільні фахівці, переважно для розуміння тих проблем, які є сьогодні, і шляхи їх вирішення. У свою чергу, хотів би сказати, я безумовно як не член комітету не маю права втручатися в процес і там пропонувати вам за когось голосувати, ви мудрі, досвідчені люди, вибір зробите самі, але не можу не сказати, що і Олег Ляшко, і всі наша команда Радикальної партії дуже гордиться тим, що така потужна людина слабкої, але дуже сильної статі, як Валентина Степанівна Руденко, є в нашій команді, вона фантастично працездатна і вміє заряджати людей на правильний позитивний настрій, на роботу, яка, як би не було важко, дає реалізацію тих задумів, які сьогодні потрібні, щоб змінювати свою країну. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, пане Андрію.

У нас в комітеті єдина фракція не представлена – це Радикальної партії, власне кажучи, тому у нас Андрій тут у даному випадку квоту цю виконав.

Валентино Степанівно, мені відповіді зрозумілі. Колеги, є ще запитання? Все. Дякуємо вам.

Наступний кандидат: адвокат Володимир Чемес – громадська спілка "Всеукраїнська асоціація мовлення громад".

Прошу вас дуже. У вас одна хвилина, і відповідно - питання.

ЧЕМЕС В.М. Доброго дня, моє ім’я Чемес Володимир. Дякую за запрошення, дякую за те, що готові вислухати.

Чим привабив мене цей конкурс, оскільки це квота Верховної Ради. Оскільки я адвокат, перша моя освіта – журналістика, в подальшому я закінчив Інститут інтелектуальної власності, є професіоналом в цій галузі. І так склалось, що в останній період, окрім того, що я працював одним із керівників деяких загальнонаціональних каналів в минулому, але останнім часом зосереджений, власне, на правових аспектах і, так би мовити, знаходжусь по іншу сторону барикади, ніж Національна рада, мається на увазі в судах. І так склалось, що ті справи, в яких я брав участь, Нацрада програла.  

Що б я хотів зазначити? Відповідно до закону діяльність Національної ради закінчується прийняттям певного рішення. Якість цього рішення, наскільки це рішення дає шанс суду скасувати його, залежить належне виконання відповідно до закону тих функцій, виконання тих принципів, наглядових і регуляторних, які здійснює Національна рада повсякчас.

Хотів би, знаючи оці вади, докласти зусиль до такої якості рішень в тому чи іншому аспекті діяльності Нацради, щоб жодний суд не мав жодного шансу.

СЮМАР В.П. Я перепрошую, я вже у Григорія Ароновича хліб буду забирати, а що це за справи і де, ви вважаєте, є оці прогалини в рішеннях Національної ради? Це стосовно чого, власне?

ЧЕМЕС В.М. Власне, аргументація і доказової бази тих обставин, які підпадають під певну норму закону, яка дозволяє застосувати ті чи інші санкції до телерадіоорганізації. От, власне, процедура підготовки і засідання Національної ради, і формування доказової бази під рішення - ось тут є певні хиби, які в судах розвалюються.

СЮМАР В.П. То, може, це наша проблема як законодавця, який не чітко розписує чи все-таки Нацради?

ЧЕМЕС В.М. То, власне, воно мене і привабило, що кандидатура від Верховної Ради України…

СЮМАР В.П. А тоді ви хочете все-таки у Верховну Раду. Відповідь я зрозуміла.        

ЧЕМЕС В.М. Оскільки кандидатура від Верховної Ради, то, можливо, тісна співпраця і дасть можливість налагодити.

СЮМАР В.П. Дякую. Владиславе Севрюков, прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Скажіть, будь ласка, а можна дізнатись, які саме справи, от які? Бо ми в принципі слідкуємо за діяльністю Національної ради. Мені просто цікаво, де саме Національна рада була слаба настільки, що програла суд. Ви можете сказати?

ЧЕМЕС В.М. Мушу застосувати певний риторичний інструмент, оскільки я діючий адвокат і я по Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" пов’язаний адвокатською таємницею, в тому числі про розголошення клієнтури, але, скажемо так, є публічно доступне джерело і є загальновизнана обставина, як кажуть в суді, це справа Окружного адміністративного суду, де, власне, розглядається справа  за позовом однієї з національних телерадіокомпаній до Кабінету Міністрів України про скасування постанови про відключення аналогу. Власне, в цій справі я не стороні позивача, я на стороні третьої особи - телерадіоорганізації, які зацікавлені в справедливому вирішенні цього рішення. Хоча, що називається "поїзд пішов", аналог відключено, але оця обставина, яка буде встановлена рішенням суду, якщо рішення буде оскаржуватись в касаційній інстанції, власне, і дасть оцінку для суспільства, наскільки було на часі відключення аналогу.

СЕВРЮКОВ В.В. Дякую. Нічого не зрозуміло з вашої відповіді, так правильно по-адвокатськи  ви відповіли. А тоді питання, що я вже задавав, от я так розумію, що ви вбачаєте, що взагалі  Національній раді не вистачає професіоналізму чи не вистачає законодавчої бази, завдяки якій можна було б більш себе впевнено почувати, вносити більш рішення вмотивовані і які би не програвали  потім в судах. Чи достатньо сьогоднішнього законодавства? От я хочу зрозуміти вашу позицію відносно законодавства, яке регулює саме діяльність Національної ради в тому числі.

ЧЕМЕС В.М. Я вважаю, що мова, ну, я далекий, щоб давати оцінку членам Національної ради. Я з повагою ставлюсь до людей, які в таких умовах правового поля намагаються все ж таки створювати певний порядок на цьому ринку.

Мова йде про необхідність співпраці Національної ради і Верховної Ради в частині розширення певних повноважень і функцій для збору, на професійній мові "збір доказів", для того, щоб обґрунтувати ту чи іншу подію, в якій вбачаються певні порушення законодавства Національної ради. На жаль, арсенал Національної ради по збору цих доказів є обмежений. Це і бюджетні речі, це і певна межа.

СЮМАР В.П. Порушення Національною радою чи порушення, які має фіксувати Національна рада?

ЧЕМЕС В.М. Порушення, які допускаються телерадіоорганізаціями, важко зафіксувати Національній раді, оскільки в неї обмежені правові інструменти, а оці правові інструменти має розширити Верховна Рада України.               

СЮМАР В.П. Ми з вами демократичний комітет, ми з повагою ставимось до різних державних інститутів, і я тоді дуже коротко Юрію Анатолійовичу Артеменку.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ми будемо задоволені співпрацею з будь-яким  кандидатом, всі гідні,  у всіх є своя  перевага. Але, пане Володимире, все ж таки як керівнику, я вважаю, що в нас одна з найкращих юридичних служб в організації, ми там програємо 3% від усіх справ, які є, тому що довго готуємось.

