СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань свободи слова та інформаційної політики

31 серпня  2015 року

Веде засідання Голова Комітету Сюмар В.П.

СЮМАР В.П. Колеги, чекаємо Юрія Олексійовича. Ми не можемо розпочати нашу роботу без представника опозиції заради плюралізму думок. Тому почекаємо. Фракція «Батьківщина» і фракція «Самопоміч» проводять свої засідання фракцій в даний момент. У зв`язку з цим їхні депутати так само відсутні. Я вас попрошу зараз, щоб ми потім швиденько пройшли, проглянути усі ці графіки, які ми з вами маємо затвердити сьогодні. Я думаю, що вони не повинні викликати питань.

Скажіть, якщо ми зараз почнемо розгляд і заслухаємо аргументи, потім перейдемо до голосування, коли буде кворум?

 СТЕЦЬ Ю.Я. Згідно регламенту роботи комітетів Верховної Ради України як колишній голова комітету можу вам сказати наступне, що на момент відкриття засідання комітету…

СЮМАР В.П. Ми просто з вами хотіли би поспілкуватися, Юрію Ярославовичу.

СТЕЦЬ Ю.Я. На момент відкриття засідання комітету і голосувань мають бути члени комітету, але розгляд у вигляді дискусії може початися коли завгодно.

СЮМАР В.П. Чудово. Зважаючи на те, що у нас присутній міністр і заступник міністра, і у нас сьогодні винесено питання про іномовлення, Закон про іномовлення в Україні, такий давно очікуваний Закон, давно потрібний закон, я пропоную дати їм слово, щоб ті, кого цікавить робота в комітеті, принаймні послухали аргументи, а ми це питання розглянули, обмінялися думками і враженнями, а вже коли відкриємо роботу комітету, прийняли рішення. Приймається такий варіант?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

СЮМАР В.П. Я скажу в якості вступу те, що Закон критично важливий і потрібний, зважаючи на ту ситуацію, в якій сьогодні перебуває Україна. Я дуже дякую і міністерству, і міністру за те, що ми спільно над ним могли працювати. І ви знаєте, що у нас була робоча група створена, в яку входили представники  міністерства і представники комітету – ті, хто хотіли працювати над цим проектом Закону.

Я особисто обурена рішенням науково-експертного управління, яке, з моєї точки зору, є категорично і катастрофічно непрофесійним. Якщо нам будуть ставити в приклад рекомендації Ради Європи з приводу нових медіа і доступу кожного громадянина як модель для іномовлення, то це просто означає, що у нас в науково-експертному управлінні працюють люди, які в принципі не розуміють моделі ЗМІ, які існують взагалі в країні, і яким чином вони регулюються. Це називається: взяти надьоргати розумних фраз, вставити їх, скомбінувати і не розуміти суті питання. Я думаю, що ми знайдемо, ми от сьогодні говорили з першим заступником голови комітету, ми знайдемо цю людину, яка відповідає за наші законопроекти і просто з`ясуємо рівень її підготовки і пояснимо такі особливості. Тому  прошу його подивитися, але я не думаю, що варто вважати його фаховим в цьому випадку.

Я тоді попрошу Юрія Ярославовича представити його.

СТЕЦЬ Ю.Я. Дякую. Доброго дня ще раз, колеги! Доброго дня журналістам, всім присутнім! Маю зазначити, що країни Євросоюзу, в тому числі Польща, Литва оголосили про те, що вони будуть найближчим часом запускати подібні платформи  іномовлення, телеканали іномовлення, в тому числі і російськомовний контент, Естонія запускає найближчими днями, а Латвія запускає з Нового року. Польща так само зараз прописує з Україною інформаційну політику, є експертна рада, до якої входять фахівці Польщі, по факту робить приблизно такий самий документ, як ми, який передбачає в тому числі донесення інформації про Україну в світі.

Я би просив буквально два слова сказати, потім ми покажемо презентацію, і потім я продовжу доповідь. Маю зазначити, що, ну, в цьому кабінеті теж, напевно, є небагато людей, які дивляться зараз телеканал УТР, але, тим не менше, ті, хто бачать і дивляться його, зараз розуміють різницю  між тим, що є зараз, і тим, що ми пропонуємо зробити і готові зробити на наступний день після голосування за проект Закону і підписання його. Отже…

(Йде презентація, переглядається відеоматеріал)

СТЕЦЬ Ю.Я. Ця версія – короткий варіант годинної прямоефірної версії телеканалу, де півгодини перші ідуть українською мовою, другі – російською мовою. Типи продукції ви, в принципі, бачили, крім новин, окремі рубрики, які буде формувати «Медіадім». Це стосується історії України, це стосується привабливості України, це стосується реформ, інвестиційного клімату, зрештою того, що у нас живуть добрі хороші люди, які готові приймати в гості велику кількість європейців, людей світу. У нас є багато красивих місць, які можуть бути цікаві туристам.

