СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

 

5 квітня 2017 року

 

СЮМАР В.П. Колеги, будемо починати засідання. Прошу тиші.

Дякую всім членам комітету за те, що всі присутні відповідально на нашому засіданні.

На розгляд сьогоднішнього засідання комітету запропоновані наступні питання. Я пропоную першим розглянути питання про ситуацію навколо заміни члена Наглядової ради ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" від фракції Радикальної партії Олега Ляшка.

Далі, є пропозиція від наших колег з інформаційного управління Апарату Верховної Ради проект Комунікативної стратегії сьогодні не розглядати, а розглядати наступного разу. Минулого разу я всіх просила ознайомитися. І, відверто кажучи, цей проект дуже недосконалий. І нам би дуже хотілося, напевно, щоб він був доопрацьований. Можливо, ми з вами наприкінці, якщо будуть сили, визначимо людей, які хотіли б доопрацювати або дати рекомендації до цього проекту. Тому що в даному вигляді він дуже слабкий.

Ну і ключове наше питання сьогодні – це про підготовлений до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації, 5313. Надійшла 151 поправка.

Які є пропозиції до розгляду в "Різному", колеги? Немає.

Там була пропозиція про рекомендації щодо висвітлення Національним суспільним мовником депутатів. Проговоримо в кінці деякі моменти. Це в "Різному" проговоримо.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати. Одноголосно. Дякую, колеги.

Сьогодні в нас на засіданні, я вас інформую, присутні наші колеги з Радикальної фракції, присутні представники Ради Європи, присутній Голова Наглядової ради ПАТ НСТУ, представники громадськості, представники телеіндустрії, представники Національної ради. На різні питання будуть відповідно ключові доповідачі.

Отже, переходимо до розгляду першого питання – про ситуацію навколо заміни члена Наглядової ради ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" від фракції Радикальної партії Олега Ляшка. Ви знаєте цю ситуацію, що в нас, власне, Наглядова рада формується представниками громадськості і представниками всіх партій і груп, представлених в українському парламенті. Закон визначає це заради того, аби Наглядова рада представляла різні суспільні інтереси і так само слідкувала за балансом політичного представництва в ефірі Національної телередіокомпанії.

Склалася ситуація, яка не передбачена в даному випадку законом, про можливість заміни члена Наглядової ради, зокрема Вячеслава Козака від фракції Радикальної партії. Я пропоную з цього питання послухати лідера Радикальної партії пана Олега Ляшка і представників Наглядової ради, щоб зрозуміти, яким чином це питання може бути вирішено.

Прошу, пане Олеже.

ЛЯШКО О.В. Дякую. Пані Вікторія, шановні колеги, шановні запрошені, шановна, я так розумію, голова Наглядової ради, пані Тетяна Лебедєва! Приємно з вами познайомитися. Ситуація до банальності дуже проста: наша фракція делегувала до Наглядової ради В'ячеслава Козака – радіожурналіста, який співпрацював зі мною упродовж кількох років. Ми йому довіряли.

В своєму вчорашньому інтерв'ю, яке я з увагою прочитав, думаю, що ви теж, пані Лєбєдєва, пан Козак написав про те, що я йому жодного разу за рік його перебування членом Наглядової ради не дзвонив, жодних вказівок не давав. І це правда. І це спростовує розповсюджувані вами заяви (у тому числі я знаю, тут є і представники Ради Європи, і посольств, я хочу, щоб вони мене почули), це спростовує розповсюджувані вами заяви про те, що ми начебто чинимо якийсь тиск на Наглядову раду Суспільного телебачення чи на вашу діяльність, чи членів ради. Ні, в жодному випадку. Мій принцип – якраз і не чинити ніякого тиску, і пан Козак це підтвердив, що за рік його членства в Наглядовій раді я йому жодного разу не подзвонив, жодної вказівки не дав, бо наше завдання – представляти фракцію, щоб було реальне суспільне телебачення. Я наголошую, шановні члени комітету, суспільне телебачення, а не олігархічне телебачення.    

Я недаремно приділяю увагу пані Лебедєвій. Вона була обрана головою Наглядової ради з перевагою в один голос. Цей один голос віддав наш представник – В'ячеслав Козак. Єдиний випадок, коли я вказав Козаку на позицію нашої фракції: я сказав, попросив його – не голосувати за обрання Тетяни Лебедєвої головою Наглядової ради. Тому що Тетяна Лебедєва із 2003 до 2010-го була членом Національної ради  з питань телебачення і радіомовлення за квотою олігарха Пінчука. Вихідець з Дніпропетровська, разом з ним все життя. При Кучмі 7 років була членом Нацради з питань телебачення і радіомовлення. При всій повазі до вас, шановна пані Лебедєва, до ваших професійних якостей, в яких я не маю жодного сумніву, але ви не можете представляти інтереси нашої фракції. І представник нашої фракції в Наглядовій раді не мав права обирати вас – представницю олігарха – головою Наглядової ради.

Після того, коли це відбулося, я подзвонив В'ячеславу Козаку і сказав: "В'ячеслав, я тебе делегував до Наглядової ради. Ти всупереч позиції фракції, позиції лідера проголосував за обрання Лебедєвої." Причому таємне голосування. Я не буду вдаватися в подробиці, про які я знаю, і про які ви добре знаєте, ці подробиці, чому В'ячеслав Козак голосував. Якщо  треба, я розкажу більше. Розказать? За гроші, голосував за гроші. Отримав за це тисячу доларів, за голосування, щоб в таємному режимі обрати пані Лєбєдєву головою Наглядової ради. Визивайте Козака в НАБУ, і нехай дає свідчення. І я готовий це підтвердити.

Тому, коли я дізнався ці подробиці, я подзвонив (я не хотів це все розказувать), я подзвонив Козаку і сказав: "В'ячеслав, напиши заяву за власним бажанням, іди звідти." Тому що відповідно до закону, до Закону "Про суспільне телебачення і радіомовлення", стаття 9, вимоги до члена Наглядової ради: членом Наглядової ради Національного суспільного телебачення  може бути громадянин України, який має високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, вищу освіту і постійно проживає тут.

Я вважаю, що в результаті голосування за представницю олігарха Пінчука Тетяну Лебедєву, яка сьогодні очолює Наглядову раду суспільного телебачення, а я наголошую на тому, що наша фракція не голосувала за те, щоб у нас олігархи очолювали суспільне телебачення. Досить вам олігархічного телебачення, яким ви 25 років зомбуєте людей. Ми голосували за Закон "Про суспільне телебачення", ми висували нашого кандидата з однією метою, щоб люди отримали реальну чесну інформацію, а не ангажованого олігархами.

Тому, оскільки, на нашу думку, делегований нами В’ячеслав Козак втратив  моральні якості, я запропонував йому подати заяву про відставку. Що після чого почалося? Ми ж "не перший день замужем" і ми добре знаємо, як працює інформаційний простір. Ми побачили хвилю замовних публікацій під копірку, навіть абзацами не міняють, де пишуть про тиск Ляшка на Наглядову раду. Ми хочемо відкликати нашого представника, який всупереч позиції фракції обрав пані Лебедєву, яка відстоює інтереси олігарха Пінчука півтора десятки років, і виявляється, я тисну на суспільне телебачення. Да, я тисну, щоб олігархи не загарбали суспільне телебачення і щоб ви не представляли їхні інтереси, як ви представляли їх в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення з 2003 до 2010 років, наймахровіші кучмівські часи. Реформатор суспільного телебачення! Це та людина, яка може дати об’єктивну інформацію українцям. Чого ж ви її не дали, коли були в Нацраді і дали можливість олігархам монополізувати увесь телевізійний простір, що нормальний канал не може пробитись, якщо немає олігархічної підтримки?

 Але, на жаль, не зважаючи на наші вимоги, розпочалась кампанія дискредитації моєї і нашої партії, що ми тиснемо на Наглядову раду, на суспільне телебачення. Я хочу, пані голово, повідомити вам, повідомити членам комітету, повідомити журналістам, повідомити представникам Ради Європи і наших іноземних посольств-партнерів, підтверджую, що за рік діяльності я жодного разу жодних вказівок не давав, ми не втручались в роботу Наглядової ради, але ми вважаємо абсолютно принциповим обрання голови Наглядової ради, бо потім залежить обрання керівництва суспільного телебачення, і як наслідок, яку інформацію будуть отримувати українці.

Якщо нам під розмовами про суспільне телебачення "впарюють" черговий олігархічний продукт для того, щоб зомбувати українців, ми за це не голосували в парламенті і ми не для того туди делегували нашого представника. Зараз цей член Наглядової ради від Радикальної партії В’ячеслав Козак ховається від нас, ховається. Скільки разів ви запрошували його на комітет? Він не приходить. Ми не можемо його знайти. Він ховається. Натомість ми бачимо, що в Інтернеті розповсюджують всяку брехливу інформацію.

Тому я наполягаю, я звертаюсь до вас, пані Лебедєва, не прикривайте корупцію, не прикривайте В’ячеслава Козака, який втратив моральні якості, який не має права представляти фракцію Радикальної партії, і не олігархізуйте суспільне телебачення, за яке в парламенті ми дуже важко і наполегливо боролись разом з комітетом. Ми доб’ємось, щоб Козак написав заяву про відставку. Ми делегували до Наглядової ради Валентину Руденко, кожен з вас може подивитись, дати їй оцінку. Це право нашої фракції. Я несу відповідальність перед нашими виборцями. Пані голова, коли починала, вона правильно  сказала: "Фракції по  закону політичне представництво мають". Не може людина, котра втратила моральні якості, котра почала працювати за гроші, дрібні гроші на олігархів, не буде представляти нашу фракцію. Дякую.

СЮМАР В.П. Ми домовилися про регламент, колеги. Давайте ми послухаємо представника. Хто буде від Наглядової ради в даному випадку? Чи готова пані Тетяна? Хто готовий від Наглядової ради зараз сказати, щоб ми почули різні сторони, а далі висловили позицію, колеги? Хто буде?

МІСЬКИЙ В. Я готовий.

СЮМАР В.П. Прошу.

ЛЯШКО О.В. А чому голова не виступила? Я ж їй претензію пред'явив.

СЮМАР В.П. Ну давайте, це вже, власне, і позиція Наглядової ради. Прошу.

ІЗ ЗАЛУ. Конфлікт інтересів.

(Шум у залі).

МІСЬКИЙ В. Так, конфлікт інтересів. Краще я скажу позицію. Справа в тім, що у нас є заява Наглядової ради з цього приводу.

СЮМАР В.П. Це секретар Наглядової ради. Вадим Міський.

МІСЬКИЙ В. Так, секретар Наглядової ради Вадим Міський. Також працюю в Реанімаційному пакеті реформ керівником відділу адвокації. Справа в тім, що Закон про суспільне телебачення і радіомовлення дійсно говорить про те, що члени Наглядової ради повинні мати високі моральні якості. Тут без сумніву. Але цей же закон, який приймав парламент попереднього скликання, встановлює вичерпний перелік підстав для припинення повноважень члена Наглядової ради. Ці підстави дуже прості: людина має або померти, або отримати вирок суду, або написати заяву про відставку за власним бажанням (9 підстав всього є), прогулювати засідання або ж перебувати на лікарняному дуже довго.

Тобто жодна з цих підстав не настала.

ІЗ ЗАЛУ. Поки що.

МІСЬКИЙ В. Я чую, що є певні підозри у корупції.

ЛЯШКО О.В. Не підозри, а звинувачення.

МІСЬКИЙ В. Ну певні звинувачення. Тим більше. Тоді відповідно до закону потрібно піти в суд, отримати вирок суду. І це буде підставою для припинення повноважень. Але поки це не має достатнього фактажу, доказу, це не є підставою для припинення повноважень.

ЛЯШКО О.В. А Лебедєва-представниця Пінчука – це не доказ вам? А її членство в Нацраді - це не доказ вам - з 2003 по 2010 року? А коли ви на своїй сторінці Фейсбуку розганяєте брехливі тексти проти мене? Як ви можете бути адвокатом, як ви можете бути неупередженою особою, коли ви на своїй сторінці проти мене тексти ставите?

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Скільки вам ще треба часу, щоб завершити?

МІСЬКИЙ В. Мені треба одна хвилина.

СЮМАР В.П. Давайте одну хвилину.

МІСЬКИЙ В. Це ж Комітет з питань свободи слова…

ІЗ ЗАЛУ.  А яка свобода слова, якщо ви маніпулюєте? Ви ж самі перебиваєте.

МІСЬКИЙ В. У мене на руках докази, докази того, що фракція Радикальної партії всупереч Закону про суспільне мовлення направила лист про заміну члена Наглядової ради. Я зараз роздам ці докази. Можу роздати, якщо голова дозволить, кожному члену комітету. У відповідь на запит свій я отримав від Голови Нацради відповідь про те, що от є, будь ласка, лист  від пана Ляшка, є 16 членів фракції, які за це проголосували, про те, що замінити з не передбачених законом підстав, просто замінити за бажанням.  Це є загрозливий прецедент. Я розумію ваш біль. Але якщо дозволити вам замінити з не передбачених  законом підстав, завтра це зробить "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Батьківщина", "Самопоміч" – всі захочуть змінювати. Тоді Наглядова рада втратить будь-яку свою працездатність. От, будь ласка, є звинувачення - їх в суд. Суд доведе. Або ж якщо пан В'ячеслав захоче написати заяву за власним бажанням. Не створюйте прецедент, я дуже вас прошу, безпідставної, з не передбачених законом підстав, заміни члена Наглядової ради. 

СЮМАР В.П. Дякую. Дякую за позицію члену Наглядової ради. Дуже коротко попрошу членів комітету, у нас дуже важливе друге питання. І ми вийдемо, я думаю, на компромісне рішення.

ІЗ ЗАЛУ. Я думаю, Лебедєвій…

СЮМАР В.П. Так, пані Тетяно, ви хочете?   

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна я висловлюся…

ЛЯШКО О.В. А чому, пані Тетяно, ви не хочете сказати нічого?

ЧЕРВАКОВА О.В. Пане Олеже, я вас дуже прошу, у нас на комітеті прийнято спілкуватися на фаховому рівні, а не на політичному. Те, що ви зараз зробили, я навіть не хочу давати цьому оцінку. Я хочу просто попросити вас, як чоловіка, як народного депутата вибачитися перед пані Тетяною. Тому що ми всі знаємо її.

ЛЯШКО О.В.  А за що мені вибачатися?

ЧЕРВАКОВА О.В. Замовчите, будь ласка, я зараз говорю!

ЛЯШКО О.В. Скажіть, за що я маю вибачитися?

ЧЕРВАКОВА О.В. Я вас дуже прошу, у нас так на комітеті себе не ведуть! Я вас дуже прошу! Я не перебивала нікого, правда?

ЛЯШКО О.В. Пані Червакова, за що я маю вибачатися?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ще раз, будь ласка, дослухайте мене. Ще раз, ви звинуватили пані Тетяну в тому, що вона працює на олігарха Пінчука за гроші.

ЛЯШКО О.В. Це правда.

ЧЕРВАКОВА О.В. Це дуже серйозне звинувачення! Це абсолютна неправда! Більше того, ви прекрасно знаєте, що будь-хто, хто мав колись стосунки з медіа і хто працював на медіа, всі українські медіа належать олігархам. Так це не означає, що ті люди, які працюють на медіа, є людьми олігарха, які працюють на цього  олігарха в державних структурах. Це дуже серйозне звинувачення.

Ми не маємо, принаймні я, і я думаю, що більшість членів комітету до мене приєднаються, ми не маємо жодних сумнівів у професійності пані Тетяни. І ці звинувачення, які ви зараз висловили на її адресу, є абсолютно безпідставними, необґрунтованими!

І я би просила вас, або навести докази цього, того, що ви сказали, або вибачитися і поводитися, будь ласка, чемно.

Я, до речі, вам хочу нагадати, якщо ви вже перейшли на особистості і говорили, що вона за Кучми працювала в Нацраді, я хочу вам нагадати, що ви також були у фракції Юлії Володимирівни Тимошенко, яку ви зараз називаєте "московською зозулею". То тоді подивіться, будь ласка, в дзеркало перед тим, як до інших людей пред'являти подібні звинувачення.

