СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформації

від 21 березня 2012 року

Веде засідання голова Комітету Ю.Я.СТЕЦЬ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте розпочинати. Порядок денний, сьогодні у нас одне питання, звучить воно наступним чином: Звіт Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за 2011 рік.

Я би просив членів комітету внести ще одне питання, яке ми назвемо "Різне", в якому я хотів би, щоб ми дуже швиденько відреагували на ситуації, які склалися з журналістами ICTV минулого тижні і з журналістом Шарієм. А так само, щоб ми відреагували на листи журналістів газети "Експрес".

Є, вже зараз є рішення, яке я буду пропонувати комітету. Я думаю, що це питання, ці три питання у нас займуть 5 хвилин. Тому просив би, щоб ми до порядку денного внесли ще такий пункт "Різне", де є таких три підпункти.

Чи є ще якісь побажання у членів комітету щодо змін порядку денного?

УКОЛОВ В.О. Якщо є рішення, яке ви можете запропонувати, то необхідно також розглянути ситуацію з газетою "33 канал" у Вінниці, де арештовані рахунки. І це сталося минулого тижня. Вони звернулися до нашого комітету, надіслали інформацію і секретаріат розсилав їхній лист.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є цей лист, Миколо? У нас є в роздрукованому вигляді цей лист?

КОЗЛОВ М.В. Да, всім депутатам розісланий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз є в роздрукованому вигляді?

КОЗЛОВ М.В. Ні, нема.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітю, ти можеш… Добре, давай ми тоді внесемо теж і ти це питання доповісиш.

Андрій.

ШЕВЧЕНКО А.В. В мене ще теж є екстрена інформація. Як мені щойно повідомив член нашої громадської ради Олег Хоменок, я нагадую, що він керує Інститутом розвитку регіональної преси, вчора його було депортовано з Республіки Білорусь. Йому було заявлено, що він не матиме права на в'їзд на територію Білорусії і Російської Федерації. Ну, це взагалі безпрецедентний випадок. Він стосується громадського активіста, відомого журналіста, медіа-експерта і члена громадської ради при нашому комітеті. Тому, можливо, теж є сенс це якось обговорити по нашій реакції.

УКОЛОВ В.О.  В принципі критичне число таких питань викликає необхідність, можливо, критична кількість таких питань спонукає нас до проведення позачергового комітету, який би був повністю присвячений таким питанням для того, щоб не плутати Звіт Національної ради і ці всі питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте тоді, якщо можна, ми все ж таки проголосуємо за це питання "Різне", в якому є чотири підпункти вже.

І тоді кожен з нас дуже швиденько озвучить, які є пропозиції. Віть, в тому числі і проговоримо твою пропозицію про окреме засідання комітету. Добре? Хто за те, щоб внести це питання в "Різне", з п'ятьма вже підпунктами, в порядок денний, прошу проголосувати. Дякую, одноголосно.

Стосовно сьогоднішнього основного питання, воно стосується звіту. У нас є певна регламентна пропозиція. По-перше, я зачитаю всіх, кого ми запросили. Якщо можна, підтвердити, хто є. Ми запрошували Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення в повному складі. Майже в повному складі є, так?

_______________. Шість тільки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А кого немає, вибачте? Це вона через Андрія Шевченка не прийшла?

 (Шум у залі)

Я хотів просто відволікти його від телефону, я думав, що він просто пише їй есемеску, так. Добренько. Ми раді вас вітати, дякую, що ви прийшли. Так само ми запрошували, я так розумію, що присутні напевно тут представники Національної ради керівники або заступники керівників управлінь. Якщо є пані Запорожець, пан Шосталь, пані Левчук, Мироненко. Є, присутні? Є, так? Так само Красноступ Ганна Миколаївна, начальник відділу законопроектної роботи Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Немає, так? 

Очевидно ми завжди раді і завжди чекаємо Котенко Катерину, виконавчого директора ІТК. Ми завжди раді, але сьогодні її немає. Знову ж таки Андрій  Шевченко…

Керівник юридичної служби ІТК пані Галина Тончак Анатоліївна. Немає, так? Большакова Ольга Юріївна? Оля? Є Оля, так? Світлана Остапа – можна було не сумніватись, нас може не буде, Свєта прийде, звичайно ж.

ЛАНДІК В.І.  І проведе засідання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фоткор  ІТК, Павло Довгань. Я зрозумів, я бачу, так.

Шинкаренко Олег. Погорєлов Олексій – Українська асоціація видавців періодичної преси. Чи є хтось, можливо, когось я не назвав. Якщо є, тоді представтесь, будь ласка, озвучте. Добре. Дякую.

Тоді ми розпочинаємо. Регламент наступний: доповідь Володимира Анатолійовича Манжосова, Голови Національної ради, якщо можна, до 10 хвилин, добре? Співдоповідь заступника, першого заступника голови комітету, голови підкомітету Бондаренко Олени так само 10 хвилин. Да, по-моєму? І відповідно після цього обговорення, я би просив, що стосується не членів комітету, не депутатів, вкластись в 3 хвилини в доповідь, а далі будемо обговорювати вже дискусійно. Дякую всім.

Тоді я попросив би вас, Володимир Анатолійович, як вам зручно, там чи… добре. Єдине, що включати мікрофон, щоб під стенограму. Дякую.

МАНЖОСОВ В.А. Доброго дня, шановні народні депутати, доброго дня, шановні колеги, нинішній склад Національної ради України з питань телебачення вже вдруге звітує про свою діяльність. І я хочу сказати, що впродовж звітного періоду Національна рада у своєму нинішньому складі, а це 7 членів Національної ради, виконувала повноваження, які покладені на неї як на конституційний регуляторний орган в сфері діяльності електронних засобів масової інформації.

Я хочу підкреслити, що основне, що ми можемо, про що ми можемо і говорити, і звітувати за 2011 рік, це не тільки 2011 рік для Національної ради, а загалом для телерадіоінформаційної галузі України це був рік практичного здійснення масштабного проекту, проекту впровадження цифрового ефірного телемовлення в Україні.

І ми можемо сьогодні говорити про те, що до кінця звітного року завершено перший етап переходу на цифрове мовлення. Ми проліцензували загальнонаціональні канали, частину місцевих каналів і регіональних. Створено на сьогодні, можемо говорити вже про це, у нас була масштабна прес-конференція, на якій ми доповідали про нашу роботу і інших державних структур, а також компанії "Зеонбуд". На сьогодні ми можемо говорити про те, що загальнонаціональна наземна ефірно-цифрова мережа, вона створена, змонтовано 166 передавальних станцій, які дозволять 95 відсоткам, не менше як 95 відсоткам населення України дивитися безкоштовно 32 програми загальнонаціональні, а також місцеві та регіональні. Якщо говорити за цифри, ми надали звіт Національної ради до комітету, нашого профільного комітету, надали до Верховної Ради.

Я дозволю собі на кількох цифрах зупинитися і нагадати про нашу діяльність в 2011 році. В цілому у звітному році Національна рада підготувала і провела 49 засідань і ухвалила дві тисячі 985 рішень. Всі рішення Національної ради, відповідно до закону і нашого регламенту впродовж двох днів після прийняття рішень, після їх ухвалення, розміщуються на спеціальній рубриці і веб-сайті Національної ради, вони доступі для будь-кого. Також хочу підкреслити, що діяльність нашого органу широко висвітлювалася, як на нашому офіційному веб-сайті, так і в засобах масової інформації. Засідання Національної ради в 2011 році, як і попередні роки, проходять у відкритому режимі, за участю представників преси, засобів масової інформації, а також за участю представників телерадіоорганізацій, які… питання яких розглядаються на засіданні Національної ради.

Я хочу сказати, що у 2011 році ми провели шість конкурсів на отримання телерадіоорганізаціями ліцензій на мовлення. І за цими результатами цих шести конкурсів нами видана 156 ліцензій на мовлення. Окрім того, на поза конкурсній основі, як це передбачено нормами законодавства, нами видано 17 ліцензій на супутникове мовлення, 30 ліцензій  - на кабельне мовлення, тобто мовлення в кабельних мережах і 109 ліцензій провайдерам програмної послуги, а також 110 ліцензій на багатоканальне мовлення. На сьогодні, на сьогодні ми маємо в сфері телевізійного мовлення  30 загальнонаціональних та 63 регіональних канали, а в радіомовній сфері 15 загальнонаціональних і 50 регіональних радіостанцій.

Загалом, на сьогодні ліцензії на здійснення мовлення провайдерів програмної послуги, тобто кабельних операторів, мають 733  компанії, які отримали ліцензію Національної ради.

Національна рада сприяла впродовж звітного року збільшенню кількості іноземних телевізійних програм і передач у кабельних мережах України. Ми тут таку роботу активно почали у позаминулому році, коли у нинішньому складі був зібраний склад Національної ради, так і у звітному році до переліку іноземних каналів, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких не заборонена на території України, протягом року ми долучили 25 іноземних каналів: канал виробництва Франції, Великої Британії, Росії, Іспанії і Чехії. З тих 25-и іноземних каналів 11, вони пізнавально-просвітницього спрямування, 5 призначені для дитячої аудиторії, чотири – музично-розважального жанру тощо. В цілому, на кінець 2011 року загальна кількість таких програм, таких каналів, іноземних каналів, які входять у так званий адаптаційний список Національної ради, становить 155.

Інший напрямок діяльності Національної ради у минулому році, звітному році, було реагування на резонансні проблеми галузі та порушення в діяльності телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги. У минулому році, у звітному році ми провели 394 перевірки телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги. З них 210 планових і 184 позапланових. Планові перевірки проводяться через рік діяльності компаній та наприкінці закінчення ліценцій компаній за 210 днів компанія подає заяву про продовження ліцензії, проводиться планова перевірка. Позапланові перевірки проводяться за відповідними даними моніторингу Національної ради,  зверненнями громадян,  інших державних установ. За результатами наших позапланових перевірок 110 телерадіоорганізацій отримали санкцію оголошення, попередження, двом кампаніям через відсутність мовлення було анульовано ліцензії і стосовно шести компаній подані позови до суду про анулювання їх ліцензій.

Нагадаю, що за законом Національна рада може застосовувати і штрафні грошові санкції до телерадіоорганізацій, але в поточному році, звітному році штрафні санкції не застосовувалися оскільки Кабінет Міністрів України не погодив нам розрахунки таких стягнень і ми не можемо застосовувати таку санкцію.

