Комітет продовжує працювати над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Комітет
01 лютого 2017, 17:16

Порівняльна таблиця до законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Чинна редакція законопроекту

Пропозиції

Узгоджена редакція законопроекту

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до

Закону України “Про телебачення і радіомовлення”

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155) зміни, виклавши його в такій редакції:

“ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудіовізуальні послуги

Цей Закон спрямований на реалізацію права на свободу вираження поглядів і на отримання різнобічної, достовірної та оперативної аудіовізуальної інформації, на забезпечення плюралізму думок та вільного поширення інформації, на захист прав споживачів аудіовізуальних послуг.

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до

Закону України “Про телебачення і радіомовлення”

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

“ЗАКОН УКРАЇНИ

Про аудіовізуальні медіа послуги

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

абонент – особа, яка замовляє аудіовізуальну послугу відповідно до договору, укладеного з постачальником аудіовізуальної послуги для власних потреб безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

Потребує вилучення, оскільки термін «абонент», оскільки це поняття в цьому законі не несе змістовного навантаження, а його визначення міститься у спеціальному законодавстві, зокрема, телекомунікаційному

Вилучити

аудіовізуальна інформація – аудіоінформація, візуальна інформація або їх будь-яке поєднання;

аудіовізуальна послуга – господарська діяльність з поширення за допомогою засобів телекомунікацій аудіовізуальної інформації шляхом мовлення або на замовлення для масового приймання населенням;

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги.

Використовується термін « аудіовізуальна медіа послуга»

аудіовізуальна медіа послуга – господарська діяльність з поширення за допомогою засобів телекомунікацій аудіовізуальної інформації шляхом лінійної або нелінійної аудіовізуальна медіа послуга для масового приймання населенням;

аудіовізуальна послуга на замовлення – надання для перегляду (прослуховування) передач в обраний користувачем час за його бажанням на підставі каталогу передач зі здійсненням редакційного контролю;

Приведення термінології до Директиви про аудіовізуальні медіа послуги.

Нелінійна аудіовізуальна медіа послуга – надання можливості споживачу перегляду (прослуховування) передач у довільно обраний час, та за його замовленням з каталогу передач зі здійсненням редакційного контролю;

аудіовізуальний (аудіо) твір – сукупність аудіовізуальної інформації, що є об’єктом авторського права та/або суміжних прав;

видалити

Визначення терміну є в ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права». Застосування двох визначень призведе до колізій.

Вилучити

афілійована особа - будь-яка юридична особа, що має істотну участь у суб’єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення;

Вилучити

Оскільки поняття повязана особа більш широке

Вилучити

багатопрограмна телемережа – телекомунікаційна мережа загального користування, здатна забезпечити одночасне передавання більше ніж однієї програми з використанням радіочастотного ресурсу або без його використання;

вихідні дані (логотип, позивні) - будь-яка комбінація позначень (слів, літер, цифр, графічних елементів, звуків тощо), яка призначена вирізнити одну програму від іншої;

Редакційні правки

вихідні дані (логотип, позивні) - будь-яка комбінація позначень (слів, літер, цифр, графічних елементів, звуків тощо), яка надає можливість відрізнити одну програму від іншої;

власний продукт – аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або створені іншою особою за замовленням цього суб’єкта та оплачені ним. У разі спільного фінансування створення такого продукту (твору) двома і більше суб’єктами надання аудіовізуальної послуги власним продуктом кожного з таких суб’єктів вважається його частка у загальному фінансуванні, що визначається відповідним договором;

доцільно використовувати поняття лише національний продукт

Вилучити

європейські твори – аудіовізуальні твори, виробництво чи спільне виробництво яких контролюється фізичними або юридичними особами з держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення, і які відповідають одній з таких умов:

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більший правовий зміст застосування такого поняття

Визначення потребує додаткового обговорення та доопрацювання

європейські твори – аудіовізуальні твори, виробництво чи спільне виробництво яких контролюється фізичними або юридичними особами з держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і які відповідають одній з таких умов:

- вони виробляються одним чи кількома виробниками, які засновані (проживають – для фізичних осіб) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення;

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більше правовий зміст застосування такого поняття

- вони виробляються одним чи кількома виробниками, які засновані (проживають – для фізичних осіб) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення;

- їх виробництво контролюється одним чи більше продюсерами, які засновані (проживають) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення;

- більше половини фінансування спільного виробництва здійснюється за рахунок продюсера, який зареєстрований (проживає) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення, і жодна з частин виробництва не контролюється продюсером, який зареєстрований (проживає) в іншій державі;

Використовувати поняття ратифікації, оскільки є більше правовий зміст застосування такого поняття

- їх виробництво контролюється одним чи більше продюсерами, які засновані (проживають) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення;

- більше половини фінансування спільного виробництва здійснюється за рахунок продюсера, який зареєстрований (проживає) в одній чи більше держав-членів Європейського Союзу або держав, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і жодна з частин виробництва не контролюється продюсером, який зареєстрований (проживає) в іншій державі;

власник суб’єкта надання аудіовізуальної послуги – фізична особа або юридична особа, ~~стосовно якої не існує фізичних осіб,~~ яка володіє прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

Виключено слова «стосовно якої існує фізична особо», оскільки редакційно не узгоджуються відмінки.

власник суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги – фізична особа або юридична особа, стосовно якої не існує фізичних осіб, що володіють прямою або опосередкованою істотною участю суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги (крім фізичних осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю виключно за дорученням, за відсутності інших ознак опосередкованого володіння). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є власником суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

іноземна програма – програма, країною походження якої не є країна-учасник Європейської Конвенції про транскордонне телебачення;

Виключити, оскільки не узгоджується з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

іноземна програма, та яка належить іноземному суб’єкту господарювання. Визначення останнього наведено в Законі "Про зовнішньоекономічну діяльність". Таке визначення тягне можливість неоднозначного трактування у ЗЄД

Виключити

істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління таким суб’єктом надання аудіовізуальної послуги. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

Редакційно доопрацьовано – перенесено друге речення у визначення опосердкованої участі

канал мовлення – сукупність технічних засобів мовлення, призначених для розповсюдження програми на територію, що визначається параметрами цих засобів;

До визначення додано радіочастотний ресурс як складову каналу мовлення з метою вирішення проблеми чинної редакції ЗУ Про телебачення.

канал мовлення – радіочастота та/або частина радіочастотного ресурсу телемережі, інша характеристика сукупності технічних засобів мовлення, призначених для розповсюдження однієї програми на територію, що визначається параметрами цих засобів;

каталог передач на замовлення – перелік ~~програм~~, передач та аудіовізуальних (аудіо) творів або їх частин, які пропонуються суб’єктом надання аудіовізуальної послуги на замовлення;

Приведення термінології у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

каталог передач на замовлення – сукупність передач та/або аудіовізуальних (аудіо) творів (їх частин), які пропонуються суб’єктом надання аудіовізуальної послуги на замовлення зі здійсненням редакційного контролю;

кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта надання аудіовізуальної послуги безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб’єкта надання та/або постачання аудіовізуальної послуги безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб’єкті надання аудіовізуальної медіа послуги;

контроль - володіння часткою статутного капіталу юридичної особи у розмірі більш як 50 відсотків, крім привілейованих акцій, або правомна більш як 50 відсотків голосів у вищому органі управління юридичною особою, або можливість здійснювати вирішальний вплив на управління юридичною особою на основі правочину;

Доповнено положенням, що містилася у тілі проекту ЗУ

студією-виробником, з якою суб’єктом надання аудіовізуальної послуги протягом календарного року здійснено господарських операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);

ланцюг володіння корпоративними правами - інформація про склад засновників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, що включає дані ~~про засновників~~, учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

Виключено дані про засновників

ланцюг володіння корпоративними правами - інформація про склад учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, що включає дані про учасників, акціонерів першого і кожного наступного рівня володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

ліцензіат – суб’єкт господарювання, який отримав у встановленому цим Законом порядку ліцензію у сфері аудіовізуальних послуг;

ліцензіат – суб’єкт господарювання, який отримав у встановленому цим Законом порядку ліцензію у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

мовлення – здійснення редакційного контролю і розповсюдження програм шляхом трансляції для одночасного масового приймання за допомогою будь-яких побутових пристроїв;

приведення термінології до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги

лінійна аудіовізуальна медіа послуга - здійснення редакційного контролю і розповсюдження програми для одночасного перегляду згідно з розкладом передач (мовлення);

національний продукт - аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені українськими авторами (продюсерами, виконавцями, постановниками) та суб'єктами культурно-мистецької діяльності України та авторські права на який належать громадянам України чи іншим українським суб'єктам авторського права.

редакційне доопрацювання

національний продукт – передачі, аудіовізуальні твори або їх частини (крім реклами та телепродажу), які створені українськими авторами, зокрема, продюсерами, виконавцями, постановниками та суб'єктами культурно-мистецької діяльності України, авторські права на який належать українським суб'єктам авторського та суміжного права.

опосередковане володіння істотною участю – володіння особою самостійно або спільно з іншими особами принаймні одним з наведених нижче прав і правомочностей:

здійснення контролю прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

здійснення контролю групи прямих власників юридичних осіб, які є прямими власниками істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

право голосу на загальних зборах учасників (акціонерів) суб’єктів надання аудіовізуальної послуги з часткою (акціями, паями тощо) в розмірі 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу, яке ґрунтується на будь-якій не забороненій законом підставі (крім випадків, коли за дорученням право голосу 10 і більше відсотків статутного (складеного) капіталу суб’єкта надання аудіовізуальної послуги надається довірителем особі, яка перебуває у трудових відносинах з довірителем, або коли в довіреності визначено перелік питань порядку денного загальних зборів із зазначенням того, як і за яке (проти якого) рішення потрібно проголосувати);

Без змін

здійснення контролю прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

наявність у особи (групи осіб) незалежно від формального володіння можливості вирішального впливу на керівництво чи діяльність суб’єкта інформаційної діяльності чи будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб;

вилучити

здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб»;

редакційно перенесено з визначення істотної участі

здійснення контролю групи осіб, яка здійснює контроль будь-якої з наведених у цьому визначенні осіб

Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює вона контроль прямого власника істотної участі в суб’єкті надання аудіовізуальної послуги або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами зазначеного власника істотної участі суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

офшорна зона - зона, внесена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України або розташована в країнах (територіях), де інформація про власника юридичної особи не є загальнодоступною;

Офшорна зона-це виключно пільговий режим оподаткування. До прозорості власності це не має відношення

Виключити -

Не є предметом ЗУ про аудіовізуальні меіа послуги

виключити

пакет програм – перелік програм, які постачальник аудіовізуальної послуги пропонує абонентам на договірних засадах як цілісну інформаційну послугу;

Виключити, оскільки досвід свідчить про можливість вибору програм абонентами без створення пакету, отже у визначенні терміну не має нагальної необхідності

Виключити

передача – сукупність аудіовізуальної інформації, що становить змістовно завершену частину програми або каталогу та має відповідну назву, обсяг трансляції та може бути використана незалежно від інших частин програми або каталогу і розглядається як цілісний аудіовізуальний (аудіо) твір;

Реакційне доопрацювання

передача – сукупність аудіовізуальної інформації, що становить змістовно завершену частину програми або каталогу передач на замовлення та має відповідну назву, обсяг трансляції та може бути використана незалежно від інших частин програми або каталогу передач на замовлення і розглядається як цілісний аудіовізуальний (аудіо) твір;

пов’язані особи з суб’єктом надання аудіовізуальної послуги – особи, які мають істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги; керівники, афілійовані особи суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; члени сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри ~~та їхні діти, чоловіки і дружини~~) власників суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; ~~юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені вище, є керівниками або власниками істотної участі;~~ студія-виробник, з якою суб’єктом надання аудіовізуальної послуги протягом календарного року здійснено господарських операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість);

Скоротити перелік, у звязку з необхіднстю подання надмірної інформації

Щодо студії-виробика, то перенесено до визначення контроль (п.50 таблиці)

пов’язані особи з суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги – особи, які мають істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги; керівники, афілійовані особи суб’єкта надання аудіовізуальної послуги; особи, які мають істотну участь в афілійованих особах суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги; члени сім'ї (чоловік, дружина, діти та батьки, мачуха та вітчим, рідні брати, сестри) власників суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги;

програма – сукупність передач, яка має постійну назву, вихідні дані і транслюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги за певним розкладом. Програма може також включати іншу аудіовізуальну інформацію, зокрема, ~~але не виключно~~, рекламу, телепродаж, анонси, елементи оформлення ефіру;

Вимоги до змісту програм мають бути визначені в тексті закону, а не в глосарії, крім того, програми кабельних каналів можуть містити виключно телепродаж, якщо це відповідає ліцензії.

програма – сукупність передач, яка має постійну назву, вихідні дані і транслюється за певним розкладом передач. Програма може також включати іншу аудіовізуальну інформацію, зокрема, рекламу, телепродаж, анонси, елементи оформлення ефіру;

постачальник аудіовізуальної послуги без використання радіочастотного ресурсу – суб’єкт господарювання, який здійснює відбір та поширення програм незалежно від технології розповсюдження та застосування системи умовного доступу;

пропонуємо доповнивши терімн словосполученням «без здійснення редакційного контролю», оскільки постачальник АВП не робить «вибір передач та компонування їх у програму (в хронологічному порядку) або у каталог передач (на замовлення), а «програма» в цій редакції Закону включає рекламу.

суб’єкт постачання аудіовізуальної медіа послуги – суб’єкт господарювання, який здійснює поширення програм без здійснення редакційного контролю»;

постачальник аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу– суб’єкт господарювання, який здійснює поширення програм в ефірній цифровій телемережі без здійснення редакційного контролю та внесення будь-яких змін в зміст програм;

Наявність такого зайвого посередника між ефірними цифровими медіа та глядачем потребує прийняття виваженого політичного рішення.

постачальник аудіовізуальної медіа послуги з використанням радіочастотного ресурсу– суб’єкт господарювання, який здійснює поширення програм в ефірній цифровій телемережі без здійснення редакційного контролю та внесення будь-яких змін в зміст програм;

програмна концепція мовлення – опис структури наповнення програми, включаючи творчий формат мовлення (надалі формат мовлення). Формат мовлення визначається з змістовного наповнення передач та відповідає основній змістовній направленості програми. Види форматів визначаються Національною радою.

Виключити.

Формат мовлення може бути визначений виключно через жанрове наповнення, отже це положення передбачає, що Національна рада продовжить практику жорсткого регулювання програмних концепцій. Наразі, це призводить до постійних змін до ліцензій або порушень їх умов. Концепція цього законопроекту передбачала дерегулювання мовлення та обмежувалась визначенням у конкурсних умовах та ліцензіях лише мінімальних часток суспільно важливих передач.

Визначення форматів в цілому є безпідставним обмеженням свободи творчості.

Виключити

У звязку із заміною на суспільно важливі (значущі) передачі, визначені Національною радою.

редакційний контроль – вибір передач та компонування їх у програму в хронологічному порядку або у каталог передач на замовлення;

Приведення у відповіднсть до Дирекива ЄС про аудіовізуальні послуги:

(c) “редакційна відповідальність» означає здійснення ефективного контролю за відбором програм та за організацією у вигляді хронологічного розкладу для телевізійного мовлення, або у вигляді каталогу для аудіовізуальних медіа послуг на замовлення. Редакційна відповідальність не обов’язково передбачає будь-яку юридичну відповідальність за зміст послуг, що надаються, згідно з національним законодавством;

редакційний контроль – вибір передач та компонування їх у програму в хронологічному порядку або формування каталогу передач на замовлення; Редакційний контроль не обов’язково передбачає будь-яку юридичну відповідальність за зміст послуг, що надаються, згідно з законодавством;

ретрансляція – прийом і одночасне розповсюдження незалежно від способу розповсюдження повної і незмінної програми та/або програм або істотних (20 і більше відсотків) частин програми, що транслюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або постачальником аудіовізуальної послуги ~~без будь-якого~~ втручання та/або внесення змін в зміст програм;

Редакційне доопрацювання

ретрансляція – прийом і одночасне поширення (незалежно від його способу) повної і незмінної програми та/або програм або істотних (20 і більше відсотків) частин програми, що здійснюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги або постачальником аудіовізуальної медіа послуги без втручання та/або внесення змін в зміст програм;

система умовного доступу – сукупність спеціальних програмних, апаратних або технічних засобів, що дозволяють контролювати доступ осіб до певної аудіовізуальної інформації;

суб’єкт надання аудіовізуальної послуги – суб’єкт господарювання, що здійснює редакційний контроль при наданні аудіовізуальної послуги

Приведення у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги:

суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги - суб’єкт господарювання, що здійснює редакційний контроль при наданні аудіовізуальної медіа послуги

Відстуній

Термін «суспільно-важливі передачі» включити до глосарію. Визначення буде надано НАМ.

трансляція – первинне розповсюдження програми незалежно від способу розповсюдження програми для масового приймання населенням;

універсальна програмна послуга – перелік програм, який постачальники аудіовізуальної послуги повинні забезпечити для перегляду всім без винятку абонентам;

Приведення у відповіднсть до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

Універсальна аудіовізуальна медіа послуга - перелік програм, який субєкти постачання аудіовізуальної послуги повинні забезпечити для перегляду всім абонентам;

формат мовлення – жанровий зміст та стиль подання матеріалу суб’єктом надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення

Досвід застосування вимог до форматів свідчить про неможливість їх чіткого визначення у нормативних документах та, відповідно, доведення факту порушення цих вимог у суді.

Виключити

Оскільки з урахуванням значної кількості законодавчих колізій, передбачається формування неоднозначної і перманентно конфліктної правозастосовчої практики. Перелік законодавчих актів, на яких будуть базуватися поняття даного закону, має бути вичерпним:

2. Інші терміни, що застосовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, встановленому законами України “Про радіочастотний ресурс України”, “Про телекомунікації”, “Про авторське право і суміжні права”,“Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, законодавства, що регулює надання адміністративних послуг.

Терміни “конфлікт інтересів”, “члени сім’ї” у цьому Законі застосовуються у значенні, визначеному Законом України “Про запобігання корупції”.

Вилучити, оскільки ці терміни визначені в самому законі “Про запобігання корупції”.

виключити

3. Терміни, визначення яких не надано цим Законом, застосовуються у значені визначеному актами Національної ради.

Вилучити, оскільки Національна рада не уповноважена надавати офіційне тлумачення норм закону.

виключити

НАМ: додати визначення «радіо»?

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на надання аудіовізуальних послуг для населення шляхом мовлення, надання аудіовізуальних послуг на замовлення, на розповсюдженням програм без здійснення редакційного контролю, а також на державне управління, регулювання та нагляд у сфері аудіовізуальних послуг.

До сфери дії цього Закону відноситься поширення як виключно аудіоінформації, так і поєднання аудіо та візуальної інформації.

Редакційне доопрацювання

1. Дія цього Закону поширюється на правовідносини щодо надання аудіовізуальних послуг та розповсюдження програм без здійснення редакційного контролю, а також, у сфері державного управління, регулювання та нагляду аудіовізуальними медіа послугами.

2. Цей Закон поширюється на суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, постачальників аудіовізуальної послуги без використання радіочастотного ресурсу, постачальників аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу, що належать до юрисдикції України, а також на розповсюдження програм ~~і передач~~ інших суб’єктів на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Редакційна правка

2. Цей Закон поширюється на суб’єктів надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги, що належать до юрисдикції України, а також на розповсюдження програм інших суб’єктів на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

3. До сфери дії цього Закону не відноситься поширення аудіовізуальної інформації:

1) на веб-сайтах, на яких інформація створюється користувачами, якщо поширення такої інформації не є господарською діяльністю користувача з метою отримання прибутку;

2) у вигляді електронних версій матеріалів друкованих засобів масової інформації чи інформаційних агентств, що розміщуються на їхніх веб-сайтах;

3) на веб-сайтах, що інформують про поточні події, якщо розповсюдження у поєднанні аудіо- та візуальної інформації не є їх основною інформаційною продукцією;

4) шляхом ретрансляції на власному веб-сайті суб’єктом надання аудіовізуальної послуги його програм, передач;

5) у вигляді кореспонденції, що надсилається з використанням телекомунікацій;

6) у вигляді он-лайн ігор в мережі Інтернет;

7) поширення аудіовізуальної інформації для прийому в межах одного житлового будинку без права наступного розповсюдження та отримання оплати;

8) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування;

9) в технологічних телемережах і проводових мережах закритого типу та спеціального призначення, не розрахованих на масове приймання їхніх передач, зокрема в системі, в якій обладнання для поширення та прийому інформації належить одному суб’єкту господарювання, а зміст інформації безпосередньо стосується господарської діяльності такого суб’єкта і спрямований на працівників або інших осіб, пов’язаних з таким суб’єктом;

10) іншим чином, якщо така діяльність не є аудіовізуальною послугою відповідно до цього Закону.

На сьогодні є такі будівлі, в яких є сотні домогосподарств і таке виключення може стати приводом для ухилення від регулювання (на практиці були такі випадки)

Електронні версії друкованих ЗМІ не можуть містити АУ інформації,

3. До сфери дії цього Закону не відноситься поширення аудіовізуальної інформації:

«2) на веб-сайтах друкованих засобів масової інформації чи інформаційних агентств та веб-сайтах, що інформують про поточні події, якщо розповсюдження у поєднанні аудіо- та візуальної інформації не є їх основною інформаційною продукцією»;

3) шляхом ретрансляції на власному веб-сайті суб’єктом надання аудіовізуальної послуги його програм, передач;

4) у вигляді кореспонденції, що надсилається з використанням телекомунікацій;

5) у вигляді он-лайн ігор в мережі Інтернет;

6) на веб-сайтах державних органів, органів місцевого самоврядування;

7) іншим чином, якщо така діяльність не є аудіовізуальною послугою відповідно до цього Закону.

4. Відносини, пов’язані з рекламною діяльністю, телепродажем та спонсорством у сфері аудіовізуальних послуг, ~~а також трансляцією анонсів передач~~ регулюються Законом України “Про рекламу”.

Анонси передач не є рекламою (ч.6 ст.13 Закону про рекламу)

4. Відносини, пов’язані з рекламною діяльністю, телепродажем та спонсорством у сфері аудіовізуальних медіа послуг регулюються Законом України “Про рекламу”.

5. Особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної послуги у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми з урахуванням положень цього Закону.

5. Особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги у період проведення виборів та референдумів регулюються законодавством про вибори та референдуми з урахуванням положень цього Закону.

6. Правові основи створення та діяльності Суспільного телебачення і радіомовлення України визначаються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України” з урахуванням положень цього Закону.

Стаття 3. Законодавство про аудіовізуальні послуги та його застосування

1. Законодавство України про аудіовізуальні послуги складається з відповідних положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, цього Закону, законів України “Про телекомунікації”, “Про радіочастотний ресурс”, “Про кінематографію” та інших законів України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

З огляду на постійні спроби Національної ради не дотримуватись вимог Законів України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” доцільно зробити пряме посилання на них у галузевому законі.

1. Законодавство України про аудіовізуальні медіа послуги складається з відповідних положень Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейської конвенції про транскордонне телебачення, інших міжнародних договорів України, цього Закону, законів України “Про телекомунікації”, “Про радіочастотний ресурс”, “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, законодавства, що регулює надання адміністративних послуг та інших законів України.

Стаття 4. Суб’єкти, що належать до юрисдикції України

1. Суб’єктами надання аудіовізуальної послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються:

1) суб’єкти ~~з місцезнаходженням~~ на території України, незалежно від місця здійснення редакційного контролю;

2) суб’єкти, у яких не менше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання ними аудіовізуальної послуги, працюють на території України, і якщо при цьому такі суб’єкти мають головний офіс на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу;

3) суб’єкти, які були зареєстровані на території України та підтримують стабільні і тісні економічні зв’язки в Україні, якщо вони мають головний офіс на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, але при цьому на території жодної з країн, що є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, не працює більше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання такими суб’єктами аудіовізуальної послуги;

4) суб’єкти надання аудіовізуальної послуги за наявності однієї або декількох з таких ознак:

а) користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішення державного органу України;

б) використання розташованої на території України станції передачі сигналу на супутник;

в) система технічних засобів, призначених для відтворення попередньо записаних аудіовізуальних творів або трансляції програм у реальному часі, а також вторинних подій (графіків, титрів) з метою формування каналу мовлення розташованого на території України.

Логіка цієї статті повністю втрачена внаслідок редагування, пропонується відновити редакцію робочої групи:

Термін «головний офіс» та його чітке визначення містяться у Директиві про АУ, і є тотожним терміну «місцезнаходження», яка вже передбачена пунктом 3 цієї частини статті 4, тому пропонується відновити редакцію робочої групи:

1) суб’єкти з головним офісом на території України, якщо редакційний контроль здійснюється ними на території України;

Стаття 4. Суб’єкти, що належать до юрисдикції України

1. Суб’єктами надання аудіовізуальної медіа послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються:

1) суб’єкти з гловним офісом на території України, незалежно від місця здійснення редакційного контролю;

2) суб’єкти, у яких не менше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання ними аудіовізуальної медіа послуги, працюють на території України, і якщо при цьому такі суб’єкти мають головний офіс на території країни, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу;

3) суб’єкти, які були зареєстровані на території України та підтримують стабільні і тісні економічні зв’язки в Україні, якщо вони мають головний офіс на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, або редакційний контроль здійснюється ними на території країни, що ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, але при цьому на території жодної з країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державою-членом Європейського Союзу, не працює більше 30 відсотків працівників, що забезпечують надання такими суб’єктами аудіовізуальної послуги;

4) суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги за наявності однієї або декількох з таких ознак:

а) користування радіочастотним ресурсом України на підставі рішення державного органу України;

б) використання розташованої на території України станції передачі сигналу на супутник;

2. Головний офіс суб’єкта надання аудіовізуальної послуги знаходиться в тій країні, де розташовано офіс, з якого здійснюється щоденне керування діяльністю юридичної особи, або де знаходиться місце державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

3. Постачальниками аудіовізуальної послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються суб’єкти господарювання, які зареєстровані на території України в порядку, визначеному законодавством України про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Приведення до точної назви відповідного Закону

3.Суб’єктами постачання аудіовізуальної медіа послуги, що належать до юрисдикції України, вважаються суб’єкти господарювання, які зареєстровані на території України в порядку, визначеному законодавством України державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

Стаття 5. Свобода діяльності у сфері аудіовізуальних послуг

1. Діяльність у сфері аудіовізуальних послуг ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності засобів масової інформації, у тому числі вільного визначення змісту аудіовізуальної інформації, та свободи підприємницької діяльності.

Будь-які обмеження зазначених свобод можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) відносно мети, яка переслідується. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Редакційно в частині термінології

Стаття 5. Свобода діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг ґрунтується на принципах свободи поширення та отримання інформації, свободи діяльності засобів масової інформації, у тому числі вільного визначення змісту аудіовізуальної інформації, та свободи підприємницької діяльності.

2. Цензура інформаційної діяльності у сфері аудіовізуальних послуг забороняється.

Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

редакційно

2. Цензура інформаційної діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг забороняється.

Не допускається незаконне втручання у діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги та постачальників аудіовізуальної медіа послуги з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

3. На території України не обмежується приймання чи ретрансляція програм і передач, які походять з країн, що є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, а також інших програм і передач, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення або Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги, крім випадків та в порядку, передбаченими цим Законом.

У разі порушення законодавства України у програмах, передачах, які походять з-поза меж України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) здійснює заходи, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом.

Редакційне доопрацювання

3. На території України не обмежується надання аудіовізуальних медіа послуг, які походять з країн, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи є державами-членами Європейського Союзу, а також інших аудіовізуальних медіа послуг, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення або Директиви 2010/13/ЄС про аудіовізуальні медіа послуги.

У разі порушення законодавства України в таких аудіовізуальних медіа послугах, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі – Національна рада) здійснює заходи, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України та цим Законом

4. Реєстрацію програм, які походять з країн, що не є сторонами Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державами-членами Європейського Союзу, які плануються до ретрансляції на території України, Національна рада проводить у порядку, визначеному цим Законом.

Розповсюдження програм, передач на території України може бути заборонене тільки у випадках та в порядку, передбачених цим Законом.

редакційна конкретизація повноважень регулятора

4. Реєстрацію надання аудіовізуальних медіа послуг, які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу, та які планується надавати на території України, Національна рада проводить у порядку, визначеному цим Законом.

Надання таких аудіовізуальних медіа послуг на території України може бути заборонене Національною радою тільки у випадках порушення частини першої-сьомої статті 32 цього Закону та в порядку, який передбачено цим Законом.

Стаття 6. Основні принципи державної політики у сфері аудіовізуальних послуг

Основними принципами державної політики у сфері аудіовізуальних послуг є:

1) забезпечення збалансованості подачі інформації, її джерел та точок зору у сфері аудіовізуальних послуг, гарантування вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем, політичний плюралізм, а також забезпечення свободи діяльності у сфері аудіовізуальних послуг;

2) створення умов для забезпечення засобами аудіовізуальних послуг культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України;

3) захист споживачів аудіовізуальних послуг, особливо дітей, від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації у порядку, визначеному цим Законом;

4) сприяння розвитку суспільного мовлення та мовлення громад;

5) стимулювання виробництва національних аудіовізуальних творів шляхом запровадження вимог щодо обсягу виробництва власного продукту;

6) надання підтримки об'єднанню у самоврядні організації суб'єктів надання аудіовізуальної послуги та суб’єктів постачання аудіовізуальних послуг, а також сприяння у роботі таких об’єднань, їх залучення до прийняття рішень державними органами;

7) запобігання монополізації у сфері аудіовізуальних послуг;

8) забезпечення прозорості і доступності інформації про структуру власності та контролю ліцензіатів;

9) забезпечення прозорості, незалежності та справедливості діяльності державних органів у сфері аудіовізуальних послуг, зокрема, під час здійснення регулювання і нагляду (контролю);

10) уникнення тотожних або дублюючих повноважень державних органів щодо регулювання у сфері аудіовізуальних послуг;

11) відсутність подвійного ліцензування одного й того ж виду діяльності у сфері аудіовізуальних послуг;

12) державне регулювання сфери аудіовізуальних послуг з урахуванням природи аудіовізуальних послуг, що надаються, незалежно від способу поширення аудіовізуальної інформації (технологічна нейтральність).

Пункт 1 статті визначає принципи державної політики, яка не може забезпечити «збалансованість інформації», оскільки це буде втручання у свободу творчої діяльності,

У пункті 7 редакційне доопрацювання.

Доповнено положенням запровадження правил професійної етики у сфері аудівізуальних медіа послуг

Стаття 6. Основні принципи державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг

Основними принципами державної політики у сфері аудіовізуальних послуг є:

1) забезпечення плюралізму інформації, її джерел та точок зору у сфері аудіовізуальних послуг, гарантування вільного і відкритого обговорення суспільно важливих проблем, політичний плюралізм, а також забезпечення свободи діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг

2) створення умов для забезпечення засобами аудіовізуальних медіа послуг культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України;

3) захист споживачів аудіовізуальних медіа послуг, особливо дітей, від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації у порядку, визначеному цим Законом;

4) сприяння розвитку суспільного мовлення та мовлення громад;

6) надання підтримки об'єднанню у самоврядні організації суб'єктів надання аудіовізуальної медіа послуги та суб’єктів постачання аудіовізуальних послуг, а також сприяння у роботі таких об’єднань, їх залучення до прийняття рішень державними органами;

7) запобігання монополізму у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

8) забезпечення прозорості і доступності інформації про структуру власності та контролю ліцензіатів;

9) забезпечення прозорості, незалежності та справедливості діяльності державних органів у сфері аудіовізуальних медіа послуг, зокрема, під час здійснення регулювання і нагляду (контролю);

10) уникнення тотожних або дублюючих повноважень державних органів щодо регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

11) відсутність подвійного ліцензування одного й того ж виду діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

12) державне регулювання сфери аудіовізуальних медіа послуг з урахуванням природи аудіовізуальних медіа послуг, що надаються, незалежно від способу поширення аудіовізуальної інформації (технологічна нейтральність).

13) сприяє запровадженню правил професійної етики у сфері аудівізуальних медіа послуг

Стаття 7. Вимоги до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги

1. Суб’єктом надання аудіовізуальної послуги може бути юридична особа або фізична особа, крім винятків, передбачених цим Законом.

Суб’єктом надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади не може бути суб’єкт господарювання, метою діяльності якого є одержання прибутку або ведення підприємницької діяльності.

Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення визначаються та регулюються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

редакційно

1. Суб’єктом надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги може бути юридична особа або фізична особа, крім винятків, передбачених цим Законом.

Суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади не може бути суб’єкт господарювання, метою діяльності якого є одержання прибутку або ведення підприємницької діяльності.

Суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом суспільного мовлення визначаються та регулюються Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

2. Забороняється створення суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, якщо:

Перенести у розділ щодо видачі ліценцзії

Перенесено

1) його структура власності та/або контролю є непрозорою відповідно до цього Закону;

Перенести у розділ щодо видачі ліценцзії

Перенесено

2) до його структури власності та/або контролю входить політична партія або заснована нею прямо або опосередковано юридична особа;

3) до його структури власності та/або контролю входить громадське та/або релігійне об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, крім надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади;

4) до його структури власності та/або контролю входить особа, яка є громадянином держави-агресора або суб’єктом господарювання, зареєстрованим в такій державі.

3) до його структури власності та/або контролю входить громадське та/або релігійне об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, крім надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади та суспільне мовлення.

Під державою-агресором розуміється держава, яка у будь-який спосіб окупувала частину території України або яка вчиняє агресію проти України, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

5) до його структури власності та/або контролю входить громадське об’єднання або заснована ним прямо або опосередковано юридична особа, зареєстрована в офшорній зоні, або в країнах (територіях), законодавство яких не дозволяє розкривати інформацію про структуру власності зареєстрованих в них юридичних осіб.

Виключити 5 пункт, оскільки пункт перший охоплює загальну вимогу щодо прозорості структури власності.

Виключити

6) він не належить до юрисдикції України.

