Комітет обговорив інцидент у Кончі-Заспі, розглянув низку організаційних питань та рекомендував парламенту до прийняття кілька законопроектів
20 вересня 2017, 19:00
Засідання Комітету 20 вересня 2017 року, яке проходило під головуванням Вікторії Сюмар, розпочалося розглядом внесеного з голосу резонансного питання – про інцидент, що стався 15 вересня ц.р. у Кончі-Заспі під Києвом. Йдеться про конфлікт між представниками Управління державної охорони України та знімальною групою програми «Схеми» Радіо Свобода. Як видно з оприлюдненого раніше в мережі Інтернет відео, службовці УДО, котрі здійснювали безпекові заходи в безпосередній близькості від місця проведення приватної вечірки з участю перших осіб держави, застосували щодо телевізійників силу. Про те, як це відбувалося, присутнім на засіданні розповів журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач, який разом з оператором здійснював зйомку на місці події і тим привернув до себе увагу працівників державної охорони. Свій коментар надав також Начальник Управління державної охорони України Валерій Гелетей, котрий повідомив, зокрема, що розпочате ним по гарячих слідах розслідування інциденту перебуває у стадії завершення.
В обговоренні інциденту, що має ознаки перешкоджання професійній діяльності журналістів, брали участь народні депутати України Ольга Червакова, Сергій Висоцький, Юрій Павленко, Олександр Абдуллін, інші члени Комітету. У розмові, яка стосувалася насамперед законодавчих підстав у діях учасників інциденту, неодноразово акцентувалося на необхідності неухильного дотримання основоположних засад свободи слова та забезпечення професійних прав журналістів. Парламентарії просили також уточнити окремі деталі подій вечора 15 вересня (йшлося про відрізок часу від 17-ї до 24-ї години). У результаті, поряд із критичними оцінками, народні депутати висловили низку слушних побажань і пропозицій щодо налагодження конструктивного діалогу між силовими органами і журналістською спільнотою. Було наголошено як на потребі подальшого прискіпливого аналізу й удосконалення нормативно-інструктивної бази у сфері державної охорони, так і на необхідності проведенні різноманітних консультативних заходів, навчань і тренінгів щодо поведінки у подібних ситуаціях. Причому, як підкреслила насамкінець Вікторія Сюмар, таке оволодіння навиками бездоганної поведінки в екстремальних ситуаціях, у здійсненні якого Комітет має намір всіляко сприяти, мало б стати правилом і для силовиків, і для журналістів.
За результатами робочої поїздки членів Комітету Вікторії Сюмар, Олександра Опанасенка та Федора Бендюженка на Одещину (11-12 вересня ц.р.) Комітет прийняв рішення «Про підсумки робочої поїздки у прикордонні райони Одеської області». Документ містить низку рекомендацій Міністерству інформаційної політики України, Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Українському державному центру радіочастот, Концерну РРТ, Державному комітетові телебачення і радіомовлення України, Одеській обласній державній адміністрації, Болградській, Кілійській, Татарбунарській, Кодимській, Роздільнянській райдержадміністраціям щодо розв’язання наявних у зазначених районах проблем інформаційної безпеки. Докладніше з цим рішенням Комітету можна ознайомитися нижче.
На засідання йшлося також про перспективи прийняття проекту бюджету на 2018 рік щодо фінансування розвитку інформаційної сфери. Перш ніж остаточно визначитися з цим, Комітет має намір приділити належну увагу аналізу ефективності майбутнього використання державних асигнувань. З огляду на це парламентарії погодилися з необхідністю проведення окремого «бюджетного» засідання, яке відбудеться найближчим часом.
Відповідно до Регламенту Верховної Ради України члени комітету розглянули пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи, що надійшли до прийнятого у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо використання окремих елементів благоустрою та контактної мережі при здійсненні рекламної діяльності), внесеного народними депутатами України Олександром Абдулліним та Ольгою Черваковою, реєстраційний № 3454. Всього до законопроекту надійшло п’ять пропозицій від п’яти народних депутатів. За результатами розгляду законодавчої ініціативи напрацьовано текст проекту Закону в редакції Комітету. Прийнято рішення запропоновати Верховній Раді України прийняти цю редакцію в другому читанні та в цілому.
Також у межах предмету свого відання Комітет розглянув проект Закону про меценатство у фізичній культурі і спорті (реєстраційний № 6770 від 19 липня 2017 року), внесений народними депутатами України Тетяною Ричковою, Андрієм Павелком, Максимом Саврасовим, іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи, та проект Закону про меценатство у сфері фізичної культури та спорту (реєстраційний № 6770-1 від 1 серпня 2017 року), внесений народним депутатом України Юрієм Березою.