В 2011 році Національна рада здійснила 32 позапланові перевірки на прохання самих компаній, я нагадаю, є 184 взагалі позапланові перевірки, 32 з них були на прохання самих компаній, ми відповідно до нашого положення, яке ми затвердили положення про скасування санкцій оголошення попередження, надали компаніям можливість, якщо вони виправляють свою діяльність після оголошення попередження привести свою діяльність у відповідність до законодавства до умов чинної ліцензії і звернутися до Національної ради з проханням провести позапланову перевірку і скасувати таку санкцію.

32 такі позапланових перевірки ми провели в 2011 році, за результатами яких 22 компаніям було скасовано санкцію оголошення попередження, 10 компаніям було відмовлено так як наша перевірка показала, що вони, на жаль, не виправили ті порушення, по яким вони отримали санкцію оголошення попередження.

Також хочу підкреслити, що одним з найголовніших обов’язків Національної ради взагалі одним з найпріоритетніших напрямків нашої діяльності у звітному році це була проблема захисту прав дітей від впливу шкідливої інформації, яка поширюється в теле-, радіоефірі. З цією метою впродовж 2011 року Національна рада вивчала кращий практичний світовий досвід врегулювання цієї сфери.

Двічі у 2011 році, спільно з громадською радою Національної ради, ми проводили круглі столи з питань дитячого мовлення. За резолюцією останнього круглого столу з питань дитячого телерадіомовлення та відповідного доручення Президента України, Національна рада ухвалила рішення про створення міжвідомчої робочої групи з розробки та впровадження національної системи позначок для захисту дітей від інформації, що може шкодити їхньому здоров'ю і розвитку. Таку міжвідомчу робочу групу створено, до неї ввійшли 35 представників державних органів, громадських, галузевих, міжнародних організацій, наукових установ. Забігаючи вперед, скажу, що буквально два дні тому, 19 березня відбулося перше таке засідання міжвідомче робочої групи.

У 2011 році ми активно співпрацювали з авторитетними міжнародними організаціями. Так у жовтні минулого року ми, у рамках програми головування України в комітеті міністрів Ради Європи і за сприянням спільного проекту Ради Європи Європейського Союзу провели конференцію "Цифрове мовлення в Європі. Правові, регуляторні та технічні аспекти". За результатами цієї конференції були прийняті відповідні рекомендації і, я думаю, що всі, хто мають відношення до нашої сфери, вони знають, що ця конференція отримала дуже високу і позитивну інформацію від всіх зацікавлених громадських організацій, телерадіоорганізацій, які приймали участь у проведенні цієї конференції.

Декілька слів про проблемні питання, які в нас є, насамперед, це фінансування. Національна рада фінансується за рахунок державного бюджету України і, звичайно, що державний бюджет на сьогодні, на жаль, виділяє нам дуже мало коштів для того, щоб проводити, по-перше, виконання наших програм, які є у Національної ради, а це  п’ять програм. Державні кошти надаються тільки на виконання двох наших програм, бюджетних програм. І можна говорити про те, що в 2011 році на утримання Національної ради гроші виділялися  лише на заробітну плату наших працівників. Це  привело до того, що у нас є  великі проблеми із здійсненням офіційного моніторингу Національної ради. Наш моніторинговий центр основний, який є в Києві, і моніторингові центри в областях і регіонах України вони потребують технічного переобладнання, капітальних  видатків на таке переобладнання. Але, на жаль, сьогодні ми таких коштів не отримуємо.

Крім того, проблемним питанням є питання застосування до  телерадіоорганізацій  штрафних санкцій, які могли, це більш така європейська норма, винесення санкцій до діяльності телеорганізацій. Але на сьогодні  ми вже вкотре підготували пропозиції наші до  Кабінету Міністрів України і чекаємо відповіді від Кабінету Міністрів. Після погодження цих пропозицій ми зможемо застосовувати до наших ліцензіатів ту санкцію, яка є  найдієвішою, мабуть, формою запобігання порушення, бо якщо  буде наказуватися компанія гривнею, то це я думаю сприятиме тому, що і буде поповнюватися Державний бюджет України, і  компанії будуть більш ретельно ставитись до виконання своїх ліцензійних зобов’язань та  виконання законів України.      

Також проблемною є проблема законодавства.  На наш вигляд, це одна із  головних проблем –  застаріле законодавство. На жаль, наскільки я пам’ятаю, Закон України  "Про телебачення і радіомовлення" в нинішній редакції він уже існує 8 років. І тому багато дуже є проблем, які виникають у діяльності Національної ради, в тому що діючий закон він не відповідає реаліям сьогоднішнього дня.   Це стосується  питань мовлення і надання  послуг  і видання ліцензії Національної ради мережам  новітніх технологій, такий як IPTV  та інших  мультисервісних мереж.

Також є питання щодо розмежування понять, які застосовуються в Законі України "Про телебачення та радіомовлення", там власник, засновник, учасник.  А звідси і питання щодо  участі  іноземних юридичних і фізичних  осіб у статутному капіталі телерадіоорганізації. На сьогодні  закон такий, що він дозволяє на 100 відсотків входити іноземному капіталу у володіння телерадіоорганізацією, якщо ця іноземна компанія не буде засновником телерадіоорганізації. Тобто засновують компанію одні, потім іноземна компанія викуповує акції телерадіоорганізації і стає, власне кажучи, власником української телевізійної телерадіоорганізації.

Також потребує вирішення і проблема, щодо діяльності супутникових платформ за технологією ………. Ви знаєте, що у нас, на сьогодні, діє кілька  вітчизняних і кілька іноземних платформ, супутникових платформ, і з них про ліцензовано тільки дві. І з цих двох існуючих компаній, лише одна  здійснює  свою діяльність.   

Також актуальним буде питання, найближчим часом, щодо  універсальної програмної послуги, при переході, остаточному переході від аналогового на цифрове мовлення.  На сьогодні така універсальна програмна послуга  включає 16, для більшості міст, населених  пунктів України, 16  загальнонаціональних каналів і там 2-3 місцеві. Але після того як ми  підвели підсумки  конкурсу на видачі ліцензій на мовлення  в національній цифровій телемережі, у нас, на сьогодні, є 28 загальнонаціональних каналів, а також 4 у кожному населеному пункті місцевих, чи регіональних компаній. Тобто універсальна програмна послуга буде складатися з 32 телеканалів і це є певною проблемою для провайдерів програмної послуги. То ми, користуючись нагодою, я і від імені Національної ради ініціювати народних депутатів проведення дійсно ми знаємо, що така робоча група вже створена до роботи по прийняттю чи нового Закону України "Про телебачення і радіомовлення" чи про утворення нової редакції закону, з урахуванням усіх тих новацій часу, які є і які потребують вирішення сьогодні в нашій сфері.

Коротко, це все. Від імені Національної ради я прошу розглянути Звіт Національної ради за 2011 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую щиро.

Бондаренко Олена Анатоліївна, перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації, голова підкомітету.

БОНДАРЕНКО О.А. Спасибо большое. В этом году отчет действительно удивил себя как размерами, так и структурированным подходом. Если раньше нам давали очень много и в принципе мало по сути, то в этом году он получился компактный. Вот, если вы можете посмотреть на проработку этого документа, достаточно много можно было для себя сделать закладок по поводу того, что сделал Национальный совет в том или ином виде. Лаконичный, структурированный, ну, традиционный, скажем так.

Если сказал Владимир Анатольевич о тех преимуществах, которые есть в этом отчете,  я пройдусь по проблемным вопросам, на которые, наверное, Национальному совету нужно будет искать ответы в следующем году своей работы. Это, прежде всего так и сняты с повестки дня вопрос адаптации иностранных каналов. Хотя мы услышали, что список был расширен до 155 позиций, ну, скажем так, есть еще куда расширяться. И позитивным из тех каналов, которые появились у нас в кабельных сетях, я считаю то,  что там появились новые познавательные и некоторые детские программы, которых не было раньше.

Есть большие вопросы по такой проблеме как монополизация нашего телерадиопространства и, к сожалению, Национальный совет и эксперты на это указывают, пока не дал ответа, что же у нас все-таки происходит в этом плане с телерадиопространством, Антимонопольный комитет традиционно молчит, но все мы видим, что в принципе сейчас большая часть частот, ресурсов, возможностей концентрируется в одних и тех же руках.

Дальше. Что касается лицензирования таких провайдеров, которые занимаются технологией ІPTV. В течении практически 2 последних лет этот процесс явно тормозится. И также в этом отчете Национальный совет не ответил на этот вопрос, который задают и эксперты, и общество в адрес Национального совета.

Далее. Дерегуляция процесса лицензирования. Как было у нас двойное лицензирование кабельщиков, так оно и осталось. К сожалению, рынок пока не увидел какого-то облегчения их деятельности и более того, непонятным выглядит положение о лицензировании, которое совсем недавно было юстировано, хоть и с большими проблемами, но, тем не менее. 

И самая главная проблема, и самый главный вопрос, который задают эксперты в отношении этого положения: почему все-таки не состоялось в традиционной форме общественное обсуждение этого документа? Жалуются все, что в данном случае процесс был абсолютно закрытым.

Далее. Вопрос международной координации радиочастотных  присвоений. Он, к сожалению, еще не завершен, и наши приграничные области стоят перед большой угрозой лишится этого радиочастотного ресурса. Вы знаете, что особенно это касается западных областей, которые соприкасаются с другими государствами: Польша, Румыния, Венгрия. И у нас на граничных областях, ну, чаще можно в хорошем качестве поймать сигнал иностранного государства, но не украинский.

Далее. Проблемный вопрос – "Зеонбуда". Все практически, ну, большая часть региональных вещателей, жаловались неоднократно в течении прошлого года в комитет по поводу неадекватных тарифов  "Зеонбуда". Штрафы – большая проблема. Я знаю, что она зависит не от вас. Я знаю, что нет штрафной сетки, которая должна была быть рекомендована и утверждена Кабинетом Министров. Поэтому у меня, как бы опережая события по отчету, предложение. Если уж у нас Кабмин так не способен работать над этой штрафной сеткой, возможно, мы с вами, Комитет по вопросам свободы слова и информации, специалисты нашего секретариата, специалисты секретариата Национальной рады все-таки тогда предложат некий проект для согласования Кабинету Министров. И тогда уже наконец-то эта сетка   появится.

