СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова

та інформаційної політики

27 січня 2016 року

Веде засідання Голова комітету В.П. СЮМАР

СЮМАР В.П. П'ять хвилин почекаємо, щоб колеги могли підійти наші. Прошу тоді ознайомитися зі "Стратегією", хто не бачив ще.

Колеги, у нас є кворум. Я пропоную починати засідання комітету. У нас сьогодні на наш розгляд виносяться наступні питання: про розгляд Стратегії розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ відповідно до європейських стандартів, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо недопущення блокування діяльності ЗМІ, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу", проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкового інформування про засновників та власників засобів масової інформації, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата" і про план роботи Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики на період четвертої сесії. І в "Різному" я би просила нас з вами (я отримала таке прохання від низки народних депутатів) розглянути питання про приєднання України до Декларації про відкритість парламентів. Я з вашого дозволу доповім цю історію. Вона така, досить правильна, позитивна.

І з пропозицією розглянути в "Різному" це питання, і з пропозицією зняти проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу", тому що до мене сьогодні звернувся автор Васюник, він буде відкликати цей законопроект, просить його не розглядати на комітеті, прошу підтримати такий порядок денний. Хто "за"? Дякую.

Отже, перше питання: "Стратегія розвитку законодавства України з питань свободи слова та діяльності ЗМІ". Це документ, який ми з вами випрацьовували в комітеті за підтримки Ради Європи, експертів Ради Європи. Зараз у нас є проект, і ми маємо або висловити до нього якісь поправки, або схвалити його як стратегічний документ для своєї діяльності.

Перше, від чого я відштовхувалася, коли читала цей документ, це план, графік реалізації стратегії, тому що, очевидно, що ціннісно ми багато тут дискутували, розмовляли, ціннісно, звичайно, ми цілком поділяємо всі ті завдання, які були нам рекомендовані експертами і Радою Європи. З іншого боку, завдання – це вже і графік. Я до цього серйозно ставлюся і думаю, що нам треба тут розуміти, що з цього ми спроможні зробити, що є таким, ну, трошки декларативним завданням.

Я би не хотіла, щоб ми зараз займалися, у нас досить продуктивне заняття і робота комітету, я би не хотіла, щоб ми займалися декларативними речами і нам потім сказали, що ви самі схвалили, цього не прийняли. Це моє ключове, базове зауваження до цього документу, тому що я поки що не розумію, як ми можемо включити до проекту змін до Конституції України у частині прав і свобод оце - щодо посилення гарантій захисту свободи вираження поглядів. Я не бачу у нас в комітеті можливості проводити конституційні зміни, особливо в пункті – зняти норму про посягання на честь і гідність Президента. Ну, це просто об'єктивна робоча реальність. Я собі просто уявляю цю ініціативу і уявляю, який рівень підтримки вона знайде в залі. І вписувати це заради того, щоб вписати, ну, я не розумію, нащо.

Значить, далі. Зміни до Кримінального кодексу (це 1630, який у нас стоїть на завтра). Дай Бог, ми його завтра приймемо, дуже на це сподіваюся.

Далі. Якщо ми пишемо базову річ – зміни до Закону про Суспільне телебачення і радіомовлення вже на квітень 2016-го, то у нас немає цього ще і не буде. Тому що ми, наскільки я розумію процес з реорганізації й реформування суспільномовних, вірніше, реформування з державномовних в суспільні проходить достатньо складно, і там виникає ціла низка проблем. І очевидно, що вони потребуватимуть можливої якоїсь законодавчої відповіді. Але, все-таки, поки цей процес… Ну, ми поки що не розуміємо, що саме законодавець має зробити, тому що я постійно тримаю на увазі це питання, і там ключові питання пов'язані з виконавчою владою більше значно, аніж, там, законодавцем.

КОНДРАТЮК О.К. І фінансування.

