СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики

від 24 грудня 2014 року

Веде засідання Голова Комітету В.П.СЮМАР

ГОЛОВУЮЧА. Так, шановні колеги, дуже перепрошую за затримку, попередньо було засідання фракції тут, і тому ми починаємо з певним запізненням.

Щодо порядку денного. Перед тим як ми проголосуємо за нього, я би хотіла з голосу внести дві пропозиції, які надійшли в останній момент, зокрема, це урядовий законопроект (1577) розглянути про внесення змін до деяких законів України та визнання такими, що втратили чинність. 1577, якщо ви дозволите, ми внесемо його до порядку денного.

І друга пропозиція – все-таки сьогодні розглянути поправки, які нам запропонувала громадська рада до законопроекту Карпунцова, тому що він буде винесений в зал. Щоб ми могли просто, хто захоче внести ці поправки, так само в цей… Ці два питання я пропоную внести до порядку денного. І запропоновану версію  порядку денного проголосувати.

Прошу голосувати. Хто "за"? Дякую. Одноголосно.

Колеги, перед тим, як  ми приступимо до  розгляду питань поінформую вас про наступні речі, які у нас відбулися, які є важливими для нашого комітету і для всієї журналістської спільноти. Законопроект – зміни до суспільного мовлення  1357. Дякую всім за підтримку. Всі депутати комітету поставили свої підписи. Вони зараз додані вже, наскільки я розумію, нас секретаріат поінформує, є відповідне розпорядження спікера парламенту. І це дуже добре, бо це буде означати єдність всього комітету в цій дуже важливій справі. Дякую особливо Юрію Павленку, який також згодився поставити свій підпис під цим.

Але у нас виникла проблема, справа в тому, що для того, щоб прискорити цей процес, ви знаєте, що законопроект мав бути на розгляді вже в п'ятницю. Сьогодні з'явився альтернативний законопроект Миколи Томенка. Він альтернативний в тій частині, що передбачає можливість створення як суспільного телебачення, так і суспільного радіомовника, так і можливість самовизначатися ОДТРК. Наскільки я розумію, певні там впливи були з цього боку, тому що там не було особливого бажання під падати під структуру суспільного телерадіомовлення.

Будемо розглядати по суті, хоча мені здається, що в світі конвергентних редакцій це такий підхід не зовсім сучасний.

На жаль, це для нас означатиме одну річ, що розгляд законопроекту і ухвалення його може бути суттєво відстрочений в часі, що є проблемою. Чому? Тому що, насправді, з 1 січня має запуститися процес формування наглядових рад, написання статуту, інших речей. Якщо ми відтягуємо процес із змінами до закону, ми суттєво відтягуємо процес створення в Україні суспільного мовлення.

Я сьогодні дзвонила Миколі Томенку, на жаль, не змогла з ним зв’язатися. Я думаю, що спробуємо переконати його в тому, аби він зняв свій законопроект і йшов шляхом поправок, які можна вносити в такий спосіб після першого читання. Сподіваюсь, що тут… ну, що ця позиція буде сприйнята, тому що я говорила із представниками журналістських організацій і з представниками того ж Першого національного, і, звісно, що всі тут прагнуть, аби процес не затягувався в часі і аби ми якомога швидше зробили цю реформу, яка, дійсно, є принциповою реформою в інформаційній сфері. Я не думаю, що хтось може бути противником цієї реформи, особливо зважаючи на те, що Микола Томенко був автором попереднього закону нині діючого, і це просто технічні моменти, які дозволяють зробити такий запуск.

Дякую за те, що… за можливість зробити таке оголошення. І далі переходимо до питань порядку денного.

Перше питання. У нас про рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, це була ініціатива депутата Висоцького щодо "Еспресо ТV". Сергію, прошу доповідати.

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Дякую, Вікторіє.

Значить там, історія яка? Про попередження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо винесення… винесли  попередження телеканалу "Еспресо ТV" минулого тижня щодо трансляції прес-конференції Володимира Путіна, ну, нашого сусіда та ворога. Ось.

І наскільки я розумію, я вже мав зустріч із представниками "Еспресо", і ми там розмовляли з представниками Національної ради, що це все визнають, наскільки мені ясно, якщо тут є Катерина Котенко, вона підтвердить, я сподіваюся, що це, ну, таке, технічне якесь непорозуміння викликане тим, що, ну, досить не скоординована поки що робота в інформаційній сфері і дещо не розуміють ні телеканали деякі, може, не до кінця Нацрада нюансів роботи та адміністрування цього процесу в період війни.

Тобто я би хотів, щоб зараз не займати час на більш нагальні питання, які будуть розглядатися цього тижня вже пленарного, зініціювати робочу групу після Нового року, в яку ввійде підкомітет з питань інформаційної безпеки, ну, хто захоче, Нацрада, може, представники Міністерства інформаційної політики. Це було б логічно, їх запросити. І поговорити про ці проблеми, про те, як потрібно регулювати ЗМІ в період війни, і випрацювати якісь рекомендації Нацраді та журналістській спільноті щодо, ну, співпраці по цих питаннях. Якщо це підтримується, давайте проголосуємо. Я б хотів так це бачити.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Така пропозиція.

Колеги, обговорення, якщо в когось є думки з цього приводу. Я думаю, що тут очевидно: є проблема сьогодні наявна. Оскільки правове поле в нас це не регулює, фактично ми дійсно маємо і інформаційну агресію, але не можемо це прописати в законодавстві, бо Україна не визнає цю війну війною. І тому правове поле надзвичайно розмите у зв'язку з цим. Нацрада ухвалює рішення, які в багатьох викликають в цьому ключі питання, наскільки вони узгоджуються з цим правовим полем. Це є небезпека і для інших телеканалів однозначно, оскільки це вже не перше насправді попередження подібного ж типу, так?

І мені здається, що тут, розуміючи мотивацію Нацради, і, з іншого боку, розуміючи проблеми, наявні в правовому полі, нам би варто було би це питання на спільному засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення і Комітету з питань інформаційної політики обговорити і, можливо, справді, як пропонує Сергій, вийти на якісь рекомендації бодай, якщо ми не можемо це поки що, там, врегулювати в законодавчому полі, і це складно, рекомендації телеканалам. Щоб було уявлення, що є припустимим з точки зору національної безпеки, що є неприпустимим. Ці рекомендації – це, дійсно, рекомендаційний характер, але принаймні з'являться якісь орієнтири, якісь рамки, якісь маячки.

От така пропозиція, я просто уточнюю пропозицію Сергія Висоцького. Якщо є інші пропозиції, прошу висловлюватися.

Представник Нацради – Катерина Котенко. Прошу.

КОТЕНКО К.С.  Катерина Котенко, відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Крім офіційної позиції Нацради,  яка, власне,  була викладена в рішенні. Тобто не всі одноголосно підтримали це рішення про попередження  з преси я була одна з тих, хто проголосувала "за",тому що сказати, що як би позиція Нацради базувалася на декількох юридично інформаційних моментах.

Перше. Це ретрансляція каналу "Russia Today". Відповідно "Russia Today" не підпадає під канали, які всі з радістю хотіли би побачити в Україні, і це доведено не тільки Національною радою, але й судом.

Далі. Ця трансляція як би виступу Путіна, тобто це була промова виступу Путіна перед  Федеральними Зборами тривалістю більше, ніж понад годину не підпало під визначення новин. А остання  теза, це  як би ті заклики, які лунали в цьому виступі Путіна.