Ви кажете про процес, все зрозуміло, який Кабмін і Національна рада виступає в суперечці з групою " 1+1". Це буде, не знаю, який буде результат,  вірніше, я знаю, що все буде нормально, але те, що було, причому тут адвокатська таємниця? Ви виступали на боці, так скажіть, мені цікаво, де ви були сильні, а наші сторони, наші юристи були слабкі для того, щоб я зробив висновок…

СЮМАР В.П. Давайте ви це потім вже з’ясуєте.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Ні, це цікаво. Просто кажуть, що ви слабкі, ви програєте, а ми виграємо. Ну, де? Скажіть.

СЮМАР В.П. Все, колеги, давайте це ми потім з’ясуємо. Депутати будуть робити. Це важливо?  Прошу, відповідайте, якщо депутат…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ( без мікрофону) Це некоректно.

СЮМАР В.П. Тим паче, що кандидат сказав, що це адвокатська таємниця. Зате ви трошки нам внесли енергію в наше обговорення. Дякую, дякую, сідайте.

Наступний кандидат. Андрій Анатолійович Шаповалов – менеджер філії ПАТ НСТУ "Регіональна дирекція UA: Донбас", всім нам з вами добре знайомий. Андрію, одна хвилина.

 

ШАПОВАЛОВ А.А. Добрий день, високоповажна Голово, високоповажні депутати, я дуже радий, що маю честь перед вами виступити. Прошу підтримати мою кандидатуру з кількох причин на цю посаду. По-перше, я і команда, з якою я мав честь працювати і маю честь працювати 4 роки, має унікальний досвід розбудови мовлення в складних умовах, коли треба боронити інформаційний простір на передовій.

Ми створили фактично з нічого, з нуля телеканал "ЛОТ" і радіо "Пульс", які в подальшому перетворились в телеканал "UA: Донбас" і радіо "Голос Донбасу". Це єдиний взагалі в історії такий випадок, коли луганське підприємство очолило і Донецьку область, ну, підприємство на Донецькій території. Це був такий потужний виклик, і ми його прийняли.

І сьогодні тут вже прозвучало про один найкращий регіональний канал, і я не можу претендувати на найкращий регіональний канал, але скажу, що в нас найкраще розбудована мережа в тісній співпраці саме з Національною радою, в тісній співпраці з УДЦР, з комітетом Верховної Ради, з комісією Міністерства інформполітики з розбудови мовлення, телерадіомовлення.

Я скажу, що всі механізми, які сьогодні існують, вони абсолютно ефективні, і ті, хто кажуть про неефективність механізмів, просто не користуються ними або не використовують весь той інструментарій, який є. Досвід каналу " UA: Донбас" довів, що це можна, що це треба робити і як це треба робити.

Якщо буде така честь мені працювати в Національній раді, я точно хочу сказати, що хотів би цей досвід отриманий, унікальний фактично на каналі "UA: Донбас",  перенести на прикордонні наші території, де подекуди  не такий добрий стан, як сьогодні в розбудові телерадіомереж в Луганській області. На сьогоднішній день там кілька десятків передавачів, і ми в принципі охопили не тільки підконтрольну Україні територію, а й мовимо на тимчасово окуповану територію.

По-друге, щодо впровадження мовних квот,  і це питання дуже болюче сьогодні для суспільства. Але я вам скажу, що це питання, воно має більш політичне підґрунтя, тому що в нібито російськомовному регіоні, який там всіма вважається антагоністом впровадженню української мови, ми виконали і перевиконали всі мовні квоти ще навіть до остаточного вступу закону в дію. І на сьогоднішній день радіо "Голос Донбасу" 100 відсотків мовить українською мовою, радіо "Пульс" - власне виробництво майже 100 відсотків. Українська пісня лунає  на "Голосі Донбасу" 100 відсотків, на  радіо "Пульс" 40 відсотків.

І я вам скажу, що на сьогоднішній день, знову-таки, у мене є чітке розуміння, як це робити. І впровадження мовних квот, безумовно, закон суворий, але це закон. І регуляторний орган має, звичайно, виносити попередження, має, звичайно, наказувати тих, хто порушує мовні квоти. Але на сьогоднішній день,  що стосується саме невеликих регіональних компаній, я так, в моє розуміння, їх не знищити, а навпаки допомогти їм. Так само і з супутниковими каналами, які сьогодні  мають проблеми з впровадженням мовних квот, бо, як правило, це невеличкі канали, в яких не завжди є такий ресурс, який дозволить це швидко зробити.

І по-друге, третій момент, на якому я хотів загострити увагу, це все-таки регулювання майбутнього,  і це  digital-платформи, і "UA: Донбас" також має в цьому досвід. Ми   з   самого   початку    бачили  розвиток  digital-сектору як найперспективніший, і на сьогодні він недостатньо врегульований і навіть не всі механізми існують, як регулювати. І я вважаю, це велика робота, яку треба робити Національною радою сьогодні,  завтра для того, щоб через 5-10-15 років ми могли чітко розуміти, що інформаційний простір і в першу чергу в Інтернеті також  захищений і він український. Дякую за увагу.

СЮМАР В.П. Дякую. У нас часу мало. Це треба всім разом робити, і ніхто не знає, як до цього підступитися з цими ОТP-платформами і рештою.

ШАПОВАЛОВ А.А. Я готовий

СЮМАР В.П. Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Вітаю, Андрію. Те ж питання, що і до всіх. В чому, ви вважаєте, Нацрада не доопрацьовує? І окремо до вас особисте питання: от ваша така якісна, без будь-яких слів, філія Суспільного мовника все ж таки заборгувала велику купу грошей КРРТ. От з вашої точки зору, хто в цьому винен?

ШАПОВАЛОВ А.А. (Сміється). Я на сьогодні не маю повноважень виступати з приводу другого питання: хто винен. Всі знають. (Сміється)

Я всього менеджер "UA: Донбас", навіть не розпорядник коштів. Тому я хочу сказати, що та дискусія, яка зараз існує в суспільстві про, в тому числі, і недофінансування Суспільного, як то прописано законом, можливо там криється причина і можливо там її треба пошукати в тому числі.

По-друге,  друге питання, в чому не доопрацьовує Національна рада? Я думаю, що сьогодні  вона виконує всі покладені на неї завдання. Але виклики сьогодення кожен день нові. І те, про що я казав: це і мовні квоти на супутникових каналах, яким треба приділити увагу, це і питання регулювання в digital-платформі, в Інтернеті, в YouTube, в українському сегменті Фейсбуку, це питання IP-телебачення, це питання, коли сьогодні, в принципі, ворог вдирається в наш інформаційний простір, і сьогодні це не регулюється, і я з радістю б долучився до цих процесів, бо я бачу саме за цим майбутнє. І якщо сьогодні підготувати якісні законодавчі ініціативи, то в подальшому можливо це все в принципі втілити в життя. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Андрію. 