И еще один такой момент. Вот здесь я хотела бы как раз подключить Владимира Анатольевича как отвечающего сегодня за весь Национальный совет. Есть, мне не совсем понятная тенденция. В этом году впервые уменьшилось количество плановых проверок, но почему-то увеличилось количество внеплановых проверок. То есть если брать по тенденции, совмещая плановые, внеплановые, то, конечно, в общем количестве, по сравнению с прошлогодними отчетами, вы снизили показатели по проверкам, но мне непонятно совсем вот переключение: почему внеплановых стало больше? Может, вы объясните нам.

МАНЖОСОВ В.А.  Відразу відповідати?

БОНДАРЕНКО О.А.  Да, да, если можно.

МАНЖОСОВ В.А.  Да. Я говорив про те, що частина з цих перевірок внепланових, яка була, вона була на прохання самих телерадіоорганізацій і кількість таких заяв про проведення позапланових перевірок на скасування санкцій і оголошення попередження, вона постійно зростає.

Що стосується позапланових перевірок, які проходять не за ініціативою телерадіоорганізацій, вони проходять, я повторю, за ініціативою або Національної ради, за результатами нашого моніторингу, наших моніторингів, чи по зверненням громадян, інших державних установ. На жаль, я зараз не скажу в пропорціях, але десь лише третина з цих позапланових перевірок – це за результатами моніторингу Національної ради. Я хочу сказати, що якщо збільшення таких перевірок є за нашою ініціативою, то це, на мій погляд, тобто на мій особистий погляд, говорить про те, що ми налагодили, дуже налагодили відповідальну роботу наших представництв в областях і регіонах. Бо, знаю, більшість цих перевірок, це саме перевірки в областях і регіонах, за моніторингами, які роблять наші представники. Ми, як пам'ятаєте, рік, півтора роки тому нашу структуру кардинально переглянули, саме пов'язану з роботою представників Національної ради, надали їм більш вагомого такого, вагомих повноважень, підняли, дуже підняли їх статус, і вони дійсно зараз відповідно до законодавства, а їх повноваження прописані окремо в Законі України "Про телебачення і радіомовлення" виконують свої повноваження.

Ми повинні проводити перевірки за будь-яким зверненням громадян чи груп громадян. Таких звернень дуже багато. І в цьому році…

БОНДАРЕНКО О.А. Уточняющий момент. Могу, извините, что перебиваю. У меня как раз и было вот такое предчувствие, что вы сошлетесь на обращение граждан. По динамике их стало больше по сравнению с прошлым годом.

МАНЖОСОВ В.А. У цьому році менше. А в минулому звітному році більшість таких звернень була, як ви пам’ятаєте, по діяльності телекомпанії "Воля", коли вони переходили з аналогового, переводили своїх абонентів з аналогового на цифровий пакети, і в нас було дуже багато звернень громадян, і ми повинні були такі перевірки проводити.

БОНДАРЕНКО О.А.  Все, спасибо. У меня больше вопросов нет.

ЛАНДІК В.І.   Якщо можна, я хотів би…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я перепрошую, одну секунду. Давайте ми все ж таки будемо дотримуватися регламенту. Зараз ми перейдемо до обговорення.

Ви закінчили?

БОНДАРЕНКО О.А. Да, закончила свой доклад. Я хотела бы, чтобы наши коллеги тоже высказались, а потом я буду рекомендовать взяти до відома звіт Національної ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно регламенту зараз члени комітету і потім – очевидно члени Нацради і всі, хто буде бажання. Хочу наголосити, до нас доєднався народний депутат фракції БЮТ Андрій Сенченко. Ви так само будете мати можливість висловити свою думку.

Хто з членів комітету хотів би крім пана Ландіка?

ЛАНДІК В.І. А чого це…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому що я бачу вас.

ЛАНДІК В.І. Я бачу, що мені знову…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас демократія і свобода слова в дії. Тому, звичайно, Володимир Ландік, так.

ЛАНДІК В.І. Я хотів би подякувати керівнику Нацради, членам Нацради за цей самий позитивний звіт з усіх, які я чув за 6 років, що я працюю в Комітеті по свободі слова. Але це тільки початок.

Хочу прокоментувати деякі позиції, які в звіті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення викликають у мене і не тільки у мене багато питань. Національна рада України   звітує про успішне впровадження цифрового наземного ефірного  телебачення. Це так, воно є, але єдиним оператором багатоканальних телемереж МХ-1, 2, 3 в тому числі 5, який був задекларований як пріоритетний для місцевого тире регіонального мовлення, стало одне єдине "Зеонбуд", яке  зареєстровано в Києві.

Цей факт вже може стати приводом для реакції Антимонопольного комітету України чи не порушуються таким чином умови конкуренції на ринку? Національна рада, перевищивши, на мою думку, свої повноваження і зобов’язала всі регіональні телерадіокомпанії, які виграли конкурс на МХ-5, до завершення прийому документів подати угоду з оператором "Зеонбудом" та письмово проінформувати про це Національну раду. Фактично угоду підписували з абонентською скринькою, іншого виходу не було. Це до вас, як кажуть ваші попередники проходили, коли ви, не ви, а другі національні ради давали FМ регіональним, але уже принеси підписану угоду з СіТіВіком. Підписавши угоду "Зеонбуду", регіональні недержавні телерадіокомпанії автоматично погодились на всі умови та тарифи "Зеонбуду". Алле це не так. Про свою незгоду з тарифами оператора наприкінці травня одинадцятого року телерадіокомпанії повідомили Національну раду. Чому телерадіокомпанії не погоджуються з тарифами "Зеонбуду". "Зеонбуд" запропонував тарифи концерну "РРТ", які існували для одного телевізійного мовника у смузі телевізійного каналу. Але цифровий стандарт мовлення дозволяє виходити в одну смугу вісьмом каналам, це означає, що тарифи оператора "Зеонбуд" завищені у 8 разів. Треба було ділити на вісім.

Також до витрат телекомпаній додається доставка сигналу до міст встановлення телепередатчиків, доставку сигналу забезпечують обласні філії концерну "РРТ", і оплачує мовник.   А це майже 10 гривень на 100 кілометрів за годину. Наприклад, вартість тільки доставки сигналу у Луганській області до міста встановленого передатчика, а їх дев'ять штук, - 33 тисячі 600 гривень в місяць. Хоча й тут можна зменшити тарифи за рахунок того, що по одній смузі радіорелейних ліній також передається сигнал не одного мовника, а восьми. Треба зазначити, що регіональними компаніями оплачуються всі ці витрати, разом з витратами на утримування аналогового мовлення. Чому регулятор не врахував подвійне навантаження на бюджети регіональних телекомпаній на перехідний період до 2015 року? Хоча у вашому звіті я читаю, впровадження цифрового мовлення на території України передбачає наявність перехідного періоду, коли одночасно працюватимуть аналогові та цифрові станції.

Також виникає питання із забезпечення свободи слова в регіонах, конкуренція і доступ громадян до інформації, тому що він один, а один що хоче те і робить.

Ще одне питання стосується рішення до кодування сигналів. Необхідно зазначити, що кодування цифрового сигналу немає ні в одній країні Європейського Союзу. Це український винахід. А оператор "Зеонбуд" по рекомендації Нацради разом із Держкомтелерадіо впроваджує на головній станції систему умовного доступу. Тобто канали будуть кодовані і подивитися їх можна буде лише на тих сетебосах, які продасть "Зеонбуд" за допомогою інших компаній-партнерів, які з'являться в Україні не раніше кінця березня 2012 року. При такому способі кодування та ще й утримання транслювання усіх каналів в Україні в одних руках можна з легкістю маніпулювати інформацію на всю Україну. Виключити або включити будь-який телеканал, або групу каналів, відключаючи глядача, групу глядачів, цілий регіон, а то і всю Україну.

Виходячи з вище сказаного, пропоную внести до рекомендацій комітету наступні пропозиції. Зобов'язати Національну раду з питань телебачення і радіомовлення звернутися до Антимонопольного комітету України з вимогою перевірити  ґрунтовність встановлення тарифів оператора ефірної багатоканальної мережі "Зеонбуд" як монополіста в цій сфері.

Друге. Зобов'язати Нацраду рекомендувати оператору "Зеонбуд"  відкликати рахунки, виставлені телерадіоорганізаціям, доки ним не буде  отримано офіційного дозволу на включення передатчиків. Забезпечити виконання державної програми  впровадження цифрового мовлення в частині  субсидування вразливих верств населення на придбання септобоксів. І  звернутись  до Антимонопольного  комітету з вимогою перевірити рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо обмеження ринку пропозицій приймальних пристроїв для цифрового телебачення.

А  що по перевіркам, то я у вас порахував, що у нас працює 158 телерадіоорганізацій, а перевірок 394, це як 2 на 1, тоді, коли ми  у Верховній раді просимо, щоб їх було як можна менше. А перевірки, вони, так, вони потрібні, ну давайте дивитися, що робиться у теле ефірі, коли регіональні  получають за те, що там перебирали реклами на 1,5-2 секунди. А в той же час, на Інтері, 22 хвилини, я сам порахував, іде реклама без перерви  і так 2 рази на годину, оце 44 хвилини йшло реклами, а остальне – кіно. Таке на СТБ. А регіональні за 12 секунд можуть отримати попередження і все гарно, все нормально.  Дякую, в мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попросив би зафіксувати пропозицію пана Ландіка, які теж ми поставимо потім, наприкінці, на голосування. Дякую.

Хто ще з колег хотів би? Віктор Уколов.

УКОЛОВ В.О. Я з увагою послухав звіт Національної ради  і мене так само вразила статистика, стосовно позапланових перевірок на прохання громадян. Тому, шановний Володимир Анатолійович, як народний депутат України, я звертаюся до Національної ради з проханням провести         позапланову перевірку "УТР " у зв'язку з прокатом фільму "Юля", зміст якого, на нашу думку, носить відверто наклепнецький та необ'єктивний характер, чим  порушуються права громадян на об'єктивну та неупереджену інформацію.

Нам вдалося з'ясувати, що демонстрація цього фільму відбувалася на комерційній основі на замовлення громадської організації, яку очолює Олег Калашніков. Мене цікавить, чи мають право оди ТРК (обласні державні телерадіокомпанії) на таку діяльність, і чи може кожен громадянин поширювати через мережу державних телерадіокомпаній фільми або ролики необ'єктивного і наклепницького змісту?