Дійсно, є проблема, з якою ви звернулися, стосовно заміни вашого представника. Дійсно, це не передбачено законом. І я би просила, щоб наша дискусія зараз відбувалася в площині обговорення фахового, того, як вийти з цієї ситуації, обговорення змін до закону, а не обговорення одне одного і не з'ясування, і не політичних розбірок.

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно підтримую, давайте.

СЮМАР В.П. Я тоді дуже попрошу, щоб ми не затягували це питання, а перейшли реально, я думаю, до професійної фіксації наявних проблем в цій дискусії. Просто почути, якщо пані Тетяна хоче слово, прошу їй. І Олегу Валерійовичу відповідь. І я думаю, що ми вийдемо на короткий підсумок, тому що дуже багато людей чекає іншого питання.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я.  … (Без мікрофону).

…Хто пропонував, кому пропонував гроші? Чи було таке, чи ні? Які гроші? Але, чесно кажучи, мені соромно, що…

ІЗ ЗАЛУ. Це ви дали гроші?

СЮМАР В.П. Ну, Андрій, прошу, не перебивай. Давайте не перебивати один одного. Ну давайте не перебивати, я вас прошу!

ЛЕБЕДЄВА Т.Я.  Андрій, ви – молода людина, поводьте себе…

_______________ А.  Я не підкуповую і не займаюсь корупцією.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Пані Вікторія!     

СЮМАР В.П. Да, звичайно. Ви завершуйте, будь ласка. Я перепрошую. Завершуйте!

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Чесно кажучи, такі речі бажано б з'ясовувати і захищати честь і гідність мою (а тут багато людей, які знають мене багато років) захищати в суді. Але я уявляю собі цей процес і теж пана Олега в ході цього процесу. Тому, знаєте, у нас дуже багато справ конструктивних, важливих, вкрай важливих. Якщо будуть конкретні звинувачення в когось, що будь-яке рішення за останні 15 років я приймала з точки зору інтересів не держави, не галузі, не того ж самого Суспільного телебачення...    

До речі, я працювала на "Приват ТВ", тобто я можу також вважатись людиною Коломойського, бо я теж з Дніпропетровська.

Ну, далі. "Кучмівській період". В 2010 році я пішла … . "Кучмівській період" до 2010 року – це теж дуже цікаво, бо насправді я працювала і в 2004-му, і в 2005 році, ну, тобто до 2010 року я працювала в різні періоди в Національній раді. Але виправдовуватись я не збираюсь. Я хочу сказати, що зараз вирішується дуже важливе, доленосне рішення про те, чи будуємо ми справжнє, незалежне, за усіма стандартами суспільне телерадіомовлення, яке передбачає, перш за все, наявність незалежної Наглядової ради. І це вказано прямо в законі, що жодна організація чи фракція, яка делегує члена Наглядової ради, не має впливати на його роботу, або ми створюємо прецедент, і будь-який член Наглядової ради вже працює під впливом того, що будь-хто із фракції, будь-хто з громадської організації, який делегував, може зняти трубку і сказати, що ти маєш голосувати так чи не так. Це напряму порушує норми закону, за який ми так довго боролися, який, дякувати… (Шум у залі).        

Ніхто не каже про політичний тиск пана Ляшка, всі кажуть про небезпечний прецедент і створення його…

ЛЯШКО О.В. Підкуп – це не небезпечний прецедент?

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. (Без мікрофону) …і переломний … долі суспільного.

У нас зараз відповідальний період. У нас … Наглядова рада професійна, відповідальна. Тому створення такого прецеденту може розглядатись як тест на подальші … суспільного телерадіомовлення.

СЮМАР В.П. Почули.

ЛЕБЕДЄВА Т.Я. Дякую за увагу.

СЮМАР В.П. Почули. Ми підсумуємо цю історію. Я думаю, що ми тут знайдемо порозуміння, насправді. Коротка відповідь, бо згадували Олега Ляшка.

ЛЯШКО О.В. Тетяно Яківно, очевидно, ви неуважно мене слухали. Я якраз у своїй розмові і сказав, що я не піддаю жодному сумніву ваші професійні якості. Так само, як я жодного слова не сказав за ваших колег – членів Наглядової ради. Я сказав персонально про вас, що спосіб вашого обрання головою Національної ради, він сумнівний, він корупційний, тому що ви перемогли з перевагою в один голос, і цей один голос був, на жаль, представника нашої фракції.

Пані Тетяно, я задам питання одне не для того, щоб ви відповідали. Я задам це питання для громадськості, щоб вони згадали, бо людська пам’ять має таку особливість швидко забувати, що було. Ви у 2003 році стали членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Всі журналісти пам’ятають "медведчуківські темники" тодішні. У мене до вас питання. Коли Медведчук по всім каналам темники з Адміністрації розсилав, що ви робили як член Нацради: чи зашкодили ви цим темникам, чи допомагали ви журналістам, чи висловлювали ви публічно з цього приводу позицію? Ні, вас не було. Ви мовчали в той час, коли розсилали темники. Сьогодні ви нам розказуєте про суспільне телебачення.

І нарешті, на закінчення. Ви кажете, що я створю небезпечний прецедент. Да, я створю прецедент відповідальності, щоб той, кого ми делегуємо, відповідав перед громадянами, а не продавав свій голос за тисячу доларів для того, щоб обрати вас головою, щоб ви відстоювали інтереси олігарха Пінчука. Я зроблю цей прецедент, щоб суспільне телебачення не було олігархічним телебаченням. І коли представник Льовочкіна захищає представника Пінчука, то нехай вся країна це бачить, що насправді тут відбувається! Дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В. … (Без мікрофону).

ЛЯШКО О.В. Я не називав ваше прізвище, до речі. І тому, коли ви реагуєте на те, що ви представник Льовочкіна, це прикметно.

ІЗ ЗАЛУ. На злодії шапка горить.

ЛЯШКО О.В. На злодії шапка горить. Я не називав вашого прізвища, пані Червакова.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте спробуємо підсумувати. Насправді, я думаю, що в нас є дуже багато спільних позицій. Справа в тому, що дійсно Радикальна партія підтримувала проект закону, який передбачає дійсно незалежність Наглядової ради суспільного мовника, за що ми вдячні в даному випадку Радикальній партії.

Я думаю, що всі ми зійшлись в тих позиціях, що ми максимально зацікавлені в тому, щоб і суспільне мовлення, і, зрозуміло, Наглядова рада були незалежними і приймали професійні фахові рішення. Фахові рішення, які будуть покликані створити в Україні суспільне мовлення, незалежне ні від олігархів, ні від влади, бо в цьому суть суспільного мовлення, щоб і журналісти, які не можуть працювати, часом, на олігархів і втомлюються від цього, і щоб суспільство зрештою могло інформацію отримувати від незалежного каналу. Ми, думаю, бачимо сьогодні, що це питання треба вирішувати в руслі закону, який сьогодні є або відповідних змін до закону.  

Ми ці рішення будемо напрацьовувати разом з суб’єктами законодавчої ініціативи, а Наглядовій раді суспільного мовлення, сьогодні вона має пройти ключовий тест на об’єктивність і незалежність через прозорий конкурс, який має відбутись вже 10 квітня. Я думаю, що позиція нашого комітету є такою, що ми закликаємо в даному випадку провести такий прозорий об’єктивний конкурс, де би кожен кандидат міг представити свої позиції по створенню суспільного мовлення, як він буде гарантувати так само незалежність цього органу і цього суспільного мовника. Ми за те однозначно, щоб ці вибори відбувались, звісно, без жодного політичного тиску на цих ознаках і щоб питання відповідно вирішувались у відповідності до закону.

Я думаю, що в такому ключі це об’єднає всіх тут присутніх. Хто за таке рішення комітету, прошу проголосувати. Ми зробили публічну заяву,  з цього приводу за результатами розгляду почули різні позиції.

ЛЯШКО О.В. Ми підтримуємо. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, колеги, всім.

ЛЯШКО О.В. Бажаємо незалежності суспільному телебаченню, незалежності від олігархів і залежності від глядацьких симпатій.

ІЗ ЗАЛУ. І від Радикальної партії.

(Оплески).

ЛЯШКО О.В. … не даватиме права партії висувати свого члена, от тоді ви будете незалежні.

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Гаразд.

ЛЯШКО О.В. Пані Вікторії дякую. І членам комітету.

СЮМАР В.П. Дякую вам.

Колеги, переходимо до наступного питання, яке дуже важливе. Наступне питання – це зміни до Закону про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації, номер 5313.

Колеги, дуже багато наших колег народних депутатів зараз присутні, автори поправок. Часу мало.  Пропоную дуже чітко йти по поправках.

Перша поправка у нас від пана Рефата Чубарова. Він просить виступ. Я вас попрошу не 5 хвилин, а хоча би 2 хвилини, щоб ми почули позицію. Ми її врахуємо. Ми з вами це обговорювали. Поправка подана з порушенням Регламенту, але пан Чубаров хоче висловити позицію, оскільки він представляє тут один із корінних народів в Україні, кримськотатарський народ. І ми тут в законі намагаємося відстояти права як української мови, так і мов корінних народів.

Прошу, пане Рефате. Прошу сюди, так.

ЧУБАРОВ Р.А. Шановна голово! Шановні колеги! Присутні! Я, по-перше, хочу попросити вибачення у секретаріату комітету, бо  дійсно, я в цейтноті дав пропозиції  таким чином, що їм  важко було це врахувати і включити до таблиці. Хочу сказати, що насправді всього три поправки маленькі. Це до статті 10-ї, перша частина. Я просто там додаю слова "мовами корінних народів", бо це є в Конституції у нас. В 10-й статті у нас говориться про українську націю, корінні народи і національні меншини. Це от на першій сторінці таблиці, яку ви тримаєте, частина перша статті 10-ї.

На п'ятій сторінці таблиці, частина 11, додається – оце є, власне, моя поправка. Там говориться про те, що "передбачено частинами другою, четвертою", я не буду все читати – ви бачите, що вони не застосовуються до телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення відповідно до ліцензії Національної ради, "мовами корінних народів України, незалежно від категорії мовлення".

В той же час, я прошу вас звернути увагу, щоб у когось не створювалося, можливо, побоювання, що це тоді буде розповсюдження однієї з монопольної мови – російської. Бачите, там далі іде речення, що "при цьому сумарний добовий обсяг мовлення державною мовою та мовою корінних народів України має складати не менше 85%". Отже, якщо б така норма і прийнялася, скажімо, на телеканалах, які мовлять мовами корінних народів, українська мова як державна і мова корінного народу сумарно не менше 85% . А співвідношення вони там самі це зроблять.

І останнє, це на сторінці шостій цієї таблиці. Це вже до іншого закону - про культуру. Там також стаття 5, частина друга, це на шостій сторінці, знову додається словосполучення "корінних народів", бо це відповідає Конституції.

Я завершую, пані голово, хочу сказати про те, що просто ви будете обговорювати, я знаю, що не всі можуть підтримати: і не лише з членів комітету, а є експерти, які вважають, що це дрібниці.

Я тут нічого не говорю про те, що ми 50 років були у вигнанні і не мали своєї мови, вона була заборонена. Я не хочу сказати про те, що до окупації, за 23 роки, ми від держави всього на тиждень мали півтори години на тиждень радіо-телемовлення, яка була забезпечена бюджетом. Ми все це створювали своїми руками.

І якщо зараз, бо ці норми, які пропонуються, не менше 75% державної мови, що ми підтримуємо, бо розуміємо, чому це робиться, але воно "чохом" піде і на кримськотатарські канали телебачення, вважайте, що ви вбили кримськотатарську мову – її не збережете. Бо, окрім України, вона ніде більше не продукується, вона ніде не виготовляється. Це у мене все, що я хотів сказати.

СЮМАР В.П. Зі свого боку хочу сказати вам, що хоча ми вашу поправку, бо вона дуже велика, в даному випадку будемо пропонувати відхилити, але ці норми ми всі враховуємо. І ми виправляємо свій борг перед вами по радіомовленню, вносячи зміни також, оскільки ми всіх зобов'язали: 60% ведення українською мовою. То в даному випадку ми пропонуємо виняток для корінних народів також. Добре? І доєднаємо, ці норми будуть в  інших поправках по мові корінних народів і по радіо, і по телебаченню.

ЧУБАРОВ Р.А. Саме в такому вигляді, що встановлюється сумарно?

СЮМАР В.П. Так.

ЧУБАРОВ Р.А. Добре. Але я ще раз звертаю вашу увагу, що моя поправка не така велика, як вона тут, в таблиці. Я ще раз за це вибачаюся.

СЮМАР В.П. Тобто ми вважаємо, що вона редакційно в даному випадку врахована. Вірніше, будемо пропонувати.

ЧУБАРОВ Р.А. Я готовий підійти завтра до секретаріату, ми будемо працювати, якщо у вас буде політична воля на це.

СЮМАР В.П. Я пропоную першу поправку редакційно врахувати. Хто за це рішення, прошу проголосувати.

ІЗ ЗАЛУ. Частково.

СЮМАР В.П. Так, частково врахувати. Все. Дякую вам.

ЧУБАРОВ Р.А. Дякую.

СЮМАР В.П. Наступна поправка. Поправка друга. І відповідно третя і четверта. Вони стосуються визначення ведучого і диктора передачі. Які є пропозиції?

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную зосередитися на поправці  № 2 пані Сюмар.

СЮМАР В.П. Давайте, частково друга, третя. У нас є поправка Червакової четверта.

КОНДРАТЮК О.К. Вони всі можуть бути враховані частково.

СЮМАР В.П. Частково враховані. Ми випишемо.

ЧЕРВАКОВА О.В. У моїй поправці ще йдеться про…

КОНДРАТЮК О.К. В поправці Червакової № 4 є уточнення, якщо дозволите, де є ведучим особа, яка на постійній основі в кадрі або за кадром, або в радіоефірі. Тут є уточнення, яке потрібно також врахувати.

СЮМАР В.П. По радіоефіру?

КОНДРАТЮК О.К. Тобто ми можемо об'єднати, взявши за основу поправку  № 2.

СЮМАР В.П. Поправка № 2 – за основу, хто? А третя, четверта – частково. Хто за ці рішення? Так. Тоді за основу – друга. Третя, четверта. Четверта врахована в частині радіомовлення.

П'яте. Прошу, теж поправка Червакової. "Зокрема" замінити на "в тому числі".

КОНДРАТЮК О.К. "В тому числі" більш ширше.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ведучий чи диктор може не перебувати в трудових відносинах з телеканалом, і тоді це може бути проблемою для застосування такого закону. Тому я би хотіла все-таки зосередитися на тому, щоб оце формулювання взяти за основу.

ШВЕРК Г.А. Олю, я тут трохи буду опонувати. Якщо людина не є в трудових відносинах з телерадіоорганізацією, то її легко сплутати з запрошеним гостем. І запрошений гість – це одна історія, на нього деякі питання не розповсюджуються, а якщо це ведучий, то на нього питання розповсюджуються. Тому, з моєї точки зору, відносини з телерадіоорганізацією – це важлива ознака ведучого.

СЮМАР В.П. Хоч ми їх проголосували.

Давайте ще Індустріальний телевізійний комітет послухаємо.

МАКСИМЧУК А.О. … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. А де тут про трудові відносини?

МАКСИМЧУК А.О. Ні, зараз мова йде про трудові відносини.

СЮМАР В.П. Так а де тут в поправці це?

________________. В цій конкретно поправці немає.

ОНУФРИК Б.С. Це Оля підняла.

СЮМАР В.П. Оля підняла. Але в даному випадку в цій поправці про це не сказано.

(Загальна дискусія).

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, ні. В поправці пані Вікторії є, що якщо має трудові відносини. А у Ольги в поправці цього немає. Оце мається на увазі.