Стаття 8. Вимоги до прозорості структури власності та контролю

1. Структура власності та контролю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги або суб’єкта господарювання, який претендує на отримання ліцензії або на здійснення реєстрації в якості суб’єкта надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги, передбаченої цим Законом, повинна відповідати таким вимогам:

Поширено вимоги лише на ліцензіатів – потребує прийняття рішення

Стаття 8. Вимоги до прозорості структури власності та контролю

1. Структура власності юридичної особи, яка претендує на отримання ліцензії є такою, що дає змогу визначити:

1) ~~містить інформацію~~ про всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності – всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної послуги і всіх фізичних осіб та власників, учасників, акціонерів юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами суб’єкта надання аудіовізуальної послуги ;

редакційно

1) всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, у тому числі бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності – всіх власників, учасників, акціонерів суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги.

2) дозволяє встановити всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної послуги;

редакційно

2) всіх осіб, які мають пряму або опосередковану істотну участь у суб’єкті надання аудіовізуальної медіа послуги;

3) дозволяє встановити всіх ключових учасників кожної юридичної особи, яка присутня в ланцюгу володіння корпоративними правами такого суб’єкта надання аудіовізуальної послуги;

Поняття «ключовий учасник» є дублюючим до поняття «істотна участь», отже необхідно залишити одне із них.

Виключити

4) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні трастові конструкції володіння;

Потребує прийняття рішення

4) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні трастові конструкції володіння;

5) серед осіб, які мають істотну участь у суб’єкті господарювання, відсутні юридичні та/або фізичні особи, зареєстровані в офшорних зонах;

Виключити

6) інформація, зазначена в пунктах 1-3 цієї частини, розміщена на веб-сайті суб’єкта господарювання в мережі Інтернет (у разі його наявності).

виключити

Виключити

2. Структура власності та контролю суб’єкта господарювання, яка не відповідає хоча б одному пункту частини першої цієї статті, вважається непрозорою.

Національна рада на підставі поданої суб’єктом господарювання та іншої наявної інформації, зокрема отриманої за запитом Національної ради, приймає рішення про непрозору структуру власності, якщо вона не дозволяє повною мірою встановити відповідність вимогам, передбаченим цієї статтею. У цьому випадку Національна рада письмово повідомляє про це суб’єкта господарювання та пропонує йому привести свою структуру власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону у тримісячний строк.

У випадку, якщо у вказаний строк структура власності такого суб’єкта господарювання не буде приведена у відповідність з вимогами цього Закону, Національна рада анулює всі ліцензії, які видані нею такому суб’єкту та/або скасовує всі реєстрації, які здійснені нею такому суб’єкту.

Пропонуємо викласти в іншій редакції

Національна рада на підставі поданої суб’єктом господарювання та іншої наявної документально підтвердженої інформації, зокрема отриманої за запитом Національної ради, приймає рішення про непрозору структуру власності, якщо вона не дозволяє повною мірою встановити відповідність вимогам, передбаченим цієї статтею. У цьому випадку Національна рада письмово повідомляє про це суб’єкта господарювання та пропонує йому привести свою структуру власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону у тримісячний строк.

У разі, якщо порушення вимог закону щодо прозорості структури власності та контролю пов’язане із процедурами банкрутства, примусового продажу або оформлення спадщини Національна рада визначає тримісячний строк, наданий для приведення структури власності та контролю у відповідність з вимогами цього Закону, після завершення цих процедур».

У випадку, якщо у вказаний строк структура власності та контролю такого суб’єкта господарювання не буде приведена у відповідність з вимогами цього Закону, Національна рада звертається до суду з позовом про анулювання усіх ліцензій, які видані нею такому суб’єкту та/або про скасування реєстрації, які здійснені нею щодо такого суб’єкта .

3. Суб'єкт надання аудіовізуальної та/або постачальник аудіовізуальної послуги послуги щороку , до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються

Редакційно. Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР. Норма має стосуватись виключно ліцензіатів. Норми щодо прозорості власності запроваджуються для забезпечення неупередженості та плюралізму. В той же час, постачальник АВП, який дотримується норм законодавства не впливає жодним чином на формування інформаційного ландашафту. Звітність постачальників АВП – це додатковий тягар як для підприємців, так і держави.

Суб'єкт надання аудіовізуальної медіа послуги (крім публічних компаній) щороку, до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються

«3. Кожен Ліцензіат до 31 березня, подає до Національної ради звіт за попередній (звітний) рік діяльності про свою структуру власності, в якому зазначаються:

відомості про структуру власності станом на 31 грудня звітного року;

відомості про зміни у структурі власності, що відбувалися впродовж звітного року

виключити:

Подання такої інформації є надмірним, на момент подання звіту інформація про колишніх власників вже є застарілою і не виправдана суспільним інтересом.

Виключити

відомості про всіх осіб, які володіють ~~або володіли впродовж звітного року~~ прямою або опосередкованою істотною участю, із зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних правочинів або настання інших юридичних фактів), включаючи відомості про осіб, які діяли на підставі відповідних доручень, а також відомості про всіх пов’язаних осіб (для кожної з осіб - прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса).

Доопрацьовано редакцію

відомості про всіх осіб, які володіють прямою або опосередкованою істотною участю, із зазначенням підстав такого володіння (дата укладення відповідних правочинів або настання інших юридичних фактів),

Форма звіту, порядок його складання та розгляду затверджуються Національною радою;

Неподання, несвоєчасне подання такої інформації або подання інформації, що не відповідає дійсності, є підставою для застосування Національною радою санкцій відповідно до цього Закону.

У разі виявлення технічної помилки в інформації про структуру власності, поданій Національній раді, суб’єкт надання аудіовізуальної послуги та/або постачальника аудіовізуальної послуги повинен упродовж двох тижнів її виправити.

Форма звіту, порядок його складання та розгляду затверджуються Національною радою;

4. Національна рада визначає порядок подання структури власності та контролю, вимоги до відповідних документів та форми подання такої інформації.

4. Національна рада визначає порядок подання структури власності та контролю, вимоги до відповідних документів та форми подання такої інформації

Відсутня стаття

Стаття 9. Тематичне мовлення.

1. Тематичним мовленням є надання аудіовізуальної послуги шляхом ефірного, супутникового, кабельного мовлення з метою задоволення потреб обмеженої частки аудиторії (та має на меті одержання прибутку?).

2. Тематичне мовлення здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом

3. Програми тематичних телеканалів та/або радіостанцій мають відповідати таким вимогам:

1) Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною вузькою тематикою, частка передач такої відповідної тематики не може бути нижчою за 80% від загального обсягу мовлення.

2) Для тематичного телевізійного мовлення, що спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за мовними ознаками, частка передач відповідною мовою не може бути нижчою за 70% від загального обсягу мовлення. До цього типу (виду?) мовлення належить мовлення мовами меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій, та/або офіційними і робочими мовами Європейського Союзу.

3) Для тематичного радіомовлення частка передач або їх складових за обраною ознакою (музичним жанром для музичних радіостанцій, тематикою для розмовних радіостанцій, мовою для радіостанцій, які ведуть мовлення мовами національних меншин, які компактно проживають на території України, а такі мови не є загальновживаними за межами таких територій) має складати не менше 80% від загального обсягу мовлення.

4. Національна рада визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення (можливо, це – до статті 67 про повноваження Національної ради).

В цілому підтримати. Взяти за основу з подальшим доопрацюванням.

Стаття 9. Тематичне мовлення.

1. Тематичним мовленням є надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом ефірного, супутникового, кабельного мовлення з метою задоволення потреб обмеженої частки аудиторії (та має на меті одержання прибутку).

2. Тематичне мовлення здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом

3. Програми тематичних телеканалів та/або радіостанцій мають відповідати таким вимогам:

4. Національна рада визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення

Стаття 9. Мовлення громади

1. Мовленням громади є надання аудіовізуальної послуги шляхом ~~ефірного~~ мовлення з місцевою ~~чи регіональною категорією мовлення~~, яке здійснюється з метою задоволення інформаційних, культурних, просвітницьких, мовних потреб територіальної громади (громад), національної меншини та не має на меті одержання прибутку чи здійснення підприємницької діяльності та 100% статутного капіталу яких належить відповідній громаді.

Стаття 9. Мовлення громади

1. Мовленням громади є надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення з місцевою категорією мовлення, яке здійснюється з метою задоволення інформаційних, культурних, просвітницьких, мовних потреб територіальної громади (громад), національної меншини та не має на меті одержання прибутку чи здійснення підприємницької діяльності та 100% статутного капіталу яких належить відповідній громаді.

2. Мовлення громади здійснюється на підставі ліцензії, що видається в порядку, визначеному цим Законом.

3. Програми мовлення громад повинні відповідати таким вимогам:

1) власний продукт повинен становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення;

2) розважальні передачі повинні становити не більше 20 відсотків загального обсягу мовлення;

Потребує детального обговорення

3. Програми мовлення громад повинні відповідати таким вимогам:

1) власний продукт повинен становити не менше 50 відсотків загального обсягу мовлення;

2) розважальні передачі повинні становити не більше 20 відсотків загального обсягу мовлення;

3) не менше 2 годин добового мовлення у проміжках часу між 07.00 та 22.00 повинні становити передачі з інформацією місцевого та/або регіонального значення.

Національна рада визначає критерії віднесення передач до розважальних, передач з інформацією місцевого або регіонального значення.

Уточнення

Національна рада визначає критерії віднесення передач до власних, розважальних, передач з інформацією місцевого або регіонального значення для мовлення громад

Стаття 10. Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги

пропонуємо перенести до перехідних положень

перенести «статтю 10. Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги» в перехідні положення, оскільки вказані суб'єкти повинні реформуватися

1. Державними суб’єктами надання аудіовізуальної послуги є юридичні особи, що засновані державними органами відповідно до їхніх повноважень у встановленому законом порядку.

Комунальними суб’єктами надання аудіовізуальної послуги є юридичні особи, створені у встановленому законом порядку органами місцевого самоврядування, якщо 50 і більше відсотків статутного капіталу такої особи знаходиться у комунальній власності.

Порядок діяльності державних та комунальних суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, порядок призначення їх керівників, формування виконавчих, контрольних та наглядових органів визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами України, виданими на їх підставі, а також статутними документами таких суб’єктів.

пропонуємо перенести до перехідних положень

2. Існуючі комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги можуть функціонувати до їх перетворення на суб’єкти, що здійснюють мовлення громади, або припинення. Ліцензії, видані таким суб’єктам, у випадку не перетворення не підлягають продовженню.

3. Державним органам та органам місцевого самоврядування, а також заснованим (співзаснованим) ними юридичним особам забороняється створювати, виступати засновником (співзасновником) нових суб’єктів надання аудіовізуальної послуги або набувати у пряме чи опосередковане володіння частки статутного капіталу чи права голосу в суб’єктах надання аудіовізуальної послуги.

Ці обмеження, заборони і наслідки не поширюється на створення та діяльність суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, що перебувають у власності держави, шляхом мовлення на іноземну аудиторію відповідно до спеціального закону.

пропонуємо перенести до перехідних положень

4. Основними завданнями державних та комунальних суб’єктів надання аудіовізуальної послуги є:

1) оперативне та збалансоване інформування глядачів і слухачів про суспільно-політичні та інші події в Україні і за кордоном, про події місцевого та регіонального значення, про надзвичайні події та ситуації, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення;

2) створення та розповсюдження економічних, публіцистичних, культурно-мистецьких, освітніх, художніх, спортивних передач, а також передач для дітей.

пропонуємо перенести до перехідних положень

Стаття 11. Державна політика та регулювання у сфері аудіовізуальних послуг

1. Верховна Рада України визначає державну політику у сфері аудіовізуальних послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації, законодавчі основи її реалізації.

2. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади забезпечують здійснення державної політики у сфері аудіовізуальних послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації.

Редакційно в частині термінології

Стаття 11. Державна політика та регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Верховна Рада України визначає державну політику у сфері аудіовізуальних медіа послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації, законодавчі основи її реалізації.

2. Кабінет Міністрів України, центральні та інші органи виконавчої влади забезпечують здійснення державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг та діяльності відповідних засобів масової інформації.

3. Органом державного регулювання діяльності у сфері аудіовізуальних послуг незалежно від способу розповсюдження та країни походження програм і передач, а також органом нагляду (контролю) у цій сфері є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4. Повноваження інших державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері аудіовізуальних послуг визначаються відповідно до законів України.

3. Органом державного регулювання діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг незалежно від способу розповсюдження та країни походження програм і передач, а також органом нагляду (контролю) у цій сфері є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4. Повноваження інших державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері аудіовізуальних медіа послуг визначаються відповідно до законів України.

5. Засади та напрями реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних послуг визначаються у Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних послуг (далі – Стратегія розвитку), яку розробляє та затверджує Національна рада, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю.

Пропонуємо, щоб Стратегію розвитку сфери аудіовізуальних послуг затверджує Верховна рада, а не регулятор. Цілком логічним є те, що ключовий та базовий галузевий документ, розрахований на багато років затверджує найвищий орган влади. Це відповідає практиці інших індустрій.

Потребує прийняття політичного рішення

5. Засади та напрями реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг визначаються у Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних послуг (далі – Стратегія розвитку), яку розробляє Національна рада та затверджує Верховна рада України, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю.»

6. Стратегія розвитку спрямовується на забезпечення плюралізму думок, задоволення інформаційних потреб споживачів шляхом трансляції та ретрансляції різнобічних програм та передач, створення сприятливого підприємницького середовища (в межах своєї компетенції), дотримання інших принципів, визначених цим Законом.

7. Стратегія розвитку підлягає регулярному перегляду, але не рідше одного разу на п'ять років.

8. Державне регулювання національного телерадіоінформаційного простору здійснюється відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який щорічно розробляє та затверджує Національна рада та який ґрунтується на Стратегії розвитку.

Викласти в іншій редакції

8. Державне регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг здійснюється відповідно до Плану розвитку сфери аудіовізуальних медіа послуг, який щорічно розробляє та затверджує Національна рада та який ґрунтується на Стратегії розвитку.

9. Відповідно до Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення (~~в разі потреби форматів мовлення)~~ та багатопрограмних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, відображає сучасний стан ринку та основні тенденції розвитку, визначає пріоритетні умови ліцензій та проводить конкурси на отримання ліцензій у передбачених цим Законом випадках. У своєму щорічному звіті Національна рада дає аналіз стану виконання Плану розвитку, вносить пропозиції щодо внесення змін до Стратегії розвитку.

редакційно

9. Відповідно до Плану розвитку Національна рада приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення та багатопрограмних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, відображає сучасний стан ринку та основні тенденції розвитку, визначає пріоритетні умови ліцензій та проводить конкурси на отримання ліцензій у передбачених цим Законом випадках. У своєму щорічному звіті Національна рада дає аналіз стану виконання Плану розвитку, вносить пропозиції щодо внесення змін до Стратегії розвитку.

План розвитку включає як додаток план використання радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб надання аудіовізуальних послуг, перелік каналів мовлення із зазначенням вимог до програмної концепції щодо кожного з таких каналів та перелік ефірних багатопрограмних телемереж, щодо яких планується оголосити конкурс упродовж наступних двох років окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці (місту, району, області тощо) або на всю територію України.

Якщо не конкретизувати, то доведеться писати вимоги до програмної концепції супутникових, кабельних і інтернет каналів.

План розвитку включає як додаток план використання радіочастотного ресурсу, виділеного для потреб надання аудіовізуальних послуг, перелік ефірних каналів мовлення із зазначенням вимог до обсягів поширення суспільно важливих передач щодо кожного з таких каналів та перелік ефірних багатопрограмних телемереж, щодо яких планується оголосити конкурс упродовж наступних двох років окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці (місту, району, області тощо) або на всю територію України.

Стаття 12. Створення і розвиток каналів мовлення та ефірних багатопрограмних телемереж

редакційно

«Стаття 12. Порядок викристання радіочастотного ресурсу для надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг

1. Канали мовлення та багатопрограмні телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану розвитку.

Передбачаються такі територіальні категорії ефірного мовлення або ефірних багатопрограмних телемереж:

1) загальнонаціональна категорія – охоплення мовленням не менше ніж у двох третинах областей України;

2) регіональна категорія – охоплення мовленням більше ніж на половину території області, а також мовлення на територію, на якій знаходиться населений пункт з чисельністю населення понад один мільйон осіб;

3) місцева категорія – охоплення мовленням на один чи кілька суміжних населених пунктів (крім населених пунктів з чисельністю населення понад один мільйон осіб), але не більше ніж на половину території області.

Редакційно

1.Національна Рада визначачє порядок використання радіочастотного ресурсу для надання та постачння аудіовізуальних медіа послуг відповідно до Плану розвитку та Стратегії

Передбачаються такі територіальні категорії ефірного мовлення або ефірних багатопрограмних телемереж:

1) загальнонаціональна категорія – охоплення мовленням не менше ніж у двох третинах областей України;

2. Розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється у порядку, визначеному Законом України «Про радіочастотний ресурс України», "Про телекомунікації", за замовленням Національної ради.

Оплата розробки висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється за рахунок суб’єктів господарювання, визначених Національною радою переможцями конкурсу на мовлення або на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, що має намір надавати аудіовізуальну послугу з використанням радіочастотного ресурсу України.

Передбачити використання Нац радою коштів конкурсної гарантії

Для оплати за розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення, необхідних для передбаченого Планом розвитку створення та розвитку каналів мовлення, мереж мовлення та багатоканальних телемереж, Національна рада використовує кошти, які надійшли від переможців конкурсів як грошові внески під конкурсну гарантію

3. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Стратегії розвитку та планів її реалізації із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

Рішення про припинення аналогового наземного ефірного мовлення або про інші зміни технології наземного ефірного мовлення, у тому числі щодо етапності такого припинення або змін, приймає Кабінет Міністрів України за поданням Національної ради.

редакційно

3. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Стратегії розвитку та планів її реалізації із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних медіа послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

Зазначений перехід та припинення використання (відключення) попередньої технології мовлення дозволяється за умови отримання не менше 50% населення відповідної території аудіовізуальних послуг шляхом мовлення за допомогою нової технології та відповідно до встановленого стандарту якості такої технології, але не пізніше термінів, визначених міжнародними договорами України. Стандарт якості технології мовлення встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку.

Потребує прийняття політичного рішення

4. Ліцензіатам, що мають право здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення, при переході на цифрове наземне ефірне мовлення або при інших змінах технології мовлення, що були ініційовані державою, забезпечується можливість трансляції програми на таку ж територію поширення та без погіршення якості передавання сигналу. При переході на цифрове наземне ефірне мовлення така можливість забезпечується шляхом виділення ліцензіату одного з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатоканальної телемережі.

Внесення змін до ліцензії у зв’язку з таким переходом чи змінами технології здійснюється шляхом її переоформлення в порядку, визначеному цим Законом.

Національна рада письмово повідомляє ліцензіата про майбутній перехід чи зміну технології мовлення на каналі ліцензіата упродовж одного місяця з дня прийняття відповідного рішення, а також письмово повідомляє ліцензіата про введення в експлуатацію нового каналу мовлення.

У разі, якщо два чи більше ліцензіатів мають прав здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення з використанням одного каналу мовлення, то їм надається аналогічне право мовлення на каналі нової ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

Стаття 13. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах

1. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах здійснює постачальник аудіовізуальної послуги із використанням радіочастотного ресурсу, який отримав відповідну ліцензію, згідно з цим Законом, без кодування (шифрування) сигналу (без використання систем умовного доступу), якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

Виключити

Потребує прийнняття політичного рішення

1. Розповсюдження програм в ефірних багатопрограмних телемережах здійснює суб’єкт постачання аудіовізуальної медіа послуги із використанням радіочастотного ресурсу, який отримав відповідну ліцензію, згідно з цим Законом, без кодування (шифрування) сигналу (без використання систем умовного доступу), якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

2. Максимально граничні тарифи на послуги суб’єктів, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, затверджуються Національною радою після отримання висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, щодо відповідності запропонованих такими суб’єктами рівнів тарифів принципам економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації.

Додаткові гарантії для мовників

2. Граничні нормативи рентабельності на послуги суб’єктів, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, встановлюються Національною радою після отримання висновків Антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації у відповідності з принципами економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації.

Національна рада, за погодженням з Антимонопольним комітетом України та національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, визначає порядок затвердження зазначених тарифів.

Перенесено у ч. 2 цієї статті.

Стаття 14. Захист економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг

1. Норми цього Закону, а також правових актів, виданих на його виконання, не можуть трактуватися як обмеження вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зокрема, жодна фізична або юридична особа одноособово та/або спільно з групою пов’язаних осіб не має права контролювати у будь-який спосіб, у тому числі через вплив на формування управлінських та/або наглядових органів суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги або шляхом здійснення контролю власника суб’єктів надання аудіовізуальної послуги та постачальників аудіовізуальної послуги, більше 35 відсотків загального обсягу відповідного територіального телерадіоінформаційного ринку - загальнонаціонального, регіонального або місцевого.

Не можемо погодитися з такою редацією. Оскільки потребує напрацювання критеріїв. Скоріше видалити з цієї статті постачальників або напрацювати критерії.

В тому, що в Україні будуть працювати великі, потужні постачальники АВП/оператори нема нічого поганого, більше того, загальновідомо, що великі оператори можуть забезпечити кращий сервіс для абонентів та надавати послуги за більш привабливими цінами. Монополізм не несе у собі загроз, загрози є, якщо монополіст зловживає своїм монопольним становищем.

Вилучити

2. Контроль за дотриманням обмежень, встановлених в частині першій цієї статті, здійснює Національна рада.

Вилучити, оскільки ця норма містить порушення правил розмежування повноважень регуляторних органів. Регуляторні повноваження органів, встановлюються антимонопольним законодавством.

Виключити

3.Контроль за дотриманням інших вимог законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення недобросовісної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.

редакційно

1.Контроль за дотриманням ~~інших~~ вимог законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення недобросовісної конкуренції у сфері аудіовізуальних медіа послуг здійснюють відповідно до своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України.

Відсутній

доповнити

4. З метою захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг забороняється:

1) безоплатне надання аудіовізуальних послуг;

2) встановлення демпінгових або дискримінаційних цін та нульових акцій;

3) перехресне субсидування одних послуг за рахунок інших;

4) надання послуг за тарифами значно нижчими, ніж індикативні по ринку.

Доповнити - Концептуцально підтримано – доопрацювати ред.

3. З метою захисту економічної конкуренції серед постачальників аудіовізуальних медіа послуг заборонити:

1) встановлення демпінгових або дискримінаційних цін;

2) перехресне субсидування надання доступу до аудіовізуальних медіа послуг за рахунок інших послуг суб'єктів господарювання, в тому числі телекомунікаційних у розумінні Закону України «Про телекомунікації».

Стаття 15. Універсальна аудіовізуальна послуга

1. З метою забезпечення споживачів різноманітною аудіовізуальною інформацією, постачальники аудіовізуальної послуги у кабельній багатопрограмній телемережі зобов’язані забезпечувати абонентам можливість гарантованого доступу до програм універсальної аудіовізуальної послуги у такому складі і послідовності:

1) Національної суспільної телерадіокомпанії України;

2) місцевої та регіональної категорій мовлення, які технічно приймаються на території розташування відповідної мережі, програми мовлення громад;

3) Парламентського телеканалу «Рада»;

4) програми суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, які відповідно до ліцензій здійснюють аналогове наземне ефірне мовлення, за винятком випадків застосування абонентами індивідуальних приймальних приладів, систем, або випадків надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на певній території.

Виключення суб’єкта надання аудіовізуальної послуги з універсальної аудіовізуальної послуги за заявою суб’єкта надання аудіовізуальної послуги можливе лише для міст, населення яких становить 50 000 і більше осіб.

Для міст населення яких становить менше 50 000 осіб виключення приватної телерадіоорганізації з універсальної аудіовізуальної послуги за заявою приватної телерадіоорганізації забороняється.»

Стаття 15. Універсальна аудіовізуальна медіа послуга

1. З метою забезпечення споживачів різноманітною аудіовізуальною інформацією, постачальники аудіовізуальної медіа послуги, які не використовують радіочастотний ресурс зобов’язані забезпечувати абонентам можливість гарантованого доступу до ефірних програм, що входять до універсальної аудіовізуальної медіа послуги, а саме:

1) місцевої та регіональної категорій мовлення, які здійснюють мовлення (для кабельних багатопрограмній телемереж);

2) програм суспільного телемовлення;

3) програм, створення яких забезпечується державою

Для розповсюдження програм універсальної аудіовізуальної медіа послуги
субєкт постачання аудіовізуальної медіа послуги не зобов'язаний укладати договори з відповідними суб’єктами надання аудіовізуальної медіа послуги.

2. У випадку надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної програмної послуги на певній території, Національна рада протягом 15 робочих днів з дати надходження такої заяви приймає рішення про виключення такої програми зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на території, зазначеній заявником, розміщує відповідну інформацію на власному веб-сайті та повідомляє постачальників аудіовізуальної послуги , які здійснюють свою діяльність на такій території, про виключення програми (програм) зазначеної телерадіоорганізації зі складу універсальної аудіовізуальної послуги.

2. У випадку надходження від суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги до Національної ради заяви про виключення її програми (програм) зі складу універсальної програмної послуги на певній території, Національна рада протягом 15 робочих днів з дати надходження такої заяви приймає рішення про виключення такої програми зі складу універсальної аудіовізуальної послуги на території, зазначеній заявником, розміщує відповідну інформацію на власному веб-сайті та повідомляє постачальників аудіовізуальної послуги, які здійснюють свою діяльність на такій території, про виключення програми (програм) зазначеної телерадіоорганізації зі складу універсальної аудіовізуальної послуги.

3.Постачальник аудіовізуальної послуги протягом 10 робочих днів з дати направлення Національною радою відповідного повідомлення (розміщення відповідної інформації на веб-сайті Національної ради) зобов’язаний виключити програму (програми) зазначеної у повідомленні Національної ради суб’єкта надання аудіовізуальної послуги із пакету програм універсальної аудіовізуальної послуги.

3.Постачальник аудіовізуальної медіа послуги протягом 10 робочих днів з дати направлення Національною радою відповідного повідомлення (розміщення відповідної інформації на веб-сайті Національної ради) зобов’язаний виключити програму (програми) зазначеної у повідомленні Національної ради суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги із переліку програм універсальної аудіовізуальної медіа послуги.

4. Здійснення постачальником аудіовізуальної послуги після закінчення строку, визначеного цим Законом, для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, виключеного зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Продовження постачальником аудіовізуальної послуги ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, виключеної зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, після закінчення строку, визначеного цим Законом для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, без наявності законної підстави (зокрема, укладання відповідного ліцензійного договору (договорів), є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

У зв’язку із виключенням програми (програм) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, при щорічній перереєстрації обов’язкових додатків до ліцензії (які визначені частиною четвертою статті 40 цього Закону) до них вносяться відповідні зміни.

редакційно

4. Здійснення постачальником аудіовізуальної медіа послуги після закінчення строку, визначеного цим Законом, для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, виключеного зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Продовження постачальником аудіовізуальної медіа послуги ретрансляції програм (програми) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, виключеної зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, після закінчення строку, визначеного цим Законом для виключення відповідних програм (програми) зі складу універсальної аудіовізуальної медіа послуги, без наявності законної підстави (зокрема, укладання відповідного ліцензійного договору (договорів), є порушенням вимог цього Закону, яке має наслідком застосування положень, передбачених частиною сьомою цієї статті.

У зв’язку із виключенням програми (програм) суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги зі складу універсальної аудіовізуальної послуги, при щорічній перереєстрації обов’язкових додатків до ліцензії (які визначені частиною четвертою статті 40 цього Закону) до них вносяться відповідні зміни.

Розділ II.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Стаття 16. Ліцензування у сфері аудіовізуальних послуг

Редакційно – приведення термінології

Розділ II.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ ТА РЕЄСТРАЦІЯ У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МЕДІА ПОСЛУГ

Стаття 16. Ліцензування у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Ліцензуванню підлягає надання аудіовізуальної послуги шляхом наземного (аналогового або цифрового) ефірного мовлення та розповсюдження програм постачальником аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі.

Потребує прийнняття рішення щодо виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

Редакційна правки

1. Ліцензуванню підлягає надання та постачання аудіовізуальної медіа послуги з використанням радіочастотного ресурсу України.

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом наземного ефірного мовлення (далі – ліцензія на ефірне мовлення) видається Національною радою на конкурсних засадах, крім ліцензій на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення.

Ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення видаються в порядку, визначеному Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України”.

редакційно

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом наземного аналогового або цифрового ефірного мовлення з використанням радіочастотного ресурсу (далі – ліцензія на ефірне мовлення) видається Національною радою на конкурсних засадах, крім ліцензій на надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення.

Ліцензії на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом суспільного мовлення видаються в порядку, визначеному Законом України “Про Суспільне телебачення і радіомовлення України

3. Ліцензія на ефірне мовлення надає ліцензіату право мовлення з використанням радіочастотного ресурсу України, а також на обслуговування і експлуатацію технічних засобів мовлення за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, за умови сплати ліцензійного збору та плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом.

4. Строк дії ліцензії, що видається згідно з цим Законом, становить 10 років.

ДП «УДЦР» надає послуги Національній раді, отже суб’єкт не зможе їх оплатити, оскільки це буде оплатою за третю особу без договору, що суперечить законодавству України, тому така оплата має здійснюватись виключно через Національну раду:

перенести частину 9 статті 17 до цього пункту

«Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатоканальної телемережі за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

Суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому ~~бланка~~ ліцензії в порядку, визначеному цим Законом».

4.Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатоканальної телемережі за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

5.Строк дії ліцензії, що видається згідно з цим Законом, становить 10 років.

5. У межах строку дії ліцензії дозволяється передача прав, які надає відповідна ліцензія, іншому суб’єкту господарювання не раніше, ніж через три роки після початку ведення відповідної діяльності та не частіше, ніж раз на три роки, за умови виконання ним умов ліцензії та за наявності висновку Національної ради про відповідність цього суб’єкта, який має намір отримати права, які надає ліцензія, вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, визначених цим Законом. Порядок видання, форма висновку та ~~порядок проведення перевірки суб’єкта на відповідність вимогам цього Закону~~ визначаються та затверджуються Національною радою.

При зверненні за отриманням висновку суб’єкт господарювання, якому передаються права, подає до Національної ради інформацію, передбачену частиною другою статті 26 цього Закону.

У випадку переоформлення ліцензії суб’єкт господарювання набуває права, які надає ліцензія, з моменту видачі йому бланка переоформленої ліцензії в порядку, визначеному цим Законом.

Цим положенням пропонується врегулювати невизначену на сьогоднішній день процедуру продажу ліцензії, яка наразі здійснюється шляхом зміни власників без обмежень у строках та кількості, тому немає необхідності встановлювати такі обмеження і для продажу. Пропонується відновити у редакції робочої групи:

«5. У межах строку дії ліцензії дозволяється передача прав, які надає відповідна ліцензія, іншому суб’єкту господарювання за умови виконання ним ліцензійних умов та за наявності висновку Національної ради про відповідність цього суб’єкта вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, визначених цим Законом. Порядок видання та форма висновку затверджуються Національною радою».

6. Суб’єкт надання аудіовізуальних послуг, що здійснює надання аудіовізуальних послуг, що не підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, повинен зареєструвати відповідну діяльність в порядку, встановленому цим Законом.

6. Суб’єкт надання аудіовізуальних медіа послуг, що здійснює надання аудіовізуальних послуг, що не підлягає ліцензуванню відповідно до цього Закону, повинен зареєструвати відповідну діяльність в порядку, встановленому цим Законом.

Відстуня

ДОПОВНИТИ

7. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, яка підлягає видачі, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю або частково знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), канал мовлення зазначається в ліцензії у повному обсязі, при цьому ліцензія в частині мовлення на зазначеній території починає діяти після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території, що зазначається у ліцензії, та після сплати ліцензіатом донарахованого ліцензійного збору.

Стаття 17. Умови та порядок організації конкурсу на мовлення

1. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення ~~(в т.ч. у багатопрограмних телемережах),~~ вільного часу на каналах мовлення, якщо це передбачено планом реалізації Стратегії розвитку, у таких випадках:

редакційно

Редакційно доопрацювати

Стаття 17. Умови та порядок організації конкурсу на отримання ліцензії

1. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення , вільного часу на каналах мовлення, якщо це передбачено Стратегією розвитку та Планом реалізації Стратегії розвитку, у таких випадках:

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не відбувалося мовлення;

б) звільнився канал/канали ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

в) строк дії ліцензії попереднього ліцензіата закінчився і строк її дії не продовжено у встановленому цим Законом порядку;

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

ґ) рішення про переможця попереднього конкурсу було скасовано у зв'язку з несплатою переможцем конкурсу у визначений строк ліцензійного збору відповідно до цього Закону;

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

б) звільнився канал/канали ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

2. Конкурс на отримання ліцензії оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та територію розповсюдження каналу мовлення або багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати мовлення чи розповсюдження програм, обсяг мовлення;

Визначати територію розповсюдження каналу повинні органи частотного регулювання, а не Національна рада, оскільки остання не проводить і не може проводити замірів рівня сигналу и не має відповідної технічної та інформаційної бази. Дані каналу повинні міститись у висновку після прорахунку каналу, що має бути закріплено законодавчо.

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та орієнтовну територію розповсюдження каналу мовлення або ~~багатопрограмної телемережі~~, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати мовлення чи розповсюдження програм, обсяг мовлення;

б) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

в) максимальний розмір ліцензійного збору;

г) розмір конкурсної гарантії;

ґ) умови ліцензії.

б) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

в) максимальний розмір ліцензійного збору;

г) розмір конкурсної гарантії;

ґ) умови ліцензії.

3. Умови ліцензії визначаються Національною радою відповідно до Стратегії та Плану розвитку і передбачають вимоги щодо кожного окремого каналу мовлення:

4. Для ліцензії на ефірне мовлення – ~~вимоги до програмної концепції~~, а саме зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення ~~власного продукту~~, мови ведення передач, а також передач, які спрямовані на досягнення однієї чи кількох з таких цілей:

а) освіта і культурний розвиток дітей;

б) забезпечення інформаційних потреб територіальної громади;

в) забезпечення мовних та інформаційних потреб національних меншин;

г) висвітлення поточних суспільно-політичних подій (крім новин спорту, розважальних передач);

ґ) пропагування здорового способу життя;

Надмірна деталізація програмної концепції перешкоджає вільному розвитку мовників, містить елементи цензури та суперечить принципам як діючого ЗУ «Про телебачення і радіомовлення», так і тим, що пропонуються в даному проекті (ст.5). У зв’язку з цим пропонується залишити в повноваженнях Національної ради тільки контроль за дотриманням одного основного напрямку програмної концепції. Напрямки іншого програмного наповнення мають вільно обиратись мовниками.