Хто не спить, прошу ставити питання. Немає питань. Андрію, дякуємо вам за вашу роботу в найскладнішому регіоні. На вас величезна відповідальність і ви з нею добре справляєтесь. Тому дякую. Прошу сідати.

Отже, колеги, ми заслухали п’ятьох наших колег, щодо яких немає запитань ні щодо спецперевірки, ні щодо статусу організацій, які їх висунули, і зважаючи на те, що ми з вами приймаємо рішення про відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам, то, власне кажучи, ми можемо щодо них це рішення вже прийняти. Правильно я розумію? Щодо цих п’яти кандидатів.

В нас є ще Олександр Глущенко, якого ми теж дуже добре знаємо, з яким співпрацюємо, у якого є наступна проблема – через відсутність у трудовій книжці низки печаток неможливо встановити стаж практичної роботи в медіа сфері.

Олександре, прошу вас коротенько виступити. Олександр хороший фахівець у сфері ОТP-платформ, Інтернету, того, що вкрай необхідно сьогодні. Але от що це за проблема, як нам її вирішувати?

Прошу, Олександре.

ГЛУЩЕНКО О.Л. І трудова книжка, і печатка організації в мене є.

Добрий день, більшість мене в цьому залі знають, а хто не знає, я Олександр Глущенко, я займаюсь сферою телебачення і стиком телебачення і телекомунікацій останні 15 років в Україні.

З 2006 року я за власною ініціативою створив, напевно, єдиний журнал в Україні, він називався "Меdiasat", який розповідав про телебачення, про технології, ніколи не писав про політику, тому що нас це не цікавило, нас цікавив розвиток саме телебачення, розвиток телеканалів, розвиток тематичних нішевих українських телеканалів. Ми створили премію, яка робила зріз і нагороджувала найкращі телеканали, називалась "Меdia&SatLeaders" найкращих провайдерів, найкраще впровадження на ринку України, які дозволяли цьому ринку розвиватись і не пасти задніх.

Останні роки я є радником голови Національної ради Юрія Анатолійовича Артеменка, допомагаю Національній раді з усіх питань, які вони питають – це цифрові технології, Інтернет-технології, робота на стику телебачення та телекомунікацій. Я є членом правління Інтернет-асоціації України, знаю майже всіх провайдерів в Україні, майже всі телеканали.

В даний момент займаюсь розвитком компанії "Мега ТВ", це провайдер програмної послуги, який працює якраз на стику технологій, про які казали, і впроваджує ОТТ-телебачення в Україні, допомагає провайдерам, інтернет-провайдерам, які, напевно, ніколи не збирались запускати послугу ТБ, якраз запускати у своїх мережах українське телебачення і доносити до українського глядача саме українське телебачення. Я допомагаю у боротьбі з піратством, є активістом, який виступає за боротьбу з російською пропагандою, з піратськими сервісами, які впливають на український світогляд, на світогляд деяких українців негативно, досвід ми бачили.

СЮМАР В.П. Сашо, що робити з ними? Створювати юридичні структури, змушувати їх законодавчим шляхом? Але цього немає в більшості країн Європи так само, крім великих країн. Ваша рекомендація?

ГЛУЩЕНКО О.Л.  "З ними" - це з ким? 

СЮМАР В.П. Ну з платформами OTP, з…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З піратами.

ГЛУЩЕНКО О.Л. З піратами? Пірати повинні відповідати перед законодавством. Найбільше вони бояться не регулятора, не державу, а залишитись без коштів. Тому єдиний шлях боротьби з  піратством - це знищити оцей ланцюжок, за яким кошти потрапляють від користувача до них, і тоді піратство в тому масштабному вигляді зникне. Я сьогодні спілкувався з журналістами "Детектор медіа", вони мене питали про піратство: заходимо на OLX - продають кардшарінг до "НТВ плюс", заходимо на сайт SlyNet - в необмеженій кількості доступ до російських телеканалів. І звичайно, що в Україні немає законодавчої бази на тому рівні, щоб боротись з цими технологіями. Ми в цьому плані трошки відстаємо.

СЮМАР В.П. Від чого? Від кого?

ГЛУЩЕНКО О.Л.   Від світу.

СЮМАР В.П. А від яких країн безпосередньо? Світ - це дуже таке широке поняття.

ГЛУЩЕНКО О.Л. Зараз інтернет-спільнота скаже, що вона мені не давала права говорити від їх імені про заборони.  А на мою думку, основний  важіль впливу - це фінанси, це робота з банками, робота з фінансовими установами і знищення от цього ланцюжка. Якщо людина не може взяти за свій продукт гроші, вона його ніколи не продасть.

СЮМАР В.П. О'кей. Почули. Дякую.

Ще в мене питання є, як "YouTube" змусити платити податки в Україні. Але це, напевно, не до  кандидата в члени Нацради.

ГЛУЩЕНКО О.Л.  Відкриті представництва.

СЮМАР В.П. Колеги, запитання давайте коротко, бо ми вже трошки розтягнули. Так, Григорію Ароновичу.

ГЛУЩЕНКО О.Л. Про "YouTube"?

ШВЕРК Г.А. Про Нацраду. Вади роботи Нацради.

 СЮМАР В.П. Вади роботи Нацради. Віршик у нас вже такий: "Вади роботи Нацради".

ГЛУЩЕНКО О.Л. В тому законодавчому полі, яке є в Україні, я вважаю, що, а я вже знаю склади останніх трьох Нацрад, співпрацюю з останніми двома активно, то можу сказати, що цей склад найпрофесійніший і найбільше виконує свої обов'язки. Але ми всі чекаємо Закон про аудіовізуальні послуги для того, щоб і у Нацради, і у ринку з'явилося більше важелів для впливу, для розвитку.

СЮМАР В.П.  Я навіть знаю, хто його не чекає. Дякуємо.

Олександре, значить,  печатка у вас є?

ГЛУЩЕНКО О.Л.  У мене є трудова книжка з собою.

СЮМАР В.П. Добре, ми будемо думати, що з цим робити.

Пішли далі. Значить, відкликав документи Гліб Головченко - не розглядаємо. Гуріненко - відкликане подання - не розглядаємо.

В нас є кандидат Лаврентій Малазонія, який поки що не пройшов спецперевірку, але ми вирішили його заслуховувати.

