СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України за питань свободи слова

та інформаційної політики

                                                                                   7 червня 2017 року

 СЮМАР В.П. У нас є вже кворум, колеги. Я пропоную починати з більш технічних питань, як ми і домовлялися, щоб інші могли підійти. Будь ласка, ми якщо починаємо, всі решта у нас трішки мовчать.

Колеги, я пропоную починати наше засідання. Сьогодні до вашої уваги пропонується наступний порядок денний: про звернення колективу Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" щодо рейдерського захоплення  приміщення видавництва у Києві по вулиці Богдана Хмельницького, 51а. Це розглядаємо у відповідь на лист спікера.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні щодо розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації державною мовою (номер 1237).

Проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування фактів фінансування з країни-агресора "Телеканалу "Інтер" (реєстраційний номер 6511).

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів (номер 6518).

І в "Різному" пропонуємо наступне: про три законопроекти я вам доповім, які були розроблені нашими робочими групами в рамках комітету, розкажу в деталях, щоб ми визначилися з приводу їх вже реєстрації. І про нашу поїздку наступного тижня в зону проведення антитерористичної операції. Немає Юрія Олексійовича, так? Юрій Олексійович підходить.

Отакий порядок денний пропонується. Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати.

ЧЕРВАКОВА О.В. Є питання стосовно продовження теми, яка звучала у нас на минулому засіданні комітету. Оскільки ми розглядали питання стосовно авторів фільму і розслідування вбивства Павла Шеремета, і, наскільки я пам'ятаю, ви говорили нам про те, Вікторіє Петрівно, що Міністерство внутрішніх справ не встигло бути присутнім, тому що не встигло підготуватися, і за два тижні воно підготується, вивчить питання…

СЮМАР В.П. Ну давайте попросимо їх за два тижні все-таки повернутися до цієї історії.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Почекайте! Два тижні сьогодні спливає.

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно, якщо у вас є велике бажання, організовуйте подібні речі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ви пропонуєте створити паралельний комітет? 

СЮМАР В.П. Я пропоную зайнятися організацією звіту МВС - і все.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так я хочу отримати відповідь на питання. Ми говорили про те, що… Ви говорили про те, що через два тижні вони будуть тут. Я просто хочу знати, де вони, що сталося.

СЮМАР В.П. Спитайте у них. Їх тут немає зараз, в даний момент. Це все, що я можу вам зараз сказати.

Хто за такий порядок денний, прошу проголосувати.  

ЧЕРВАКОВА О.В. Це прекрасно.

СЮМАР В.П. Дякую. Колеги, починаємо розгляд питань наших.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Перепрошую! Якщо ми, в принципі, приймали рішення їх запросити, то я пропоную прийняти рішення… 

СЮМАР В.П. Я не проти, Юрію Олексійовичу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. На цей комітет не прийшли, хай прийдуть на наступний, прозвітують, розкажуть.

СЮМАР В.П. Я не проти, зовсім не проти, ми приймемо таке рішення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тим більше, Президент закликав їх публічно, Президент України Петро Олексійович Порошенко публічно закликав відзвітувати.

СЕВРЮКОВ В.В. …чи коли Президент Петро Порошенко їх закликав, то вони будуть сумлінними, і наш заклик, він не буде сприйнятий ними ще більше, ніж заклик Президента інтенсивно. Тому коли вони будуть готові, вони це і зроблять.      

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону) …через голову комітету. Я ж не думаю, що голова комітету сама це видумала.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Просто я вважаю, що найкраще – публічний майданчик.

СЮМАР В.П. Ольго Валеріївно, озвучте претензію конкретно.

ІЗ ЗАЛУ. Давайте краще по "Інтеру".

 (Шум у залі)   

ЧЕРВАКОВА О.В. Моя претензія полягає в тому, що вони передали, я так розумію, через вас обіцянку нам бути тут через два тижні і відзвітувати про роботу, а також про вивчення фактів, які були оприлюднені журналістами-розслідувачами під час зйомок фільму про вбивство Павла Шеремета. Ми повірили в те, що через два тижні, коли вони вивчать це питання, вони сюди прийдуть і нас, принаймні, повідомлять про те, як рухається розслідування. Зараз ми замість представників Міністерства внутрішніх справ бачимо знову порожнє місце. Ось в чому полягає моя претензія. Це нечесно і нещиро, я вважаю. Окрім того, це зневага до комітету і до механізму парламентського контролю. От і все.

СЮМАР В.П.  Все, закриваємо тему?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Треба рішенням до них звернутись.

СЮМАР В.П. Ну, приймайте. Пропонуйте і приймайте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А в чому рішення? Внести в порядок денний цей пункт? 

СЮМАР В.П. Дуже конструктивна пропозиція, колеги. Я її категорично підтримую. 

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Звернутись і на наступному засіданні прозвітувати.

СЮМАР В.П. Ми звертаємось і я навіть не проти, щоб Ольга Валеріївна доповідала це питання.

Я пропоную все-таки починати з розгляду питань по суті. Ми спочатку хотіли технічні питання, оскільки ми перенесли розгляд…

ЧЕРВАКОВА О.В. (Без мікрофону)

 СЮМАР В.П. Це процедурне рішення, яке не потребує голосування, колеги. Давайте будемо трішки регламент поважати і знати як мінімум на третьому році своїх депутатських повноважень.

Юрію Олексійовичу, давайте поговоримо все-таки про поїздку, як ми її організовуємо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Що стосується поїздки. Пропонується, так як ми приймали рішення комітетом про організацію виїзного засідання в період тижня з 12 по 15 червня, пропонується визначити дати 14-15 червня. Це у нас середа-четвер, наступний тиждень, провести його в два дні. Як показав досвід попереднього виїзного засідання, два дні, в принципі, це найбільш такий оптимальний, мінімальний, скажемо так, термін для виїзного засідання.

Були там пропозиції 12 і 13 червня, але я все-таки пропонував би 14-15 червня для того, щоб ми змогли максимально зібрати матеріали і пропозиції від усіх зацікавлених сторін. Тут потрібен час для нашого секретаріату, трішки завжди довгенько включаються ці органи влади, тому, щоб ми змогли проаналізувати і на комітет були максимально підготовлені, плюс середа-четвер,  це для місцевих органів влади найбільш оптимальний для роботи час, бо в понеділок переважно апаратні наради, у вівторок – виїзди, а середа, скажімо, для того ж голови ВЦА це саме робочий день на місці в обласній адміністрації.

СЮМАР В.П. Тобто в середу вранці виїжджати ви пропонуєте?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тобто виїзд у середу вранці цим "Інтерсіті". Він виїжджає о 7-й годині  ранку, приїжджає десь приблизно після 13-ї години і по приїзді все знову ж таки залежить  від кількості депутатів, які точно поїдуть, бо це важливо, але, скажімо так, треба, щоб було не менше трьох. Я пропоную все-таки три, а є варіант ще чотири групи, але одна може поєднувати в собі.

Обов’язково, на мій погляд, треба, щоб було комітетське око в Покровському, де заплановане будівництво 200-метрової телевежі, і це принципове питання, так як це найбільш "біла", найбільш не покрита територія  Донецької і Дніпропетровської областей. І це найкраще місце формування інформаційного сигналу на неконтрольовану територію Донецької області і самого Донецька. В Покровську – тим більше, що нібито врегульоване питання і по землі, земельній ділянці, хоча два тижні тому, місяць тому (я був спеціально в рамках підготовки засідання комітету) цього ще не було вирішено, але нібито знайшли це рішення, знайшли непогане місце для  її розміщення – недалеко від об'єкту РРТ.

Була нарада міністерства і Нацради декілька днів тому. Нібито погодили питання  і фінансування. В бюджеті не закладено коштів на цю вишку, не дивлячись на рекомендації нашого комітету, але тут  готова  взяти на себе перше фінансування для початку робіт уже в цьому році Донецька військово-цивільна адміністрація по тих субвенціях, які вони отримали з державного бюджету.

Таким чином, є всі можливості в цьому році  почати будівництво. Але це треба, щоб комітет там був, побачив. І це точно стимулює  обласну адміністрацію і стимулює відповідальні міністерства, в першу чергу інформаційної політики і РРТ, це почати робити реально, а не в планах і перспективах.

Другий об'єкт, на мій погляд, важливо відвідати і побачити – це КПВВ Зайцеве-Майорськ. Це найбільший     пропускний пункт з неконтрольованої території на контрольовану  поміж усіх, які існують. І це важлива точка інформаційного донесення. Є там багато планів, є якісь дії зроблені відповідними органами на  виконання тоді і рішення  нашого комітету, зокрема й нашого перебування тоді в станиці Луганській, де ми бачили таке ж КПВВ, просто воно  трішки інше. Це ще й автомобільне.