СЮМАР В.П.  Ну тут ще є "інших відносин". Ну якщо ви підписуєте з продакшном договір, то ви ж теж купуєте в них. Це є договірні відносини. Ну в чому проблема?

КОНДРАТЮК О.К. Тим більше, ми взяли за основу другу.

СЮМАР В.П. За основу взяли другу. Тут просто це критика другої. Давайте лишимо це на цій позиції і перейдемо все-таки до 5-ї поправки.  Все решта у нас проголосовано. У нас ще буде про що посперечатися.

Значить, я пропоную схвалити 5-у поправку. Хто за? Схвалили. Дякую.

6-а поправка. Пан Севрюков. Прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Ну, ця поправка стосується того, що формулюється – "виходить в ефір регулярно і під однаковою назвою". Тобто, умовно кажучи, новини о 6-й, новини о 7-й, новини о 8-й – це різні назви. І тоді новини не будуть припадати. Тому я пропоную іншу редакцію, просто лишити розуміння "Новини". "Новини – це інформаційна передача, яка згідно з розкладом мовлення телерадіоорганізації регулярно  виходить в ефір". Прибрати фразу "під однаковою назвою", тому що дуже багато програм новин можуть називатися з маленькими відмінностями.

(Загальна дискусія).

ІЗ ЗАЛУ. "Новини", "Подробности"….

СЕВРЮКОВ В.В. Так, так. "Подробиці ранку", "Подробиці дня". Це вже будуть різні програми.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги! Це питання якраз  регулює моя поправка. У мене тут написано: "Виходить в ефір регулярно і під визначеною телерадіоорганізацією назвою".

 

СЮМАР В.П. Слово "регулярність". А якщо в них канікули, наприклад, літні канікули і вони поміняли розклад новин? І вже не регулярно. Давайте не прив'язуватись до цього слова. Воно не настільки суттєве. Всі розуміють, що таке новини. Прив'яжемося до "регулярно" – дамо можливість маніпулювати.

СЕВРЮКОВ В.В. Так навпаки – чим більше таких речей прописується, це якраз, щоб визначити, я думаю, щоб ті канали не могли маніпулювати.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я погоджуюся. Ми лишаємо слово "регулярно" і ставимо там просто крапку.  Без назви.

ІЗ ЗАЛУ. І без назви.

СЕВРЮКОВ В.В. Так. Так я пропоную – без назви.

СЮМАР В.П. Гаразд. Тоді пропоную без назви.  Поправку Севрюкова частково врахувати. Частково 7-у поправку Шверка врахувати. І виходить частково…

ІЗ ЗАЛУ. 8-а.

ЧЕРВАКОВА О.В.  У 8-й поправці я хочу ще звернути увагу на те, що упущено "інформаційно-аналітичні". Ми говоримо тільки про інформаційні, а не говоримо про "інформаційно-аналітичні".

СЮМАР В.П. Так, врахуйте, будь ласка, "інформаційно-аналітичні", які теж тижневі є.

ЧЕРВАКОВА О.В. У мене в поправці це враховується.

СЮМАР В.П. Так, тоді у 8-й поправці це враховано. Хто за те, щоб ці поправки частково враховувати в тій редакції, яка проговорена? Є. Хтось утримався, проти? Все. Одноголосно.

Так. 9-а поправка – Червакова. "…слово "переважно"…" – пропоную відхилити. Хто за? Є. Хто проти? Так.

Далі. 10-а поправка. Подоляк, Семенуха. Пані Ірина присутня. Прошу.

 

ПОДОЛЯК І.І. Так, щодо  терміну "телемовлення", який в подальшому в законі не має жодного застосування в тексті законопроекту. Тобто пропонуємо цей абзац 6-й пункту 1-го розділу 1-го виключити. Тому що якщо ми застосовуємо цей термін "телемовлення", то в подальшому мало б бути враховано це при запровадженні роздільної регламентації вживанні мов. Просто вилучити.

СЮМАР В.П. Я не знаю, що таке "роздільна регламентація вживання мов", якщо чесно. Але я знаю, що "телемовлення" у нас термін, який ми будемо вводити обов'язково, тому що це відповідно до європейських директив.

ПОДОЛЯК І.І. Але в тексті цього закону цей термін більше ніде не зустрічається і не несе жодного навантаження.

КОНДРАТЮК О.К. Зустрічається він в тексті.

СЮМАР В.П. Більше того, навантаження він несе. Тому що телебачення – це те, що приймається, людина бачить себе. А телемовлення – це те, що виходить, це те, що мовить мовник.

В даному разі ми говоримо про зобов'язання мовників. І це важливий момент, про який нам зараз говорять європейські директиви. Ці європейські директиви нам вказують на те, що ми повинні виходити від інтересів глядача і зобов'язувати того, хто надає цю послугу. Просто, зрозумійте, це такий термінологічний момент, який ми все одно будемо приводити у відповідність.

КОНДРАТЮК О.К. Окрім того, треба розмежовувати телерадіомовлення. У нас десь має бути для радіомовлення, десь має бути для телемовлення. Саме тому і вводиться далі по тексту цей термін.

СЮМАР В.П. Тому прошу зараз відхилити дану поправку, поправку  10-у. Хто за? Проти? Утримався?

11-а поправка. Це знову-таки європейська директива, яка нам саме в такому форматі пропонує це сказати.

Хто за поправку, прошу проголосувати. Є. Прийнято.

12-а. Величезна поправка депутата Скорика, який пропонує з цих норм законів всі приватні телеканали прибрати.

Пропоную відхилити цю поправку. Хто за? Одноголосно. Дякую.

13-а поправка. Наш колега Юрій Олексійович, який сьогодні в нас не присутній чомусь, який пропонує нам частку української мови з 75-и знизити до 35%.

Пропоную відхилити цю поправку. Хто за? Проти? Утримався? Відхилена поправка.

Поправка 14, депутата Папієва. Аналогічна поправка, крім того, що тільки з 75-и до 50% пропонується в даному випадку.

Хто за те, щоб відхилити? Є. Одноголосно. Дякую.

Пішли далі. 15-а поправка, Сюмар. Трошки переписані в даному випадку формулювання. Я і мої колеги пропонуємо забрати "регіональними мовами", а записати так, як це записано в Конституції України.

І це стосується поправок і Шверка, і Помазанова, і Подоляк, і Княжицького, і Гопко, і групи Лесюк, Юринець, Кишкар, Білозір, Матіос так інші. Частково ми його враховуємо і виписуємо у відповідності до Конституції, так?

КОНДРАТЮК О.К. І додаємо "корінних народів" обов'язково.

СЮМАР В.П. Ми вилучаємо "регіональних мов" і додаємо "мовою корінних народів". Тому що далі ми цим оперуємо відповідно до кримськотатарської мови та інших.

Хто за цю пропозицію – врахувати всі частково до 21-ї включно – прошу проголосувати. Є.

Далі. Пропозиції 22-а, 23-я, 24-а, 25-а, 26-а, 27-а, 28-а, 29-а. До 28-ї включно давайте таким чином пройдемо. У нас мова йде про тижневе або добове обчислення.

Прошу, пан Шверк.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я подав цю поправку лише з наступних міркувань. Дивіться, наразі ми маємо ситуацію, що з точки зору галузі, з точки зору телерадіоорганізацій, дійсно, тижневе програмування значно більш якісне, ніж добове програмування, бо там є програма понеділка і програма суботи, вони відрізняються. Але є проблема в наступному. Ми з паном Севрюковим дуже багато працювали в Національній раді і ми розуміємо, що якісно відмоніторити тиждень усіх телеканалів України на сьогодні Національна рада не спроможна технічно, тому приймати закон, який не можна виконати, немає жодного сенсу.

Тому з моєї точки зору або ми переходимо до добового  моніторингу, це значно гірше для телерадіоорганізацій, але це можна виконати, або ми робимо щось для того, щоб надати необхідні кошти Національній раді, щоб Національна рада була спроможна виконати тижневий моніторинг, бо п’ятьма людьми і одним старим комп’ютером моніторити всі центральні канали включно з супутниковими неможливо, бо тоді до Нацради будуть претензії, чому ви не виконуєте законодавство.

СЮМАР В.П. Григорій Аронович, почули вашу думку. Ви знаєте позицію нашого комітету. Я  переконана, ми наприймали надзвичайно велику кількість законодавчих актів, які передбачають чіткий моніторинг всього: і національного продукту, і те, що стосується пісень, і європейського продукту. Нам треба найсучаснішу техніку для відповідного моніторингу. Ми маємо зробити надзусилля для того, щоб таку техніку в даному забезпечити.

Давайте почуємо, що з цього приводу  індустрія нам скаже. Прошу.

______________.  (Без мікрофону) … відбулось зміщення в ефірі. Відповідно всі квоти зміщуються, відповідно формально, якщо там десь  був продукт, який  не україномовний, у нас виходить порушення закону. Крім того, є штраф. Штраф зараз пропонується в поправках на рівні 10 відсотків від ліцензійного збору. Тобто що ми маємо? 2 хвилини порушена квота. 10 відсотків - для загального національного мовника це приблизно півтора мільйони гривень штрафу.

ІЗ ЗАЛУ. Переходьте на сто відсотків українською і не будете мати проблем.

______________. Дозвольте, я висловлю свою думку. Таким чином, які можуть бути проблеми. Дуже часто останнім часом у нас є траурні дні. За декілька годин потрібно змінити сітку мовлення. Сітка мовлення перекроюється, тому що викидаються всі розважальні передачі і так далі. Це неможливо … (Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Я пропоную тоді визначатись, тому що в нас тут між Сциллою та Харибдою. З одного боку, визначення ніби простіше для…

Так, прошу.  

_______________. (Без мікрофону) … Я хотіла приєднатися до …. колеги, але додати …

Я пам'ятаю ті часи, коли Національна рада робила моніторинг … , в принципі справлялася. Я думаю, що ми маємо йти вперед, в тому числі в технічному обладнанні Національної ради, а не враховувати той аргумент, що якщо Національна рада … , для того щоб державному органу можна було виконувати свої функції. Мені, чесно кажучи, хотілось би, щоб наші державні органи, так би мовити, були попереду в прогресі, а не гальмували… Дякую.    

СЮМАР В.П. Прошу, пані Ольга.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, я, все ж таки, хотіла би приєднатися до цих аргументів і нагадати, що цей закон ми приймаємо не для національного регулятора, а для того, щоб телеканали відповідали суспільним потребам. Якщо ми говоримо про те, що ми рівняємося на європейський досвід, то, наприклад, в Польщі взагалі прописаний щоквартальний моніторинг телеканалів національним регулятором. Там не виникає ніяких проблем і так далі, і тому подібне.

Тому ми маємо розуміти, що якщо ми зараз приймемо цю норму добову, то в нас всі канали будуть схожі одне на одного: у нас всі канали перебудуть сітку так, щоб у них чітко кожного дня була однакова програма без урахування того, що там якийсь канал, наприклад, орієнтується на молодіжну аудиторію, якийсь там, ну, в нього є якась своя концепція і так далі, і тому подібне. Ми просто приведемо індустрію до такого стану, коли всі канали будуть однакові, вони перестануть бути цікавими телеглядачам, і доб'ємося лише того, що телеглядачі перейдуть на супутник і будуть дивитися російські телеканали. Тому я пропоную відмовитися від ідеї добового моніторингу і все ж таки дослухатися й залишити ту норму, яка була в редакції першого читання стосовно тижневого терміну.

СЮМАР В.П. Давайте, колеги, ще послухаємо депутатів і будемо швидше приймати рішення, бо ми не дійдемо до кінця. Зараз, по черзі.

СЕВРЮКОВ В.В. Я так само пропоную добовий моніторинг, він так само у нас застосовується і в інших законах. І я пропоную: може, надамо слово Національній раді?

СЮМАР В.П. Давайте спочатку Сергій Висоцький, тоді Національна рада. Спочатку депутати.

СЮМАР В.П. Прошу.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я пам'ятаю аргументи перед введенням квот на радіо, що всі радіо будуть там "Ой, на горі два дубки" співати і все, і нічого. Тому є позиція деяких колег і голови комітету, й інших, там Гопко і пан Сервюков щодо добового. Я за добовий, я буду голосувати "за". Мені здається, що треба не давати телеканалам "лазійок" для того, щоб квоту не виконувати.

СЮМАР В.П. Так, прошу, пані Ірино.

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, я теж хочу підтримати думку тих, хто пропонує добовий моніторинг. По-перше, це можливо зробити технічно. По-друге, ми ж розраховуємо, що всі наші проекти законів, які ми пишемо, вони ж розраховані не на злочинців і порушників закону потенційних (правда?), а на ретельних виконавців закону. І якщо дійсно входить збільшення і присутність української мови в телеефірі, то добовий моніторинг дасть можливість у разі навіть порушення цих норм оперативно вказати на ці недоліки і притягнути до відповідальності. Дякую. (Оплески).

СЮМАР В.П. Давайте без цього, я вас прошу! У нас тут шоу вже було, вже закінчилось.

Прошу, хто там  хотів? Пан Лесюк, і тоді з громадськості.

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, я до попереднього пункту, який ви вже прийняли. Я би попросив, якщо можливо, щоб однозначно порядок мов був записаний такий: "державною мовою, мовою корінних народів, національних меншин". Так, щоб спочатку йшло, що корінні мови, потім національні. Тільки це.

СЮМАР В.П. Так, звичайно.

ЛЕСЮК Я.В. А тепер з приводу того. Тут є наша поправка, тобто ми однозначно вважаємо, що, на нашу думку, все-таки має бути добова. І ми за те все-таки, щоб розбивати добу на періоди, рівні при цьому.

СЮМАР В.П. Це ми, давайте, це у нас ще попереду – періоди.  Це попереду, це наступна поправка.

Давайте, тут ще у нас?

_______________. … (Без мікрофону). …Громадянський рух… Хочу сказати, що ми, власне, проводимо моніторинги і таким чином контролюємо час для Нацради.

У нас технічних можливостей немає проводити тижневі моніторинги, і у громадськості, у інших організацій, які це роблять, також. Тобто ми  хочемо, щоб був однозначно добовий моніторинг, щоб громадськість могла контролювати Національну раду. Мені здається, що це справедливо.

 

СЮМАР В.П. Так, зараз прошу безпосередньо Нацраду. Так, пані Уляна Фещук.

ФЕЩУК У.Ю. Насправді у Національної ради немає технічних можливостей робити тижневий моніторинг, це буде проблемою. Тому що фактично, нам що потрібно? Закон, щоб він виконувався. Щоб він виконувався, треба контролювати.

І насправді з цих 439-и зареєстрованих телерадіокомпаній, загальнонаціональних і регіональних відповідно, просто не буде технічної можливості промоніторити всіх. Тобто фактично ми беремо, що тижневий моніторинг – 5 співробітників, 52 тижні на місяць. Тобто фактично можна буде проконтролювати - 52 множимо на 2 – 104 телерадіокомпанії.

Тобто я все-таки підтримую добовий моніторинг, для того щоб закон працював як потрібно.

СЮМАР В.П. Я боюсь, що тоді ми закону просто мати не будемо. Розумієте? Оце для мене принципова позиція. За те, що просто нічого ми тоді нового міряти не будемо. Як воно є зараз! Це дуже класна позиція.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте, останній виступ і все, будемо підводити підсумок.

(Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Давайте швидше, будь ласка. Думку.

КЛІТНА Н.І. (Без мікрофону). …Я прошу підтримати пропозицію індустрії – і все ж таки тижневий моніторинг, оскільки є різниця контенту в вихідний чи в будній день. І від цього будуть залежати результати перевірок і…

СЮМАР В.П. Колеги, давайте, будемо визначатися шляхом голосування. Почули різні аргументи. Я знаю позицію, яка є у фракції політичних з цього приводу. Але давайте приймати професійні позиції як Комітет з питань свободи слова в даному випадку.

Хто за добову частку? 3.

Хто за тижневий?  Так. Є. Приймаємо тижневий.

Відповідно, 23 теж відхиляємо, до 28-ї.

29-а, частина, 80 відсотків державною мовою і перебір на частки. Прошу, Лесюк, 29-а, аргументуйте, будь ласка.

