СТЕНОГРАМА

засідання  Комітету Верховної Ради України

 з питань свободи слова та інформаційної політики

5 вересня 2018 року

СЮМАР В.П. Шановні колеги, добрий день. Починаємо наше засідання. Пропоную починати, у нас є кворум. У нас сьогодні з вами невеликий порядок денний, але я пропоную до нього додати обговорення таких найбільш актуальних питань, які у нас виникли. У "Різному" відповідно.

Тому порядок денний я пропоную такий. Не розглядати зараз поправки до 7291. Чому? Тому що ми не проговорили з "Укрпоштою" цю тематику, а без цієї розмови це зараз достатньо складно.

Розглянути одну поправку до 8114 в другому читанні.

Далі, третє питання, вірніше, це друге питання по факту буде,  проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення, номер 8600.

В "Різному" я вас поінформую, можемо обговорити найбільш такі скандальні історії: звернення щодо розпалювання міжнаціональної ворожнечі, які ми отримуємо стосовно деяких телеканалів українських, відповідна заява вчора прозвучала з трибуни Верховної Ради України; звернення щодо відключення аналогового мовлення, вирішимо, що ми з тим робимо, як можемо тут діяти, і остання історія – по судовій ухвалі щодо журналістки програми "Схеми" Наталії Седлецької. Так само скажу, яка в мене інформація, обміняємося думками.

І ми з Ольгою Черваковою запрошені за годину на зустріч до Генерального прокурора, яка має стосуватися цієї теми якраз. І відповідно будемо мати можливість поставити питання, які виникли, і отримати відповіді. Ми вирішували з юристами щодо цього. Я вас поінформую.

Хто за такий  порядок денний, прошу проголосувати. Є.

Отже, починаємо з того, що ми швидко пройдемо. 8114 – про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів на території Донецької та Луганської областей. Законопроект В.Курила. Там надійшла одна поправка  Ю.Левченка – щоб цей законопроект стосувався лише тих друкованих видань, які видаються українською мовою. Ми з вами неодноразово обговорювали це питання, говорили про те, що на цій території ситуація надзвичайно складна. Якщо ми могли говорити про підтримку україномовних видань на всій території України, то на цій території варто підтримати всі друковані видання. Тому моя пропозиція відхилити цю поправку. Хто за пропозицію відхилити поправку? Утримався? Дякую.

Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити даний законопроект у другому читанні і в цілому? Дякую.

Все. Рішення прийнято.

Тепер далі наш наступний борг перед мовниками місцевими. Пам'ятаєте ви про наші поневіряння з законопроектом щодо території з  особливим режимом мовлення. Нарешті ми вмовили Олександра Данченка на те, що всі прикордонні райони заслуговують мати своїх мовників, які би перебивали трансляцію з території держави-агресора.  І ті районні центри, які є в Сумській області, в Чернігівській області, які є в Харківській області, що надзвичайно важливо, вони теж мають можливість без ліцензії засновувати ЗМІ, оскільки це є питання національної безпеки, бо там сьогодні у нас є тотальна присутність російських медіа і немає українських. І в цій ситуації бюрократизувати процедуру неможливо, тому дати можливість все-таки робити ці тимчасові дозволи. Якщо є відповідній компроміс, давайте це діло приймати.

Я би рекомендувала Верховній Раді за основу і в цілому його прийняти. Якщо чесно, нема тут у що гратися, зрозумілий проект, просто "по дурі" не прийнятий був з першого разу. Є інші пропозиції? Немає?

Тоді хто за це, прошу проголосувати. Дякую, колеги.

Отже, переходимо до розгляду питань по відключенню аналогового. Надійшло до нас відповідне звернення, що багато сіл сьогодні потерпають через відсутність мовлення. Я думаю, що було би дуже логічно і слушно нам провести відповідне засідання і попросити Національну раду надати інформацію, де у нас виникли "білі плями", і звернутися з відповідним запитом до Кабінету Міністрів, чи є відповідні розпорядження до керівників областей щодо забезпечення оцими боксами (чи як вони там), септобокси, які би мали можливість дати найменш забезпеченим громадянам можливість доступу до цифрового мовлення. Тобто нас цікавить Zeonbud, рівень покриття, які "білі плями" утворились, де вони знаходяться, ці "білі плями", і пропозиції вирішення.  