Ваша відповідь засвідчить наявність об'єктивності або суб'єктивності підходи Нацради, яка так охоче перевіряє опозиційні телерадіокомпанії, наприклад, "Чорноморку".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я, наскільки розумію, що письмову, так, ти передаси? Хто ще, колеги, члени комітету? Немає більше бажаючих? Андрій Шевченко. Вибачте, Андрій Шевченко з трибуни, правильно?

ШЕВЧЕНКО А.В. Я хочу в очі дивитися іменникам сьогоднішнього дня. Ну, я думаю, що ми повинні аналізувати Звіт Національної ради за формою і за змістом.

За формою, я думаю, що ми повинні сказати, що всі формальності дотримані. Звіт подано вчасно, ґрунтовно, за структурою, він повністю відповідає вимогам закону. І я, до речі, думаю, що ми повинні відзначити прогрес, який стався за останній рік. Тому що рік назад, коли ми розглядали звіт, були досить грубі порушення саме форми за структурою. Так що думаю, що є якісь результати нашої спільної роботи і приємно, що Національна рада реагує на критику.

Я також до формальних речей додав би, що минулого року комітет і Національна рада були партнерами по дуже багатьох спільних заходах – це і круглі столи, публічні заходи. Я думаю, що це дуже важливо, що ми чули один одного, говорили, критикували, сварилися, сперечалися, неприємні речі говорили один одному,  я зараз їх теж буду говорити. Але є контакт і це дає можливість покращувати нашу роботу.

Тепер по суті звіту. Перед негативом, скажу про позитив, який може загубитися за іншими темами. Це те, про що згадав Володимир Анатолійович, що стосується дітей і захисту дітей чи неповнолітніх від того продукту, який може зашкодити.

Я знаю, що Національна рада досить серйозно працює у цьому напрямку, переймає міжнародний досвід у рамках спільного проекту з Радою Європи, Євросоюзом. І я думаю, що у наступному… чи цього року, чи наступного, це, можливо, знайде якесь вираження у змінах до закону. І я думаю, що це, безумовно, добре, коли родина може включити телевізор, і вона з першої ж секунди може зрозуміти не просто, що там в кадрі, а яких дітей можна залишати перед телевізором, а яких ні.

Тепер я перейду до очікуванішої частини мого виступу – до негативу. І я зосереджусь на трьох позиціях. Перша – це цифра, друге  – це конфліктні ситуації у телевізійному просторі, і третє – це стратегія розвитку ринку.

Перше, що стосується цифри. Чимало оцінок є у висновках незалежної асоціації телерадіомовників, у висновках Інституту медіаправа, дещо ми почули важливі речі у виступі Володимира Івановича Ландіка. Скажу, що мене вразило найбільше.

Я думаю, що для України 2011 рік залишиться роком цифрового скандалу. Я думаю, що це один з найгучніших скандалів, пов'язаних із роботою Національної ради за всю історію її існування. Чому? Перше, це, звичайно, непрозорість при визначенні переможців цифрового конкурсу. Багато сказано. У звіті ми нарешті отримали, вперше Україна почула, за якими критеріями Національна рада розподіляла ці частоти. Я процитую. Сказано, що "при цифровому конкурсі перевага надавалася компаніям, які продемонстрували достатній рівень творчого і фінансового потенціалу". Я думаю, що зараз, коли ми вже маємо перед очима результати конкурсу, таке пояснення заднім числом виглядає, ну, як відвертий жарт перед ринком, тому що за цими критеріями мені важко уявити людину, яка би пояснила, як не проходили за  критеріями творчого фінансового потенціалу телекомпанії "Чорноморка", "Рівне-1", ТВ-4, телекомпанія "Чернівці", якій, Володимир Анатолійович, ваше відомство вписало в ліцензію необхідність переходити на цифру. З іншого боку, мені важко уявити, яким чином ви визначили величезний творчий фінансовий потенціал компаній, про які ми вперше почули після конкурсу: це компанії "Партнер-ТБ", "ТВ-вибір", "Новий формат", "Аріадна" і "Лідер". Тому я думаю, що таке пояснення заднім числом, ну, воно для ринку виглядає таким "фіговим листком", яким намагається прикрити конкурс, який проводився без критеріїв або за тими критеріями, про які громадськість досі не знає.

В мене пропозиція, у майбутньому у конкурсах керуватися не потенціалом, тобто не тим, чим може стати компанія, а тим, що є. Насправді, є колективи, які  багато років або десятиліть працюють на ринку, мають свою аудиторію. І, мені здається, коли ми їх за бортом залишаємо після 2015 року – це не зрозуміло ні для глядача, ні для ринку. Яким чином можна будувати своє майбутнє на ринку, якщо ти не знаєш, за якими критеріями Національна рада наступного разу буде роздавати частоти?

Також при цьому конкурсі, ми знаємо, що були серйозні формальні порушення, вони ретельно викладені у оцінках Незалежної асоціації телерадіомовників. Я нагадаю, що ми можемо на цей момент  говорити про те, що досить грубо були порушені вимоги Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення, зокрема і в частині цифрового стандарту, і в частині синхронізації зон, в частині інших міжнародних зобов'язань, які пов'язані з Женевою. Тому я думаю, що, обговорюючи цей звіт, ми повинні про це пам'ятати. Це, на жаль, був не найкращий рік з точки зору прозорості і зрозумілості.

Друга позиція – конфліктні історії. Не буду зловживати часом, але нагадаю, що в 2011 році Національна рада не просунулася ні на крок у вирішенні конфліктних питань. "5 канал", "ТВі", "Чорноморка" - все, що зв'язано з цифрою.

Чому я про це згадую? Перше, тому що це, безумовно, псує репутацію України. Друге, це те, що цілковито є в компетенції Національної ради. Я не розумію, чому семеро членів Національної ради з питань телебачення, радіомовлення за 2011 рік не знайшли спосіб як вийти з тої юридичної колізії, в яку ми зайшли і з "5 каналом", і з "ТВі" або з "Чор6номоркою".

Мені здається, що в цьому сенсі, Володимир Анатолійович, ваша команда не проявила достатньої ініціативи, винахідливості, креативу і просто послідовності, тому що були досить багатообіцяючі заяви у 2010 році, вони не знайшли підтвердження.

Третя і остання стратегія. Я думаю, що країна багато в чому чекає від Національної ради, що це буде інтелектуальний центр, мозковий центр, який буде направляти розвиток ринку. Ви повинні встановлювати ті береги, в яких буде триматися ця річка. Як ми можемо дивитись у майбутнє, якщо в нас, ми не маємо відповідей на прості запитання?

Минулого року ви видали 252 ліцензії на аналогові частоти. Чому Національна рада продовжує ліцензувати аналогові частоти в той час, коли ми досить важко просуваємося до переходу на цифру. Чому ми не пояснюємо людям, що на них чекає з 2015 року? В нас зараз запущений ролик, який крутять різні канали, цей ролик повинен пояснити громадськості, що буде з ними після 2015 року. Я візьму сміливість сказати, що цей ролик виглядає просто як піар телеведучих, який не пояснює людям, що буде, і, до речі,  говорить неправду, тому що кажуть, що це ніяк не позначиться на кишені глядача. Це ж неправда.

У нас минулого року, наприкінці 2011 року Національна рада внесла зміни до плану розвитку національного телерадіопростору на проведення цього плану у відповідність до Закону про телебачення і радіо. Цей закон був ухвалений в 2006 році. Що заважало ці зміни до плану внести до цифрового конкурсу, а не наприкінці року? Чому не наводиться порядок із рекламним ринком? Про це говорив тільки що Володимир Іванович Ландік. Ви розумієте, у нас глядач включає, бачить відверті, явні порушення Закону про рекламу, а тоді нам тут, у Верховній Раді, доводиться неймовірними зусиллями відбивати популістський законопроекти, якими намагаються рекламу або взагалі викинути з ефіру, або обмежувати, нові і нові обмеження. Багато в чому цих проблем би не було, якби Національна рада застосувала б принцип рівності і справедливості по відношенню до тих телеканалів, які працюють. Треба змусити телеканали виконувати закон, тим більше багато телеканалів готові до цього. Я думаю, що цього очікують від Національної ради.

 На завершення одна пропозиція, я думаю, що в рекомендаціях, крім усього іншого, важливо було б зафіксувати, що Національна рада варто було рекомендувати Національній раді включитися в процес утворення експертної групи, яка би дбала про… яка би працювала під час виборчої компанії. Це не нова ідея, така ідея опробувана на багатьох виборах раніше. Ідеться про експертну групу, яка би працювала з ЦВК і з Національною радою і вирішувала би, і розглядала конфліктні питання впродовж виборчої компанії. Непрості вибори попереду ідуть, я думаю, що це в інтересах всіх. На завершення я би сказав, що є, звичайно, велике бажання, щоб співпраця між комітетом і Національною радою в 2012 році була плідною, ефективною, кращою ніж в 2011 році, але за сукупністю тих оцінок, про які ми говорили, я не можу погодитися з висновками першого заступника голови комітету. Я швидше схильний підтримати позицію незалежної асоціації телерадіомовників, багатьох інших експертів і думаю, що ми повинні подякувати  Національній раді за роботу в 2011 році, побажати їй успіхів у 2012-му. Але що стосується звіту, думаю, що ми сьогодні повинні цей звіт відхилити. Дякую.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, якщо можна, Андрію Віталійовичу, хотів бив у письмовому вигляді, якщо у вас є ваша доповідь, я там про річки і береги не зовсім зрозумів. Дякую.

Хто  хоче ще?

ШЕВЧЕНКО А.В. Юрію Ярославовичу, я маю реагувати якось на цю репліку чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні, ви ж знаєте.

Андрій Сенченко, так? Більше ніхто з членів комітету? Так, прошу Андрію, звичайно. Вас просто всі знають.

СЕНЧЕНКО А.В. Добрый день, уважаемые коллеги! Владимир Анатольевич,  я обращаюсь к вам и ко всем членам Национального света по телевидению и радиовещанию с одним вопросом. Скажите, что еще нужно, чтобы закончить мучения "Черноморки"? 15 месяцев! Коллеги, я не сторонник того, чтобы суды подменяли полномочия регулятора, созданного в  государстве. Но когда регулятор не выполняет свою функцию, так сказать, телерадиоорганизации вынуждены идти в суды.