СЮМАР В.П. Там фінансування – раз. Там "Укртелефільм" не хоче приєднуватися і має для цього можливості чисто такі бюрократичні. Без них вони не можуть створити цю єдину юридичну особу. Далі там будуть нюанси зі статутом і з вимогами до цього статуту і будуть, очевидно, величезні дискусії, цей процес теж може бути затягнутий. Тобто там дуже багато нормотворчих, більше того, там проблема з аудитом, що буде державний аудит. Я дуже сподіваюся, що буде незалежний аудит. І те, що вже там вилазить, я вам скажу, там просто волосся дибки стає на голові. Тому що землі роздані під будинки, будинки розпродані з якоюсь мінімальною там кількістю квартир для цих працівників, там що попало, от, буквально. Здані в оренду приміщення ОДТРК приватним компаніям, і не зрозуміло, куди і кому ті гроші йдуть Ну, ми ж всі розуміли весь цей комплекс проблем. І зробити цей аудит, його необхідно зробити, бо поки ти не виявиш проблематику, ти не виявиш, що з цим робити. Тому, знову-таки, цю позицію ми не можемо зараз схвалювати.

Закон про аудіовізуальні послуги мусить бути пріоритетом нашим. Я би поки що оцей графік реалізації стратегії вилучила і доопрацювала його разом із нашим Планом законодавчої діяльності і з тими пріоритетами, які сьогодні є в комітеті.

Що стосується інших ціннісних речей, ну, в цілому тут у нас, звісно, заперечень нема. Ті, хто хотів над цим працювати, вони працювали.

Я тоді попрошу автора "Стратегії", експерта - Дмитра Котляра, зробити таку коротку презентацію. Діма, хватить 5 хвилин? Вистачить?

КОТЛЯР Д.М.  Так, звичайно.

СЮМАР В.П. І тоді обговоримо.

Прошу.

КОТЛЯР Д.М. Добрий день! Як було зазначено, при комітеті була створена робоча група, яка працювала досить тривалий час над цим документом. Завершена була робота у грудні минулого року. І тому тут деякі речі, ви бачите:  вони станом на середину грудня. І тому їх треба ще оновити, особливо в частині графіку.

Мета ставилися – визначити основні напрями, тобто це стратегічні напрямки зміни законодавства, для того щоб узгодити нашу законодавчу базу із європейськими стандартами. Йдеться про стандарти Ради Європи, Європейського Союзу, йдеться про узгодження законодавства України зі стандартами ЄС у цій сфері, тобто ті зобов'язання, які випливають із Угоди про асоціацію. А також багато інших питань, які необхідні для того, щоб посилити законодавчі гарантії захисту прав на свободу слова, вираження поглядів.

Я не буду детально йти по змісту. У "Стратегії" обрані основні напрями, тут визначені принципи, на яких повинно ґрунтуватися законодавство, і це важливі речі. Тут визначено, які зміни слід передбачити в Конституції. Тут можна погодитися з тим, що зараз навряд чи реалістично ці зміни провести, але як стратегічні напрями того, що слід було б зробити, коли буде така можливість, їх варто залишити у документі і лише скоригувати у графіку, не ставити це за мету - включення цього положення одразу вже в Конституцію у квітні цього року, а, скажімо, написати, що підготувати пропозиції щодо тексту таких змін, тобто більш реалістичніше підійти.

Визначені також положення щодо забезпечення медіаплюраризму та розвитку медіаринку. Це і прозорість медіавласності, це забезпечення конкуренції на медійних ринках, це реформування державних комунальних друкованих ЗМІ, це Суспільне мовлення, мовлення громад та іномовлення, це люстрація  преси, це реклама, блок питань щодо захисту прав журналістів і працівників ЗМІ, питання, пов'язані з висвітленням діяльності органів влади, де в Україні ще залишається, зберігається досить застаріле законодавство. Державна підтримка ЗМІ, де теж ефективні досить суттєві зміни, щоб змінити підходи до того, яким чином держава взаємодіє з засобами масової інформації.

І є блок питань, які стосуються окремих секторів. Це насамперед аудіовізуальні медіапослуги. Тут головним пріоритетом є завершення роботи над Законом про аудіовізуальні медіапослуги, який повинен замінити існуючий Закон про телебачення і радіомовлення і виконати це зобов'язання України перед Європейським Союзом відповідно до Угоди про асоціацію. І низка інших питань.