Прошу сюди. Одну хвилинку. Немає по вас результатів спецперевірки. Не всі документи ви їм віддали.

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Ну я не шпигун, я сподіваюсь? Я всі документи віддав. 

СЮМАР В.П. Якщо щось не дали, то, може, щось ховаєте.

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Ні.

СЮМАР В.П. Ну тоді розказуйте нам, якщо нічого не ховаєте.

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Розказувати багато не буду, зекономлю ваш час.

Мене звати Лаврентій Малазонія, з більшістю  тут присутніх я добре знайомий. На телебаченні з 1992 року. Все.

ШВЕРК Г.А. Вади роботи Нацради?

СЮМАР В.П.  Вади роботи Нацради? Бліц.

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Бліц. Я думав-думав, як відповісти пану Григорію, в чому вада. І таке питання згадалося не зовсім дитяче: що буде з червоним каменем, кинутим в синє море? Воно буде мокрим. Так будь-яка організація в нашій країні, на жаль, або не тільки в нашій країні, а зокрема про Нацраду мова іде – вона буде мокра. Тобто щось знайдуть, якісь претензії будуть.

СЮМАР В.П. А от вас конкретно, що вас конкретно не влаштовує в сьогоднішній роботі Нацради? Тобто ви хочете стати членом Нацради для чого? Щоб що зробити?

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Я б хотів, щоб цей камінь був сухим.

СЮМАР В.П. Щоб камінь був сухим?

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Так.

СЮМАР В.П. Ну відповідь, теж відповідь. Ми вийшли в філософський формат бесіди. Прошу, колеги?

МАЛАЗОНІЯ Л.Т.  Щоб вам було веселіше трохи, бо засинаєте, як ви сказали, пані Вікторіє.

ШВЕРК Г.А. Питань нема.

СЮМАР В.П. Питань нема. Все ясно. Дякую, Лаврентію. Почули і побачили, знаємо. Так, будь ласка, звичайно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.   (Не чути) 

СЮМАР В.П. В чому проблема з документами пана Малазонії? Миколо Вікторовичу, можете сказати нам?

КОЗЛОВ М.В.  Не були подані вчасно. 

СЮМАР В.П. А чого ви вчасно не подали документи?

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Я збирав всі ці довідки. Я не знав просто, де їх взяти, от і все.

СЮМАР В.П. Ой, я збирала довідки для НАЗК. Якби я їх вчасно не зібрала, це набагато складніше – це просто отака папка, то мене б посадили! Між іншим.

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Ви  хочете мене посадити за це?

(Сміх)

СЮМАР В.П. Колеги, почули. Ну невчасно людина подала, будемо вирішувати це іншим шляхом. Сідайте, будь ласка,

МАЛАЗОНІЯ Л.Т. Всі документи є там. Побачите.

СЮМАР В.П. Сідайте, я зрозуміла.

Олександр Мельничук теж всім нам добре відомий. Він делегований всеукраїнською громадською організацією "Центр Розвитку "Медіафорум". Теж є проблема. А, тут місцева ГО без статуту "всеукраїнської". Ми вирішили заслуховувати всіх. Тому прошу, ваше бачення, а ми будемо визначатися.

МЕЛЬНИЧУК О.  Дякую. Добрий день, шановні колеги!

Можу сказати тільки, що громадська організація "Центр Розвитку "Медіафорум" вона, можливо, з незрозумілих мені причин, не отримала статус "всеукраїнської, хоча вона не має жодного іншого статусу: місцевої або якоїсь іншої. І враховуючи те, що ми здійснюємо діяльність на всій території України і в різних регіонах: Суми, Харків і Кременчук, Краматорськ і так далі – ні в кого ніколи не виникало сумніву стосовно того, що це всеукраїнська організація.

СЮМАР В.П. Я вам скажу так, ні в кого, окрім Міністерства юстиції України. А це для  нас трошки такий, в принципі,  фактор, я  би сказала.

МЕЛЬНИЧУК О. Так, я розумію. Але я хочу ще раз сказати, що жодного іншого статусу: місцевий або якийсь інший – там теж не записано. Коли подавалося, ви розумієте, медійники не завжди є фахівцями у юридичній сфері і, можливо, відсутність навіть в назві цього слова вплинуло таким чином.

Стосовно себе особисто я можу сказати, що давно працюю на телебаченні, невідомо скільки.  З Національною радою і з  цим складом Національної ради я працював і будучи генеральним директором телеканалу одного з загальнонаціональних, і першим віце-президентом тоді ще НТКУ якраз в момент переходу в Суспільне, в НСТУ, і працюючи на посаді прес-секретаря Прем'єр-міністра України.

І зараз, останнім часом, кілька місяців ми перебуваємо в стосунках з Національною радою.

СЮМАР В.П. У яких?

МЕЛЬНИЧУК О. Як керівник комерційної компанії, як керівник національної компанії, яка намагається запустити, там з останніх сил вишукуючи якісь там копійки – абсолютно незалежний телеканал.

СЮМАР В.П. Так, "стосунками" Національна рада задоволена, у яких ви перебуваєте? Гаразд, колеги, запитання.

МЕЛЬНИЧУК О. Якраз про те, що я й сказав: Національна рада, як регулятор, очевидно, що повинна вживати каральних заходів щодо порушників законодавства, але до тих компаній незалежних абсолютно від олігархічних партійних чи інших фінансових джерел, які намагаються стати на ноги, можливо, потрібно вживати більше таких стимулюючих заходів, звісно, не порушуючи вимог чинного законодавства.

СЮМАР В.П. Якого характеру? Як ви це бачите: "стимулюючі заходи"? Тобто першочергове надання ліцензії…

МЕЛЬНИЧУК О. Дивіться. Є вимога, що компанія, отримавши ліцензію, протягом року повинна розпочати своє мовлення. Бувають різні фінансові ситуації, і можливо, цей термін можна було б продовжувати, можливо, ще якимось чином.

СЮМАР В.П. Ви вважаєте, що це має Національна рада робити чи  закон?

МЕЛЬНИЧУК О. Я кажу, що Національна рада не має порушувати закон, але має керуватися, можливо, духом закону.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Колеги, ще запитання? Почули. Дякуємо вам.

МЕЛЬНИЧУК О.  Дякую.

СЮМАР В.П. Наступний кандидат: Павло Миколюк – директор ТОВ "Юридична фірма "Віндекс", громадська організація "Українська  антипіратська організація", це місцева ГО без всеукраїнського статусу. Є така проблемка у нас теж. Але прошу, у вас  ваша хвилинка.