Отже, цей телеканал, якщо хочете, це така піар-агенція промо України в світі.

Тиждень тому я був в Одесі. Ми заключили меморандум про співпрацю між українцями світу, Світовим конгресом українців. Це близько 30 мільйонів людей, які є етнічними українцями і живуть за межами України, які так само підтримують ідею створення мультимедійної платформи іномовлення України. Ну і так само, якщо аналізувати, хто може бути потенційною аудиторією, я скажу про те, що перший телеканал, який вийшов на 1 мільярд переглядів свого контенту в Ютубі, був телеканал «Russia today». Не ВВС, не CNN, а саме «Russia today».

Отже, очевидно, що прийшов час, якщо ми говоримо про реформи, то бути реформі іномовлення. Ще раз кажу, той продукт, який ви зараз бачите в ефірі УТР, і той продукт, який ви зараз бачите, він різниця в сотні разів по якості. І відповідно цей продукт роблять так само ті самі люди. Єдине що, держава має повернутися до них обличчям. Очевидно, що зарплата в 2 тисячі гривень навряд чи є мотивацією для цих людей. Між тим, вони вмотивовані,  і вони хотіли б самі зробити цей якісний ривок. У них є бажання робити набагато більш якісний контент. Я думаю, що Комітет свободи слова і інформаційної політики це розуміє. Так само, я думаю, що Верховна Рада має зробити цей крок на зустріч колективу UT і інформаційній агенції «Укрінформ».

На базі мультимедійної платформи іномовлення України буде створено 4 суб`єкта медіаресурсів: це, власне, телеканал UT TV, інформаційна агенція «Укрінформ», яка, до речі, створена в 1918 році, про що небагато людей в Україні знають, це найстаріша інформаційна агенція в Україні; MKM – міжнародна кореспондентська мережа, яка буде працювати у всіх ключових містах партнерів, в тому числі і Брюссель, в тому числі Страсбург, зрозуміло Вашингтон, Токіо, Пекін, Берлін, Лондон. Ми вже готові надати технічну базу – найсучасніші телевізійні камери, обладнання, яке нам надають партнери, які так само говорять про те, що нам потрібно створювати цей продукт.

Крім того маю зазначити, що в цій структурі медіаплатформи буде створено ще медіа-ФАП – це студія-продакшн, власне, яка буде мати цю от редакцію, яка буде робити контент, крім новин, і відповідно в цій структурі буде працювати кримськотатарська редакція, що так само підтримано Меджлісом і громадськими активістами, журналістами, які змушені були виїхати з Криму. Вони як зараз співпрацюють з Міністерством інформаційної політики по виробленню контенту, так само потім готові долучитися до створення цієї редакції, створення продукту кримськотатарською мовою і для Криму окремо. Вони, як ніхто, знають, що таке контент, який необхідний зараз тим людям, які залишились в Криму, яких ми маємо підтримувати. І з огляду на ситуацію ми маємо доводити так само, як колись весь світ нам доводив під час Майдану, що весь світ з нами, так само ми маємо щодня давати сигнал людям, які залишились в Криму про те, що ми будемо боротися за те, щоб Крим анексований був частиною єдиної України.

Відповідно маю зазначити, що цей проект передбачає збільшення фінансування. Близько 70 мільйонів гривень зараз іде на різного роду контент вироблення продукту УТР, «Укрінформу». Очевидно, що, ще раз кажу, люди за 2 тисячі гривень не вмотивовані робити якісний продукт, тому ми і хотіли, щоб довівши, що вони можуть робити більше, держава має повернутися обличчям до цих журналістів.