Я напомню историю. Значит, первая инстанция, вторая инстанция, так сказать, обязали Национальную раду рассмотреть повторно вопрос продления лицензии. Нацрада рассмотрела – не продлила. Еще одна серия судов: первая инстанция, вторая. Еще раз суды обязали Нацраду, потому что аргументы есть у "Черноморки". Значит, и еще раз Нацрада не продлила. Объявили конкурс. Ну, "Черноморка" возмутилась. Решением суда этот конкурс запретили. Он, так сказать, не состоялся. Вы объявили еще раз. Хорошо, махнули рукой – "Черноморка" подала документы на конкурс. Она оказалась единственной на этом конкурсе. Конкурс состоялся, и, по-моему, это впервые в истории Нацрады, при единственном участнике на конкурсе, как обычно вы проголосовали, это уже стало традиционным: кто за – 0, кто против – 0, вся Нацрада воздержалась. Предыдущие голосования проходили так же точно. Это что, отсутствие мнения? При этом, те аргументы, которые звучали на заседании Нацрады, они носят абсолютно ложный характер. То есть было сказано, что у нас есть судебные процессы с "Черноморкой", а поэтому… Еще раз: это был конкурс, по вопросу проведения этого конкурса нет никаких судебных споров с "Черноморкой". Да, есть судебный спор по цифре. Потому что "Черноморка", как и многие другие телеорганизации Украины, считает, что не было конкурса, когда   получал свои полномочия "Зеонбуд". Не было конкурса в нормальном смысле слова, когда распределяли эти возможности между телерадиоорганизациями. Мы судимся. Но тогда что, возникает вопрос: что –  на зло или в отместку? Еще раз, речь идет о формальных процедурах. Есть конкурс, есть один участник, и ему отказали на том основании, что есть какие-то суды. Да, суды есть, но совершенно по другим поводам. Но это уже по сути дела порочит в глазах общественности серьезный орган, созданный страной на деньги налогоплательщиков.

Я просто прошу дать ответ: когда закончатся издевательства? Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би усіх присутніх якщо можна більше торкатися звіту Нацради, який ми сьогодні обговорюємо.

Чи є ще бажання у колег, членів комітету? Якщо немає, тоді давайте члени Нацради, пане голово Нацради. Володимире Анатолійовичу, чи є доповнення або бажання відреагувати у вас та членів Національної ради?

МАНЖОСОВ В.А. Якщо хтось із моїх колег хоче доповнити, то надати їм слово, якщо можливо. А потім я, якщо можна, дуже коротко відповім на запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я бачу, чи Фартушний, чи Баранов хотіли там щось.

ФАРТУШНИЙ М.В. Фартушний. Я, власне, хотів би доповнити відповідь Володимира Анатолійовича стосовно планових, позапланових перевірок. Але оскільки Олена Анатоліївна задовольнилася відповіддю Володимира Анатолійовича, то я не буду цього робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу тоді, Володимире Анатолійовичу, тоді підсумуйте, якщо є бажання, і далі перейдемо до обговорення.

МАНЖОСОВ В.А. Я не знаю, як мені відповідати по кожному виступаючому, ті питання, які проблемні були чи зосередитися на основних.

Я краще б відповів би так. Є проблема, значна кількість зауважень і питань, які були сьогодні на обговоренні, вони стосувалися цифрового конкурсу, чи, як сказав шановний Андрій Віталійович, цифрового скандалу.

Я хочу сказати ось про що. Коли ми говорили про регіональне і місцеве мовлення, то дуже багато застережень було у нас до того, яким чином буде дійсно місцеві регіональні компанії, які отримають ліцензії на мовлення,  здійснювати свою діяльність, або з фінансової точки зору багато з них хто доказав таку саму фінансову неспроможність на попередніх засіданнях Національної ради чи при моніторингу їх попередньої діяльності.

Я можу сказати на сьогодні, що значна частина тих навіть місцевих телекомпаній, які отримали ліцензії на мовлення, цифрове мовлення чи на мовлення в цифровому, цифровій національній мережі, вони на сьогодні не сплачують рахунки компанії "Зеонбуд".

Компанія "Зеонбуд" гріє повітря своїми передавачами, які вони встановили в розрахунку на мовлення місцевих компаній, бо виключити їх неможливо, бо на цьому мультиплексі, п'         ятому мультиплексі один передавач, який розганяє програми восьми каналів, чотири канали з них – це загальнонаціональні канали, які сплачують кошти "Зеонбуду", і він не може виключити МХ-5, тому що, на тій підставі, що якісь місцеві компанії таких коштів йому не сплачують.

Як відомо, у нас буде другий етап цифрового конкурсу. Наскільки я пам'ятаю, прийом документів на цей цифровий конкурс завершується 4 квітня. На сьогодні за нашими даними лише около 10 компаній звернулись до компанії "Зеонбуд" за підписанням таких угод, а документи до Національної ради здало лише 3 чи 4 компанії. Тобто насправді ми бачимо і з цього питання, що цей другий етап буде, цифрового конкурсу для мультиплексу п'ятого, буде дуже важким і у нас буде багато вільних місць, залишиться, тому що у нас там таких місць більше 300.

Ми знаємо, що частина місцевих компаній відмовилася від  сплати ліцензійного збору, місцевих компаній, і ми вимушені були анулювати їх ліцензії. Тобто насправді проблема місцевого мовлення цифрового в цифровій, національній цифровій ефірній телемережі, вона дуже складна і проблем там буде дуже багато, і ми про ці проблеми, власне кажучи, і виходили з цих проблем, коли там рекомендували компаніям  хоч якийсь договір вкладати із компанією "Зеонбуд" попередньо перед проведенням цього конкурсу. Бо зараз у наших ліцензіатів хоча б є якісь зобов'язання, які компанії можуть вирішувати в господарських судах. Це що стосується цієї проблеми, проблеми подальшого розвитку цифрового місцевого ефірного  мовлення.

Стосовно зауваження шановного депутата Ландіка по поводу, з приводу динаміки перевірок, ну, я скажу, що, мабуть, ви невірно підрахували кількість телерадіоорганізацій, які ведуть сьогодні мовлення, у нас це ви підрахували кількість ліцензій, які були видані на мовлення в звітному році. У нас, насправді, більше тисячі телерадіоорганізацій, у нас тільки провайдерів біля 800 компаній. Тому перекосу там значного, якогось перекосу позапланових перевірок Національної ради я теж якби не бачу.

Що стосується тих рекомендацій, які теж висловлювалися к прийняттю  Національною радою, звичайно, профільний комітет має право прийняти будь-які рекомендації, але прошу не приймати рекомендації, які Національна рада не може виконати – це рекомендації там стосуються  господарської діяльності компанії "Зеонбуд" і  наших ліцензіатів, ми не можемо втручатися в ці рекомендації, в ці відносини. Перевірка Антимонопольного комітету була за зверненням, здається, незалежної асоціації мовників. Така перевірка була, ми надавали всі необхідні документи Антимонопольному комітету і, як відомо, там, на скільки я знаю, Антимонопольний комітет не визнав компанію "Зеонбуд" монополістом, тому що крім… в нас взагалі вісім мультиплексів, є ще четвертий мультиплекс, який, на якому, працює компанія "ЦТМ", є у нас регіональні мультиплекси в місті Києві, які, якими володіють компанії "Експрес-інформ", тобто "Експрес-інформ",  компанія "Ера" і компанія "Гама".

Що стосується основного питання, як на мій погляд, це питання Андрія Сенченка, народного  депутата Андрія Сенченка. Ну, я теж недобрим словом згадую той день, коли це я, от саме я наполіг на такому рішення Національної ради, тому що був підготовлений проект рішення про продовження строку дії  ліцензії Чорноморської ТРК там у трьох невеликих населених пунктах. Але згідно тієї докладної записки, яку я побачив, була подана від апарату, я побачив, що там було багато попереджень. Ми там потім вже розбиралися з цими попередженнями. Але ситуація була така, що це я саме наполіг на тому, щоб не продовжувати  ліцензію Чорноморської ТРК на ці три невеликих населених пункти.

Що стосується нашого конфлікту, який іде, то, дійсно, ну, як би ми стоїмо на такій позиції, що ми повинні або у судовому порядку з'ясовувати свої відносини, або ми  такі стосунки з'ясовуємо на конкурсах Національної ради.

Я не знаю, яка інформація у Андрія Сенченка, але от у нас є інформація нашого юридичного управління, які кажуть, що у нас дві справи з компанією, судові справи з компанію "Чорноморка": одна стосується цифрового конкурсу, а одна стосується саме цього рішення Національної ради про непродовження строку дії ліцензії. І вона не завершена. Чи вона буде завершена… У нас не буде таких судових справ. Ну, будь ласка, ми готові ще раз повернутися… Або буде судове рішення, яке нас буде зобов'язувати видати ліцензію чи продовжити строк дії ліцензії компанії "Чорноморка", то таке рішення суду ми виконаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.  Андрій Сенченко.

СЕНЧЕНКО А.В. Прошу прощения, уточнение. Еще раз: у нас было два вступивших в силу решения о том, чтобы обязать Нацраду повторно рассмотреть вопрос продления лицензии, вы оба раза формально выполнили это решение и отказали в этом. То есть, вас опять ввели в заблуждение ваши  службы. У нас, да, есть суд касающийся только цифры, но это не имеет никакого отношения к конкурсу и основания для того, чтобы не подвести итоги конкурса просто не существует.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, ще раз, ми зараз просто обговорюємо звіт Нацради. І якщо ми перейдемо до питань Нацради одного телеканалу, Нацради іншого, якщо є побажання у мого колеги Андрія Сенченка ми можемо винести завжди це питання на засідання комітету. Дяку всім.

Віктор Уколов.

УКОЛОВ В.О. Я перепрошую, я не почув відповіді на своє усне звернення, яке я оформлюю в депутатський запит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два слова. Я просто буду пропонувати комітету, проголосувати за те, щоб це було звернення комітету і очевидно, що тоді це буде простіше, наприкінці тоді.

Ольга Большакова і якщо можна, хто ще хотів висловитися не члени комітету, не члени Нацради?

БОЛЬШАКОВА О.Ю. Дякую. Я просто хочу, щоб не повторювати всі ті зауваження, які ми висловили до звіту Національної ради в своєму листі, я хочу їх просто підтримати і звернути увагу на три такі аспекти. По-перше, виходячи з тієї доповіді пана Манжосова, виходить так, що начебто склалася така прикра ситуація, що не можна впровадити цифрове телебачення на регіональному чи місцевому рівні. При цьому такі підходи є, ми їх пропонували неодноразово Національній раді, і в даному випадку хочу з акцентувати на тому, що це Національна рада не вжила заходів для того, щоб впровадити цифрове телебачення на місцевому регіональному рівні.