Щодо Суспільного мовлення. Зазначу, що, дійсно, там більшість проблем стосується практичної площини, виконання. Хоча у "Стратегії" на сторінці 12-й є деякі моменти, які варто було би виправити і в законодавстві, зокрема це частина рекомендацій від Ради Європи, які були зроблені ще під час ухвалення основного закону. Ці речі, дійсно, їх, можливо, варто ще подивитися на практику впровадження зараз цього закону, які є практичні проблеми, і строк виконання його можна посунути на кілька місяців. Тобто в цьому, дійсно, є рація.

Стисло у мене все. Якщо є питання по конкретних якихось запитаннях, по конкретних темах, я готовий пояснити.

СЮМАР В.П. Колеги, прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. Можна одне уточнення?

СЮМАР В.П. Прошу.

ЧЕРВАКОВА О.В. От ми нещодавно ухвалили Закон про прозорість власності ЗМІ. А що саме ще ви вважаєте необхідно додавати? Можливо, це можна зробити швидше, якщо це такі технічні якісь зміни. 

КОТЛЯР Д.М. Ну, вони відносно технічні, але також потребують ще і дискусій. Там ідеться про заходи стосовно друкованих ЗМІ, стосовно інформагентств. Йдеться також про те, що ті зміни, які були ухвалені, їх досить важко реалізувати. І реалізація Закону про візуальні медіапослуги, то там є дещо інші підходи. Але, в принципі, це відносно нескладний законопроект. Але оскільки ще робота не починалася, тому тут такі строки. То ці строки – вони були як проект, як пропозиція.

ЧЕРВАКОВА О.В. Я до того, що це можна або раніше зробити, або подивитися на практику застосування, бо там же терміни  – 1 березня подати звіти, і подивитися на практику, як воно буде на практиці. І тоді після 1 березня напрацьовувати, якщо ще стосуватиметься це електронних. А якщо не стосуватиметься…

КОТЛЯР Д.М. Тут, можна, в принципі, і розділити, бо те, що стосуватиметься електронних, воно буде в новій редакції Закону про візуальні медіапослуги. А те, що не стосується їх, це, по суті, повинен бути окремий проект, і його дійсно можна швидше підготувати.

КОНДРАТЮК О.К. Стосовно розвитку медійного ринку. Які ви бачите забезпечення конкуренції і економічної, зокрема, незалежності медіа? Ви якісь маєте пропозиції стовно цього?

КОТЛЯР Д.М. В цій частині є пропозиція розробити комплексний закон про конкуренції на медійних ринках, де передбачити особливості регулювання в загальному законодавстві, загальному конкурентному законодавстві, де повною мірою узгоджуються і особливості на цих ринках. Є проблеми на практиці, оскільки регулятор – Антимонопольний комітет – не займається цими питаннями. Є ціла низка питань, пов'язаних із перехресною конфігурацією. Тому в концепції є пропозиція врегулювати це спеціальним законом.

КОНДРАТЮК О.К. Порівняльна реклама туди входить? Розвиток порівняльної реклами і ринку?

КОТЛЯР Д.М.  Ні. Я думаю, це…

КОНДРАТЮК О.К. Окремо?

КОТЛЯР Д.М. Це не те питання.

СЮМАР В.П. Це точно окреме. Мова йде фактично проти концентрації, да? Тобто мова йде про регулювання концентрації на медіаринку, тому що тут специфічні потрібні методики.

КОНДРАТЮК О.К. Я просто про розвиток.

ШВЕРК Г.А. Надо научить Антимонопольный считать.

СЮМАР В.П. Абсолютно точно.

ШВЕРК Г.А. Они не знают, как считать.

СЮМАР В.П.  И Нацсовет тоже.

ШВЕРК Г.А. По аудиториям, по деньгам.

ІЗ ЗАЛУ. По территориям, по количеству.