Всі говорили про те, щоб створити протягом півтора-двох місяців телеканал неможливо. Але ми створили, і на наступний день після прийняття закону ми запустимо всю мультимедійну медіаплатформу, це стосується інтернет-ресурсу, буде оновлена версія інформаційної агенції «Укрінформу». Я переконаний, що до кінця року те завдання, яке ми ставимо перед собою, це – перше місце серед інформаційної агенції в Україні буде займати «Укрінформ», ми цього доб`ємося. Цей телеканал буде виходити на всіх континентах, напевно, крім Антарктиди. Хоча я думаю, люди, які будуть там працювати, вони так само будуть бачити цей телеканал, оскільки вже зараз є заключені угоди про те, що цей телеканал буде транслюватися трьома супутниками: один на Америку, інший на Європу, третій на Азію.

Загалом я би просив, щоб комітет проголосував цей проект Закону в першому читанні і до розгляду в другому читанні за скороченою процедурою, оскільки  так само депутати висловлювали свої зауваження, і я знаю, що в нашій робочій групі є пропозиція внести між першим і другим читанням зміни. І оскільки це є баченням депутатів профільного Комітету свободи слова і інформаційної політики, то Міністерство враховує цю позицію і так само хотіло би, щоб ці позиції депутатів були враховані між першим і другим читанням.

З огляду на те, що у нас зараз відбуваються події, я закінчу. Це все є на сайті (називає сайт). Ще раз кажу, ті люди, які працюють на УТР, вони можуть робити в десятки, в сотні разів якісніший продукт. Дайте їм можливість це зробити.

СЮМАР В.П. Дякую, Юрію Ярославовичу.

Є у нас вже кворум нарешті. Дякую Сергію, величезне спасибі, що зміг дійти. На жаль, пішли останні новини, що вже один правоохоронець помер в лікарні. І це, звичайно, велика трагедія.

Я прошу тоді колег проголосувати за порядок денний, він у вас на столах. І пропоную зараз відкрити засідання, у нас є кворум, і проголосувати за порядок денний. Хто за це? Дякую. Є.

Переносимо тоді голосування те, що у нас фактично іде без обговорення, бо депутати ознайомилися. Затвердження плану роботи – це всі наші розглянуті питання, ви бачили, ця табличка є. Хто за цей план роботи, прошу підтримати. Є. Дякую. Одноголосно.

Про затвердження плану-графіку участі представників депутатських фракцій і груп у щотижневих 45-хвилинних передачах, які не входять до складу жодної фракції. Так само у вас є всі числа і табличка. Хто за цю пропозицію. Дякую. Є.

І останнє питання: про затвердження плану-графіку представників депутатських фракцій, безпосередньо тих, які є сформовані у Верховній Раді. Так само все це розраховано традиційно, за традиційною схемою. Хто за? Є. Дякую, колеги.

І тепер Закон про іномовлення. Ми його розглядали, думки висловили. Хто хоче ще з колег щось сказати про цей Закон?

ЧЕРВАКОВА О.В. Ну, я би хотіла висловитися на підтримку цього законопроекту. Ми його дуже довго чекали, нарешті Юрій Ярославович нам його приніс. Я думаю, що було би дуже непогано, якби цю презентацію, яку ви сьогодні з собою принесли і продемонстрували нам, ви могли би надати, щоб ми, наприклад, повісили її на сайті комітету, оскільки цей законопроект від сьогоднішнього дня, точніше, від того дня, коли він пройде перше читання, він вже стане власністю Верховної Ради, і ми мусимо у себе на комітеті презентувати його гідно – так, як воно має бути. Тому я хочу подякувати міністерству за розробку. Можливо, можна було б трохи раніше це зробити, але, в принципі, краще пізно, ніж ніколи. Я пропоную підтримати.          

СТЕЦЬ Ю.Я. Згідно Коаліційної угоди, яка сформувала порядок денний…  

ЧЕРВАКОВА О.В.  Запізнення нема.

СТЕЦЬ Ю.Я. Так, ми йдемо по графіку і все виконуємо чітко до цього графіку.

СЮМАР В.П. Колеги, я пропоную пропонувати спікеру парламенту як позачерговий розглядати його, от, мені хотілося б в пакеті з прозорістю медіавласності, щоб у нас все було красиво, щоб у нас були суспільні медіа, щоб у нас був порядок на ринку приватних ЗМІ, і щоб у нас було державне іномовлення, як воно має бути в країні, яка веде війну.

Я ставлю тоді на голосування пропозицію – підтримати у першому читанні і підготувати до розгляду за скороченою процедурою до другого читання. Хто за це? Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую, Юрію Ярославовичу. Всім дякую за роботу, колеги. Засідання комітету завершено. Трагічні події. Прошу максимально включитися у висвітлення з тим, що такі речі не повинні бути в Україні. Дякую.