ЛЕСЮК Я.В. … (Без мікрофону). Друге. Що стосується, що потрібно розбивати на рівні частини, мені здається, буде значно краще. Можливо, не по 4 години, хай по 6, але у нас виходить отут: ми даємо рейтинговий час з ранку і рейтинговий час ввечері для української мови. А другий, так би мовити, як-небудь. Я хочу, щоб у нас було однаково по суті. А у нас як виходить? Давайте – наша паста захищає ваші зуби з ранку до вечора, а що буде вночі? – а вночі приходить карієс.

Тому треба розділяти, щоб було однаково. Мені здається, це є принципово.  Я не розумію звідки це взялося, тому що насправді, якщо ви почитаєте текст, як в законі, то вночі канал може робити будь-які квоти і так далі, як заманеться. І це не є правильно.

________________. Це не факт.

ЛЕСЮК Я.В. Ну, почитайте, як там є!

СЮМАР В.П. Дякую. Якісь думки інші є з цього приводу? Колеги, у нас розбито з вами на… У нас є кілька пропозицій тут в контексті проміжків. У нас є проміжки тут: 6; 3; а також 2 і 1.

ПОДОЛЯК І.І. Вікторіє, я перепрошую, а можна?

СЮМАР В.П. Так, прошу.

ПОДОЛЯК І.І. Ви проминули чомусь нашу поправку номер 23, а перескочили відразу до 29-ї. Просто 23-я теж стосується проміжків.

СЮМАР В.П. Ми зараз розглядаємо проміжки і приймаємо рішення по проміжках.

ПОДОЛЯК І.І. Так, 23-я теж стосується проміжків. Тобто ви перескочили.

СЮМАР В.П. Так, у вас є 4 проміжки. У нас є 6 проміжків, у нас  є 3 проміжки – пропозиція, 2 проміжки і 1 проміжок. Давайте послухаємо про проміжки ваші по 23-й.

ПОДОЛЯК І.І. Взагалі, розуміючи, і ми говорили щодо проміжків і присутності державної мови, коли ми говорили про радіо. Пригадуєте? У нас була дискусія. Як розбивати добу і чому розбивати її. В принципі, це є абсолютно аналогічно. Ми вважаємо, що розбиття, по-перше, що треба. Треба, щоб поправки пройшли. Так? Ми можемо сказати і про 100 відсотків державної мови, але ми розуміємо, що цей парламент в цьому складі з стійким запахом урини, який там постійно нас переслідує, не проголосує за цей закон. Це метафора поетична.

Отже, але збільшення кількості проміжків, ми це розуміємо і бачимо, він збільшує присутність, частотність використання української мови, тому ми і пропонуємо, і, власне, в рейтингові часи для телебачення теж. Тому ми пропонуємо 4, але ми будемо підтримувати будь-яке збільшення, якщо ви погодитеся на поділ на 3 – це буде вже краще, ніж зараз є в проекті закону. А в проекті зараз є на 2.

СЮМАР В.П. Є на два, да.

ПОДОЛЯК І.І. Тому ми просимо 4. Не 6, не 8, не 10, не щогодини.

СЮМАР В.П. Давайте канали послухаємо теж.

(Загальна дискусія).

_______________. (Без мікрофону) На наш погляд, некоректно порівнювати ситуацію, яку ми маємо на радіо, та ситуацію, яку ми будемо мати за цим законопроектом. Справа в тому, що для радіо взагалі зовсім інша ситуація. Там твори, які використовуються "радійниками", хронометраж цих творів складає 3-4 хвилини. Там іде взагалі захисний контент, там не йде мова про виробництво. Там зовсім інший маневр для програмування. Фактично там мова іде про компонування музичних творів в певному порядку.

В нашому випадку все набагато складніше, тому що ми не маємо певний хронометраж, середній хронометраж будь-якого візуального твору. Середній хронометраж – це стандарт, це 45 хвилин і більше. Цей хронометраж може складати, середній хронометраж може складати до 4 годин. Тому чим більше ми будемо дробити, тим складніше нам буде програмувати. Нам потрібно буде програмувати кожний звід чітко, для того щоб передача закінчувалась в певний проміжок часу, щоб ми не переходили в інший звід. Ну тобто для нас це дуже великі складнощі саме в програмуванні, з технічної точки зору, з урахуванням хронометражу контенту, з урахуванням всіх обставин, в яких ми знаходимося.

Ми б просили максимально лояльні умови з урахуванням того, що частка, яка обговорюється, мінімальна частка, яка зараз стоїть у нас на розгляді, це 75 відсотків. Я хочу нагадати, для "радійників" мова йде про 35 відсотків, мова йде про три четвертих взагалі часу.

СЮМАР В.П. Колеги, давайте цифри теж почуємо. Можемо рухатись швидше відповідно. Пропоную, все-таки, лишити так само, яка версія була прийнята в першому читанні.

ІЗ ЗАЛУ. З 7-ї до 18-ї, з 18-ї до 22-ї – два проміжки часу щодня.    

СЮМАР В.П. Хто за таку пропозицію? Хто утримався? Відповідно ми з вами відхиляємо поправку 29.

30-а поправка депутата Лук'янчука, який нам пропонує 75 відсотків замінити незрозумілою цифрою – про результати референдуму. Пропоную відхилити цю поправку. Хто за?

Так, відповідно поправка Лозового 31-а – відхилити. Хто за?

ІЗ ЗАЛУ. Я утримався.

КОНДРАТЮК О.К. В тебе це один проміжок буде.

СЮМАР В.П. Там один проміжок. Ти голосував в даному випадку за 6 і за 1 одночасно. Ну отак от якось, знаєш?

 

ІЗ ЗАЛУ. Це рейтингове голосування.  

СЮМАР В.П. Я теж так думаю. Значить, 32-а поправка пані Агафонової. У мене буде пропозиція врахувати частково. В другій частині врахувати її:  "…не менше 75 відсотків від загальної тривалості передач або фільмів, або їх частину кожному з проміжків". І виключити звідси "регіональні категорії мовлення". Да? Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Є. Дякую. Одноголосно.

34-а, Севрюков.

А, перепрошую, 33-я, Сюмар. Що ми виключили? А, так. Це по супутниковому мовленню. Я пропоную відхилити й лишити все так, як є в тілі закону. Так, супутник – під загальні правила. Добре? Так, все тоді. Тоді хто за відхилення? Є. Дякую.

Севрюков – 34-а поправка.

______________. Я перепрошую. Там у поправці пані Агафонової була дуже важлива норма про те, що процент визначається від кількості…

СЮМАР В.П. Ми ж це проголосували. Або стежте, або не це… Ну я вас прошу!

______________.  Там же інша поправка була.

СЮМАР В.П. Все. Проїхали.

34-а – Севрюков: "Дотримуються правил, передбачених…". Пане Владиславе.

СЕВРЮКОВ В.В. Так, я поясню. Там перша частина – це редакційна. "Дотримуються правил, передбачених…" – тому що якщо ми вже їх прирівнюємо до національних, супутникові, то зрозуміло, що вони дотримуються цих правил.

 А друге – у мене є намагання, в цьому пункті було намагання зробити виключення для супутникових телеканалів, які, наприклад, несуть освітню функцію. Тобто, умовно кажучи… Хвилиночку, я зараз кажу. Я бачу, що деякі депутати і в інших далі правках також намагались це питання вирішити щодо освітніх каналів, щодо  каналів, які іноземною мовою говорять. Тому я пропоную якимось чином це питання вирішити.

СЮМАР В.П. У мене буде пропозиція частково врахувати 51-у поправку. От пані Олена ще теж додасть.

КОНДРАТЮК О.К. Ці поправки, які є частково, їх треба врахувати і в Севрюкова, і там далі у Шверка, і взяти за основу поправку номер 51 Сюмар і далі ще так само врахувати 128-у Княжицького. Вони дуже подібні…

СЕВРЮКОВ В.В. Найкраще, здається, у Княжицького, до речі. Там широкий перелік. Тому якщо буде врахована ідея, що освітній канал…

СЮМАР В.П. Частково.

СЕВРЮКОВ В.В. То частково прошу задовольнити.

СЮМАР В.П. Частково враховуємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Цю частково, а далі йдемо по тексту. Так. Дякую.

СЮМАР В.П. Хто за частково?

(Шум у залі).

ІЗ ЗАЛУ. Я стосовно супутника хочу сказати, що зараз в Україні…

СЮМАР В.П. Колеги,  ми пройшли супутники вже. Ми вже пройшли супутники. Ми цю поправку пройшли. Ми зараз розглядаємо про освітні канали. Давайте стежити за тим, що ми розглядаємо. Я буду надавати слова. Вони з'являться далі і ви скажете. Все.

Тоді хто за це, 34-а поправка? Голосуємо. Частково. Взяли. Так.

Лук'янчук. Пропоную відхилити дану поправку. Хто за це?  35-а. Відхиляємо.

36 поправка. Пропоную відхилити. Поправка Агафонової. Хто за?

37-у ми відхилили? Так, 37-а – відхилити. Хто за?

38 поправка – відхилити. Хто за?

39-а – відхилити. Хто за?

40-а – відхилити. Хто за?

Так, Гопко. 41 поправка. Вона пропонує замінити цифри "50 відсотків регіональних мовників" на слово  та цифри "60 відсотків". Я думаю, що в цьому є певна слушність.

ІЗ ЗАЛУ. Ми підтримуємо це.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Ми теж просимо підтримати. Наша поправка теж…

СЮМАР В.П. І ваша поправка.  Є пропозиція підтримати цю частину.

ІЗ ЗАЛУ. … Там де є.

СЮМАР В.П. Звичайно. Це все буде поправлено.

ІЗ ЗАЛУ. Де частково підтримано, так.

СЮМАР В.П. Хто за "60 відсотків для регіональних каналів", колеги? Є. Одноголосно. Дякую.

ІЗ ЗАЛУ. Для місцевих.

СЮМАР В.П. Для місцевих, для місцевих.

ЧЕРВАКОВА О.В. А буде воно виконуватись?

СЮМАР В.П. Нацраду запитаємо.

ШВЕРК Г.А. Якщо закон приймуть, то буде.

СЮМАР В.П. Так, 42-а поправка – відхилити. Хто за? Є рішення.

43-я поправка Подоляк, Семенуха, частково враховано про 60 відсотків. Хто за? Є. Для місцевих.

44-а поправка Сотник. Відповідно відхиляється, бо тут про 50 відсотків. Хто за? Є. Дякую.

45-а поправка Лесюк, частково, про 60 відсотків врахована. Хто за? Є рішення. Дякую.

46-а поправка Лозового. Про проміжок часу між 7 і 22, тут один проміжок. Ми в принципі врахували друге, а аудіовізуальні ми в Перехідних.

ЛОЗОВИЙ А.С. Давайте в кінці аудіовізуальні. Я тоді не наполягаю.

СЮМАР В.П. Добре.  Не наполягає. В даному випадку відхилити. Хто за? Є. Дякую.

47-а поправка Агафонової. Тут мова іде про 50 відсотків.  Відхилити.

ШВЕРК Г.А. Це частково. Ми не приймаємо 50 відсотків, бо вже проголосували про 60. Але мова іде від чого рахувати. Рахувати від контенту, щоб не рахувати разом рекламу і таке інше.

СЮМАР В.П. Тоді редакційно в другій частині після 50-и. Добре, загальна кількість. Частково підтримана в цій редакції. Дякую. 47-а. Є.

48-а, відповідно виключити. Хто за? Відхилити.

49-у Шверка пропоную відхилити. Хто за?

І 50-у поправку теж пропоную відхилити, лишити в редакції, як воно було в першому читанні. Хто за? Є.

51-а поправка дуже важлива. В даному випадку про те, які у нас є, наскільки я розумію, винятки. Освітній формат мовлення і тому подібні речі.

КОНДРАТЮК О.К. … (Без мікрофону). Говорили про програмну концепцію мовлення замість форматного мовлення.

СЮМАР В.П. Приймається все, окрім 23-ї, 22-ї. І "корінні народи" в кінці добавляємо. Прошу вас.

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги, я, власне, щодо 51-ї поправки і щодо останнього речення, останнього положення. Я хотіла б, щоб ми нормально і спокійно прочитали це речення. "Для телерадіоорганізацій, які здійснюють мовлення відповідно до ліцензій Нацради мовами корінних народів України (відразу собі думаємо, які це телерадіоорганізації, які здійснюють своє мовлення мовами корінних народів України), незалежно від категорії мовлення, сумарний добовий обсяг мовлення державною мовою та мовами корінних народів України має складати не менше 75 відсотків". Я, наприклад, маю кримськотатарський канал, я є представник корінного народу і корінного мовника України, я 75% відсотків відповідно до того, як ця норма є сформульована, мовлю кримськотатарською, а 25% - російською. А державна? Тобто ми мусимо або вказати тут співвідношення відсотків, тому що тут разом вказано є. Розумієте, "державною мовою та мовами корінних народів не менше 75 відсотків".

КОНДРАТЮК О.К. Як попросив нас Чубаров, ми так його і виписали.

_________________. У мене є також по 51-й, потім по 131-й – це поправки, про які говорив вже пан Рефат. Якщо вони в такому вигляді будуть сформульовані, вони повністю викидають українську мову з ефірів тих, що зараз є, і тих, що в майбутньому можуть бути створені, кримськотатарського телебачення і радіо. Це абсолютно неприпустимо.

Для того, що забезпечити домінування кримськотатарської мови, достатньо для цих кримськотатарських телеканалів і радіостанцій знизити цю частку, а не викинути українську мову звідти зовсім.

Абсолютно слушно пані Ірина говорить, що це дозволить продовжити і навіть посилити ту практику, яку робить відомий нам, скажімо, телеканал, коли там іде кримськотатарська мова, російська, турецька, і української мови практично немає, а після цієї поправки її не буде там зовсім.

КОНДРАТЮК О.К. Яка ваша пропозиція?

_________________. Пропозиція така, що, наприклад, написати, що 75% сумарно, включаючи 30% державної мови. Тоді може бути 30 – державною, а 70 може бути кримськотатарською чи якими мовами їм подобається.

СЮМАР В.П. Тарасе, почули. Давайте послухаємо колег.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Тарасе, телеканал відомий, про який ти говориш, це телеканал АТR, він зараз єдиний, і це телеканал корінного народу. Навіть згідно з міжнародними правовими актами ми зобов'язуємося…

Я сьогодні, до речі, підписав закон щодо прав корінного народу, де Крим називається автономією корінного народу – кримськотатарського.

Так я до того, що це їх право. Вони повинні зберігати свою мову, в них є культурні права.

Ми боремося тут з дуже конкретним ворогом – це Росія і російський світ.

Тарасе, не перебивай мене!

Це російський світ. Якщо ми будемо боротися з іншими світами – європейським, американським, кримськотатарським – ну ким ми будемо? Нехай вони вирішать для себе на своєму кримськотатарському телеканалі, який мовить на кримськотатарську аудиторію у Криму, щоб вони в Криму не забували, хто вони такі є і щоб їх не асимілювали, як їм мовити.

СЮМАР В.П. Почули таку думку. Давайте ще почуємо.

Пан Лесюк.

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове! …

СЮМАР В.П. Включіть мікрофон.

ЛЕСЮК Я.В. Слушність полягає в чому? Звичайно, в майбутньому буде кримськотатарський канал, який буде практично 100% і так далі. Але коли ми говоримо, канал, де домінуюча мова є корінного народу, то там, крім цієї мови, може бути присутня тільки державна мова! І про інше не можна говорити взагалі. Давайте реально будемо говорити. 70% може бути кримськотатарська, решта має бути державною мовою.

Друге. Дійсно, будь-де, де є кримськотатарська мова, враховуючи ту ситуацію, яка є з цим народом, не треба це ні дублювати, ні озвучувати на українську. Але титри мають бути українською - так ми принаймні кримськотатарську будемо вчити.

Але я розумію, що таке кримськотатарський канал, який 50% дає кримськотатарською мовою корінною, а 50% він буде давати російською мовою!