МИКОЛЮК П.П. Я так розумію, були питання щодо наявності або відсутності певного досвіду у моїй роботі у сфері медіа 5-річного. Так, я є юристом-адвокатом, я не є штатним юристом або працівником будь-якої телерадіокомпанії, але починаючи з 2011 (?) року я безпосередньо представляю інтереси десятків українських телеканалів. Моїми клієнтами є і Медіа-група "Україна", Медіа-група "1+1", "SLM" та інші телеканали, тому я вважаю, що я маю необхідний досвід роботи у сфері медіа, він більш, ніж 5-річний, хоча в моїй трудовій книжці немає…

СЮМАР В.П. А чому, з вашої точки зору, висновок, що ваш стаж практичної роботи не відповідає вимогам закону? Ви юрист, ви, очевидно, десь можете тут нам потрактувати, що ми не так сприйняли.

 

МИКОЛЮК П.П. Якщо читати буквально, я буду юристом до кінця, то в статті 7 Закону України "Про Національну раду" записано, що особа має мати стаж роботи у сфері медіа не менше 5 років. Проте що таке стаж - українське законодавство не має чіткого визначення, а є стаж трудовий, є стаж соціальний, пільговий, будь-який інший, але якщо ми говоримо про стаж, то це період часу, протягом якого людина працює в тій чи іншій сфері або на тій чи іншій посаді. Так ось, я кажу про те, що я протягом більше ніж 5 років працюю в сфері медіа, а саме в юридичній площині. У мене є довіреності від телеканалів, є сотні судових рішень, де я представляв інтереси різних телеканалів, тому я вважаю, що я маю такий досвід – більш ніж 5-річний.

СЮМАР В.П. А ще ви дивитеся телевізор. Правда?

Добре. Колеги, запитання. Будь ласка, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Як зазвичай, і вам, як юристу, можливо, на це питання буде відповісти простіше або складніше. Щодо того, в чому, ви вважаєте, Нацрада недопрацьовує наразі?

МИКОЛЮК П.П. Я буду казати про те, з чим я стикаюся щоденно, наприклад, захищаючи інтереси українських телеканалів, це не стільки піратство, скільки розповсюдження в Україні російських телеканалів. З переходом на цифрове телебачення кількість споживачів супутникового телебачення або Інтернет-телебачення збільшилася, а саме там це питання не врегульоване жодним чином. Так, Нацрада має на своєму сайті, наприклад, список заборонених телеканалів, до яких потрапили десятки російських каналів, проте жодної відповідальності за розповсюдження цих каналів немає, незважаючи на те, що я знаю, що в Службі безпеки України, наприклад, створений підрозділ, який займається інформаційною безпекою, Національна поліція може таким питанням займатися, але жодних…

 

СЮМАР В.П. Це називається "вечер перестает быть томным", тобто як конкретно ви пропонуєте нам все-таки зупиняти роботу супутникових… Ну, супутників, я так розумію, в Україні, які транслюють російські телеканали. От, конкретно.

МИКОЛЮК П.П. Я не пропоную вам зупиняти роботу супутників, я вважаю, що є необхідність внесення змін до Кримінального кодексу, в першу чергу, є необхідність внесення змін до інших законодавчих актів.

СЮМАР В.П. А притягувати кого по Кримінальному кодексу?

МИКОЛЮК П.П. Осіб, які розповсюджують…

СЮМАР В.П. Тобто власників ізраїльського і шведського супутника. Я правильно розумію?

МИКОЛЮК П.П. Ні.

СЮМАР В.П. А кого?

МИКОЛЮК П.П. Дивіться, супутники, вони ретранслюють телеканали, є особи, які під'єднують, які надають послуги доступу до цих телеканалів.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я споживач, я супутникову антену тримаю. Яким чином ви забороните мені дивитися російські канали?

МИКОЛЮК П.П. Дивіться, є особи, які вам продали це обладнання, особи, які налаштували вам це обладнання…

(Загальна дискусія)

МИКОЛЮК П.П. Є особи, які надають послуги з доступу до російських телеканалів, і ця послуга є поширеною в Україні.

СЮМАР В.П. Колеги, зрозуміло. Дивіться, це для нас просто болюче питання, я вам дякую, що ви його підняли, бо ми… Я особисто з 2014 року б'юся над цим питанням, і повірте, написала не один лист, в тому числі і до урядів держав, власне кажучи, резиденти яких є власниками супутників. Це приватний бізнес, з цим складно мати справу. Як зупинити, я так розумію, ви маєте на увазі тих продавців, які тут продають обладнання і надають послуги супутникового зв'язку безпосередньо, ви знаєте, що вони у більшості своїй піратські, тобто я зрозуміла, що ви пропонуєте карати піратів, які роблять підключення цього обладнання.

Все. З цим ми розібралися, ми це зрозуміли, почули.

Інші питання, колеги. Немає. Все.

Дякую вам.

Наступний наш кандидат: Олександр Харебін – рекомендований громадською спілкою Українська асоціація медіабізнесу "Лабораторія законодавчих ініціатив", які, на жаль, теж не мають статусу всеукраїнського.

Будь ласка, хвилина, коротенько про себе. І питання-відповіді.

ХАРЕБІН О.В. Доброго дня! Більше 20 років у медіабізнесі, до Революції Гідності, річниця якої сьогодні,  займався виключно друкованими засобами масової інформації. Так сталося, що після Майдану займав посаду першого заступника голови Національної телерадіокомпанії України, брав безпосередню та, мабуть, найактивнішу участь у створенні Суспільного мовлення, тобто фактично два з половиною роки до обрання голови правління ПАТ НСТУ займався всіма операційними питаннями стосовно об'єднання частот, всіх комісій, які зараз працюють на базі  Національної ради.  Тобто цієї комісії при Мінінформполітики стосовно відновлення мовлення, це об'єднання всіх частот, які потім перейшли до радіо. Тобто дуже добре розуміюся на суспільних потребах телерадіомовлення. Це дуже коротко про те, що хто я і що я.

СЮМАР В.П. Так, ми теж знаємо вас, звичайно, і знаємо ваш досвід. Тому прошу запитання. Запитання стандартне залишається, так: вади роботи Нацради?

ХАРЕБІН О.В. Цікаве питання, всі мої колеги і  ваші колеги сказали, що це найпрофесійніша, найактивніша Національна рада за останні, мабуть, 20 чи 25 років існування Нацради. Я скажу, може, таку непродуктивну річ. Нацраді досить не вистачає двох речей – це, перше, Нацрада не є суб'єктом законодавчої ініціативи, бо якщо вона б мала ці повноваження, можна було б змінювати набагато більше, набагато ефективніше  і набагато менше було б питань.