Тому я пропоную: у нас на наступному засіданні  запросити відповідні органи і заслухати відповідну інформацію. Я думаю, що це буде дуже логічно з огляду на те, що це питання національної безпеки в тому числі. Як ви вважаєте? Прошу висловлюватися.

Прошу, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я підтримую дану пропозицію – проведення окремого засідання, тим більше, що і до відповідного рішення була інформація про те, що приблизно 2,5 мільйона домогосподарств фактично після відключення аналогового мовлення залишаться без телебачення. Зараз, до речі, от навіть нам в комітет, мені телефонують там бабусі із сіл і кажуть, що все відключили, телевізора немає. Зараз, щоб купити його, він коштує 700 гривень (до цього був 300, зараз став 700 гривень, коштує) при пенсії 1,5 тисячі, каже: "Та ну його к чорту, той телевізор!" Але в любому випадку дзвонять і просять про матеріальну допомогу з тим, аби їм купити, подарувати оцей (як він називається?) бокс, тюнер.

Тому тема достатньо резонансна, актуальна, тому що все-таки це стосується, ще раз кажу, більше 2 мільйонів домогосподарств. Це якщо на три беремо навіть грубо, це близько, там, 6-7 мільйонів громадян, які сьогодні позбавлені доступу до телебачення. Дякую.

СЮМАР В.П. Так, прошу, Ольго Валеріївно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я хочу вам нагадати, що за нашими зобов'язаннями по Угоді "Женева-2006" держава мала забезпечити населення цими септобоксами, на це виділялися бюджетні кошти. І я думаю, що оскільки ця проблема стоїть дуже гостро, можливо, ми поставимо це питання перед Кабінетом Міністрів і зробимо відповідний бюджетний запит. Така моя пропозиція.

СЮМАР В.П. Я думаю, що це до Кабінету Міністрів… Так, прошу.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Злочинна влада, очевидно, забезпечувала відсотків на 30 чи 40, була забезпечена тюнерами?

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, звичайно. Тільки вони закодували за завищеною ціною. Так.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. У нас таке збудження нездорове ця тема викликає.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тому що вони закодували сигнали і завдяки цьому втричі збільшили ціну вартість цього.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  А щодо звернення громадян, тут є представник Національної ради. Може ми спитаємо, чи є в Нацради звернення?

СЮМАР В.П. Зараз Владу і потім - так.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хотів сказати, що обов'язково треба проаналізувати, тому я підтримую. Тільки не на окреме засідання я хочу, а все ж таки в рамках нашого засідання комітету це питання розглянути.

І  хочу уточнити, що ще Суспільний мовник не є відключеним, тому абсолютно темного телевізора не може бути. Бабки якщо це вам говорять, ви їм це вказуйте, що Суспільний мовник ще є.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. До речі, у них ростуть рейтинги, так що все добре. Це означає, що наша реформа теж спрацьовує.

Так, прошу, представник Національної ради Черниш.

ЧЕРНИШ О.М. … (Без мікрофону).

…було забезпечено 792 тисячі у 2013 році по завищеній, це не на мій погляд, це суб'єктивна думка, більш ніж в два рази ціні. Зараз таких коштів, ми зверталися неодноразово до Кабінету Міністрів – при переході врахувати ці обставини, але, на жаль, завжди в бюджеті немає на це коштів.

Стосовно звернень, які надходять. Аналізувати юридично, як відбувалося відімкнення аналогу, я не буду. Тут є, я думаю, що фахові  юристи, вони можуть проаналізувати, як і Національна рада вимикала, як і концерн, не зважаючи на рішення суду, вимкнув аналог.

Підтримую пана Юрія, це дійсно ці дані, які у нас є, 2,4 мільйона домогосподарств, у яких основний тип прийому це аналогове ефірне мовлення. Тобто вони повинні взяти  ще септобокси.

