В.о. Голови правління

НАК «Нафтогаз України»

Коновцю С.О.

вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

Шановний Сергію Олександровичу!

Ваші звернення від 17 та 21 листопада 2016 року, що містять певні зауваження і пропозиції стосовно змісту проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів (реєстраційний № 5061 від 05.09.2016 р., доопрацьований), розглянуто.

Зокрема, Ви повідомляєте, що в процесі оприлюднення інформації відповідно до вимог Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» виявлено певні проблеми, які, на Вашу думку, вимагають внесення змін до зазначеного Закону. Йдеться про заперечення європейських контрагентів компанії проти оприлюднення інформації про обсяги, ціну закупівлі природного газу, найменування контрагента, що може негативно позначитися на конкурентоспроможності державної компанії та призвести до підвищення ціни на газ для неї. Враховуючи зазначені ризики, Ви пропонуєте у процесі роботи над законопроектом доповнити пункт 2 статті 3 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» абзацом такого змісту:

«Інформація, зазначена в цьому пункті, вважається оприлюдненою, якщо підприємство надало її у строки та за формами, встановленими законодавством України, крім інформації щодо операцій з придбання імпортованого природного газу та послуг щодо доступу до газотранспортних систем та транспортування природного газу до кордону з Україною, яка надається підприємством без зазначення відомостей про ціну (за одиницю), кількість (об’єм) газу та актів виконання договору».

Окрім того, Ви пропонуєте виключити із законопроекту положення про внесення змін:

– до Господарського кодексу України, відповідно до яких господарські договори державних, казенних, комунальних підприємств, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхніх дочірніх підприємств, а також підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об’єднань таких підприємств набирають чинності після оприлюднення інформації про ці договори на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів (пункт 1 законопроекту);

– до Цивільного кодексу України (пункт 2);

– до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо оприлюднення штатного розпису та інформації щодо суми податків, сплачених за кожну фізичну особу із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків такої фізичної особи (пункт 4 законопроекту).

У зв’язку з цим, з урахуванням предмета відання (п. 22 Додатку до Постанови Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII), визначеної законодавством процедури розгляду законопроектів та змісту частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» повідомляємо наступне.

І. Щодо обов’язків суб’єктів господарювання як розпорядників суспільно необхідної інформації та відомостей, які не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом

З огляду на те, що частина висловлених Вами зауважень та пропозицій стосується основоположних принципів і засад законодавчого регулювання інформаційної сфери, зокрема правового режиму інформації з обмеженим доступом, та інформації, яка може бути віднесена до суспільно необхідної, надаємо Вам коротке роз’яснення щодо зазначених питань.

Так, відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (частина друга) суб’єктами господарювання є:

– господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

– громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік суб’єкти господарювання можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва. Вони реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах. Діючи на цій основі, суб’єкти господарювання - господарські організації мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом (частини четверта-п’ята статті 55 ГКУ).

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому зазначеним законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Суспільно необхідна інформація, інші види інформації, зазначені в частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не належить до конфіденційної. Це положення стосується інформації:

–  щодо використання бюджетних коштів;

– пов’язаної з виконанням особами повноважень, які – згідно із законом чи договором – делеговані їм суб’єктами владних повноважень;

– щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них – якщо йдеться про суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку, або є природними монополіями, або наділені спеціальними чи виключними правами;

– іншої інформації, яка становить суспільний інтерес (є суспільно необхідною інформацією).

Як відомо, до зазначених вище суб’єктів господарювання, наділених спеціальними чи виключними правами, належить і Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», що здійснює повний цикл операцій з розвідки та розробки родовищ, експлуатаційного та розвідувального буріння, транспортування та зберігання нафти і газу, постачання природного і скрапленого газу, тощо. Отже, на неї поширюється дія як пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», так і пункту 2 тієї ж статті – стосовно надання інформації про використання бюджетних коштів юридичними особами, які фінансуються з державного, місцевих бюджетів, тощо.