А щодо того, що місцеві компанії не сплачують, я вже бачу, що йде до того, що на наступному регіональному конкурсі регіональні мовники знову не отримають частот, виходячи з тих позицій, які сьогодні були висловлені через те, що сьогодні деякі компанії не можуть сплатити за абсолютно незаконне виставлення рахунків компанії "Зеонбуд". Оскільки компанія на сьогодні мовить в тестовому режимі і фактично послуги не надає.

Національна рада не вжила жодних заходів для того, щоб забезпечити доступ населення до цифрового сигналу, і тому компанія "Зеонбуд"  буде продовжувати гріти повітря. Тому що окрім приймачів, які за ініціативою Держтелерадіо, дійсно, будуть закуплені,  треба ще налагодити колективні антени приймання. Бо на кімнатні антени, дякуючи тому, що Національна рада відмовилася від підходів, запропонованих державою програмою, тобто синхронних зон мовлення, кімнатні антени сприймати такий сигнал не будуть.

І отсаннє, на чому я хотіла звернути увагу, це конфлікт, який триває у Національній раді із галузевими об'єднаннями. Всупереч тому, що законодавство зобов’язує Національну раду підтримувати об'єднання телерадіокомпанії у самоврядній організації, Національна рада досі не включила ні індустріальний телевізійний комітет, ні нашу організацію, представників, я маю на увазі до складу громадської ради. І тому щодо пропозиції Андрія Шевченка, яку він висловив щодо незалежної експертної ради, ми змушені звертатися до Центральної виборчої комісії і до парламентського комітету з тим, щоб наші представники, все ж таки, виявилися включеними до складу цієї експертної комісії.

Ще раз хочу підтримати прохання нашої організації, не підтримувати звіт Національної ради і рекомендувати Верховній Раді відхилити цей звіт. І провести парламентські слухання, все ж таки, щодо цифрового конкурсу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи хотів би ще хтось висловитися? Володимир Ландік.

ЛАНДІК В.І. Я ваше зауваження. Я могу прочитать, что написано. "Таким чином у сфері телевізійного мовлення нині працює 30 загальнонаціональних та 63 регіональних каналів, у радіомовній сфері 15 загальнонаціональних, 50 регіональних". Я взяв зсумірував, получив 158. Але є провайдери, я розумію, що 733 є компанії провайдери, але я кажу за ці ліцензії, які коштують ліцензії. А то таке, що воно там провайдери, їх і так дають, було б тільки бажання, а за ті що б’ються. Ви праві в тому, что не хотят идти местные региональные телекомпании не из-за того, что они не хотят быть, а из-за того, что у них нет денег. И таким образом, поставивши их в ситуацию, когда надо платить неподъемные, вообще, бессмысленные деньги и, в то же время, быть в аналоге, платить ни за что, нету ни у кого то боксов этих, ни у кого их нет, их даже купить, за миллион даже не купишь не один, их не существует. А платить, вы говорите никто не платит, счета идут исправно и в счетах написано еще и проценты за то, что  не  заплатил.

Поэтому к этому надо отнестись нормально, позвавши это "Зеонбуд" и поговорить, что давайте, ребята, покуда эти счета  не будем давать, где еще нет, а где есть, то уменьшим же цену. Ведь цена, я говорю, что это получается  монополист, что хочу, то и делаю, и он хочет за полгода вернуть все, что поставил.

Я согласен с тем, что все нарекания на то, что кто-то не получил, конечно, получат. Потому что "Зеонбуд" они ж не дураки, они будут рады всему, чтобы кто-то туда шел и платил. Потому что это очень и очень денежно. Они будут, за все, кому хочешь и где.  Вот в данный момент очень тяжело, когда и тем и тем надо платить, тем более, что  зныжок, те, что они назвали зныжки, это не зныжки. Если на одном пусть даже не восемь, восемь  они  могут, а на региональном пусть  четыре телепередатчика. Ну разделите на четыре. Ладно, мы уже соглашаемся, на два хотя бы разделите. Вот из-за чего. Но мы же полностью потеряем телевиденье в мистах. Мы його полностью потеряем, люди уйдут. Что у нас имеет "Интер" или "СТБ",  любой кто-нибудь имеет в областных центрах? Ничего не имеют. Никаких пунктов, у них корпунктов нету, у них заключены договора з місцевими телеканалами, которые за 20 долларов или 20 евро делается один сюжет. Вот и все. То есть все поганое: прорвавшаяся  канализация в Луганске, и прекрасно все в Киеве. Вот это вся действительность. А потом говорим, а что ж у нас люди такие злые. Потому что мы их так делаем. 

Вы посмотрите на сам выпуск телевиденья. Каждый канал – это сразу убийство, резали, поджигали, поджаривали  и тут же за гратами. Когда в изни в нашей стране пенитенциарная самая закрытая в информационном смысле слова система стала топ-новостью на всю страну в  течение последних, наверное, трех месяцев?  Самое у нас главное – пенитенциарная система. Уже все выучили это слово. Я там проработал больше 20 лет, я его не мог выучить. Я его сейчас выучил. Как включаю, только они...

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Володя, вы рано оттуда ушли, они еще…

ЛАНДІК В.І. И показывают же как. То, что они хотят, они показывают. А пойдите туда,  хоть одного журналиста, чтобы вас пустили, никогда не пустят, ни в одну зону. И вот, что мы имеем: зло, ненависть, убийства, тюрьмы,  граты и говорим, что бажаємо своим жителям всього гарного. По моему,  с таким информационным полем, одни сумасшедшие   будут в этой стране, надо за психиатрию думать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте підсумуємо. По-перше,  ми проти того, щоб всі були божевільні в Україні, це очевидно.

По-друге, звучала пропозиція стосовно парламентських слухань по цифрі і я думаю, що ми про це будемо говорити і там якраз можна буде говорити про все, в тому числі і про… Та я б і парламентські робив. Ми парламентські не відміняли, це були комітетські, я помилився.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що в липні десь… на Мальдівах, за рахунок Баграєва, я думаю.

Так, давайте тоді підсумуємо. За рахунок Шевченка не можемо, бо в нього грошей немає.

Друзі, є дві пропозиції. Наскільки я розумію, зараз друга буде озвучена Оленою Бондаренко. Перша пропозиція Андрія Шевченка – відхилити цей звіт.

ШЕВЧЕНКО А.В. Перша пропозиція була озвучена першим заступником голови.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не було озвучено пропозицію ще. Не було озвучено, але, Олено Анатоліївно, озвучте, будь ласка,  свою пропозицію.

БОНДАРЕНКО О.А. Мои рекомендации, мое предложение следующее. Рішення комітету звучить так: "Рекомендувати Верховній Раді  України взяти до відома звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за  2011 рік". И предложение, поскольку было  высказано много критики, "За підсумками обговорення звіту розробити рекомендації, спрямовані на поліпшення діяльності Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення".

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене пропозиція наступна, в другу частину цього рішення, яке пропонує Олена Бондаренко, внести всі зауваження і всі пропозиції, які звучали від Ландіка і Шевченка. Ну, очевидно, Оля Большакова просто продублювала по факту на 99 відсотків Андрія Шевченка.

І окремо хотів би, щоб ми проголосували за наступне рішення. Звернутися від комітету рішенням комітету до Нацради з питань трансляції  на державних телеканалах фільму, про які ми пробуємо уже говорити декілька засідань, але чомусь не бачимо людина, яка б мала це доповісти.

УКОЛОВ В.О. Як секретар комітету я не можу не нагадати, що була пропозиція відхилити звіт.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж сказав. Є одна пропозиція – відхилити, інша пропозиція – рекомендувати. І відповідно перед тим я хотів би, щоб ми проголосували за звернення від комітету, щоб це було під стенограму рішення стосовно фільму про, як він правильно називається фільм?  "Юля" просто, "Просто Юля", так? ну, оке'й, ми розуміємо, про який фільм ми говоримо. І розуміємо, що ми вже намагалися десять разів звертатися, нічого у нас не виходить.

І я би просив, якщо можна, в цьому питанні нам членів Нацради бути в допомозі, тому що ми не можемо добитися толкової і розумної відповіді від Держтелерадіо і від УТР. Ведуть вони себе по-хамські. Ні, ну, була відповідь від УТР, якщо не помиляюся, ну, це просто жах. І тому я просив би, щоб ви тут нам були в допомозі, нашими союзниками, тому що, ну, така хамська поведінка насправді чиновника, яка не б не дозволена бути в нормальній         країні.

Отже, хто за пропозицію? Доповнення? Да, кажи.

ШЕВЧЕНКО А.В. Я просто думаю, що якщо ми вже загадали про це питання, в мене проста пропозиція ми маємо звернутися до Прем'єр-міністра Миколи Азарова і до голови Держтелерадіо Олександра Курдиновича з простою рекомендацією: розглянути питання про відповідність посаді директора УРТ Юричка. Ми можемо його ще безкінечно вічність викликати. Ситуація зрозуміла, ми не перший раз розглядаємо цю історію. Є висновки КРУ, Рахункової палати численні. Тому я думаю, що нам треба припинити це документорозсилання один одному,  і просто порекомендувати саме так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наприкінці в "Різному" про це теж поговоримо. Зараз просто йде мова про Звіт Нацради. Добре?

Хто за мою пропозицію стосовно звернення членів комітету до Нацради з питань трансляції про "Просто Юлі" фільму? Один, два, три, чотири, Андрій Шевченка так само "за", всі "за". Одноголосно.

Стосовно пропозиції, яку ставимо першу на голосування Андрія Шевченка чи Олени Бондаренко? Андрія Шевченка , так? Ні.

БОНДАРЕНКО О. Какая разница, выступай.

ЛАНДІК В.І.  Звіт передбачає наше голосування "за" чи "проти".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, вашого теж.

ЛАНДІК В.І. Мы в любом случае голосуем. Что было сказано в конце председателем совета: "Прошу принять…"

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, тобто…

ЛАНДІК В.І. Поэтому первое предложение было председателя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто уточнююче.

ЛАНДІК В.І. А Андрея Шевченко было уже конкретно, что не принимать. Поэтому первое было: прошу принять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, наскільки я розумію, ви пропонуєте проголосувати насправді за те рішення, яке і пропонує в тому числі перший заступник? Я думаю, що не треба їх, як мінімум, зіштовхувати мене з Шевченко, тому що вже нема куди зіштовхувати. Крім того, з Шевченко… Володь, дякую, Володь!