Звичайно, ми це розуміємо, що кожен з цих юридичних моментів, тобто кожен з цих буквальних моментів можна обійти. Так, можна обійти і транслювати по-іншому. Звичайно, що моя мотивація накладалася, щоб в жодному разі як би більше жодний з каналів не дозволяв собі такого або іншого транслювати як би невідомо кого з невідомо якими закликами. Це однозначно, скажімо, така позиція, яка швидше всього в суді не буде нами 100-відсотково доведена. Тобто ми, голосуючи за неї, розуміли, що це ми граємо на упередження, щоб інші гравці ринку два рази подумали перед тим, як будуть випускати як би в ефір ну подібні речі. І юридична чистота буде доведена в суді, якщо просто відомо по крайній мірі до нас звернулися за стенограмою, тому можливо як би там справа продовжиться як би в суді або, відповідно, сьогодні було прийнято рішення про проведення перевірки прийнято рішення Національною радою про проведення перевірки каналу "Еспресо". Якщо під час цієї перевірки канал "Еспресо" (це така процедура як би) не допустить там інших негараздів в своєму мовленні, то буде розглядатися питання про зняття цього попередження. Тобто це як би ну будь-яка з цих формальних кроків, які будуть доведені до кінця, стане зрозуміло, чим ця історія закінчиться далі. Але ситуація з "Еспресо" – це як би вершина айсберга, насправді треба розглядати ситуацію глибше.

Ми з великим задоволенням навіть, з великою подякою і хочемо вже встановити якісь рамки, в котрі відбудеться зустріч членів Національної ради, членів комітету для того, щоб виробити не тільки ці рекомендації, але й наш понятійний апарат. І цей понятійний апарат хай буде спочатку рекомендованим, далі: як би є прекрасні народні депутати, окрім комітетів, які зможуть ще можливо підтримувати, скажімо, подібні законодавчі речі в залі.

Тому те, що стосується "Еспресо", висловилось на співпрацю, готові. У зв’язку з тим, що це рішення взагалі, будучи державним службовцем, зараз розуміємо, що за всі рішення потрібно відповідати. За це рішення відповідно так само будемо відповідати. Ті люди, які його підтримали, відповідно будуть відповідати.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Катерино. Пропоную тоді взяти до уваги цю доповідь. І якщо більше, є пропозиції, так?

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Шановні колеги, я підтримую пропозицію про проведення спільного засідання. Єдине, от дивний взагалі був виступ представника Національної ради. Можливо я хотів би деякі речі уточнити. Тобто Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Я не говорю про – чому, я не говорю про виступ Путіна, там трансляцію. Але свідомо йшла на порушення законодавства, так? Тобто ви приймали рішення, розуміючи, що ви порушуєте законодавство. А враховуючи, що ви розумієте не дуже гарну судову перспективу, ви розпочали якусь іншу перевірку телекомпанії "Експресо" з метою приховати своє незаконне рішення. Можливо я неточно зрозумів.

КОТЕНКО К.С.  Давайте я відповім.

Перше. Я говорю про те, що буква закону недостатньо чітко прописана для того, з неї можна як розуміти "а", так і розуміти "бе".

ВИСОЦЬКИЙ С.В. Колеги, в мене все ж є пропозиція. Ми зараз фактично починаємо розглядати це питання по суті. Так, хоча ми вирішили, що це окреме засідання, окремі критерії і окрема тема глобальної розмови. Тобто щоб не перетворювати зараз це в скандал на рівному місці, коли немає якогось розуміння. Ми розуміємо, що це формальна якась така формальний конфлікт, він може бути знятий досить м'яко. Давайте ми все ж таки з питання "по суті" розглянемо вже на окремому засіданні і перенесемо це питання.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да, я підтримую цю пропозицію. Я єдине просив би…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую.

ПАВЛЕНКО Ю.О. От коли ми будемо розглядати все-таки надати народним депутатам всі необхідні матеріали, тобто рішення, тому що ми ж, немає жодного документу, по якому можна приймати рішення. Так само звернутися до Національної ради з проханням, ну, максимально надати матеріали по причинам, підставах і прийняття цього рішення, ну, і, власне, проведення перевірки, на якій підставі ви і це рішення так само приймали. Дякую. І знімаю своє…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую за пропозицію. Дякую за конструктив, да. Давайте тоді приймаємо до відома і, я не знаю, навіть треба нам голосувати за проведення спільного засідання, да? Да. Давайте тоді, щоб ми домовилися, рішення комітету щодо проведення спільного засідання і…

КОТЕНКО К.С. Так може на якусь дату зорієнтуємось?

ГОЛОВУЮЧА. … підготовка цих рекомендацій. Я думаю, що ми можемо це зробити відразу після новорічних свят, бо зараз бюджетний процес у Верховній Раді і це буде складно. Тобто, я думаю, що це може бути в межах, там, 15-16 числа, да. Тобто десь так 14-16, цей тиждень. Да? Підготуємо, технічно повідомимо. Прошу підтримати, колеги.

Дякую. Одноголосно.

Друге питання порядку денного про звернення приватного акціонерного товариства ММЦ СТБ щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів СТБ у місті Ірпінь. Доповідає Ольга Червакова. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Доброго дня, шановні колеги. 15 грудня 2014 року до нашого комітету надійшло звернення від телеканалу СТБ щодо дотримання прав журналістів в Україні, зокрема щодо того прикладу, який стався з їхніми журналістами 27 червня 2013 року. Тоді знімальна група СТБ у складі Ірини Дробок та Антона Шоломицького знаходилися в місті Ірпінь, виконуючи редакційне завдання, здійснювали відеозйомку і це стосувалося до того, до, як були розпайовані землі в місті Ірпінь. І журналісти відповідно здійснювали, ну, таку собі інспекцію, щоб подивитися, які саме землі вже розпайовані, які ні, де відбувається будівництво, де не відбувається будівництво. Ми всі знаємо прекрасно, що в місті Ірпінь дуже багато лісів, це рекреаційна зона, яка досі долає наслідки Чорнобильської катастрофи. Тому навколо цього місця відбувається дуже багато корупційних скандалів, отже, коли знімальна група телеканалу СТБ готувалася до зйомок, знаходилася на одній із локації, до них підійшла людина на прізвище Табалюк О.С і почала у грубій формі перешкоджати операторові взагалі знаходитися на цьому місці, вирвав об'єктив, пошкодив камеру. Вчинився скандал і, якби, відповідним чином люди… журналісти вже не змогли виконувати свої професійні обов’язки у зв’язку з тим, що їхня апаратура була пошкоджена. Журналісти неодноразово попереджали нападника про те, що вони є журналістами каналу СТБ, що вони виконують редакційне завдання і що вони не здійснюють жодних незаконних дій. Але нападник жодним чином не прореагував на такі попередження.

Ми знаємо, що відбувся суд першої інстанції, він… який не задовольнив вимоги, тобто відмовив і не визнав журналістів потерпілими. І зараз відбувається суд другої інстанції. Найцікавішим в цьому є те, що на останньому, ну, одному з останніх засідань суддя зацікавилася тим, чи є кореспонденти  телеканалу СТБ журналістами, і чи є взагалі телеканал СТБ засобом масової інформації.

Я думаю, що тут взагалі нема про що говорити, ну, це абсурдна абсолютно ситуація, тому, я думаю, що наш комітет має прийняти з цього приводу якесь рішення, і саме тому ми, я попросила, щоб це питання було винесено на засідання нашого комітету.

Зараз в нас є тут представники телеканалу СТБ, журналістка Ірина Драбок, юристи і має бути представник Генеральної прокуратури, точніше, Київської обласної прокуратури, який вів цю справу. І, до речі, я хочу зазначити, що прокуратура абсолютно підтримує позицію журналістів, що також свідчить про те, що відбувся факт перешкоджання і що дії, передбачені 171 статтею Кримінального кодексу – "Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" мали місце.

Я пропоную дати по 2 хвилини висловитися фігурантам цієї справи. Ірино, якщо можна, розкажи, будь ласка, як це відбувалося, і що саме зараз, на якій стадії знаходиться ця справа.

ДРАБОК І. Дякую, Олю.

Добрий день! Я саме журналіст СТБ, і мене звуть Ірина Драбок.