І друге питання, це, мабуть, як би сказати, незбалансованість членів Національної ради. Бо незалежність Нацради як регуляторного органу повинна бути найважливішою для всіх інституцій, щоб не було запитань ані у комерційних каналів, ані у суспільних каналів, ані у суспільства: чому так? Тому що, бо є закон: чотири від Президента, чотири від Верховної Ради.

СЮМАР В.П. Підвищення авторитету регулятора. О'кей, ми з цим погоджуємось.

Щодо змін до Конституції, я думаю, це складно: про законодавчі функції Нацради. Прошу, Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Тут по черзі тільки можна говорити. Пане Олександре, скажіть, а от що сталося, ви ж досвідчена людина, от як так вийшло, що подала вас організація, яка немає всеукраїнського статусу чи якась там інша проблема?

ХАРЕБІН О.В. Як я вже казав, там попередні 10 років я працював в друкованих засобах масової інформації, була така всеукраїнська організація - Українська асоціація видавців періодичної преси. Потім вона перереєструвалась і втратила статус національний, так сталося. Тобто на той час, коли я подавався, не було інформації, що вона не має такого статусу.

Як ви розумієте, асоціація, яка зробила подання на мене, працює в усіх регіонах України, вона відповідає за регіональну пресу, за дистриб'юцію преси, за регіональні видання.

Тобто це моя прогалина. І якщо буде можливість, якщо шановні панове депутати приймуть рішення, щоб люди, які це, не стосовно мене, стосовно всіх, хто подавався не від всеукраїнський організацій, щоб вони донесли там в якийсь обмежений час, там  тиждень або  два тижні, документи від будь-якої іншої всеукраїнської організації зі статусу Мінюсту – це було б коректно по відношенню до нас, і ми були б дуже вдячні.

Бо є норма закону, я зовсім не хочу, щоб потім будь-яка телерадіоорганізація оскаржувала призначення. А не дай боже, хтось буде, це таке питання, якщо член  Національної ради буде людина, яка не відповідає формальним критеріям закону – це завжди є підстава оскарження результатів конкурсу, вибору та "итогов". Це некоректно, це некрасиво.

Бо якщо або ці 5, вибачте за таке відношення до ситуації, або тільки ті 5, які пройшли, або надайте розумний достатній час для того, щоб донести, нове подання зробити, от донести. Бо кожен з нас, хто не ввійшов в ту п'ятірку, я впевнений, мають можливості та підтримку всеукраїнських, за юридичним статусом, організацій.

СЮМАР В.П. Почули. Почули пропозицію. Дякую, Олександре. Прошу сідати.

Колеги, ми заслухали всіх десятеро, власне, кандидатів у члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Від імені Комітету з питань інформаційної політики і свободи слова я вам засвідчую нашу повагу, нашу вдячність за вашу активність, за вашу активну позицію, тому що я розумію, що ви хочете посісти місце в дуже непростому регуляторному органі в дуже непростий час і, власне кажучи, займатись  регуляцією  інформ-простору в світі, в якому все змінюється, в ситуації, коли в країні триває війна, і в тому числі є дуже багато гібридних інформаційних впливів,  це дійсно патріотична позиція, яка заслуговує на повагу. Водночас ми будемо діяти у строгій відповідності до закону України.

Тому я, висловлюючи знову-таки вам вдячність, буду пропонувати таке "соломонове рішення", певною мірою, для членів комітету. Я пропоную зараз, оскільки наш комітет не визначається щодо того, от що ми конкретно кандидатуру рекомендуємо, ми лише надаємо Верховній Раді інформацію про відповідність кандидатів кваліфікаційним вимогам. І в даному випадку, проаналізувавши всі юридичні документи, ми з вами можемо сказати, що кваліфікаційним вимогам відповідає п’ятеро кандидатів у члени  Національної ради, якщо на те буде воля народних депутатів.

Я пропоную стосовно решти кандидатів, які, наприклад, невчасно подали документи на спецперевірку чи які отримали там рекомендацію не від всеукраїнської організації, але можуть донести, щоб ми звернулись  до Юридичного управління Верховної Ради, проконсультувались, чи є цей шлях можливим і на наступному засіданні щодо них вже приймали рішення з огляду на ті висновки, які нам надасть Юридичне управління. Оскільки я не думаю, що комітет сьогодні може взяти на себе таку рекомендацію сказати, що вони не відповідають кваліфікаційним вимогам, але, будь ласка, зал, розгляньте їх, тобто я не вбачаю такої можливості і не готова на себе взяти таку відповідальність, тим паче, що це для вас фактично гарантія непроходження через парламентську залу.

Ось таке рішення. Якщо, колеги, є інші пропозиції, я прошу їх висловити. Владиславе, будь ласка.

СЕВРЮКОВ В.В. Ще уточнення по пану Олександру Глущенку. В нього інша проблема, в нього там з трудовою книжкою. Так само?

СЮМАР В.П. Значить, теж будемо питати в Юридичного управління. Якщо Юридичне управління скаже, що, ну, я не знаю,  як бути в цій ситуації. Ну, якщо в людини немає в даному випадку печатки. Ну, як? Чи вона вже є, чи вже вона стоїть?

СЕВРЮКОВ В.В. Просто я так розумію, що зараз хтось пройде перевірки, хтось донесе документи, хтось подасть від інших організацій. Це не потребує знову процедури розгляду спочатку?

СЮМАР В.П. Ні. Я думаю, що це не потребує. У вас є зауваження?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ксерокопії не було, в трудовій вже є. Тому я показую трудову книжку.           

СЮМАР В.П. Тоді це питання знято. Добре, шостий  кандидат. Є в нас шостий кандидат, якого вже зараз внесено, як виявилось.

Тому я пропоную за кожного кандидата голосувати окремо. Хто за те, щоб надати Верховній Раді інформацію про відповідність кваліфікаційним вимогам щодо закону кандидата в члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення  Олександра Глущенка, прошу голосувати. Є. Дякую.

Хто за те, аби надати Верховній Раді рекомендацію щодо відповідності кваліфікаційним вимогам кандидата Євгена Лахна, прошу голосувати. Проти, утримався? Ольго Валеріївно? Проти, утримався?

ЧЕРВАКОВА О.В. За!

СЮМАР В.П. Добре. Так. Хто за те, аби надати інформацію Верховній Раді щодо відповідності кваліфікаційним вимогам кандидата у члени Нацради Максима Онопрієнка, прошу визначитися. Ольга Валеріївна - за. Хто проти, утримався? Немає.

Хто за те, аби надати інформацію Верховній Раді про відповідність кваліфікаційним вимогам кандидата у члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Валентини Руденко, прошу визначитися. Проти, утримався? Немає.