СЮМАР В.П. Колеги, ще питання, коментарі, будь ласка.

ЧЕРВАКОВА О.В. А, ще я хотіла спитати про третій пункт. Скажіть, будь ласка, от те, що є рекомендація стосовно внесення змін про відповідальність за перешкоджання діяльності журналістам. Ми, в принципі, внесли зміни до закону, які саме посилюють відповідальність. Проблема полягає в тому, що відповідальність-то відповідальністю, але не можна довести. І зараз ще законопроект 1630 на цьому тижні стоїть на другому читанні. Чи дивилися ви його? Чи достатньо там того, що цей законопроект пропонуєте, підготовлений до другого читання.? До речі, з поправкою Вікторії Пташник його дуже сильно посилено. Чи все там відповідає концепції, чи треба ще щось?

КОТЛЯР Д.М. Я не пам'ятаю детально, що там є в тексті із поправками, але тут, здається, в концепції, ми передбачили дещо більше – деталізувати визначення, що саме є професійною діяльністю і також поширити не тільки на журналістів, а на тих, хто виконує, по суті, рівнозначні функції.

ІЗ ЗАЛУ. Це є.

КОТЛЯР Д.М. Ну, можливо. Я не заперечую, що є, але переважно це ґрунтувалося на тих положеннях…

ЧЕРВАКОВА О.В. І 163-я стаття, там теж. Там 171-а змінюється і 163-я стаття стосовно прослуховування державних діячів, і через кому іде – журналістів.

КОТЛЯР Д.М. Можливо, воно все охопить, якщо приймуться оці законопроекти.

ЧЕРВАКОВА О.В. А можна це перевірити і потім дати нам пораду? Там ще поправка Вікторії Пташник була, яка до перешкоджання прирівняла взагалі будь-яку відмову. Ну, як там, я точно не пам'ятаю формулювання. Там навіть відмову в наданні інформації вона пропонує вважати перешкоджанням. Тобто там треба подивитися формулювання.

КОНДРАТЮК О.К. Тут главное – не переборщить.

КОТЛЯР Д.М. Ще є пропозиція покласти це на Державне бюро розслідувань, коли воно буде створено. Тобто воно займатиметься в тому числі злочинами, які вчиняють правоохоронні органи. І, можливо, це також вплине на покращення практики застосування. Але я перевірю це питання.

СЮМАР В.П. Все?

ІЗ ЗАЛУ. Все.

СЮМАР В.П. Колеги! Пропоную відповідно схвалити "Стратегію" за виключенням графіку, який ми доопрацюємо пізніше. Хто за таке рішення, прошу проголосувати. Є. Дякую.

Переходимо до розгляду наступного питання. Дуже дякую, що у нас один із авторів тут присутній, бо ми вас уже неодноразово запрошували на розгляд цих питань. У нас першим іде Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення блокування діяльності засобів масової інформації (номер 1119, Левченко, Осуховський, Ільєнко, Бублик, Марченко, Головко).

В даному законопроекті фактично йдеться про неможливість накладення арешту на майно та рахунки, які належать засобам масової інформації навіть після рішення суду. Комітет з питань правової політики вбачає в цьому порушення норми Конституції про рівність суб'єктів перед судовим процесом і рекомендує нам на цій підставі відхилити даний законопроект, ну, і не включати відповідно до порядку денного сесії Верховної Ради України.

Прошу тоді, давайте послухаємо одного з авторів.

РУДИК С.Я. Мій 4-й.

СЮМАР В.П. Ага.

Я, чесно кажучи, не зовсім розумію тут логіку, за якою ми можемо заборонити блокувати майно після рішення суду, зважаючи і на наявність агресії проти країни, інформаційної агресії, тим паче, і про небезпеку інформаційних диверсій у зв'язку з цим.

Тому є пропозиція – рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні не включати до порядку денного сесії.

ШВЕРК Г.А. І складні питання фінансування.

КОНДРАТЮК О.К. Ні, ну він старий просто закон. Він був написаний ще за часи Майдана.