І от хочу почати з того, як це, власне, все відбувалося.  27 червня 2013 року знімальна група вирушила на сесію Ірпінської ради, і там розглядалося питання про зонування міста. Власне, потім, згідно редакційному завданню, в нас був перелік вулиць міста Ірпіня, це було саме рішення Ірпінської міської ради 2003 року, які саме ділянки рахувалися на той момент парками. І ми мали перевірити, чи дійсно там зараз парки, чи там якесь будівництво ведеться, чи вже забудована територія.

Власне, ми поїхали по вулиці Карла Маркса, ми бачили, що там вже вся вулиця заселена людьми, та багатоповерхівки. Ну, і зупинилися, щоб просто відзняти картинку, що, так, дійсно, тут живуть люди і тут вже такі повноцінні, повноцінно здані будинки, багатоповерхівки.

Власне, на момент, коли я вирішила поговорити з місцевими мешканцями, як давно вони живуть, ну, взяти інтерв'ю, як це робиться в нашій справі, оператор знаходився подалі від мене, тобто я була не біля нього. І коли я повернулася вже до оператора, то побачила просто шокуючу картину: п'ятеро невідомих людей його утримували просто силою. Він виривався і, зрозуміло, що просто  прийти йому на допомогу було нікому.

Весь час від моменту сесії у мене на шиї висіло посвідчення  про те, що… бейджик, що я є журналістом CТБ. Я підбігла. І біжучи просто йому на порятунок, я кричала, що я журналіст. Більше того, люди утримували оператора, вони ознайомилися з посвідченням, вони мене почули, про що вони говорять в своїх свідченням в матеріалах справи і говорили про це неодноразово на суді. Тобто вони розуміли, що перед ними є журналісти. Оператор так само  неодноразово це говорив. Після цих сів, що цікаво, то люди відступилися – четверо чоловіків, які тримали, а одна людина продовжувала тримати. Слідство згодом з'ясувало, що це був Олександр  Тобалюк. Я йому показала  своє посвідчення, свій бейджик з обох сторін, акцентувала на тому, що, з іншого боку нашого посвідчення є витяг з Закону "Про інформацію". Він його бачив. Він визнає, що… спочатку він  визнавав, що я є журналістом, тобто він на суді говорив, що так, бачив бейджик. Згодом він почав говорити, що він не читав того, що було на посвідченні. Але найцікавіше, що вже  після цього всього, що він ознайомився  з моїми документами, він напав на оператора, є цьому відеодокази, це знімали як люди з боку Тобелюка, який нас утримував (і це відео воно було також надано), це знімав свідок Ухалишвілі. Також потім, так як це розглядалося  на сесії, були й інші телеканали в Ірпені, і вони… бо побачили камери ICTV…

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Ситуація цілком зрозуміла. Незнання законів точно не звільняє  від покарання.

ЧЕРВАКОВА О.В. . Тут є відео. Якщо є у членів комітету бажання подивитися, можемо подивитися відео в планшеті.

ГОЛОВУЮЧА. Давайте послухаємо представника прокуратури. Просто регламент, 2 хвилин. Прошу укладатися.

СКРИПКА І.М. Шановні присутні, добрий день! Я являюся начальником відділу організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури Київської області. І позиція прокуратури з даного приводу є дуже чіткою. Ми вважаємо, що ухвалений виправдувальний вирок Ірпіньським судом від 13 червня 2014 року є незаконним. Ми вважаємо, що судом першої інстанції належним чином не було надано оцінки тим доказам, які були здобуті прід час розгляду цього провадження в суді  першої інстанції, а також суд допустив неправильне застосування Закону України "Про кримінальну відповідальність".

З даного приводу як стороною прокуратури, так і представниками потерпілих, а саме самими потерпілими були внесені апеляційні скарги на виправдувальний вирок суду першої інстанції. Дійсно, судом апеляційної інстанції на даний задоволено як клопотання прокуратури, так і телеканалу СТБ про проведення судового слідства.

Суд апеляційної інстанції спочатку проводить оцінку доказів, які були здобуті у ході розслідування даної справи. Дійсно, були в судовому засіданні вже дослідженні ті відеоматеріали, які були зібрані. Тому судове слідство на даний час триває і засідання перенесено на 29 грудня 2014 року. І в даному питанні я вважаю, що є всі підстави вважати, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке передбачене саме  частиною першою статті 171 Кримінального кодексу України, а саме: "Умисне перешкоджання законній діяльності журналістів".

Тому наша позиція є чіткою, ми абсолютно підтримуємо, як нашу апеляційну скаргу, так і апеляційну скаргу потерпілого.

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна питання з цього приводу. На якій підставі суд першої інстанції відмовив журналістам? І чи є підстави зараз вважати, що  суд другої інстанції зараз апеляція теж іде кудись не туди, і може прийняти не правосудне рішення?

СКРИПКА І.СМ. . Суд першої інстанції виправдав за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення вважаю, що  те, що ті докази, які були досліджені в суді апеляційної інстанції, я вважаю, що є всі підстави на даний час для ухвалення нового вироку.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за цю доповідь.

Тут ще є представник, наскільки мені відомо, профспілки. Так.

Ви готові з цього приводу. Так ви заявлені тут, вибачте, Оля, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, абсолютно очевидно, що і прокуратура, і журналісти мають одну й ту саму точку зору. І ми можемо подивитися відео, і там дійсно зафіксований факт нападу. Тому, на жаль, у нашій країні відбувається так, що за багато років існування цієї статті 171-ої, коли був криміналізований цей злочин – напад на журналістів і перешкоджання законній професійній діяльності журналіста – одиниці випадків, на жаль, коли хтось був покараний за такий злочин.

Тому я пропоную, щоб комітет висловив жорстку позицію з цього приводу. Вам всім розданий проект заяви комітету, я дуже прошу вас з ним ознайомитися… і висловити свою позицію з цього приводу. Я писала цей проект. Тому якби, ну, можливо, не було часу раніше вас з ним ознайомити. Я просто хочу пройтися по тезах, які я пропоную, за які я пропоную вам проголосувати. Крім того, що засудити факт перешкоджання діяльності, перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, я вважаю, що було би дуже корисним внести зміни до 171 статті Кримінального кодексу України. І я хочу вам доповісти, що зараз цим займається вже наша колега депутат Олена Кондратюк. Йдеться про поточнення самого поняття, що таке перешкоджання. Тобто, якщо раніше просто було перешкоджання і все, там, а зараз ми туди вносимо чіткий перелік, що таке є перешкоджання. Що перешкоджання – це напад на журналіста, що перешкоджання – це вилучення техніки, що перешкоджання – це пошкодження техніки, тому що, на жаль, дуже багато ми маємо прецедентів, коли журналісти програють суди, їм пошкодили камеру, там, або пошкодили мікрофон, а суддя говорить: "Ну, якщо вам пошкодили мікрофон, ви ж могли в блокноті писати інтерв'ю", наприклад, да. І на цій підставі відмовляють журналістам в задоволенні їхніх клопотань. Тобто, я вважаю, що це дуже було би корисно все-таки створити цю норму так, щоб вже не було жодної законодавчої прогалини для судів трактувати в той чи інший бік цю норму і, щоб вона була максимально чіткою, і щоб вже жодному громадянину не спало на думку навіть пальцем торкнутися журналіста або апаратури журналіста, щоб він чітко знав, що за це він може сісти в тюрму. І такі зміни до законодавства от зараз готуються і будуть вноситися до Верховної Ради.