Такий короткий люфт між оголошенням кінцевої дати відключення і самим відключенням, навіть подовженого Кабінетом Міністрів, 2 місяці – він не дав змоги підготуватися достатньо до відключення аналогу. Це ми можемо спостерігати стосовно, досить популярний сайт, це не на правах реклами, "Розетка" сьогодні  просто зайшов, якщо зайдете, перша сторінка: септобокси  і dvb T2 - "продано, продано, продано, нет в наличии, нет в наличии", залишилося там один септобокс, який 699 гривень, я не подивився, яка кількість, і за 3 тисячі 200 з чимось, той, який для комп'ютерів. Тобто зараз фактично, навіть якщо звернутися до мереж, септобоксів немає.

Стосовно звернень, ми зверталися до облдержадміністрації стосовно забезпечення населення за рахунок місцевих бюджетів. Надійшла відповідь, станом на сьогоднішній день надійшла відповідь від Тернопільської обласної державної адміністрації, в якій вона вказує на недостатнє покриття цифровим  ефірним мовленням приблизно 60-65% території Тернопільської області. І так звучить пропозиція, щоб відтермінувати відключення аналогового мовлення на тих територіях, де не присутня цифра. Досить слушна пропозиція.

Стосовно того, що надійшла від Черкаської облдержадміністрації теж, здається, слушна відповідь стосовно того, що звернулися до райдержадміністрацій територіальних громад і майже всі відповіли, що бюджети вже сформовані, і такі видатки можливо передбачити тільки на наступний рік.

Надійшла від Дніпропетровської і Одеської ОДА, що ми звернулися до інших, і очікують відповіді.

Звернулася до нас Ренійська районна державна адміністрація і повідомила, що свого часу, коли частина народних депутатів їздила по Одеській області, було запущено мультиплекс концерну, але у зв'язку з відключенням аналогового мовлення залишилися тільки канали, які працюють в цьому мультиплексі, і немає каналів, які…

СЮМАР В.П. Загальнонаціонального покриття. Почули. Давайте так: ми тоді…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

ЧЕРНИШ О.М. … (не чути, без мікрофону) мультиплекс немає, це планують назвати так мультиплекс концерн.

СЮМАР В.П. Концерн РРТ.

ЧЕРНИШ О.М.  Багато звернень громадян… (не чути, без мікрофону)

Люди пишуть, і я так розумію, старі люди: "ми старі люди, це остання радість нашого життя, не відключайте, будь ласка, канали". І такі пишуть звернення.

СЮМАР В.П. Колеги, тому давайте, я думаю, що це дуже слушно послухати і Кабінет Міністрів, і … Я не думаю, що це проблема, якщо чесно, забезпечити цими боксами всіх малозабезпечених громадян, не є це проблемою. Інша справа, що все дійсно відбулося так швидко, що відповідні розпорядження не були дані, але з іншого боку, і по "Зеонбуду", і по монополії теж питання ми не вирішили. Тому я вважаю, мультиплекс "РРТ" мав би будувати не тільки в Одеській області. Ну, це моя думка. Я тут так скажу, що тут не завадила б нам конкуренція на цьому ринку, і тоді було б зрозуміло, як з цієї ситуації, що тут можна якось маневрувати.

Ми зараз опинилися дійсно в заручниках монополіста фактично де?факто, це є небезпека, і тепер… Тому це питання має бути все одно в центрі нашої уваги.

В рамках наступного засідання комітету. Нам пропонувалося нібито кандидатури розглядати тих, хто подався на Нацраду. Проговоримо ще окремо з вами і вирішимо, чи ми будемо слухати "аналог", чи будемо слухати кандидатів, чи разом. Добре? Вирішимо по наступному порядку денному.

Тому поки що рішення прийняли, розглядаємо це питання…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Пропоную на наступне засідання комітету звернутися от сьогоднішнім рішенням до відповідних органів, щоб надали інформацію.

СЮМАР В.П. Однозначно.

ЧЕРВАКОВА О.В. І по фінансуванню.