4. Умови для ліцензії на ефірне мовлення - зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення національного продукту, мови ведення передач, а також мінімальний обсяг передач, які становлять основну частину програмного наповнення відповідно до обраного ліцензіатом формату мовлення».

а) освіта і культурний розвиток дітей;

б) забезпечення інформаційних потреб територіальної громади;

в) забезпечення мовних та інформаційних потреб національних меншин;

г) висвітлення поточних суспільно-політичних подій (крім новин спорту, розважальних передач);

ґ) пропагування здорового способу життя;

5. Вимоги до програмної концепції для ліцензії на ефірне мовлення у вигляді аудіоінформації додатково включають:

а) формат мовлення (розмовний, музичний або комбінований);

б) музичний формат (джаз, рок, класика тощо).

редакційно

б) музичний формат (джаз, рок, класика або комбінований тощо).

в) зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення передач, які спрямовані на досягнення однієї чи кількох із цілей, визначених у пункті 4 цієї статті;

виключити

г) зобов’язання майбутнього ліцензіата щодо забезпечення мінімальних обсягів поширення передач українською мовою у розмірі 15 відсотків загального обсягу мовлення.

6. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

7. У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору

7. У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору

д) перелік документів, що повинні додаватися до заяви, та вимоги до їх оформлення (якщо їх перелік більший та/або інший, ніж передбачено ст. 19 цього Закону);

Вилучити, оскільки загальний перелік документів, що подається, має бути вичерпним і визначається цим законом. Документи, яки Національна рада індивідуально витребує для перевірки структури власності, визначаються пізніше, отже не можуть включатися до повідомлення.

Виключити

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому;

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому;

ж) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії.

з) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

ж) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії.

з) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

8.Ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі (далі – ліцензія на розповсюдження програм) видаються Національною радою на конкурсних засадах.

виключити (поняття постачальник АВМП з використанням РЧР.)

9. Ліцензія на розповсюдження програм надає ліцензіату право на використання радіочастотного ресурсу України та експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі за умови отримання дозвільних документів відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України».

перенести в ст.16 (див. вище), замість цього пропонується доповнити:

9. Конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм оголошується рішенням Національної ради, яке повинно містити:

а) інформацію про предмет конкурсу, що включає технічні характеристики та територію розповсюдження багатопрограмної телемережі, на каналі (каналах) якої передбачається здійснювати розповсюдження програм;

б) максимальний розмір ліцензійного збору;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) умови ліцензії.

Умови ліцензії на розповсюдження програм передбачають вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

б) максимальний розмір ліцензійного збору;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) умови ліцензії.

Умови ліцензії на розповсюдження програм передбачають вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової ~~багатопрограмно~~ї телемережі.

10. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм у таких випадках:

а) отримано висновки про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом для надання аудіовізуальних послуг у відповідних смугах радіочастот, на яких ще не здійснювалася трансляція/ретрансляція;

б) прийнято рішення про створення ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

виключити (поняття постачальник АВП з використанням РЧР.)

10. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії на розповсюдження програм у таких випадках:

б) прийнято рішення про створення ефірної цифрової багатопрограмної телемережі;

г) ліцензія попереднього ліцензіата була анульована відповідно до цього Закону;

відсутній

доповнити

д) рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу було скасовано у судовому порядку.

11. Повідомлення про проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі.

12.У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору;

е) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

є) вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

ж) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

Пункт д) виключити та доовнити новими пунктами

12.У повідомленні зазначається:

а) інформація про предмет конкурсу, яка вказана в рішенні про проведення конкурсу;

б) умови ліцензії;

в) розмір конкурсної гарантії;

г) розмір плати за висновок про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом;

ґ) максимальний розмір ліцензійного збору;

д) граничний термін подачі заяв на участь в конкурсі;

е) вимоги щодо строків введення в експлуатацію та технічних параметрів ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

є) граничний термін розгляду заяв на участь в конкурсі.

ж) адреса, за якою мають подаватися заяви на участь в конкурсі, та години їх прийому

з) банківські реквізити рахунку для внесення гарантії

13. Особливості конкурсу для постачальника аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу визначаються конкурсними умовами, затвердженими окремим рішенням Національної ради.

диключити, див. п.9

Виключити

Стаття 18. Визначення розміру ліцензійного збору

1. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення розраховується за такою формулою (окремо для кожного канала/частоти):

Аналогове = Z x T/24 x k, де

Аналогове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення (у гривнях);

Z - розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

T - середньодобовий обсяг мовлення, годин;

k - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості розповсюдження програм:

Територія розповсюдження програм визначається у порядку, визначеному Національною радою, згідно із зоною впевненого прийому, що вказується у висновку щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом для потреб аудіовізуальних послуг.

За своєю природою ліцензійний збір є компенсацією витрат держави на здійснення ліцензійних процедур і не повинен дублювати функції податків чи збору за використання радіочастотного ресурсу

«1. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення як компенсацію фактичних витрат на видачу таких ліцензій, що включають витрати на отримання висновків щодо використання радіочастотного ресурсу, розміщення повідомлення про оголошення конкурсу та провадження конкурсних процедур».

З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання програм українською мовою, дитячих програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує 100 відсотків загального обсягу мовлення українською мовою та/або дитячі програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як 3 години на добу, (або не менш як 15 відсотків загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу), у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка. Знижка надається за умови наявності підстав для усієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

З метою підвищення якості програмного продукту ліцензіатів, стимулювання використання програм українською мовою, дитячих програм за результатами попереднього аналізу програмної концепції мовлення розмір ліцензійного збору зменшується на 30 відсотків, якщо телерадіоорганізація у програмному наповненні використовує 100 відсотків загального обсягу мовлення українською мовою чи принаймні 50 відсотків загального обсягу мовлення кримськотатарською мовою та/або дитячі програми вітчизняного виробництва обсягом не менш як 3 години на добу, (або не менш як 15 відсотків загального обсягу мовлення, якщо останній становить менш як 24 години на добу), у розрахунок ліцензійного збору враховується тільки одна знижка. Знижка надається за умови наявності підстав для усієї програмної концепції мовлення, а не її частини.

2. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне цифрове мовлення за такою формулою:

P цифрове = P аналогове х M, де:

P цифрове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне цифрове мовлення (у гривнях);

P аналогове - розмір ліцензійного збору для ліцензії на ефірне аналогове мовлення з такою ж саме територією розповсюдження програм;

M - частка у загальному ресурсі ефірної цифрової багатоканальної телемережі, що надається за відповідною ліцензією, %.

виключити

Виключити

3. Національна рада розраховує розмір ліцензійного збору для ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатоканальній телемережі розраховується за такою формулою:

P = Z х k, де:

P - розмір ліцензійного збору для ліцензії на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатоканальній телемережі (у гривнях);

Z - розмір мінімальної заробітної плати, гривень;

k - коефіцієнт, який враховує територіальні особливості розповсюдження програм

Загальна територія розповсюдження програм, до якої входять всі населені пункти з чисельністю населення, тис. осіб	Значення коефіцієнта k
До 50	10
50—100	20
100—300	30
300—500	50
500—1000	100
1000 і більше	200
для м. Києва	300
Україна	5000
Для передавачів аналогового ефірного радіомовлення ДХ, СХ, КХ діапазонів та діапазону (65,9–74,0) МГц	10

виключити

Виключити

4. Максимальний розмір ліцензійного збору, що включається в повідомлення про проведення конкурсу, визначається відповідно до передбачених в умовах ліцензії мінімальних обсягів поширення власного продукту та визначених в умовах ліцензії передач.

виключити

5. Розмір ліцензійного збору, що сплачується переможцем конкурсу на підставі рішення Національної ради, визначається відповідно до обсягів поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, які були заявлені переможцем конкурсу при поданні ним заяви на участь у конкурсі.

виключити

Стаття 19. Подання документів на участь в конкурсі та визначення його учасників

1. Для участі в конкурсі з дня опублікування повідомлення про проведення конкурсу претендент подає заяву, у якій повинні бути зазначені такі відомості про нього:

редакційне уточнення

Стаття 19. Подання документів на участь в конкурсі та визначення його учасників

1. Для участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з дня опублікування повідомлення про проведення конкурсу претендент подає заяву, у якій повинні бути зазначені такі відомості про нього:

1) для юридичної особи:

- повне найменування;

- місцезнаходження та адреса головного офісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

- код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- банківські реквізити;

1) для юридичної особи:

- повне найменування;

- місцезнаходження та адреса головного офісу, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

- код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- банківські реквізити;

- інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) (бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник є юридичною особою, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), ~~відомості відповідно до~~ ~~декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру~~;

Пропонується виключити, оскільки дублюючи вимоги

Виключити

або

- інформацію про структуру власності заявника, його афілійованих та пов’язаних осіб за формою, встановленою Національною радою, яка має містити вичерпний перелік інформації про структуру власності суб’єкта надання аудіовізуальної послуги.

Вилучити, оскільки з точки зору принципів, закладених у даний проект, юридично значущими є громадянство (країна реєстрації юридичної особи) засновника, власника, пов’язаної особи, суб’єкта виконавчих повноважень, а також його ім’я (найменування юридичної особи) для його ідентифікації. Більшість також має індивідуальний податковий номер Такі дані як точна адреса проживання, дата народження і т.п. мають виключно інформаційний характер. Інформація, що не має відношення до дотримання обмежень, встановлених законодавством (ст.4 даного проекту), не повинна зазначатись в ліцензії або заяві про її видачу/участь в конкурсі, а зміни такої інформації не повинні бути підставою для переоформлення ліцензії.

Крім того, персональні дані повинні надаватись і зберігатись в тому вигляді, який виключає несанкціонований доступ до них. Обробка даних у вигляді, наприклад, домашніх адрес в цьому контексті явно не є виправданою:

Виключити

2) для фізичної особи-підприємця:
- прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

- місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

2) для фізичної особи-підприємця:
- прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство;

- місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

- інформація про пов’язаних осіб претендента (повне найменування, місцезнаходження, адреса головного офісу для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, місце проживання для фізичних осіб).

- вихідні дані.

Доповнено відповідно до законодавствта

інформація про пов’язаних осіб претендента (повне найменування, місцезнаходження; прізвище, ім’я, по батькові, громадянство серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

Національна рада визначає форму подання передбаченої цією частиною інформації.

Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах";

Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу ~~(продовження~~) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається ~~розумний строк, який не може бути меншим за~~ 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. Виключно в межах строку розгляду.

2. До заяви додаються:

1) для юридичної особи - нотаріально посвідчені копії установчих (засновницьких) ~~та статутних документів претендента;~~

Редакційно доопрацьовавно з урахуванням переспективного законодавства

1) для юридичної особи - нотаріально посвідчені копії установчих (засновницьких);

2) документ, що підтверджує внесення гарантії (крім конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади);

3) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на ефірне мовлення - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, а також план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії;

оскільки фінансово-господарська діяльність підприємств не може бути предметом регулювання та контролю з боку Національної ради. В даному випадку повинно бути достатньо письмового зобов’язання заявника про те, що він в змозі забезпечити нормальне функціонування и та своєчасний початок мовлення.

для участі в конкурсі на отримання ліцензії на ефірне мовлення - обсяги поширення національного продукту та обсяги поширення передач відповідно до части четвертї статті 17 визначених в умовах ліцензії передач.

4) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на розповсюдження програм - план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в умовах ліцензії технічними параметрами, план фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії;

4) виключити - Виключення поняття постачальник АВМП з використанням РЧР

5) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, а також план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

5) для участі в конкурсі на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади - програмна концепція, а саме запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, а також.

3. Подання ліцензійних відомостей/інформації Національній раді може здійснюватися в електронній формі виключно на добровільних засадах.

                    Суб’єкт інформаційної діяльності,  який  виявив  бажання  подавати  ліцензійні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом,  у  тому  числі  у  частині  дотримання  строків  подання.

Уточнення редакційне

Суб’єкт,  який виявив бажання подавати  ліцензійні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом та законодавством про електронний документообіг.

Інформація та документи, що подаються претендентом відповідно до цієї статті, є відкритими, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу, крім відомостей про місце проживання, серію і номер паспорту, номер облікової картки платника податків фізичних осіб, банківських реквізитів.

Доповнено відповідно вимог

Інформація та документи, що подаються претендентом, а також декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, відповідно до цієї статті, є відкритими, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу, крім відомостей про місце проживання, серію і номер паспорту, номер облікової картки платника податків фізичних осіб, банківських реквізитів.

4. Для підтвердження наміру взяти участь в конкурсі (крім конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади) та оплатити в разі перемоги ліцензійний збір, претендент повинен внести гарантію у розмірі 10 відсотків максимального розміру ліцензійного збору.

У разі перемоги в конкурсі внесена таким учасником гарантія зараховується в суму оплати ліцензійного збору. У разі якщо переможець конкурсу не сплатив ліцензійний збір у встановлений цим Законом строк, гарантія такого учасника конкурсу зараховується до Державного бюджету України, а рішення Національної ради про видачу ліцензії втрачає силу.

Гарантії, внесені претендентами, яким було відмовлено в допуску до конкурсу, а також учасниками, які не перемогли в конкурсі, повертаються їм упродовж 30 днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу або про відмову в допуску до конкурсу, з моменту подання ними відповідної заяви.

4. Для підтвердження намірів та зобов'язань щодо власних пропозицій до конкурсу на отримання ліцензії претендент здійснює грошовий внесок під конкурсну гарантію.

Конкурсна гарантія є обов’язковою умовою для участі в конкурсі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради і дорівнює розміру оплати за висновок ДП «Український центр радіочастот» про можливість та умови користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення за відповідною конкурсною позицією. У випадку, коли по конкурсній позиції Національна рада отримала висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення до оголошення конкурсу, претенденти на цю конкурсну позицію не здійснюють по ній грошові внески під конкурсну гарантію.

Грошовий внесок під конкурсну гарантію зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються Національною радою для оплати послуг ДП «Український центр радіочастот», яка здійснюється в порядку відстрочення платежу протягом 30 банківських днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурсу.

Грошові внески інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, повертаються їм протягом 30 банківських днів після прийняття рішення про визначення переможця конкурс.

5. У разі подання неповної інформації, неподання окремих документів (інформації), передбачених у частинах першій-другій цієї статті, подані матеріали повертаються претенденту, який може повторно подати їх до Національної ради впродовж п’яти робочих днів з дня повернення йому матеріалів, але не пізніше граничного терміну для подання заяв на конкурс.

6. Для забезпечення дотримання визначених законодавством антимонопольних обмежень та обмежень стосовно частки іноземних власників у статутному капіталі суб’єкта надання аудіовізуальної послуги Національна рада має право:

виключити

додатково запитати і отримати від суб’єкта надання аудіовізуальної послуги інформацію щодо розподілу часток статутних капіталів юридичних осіб, які є її засновниками або власниками, ~~зокрема акціонерами~~, а також юридичних осіб, що входять до структури власності заявника, у тому числі копії правочинів та інших документів, на підставі яких будь-який із власників заявника набув прямої або опосередкованої істотної участі у юридичній особі, яка подала відповідну заяву про видачу (продовження) ліцензії, а також, за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності наданої заявником інформації, на підставі мотивованого запиту Національної ради - копії документів, що дають змогу зробити висновок про майновийстан будь-якого із власників заявника: декларація про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку) (у разі подання такої декларації) за рік, що передує року, в якому направлено відповідний запит, за встановленою формою (у разі наявності доходів, отриманих в Україні) та/або довідка уповноваженого органу держави проживання іноземця про його доходи та про стан виконання ним зобов’язань як платника податків;

Виключити, оскільки не створює реальних механізмів для досягнення задекларованиої мети .

Виключити

запитати висновок органів Антимонопольного комітету України щодо монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції в інформаційній сфері

виключити, осільки охоплюється структурою власності. Крім того, запит Нацради може бути сприйнятий АМКУ як допомога у визначенні меж ринку, що неприпустимо

Виключити

7. Рішенням Національної ради до конкурсу допускаються претенденти, що подали заяву та документи (інформацію), визначені в частинах першій-другій цієї статті.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу приймається упродовж не більш як 60 днів з дня подання претендентом повного набору документів (інформації), передбачених цією статтею.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу повідомляється письмово претенденту впродовж трьох робочих днів після прийняття такого рішення.

Рішення про допуск чи відмову в допуску до конкурсу приймається упродовж не більш як 30 днів з дня подання претендентом набору документів (інформації), передбачених цією статтею.

8. Претендент не допускається до конкурсу, якщо:

1) заяву подано пізніше граничного терміну, визначеного в повідомленні про проведення конкурсу;

8. Претендент не допускається до конкурсу, якщо:

1) заяву подано пізніше граничного терміну, визначеного в повідомленні про проведення конкурсу;

2) він не відповідає визначеним цим Законом вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги;

чіткий перелік

2) він не відповідає визначеним статті 7 цього Закону вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги;

3) він не відповідає визначеним цим Законом вимогам щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг;

виключити

Виключити

4) зазначені у заяві та документах, поданих для участі в конкурсі, відомості не відповідають дійсності або вимогам до їх оформлення, встановлених цим Законом або умовами конкурсу. або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника,

редакційно

4) зазначені у заяві та документах, поданих для участі в конкурсі, відомості не відповідають дійсності або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника.

9. Рішення про повернення документів, поданих претендентом, або рішення про відмову в допуску до конкурсу повинно містити його детальне обґрунтування і вказувати на встановлені факти, що підтверджують наявність передбачених цією статтею підстав для прийняття відповідного рішення. Зазначені рішення можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Вимагання інших документів для видачі ліцензії не допускається.

уточнення

Вимагання інших документів для участі у конкурсі не допускається.

10. Національна рада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п’ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Національна рада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Тому що ця процедура передбачена для видачі ліцензії на позаконкурсних засадах і не може бути застосована при проведенні конкурсу

Виключити

Стаття 20. Призначення та проведення конкурсу

Потребує обговорення

Пропозиції щодо строків проведення конкурсу (через вимоги до прозорості власності, на мою думку, скоротити неможливо):
1. Оголошення конкурсу.
2. 60 днів на подання документів (від дати оголошення).
3. 60 днів на перевірку документів.
4. 30 днів на виправлення недоліків (від дати подання запиту).
5. Рішення про попередній допуск до конкурсу (за умови сплати конкурсної гарантії).
6. 5 робочих днів на оплату конкурсної гарантії.
7. Рішення про допуск до конкурсу і конкурс.

Стаття 20. Призначення та проведення конкурсу на надання лінійної медіа послуги

1. Якщо у визначений строк для подачі заяв не надійшло жодної заяви на участь в конкурсі або якщо за результатами розгляду заяв на участь в конкурсі Національна рада не допустила до участі жодного претендента, Національна рада може продовжити граничний термін прийому заяв, відкласти проведення конкурсу на певний строк, скасувати конкурс.

Національна рада повідомляє про прийняте рішення в порядку, установленому для оголошення конкурсу.

2. У разі допуску до конкурсу принаймні одного претендента Національна рада приймає рішення про проведення конкурсу.

Конкурс проводиться не пізніше ніж через дев’яносто днів після закінчення строку подачі заяв на участь в конкурсі, але не раніше ніж через п’ятнадцять днів після закінчення строку подачі заяв.

Учасникам конкурсу на адресу електронної пошти, яка була зазначена в заяві на участь у конкурсі, надсилається повідомлення про день, час, місце проведення конкурсу впродовж п’яти робочих днів після прийняття рішення Національною радою про призначення конкурсу, але не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня його проведення.

Інформація про день, час, місце проведення конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня проведення конкурсу.

3. Учасник конкурсу до його проведення може повідомити про відмову від участі в конкурсі. У разі відмови від участі всіх учасників конкурсу Національна рада скасовує такий конкурс та може оголосити про проведення нового конкурсу.

4. Конкурс проводиться під час засідань Національної ради для розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу.

Під час проведення зазначених засідань Національної ради мають право бути присутніми та здійснювати звукозапис і відеозйомку, пряму трансляцію засідань учасники конкурсу та/або їх уповноважені представники, журналісти, представники засобів масової інформації, громадських об’єднань.

Національна рада забезпечує пряму трансляцію таких засідань в мережі Інтернет.

5. Присутнім на засіданні Національної ради учасникам конкурсу чи їх уповноваженим представникам надаються рівні можливості для виступу та представлення своїх заяв на участь у конкурсі.

Відсутність учасників конкурсу чи їх уповноважених представників під час розгляду та прийняття рішення щодо поданих на конкурс заяв, визначення переможця конкурсу не є перешкодою для розгляду та прийняття відповідних рішень Національною радою.

Стаття 21. Встановлення результатів конкурсу

1. Розгляд, обговорення поданих на конкурс заяв та прийняття рішення про переможця конкурсу проводиться на засіданні Національної ради. Після підготовки проекту рішення щодо розглянутих заяв, які було подано на конкурс, та про визначення переможця конкурсу проводиться додаткове засідання Національної ради для обговорення та затвердження цього рішення.

Приведення термінології

1. Розгляд, обговорення поданих на конкурс заяв з отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги проводиться на засіданні Національної ради. Після підготовки проекту рішення щодо розглянутих заяв, які було подано на конкурс, та про визначення переможця конкурсу проводиться додаткове засідання Національної ради для обговорення та затвердження цього рішення.

2. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на ефірне мовлення визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення власного продукту та визначених в запропонованих претендентом умовах ліцензії передач, їх відповідність конкурсним умовам ліцензії;

2. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення національного продукту та визначених в запропонованих претендентом умовах ліцензії передач, їх відповідність конкурсним умовам ліцензії;

2) план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

Вилучити, оскільки немає критеріїв, за якими може бути оцінений фінансово-інвестиційний план.

Крім того, досвід застосування подібних вимог під час конкурсів свідчить про те, що Національна рада не здатна визначити критерії оцінки фінансових планів та застосовує їх виключно для надання безпідставних переваг певним учасникам. Виключити норму, як таку, що створює загрозу корупції.

Виключити

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, мовлення українською мовою, визначених в умовах ліцензії передач, та за умови їх відповідності поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення національного продукту; мовлення українською мовою; визначених в умовах ліцензії суспільно – важливих передач.

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, мовлення українською мовою та визначених в умовах ліцензії передач поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

3. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на розповсюдження програм визначається за такими критеріями:

Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

Виключити

1) план побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі, у тому числі запропоновані етапи та строки введення в експлуатацію багатопрограмної телемережі, згідно з визначеними в ліцензійних умовах технічними параметрами;

2) за умови надання найвигідніших для споживачів послуг тарифів на розповсюдження програм;

3) наявність можливостей для надання додаткових послуг;

4) охоплення більшої території розповсюдження програм;

2) за умови надання найвигідніших для споживачів послуг тарифів на розповсюдження програм;

3) наявність можливостей для надання додаткових послуг;

4) охоплення більшої території розповсюдження програм;

5) план фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії.

виключити

Виключити

У разі участі в конкурсі лише одного учасника він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованого плану побудови ефірної цифрової багатопрограмної телемережі поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення введення в експлуатацію ефірної цифрової багатопрограмної телемережі та її обслуговування впродовж строку дії ліцензії.

4. Національна рада у своєму рішенні щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу наводить обґрунтування щодо ступеня відповідності зазначеним у цій статті критеріям стосовно кожного з учасників конкурсу, а також причин визначення учасника переможцем конкурсу, зокрема підстав визнання його таким, що найкраще порівняно з іншими учасниками відповідає зазначеним критеріям. Одночасно з рішенням про визначення переможця конкурсу приймається рішення про видачу переможцю конкурсу ліцензії.

5. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу надсилається учасникам конкурсу на адреси їх електронної пошти упродовж трьох робочих днів з дня його підписання, а також оприлюднюється у цей же строк на офіційному веб-сайті Національної ради.

6. Рішення Національної ради щодо поданих на конкурс заяв та визначення переможця конкурсу, у тому числі його обґрунтованість, може бути оскаржено до адміністративного суду впродовж тридцяти днів з дня його оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради.

Стаття 22. Сплата ліцензійного збору та видача ліцензії

1. Ліцензійний збір, що визначається відповідно до цього Закону, сплачується переможцем конкурсу у порядку, визначеному Національною радою, протягом тридцяти днів з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради рішення про визначення переможця конкурсу.

Стаття 22. Сплата ліцензійного збору та видача ліцензії

2. Ліцензія видається переможцю конкурсу протягом десяти днів після сплати ним ліцензійного збору та оплати висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг.

2. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю або частково знаходиться на території, визначеній частиною 7 статті 16 цього Закону, розмір ліцензійного збору за видачу або продовження дії ліцензії підлягає зменшенню, виходячи з показників, що впливають на розмір ліцензійного збору в частині мовлення на території, мовлення на якій є тимчасово неможливим. Після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території та відновлення можливості ліцензіата здійснювати мовлення на цій території, Національна рада здійснює додаткове нарахування розміру ліцензійного збору з урахуванням строку дії ліцензії, що залишився. Після сплати ліцензіатом додатково нарахованого ліцензійного збору Національна рада здійснює переоформлення ліцензії в частині території мовлення. Плата за переоформлення ліцензії при цьому не стягується.

Національна рада приймає рішення про додаткове нарахування розміру ліцензійного збору протягом двох місяців після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території.

3. У ліцензії зазначаються:

1) повне найменування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

2) вид діяльності, право на здійснення якої надає ліцензія, та технічні параметри каналу мовлення або багатопрограмної телемережі (територія та технологія мовлення або розповсюдження програм);

3) найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;

4) код ліцензіата за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб за наявності або відмітка про відмову від отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків);

5) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця;

6) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії (переоформлення ліцензії);

7) серія та номер ліцензії, дата видачі ліцензії, строк її дії;

8) підписи уповноважених посадових осіб Національної ради, скріплені печаткою Національної ради;

9) інформація про наявність додатку до ліцензії.

10) вихідні дані.

3. У ліцензії зазначаються:

1) повне найменування Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

3) найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи-підприємця;

5) місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця;

6) дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії (переоформлення ліцензії);

7) серія та номер ліцензії, дата видачі ліцензії, строк її дії;

8) підписи уповноважених посадових осіб Національної ради, скріплені печаткою Національної ради;

9) інформація про наявність додатку до ліцензії.

10) вихідні дані для ефірного мовлення

4.У додатку до ліцензії зазначаються зобов’язання ліцензіата відповідно до його заяви на участь у конкурсі, а саме:

1) обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, технічні параметри каналу мовлення (місцезнаходження РЕЗ, потужність передавача, територія розповсюдження), організаційно-технічні та фінансові зобов’язання – для ліцензії на ефірне мовлення;

2) технічні параметри багатопрограмної телемережі (місцезнаходження РЕЗ, кількість каналів/мультиплексів, частотна сітка, кількість програм в одному каналі/мультиплексі, територія охоплення багатопрограмної телемережі), організаційно-технічні та ~~фінансові зобов’язання~~ – для ліцензії на розповсюдження програм.

Потребує прийняття рішення

1) обсяги поширення національного продукту та визначених в умовах ліцензії передач, (місцезнаходження РЕЗ,), організаційно- зобов’язання – для ліцензії на ефірне мовлення;

2) план побудови цифрової мережі, етапи та строки ввеження в експлуатацію мережі, технічні параметри багатопрограмної телемережі – для ліцензії на розповсюдження програм.

5.Зразок бланка ліцензії та його опис визначаються Національною радою відповідно до вимог цього Закону

«5.Зразок бланка ліцензії та його опис визначаються Національною радою відповідно до вимог цього Закону Вичерпний перелік даних, що зазначаються в ліцензії, визначено цим Законом».

Стаття 23. Особливості проведення конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади

1. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади визначається за такими критеріями:

1) запропоновані обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення;

Стаття 23. Особливості проведення конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади

1. Переможець конкурсу на отримання ліцензії на надання лінійної аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади визначається за такими критеріями:

виключити

Виключити

Перевага надається учаснику конкурсу, який запропонував найбільші обсяги поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення, за умови їх відповідності поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

У разі участі в конкурсі лише одного учасника, він визнається переможцем конкурсу, за умови відповідності запропонованих обсягів поширення власного продукту, визначених в умовах ліцензії передач та передач з інформацією місцевого або регіонального значення поданому плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації запропонованої програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

2. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади видається без сплати ліцензійного збору переможцю конкурсу упродовж десяти днів після підписання рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу.

3. Ліцензія на надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення громади не може бути передана іншій особі.

2. Ліцензія на надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення громади видається без сплати ліцензійного збору переможцю конкурсу упродовж десяти днів після підписання рішення Національної ради про визначення переможця конкурсу.

Стаття 24. Продовження строку дії ліцензії

1. Для продовження строку дії ліцензії ліцензіат не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подає до Національної ради заяву про продовження строку дії ліцензії. Заява про продовження строку дії ліцензії, подана раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, повертається Національною радою ліцензіату без розгляду.

2. Заява про продовження строку дії ліцензії розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії ліцензії.

Стаття 24. Продовження строку дії ліцензії

3. Національна рада приймає рішення про відмову ліцензіату в продовженні строку дії ліцензії у випадку, якщо:

1) заява про продовження строку дії ліцензії була подана пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;

уточнення

3. Національна рада має право прийняти рішення про відмову ліцензіату в продовженні строку дії ліцензії у випадку, якщо

1) заява про продовження строку дії ліцензії була подана пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;»:

2) протягом дії ліцензії до ліцензіата за рішенням Національної ради двічі застосовувалися санкції у вигляді стягнення штрафу .

Потребує ред доопрацювання – ІТК

4. При прийнятті рішення про продовження дії ліцензії Національна рада не може змінювати ліцензійні умови, крім випадків, коли:

1) по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення;

2) необхідність зміни технічних характеристик мовлення зумовлена внесенням відповідних змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України;

3) умови ліцензії не відповідають вимогам закону;

1) по закінченні строку дії ліцензії відбувається перехід від аналогового до цифрового мовлення чи інша зміна технологія мовлення;

3) умови ліцензії не відповідають вимогам закону;

5. Зміни умов ліцензії, запропоновані ліцензіатом, не повинні суперечити Стратегії та Плану розвитку.

Перенести до переоформлення ліцензії

6. За продовження строку дії ліцензії сплачується ліцензійний збір, що розраховується відповідно до цього Закону.

7. Ліцензія з продовженим строком дії вручається ліцензіату Національною радою не раніше ніж в останній робочий день строку дії попередньої ліцензії за умови сплати ліцензійного збору. Строк дії продовженої ліцензії становить 10 років.

8. Особа, якій відмовлено в продовженні строку дії ліцензії відповідно до цього Закону, має право брати участь в конкурсі на отримання ліцензії на загальних підставах відповідно до вимог цього Закону.

Ліцензійний збір за продовження строку дії ліцензій на мовлення в порядку, передбаченому частиною 6 статті 24 цього Закону, не стягується

Відсутній

9. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, строк дії якої підлягає продовженню, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, частково знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), канал мовлення зазначається в ліцензії у повному обсязі, при цьому продовжена ліцензія в частині мовлення на зазначеній території починає діяти після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території, що зазначається у ліцензії, та після сплати ліцензіатом додатково нарахованого ліцензійного збору.

10. Якщо територія розповсюдження каналу мовлення, зазначеного в ліцензії на мовлення, зокрема місцезнаходження передавача (передавачів) та територія розповсюдження програм, повністю знаходиться на території, на якій ведення мовлення є неможливим, а саме: частині території України, що є тимчасово окупованою (визначається Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII) або знаходиться на території, на якій проводяться заходи антитерористичної операції (визначається згідно з актами органів державної влади або за відсутності таких, згідно з довідкою Торгово-промислової палати України, яка визначає настання, припинення та тривалість дії обставин непереборної сили на відповідній території), строк дії ліцензії продовжується на строк, що дорівнює строку тимчасової окупації або проведення антитерористичної операції. Національна рада приймає рішення про продовження строку дії таких ліцензій протягом двох тижнів після закінчення дії обставин, що спричиняють неможливість ведення мовлення на відповідній території

Стаття 25. Видача дубліката ліцензії

1. У разі втрати чи пошкодження ліцензії ліцензіат зобов’язаний звернутися до Національної ради із заявою про видачу дубліката ліцензії за формою та в порядку, визначених Національною радою.

2. До отримання дубліката ліцензії діяльність ліцензіата здійснюється на підставі виданої Національною радою довідки про реєстрацію заяви про видачу дубліката ліцензії.

Стаття 25. Видача дубліката ліцензії

3.За видачу дубліката ліцензії стягується плата в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

За видачу дублікату ліцензії, інші дії, за які стягується плата (крім ліцензійного збору) встановити плату, яка розраховується як плата за адміністративну послугу , що відповідає законодавству про адміністративні послуги. Розмір плати має бути обґрунтованим.

3.За видачу дубліката ліцензії стягується плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Стаття 26. Переоформлення ліцензії

1. Підставами для переоформлення ліцензії є:

Передбачити лише 2 підстави для переформлення , а інші виключити

1. Підставами для переоформлення ліцензії є зміна відомостей, що містяться у ліцензії

1) реорганізація ліцензіата;

виключити

2) передача прав, які надає ліцензія, іншому суб’єкту, крім мовлення громад, за умови отримання відповідного висновку Національної ради;

виключити

3) зміна технічних параметрів каналу мовлення (багатопрограмної телемережі), указаних в ліцензії, у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового ефірного мовлення;

виключити

4) намір внести зміни до програмної концепції ліцензіата;

виключити

5) зміна умов діяльності ліцензіата;

виключити

6) зміна інших відомостей, вказаних в ліцензії;

виключити

7) об’єднання ліцензій одного ліцензіата з однаковою програмною концепцією.

або об’єднання ліцензій одного ліцензіата з однаковою програмною концепцією, якщо це не тягне за собою зміну територіального мовлення

Заява про переоформлення ліцензії подається за формою, встановленою Національною радою.

2. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії, передбачених пунктами 1-2 частини першої цієї статті, правонаступник ліцензіата або суб’єкт, якому були передані права за ліцензією, зобов'язаний протягом двадцяти днів з дня оформлення зміни статусу (передачі прав) подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії та документи, які підтверджують зміни в статусі (передачу прав), або їх нотаріально засвідчені копії.

