Громадська рада при Комітеті з питань свободи слова та інформації

 ПРОТОКОЛ № 22

14/05/18

м. Київ, вул. М.Грушевського, 5

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1.       Щодо проект Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (№7466).

Вирішили: Громадська рада при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики розглянувши проект Закону «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (№7466) вирішила рекомендувати Комітетові підтримати законопроект з такими зауваженнями та пропозиціями.

1.       Підтримати положення, що базою для обрахування винагороди є надходження користувачів, отриманих у зв’язку із використанням об’єктів авторського права і (або) суміжних прав з врахуванням ринкових та економічних показників

Законопроектом, зокрема, передбачається, що тарифи, що пропонуються для застосування у договорах з користувачами, мають бути об’єктивними та обґрунтованими, зокрема, з урахуванням економічної вигоди використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав у господарській діяльності, характеру та обсягів використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, виду діяльності користувача, фінансово-економічних показників ринку, на якому здійснюється використання зазначених об’єктів.

Проекти попередніх тарифів визначаються на загальних зборах організації колективного управління та встановлюються у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми надходжень, отриманих користувачами від кінцевих споживачів послуги, що надається відповідними користувачами з використанням об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, правами на які управляє організація, або у вигляді відсотків від вартості обладнання і матеріальних носіїв, за допомогою яких можна здійснити відтворення об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, окремо для кожної категорії користувачів.

Громадська рада підтримує запропонований підхід, оскільки обрахування розміру справедливої винагороди має базуватися на чітких та економічно обґрунтованих показниках, які можливо об’єктивно визначити з достовірних джерел відповідно до законодавства про облік у господарській діяльності.

2.       Привести поняття «кабельна ретрансляція» у відповідність до міжнародних угод та європейських директив, до вимог яких Україна адаптує своє національне законодавство.

Пропонуємо поняття «кабельна ретрансляція» визначити наступним чином: прийом і одночасна передача телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами, незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах (програмах) організацій мовлення, за умови, що початкова трансляція такої передачі (програми) здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.» .

Це обґрунтовується тим, що Директивою 93/83/EEC «Про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав при застосуванні їх до супутникового мовлення і кабельної ретрансляції» під кабельною ретрансляцією розуміється «одночасна, незмінна та повна повторна трансляція початкової трансляції з іншої держави-члена телевізійних та радіопрограм, призначених для прийому публікою, за допомогою кабельної або мікрохвильової системи по радіомовленню чи по повітряним каналам зв’язку, в тому числі, через супутник».

Також, відповідно до рішення Європейського суду справедливості від 16.03.2017 року у справі C 138/16, в якому розтлумачено, що «паралельна, повна і незмінна ретрансляція по кабелю програм, які першопочатково транслювались національною телерадіоорганізацією на одній і тій самій національній території, не є доведенням до загального відома (публічним сповіщенням)».

З наведеної вище дефініції та судових рішень, випливає, що обов’язкове колективне управління допускається лише стосовно тих об’єктів, які використовуються при ретрансляції програм, що походять з інших країн.

3.       Виключити положення, які наділяють Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Національну раду України з питань телебачення та радіомовлення невластивими функціями

Законопроектом, зокрема, пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» нормами, що розширюються повноваження медіорегулятора щодо нагляду за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог щодо надання звітної інформації (звітів) про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізацій.

Крім того, пропонується зобов’язати телерадіоорганізації щороку, до 31 березня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності (наразі це Міністерство економічного розвитку і торгівлі України), звіт за попередній (звітний) рік діяльності про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізації.

Вважаємо, що покладання на вказані органи державної влади таких повноважень не кореспондується з їх основою діяльністю та не відповідає принципу ефективного регулювання, оскільки не передбачається механізм виконання цих норм, порядок надання інформації, та не регламентуються повноваження щодо розпорядження отриманою інформацією.

Натомість, питання забезпечення повної, об’єктивної та достовірної звітності має вирішуватись між організаціями колективного управління та користувачами відповідно до укладених договорів та процедур, передбачених законодавством.

Результати голосування, яке відбулося за допомогою електронної пошти

Секретар Громадської ради

Костянтин Гріцак