СЮМАР В.П. Все, колеги, ну ми ж одне і те саме, ми ходимо "вокруг и около". Якась нова думка є, да? Прошу, Григорію Аронович.

 

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, у мене є пропозиція технологічна. Зважаючи на те, що поправка пана Рефата з'явилася останньою і багато хто її не бачив, може нам все ж таки по тим питанням, до яких у нас є незгода, зробити робочу групу і доопрацювати закон таким чином, щоб…

СЮМАР В.П. Ми пройдемо його зараз в другому читанні, оскільки далі ми просто будемо сперечатися, три робочі групи про АТR-канал, як його регулювати.

Давайте так, є пропозиція, або схвалити в тому вигляді, який є, або, є пропозиція, наприклад, вписати туди "але не менше 30% державної мови".

Хто за пропозицію "але не менше 30% державної мови"? Все. Є, колеги. Все, значить, корінні народи 75 і 30 % українською: схочуть з тих 25-и, схочуть з тих.

КОНДРАТЮК О.К. Єдине, ще раз, поправка, тільки ремарка, що там, де повинно бути "програмна концепція мовлення" замість "формат мовлення". Будь ласка, щоб було зрозуміло. Добре? В цій же ж поправці  № 51.

СЮМАР В.П. Пані Ірино, ми почули, в даному випадку врахували вашу пропозицію. Що у нас квота державна буде в цій квоті.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Поїхали. Значить, 51-у ми проголосували, відповідно там виправлення. З виправленням "22 година".

52-а поправка, відповідно відхиляємо. Хто за? Да.

Сотник, так само, по логіці, відхиляється. Хто за?

54-а поправка, "ресурсу, та або" замінити словами "ресурсу, та (або)". Глибока думка. Пропоную підтримати. Хто за? За.

55-а, відповідно пропоную відхилити, ідеться про  проміжки. Хто за? Є.

56-а, пан Шверк.

ШВЕРК Г.А. … (Без мікрофону).

Є така програма, яка навчає англійській мові, і там більшість тексту англійською мовою.

(Загальна дискусія).

ШВЕРК Г.А. Різними. І українською зазвичай. Але є і російська частина, коли закуплені передачі, невеличка. Але більшість тексту англійською мовою.

Це супутниковий канали, він є. У нього написано в ліцензії "освітній".

СЮМАР В.П. Так 50 на 50 у супутникового каналу!

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

СЮМАР В.П.  75, да.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. "Окрім мови держави-агресора". О'кей. Пропоную тоді частково ухвалити. Хто за? Є.

57-а поправка. Це ми відхиляємо, тому що впродовж доби. Правильно? Відхилити. Хто за? Є.

58-а поправка, Червакова. Я пропоную частково схвалити в частині: "При цьому, мова виконання (озвучення, дубляжу) передач та (або) фільмів визначається відповідно із положеннями частини шостої цієї статті". Додати це до редакції першого читання. Воно є в тілі першого читання. Частково врахувати. Прошу проголосувати. Хто за? Є. Дякую.

 59-а поправка Помазанова, пропоную відхилити.

60-а поправка Гопко, відповідно відхилити.

61-а поправка Лук’янчук. Після слова "дубльованих" через кому додати слово "субтитрованих". Пропоную відхилити.

62-а поправка. Після слів "або озвучених українською" через кому додати слова "або створених  вітчизняними виробниками". Пропоную відхилити.

63-я поправка. Редакційно пропоную схвалити буквально з маленькою правочкою: "за виключенням фільмів, передач, крім дитячих та анімаційних, створених до 1 серпня 1991 року".

Будь ласка, говоріть.

(Без мікрофону).

СЮМАР В.П. Ми дійдемо до неї. Зараз пропонуємо в такій редакції схвалити. Хто за? Є. Дякую.

64-а поправка Подоляк. "За виключенням фільмів, передач, створених до 1 серпня". Пропозиція зрозуміла.

ПОДОЛЯК І.І. Ви її або підтримуєте, або я пояснюю.

КОНДРАТЮК О.К. Ми 63-ю підтримали, тому вашу ми змушені відхилити, вони альтернативні.

ПОДОЛЯК І.І. Одну хвилинку, трошки не так. В цьому вашому тексті закону ви дефакто за замовчуванням називаєте фільми, створені до 1 серпня 1991 року, державною мовою, якщо фактично вони є створені різними мовами, і російською мовою в тому числі. Тобто якщо ми фільми, які створені до 1991 року, називаємо фільмами, які за замовчуванням є фільмами державною мовою, то тоді виникає питання, яка в нас мова називається державною.

Тому я просто пропоную те, що є в дужках, вилучити. І все.

Ну ви розумієте, про що я говорю? Я говорю про нонсенс. Ви пропонуєте фільми, які створені до серпня 1991 року російською мовою, наприклад, вважати фільмами, які виконані державною мовою.

СЮМАР В.П. Я прошу. От зараз Юрія...

ПОДОЛЯК І.І. Я розумію вилучення щодо дитячих і анімаційних. Тут я розумію. Але я не розумію, що у нас "державна мова".

СЮМАР В.П. Я зрозуміла питання. Так. ми ж намагаємося знайти.

________________. Наша поправка також цього стосувалася. Але я хотів ще тільки сказати, що за законом допускається фактично іншою, крім державної,  мовою   транслювання двох видів контенту – фільми, створені до 1991 року, та новини в обсязі, який там визначений законом. Тобто це не те, що включається в україномовну квоту, це фільми, які допускається транслювати іншими мовами фактично. Контент, який допускається транслювати. Тобто це ці 25 відсотків, які не охоплюються цією 75-відсотковою квотою.

СЮМАР В.П. Але всі розуміють у даному випадку, що йдеться…

ІЗ ЗАЛУ.  Крім мультфільмів і дитячих фільмів.

СЮМАР В.П. І дитячих фільмів. Дитячі фільми перекладаємо. Тому що перекладаємо. Обов'язково. Прошу.

________________. Я хочу звернути увагу шановних членів комітету  на таку просту річ, що в цій поправці і взагалі, вона говорить про наступне, що якщо це не власне виробництво, тобто телерадіоорганізація сама це не зробила, і це не мультфільми там і так далі, то все має бути українською мовою, а наступна частина каже, що навіть власне має титруватися. Тобто так це написано.

СЮМАР В.П. Ну в цій поправці, яку ми зараз розглядаємо. Так, саме так це й написано.

________________. Тому це означає, що якщо навіть я придбаваю контент у студії-виробника української, я не можу його взяти іншою мовою. От просто це українське виробництво. Тому там є поправка, яка… Тут питання в тому: ми рахуємо 75 відсотків, як було проголосовано, українською мовою чисто, чи ми ще вводимо додаткові обмеження?  І де-факто це буде інший відсоток.

СЮМАР В.П. Почули. Почули цю позицію. Ще пан Лесюк хоче. Прошу.

ЛЕСЮК Я.В. Дорогі панове! На цю саму тему поправка 67. Я можу сказати, поки ви не проголосували?

 

ІЗ ЗАЛУ. 63-я.

ЛЕСЮК Я.В. У мене 67-а. Вона на цю саму тему, про яку ми говоримо. Це якраз і пов'язано. Це принципово пов'язано.

Шановні панове! Дійсно, з того, що є в законі, фільми, які створені російською мовою на території СРСР, і до яких люди звикли і так далі, прийнято – вони не входять квотою, поза ці квоти вони будуть російською мовою. Прочитайте, будь ласка, уважно до кінця. Ми що хочемо сказати? Якщо фільм створений на території СРСР до 1991 року, допустимо, до яких люди звикли, нехай він іде і далі російською  мовою, до чого  всі звикли. Єдине, там титри мають бути окремі українською. 

СЮМАР В.П. Титри обов'язкові. Так.

ЛЕСЮК Я.В. Те, що є. Але далі ми кажемо. Пардон, далі. Але багато фільмів було створено в інших республіках, які зараз незалежні є, і їх мова була вірменська і так далі. От ті фільми, які на національну тематику і так далі, вони мають перекладатися, дублюватися чи озвучуватися з тої мови  на українську. Це сто відсотків. Так само, як більшість фільмів…

СЮМАР В.П. Вибачайте. Я хочу собі подивитися на телеканал, який  вірменською мовою в прайм-таймі поставить фільм.

(Сміх у залі)

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую. Я кажу, значить, фільм має бути дубльований на українську.

ІЗ ЗАЛУ. … ми далі частково врахували.

СЮМАР В.П. Ми врахуємо.

ЛЕСЮК Я.В. Зараз, зараз. Якщо не дублюється, він має бути озвучений, це теж нормально. Але це фільм, який знятий до 1991 року, знятий у Вірменії, таких фільмів є дуже багато. Ті самі фільми росіян і так далі.

І друге, шановні панове, іще одне, щоб не було двочитань. Що значить "до 1991 року"? Є фільм Тарковського, допустимо, останній фільм Тарковського "Жертвоприношення". Фільм доробляв уже Бергман. Цей фільм не має жодного відношення до російської мови, цей фільм знімався іншими мовами. Звичайно, цей фільм має йти. Ті фільми, які зняті не на території Радянського Союзу, хоч ми їх дивилися до 1991 року російською мовою, вони мають бути озвучені чи дубльовані українською мовою. І в цій правці це все сказане тоді стане на місце. Тоді не буде двочитань.

ІЗ ЗАЛУ. Так ми так і кажемо. 

ЛЕСЮК Я.В. Я пропоную підтримати.

СЮМАР В.П. Ми ж частково врахуємо, ви нас не чуєте взагалі. Ми частково вашу поправку в цій частині врахуємо. Давайте по черзі просто йти.

ЛЕСЮК Я.В. Добре, добре, добре. Я якраз в підтримку того, що тут говорилося. 

СЮМАР В.П. Тоді я пропоную 64-у відповідно відхилити. Хто за?

Далі, Агафонової.

ПОДОЛЯК І.І. Виходить, що всі фільми до 1991 року вважаються виконаними державною мовою.

СЮМАР В.П. Ні, не так.

ІЗ ЗАЛУ. Там такого немає.

СЮМАР В.П. Субтитровані, крім дитячих і анімаційних. І зараз ми дійдемо до того, що сказав пан Лесюк.

_______________. (Без мікрофону) А можна ще сказати, що будь-яка ідея, вона призведе до якогось зворотного ефекту. Ми просто зараз закладаємо створення каналів, які будуть крутити виключно радянські фільми. Якщо ви хочете червоні транспаранти і … щасливий народ радянських часів як основа контенту…

СЮМАР В.П. Під квоту підпадають. Вони підпадають під квоту.

66-а поправка, Гопко. Пропонується частково врахувати. Тут мова йде про те, що телеорганізації, вказані в 2-й, 3-й та 4-й частині цієї статті, здійснюють трансляцію фільмів та телепередач, які не є власним продуктом (ну, власне, про це й ідеться), виключно державною мовою – те, що ви говорили. Так, частково врахована, за.

_______________. Це закриває шлях, наприклад, фільму про аеропорт, який показує, що там воювали російськомовні, вони розмовляють російською мовою. Наприклад, є документальний фільм, який виробив незалежний виробник. Він не зможе транслюватись на телеканалі, тому що…

СЮМАР В.П. А чому не зможе транслюватись?

ЛЕСЮК Я.В. Він зможе.

_______________. Він має бути озвучений за цією нормою.

СЮМАР В.П. Ну так хай озвучить.

_______________. Тоді втрачається оригінальна ідея. Коли показують, що він розмовляє російською мовою…

КОНДРАТЮК О.К. Анатолій, далі у нас є поправка, який фільм вважати державною мовою. Там є 10 відсотків, як ми прописали про кіно.

ПОДОЛЯК І.І.  Я тут маю одне зауваження. Тому що оцю тему, яка пов'язана з документалістикою, ми мусуємо, мусуємо і ще будемо мусувати, мусувати, мусувати й мусувати. Таке враження, що документалістика – це виключно українсько-російський мовний феномен. Таке враження, що ми всі, як дивимося документальні фільми, зняті німецькою, французькою, норвезькою, там англійською і так далі, ми дивимося їх мовою оригіналу. Та ні, ми дивимося їх в перекладі і дуже нормально себе почуваємо. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую. 66-а. Пропоную врахувати відповідно частково. Хто за? Проголосували.

67-а. Відповідно в тій частині, про яку ми з вами говорили, про не російською, українською мовою в подальшому дубльовані, але мають бути озвучені або дубльовані українською мовою, пропоную підтримати частково. 67-а частково підтримана. Є.

68-а, Лук'янчук. Пропоную відхилити. Хто за?  Відхилена поправка.

69-а поправка Лозового. Андрію, будете?

ЛОЗОВОЙ А.С. Я просив би підтримати: просто вдосконалення формулювання цього положення. Значить, дивіться, у нас зараз є "за виключенням фільмів, передач, створених до 1 серпня 1991 року", а тут змінити на "телеорганізацій або національним аудіовізуальним продуктом (за виключенням фільмів, передач, створених до 1 серпня 1991 року) виключно державною мовою".

________________. Він буде таким, як треба.

ЛОЗОВОЙ А.С. По наступній, ми доповнили пункт 2, 70-а поправка…

СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную національний аудіовізуальний продукт врахувати в поправці, яка стосується Перехідних положень, а дану поправку все-таки відхилити. Хто за?

ЛОЗОВОЙ А.С. Якщо ви враховуєте, я не заперечую.

СЮМАР В.П. Так, в Перехідних положеннях. Давайте за це, з тим щоб в Перехідних положеннях врахувати.

70-а – Лозовой. Тут по 116-й ми не можемо врахувати її. Відхиляється по 116-й. Хто за?

Далі. 71 стаття. Колеги, послухайте, будь ласка, пояснення.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, це те, що всі подумали, що це стосується всіх фільмів, які йдуть після 1991 року, насправді це стосується абзацу, який стосувався до 1991 року, а саме: фільми, передачі, виконані недержавною мовою, які транслюються в порядку та на умовах, встановлених абзацом другим цієї частини (який був першим), повинні бути субтитровані державною мовою. Тобто це ті фільми, які тільки йдуть до 1991 року, по яким ми прийняли рішення. А всі решта фільмів повинні бути дубльовані і озвучені обов'язково державною мовою. Відповідно тому 70…

ЛЕСЮК Я.В. Ні, це не зовсім так.

ПОДОЛЯК І.І. До 1991-о що повинні бути, Олено?

КОНДРАТЮК О.К. Дубльовані і озвучені українською мовою.

ПОДОЛЯК І.І. Ті, що до 1991 року?

КОНДРАТЮК О.К. Ті, що після 1991 року. Обов'язково. А до 1991 можуть бути субтитровані.

ЛЕСЮК Я.В. Шановні колеги, я з приводу того, що сказала пані Олена. Це дуже чудово, але це має стосуватися виключно російської мови.

СЮМАР В.П. Так ми ж уже врахували!

ЛЕСЮК Я.В. Так, стоп! Але якщо фільм був англійський, французький і так далі, він має тільки озвучуватися або дублюватися.

КОНДРАТЮК О.К. Так я це і сказала.

ЛЕСЮК Я.В. А при чому тут титри?

________________. Виготовлені в Радянському Союзі.

ЛЕСЮК Я.В. Я говорю не в Радянському Союзі.

КОНДРАТЮК О.К. Титри до 1991 року.

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую ще раз, прошу мене зрозуміти…

КОНДРАТЮК О.К. А всі решта – дубльовані, озвучені.

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове…

КОНДРАТЮК О.К. Українською, державною. Я ж сказала.

ЛЕСЮК Я.В. Пані Вікторіє, це принципове питання. Послухайте, будь ласка, таке.

СЮМАР В.П. А в чому суть принципу?

ЛЕСЮК Я.В. Суть принципу в одному – подивіться російське телебачення, там всі фільми дублюються або озвучуються. До 1991 року.

КОНДРАТЮК О.К. Після!

ЛЕСЮК Я.В. Титрів у нас немає? Так?