3. Національна рада розглядає заяву і приймає рішення про переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви

4. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії:

а) якщо зміна статусу ліцензіата внаслідок реорганізації суперечить вимогам до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, передбаченим статтею 7 цього Закону та розпочинає дії щодо анулювання ліцензії.

редакційно

4. Національна рада відмовляє у переоформленні ліцензії:

б) у зв’язку зі зміною технічних параметрів каналу мовлення (багатопрограмної телемережі) за результатами яких відбувається зміна території розповсюдження програм, за винятком переоформлення у зв’язку із переходом від аналогового до цифрового мовлення;

в) у разі зміни умов ліцензії в частині програмної концепції мовлення більш як на 50%, вилучення дитячих, передач регіональних та/або місцевого значення, порівняно з тою, що отримана за конкурсом та/або така запланована зміна суперечить умовам конкурсу;

Для переоформлення ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, ліцензіат, упродовж двох місяців з дня отримання повідомлення про введення в експлуатацію нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі мовлення, має право подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії.

Національна рада у місячний строк з дня отримання заяви переоформлює ліцензію такого ліцензіата на один з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі.

5. Ліцензіат, що отримав ліцензію на ефірне мовлення, має право звернутися до Національної ради із заявою про внесення змін до умов ліцензії, якщо це пов’язано з намірами ліцензіата змінити програмну концепцію. Для обґрунтування внесення змін до умов ліцензії ліцензіат подає змінений план фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації програмної концепції впродовж строку дії ліцензії.

Виключити необхіднсть подання фінансового плану – обтяжуючий фактов

Звернення з метою внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через чотири роки з дня видачі ліцензії. Повторне внесення змін до умов ліцензії дозволяється не раніше ніж через три роки з дня видачі переоформленої ліцензії. Упродовж строку дії ліцензії не дозволяється внесення змін до умов ліцензії більше ніж два рази.

Доповнити крім умов конкурсу??

При розгляді звернення для внесення змін до умов ліцензії допускається зміна не більше 50 відсотків від передбачених в умовах ліцензії обсягів поширення власного продукту та інших передач.

виключити, ці обмеження вже передбачені підпунктом «в» пункту 4 цієї статті.

Виключити

Національна рада розглядає заяву і приймає рішення щодо переоформлення ліцензії протягом тридцяти днів з дати надходження заяви. Національна рада може відмовити в переоформленні ліцензії у разі, якщо запропоновані зміни до умов ліцензії відповідно до зміненого плану фінансового та матеріально-технічного забезпечення реалізації програмної концепції впродовж строку дії ліцензії або в разі невідповідності вимогам, передбаченим цією частиною.

6. У разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії, передбаченої пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, ліцензіат зобов’язаний подати заяву про переоформлення ліцензії до Національної ради упродовж десяти робочих днів з дня виникнення такої підстави

зазначено строки прийняття рішення щодо переофолмрення

У разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії, передбаченої пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, ліцензіат зобов’язаний подати заяву про переоформлення ліцензії до Національної ради упродовж десяти робочих днів з дня виникнення такої підстави.

Національна рада розглядає заяву і приймає рішення щодо переоформлення ліцензії протягом двадцяти днів з дати надходження заяви.

7. За переоформлення ліцензії з підстав, передбачених пунктами 1-3 та 5 частини першої цієї статті, стягується плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

У разі переоформлення ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої цієї статті, ліцензіат сплачує різницю від розміру ліцензійного збору, що розраховується у визначеному цим Законом порядку, з урахуванням внесених змін до умов ліцензії.

8. Переоформлена ліцензія видається ліцензіату впродовж десяти днів з дня прийняття Національною радою відповідного рішення за умови внесення ним плати за переоформлення ліцензії.

При видачі переоформленої ліцензії попередня ліцензія визнається недійсною та вилучається.

9. Строк дії переоформленої ліцензії на мовлення не може перевищувати строку дії ліцензії, що переоформлювалася.

10. У випадку переформлення ліцензій згідно з пунктом 7 частини 1 цієї статті, ліцензії об’єднуються по більшому строку дії однієї з них, а на строк збільшення по кожній окремій ліцензії стягується ліцензійний збір.

При видачі переоформленої ліцензії попередня ліцензія визнається недійсною та вилучається.

Стаття 27. Анулювання ліцензії

1. Національна рада приймає рішення про анулювання ліцензії виключно в таких випадках:

1) подання заяви ліцензіата про анулювання ліцензії;

Стаття 27. Анулювання ліцензії

1. Національна рада приймає рішення про анулювання ліцензії виключно в таких випадках:

1) подання заяви ліцензіата про анулювання ліцензії;

2) прийняття рішення про припинення суб’єкта господарювання відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

Приведено до чинного законодавства

прийняття рішення про скасування державної реєстрації ліцензіата як суб’єкта господарювання відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за винятком випадків правонаступництва юридичних осіб (внаслідок реорганізації, злиття тощо);»

3) ліцензіат не розпочав та/або не мовить передбачене ліцензією мовлення протягом року з дня прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії;

4) прийняття Національною радою рішення про відмову в продовженні ліцензії у випадках, передбачених цим Законом;

5) при переході на цифрове мовлення або іншій зміні технології мовлення ліцензіату не може бути забезпечено трансляцію його програми;

пропонується об'єднати з 10) підпунтктом і виклатси в такій редакції:

3) якщо ліцензіат не розпочав передбачене ліцензією мовлення протягом року з дня прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії, а також якщо ліцензіат протягом строку ліцензії припинив мовлення на строк сукупно 90 днів протягом одного року, за винятком використання засобів мовлення на територіях, що знаходяться в зоні АТО та тимчасово окупованих територій»

6) у разі отримання повідомлення Національної ради про введення в дію багатопрограмної телемережі, ліцензіат не подав заяву про переоформлення ліцензії у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового мовлення, та не звернувся за перерахунком каналу мовлення на цифровий стандарт.

виключити

7) притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, передбачені абзац 2 п. 1 статті 32 цього Закону;

Виключити

8) скасування рішення про визначення переможця конкурсу;

9) застосування до ліцензіата санкцій у вигляді штрафу два і більше разів.

8) скасування судом рішення про визначення переможця конкурсу;

9) виключити

10) відсутність мовлення сукупно 90 днів протягом одного року;

Перенесли у пункт 4

11) недотримання ліцензійних умов постачальником аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу, що призвело до порушення прав інших суб’єктів надання аудіовізуальних послуг.

перенести у розділ відповідальність, передбачивши, що таке анулювання ліцензії відбувається у судовому порядку

2. У разі виявлення факту порушення суб’єктом надання аудіовізуальних послуг вимог до прозорості структури власності, визначених статтею 8 цього Закону, Національна рада повідомляє ліцензіата про порушення ним відповідних вимог Закону та про необхідність його усунення в 3-місячний строк з дня відправлення такого повідомлення. У разі неусунення такого порушення у вказаний строк, Національна рада розглядає питання про анулювання ліцензії або скасування реєстрації в якості суб’єкта надання аудіовізуальних послуг в порядку, визначеному цим Законом для розгляду справ про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг. За підсумками такого розгляду Національна рада приймає рішення про звернення до суду з метою анулювання ліцензії або реєстрації або про відсутність підстав для такого звернення.

Викласти у новій редакції з метою встановлення судового порядку анулювання ліцензій

2. Національна рада приймає рішення про звернення до суду з метою анулювання ліцензії виключно в таких випадках:

1) прийняття Національною радою рішення про відмову в продовженні ліцензії у випадках, передбачених цим Законом;

2) при переході на цифрове мовлення або іншій зміні технології мовлення ліцензіату не може бути забезпечено трансляцію його програми;

3) у разі отримання повідомлення Національної ради про введення в дію багатопрограмної телемережі, ліцензіат не подав заяву про переоформлення ліцензії у зв’язку з переходом від аналогового до цифрового мовлення, та не звернувся за перерахунком каналу мовлення на цифровий стандарт.

4) притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, передбачені абзац 2 п. 1 статті 32 цього Закону;

5) застосування до ліцензіата санкцій у вигляді штрафу два і більше разів.

           6) недотримання ліцензійних умов постачальником аудіовізуальної послуги з використанням радіочастотного ресурсу, що призвело до порушення прав інших суб’єктів надання аудіовізуальних послуг.

4. Рішення Національної ради про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

4. Рішення Національної ради про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

5. В усіх інших випадках ліцензія може бути анульована виключно за рішенням суду лише у зв’язку з порушенням ліцензіатом законодавства про аудіовізуальні послуги з підстав та у порядку прямо передбачених цим Законом.

6. Виконання рішення суду про анулювання ліцензії здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог законодавства.

Стаття 28. Реєстрація здійснення діяльності у сфері аудіовізуальних послуг

Реєструється суб’єкт, а не діяльність

Стаття 28. Реєстрація суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг

Стаття 28. Реєстрація суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг

1. Реєструється здійснення таких видів діяльності у сфері аудіовізуальних послуг:

1) надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення, яке не ліцензується (супутникове, кабельне, проводове, в мережі інтернет, з використанням технології IPTV чи будь-якої іншої технології та інших мережах без використання радіочастотного ресурсу України);

Приведення термінології

1. Реєстрації підлягають суб’єкти, що здійснюють такі види діяльності у сфері аудіовізуальних послуг:

1) надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення, яке не ліцензується з використанням будь-якої технології, без використання радіочастотного ресурсу України);

2) надання аудіовізуальної послуги на замовлення незалежно від способу надання аудіовізуальної послуги;

виключити

2) надання нелінійної аудіовізуальної медіа послуги на замовлення незалежно від способу надання аудіовізуальної медіа послуги

3) розповсюдження програм шляхом ретрансляції у будь-який спосіб без використання радіочастотного ресурсу.

3)поширення програм без здійснення редакційного контролю без використання радіочастотногго ресурсу

2. Для проведення реєстрації суб’єкт господарювання надсилає до Національної ради письмове повідомлення не пізніше, ніж за 30 днів до початку здійснення відповідної діяльності.

Подання реєстраційних відомостей/інформації Національній раді може здійснюватися в електронній формі виключно на добровільних засадах.

                    Суб’єкт інформаційної діяльності,  який  виявив  бажання  подавати  реєстраційні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом,  у  тому  числі  у  частині  дотримання  строків  подання.

уточнення

Суб’єкт інформаційної діяльності,  який  виявив  бажання  подавати  реєстраційні відомості/інформацію в електронній формі керується цим Законом,  та законодавством про електронний документообіг, у  тому  числі  у  частині  дотримання    строків  подання.

3. У повідомленні зазначаються :

1) відомості про суб’єкта господарювання, який планує здійснювати відповідну діяльність, а саме:

3. У повідомленні зазначаються :

1) відомості про суб’єкта господарювання, який планує здійснювати відповідну діяльність, а саме:

Доповнено у звязку з вимогами прозорості – потребує обговорення

для юридичної особи – повне найменування, місцезнаходження, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти), код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про особовий склад виконавчих, контрольних та наглядових органів юридичної особи (для кожної з осіб – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), громадянство); інформацію про структуру власності та контролю за формою, встановленою Національною радою;

для фізичної особи-підприємця – прізвище, ім’я, по батькові реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти);

прізвище, ім’я, по батькові, громадянство; код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місце проживання, контактні дані (телефон, адреса електронної пошти); інформація про пов’язаних осіб (повне найменування, місцезнаходження, адреса головного офісу для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, місце проживання для фізичних осіб).

2) опис діяльності, а саме:

для надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення –вид мовлення, територія розповсюдження програм, характеристики каналу мовлення (багатопрограмної телемережі), час та обсяги мовлення, логотип, позивні, формат мовлення та програмну концепцію мовлення, для супутникового мовлення: координати супутника та параметри сигналу, місце розташування обладнання, що використовується для доставки сигналу до супутникового ретранслятора, операторів телекомунікацій та супутникового постачальника аудіовізуальної послуги.

уточнення :

2) опис діяльності, а саме:

для надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення – технологія мовлення, територія розповсюдження програм, характеристики каналу мовлення (багатопрограмної телемережі), час та обсяги мовлення, логотип, позивні, тематичне спрямування (за наявності) для супутникового мовлення: координати супутника та параметри сигналу, місце розташування обладнання, що використовується для доставки сигналу до супутникового ретранслятора та постачальника аудіовізуальної послуги (за наявності), для мовлення з використанням мережі Інтернет - веб-адреса, з якої ведеться діяльність.

для надання аудіовізуальної послуги на замовлення – технологія, що застосовується для надання послуги, та територія надання послуги.

для надання нелінійної аудіовізуальної медіа послуги на замовлення – технологія, що застосовується для надання послуги, територія надання послуги, веб-адреса, з якої ведеться діяльність.

Для розповсюдження програм постачальниками аудіовізуальної послуги без використання радіочастотного ресурсу – територія надання багатопрограмної мережі (адміністративно-територіальні одиниці, у межах яких розповсюджуються програми), місцезнаходження головної станції, загальна кількість та найменування програм, що розповсюджуються (із зазначенням відповідного суб’єкта надання аудіовізуальної послуги для кожної з програм), та технологія, яка використовується для розповсюдження.

У разі здійснення зазначеної у цьому пункті діяльності через мережу інтернет, зазначається також IP адреса, з якої ведеться діяльність;

Для постачання аудіовізуальної медіа послуги без використання радіочастотного ресурсу – територія постачання багатопрограмної мережі (адміністративно-територіальні одиниці, у межах яких розповсюджуються програми або Україна), місцезнаходження головної станції, загальна кількість та найменування програм, що розповсюджуються, та номеру каналу у телемережі, на якому розповсюджується програма (за наявності технічної можливості) та технологія, яка використовується для розповсюдження.

НАМ: пропозиції до редакції

У разі здійснення зазначеної у цьому пункті діяльності через мережу інтернет, зазначається також веб- адреса, з якої розповсюджується сигнал;

3) найменування оператора телекомунікацій (якщо він відмінний від суб’єкта господарювання, який здійснює діяльність, що підлягає реєстрації). Ця інформація не зазначається, якщо відповідна діяльність технологічно не обмежена мережею одного оператора телекомунікацій.

4) технічні параметри доступу до програм суб’єкта господарювання, картки доступу для надання можливості здійснення Національною радою постійного або вибіркового моніторингу;

уточнення

4) технічні параметри доступу до програм суб’єкта господарювання, за наявності картки доступу або коду для надання можливості здійснення Національною радою постійного або вибіркового моніторингу;

5) надання документу, що підтверджує оплату вартості реєстрації в якості суб’єкта надання аудіовізуальних послуг;

доповнити

До повідомлення додається документ, що підтверджує оплату реєстрації в якості суб’єкта, що здійснює діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

4. У разі змін у відомостях, які повідомляються з метою реєстрації, суб’єкт господарювання повідомляє про це Національну раду письмово впродовж десяти робочих днів з дня настання таких змін.

5. У разі отримання всієї інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, Національна рада упродовж двадцяти робочих днів з дня отримання повідомлення здійснює реєстрацію відповідного суб’єкта, вносить відомості про нього до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, та повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою.

5. У разі отримання всієї інформації, зазначеної в частині третій цієї статті, Національна рада упродовж двадцяти робочих днів з дня отримання повідомлення здійснює реєстрацію відповідного суб’єкта, вносить відомості про нього до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, та повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою.

У разі отримання неповної інформації, Національна рада упродовж десяти днів з дня отримання повідомлення повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою з наведенням переліку відсутньої інформації. Національна рада упродовж п’ятнадцяти днів з дня отримання додаткової інформації здійснює реєстрацію відповідного суб’єкта, вносить відомості про нього до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, та повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою.

У разі отримання неповної інформації, Національна рада упродовж десяти днів з дня отримання повідомлення повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою з наведенням переліку відсутньої інформації. Національна рада упродовж п’ятнадцяти днів з дня отримання додаткової інформації здійснює реєстрацію відповідного суб’єкта, вносить відомості про нього до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, та повідомляє про це суб’єкта господарювання електронною поштою.

Відсутній

Доповнити – потребує прийняття узгодженого рішення

«У разі зміни номеру каналу, на якому розповсюджується програма, суб’єкт постачання аудіовізуальної послуг зобов’язаний повідомити Національну раду та відповідного суб’єкта надання аудіовізуальної послуги не пізніше, ніж за один місяць до зміни каналу. Національна рада та суб’єкт надання аудіовізуальної послуги повідомляють споживачів про зміну каналу шляхом розміщення відповідної інформації на своїх веб-сайтах (у разі їх наявності)».

6. Суб’єкт господарювання, що планує розпочати діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, набуває право на здійснення такої діяльності з дня, наступного за днем надсилання йому Національною радою повідомлення про здійснення реєстрації та включення до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг.

Якщо упродовж строків, зазначених у частині п’ятій цієї статті, суб’єкт господарювання не був повідомлений Національною радою про надання неповної інформації або про реєстрацію діяльності у сфері аудіовізуальних послуг, суб’єкт господарювання вважається зареєстрованим та набуває право на здійснення відповідної діяльності у сфері аудіовізуальних послуг. Національна рада вносить відомості про такого суб’єкта до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуги.

6. Суб’єкт господарювання, що планує розпочати діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, набуває право на здійснення такої діяльності з дня, наступного за днем надсилання йому Національною радою повідомлення про здійснення реєстрації та включення до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг.

Якщо упродовж строків, зазначених у частині п’ятій цієї статті, суб’єкт господарювання не був повідомлений Національною радою про надання неповної інформації або про реєстрацію діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг, суб’єкт господарювання вважається зареєстрованим та набуває право на здійснення відповідної діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг. Національна рада вносить відомості про такого суб’єкта до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуги.

7. Національна рада веде Реєстр суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг.

До Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, вноситься інформація, яка зазначена в частині третій цієї статті, інформація про притягнення таких суб’єктів до відповідальності відповідно до цього Закону.

Суб’єкт, інформація про якого була включена Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, має право звернутися до Національної ради для отримання витягу з даними про нього із зазначеного Реєстру. Такий витяг надається Національною радою безоплатно впродовж п’яти робочих днів з дня отримання заяви.

Національна рада веде та оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Реєстр суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг.

До Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, вноситься інформація, яка зазначена в частині третій цієї статті, інформація про притягнення таких суб’єктів до відповідальності відповідно до цього Закону (вид порушення з посиланням на положення цього Закону, заходи, що були застосовані, та дата відповідного рішення).

Суб’єкт, інформація про якого була включена до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, має право звернутися до Національної ради для отримання витягу з даними про нього із зазначеного Реєстру. Такий витяг надається Національною радою безоплатно впродовж п’яти робочих днів з дня отримання заяви.

8. Національна рада визначає порядок реєстрації діяльності у сфері аудіовізуальних послуг, порядок та розмір внесення оплати за реєстрацію, порядок ведення Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, а також порядок надання і форму витягу із зазначеного Реєстру.

Виключити норму, що Національна рада розроблює додатковий порядок реєстрації. Запропонований проект цілковито врегулював всі процедурні аспекти реєстрації. Якщо зараз в проекті є прогалини, то їх доцільно обговорити та прописати всі норми на рівні закону.

Виключити Національна рада розроблює додатковий порядок реєстрації, а в повноваження Нац ради перенести щодо затвердження форми витягу.

відсутній

Пропонуємо встановити плату за реєстрацію безпосередньо в положеннях цього Закону, доповнивши цю статтю частиною 9, оскільки кошти відповідно цього Закону будуть спрямовані до спеціального фонду Нацради, і регулятор може регулярно збільшувати таку плату.

9. Розмір оплати за реєстрацію діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг складає 1 (одну) мінімальну заробітну плату на дату надсилання суб'єктом господарювання повідомлення.

Стаття 29. Реєстрація програм, що ретранслюються на території України

Стаття 29. Реєстрація іноземних аудіовізуальних медіа послуг, що надаються на території України

1. Постачальник аудіовізуальної послуги та/або особа, яка є правовласником іноземної програми, або уповноважена ним особа (далі – заявник) зобов’язані письмово повідомити Національну раду про намір здійснювати ретрансляцію програми, яка походить з країни, що не є стороною Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи державою-членом Європейського Союзу, не пізніше ніж за 30 днів до запланованого початку такої ретрансляції.

Заявник не повідомляє Національну раду про намір здійснювати ретрансляцію такої програми, якщо вона вже включена в Реєстр програм, що ретранслюються на території України.

1.Суб'єкт надання та/або постачання аудіовізуальної медіа послуги, який знаходиться під юрисдикцією країни, що не ратифікувала Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державою-членом Європейського Союза або уповноважена ним особа (далі – заявник) зобов’язані письмово повідомити Національну раду про намір поширювати або постачати аудіовізуальну медіа послугу, у, не пізніше ніж за 30 днів до запланованого початку такої діяльності.

Заявник не повідомляє Національну раду про намір поширювати аудіовізуальну послугу, якщо вона вже включена в Реєстр програм, що ретранслюються на території України.

2. Повідомлення заявника повинно містити такі відомості:

1) інформація про іноземний канал, передбачена в [пункті 1 частини третьої статті 28] цього Закону; копію дозвільного документу країни походження;

2) назва програми, вихідні дані, назва суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, який створює програму;

3) територія розповсюдження програми (адміністративно-територіальні одиниці, у межах яких планується розповсюджувати програму);

2. Повідомлення заявника повинно містити такі відомості:

1) відомості про суб’єкта надання або постачання аудіовізуальної медіа послуги згідно [пункту 1 частини третьої статті 28] цього Закону; копію дозвільного документу країни походження;

2) найменування аудіовізуальної медіас послуги, вихідні дані, логотип, торгівельну марку, ;

3) територія надання аудіовізуальної медіа послуги (Україна або адміністративно-територіальні одиниці, у межах яких планується здійснювати діяльність);

4) технічні параметри супутникового мовлення або IP-адреса для ретрансляції на територію України;

5) технічні засоби для здійснення моніторингу програм Національною радою у разі спеціального кодування сигналу;

6) інформацію про наявність програм (передач), які містять елементи насилля, еротики або інших програм (передач), передбачених ст. 7 Європейської Конвенції і відповідної системи обмеження доступу для перегляду неповнолітніми такої продукції, формат програми;

7) інформацію щодо наявності реклами.

Пропонуємо доповнити перелік необхідної інформації, яку необхідно подати до Нацради для реєстрації АВМП,

4) технічні параметри надання аудіовізуальної медіа послуги (технологія, параметри супутникового мовлення або веб-адреса у мережі Інтернет;

5) технічні засоби для здійснення Національною радою моніторингу у разі спеціального кодування сигналу;

6) інформацію про наявність програм (передач), які містять елементи насилля, еротики або інших програм (передач), передбачених ст. 7 Європейської Конвенції і систему умовного доступу для перегляду неповнолітніми такої інформації;

7) інформацію щодо наявності реклами

відстуній

доповнити

2) копія документу, що підтверджує оплату вартості розгляду документів для реєстрації в якості суб’єкта надання аудіовізуальних медіа послуг;

3. Програма вважається зареєстрованою, а постачальник аудіовізуальної послуги має право здійснювати її ретрансляцію, якщо упродовж 30 днів з дня отримання повідомлення Національна рада не прийме рішення про відмову в реєстрації програми.

Встановлення конкретизації

4. Аудіовізуальна медіа послуга вважається зареєстрованою, а субєкт надання та/або постачання аудіовізуальної медіа послуги має право здійснювати діяльність на території України, якщо упродовж 30 днів з дня отримання повідомлення Національна рада не прийме рішення про відмову в їі реєстрації.

Рішення Національної ради повинно бути мотивованим з посилання на статті цього Закону.

4. Національна рада відмовляє в реєстрації програми, призупиняє або скасовує її реєстрацію, якщо під час моніторингу вона встановить, що у відповідній програмі, два чи більше разів було порушено обмеження, передбачені в пунктах 1-7 частини першої статті 31 та/або у разі виявлення невідповідності поданої до Національної ради інформації та/або невідповідності поданої для реєстрації програми Європейській Конвенції про транскордонне телебачення.

5. Національна рада відмовляє в реєстрації аудіовізуальної послуги, призупиняє або скасовує її реєстрацію, якщо під час моніторингу вона встановить, що відповідний суб'єкт надання та/або постачання аудіовізуальної медіа послуги два чи більше разів порушив обмеження, що передбачені в пунктах 1-7 частини першої статті 32 та/або у разі виявлення недостовірності поданої до Національної ради інформації та/або невідповідності поданої для реєстрації програми Європейській Конвенції про транскордонне телебачення.

5. У разі змін у відомостях, передбачених частиною другою цієї статті, суб’єкт господарювання повідомляє про це Національну раду письмово впродовж п’яти двадцяти робочих днів з дня настання таких змін або з дня, коли про них стало відомо суб’єкту.

6. У разі змін у відомостях, передбачених частиною другою цієї статті, суб*єкт надання аудіовізуальної послуги або уповноважена особа повідомляє про це Національну раду письмово впродовж двадцяти робочих днів з дня настання таких змін

6. Національна рада забезпечує ведення та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті реєстру програм, які були зареєстровані в порядку, визначеному цією статтею (Реєстр програм, що ретранслюються на території України). До зазначеного Реєстру включаються відомості, передбачені частиною другою цієї статті.

7. Національна рада забезпечує ведення та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті реєстру аудіовізуальних послуг, які були зареєстровані в порядку, визначеному цією статтею (Реєстр іноземних аудіовізуальних послуг, До зазначеного Реєстру включаються відомості, передбачені частиною другою цієї статті, а також ~~довідкова~~ інформація про рішення Національної ради або інших державних органів щодо обмеження поширення аудіовізуальних послуг на території України. у контенті яких були зафіксовані невідповідності вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення, законам України із зазначенням того, в чому такі невідповідності полягали (опис і правова кваліфікація) та коли вони були зафіксовані.

7. Національна рада вилучає з Реєстру програм, що ретранслюються на території України, програми, розповсюдження яких на території України було заборонено в порядку, визначеному цим Законом.

Постачальник аудіовізуальної послуги або відповідний суб’єкт надання аудіовізуальної послуги має право звернутися до Національної ради про реєстрацію програми, яка була вилучена із Реєстру програм, що ретранслюються на території України, не раніше ніж через один рік після такого вилучення.

Потребує обговорення

Постачальник аудіовізуальної послуги або відповідний суб’єкт надання аудіовізуальної послуги має право звернутися до Національної ради про реєстрацію програми, яка була вилучена із Реєстру програм, що ретранслюються на території України, не раніше ніж через 180 днів після такого вилучення.

АБО

7. Національна рада вилучає з Реєстру іноземних аудіовізуальних послуг, що надаються на території України та які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу, аудіовізуальні послуги поширення яких на території України було заборонено в порядку, визначеному цим Законом.

Суб'єкт надання та/або постачання аудіовізуальної послуги має право звернутися до Національної ради про реєстрацію аудіовізуальної послуги, яка була вперше вилучена із Реєстру іноземних аудіовізуальних послуг, що надаються на території України і на які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу, не раніше ніж через 120 днів (термін звернення) після такого вилучення. Термін звернення збільшується в два рази при кожному наступному випадку вилучення аудіовізуальної послуги із Реєстру іноземних аудіовізуальних медіа послуг, що надаються на території України і на які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу.

8. Національна рада визначає вартість реєстрації програм, що ретранслюються на території України.

Відповідає законодавству про адміністративні послуги. Розмір плати має бути обґрунтованим.

9. Розмір оплати за розгляд документів для реєстрації іноземних аудіовізуальних медіа послуг складає 1 мінімальну заробітну плату на момент надсилання повідомлення.

Стаття 30. Оприлюднення інформації про ліцензіатів та інших суб’єктів, які здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг

1. Національна рада оприлюднює та оновлює на своєму офіційному веб-сайті таку інформацію про ліцензіатів:

1) повне найменування ліцензіата, його вихідні дані;

2) вид ліцензії, її серія та номер, дата і номер рішення про видачу ліцензії, строк дії ліцензії, іншу інформацію, вказану в ліцензії та додатках до неї, а також електронну копію виданої ліцензії;

редакційно

Стаття 30. Оприлюднення інформації про субєктів надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг

1. Національна рада оприлюднює та оновлює на своєму офіційному веб-сайті таку інформацію про суб'єктів надання та постачання аудіовізуальних послуг УКРАЇНИ:

1) повне найменування, вихідні дані (за наявності), веб-сайт за наявністю;

3) дата та номер рішення про реєстрацію субєкта , вид діяльності, іншу інформацію, вказану в рішенні Національної ради та додатках до нього;

3) дата і номер рішення про переоформлення ліцензії, анулювання ліцензії, інформація про інші підстави втрати чинності ліцензії;

4) дата і номер, стислий зміст рішень, прийнятих Національною радою щодо діяльності відповідного субєкта;

4) місцезнаходження та адреса головного офісу ліцензіата, його контактні дані (телефон, електронна пошта);

5) код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

Редакційна правка – правильна назва ЄДР

4) місцезнаходження та адреса головного офісу суб'єкта надання та постачання аудівзуальної послуги, його контактні дані (телефон, електронна пошта);

5) код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) структура власності та/або контролю та кінцевого бенефеціарного власника юридичної особи;

Видалити

Видалити – потребує прийняття рішення

6) структура власності та/або контролю та кінцевого бенефеціарного власника юридичної особи;

7) відомості про особовий склад виконавчих, контрольних та наглядових органів ліцензіата – юридичної особи (для кожної з осіб – прізвище, ім’я, по батькові, ~~дата народження,~~ громадянство);

7) відомості про особовий склад виконавчих, контрольних та наглядових органів субєкта – юридичної особи (для кожної з осіб – прізвище, ім’я, по батькові, громадянство);

8) інформація про афілійованих та пов’язаних осіб ліцензіата (повне найменування, місцезнаходження, адреса головного офісу для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство для фізичних осіб);

Виключити

Оскільки дублюється

Виключити

9) інформація про застосування до ліцензіата заходів за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг відповідно до цього Закону (вид порушення з посиланням на положення цього Закону, заходи, що були застосовані, та дата відповідного рішення).

виключити

З підстав пропозицій до п.2 та 3 цієї статті

Виключити

2. Національна рада оприлюднює та оновлює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, внесену до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, Реєстр програм, що ретранслюються на території України, крім конфіденційної інформації, а саме відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), серію та номер паспорта, місце проживання фізичних осіб.

Доповнено відповідно до інших статей законопроекту

2. Національна рада оприлюднює та оновлює на своєму офіційному веб-сайті інформацію, внесену до Реєстру субэктів надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг, який зокрема містить інформацію про

суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг та про іноземні аудіовізуальні медіа послуги, що надаються на території України і які знаходяться під юрисдикцією країн, що не ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення чи не є державами-членами Європейського Союзу;

крім конфіденційної інформації, а саме відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), серію та номер паспорта, місце проживання фізичних осіб.

3. На офіційному веб-сайті Національної ради зазначена в цій статті інформація (крім конфіденційної інформації, передбаченої у частині другій цієї статті) надається для ознайомлення за видами діяльності та відповідними суб’єктами, а також оприлюднюється у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

У разі зміни інформації, нові відомості додаються без видалення попередніх та із зазначенням дати внесення змін.

Користувачам забезпечується можливість пошуку серед цієї інформації. Доступ до інформації на офіційному веб-сайті Національної ради надається безкоштовно та не обмежується будь-якими технічними засобами.

4. Забороняється обмежувати доступ до інформації, зазначеної в цій статті. Ця інформація надається також на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Розділ III.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Стаття 31. Обов’язки суб’єктів надання аудіовізуальної послуги

1. Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги зобов’язані:

Розділ III.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ АУДІОВІЗУАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ НАДАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МЕДІА ПОСЛУГ

Стаття 31. Обов’язки суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги

1.Суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги зобов’язані:

1) протягом 30 днів після початку діяльності повідомити про це Національну раду;

вилучити.

Оскільки норма дюбл у ч.1 ст 42.

виключити

2) додержуватися передбачених цим Законом обмежень та вимог до змісту аудіовізуальної інформації

виключити

3) забезпечувати захист дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації відповідно до цього Закону;

4) додержуватися умов ліцензії;

виключити

5) поширювати офіційні повідомлення у випадках, визначених цим Законом;

6) забезпечувати доступ до інформації про події значного суспільного інтересу відповідно до цього Закону;

виключити

7) попереджати споживачів про те, що їх послуги є платними, інформувати про вартість таких послуг;

8) забезпечувати облік і зберігання передач у порядку, визначеному цим Законом;

П7) перенести

П 8 виключити

9) дотримуватися законодавчо визначених вимог, що регулюють порядок, форму та обсяги розповсюдження реклами;

виключити

10) додержуватися інших вимог та заборон, передбачених цим Законом.

виключити

2. Обов’язки суб’єктів надання аудіовізуальної послуги щодо дотримання правил рекламної діяльності та спонсорства, дотримання авторських і суміжних прав, діяльності у період проведення виборів та референдумів, а також повноваження з державного нагляду (контролю) за їх виконанням визначаються спеціальними законами.

виключити

3.Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги розробляє та затверджує редакційний статут, який містить вимоги до створення та поширення інформації. Редакційний статут суб’єкта надання аудіовізуальної послуги передбачає створення редакційної ради.

Перенести

4.Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги забезпечують право на відповідь та спростування інформації в порядку, визначеному Цивільним кодексом України та цим Законом.

виключити

5.Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги забезпечують дотримання обмежень, передбачених Кримінальним кодексом України щодо поширення певної інформації.

виключити

Стаття 32. Обмеження щодо змісту аудіовізуальної інформації при наданні аудіовізуальної послуги

1. При наданні аудіовізуальної послуги забороняються:

1) заклики до або схвалення насильницької зміни чи повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України, у тому числі визнання правомірною окупації території України, заперечення територіальної цілісності України, застосування мови ворожнечі;

2) розпалення ворожнечі чи ненависті на основі національності, раси, релігії, статі або за іншою ознакою;

3) трансляція або ретрансляція фільмів, розповсюдження яких заборонено відповідно до Закону України “Про кінематографію”;

4) надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не є обґрунтованими в контексті відповідної передачі;

Приведення термінології

Стаття 32. Обмеження щодо змісту аудіовізуальної інформації при наданні аудіовізуальної медіа послуги

1. При наданні аудіовізуальної медіа послуги забороняються:

2) розпалення ворожнечі чи ненависті на основі національності, раси, релігії, статі або за іншою ознакою;

5) демонстрація і реклама порнографічних матеріалів та предметів;

Видалити, оскільки реклама регулюється іншим законом

5) демонстрація ~~і реклама~~ порнографічних матеріалів та предметів;.»