Частина інформації, доступ до якої Ви у своїх зауваженнях та пропозиціях до законопроекту пропонуєте обмежити під приводом забезпечення комерційних чи інших інтересів, певною мірою підпадає під визначення інформації, доступ до якої не може бути обмежено. В інших випадках питання щодо того, чи дійсно шкода від оприлюднення тієї або іншої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, згідно з нині діючим законодавством має вирішуватися судом.

При розгляді Ваших пропозицій ми також виходили з того, що інформація, яка є загальновідомою, та відомості, відкритість яких установлена законом або самою особою, не можуть належати до конфіденційної інформації. Поряд з цим бралося до уваги, що в передбачених законом випадках конфіденційна інформація може збиратися, оброблятися, зберігатися встановленими законом суб’єктами за згодою відповідної особи (первісного володільця конфіденційної інформації) або без такої згоди.

Звертаємо Вашу увагу також на те, що Ваші пропозиції в частині внесення змін до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо оприлюднення штатного розпису та інформації щодо суми податків, сплачених за кожну фізичну особу, суперечать вимогам щодо прозорості інформації, присутнім у чинному Законі України «Про запобігання корупції», який визначає, зокрема, правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні.

Так, відповідно до частини першої статті 60 зазначеного Закону особам, зазначеним у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, забороняється:

1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом;

2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 60 зазначеного Закону не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, або державними органами, органами місцевого самоврядування;

2) розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов’язковій державній реєстрації, а також подарунки, які регулюються цим Законом;

3) передачу в управління належних особам підприємств та корпоративних прав, що здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом;

4) конфлікт інтересів осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, та заходи з його врегулювання.

З огляду на зазначене вище врахування в законопроекті пропозиції щодо внесення зазначеної зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» вочевидь надалі призведе до колізії норм права, а тому є недоцільним.

ІІ. Щодо можливості врахування Ваших пропозицій на даному етапі розгляду законопроекту № 5061

Згідно чинного Регламенту Верховної Ради України після прийняття головним Комітетом, який здійснює його підготовку, рішення рекомендувати законопроект до прийняття в першому читанні та включення його до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України розгляд цього законопроекту, як правило, проводиться за процедурою повного обговорення, передбаченою статтею 30 Регламенту Верховної Ради України.

За результатами розгляду, в разі прийняття Верховною Радою України рішення про прийняття законопроекту в першому читанні за основу з дорученням головному комітету підготувати його до другого читання розпочинається процедура його підготовки до другого читання. Нею передбачено 14-денний строк для надання суб’єктами законодавчої ініціативи поправок і пропозицій, які вносяться лише до того тексту законопроекту (статей, їх частин, пунктів, речень), прийнятого Верховною Радою України за основу (стаття 116 зазначеного Регламенту).

У разі внесення суб’єктами законодавчої ініціативи пропозицій і поправок (як правило, зі стислим обґрунтуванням) до тексту прийнятого в першому читанні законопроекту усі ці пропозиції й поправки відображаються у його порівняльній таблиці. Таблиця повинна містити також початковий текст законопроекту, висновок головного комітету щодо внесених пропозицій і поправок, остаточну редакцію статей законопроекту, що пропонується головним комітетом для прийняття у другому читанні. Якщо головний комітет не прийняв рішення щодо тієї чи іншої пропозиції чи поправки до законопроекту, то остаточна редакція тексту законопроекту в цій частині залишається комітетом в редакції першого читання.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів (реєстраційний № 5061 від 5 вересня 2016 року, доопрацьований), якого стосуються Ваші звернення, на даний час не включений до порядку денного пленарного засідання і не прийнятий у першому читанні. Тому на даному етапі розгляду його Верховною Радою України внесення будь-яких змін до зареєстрованого тексту законопроекту не є можливим, оскільки не передбачене встановленою Регламентом процедурою розгляду.

Водночас зміст сформульованих Вами зауважень і пропозицій доведений до відома членів Комітету та взятий до відома; доцільність врахування тих із них, які прямо не суперечать вимогам чинних законів, вивчається з участю суб’єктів законодавчої ініціативи та представників експертного середовища.

З повагою

Голова Комітету                                               Вікторія СЮМАР

Вик. Селецький П.І.,

т. 255-95-25.