Щойно в Україні набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій» від 16 червня 2016 року № 1421-VIII. Ним внесені суттєві зміни до законів України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», а також «Про засади державної мовної політики», що стосуються квотування пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в ефірі країни. З цієї нагоди у Конференц-залі Верховної Ради України за ініціативою Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики відбувся багатолюдний круглий стіл, присвячений впровадженню в дію законодавчих новел, обговорення і прийняття яких викликало свого часу неабиякий суспільний резонанс.

Участь у розмові, що мала певною мірою дискусійний характер, взяли народні депутати України представники Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, Держтелерадіо України, Міністерства культури України, відомі діячі культури, популярні автори і виконавці, громадських та професійних організацій у галузі аудіовізуальних засобів масової інформації, представники медіа-бізнесу, медіа-юристи та журналісти. Роль модератора взяла на себе Голова Комітету Вікторія Сюмар.

Вона, зокрема, наголосила на тому, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо частки музичних творів державною мовою у програмах телерадіоорганізацій» має триєдину головну мету: захист інтересів держави в умовах інформаційної агресії; розвиток державної мови та на цій основі – захист інтересів виробників національного аудіовізуального продукту; захист прав національних меншин та забезпечення інтеграції України до європейського політичного, економічного і науково-освітнього простору.

У своїх виступах учасники заходу торкалися не лише суспільно політичних, а й економічних, морально-етичних аспектів сучасного стану музичної культури, функціонування української мови та мов національних меншин, авторського права у сфері телерадіомовлення, тощо. Як відомо, Законом передбачено обов’язок телерадіоорганізацій забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 7-ою та 14-ою годинами, а також між 15-ою та 22-ою. Так, якщо радіостанція транслюватиме в ці проміжки 60 відсотків пісень офіційними мовами ЄС, квота пісень українською мовою може бути знижена до 25 відсотків. Водночас державною українською мовою має здійснюватися не менше 60 відсотків добового обсягу ведення передач, у тому числі розважальних, новинних та аналітичних блоків, тощо. Важливим також є те, що зазначені квоти вводяться не одноразово, а поступово, з поступовим збільшенням зазначених часток.

Оцінки, що прозвучали під час круглого столу, засвідчили: учасники зібрання свідомі своєї відповідальності за подальший розвиток українського медіа-ринку, забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної аудіовізуальної продукції, створення прозорих та справедливих умов у сфері музичного бізнесу, розвиток інфраструктури музичної індустрії, створення у суспільстві атмосфери творчого співробітництва, поваги до рідної мови та культури.

Як засвідчили представлені насамкінець результати проведеного днями соціологічного аналізу, набрання Законом чинності вже починає позитивно позначатися на динаміці функціонування державної мови у вітчизняному ефірі. Ця тенденція має бути закріплена надалі спільними зусиллями всіх, кому небайдужа як доля сучасної музики, культурний і літературний рівень творів, що лунають у телерадіоефірі, так і загальний стан культури, зазначила, закриваючи зібрання, Вікторія Сюмар. Було також зауважено: Комітет систематично повертатиметься до аналізу практики застосування законодавства у сфері аудіовізуальних ЗМІ, зокрема в частині виконання вимог щодо встановлених Законом квот, у порядку контролю.