6) пропаганда наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

7) програми та передачі, у яких споживачам надаються послуги з ворожіння та гадання, а також платні послуги у сфері народної та/або нетрадиційної медицини;

8) використання у програмах та передачах прихованих вставок, які впливають на підсвідомість людини та/або чинять шкідливий вплив на стан здоров’я людини;

Щодо п) 8 - більшістю вчених не доведено існування 25 кадру.

6) пропаганда наркотичних засобів, психотропних речовин з будь-якою метою їх застосування;

8) виключити

9) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, крім випадків поширення інформації, яка є суспільно необхідною.

п. 9) - Вилучити оскільки ТРО не може контролювати яка саме інформація є з обмеженим доступом,

Виключити

Стаття 33. Вимоги до аудіовізуальної інформації при наданні аудіовізуальної послуги

Стаття 33. Вимоги до аудіовізуальної інформації при наданні аудіовізуальної медіа послуги

1. Ліцензіати, що надають аудіовізуальну послугу шляхом мовлення, зобов’язані:

~~1) забезпечувати достовірне представлення фактів та збалансоване висвітлення думок у програмах новин.~~

Вилучити?

1. Ліцензіати зобов’язані:

1) забезпечувати достовірне представлення фактів та збалансоване висвітлення думок у програмах новин.

До обговорення – потребує вилучення?

2) забезпечувати доступність програм для сприйняття особами з вадами зору чи слуху шляхом адаптування передач за допомогою аудіоопису, субтитрування або перекладу на жестову мову. Частка таких адаптованих передач повинна становити не менше 5 відсотків добового мовлення у проміжках часу між 07.00 та 22.00 за винятком часу, відведеного на рекламу.

Національна рада визначає порядок адаптування передач для сприйняття їх особами з вадами зору чи слуху після консультацій із суб’єктами надання аудіовізуальної послуги, їх об’єднаннями, громадськими об’єднаннями, що захищають права та інтереси осіб з вадами зору чи слуху, іншими фахівцями;

Національна рада визначає порядок адаптування телепередач для сприйняття їх особами з вадами зору чи слуху після консультацій із суб’єктами надання аудіовізуальної послуги, їх об’єднаннями, громадськими об’єднаннями, що захищають права та інтереси осіб з вадами зору чи слуху, іншими фахівцями;

3) дотримуватися таких пропорцій у своїх програмах:

передачі українською мовою повинні становити не менше 30 відсотків часу мовлення на добу у проміжку часу з 7.00 до 22.00 години щодня та не менше 75 відсотків часу мовлення на добу для програм суб’єктів надання аудіовізуальної послуги шляхом суспільного мовлення;

Європейські аудіовізуальні твори і передачі повинні становити не менше 60 відсотків часу мовлення на добу та не менше 55 відсотків часу мовлення у проміжках часу між 18.00 та 23.00 (за винятком часу, відведеного на рекламу, новини, спортивні передачі);

Європейські твори незалежного виробництва повинні становити не менше 10 відсотків часу щотижневого мовлення. Не менше половини таких творів повинні бути створені впродовж попередніх п’яти років.

Європейськими творами незалежного виробництва є твори, що були створені іншою особою, ніж суб’єкт надання аудіовізуальної послуги, за умови, що така особа не є пов’язаною особою такого суб’єкта;

Потребує прийняття політично рішення

3) дотримуватися таких пропорцій у своїх програмах:

доповнено

доповнено

Обов’язки щодо дотримання пропорцій, які вказані у цьому пункті не розповсюджуються на тематичні програми, які розповсюджуються без використання радіочастотного ресурсу та РАДІО.»

доповнити додатковим 2 абзацами:

«У програмах телеканалів та/або радіостанцій, які ведуть тематичне мовлення, спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною тематикою, за рішенням Національної ради може встановлюватися інше співвідношення творів за ознакою країни походження.

У програмах телеканалів та/або радіостанцій, які ведуть тематичне мовлення, спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за мовними ознаками, за рішенням Національної ради може встановлюватися інше співвідношення використання мов.»

Для обговорення у рамках форматного мовлення

У програмах телеканалів та/або радіостанцій, які ведуть тематичне мовлення, спрямоване на задоволення інтересів аудиторії, яка обмежена за віковою ознакою, або за певною тематикою, за рішенням Національної ради може встановлюватися інше співвідношення творів за ознакою країни походження.

4) повідомляти свої вихідні дані:

під час трансляції (ретрансляції) телепрограми безперервно показувати свій логотип;

під час трансляції (ретрансляції) радіопрограми не рідше ніж щогодини передавати свої позивні.

4) повідомляти свої вихідні дані:

під час трансляції (ретрансляції) телепрограми безперервно показувати свій логотип;

під час трансляції (ретрансляції) радіопрограми не рідше ніж щогодини передавати свої позивні.

Під час трансляції (ретрансляції) програми через кожні шість годин повинні повідомлятися такі відомості:

- інформація про суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі його найменування, поштова адреса, адреса електронної пошти або веб-сайту;

Зазначена інформація розміщується також на веб-сайті суб’єкта надання аудіовізуальної послуги в разі його наявності.

Інформація про суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у тому числі його найменування, поштова адреса, адреса електронної пошти або веб-сайту розміщується на веб-сайті суб’єкта надання аудіовізуальної послуги в разі його наявності.

Вихідні дані підлягають обов’язковому повідомленню Національній раді не пізніше ніж за десять днів до дня початку мовлення або запланованої зміни таких даних.

Виключити

Вихідні дані містяться у ліцензії і Національна рада дізнається про них до їх зміни, а не після

Виключити

вихідні дані містяться у ліцензії і Національна рада дізнається про них до їх зміни, а не після

5) дотримуватися визначених цим Законом правил ведення мовлення у дні трауру (жалоби, скорботи), дні пам’яті ;

6) дотримуватися визначених цим Законом особливостей розповсюдження програм, передач з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами).

5) дотримуватися визначених цим Законом правил ведення мовлення у дні трауру (жалоби, скорботи), дні пам’яті ;

Стаття 34. Захист недоторканності приватного життя при наданні аудіовізуальної послуги

Ці питання мають бути врегульовані Законом України «Про інформацію» та захищатися виключно у судовому порядку поза межами наглядових повноважень Національної ради.

ст. 34 виключити

1. Важливою засадою діяльності суб’єкта надання аудіовізуальної послуги є безумовне шанування права на недоторканність приватного життя і справедливе трактування інформації, яке, втім, не виключає права на журналістське розслідування, що становить суспільний інтерес.

2. Будь-яке порушення недоторканності приватного життя повинно бути обґрунтованим і служити інтересам суспільства, зокрема (проте не обмежуючись) задля виявлення або розкриття злочину, захисту інтересів дітей і молоді, захисту здоров’я та безпеки людей. Розголошення інформації про приватне життя особи без її згоди дозволяється лише в разі, якщо воно обґрунтоване чіткими і законними інтересами суспільства.

Стаття 35. Захист дітей при наданні аудіовізуальних послуг

1. У програмах, передачах забороняється поширення аудіовізуальної інформації, яка може завдати значну шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, у тому числі порнографічні матеріали, інформацію з надмірним зосередженням уваги на насильстві.

Стаття 35. Захист дітей при наданні аудіовізуальних медіа послуг

2. Аудіовізуальна інформація, що може завдати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, може поширюватися лише за умови, що діти не зможуть за звичайних обставин її почути або побачити.

Зазначена інформація може поширюватися у програмах мовлення, у тому числі шляхом ретрансляції, лише у проміжках часу між 23.00 та 06.00 або в будь-який час за умови використання системи умовного доступу.

У передачах на замовлення зазначена інформація може поширюватися лише в разі застосування системи умовного доступу для перегляду (прослуховування) таких передач.

3. Передачі, що поєднують аудіо та візуальну інформацію і які містять інформацію, що може завдати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, повинні бути позначені спеціальними графічними попередженнями (символами), що показуються упродовж всієї передачі. У передачах, які містять аудіо інформацію, що може завдати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, на початку передачі оголошується звукове попередження про шкоду, яку може завдати дітям така передача.

Відповідні графічні попередження (символи) зазначаються у розкладі передач ~~або в каталозі передач на замовлення,~~ які складаються та оприлюднюються суб’єктами надання аудіовізуальної послуги.

Відповідні графічні попередження (символи) зазначаються у розкладі передач, які складаються та оприлюднюються суб’єктами надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги. Суб’єкти надання нелінійної аудіовізуальної медіа послуги в каталозі передач на замовлення використовують відповідні графічні попередження або застосовують систему умовного доступу чи інші попередження.

4. Під час трансляції (ретрансляції) передач мовлення (крім новин, реклами, спортивних передач), що поєднують аудіо та візуальну інформацію і які не містять інформацію, що може завдати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дитини, на початку передачі показується спеціальне графічне попередження (символ), що вказує на рівень впливу відповідної передачі на дітей певної вікової групи.

5. Відповідальність за забезпечення передач відповідними графічними попередженнями (символами) або звуковими попередженнями, передбаченими цією статтею, покладається на суб’єкта надання аудіовізуальної послуги

6. Національна рада затверджує у порядку, визначеному цим Законом:

1) зразки та вимоги до показу графічних попереджень (символів) та оголошення звукових попереджень, передбачених цією статтею;

2) порядок віднесення суб’єктом надання аудіовізуальної послуги передач до категорій, визначених цією статтею, та обрання відповідних попереджень (символів).

Виключити п2, як зайву регуляцію

Вимоги до програмних або технічних засобів, які застосовуються для обмеження доступу до передач, передбачених цією статтею, з використанням систем умовного доступу визначаються центральним органом виконавчої влади в галузі зв’язку.

Не наділяти органи влади визначати технічні вимоги до систем кодування Технічні вимоги до систем кодування вже розроблено міжнародним досвідом, якихось особливостей для України не потрібно. Вже є усталена практика.

Виключити

5. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги на підставі характеристик і критеріїв класифікації інформації (передач), визначених Національною радою відповідно до цієї статті, самостійно відносить передачі до певної категорії та застосовує відповідні попередження (символи).

5. Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги на підставі характеристик і критеріїв класифікації інформації (передач), визначених Національною радою відповідно до цієї статті, самостійно відносить передачі до певної категорії та застосовує відповідні попередження (символи).

Стаття 36. Право на відповідь та спростування

1. Будь-яка особа, чиї права і законні інтереси були порушені внаслідок поширення при наданні аудіовізуальної послуги шляхом мовлення інформації, яка не відповідає дійсності або неточно відображає факти, про неї або членів її сім’ї, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

1. Будь-яка особа, чиї права і законні інтереси були порушені внаслідок поширення при наданні аудіовізуальної послуги шляхом мовлення інформації, яка не відповідає дійсності або неточно відображає чи упереджено трактує факти, про неї або членів її сім’ї, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

2. Заява з вимогою поширення відповіді або спростування повинна бути подана особою, чиї права і законні інтереси були порушені, або її законним представником до суб’єкта надання аудіовізуальної послуги протягом 20 днів з дня поширення такої інформації.

Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги зобов’язаний розглянути заяву та поінформувати заявника про прийняте ним рішення упродовж семи днів. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги може запропонувати заявнику скоротити або змінити текст відповіді чи спростування.

2. Заява з вимогою поширення відповіді або спростування повинна бути подана особою, чиї права і законні інтереси були порушені, або її законним представником до суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги протягом 20 днів з дня поширення такої інформації.

Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги зобов’язаний розглянути заяву та поінформувати заявника про прийняте ним рішення упродовж семи днів. Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги може запропонувати заявнику скоротити або змінити текст відповіді чи спростування.

3. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги може відмовити в поширенні відповіді або спростування у таких випадках:

1) у суб’єкта наявні достатні докази того, що оспорювана інформація відповідає дійсності, точно відображає факти, про які йдеться;

2) тривалість тексту відповіді або спростування, який вимагає поширити заявник, є явно надмірною для реалізації права на відповідь або спростування оспорюваної інформації;

3) текст, який вимагає поширити заявник, не обмежується відповіддю або спростуванням оспорюваної інформації;

4) текст відповіді або спростування містить інформацію, поширення якої заборонено відповідно до цього Закону;

5) поширення тексту відповіді або спростування може призвести до пред’явлення правових вимог до суб’єкта надання аудіовізуальної послуги в порядку цивільного судочинства;

6) якщо мова тексту відповіді або спростування є іншою, ніж мова оспорюваної інформації;

7) якщо оспорювана інформація є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб;

8) якщо оспорювана інформація є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього;

3. Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги може відмовити в поширенні відповіді або спростування у таких випадках:

3) текст, який вимагає поширити заявник, не обмежується відповіддю або спростуванням оспорюваної інформації;

6) якщо мова тексту відповіді або спростування є іншою, ніж мова оспорюваної інформації;

4. Відповідь або спростування поширюється суб’єктом надання аудіовізуальної послуги у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж на п’ятнадцятий день, з часу отримання відповідної заяви у тій же програмі та передачі, у який було поширено оспорювану інформацію, і в спосіб, максимально наближений до способу поширення оспорюваної інформації. У разі неможливості поширення відповіді або спростування у тій же передачі, така інформація поширюється у тому ж проміжку часу (годині), у якому транслювалася відповідна передача. За згоди заявника відповідь або спростування може бути поширено в інший час.

4. Відповідь або спростування поширюється суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж на п’ятнадцятий день, з часу отримання відповідної заяви у тій же програмі та передачі, у який було поширено оспорювану інформацію, і в спосіб, максимально наближений до способу поширення оспорюваної інформації. У разі неможливості поширення відповіді або спростування у тій же передачі, така інформація поширюється у тому ж проміжку часу (годині), у якому транслювалася відповідна передача. За згоди заявника відповідь або спростування може бути поширено в інший час.

5. Відповідь або спростування поширюється безкоштовно для заявника.

6. У відповіді або спростуванні повинно бути зазначено, яка інформація не відповідає дійсності ~~або~~ неточно відображає факти, коли і в якій програмі та передачі вона була поширена.

6. У відповіді або спростуванні повинно бути зазначено, яка інформація не відповідає дійсності, неточно відображає або упереджено трактує факти, коли і в якій програмі та передачі вона була поширена.

7. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги зобов’язаний повідомити заявника про передбачуваний термін поширення та зміст тексту відповіді або спростування.

8. Відмова поширити відповідь або спростування, текст та спосіб поширення відповіді або спростування, якщо вони відрізняються від вимог заявника, а також порушення цієї статті можуть бути оскаржені в суді.

7. Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги зобов’язаний повідомити заявника про передбачуваний термін поширення та зміст тексту відповіді або спростування.

9. Поширення суб’єктом надання аудіовізуальної послуги відповіді або спростування не є доказом того, що він визнає факт поширення ним інформації, яка не відповідає дійсності ~~або~~ неточно відображає факти.

9. Поширення суб’єктом надання аудіовізуальної медіа послуги відповіді або спростування не є доказом того, що він визнає факт поширення ним інформації, яка не відповідає дійсності, неточно відображає або упереджено трактує факти.

Стаття 37. Правила ведення мовлення у дні трауру (жалоби, скорботи) та дні пам’яті

1. У разі оголошення актом Верховної Ради України, Президента України або іншим нормативно-правовим актом дня трауру (скорботи, жалоби) та дня пам’яті, суб’єкти надання аудіовізуальних послуг шляхом мовлення, упродовж дванадцяти годин з моменту опублікування на офіційному веб-сайті відповідного органу влади зобов’язані внести такі зміни до своїх передач та розкладу мовлення у відповідний день.

Якщо акт про оголошення дня трауру буде оприлюднений після закінчення робочого часу, суб’єкт надання АУ послуг не встигне внести відповідні зміни протягом 12 годин

Потребує обговорення

Передбачити виключення для дитячих тематичних програм

1. У разі оголошення актом Верховної Ради України, Президента України або іншим нормативно-правовим актом дня трауру (скорботи, жалоби) та дня пам’яті, суб’єкти надання аудіовізуальних медіа послуг шляхом мовлення, упродовж однієї доби з моменту опублікування на офіційному веб-сайті відповідного органу влади зобов’язані внести такі зміни до своїх передач та розкладу мовлення у відповідний день.

2. У разі оголошення дня трауру (скорботи, жалоби) суб’єкти надання аудіовізуальних послуг шляхом мовлення зобов’язані:

- припинити трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних, розважальних та музичних передач, що містять твори мажорного звучання, теле- і радіовікторин, ~~музичних передач на замовлення у прямому ефірі;~~

Не має підстав обмежувати поширення музичних передач як жанру, в тому числі – музичних передач на замовлення, оскільки поширення певних музичних творів може забезпечити ведучий передачі, достатньо обмежити поширення музичних творів мажорного звучання:

2. У разі оголошення дня трауру (скорботи, жалоби) суб’єкти надання аудіовізуальних медіа послуг шляхом мовлення зобов’язані:

припинити трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних, розважальних та музичних передач, що містять твори мажорного звучання, теле- і радіовікторин.

- припинити трансляцію рекламних роликів, що містять елементи гумору та еротики;

-поширювати мінімум раз щогодини в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби);

- під час телетрансляції розмістити зображення палаючої свічки;

- оголосити о 12.00 хвилину мовчання із супроводженням звуку метронома.

-поширювати мінімум раз щогодини в ефірному часі інформацію про день трауру (скорботи, жалоби);

- під час телетрансляції розмістити зображення палаючої свічки;

- оголосити о 12.00 хвилину мовчання із супроводженням звуку метронома.

3. У день пам’яті суб’єкти надання аудіовізуальної послуг ши зобов’язані внести до телерадіопередач та сітки мовлення такі зміни:

- поширювати мінімум раз на кожні дві години в ефірному часі інформацію про день пам’яті;

- припинити трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних передач;

- під час телетрансляції розмістити на екрані відповідне стилізоване зображення або палаючу свічку, які є доречними до відповідної події;

- оголосити о 12.00 хвилину мовчання із супроводженням звуку метронома.

4. Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги мають право припинити в день трауру (жалоби, скорботи) чи день пам’яті трансляцію усіх передач.

3. У день пам’яті суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуг ши зобов’язані внести до телерадіопередач та сітки мовлення такі зміни:

- поширювати мінімум раз на кожні дві години в ефірному часі інформацію про день пам’яті;

- припинити трансляцію комедійних та еротичних фільмів, гумористичних передач;

- оголосити о 12.00 хвилину мовчання із супроводженням звуку метронома.

4. Суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги мають право припинити в день трауру (жалоби, скорботи) чи день пам’яті трансляцію усіх передач.

5. Відхилення від умов ліцензії у зв’язку з виконанням положень цієї статті не вважається порушенням та не тягне за собою відповідальність суб’єкта надання аудіовізуальних послуг шляхом мовлення.

уточнення

5. Відхилення від умов ліцензії та невиконання договірних зобовязань у зв’язку з виконанням положень цієї статті не вважається порушенням та не тягне за собою відповідальність суб’єкта надання лінійних аудіовізуальних медіа послуг .

Стаття 38. Поширення офіційних повідомлень

1. Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення зобов’язані невідкладно передавати офіційні повідомлення про надзвичайні ситуації на вимогу органів влади та посадових осіб, які уповноважені законом приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій.

2. Державні та комунальні суб’єкти надання аудіовізуальної послуги надають Президенту України, Голові Верховної Ради України та Прем’єр-міністру України час для екстрених офіційних виступів з важливих питань державного життя.

3. Зазначені у цій статті офіційні повідомлення поширюються суб’єктами надання аудіовізуальної послуги безкоштовно.

4. Забороняється вимагати поширення офіційних повідомлень, не передбачених цією статтею.

Стаття 38. Поширення офіційних повідомлень

1. Суб’єкти надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги зобов’язані невідкладно передавати офіційні повідомлення про надзвичайні ситуації на вимогу органів влади та посадових осіб, які уповноважені законом приймати рішення в умовах надзвичайних ситуацій.

3. Зазначені у цій статті офіційні повідомлення поширюються суб’єктами надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги безкоштовно.

4. Забороняється вимагати поширення офіційних повідомлень, не передбачених цією статтею.

Стаття 39. Доступ до інформації про події значного суспільного інтересу

1. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення, який має ексклюзивне право на трансляцію події значного суспільного інтересу, повинен надати іншим суб’єктам доступ до такої трансляції для підготовки коротких новинних повідомлень, кожне з яких повинно становити не більше як 60 секунд.

2. Право на доступ до трансляції для підготовки коротких новинних повідомлень мають суб’єкти надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення, які належать до юрисдикції України або держави-сторони Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи держави-члена Європейського Союзу, якщо тільки ці суб’єкти не мають права на трансляцію такої події значного суспільного інтересу.

3. Для реалізації права, передбаченого в частині другій цієї статті, суб’єкт, який має ексклюзивні права на трансляцію, надає доступ до такої трансляції для виготовлення коротких новинних повідомлень тривалістю не більше 90 секунд на вибір суб’єкта, що звертається за отриманням доступу.

Вилучити, оскільки ці відношення стосуються сфери регулювання Закону України «Про авторське право і суміжні права». До того ж визначення переліку таких подій Національною радою є втручанням у програмну діяльність і фактичною цензурою. Така діяльність з боку держави може бути виправданою тільки в особливий або військовий період, до якого ця норма не стосується.

Вилучити ст 39

4. Суб’єкт, що отримує доступ до трансляції, оплачує фактичні витрати з надання йому такого доступу.

5. Суб’єкт, що отримує доступ до трансляції, має право транслювати короткі новинні повідомлення не більше трьох разів в одній програмі упродовж 24 годин під час новинних передач, у тому числі спортивних новинних передач, за умови вказання суб’єкта, що надав доступ.

вилучити

6. Положення договорів, що не допускають здійснення права на доступ до трансляції подій значного суспільного інтересу для підготовки коротких новинних повідомлень, є нікчемними.

вилучити

7. Національна рада визначає перелік подій значного суспільного інтересу.

виключити частину 7, оскільки ніхто не може бути впевненим яка саме подія відбудеться

вилучити

Стаття 40. Особливості розповсюдження програм, передач з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами)

1. Забороняється трансляція програм або передач суб’єктів надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення, що містять інтерактивні конкурси (ігри, вікторини), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника та/або в яких глядачам і слухачам з метою отримання виграшу у грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до суб’єкта надання аудіовізуальної послуги чи іншої особи у будь-який спосіб (здійснити телефонний дзвінок, відправити смс-повідомлення тощо), що передбачає стягнення коштів за з’єднання та/або телефонну розмову за ціною, що не відповідає обраному абонентом тарифному плану, або отримання додаткової послуги оператора телекомунікацій, не включеної до переліку послуг, передбачених договором (тарифним планом).

Ця заборона не поширюється на:

1) канали із системою умовного доступу;

2) трансляцію програм або передач з проведення розіграшів державних лотерей;

3) трансляцію програм або передач з проведення творчих конкурсів, спортивних змагань тощо, незважаючи на те, передбачається чи не передбачається їх умовами грошовий або майновий виграш;

4) трансляцію програм або передач з проведення розіграшів на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торговельної марки (знака для товарів і послуг), найменування або напрямів діяльності суб’єктів господарювання, комерційної програми з видачею виграшів у грошовій або майновій формі;

5) трансляцію програм або передач з проведення конкурсів (ігор, вікторин), умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу її учасника та отримання учасником, який виявив кращі особисті знання та вміння, виграшів у грошовій або майновій формі за особисту перемогу;

6) трансляцію програм або передач з проведення розіграшів, умови яких передбачають безоплатне набуття особою статусу їх учасника, для розважальних, благодійних або пізнавальних цілей.

2. Трансляція програм або передач з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами) на каналах із системою умовного доступу повинна постійно супроводжуватися поточною інформацією про обсяг дзвінків та шанси підключення до студії. Такі програми або передачі повинні супроводжуватися текстами попередження про те, що вони є платними. Кожне попередження має займати не менше 20 відсотків площі (обсягу) екрана. Колір тексту попередження має бути контрастним щодо кольору фону попередження, а його розмір – не меншим за розмір номера телефону, за яким учасникам пропонується телефонувати.

Інформація щодо умов оплатного набуття статусу учасника та інших умов участі в інтерактивному конкурсі (грі, вікторині) на каналах із системою умовного доступу повинна наводитися у вигляді дикторського тексту та/або звукового супроводу кожні 5 хвилин трансляції відповідної програми та/або передачі та тривати не менше 10 секунд.

3. Правила платних інтерактивних конкурсів, що транслюються на каналах із системою умовного доступу, повинні передбачати заборону участі неповнолітніх осіб у таких конкурсах.

Редагування термінології

1. Забороняється трансляція програм або передач суб’єктів надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги, що містять інтерактивні конкурси (ігри, вікторини), умови яких прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника та/або в яких глядачам і слухачам з метою отримання виграшу у грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до суб’єкта надання аудіовізуальної послуги чи іншої особи у будь-який спосіб (здійснити телефонний дзвінок, відправити смс-повідомлення тощо), що передбачає стягнення коштів за з’єднання та/або телефонну розмову за ціною, що не відповідає обраному абонентом тарифному плану, або отримання додаткової послуги оператора телекомунікацій, не включеної до переліку послуг, передбачених договором (тарифним планом).

Ця заборона не поширюється на:

1) канали із системою умовного доступу;

2) трансляцію програм або передач з проведення розіграшів державних лотерей;

Стаття 41 відсутня

Стаття 42. Вимоги до здійснення мовлення ліцензіатом

Забороняється здійснювати мовлення з однаковим логотипом-позивним різними ліцензіатами.

Вилучити, оскільки це положення суперечить нормам законодавства про охорону прав на знаки для товарів та послуг, відповідно до якого право на використання знаку може бути надано іншим особам на невиключній основі. Суперечить праву ліцензіатів самостійно обирати зміст, в тому числі назву програм. Суперечить праву щодо виробництва спільних програм.

Виключити абзац перший (в частині логотипу)

1. Ліцензіат повинен розпочати мовлення протягом року з дня набрання ліцензією чинності. Про початок мовлення ліцензіат зобов’язаний письмово повідомити Національну раду упродовж десяти днів після початку мовлення.

2. Власник технічних засобів мовлення або організація, що їх експлуатує, не має права надавати технічні засоби мовлення в користування особам, які не мають відповідної ліцензії або якщо відповідна ліцензія була анульована чи втратила чинність.

3. Забороняється розповсюджувати програми чи передачі на територію, більшу від вказаної в ліцензії Національної ради. На одній території забороняється розповсюдження шляхом наземного ефірного мовлення однакових за змістом програм, за виключенням мовлення тих самих програм в цифровому і аналоговому мовленні до моменту переходу на цифрове мовлення.

4. Підставами для припинення мовлення є закінчення строку дії ліцензії, якщо він не був продовжений, або анулювання ліцензії відповідно до цього Закону. Ліцензіат зобов’язаний припинити мовлення протягом доби з дня закінчення строку дії ліцензії або отримання рішення про анулювання ліцензії.

4. Підставами для припинення мовлення є закінчення строку дії ліцензії, якщо він не був продовжений, або анулювання ліцензії відповідно до цього Закону. Ліцензіат зобов’язаний припинити мовлення протягом доби з дня закінчення строку дії ліцензії або набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

5.Продовження мовлення після отримання офіційного повідомлення про анулювання ліцензії тягне за собою відповідальність керівника ліцензіата ~~та керівника відповідного оператора телекомунікацій,~~ який надає послуги з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів мовлення, відповідно до закону.

Не притягувати до відповідальності керівника оператора, у випадку, якщо мовник не припинив мовлення після анулювання. По суті встановлюється відповідальність за дії третіх осіб, що протирічить загальним юридичним правилам.

5.Продовження мовлення після отримання офіційного повідомлення про анулювання ліцензії тягне за собою відповідальність керівника ліцензіата відповідно до закону.

Стаття 43. Облік і зберігання передач

1. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення зобов’язаний вести в електронній чи іншій формі журнал обліку аудіовізуальних творів або аудіотворів (передач, фільмів, рекламних блоків тощо), які транслювалися (ретранслювалися).

У журналі обліку передач фіксуються:

1) назва, дата випуску, час початку і закінчення передачі;

2) мова передачі;

Вилучити ст.43 оскільки облік АУ творів втратив необхідність після перегулювання вимог до бланку ліцензії.

Вилучити ст.43

3) виробник передачі (із вказанням того, чи є ця передача європейським твором, твором незалежного виробника, власним продуктом та/або національним продуктом) та країна походження аудіовізуального твору.

Вилучено

вилучити

2. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги на замовлення зобов’язаний вести в електронній чи іншій формі журнал обліку передач та аудіовізуальних творів, включених до його каталогу передач упродовж попереднього року.

У журналі обліку передач на замовлення фіксуються:

1) назва і тривалість передачі;

2) дата включення до каталогу передач.

Радіокомітет: Вилучити, оскільки облік АУ творів втратив необхідність після перегулювання вимог до бланку ліцензії.

Р. Сагайдак: виключити

вилучити

4. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги шляхом мовлення повинен забезпечити запис та збереження цілісної програми протягом 45 днів від дати її розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги або заяви про відповідь чи спростування щодо інформації, яка в ній міститься.

Зберегти існуючу норму про 14 днів

Немає підстави для збільшення строку в три рази, оскільки для подання скарги не встановлюється жодних вимог, отже для її підготовки не потрібна консультація спеціаліста та значний час.

Збільшення строку передбачає закупівлю нового обладнання для зберігання записів та не виправдано регуляторною необхідністю, пропонується залишити чинні вимоги. Строку, передбаченого діючою нормою Закону України «Про телебачення і радіомовлення» більш ніж достатньо для того, будь-яка зацікавлена особа звернулась до ліцензіата, після чого необхідний запис буде збережено до повного вирішення питання.

1.Суб’єкт надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги шляхом мовлення повинен забезпечити запис та збереження цілісної програми протягом 14 днів від дати її розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги або заяви про відповідь чи спростування щодо інформації, яка в ній міститься.

5.У разі подання скарги або заяви про відповідь чи спростування, записи відповідної передачі зберігаються до того часу, поки скаргу, заяву не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку та воно не набуде законної сили.

Стаття 44. Вимоги щодо розкриття інформації

1. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги та/або постачальник аудіовізуальної послуги повинен щорічно до 1 квітня подавати Національній раді та оприлюднювати в мережі Інтернет:

Норми щодо прозорості власності запроваджуються для забезпечення неупередженості та плюралізму. В той же час, постачальник АВП, який дотримується норм законодавства жодним не впливає жодним чином на формування інформаційного ландашафту. Звітність постачальників АВП – це додатковий тягар як для підприємців, так і держави. Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

«1. Ліцензіат повинен щорічно до 1 квітня подавати Національній раді та оприлюднювати в мережі Інтернет»

1) структуру власності та/або контролю, передбачену цим Законом, станом на 31 грудня попереднього року, а також інформацію про зміни у зазначеній структурі, що відбувалися упродовж попереднього року;

1) структуру власності та/або контролю, передбачену цим Законом, станом на 31 грудня попереднього року або на дату подання інформації;

2) інформацію про пов’язаних осіб ліцензіата;

3) інформацію про особовий склад виконавчих, контрольних та наглядових органів ліцензіата – юридичної особи;

2) інформацію про пов’язаних осіб ліцензіата;

3) інформацію про особовий склад виконавчих, контрольних та наглядових органів ліцензіата – юридичної особи;

4) інформацію про студії-виробників, з якими ліцензіат – суб’єкт надання аудіовізуальної послуги протягом попереднього календарного року здійснив господарські операції на загальну суму, що перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість). Під студією-виробником розуміється суб’єкт господарювання, який здійснює створення (виготовлення) передач, програм;

перенести

перенесено

5) фінансовий звіт за попередній рік та копії договорів, що передбачають надання фінансування ліцензіату (у тому числі у вигляді кредиту, позики) в розмірі більше ста розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року;

Вилучити «фінансовий звіт» -втручання в господарську діяльність.

Ці вимоги надмірні з точки зору суспільного інтересу, оскільки така інформація є комерційною таємницею:

вилучити

6) щорічний звіт зовнішнього незалежного аудиту (для ліцензіатів, для яких проходження такого аудиту є обов’язковим відповідно до цього Закону).

6) щорічний звіт зовнішнього незалежного аудиту відповідно до Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

Щодо кожної з осіб, зазначених у цій статті, подається така інформація:

1) для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, ІПН (за наявності), паспортні дані. Для іноземців та осіб без громадянства зазначається також повне ім'я англійською мовою;

Пропонується уточнити вимоги щодо захисту персональних даних

для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, громадянство, ІПН (за наявності), номер та дата видачі паспорта. Для іноземців та осіб без громадянства зазначається також повне ім'я англійською мовою»;

Вимоги щодо оприлюднення в мережі Інтернет не поширюються на відомості щодо дати народження, ІПН та паспортних даних фізичних осіб.

2) для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження, адреса головного офісу, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб України) або – для іноземних юридичних осіб – ідентифікаційний код із витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні, у якій зареєстровано її головний офіс.

2. У разі змін у відомостях, передбачених пунктами 1-2 частини першої цієї статті, ліцензіат повідомляє про це Національну раду та в мережі Інтернет упродовж 30 днів з дня, коли відповідні зміни відбулися або стали відомі ліцензіату.

Стаття 45. Обов’язковий аудит ліцензіата

Вилучити ст. 45, оскільки це положення неприйнятне в принципі як з точки зору неприпустимості прямого контролю держави за фінансово-господарською діяльністю недержавних підприємств, так і з точки зору розмежування повноважень державних органів

Виключити ст. 45

1. Суб’єкти, які отримали ліцензію на наземне ефірне мовлення із загальнонаціональною категорією мовлення або ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, зобов’язані проходити щорічний зовнішній незалежний аудит фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності ліцензіата, достовірності оприлюдненої ліцензіатом його структури власності та контролю.

2. Зовнішній незалежний аудит ліцензіата повинна проводити аудиторська фірма, яка відповідає таким критеріям:

виключити

1) аудиторська фірма включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів;

2) аудиторська фірма має досвід надання аудиторських послуг суб’єктам господарювання, зокрема здійснення не менше двох завдань з аудиту або інших аудиторських послуг для суб’єктів господарювання протягом останніх трьох років;

3) у складі аудиторської фірми наявні не менше як десять працівників, які безпосередньо залучені до надання аудиторських послуг і працюють на умовах повної зайнятості та з якими укладений трудовий договір;

4) не менше як три працівники аудиторської фірми мають сертифікат, що визначає їх кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України;

5) щорічний дохід аудиторської фірми протягом останніх трьох років становить не менше трьох мільйонів гривень;

6) у аудиторської фірми наявний договір страхування відповідальності перед третіми особами (щодо відшкодування можливих збитків у зв’язку з провадженням професійної діяльності на суму не менш як десять мільйонів гривень). При цьому договір страхування повинен діяти протягом усього періоду надання аудиторських послуг.

