Поряд із розглядом низки законопроектів у сфері реклами характерною ознакою засідання Комітету 8 листопада стало обговорення питань, так чи інакше пов’язаних з резонансними подіями суспільного життя, що набули певного розголосу в засобах масової інформації. Насамперед це стосується ситуації з проведенням тендерів на закупівлю сучасного технологічного обладнання для Державного підприємства «Парламентський телеканал «Рада». Його директор Володимир Лех поінформував про причини появи в деяких ЗМІ критичних повідомлень щодо непрозорості проведення відбору учасників тендеру, що пов’язано з оскарженням одним з учасників конкурсу рішення  тендерної комісії. Взявши до уваги , що на даний час ці питання знято і процес торгів, на проведення яких були виділені відповідні бюджетні кошти, вже тривають, Комітет визначив свою позицію в даному питанні. Вона полягає в підтримці необхідності зміцнення технологічної бази та розвитку ДП «Парламентський телеканал «Рада» та забезпечення неухильного дотримання вимог законів при здійснення тих чи інших кроків у цьому стратегічному напрямку.

Водночас Комітет підтримав участь парламентського телеканалу «Рада» у конкурсі на отримання ліцензії у загальнонаціональному мультиплексі МХ- 5  цифрового ефірного наземного мовлення.

На переконання членів Комітету телеканал «Рада» має бути доступним, водночас, конкурс на місце в цифровому мультиплексі повинен проходити з дотриманням чинного законодавства.

Ще одним питанням, довкола якого виник значний політичний резонанс не лише в Україні, а й за кордоном, стала ситуацію навколо арешту опозиційної казахської журналістки Жанари Ахметової. Результатом його зацікавленого обговорення на засіданні Комітету з участю народних депутатів України, представників правоохоронних органів та Української Гельсінської Спілки стало рішення звернутися з цього приводу до однієї зі сторін юридичного процесу стосовно можливої екстрадиції журналістки – Генеральної прокуратури України – з відкритим листом щодо необхідності забезпечення справедливості та гарантій неухильного дотримання прав і свобод людини, що містяться, зокрема, у міжнародних документах, які визнані Україною і є частиною вітчизняного законодавства. Це насамперед стосується гарантій права на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, забезпечення права вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію будь-якими способами на свій вибір.

Народні депутати України - члени Комітету, повідомляючи про свою стурбованість арештом казахської журналістки, висловлюють у листі сподівання на те, що в нашій державі вирішення питання, пов’язаного з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для журналістки, яка є матір’ю дитини, котра навчається в українській школі, базуватиметься на загальноєвропейських засадах гуманізму та демократії. Комітет також має надію, що правоохоронні органи здійснять кроки для вирішення питання про зміну запобіжного заходу для казахської журналістки. Частина парламентаріїв - членів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики повідомляє про свою готовність взяти журналістку Жанару Ахметову на поруки.

На засіданні було розглянуто внесений Вікторією Сюмар, Оленою Кондратюк, Олександром Опанасенком, Владиславом Севрюковим, Ольгою Черваковою, Юрієм Павленком, Григорієм Шверком, Богданом Онуфриком, Дмитром Стеценком, Сергієм Висоцьким, Олександром Абдулліним, Федором Бендюженком, Олександром Сочкою альтернативний проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (реєстраційний № 2702-д від 20 жовтня 2017 року). Цей законопроект був ініційований Комітетом у розвиток напрацювань однойменних проектів (реєстраційні №№ 2702 та 2702-1), які Комітет раніше рекомендував відхилити.

За наслідками розгляду законопроекту № 2702-д Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в першому читанні за основу.

Наступний законопроект, головним з розгляду якого визначено Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики, не отримав значної підтримки народних депутатів. Тому цей внесений народними депутатами України Дмитром Ліньком та Андрієм Лозовим проект – Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо несанкціонованої реклами), реєстраційний № 7004 від 25 липня 2017року – вирішено рекомендувати направити на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

Було також розглянуто два законопроекти від 6 вересня 2017 року, головними з розгляду яких є інший комітет – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості (реєстраційний № 7084), внесений народними депутатами України Дмитром Андрієвським, Віталієм Сташуком, Петром Сабашуком та Альоною Бабак, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування (реєстраційний № 7085), внесений народними депутатами України Дмитром Андрієвським, Олександром Кодолою Олександром Ревегою та Віталієм Сташуком.

За результатами розглядів обох проектів у частині, що стосується предмета відання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики, прийнято рішення направити профільному Комітетові з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства висновок з пропозицією рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначені законопроекти в першому читанні за основу.

Парламентарії також підтримали пропозицію головуючої на засіданні Вікторії Сюмар звернутися до Президента України з відкритим листом про підтримку ідеї запровадження в нашій країні Дня Української пісні. Вносячи цю пропозицію, народний депутат України нагадала присутнім, що 8 листопада 2017 року особливо підходить для такої пропозиції, адже саме цього дня набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)».

Цей Закон створив правові засади для повернення української пісні і музики в ефір вітчизняних радіостанцій. Його ухвалення, на переконання музикознавців, експертів, дало потужний імпульс справі відродження і розвитку різножанрового національного музичного мистецтва. А наступний день календаря –  9 листопада, коли Україна відзначає День української писемності та мови. Таке «сусідство» визначних дат є доречним ще й з огляду на можливості організації в цей час проведення різноманітних культурно - масових заходів, підсумувала Вікторія Сюмар.