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, давайте я сформулюю, щоб пан Ярослав зрозумів. Мова йде про наступне: всі фільми, що виготовлені в Радянському Союзі мають бути як мінімум титровані українською мовою, а всі інші фільми, які не в Радянському Союзі, а також виготовлені після 1991 року мають бути або озвучені, або дубльовані. Це точне формулювання. Вас влаштовує?

ЛЕСЮК Я.В. Мене, якби, влаштовує одне, я хочу сказати, коли ми говоримо про фільми, я не маю на увазі якусь порнуху чи якусь… Шановні панове, давайте, в принципі, виходити...

 (Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Все, колеги. Дивіться, пане Ярославе.

ЧЕРВАКОВА О.В. Цього стосується моя поправка 77-а, пане Ярославе, подивіться.

_______________. Ну це ж до однієї і тієї самої статті.

ЛЕСЮК Я.В.  Дозвольте мені,  я все-таки завершу. Ви говорите про якусь українізацію на телебаченні, ви хочете підняти і так далі. Коли серйозний ефір знятий англійською мовою будь-де і будь-коли, чи він знятий… Його треба пускати тільки дублюванням і цим.

СЮМАР В.П. Так ми ж прийняли.

ЛЕСЮК Я.В.  Гаразд. І все рівно, коли ми говоримо фільм, який знятий був до 91-го року у Вірменії чи в Грузії, вони російською мовою.

СЮМАР В.П.  Так ми прийняли це, пане Ярославе! Ну ви чуєте нас?

ЛЕСЮК Я.В.  То він має бути дубльований на українську.

СЮМАР В.П. Да.

ЛЕСЮК Я.В.  Чудово! Подивимося, що далі.

СЮМАР В.П. Скільки можна говорити, якщо цю вашу поправку врахували?!

ШВЕРК Г.А. Десять разів говорите про одне і те саме.

СЮМАР В.П. Стежте, будь ласка, за цим.

Пропозиція 71-а, відхилити, хто за? Відхиляємо, бо це не до того, пані Олена пояснила.

72-у відповідно теж відхиляємо. Хто за? Це стосується тих фільмів, про які ми прийняли рішення.

73-я, Княжицький. У нього тут "фільми, передачі яких допускається не державною мовою відповідно до цього закону, повинні", уточнення маленьке. Пропоную врахувати. Хто за? Є.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. 74-а, пані Ірина Подоляк. Відповідно, якщо це те саме, пропоную теж відхилити. Хто за?

ПОДОЛЯК І.І. Це випливає з попередньої,  яку ми вже відхилили.

СЮМАР В.П. Абсолютно точно, правильно.

Хто за відхилення? Є. Дякую.

Пан Шверк, 75-а, "фільми, передачі, виконані не державною мовою, які транслюються в порядку та на умовах, встановлених абзацом другим частини п'ятої даної статті закону, повинні бути субтитровані державною мовою" – частково врахована. Хто за? Є.

Севрюков. "Про телебачення і радіомовлення" вилучити слово "цієї" перед словосполученням "частини п'ятої". Я пропоную врахувати. Да. За?

77-а. "Фільми, передачі, створені до 1 серпня 1991 року, виконані не державною мовою, при їх трансляції повинні бути субтитровані державною мовою". Ми це частково враховуємо в ширшій версії, яка є прийнята вже. Хто за? Є. Частково.

78-а. Те саме, Помазанов, частково. Хто за? Є. Частково.

79-а, Лозовой, те саме, частково враховані. Хто за? Є.

80-а, Лозовой. В даному випадку "аудіовізуальні твори, профінансовані телерадіоорганізацією, зараховуються до частки виконаних державною мовою". Я думаю, що ми продукт і мову не повинні об'єднувати, колеги, це різні категорії. Тому це не предмет відання навіть даного закону. Відхилити. Хто за? Є.

Про радіомовлення, 81-а, відповідно пропоную власну поправку відхилити в даному випадку. За.

Севрюков, теж вилучення це відхилити.

І 83-я поправка, Княжицького. Це часткове врахування в контексті 51-ї поправки. Крайняк згодний. Хто за? Є.

84-а поправка, для нас важлива. Передача вважається виконаною державною мовою, якщо всі виступи дикторів виконані державною мовою. Далі ми пишемо. Прошу вас.

ПОДОЛЯК І.І. Говорячи простою мовою, ми вважаємо передачу, виконаною державною мовою, якщо репліки ведучих виконані державною мовою. Зрозуміла і певна колізія, яка закладена. Якщо репліки ведучого, виконані державною мовою, а далі гості, беремо "Свободу слова", розмовляють якою-небудь іншою мовою, то за замовчуванням ця вже трьох чи чотирьохгодинна програма вважається програмою, виконаною державною мовою, що є нонсенсом.

Тому ми пропонуємо у 85-й поправці рахувати тільки фактичне використання державної мови, а решту просто перекладати. Ось і все.

ІЗ ЗАЛУ. Як перекласти?

ПОДОЛЯК І.І. Шановні друзі, слухайте, я можу кого завгодно запідозрити в тому, що хтось не виїжджає за межі свого села, але не тільки вас. Всі прямі ефіри у всіх країнах світу на 80 кілометрів від Львова на захід спокійно перекладаються відразу чи синхронно, тобто з цим проблем немає. Скрізь, скрізь!

ІЗ ЗАЛУ. Назвіть, де це робиться?

ПОДОЛЯК І.І. Шановні друзі, всі програми телебачення в Польщі, в Німеччині, в Франції, в Іспанії, в Америці прямі ефіри. Якщо є запрошені люди, які говорять іншою мовою. Послухайте, я би просила дати закінчити. Ну що ми перетворюємо на з’їзд Радикальної партії це? (Сміх у залі) Тобто всюди відбувається переклад мовою, яка є державною. Дякую. Я висловила свою думку.

СЮМАР В.П. Почули. Будь ласка.

ЛЕСЮК Я.В. Я перепрошую. Шановні панове, давайте не підміняти поняття. Коли в нас виступають іноземні гості, ми вдягаємо навушники, хто не знає японську чи англійську мову,  та слухаємо. Нормально  в будь-яких країнах синхронно робиться озвучка. Подивіться російські канали. Якщо гості говорять у нас російською мовою, то це не буде просто українська передача. Про що мова? На російському соціальному каналі тут же синхронно робиться переклад.

ПОДОЛЯК І.І.  Хвилиночку. Це не є проблема! Ведучі можуть говорити державною мовою, гості можуть говорити якою завгодно мовою. Але отих 75% ми вираховуємо від фактичного використання державної мови. Дякую.

СЮМАР В.П. Почули цю думку. Давайте канали послухаємо теж. Прошу.

_______________. … (Без мікрофону). Це нереально рахувати. Потім яким чином компенсувати?

Друга історія. Ви врахуйте, що це, взагалі-то, там штрафи є…

Ще одна історія: де таку кількість синхронних перекладачів набрати? Це дуже важливо, ми маємо синхронно перекладати. То уявіть собі ту кількість телеканалів! Де вони всі візьмуть перекладачів?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, все. Я пропоную частково врахувати 84-у поправку і відхилити 85-у поправку. 84-у, частково, хто за? І 85-у відхиляємо.

86-а, Червакова. "Передача вважається виконаною державною мовою, якщо ведучі передачі говорить (виконує текст) українською мовою".  Частково вона врахована. Хто за?

87-а. Слово "дикторів", логічно, пропоную підтримати. Хто за? Є.

88-а, Гопко. "Передача вважається виконаною, якщо всі виступи озвучені. Передача, що транслюється в прямому ефірі, вважається, якщо всі іншомовні виступи озвучені українською мовою".

_______________. … (Без мікрофону). Ми говоримо про те, що є ситуація прямого ефіру і є ситуація не прямого ефіру. Якщо не прямий ефір, програма має бути україномовною. Якщо в записану програму чи в програму, яка іде в повторі, потрапляють якісь інші репліки, вони повинні бути озвучені українською мовою. Якщо прямий ефір, тоді…

(Загальна дискусія).

______________. Дійсно, якщо в прямому ефірі польський канал чи український канал запрошує англомовну людину, він запрошує сурдоперекладача, який здійснює переклад. Але ця ситуація, вона є передбачувана. Якщо я запрошую людину, яка спілкується лише англійською мовою, я можу запросити перекладача, який буде перекладати.

Якщо я запрошую людину, яка має спілкуватися українською мовою, але вона переходить зненацька на російську мову, чи повинен канал нести відповідальність за такі дії? Це те питання, яке ми зараз маємо вирішити. А як канал має зреагувати? Сказати, що почекайте, стоп, ми перериваємо нашу трансляцію, вона щойно наговорила 2 хвилини російською мовою, зараз нам  потрібно…

(Шум у залі).

________________. …мати іншого спікера, який має ці 2 хвилини якимось чином компенсувати, балаканину іншого.

ПОДОЛЯК І.І. Скажіть, будь ласка, чому коли я йду на польський канал, наприклад, до  наших сусідів, мене питають: "Скажіть, будь ласка, якою мовою ви будете говорити в нашому прямому ефірі?"

(Загальна дискусія). 

СЮМАР В.П. Сергій Висоцький зараз. Будь ласка. Все.

 

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Вибачте, Тарасе, зі всією повагою. Коли  ви вже робите ворогів, розумієте, з того ж Крайняка, який був автором цього законопроекту, і працює з Княжицьким, який відстоює завжди українську мову, якщо ми хочемо викреслити з цього простору можливість, не знаю… Я працював на "Еспресо", наприклад. Я вів передачу українською мовою. І це моя відповідальність як працівника була телерадіокомпанії політиці каналу відповідати, бо я був там ведучим, і це український погляд на світ, як каже "Еспресо".

СЮМАР В.П. Тарасе, ми вміємо читати.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Але! От приходив до мене хлопець там, комбат батальйону, який першим брав Слов'янськ, і він російськомовний. Що я повинен буду говорити? "Слушай, ти, русскоязычный, давай звідси?" Ми регулюємо тільки політику телеканалів. Бо коли ми запрошуємо в студію, ми не можемо регулювати людей, які сидять в студії.

СЮМАР В.П. Ми говоримо про повтор програми. Але, знову-таки, повтор може бути різний.

________________. Перепрошую, "Хоробрі серця"  йшли в запису. Значить, у нас не буде більше програми "Хоробрі серця" з ветеранами АТО, які розмовляють українською мовою або російською мовою. Бо ми кожного будемо питати, якою мовою він розмовляє, і тільки після того запрошувати.

(Шум у залі).

ІЗ ЗАЛУ. Тут ще є момент.  Час від часу хтось із російської інтелігенції стає на захист…

(Загальна дискусія).

________________. А якщо половина народних депутатів, приходячи в ефір, не відомо якою мовою буде розмовляти? А можливо, спеціально будуть розмовляти не тією мовою?

ІЗ ЗАЛУ. Або суржиком.

________________. Суржиком почне розмовляти. Чому канал має нести за це відповідальність? Ви можете пояснити з точки зору основ відповідальності?

ПОДОЛЯК І.І. Тому ми пропонуємо обраховувати, до 75 відсотків   відносити тільки фактичне використання державної мови. І тоді телеканал не буде нести жодної відповідальності за ваших гостей. І тоді не буде жодної підміни понять і називання державною мовою тої мови, яка нею не є. Ось і все. Це вихід із ситуації.

СЮМАР В.П. Давайте. Тарасе! Останні 20 секунд.

________________. Я ще раз хочу зазначити, що 88-а поправка є компромісною. Вона не регулює прямий ефір, крім ведучих. Вона говорить тільки про програми, які не в прямому ефірі, а в записі або в повторі, які мають бути озвучені. Вона стимулює те, щоб канали запрошували грамотних людей, які володіють державною мовою. А якщо стануться такі винятки, тоді вони будуть озвучені в повторі. А в прямому ефірі йтимуть, як ітимуть.

СЮМАР В.П. Останнє. Большакова. І все. І голосуємо.

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Ви зараз міркуєте категоріями загальнонаціональних телеканалів, ви … місцеве телебачення. Спочатку ви без обговорення підвищили квоту до 60 відсотків, зараз, ви уявляєте собі, скільки грошей це коштуватиме телеканалам в Шостці, в Іллічівську чи в Генічеську? Переклад, субтитрування практично неможливе для невеликих місцевих телеканалів. Дайте хоча б їм якесь послаблення, тому що фактично жодний місцевий канал зараз не буде дозволяти собі ані прямі ефіри, ані ток-шоу, ані фільми. І що всі ці мовлення залишаться, чесно кажучи, я просто не уявляю. Дякую.

________________. І ми розуміємо, що будь-який дозвонювач до прямого ефіру може розмовляти такою мовою, як йому подобається. І що його, виключати з ефіру?

 

ЧЕПУРА К.  Дайте слово громадськості, будь ласка.

СЮМАР В.П. Так, давайте послухаємо… Частково врахувати… Давайте так, ми можемо ставити на голосування. Хто за те, щоб…

Ні, слухайте, от, давайте зараз не будемо переходити на особистості, я вас дуже прошу, тому що так, як виступає на цьому комітеті громадськість, не виступає більше на жодному!

ЧЕПУРА К. Ми маємо з цього приводу радіти? Це 3 представники … і 1 представник громадськості. Де тут є хоча б якесь адекватне висловлювання думок різних сторін? Ми пропонуємо…

________________. Ми почули вас.

ЧЕПУРА К. Почекайте, ви пропонуєте назвати квоту 75 відсотків – це декларується від самого початку, а потім купу винятків зробити, щоб ця квота такою не була. Тоді зменшіть квоту на 50 відсотків і кажіть, що рахується так, як говорить пані Подоляк, саме та мова, якою говорить людина, а не декларуйте, не дуріть народ. Ви декларуєте 75 відсотків, яких де-факто не буде. Це неправда! І громадськість такого закону не допустить.

Ви унеможливили моніторинг, вже прийняли, що це тиждень, ви унеможливили, ви послухали в цьому питанні виключно телеканали. Вони розповідають нам, що вони не можуть, їм важко, у них фільми. Хай транслюють фільми українською, хай запрошують гостей українською. Що за проблема?! Ми говоримо про побут місцевого телебачення, нехай запрошують україномовних людей!

_______________. Маніпулювати на бійцях АТО. Можна подумати, в світі немає інших армій, і ті армії приходять в ефір і солдати говорять турецькою, французькою, якою хочуть, бо вони, бачите, бійці АТО.

СЮМАР В.П. Так, вони бійці АТО. Вони вмирають за те, щоб ця держава жила, насправді.

_______________.  І розмовляють державною на інших каналах.

ЧЕПУРА К. Але не треба це називати "українською".

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Добре, але там же є різні, ви ж з різними воюєте. Ми що, маємо їх не поважати? Ну, колеги!

_______________. Ми їх поважаємо! …

ЧЕПУРА К. Навіщо ви це говорите? 78 відсотків опитаних атошників підтримують розвиток української мови. Ви зараз дурите народ, ви називаєте 75 відсотків мови, якої немає в цьому законі. Немає!

КОНДРАТЮК О.К. Разом з вами проходила один закон. Він працює?

ЧЕПУРА К. Працює завдяки нам. Якби ми мовчали, ви б прийняли абсолютно інший закон.

(Загальна дискусія).

________________. Ви тут патріоти України, а ми всі вороги. Правда?

СЮМАР В.П. Колеги, або ми з вами…

________________. …громадськість вирішує все!

ЧЕПУРА К.  Не називайте 75-а відсотками того, що там немає!

СЮМАР В.П. Колеги, все. Порядок! Тиша! Я прошу зараз заспокоїтися.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте працювати, хлопці!

СЮМАР В.П. Відповідно пропоную 84-у частково врахувати і 88-у частково врахувати. Хто за?  

ІЗ ЗАЛУ. А як частково, Віта? Як частково?

СЮМАР В.П. Без повторної трансляції.

89-а. Відповідно частково враховано. Хто за? Теж в цій же частині.

Лук'янчук. "Передача вважається виконаною державною мовою, якщо більшість виступів дикторів передачі виконані державною мовою". Відповідно відхилити. Хто за?