Члени Комітету висловили зауваження стосовно наявності в тілі законопроектів положень щодо інформаційного та/або рекламного забезпечення меценатства у спорті (статті 6 кожного із законопроектів).
Стосовно законопроекту № 6770 висловлено пропозиції щодо виключення статті 6, як такої, що стосується рекламного забезпечення, підтримки змін до статті 9 Закону України «Про рекламу». Було відзначено, що зміни до статті 12 Закону України «Про рекламу» (питання соціальної реклами) не можуть бути підтримані, оскільки запропонована редакція статті відкриває можливості для зловживань.
У частині, що стосується законопроекту № 6770-1, члени Комітету вважають за необхідне частину другу статті 6 перенести в Закон України «Про рекламу».
У зв’язку з цим Комітет прийняв рішення запропонувати профільному Комітетові з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні повернути проект Закону про меценатство у сфері фізичної культури та спорту (реєстраційний № 6770) суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, а проект Закону про меценатство у сфері фізичної культури та спорту (реєстраційний № 6770-1) прийняти за основу, з урахуванням висловленої пропозиції Комітету.
Було розглянуто пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи до внесеного народними депутатами України Вікторією Сюмар, Юрієм Павленком, Олександром Сочкою, Григорієм Шверком, Ольгою Черваковою, Богданом Онуфриком, Ольгою Кондратюк, Владиславом Севрюковим, Олександром Опанасенком, Федором Бендюженком проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо тимчасових дозволів на мовлення в зоні проведення антитерористичної операції та прикордонних районах України (реєстраційний № 6565 від 8 червня 2017 року), прийнятого в першому читанні читанні 5 вересня ц.р. За результатами розгляду прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому.
Насамкінець Комітет заслухав питання «Про участь у Франкфуртському книжковому ярмарку». Повідомлену заступником Міністра культури України Юрієм Рибачуком інформацію щодо цього важливого міжнародного форуму, у якому Україна цьогоріч братиме участь в оновленому форматі, взято до відома.
Рішення
Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики
( протокол № 74 від 20 вересня 2017 року)
Про підсумки робочої поїздки у прикордонні райони Одеської області.
У рамках контрольних функцій, визначних пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», народні депутати - члени Комітету 11 - 12 вересня ц.р. за участі уповноважених представників Міністерства інформаційної політики України, Концерну РРТ, Українського державного центру радіочастот здійснили робочу поїздку до прикордонних районів Одеської області з метою перевірки виконання Рекомендацій Комітету щодо зміцнення інформаційної безпеки у регіоні.
Інформація, отримана на запити Комітету від Одеської обласної державної адміністрації, Концерну РРТ, УДЦР, безпосереднє відвідання об’єктів інформаційної інфраструктури у містах Білгород-Дністровську, Кілія, Роздільна, а також інформація, надана керівниками районних державних адміністрацій, представниками органів місцевого самоврядування, журналістами місцевих медіа під час робочих нарад у районних центрах, дають підстави констатувати, що стан інформаційної безпеки у прикордонних районах Одеської області є неприйнятним, таким що не відповідає викликам інформаційної війни, розв’язаної проти України Російською Федерацією, становить загрозу національній безпеці України.
Із 26 районів Одеської області три межують з Румунією, 11 – з самопроголошеною Придністровською Молдавською Республікою (далі – ПМР) та Молдовою. Потужні ретранслятори, встановлені у безпосередній близькості до кордону на території Румунії та у Кишиневі, Калаглії, Чимишлії та Резині охоплюють радіомовленням та цифровим сигналом ефірного наземного телевізійного мовлення значну території Одещини.
З ПМР на Одеську область здійснюється ефірне мовлення заборонених в Україні російських телеканалів «Первый канал», «Всемирная сеть», «РТР-Планета» та «РRIМЕ». Трансляція програм «Радіо Росія» та «Російське міжнародне радіо» з м. Грігоріополя охоплює практично весь південь України.
Водночас у прикордонних районах області, які межують з ПМР, практично відсутнє FM мовлення українських радіостанцій. 4 січня 2013 року в Одеській області було припинено роботу першої в Україні регіональної мережі цифрового телебачення, яка охоплювала сигналом 98 відсотків території області. Підставою для цього стало рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про анулювання цифрової ліцензії провайдера ТОВ «Українська цифрова телемережа» (далі -ТОВ УЦТМ) та перерозподіл цифрових частот на користь ТОВ «Зеонбуд».
Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр, який у 2009 році власним коштом побудував і запустив у роботу мережу цифрового телебачення у стандарті DVBT, змушений був вимкнути цифрові передавачі. Жителі прикордонних міст-райцентрів Кілія, Рені, Балта, Кодима Болград, Роздільна, селищ Тарутине, Миколаївка, Велика Михайлівка, Захарівка та більшості населених пунктів відповідних районів були позбавлені можливості дивитися українське телебачення. У зазначених районах покриття цифровим сигналом провайдера – монополіста ТОВ «Зеонбуд» є вкрай незадовільним. Прикордонні райони наразі живуть в інформаційному полі сусідніх держав. Значна значна частина населення дезінформована пропагандистськими ресурсами Кремля.
З огляду на необхідність невідкладних скоординованих дій для зміцнення інформаційної безпеки у регіоні центральних органів виконавчої влади, відповідальних за інформаційну сферу, Одеської обласної адміністрації та органів місцевого самоврядування, Комітет за наслідками робочої поїздки до Одеської області ухвалив рішення звернутися з рекомендаціями:
1. Міністерству інформаційної політики України
Розглянути питання щодо податкового режиму для ДП Концерн РРТ з метою забезпечення підприємства, відповідального за інформаційну безпеку, обіговими коштами для вирішення проблем відновлення інфраструктури на Донбасі та забезпечення мовлення у прикордонних регіонах України.
2. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення
Невідкладно завершити процедури ліцензування провайдера регіонального цифрового мультиплексу для Одеської області.
Провести конкурс регіональних та загальноукраїнських мовників на місця у регіональному мультиплексі Одеської області. Забезпечити пріоритет НСТУ.
Провести перевірку виконання провайдером цифрового телебачення ТОВ «Зеонбуд» ліцензійних вимог щодо якісного покриття цифровим сигналом 95 відсотків населених пунктів України та зобов’язати ТОВ «Зеонбуд» здійснити добудову своєї цифрової мережі для забезпечення ліцензійного покриття території України.
Розробити механізм заохочення провайдерів програмної послуги щодо розбудови кабельних мереж у селищах прикордонних районів Одеської області.
Напрацювати компенсаційні механізми заохочення українських телерадіоорганізацій, що ведуть інформаційне мовлення, розширювати мережу передавачів у прикордонних населених пунктах Одеської області.
Спільно з УДЦР розглянути та вирішити питання ресурсного (частотного) забезпечення мережі малопотужного ФМ-мовлення для прикордонних районів, зокрема, міст Білгород-Дністровський, Кілія, Роздільна та інших населених пунктів.
Провести перевірки діяльності провайдерів кабельних мереж Одеси, (включаючи готелі) та області на предмет дотримання ними вимог українського законодавства щодо заборони ретрансляції телеканалів країни-агресора.
3. Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Українському державному центру радіочастот, Концерну РРТ
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, забезпечити проведення відповідних вимірів на території Одеської області з метою перевірки виконання вимог міжнародних угод щодо рівнів сигналів ефірного телебачення та радіо з боку Молдови та невизнаної ПМР на кордоні з Україною, та в разі необхідності вжити відповідних заходів міжнародного реагування.
Концерну РРТ (Одеська філія) у найкоротші терміни провести ревізію обладнання та налаштувати законсервовану регіональну цифрову телевізійну мережу з тим , щоб до кінця 2017 року розпочати повноцінне мовлення.
4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України:
Провести перевірку дотримання Одеською обласною, міськими та районними радами вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».
Розробити правові механізми блокування на території України сайтів, що здійснюють антиукраїнську пропаганду;
5. Одеській обласній державній адміністрації, Болградській Кілійській, Татарбунарській, Кодимській, Роздільнянській районним державним адміністраціям
Вжити заходів щодо забезпечення бюджетним коштом місцевих громад соціально вразливих верств населення цифровими декодерами для перегляду програм українського телебачення.
Організувати роз’яснювальну роботу серед населення прикордонних районів, поширити відповідні інструкції, в тому числі друковані, щодо налаштування ефірних та супутникових антен та пристроїв для якісного телевізійного та радіосигналу українських мовників.
6.Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики:
У грудні ц.р. у порядку контролю повернутися до питання інформаційної безпеки у прикордонних районах Одеської області.