Далі. Я також пропоную у відповідності до 21 статті пункту 3 Закону про комітети Верховної Ради надати роз'яснення суду, що таке перешкоджання професійній діяльності журналіста і, що таке, власне, журналіст. Якщо суддя бідолашна не розуміє цього, то, я думаю, що ми її тут можемо допомогти, Звичайно, що ці рекомендації носять саме рекомендаційний характер і, ну, не мають якоїсь імперативної сили, але в будь-якому разі все ж таки те, що в межах нашої компетенції, ми це можемо зробити. З цією метою, мені здається, було би правильно відрядити до судового засідання представників нашого комітету, щоб вони озвучили нашу позицію, щоб вони озвучили те, що, по-перше, ми засуджуємо той факт, який відбувся з колегами нашими з СТБ; по-друге, щоб ми пояснили не тільки букву закону, а і дух закону, який зараз діє.

Далі. Да, тут ще відбувалися такі дивні речі, що суддя апеляційного суду забороняла журналістам і СТБ, і інших телеканалів здійснювати відеозйомку судового засідання. Тобто я теж пропоную вам звернути на це свою увагу і висловити своє занепокоєння з цього приводу, закликати суд до того, щоб все ж таки було більш відкритим судове засідання. До 29 грудня – ще є такий пункт – поточного року звернутися до колегії суддів з проханням присвятити максимум уваги справі цій. Ну, тому що ми всі прекрасно знаємо, що не всі судді здійснюють чесне правосуддя. Тому я вважаю, що було би непогано, щоб тій судді, яка (чи який) зараз займається цією справою, допомогли колеги. Ну, от, власне, все. Відрядити на судове засідання наших колег – це останній пункт.

Якщо в когось є якісь пропозиції або доповнення, або пропозиції щось вилучити з цієї заяви, то я прошу висловлюватися з цього приводу.

КОНДРАТЮК О.К. Оля, можна питання таке, Вікторія, можна питання, в принципі, представників, я так розумію, юристів СТБ: чим ми можемо морально допомогти? Тому що Оля тут благими намірами зрозуміло, ми не маємо права втручатися в судовий процес, а також це може бути розцінюватися як тиск на суддю. Тому, можливо, якісь є реальні, практичні якісь.. чим ми можемо допомогти в цій ситуації в межах відання нашого комітету?

ДРАБОК І. Відповім я як журналіст. Власне, мабуть хочеться просто, щоб нам дали змогу цю інформацію оприлюднювати. Щоб не було, приміром, я зачитаю, що рішення суду першої інстанції, що навіть показання свідків лашвілі та потерпілої Драбок суд не бере до уваги, так як вони підтверджують той факт, що Табалюк відібрав об’єктив. Тобто мої покази як потерпілою не беруться до уваги. І в суді вже апеляційному… тобто не дозволяють фіксувати взагалі процес. Засідання відкрите, це не розгляд справи там за всиновлення дитини або, не дай, боже, якогось вбивства.

І виходить так, що судді вирішують на свій розсуд те, що вони хочуть. Заява вже майже, вже другий рік поспіль іде розгляд цієї справи. І судді на попередньому засіданні ставлять під сумнів, що є журналісти телеканалу СТБ – засобу масової інформації. І засідання при тому закрите, виходить так.

ГОЛОВУЮЧА. Так, я думаю, що пропозиції зрозумілі. Тобто народні депутати можуть бути присутні на засіданні, забезпечити його гласність принаймні. Мені здається, що тут публічність є найкращою зброєю, очевидно…

Олю, я перепрошую. Тут є член Громадської ради Тетяна Котюжинська просить слова.

КОТЮЖИНСЬКА Т.  Чи можна, я просто хочу зазначити, що по 171-й статті, що стосується цих пропозицій, то дійсно це величезна проблема для журналістських об’єднань, виявилося, для журналістів. Але зараз передано "по наследству" так би мовити з попереднього скликання законопроект Карпунцова. Він якраз передбачає посилення кримінальної відповідальності за погрозу журналістам, за вбивство тощо, тощо. І до 25, ми домовлялися, грудня повинні бути внесені пропозиції до зміни до цього законопроекту до другого читання.

Робоча група Громадської ради розглянула це і пропонує якраз одразу в цей законопроект вже вносити зміни. Зокрема і до 171-ї статті. Там трохи змінюється склад, перша, друга частина – додаються 2 примітки. Для чого це робиться? Якщо ці зміни не внести одразу, і 171-у в цей законопроект, то буде чітка правова колізія. Тому ми внесли свою пропозицію. Я прошу комітет розглянути ці пропозиції робочої групи і Громадської ради, і взяти їх до уваги.

І дійсно я підтримую пані Олену Кондратюк про те, що все ж таки, я би сказала, що потрібно вилучити рекомендації там і увагу, там, звернення уваги суддів, тому що навіть якщо суд прийме позитивне рішення для телеканалу, потім це може бути витлумачено іншою стороною як підстава для скасування цього рішення.

Тому краще цього не робити, і Національна спілка журналістів так само давала роз'яснення щодо засобів масової інформації, щодо журналісту. Тобто це постійна, системна проблема. Правда.

ГОЛОВУЮЧА.  К пані Тетяні. Я думаю, що тут дуже доречно зараз є якраз поправки до закону Карпунцова, які ми маємо внести. Вони надані громадською радою. Прохання народних депутатів підписатися під цими… хто готовий, секретаріат має це забезпечити, відповідно, щоб ми могли якомога швидше внести ці поправки, забезпечити їх внесення і підтримку їх у залі.

КОНДРАТЮК О.К.  Єдине, Вікторія, там те, що стосується, вже якщо ми переходимо до обговорення деяких частин закону Карпунцова, там немає в нього змін до 171 статті, на жаль. Тому …

ГОЛОВУЮЧА.  Да-да.

КОНДРАТЮК О.К. …в мене є окремий проект, який вже підписали деякі члени комітету. Він окремий, те, що говорила Оля Червакова, стосовно роз'яснення там перешкоджання журналістській діяльності. Можливо, якщо там є ще якась поправка, конкретні там…

ГОЛОВУЮЧА.  Є.  Вони зробили, надали. Є нові поправки.

КОНДРАТЮК О.К.  Так. То ми просто їх сюди донесемо і підпишемо всім комітетом…

ГОЛОВУЮЧА.  Да, я просто не знала, що у членів комітету немає.

Є поправки до 171 статті, да? Принаймні, в нас вони були, і тут, зокрема, є визначення щодо журналістської діяльності.

Я не знаю, давайте порадимося з вами, чи нам є сенс ці поправки зараз, можливо, обговорити, чи ми просто їх розглянемо у порядку приватному і поставимо підписи, якщо ми з ними погоджуємося. В робочому порядку.

ПАВЛЕНКО Ю.О.  Да, в робочому…

ГОЛОВУЮЧА.  Добре, дякую.

ЧЕРВАКОВА О.В.  Пані Тетяно Котюжинська, я хочу уточнити, про що ви говорили, вилучити з заяви 4-й, 5-й і 6-й пункт. Я правильно зрозуміла?

КОТЮЖИНСЬКА Т. Ну, у мене проекту немає перед очима, але те, що стосується рекомендацій там суду, тощо, оці питання, да…

ЧЕРВАКОВА О.В. Висловити своє занепокоєння фактами заборони з боку суддів Апеляційного суду, тобто 4-й пункт.

ВИСОЦЬКИЙ С. В. Оля! Очевидно, 5-й и 6-й мы можемо высказывать свою обеспокоенность фактом негласного процесса. Это не давление. Ну, в разделе 5 и 6, где обратиться, да, рекомендовать и так далее.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Рекомендувати не можна точно, тому що це є от конкретно по Україні справа Європейського суду, коли за відповідною рекомендацією розглянути відповідно до законодавства, але з урахуванням національних інтересів, Україна втратила дуже багато тисяч євро. Тому…

ЧЕРВАКОВА О.В. Тобто ми залишаємо, яке формулювання. Висловлюємо своє занепокоєння тим, що фактом заборони з боку суддів - висвітлення, да? І що? І рекомендувати, да? Як? Як? Ні. Все. Висловлюємо занепокоєння і все. І на цьому 4 пункт закінчується, а 5 і 6 вилучається. Правильно?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г.  Да.