Разом з тим, я вважаю, дуже треба серйозно подивитися, що ж там зроблено. Це такий гарний інформаційний ресурс, який, на мій погляд, у повній мірі сьогодні не використовується.

І третє обов'язкове, на мій погляд, місце, де має  бути комітет, воно дуже показове і яскраве з точки зору зробленого і незробленого. Це Авдіївка. Авдіївка, на якій сьогодні видно, наскільки ефективною є державна українська інформаційна політика як з точки зору безпеки, так і з точки зору інтеграції, реінтеграції українських громадян в українське інформаційне поле. Тому – Авдіївка.

СЮМАР В.П. Хочете покритикувати роботу Міністерства інформаційної політики?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Жодним чином не хочу.

СЮМАР В.П. Ми ж їдемо туди, щоб вирішувати ці питання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, так. Я, власне, пропоную ці точки не з точки зору, скажімо там, критики. І моя пропозиція  і до комітету, і була пропозиція висловлена і органом зацікавленим і відповідальним, з тим щоб комітет  не був площадкою критики, тому що хто винен  і що не зроблено, воно зрозуміло. Тут я навпаки пропоную, причому як представник навіть Опозиційного блоку, абстрагуватися від питань політичних, а максимально використати ресурс Комітету з питань свободи слова і інформаційної політики з тим, щоб сьогодні посилити спроможності і можливості як міністерства, РРТ, військово-цивільних адміністрацій Луганської і Донецької і інших органів, які сьогодні мають навіть затверджені плани, мають кошти, мають проекти.

 Разом з тим часто не вистачає такої посилюючої дії з тим, щоб бажання і плани і законопроекти ставали реальністю. Тому от таким чином пропонується на наступний день, уже 15-го числа зранку, на базі Донецької військово-цивільної адміністрації провести уже безпосередньо комітету, де пройтися, вже побачивши і відчувши, які це проблеми, ті пропозиції, які зараз збігаються до комітету, по них прийняти рішення. Десь стимулююче рішення, десь рішення по суті.

СЮМАР В.П. Ви знаєте, останнім часом мені не подобається оця тенденція, коли ми почали занадто багато політики примішувати. Нам ефективно вдавалося працювати 2 роки у взаємодії, розуміючи, що ми, в першу чергу, патріоти своєї країни і патріоти своєї справи, а коли ми починаємо згадувати про різні політичні приналежності, виходять якісь такі суперечки і претензії один до одного, і від цього буде менше результату.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Все якраз навпаки.

СЮМАР В.П. Треба пам'ятати, що питання особливо інформбезпеки, це питання, напевно, кожного з нас, наших дітей на майбутнє, і тут треба професійний, конструктивний підхід без всякого пошуку особливо винних. Так, ми знаємо "кто виноват", давайте шукати відповідь на питання "що робити".

З приводу того, що було зроблено за цей час. Ви це знаєте, і по "глушилках" інформацію ви знаєте, я дуже сподіваюся, що нам експериментально дадуть.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, просто треба це вмонтувати в програму. Ідеться про це.

СЮМАР В.П. Я буду знати це, можливо, в кінці тижня.

Що стосується інших питань, які ми з вами обіцяли. Так само хочу під'їхати, зараз немає Міністра оборони на місці, але хочу з ним поговорити з приводу військових частин, прес-офіцерів, з якими ми би там зустрілися. Є пропозиція, Богдан Йосипович вийшов, я би хотіла, щоб він був теж присутній, коли ми ці речі обговорюємо. Тобто ми проговоримо там по ТЗІ(?), які мають брати все це на контроль, хотілось би звісно подивитися, як це має працювати, як це може працювати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Все правильно. В принципі, по кожному із трьох напрямків є і військові частини. Тому я просто беру 3 різні частини, відповідно, щоб 3 різні депутатські групи, власне, відповідно до нашого рішення, книжки, оця вся історія, ми могли і заїхати і туди. Тобто це фактично, з одного боку, об'єкт, а з іншого боку, ще військова частина.

СЮМАР В.П. Так от, з приводу "глушилок" все-таки, бо це ключове наше завдання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. "Глушилка" – це, я так розумію, інформація непублічна, вона має бути…

СЮМАР В.П. У будь-якому разі ми вже її випустили, в будь-якому разі Кабінет Міністрів прийняв рішення. Резервні кошти відповідно до рішення Кабінету Міністрів виділені, це коштувало дуже багато нервів і зусиль, але провалилося це рішення десь у коридорах і кабінетах. І просила першого віце-прем’єра вчора це підписати, бо це йому треба це бюджетне замовлення, Мінекономіки погоджує це замовлення, поки що рішення не вийшло, без цього договори не можуть укладатись. Тобто для мене це проблема, яку я на кожному кроці намагаюсь рухати, розумієш,  тобто повір, що в країні з резервного фонду виділити 50 мільйонів на такі речі це мало кому вдається, знаєш,  на питання інформбезпеки. Але хочеться це вже добити до кінця.

З приводу того, що ми обіцяли військовим рік тому. Є в мене пропозиція, колеги, з вами скинутись, тому що, якщо ми почнемо шукати спонсорів, це буде надовго. Я провела переговори з телевізійниками і з радійниками, радійники нам зроблять "підбірку" музики різної такої, мотивуючої і вперемішку з побажаннями від слухачів, редакцій для солдатів. Вони цю нарізку зроблять. Від нас з вами є пропозиція, щоб ми купили такі колонки з флешками, які би ми могли передати цим військовим частинам. Зараз дам вказівку дізнатись, скільки це все коштує і тоді спишемось в такому форматі, але це буде хороша історія.

 Плюс паралельно ми поговорили з Марією Матіос, ще з кількома нашими колегами, щоб закупити їхні книги, щоб вони могли їх підписати. Мені здається, що це теж така символічна історія. Так само зараз дізнаємося з приводу цього. Все це ми вже тоді з вами  організаційно погодимо. Але по колонках, я думаю, що це така гарна і правильна буде історія, плюс така спеціальна "підбірка" музики, яка буде спеціально під це зроблена. Це вже радійники пообіцяли нам зробити, наші колеги.

Тому розпорядок дня ми ще в процесі складаємо з комітетом. 14-15 червня пропоную затвердити. Давайте, хто зможе бути присутнім.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дивіться, тут є одна технічна дуже легка перевірка. Для того, щоб забронювати квитки у Верховній Раді на 14 число, завтра останній день, до вечора. Тому там квиток коштує 480 гривень, тому завтра до вечора. Хто купив квитки, то це відповідно є гарантія того, що ця людина їде вже.

ІЗ ЗАЛУ. Може, попросимо когось купити?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Це секретаріат може купити, це буде централізовано, разом, щоб почати роботу комітету з самого початку, з самого ранку, обговорити деталі, подивитись документи.

Тому прохання зреагувати на керівника секретаріату в частині купівлі квитків завтра до вечора і тоді завтра до вечора ми, власне, будемо впевнені, скільки людей є точно і я буду виходити від тієї кількості людей, хто купив квитки.

ЧЕРВАКОВА О.В. Можливо, щоб зрозуміти, чи потягне наш кількісний склад. 

 ПАВЛЕНКО Ю.О. Потягне. Я попередньо обговорив, три  мікроавтобуси у нас буде, плюс я пропоную запросити дотичні органи влади, Вікторіє Петрівно, щоб був представник міністерства, Нацради, РРТ, щоб вони були там на комітеті і могли давати детальну інформацію.

СЮМАР В.П. Так, я підтримую повністю.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому  Міністерство оборони, СБУ, тому що це зона АТО, їх треба інформувати, як мінімум, плюс з міністром оборони, якщо у вас буде розмова, то ви попросіть, хай вони порекомендують по цих напрямках: Покровське, Майорськ і Авдіївка, яку військову частину  можна відвідати і який формат може бути там перебування.

СЮМАР В.П. Я думаю, що ми якраз оце й обговоримо. Я ще хочу до міністра оборони під'їхати, тому що там заступник його трішки не в тих справах, і ці речі погодити.

Добре, колеги.  Тоді ми вас поінформували, ви собі розраховуйте на 14-15-е, а ми зробимо все по максимуму, щоб це був дійсно дієвий, результативний наш візит, як і минулого разу, і призвів до конкретних результатів. Все решта – технічні питання, спишемося.

Давайте перейдемо до наступного.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я щоб завершити. Міністерство інформполітики?

СЮМАР В.П. Є.