СЮМАР В.П. Однозначно. І до Кабінету Міністрів, і до Концерну РРТ, і до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – цю інформацію ми маємо отримати. Дуже сподіваюся, що нам вдасться мати конструктивне обговорення.

Юрію Олексійовичу, на наступний комітет.

У нас з вами наступне питання. Я думаю, що нам Сергій Висоцький трохи доповість по ініціативі, яка виникла, ну, вчора виступ у парламенті, а я скажу, які у нас є пропозиції у зв'язку з цим.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую.

Власне кажучи, це не зовсім вчорашня ініціатива, ми всі говорили про те, я бойкотую деякі українські телеканали з російськими власниками вже більше, ніж 3 роки. Як ми бачимо, громадяни з оточення Януковича, громадяни, які працюють напряму на Російську Федерацію, хай українські громадяни, пан Портнов, Медведчук, вони вже офіційно контролюють низку українських телеканалів.

Я вважаю, як і група народних депутатів, вчора ви бачили наш виступ з трибуни, як і дві фракції коаліції, я дуже радий, що "Блок Петра Порошенка" підключився до цієї теми, хоча два роки вони не помічали проблему, ну, є певні проблеми. Є певні проблеми з тим, що власники деяких українських телеканалів мають фактично московське коріння, непрозоре фінансування, і ми підозрюємо їх в тому, що їх фінансує Росія.

Я знаю, що розробляється зараз, і я би хотів долучитися, Вікторіє Петрівно, до розробки законопроекту щодо цього. Я хочу сказати, що на фракції ми цю ситуацію обговорювали, на нашій, я не знаю, чи обговорювали на фракції БПП, наскільки я знаю, обговорювали. Є декілька ініціатив, в тому числі ініціатива наших колег з Комітету з питань культури й інших колег, зареєстрований законопроект щодо прозорості фінансування. Я думаю, що потрібно повернутися до законопроекту по обмеженню ліцензій телерадіоорганізаціям, по яких є доказова база щодо російського фінансування, чи що бенефіціарні особи, які контролюють так чи інакше, частина цих організацій є громадянами країни-агресора. І я б тут вас просив долучитися, ми будемо цей законопроект перевносити, давайте перевнесемо його, доопрацюємо так, якщо ви пам'ятаєте, два роки тому Верховна Рада його провалила,  щоб ми його в цей раз ухвалили.

Ну і, вочевидь, треба піднімати знову питання про посилення ролі Нацради, тому що, на жаль, скільки б ми не спілкувалися із паном Артеменком, тут пан Черниш є, з іншими членами Нацради, ну, повноваження Нацради настільки звужені, що мені як депутату приходилось інколи ходити на суди, виступати від імені Нацради і доказувати суддям, що деякі медіа, в тому числі медіа в принті, вони загрожували національній державності, судитися з суддями, які забороняли рішення Нацради, звільняти цих суддів через Раду правосуддя і таке інше. Тому я думаю, що цей комплекс проблем нам треба підняти і якось обговорити, як ми це робимо.

СЮМАР В.П. Дякую.

Я можу вам сказати наступну інформацію, що є дійсно законопроект про прозорість фінансування, він є в нашому комітеті, авторства Миколи Княжицького, який передбачає заборону фінансування з держави-агресора, що є достатньо слушною пропозицію. Але водночас він зобов'язує всі засоби масової інформації щороку публікувати фінансовий звіт, звідки вони отримували гроші і як вони їх витрачали.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Живемо по-новому.

СЮМАР В.П. Ми винесемо це питання на наступний комітет, бо нема змісту його далі затягувати, але ключова позиція буде, звичайно, не нашого комітету, ключова позиція буде позиція залу, ми з вами цього свідомі. Тому така історія. Далі у нас точно нема причин в комітеті це затримувати, і цього не буде.

Що стосується решти, у нас є кілька пропозицій. Є одна з пропозицій, яку озвучив Сергій, про заборону власності, і там можливі навіть санкції. Є пропозиції, які ми виписали з моїми помічниками, які стосуються європейської практики, які розширюють фактично те, що ми називаємо мовою ворожнечі і заборон, ну, неприпустимість.