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Олексійович.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Да. В мене до сумніву, розгляд цього питання є надзвичайно важливим, тим більше, що, справді, багато справ нападу на журналістів до сьогодні є нерозслідуваними і можна очікувати, якщо не буде вжито заходів їх збільшення силою розшарування суспільства і слабкості правоохоронної системи.

Що стосується даного рішення. Я би пропонував прийняти його за основу, а далі доручити голові комітету Ользі разом з секретаріатом і Громадською радою, ну, юристам, привести його у відповідність до повноважень комітету, у відповідність до закону з тим, щоб в самому рішенні, тому що я не знаю чи може комітет, зараз не згадаю, приймати заяву, да. Але, скоріше, це може бути рішення з відповідними там далі роз'ясненнями і, ну, цілим набором інших супроводжуючих документів. І це треба просто зробити в робочому порядку. А, я думаю, що всі члени комітету підтримають за основу, а далі уже деталізувати з тим, щоб воно було грамотно юридично доручити відповідній робочій групі і далі піти.

ЧЕРВАКОВА О.В. Тоді, шановні колеги, я прошу ще, вже цю заяву остаточно доопрацювати її основу, останній зокрема пункт щодо того, щоб відрядити членів комітету на судове засідання. І, можливо, давайте, ну, проголосуємо, да, хто може висловити бажання…

ГОЛОВУЮЧА. Це не потребує голосування. Я думаю, що це особисте бажання народних депутатів, і чим більше їх буде  тим  краще. Тобто ви нас просто повідомте, будь ласка, про час проведення засідання і ми в свою чергу беремо на себе зобов'язання, що принаймні хтось із депутатів комітету буде.

А тепер щодо пропозиції Юрія Павленка, абсолютно її підтримуємо, ми маємо справи з судами і  вони надзвичайно юридично добре підковані. Щоб комітет не виглядав тут так би мовити трошки неофіцьким. Я думаю, що  є сенс доопрацювати серйозно це зараз, взяти за основу цей проект доопрацювати і відповідно сформулювати. І, можливо, навіть у робочому порядку шляхом електронного голосування – розсилкою секретаріатом збору голосів прийняти його, щоб ми не затягували його  до наступного засідання комітету.

Якщо, колеги, приймається такий… таким… то давайте рухатися таким шляхом. Він мені здається найбільш оптимальним в цій ситуації. Згода є?

ЧЕРВАКОВА О.В.  Так і слідкувати за відкритістю цього процесу про який  говорили…

ГОЛОВУЮЧА. Однозначно на цьому наголошувати.

Пропозиція проголосували тоді за цю пропозицію. Одноголосно. Дякую.

Наступний порядок денний – проект Закону про  внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обов'язкової онлайн-трансляціїй  відкритих засідань комітетів (реєстраційний номер 1405). Доповідає – один із  авторів Олена Кондратюк. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Насправді, це  дуже простий законопроект, який  стосується відкритості й гласності роботи Верховної Ради. І він полягає, в тому щоб забезпечити шляхом онлайн-трансляції в повному  обсязі відкриті засідання комітетів Верховної Ради України та розміщення інформації на офіційних веб-сайтах комітетів Верховної Ради України.

Наш комітет в принципі в цьому процесі займає ключову позицію. Але ми знаємо, що є комітети, на жаль, які не  хочуть оприлюднювати свої засідання.

Тому я думаю, що  ми не є головним комітетом у цьому законі, тобто є головний Комітет з питань Регламенту. Я знаю, що вчора був зареєстрований альтернативний до цього законопроект, який більш можливо ширше говорить про доступ до  інформації,  до діяльності Верховної Ради її комітетів і народних депутатів. Він там стосується багатьох питань ще і помічників і так далі.

Тому я думаю, що наше завдання тут  яке може бути? Ми можемо підтримати один і другий. Я думаю, що вже на засідання комітету профільного, вони там знайдуть якийсь вихід з цього: чи об'єднати їх, чи прийняти якісь з них, або далі дивитися по поправках, які далі можуть йти. Наше ж завдання, я думаю, просто підтримати цей, який є на сьогодні в порядку розгляду нашого комітету.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олено.

Я би тут сформулювала нашу пропозицію: запропонувати Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України рекомендувати Верховній Раді проект Закону про внесення змін до Закону щодо обов'язковості онлайн-трансляції після розгляду і відповідно альтернативного законопроекту. Я думаю, що ми спільно це доопрацюємо. Після того, як регламентний комітет їх розглянемо, ми з великим задоволенням в себе в комітеті підтримаємо, тому що однозначно відповідає нашим стратегічним завданням.

Прошу підтримати таке рішення щодо пропозиції Комітету з питань Регламенту . Дякую. Одноголосно.

Наступне питання: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей трансляції і ретрансляції реклами, яка міститься у програмах та передачах іноземних телерадіоорганізацій (реєстраційний номер 1455). Олена Кондратюк, прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, цей законопроект фактично був підтриманий в минулому скликанні. Він теж носить просто концептуальний характер. Стосується того, щоб всі надходження від реклами залишалися в Україні, особливо це стосується тих каналів, які підписали Європейську конвенцію про транскордонне телебачення, і не стосується тих, які не підписали цю Європейську конвенцію, тобто каналів, переважно які представляють Російську Федерацію.

Я думаю, що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення як регуляторний орган повинна підтримати теж такий проект, тому що він абсолютно узгоджується з їхньою концепцією, що стосується телеканалів, які включені до програм і до переліку програм з послуг, які ретранслюються в Україні. Тому є пропозиція підтримати його.

ГОЛОВУЮЧА. Я би пропонувала такий варіант рішення комітету, розглянувши цей проект закону: рекомендувати Верховній Раді включити цей проект закону до порядку денного пленарного засідання; рекомендувати Верховній Раді за наслідками розгляду в першому читанні прийняти цей законопроект з основу і доручити  секретарю Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Олені Кондратюк представляти позицію комітету під час розгляду цього законопроекту.

Ставлю цей проект рішення на голосування. Хто "за"? Дякую, колеги.

(Шум у залі)  А ви хто?

ГРИЦАК К.І. Дякую за можливість прийняти участь в комітеті. Грицак Костянтин, "Телекомунікаційна палата України". Від громадськості запрошений.

Якщо дозволите, по цьому питанню вискажу деякі зауваження.

ГОЛОВУЮЧА. Ми надзвичайно демократичний комітет. Так, готові вас вислухати.

ГРИЦАК К.І. В цілому підтримуємо загальну ідеологію цього закону для того, щоб кошти, які надходять від реклами, залишалися в українських медіа, щоб вони були багатшими і робили більш якісний продукт. Водночас закон повинен встановити чіткий механізм реалізації цієї норми.

Якщо проаналізувати текст, то пропонуються програми, що розповсюджуються з Європейського Союзу. Ця реклама повинна бути оплачена на території України. Водночас не встановлено механізм реалізації  цієї норми, не зрозуміло, хто повинен кому сплачувати.

Більше того, таке обмеження воно носить такий додатковий бар'єр для входження європейських країн європейських програм на  територію України і може створити умови, що Україна залишиться на узбіччі європейського інформаційного простору.

Що стосується програм, які не походять взагалі… не походять з Європи, то в них ретрансляція програми заборонена. Якщо уявити програму російського виробництва чи програми, наприклад, Сполучених Штатів Америки, які не ратифікували Конвенцію про транскордонне телебачення, то там будуть чорні екрани. Мені здається, що це недружньо до наших глядачів і наших абонентів. Це… і ще таке зауваження щодо наділення повноважень щодо формування  певних переліків програм, які відповідають чи не відповідають законодавству. Не встановлено чітких критеріїв для формування такого переліку, не визначено який орган веде цей перелік і який порядок включення та виключення з цього переліку.

