Протягом двох років реформування (2016-2017) друкованих державних і комунальних засобів масової інформації реформовано 45% видань Сумської області, Тернопільської (38%), Хмельницької, Рівненської та Вінницької (35%) областей. Водночас у місті Києві, Київській та Закарпатській областях остаточно не реформовано жодної газети.

Про це йшлося під час обговорення підсумків другого року реформування друкованих ЗМІ 12 грудня 2017 року, організатором якого став Центр демократії та верховенства права у партнерстві (ЦЕДЕМ) з Музеєм-архівом преси за підтримки Уряду  Швеції.

За словами юристки ЦЕДЕМ Катерини Кулини, Сумська область, яка є лідером реформування була тією областю, в якій дотації з місцевих бюджетів були найнижчі, складали всього близько 2%. Водночас, у Києві дотації були на рівні 57,9%. «Тобто ті видання, які отримували менше дотацій, готові самі швидше вийти на ринок, не відчувають залежності, а ті, хто міцно тримається за дотації не поспішають виходити з-під контролю державної і місцевої влади», – сказала вона.

Станом на 12 грудня всього реформовано 128 видань, з яких 114 тих, які вибрали перший етап реформування. Про це зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. За його словами, на кінець січня 2018 року очікується, що повністю реформується близько 200 видань. «Держкомтелерадіо продовжує добиватися виділення з держбюджету одноразової фінансової допомоги у розмірі 50 тисяч гривень, ми повторно оформили відповідний порядок виділення цих коштів, але, на жаль, Мінфін нам його не погодив, мотивуючи тим, що немає в бюджеті коштів», – сказав Олег Наливайко.

«Відпустити рабів з галер – це одне із завдань реформи преси, – сказав засновник Музею-архіву преси, редактор інтернет-видання «Історична правда» Вахтанг Кіпіані. – Незалежна преса – це шанс для журналістів, які люблять професію і хочуть щось зробити для суспільства. Їм треба допомогти, щоб вони не втратили ці газети, бо ринок в районах нерозвинений і комуналки можуть померти, а деякі «районки» мають багаторічну історію. Але головне, щоб преса не померла в принципі, бо хтось має говорити громаді про життя, яким вона живе. Ми буваємо на Заході і бачимо, що там немає такого різноманіття преси, як у нас, наприклад, на стотисячне містечко є одна газета. Але вона є, живе гідним життя, журналісти мають гідні зарплати, а читачі мають інформацію про місцеве життя».

Реформування преси – одна із ключових медіареформ в Україні, що має на меті забезпечити незалежність преси від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, стимулювати справедливу конкуренцію та розвиток регіональної преси. За словами керівника юридичного відділу Української асоціації медіа-бізнесу Олександра Дяченка, в парламенті зареєстровані два законопроекти, які пропонують зміни до закону про реформування державної та комунальної друкованої преси. «Це проекти №№ 6560 і 7291. І можливо вже сьогодні буде зареєстровано ще один законопроект про офіційні видання», – сказав він, представивши результати опитування місцевих видань щодо реформування, які провела УАМБ за підтримки ОБСЄ. Зокрема серед найпоширеніших проблем, які називали представники місцевої преси, це труднощі з оформленням документації, перешкоджання місцевої влади та брак коштів.

Позаду вже дві третини часу, відведеного на роздержавлення, але частина видань, особливо державних і не розпочинала процедуру реформування. За словами Олександра Дяченка, якщо вони не почнуть щось робити до червня 2018 року, то можуть і не встигнути. «І тоді вони або зникнуть, або будуть волати про продовження терміну реформування. А це може вбити реформу», – сказав він.