ПАВЛЕНКО Ю.О. А, є. Я просив сьогодні на комітет, щоб міністерство підготувало там їхнє бачення, щоб ми їх прийняли зараз комітетом і почали опрацьовувати. Нацраду теж просив. Є хтось від Нацради? Нацраду і обов'язково РРТ. Це три важливих органи, в яких сконцентрована інформація і рішення. Ну, інші є більш дотичними. Тому я просив би прийняти інформацію до роботи.

БІДЕНКО А.І. Якщо можна. Ми, Юрію Олексійовичу, дуже дякуємо за конструктивну критику.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Та яка критика? Я вас не критикував, а хвалив.

БІДЕНКО А.І. Ми додатково пропонуємо, може, створити якусь робочу групу в комітеті. У нас є три пакети документів, три законопроекти по дозволах, по виділенню коштів на побудову вишок. Мова ж не тільки про Покровське, де додаткові можливості….. і так далі. І про внесення певних пільг уже для користувачів..., тому що є проблема, що не всі телеканали, не всі радіостанції просто банально ………….. Ми пропонуємо таку робочу групу просто, включивши і опозицію, і коаліцію, опрацювати, щоб документ був справді від комітету, а не там від міністерства. Ми готові секретаріату надати.

СЮМАР В.П. Ми почули.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От ви ж сприйняли, що я критикую…

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, я вам доручу провести засідання…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я завершу. Я навпаки, навіть для протоколу хочу подякувати і Міністерству інформполітики, Артему Діденку, і Сергію Костинському – заступнику голови Національної ради, які відгукнулись на мою пропозицію. Ми два дні дуже плідно попрацювали над підготовкою комітету. Дякую. Дійсно, я думав, гірше, ніж є, а виявилося, що у нас там є здорові думки і ефективні можуть бути результати. Тому дякую.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Олексійовичу.

У нас уже час прийшов, давайте тоді почнемо загалом з порядку денного. У нас є оце перше питання – про звернення колективу Державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво". Присутній директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальник управління Міністерства культури, заступник директора департаменту комунальної власності КМДА. Держкомтелерадіо є? А, є, так.

Нам надійшов лист від спікера, щоб ми розглянули це на комітеті, хоча мені здається, що це більше Комітет з питань культури і духовності мав би розглядати всю цю історію. Але давайте так: от 2 хвилинки. Хто від "Енциклопедичного видавництва" може нам у 2-х хвилинках розказати суть справи? Я її прочитала в паперах, але у мене є багато питань. Хто від вас може?

КИРИДОН А.М. Я.

СЮМАР В.П. Прошу вас, прошу. 2 хвилини.

КИРИДОН А.М.  Директор цієї установи Киридон Алла Миколаївна. Ситуація така. 27 квітня Державна наукова установа "Енциклопедичне видавництво" була просто викинута з приміщення по вулиці Богдана Хмельницького, 51-а.  Ми трактуємо це як рейдерське захоплення з огляду на те, що виселяти прийшли  ту установу, яка юридично є іншою, це Державне підприємство колишнє "Українська енциклопедія" імені М.Бажана". Ніяких підстав щодо того, щоб викинути установу наукову "Енциклопедичне видавництво" не було… (Шум у залі)

 Ми працюємо як спеціальна наукова установа, відповідно до двох указів Президента від 2013 і 2015 років. Виконуємо замовлення, яке репрезентує Україну в світі і світ в Україні. Це "Велика українська енциклопедія", перший том якої вийшов,  а це словник тих майбутніх енциклопедій, який має бути. Це розцінено як інформаційний продукт всієї України, не лише однієї установи, установа невелика, а залучається наукова еліта всієї установи. Головний розпорядник Держкомтелерадіо, в інформаційній довідці я писала про це, що ми зверталися про вирішення питань. Я директор з 2015 року, але з 2013 року це питання стосовно того, що не передані були борги попередньої структури імені М.Бажана, "Української енциклопедії" імені М.Бажана", не було передавання фактів. Незавершеність роботи ліквідаційної комісії, на жаль, не дала нам можливості сплатити той борг, який був, бо підстав не було. Борг становить майже 800 тисяч  гривень станом на сьогодні. Це тільки по оренді.

Користуючись тим, що тут присутній Богдан Остапович Червак, заступник, і пан (нерозб.), це представник від юридичної служби, я скажу, що  є в Держкомтелерадіо й ті, хто сприяє появі проекту. І саме присутні тут сприяють появі проекту. Але як головний розпорядник ми не можемо вирішити ніяких питань без того, що дії головного розпорядника мають бути активізовані. 4 роки, з 2013 року, створена установа. На жаль, ми не просунулися, бо наші звернення просто як установи закінчувалися тим, що "це не ваш рівень, ви цього вирішити не можете".

Отже, станом на сьогодні, вчора чи сьогодні, я точно не скажу, підписаний наказ про ліквідаційну комісію. Я думаю, що будуть зрушення тут в плані того, що будуть передані борги.

Що ми просимо? Ми просимо повернення в установу на Богдана Хмельницького, 51а. Ми готові заплатити борг, є вже гарантійний лист від Держкомтелерадіо, що за умови появи коштів ми ці кошти сплатимо.

Ну те, що не стосується, мабуть, комітету, але ми звертаємось до всіх, це фінансування. Тому що те фінансування, яке є, вибачте, ми робимо продукт державної ваги. Це візитівка інтелектуальна держави, а не тільки однієї установи. Це справді візитівка. Будь-яка нація, яка себе поважає, має мати енциклопедію універсальну, ту, яку ми маємо станом на сьогодні. Я закінчила. Дякую.

СЮМАР В.П. Дякую вам. Значить, з приводу ліквідаційної комісії, наскільки я зрозуміла, зрушили справу. Тобто ситуація зараз: ліквідаційна комісія вже працює. І коли десь орієнтовно може вона закінчити роботу,  Богдане Остаповичу?

ЧЕРВАК Б.О. Якщо можна, я два слова додам до того, що було сказано. Власне, це захоплення відбулося за всіма канонами, як воно відбувається. Тобто в п'ятницю перед травневими святами у другій половині дня мене поінформували, що невідомі люди зайшли в приміщення і починають якісь дивні дії. Це якось співпало із тим, що в колективі відбулися вибори керівника. І перед тим, як мали відбутися вибори і відбулося оце захоплення, до мене звернулися, в лапках, "громадські активісти" з проханням відмінити вибори керівника або ж підтримати ту кандидатуру, яка, так би мовити, підходить для цих "громадських активістів".

Другий аргумент для того, щоб відмінити вибори, був таким, що людина, яка претендує, вона задіяна в різних корупційних схемах, то, Богдане Остаповичу, відміняйте вибори або призначайте ту людину, яку ми вам вкажемо, інакше тепер ви будете мати проблеми з правоохоронними органами.

Я не припинив вибори керівника, бо я не мав на це повноважень і законних підстав, а стосовно звинувачень у якихось корупційних схемах, я просив би вас, як активістів, звернутися в прокуратуру і МВС, які займаються цими питаннями. Тому коли пані Киридон була обрана керівником, відповідно до закону її колектив обрав, почалися оці дії. Тому я теж схильний вважати, що, власне, те, що відбулося, це боротьба за приміщення, бо це є приміщення в центрі Києва, і тільки так можна це…

СЮМАР В.П. Так а хто веде цю боротьбу? Кажіть вже прямо.

ЧЕРВАК Б.О. Нам треба з'ясувати. Ми звернулися у прокуратуру офіційно, МВС офіційно з листами про те, щоб вони втрутилися в цю ситуацію. Ми зробили 2 подання в суд: господарський і адміністративний, на завтра вже призначені слухання.

ІЗ ЗАЛУ. Щодо чого?

ЧЕРВАК Б.О. Щодо факту захоплення, плюс ми забезпечили нормальне функціонування…

СЮМАР В.П. Тобто прийшли якісь люди. І що вони сказали?

ЧЕРВАК Б.О. Вони тримають в руках посвідчення Державної виконавчої служби і, показуючи це посвідчення, починають вчиняти дії по захопленню. Ось так було все на практиці.

КИРИДОН А.М. Я перепрошую. І були представники "Київжитлоспецексплуатації", причому вони сказали, що так, все законно, у вас борги.

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую, якщо є виконавча служба, то повинно бути рішення суду.

ЧЕРВАК Б.О. Дивіться, рішення суду і лист, який вони тримали, стосувався не "Енциклопедичного видавництва", а зовсім іншої установи.

ЧЕРВАКОВА О.В. Цього приміщення чи ні?

СЮМАР В.П. Цього приміщення.