Мені здається, це був би логічний підхід, тому що те, що ми сьогодні бачимо, ми бачимо, я би назвала так, виправдання російської агресії і окупації частини території України. Оце мене найбільше непокоїть. І це треба чітко прописати, бо таких норм в законодавстві в нас немає. І вони, як на мене, є неприйнятними з політичної точки зору. Зал уже буде визначатися, що ми готові ці формулювання сприймати.

Інша справа – санкції і застосування цих санкцій. Чи ми можемо піти на досудове призупинення дії ліцензії? З моєї точки зору, я не готова станом на зараз ставити свій підпис під такою історією. Особливо в передвиборчий період.

Тому я би розширювала те, що ми бачимо відповідні порушення, з відповідним алгоритмом реагування, який сьогодні є в Служби безпеки України і в Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Я думаю, що ми як професіонали зараз розуміємо, про що ми говоримо. Я вам готова буду надати вже буквально там завтра-післязавтра текст. Я дуже попрошу всіх уважно подивитися. І якщо би ми вийшли на комітетський законопроект, я думаю, це була би дуже непогана історія. Ми його виписували абсолютно з європейських практик. І він може бути дуже сучасним і придатним до України, проти якої ведеться дійсно гібридна війна.

Водночас без "перегибання" в бік, скажімо так,  надмірних заходів у період виборів, які можуть загрожувати демократичним процесам. Хоча ми прекрасно усвідомлюємо з вами, що то просто не пройде зал, окрім всього решти. Так? Так, прошу.

ШВЕРК Г.А.  Декілька слів. Зі всією повагою, але все ж таки як у людини, яка багато років працювала в менеджменті медіа, у мене є дуже великі сумніви, що оцей закон буде виконуваний. Тобто показати замість власника російського власника кіпрського – це дуже легко. І насправді так воно наразі і є. І є телеканали, щодо яких є, скажімо, чутки, що вони належать людям таким-то й таким-то, насправді вони мають власників або пересічних українців якихось, або якихось кіпріотів і німців і таке інше. І тому формальний критерій в цьому питанні не працює. Або у Нацради мають бути повноваження проводити розслідування з цього приводу і шукати справжнього власника, і не тільки повноваження, а й можливість, кваліфікація людей, які цим будуть займатися. Це перше питання.

Друге питання – щодо фінансування. Теж як людина, яка трохи розуміється в цьому питанні, ми ж розуміємо, що ці люди не прості, кваліфіковані – з'явиться якесь українське рекламне агентство, яке буде сплачувати необхідну кількість грошей і рекламувати, я не знаю…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Бензин.

ШВЕРК Г.А.  Наприклад, бензин. На всіх жіночих каналах – бензин. І ти ж не можеш сказати, що це ж не по-ринку…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чи хімдобрива.

ШВЕРК Г.А. Або добрива. Саме так, Сергію. І розуміючи цю ситуацію, я  все ж таки вважаю, що питання щодо контролю за контентом - це, з моєї точки зору, така значно якісніша ситуація, розуміючи, що це теж дуже така тонка межа, де закінчується інша думка, а де починається ворожа пропаганда. І ми маємо довіряти комусь приймати це рішення, і цей хтось, здається, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, більше в нас немає когось, хто може моніторити.

Тому, розуміючи завдання, я все ж таки закликаю нас дуже якісно підійти до цього питання, щоб ми не зробили закон, який знову не запрацює, як Закон про прозорість медіа власності: хто захотів – подав, і 99 відсотків ми маємо реальних власників, хто не захотів – не подав, і нічого не можемо зробити реально. Дякую.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Можна я прокоментую?

Григорію Ароновичу, я розумію вашу позицію, я з нею погоджуюся в тому ракурсі, що ми можемо для виконавчої влади, для правоохоронних органів тільки підготувати підґрунтя законодавче. Закон про прозорість медіа власності, якщо його пов'язати з законом про прозорість фінансування, може дати свої плоди. Тому що ми всі розуміємо, що якісь там продавці машин з Німеччини не мають змоги купити собі телеканал в Україні.