Шверк, загальновживані слова, цитати. Колеги, пропоную відхилити. Це маніпулятивна норма в даному випадку.

 

ШВЕРК Г.А. Я маю на увазі … (нерозбірливо) - ці слова сприймаються, як всім зрозумілі. А казати "грошовий потік" або…

СЮМАР В.П. А що таке в "грошовому потоці" не так?

ШВЕРК Г.А. Ну, насправді, спеціалісти…

ПОДОЛЯК І.І. Ми маємо вже першого кандидата до мовних інспекторів.

СЮМАР В.П. Ага, о'кей. Ні, колеги, пропоную відхилити 91-у поправку. Хто за?

Та ну нема такого поняття як "загальновживані іншомовного походження".

ШВЕРК Г.А. Є. To be or not to be.

СЮМАР В.П. І що?

ШВЕРК Г.А. Ну, це вже іншомовне слово.

________________. Ви Шекспіра в оригіналі читаєте?

СЮМАР В.П. Так, Червакова. "Фільм вважається виконаним державною мовою, якщо звуковий ряд при його демонструванні (розповсюдженні) виконаний (озвучений, дубльований)  українською мовою". Я так розумію, що частково враховуємо, так?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

СЮМАР В.П. Да. 92-а частково врахована. Є.

93-я: "Фільм вважається виконаним державною мовою, якщо мовна частина звукового ряду фільму виконана українською мовою. Якщо це виправдано художнім, творчим задумом, допускається використання інших мов в обсязі, що не може перевищувати 10 відсотків загальної тривалості всіх реплік учасників фільму". Вважається за основу 93-я, і частково тоді цей врахувати. Ми враховуємо.

ІЗ ЗАЛУ. Це копіюється норма закону, який ви вже проголосували.

СЮМАР В.П. Да.

ІЗ ЗАЛУ. Важливо, щоб там дитячі й анімаційні були сто відсотків, тоді це буде уніфіковано з Законом про кінематографію.

СЮМАР В.П. Так і буде. Все, 93-я – за основу, 92-а – частково. Хто за? Є, колеги, 93-я прийнята.

Лук'янчук. "Про телебачення і радіомовлення" замість слів "є виключно українська мова". Дуже гарна пропозиція. Пропоную її відхилити. Хто за?

Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, репортаж з місця подій. Наприклад, пряме включення.

СЮМАР В.П. Але я пропоную не враховувати тут мову репортера.

ЧЕРВАКОВА О.В. Чекай!

КОНДРАТЮК О.К. "Окрім мови репортера" треба додати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Да. Давайте так: окрім мови репортера. 

СЮМАР В.П. Да, приймаємо. Хто за? 95-а. Є.

КОНДРАТЮК О.К. Тому що мова репортера має завжди бути українською. 

СЮМАР В.П. Українською. 96-а. Редакційно, Подоляк, да?

Тоді відповідно ця відхиляється. Хто за? За відхилення. Відхилили.

97-а, відповідно редакційно ми тут враховуємо, так? Кліпи в нас враховані. 97-а, хто за? Є.

98-а відповідно відхиляється. Хто за? Це технічно.

Те саме технічно відхиляється 99-а. Тому що ми решту вилучили. Вірніше, інакше проголосували, тому вони змінюються.

100. "При трансляції в прямому ефірі". Підтримуємо. Хто за? 100. Є.

101-а теж частково тоді. Хто за? Є.

102-а, "та частково коментарів".

_______________. Ми уникаємо маніпуляції, якщо приймаємо цю правку, я дуже прошу підтримати.

СЮМАР В.П. 102-а, за? Прошу.

100-я, Лозовой.  Ми відхиляємо, бо ми за інше вже проголосували, за інший перелік. Прошу тоді відхилити. Є.

104-а, Веселова. Пропоную відхилити, бо зовсім розходиться з нашим всім підходом. Хто за відхилення? Є.

105-а, Лук'янчук. Пропоную відхилити. Хто за?

106-у відповідно відхиляємо, бо інші речі прийняті. Хто за?

107-а, Подоляк, відхилити.

ПОДОЛЯК І.І. А чому?

СЮМАР В.П. Да! Я перепрошую. 106-а - відхилити, там, де повноваження РБНО, я пропоную відхилити всі ці винятки.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Да, згодна, колеги. Вибачайте! Я пропоную цю статтю як виняток прибрати.  І пункт прибрати.

Тому відповідно: 106-а, 107-а, 108-а, 109-а пропоную підтримати. Хто за? Так.

110-а, Одарченко. "Передач навчального характеру".

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, пропоную частково там, де "вивчення іноземної мови",  це так, як там було редакційно вже сформульовано. Частково 110-а відповідно? Да, є.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте відхилимо цей пункт, я вас прошу.

СЕВРЮКОВ В.В. Треба відхилити, тому що ми потім в іншому розділі це вивчаємо.

СЮМАР В.П. Хто за відхилення Одарченко? Є, відхилили.

Тепер далі, колеги, 111-а, 112-а, 113-а, 114-а, 115-а ми повинні за проголосувати, видаляючи цю статтю. Хто за? Є.

116-а поправка Княжицького. Замінити словами "Голови Національної ради". Пропоную відхилити. Хто за? Є.

117-а поправка Веселової. Виключити. Хто за? Є.

118-а поправка Сольвара. Виключення. Виключити абзаци такого змісту. Чому відхиляти?

Послухайте уважно. У пункті 2 частини першої виключити абзаци такого змісту. Все те, що ми з вами виключили. Він просто перераховує. 

Пропоную підтримати 118-у поправку. Хто за? Всі за? Немає проти, утримались? Він просто інакше прописав це.

Я навіть не хочу це читати. Давайте 119-у відхилимо. Хто за? Хто прочитав, я думаю, він оцінив всю правову еквілібристику, яку я ще тут не зустрічала.

Відповідно 120-а поправка, оскільки ми все забрали, як виняток, теж пропоную відхилити. Хто за? Є.

І відповідно пропоную підтримати 121-у, 122-у, 123-ю,  124-у поправки. Хто за? Це виключення знову оцих всіх наших винятків. Є.

125-а поправка. "Не застосовується до суб’єктів державного іномовлення". 131-у ми враховуємо, тому це чисто редакційно. Пропоную відхилити. Хто за? Є.

126-а поправка Подоляк. Ми в принципі згодні з логікою цієї статті. Я пропоную як би частково її підтримати, але 131-у взяти за основу, подивіться її, будь ласка. Ні, це інше, вибачте.

КОНДРАТЮК О.К. 126-а про іномовлення. Тому прошу підтримати її частково.

ПОДОЛЯК І.І. Але логіка тут зрозуміла. Я пояснювала вже її.

СЮМАР В.П. Пропоную підтримати 126-у і пропоную підтримати 127-у. Є.

Пропоную 128-у без пункту "г" підтримати. Хто за? Є. Проголосовано.

Пропоную 129-у поправку відхилити. Хто за? Є.

130-у поправку теж вилучити, бо ми прийняли в редакції Подоляк. Хто за?  Є.

КОНДРАТЮК О.К. Тепер 131-а – підтримати, бо це радіо, яке стосується…

________________. Дивіться, 131-а поправка, вона, якщо її в такій редакції прийняти, що стаття 9 взагалі не поширюється на всі радіостанції, це означає, що ми по суті дозволяємо не виконувати, по-перше, пісенну квоту, що є дуже дивним, тому що квота на українські пісні, вона навпаки є дуже важливою для всіх радіостанцій. І незрозуміло, чому не може бути квота 25 чи там через два роки 35 на українські пісні, а решта 75 відсотків можуть бути пісні кримськотатарською. Для чого ми вилучаємо  пісенну квоту? Для чого ми цей Крим, цю кримськотатарську спільноту позбавляємо оцієї частки українських пісень?

СЮМАР В.П. Давайте, Тарасе, сформулюйте пропозицію.

________________. Пропозиція не скасовувати пісенні квоти взагалі. В цьому немає жодної потреби. Це ніяк не шкодить, щоб кримськотатарських пісень було втричі більше ніж українських. І мета по суті виходить – взагалі видалити українські пісні з ефіру. Це неправильно.
Що стосується квот на ведення, я думаю, що треба вчинити аналогічно з принципом, як ми вчинили в 51-й поправці. Тобто знизити квоту до таких радіостанцій з 60 до 30. Але 30 відсотків української мови повинно бути.

СЮМАР В.П. Тоді ми цю поправку відхиляємо?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте спробуємо сформулювати. Може, правда, в 51-у впишемо радіостанції, колеги?

КОНДРАТЮК О.К. Там написати – виключення для телебачення і для радіо.

СЮМАР В.П. І ведення радіопрограм. Так.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Почекайте, зараз юристи скажуть, чи ми можемо це.

Бо реально це той нюанс, який ми їм завинили, і це їхня позиція. Вони мають реально в БПП свою вагу.

Пан Шверк.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги! З цією поправкою треба працювати. Бо в ліцензії Національної ради немає жодного слова про мову національну. Тому треба виписувати ту поправку, яку ми зараз з голосу вважаємо як справедливу, але треба  над нею працювати з точки зору тексту.

СЮМАР В.П. От  Юрій скаже, що він думає з приводу тексту.

КРАЙНЯК Ю. Якщо продовжити ту логіку, про яку каже Григорій Аронович, то потрібно вносити в статтю 28-у Закону про телебачення і радіомовлення, де форма ліцензії, і визначається зміст ліцензії. Там немає жодного слова про мову. Якщо ми зараз просто вимагаємо…

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді неправильно сформульовано.

Давайте в 51-й статті, ведення радіопрограм… Можемо. Ми так і зробимо. Тоді давайте проголосуємо. В 51-у включимо про 30 відсотків українською ведення радіопрограм. І не будемо чіпати питань квот української мови на радіо. Давайте?

ІЗ ЗАЛУ. Давайте.

СЮМАР В.П. Тоді переголосовуємо. 51-а – з такою моєю пропозицією. Хто за? І відповідно 131-у відхиляємо. Хто за? Є.

ПОДОЛЯК І.І.  Колеги! Дозволите? Будь ласка. Я дуже не люблю бути нечемною…

ІЗ ЗАЛУ. Ви весь час нечемна.

ПОДОЛЯК І.І. Прошу?

ІЗ ЗАЛУ. Ви весь час нечемна.

ПОДОЛЯК І.І. Ну пробачте мені. Просто те, що ми зараз усі робимо, фактично це називається робота в робочій групі. Правильно я розумію?

Вікторіє, ми зараз формулюємо щось, чого немає в поправках, так?

 

СЮМАР В.П. Давайте тоді, ви пропонуєте повторне друге читання?

ПОДОЛЯК І.І. Ні.

СЮМАР В.П. Ну, ми не приймемо тоді закону, Іро. Про що ми зараз говоримо?

ПОДОЛЯК І.І. Ну, бо невідомо як воно буде виписано, розумієш?

СЮМАР В.П. Я вам розкажу, що далі буде з ним взагалі відбуватися.

КОНДРАТЮК О.К. Пані Ірино, ми в редакції комітету це можемо ще допустити, тому що поправка, яка є зареєстрована, пані головою, вона є, і ми її просто доповнюємо редакційно. Тобто якщо ми тут відхиляємо, у 51-й ми же все одно врахували як би там не було, що ми маємо мати присутність української мови як на телебаченні, так і радіо, ми допишемо туди "радіо". Це редакційна буде комітету.

СЮМАР В.П. І вона слушна. І в даному випадку це і пропозиція громадськості і дійсно я думаю, що це правильний підхід в даному випадку.

Далі. 132-а – Гопко, мова іде про супутники.

КОНДРАТЮК О.К. Так. Це йде не тільки про супутники, це йде взагалі – кабель, супутник, цифра, ефірний і так далі. Я би сказала, що ми застосовуємо 60 відсотків.

СЮМАР В.П. То що ми тут …

КОНДРАТЮК О.К. А вона хоче 75, а ми вже прийняли.

СЮМАР В.П. Прийняли. Тоді відповідно відхилити цю поправку. Хто за? Він нам напихав такими словами незрозумілими.

133-я – Одарченко. Пропоную відхилити. Хто за?

134-а, "музичні, освітні". Оскільки ми там це редакційно зробили, давайте підтримаємо.

(не чути, без мікрофону)

СЮМАР В.П. Добре. 134-а.

КОНДРАТЮК О.К. Ми перероблену маємо таблицю.

СЮМАР В.П. Хто за 134-у? Є.

135-а – Шверк, "освітні" – це те саме. Хто за? Є.

136-а – Скорик, "супутникове…" Пропоную відхилити, ми це відрегулювали. Хто за? Є.

137-а – Павленко, те саме. Пропоную відхилити. Хто за? Є.

138-а – Папієв, теж пропоную відхилити. Хто за? Є.

Тепер давайте про штрафи і санкції. Важлива річ, яку ми забули в першому читанні і вписуємо зараз, бо без цього буде складно. Є дві поправки: 139 і 140. Я пропоную схвалити за основу 140-у поправку Подоляк. Хто за?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Прошу, кажіть.

________________. Я хотів би нагадати, що дії … приймалися до того, як … (не чути, без мікрофону) … приймалися до того, як Верховною Радою були внесені зміни до Закону "Про телебачення і радіомовлення" і була виписана логіка та система штрафів. Ми би просили не розривати ту логіку, яка вже закладена в законі. Відповідно, … порушень, можливих порушень, ми вважаємо, що до нього має застосовуватися єдиний загальний підхід – це має бути попередження, а наступне – штраф. Тобто та логіка, яка вже закладена в законі.

КОНДРАТЮК О.К. Так і є.

________________. Ми просили б не розривати цю логіку.

СЮМАР В.П. Зрозуміло. Редакційно пропоную схвалити 140-у поправку і виписати відповідно логіки до закону, про штрафи. Хто за? Є.

139-у відхиляємо. Ну, частково там враховано. Хто за?

141-а – Подоляк. Я уже "потерялась"… А, давайте тут поговоримо, колеги, ми про це говорили. Вилучаємо?

ПОДОЛЯК І.І. Не можна на це посилатися, не можна це легітимувати.

СЮМАР В.П. Дивіться, є дві позиції, колеги. Є позиція політична про легалізацію, а є позиція юридична, яка нам говорить, що якщо ми це не зробимо, то це дасть можливість каналам знову ж таки оскаржувати це в судах і апелювати до іншого закону, бо є колізія. Давайте подискутуємо. У мене немає тут рішення.

ПОДОЛЯК І.І. Канали можуть апелювати до судів відповідно до чинного закону вже через 5 хвилин.

СЮМАР В.П. Якщо не прибрати, Іро. А якщо прибрати, то ні. Розумієш?

ПОДОЛЯК І.І. Приймайте рішення зважене.

(Загальна дискусія).

ЛЕСЮК Я.В. (не чути, без мікрофону) … оскільки цей закон спеціальний, то він має прерогативу. … в цій частині виконується тільки цей закон. Крім того, цей закон … тобто він так саме має перевагу. Нам не потрібно згадувати принцип цього. Суть така – цей закон двічі, так би мовити, перекреслює те, що написано в Ківалова. Немає жодних проблем. Це юридично, це практика, яку не треба обговорювати. Ми просто звикли завжди, що коли ми робимо якийсь ход, то ми відміняємо попередній. Це не обов'язково.

СЮМАР В.П. Колеги, я готова тут до компромісу будь-якого, чесно.

КОНДРАТЮК О.К. Але щоб потім не сказали, що ми спеціально це зробили.

ЛЕСЮК Я.В.  Та ні.

КОНДРАТЮК О.К. Оце інша справа.

СЮМАР В.П. Давайте Юрія Крайняка послухаємо.

КРАЙНЯК Ю. Я хотів би сказати, що тут дійсно є два підходи юридичні. Перший, який заснований на рішенні Конституційного Суду, який визначає, що якщо приймається або предметний акт новий, то він автоматично скасовує попередній. І в такому випадку виходить, що начебто закон Ківалова-Колесніченка не застосовується. Це перший підхід.