ЧЕРВАК Б.О. Але приміщення…

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В.  Тобто якщо ви вважаєте, що ви в розумінні Закону "Про виконавче провадження" не є боржником, і ви подали скаргу на дії виконавчої служби, незаконні. Вже подана…

СЮМАР В.П. Тобто історія така. Була одна структура, її ліквідували, створили іншу. Ця структура не може успадкувати…

ЧЕРВАК Б.О. А її не ліквідували.

СЮМАР В.П. А, її ще не ліквідували.

ІЗ ЗАЛУ.  А ви правонаступники?

ОНУФРИК Б.С. Тут проблема не в захопленні. Це не рейдерське захоплення…

СЮМАР В.П. Так, давайте не будемо…

ОНУФРИК Б.С. А насправді проблема в тому, що структура, правонаступником якої ви стали, має борги. За ці борги власник приміщення забирає приміщення. Правильно?

СЮМАР В.П. Київська міськрада забирає. Правильно?

ОНУФРИК Б.С. Вам треба було покрити борги. Якщо ви зараз покриваєте борги, то залишаєтеся в приміщенні. Правильно?

КИРИДОН А.М. Дозвольте я вам доповім. Ви правильно говорите. З одного боку, все правильно. Прийшла структура за борги, але було розмежування, в суд ми подали, що ми не є стороною…

ОНУФРИК Б.С. Я перепрошую. Я це розумію, тому що коли борги, установа ім. Бажана не могла платити, і тому була створена інша структура, ваша.

КИРИДОН А.М. Ні!

ОНУФРИК Б.С. Ну, як "ні"?

КИРИДОН А.М. Ні. Ну, не так. Борги накопичувалися з 2007 року.

ОНУФРИК Б.С. Хто створив вашу структуру?

ІЗ ЗАЛУ. Державний комітет телебачення і радіомовлення у 2013 році.

ОНУФРИК Б.С. Вина у тому Держкомітету, який зараз має знайти 800 тисяч, заплатити і проблема буде знята. Я правильно кажу?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Завершити ліквідацію "імені Бажана".

СЮМАР В.П. Так, але київська міська влада просто вирішила скористатися цією ситуацією неврегульованості і просто забрати приміщення в центрі, щоб краще його здати.

А є представник КМДА?

СОКУР А.В. Є.

СЮМАР В.П. Прошу вашу позицію з цього приводу.

СОКУР А.В. Сокур Аліна Вікторівна – заступник директора департаменту комунальної власності. Ви все вірно говорите, ніхто ні в кого нічого не забирав…

ІЗ ЗАЛУ. Ніякого рейдерства тут немає!

СОКУР А.В. Так. Це приміщення в комунальній власності. Більш того, є рішення Київради про передачу та здачу в оренду цього приміщення за умови погашення боргів. Якщо борги будуть погашені…

СЮМАР В.П. Як тільки будуть погашені. А якщо є гарантійний лист, це може влаштувати КМДА?

СОКУР А.В. Ми це питання …

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Будь ласка, по черзі.

Тобто якщо буде гарантійний лист, ви передаєте його на розгляд депутатів Київської міської ради і вони мають ухвалити рішення.

СОКУР А.В. Я думаю, ми запропонуємо якусь схему…

СЮМАР В.П. Колеги, я тоді пропоную нам з вами звернутися до Кабінету Міністрів щодо врегулювання цієї позиції, щоб була відповідна підстава у Держкомтелерадіо видавати свої акти, а також до Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради розглянути якомога швидше це питання з тим, аби реалізувати оте рішення про передачу на основі того, що є гарантійний лист. От пропоную таке рішення соломонове прийняти.

ПАВЛЕНКО Ю.О. У мене питання до Держтелерадіо. А у вас є 800 тисяч? Ви можете погасити?

КИРИДОН А.М. Немає. В тому-то і справа, що ми маємо гарантійний лист, що за умови надходження. Цих грошей немає, і вони з неба не з'являться. І до КМДА ми зверталися неодноразово. У нас є кілька відмов про те, що ні, тільки в разі сплати заборгованості. І ми ходимо по колу, розумієте? І не винен Богдан Остапович в даній ситуації, але нам потрібно зібратися, і дякуємо за можливість отут… Це крик вже просто, вже просто далі нікуди. Розумієте, нас по колу, і Вікторія Петрівна абсолютно правильно сказала, що скористалися ситуацією викинути з приміщення, бо ми чітко надали інформацію, що тут немає майна боржника,  що тут немає боржника як такого, там у них був договір оренди, який закінчився (на хвилиночку!) у 2007 році. Чому КМДА не бачило, що у 2007 році закінчилась оренда? І оте, що сказав Богдан Остапович, відповідає дійсності. Я не пішла ні на які схеми, і треба було прибрати директора. Не вдалося – давайте просто нахабно викинемо.

Питання тут інше по спецексплуатації. Віддали ключі невідомій людині без актів, передали ключі Воробйову, який колись був членом…

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В.  Колеги, давайте підсумуємо. Але у вас є наразі рішення суду, яке набрало законну силу і у зв'язку з тим було відкрито виконавче провадження.

КИРИДОН А.М.  Не до нас.

СЮМАР В.П. А до кого?

КИРИДОН А.М. "Ім. Бажана".

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В.  А тепер давайте повернемось до  мого питання, яке я задав на початку. Ви оскаржили ці, якщо зважати на вашу думку, незаконні дії виконавчої служби?

КИРИДОН А.М. Так.

БЕНДЮЖЕНКО Ф.В. От, будь ласка, ідіть цим шляхом. А ми звернемося до Кабінету Міністрів, до КМДА і до Київської міської ради. Ми від себе зробимо все залежне від нас, але не перевищуючи своїх повноважень.

Ще раз повторюю, тут є рішення суду, яке набрало законну силу. І ви ще будете платити виконавче провадження по закону, подивитесь.

(Загальна дискусія)

СЮМАР В.П. Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. У мене є теж декілька технічних питань. Скажіть, будь ласка, а ваша організація в цьому приміщенні на яких підставах знаходиться?

КИРИДОН А.М. В Указі Президента від 2013 року, пункт 3, і 2015 року, було сказано, що розглянути можливість, перше, передачі із державної власності, із комунальної власності, перепрошую, в державну. КМДА відмовила в цьому пункті. І друга позиція – розмістити державну наукову установу за адресою вул. Богдана Хмельницького, 51а. За тією ж адресою, де був боржник.

ШВЕРК Г.А.  А від якої дати цей Указ Президента?

СЮМАР В.П. 12 січня 2015 року. Це Указ Президента Порошенка. От у нас є витяг.

ШВЕРК Г.А.  А скажіть, будь ласка, після цього ви зверталися до КМДА про укладення договору оренди на це приміщення з того часу, як ви з'явилися і його зайняли?

КИРИДОН А.М. Я можу говорити як директор з лютого 2015 року. Як я тільки прийшла, я почала звертатися. І я маю неодноразові відмови. Ми просили навіть, щоб заборгованість, у плані заборгованості внести зміни в рішення КМДА щодо сплати заборгованості, а далі ми заключаємо договір і платимо по факту. Нам відмовили. Тобто ми робимо кроки. І якби не Богдан Остапович, персонально Богдан Остапович, я кажу, то багатьох би речей і на сьогодні не було б.

ШВЕРК Г.А. У мене тоді питання до Київради. А чому ви не заключили з ними договір оренди? Бо є Указ Президента, є організація, яка начебто спроможна поточні платежі виконувати…

СОКУР А.В.  Рішення Київради було прийнято передати в оренду. Це з повноваження Київської міської ради рішення  було прийнято.

ШВЕРК Г.А.  Так. А де ж договір?

ІЗ ЗАЛУ.  За умови погашення боргу.

КИРИДОН А.М. А борг ми не можемо погасити, бо немає…

(Шум у залі)  

ШВЕРК Г.А.  Тобто трохи тупо як для КМДА, бо ви б отримували гроші два роки. З 2013 року по теперішній час ви мали можливість отримувати гроші за оренду, бо вони там були, і на це було фінансування, але не заключили договору. Чому?

 (Репліка з місця, нерозбірливо)

ІЗ ЗАЛУ. От ви кажете, тупі депутати київської ради не хочуть отримувати гроші.

(Загальна дискусія).

СЮМАР В.П. Так. Мав вирішити Кабмін. І тому давайте підсумовувати. Ми робимо те, що ми можемо зробити. Нехай установа йде далі судовим шляхом. А ми звертаємося до Кабінету Міністрів, до Київської міської ради і до Київської міської адміністрації.

Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Є. Дякую, колеги. Спасибі вам. Рішення у вас є.