Також я хотів би сказати, що питання того нашого законопроекту, який був відхилений, там були прописані не акціонери, а бенефіціари. Але вже питання фінрозвідки, наприклад, інших органів держави, Міністерства зовнішніх справ довести, що бенефіціаром якоїсь кіпрської компанії є російський громадянин.

І ми можемо з вами дискутувати, чи потрібні ці законопроекти, чи ні, я думаю, що потрібні. Але я погоджуюся з вами в тому, що ми приймаємо у Верховній Раді добрі рішення, в полі захисту інформбезпеки зокрема, так? Ми дуже багато роботи в комітеті зробили. Багато добрих і прогресивних законів приймаємо, а потім виконавча влада та правоохоронні органи їх тупо, вибачте, не виконують. Питання антиукраїнських політичних сил, антиукраїнських політиків і кумів Путіна можуть вирішити українські спецслужби, ГПУ, інші органи дуже швидко, розумієте?

СЮМАР В.П. Категорично з вами згодна. Служба безпеки України має для цього всі повноваження.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. І не може Національна рада заміщати собою СБУ, ГПУ та інші правоохоронні органи. Тут я погоджуюся.

Але це питання, мабуть, до нашої апеляції, в тому числі до керівництва нашої держави. Якщо керівники і очільники нашої держави не розуміють, що кум Путіна – це загроза для державності України, ну, тоді я не знаю. Ми не можемо собою підмінити всю державу, всіх керівників спецслужб. Але зробити те, що ми маємо і можемо, ми повинні. Тобто зафіксувати заборону на бенефіціарну участь росіян. Нехай спецслужби доводять. Нехай доводять. Давайте дамо їм цей інструмент, сподіваючись, що цього разу вони спрацюють.

СЮМАР В.П. Просто там дійсно треба буде той законопроект дуже серйозно уточнювати, щоб він запрацював. Бо законопроект я передивилася, він не передбачає навіть вказування бенефіціарів тих компаній, які є основними фінансистами. Тобто покажіть будь-яку "офшорку" – і все це "катит". Ми маємо професійно працювати.

Колеги, останнє питання. Скажіть мені, будь ласка, ваша позиція по ситуації з Наталею Седлецькою. З одного боку, рішення суду, і коментувати рішення суду, ну це інша гілка влади. І я особисто зараз знаходжуся теж в судовому процесі, теж маю певний стосунок і до "Радіо Свобода" в тому числі. З іншого боку, є заяви багатьох організацій, що це становить загрозу свободі слова в Україні. Ваше бачення цієї ситуації? Питання очевидні: чому 17 місяців? Чи не є це надмірним заходом в контексті розслідування конкретної кримінальної справи, яка стосується, наскільки я розумію, Голови НАБУ Артема Ситника. Прошу висловитися з цієї ситуації і дати нам якісь вказівки щодо питань, які би ми на зустрічі з Генеральним прокурором могли би поставити. Правильно я розумію ситуацію?

ШВЕРК Г.А.  Якщо казати суто юридично, чисто юридично, будь-які розмови з Генеральним прокурором не мають жодного сенсу, бо юридично Генеральний прокурор не має жодних повноважень щось казати слідчому по цій справі, бо це процесуально окрема людина, вона не підпорядковується в процесі справи Генеральному прокурору.

СЮМАР В.П. Не підпорядковується.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Якщо юридично.

СЮМАР В.П. Плюс – рішення суду. Я от би ще Федора, який у нас професійний адвокат, послухала б.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Доброго дня, колеги. З цього приводу я хочу сказати одне, при всій повазі до всіх журналістів, але кримінальний процес, як і цивільний процес, господарський процес, адміністративний процес – це процес, який виписаний в даному випадку у Кримінальному процесуальному кодексі. Дійсно, слідчий у нас є фігура самостійна, ніхто не може впливати на його дії. Можуть бути, звісно, тільки в порядку нагляду прокурором.

