Роз’яснення Комітету щодо застосування окремих положень законодавства України стосовно права народних депутатів України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та його регіональних філіях

Комітет
14 квітня 2017, 11:09

(ухвалено на засіданні Комітету 13 квітня 2017 року,  протокол № 67)

 

 

 

Комітет  на засіданні 13 квітня ц.р.(протокол № 67) розглянув звернення народних депутатів України щодо застосування окремих положень законодавства України стосовно права народного депутата України на безкоштовні виступи в ефірі ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (далі НСТУ) та його регіональних філіях.

У відповідності до пункту 6 частини першої статті 13, частини першої статті 17, частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», а також Постанови Верховної Ради України «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання» Комітет зауважує наступне:

право народних депутатів України на виступи у засобах масової інформації з питань, що відносяться безпосередньо до сфери виконання депутатських обов’язків, регулюють закони України «Про статус народного депутата України», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», інші законодавчі акти України.

Так, відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат наділений правом виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу на місяць у друкованих засобах масової інформації, у прямому ефірі на радіо або в режимі прямого ефіру (до 10 хвилин на місяць) та в прямому ефірі або в режимі прямого ефіру на телебаченні (до 20 хвилин на місяць), на радіо (до 10 хвилин на місяць) та телебаченні (до 20 хвилин на місяць) на каналах, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Така можливість надається народному депутату безкоштовно.

Цією можливістю народні депутати України активно користувалися до впровадження в Україні реформ у сфері регулювання діяльності засобів масової інформації. Як відомо, 17 квітня 2014 року вступив в дію Закон України № 1227-VII «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який базується на  принципах та гарантіях незалежності суспільних мовників та їх редакційної свободи.

Нагадаємо, що зазначений закон було прийнято на виконання пункту 3 Плану заходів із виконання зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи. Цей документ передбачає створення умов для забезпечення плюралізму у висвітленні засобами масової інформації процесів та подій, що відбуваються в Україні та за її межами.

Питання незалежності та інституційної самостійності суспільного мовника як засадничі визначені і в Рекомендаціях № R (96) 10 Комітету міністрів Ради Європи «Про гарантії незалежності суспільного телерадіомовлення», які Україна, як член Ради Європи, має виконувати.

З огляду на це, частина друга статті 18 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» встановлює, що «НСТУ не зобов’язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб». Відповідно до підпункту 1-1  Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють в частині, що не суперечить цьому Закону. Це положення стосується і законів України «Про статус народного депутата України» та «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Крім того, частина третя статті 3 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» гласить, що «зобов’язання Суспільного телебачення і радіомовлення України щодо поширення повідомлень органів влади визначаються виключно цим Законом».

Водночас слід зауважити, що згідно зі статтями 4 та 5 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізації є незалежними у визначенні змісту програм та передач, тому ніхто не має права на втручання у редакційну політику телерадіоорганізацій. Не вмотивоване законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об’єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається.

Стандарти суспільного мовлення передбачають пропорційне висвітлення діяльності різних політичних сил. Зокрема пункт 1-1 статті 4 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» визначає, що одним з основних завдань НСТУ є «забезпечення збалансованого і прозорого доступу суб’єктів суспільно-політичного життя до програм (передач) дискусійного формату, зокрема у вигляді дебатів». Зважаючи на цю норму, редакційна політика суспільного мовника має будуватися таким чином, щоб збалансовано висвітлювати діяльність всіх політичних сил та представників органів державної влади, які їх репрезентуютьЦе означає, що НСТУ, її регіональні філії повинні забезпечити відповідні формати, наприклад, дебати, круглі столи, тощо, які б дозволили збалансовано, в сенсі представництва, вести політичні дискурси на важливі для суспільства, а отже, для  виборців теми.

Вважаємо, що керівництво НСТУ має напрацювати власні рекомендації щодо того, в який спосіб забезпечуватиме пропорційність висвітлення діяльності політичних сил в інтересах громадян України. За дотриманням пропорційності представлення різних позицій та відповідних стандартів має стежити Наглядова рада, сформована з представників депутатських фракцій і груп Верховної Ради та громадських об’єднань.

Суперечності в положеннях Закону України «Про статус народного депутата України» та Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» можна врегулювати шляхом внесення змін до цих законів.

Порушене питання є актуальним та має стати предметом розгляду в парламентському експертному середовищі. Наразі Комітетом направлено відповідне звернення для з’ясування позиції Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.