КИРИДОН А.М. Дякуємо вам.

СЮМАР В.П. Наступне питання. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації", номер 1237.  Депутати Бублик, Осуховський.

Колеги, законопроект один із дискусійних, він з приводу того, що   друковані видання в Україні видаються державною мовою і дозволяється не більше половини іншими мовами видавати. Тобто якщо  хочете видавати російською 50 відсотків, то будьте ласкаві 50 відсотків друкувати українською. Приблизно такий зміст законопроекту, який складається всього-на-всього з одного абзацу змін до Закону "Про друковану пресу".

Давайте обговоримо, це таке складне політичне завдання. Ми з вами ніби врегулювали мовні квоти на телебаченні. Але тут принаймні  у нас був аргумент про ресурси, а от що стосується друкованої преси?

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Шановні колеги, я на попередньому тижні брав участь у засіданні Комітету з питань культури і духовності, Микола  Княжицький мене запросив, щодо Закону про українську мову, де були такі ж норми. Я там десь 2 години брав участь в обговоренні, розказав колегам, як це працює. Прошу там декілька хвилин для того, щоб роз’яснити, як це працює у друкованих засобах масової інформації, як я, видавець, там планую свій наклад, свій  тираж. Я збираю замовлення з усіх точок продажу і отримую, наприклад, у мене двомовне видання, є російський наклад і є український наклад. Я отримав замовлення, в якому, скажімо, 100 тисяч російського і 20 тисяч українського, саме стільки я і надрукую, бо більше в мене не куплять.

Якщо хтось вважає, що я маю надрукувати ще 80 тисяч українською мовою, то це людина не розуміє, як воно буде насправді. Ніхто не буде цього друкувати, я піду до типографії, заплачу 20 гривень, отримаю довідку.

Я за те, щоб допомагати українському видавництву, українській мові, але ми не маємо думати про те, скільки надрукують, ми маємо думати про те, скільки прочитають. Якщо ці 80 тисяч ніхто не купить і ніхто не прочитає, то це марне витрачання грошей у галузі, яка і так вже не дуже якісно себе відчуває сьогодні.

По-друге, це окозамилювання таке. Ми написали, а там це ж неможливо ніяким чином перевірити. Бо якщо ти будеш перевіряти в точках продажу, завжди ти прийдеш і тобі покажуть папірець:  було 10 примірників, ми вже продали або ще не прийшло, а буде наступного тижня і таке інше.

Тому мені здається, що ми маємо приймати лише ті законопроекти, які галузь сприймає як якісні і які можна виконувати. Тут цей законопроект, він призведе до того, що бізнес не буде його виконувати, що б там в ньому не було написано. Тому я вважаю, що цей законопроект не потрібно підтримувати. І я, здається, переконав колег з Комітету з питань культури і духовності, вони приберуть із Закону про мови ті 50 відсотків накладу українською мовою, але це якісне рішення. Вони скажуть, якщо друковане видання має передплату, воно має мати два індекси: і україномовний, і російськомовний. Якщо хтось забажає передплатити україномовний, вони мають надрукувати стільки україномовного, скільки передплатили. Це дійсно крок на підтримку української мови. Головне що? Щоб друкували лише те, що потрібно людям, що люди готові купувати. Дякую дуже.

СЮМАР В.П. Дякую за цю думку. Я вам хочу сказати, що навіть законопроект від Кабінету Міністрів - зміни про реєстрацію друкованих засобів масової інформації теж містить цю норму. Тобто у нас вже є три законопроекти, як і мовний, з такою нормою. І я з вами категорично згодна, що ця норма не працююча, виконання якої неможливо державними органами виконати і санкції передбачити.

Дуже хороша ваша пропозиція про індекси передплатні, прекрасна пропозиція. Я пропоную її вносити в мовні законопроекти, там це врегульовувати. Ми з вами на комітетських слуханнях теж прийшли до ідеї про те, що варто якось україномовні видання спонукати через пільги на "Укрпошту", наприклад, якимось чином це прописати.  Можливо, якісь ще податкові стимули іншого плану придумати. Ну, через "Укрпошту" – це зрозуміло, просто через пільги на систему розповсюдження для україномовних видань. Це могло би бути як протекціоністський захід сприйнято нормально. І я сподіваюсь, є спільна думка комітету, що це було би кращим способом стимулювання, ніж шлях, який не працюючий, який нібито директивно жорсткий, але категорично неможливий до виконання.

Тому я пропоную даний проект закону відправити суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання з тим, що він не передбачає механізмів контролю за виконанням цього рішення. Давайте таким чином, щоб нас не звинуватили, що ми тут проти української мови, просто підемо таким шляхом. Гаразд?

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

СЮМАР В.П. На доопрацювання. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Дякую. Висоцький – утримався.

Наступне питання – про проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів фінансування з країни-агресора "Телеканалу "Інтер". Ми тут другий комітет. І я пропоную, щоб рішення з цього питання приймав перший профільний регламентний комітет, тому що мова йде про створення слідчої комісії. Яка наша тут позиція? Мені здається, ну, немає жодного змісту в цьому ключі. Якщо вона буде створена, то вона буде займатися фактами по суті. Тобто я пропоную не приймати рішення.

ОНУФРИК Б.С. А інші? Я хочу перевірити інші канали. "112-й".

СЮМАР В.П. Зареєструйте ще одну слідчу комісію і тоді перевіряйте.

До речі, "112-й" так і не надав…

ОНУФРИК Б.С. Я би перевірив і "112-й", і "5-й".

СЮМАР В.П. Тому пропоную не ухвалювати з цього рішення, хай перший комітет ухвалює рішення.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але у будь-якому випадку сам прецедент, він є небезпечним. Тут безвідносно до назви каналу, але сам прецедент, коли вноситься постанова, яка напряму несе в собі загрози порушень свободи слова, наступу на свободу слова, порушення міжнародних зобов'язань України, які взяті зокрема і в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, й Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, де одна з ключових норм є саме свобода слова, сама така депутатська ініціатива, на мій погляд, вона несе в собі як підрив міжнародного авторитету, так і створення прецеденту, коли будь-який  засіб масової інформації (я тут от пана Богдана підтримую) може бути джерелом агресії.

ОНУФРИК Б.С. Об'єктом.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Згоден, об'єктом агресії.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, давайте не змішувати питання фінансування з питанням діяльності. Це різні речі. І питання фінансування, мені здається, що держава, в принципі, мала би можливість забезпечити адекватне виконання Закону про прозорість медіа-власності, адекватне виконання, а не так, як, насправді, з "112-м" каналом, де немає кінцевих бенефіціарів. От, можуть собі дозволити не назвати всупереч закону, так?    

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому пропозиція – перевірити всі, це так. Тим більше, було б виконання закону.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Для стенограми хочу відповісти колезі з "Опозиційного блоку", що політична позиція української влади і парламенту повинна бути в тому, що усі засоби масової інформації, які фінансуються грошами, пов'язаними з Росією, повинні бути закриті як органи агресії проти України, які б це не були телеканали, чи це "Інтер", чи це не "Інтер". Якщо вони не фінансуються російськими грошами, тоді хай працюють.    

ПАВЛЕНКО Ю.О. Де ж це написано?

ВИСОЦЬКИЙ С.В. А це постанова про слідчу комісію.

СЮМАР В.П. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Сергію, я хочу вам нагадати, що в далекому 2008-2009 роках, коли били журналістів, то саме на ток-шоу, я не пам'ятаю, хто вів, ви були присутні на цих ток-шоу телеканалі "Інтер" і це не заважало вам, точніше не спонукало вас…

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Я в 2008 году и в Москву еще летал, кстати. У нас війна з 2014-го.

ЧЕРВАКОВА О.В. Не спонукало вас до таких розмов. Тому просто питання в тому, що те, що відбувається зараз, і такі от постанови – це пряма спроба цькування засобів масової інформації. Або ми говоримо, що держава не забезпечує належного контролю, але для цього є відповідні державні органи, і парламент не може підміняти собою державні органи, тим більше, що, скільки я знаходжусь в парламенті, слава Богу, вже більше 10 років, але я не знаю жодної тимчасової слідчої комісії, яка дала би кому-небудь який?небудь результат, окрім піару для ініціаторів створення такої комісії. Тому особливо мене здивувало те, що тут стверджується в пояснювальній записці, що, мовляв, телеканал "Інтер" створює загрозу національній безпеці, я просто хочу нагадати, що такі факти повинні бути встановлені  в судовому порядку, а не в пояснювальній записці авторів проекту постанови.