Хто за те, аби надати Верховній Раді інформацію про відповідність кваліфікаційним вимогам кандидата у члени Нацради Володимира Чемеса, прошу голосувати. За? Проти? Утримався? 3 - утрималися. Прошу зафіксувати, будь ласка.

І хто за те, аби надати інформацію Верховній Раді щодо відповідності кваліфікаційним вимогам Андрія Шаповалова, прошу голосувати. Хто за? Є. Дякую, колеги, одноголосно.

Отже шестеро кандидатів - ми інформацію Верховній Раді надамо. Щодо решти - ми звернемося до Юридичного управління і за результатами їхніх висновків ми будемо приймати рішення. На цьому розгляд цього питання вважаю завершеним.

Є якісь зауваження, так, Григорію Ароновичу? Прошу.

ШВЕРК Г.А. Все ж таки у мене питання. Якщо там днями надійдуть  відповіді, наприклад, по спецперевірці, то яка ситуація?

СЮМАР В.П. Вони не додали в документи вчасно. Нам треба  проконсультуватися з Юридичним управлінням, чи це є підставою для того, щоб ми надавали цю відповідь, чи ні. От я хочу про це дізнатися. Вони вчасно не надали. Вони довго збирали довідки. Невчасно були подані документи.

Я дуже попрошу вас усіх залишитися, щоб ми зараз не починали тут цей, тому що я думаю, що навіть кандидатам у члени Нацради буде цікаве наступне питання. Воно є важливим для нас, те, що ми винесли в "Різне", колеги, щодо мораторію.

Я дуже прошу нас висловитися щодо такої ініціативи, яка нам надійшла від трьох медіа груп. Власне кажучи, ми ознайомилися з їхнім листом. Ми вважаємо, що  оскільки це є практика всіх попередніх кампаній, то на час проведення виборчої кампанії з обрання Президента України, я думаю, що ми повинні ініціювати, власне, мораторій на проведення  перевірки, аби максимально уникнути тиску на телерадіоорганізації.

Прошу з цього приводу висловлюватися. Григорій Аронович.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги! Підтримуючи загалом пафос цієї заяви, я все ж таки хочу наголосити на такому. Під час заборони на перевірки якщо будь-яка з телерадіоорганізацій почне порушувати законодавство України, у Національної ради з питань телебачення і радіомовлення немає жодної можливості  застосувати будь-які важелі впливу на будь-яку організацію, бо перевірка є необхідною частиною будь-якого рішення щодо попередження, штрафу або, не дай Боже, звернення до суду щодо відкликання ліцензії, тому якщо заборонити перевірки як такі, це призведе до того, що телерадіопростір буде некерованим під час всієї виборчої кампанії.

СЮМАР В.П. Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановна Вікторіє Петрівно, шановні колеги, по-перше, уже є досвід проведення чи створення мораторію на перевірки в процесі виборчої кампанії. Очевидно, що мораторій на перевірки – це жодним чином не індульгенція порушувати закон, ні. І в даному випадку, якщо будь-яке ЗМІ порушить закон, то тут достатньо засобів, як реагувати. Чому?

ШВЕРК Г.А. Закон передбачає перевірку у будь-якому разі. А якщо вона заборонена, і коли пан Чемес сказав про те, що деякі рішення Нацради були, не встояли в суді, то, можливо, частина з них саме з цього приводу: були заборонені перевірки, а без перевірки неможливо прийняти рішення щодо штрафу або попередження.

СЮМАР В.П. Юрій Анатолійович Артеменко – Національна рада, Голова. Пане Голово, прошу.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Дякую, Вікторіє Петрівно Сюмар.

Дивіться, це політичне рішення насправді. Знаєте, це я не можу сказати. Я можу сказати одне: якщо буде мораторій, то, звичайно, я буду сидіти зі своїми колегами спокійно, відпочивати і нічого не робити. Бо дійсно, мораторій, перевірка, подальші всі санкції – так наше демократичне законодавство виставило, що не буде. В звичайний рік, мабуть, це було б правильно. Ми знаємо, що ці вибори будуть, в усякому разі нас так лякають, що вони будуть такими, зважаючи на сепаратистські, на проросійські настрої, я думаю, що якщо ми повністю зробимо мораторій, то це буде погано для країни. Інша справа, можливо, їх треба обмежувати квотами на мови, окрім випадків, коли є ознаки розпалювання ворожнечі і так далі, але в принципі це і є основні функції моніторингу, перевірок, які ми проводимо.

Тому я як чиновник, я за те, щоб був мораторій – мені відпочивати. Як людина-патріот я все ж таки вважаю, що…

 

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, я вам не вірю. Я не вірю, що ви не хочете працювати. Я вірю, що ви просто переконано готові денно і нощно дбати про розвиток інформаційного простору України.

АРТЕМЕНКО Ю.А. Вікторіє Петрівно, ви мудра людина, я це казав завжди і кажу публічно: як ви зробите, так ми і будемо робити.

СЮМАР В.П. Дякую.

От дякую за таку довіру! Це свідчення явної такої співпраці в інформаційній сфері. Ми почули різні позиції з цього приводу.

Прошу, пані Уляна Фещук – член Національної ради, секретар.

ФЕЩУК У.Ю. Я просто додам, тому що в умовах взагалі забезпечення інформаційної безпеки перевірки все-таки потрібні, і я думаю, що компромісом буде відсутність проведення планових заходів-перевірок, які проводяться і після початку здійснення діяльності, і перед закінченням дії ліцензії. А те, що позапланово, а позапланові перевірки якраз перевіряються у разі порушень, які відбуваються в режимі он-лайн, їх все-таки залишити.

СЮМАР В.П. Виявленого моніторингу.

Я теж думаю, що ніхто не зацікавлений в тому, щоб була нівельована дія законів України, особливо тих законів, які щойно запрацювали. Це Закон "Про мову", наприклад, квоти. Я дуже щаслива, що він запрацював, але там не 75, а поки що те, що я цифри бачу, там  68, але ми окремо це проговоримо, це окреме питання. Точно, ніхто не зацікавлений  в цих речах.

 Наші двоє юристів хочуть висловитися, дуже коротко. Пані Ольга Большакова, прошу, і Роман Головенко.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Дякую. 

Я хочу звернути увагу, що в проекті тексту мораторію йдеться  не лише про Національну раду. Насправді, найбільш важливим є захистити мовників від низки перевірок з боку органів податкових, пожежних і так далі, і так далі. І йдеться виключно про планові перевірки.

Тому у разі якщо виявлено якесь порушення, яке є підставою для позапланових перевірок, це в жодному разі не перешкоджає Національній раді провести таку перевірку.