Давайте, ще раз озвучую пропозицію Олени Бондаренко. Звучить вона наступним чином: "Рекомендувати Верховній Раді України взяти до відома Звіт Національної Ради. За підсумками обговорення Звіту розробити рекомендації, спрямовані на поліпшення діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення". Додавши туди ці зауваження. Які звучали від пана Ландіка і в тому числі формалізувати ті зауваження, які звучали від Андрія Шевченка і так само додати.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Один, два, три, чотири – за. Хто утримався? Хто проти? Три – проти. Чотири "за", три "проти". Рішення прийнято.

Дякую, колеги з Нацради! Дякую, що прийшли! Друзі у нас ще питання "Різне", якщо можна Володь, не йдемо нікуди, тому що ми втрачаємо кворум. Володя, ми втрачаємо кворум, не йдемо нікуди, це дві хвилини. Скажіть, я попрошу кого треба, щоб залишився теж. Друзі, якщо можна, давайте тоді  швидесенько просто пройдемось, тому що Ландіка ми можемо втратити швидше, аніж Олену Бондаренко.

Отже, про "Різне". Що стосується журналістів "ICTV" і випадку, який стався із журналістом "ICTV". Всі знають, про що йдеться. Моя пропозиція наступна, вона викладена у документах, які є у членів комітету. На 11 число на комітет поставити до порядку денного, запросити пана Богуцького запросити або представників "ІСТV", запросити представника МВС з приводу цих питань.

Я перепрошую, якщо можна, там наприкінці залу тихіше. Колеги, якщо можна, наприкінці залу тихіше. Дякую.

В тому числі зробити звернення до МВС. Володя, Володя, ну, 2 секунди, закончим и все. Зробити звернення до МВС з приводу ситуації, щоб вони дали нам пояснення на 11 квітня. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Всі за.

Далі. Стосовно Анатолія Шарія така сама пропозиція, оскільки так само, знаємо, да, остання інформація, що він попросив притулку. Знаємо, що там, з його слів, відкриті кримінальні справи і відбувається кримінальне переслідування МВС, що видно, Шарій є журналістом достатньо відомим.

УКОЛОВ В.О. Це взагалі не перший раз журналіст з України просить політичного притулку.

ЛАНДІК В.І. І розглядати за участю Анатолія Шарія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В Литву причому, виїзне засідання в Литві.

БОНДАРЕНКО О.А. Невозможно. Мы уже ставили, вспомните, мы ставили в рассмотрение этот вопрос. И когда мы его приглашали, нам уже тогда ответили, что он в бегах. Поэтому мы этот вопрос и сняли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та сама історія, розробляємо, да, запрошуємо, запрошуємо на 11 квітня з цього приводу, так само ставимо в порядок денний. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Всі за, навіть Баграєв. Одноголосно.

Далі. Ситуація, яка пов'язана з, зараз, секундочку, ситуація, яка пов'язана з вінницькою історією. Вітя, якщо можеш, два слова. Я просто  чесно кажучи, не в курсі.

УКОЛОВ В.О. Ну, це типове застосування суду для того, щоб давити пресу. Вінницька газета "33 канал" – це найтиражованіша газета Вінниці і Вінницької області. Вони зайшли в конфлікт з місцевим бізнесменом, який не пов'язаний з політикою або з якоюсь партією, опублікувавши матеріали кримінальної справи проти нього. Він подав на них в суд і, швидше всього, цей суд виграє, так як розповідають навіть самі журналісти газети, тому що інформація, яку вони оприлюднили, була не об'єктивною і не перевіреною до кінця.

Але попри це все, це якби загальна частина інформації, суддя своєю ухвалою арештував рахунки газети. Там взагалі вийшло достатньо дивно. Спочатку перша була ухвала, яка заборонила друкувати будь-які матеріали про цього бізнесмена, хоч вони могли на той момент вибачитися, а друга була  ухвала про арешт рахунків газети.

В даному випадку я пропоную не ставати на чиюсь сторону у цьому конфлікті, але обговорити взагалі питання: чи може суд для забезпечення прав ображеної людини нехтувати права 120 тисяч передплатників газети. Тобто, фактично, газета примушена зупинитися і не видавати інформацію, хоча рішення суду щ не було. Якби вони програли суд, ну, ладно, тоді цей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Озвуч свою пропозиція.

УКОЛОВ В.О. Пропозиція: це потрібно обговорити, це треба обговорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо до порядку денного, обговорюємо.

Кого ти вважаєш за доцільне було б запросити на це засідання? Ну, крім журналістів.

УКОЛОВ В.О. Очевидно, що редактора газети треба було б запросити і потрібно було б запросити когось із юристів, які відповідають за подібні справи від суду. Я не знаю, мені треба ваша рекомендація. Тому що це практика вже не першого, не перший раз відбувається. Ви пам'ятаєте ситуацію з дорожнім контролем, коли ухвалою суду був заблокований провайдер, який тримає цей сайт і так далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми внесемо до порядку денного просто, подібне рішення не потребує голосування. Далі, що стосується звернені до комітету газети "Експрес", думаю, всі знають, пам'ятають, що таке газета "Експрес", що таке Починок.

Довожу до вашого відома, що на міжвідомчій комісії при Адміністрації Президента, здається, так вона звучить...  Міжвідомча робоча група, так. Був так само пан Починок, це був четвер, здається, середа, після нашого засідання комітету. Я там, ну, просто фізично не міг бути через стан здоров'я. Але через повідомлення, про які там говорив Починок, я…  через телефон був  в спілкуванні, вів дискусії, хочу довести до відома, що пан Починок, ну, крім того, що сказав, що через моє бажання стати головою на карту була поставлена доля його особисто, його журналістів газети "Експрес". І по факту саме те, що я продав газету "Експрес" це мені дозволило домовитись з Бондаренко, Ландіком, іншими колегами з Партії регіонів, в тому числі і з колегами з партії БЮТ, з фракції БЮТ, стати головою.

Звучали ще більш цікаві аргументи про те, що, ну, ми тут всі ігноруємо. Більше того, я дав вказівку апарату комітету, виявляється, ще до того як став  головою, ігнорувати листи, які йдуть від журналістів газети "Експрес", не доводити до вашого відому про подібну пошту. На що мною було сказано, що якщо це, дійсно, відбувається з мого боку, прошу довести це, а комітету розглянути так само питання про недовіру мені, якщо я дійсно приховую якісь листи від журналістів.

Загалом там було дуже багато, м’яко кажучи, емоцій в бік комітету,  Світлана була на цій міжвідомчій групі, попросили пояснити яким чином ці листи доводились чи не доводились до комітету, якогось логічного пояснення не було, була мова про якогось кур’єра який доніс чи не доніс, і таке інше, таке інше. Я просто чому вас інформую, тому що я думаю, що в ситуації з газетою "Експрес" ми ще будемо неодноразово долучені до цього конфлікту, оскільки, я так розумію, пану Поченку важливо було б, щоб всіх долучати, щоб це було більш публічною історією пов’язаною з ситуацією, яка є з газетою  "Експрес".

Моя пропозиція наступна, нарешті ці листи, я не знаю, яким чином, може сам Поченок доніс, до комітету, сам Поченок?

КОЗЛОВ М.В. Кур'єр.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кур'єр, таки доніс. Це добре, що дійшов.

Ці листи так само були в той же момент відправлені всім депутатам відскановані на електронну пошту, практика відповідно буде така сама і надалі. У мене пропозиція наступна, ми розробили звернення від комітету до МВС, до прокуратури пояснити в якій стадії знаходяться ці питання нові додаткові, які підняв пан Поченок в листі до комітету. Ці листи вже написані, вони у вас є, я просив би, щоб ви підтримали мене в тому, щоб ці листи направити. І так само, пану Поченку ми направили лист про те, що ми подібне звернення до органів і прокуратури МВС зробили.

Саме така пропозиція, мова йде про те, що Андрій, вибач, будь ласка. Мова йде про те, що не запрошувати на наступне засідання пана Починка, а дочекатися відповіді від МВС і прокуратури, щоб вже була предметна розмова, а не просто якийсь піар з приводу того, що він знову приїхав.

Тоді мою пропозицію наступну надіслати листи МВС і прокуратурі, проінформувати про це головного редактора газети "Експрес". Хто "за", прошу проголосувати.

Всі "за", Віктор Уколов теж.  Одноголосно.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володю, так це ваша була пропозиція, ви не зрозуміли. Ні, ви не зрозуміли, це ви продали газету "Експрес" мені, а я за це став головою. Там все складно. От Свєта Остапа вам зможе пояснити. Причому Свєта Остапа так і незрозуміла чому "Телекритику" звинуватили в тому, що вона є заангажованою. І кому, до речі, теж належить “Телекритика” продажна, теж незрозуміло.

Далі йдемо, щоб швидше, тому що втрачаємо темп. Наступне питання, яке стосується в різному, Андрій Шевченко говорив стосовно… Якщо можна, так само озвуч і озвуч пропозицію свою щодо наших дій.

ШЕВЧЕНКО А.В. Що в нас є на цей момент? В мене є інформація від Олега Хоменка. Я нагадаю, що Олег є членом громадської ради при комітеті, він керував свого часу IREX, IREX ПроМедіа. Зараз Олег керує Інститутом розвитку регіональної преси. Вчора в аеропорту Мінська прикордонник білоруський його не впустив на територію Білорусії, йому було оголошено про те, що він внесений до списку осіб, яким заборонено в'їзд на територію країни. Він зв’язався з українським посольством в Мінську і йому сказали, що посол про ваше питання знає, але нічим допомогти не можемо. У зв’язку з цим в мене пропозиція наступна. Я думаю, що ми маємо заступитися за члена громадської ради при комітеті і відомого в журналістських  колах чоловіка. Думаю, що ми можемо направити звернення за трьома адресами.

Перше. Звернення на адресу посольства Республіки Білорусь в Україні. Я думаю, що ми їх можемо попросити, надати наступну інформацію для стенограми. Перше. Пояснити причини не допуску Олега Хоменка на територію Білорусь. Друге. Підтвердити або спростувати офіційну інформацію про те, що Олег Хоменко внесений до списку осіб, яким заборонено в'їзд. Третє. Запитати на який термін ця заборона діє. Четверте. Запитати про можливості юридично оскаржити цю заборону на в'їзд або зняти її.

Другий адресат. Це Міністерство закордонних справ.