СЮМАР В.П. Абсолютно. І мав на меті конкретні речі. Прошу.

ГРИЦАК К.І.  На Громадській раді цей законопроект був розглянутий, і в цілому пропонується його підтримати з зауваженнями: навпаки, розширивши повноваження щодо заборони арешту майна також на інформаційні агентства.

СЮМАР В.П. Ми вас почули, дякуємо.

ГРИЦАК К.І. Як варіант, можливо, розглядався – це такі обмеження встановити на період виборчої кампанії.

СЮМАР В.П. Почули, дякую.

Як ви собі це уявляєте? Можна запитати? Ви – юрист за освітою?

ГРИЦАК К.І. Так.

СЮМАР В.П. Ну от, як ви – юристи, які ходять до нас в Раду, уявляєте, що рішення суду можна не виконати? Мене цікавить.

ГРИЦАК К.І. Це ж відповідні зміни до закону вносяться щодо особливостей діяльності.

СЮМАР В.П. Ні, ну чекайте! От чому до заводу можна це застосувати, а до ЗМІ не можна?

ГРИЦАК К.І. Враховуючи особливу функцію, яку виконують ЗМІ у суспільстві.

СЮМАР В.П.  А яким чином рішення суду говорить про те, що це порушує закони України  і має бути, там, інформаційна інтервенція зупинена? Яким чином ви плануєте це робити? Виконувати фактично рішення суду про порушення законів України, якщо ви забороняєте робити цей сегмент?

ГРИЦАК К.І. Якщо в законі є виключення для засобів масової інформації…

СЮМАР В.П. То це означає, що засоби масової інформації можуть робити все, порушувати будь-які закони України, і суд винесе рішення?

ОНУФРИК Б.С. Тобто вони апріорі не підсудні.

СЮМАР В.П. Вони апріорі не підсудні. Ви вбачаєте, що вони апріорі не підсудні?

ГРИЦАК К.І. Ідеологічно законопроект підтримується і пропонується відправити на доопрацювання.

КОНДРАТЮК О.К. Тут скоріше мова йшла, наскільки я пам'ятаю, коли ми обговорювали попередній раз, тут мова йшла про що? Що коли, наприклад, хтось подав позов за честь і репутацію, був накладений дуже великий там арешт або ще щось, суд прийняв – і заблоковані всі рахунки. І газета не може виходити. Але точно цей закон був прописаний під актуальні питання, які були під час минулої влади. Чи зараз він настільки актуальний і в зв'язку з тим, що є, дійсно, інші зараз небезпеки? Я, насправді, підтримую теж тоді рішення те, що озвучила пані Вікторія.  

СЮМАР В.П. Мені просто дивно, коли ми озвучуємо рішення, бо фактично ви виводите ЗМІ, пропонуєте вивести, з-під дії законів України, насправді.

ІЗ ЗАЛУ. Понад законами.

СЮМАР В.П. І Конституції.

ОНУФРИК Б.С. Тобто це структури, які понад законами, яким дозволяється все. Ми захищаємо ЗМІ, але…

СЮМАР В.П. Тому що ми не маємо інструменту до них задіяти будь-який логічний інструмент, яким чином зупинити, власне, протизаконну діяльність навіть після рішення суду.         

Мені здається, що тут може бути два варіанти: або ми рекомендуємо не включати до порядку денного сесії, або ми відправляємо суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання, зважаючи на ось ці моменти.

КОНДРАТЮК О.К. Давайте на доопрацювання.

СЮМАР В.П. Давайте, так буде демократичніше. Ми – демократичний комітет. Тоді я пропоную відправити суб'єктам законодавчої ініціативи на доопрацювання з висновками Комітету з питань правової політики для усунення відповідних порушень Конституції України. Хто за таке рішення? Є, одноголосно. Дякую, колеги.

Так, наступне питання у нас зняте. І чергове ось тут питання – про обов'язкове інформування про засновників та власників засобів масової інформації. Є один із авторів (1461) Сергій Рудик. Я попрошу вас тоді коротко представити.