І, як мінімум, тобто хотілося попросити все ж таки, щоб мовників захистили, ви знаєте, була низка  дуже серйозних акцій з боку прокуратури, яка саме на період виборчий призначалась, Генеральна прокуратура давала доручення кілька років поспіль, тобто кілька виборчих кампаній поспіль давала доручення своїм органам провести перевірку, незважаючи на те, що Перехідні положення Конституції вже давно не діють – з моменту створення Національної ради як профільного органу.

Тому дуже просимо все ж таки зважено поставитися до цієї пропозиції.

СЮМАР В.П. Почули. Пан Роман Головенко.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.   (Не чути) 

СЮМАР В.П. Ну так завжди, ми завжди це робимо, Юрію Анатолійовичу.

Пане Головенко, прошу.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Дякую. Власне, я погоджуюсь в частині того щодо розподілення на планові і непланові перевірки. Планові - дійсно Нацрада може відмовитися в односторонньому порядку,  наприклад,  їх проводити під час виборів. Але є два моменти.

По-перше, постанова, це постанова про мораторій, все-таки якщо проводяться перевірки, вони проводяться на підставі закону. Так? Тобто закон все-таки вище постанови. І якщо є ознаки порушення, то закон вимагає все-таки вживати певні дії для державних органів з приводу проведення перевірок.

Друге питання, це всі ми розуміємо, що основні телеканали, які будуть впливати на вибори, ті, хто ними володіє – це для них медіа не є основним бізнесом. І якщо буде бажання якось натиснути на того, хто володіє телеканалом, то будуть приходити там на металургійні підприємства, нафтові, банки чи інші ті, які є основним бізнесом для олігарха, і там натякати, що треба змінити редакційну політику, а не якось через Нацраду, щоб проводити перевірки і напряму сказати, що от ваш телеканал не так висвітлює чи щось подібне.

СЮМАР В.П. То відмінити дію законів України щодо всіх підприємців, правильно я зрозуміла пропозицію? Ні?

(Сміх)

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Ні, не правильно.

СЮМАР В.П.  О'кей.  Добре, що неправильно.

Колеги? Так, Владислав Севрюков, прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу сказати, що от правильно прозвучало з останніх двох виступів. В принципі,  як правило, досвід показує, що не Нацрада тисне на медіа, а приходять санепідемстанція чи Держспоживслужба, приходять перевірки якісь незрозумілі, які ніколи ти не бачив на телерадіокомпанії, а вони в саме виборчий період раптом всі хочуть перевірити.

Тому моя думка, що от мораторій щодо всіх цих органів треба приймати, бо це найбільший тиск на медіа іде. А щодо Нацради, я підтримую концепцію того, що планові перенести - це можна, а от якщо виявлені факти і є необхідність, то лишити той інструмент в руках Нацради, звичайно. Тому що у нас зараз всі перестануть виконувати всі закони, які прийняті. Так.

СЮМАР В.П. Юрію Анатолійовичу, ви передумали відпочивати?

АРТЕМЕНКО Ю.А.    (Не чути)  …поправити свою колегу Уляну і пана Влада. Шановні колеги, планові, якщо ми не переносимо, це пряма норма закону, що планові проводяться за такий-то час до продовження. Після – це ми порушимо закон. Це може бути підстава потім для оскарження ліцензій. Тобто ідея гарна, але це ми припиняємо норму дії закону постановою. Тому краще так: всім заборонити, крім Нацради, і все.

 

СЮМАР В.П. Колеги, а як же ж воно тоді працювало? Ми ж проаналізували, що воно на кожних виборах працювало в такому формулюванні.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. То бандитська влада була, ясно.

ШВЕРК Г.А. У попередній період Нацрада зверталася до Кабінету Міністрів, Кабінет Міністрів мав такі повноваження: дозволити перевірки деяким органам за деяких обставин. Кожного разу ми ходили на засідання Кабінету Міністрів, і це була дуже важка процедура отримати ці дозволи.

СЮМАР В.П. У нас парламентська республіка, і очевидно, воно так не буде працювати.

Добре, колеги. Ми знайдемо це "соломонове рішення".

Я почула різні позиції, у нас проект постанови, очевидно, ми будемо реєструвати той, який ми напрацюємо в комітеті.

Наша задача з вами, вона є чіткою і зрозумілою - унеможливити політичний, бізнесовий, фінансовий чи інший тиск на засоби масової інформації, який може бути пов'язаний з їхньою редакційною політикою щодо висвітлення виборчої кампанії. Але це не означає, що засоби масової інформації не повинні виконувати законів України. Перед законом всі рівні в кожен період.

Тому я думаю, що ми вийдемо на рішення по проекту мораторію, який зможе захистити ЗМІ від таких впливів різних структур. І дійсно, я тут хочу погодитися з пані Большаковою, що це найчастіше робить не Національна рада, це роблять зовсім інші структури, які стають суб'єктами такого тиску фактично на замовлення органів влади. І хоч можна по-різному трактувати владу "злочинна", "не злочинна". щоб просто спокус таких не виникало, я пропоную все-таки зареєструвати такий проект мораторію, але доопрацювати його з висловленими зауваженнями. Отаке "соломонове рішення". Завтра я вам покажу текст, і ми, очевидно, його, хто захоче підписати, зможемо зареєструвати. Домовилися? Тоді це питання розглянули.

Що у нас ще залишилося? Ще одне питання у нас було в "Різному"?

ШВЕРК Г.А. Звернення Нацгвардії.

СЮМАР В.П. Звернення Національної гвардії. Чесно кажучи, я не зовсім розумію, як ми можемо внести зміни. На жаль, завдяки, я назву цього "героя" – депутата Капліна, ми попали з вами в дуже серйозний правовий вакуум, пов'язаний із роздержавленням друкованих засобів масової інформації. Те, що стосується Національної гвардії, ми мали розмову з їхніми представниками, я їм рекомендувала йти шляхом реформування в офіційний бюлетень Національної гвардії. Не бачу жодної проблеми для того, щоб це перекваліфікувати. Я  би бачила такий шлях.

Якщо хтось з депутатів вважає інакше, прошу реєструвати відповідний проект закону, і, очевидно, що я буду робити все можливе, щоб максимально швидко розглянути його на комітеті і рекомендувати Верховній Раді його прийняти в цілому, але ми чудово розуміємо, скільки часу займає ухвалення таких документів.

Отже, є два варіанти, два шляхи, і якимось одним із них, очевидно, доведеться піти і Національній гвардії, і нам з вами як законодавцям.

Підсумовую. Всім дуже дякую. Сподіваюся, буде розгляд членів вже в залі парламенту.

Дякую. До побачення.