Є другий підхід, який визначає, що у випадку, якщо існують дві норми, які по-різному регулюють поведінку суб'єкта господарювання (це Закон "Про основи державного нагляду та контролю), то в такому випадку рішення приймається на користь об'єкта господарювання. Тобто у нас є одна норма, яка заснована відповідно законодавства, одне право, і інша. І не треба мене чи вас переконувати, потрібно …

(Загальна дискусія).

КРАЙНЯК Ю. Річ у тім, що спецзакон, можна сказати, що і закон, який регулює всі питання стосовно мови, а так зазначено з законі Ківалова-Колесніченка … І поки він не скасований…

КОНДРАТЮК О.К. І буде 2 закони.

КРАЙНЯК Ю. Я не кажу, що це правильно одне чи інше. Я кажу, що якщо ми не скасуємо те, то ми залишимо шпарину, через яку в принципі все те, що ми зараз виписали, його можна поставити зі знаком запитання.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Колеги, давайте попробуємо зараз визначитися. Що там, Оля Большакова?

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Давайте ми проговоримо. Тут у нас є пропозиція 3 місяці і 4 місяці – 147-а, 148-а поправки.

_______________. Да, в пакеті. Я ж про що і говорю. Загальний  час від прийняття до виконання скоротиться. Але ми дамо можливість каналам нормально переформатуватися.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Я пропоную прийняти 148-у поправку Лозового. Хто за?

Відповідно відхиляємо: 146, 147, 149 відхилені. Хто за?

Так, Лесюк, теж відповідно відхилення. Хто за? 150-а.

151-а, "через 3 місяці", так само відхиляємо.

152-а, "частка мовлення становить". Відповідно ми вже все це проговорили і відповідно відхиляємо. Хто за? Да, відразу.

153-я поправка.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Ні, тоді все, виключаємо. Все тоді, ми ж домовились. 153-ю відхиляємо. Хто за?

154-а, Павленко,"фільми та передачі" – пропоную відхилити. Хто за?

155-а, "протягом перших трьох років" – пропоную відхилити. Хто за?

156-а.

_______________. Це про те, що я говорив. Ми там додаємо трошки, але скорочуємо півроку на перехідний період. Ми таким чином даємо і каналам можливість нормально працювати, і скорочуємо час (на три місяці разом виходить) від того, відколи прийнятий закон, до того часу, коли він реально працюватиме. Даючи бонус – три місяці, враховуючи специфіку роботи на форматування. Водночас забираємо півроку на перехідний період, в який, відповідно, закон повністю не працюватиме.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) …4 місяці.

СЮМАР В.П. Прошу, хто там?

ПОДОЛЯК І.І. Я хотіла.

СЮМАР В.П. Да, Ірочка, прошу.

ПОДОЛЯК І.І. Послухайте, ну я знову мушу до вас звернутися з тим, щоб ви допомогли мені, тому що мені дуже тяжко. Дивіться, що каже та стаття чи та норма, де ви включили її, тобто залишили. Вона нам каже: "Протягом першого року з моменту набуття чинності…" Там цифра 51 написана, про це я говорю. Ви там все повідхиляли, всі поправки.

ІЗ ЗАЛУ. Це яка сторінка?

ПОДОЛЯК І.І.  57-а сторінка.   

Норма каже: "Протягом першого року з моменту набуття чинності цим законом програми та передачі, їх частини, які повністю або частково створені та(чи) профінансовані телерадіоорганізацією, зараховуються до частки виконаних державною мовою". Коротше кажучи, протягом першого року (каже нам норма цього закону) всі програми, які виготовлені "Інтером", там, і афілійованими з ними тими компаніями, які продукують, створюють, якою б мовою вони не були створені, ви пропонуєте їх зараховувати до частки виконаних державною мовою. Допоможіть мені, будь ласка, бо у мене – шиза. Ну, серйозно кажу.

Тобто якщо "Інтер" або афілійовані з ним (тобто як називаються ті компанії, які виробляють телепродукт,ну?) продакшени (так?) повиготовляли на замовляли "Інтеру", "Інтер" розміщує програми російською мовою, то ми їх впродовж цього року (чи там інші якісь телекомпанії, "Інтер" вже в зубах в'яне), якою б мовою вони не були виконані, а вони переважно виконані, виготовлені російською мовою, ми їх зараховуємо до частки виконаних державною мовою. Будь ласка. У мене не до себе питання, у мене питання до колег моїх.

ІЗ ЗАЛУ. Питання до всіх.

ПОДОЛЯК І.І.  Я знаю, що ти поясниш дідька лисого.

_______________. Не дідька лисого. Тобто ми кажемо, що закон має зворотню силу…

ІЗ ЗАЛУ. І це – Комітет культури.

_______________. Тут саме про власний контент, в який вкладено гроші, який зроблено українськими людьми, які працюють на телекомпанію.

ПОДОЛЯК І.І. Нема питань. То чого його вважати виконаним державною мовою?       

_______________. А як ви пропонуєте тоді виконувати квоти? От логіка.

ПОДОЛЯК І.І. За фактичним використанням, я вже запропонувала 300 раз.

_______________. І де, куди його діти?

ПОДОЛЯК І.І. Извините. Переклади!

_______________. Знаєте, скільки переклад, дубляж однієї серії 45 хвилин коштує?

ПОДОЛЯК І.І.  Субтитруй.

_______________. Не працює!

СЮМАР В.П. Заборонили ми.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) …збиткові. Яка вам різниця?

_______________. Велика нам різниця, тому що ми не хочемо бути збитковими.

Мова йде про те, що, дивіться, я не буду дуже довго говорити. Є один простий момент: якщо ми будемо робити такі речі, глядач не буде дивитися це кіно.

ПОДОЛЯК І.І. Буде читати книжки.

_______________. Ні. А є друга історія. Я вам статистику хочу надати. У нас шаленими темпами росте супутникове мовлення. Уже 13 мільйонів людей виключно супутниковий прийом як основний використовують. За останні три роки 1,7 мільйона глядачів перейшли на супутник. Тобто втрачає ефір, який ви зарегульовуєте, втрачає місцеве мовлення, а всі йдуть на супутник. А там є "рашенські" канали. Далі. Я вам скажу, скільки зараз "рашенські" канали мають уже, тільки два канали, мають частку в теледивленні на супутнику, 4 відсотки. Це "Rasha", загальнонаціональний російський і ОРТ. (Шум у залі) … 4 відсотки….

(Шум у залі).

СЮМАР В.П. Почули думку цю. Прошу, Ольга Червакова.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги! Я все-таки вас закликаю замислитися не лише над тим, як бігти кудись з прапором, але й над тим, які відбуваються технологічні процеси в тій галузі, яку ми зараз регулюємо цим законом. Уявіть собі, що є дуже  багато програмного продукту, який уже створений телевізійними каналами чи продакшн-студіями. І вони або вже там закуплені в продакшні і, відповідно, він українського виробництва, у нього вже вкладені гроші. Ми вже цим законом зобов'язуємо не просто субтитрувати, ми зобов'язуємо до дубляжу. Дубляж має мати, ну є все ж таки певні естетичні вимоги до нього. Це не може бути голосом менінгітного хворого з прищепкою в носі озвучено, як це було  в 90-х роках, вибачте, на відеокасетах у "піратських" фільмах. Ну ми ж мусимо розуміти, що телебачення має якісь естетичні вимоги. І те, що воно має бути конкурентним, це одна із складових цього. Телеканали мусять вкласти в це шалені кошти, яких у телеканалів немає. Ми так і не прийняли, до речі, закони, які регулюють певну частину там рекламних надходжень для телеканалів. Я про це взагалі мовчу, тому що цей закон лежить на полиці півтора року.

І ми говоримо про те, що українське телебачення має бути конкурентним, воно має там бути проукраїнським і так далі, і тому подібне. Воно має мати гроші на те, щоб там створювати проукраїнський продукт. А де воно візьме гроші, якщо зараз той продукт, який вони вже створили, вони мають знову переробити? А на що їм створювати, на які гроші, решту продукту? Я розумію, що тут є певна дискусія, але все ж таки ми мусимо враховувати те, що є технологія, і те, що вище голови вони стрибнути не зможуть.

СЮМАР В.П. Катерині Чепурі даю слово.

(Шум у залі).

ЧЕПУРА К. … (Без мікрофону).

ІЗ ЗАЛУ. Ну так цей продукт лежить для того, щоб його використовували.

СЮМАР В.П. Колеги, є ще якісь думки? Прошу, так.

_______________. Те, що говорить шановна колега, що за три місяці знято стільки-то серіалів, це просто не відповідає дійсності. Справа в тому, що зараз ми не знаємо те, що буде в ефірі через рік. Ось дійсно цикл… телевізійної продукції. Справа в тому, про що йде мова? Є багато, наприклад, ток-шоу. От уявіть, будь ласка, нашу дискусію зараз. Скажіть, будь ласка, як її можна…

СЮМАР В.П. Я зараз скажу. От коли я дивлюся єдине ток-шоу в країні – це "Голос країни", там Катя Осадча вагітна ще, зараз воно йде, а насправді вона вже давно народила. От про це йдеться всього-на-всього.

_______________. Катя Осадча говорить одна. А коли 10 людей говорить одночасно, це неможливо технічно.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. У нас цілий Закон про аудіовізуальні медіа-послуги. Ми його зараз уже прописуємо.

Прошу, пане Лесюк.

ЛЕСЮК Я.В. Шановні панове, от з приводу того, що говорила пані Подоляк. Ви розумієте? Я розумію технологічні процеси і всякі процеси, але насправді це якийсь юридичний документ. Ну це дійсно всі ознаки поняття шизофренії. Ніхто ж не каже, що не знімайте. Та знімайте далі російськомовні фільми, але не називайте це україномовним продуктом і подавайте його в інший час. Ну це дійсно шизофренія, це я вам кажу як психіатр. Тут всі ознаки шизофренії. І ви, пані Вікторія, будете ставити під цим підпис. Ну це дійсно абсолютно правильна дефініція. Ви вдумайтеся!

СЮМАР В.П. Колеги! На жаль, ми з вами зараз говоримо про компромісні речі. Якби мене хтось там спитав мою думку… Ми зараз говоримо про те, що нам цей закон треба проголосувати в залі. Є, на жаль, такий технологічний нюанс. На жаль. Для мене, для дуже багатьох людей, як я зараз слухаю мову на радіо наших пісень, від своїх колег про те, що в шансові не вистачає україномовних пісень. Я думаю, що наше принципове завдання і стратегічне завдання – зробити так, щоб від сьогоднішнього дня канали весь свій продукт знімали вже українською. І це є дуже такі важливі речі. Усе, що знято до цього моменту і ще не продемонстровано в ефірі або може бути продемонстровано, може бути продемонстровано повторно (так вважає телеканал)… Повірте, ми за цей час у телеканалів забрали стільки дешевого російського продукту, ми його просто весь вилучили з європейського продукту, вилучили. Він був дешевий, тому що в Росії він окуповувався там швиденько, бо він там транслювався, а тут продавався за 30 відсотків. Тепер ми знімаємо на порядок дорожче. Тепер ми зобов'язали всі фільми без цієї позиції відповідно перекладати. Не просто перекладати, Господи, дублювати, озвучувати і робити це якісно, бо дійсно люди не будуть це дивитись. Це величезне навантаження, і канали змушені будуть його виконувати.

Давайте все-таки те, що знято, ми все-таки цей перехідний період дозволимо, як виняток, заради того, щоб вже через цей час ми могли мати інший, більш україномовний, інформаційний простір. Це той компроміс поганий, який ми тут всі, ну,  хотілось  би це погодити.

ІЗ ЗАЛУ. При чому тут 75 відсотків?

(Загальна дискусія). 

СЮМАР В.П. Тому що їм це не вигідно вже буде, колеги, знімати.

Я пропоную частково врахувати 156-у статтю в другій її частині, Лозового. Хто за?

І пропоную відхилити Папієва, який передбачає оті всі перехідні періоди: 25, 37, 50. Хто за відхилення Папієва?

158-у Агафонової. Фільми, передачі, повністю чи частково профінансовані за рахунок частки виконаної державної мови, пропоную відхилити. Хто за відхилення? Відхилили Агафонову? Да.

Остання поправка, 159-а, Шверка. Оскільки ми штрафи прописали вже і в поправці Подоляк  прийняли, то я пропоную цю відхилити в даному випадку, оскільки в Перехідних положеннях вона не буде працювати. Хто за?

І тепер, колеги, пропозиція – рекомендувати Верховній Раді в редакції комітету схвалити цей законопроект.

Так, будь ласка.

_______________. … (фонить мікрофон)  більш-менш воно фактично зводиться до 50 відсотків інформування українською мовою  (фонить мікрофон)  Що це означає? Це означає, що ми зараз говоримо про закон, де є дві мови, причому російська мова займає абсолютно такі самі рівні позиції… (фонить мікрофон)

  … і пані Ірина говорила, наскільки я пам’ятаю,  що це перехідний закон. …..Це був перехідний закон….. як ви бачите, куди він перейде і за скільки часу. І через це повторно я пропоную, тому що ця дискусія відбулась неодноразово і було дуже багато листів з … (не чути) … 100 відсотків української мови на національних, на регіональних телерадіоорганізацій, крім тих, які ведуть мовлення ….. 75 відсотків через півроку перейти на 100 відсотків – оце буде повноцінний перехідний закон, який покаже перспективу, коли ми будемо мати в ефірі 100 відсотків української мови. І це має бути через півроку.

ПОДОЛЯК І.І. Але 100 відсотків, ви повинні розуміти, 100 відсотків ми не можемо мати, тому що завжди залишаються національні меншини, завжди залишається корінний народ.

СЮМАР В.П. Колеги, ми почули. На жаль, він дійсно перехідний. І суть переходу цього в тому, що у нас тепер зйомка національного аудіовізуального продукту буде все-таки йти українською мовою – в цьому є позитивний імпульс цього закону. Недоліків – отак, повно!

60 відсотків на місцевих каналах буде сприйнято категорично. У мене там одеські канали "стоять на вухах".

Прошу, пане Шверк.

ШВЕРК Г.А. Декілька слів щодо перехідності цього закону. Як я розумію, наразі комітет працює над Законом про аудіовізуальні послуги. Це буде зовсім новий закон, який прийде на заміну діючому Закону "Про телебачення і радіомовлення" і діючому Закону "Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення". Проект цього закону вже є, він опрацьовується робочою групою при нашому комітеті. І саме цей закон замінить отой закон, про який ми наразі мовимо. І ми вважаємо, що в новий Закон про аудіовізуальні послуги мають увійти всі ті надбання, придбання, які ми вже маємо і з точки зору української мови в ефірі, і з точки зору української пісні  в ефірі українських радіостанцій, і таке інше. Тому в цьому законі немає сенсу якісь там строки обумовлювати, бо у нас є новий закон, над яким ми вже працюємо.

СЮМАР В.П. І дай Боже, щоб він був прийнятий! Насправді я так сподіваюся, що всі члени комітету його підтримають в даному випадку. І ми за нього будемо виступати. В даному випадку це дійсно той компроміс, який я прошу зараз підтримати.

Іро, прошу, дуже швидко.

ПОДОЛЯК І.І. Я  хотіла б в продовження того, що сказав пан Шверк, я буду намагатися говорити тихо для того, щоб не було гучно.

Я хочу сказати про те, що питання застосування і використання державної мови в усіх сферах суспільно-політичного життя має бути і буде врегульоване в окремому законі, який вже теж є зареєстрованим, тому я прошу колег, будь ласка, ознайомлюйтеся вже, думайте вже, підходьте до законопроекту 5670 з такою позицією нібито він вже проголосований у першому читанні і можете вже готувати поправки.

Дякую.

СЮМАР В.П. Я підтримую його голосування у першому читанні.

Колеги, давайте за те, щоб остаточно ми зараз проголосували – рекомендувати Верховній Раді в другому читанні прийняти цей законопроект. Хто за, прошу підтримати.

Оля? За.

Є. Дякую. Одноголосно. Все. Спасибі всім за роботу.