Але у нас на даний момент було, якщо я правильно зрозумів, клопотання слідчого до слідчого судді про надання дозволу на отримання даної інформації з телефону. Суддя виніс рішення, ухвалу, і до даного моменту ми, як комітет, як народні депутати не вправі ні оскаржувати дане рішення, ні давати будь-які вказівки, тому що ми не є стороною в кримінальному провадженні ні як на стороні обвинувачення, ні як на стороні захисту.

СЮМАР В.П. Чому ми не можемо оскаржити?

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Ми не можемо цього робити.

ШВЕРК Г.А.  Ми можемо дати політичну оцінку.  Ми можемо як комітет надати якусь заяву щодо того, що ми вважаємо ті чи інші дії надмірними  або… Це ми можемо зробити.

СЮМАР В.П. Ні, питання в іншому.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Причому з формулюванням: це може бути.

СЮМАР В.П. Але ми не знаємо, бо ми справи не дивилися.

Але, дивіться, я зв'язувалася вчора з журналістами і запитала: чи ви оскаржуєте це. Мені було сказано, що ця ухвала оскарженню не підлягає, і це є прогалина в законодавстві.

Скажіть, будь ласка, це може бути конкретна претензія, очевидно, до законодавця, який в даному випадку Кримінальний процесуальний кодекс виписав.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. Так. Дана ухвала слідчого, в суді воно може бути оскаржено потім в порядку апеляції по вироку суду. Є деякі категорії ухвал слідчого в суді, які окремо не оскаржуються.

СЮМАР В.П. Прошу, Сергію.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Думаю, що зараз нам нічого тут дискутувати, тому що ми не знаємо предмету, ми бачимо заяву журналістів, і не бачимо ніякої реакції Генеральної прокуратури. Я думаю, що ми довіряємо і Вікторії Петрівні, і першому заступнику Ользі, щоб вони пішли, поспілкувалися у Генеральній прокуратурі щодо мотивів такого ухвалення рішення. І думаю, що нам потрібно потім буде зустрітися, можливо, в закритому режимі для того, щоб поговорити відверто з Генеральним прокурором і з журналістами щодо цих подій.

 Тому що "ми розуміємо логіку слідства". Ми її не розуміємо, в чому  і є проблема.  Зараз голослівно критикувати і казати, не володіючи предметом,  це… Але те, що треба, щоб голова комітету і перший заступник в цьому розібралися, почули Генеральну прокуратуру і доповіли нам. І потім запросити сюди і Генеральну прокуратуру і журналістів для того, щоб пересвідчитися, що це необхідні слідчі дії, а не якийсь спланований наїзд на "Радіо Свобода". Чому не на прокремлівські медіа, до речі? Дуже цікаво. Це ми обов'язково повинні зробити.

СЮМАР В.П. Ми дійсно не можемо допустити жодного порушення перед виборами. Ми казали, що сезон почнеться важко і спекотно. Так і сталося. І це точно не може бути, ми не можемо допустити жодних переслідувань саме журналістів. Тут ключове питання: кому загрожують оці от слідчі дії? Чи об'єктивно це стосується даного предмету розслідування? Якщо це стосується даного предмету розслідування у кримінальному провадженні, то це не має стосунку очевидно…

_______________. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Я думаю, ці питання  і треба поставити.

З іншого боку, дійсно, чи не є ця ухвала, скажемо так, те, що називається "надмірною"? Тому що, дійсно, журналісти (і їхнє право на захист джерел Законом про інформацію  гарантується), вони мають право не розголошувати джерела. В світі є різні практики. В Сполучених Штатах Америки дехто сидить у в'язниці за відмову розголошувати певну інформацію. В Європі є більш посилений захист якраз джерел інформації і заборона на витяг інформації. У нас в цьому контексті, скажімо так, більш загальні положення є: журналіст має право не розголошувати, але з іншого боку рішення судді – це є теж складна історія.

Тому я думаю, питання ключове – це є щодо надмірності даних заходів. І щодо цього ми і будемо з'ясовувати ці питання. Сподіваюся отримати відповідь.

Всім дякую сьогодні за роботу.