УКОЛОВ В.О. Андрію, можна одразу внести правку? Засудити, застосування таких заходів стосовно представника засобів масової інформації. Тобто, нічого просити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас немає відповіді, ми не можемо зараз засуджувати. Спочатку треба отримати відповідь, а потім реакція може бути.

ШЕВЧЕНКО А.В. Але в розвиток Віктора пропозиції для стенограми. Я думаю, що ми могли б зафіксувати речення про те, що ми занепокоєні і обурені фактом не допуску його як громадянина і як фахівця.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну це ж є преамбулою.

ШЕВЧЕНКО А.В. Друга позиція. Направити лист на Міністерство закордонних справ України,  в ньому наступні  позиції нас цікавлять.

Перше. Ми закликаємо Міністерство закордонних справ України  опротестувати дії республіки Білорусь по  не допуску Олега Хоменка.

Друге. Ми закликаємо МЗС з'ясувати правдивість інформації  про існування чорних списків, куди з українськими громадянами.

Третє. Дати оцінку діям  українського посольства у Білорусі,  який не надав необхідної допомоги Олегу Хоменку вчора, аеропорту Мінська.

Третій адресат, це Комітет  у закордонних справах Верховної Ради України, ми так само просимо їх опротестувати дії.

Друге, з'ясувати правдивість інформації  про чорні списки.

Третє. Дати оцінку діям  Посольства України в республіці Білорусь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за пропозиції Андрія Шевченка, прошу проголосувати. Всі  "за", одноголосно.

Передостаннє питання, воно стосується заяви "Стоп – цензура", яка була озвучена у нас попередньо на засіданні минулому здається, якщо не помиляюсь, на минулому засіданні, Наємом Мустафою. Зараз вони вже нарешті зробили офіційну, вчора вона, 20 числом була випущена. Всі читали, да? Стосовно "джинси", "стоп-цензури" на телеканалах і таке інше, і таке інше. Нагадую, що він просив, щоб ми, виходячи з цього звернення… Що-що?   

Він тоді мав дати письмово, він дав письмово, потім вони це доробляли  остаточну версію і от, вона є.

 _______________. В нас  вона є?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона в нас може бути через секунду, я зараз… Ще раз, ще раз, це не є зверненням до нас, це їхнє звернення до телеканалів. Мова йде…

 _______________. Минулого разу він був тут і казав, Мустафа, що він віддає нам письмове повністю звернення, яке йде до комітету. Там дати роз'яснення стосовно питань по рекламі, "джинсі" і  так далі. 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не так, не так. Друзі, звучало наступним чином, що вони просили би нас зробити подібне звернення і я пропонував зробити його спільно. Або тоді нехай вони дадуть нам це своє звернення як звернення до комітету, ще раз, от цього не сталося. Вони робили цей папір, цей папір виглядає наступним чином, до нас він жодного відношення не має. Цей папір виглядає наступним чином, як звернення організації "Стоп цензура!" до телеканалів. І там немає жодним чином ніяк пов'язано ні з нашою розмовою з ним на цьому комітеті, ні таке інше але, маючи таке звернення від організації "Стоп цензура!" до телеканалів, нам очевидно треба це проговорити. Як мінімум розуміти, що подібне звернення є, от. І в мене є пропозиція, насправді, і звучить вона наступним чином.

На засідання 11 квітня або на окреме засідання, як була пропозиція так само провести окреме засідання по питанням свободи слова, запросити представників "Стоп цензури!". І, очевидно тоді, щоб вони все ж таки чітко сформулювали, що вони хотіли б від Комітету по свободі слова і  інформації. Тому що я от так само не зрозумів, от для чого ми їм в цьому зверненні, оскільки вони є самі достатньо самодостатніми в цьому зверненні. Тобто нам  треба просто підтвердити, що ми так само не проти їхнього звернення такого? Чи ми не проти того, щоб телеканали не крутили "джинсу"?

Тобто моя пропозиція наступна. Або на окреме засідання, яке ми будемо робити по проблемам свободи слова або на наступне засідання запросити представників організації "Стоп цензура!", очевидно щоб вони прокоментували цю заяву і очікування від комітету.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні. Ну, рух, вибач, вибач, будь ласка, так.

ШЕВЧЕНКО А.В. В мене є, ну, простіша пропозиція. Коли будуть конкретні пропозиції по "Стоп цензура!", тоді ми на найближче ж засідання ми їх запросимо. Я думаю, що ми можемо доручити голові комітету в  режимі живого спілкування донести готовність комітету по першому їхньому заклику зібратися  і обговорити їхні конкретні пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто хотів би, щоб ми не чекали, коли до нас звернеться "Стоп цензура!" або інші журналісти. Оскільки нам і так журналісти вже півроку закидають, що ми по факту через свою не роботу, були тими, м'яко кажучи, трутнями, які створили цю "Стоп цензуру!". Оскільки по факту "Стоп цензура!" почала займатися тим, чим би мав займатись комітет. Очікувати, коли журналісти до нас звернуться, в тому, що в них є проблема – це найлегше. А не очікувати, а пропонувати їм діалог і пропонувати їм приходити і говорити на засіданні комітету про свої проблеми – це є абсолютно логічною, ну, як на мене, пропозицією.

Тому, є дві пропозиції. Андрію, я тебе почув, дякую. Звичайно.

ШЕВЧЕНКО А.В. Просто, ну, от, як би в нас є абсолютно повноцінний робочий контакт. У нас є люди, які представляють в "Стоп цензура!" і в Громадській раді. Ми ж не будемо викликати "Стоп цензура!" тільки для того, щоб вони прийшли і витягувати з них кліщами пропозиції. В нас кожен громадянин України за Законом "Про комітети" може прийти на будь-яке засідання  комітету,  сформулювати пропозиції. Не хочеться збиратися аби збиратися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто ще раз наголошую на тому, що останніх декілька засідань я не бачив просто Шевченка тут, тому дійсно не хочете збиратися, щоб збиратися, хочеться працювати. Ще раз кажу, діалог, який ми втратили протягом останніх півроку журналістськими організаціями і самими журналістами це є недобре. Якщо в цьому хтось вбачає якісь незрозумілі дії з боку голови комітету, тоді я просив би аргументів.

Наявність присутність пропозиція журналістам приходити  на комітет по свободі слова і інформації є природною, якщо її не було раніше, ну. це треба теж визнавати.

Тому ще раз, я до відома довів, що є така інформація, є така заява руху "Стоп цензрура!", і очевидно, я думаю, що ніхто не просить, щоб ми бачили представників цієї організації на засіданні комітету, щоб вони озвучували свої проблеми. Я сформулював її перед цим, ну, якщо б ти не ввійшов би в дискусію, ти б її, можливо, почув. Вона звучить наступним чином. Я інформую комітет про все, що відбувається в журналістському середовищі, і останніх п'ять пунктів порядку денного в "Різному" саме цим я і займався.

Інформую про те, що пропозиція Найєма, яка була у нас вона в цій заяві відсутня. Тебе просто не було на минулому засіданні, коли був Найєм.

ШЕВЧЕНКО А.В. Ні, ну, можна просто повторити твою пропозицію без інших причин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція наступна. На наступне засідання або, якщо буде окреме засідання по проблемам свободи слова запросити представників "Стоп цензура!", щоб вони озвучили своє, так, своє бачення проблем по свободі слова.

ШЕВЧЕНКО А.В. Тоді я думаю, треба розширити цей перелік до Національної спілки журналістів, незалежної медіа профспілки, яка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрію Віталійовичу, от якщо можна, от буквально по тому, що називається заява "Стоп цензура!" – це реакція. Можна, я думаю, що запрошувати всіх і це нормально, абсолютно я з тобою погоджуюся.

Тепер далі це не пропозиція, яка потребує голосування. Це моє бачення, якщо в когось інше – кажіть.

Далі. Стосовно засідання комітету 11 квітня. У нас дійсно на 11 квітня 14 чи 15 пунктів вже пунктів в порядку денному. Але з тими питаннями, які стосуються порушень або перешкоджань діяльності журналістів, їх буде близько 20. Є два варіанти: або ми це розглядаємо все 11 квітня, але тоді налаштовуємося на велику роботу і прохання тоді було, все ж таки по змозі всім прийти на це засідання. Або зробити окреме засідання по питанням перешкоджання діяльності журналістів і проблемам свободи слова, наприклад, 25 квітня. Це так само день, коли ми маємо збиратися на засідання, але тоді би ми могли просто винести окремо і проговорити.

Ну, давайте визначатись просто. У всякому випадку все одно окреме  засідання треба було б робити, тому що чим далі, тим більше.

_______________. Пов'язано з проблемами?

ГОЛОВУЮЧИЙ. З проблемами, да, по свободі слова, по тиску, по журналістах.

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, список зараз уже… Лєна, Лєна, от дивись, у нас на наступне засідання уже є 5 питань, 5 питань. От саме про це йдеться мова, що їх буде і більше. До 11 квітня їх буде близько 10, цих питань. І очевидно, що 10 питань, а плюс ще 10 питань, які у нас є по законопроектам, це буде 20 питань. І ми їх фізично в якості не розглянемо на одному засіданні. Тому…, тобто, можливо, я помиляюся, тому пропозиція така – або ми все це тоді об'єднуємо і розглядаємо 11 квітня, або розділяємо просто.

КОНДРАТЮК О.К. Я пропоную тоді все ж таки вислати порядок денний, ще раз передивитися всім спокійно і тоді прийняти рішення.

БОНДАРЕНКО О.А. Может, мы и на 11 все успеем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді так. Тоді ми робимо порядок денний на 11 квітня, пробуємо завчасно розіслати всім, збираємо всі пропозиції, тоді визначаємося в телефонному режимі.

ЛАНДІК В.І.  Можно спросить?

ГОЛОВУЮЧИЙ. За деньги.

ЛАНДІК В.І. А от все то, що було спочатку сказано за то, що, там, чи газету продав, чи то-то. Де це було воно, возникало. Що це було, прес-конференція чи що?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, я ж сказав, це була міжвідомча група. Як вона звучить правильно?

_______________. ….. при Президенті України. …свободи слова.

ЛАНДІК В.І.  І вона приглашала чи приходила?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Туди прийшов Починок, там же, в тому числі у нас питання по Починку і по "Експресу" розглядаються всюди, де тільки можна. І там воно теж розглядалося. Він звинуватив нас в тому, що ми не доносимо…

(Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та все вже, я вже пояснив. Все. Дякую всім за засідання.