РУДИК С.Я. Ну, незвичний законопроект для виконання власниками і співвласниками засобів масової інформації, оскільки ми пропонуємо що шість годин інформувати в прямому ефірі про власник4ів або співвласників засобів масової інформації.

КОНДРАТЮК О.К. А це не буде вже соціальною рекламою для власників і співвласників?

ШВЕРК Г.А. А якщо власників 200?

РУДИК С.Я. Я розумію, це бомба, я розумію, чому це тільки зараз вийшло на розгляд, оскільки законопроект був зареєстрований 12 грудня 2014 року. Але зрозуміло, коли звучить, там "Рога і копита", це не зовсім коректне, мабуть, порівняння, ну, там з НТН чи ТНТ, щоб нікого не ображати, і у людей складається враження, що це незалежний засіб масової інформації, який доводить людям свою точку зору. А коли називається, що це Рінат Леонідович, ну, зовсім по-іншому сприймається людьми, чи це хтось інший поважний чоловік, який доводить свою точку зору.

СЮМАР В.П. Сергію, ви знайомі з Законом про прозорість медіа власності, який був ухвалений Верховною Радою і працює?

РУДИК С.Я. Я ж розумію, чого мій розглядають сьогодні, а не тоді. Я розумію, що зараз по процедурі можна його відхилити.

СЮМАР В.П. Ні, ні. А я не розумію, чому ми розглядаємо його тільки зараз? Поясність мені. (Звертається до секретаріату)                  

КОЗЛОВ М.В. Ми двічі розглядали його на засіданні комітету, але ж не було авторів.

СЮМАР В.П. І коли нема авторів, ми, як правило, переносимо розгляд.

РУДИК С.Я. Дивіться, сьогодні реальна історія. Пані Червакова мені сьогодні сказала про це півтори години тому, за що їй велике дякую. У мене бюджетний комітет уже почався, але я прийшов. Тобто я перший раз дізнався про те, що розглядається законопроект, і я прийшов.

СЮМАР В.П. Чекайте! У нас секретаріат перед кожним засіданням комітету запрошує всіх авторів.

ІЗ ЗАЛУ. Всіх без виключення.

СЮМАР В.П. Покажіть мені копію.

КОЗЛОВ М.В. Зараз. Якщо можна, по базі перегляньте, і ви побачите всіх авторів.     

СЮМАР В.П.  Це неможливо. Ми запрошуємо, у нас це поставлено як дуже серйозний підхід. Тому не треба говорити про це.

КОЗЛОВ М.В. Тим більше, база є.                      

СЮМАР В.П. Більше того, я говорила неодноразово із Левченком, коли його законопроекти виносяться. Я просто теж підходила в залі, окремо нагадувала і просила.

РУДИК С.Я. Я даю вам слово честі, що я перший раз дізнався про це засідання і відразу прийшов.

СЮМАР В.П. Покажіть, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Ну, є проблеми експедиції.

ІЗ ЗАЛУ. Нет, так мы сейчас не крайнего ищем.

РУДИК С.Я. Я прийшов, як тільки дізнався, через півтори години з моменту мого інформування.

СЮМАР В.П. Сергію, дивіться, у нас питання дуже конкретне: що ви вважаєте і хочете в цьому законі, якщо ви бачили Закон про прозорість медіавласності, на який ваші колеги, до речі, зі "Свободи" досить багато поправок внесли? Більшість з них були враховані. Ви його підтримали, за що вам величезне дякую. І більшість, реально, 90 відсотків ваших норм, вони там враховані, по-перше. По-друге, він на порядок більш комплексний, опрацьований досить серйозно і зараз є в процесі реалізації.

РУДИК С.Я. Там ця норма врегульована?

СЮМАР В.П. От тепер, якщо є наполягання на цій нормі, то я розумію, що це є предмет дискусії. Тепер комітет може обговорити, і члени комітету можуть висловити свою позицію з приводу норми, щоб що шість годин, я так розумію, там що з'являлося? Рінат Ахметов – власник, так?

КОНДРАТЮК О.К. Він не є власником. Так буде: МММ, ББП – отаке.