І щодо взагалі введення цього переліку Національною радою, це створюється додатковий адміністративний бар'єр н входження нових медіа на територію України і потенційно несе в собі корупційні ризики.

Ну і взагалі, якщо сказати, воно не корегується загальною політикою на дерегуляцію і на програми щодо зменшення  точок дотику бізнесу та влади.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую за вашу думку висловлену. На майбутнє: встановлюю регламент для всіх виступаючих не членів одну хвилину, намагайтеся так формулювати. І коментар – Олена Кондратюк. Прошу.

КОНДРАТЮК О.К. Я дякую, що ви всіляко підтримуєте все ж таки цей законопроект. Якщо є ваші зауваження, ви письмово надішліть, будь ласка, на керівника нашого підкомітету з питань рекламу, ми на підкомітеті розглянемо їх. Я розумію, що це стосується провайдерів програмної послуги, зокрема здебільшого і кабельщиків. Ми розуміємо ваші деякі непорозуміння з Національною радою під час роботи. Але тим не менше регуляторний орган є регуляторним органом. Ми розберемося як, які зробити механізми, щоб це було. Але гроші, які йдуть від реклами, вони повинні залишатися в Україні.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. І, колеги, давайте так, в кого є пропозиції – надайте їх членам комітету, ми максимально відкриті до цієї роботи. Сформулюйте їх і ми будемо їх відповідно подавати, якщо депутати їх підтримають.

Переходжу до наступного питання порядку денного про входження народних депутатів України до підкомітетів Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Ви пам'ятаєте, що процес був так само демократичний і ми скоротили кількість підкомітетів на вимогу члена комітету представника опозиції. І відповідно в робочому порядку записалися в ті комітети, в які збираються працювати народні депутати. Отже, до підкомітету з питань телебачення та радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних та Інтернету, який очолює Дмитро Олександрович Стеценко в ньому будуть працювати також Олександр Абдуллін, Олена Кондратюк, Юрій Павленко, Богдан Онуфрик, Олександр Опанасенко та Ольга Червакова.

Підкомітет з питань державної інформаційної політики, інформаційної безпеки, який очолює Олександр Сочка, буде працювати Олександр Абдуллін, Сергій Висоцький, Олена Кондратюк, Юрій Павленко, Вікторія Сюмар.

 І підкомітет з питань реклами, який очолює Олександр Абдуллін, буде працювати Олена Кондратюк, Юрій Павленко, Дмитро Стеценко, Вікторія Сюмар і Олександр Опанасенко. Надзвичайно активні в нас члени комітету. От. Отже, це таке колегіальне наше спільне консенсусне рішення. Прошу підтримати такий склад підкомітетів і проголосувати. Прошу. Хто за? Всі за. Дякую, колеги.

І наступне питання: про затвердження положення про Громадську раду з питань сободи слова та інформаційної політики. Ми говорили про це на минулому засіданні. Ольга Червакова готувала, спілкувалася, наскільки я розумію, з Громадською радою з цього приводу. І готувала також пропозицію щодо цього положення. Прошу, Ольга.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, дійсно до положення, яке вам було роздане, надійшли пропозиції. І я спілкувалася з членами Громадської ради. Ми домовилися до наступного, що в цьому положенні дуже добре розписано, так звана гуманітарна складова. Але погано була розписана процедурна складова. Тобто хто може, хто не може бути членом цієї Громадської ради, як входити в неї, як виходити, як припиняються її повноваження тощо. Тому ми вчора спілкувалися з Тетянтою Котюжинською, сьогодні вона готувала. На жаль, я от щойно подивилась в пошті, в мене є порівняльна таблиця, але, на жаль, нового положення нам зараз, нового тексту не роздали, тому що просто не встигли.

Я просила б Тетяну тоді два слова сказати про те, що увійшло в нове положення, щоб ми просто розуміли, і ми тоді його формально затвердимо, думаю, що вже на наступному засіданні.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Дякую. Якщо можна, просто положення, уточнюється, по-перше, назва комітету. Попередня назва була – з питань свободи слова та інформації, тепер – інформаційної політики. Уточнюється, чи Громадська рада діє на час діяльності комітету, створюється і діє на час діяльності комітету. Уточнюється також, що створюється, що посадовою особою, так би мовити, Громадської ради є тільки секретар без створення секретаріату, а він, маю зазначити, ніколи в нас не створювався. Секретар виконує лише організаційно-розпорядчі функції.

І ще для нас дуже важливе доповнення до 13-го пункту щодо прийняття рішень Громадською радою. Ми просили би комітет лишити, якщо можна лишити: голосування не може відбуватися шляхом опитування по телефону, але все ж таки затвердити в положенні, що може рішення підтверджуватися протягом 3-х робочих днів шляхом голосування електронною поштою. Тобто електронна пошта дозволяє ідентифікувати людину, яка віддає свій голос "за" або "проти". Оскільки це все ж таки Громадська рада, то ми просили б на це теж зважити і підтримати ці пропозиції.

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, прошу висловлюватися. Є в когось думки з цього приводу?

АБДУЛЛІН О.Р.  У мене є питання одне. У нас два скликання підряд членом Громадської ради був Самохвалов Василь – це "Центр суспільних медіа". Я дивлюсь, що його немає. Це якась позиція? Бо він достатньо активний просто…

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, я взагалі так розумію, що, да, це насправді все проект. І по членам Громадської ради: уточніть мені по положенню, в який спосіб – я прошу, напевно, Тетяну, перепрошую знову-таки за наше неофітство тут, - в який спосіб ми можемо затвердити склад нової Громадської ради, Тетяно, як ви вбачаєте це?

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Ми розглядали це питання на засіданні робочої групи. Ми пропонуємо комітету просто встановити якийсь там кінцевий термін, тому що було оголошення 5 грудня про подання листів, і постановити кінцевий термін, наприклад, до наступного засідання, чи коли там, встановити цей дедлайн, для того щоб всі, хто хоче, міг би підтвердити листами. Тому що відбулися відповідні зміни, навіть по старому складу відбулися зміни вже. Хтось вже не представляє ту організацію, перейшов на іншу роботу, якась організація хоче іншого, тобто зважити на це, але встановити кінцевий термін, щоб ми дійсно могли почати вже повноцінно працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, прошу.

ОНУФРИК Б.С. Шановні колеги, я подивився теж список кандидатів. У нас є чотири представники одночасно від однієї організації. Я вважаю, що це неправильно в Громадській раді. Має бути, мабуть, представлено, ну, без домінанти якоїсь однієї організації. У нас є чотири представники незалежної медіапрофспілки. Серйозна організація, але все-таки, мабуть, чотири представники в Громадській раді – це забагато. Нам чи приймати рішення, чи якийсь рекомендаційний характер, щоб у Громадську раду входили по одному представнику від організацій.

 (Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Пані Юка, представник національної профспілки.

_______________.  Ми писали листа і просили прибрати Луканова і Яніцького, залишити Гаврилову і Тарасова. Вони виходять з Громадської раду.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, ми можемо рекомендувати Громадській  раді,  в Положенні про Громадську раду включити цю пропозицію. Якщо є підтримка такої пропозиції.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Ну, безумовно, так воно завжди і було, в принципі. Завжди від однієї організації був тільки один представник. По одному голосу.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді так: якщо так було, я думаю, що це зрозуміла позиція, і ми її розуміємо як апріорну позицію в такому разі.

ЧЕРВАКОВА О.В. Таню, а яка процедура прийняття, ну, от перезатвердження нових членів нової Громадської ради? Це по одній людині голосування чи пакетом?

КОТЮЖИНСЬКА Т. Ну, як завгодно.

У нас у пункті 5 Положення написано, що "рішення про прийняття та виключення зі членів Громадської ради приймається комітетом на підставі подання Громадській раді громадської організації". Тобто це от може бути… як комітет опрацює, в принципі. В нас немає якихось там зауважень.