Тому я згодна зі своїми колегами, які вважають, що це абсолютно неприпустимо.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Для стенограми додам, що російські танки заїжджають на територію України без будь-яких рішень судів. Якщо ми не будемо мати адекватну відповідь на крипто-агресію Росії, ми втратимо державу. І всі, хто захищає російські органи пропаганди, які фінансуються з Росії чи втікачами Януковича органи пропаганди, органи, розкидані по Україні, вони посібники. Це все, що я хотів для стенограми сказати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я адекватну відповідь розумію, якщо українські танки заїдуть без дозволу на російську територію, я це підтримаю першим.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. О, Опозиційний блок підтримує українську владу!

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але давайте адекватні відповіді шукати, а не через приниження держави і підрив державності під красивими гаслами.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, ви закрили політичну пропагандистську частину? Все. Я пропоную цей блок завершувати, рішення не приймати  і рухатися далі конструктивно,  бо у нас  насправді дуже важливий закон. Я думаю, що перша наша функція все-таки законодавча, давайте писати закони зрештою і професійно їх обговорювати.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення офіційної публікації законів України та інших нормативно-правових актів (№ 6518).

Законопроект покликаний на врегулювання достатньо серйозної проблеми, колеги, тому що сьогодні, я вам доповім про результати роботи нашої ефективної робочої групи з приводу змін до Закону "Про реформування друкованих ЗМІ", які ми напрацьовували. І там ми виявили дуже серйозну проблему, що, з одного боку, Закон про друковані ЗМІ передбачає, що у нас лишаються бюлетені для висвітлення діяльності органів влади винятково для друку рішень, без творчої праці журналістів, але зовсім не передбачає, в який спосіб їх реєструвати і в який спосіб регламентувати їхню діяльність. І це величезна проблема.

І знову-таки, що робити, якщо от того ж "Урядового кур'єра", він правильним чином не переоформлений, де уряду друкувати своє рішення. Ну, дуже багато питань виникає у зв'язку з цим.

Цей законопроект – це така спроба це питання врегулювати, залишити "Урядовий кур'єр", залишити "Голос України", залишити президентський один засіб масової інформації для друку рішень. Але вони називають їх  засобами масової інформації. І в такий спосіб це буде точно йти в суперечність із Законом "Про реформування друкованих засобів масової інформації".

Тому моя пропозиція: так само цей законопроект на доопрацювання відправити і можливо спробувати самим допомогти чи авторам, чи напрацювати все-таки адекватний законопроект про офіційні друковані видання органів влади, як вони повинні функціонувати, бо без цієї частини у нас ця позиція буде дуже маніпулятивна з боку органів влади, колеги.

Пропоную ось таке рішення. Є інші думки? Немає. Тоді давайте на голосування. Хто за те, щоб відправити цей законопроект на доопрацювання. Все, є.

Тепер з приводу напрацьованих в "Різному" законодавчих актів. Перший закон – це щодо внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення. Ви пам'ятаєте, що нам Мінінформ приніс цей законопроект, який нібито десь там Нацрадою був розроблений, бо він їм потрібен, але законопроект тоді був відверто "беспредельный", який давав можливість там створювати, видавати ліцензії всім, кому хочеться, і там, де хочеться.

Ми його доопрацювали з тим, щоб він був зрозумілий, чіткий і вийшли на варіант. Кабінет Міністрів відкликав свій законопроект, тому я пропоную нам зареєструвати законопроект від комітету, щоб якомога швидше його ми могли рухати.

 Суть цього законопроекту, що тимчасові ці ліцензії ми видаємо безкоштовно строком до одного року, і лише  в районах, які ідуть, саме районні центри, які йдуть по зоні розмежувань. Ось такий в даному випадку законопроект. Тоді нам немає ніякого Кабінету Міністрів, який буде визначати, що у нас Кіровоград у зоні АТО, і буде зрозуміло, що раз на рік Нацрада, якщо треба, переоформлює ліцензію, якщо телекомпанія відмовилася мовити через 4 місяці, то ця ліцензія автоматично так само закривається, і всі ці питання будуть врегульовані.

Законопроект погоджений із Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, дуже прошу вас його підписати, щоб ми його вже завтра могли зареєструвати.

Прошу, Григорію Ароновичу.

ШВЕРК Г.А. Невеличкий коментар. Якщо казати про зону розповсюдження цього законопроекту, там мова про те, що, скажімо, в місті Ізюмі був розташований штаб АТО, і дуже велика кількість українських військових частин, і наразі там є шпиталі і люди. Тобто, може, не тільки зона розмежування, але і щось таке, де дійсно існує необхідність.

ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

СЮМАР В.П. Але це дозволяє маніпуляції серйозні. Ми не можемо виконавчій владі питання ліцензування настільки от, на відкуп виконавчій владі віддавати. Ну, це неправильно.

ШВЕРК Г.А. А в тому проекті, про який ви кажете, доопрацьований, там що наразі написано?

СЮМАР В.П. Райони, районні центри. От таким чином. Так, це питання про особливі території, а все решта, даруйте, це теж комерційна історія, все, що того не стосується.

Тому я пропоную законопроект сьогодні підписати, колеги, поки ми тут є.  Чим більше буде членів комітету… Прошу, Владе.

СЕВРЮКОВ В.В. Я хочу тільки наголосити, що я вважаю, треба написати, тут роздано у нас, не "строком на один рік", а "строком до одного року", все ж таки.

СЮМАР В.П. Так-так. Ми написали. Поміняємо.

СЕВРЮКОВ В.В. Тому що коли відмовляються компанії, щоб можна було швидше припиняти. І я думаю, що в будь-якому випадку, коли це буде на публічному обговоренні і якщо знайдуться якісь більш чіткі формулювання або більш якісь там логічні формулювання, ми будемо мати змогу це ще доопрацювати. Тому просто треба швидше його виносити і почати це питання вирішувати хоча б на першому читанні. Тому я теж прошу всіх долучитись.

СЮМАР В.П. Дякую, Владе. Значить, я от починаю підписувати, всім даю - по черзі підписуємо. У нас тут є ще пропозиція…

ПАВЛЕНКО Ю.О. То ми фактично своїми підписами схвалюємо рішення від сьогоднішнього дня і завтра його реєструємо. Я до чого? Процедурно. Тому що 10 днів на подачу цих альтернативних. І дуже хотілося б, щоб цей закон попав хоча би в останній тиждень роботи парламенту. Це там 11 лютого.

ІЗ ЗАЛУ.  Сподіваємося, що його можна прийняти за основу і в цілому.

(Шум у залі)

АБДУЛЛІН О.Р. Можливо, давайте за основу і в цілому зразу приймемо рішення.

СЮМАР В.П. Однозначно.

АБДУЛЛІН О.Р.  Так. За основу і в цілому. А там будуть зауваження в когось – ну… За основу і в цілому пропонується.

(Шум у залі)

СЮМАР В.П. Ну це ми будемо розглядати вже після того, як…

СЕВРЮКОВ В.В. Це ж не на стадії підписання, це вже на стадії внесення і розгляду.

АБДУЛЛІН О.Р. Я про що й говорю. Я говорю, що фактично зараз, підписуючи цей законопроект, ми приймаємо рішення про схвалення його сьогоднішньою датою за основу і в цілому…

СЮМАР В.П. Ми не можемо  процедурно це зробити.

ІЗ ЗАЛУ. А, ви маєте на увазі  як рішення комітету вже прийняти? Я – за.

(Іде загальна дискусія)

ІЗ ЗАЛУ. Ми у фракціях попрацюємо. Фракції не заперечують. У нас є можливість його прийняти.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Тому що якщо ми ще на наступне засідання комітету його знову внесемо собі, то це значить уже вересень-жовтень-листопад.    

ІЗ ЗАЛУ.  Юрію Олексійовичу, законопроект не має реєстраційного номеру, а це означає, що ми не можемо його розглядати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Ну буде сьогодні до вечора. Чи завтра. Ми підписали, всі члени комітету. От рішення…

ІЗ ЗАЛУ. Я, звичайно, поборник Регламенту, але тут є варіант ad hoc з точки зору ухвалення закону.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. Якщо по Регламенту це можливо, я вважаю, це слушна пропозиція.  

(Шум у залі)

ПАВЛЕНКО Ю.О. Здійснити цю форму ad hoc рішенням комітету шляхом підпису. А рішення – за основу і в цілому.

СЮМАР В.П. А ми зможемо його зареєструвати? Добре, давайте, ми розберемося окремо.

СЕВРЮКОВ В.В. Так, пані Вікторіє, можемо ми його сьогодні прийняти на комітеті чи ні?