РУДИК С.Я. Зрозуміло, але ми по-іншому не можемо. Для фізичної особи – це прізвище, ім'я, по батькові, громадянство, що не менш важливо. Якщо з релігійних…

СЮМАР В.П. Ні, у нас ще є кінцеві бенефіціари, ми це все врегулювали.

ОНУФРИК Б.С. Сергію, історія зовсім інакша. Там те, що ти хочеш побачити, ти не побачиш. Ти там не побачиш Ріната Леонідовича, поки що.

ШВЕРК Г.А. У некоторых редких каналов присутствуют в числе владельцев конкретные фамилии. Жена Садового присутствует в "24", Коля Княжицкий и Вадик Денисенко присутствуют в "Эспрессо".

КОНДРАТЮК О.К. А ми і подивимося в березні місяці.

ЧЕРВАКОВА О.В. Они не присутствуют, не присутствуют в кінцевому бенефіціарі.  

ОНУФРИК Б.С. Законопроект не досягне мети. Ця норма є трохи абсурдною.

ШВЕРК Г.А. Просто хочу обратить ваше внимание: когда норма абсурдна, мы слышим по радио вот эти вот образцы лицензии, которые проговариваются: "Брллллл". Вот точно также мы будем видеть вот эти вот надписи в эфире, когда формально выполнят со скоростью звука вот эту вот норму.

СЮМАР В.П. Ви навіть номер паспорту даного пропонуєте.

РУДИК С.Я. Найменування, місце знаходження, код, банківські реквізити.

СЮМАР В.П. Банківські реквізити, щоб Рінат Леонідович там ще писав, куди можна присилати.

РУДИК С.Я. Для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові, громадянство…

ОНУФРИК Б.С. Є пропозиція не розглядати, оскільки ми просто даремно тратимо час. Ці норми прописані. Я не вважаю, що нам треба розглядати ці речі, оскільки вони є абсурдними по своїй суті. Тобто ставлячи одне за мету, ми отримаємо сміх в результаті і з боку всіх. Не тільки глядачів, а й власників.

ОПАНАСЕНКО О.В. З точки зору ідеї, то ідея, можливо, нормальна, але як реалізувати?

ОНУФРИК Б.С. Реалізувати можна. Просто це буде виглядати смішно.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, я пропоную не цькувати зараз нашого колегу.

ОНУФРИК Б.С. Та ми його підтримуємо.

ЧЕРВАКОВА О.В. Він дуже хоче нам допомогти врегулювати медіасферу. Бачите, прийшов на наш комітет. А оскільки мета, очевидно, полягала в тому, щоб населення України, включаючи канал, знало, чию точку зору, якого, там, з представників яких груп цей канал може ретранслювати, розповідаючи про ті чи інші, політичні в тому числі, події, щоб унеможливити маніпуляції. Але, пане Сергію, я хочу вам повідомити, що ми ухвалили Закон про прозорість медіавласності і згідно цього закону до 1 березня всі телерадіоорганізації мають подавати документи до Нацради якраз із інформацією про кінцевого власника.

ІЗ ЗАЛУ. І буде відкритий реєстр.

ЧЕРВАКОВА О.В. Так, буде відкритий реєстр.

СЮМАР В.П. Більше того, на сайті вони зобов'язані, не в ефірі, а на сайті, на видному місці, будь-хто може з цим ознайомитися.

ЧЕРВАКОВА О.В. Да.  Питання в тому, що навіть у експертного кола є великі сумніви стосовно того, що канали не спробують обійти цю норму і що вони там не будуть ставити якісь закарлючки і писати глупості в графе "кінцевий бенефіціар". Тому при вас ми обговорювали цю "Стратегію", і якраз йшлося про те, щоб внести зміни до цього закону, щоб подивитися, як він буде виконуватися. Тому що ми його прийняли, але це, насправді, знаєте, як замки від чесних людей, так і цей закон від чесних олігархів. Він покладається тільки на їхню совість.