КОНДРАТЮК О.К.  У мене єдине, що тільки пропозиція: можливо, все-таки вказати, коли, як часто збирається Громадська рада, щоб інформувати, принаймні, членів комітету, щоб ми могли теж розуміти, за скільки, де збирається, коли там взяти участь і так далі.

ГОЛОВУЮЧА. І чи можемо присутні на ваших засіданнях. Було б теж непогано, це розуміти.

КОНДРАТЮК О.К.  …… у вигляді інформування хоча б ...

КОТЮЖИНСЬКА Т. Значить, такі функції покладаються на секретаря Громадської ради, це чітко передбачено у Положенні, що секретар скликає Громадську раду, повідомляє комітету, засобам масової інформації про проведення її засідань. І що…

ГОЛОВУЮЧА. І порядок денний.

КОТЮЖИНСЬКА Т. Да. І що ще важливо, що коли, я дума, що все ж таки комітет має бути визначатися по кожному члену, тому що тут є вимога, що до Громадської ради входять фізичні особи, які є експертами у сфері інформаційних відносин. Тому… І кожна особа, яка все ж таки подається, вона має якимось чином або продемонструвати цей саме експертний рівень, щоб і у організації, і у членів комітету не було  сумнівів.

Ну, тобто, насправді, це норма просто для того, щоб тут не було абсолютно таких випадкових людей, які просто, ну, заважають працювати…

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, тоді… Да.

_______________. Бо відверто лобіюють чиїсь інтереси.

ГОЛОВУЮЧА. Значить, тоді я все ж таки прошу встановити нам термін для підтвердження листами тих, хто був і подачі нових заявок, встановити його, наприклад, 16 січня, да. І після того, коли секретаріат опрацює ці листи з підтвердженнями і заявок сформує список і ми на засіданні комітету відповідно це розглянемо.

 (Не чути)

_______________. Ні, 10-го нас не буде.

_______________. Ну, щоб секретаріат мав…

ГОЛОВУЮЧА. Давайте скажіть, яка дата є прийнятною. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, щоб ми… Якщо у нас засідання 16-го, щоб до цього часу секретаріат мав…

ГОЛОВУЮЧА . Щоб секретаріат мав час опрацювати все, щоб ми вже отримали на руки матеріали. Тому я пропоную, там, ну, десь, там, 13, да, там, чи 14 встановити deаdline і, щоб 2 дні мав комітет часу опрацювати. Вистачить секретаріату стільки часу чи ні?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, якщо вистачить, то тоді давайте 14 встановимо deadline, а 16 розглянемо всі ці пропозиції, які надійшли. І по, і так само по доопрацюванню положення про громадську раду.

ГОЛОВУЮЧА. Керівник секретаріату Микола Козлов, що, з цього приводу? Микола? Микола Вікторович, прошу. Встигнете?

КОЗЛОВ М.В. Да, обов'язково працюємо.

ГОЛОВУЮЧА. Встигнете?

КОЗЛОВ М.В. Встигнемо і надамо інформацію, хто подав…

ГОЛОВУЮЧА. До 10 січня.

КОЗЛОВ М.В. До 10-го – ніяк, тому що у нас виходить з 1 січня…

ГОЛОВУЮЧА. Переселення, да. Давайте попросимо в такому разі Громадську раду все-таки, щоб ви могли зачекати. Да, прошу, Таня.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Просто я хотіла сказати, що там же листи подаються для, в загальну реєстрацію на Садову, 3а, я так розумію. І вона, я думаю, працює абсолютно нормально. Тобто 12 січня – це понеділок. Тобто, я думаю, що до 12 січня, хто захоче, той встигне.

ГОЛОВУЮЧА. Добре. Давайте приймаємо тоді… Тоді є пропозиція про 12 січня. Давайте проголосуємо цей граничний термін з тим, щоб ми вже на тому сесійному тижні після свят могли це розглянути. Хто за, прошу голосувати. Дякую.

Так. І ми з вами внесли до порядку денного питання щодо проекту Закону про внесення змін до деяких законів України та визнання такими, що втратили чинність (реєстраційний номер 1577), від 22 грудня, внесений Кабінетом Міністрів України.

У вас є табличка з приводу цього законопроекту, який, як на мене,  достатньо дискусійний. Тому прошу розглянути  ці поправки.

Отже йдеться, зокрема, про Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації", де в статті 4 додається одне слово: державних друкованих засобів масової інформації. Думаю, тут немає зауважень, тому що це зрозуміла поправка.

Розповсюдження інформаційної продукції державних друкованих засобів масової інформації. Так само тут поправка зрозуміла.

Поправка щодо заробітної плати, стаття 14: "Умови оплати праці журналістів та інших працівників держаних та комунальних засобів масової інформації визначаються Кабінетом Міністрів  України". Попередня версія була: отримують надбавки, користуються пільгами і тому подібні речі. Тобто давайте цю поправку обговоримо, тому що мені здається, що вона викличе певний дисонанс. Тобто фактично йдеться про державні ціни.

Кабінет Міністрів хоче, наскільки я розумію, прирівняти журналістів до інших державних службовців в умовах суттєвої економії державних ресурсів, які сьогодні змушена держава Україна застосовувати як необхідний засіб в умовах і війни, і реформ, і бюджетного дефіциту серйозного. Оскільки попередній проект, попередня норма закону були достатньо комплементарні в контексті саме журналістів. Чи ми погоджуємося з цим, з цією пропозицією Кабінету Міністрів.

Є зауваження у Тетяни Котюжинської.

КОТЮЖИНСЬКА Т.Г. Просто хотіла би одразу зробити таке застереження. Те, що стосується статті 9, статті 14 – зміни, запропоновані Кабінетом Міністрів очевидно протиречать Конституції України, оскільки стаття 9 вона встановлює обмеження… вона є дуже проблемною. Дуже проблемною, це правда. Але вона встановлює обмеження державного монополіста "Укрпошти" встановлювати самовільно тарифи, які би перебільшували 40 відсотків від собівартості видань.

Є відповідне рішення Конституційного Суду України, який визначив, що так, така норма є законною, оскільки, дійсно державний монополісті, а з іншого боку, всі форми власності.  Якщо Кабінет Міністрів робить виключення лише  для однієї форми власності тільки щодо державних ЗМІ, то це означає порушення Конституції, оскільки всі форми власності є рівними. Це є підстави зокрема для оскарження цього рішення, цього закону.

Що стосується статті 14, там мова йде  про комунальні і державні ЗМІ, і що їхні зарплати  будуть регулюватися Кабміном.

Щодо державних ЗМІ – Кабмін має владу і повноваження, щодо комунальних – ні. Це засоби масової інформації органів місцевого самоврядування, тут у них просто немає повноважень.

Тому є спеціальна постанова Кабміну, яка вказує про реалізацію статтею 14,16 Закону України. Кабмін може внести зміни до цієї постанови Кабміну. І просто в цій постанові, там є така преамбула вона складається з п'яти частин. Просто в цій постанові зазначити, що не надаються відповідні – там надбавки тощо-тощо. І все. І все буде врегульовано. А 14 стаття вона просто вказує про те, що прирівнюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів, постанова є. Внесіть зміни до постанови і все питання буде врегульовано.

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Колеги, є ще якісь думки з цього приводу? Прохання тоді до членів Громадської ради сформувати ці поправки так само, щоб ми могли в такий спосіб це зробити.

Добре, давайте ще тоді подивимося ще ось джерела фінансування НСТУ, Закон України "Про суспільне телебачення і радіомовлення" Кабмін пропонує оплату та розмір оплати праці працівників Національної суспільного… та радіо визначає Кабінет Міністрів. Очевидно, що це поправка, яка нівелює ідею створення  суспільного мовлення, тому що в  такому разі ми не отримаємо там фахових працівників, а будемо продовжувати оту всю "радянщину", даруйте мені, яка є сьогодні у нас на НТКУ. Давай Ігор Розкладай. Прошу.