СЮМАР В.П. Ні, не можемо. Не тільки реєстраційний номер, а й внесення альтернативних, а виявляється,  що треба голосування того. Якщо голосування того, то я попрошу, щоб завтра його винесли і ми його завалили… Добре, давайте. Я сьогодні тоді це попрошу, щоб його завтра винесли, а тоді його треба включити в порядок денний. Тобто нам треба завтра з вами. Я попрошу сьогодні Парубія дуже сильно, щоб він завтра чи в п'ятницю його виніс. В п'ятницю. Ми його точно завалимо, і відразу після того Аня його оце… Окей? А якщо він відкликав, то що?

ІЗ ЗАЛУ. Нічого страшного. Якщо він включений в порядок денний, все одно Верховна Рада…

СЮМАР В.П. А він включений. Все.

ІЗ ЗАЛУ. Ми  навіть можемо сьогодні його підписати.

СЮМАР В.П. Так, ми підпишемо і зразу після того, як ми його завалимо… Все. На п'ятницю  я його виношу. Все. Вирішили. Значить, все, підписуйте.

Пішли далі. Є у нас така пропозиція. Давайте вислухаємо. Бо це важливо, колеги,  є наша пропозиція від нашого секретаріату, що ми можемо спробувати ще допомогти наступним чином, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення - може бути застосований понижувальний коефіцієнт 0,5 до  тарифів та договірних цін на технічне обслуговування і експлуатацію мереж ефірного мовлення, які працюють на території Донецької та Луганської областей. Так само тут ціла низка заходів з приводу податкових пільг для оцих мовників. Я, чесно кажучи, розумію, що це все одно податковий комітет буде  розглядати і тому це така довга історія, але, можливо, ми б  опрацювали  таку річ. Як ви вважаєте?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я вважаю, що це треба підтримати, знаючи, яка ситуація і знаючи бажання цих телекомпаній.

СЮМАР В.П. Ми поміняємо першу сторінку, ми поміняємо її. Все нормально.

Юрію Олексійовичу, ми розглянемо тоді і обговоримо це на комітеті, на виїзному засіданні ці пропозиції. Якщо буде згода, ми його розглянемо.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Так, його треба приймати, ініціювати як рішення комітету, а податковий комітет, я думаю, підтримає. В мене є така підозра.

ІЗ ЗАЛУ. Може, разом включимо?

СЮМАР В.П.  Дякую. Ні, разом ми його не включимо, це буде занадто довго.  Краще ми дамо тимчасове мовлення, я б його не змішувала, чесно, я не розумію, як це змішати.

ІЗ ЗАЛУ. Пані Вікторіє, я  хочу сказати, що змішувати не варто, а треба ще обов’язково думку Держтелерадіо, тому що працюючи колись в робочій групі по тимчасовому мовленню, у Концерну, вибачте, не Держтелерадіо, а Концерну, щодо тарифів вони завжди казали, що вони ніяк не можуть іти на ці знижки, треба ще заручитись якимось з ними порозумінням чи додатковим фінансуванням, тому що ми приймемо рішення, а потім не буде виконуватись.

СЮМАР В.П. Сто відсотків.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Ми тоді прийняли рішення, а от послати цей проект на Концерн.

СЮМАР В.П. Я пропоную, якщо будуть представники Концерну там, ми принаймні їх заслухаємо, коли ці пропозиції будемо обговорювати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Але хай готують свої пропозиції.

СЮМАР В.П. Це хороша історія для обговорення на виїзному засіданні, я так вважаю.

Поїхали далі.  Наш законопроект, комітетські слухання ми проводили з вами про реформування друкованої преси, про стан реформування друкованої преси. Ми в робочій групі разом з представниками ОБСЄ і Мін’юсту, і Держкомтелерадіо, і громадських організацій напрацювали ось ці зміни, які вирішують ключові проблеми, які обговорювали на комітетських слуханнях. Цей законопроект невеличкий, дуже конкретний і достатньо системний, він є у вас у папочках. Може, ви нам коротко скажете про основні речі, представник офісу ОБСЄ?

ДЯЧЕНКО О. Шановні народні депутати, мене звати Олександр Дяченко, я представляю інтереси медіа бізнесу і також допомагаю офісу ОБСЄ. Власне, з 2016 року завдяки підтримці ОБСЄ ми почали напрацьовувати зміни до Закону України про роздержавлення. Те, що сьогодні було роздано вам, це вирішення найболючіших таких проблем, з якими стикнулись, в першу чергу, комунальні газети, тобто "районки", місцеві ЗМІ, які зараз хочуть реформуватись. Які ці зміни, я їх коротко перелічу зараз.

Перше. В статті 3 додається новий вид реформування, який необхідний, який передбачений чинним законодавством, але його немає в Законі про роздержавлення. Мова йде про великі редакції, які не можна просто перетворити на нові юридичні особи, а потрібно розділити на декілька чи виділити і створити нові.

В статтю 4 додається строк, який дозволить реформуватись всім тим, хто з різних причин не встиг це зробити протягом так званого першого етапу реформування. Дуже важлива принципова новація,  яка додається в ту ж саму статтю 4 – це чітке визначення підсудності справ про реформування, тому що сьогодні відбувається своєрідний "футбол" у судах: адміністративні суди намагаються перекинути ці питання на господарські суди,  а господарські намагаються їх повернути в адміністративні. З практиками ми дійшли висновку, що для вирішення питання роздержавлення по суті,  а саме: зміни складу засновників, примусового виділу або примусового перетворення, треба вирішувати справи по суті. І це має здійснюватись саме в господарських судах відповідно до чинного законодавства. 

Принципова річ і питання, яке викликає і досі багато дискусій: чому редакціям доведеться йти в суди? Редакції не хочуть йти в суди і чекають від депутатів, що буде прийнято рішення, яке дозволить автоматично роздержавлюватися. Ми дуже довго шукали такий варіант, але він юридично неможливий, тому що є сталі практики вирішення конфліктів, в тому числі таких, і в даному випадку це судовий шлях. Він є хоч і складним, але він є реалістичним. Все інше, на жаль, не йде далі декларацій.

В статтю 6-у додається новий пункт.

СЮМАР В.П. Подивіться текст, він реально невеликий, він дуже конкретний. Теж би хотілося його підписати.

ДЯЧЕНКО О. Додається пункт, який дозволить спеціальному уповноваженому органу, тобто Держкомтелерадіо, моніторити процес роздержавлення, тому що на сьогодні у них недостатньо інструментів для того, щоб бачити, як відбувається реформа.

В статтю 7-у, знову ж таки, додається строк – протягом місяця від повідомлення трудового колективу, який би чітко дозволив трудовим колективам, якщо засновники перешкоджають, захищати свої права у судах.

Дуже важлива і дуже велика стаття, над якою ми найбільше працювали, це стаття 8-а, до якої додаються підстави для звернення, по суті, до суду. Це частина четверта (це той механізм, про який я сказав): у разі неприйняття засновниками рішення про реформування (це одне з таких найбільш масових порушень і на яке не можна вплинути, на ради, які не хочуть нічого приймати) можна звернутися до господарського суду і в примусовому порядку вирішити справу по суті. Тобто якщо дозволяє організаційно-правова форма, по статуту документи, виключити зайвих засновників або почати перетворення і перетворити комунальне на приватне, або ж здійснити виділ там, де неможливе перетворення.

В статтю 9-у ми додали додаткові гарантії для захисту майна, тому що це теж дуже поширене порушення (йдеться про заборону змінювати балансоутримувача майна).

В статтю 13-у (спеціальні гарантії) ми додали теж важливу норму, яка забороняє без згоди трудового колективу звільняти головного редактора. Це теж одне з найбільш поширених правопорушень (прав редакції). Така норма вже є в спеціальному Законі про друковані ЗМІ, якщо в статутних документах є. Ми це виносимо на рівень закону для того, щоб до закінчення реформування захистити колективи. Тому що примусово засновники звільняють опозиційних редакторів, маніпулюють штатом і таким чином адаптують видання під себе.

Важливі зміни були запропоновані до "Прикінцевих та перехідних положень". Найбільш така дискусійна особисто для мене норма, яка була запропонована під час робочої групи Національною спілкою журналістів України. Йдеться про те, щоб заборонити бути засновниками друкованих засобів масової інформації державним та комунальним підприємствам. Це один із способів уникнення роздержавлення. Це коли газета є у державного органа або органа місцевого самоврядування, і вона передається на створене комунальне підприємство і формально виходить з-під впливу цього закону.

Оскільки було багато зауважень щодо того, що таким чином доведеться ліквідувати, скажімо, ВАКівські видання друковані, до цієї норми запропоновані виключення. Ці виключення стосуються: окрім наукових установ, навчальних закладів, закладів культури й охорони здоров'я, тобто ті, які видають всякі спеціалізовані, дійсно потрібні ЗМІ.