виключити

3. Ліцензіат має право укладати договори на проведення аудиторських перевірок з тією самою аудиторською фірмою не більше ніж п’ять років поспіль.

4. Аудиторська фірма зобов'язана повідомити Національну раду про виявлені під час проведення аудиторської перевірки ліцензіата викривлення показників фінансової звітності, інші порушення законодавства, недостовірність оприлюдненої структури власності та контролю ліцензіата.

виключити

5. Аудиторська фірма не несе відповідальності за повідомлення такої інформації Національній раді.

виключити

Стаття 46. Звільнення від відповідальності

1. Суб’єкт надання аудіовізуальної послуги та його працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація:

1) містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування;

2) є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень посадових і службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади;

Стаття 46. Звільнення від відповідальності

1. Суб’єкт надання аудіовізуальної медіа послуги та його працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація:

1) містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування;

3) поширювалася вперше без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками цього суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, у випадку, якщо працівники суб’єкта надання аудіовізуальної послуги вжили заходів щодо припинення такого порушення;

оскільки припинення такого порушення можливе лише шляхом порушення права особи на недоторканість викласти так

«3) поширювалася вперше без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками цього суб’єкта надання аудіовізуальної послуги,;»

Доповнити п 4) є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

4) є дослівним відтворенням матеріалів, поширених іншим засобом масової інформації або інформаційним агентством, з посиланням на нього.

2.Звільнення від відповідальності суб’єкта надання аудіовізуальної послуги та його працівників за поширення інформації може бути передбачено також іншими законами.

2.Звільнення від відповідальності суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги та його працівників за поширення інформації може бути передбачено також іншими законами.

Стаття 47. Захист прав споживачів аудіовізуальних послуг

Споживачі аудіовізуальних послуг, з урахуванням обмежень, встановлених відповідно до цього Закону, мають право:

1) приймати програми суб’єктів надання аудіовізуальної послуги в належній технічній якості;

2) одержувати інформацію про суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, передбачену цим Законом, про його розклад передач або каталог передач на замовлення;

3) звертатися до суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, Національної ради із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач і отримувати відповідь на такі звернення у встановленому законом порядку;

4) вимагати поширення відповіді та спростування інформації відповідно до цього Закону;

5) звертатися із скаргами до Національної ради щодо порушень цього Закону.

6) звертатися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Стаття 47. Захист прав споживачів аудіовізуальних медіа послуг

Споживачі аудіовізуальних медіа послуг, з урахуванням обмежень, встановлених відповідно до цього Закону, мають право:

1) приймати програми суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги в належній технічній якості;

2) одержувати інформацію про суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, передбачену цим Законом, про його розклад передач або каталог передач на замовлення;

3) звертатися до суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги, Національної ради із зауваженнями та пропозиціями щодо змісту і технічної якості відповідних програм або передач і отримувати відповідь на такі звернення у встановленому законом порядку;

4) вимагати поширення відповіді та спростування інформації відповідно до цього Закону;

5) звертатися із скаргами до Національної ради щодо порушень цього Закону.

6) звертатися до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Розділ IV.

НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ ТА ЇЇ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 48. Статус Національної ради

1. Національна рада є незалежним, постійно діючим позавідомчим колегіальним державним органом із спеціальним статусом у сфері аудіовізуальних послуг, який на підставі Конституції України, цього та інших законів України і здійснює державне регулювання і нагляд у сфері аудіовізуальних послуг.

Спеціальний статус Національної ради полягає у гарантіях незалежності Національної ради та її членів, які забезпечуються через особливий, визначений Конституцією України та цим Законом порядок призначення та звільнення її членів, порядок прийняття Національною радою рішень, фінансування її діяльності, звітності Національної ради.

2. Національна рада є юридичною особою публічного права, має печатку із своїм найменуванням та зображенням Державного Герба України.

3. Місцезнаходженням Національної ради є столиця України.

Розділ IV.

НАЦІОНАЛЬНА РАДА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ ТА ЇЇ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 48. Статус Національної ради

1. Національна рада є незалежним, постійно діючим позавідомчим колегіальним державним органом із спеціальним статусом у сфері аудіовізуальних медіа послуг, який на підставі Конституції України, цього та інших законів України і здійснює державне регулювання і нагляд у сфері аудіовізуальних медіа послуг.

3. Місцезнаходженням Національної ради є столиця України.

Стаття 49. Принципи діяльності Національної ради

1.Діяльність Національної ради спрямована на реалізацію основних принципів державної політики у сфері аудіовізуальних послуг, визначених цим Законом.

Стаття 49. Принципи діяльності Національної ради

1.Діяльність Національної ради спрямована на реалізацію основних принципів державної політики у сфері аудіовізуальних медіа послуг, визначених цим Законом.

2.Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах верховенства права, законності, незалежності, об’єктивності, професійності, позапартійності, прозорості, доступності для громадськості, колегіальності, повноти та всебічності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень.

2.Діяльність Національної ради ґрунтується на принципах верховенства права, законності, незалежності, об’єктивності, професійності, позапартійності, збалансування інтересів суб’єктів надання аудіовізуальної медіа послуги та її споживачів, прозорості, доступності для громадськості, колегіальності, повноти та всебічності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень

Стаття 50. Незалежність Національної ради

1. Національна рада здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, суб’єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об’єднань, професійних спілок чи їх органів.

Стаття 50. Незалежність Національної ради

2. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань, будь-яких інших осіб у здійснення повноважень Національної ради, забороняється, ~~крім випадків, передбачених законами України.~~

Будь-яке втручання заборонено.

2. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об’єднань, будь-яких інших осіб у здійснення повноважень Національної ради, забороняється.

3. Члени Національної ради здійснюють свої повноваження на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України незалежно від органів, які їх призначили або запропонували в якості кандидатів на посаду члена Національної ради.

Стаття 51. Склад Національної ради

1. Національна рада складається з восьми осіб. Верховна Рада України і Президент України призначають по половині складу Національної ради у порядку, визначеному цим Законом.

2. Національна рада є повноважною в разі призначення не менше шести її членів.

Стаття 51. Склад Національної ради

2. Національна рада є повноважною в разі призначення не менше шести її членів.

3. Повноваження члена Національної ради починаються з дня набрання чинності рішенням про його призначення. Строк повноважень члена Національної ради спливає в останній день п’ятирічного строку, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Одна і та сама особа не може бути призначена членом Національної ради більше двох строків ~~підряд~~.

викласти так , оскільки з точки зору перешкоджання зловживанням не має значення чи призначається особа на посаду на третій строк поспіль, чи після перерви.

4. Одна і та сама особа не може бути призначена членом Національної ради більше двох разів.

Стаття 52. Порядок призначення членів Національної ради Верховною Радою України

1. Не пізніше ніж на наступний день після припинення повноважень члена Національної ради комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання регулювання у сфері аудіовізуальних послуг (далі – Комітет Верховної Ради), оприлюднює через засоби масової інформації та на офіційному веб-сайті Верховної Ради України оголошення про відбір кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради із зазначенням порядку подання таких кандидатур.

1. Не пізніше ніж на наступний день після припинення повноважень члена Національної ради комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесені питання регулювання у сфері аудіовізуальних медіа послуг (далі – Комітет Верховної Ради), оприлюднює через засоби масової інформації та на офіційному веб-сайті Верховної Ради України оголошення про відбір кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради із зазначенням порядку подання таких кандидатур.

Кандидатури на посаду члена Національної ради можуть бути подані громадськими об’єднаннями, асоціаціями у кількості, яка дорівнює кількості наявних вакансій членів Національної ради, або шляхом самовисування

2. Громадське об’єднання (асоціація), яке пропонує члена Національної ради, або особа, яка претендує на цю посаду, подає до Комітету Верховної Ради упродовж 15 дня з дня оприлюднення оголошення такі документи:

1) заяву кандидата про згоду на висування його кандидатури (для кандидатів, які пропонуються громадськими об’єднаннями або асоціаціями) та згоду на оприлюднення відомостей про нього, передбачених цим Законом, і на проведення щодо нього спеціальної перевірки, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”;

2) автобіографію кандидата, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов’язково повинна містити: прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, контактний номер телефону та адресу електронної пошти, відомості про наявність чи відсутність судимості;

редакційно

2. Громадське об’єднання (асоціація), яке пропонує члена Національної ради, або особа, яка претендує на цю посаду, подає до Комітету Верховної Ради упродовж 15 днів з дня оприлюднення оголошення такі документи:

.3) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за рік, що передує року, у якому було оприлюднено оголошення про відбір кандидатур, за формою, передбаченою Законом України “Про запобігання корупції”;

4) інформацію про входження кандидата та/або членів його сім’ї до структури власності та контролю будь-яких суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, із зазначенням розміру частки у статутному капіталі (прав голосу) відповідної особи, повного найменування відповідної юридичної особи, адреса її головного офісу, коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (для юридичних осіб України) або ідентифікаційного коду із витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні, у якій зареєстровано її головний офіс.

Особа, щодо якої у вказаний строк подано документи, передбачені цією частиною, вважається кандидатом на посаду члена Національної ради.

3. Відомості з документів, поданих відповідно до частини другої цієї статті, підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання кандидатур на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, крім відомостей, які відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” віднесені до інформації з обмеженим доступом та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.

4. Не пізніше ніж на 14 день після закінчення строку подання кандидатур на посаду члена Національної ради Комітет Верховної Ради проводить відкрите засідання для обговорення поданих кандидатур, проведення співбесіди з визначеними Комітетом кандидатами та прийняття рішення щодо рекомендування Верховній Раді кандидатур, які мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов’язків члена Національної ради.

На засідання запрошуються кандидати на посаду члена Національної ради, журналісти, представники засобів масової інформації, представники громадських об’єднань, асоціацій у сфері аудіовізуальних послуг. Інформація про час і місце проведення засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Верховної Ради України не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а також повідомляється кандидатам на адресу електронної пошти.

Забезпечується пряма трансляція в мережі Інтернет засідань Комітету Верховної Ради, на яких розглядаються питання відбору на посаду члена (членів) Національної ради.

редакційно

На засідання запрошуються кандидати на посаду члена Національної ради, журналісти, представники засобів масової інформації, представники громадських об’єднань, асоціацій у сфері аудіовізуальних медіа послуг. Інформація про час і місце проведення засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Верховної Ради України не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а також повідомляється кандидатам на адресу електронної пошти.

5. Щодо осіб, рекомендованих Комітетом Верховної Ради, проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади".

У разі відхилення Комітетом Верховної Ради всіх кандидатів або непроходження відібраними кандидатами перевірок, передбачених у цій частині, оголошується повторний відбір на посаду члена Національної ради.

6. Голосування у Верховній Раді України щодо призначення членом Національної ради відбувається по кожній кандидатурі в алфавітному порядку. Призначеною на посаду члена Національної ради вважається особа (особи), яка набрала найбільшу кількість голосів. У разі, якщо кілька осіб набрали однакову кількість голосів, проводиться повторне голосування щодо таких осіб.

7. У разі якщо за результатами голосування необхідної кількості членів Національної ради не призначено, процедура призначення, передбачена цією статтею, проводиться повторно щодо посад членів Національної ради, які залишилися вакантними.

Стаття 53. Порядок призначення членів Національної ради Президентом України

1. Не пізніше ніж за два місяці до припинення повноважень члена Національної ради, який був призначений Президентом України, або упродовж семи днів з дня дострокового припинення повноважень такого члена Національної ради через засоби масової інформації та на офіційному веб-сайті Президента України оприлюднюється оголошення про відбір кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради із зазначенням порядку подання таких кандидатур.

Стаття 53. Порядок призначення членів Національної ради Президентом України

2. Для проведення відбору кандидатів на посаду члена (членів) Національної ради Президент України утворює конкурсну комісію, у складі п’яти членів.

Членами конкурсної комісії можуть бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет. Не можуть бути членами конкурсної комісії особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції".

Діяльність конкурсної комісії та проведення відбору забезпечує орган, що здійснює забезпечення діяльності Президента України.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні комісії проголосувало не менше трьох членів комісії.

Голова та секретар конкурсної комісії обираються нею з числа членів комісії.

Засідання конкурсної комісії відкриті для кандидатів на посаду члена Національної ради, журналістів, представників засобів масової інформації, представників громадських об’єднань, асоціацій у сфері аудіовізуальних послуг. Інформація про час і місце проведення засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті Президента України не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а також повідомляється кандидатам на адресу електронної пошти, а також повідомляється кандидатам на адресу електронної пошти.

Забезпечується пряма трансляція засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет.

Голова та секретар конкурсної комісії обираються нею з числа членів комісії.

Забезпечується пряма трансляція засідань конкурсної комісії в мережі Інтернет.

3. Кандидатури на посаду члена Національної ради можуть бути подані громадськими об’єднаннями, асоціаціями у кількості, яка дорівнює кількості наявних вакансій членів Національної ради, або шляхом самовисування.

Створити умови для входження до складу Національної ради представників сегментів індустрії (мовники, постачальники, журналісти, творчі працівники тощо) Забезпечення фаховості регулятора та рівномірного представництва. Це стосується як квоти Президента, так і Верховної ради.

3. Кандидатури на посаду члена Національної ради можуть бути подані громадськими об’єднаннями, асоціаціями що діють у відповідних сферах (суб’єкти надання аудіовізуальних медіа послуг та постачальники аудіовізуальних медіа послуг) у кількості, яка дорівнює кількості наявних вакансій членів Національної ради, або шляхом самовисування.»

4. Громадське об’єднання (асоціація), яке пропонує кандидата на посаду члена Національної ради, або особа, яка претендує на цю посаду, подає на ім’я конкурсної комісії упродовж 21 дня з дня оприлюднення оголошення документи, передбачені в частині другій статті 52 цього Закону. Особа, щодо якої подано повний перелік зазначених документів у вказаний строк, вважається кандидатом на посаду члена Національної ради.

Відомості із зазначених документів підлягають оприлюдненню упродовж трьох робочих днів після закінчення строку подання кандидатур на офіційному веб-сайті Президента України, крім відомостей, які відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” віднесені до інформації з обмеженим доступом та відомостей про контактний номер телефону, адресу електронної пошти кандидата.

5. Конкурсна комісія:

1) визначає регламент своєї роботи;

2) розглядає документи, подані особами для участі у відборі на посаду члена Національної ради;

3) визначає осіб, з якими проводить співбесіду, та осіб, щодо яких проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";

4) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду та зазначені в пункті 3 цієї частини перевірки, по одному кандидату на кожну з вакантних посад члена Національної ради, які згідно з обґрунтованим рішенням конкурсної комісії мають найкращі професійний досвід, знання і якості для виконання службових обов’язків члена Національної ради; вносить подання Президенту України щодо призначення відповідного кандидата на посаду члена Національної ради.

5. Конкурсна комісія:

1) визначає регламент своєї роботи;

2) розглядає документи, подані особами для участі у відборі на посаду члена Національної ради;

6. У разі відхилення конкурсною комісією всіх кандидатів або непроходження відібраними кандидатами перевірок, передбачених у частині п’ятій цієї статті, оголошується повторний відбір на посаду члена Національної ради.

7. Президент України призначає на посаду члена (членів) Національної ради кандидата, відібраного конкурсною комісією.

Член Національної ради призначається указом Президента України не пізніше дня завершення строку повноважень члена Національної ради, призначеного Президентом України, або протягом 45 днів з дня дострокового припинення повноважень такого члена Національної ради.

Доповнити абзацом:

До складу Національної ради Президентом України та Верховною радою призначаються щонайменше по одному представнику від відповідної сфери, яких було висунуто асоціаціями суб’єктів аудіовізуальних медіа послуг та асоціаціями постачальників аудіовізуальних медіа послуг.»

Стаття 54. Вимоги до членів Національної ради

1. Членом Національної ради може бути призначений громадянин України з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, ~~представників~~ науки, культури, ~~мистецтва,~~ які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше семи років, володіють державною мовою, ~~іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи,~~ проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, ~~якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку.~~

1. Членом Національної ради може бути призначений громадянин України з числа кваліфікованих фахівців у галузі журналістики, юриспруденції, телерадіомовлення, управління, науки, культури, , які мають вищу освіту, стаж роботи у сфері телерадіомовлення, зокрема наукової або педагогічної, не менше семи років, володіють державною мовою, проживають в Україні протягом останніх десяти років та на момент призначення не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину.

2. На членів Національної ради поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України “Про запобігання корупції”.

Члени Національної ради не можуть займатися оплачуваною науковою, викладацькою та творчою діяльністю, якщо така діяльність здійснюється для суб’єкта надання аудіовізуальної послуги чи особи, яка входить до його структури власності та контролю.

Упродовж строку виконання своїх повноважень члени Національної ради та члени їх сімей не можуть входити до структури власності та контролю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги.

Члени Національної ради не можуть займатися оплачуваною науковою, викладацькою та творчою діяльністю, якщо така діяльність здійснюється для суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги чи особи, яка входить до його структури власності та контролю.

Упродовж строку виконання своїх повноважень члени Національної ради та члени їх сімей не можуть входити до структури власності та контролю суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги.

3. Член Національної ради зобов’язаний протягом шести місяців з дня призначення на посаду відчужити частки у статутному капіталі суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, позбутися прав голосу в такому суб’єкті або іншим чином вийти із структури власності та контролю такого суб’єкта, а також забезпечити відчуження частки у статутному капіталі такого суб’єкта, позбавлення прав голосу або іншим чином вихід із структури власності та контролю такого суб’єкта його членами сім’ї.

3. Член Національної ради зобов’язаний протягом шести місяців з дня призначення на посаду відчужити частки у статутному капіталі суб’єкта надання аудіовізуальної медіа послуги, позбутися прав голосу в такому суб’єкті або іншим чином вийти із структури власності та контролю такого суб’єкта, а також забезпечити відчуження частки у статутному капіталі такого суб’єкта, позбавлення прав голосу або іншим чином вихід із структури власності та контролю такого суб’єкта його членами сім’ї.

Член Національної ради зобов’язаний не пізніше 15 днів з дня призначення на посаду скласти мандат народного депутата України, депутата місцевої ради або звільнитися з інших посад, які несумісні з посадою члена Національної ради згідно з цією статтею Закону.

На час виконання своїх службових обов'язків члени Національної ради не можуть обіймати будь-які інші посади у тому числі на громадських засадах, у державних та недержавних органах, організаціях, установах та на підприємствах, в тому числі на громадських засадах.

Член Національної ради, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії або іншого громадського об’єднання, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії чи іншому громадському об’єднанні. Він не може брати участі в їх діяльності чи виконувати їх доручення, доручення будь-якого їх органу або посадової особи.

Він не може брати участі в діяльності чи виконувати доручення політичної партії або іншого громадського об’єднання, на час здійснення своїх повноважень, доручення будь-якого їх органу або посадової особи.

4. Член Національної ради, який має конфлікт інтересів при розгляді Національною радою будь-якого питання, зобов’язаний заявити про це на засіданні Національної ради та взяти самовідвід, відмовившись від участь в обговоренні і голосуванні з цього питання.

Про конфлікт інтересів члена Національної ради може заявити будь-який інший член Національної ради або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. У разі відмови такого члена Національної ради взяти самовідвід, рішення про його відвід приймається Національною радою без участі в голосуванні члена Національної ради, якому було заявлено відвід. Заява про відвід та відповідне

Редакційно доопрацьовано

Про конфлікт інтересів члена Національної ради може заявити будь-який інший член Національної ради або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. У разі відмови такого члена Національної ради взяти самовідвід, рішення про його відвід приймається Національною радою без участі в голосуванні члена Національної ради, якому було заявлено відвід. Заява про відвід та відповідне рішення Національної ради заносяться в протокол засідання

5. Член Національної ради вступає на посаду з моменту складення ним присяги. Підписаний членом Національної ради текст присяги зберігається в його особовій справі. Особа, яка у день свого призначення на посаду члена Національної ради не склала присяги, вважається такою, що відмовилася від посади.

Стаття 55. Статус, оплата праці та соціальне забезпечення членів Національної ради

1.Посади Членів Національної ради належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу

Стаття 55. Статус, оплата праці та соціальне забезпечення членів Національної ради

2. За членом Національної ради, після закінчення строку його повноважень, а також у разі їх дострокового припинення за особистою заявою, зберігається право на повернення на попередню посаду, а в разі неможливості цього у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, – право на зайняття іншої рівноцінної посади відповідно до вимог законодавства України за його згодою.

Час виконання членом Національної ради своїх повноважень зараховується до загального стажу роботи за спеціальністю та до стажу державної служби.

3. Посадовий оклад члена Національної ради встановлюється в розмірі 40 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Посадовий оклад голови Національної ради встановлюється пропорційно до посадового окладу члена Національної ради з коефіцієнтом 1,3.

Надбавки за вислугу років та інші надбавки членам Національної ради виплачуються відповідно постанови Кабінету Міністрів України. Премії членів Національної ради встановлюються в межах економії фонду заробітної плати але не більше 30 відсотків місячного окладу.

4. Члени Національної ради мають право на щорічну відпустку тривалістю тридцять календарних днів та на матеріальну допомогу для оздоровлення

5.Члени Національної ради, які на момент призначення проживають не в Києві, забезпечуються службовим житлом на час перебування на посаді. Службові житлові приміщення, призначені для членів Національної ради, перебувають у державній власності.

6.Члену Національної ради на період здійснення його повноважень видається в установленому порядку дипломатичний паспорт України.

7.Життя та здоров’я членів Національної ради підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок смерті, травми, каліцтва або захворювання. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

8.Пенсійне забезпечення колишніх членів Національної ради здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України “Про державну службу”.

9.У разі смерті члена Національної ради надається допомога на його поховання.

Стаття 56. Повноваження членів Національної ради

1. Член Національної ради:

1) готує питання на розгляд Національної ради, бере участь у її засіданнях;

2) виконує рішення Національної ради;

3) здійснює повноваження та координує роботу структурних підрозділів апарату Національної ради (не відповідає новим нормам Закону про Державну службу) відповідно до визначеного Національною радою розподілу функціональних обов’язків;

Стаття 56. Повноваження членів Національної ради

1. Член Національної ради:

1) готує питання на розгляд Національної ради, бере участь у її засіданнях;

2) виконує рішення Національної ради;

2. Член Національної ради при здійсненні своїх повноважень має право:

1) ознайомлюватися з будь-якими документами, які знаходяться у Національній раді;

2) пропонувати для включення до порядку денного засідання Національної ради питання, що належать до її компетенції;

3) виступати на засіданнях Національної ради, вносити пропозиції щодо питань, які розглядаються, вимагати проведення по них голосування;

4) на підставі доручення Національної ради проводити перевірку суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, з використанням повноважень, передбачених цим Законом;

2. Член Національної ради при здійсненні своїх повноважень має право:

1) ознайомлюватися з будь-якими документами, які знаходяться у Національній раді;

5) бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також на засіданнях, що проводяться Кабінетом Міністрів України, у міністерствах та інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування, стосовно розгляду питань, пов’язаних з регулюванням і наглядом у сфері аудіовізуальних послуг;

6) у разі незгоди з рішенням, прийнятим Національною радою, у письмовій формі викласти свою окрему думку, яка додається до протоколу засідання Національної ради;

7) бути присутнім на всіх заходах, що проводяться Національною радою.

3. Член Національної ради має одного помічника-консультанта, посада якого належить до посад патронатної служби.

Стаття 57. Дострокове припинення повноважень члена Національної ради

1. Повноваження члена Національної ради припиняються достроково в разі:

1) подання заяви про складення повноважень;

2) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

3) порушення обмежень, передбачених частинами другою-третьою статті 54 цього Закону;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

Стаття 57. Дострокове припинення повноважень члена Національної ради

1. Повноваження члена Національної ради припиняються достроково в разі:

1) подання заяви про складення повноважень;

2) припинення ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

3) порушення обмежень, передбачених частинами другою-третьою статті 54 цього Закону;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

5) неможливості виконувати свої обов’язки за станом здоров’я протягом шести і більше місяців за наявності медичного висновку;

6) неучасті у засіданнях Національної ради без поважних причин протягом двох місяців;

7) визнання його недієздатним або обмеження його цивільної дієздатності, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

8) смерті.

6) неучасті у засіданнях Національної ради без поважних причин протягом двох місяців;

8) смерті.

Відсутній

Розглянути питання щодо введення інституту поіменного голосування

Ввести інститут поіменного голосування

2. У випадках, передбачених пунктами 3, 5 і 6 частини першої цієї статті, рішення про дострокове припинення повноважень члена Національної ради приймає адміністративний суд за заявою будь-якого члена Національної ради.

В інших випадках, передбачених частиною першою цієї статті, рішення про дострокове припинення повноважень члена Національної ради приймають члени Національної ради простою більшістю голосів. Якщо Національна рада не прийняла таке рішення упродовж одного місяця з дня настання відповідної обставини або з дня, коли їй стало відомо про таку обставину, рішення про дострокове припинення повноважень члена Національної ради приймає адміністративний суд за поданням керівника апарату Національної ради.

Рішення суду про дострокове припинення повноважень члена Національної ради може бути оскаржено в установленому законом порядку.

3. У разі дострокового припинення повноважень члена Національної ради призначення нового члена Національної ради здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

Доповнити новим абзацом, тому змінено порядок частин

4. У разі дострокового припинення повноважень члена Національної ради призначення нового члена Національної ради здійснюється відповідно до вимог цього Закону.

доповнити

3. У випадку,  передбаченому  пунктом 9 частини першої цієї статті, рішення про дострокове  припинення  повноважень члена Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення приймає Президент України - видаючи відповідний указ, чи Верховна Рада України - приймаючи відповідну постанову.

3. У випадку,  передбаченому  пунктом 9 частини першої цієї статті, рішення про призначення та дострокове  припинення  повноважень члена Національної  ради України з питань телебачення і радіомовлення приймає Президент України - видаючи відповідний указ, чи Верховна Рада України - приймаючи відповідну постанову.

Стаття 58. Голова Національної ради

1. Голова Національної ради обирається Національною радою з числа її членів таємним голосуванням. Кандидатури на посаду голови Національної ради висуваються за поданням не менше трьох членів Національної ради. Обраним на посаду голови Національної ради вважається кандидат, за якого проголосувало найбільше, ~~але не менше п’яти~~ членів Національної ради.

Встановлення вимоги, що за Голову чи заступників має бути подано не менше п’яти голосів, потенційно може призвести до блокування роботи регулятора

1. Голова Національної ради обирається Національною радою з числа її членів таємним рейтинговим голосуванням. Обраним на посаду голови Національної ради вважається кандидат, за якого проголосувало найбільше членів Національної ради.

2. Голова Національної ради:

1) організовує діяльність Національної ради;

2) вносить на розгляд Національної ради проект порядку денного засідання Національної ради та інформує про пропозиції членів Національної ради, які не були включені до цього проекту;

3) головує на засіданнях Національної ради;

4) скликає засідання Національної ради;

5) має право вирішального голосу у разі рівного розподілу голосів членів Національної ради при голосуванні за будь-яке рішення;

6) забезпечує оприлюднення щорічного звіту про діяльність Національної ради на її офіційному веб-сайті;

7) представляє Національну раду у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами в Україні та за кордоном;

8) підписує разом з відповідальним секретарем Національної ради акти, протоколи засідань і рішення Національної ради, забезпечує їх оприлюднення;

9) підписує разом з відповідальним секретарем Національної ради ліцензії, що видаються Національною радою;

10) має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку, інших державних органів та органів місцевого самоврядування при розгляді питань, пов’язаних з регулюванням і наглядом у сфері аудіовізуальних послуг, фінансуванням Національної ради;

11) представляє Національну раду у відносинах з Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

12) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національної ради;

13) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та актами Національної ради, прийнятими відповідно до нього.

2. Голова Національної ради:

1) організовує діяльність Національної ради;

3) головує на засіданнях Національної ради;

4) скликає засідання Національної ради;

6) забезпечує оприлюднення щорічного звіту про діяльність Національної ради на її офіційному веб-сайті;

9) підписує разом з відповідальним секретарем Національної ради ліцензії, що видаються Національною радою;

12) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національної ради;

3. Повноваження голови Національної ради припиняються достроково:

1) у разі дострокового припинення його повноважень як члена Національної ради;

2) за власним бажанням;

3) у разі прийняття відповідного рішення Національною радою шляхом відкритого голосування за поданням не менше трьох членів Національної ради. Рішення про припинення повноважень голови Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти членів Національної ради.

4. Припинення повноважень голови Національної ради не припиняє його повноважень як члена Національної ради.

5. Голова Національної ради є розпорядником бюджетних асигнувань на утримання і забезпечення діяльності Національної ради та, на підставі рішень Національної ради, позабюджетних коштів, інших коштів, що надійшли на рахунок Національної ради з джерел, не заборонених законодавством України.

3. Повноваження голови Національної ради припиняються достроково:

1) у разі дострокового припинення його повноважень як члена Національної ради;

2) за власним бажанням;

4. Припинення повноважень голови Національної ради не припиняє його повноважень як члена Національної ради.

Стаття 59. Перший заступник голови, заступник голови, відповідальний секретар Національної ради

1. Перший заступник голови, заступник голови та відповідальний секретар Національної ради обираються Національною радою з числа її членів шляхом таємного голосування. Обраним на відповідну посаду вважається кандидат, за обрання якого проголосувало найбільше, ~~але не менше п’яти~~ членів Національної ради.

«1. Перший заступник голови, заступник голови та відповідальний секретар Національної ради обираються Національною радою з числа її членів шляхом таємного рейтингового голосування. Обраним на відповідну посаду вважається кандидат, за обрання якого проголосувало найбільше членів Національної ради.»

2. Не допускається обрання відповідальним секретарем члена Національної ради, призначеного суб’єктом, що призначив члена Національної ради, який обіймає посаду голови Національної ради.

3. Перший заступник голови Національної ради виконує обов’язки голови Національної ради у разі відсутності голови Національної ради або неможливості здійснювати ним свої повноваження.

4.Заступник голови Національної ради виконує обов’язки голови Національної ради у разі відсутності голови та першого заступника голови Національної ради або неможливості здійснення ними своїх повноважень, а також виконує обов’язки відповідального секретаря у разі його відсутності або неможливості здійснення ним своїх повноважень.

Без змін

5. Відповідальний секретар:

1) здійснює підготовку проекту порядку денного засідання Національної ради, візує його та забезпечує підготовку питань до розгляду;

2) забезпечує повідомлення членів Національної ради про час скликання та проект порядку денного засідання Національної ради;

3) підписує разом з головою Національної ради ліцензії, які видаються Національною радою, акти і протоколи засідань Національної ради;

4) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національної ради;

5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та актами Національної ради, прийнятими відповідно до нього.

5. Відповідальний секретар:

4) здійснює передбачені цим Законом повноваження члена Національної ради;

6. Якщо першого заступника голови, заступника голови, відповідального секретаря Національної ради не було обрано чи вони не можуть або відмовляються виконувати свої посадові обов’язки, Національна рада своїм рішенням доручає тимчасово виконувати ці посадові обов’язки іншим членам Національної ради.

7. Повноваження першого заступника голови, заступника голови та відповідального секретаря Національної ради припиняються достроково:

1) у разі дострокового припинення їх повноважень як членів Національної ради;

2) за власним бажанням;

3) у разі прийняття відповідного рішення Національною радою.

8. Припинення повноважень першого заступника голови, заступника голови або відповідального секретаря не припиняє їх повноважень як членів Національної ради.

1) у разі дострокового припинення їх повноважень як членів Національної ради;

2) за власним бажанням;

3) у разі прийняття відповідного рішення Національною радою.

Стаття 60. Представник Національної ради в регіонах

1. Для забезпечення виконання повноважень Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі призначається представник Національної ради.

2. Представник призначається на посаду Національною радою на конкурсній основі. Умови конкурсу затверджуються рішенням Національної ради.

3.Представник Національної ради є працівниками апарату Національної ради і виконують службові функції відповідно до штатного розпису апарату Національної ради. Посада представника Національної ради належить до категорії «Б» посад державної служби.

Стаття 60. Представник Національної ради в регіонах

4. Представник Національної ради працює на постійній основі та не може займатися оплачуваною науковою, викладацькою та творчою діяльністю, якщо така діяльність здійснюється для суб’єкта надання аудіовізуальної послуги чи особи, яка входить до його структури власності та контролю

5. Упродовж строку виконання своїх повноважень представники Національної ради та члени їх сімей не можуть входити до структури власності та контролю суб’єкта надання аудіовізуальної послуги.

6. Представник Національної ради:

1) інформує Національну раду про дотримання ліцензіатами умов ліцензій на підставі зібраних відомостей, отриманих звернень та проведеного моніторингу;

2) інформує Національну раду про дотримання ліцензіатами законодавства про особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної послуги у період виборів та референдумів;

6. Представник Національної ради:

3) проводить моніторинг програм і передач ~~та діяльності постачальників аудіовізуальної послуги;~~

Потребує вирішення концептуальих підходів до моніторингу,

«3) проводить моніторинг програм і передач;

4) проводить перевірки суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, відповідно до цього Закону;

5) надсилає до Національної ради інформацію про можливе порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг;

6) зобов’язаний виконувати рішення Національної ради та розпорядження (накази) керівника апарату Національної ради.

7. Національна рада затверджує положення про представника Національної ради.

8. Для організаційного, правового, інформаційного, матеріально-технічного забезпечення діяльності представника Національної ради та забезпечення виконання ним визначених цим Законом повноважень створюється секретаріат представника Національної ради.

7. Національна рада затверджує положення про представника Національної ради.

9. Секретаріат представника Національної ради є структурним підрозділом апарату Національної ради.

Стаття 61. Апарат Національної ради

1. Для юридичного, наукового, інформаційного, організаційного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Національної ради створюється апарат Національної ради.

2. Апарат Національної ради очолює його керівник (далі – керівник апарату). Посада керівника апарату Національної ради відноситься до посад категорії «А» державної служби. Особа, яка претендує на зайняття посади керівника апарату, повинна відповідати таким вимогам: загальний стаж роботи не менше семи років; досвід роботи на посадах державної служби категорії «А» чи «Б» або на посадах не нижче керівників структурних підрозділів в органах місцевого самоврядування, або досвід роботи на керівних посадах у відповідній сфері не менш як три роки; вільне володіння державною мовою, володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи.