РОЗКЛАДАЙ І.  Дякую. Насправді по 14 поправці є ситуація досить складна, по-перше, ця поправка взагалі не відповідає сенсу цієї статті. Тому що там говориться про те, як фінансується суспільне. З іншого боку, є порядок фінансування державних телерадіокомпаній, поки у нас НСТУ не буде перетворено на ПАТ, то ми будемо знаходитися в такому перехідному періоді.

Як пропозиція: може бути рекомендувати цю статтю винести в прикінцеві положення закону нинішньої редакції. Тобто не тої, що ми пропонуємо 1357 законопроекту, а чинної. А 1357, потім вилучити її. Тобто поки в нас не буде прийнято 1357, нам потрібно все ж таки механізм фінансування суспільного мовлення.

Але я думаю, що можемо це обговорити ще, проконсультуватися з Держкомтелерадіо і НТКУ і знайти нормальну пропозицію.

ГОЛОВУЮЧА. В мене буде радикальніша пропозиція – відхилити…

_______________. Або відхилити в цілому.

ГОЛОВУЮЧА. …цей проект закону Кабінету Міністрів комітетом, як рішення комітету. Так? Тоді давайте я поставлю її на голосування. Комітет рекомендує відхилити, так? Прошу голосувати. Хто "за"? Одноголосно.

Колеги, порядок денний на сьогодні вичерпаний. Чи є ще в когось якісь зауваження в "Різному", прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Шановні колеги, мені здається, що ми ще повинні обговорити історію з законопроектом Корпунцова, оскільки до 25-го числа, 25-го збігає термін, коли можна внести в нього поправки.

Ми будемо ініціювати, наприклад, спільне засідання комітету? Тому що це не нашого комітету проект, а Кожем’якіна. Тобто я пропоную, щоб ми зініціювали спільне засідання комітету, або робочих груп, або якось, щоб цей законопроект…

ГОЛОВУЮЧА. Ми можемо спробувати зініціювати це в суботу, коли в нас запланована робота в комітетах, колеги. Якщо це рішення буде прийнято. Інший шлях – це все-таки надати просто поправки кожним народним депутатом, як ми власне домовилися вже в процесі розгляду.

КОНДРАТЮК О.К. Так, якщо можна, я просто сформулювала поправку, ми її просто зареєструємо, підпишемося всі під нею. А потім вже підемо на комітет і там додамо до неї які там уточнення чи ще щось. Тому що по-іншому ми так, на суботу ми нічого не винесемо, тому що ми прийдемо на комітет і тільки знову почнемо обговорювати. А термін виходить 25-го числа.

ГОЛОВУЮЧА. Та вже сформульовані поправки. Вже можна їх вносити, вже можна їх підписувати. Прошу.

ОСТАПА С. Світлана Остапа, "Телекритика". Я поправок всіх не бачила, але я хотіла б звернути вашу увагу, щоб ви, крім розширення переліку перешкоджання журналістській діяльності, звернули увагу ще і на той факт, що є уже останнім часом кілька таких справ, коли суди просять докази, чи це журналісти, чи не журналісти, просять докази, чи ці люди працюють саме в засобах масової інформації. І ось не тільки СТБ, а й ICTV таким чином постраждав, тому що не змогли довести, що оператор займався журналістською діяльністю. А у нас…

ГОЛОВУЮЧА. Є поправка ця?

ОСТАПА С. Да, є така проблема, що телеканали, ну, в більшості своїй, от наприклад, "НІС" – це не є засіб масової інформації, є "продакшн". І суди кажуть: "А, продакшн – це не засіб масової інформації". Або Інтернет-видання – це не є засіб масової інформації. Вони користуються старою законодавчою базою, де засобом масової інформації у нас наразі є, там, друковані державні ЗМІ, там, або комунальні друковані ЗМІ. Це їм чітко зрозуміло, що це засіб масової інформації.

ГОЛОВУЮЧА. Це знайома проблема. Є відповідна поправка, і вона буде внесена. Колеги, тепер ще декілька оголошень.

По-перше, триває бюджетний процес. (Шум у залі)  Триває бюджетний процес, прохання вносити відповідно свої так само поправки до бюджету, ну, він ще в першому читанні не проголосований, але голосувати. Там цікава історію з суспільним телебаченням, сума внесена, як і в минулому році. Можна вважати це успіхом, єдине, що, на жаль, це не відповідає Закону "Про суспільне телерадіомовлення", тому очевидно, що цей в нас рік буде таким, певною мірою трансформаційним.

Є приємне оголошення про те, що ми маємо лист за підписом керівника Апарату Верховної Ради про те, що наш комітет тепер буде розміщено в готелі Київ. Ви знаєте, що ми займаємося технічним переїздом. Це надзвичайно позитивна для нас новина, тому що ми, по-перше, зможемо вже забезпечити Інтернет-трансляції для комітету, ми можемо там сформувати відкритий простір, коли всі бажаючі можуть приходити на засідання комітету, в такий спосіб на обговорення, для того аби наш комітет справді перетворився на комунікативний майданчик з вирішення найбільш актуальних питань. Тому по переїзду: секретаріат займається цим питанням, для кожного депутата з помічником, відповідно буде окремий комітет. Ми будемо розміщуватися в готелі "Київ" на 12-му поверсі.

Скажіть, будь ласка, чи є у нас потреба збирати комітет ще в суботу. В день визначений цей… Як ви вважаєте? Прошу висловитися з цього приводу аби ми розуміли, коли у нас…

ЧЕРВАКОВА О.В. Якщо з’являться якість нагальні питання, то, я думаю, всі все рівно в Києві, і ми безумовно зберемося.

ГОЛОВУЮЧА. 31-го числа?

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧА. Отже, фактично, ми говоримо, що з врахуванням свят комітет відбудеться відповідно до регламенту нашого затвердженого попереднього, але, якщо будуть нагальні питання, ми зберемося відразу за необхідністю.

Так є ще зауваження? . Ще тут, от мені колега підказує, вказав абсолютно справедливо на цифру: загальну вартість робіт з пристосування приміщень готельного комплексу "Київ" під службові кабінети. Мене ця цифра теж  шокувала, м'яко кажучи…

ЧЕРВАКОВА О.В.  Я думаю, що ми повертаємо в часи Януковича, мені щось так здається. Тому я пропоную звернутись до секретаріату з… я не знаю, що знов таки, що входить у нашу компетенцію. Може вони нам обґрунтують, там, або нададуть якусь смету… До Апарату, вибачте, Верховної Ради.

Так, можливо, вони пишуть: "косметичний ремонт". А що там ремонтувати в тому готелі, якщо там і так жили, ну, якби приміщення собі як приміщення.

(Загальна дискусія)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дізнавалася про це. Скажу вам відверто, дякую за запитання. Значить, дякую за запитання, воно цілком слушне. Мене ця цифра так само шокувала і воно будь-яку іншу людину не може не шокувати. Я запитала і мені пояснили, що виявляється основні витрати підуть туди на "сотку" як захищений зв'язок, оскільки це окремий кабель, якого немає в готелі "Київ".

Якщо ми бажаємо направити запит, я думаю, ми так само можемо в якийсь спосіб, як народні депутати запитати про це в Апараті.

КОНДРАТЮК О.К. Запитати постатейно… Нам дадуть витрати, і ми від чогось відмовимося.

ГОЛОВУЮЧА. Не питання. Не питання.

КОНДРАТЮК О.К. Так, або ми від чогось відмовимося, або ми  попросимо їх якось зменшити цю вартість робіт, тому що вона, чесно кажучи, ну, це бюджет Міністерства Стеця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми хочемо допомогти Юрію Ярославовичу. (Сміх)

Колеги, дякую всім за роботу. До наступного засідання.