Громадська рада при Комітеті з питань свободи слова та інформації

 ПРОТОКОЛ № 23

16/05/18

м. Київ, вул. М.Грушевського, 5

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

Щодо проект Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (№7466).

Вирішили: За результатами аналізу норм проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму», реєстраційний номер №8186 від 23.03.2018 р. (далі – законопроект), Громадська рада пропонує Комітету ВІДХИЛИТИ законопроект з наступних міркувань.

1.      Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2017 № 703 було внесено зміни до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, які врегульовують більшість питань, що запропоновані до вирішення законопроектом, зокрема, щодо визначення терміну «спам», а також прав, обов’язків та відповідальності операторів, провайдерів телекомунікацій та споживачів. Тобто, з затвердженням зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України на рівні нормативно-правового акту спеціального призначення вже вирішено питання, пов’язані з захистом споживачів телекомунікаційних послуг від спаму, тому немає потреби у розробленні та схваленні окремого Закону з цього приводу.

2.      Запропоноване законопроектом визначення спаму не узгоджується з пунктом 4 частини першої статті 39 Закону України «Про телекомунікації» (далі – Закон), яким передбачено обов’язок операторів, провайдерів телекомунікацій безоплатно надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладення договору, а також щодо телекомунікаційних послуг, які вони надають.

3.       Пропозиції законопроекту, щодо внесення змін до ст. 34 Закону України «Про телекомунікації» є недоречними, оскільки цією статтею і так заборонено передавати іншим особам інформацію про споживача та отримані ним послуги без його згоди, також запропоновав стаття не містить нового змісту чи норм, які б вже не було затверджено на законодавчому рівні, натомість відповідні норми не узгоджуються з вже існуючою нормативно-правовою базою, якою врегульовано питання протидії спаму, що може призвести до колізії норм всередині самого Закону України «Про телекомунікації».

4.      Неприйнятною э норма законопроекту, яка передбачає обов’язок «перевіряти текст повідомлення наданого до розсилки щодо його відповідності до визначення спаму». Проектом не визначено, яка саме особа має здійснювати відповідну перевірку, та яким чином здійснюватиметься відповідна перевірка, особливо якщо відповідні дії має здійснювати оператор, провайдер телекомунікацій, який немає доступу до змісту повідомлень, що передаються його мережами. Разом з цим, відсутні пропозиції щодо відповідальності контент-провайдерів за зміст контенту, що є помилковим в частині визначення суб'єкта відповідальності, з огляду на те, що оператори, провайдери телекомунікацій здійснюють суто технічні функції з пересилання контенту та жодним чином не впливають на його зміст.

5.       Пропозиції щодо встановлення відповідальності операторів телекомунікацій за організацію та/або сприяння розсилки спаму – суперечать самій ст. 40 Закону України «Про телекомунікації» (до якої пропонуються зміни), якою встановлено, що оператори, провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами. 
Крім того, питання відшкодування завданих споживачеві фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання оператором, провайдером телекомунікацій обов'язків за договором про надання телекомунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку. 

6.       Доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення окремою статтею 148 – 6 «Розповсюдження спаму», вважаємо недоцільним у зв’язку з невизначеністю хто саме буде суб’єктом відповідальності за даною статтею і яким саме чином буде визначатися вчинення відповідного правопорушення.

7.       Автори законопроекту пропонують покласти на операторів обов’язок забезпечувати захист споживачів від спаму шляхом блокування розповсюджувачів спаму, в тому числі за заявою споживача. Тобто, складеться ситуація, коли один абонент, який не надав згоду на отримання повідомлень поскаржиться оператору і той буде вимушений здійснити блокування розповсюджувача повідомлень навіть у разі, коли всі інші абоненти надали згоду на отримання повідомлень. Таким чином, буде порушено право інших абонентів на отримання замовлених телекомунікаційних послуг.

8.       Слід звернути увагу також на те, що на операторів телекомунікацій законопроектом покладаються зобов’язання щодо визначення рекламного характеру повідомлень, які їм надаються для розсилання замовником. Поняття «реклама» визначено Законом України «Про рекламу». Цим же законом в статті 26 визначений виключний перелік органів, які в межах своїх повноважень здійснюють контроль за дотриманням законодавства про рекламу, а отже, і мають повноваження щодо визначення рекламного характеру повідомлення. Таким чином, автори законопроекту наділяють операторів повноваженнями, які їм не притаманні та суперечать вимогам законодавства про рекламу.

Окремо наголошуємо, що сам законопроект – є дещо оновленою редакцію проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії телефонному спаму», реєстраційний номер 7043 від 28.08.2017 року. Зазначений проект Закону отримав негативні висновки ГНЕУ від 19.01.2018 року та Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку від 28.02.2018 року та був відкликаний. Тому, вимушені, знову констатувати, що, схвалення нового законопроекту є недоцільним та шкідливим, а сам законопроект - не відповідає меті свого розроблення, не вирішує існуючих проблем, у тому числі щодо поширення спаму за допомогою месенджерів (Telegram, WhatsApp, Viber, Skype), та не створює захисту інтересів споживачів телекомунікаційних послуг.

Результати голосування, яке відбулося за допомогою електронної пошти

Секретар Громадської ради

Костянтин Гріцак