Заступникові директора

з фінансово-господарських питань департаменту з гуманітарних питань Кам’янсько міської ради

Лапшиній Г.Ю.

проспект Свободи, 36, м. Кам’янське Дніпропетровська обл., 51931

Шановна Ганно Юріївно!

За дорученням Голови Верховної Ради України Ваше звернення щодо розміру мінімальної заробітної плати, який має застосовуватися для визначення фактичних витрат на копіювання або друк документів при задоволення запиту на інформацію, розглянуто за належністю. Ви запитуєте, зокрема, про таке:

– з якої сторінки (першої чи одинадцятої), виходячи зі змісту частини другої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», має починатися відлік сторінок, витрати на копіювання та друк яких зобов’язаний відшкодовувати запитувач у випадку, коли задоволення запиту вимагає надання більш ніж 10 сторінок;

– чи потрібно (у випадку, якщо відлік призначених до оплати аркушів починається з одинадцятої сторінки) разом з рахунком надавати запитувачеві копії 10 сторінок, які виготовлені безкоштовно.

У зв’язку з цим, з урахуванням предмета відання Комітету та частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» повідомляємо Вам наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до публічної інформації його метою і сферою дії є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. У цій сфері діють Конституція України, закони України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», Указ Президента України «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» та прийняті на їх виконання постанови Кабінету Міністрів України «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органах виконавчої влади», «Питання системи обліку публічної інформації», «Про затвердження граничних норм на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», інші нормативно-правові акти.

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону «Про доступ до публічної інформації» розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається відповідним розпорядником у межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Це положення спрямоване на запобігання встановленню завищених розмірів плати за надання інформації, що може суттєво обмежити доступ до неї. Водночас ані Закон, ані відповідна Постанова Кабінету Міністрів не позбавляють розпорядника можливості встановити норми витрат за копіювання та друк, що були б нижчі за граничний розмір. Для цього розпорядник має внести відповідні зміни до правового акта, яким він затвердив відповідні розміри відшкодування зазначених фактичних витрат.

Аналогічним чином розпорядник може змінити у бік збільшення «поріг» стягнення плати при наданні інформації (наприклад, установивши, що плата стягується за надання відповідей на запит обсягом більш як 25 сторінок). Також розпорядник інформації може диференціювати розмір плати залежно від кількості сторінок, що надаються за запитом на інформацію. Ці та інші можливості зумовлені дискреційністю (можливістю застосування на власний розсуд) передбачених Законом повноважень розпорядника інформації.

Оскільки положення частини другої статті 21 Закону щодо стягнення плати за копіювання або друк документів, з урахуванням дискреційності повноважень розпорядника інформації, дає підстави для різних трактувань, це може породжувати певні практичні проблеми, про які йдеться у Вашому зверненні.

Тож звертаємо Вашу увагу на таке. У ситуації, коли запитувач зобов’язаний оплатити витрати на копіювання та друк, його право отримати документи на запит може бути реалізоване лише після внесення ним плати. Так, у статті 20 Закону йдеться про строк «розгляду» запиту та про обов’язок розпорядника надати «відповідь» на запит у п’яти- або двадцятиденний строк. Важливо мати на увазі: запит може вважатися задоволеним лише тоді, коли запитувачеві була надана вся запитувана інформація (копії документів). Відповідно, підставою для відмови в «задоволенні запиту» є несплата запитувачем передбачених статтею 21 фактичних витрат на копіювання або друк. Тому надання інформації частинами (спочатку «безкоштовні» сторінки, а решта – після оплати) є недоцільною.

Отже, якщо під час опрацювання запиту розпорядник встановив, що задоволення запиту вимагає здійснити копіювання або друк більш ніж 10 сторінок копій документів, він повинен у п’яти- або (якщо строк розгляду було продовжено) двадцятиденний строк надати запитувачеві відповідь та вказати на необхідність внесення плати для відшкодування витрат. При цьому, в разі, якщо актом розпорядника не передбачено, з якої сторінки починати відлік «оплатних» сторінок, розпорядник (оскільки формулювання норми Закону дає простір для взаємовиключних трактувань) може вирішити цю проблему шляхом прийняття відповідного окремого нормативного акта або внесення змін до вже прийнятого, чітко визначивши, з якої сторінки починається відлік сторінок, витрати на копіювання та друк яких запитувач зобов’язаний відшкодувати. При цьому аргументом на користь рішення про початок відліку з одинадцятої сторінки має служити наступне міркування: оскільки надання 10 сторінок визнано Законом безкоштовним, то стягнення плати за друк всіх сторінок, починаючи з першої, якщо їх загальна кількість перевищує десять, буде несправедливим, створюючи нерівність в оплаті перших десяти сторінок між запитувачем, котрий отримує інформацію на 10 сторінках, і запитувачем, котрий потребує отримання інформації, скажімо, на 15 сторінках. Ця нерівність може створити й певні передумови для зловживань з боку посадових осіб розпорядника.

Прикладом акта, який виключає різні трактування при вирішенні подібних питань, є Розпорядженням Першого заступника Керівника Апарату Верховної Ради України «Про внесення змін до Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитами на інформацію та розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитами на інформацію» № 171 від 26 липня 2017 року. В цьому документі чітко визначено: «У разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, перших 10 сторінок виготовляються безкоштовно. Виготовлення всіх наступних сторінок запитуваних документів оплачуються запитувачем інформації».

З повагою

Голова Комітету                                                    Вікторія СЮМАР

Вик. Селецький П.І.,

т. 255-95-25.