Ще одні зміни, які стосуються "Прикінцевих, перехідних положень" стосуються тих прикрих випадків, які, очевидно, будуть, це судові розгляди, які вийдуть за межі дії цього закону. Тобто якщо трудовий колектив, члени трудового колективу (саме люди), теж ми уточнили це питання, будуть судитися на момент закінчення процесу роздержавлення, тобто в кінці 2018 року, їхні видання не будуть автоматично ліквідовані, як це передбачено законом,  а трудовий колектив зможе повідомити Державну реєстраційну службу про те, що триває суд, і на основі цього відкласти скасування свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ. Ось такі основні зміни.

Як уже сказала пані Вікторія, в процесі роботи були виявлені такі неточності, різночитання в законі, щодо унормування діяльності офіційних друкованих видань, тобто тих видань, які необхідні для оприлюднення нормативно-правових актів. Так, дійсно, є певна неузгодженість. І ця неузгодженість полягає насправді в двох таких речах: перша – це терміни. Якщо дивитися основний текст Закону про реформування, в статті 10-й ідеться про центральні органи виконавчої влади. Це сталий термін, який передбачений чинним законодавством.

Якщо дивитися Прикінцеві та Перехідні положення, зокрема зміни до Закону України "Про діяльність органів влади", там застосовується інший термін, якого в законодавстві немає, це центральні органи державної влади. В тій самій статті у визначеннях наведено перелік, про які органи йдеться. Очевидно, при створенні законопроекту логіка була наступна: запропонувати перелік органів, яким потрібні офіційні друковані видання для оприлюднення цих нормативно-правових актів і їх чомусь назвали от таким от чином.

До основного тексту ввійшло класичне визначення. Якщо узгодити між собою ці тексти, то різночитань уже не буде.

Друга проблема, яка виникає, це те, що передбачено зобов'язання уповноваженого органу, тобто Державної реєстраційної служби, реєструвати офіційні друковані видання. Але якщо дивитися логіку закону, дивитися визначення, що таке те "офіційне друковане видання", це визначення теж є в Прикінцевих та Перехідних положеннях, а також і норми Закону про пресу, можемо дійти висновку, що такі видання не потребують державної реєстрації, оскільки слугують виключно для оприлюднення нормативно-правових актів та обов'язкової інформації. Тобто Закон про пресу прямо передбачає, що такі види продукції, вони не потребують державної реєстрації. Тобто якщо погодити цю назву, узгодити між собою терміни, то все буде чудово працювати.

СЮМАР В.П. Добре. Колеги, дякую.

Я пропоную підписати, тому що дійсно він зараз напрацьований і опрацьований, люди працювали над цим, і як за результатами комітетських слухань буде хороша історія. Воно не вирішить всіх питань, тому що нам треба буде точно вирішувати питання з оцими офіційними бюлетенями органів влади, але принаймні ми наблизимося до того, що процес реформування буде більш захищеним, в першу чергу, для того, щоб редакції могли зберегтися і ці видання могли існувати, а це наша важлива, мені здається, місія.

Тому так само ми підготуємо на підпис, завтра я підійду, ми підпишемо з вами цей законопроект, і колеги з громадськості, які напрацьовували, працювали над ним, зможуть принаймні для себе прозвітувати, що все було недарма. Попробуємо ще винести.

Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Можна, користуючись нагодою?..

СЮМАР В.П. Прошу.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Дійсно, той закон, який є, створює багато проблем і багато з цих ЗМІ не знають, що робити. Я  запросив би колегу. Я свідомо взяв одне із засобів масової інформації в Житомирській області, є таке "Коростень медіа", яке складається з газети, телекомпанії, радіо, тобто все в купі, це комунальне таке підприємство, місто одне з найбільших в Житомирській області, вони готові це зробити, але не знають як. Завтра у нас буде міський голова і керівництво у Наливайка.

Тому я запрошую вас у славне місто Коростень, надати методично-організаційну допомогу, сприяння конкретному засобу масової інформації по роздержавленню. Дякую.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, дуже дякую, що ви опікуєтесь у нас  і Коростенем. Це важливо.

Колеги, останнє надзвичайно складне питання. Україна взяла на себе зобов’язання ухвалити законопроект про аудіовізуальні медіа-послуги. Вже багато років над ним працювали, багато, просто реально багато. Ми взялись його доопрацювати. Надзвичайно складне завдання, повірте, тому що в даному випадку йдеться про написання, вірніше так, законодавчої бази інформаційної сфери в термінах Європейського Союзу і підходах Європейського Союзу. Всі найсучасніші директиви ми намагались імплементувати в цей законопроект і директиви, які були схвалені Радою Європи.

Коли його читають люди, які звикли до нашої  термінології, для них це просто жах, але в нас немає іншого виходу, як іти цим шляхом, тому що об’єктивно це наше зобов’язання і його треба виконувати. Я маю подякувати нашим колегам Ігорю Розкладаю, Ані, Олі Большаковій, за те, що вони проробили величезну роботу. Політичні моменти ми з вами обговорювали і все-таки цю роботу ми практично довели до якогось завершення.

Я вас буду дуже просити, колеги, почитати цей законопроект і сказати, хто готовий його підписати. Я точно буду його підписувати і це нам треба зробити ближчим часом, його реєструвати. Хто просто ще готовий його підписати? Бо це дуже концептуальний, дуже важливий для країни документ, який відкриває мільйони євро для українських кіновиробників, тому що це проект "Креативна країна". І  Європейським Союзом надаються ці кошти і це можливість для України їх отримати, якщо він буде бодай зареєстрований, бодай зареєстрований. Те, що робота над ним буде складною, це однозначно. Те, що це робота ще на півроку, це однозначно. Але, тим не менше, зареєструвати ми його маємо для того, щоб почати вже рухатись системно. Ми мали в червні цього року його ухвалити в цілому відповідно до своїх зобов’язань.

Тому, хто готовий його підписувати, зголошуйтесь. Ми будемо готувати його до підписання. Почитайте, будь ласка. Ви сьогодні отримаєте його. Там немає нічого з того, що найбільше лякало: типу закриття без рішення суду.

ІЗ ЗАЛУ. А ліквідація Нацради з питань телебачення?

СЮМАР В.П. Ліквідація? Ви пропонуєте ліквідувати? Ні, немає.

Прошу тоді почитати, щоб завтра-післязавтра ми так само могли його підписати. На це звернути увагу.

Будь ласка, Артем Біденко.

БІДЕНКО А. Ще одне питання до народних депутатів. Обговорювалось питання видання книжок,  в зоні АТО в тому числі. Ми насправді цим досить давно займаємось, ми надіслали запити фактично у всі видавництва, Книжкову палату, зібрали, що є і зіштовхнулись з трьома фактами. Перший – це те, що видавництво "Українська книга" поки що не перейшло в Мінкульт, відповідно українською мовою нічого не видається взагалі. Це є проблема.

Друге – те, що ми як міністерство можемо витрачати гроші, друкувати російською та англійською. А також те, що не є книжками, а є, умовно там, брошури до 48 сторінок, ми можемо робити.

І третє – те, що "ProZorro" не передбачає нормальної процедури нам оголосити тендер. Є  "переговорка", але вона така, специфічна…

Тому ми хотіли би роздати. Є у нас таким першим етапом рекомендації від різних видавництв, що можна було б видати, і щоб ми отримали від комітету рекомендацію, що, так, оці книжки можна друкувати і, наприклад, поширювати в зоні АТО. Тут є фактично від усіх – від "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", від "Фоліо", від "Самміту", по Криму, по реінтеграції, по культпопуляризації. Просто нам би це дуже розв'язало руки в плані того, щоб починати тендерні процедури. Тому я можу це роздати і попросити секретаріат і, може, на наступний раз як рекомендації комітету це опрацювати.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Я думаю, що треба підтримати.

СЮМАР В.П. Юрію Олексійовичу, щось з вами таке зробили на тому Донбасі…

ПАВЛЕНКО Ю.О. Старий формат, це легко ми питання вирішимо.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Тут Громенко "Крим наш" (історія російського міфу), тут "Блеск и нищета русского мира", "Самміт-Книга": "АТО-байки"…

ІЗ ЗАЛУ.  Треба прийняти.

СЮМАР В.П. Все, колеги! Давайте ми подивимося обов'язково, ознайомимося з вашими пропозиціями. Все, підписуємо. Завтра принесу ще один законопроект, цей завершуйте підписувати, і будемо його віддавати.

Дякую всім.