3. Керівник апарату та керівники структурних підрозділів апарату Національної ради призначаються на посаду на конкурсній основі та звільняються з посади Національною радою. Порядок проведення конкурсу на заміщення посади керівника апарату визначається Національною радою.

4. Національна рада затверджує структуру, граничну чисельність, штатний розпис і положення про апарат Національної ради

Стаття 61. Апарат Національної ради

5. Припинення повноважень членів Національної ради не є підставою для розірвання трудових договорів з працівниками апарату Національної ради.

6. Працівники апарату Національної ради є державними службовцями, посади яких прирівнюються до відповідних посад працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Стаття 62. Організація діяльності Національної ради

Порядок організації роботи Національної ради, що не врегульований цим Законом, визначається Регламентом Національної ради.

Стаття 62. Організація діяльності Національної ради

Стаття 63. Засідання Національної ради

1. Засідання Національної ради скликаються головою Національної ради відповідно до Регламенту Національної ради за власною ініціативою або на вимогу не менше трьох членів Національної ради.

2. Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради.

3. Рішення Національної ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше п’яти членів Національної ради.

Стаття 63. Засідання Національної ради

2. Засідання Національної ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше шести членів Національної ради.

4. Розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення, анулювання ліцензії або порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг ліцензіатами чи іншими особами у передбачених цим Законом випадках відбувається за участі такої особи чи її повноважних представників, яким обов’язково надається можливість виступати з відповідного питання, подавати усні чи письмові докази своїх доводів.

4. Розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення, анулювання ліцензії або порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг ліцензіатами чи іншими особами у передбачених цим Законом випадках відбувається за участі такої особи чи її повноважних представників, яким обов’язково надається можливість виступати з відповідного питання, подавати усні чи письмові докази своїх доводів.

Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги чи інші особи повідомляються про відповідне засідання Національної ради не пізніше як за три робочі дні до дня його проведення.

Якщо особа чи її представник відсутні на засіданні та до Національної ради не надійшло повідомлення від особи про можливість розгляду питання за її відсутності або про відмову від участі у засіданні, розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання Національної ради, про що така особа повідомляється на адресу її електронної пошти.

Особа, яка отримала зазначене повідомлення, має право вимагати перенесення розгляду відповідного питання, але не більше одного разу і на строк не більше 7 робочих днів.

Розгляд такого питання на засіданні Національної ради може проводитися без участі уповноваженого представника ліцензіата чи іншої особи, якщо повідомлення про час та місце проведення засідання було надіслано на адресу електронної пошти особи та в разі відсутності вмотивованої вимоги особи про перенесення засідання.

Суб’єкти надання аудіовізуальної медіа послуги чи інші особи повідомляються про відповідне засідання Національної ради не пізніше як за три робочі дні до дня його проведення.

5. Рішення Національної ради упродовж трьох робочих днів після його прийняття підписується головою та відповідальним секретарем Національної ради або особами, які виконують їх посадові обов’язки. У разі неможливості чи відмови голови Національної ради чи відповідального секретаря (або осіб, які виконують їх посадові обов’язки) підписати рішення Національної ради, це рішення може бути підписано п’ятьма членами Національної ради, які брали участь у відповідному засіданні.

6. На засіданні Національної ради ведеться протокол, який упродовж трьох робочих днів після засідання підписується головою Національної ради (або іншою особою, яка головувала на засіданні) та відповідальним секретарем Національної ради (або особою, який виконує його посадові обов’язки). У разі неможливості або відмови зазначених осіб підписати протокол засідання, протокол може бути підписаний не менше ніж п’ятьма членами Національної ради, які брали участь у засіданні.

У протоколі засідання Національної ради зазначається факт та причина відсутності члена Національної ради на засіданні.

7. Протокол засідання Національної ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради упродовж одного робочого дня з дня підписання протоколу зазначеними особами.

8. Засідання Національної ради є відкритими.

Особи, присутні на засіданні Національної ради, мають право здійснювати звукозапис і відеозйомку, пряму трансляцію засідання.

Інформація про час і місце проведення засідання, проект порядку денного засідання Національної ради оприлюднюються на її офіційному веб-сайті не пізніше ніж за два робочих дні до дня засідання.

8. Засідання Національної ради є відкритими.

Стаття 64. Акти та листування Національної ради

1. Національна рада в межах своїх повноважень приймає нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії.

2. Рішення та інші акти індивідуальної дії Національної ради у своїй мотивувальній частині повинні містити:

1) виклад установлених фактів, з настанням яких закон пов’язує повноваження Національної ради прийняти відповідний акт;

2) обґрунтування рішення;

3) юридичні підстави для ухвалення акта, а саме посилання на акти законодавства України або, за наявності, рішення суду, якими керувалася Національна рада при прийнятті свого акта.

3. Рішення та інші акти індивідуальної дії Національної ради є обов’язковими до виконання суб’єктами, яким адресована їх дія. У разі якщо акт Національної ради передбачає вжиття певних заходів для його виконання, про вжиті заходи повинно бути повідомлено Національну раду у встановлений в акті строк.

Невиконання, неналежне, несвоєчасне виконання рішень та інших актів Національної ради тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 64. Акти та листування Національної ради

1. Національна рада в межах своїх повноважень приймає нормативно-правові акти та акти індивідуальної дії.

2. Рішення та інші акти індивідуальної дії Національної ради у своїй мотивувальній частині повинні містити:

2) обґрунтування рішення;

4. Розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення регуляторних актів Національної ради здійснюється відповідно до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” з урахуванням положень цього Закону.

5. Нормативно-правові акти Національної ради не повинні проходити обов’язкову державну реєстрацію.

Акти Національної ради не потребують узгодження з іншими державними органами, крім випадків, передбачених законом.

вилучити другий абзац

Всі акти Національної ради, крім індивідуальних, повинні проходити всі стадії розробки та реєстрації як акти будь-якого органу влади.

Відповідає загальним принципам регуляторної політики у державі. Створює загрози порушенню прав підприємців.

5. Нормативно-правові акти Національної ради повинні проходити обов’язкову державну реєстрацію.

6. Проекти нормативно-правових актів Національної ради оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Зауваження та пропозиції, що надійшли до проекту нормативно-правового акта, від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, а також результати врахування цих пропозицій з детальним обґрунтуванням причин неврахування або часткового врахування поданих пропозицій оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради до розгляду проекту такого акта на засіданні Національної ради.

Особи, які подали зауваження та пропозиції до проекту нормативно-правового акта Національної ради, мають право бути присутніми на засідання Національної ради, на якому розглядається зазначений проект.

7. Акти Національної ради, що не є регуляторними, не пізніше наступного робочого дня після їх підписання оприлюднюються на офіційному веб-сайті Національної ради і набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено в самому акті, але не раніше дня оприлюднення.

8. Якщо відповідно до цього Закону Національна рада повинна повідомити особу в письмовій формі, відповідне повідомлення (лист) вважається належним чином врученим адресату на десятий робочий день з дня його отримання відділенням поштового зв’язку за умови, що копія повідомлення (листа) була направлена адресату на адресу електронної пошти, яка була повідомлена ним Національній раді.

9. Кожен акт індивідуальної дії Національної ради повинен містити мотивувальну частину, в якій зазначаються щонайменше такі дані:

посилання на норму чинного закону України, яка наділяє Національну раду повноваженнями приймати зазначений акт індивідуальної дії;

обставини, з настанням яких закони України пов’язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний акт, а також посилання на докази, якими підтверджується настання таких обставин.

10. Крім загальних вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті, рішення про відмову у видачі ліцензії, рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії повинно містити щонайменше такі дані:

підстави для відмови: обставини, з яких Національна рада виходила, приймаючи рішення про відмову у видачі ліцензії або рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії;

нормативне обґрунтування прийнятого рішення: посилання на норму закону України, відповідно до якої встановлені Національною радою обставини надають їй право відмовити у видачі ліцензії або у продовженні ліцензії;

обґрунтування надання переваги іншим учасникам: у разі прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за наслідками конкурсного відбору в рішенні зазначається, чи мала особа, стосовно якої прийнято рішення про відмову, встановлені законом переваги на отримання ліцензії, чи мали інші особи такі самі або інші переваги, з яких міркувань виходила Національна рада, надаючи перевагу щодо видачі ліцензії переможцю конкурсу, а не заявникові".

Стаття 65. Звітність та доступ до інформації Національної ради

1. Національна рада щорічно готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року на своєму офіційному веб-сайті.

1. Національна рада щорічно готує звіт про свою діяльність, оприлюднює його до 1 лютого наступного за звітним року на своєму офіційному веб-сайті та невідкладно надсилає  звіт до Верховної Ради України і Президента України.  Звіт  про  діяльність  Національної  ради  на  засіданні Верховної Ради України представляє голова Національної ради.

2. У звіті Національної ради зазначаються:

1) визначені планом реалізації Стратегії розвитку завдання на звітний період та підсумки їх виконання, визначені планом реалізації Стратегії розвитку завдання на наступний звітний період;

2) інформація про внесені за звітний період зміни до Стратегії розвитку, пропозиції щодо внесення нових змін до Стратегії розвитку;

3) дані щодо ліцензування та реєстрації діяльності у сфері аудіовізуальних послуг за звітний період;

4) інформація про дотримання ліцензіатами умов ліцензій;

5) інформація про результати здійснення нагляду Національною радою, у тому числі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг і притягнення осіб до відповідальності;

2. У звіті Національної ради зазначаються:

3) дані щодо ліцензування та реєстрації діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг за звітний період;

4) інформація про дотримання ліцензіатами умов ліцензій;

5) інформація про результати здійснення нагляду Національною радою, у тому числі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг і притягнення осіб до відповідальності;

6) інформація про оскарження актів Національної ради в суді та узагальнення результатів такого оскарження;

7) узагальнення скарг, які надійшли до Національної ради за звітний період;

8) інформація про проведені консультації з фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями щодо проектів нормативно-правових актів Національної ради;

6) інформація про оскарження актів Національної ради в суді та узагальнення результатів такого оскарження;

7) узагальнення скарг, які надійшли до Національної ради за звітний період;

9) інформація про виконання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), про пов’язаних осіб та про структуру власності.

Потребує обговорення

9) інформація про виконання вимог суб’єктами надання та постачання аудіовізуальної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) про пов’язаних осіб та про структуру власності.

10) оцінка, у межах повноважень Національної ради, стану конкуренції та рівня монополізації у сфері аудіовізуальних послуг;

11) аналіз стану розвитку сфери аудіовізуальних послуг, у тому числі результати проведених досліджень;

12) відомості про використання у звітному році бюджетних асигнувань, розпорядником яких є Національна рада, про кошти, які надійшли від плати за видачу ліцензій та інші послуги Національної ради, оцінка фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності Національної ради;

13) інша інформація про виконання Національною радою своїх повноважень

11) аналіз стану розвитку сфери аудіовізуальних медіа послуг, у тому числі результати проведених досліджень;

13) інша інформація про виконання Національною радою своїх повноважень

3. Після проведення виборів та референдумів Національна рада упродовж трьох місяців після дня голосування оприлюднює звіт про дотримання суб’єктами надання аудіовізуальної послуги визначених законодавством особливостей їх діяльності у період виборів та референдумів.

3. Після проведення виборів та референдумів Національна рада упродовж трьох місяців після дня голосування оприлюднює звіт про дотримання суб’єктами надання аудіовізуальної медіа послуги визначених законодавством особливостей їх діяльності у період виборів та референдумів.

4. Звіти Національної ради розглядаються та затверджуються на її засіданнях.

5. Забезпечення доступу до інформації, яка знаходиться у володінні Національної ради, здійснюється апаратом Національної ради відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Відсутній

Доповнити положеннями щодо достровкового припинення повноважень за результатами розгляду звіту

Пропонуємо розглунути можливість подання індивідуальних звітів – до обговорення

6.  За результатами розгляду звіту Національної ради Верховна Рада  України  як  суб’єкт  призначення  може прийняти рішення про незадовільну  оцінку діяльності члена (членів) Національної ради з частини   складу   Національної  ради,  призначеної  нею,  що  має наслідком   дострокове   припинення   повноважень  члена  (членів) Національної ради з цієї частини складу Національної ради.

     У   разі   незадовільної  оцінки  діяльності  члена  (членів) Національної ради за результатами розгляду звіту Президент України як  суб’єкт  призначення  може  достроково  припинити повноваження члена  (членів)  Національної  ради  з частини складу Національної ради, призначеної ним.

Стаття 66. Фінансування Національної ради

1.Держава забезпечує належне фінансування діяльності Національної ради, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,01 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України з попередній рік.

2. У Державному бюджеті України у видатках Національної ради на відповідний рік передбачаються видатки за окремими бюджетними програмами на:

1) регулювання та нагляд у сфері аудіовізуальних послуг;

2) офіційний моніторинг програм і передач;

3) проведення досліджень у сфері аудіовізуальних послуг, у тому числі досліджень потреб споживачів в отриманні аудіовізуальних послуг;

4) утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України.

5) проведення експертизи.

1) регулювання та нагляд у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

2) офіційний моніторинг програм і передач;

3) проведення досліджень у сфері аудіовізуальних медіа послуг, у тому числі досліджень потреб споживачів в отриманні аудіовізуальних послуг;

4) утримання державного архіву телебачення і радіомовлення України.

5) проведення експертизи.?

3. Надходження від плати за видачу ліцензій зараховуються до дохідної частини Державного бюджету України.

4. Надходження від сплати за видачу дозволів та інших послуг зараховуються до спеціального фонду Національної ради.

Доповнено в частині плати за реєстрацію та інших адмін послуг

4. Надходження плати за реєстрацію суб'єктів господарювання у сфері аудіовізуальних послуг, інших адміністративних послуг зараховуються до спеціального фонду Національної ради.

Стаття 67. Повноваження Національної ради

1. Національна рада:

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних послуг, у тому числі розробляє ~~та затверджує~~ Стратегії розвитку та змін до неї, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю, а також розробляє та затверджує плани реалізації Стратегії розвитку;

Стратегію затверджує ВРУ, Плани – Національна рада

1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері аудіовізуальних послуг, у тому числі розробляє Стратегію розвитку та змін до неї, після процедури відкритого публічного обговорення з громадськістю, а також розробляє та затверджує Плани реалізації Стратегії розвитку;¶

2) приймає рішення щодо створення та розвитку каналів мовлення та багатоканальних телемереж, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, відповідно до цього Закону;

3) звертається із замовленням на розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб надання аудіовізуальних послуг відповідно до Закону України «Про радіочастотний ресурс України»;

4) бере участь у розробці та погоджує проект Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України у частині смуг радіочастот, виділених для потреб надання аудіовізуальних послуг;

5) здійснює аналіз стану розвитку сфери аудіовізуальних послуг, проводить (замовляє) дослідження щодо потреб споживачів в отриманні аудіовізуальних послуг, інші дослідження, необхідні для підготовки Стратегії розвитку чи змін до неї, а також плану реалізації Стратегії розвитку;

6) узагальнює практику застосування законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, готує і подає на розгляд державних органів пропозиції щодо вдосконалення законодавства у цій сфері;

7) здійснює ліцензування у сфері аудіовізуальних послуг відповідно до цього Закону, у тому числі визначає відповідно до плану реалізації Стратегії розвитку умови ліцензій, визначає розмір ліцензійного збору, проводить конкурси на отримання ліцензій, видає ліцензії, здійснює їх переоформлення, продовження, анулювання, видачу дубліката ліцензії;

редакційно

7) здійснює ліцензування у сфері аудіовізуальних послуг відповідно до цього Закону, у тому числі розраховує відповідно до плану реалізації Стратегії розвитку умови ліцензій, визначає розмір ліцензійного збору, проводить конкурси на отримання ліцензій, видає ліцензії, здійснює їх переоформлення, продовження, анулювання, видачу дубліката ліцензії;

8) здійснює реєстрацію діяльності у сфері аудіовізуальних послуг та реєстрацію програм, що ретранслюються на території України;

редакційно

8) здійснює реєстрацію діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

9) здійснює нагляд за додержанням суб’єктами, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, таких їхніх обов’язків, передбачених цим Законом:

а) додержання умов ліцензій;

б) забезпечення захисту дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації;

в) додержання обмежень та вимог щодо змісту аудіовізуальної інформації, передбачених статтями 33-34 цього Закону;

редакційно

9) здійснює нагляд за додержанням суб’єктами, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, таких їхніх обов’язків, передбачених цим Законом:

а) додержання умов ліцензій;

б) забезпечення захисту дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації;

г) забезпечення ~~обліку~~ і зберігання передач;

Вилучити облік передач, узвязку із змінами, що запропоновано вище до окремої статті по обліку

«г) зберігання записів передач у строк, передбачений цим Законом;»

ґ) поширення офіційних повідомлень;

д) додержання вимог щодо надання доступу до подій значного суспільного інтересу;

виключити

е) додержання вимог до здійснення мовлення, передбачених статтею 41 цього Закону;

є) додержання обов’язку щодо реєстрації діяльності у сфері аудіовізуальних послуг відповідно до статті 28 цього Закону;

е) додержання вимог до здійснення мовлення, передбачених статтею 41 цього Закону;

є) додержання обов’язку щодо реєстрації діяльності у сфері аудіовізуальних медіа послуг відповідно до статті 28 цього Закону;

ж) додержання обов’язку щодо реєстрації програм, які ретранслюються на території України відповідно до статті 29 цього Закону;

ж) додержання обов’язку щодо реєстрації аудіовізуальних медіа послуг, що поширюються на території України відповідно до статті 29 цього Закону;

з) додержання ліцензіатом обов’язку розкриття інформації відповідно до статті 43 цього Закону;

Редакційна правка щодо номеру статті

з) додержання ліцензіатом обов’язку розкриття інформації відповідно до статті 41 цього Закону;

10) здійснює контроль за дотриманням положень законодавства про рекламу та спонсорство, передбачених Законом України “Про рекламу”, надає висновок щодо того чи є реклама соціально;

Вилучити, оскільки нагляд в цій сфері віднесено до повноважень Держспоживінспекції.

Виключити

11) здійснює нагляд за додержанням суб’єктами надання аудіовізуальної послуги правил діяльності у період проведення виборів та референдумів, визначених законодавством про вибори та референдуми;

Виключити

12) здійснює нагляд за додержанням визначеного цим Законом обмеження щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг, затверджує відповідно до цього Закону тарифи на телекомунікаційні послуги суб’єктів, які отримали ліцензію на розповсюдження програм в ефірній цифровій багатопрограмній телемережі, та здійснює нагляд за їх додержанням;

Виключення поняття постачальник АВП з використанням РЧР

12) здійснює нагляд за додержанням визначеного цим Законом обмеження щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг та здійснює нагляд за їх додержанням;

!!!!

13) здійснює нагляд за додержанням обов’язків постачальників аудіовізуальної послуги щодо універсальної аудіовізуальної послуги, ~~передбачених статтею 15 цього Закону;~~

вилучити зайве уточнення

13) здійснює нагляд за додержанням обов’язків постачальників аудіовізуальної послуги щодо універсальної аудіовізуальної медіа послуги;

14) надає висновок щодо відповідності суб’єкта, якому передаються права, які надає ліцензія, вимогам, передбаченим цим Законом; визначає порядок видання такого висновку і його форму;

15) визначає критерії віднесення аудіовізуальної інформації до передач, вимоги щодо мінімального обсягу поширення яких включаються до умов ліцензії відповідно до цього Закону;

14) виключити

15) виключити (Вилучити положення, як таке що надає повноваження щодо цензури.)

15) виключити

16) визначає порядок подання структури власності та контролю, вимоги до відповідних документів;

16) визначає порядок подання інформації про структуру власності та контролю;

17) визначає критерії віднесення передач до розважальних, передач з інформацією місцевого або регіонального значення, порядок визначення території розповсюдження програм;

Вилучити, оскільки надає повноваження щодо цензури:

виключити

18) затверджує правила щодо достовірного представлення фактів та збалансованого висвітлення думок у програмах новин; визначає порядок адаптування передач для сприйняття їх особами з вадами зору чи слуху; затверджує документи, передбачені статтею 34 цього Закону щодо захисту дітей при наданні аудіовізуальних послуг; визначає перелік подій значного суспільного інтересу;

виключити

19) визначає порядок проведення експертизи у справах про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг;

Експертизу можна здійснювати лише у рамках судових процедур

виключити

20) здійснює офіційний моніторинг програм і передач ~~та діяльності постачальників аудіовізуальної послуги~~ у порядку, визначеному Національною радою;

Редакційно термінологію приведено у відповідність

20) здійснює офіційний моніторинг надання та постачання аудіовізуальних послуг у порядку, визначеному Національною радою з урахуванням Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”

21) розглядає у встановленому законом порядку скарги, пропозиції та інші звернення осіб, приймає рішення за підсумками розгляду звернень у межах своїх повноважень, передбачених цим Законом;

22) проводить перевірки та інші заходи нагляду (контролю) щодо суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, у порядку, визначеному Національною радою відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з урахуванням положень цього Закону.

Під час проведення перевірок та інших заходів нагляду (контролю), розгляду справ про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг члени Національної ради та уповноважені працівники її апарату мають такі повноваження:

Вилучити другий абзац Оскільки всі повноваження передбачені ЗУ про нагляд.

22) проводить перевірки та інші заходи нагляду (контролю) щодо суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з урахуванням положень цього Закону.

а) отримувати на свою вимогу та мати доступ до будь-якої інформації (документів), у тому числі інформації з обмеженим доступом, суб’єктів господарювання, державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших фізичних та юридичних осіб;

всі повноваження передбачені ЗУ про нагляд.

виключити

б) призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку;

в) проводити в примусовому порядку огляд службових приміщень суб’єктів господарювання за рішенням адміністративного суду;

г) залучати до проведення перевірок спеціалістів державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за погодженням з їх керівниками;

всі повноваження передбачені ЗУ про нагляд.

б)виключити

в)виключити

г)виключити

23) контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами ~~телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов’язаних осіб та~~ про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України;

Виключити постачальників АВМП.

23) контроль та нагляд за дотриманням суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних медіа послуг, вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами, про пов’язаних осіб та про структуру власності. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України;

24) розглядає справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг і застосовує заходи, види, розміри, підстави та порядок застосування яких передбачені цим Законом;

24) розглядає справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг і застосовує заходи, види, розміри, підстави та порядок застосування яких передбачені цим Законом;

25) у разі порушення законодавства України у програмах, передачах, які походять з-поза меж України, здійснює заходи врегулювання, передбачені Європейською конвенцією про транскордонне телебачення, іншими міжнародними договорами України, а в разі неуспішності таких заходів та продовження порушення – приймає рішення про заборону розповсюдження таких програм, передач. У разі походження програм, передач з країн, які не є сторонами міжнародних угод України, що передбачають заходи відповідного врегулювання, Національна рада приймає рішення про заборону розповсюдження таких програм, передач;

Пропонуємо викласти у новій редакції

25) у разі порушення законодавства України в аудіовізуальних медіа послугах, які не знаходяться під юрисдицією країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення або не є країнами – учасницями Європейського Союзу, здійснює виключення із Реєстру іноземних програм для розповсюдження, їх включення до переліку заборонених аудіовізуальних послуг. У разі якщо аудіовізуальні послуги знаходяться під юрисдикцією країн, які ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне телебачення або є країнами – учасницями Європейського Союзу, Національна рада здійснює заходи відповідно до положень Європейської конвенції про транскордонне телебачення.

26) оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік та інформацію про програми, передачі, розповсюдження яких було заборонено згідно з цим Законом;

Редакційно

Та пропонуємо наділити Національну раду додатковими повноваженнями щодо отимання інформації стосовно кількості абонентів .

26) оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті у Реєстрі суб’єктів надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг перелік та інформацію про аудіовізуальні медіа послуги, поширення яких було заборонено згідно з цим Законом;

Доповнити новим пуктом:

отримує безоплатно від постачальників аудіовізуальної медіа послуги інформацію щодо кількості абонентів, у визначених Національною радою обсягах, формах і порядку;

27) звертається та одержує від компетентних органів інших держав інформацію, необхідну для здійснення своїх повноважень;

28) створює дорадчі та робочі органи Національної ради, визначає персональний склад, функції, повноваження, порядок діяльності таких органів, забезпечує їх роботу;

29) у межах повноважень ініціює та здійснює співробітництво з відповідними міжнародними і регіональними організаціями, органами регулювання телерадіопростору іноземних держав, іноземними установами та організаціями, у точу числі інституціями ЄС у рамках забезпечення процесу європейської інтеграції;

30) бере в установленому порядку участь у підготовці проектів міжнародних договорів України, укладає відповідно до закону міжнародні договори міжвідомчого характеру;

31) видає, у межах своєї компетенції, нормативно-правові та інші акти; надає офіційне тлумачення своїх нормативно-правових актів;

32) надає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері аудіовізуальних послуг;

33) веде електронну сторінку в мережі Інтернет (офіційний веб-сайт Національної ради);

32) надає рекомендаційні роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

33) веде електронну сторінку в мережі Інтернет (офіційний веб-сайт Національної ради);

34) оприлюднює інформацію (документи), передбачені законодавством, а також надає інформацію на запити в порядку, передбаченому Законом України “Про доступ до публічної інформації”;

35) створює та утримує державний архів телебачення і радіомовлення у порядку, установленому законом;

36) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

п.36 Вилучити, оскільки перелік повноважень органів держави має бути вичерпним.

вилучити

Доповнити з метою узгодження повноважень Національної ради у сфері ціноутворення в частині визначення граничних нормативів рентабельності послуг суб’єктів постачання АУ послуг із Законом України «Про ціни і ціноутворення».

36) державне регулювання цін на послуги суб’єктів постачання аудіовізуальних послуг, які використовують радіочастотний ресурс України;

37) державний контроль (нагляд) за дотриманням суб’єктами постачання аудіовізуальних медіа послуг, які використовують радіочастотний ресурс України, вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення

Відсутній

Доповнити новым пунктом

«37) визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення та розробляє відповідні зміни до положень програмної концепції»

До обговорення: Врахувати – перенести до роздылу співрегулювання

37) визначає критерії віднесення аудіовізуальної послуги до тематичного мовлення та розробляє відповідні зміни до положень програмної концепції

2. Рішення з питань, що віднесені до повноважень Національної ради, обговорюються та приймаються виключно на засіданнях Національної ради.

Стаття 68. Особливості регулювання і нагляду з окремих питань

1. Для забезпечення ефективності і прозорості державного регулювання і нагляду у сфері аудіовізуальних послуг створюються спеціальні механізми залучення громадських об’єднань, інших недержавних організацій та фахівців до прийняття рішень з питань:

1) захисту дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації;

2) додержання законодавства про особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної послуги у період проведення виборів та референдумів;

Потребує доопрацювання

СПІВРЕГУЛЮВАННЯ – редакція від НАМ

1. Для забезпечення професійності та демократичності державного регулювання і нагляду у сфері аудіовізуальних послуг в частині контенту можуть створюватися спеціальні механізми спільного регулювання за ініціативи субєктів надання та постачання АВП з питань:

+висновок є обовязковим – НАМ ред

3) інших питань, визначених Національною радою.

3) інших питань, визначених Національною радою

З цією метою створюються дорадчі органи (ради) з відповідних питань у складі представників громадських об’єднань, інших недержавних організацій та фахівців.

2.Рада з питань захисту дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації:

1) розробляє проекти документів, визначених у частині шостій статті 34 цього Закону;

2.Рада з питань захисту дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації:

1) розробляє проекти документів, визначених у частині шостій статті 34 цього Закону;

2) надає висновок за зверненням Національної ради щодо застосування законодавства про захист дітей від шкідливого впливу аудіовізуальної інформації, зокрема під час розгляду Національною радою скарг та справ про порушення відповідного законодавства і притягнення осіб до відповідальності;

3) здійснює інші функції.

4. Рада з питань додержання законодавства про особливості діяльності суб’єктів надання аудіовізуальної послуги у період проведення виборів та референдумів:

1) за зверненням суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, інших осіб надає висновок щодо застосування законодавства про вибори та референдуми у сфері аудіовізуальних послуг;

2) надає висновок за зверненням Національної ради щодо застосування законодавства про вибори та референдуми у сфері аудіовізуальних послуг, зокрема під час розгляду Національною радою скарг та справ про порушення відповідного законодавства і притягнення осіб до відповідальності;

3) здійснює інші функції.

1) за зверненням суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, інших осіб надає висновок щодо застосування законодавства про вибори та референдуми у сфері аудіовізуальних медіа послуг;

3) здійснює інші функції.

5. Рішення відповідних дорадчих органів з питань, зазначених у цій статті, оприлюднюються та передаються на розгляд до Національної ради, яка повинна повідомити дорадчий орган про результати такого розгляду. У разі неприйняття або часткового прийняття пропозицій, що містяться в рішенні дорадчого органу, Національна рада наводить у своєму рішення відповідне обґрунтування.

6. Рішення про створення, персональний склад, функції, повноваження, порядок діяльності дорадчих органів, визначених у цій статті, приймаються Національною радою. Діяльність дорадчих органів забезпечується апаратом Національної ради.

Співрегулювання – ред НАМ

Розділ V.

РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТАКІ ПОРУШЕННЯ

Стаття 69. Розгляд справ про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг

1. Національна рада приймає рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг у разі виявлення ознак можливого порушення на підставі:

1) заяви суб’єктів господарювання, громадських об’єднань, інших фізичних та юридичних осіб про дії чи бездіяльність, за які цим Законом передбачено відповідальність;

редакційно

Розділ V.

РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ МЕДІА ПОСЛУГ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТАКІ ПОРУШЕННЯ

Стаття 69. Розгляд справ про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Національна рада приймає рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг у разі виявлення ознак можливого порушення на підставі:

2) подання або звернення державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг;

3) власної ініціативи.

редакційно

3) власної ініціативи.

Національна рада має право відмовити в розгляді справи

про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, якщо стверджуване порушення є малозначним, зокрема, не може завдати шкоди суспільному інтересу чи інтересам осіб.

редакційно

Національна рада має право відмовити в розгляді справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг, якщо стверджуване порушення не може завдати шкоди суспільному інтересу чи інтересам осіб

2. Розгляд справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг починається з моменту прийняття рішення про початок розгляду справи та завершується прийняттям рішення у справі.

Максимальний строк розгляду справи становить три місяці. Строк розгляду може бути продовжений мотивованим рішенням Національної ради не більше ніж на один місяць у разі необхідності проведення додаткових заходів для встановлення доказів у справі.

2. Розгляд справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг починається з моменту прийняття рішення про початок розгляду справи та завершується прийняттям рішення у справі.

3. Рішення про початок розгляду справи надсилається відповідачу, заявнику та третім сторонам протягом трьох робочих днів з дня його підписання. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів з дня підписання надсилається рішення про залучення до участі у справі як відповідача разом з рішенням про початок розгляду справи.

4. При розгляді справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг Національна рада:

1) збирає і аналізує документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймає рішення у справі в межах своїх повноважень;

4. При розгляді справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг Національна рада:

2) отримує пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи

3) у разі необхідності призначає проведення перевірки суб’єктів, що діють у сфері аудіовізуальних послуг.

3) у разі необхідності призначає проведення перевірки суб’єктів, що діють у сфері аудіовізуальних медіа послуг.

Стаття 70. Об’єднання і виділення справ, зупинення розгляду справи та його поновлення

1. Національна рада може прийняти рішення про об’єднання кількох справ в одну або про виділення справи для окремого розгляду.

Стаття 70. Об’єднання і виділення справ, зупинення розгляду справи та його поновлення

2. Розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи Національної ради чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду Національною радою, судом пов’язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов’язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається рішення Національної ради.

Стаття 71. Особи, які беруть участь у справі

1. Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

2. Сторонами у справі є відповідач і заявник (у разі якщо справу розпочато за відповідною заявою).

Заявником є особа, яка подала заяву, подання про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг.

Відповідачем є особа, щодо якої здійснюється розгляд справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг.

Третьою особою є особа, залучена до участі у справі у зв’язку з тим, що рішення може суттєво зачепити її права та законні інтереси. Про визнання третьою особою Національна рада приймає рішення, про що протягом трьох робочих днів з дня підписання такого рішення повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Стаття потребує детального вивчення практиками юрисами з точки зору процесуального права

3. Установивши, що як відповідач до участі у справі повинна бути залучена інша особа, Національна рада приймає рішення про заміну відповідача або про залучення до участі у справі співвідповідачів, про що повідомляються особи, які беруть участь у справі.

Стаття потребує детального вивчення практиками юрисами з точки зору процесуального права

Стаття 72. Права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі

Особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи (крім конфіденційної інформації про особу);

2) подавати Національній раді докази, клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), а також пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу;

3) одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім конфіденційної інформації про особу);

Стаття 72. Права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі

Особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право:

1) ознайомлюватися з усіма матеріалами справи (крім випадків передбачених законодавсвтом України);?

3) одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім конфіденційної інформації про особу);

4) при розгляді справи користуватися правовою допомогою;

«4) при розгляді справи користуватися правовою допомогою та залучати до розгляду справи експертів, громадські об’єднання тощо»;

5) оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.

Стаття 73. Докази у справі

1. Доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: акти моніторингу, пояснення сторін і третіх осіб, пояснення посадових і службових осіб, інших фізичних осіб, письмові докази, речові докази, висновки експертів, матеріали перевірок, проведених Національною радою, повідомлення засобів масової інформації.

Усні пояснення сторін, третіх осіб, посадових і службових осіб, інших фізичних осіб, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Стаття 73. Докази у справі

2. Збір доказів здійснюється Національною радою, членами Національної ради, регіональними представництвами Національної ради, уповноваженими працівниками апарату Національної ради.

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність.

4.Якщо відповідач відмовляється надати надає пояснення по справі, Національна рада вважає цей факт обставиною, яка свідчить не на користь відповідача.

Ч.4 Вилучити, оскільки відмова від надання пояснень не може ні про що свідчити

Виключити

Стаття 74. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг

1. Суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

редакційно

Стаття 74. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. Суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

2. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду Національною радою справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг.

2. Перебіг строку давності зупиняється на час вирішення питань, що передані для консульатцій з дорачими органами для розгляду Національною радою справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, але не більше ніж на 30 календарних днів.

відсутній

додати частину третю.

3. Суб’єкти надання та постачання аудіовізуальних медіа послуг не можуть притягуватися до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг пізніше як через три місяці з для вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Стаття 75. Консультації з дорадчими органами

1.Якщо справа про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг стосується питань, для участі в державному регулюванні яких було створено у порядку, визначеному Національною радою, дорадчий орган Національної ради, Національна рада проводить обов’язкові консультації з таким дорадчим органом перед прийняттям рішення у справі.

Стаття 75. Консультації з дорадчими органами

1.Якщо справа про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг стосується питань, для участі в державному регулюванні яких було створено у порядку, визначеному Національною радою, дорадчий орган Національної ради, Національна рада проводить обов’язкові консультації з таким дорадчим органом перед прийняттям рішення у справі.

З цією метою Національна рада:

1) до прийняття рішення у справі звертається до дорадчого органу з проханням надати висновок щодо наявності порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг. Дорадчий орган розглядає це питання та надає свій висновок упродовж десяти робочих днів з дня звернення Національної ради, крім випадків можливого порушення правил діяльності у період проведення виборів і референдумів, коли дорадчий орган надає свій висновок упродовж одного дня з дня отримання звернення;

З цією метою Національна рада:

1) до прийняття рішення у справі звертається до дорадчого органу з проханням надати висновок щодо наявності порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг. Дорадчий орган розглядає це питання та надає свій висновок упродовж десяти робочих днів з дня звернення Національної ради, крім випадків можливого порушення правил діяльності у період проведення виборів і референдумів, коли дорадчий орган надає свій висновок упродовж одного дня з дня отримання звернення;

2) запрошує представників дорадчого органу на засідання Національної ради, під час яких здійснюється розгляд справи;

3) запрошує представників дорадчого органу взяти участь у проведенні перевірок, що проводяться з метою огляду справи;

4) розглядає висновок дорадчого органу при прийнятті рішення щодо порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг та в разі його неврахування або часткового врахування зазначає у своєму рішенні причини відхилення рекомендацій дорадчого органу.

4) розглядає висновок дорадчого органу при прийнятті рішення щодо порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг та в разі його неврахування або часткового врахування зазначає у своєму рішенні причини відхилення рекомендацій дорадчого органу.

Стаття 76. Проведення експертизи

1. Національна рада за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, має право призначати експертизу, про що приймається рішення.

2. При призначенні експертизи та визначенні кола питань, які слід поставити перед експертами, Національна рада враховує пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Національна рада повинна обґрунтувати відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі.

Стаття 76. Проведення консультацій

1. Національна рада за власною ініціативою чи за клопотанням особи, яка бере участь у справі, має право проводити консультації, про що приймається рішення.

2. При призначенні консультацій та визначенні кола питань, які слід вивчити, Національна рада враховує пропозиції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Національна рада повинна обґрунтувати відхилення питань, запропонованих особами, які беруть участь у справі.

3. Порядок проведення експертизи у справах про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг визначається Національною радою.

Порядок проведення консультацій у справах про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг затверджується .

Або

визначається Національною радою.

Стаття 77. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг

1. За результатами розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг Національна рада приймає одне з таких рішень:

Стаття 77. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг

1. За результатами розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг Національна рада приймає одне з таких рішень:

1) визнання вчинення правопорушення у сфері аудіовізуальних послуг, передбаченого цим Законом, та притягнення відповідача до відповідальності шляхом застосування до нього одного з таких заходів:

стягнення штрафу;

1) визнання вчинення правопорушення у сфері аудіовізуальних медіа послуг, передбаченого цим Законом, та притягнення відповідача до відповідальності шляхом застосування до нього одного з таких заходів:

стягнення штрафу;

оголошення попередження про можливе анулювання ліцензії, можливу заборону розповсюдження програми, передачі;

викласти в іншій редакції у зв'язку з необхідністю регулювання всіх видів аудіовізуальних медіа послуг

оголошення попередження про можливе анулювання ліцензії, можливу заборону надання та/або постачання аудіовізуальної медіа послуги;

заборона розповсюдження іноземної програми/передачі;

обмеження надання та/або постачання іноземної аудіовізуальної медіа послуги ;

2) звернутися до суду про анулювання ліцензії;

звернутися до суду про анулювання ліцензії або скасування реєстрації;

3) закриття провадження у справі.

2)закриття провадження у справі.

2. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг повинно бути обґрунтованим.

Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

2. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг повинно бути обґрунтованим.

Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи.

3. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг надсилається у письмовій формі відповідачу, заявнику та третім особам упродовж трьох робочих днів з дня його підписання, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради.

Рішення вважається отриманим відповідачем, заявником, та/або третьою особою з моменту оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної ради.

3. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг надсилається у письмовій формі відповідачу, заявнику та третім особам упродовж трьох робочих днів з дня його підписання, а також оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради.

4. Національна рада може виправити в рішенні у справі допущені в ньому описки чи явні арифметичні помилки, роз'яснити своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

5. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг може бути оскаржено в суді.

5. Рішення у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг може бути оскаржено в суді.

6. У разі виявлення порушень законодавства, розгляд яких не належить до повноважень Національної ради, Національна рада надсилає відповідні матеріали до компетентних державних органів.

Стаття 78. Підстави закриття розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг

Провадження у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг закривається, якщо:

1) справа не підлягає розгляду Національною радою;

2) завершився строк розгляду справи, передбачений цим Законом;

3) не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

4) припинено юридичну особу – відповідача або припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця;

5) вже розглянуто чи розглядається Національною радою справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;

6) не встановлено факту порушення або не доведено вчинення порушення відповідачем.

Стаття 78. Підстави закриття розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг

Провадження у справі про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг закривається, якщо:

1) справа не підлягає розгляду Національною радою;

2) завершився строк розгляду справи, передбачений цим Законом;

3) не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

5) вже розглянуто чи розглядається Національною радою справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;

6) не встановлено факту порушення або не доведено вчинення порушення відповідачем.

Стаття 79. Вжиття забезпечувальних заходів у справі

Вилучити ст 79 оскільки це механізм для зловживання

Вилучити

1. З метою захисту суспільних інтересів в разі порушення пунктів 1-7 частини першої статті 32 цього Закону, Національна рада одночасно з прийняттям рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг або у будь-який момент під час розгляду відповідної справи має право прийняти рішення про заборону відповідачу вчиняти певні дії, в яких є ознаки можливого порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг, у тому числі поширювати певну інформацію (розповсюджувати програму чи передачу).

Забезпечувальні заходи у справі можуть бути вжиті лише в разі необхідності запобігання або припинення негативних та непоправних наслідків для суспільних інтересів внаслідок грубого порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг.

2. Рішення про вжиття забезпечувальних заходів у справі приймається Національною радою за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за власною ініціативою та вступає в силу негайно з моменту доведення його до відома відповідача.

Рішення про вжиття забезпечувальних заходів у справі повинно бути обґрунтованим та може бути оскарженим в суді.

3. Національна рада скасовує рішення про вжиття забезпечувальних заходів у справі у разі зникнення підстав для його застосування.

4. Рішення про вжиття забезпечувальних заходів у справі втрачає чинність з прийняттям рішення у справі.

Стаття 80. Відповідальність за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг

ПОТРЕБУЄ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ПІДХОДУ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ВИКЛЮЧНОГО ПЕРЕЛІКУ ПРАВОПОРУШЕНЬ

1. За вчинення правопорушення, передбаченого одним з підпунктів цієї частини, стягується штраф у таких розмірах:

1) сімдесят п’ять розмірів мінімальної заробітної плати за такі порушення:

а) порушення вимог статті 32 цього Закону;

б) порушення вимог частин першої-другої статті 33 цього Закону;

в) здійснення діяльності, яка відповідно до цього Закону підлягає ліцензуванню або реєстрації, без отримання відповідної ліцензії або чи здійснення реєстрації в порядку, визначеному цим законом;

г) розповсюдження програм, передач, розповсюдження (трансляція чи ретрансляція) яких в Україні було заборонено відповідно до цього Закону;

ґ) порушення правил діяльності у період проведення виборів і референдумів, нагляд за якими відповідно до закону здійснює Національна рада, а саме:

незаконна відмова в наданні ефірного часу;

порушення норм частини третьої статті 64 Закону України “Про вибори Президента України”, частини шостої статті 74 Закону України “Про вибори народних депутатів України”, частини п’ятої статті 76 Закону України “Про всеукраїнський референдум”;

д) неподання у визначені цим Законом строки заяви про переоформлення ліцензії, коли таке переоформлення є обов’язковим

2) п’ятдесят розмірів мінімальної заробітної плати за такі порушення:

а) порушення ліцензіатом умов ліцензії, визначених у його ліцензії відповідно до цього Закону. При цьому:

у разі одноразового порушення ліцензіатом вимог щодо забезпечення поширення національного продукту або визначених в умовах ліцензії передач, яке становить менше 50 відсотків від визначених умовами ліцензії обсягів поширення власного продукту або таких передач, стягується штраф у розмірі двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

у разі одноразового порушення ліцензіатом вимог щодо забезпечення поширення національного продукту або визначених в умовах ліцензії передач, яке становить менше 30 відсотків від визначених умовами ліцензії обсягів поширення власного продукту або таких передач, стягується штраф у розмірі п’ятнадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;

санкція не застосовується у разі одноразового порушення ліцензіатом вимог щодо забезпечення поширення національного продукту або визначених в умовах ліцензії передач, якщо таке порушення становить менше 10 відсотків від визначених умовами ліцензії обсягів поширення національного продукту або таких передач.

Не вважається порушенням умов ліцензії перевищення обсягу поширення національного продукту або передач, які передбачені в ліцензії ліцензіата;

б) порушення вимог статті 13, частини першої статті 14 цього Закону;

в) порушення установлених статтею 15 цього Закону обов’язків щодо універсальної аудіовізуальної послуги;

г) порушення вимог статті 28 цього Закону;

ґ) порушення вимог щодо розкриття інформації, передбачених статтею 43 цього Закону; подання недостовірних відомостей у структурі власності та контрою;

д) порушення вимог щодо проведення обов’язкового аудиту ліцензіата;

е) порушення вимог пунктів 1-2, 4-6 частини першої статті 33 цього Закону;

є) порушення вимог частин третьої-четвертої статті 34 цього Закону;

ж) порушення установлених статтею 38 цього Закону вимог щодо надання доступу до подій значного суспільного інтересу;

з) порушення положень законодавства про рекламу та спонсорство, контроль за дотриманням яких здійснює Національна рада відповідно до Закону України “Про рекламу”;

і) порушення правил діяльності у період проведення виборів і референдумів, нагляд за якими відповідно до закону здійснює Національна рада, а саме:

порушення встановлених законом вимог щодо особливостей поширення інформації про результати опитування громадської думки, пов'язаного з виборами чи референдумом;

порушення встановлених законом правил щодо рівної оплати за одиницю ефірного часу, установлення розцінок вартості одиниці ефірного часу;

надання ефірного часу з порушенням вимог, передбачених законом;

порушення вимог щодо здійснення аудіо-, відеозапису передач, що містять передвиборну агітацію чи агітацію референдуму, і їх зберігання протягом установленого законом строку;

ненадання інформації за запитом Центральної виборчої комісії, Національної ради у випадках, коли надання такої інформації передбачено законом, або надання такої інформації з порушенням встановлених строків;

порушення інших установлених законом вимог щодо поширення політичної реклами або ведення передвиборної агітації чи агітації референдуму у засобах масової інформації;

3) п’ятнадцять розмірів мінімальної заробітної плати за такі порушення:

а) порушення вимог пункту 3 частини першої статті 33 цього Закону. При цьому:

у разі одноразового порушення, яке становить менше 50 відсотків від обов’язкового часу мовлення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 33 цього Закону, стягується штраф у розмірі семи розмірів мінімальної заробітної плати;

у разі одноразового порушення, яке становить менше 30 відсотків від обов’язкового часу мовлення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 33 цього Закону, стягується штраф у розмірі п’яти розмірів мінімальної заробітної плати;

санкція не застосовується у разі одноразового порушення, яке становить менше 10 відсотків від обов’язкового часу мовлення, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 33 цього Закону;

б) порушення частин першої-другої статті 37 цього Закону;

в) порушення частин третьої-четвертої статті 41 цього Закону.

г) порушення статті 42 цього Закону.

2. У разі одночасного порушення кількох підпунктів частини другої цієї статті, стягується штраф у розмірі, передбаченому за більш суворе порушення з числа вчинених.

3. У разі повторного вчинення правопорушення, передбаченого одним з підпунктів частини першої цієї статті, упродовж одного року після притягнення до відповідальності за порушення того самого підпункту частини другої цієї статті, стягується штраф у подвійному розмірі від розміру штрафу, застосованого за вчинення попереднього порушення

4. При обрахуванні розміру штрафу, що стягується із суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, ураховується територіальна категорія мовлення або ефірної ~~багатопрограмної телемережі,~~ вид мовлення шляхом множення визначеного відповідно до цієї статті розміру штрафу на такі значення коефіцієнта:

Територіальна категорія/вид мовлення Значення

коефіцієнта

Загальнонаціональна 30

Мовлення в мережі Інтернет 10

Регіональна/супутникове мовлення 5

Місцева/проводове, кабельне мовлення 2

При обрахуванні розміру штрафу, що стягується з ретрансляторів, ураховується кількість населення, яке проживає на території розповсюдження програм в межах адміністративно-територіальної одиниці, шляхом множення визначеного відповідно до цієї статті розміру штрафу на такі значення коефіцієнта:

Кількість населення на території розповсюдження програм, до якої входять населені пункти (адміністративно-територіальні од.), тис. осіб

Значення коефіцієнта

Україна 5

Для м. Києва 4

1000 і більше 3

500 – 1000 1,4

300 – 500 0,7

100 – 300 0,4

50 – 100 0,2

20 – 50 0,1

до 20 0,05

Україна 35

Для м. Києва 7

1000 і більше 5

500 – 1000 2

300 – 500 1,0

100 – 300 0,5

50 – 100 0,3

20 – 50 0,05

до 20 0,025

Розмір штрафу, що стягується з ретрансляторів, які здійснюють ретрансляцію програм у мережі Інтернет, а також із суб’єктів надання аудіовізуальної послуги на замовлення, обраховується шляхом множення визначеного відповідно до цієї статті розміру штрафу на 0,5.

5. Якщо протягом трьох років ліцензіат був двічі притягнений до відповідальності за правопорушення, передбачені у пунктах 1-2 частини першої цієї статті, та вчинив нове правопорушення, передбачене у цих пунктах, Національна рада оголошує йому попередження про можливе анулювання ліцензії.

У разі вчинення таким ліцензіатом нового правопорушення, передбаченого у пунктах 1-2 частини першої цієї статті, упродовж одного року з дня оголошення йому попередження, Національна рада приймає рішення про анулювання його ліцензії.

6. У разі одноразового грубого порушення або повторного протягом року порушення пунктів 1-7 частини першої статті 32 цього Закону у програмі чи передачі, Національна рада оголошує попередження про можливу заборону відповідної програми ?? чи передачі.

У разі нового порушення у такій програмі чи передачі пунктів 1-7 частини першої статті 32 цього Закону упродовж одного року з дня оголошення попередження, Національна рада приймає рішення про заборону розповсюдження в Україні відповідної програми ?? чи передачі.

Заборона на розповсюдження в Україні програми чи передачі діє упродовж одного року з дня прийняття рішення про заборону за умови відсутності нового порушення пунктів 1-7 частини першої статті 32 цього Закону упродовж зазначеного строку.

7. Якщо протягом трьох років суб’єкт, що здійснює діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, був двічі притягнений до відповідальності за правопорушення, передбачені у пункті 1 частини першої цієї статті, та вчинив нове правопорушення, передбачене у цих пунктах, Національна рада оголошує йому попередження про можливе анулювання реєстрації та виключення з Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг.

У разі вчинення таким суб’єктом нового правопорушення, передбаченого у пункті 1 частини першої цієї статті, упродовж одного року з дня оголошення йому попередження, Національна рада приймає рішення про анулювання його реєстрації та виключення з Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг.

Стаття 81. Порядок виконання рішення про притягнення до відповідальності

1. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг вступає в силу на п’ятнадцятий день з дня його підписання і з цього моменту є обов'язковим до виконання.

Дата підписання відома виключно працівникам Національної ради, з метою недопущення порушення прав особи пропонується змінити:

1. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг вступає в силу на п’ятнадцятий день з дня його оприлюднення і з цього моменту є обов'язковим до виконання.

У разі оскарження рішення Національної ради до вступу ним в силу, воно вступає в силу в день набрання законної сили рішенням суду, яким закінчується розгляд справи про оскарження.

Без змін

2. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради упродовж п’яти днів після вступу рішення в силу.

3. Особа, з якої стягнено штраф за рішенням Національної ради, повинна сплатити його протягом 30 днів з дня вступу в силу рішення про стягнення штрафу.

У разі сплати особою п’ятдесяти відсотків розміру штрафу протягом п’яти банківських днів з дня вступу в силу рішення Національної ради про стягнення з неї штрафу, таке рішення вважається виконаним повністю без сплати решти суми штрафу.

2. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національної ради упродовж п’яти днів після вступу рішення в силу.

4. У разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня вступу в силу рішення про стягнення штрафу, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі одного відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Національної ради.

Нарахування пені зупиняється на час оскарження в суді рішення про притягнення до відповідальності.

5. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг є обов’язковими для виконання суб’єктами, яким вони адресовані, та примусово виконуються в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

6. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені (у разі нарахування) особа зобов'язана надіслати до Національної ради документи, що підтверджують таку сплату.”

5. Рішення Національної ради про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг є обов’язковими для виконання суб’єктами, яким вони адресовані, та примусово виконуються в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.

II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

II. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Ліцензії, видані Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення до набрання чинності цим Законом, діють до закінчення визначеного в них строку дії без переоформлення. У разі продовження строку дії ліцензії Національна рада приводить її у відповідність з вимогами цього Закону.

4.Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність, що підлягає реєстрації відповідно до цього Закону, надсилають відповідне повідомлення у встановленому цим Законом порядку упродовж трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, крім суб’єктів, які здійснюють таку діяльність на підставі ліцензії, виданої Національною радою до набрання чинності цим Законом. Суб’єкти, які здійснюють діяльність, що підлягає реєстрації відповідно до цього Закону, на підставі ліцензії, виданої Національною радою до набрання чинності цим Законом, у разі зміни відомостей, що підлягають повідомленню під час реєстрації, повідомляють про це Національну раду у порядку, визначеному цим Законом.

5. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Плану Стратегії розвитку із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

Долучити абзац

До моменту закінчення переходу до цифрового ефірного мовлення постачальники аудіовізуальної послуги у кабельній багатопрограмній телемережі зобов’язані забезпечити доступ до програм суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, які відповідно до ліцензій здійснюють аналогове наземне ефірне мовлення.

Рішення про припинення аналогового наземного ефірного мовлення або про інші зміни технології наземного ефірного мовлення, у тому числі щодо етапності такого припинення або змін, приймає Національна рада.

5. Перехід від аналогового до цифрового наземного ефірного мовлення, а також інші зміни технології наземного ефірного мовлення, що підлягає ліцензуванню, здійснюються відповідно до Плану Стратегії розвитку із забезпеченням права споживачів на отримання аудіовізуальних медіа послуг, які вони отримували до такого переходу (змін).

До моменту закінчення переходу до цифрового ефірного мовлення постачальники аудіовізуальної послуги у кабельній мережі зобов’язані забезпечити доступ до програм суб’єктів надання аудіовізуальної послуги, які відповідно до ліцензій здійснюють аналогове місцеве та регіональне мовлення, що поширюється на територію розташування відповідної мережі.

Ліцензіатам, що мають право здійснювати аналогове ефірне мовлення, при переході на цифрове ефірне мовлення забезпечується можливість трансляції програми на таку ж територію поширення та обсяг мовлення шляхом виділення ліцензіату одного з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

Внесення змін до ліцензії у зв’язку з таким переходом здійснюється шляхом її переоформлення в порядку, визначеному цим Законом.

Національна рада повідомляє ліцензіата про майбутній перехід від аналогового до цифрового стандарту мовлення упродовж одного місяця з дня прийняття відповідного рішення.

Ліцензіат, упродовж 2 місяців з дня отримання повідомлення про введення в експлуатацію нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі мовлення, має право подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії. Національна рада у місячний строк з дня отримання заяви переоформлює ліцензію такого ліцензіата на один з каналів мовлення нової ефірної цифрової багатопрограмної мережі. Якщо такої заяви не надходить, ліцензіат має право продовжити ефірне аналогове мовлення до строку введення в експлуатацію нової багатопрограмної цифрової телемережі. Після цього строку аналогове мовлення ліцензіатом не здійснюється, ліцензія Національної ради на ефірне аналогове мовлення припиняє свою дію.

У разі, якщо два чи більше ліцензіатів мають право здійснювати аналогове наземне ефірне мовлення з використанням одного каналу мовлення, то їм надається аналогічне право мовлення на каналі нової ефірної цифрової багатопрограмної телемережі.

У разі відсутності можливості забезпечення ліцензіатам, що мають право здійснювати аналогове ефірне мовлення, такої ж території покриття новою ефірною цифровою багатопрограмною телемережею, за поданням ліцензіата Національна рада звертається до ДП «Український державний центр радіочастот» щодо зміни стандарту розповсюдження програм на діючому аналоговому каналі ліцензіата.

Позитивний висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу мовлення з новими технічними параметрами, отриманий ліцензіатом відповідно до вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс України», є підставою для переоформлення ліцензії на аналогове ефірне мовлення у зв’язку з переходом на цифрове мовлення в порядку, визначеному цим Законом.

6. У цілях застосування цього Закону враховується, що станом на день його прийняття державою-агресором є Російська Федерація.

7. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 1997, № 48, ст. 296).

8. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

8.1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) доповнити статтею 188-47 такого змісту:

“Стаття 188 - 47. Невиконання законних вимог Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

Невиконання законних вимог Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, її членів або уповноважених працівників її апарату –

тягне за собою накладення штрафу від п’ятиста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Те саме діяння, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

Виключити, Оскільки за невиконання вимог Національної ради застосовуються санкції, передбачені безпосередньо цим Законом.

виключити

2) доповнити статтею 244- 20 такого змісту:

“Стаття 244 - 20. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 18847.

Від імені Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Національної ради.”;

Радіокомітет: Вилучити, оскільки це положення встановлює подвійну відповідальність –невиконання рішень Національної ради є підставою для притягнення до відповідальності за цим законом.

7.2. У Бюджетному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 50-51, ст.572):

1) частину третю статті 29 доповнити пунктом 133 такого змісту:

“133) надходження від ліцензійного збору та плати за інші послуги, які надаються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;”;

ТПУ:

1) частину третю статті 29 доповнити пунктом 133 такого змісту:

“133) надходження від ліцензійного збору та плати за інші адміністративні послуги, які надаються Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;”;

2) частину четверту статті 30 доповнити пунктом 21 такого змісту:

“21) реалізацію бюджетних програм, головним розпорядником коштів за якими є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (за рахунок джерел, визначених пунктом 133 частини третьої статті 29 цього Кодексу).”;

7.3. У Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів” (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991, № 21, ст.252):

1) частину третю статті 23 викласти в такій редакції:

“Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги забезпечують доступність програм для сприйняття особами з вадами зору чи слуху шляхом адаптування передач відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

2) у частині першій статті 26 слово “телерадіоорганізації” замінити словами “суб’єкти надання аудіовізуальної послуги”;

7.4. Пункт 2 частини другої статті 2 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради, 2015, № 23, ст.158) викласти в такій редакції:

“2) діяльність у сфері надання аудіовізуальних послуг, яка здійснюється відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

ТПУ: Конкретизувати вид діяльності, який ліцензується

“2) надання лінійної аудіовізуальної медіа послуги з використанням радіочастотного ресурсу, яка здійснюється відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”;

7.5. Частину четверту статті 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції” (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 12, ст.64) доповнити абзацом такого змісту:

“Державний контроль за дотриманням визначених Законом України “Про аудіовізуальні послуги” обмежень щодо захисту економічної конкуренції у сфері аудіовізуальних послуг здійснює Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення”;

7.6. У Законі України “Про рекламу” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 8, ст.62):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

“теле-, радіопередача, програма – передача, програма, на яку поширюється дія Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

2) у частині шостій статті 8 слова “по телебаченню і радіо” замінити словами “відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

3) у частині четвертій статті 9 слова “телерадіоорганізації, яка” замінити словами “суб’єкта надання аудіовізуальної послуги, який”;

4) у статті 13:

назву статті викласти в такій редакції:

“Стаття 13. Реклама при наданні аудіовізуальної послуги”;

в абзаці другому частини дев’ятої слова “провайдерами програмної послуги” замінити словом “ постачальниками аудіовізуальної послуги”;

у тексті статті слово “телерадіоорганізація” у всіх відмінках замінити словами “суб’єкт надання аудіовізуальної послуги” у відповідних відмінках;

ТПУ: Вилучення дискримінаційної норми по відношенню до окремих суб’єктів підприємницької діяльності.

4) у статті 13:

Абзац третій частини дев’ятої виключити

Забороняється розміщення провайдерами програмної послуги реклами у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій.

5) у статті 22:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

“у програмах та передачах, що розповсюджуються шляхом мовлення (ефірного, кабельного, проводового, супутникового, в мережі Інтернет тощо) або на замовлення за допомогою будь-якої технології з використанням радіочастотного ресурсу чи без нього”;

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

“у програмах, що розповсюджуються шляхом мовлення, з 6 до 23 години”;

6) абзац четвертий частини першої статті 26 викласти в такій редакції:

“Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – щодо дотримання статті 5 (у частині теле-, радіопередач), частини шостої статті 8, частини другої статті 9, статті 13, абзацу другого частин першої-другої статті 22, частини четвертої статті 22 (у частині теле-, радіопередач) цього Закону;”;

Р. Головенко: Це і загальні вимоги до ідентифікації реклами, і окремі для ТВ.

«6) абзац четвертий частини першої статті 26 викласти в такій редакції:

“Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення – щодо дотримання статті 5 (у частині теле-, радіопередач), частини шостої статті 8, частин другої-п’ятої статті 9, статті 13, абзаців других частин першої-другої статті 22, частини четвертої статті 22 (у частині теле-, радіопередач) цього Закону;”;

7) у статті 27:

абзац перший частини четвертої після слів “віднесено виключно до компетенції” доповнити словами “Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення,”;

частину десяту доповнити абзацом другим такого змісту:

“Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення притягає до відповідальності за порушення законодавства про рекламу та спонсорство у порядку, передбаченому Законом України “Про аудіовізуальні послуги”;

7.7. У Законі України “Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 12, ст.155):

1) у статті 1 у визначенні терміну “телемережі” слова “програм радіо- і телебачення” замінити словами “програм та передач, на які поширюється дія Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

2) статтю 28 викласти в такій редакції:

“Стаття 28. Використання телекомунікаційних мереж загального користування для потреб надання аудіовізуальних послуг

1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж загального користування для потреб надання аудіовізуальних послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства.

2. Надання телекомунікаційних послуг для потреб надання аудіовізуальних послуг регулюється Законом України “Про аудіовізуальні послуги”;

2) статтю 28 викласти в такій редакції:

“Стаття 28. Використання телекомунікаційних мереж загального користування для потреб надання аудіовізуальних медіа послуг

1. Використання ресурсів телекомунікаційних мереж загального користування для потреб надання аудіовізуальних медіа послуг здійснюється на договірних засадах відповідно до законодавства.

2. Надання телекомунікаційних послуг для потреб надання аудіовізуальних медіа послуг регулюється Законом України “Про аудіовізуальні медіа послуги”;

3) у пункті 4 частини сьомої статті 42 слова “мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення” замінити словами “мереж ефірного мовлення, проводового мовлення”;

7.8. У Законі України “Про радіочастотний ресурс” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 48, ст.526 ):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

“телерадіопрограма – програма, на яку поширюється дія Закону України “Про аудіовізуальні послуги”.”;

7.8. У Законі України “Про радіочастотний ресурс” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 48, ст.526 ):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

“телерадіопрограма – програма, на яку поширюється дія Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”.”;

2) у пункті 7 частини третьої статті 16 слово “телерадіомовлення” замінити словами “потреб надання аудіовізуальних послуг”;

2) у частині десятій статті 21 слово “телерадіопростору” замінити словами “аудіовізуальних послуг”;

3) у статті 24 слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних послуг”;

4) у пункті 2 частини другої статті 30 слово “телерадіоорганізаціями” замінити словами “суб’єктами надання аудіовізуальних послуг”;

2) у частині десятій статті 21 слово “телерадіопростору” замінити словами “аудіовізуальних послуг”;

3) у статті 24 слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних послуг”;

4) у пункті 2 частини другої статті 30 слово “телерадіоорганізаціями” замінити словами “суб’єктами надання лінійних аудіовізуальних медіа послуг”;

5) частину п’яту статті 31 викласти в такій редакції:

“5. Користування радіочастотним ресурсом України для надання аудіовізуальної послуги здійснюється на підставі ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”, та не потребує ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України”;

6) у частині шостій статті 41 слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних послуг”;

5) частину п’яту статті 31 викласти в такій редакції:

“5. Користування радіочастотним ресурсом України для надання аудіовізуальної медіа послуги здійснюється на підставі ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”, та не потребує ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України”;

6) у частині шостій статті 41 слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних медіа послуг”;

7) у статті 42:

у частині четвертій слова “ліцензії на мовлення” замінити словами “ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

пункт 3 частини сьомої викласти в такій редакції:

“3) для радіоелектронних засобів мовлення - копію ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

8) пункт 2 частини другої статті 45 викласти в такій редакції:

“2) анулювання ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;”;

7) у статті 42:

у частині четвертій слова “ліцензії на мовлення” замінити словами “ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”;

пункт 3 частини сьомої викласти в такій редакції:

“3) для радіоелектронних засобів мовлення - копію ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”;

8) пункт 2 частини другої статті 45 викласти в такій редакції:

“2) анулювання ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні медіа послуги”;”;

9) у статті 50:

у тексті статті слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних послуг”;

у частині першій слова “законами України "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення” замінити словами “Законом України “Про аудіовізуальні послуги”;

у частині четвертій слова “ліцензії на мовлення або подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для багатопрограмних телесистем, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України” замінити словами “ліцензії, що видається відповідно до Закону України “Про аудіовізуальні послуги”;

у першому реченні частини шостої слова “на мовлення” вилучити;

9) у статті 50:

у тексті статті слово “телерадіомовлення” замінити словами “надання аудіовізуальних послуг”;

у першому реченні частини шостої слова “на мовлення” вилучити;

7.9. Частину другу статті 17 Закону України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142; 2014 р., № 12, ст. 178, № 50-51, ст. 2057; 2015 р., №17, ст. 122) доповнити пунктом 11-1 такого змісту:

“11-1) рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних послуг”;

“11-1) рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства у сфері аудіовізуальних медіа послуг”;

7.10. У статті 24 Закону України “Про засади державної мовної політики” (Відомості Верховної Ради, 2013, № 23, ст.218):

1) частину третю-четверту викласти в такій редакції:

“3. Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами - як однією, так і кількома мовами за умови дотримання вимог до ~~змісту~~ аудіовізуальної інформації, установлених Законом України «Про аудіовізуальні послуги».

Р. Головенко:

“3. Суб’єкти надання аудіовізуальної послуги можуть на власний розсуд вести мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, мовами міжнародного спілкування та іншими мовами - як однією, так і кількома мовами за умови дотримання вимог до аудіовізуальної інформації, установлених Законом України «Про аудіовізуальні послуги».

4. Трансляція аудіовізуальних творів здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин на розсуд суб’єктів надання аудіовізуальної послуги за умови дотримання вимог до ~~змісту~~ аудіовізуальної інформації, установлених Законом України “Про аудіовізуальні послуги”. За наявності технічних можливостей суб’єкти надання аудіовізуальної послуги здійснюють трансляцію аудіовізуальних творів кількома мовами із забезпеченням вільного вибору споживачами мови цих творів”.

Р. Головенко:

4. Трансляція аудіовізуальних творів здійснюється мовою оригіналу з субтитруванням державною мовою або із дублюванням чи озвученням державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин на розсуд суб’єктів надання аудіовізуальної послуги за умови дотримання вимог до аудіовізуальної інформації, установлених Законом України “Про аудіовізуальні послуги”. За наявності технічних можливостей суб’єкти надання аудіовізуальної послуги здійснюють трансляцію аудіовізуальних творів кількома мовами із забезпеченням вільного вибору споживачами мови цих творів”.

9. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

1) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

2) забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

3) забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

4) внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом.

10. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:

1) у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

Р. Головенко:

10. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення:

1) у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити перелік музичних напрямків згідно з п. 1 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

затвердити нормативно-правові акти, зразки документів, передбачені цим Законом;

2) у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити та направити Кабінету Міністрів України у встановленому цим Законом порядку проект Стратегії розвитку сфери аудіовізуальних послуг.

3) внести до Реєстру суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері аудіовізуальних послуг, відомості про суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, що підлягає реєстрації, на підставі ліцензії, виданої Національною радою до набрання чинності цим Законом.’’

Р. Головенко:

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

НАМ:

1) Частину першу статті 3 Закону України «Про природні монополії»:після слів «Про теплопостачання» доповнити словами «Про телебачення і радіомовлення».

2) Частину першу статті 4 «Про природні монополії»:після абзацу першого доповнити абзацом у наступній редакції «У сфері телебачення і радіомовлення державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій здійснюється Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення».

3) Частину першу статті 5 Закону України «Про природні монополії»:доповнити абзацом п’ятнадцятим у наступній редакції: «надання програмної послуги у сфері цифрового ефірного телебачення».

Частину другу статті 5 Закону України «Про природні монополії» після слів «комунальних послуг» доповнити словами «у сфері телебачення і радіомовлення – Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення».

4) Статтю 6 Закону України «Про природні монополії»: доповнити абзацом 10 у наступній редакції «надання послуг оператора телекомунікацій у сфері цифрового ефірного телебачення».

https://komsvobslova.rada.gov.ua/news/nyus/73266.html

Комітет Верховної Ради України

Комітет продовжує працювати над законопроектом «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»

Про Комітет

Загальна інформація

Доступ до публічної інформації

Громадська рада

Діяльність

Засідання

Події в Комітеті

Інформація про роботу Комітету

Акти Комітету

Діяльність Комітету АРХІВ

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Контакти