І тому я пропоную так. Давайте ми подивимося, як вони його будуть виконувати, чи будуть вони його виконувати, чи не треба буде посилювати саме ці механізми, які будуть спонукати їх до того, щоб виконувати ці закони, а потім повернутися до цієї пропозиції, яку ви висловлюєте. Вона насправді, ну, в цьому є раціональне зерно, я вважаю. Але просто треба, щоб дійсно не вводити в оману людей тим, що вони будуть намагатися приховати свою власність і писати офшори, і щоб люди просто замість Ріната Ахметова не бачили якусь офшорну компанію, що не дасть, насправді, суспільству ніякої користі.

КОНДРАТЮК О.К. Так, лише треба до цього додати, що це не тільки телекомпаній повинно стосуватися. У нас є дуже багато інших засобів масової інформації, і друкованих, і радіо.

ШВЕРК Г.А. У газеті є вихідні дані, де є засновник.

КОНДРАТЮК О.К. Да, засновник є. Є ще зовнішня реклама.

ОНУФРИК Б.С. Можна? Насправді, Сергій, ти чудово знаєш, що найкраща реклама – це чутки. І тому, коли люди знають, що це канал Пінчука, Порошенка, Фірташа, це набагато ефективніше, і вони відповідно до цього ставляться, ніж будуть з'являтися якісь позначки впродовж кожних шести годин.

РУДИК С.Я. Товариство, оскільки ми чекали з 12.12.14, то можемо почекати ще два місяці. Якщо мова йде – з 1 березня почати реалізацію нового закону…

КОНДРАТЮК О.К. Ну, він повинен запрацювати.

РУДИК С.Я. То можна почекати ще два місяці. Я не хочу, щоб зараз виглядало, що ми наполягаємо, а ви відхиляєте. Потрібна кінцева мета – максимальна прозорість. Тому я як співавтор, сподіваюсь, що мої колеги мене підтримають, до квітня чи там до початку травня можу почекати. Мені не хотілося б, щоб ми чекали ще з січня 2016-го до 2017 року.

СЕВРЮКОВ В.В. Ні, це - новий закон, він увійде в дію. Тобто якщо мета, щоб глядач побачив, цього все одно не відбудеться. Якщо глядач хоче, він може зайти на сайт і вивчити це питання. А щоб на екрані, мені здається, це дуже складно – по-перше. По-друге, ми постійно будемо стикатися з купою назв юридичних осіб. Це не буде все одно прізвище.

СЮМАР В.П. Перепрошую. Давайте так тоді. Фактично тут є суперечність, справді, напевно, в низці норм з законом, який прийнятий, який має вступити в силу. Він теж достатньо хороший, визнаний одним із кращих в Європейському Союзі. І глядач чому не може побачити? Глядач може побачити, бо глядач так само має необмежений доступ до того ж Інтернету і тому подібних речей.

ШВЕРК Г.А. І це проблема. Бо коли цей закон обговорювали, "Телекритика" провела велике дослідження, яке виявило, що більше ніж 60 відсотків глядачів не цікавляться власне, їм це не потрібно. Вони не знають і не хочуть знати, хто є власником того чи іншого засобу масової інформації. І наше завдання, як я вважаю, людям сказати, що вони мають це знати, мають цікавитися цими питаннями. Тому якщо ми дамо…

ОНУФРИК Б.С. Та не мають вони цим цікавитися.                                 

ШВЕРК Г.А. …на екрані або на сайті, а людей це не цікавить, ми не досягнемо мети. Тому я вважаю, що треба казати про те, як промотувати серед людей, серед глядачів оці знання.

ОНУФРИК Б.С. Навіщо? Навіщо їм це знати? В цивілізованій країні люди навіть не знають, хто Прем'єр-міністр. Куди ми йдемо? Навіщо нам знати? Як членів політбюро ЦК колись питали: назвіть прізвище членів політбюро ЦК. Навіщо людям це знати? Вони повинні дивитися телевізор, вони вибирають свої канали, які їм цікаві. Навіщо нам їм щось нав'язувати? Це неправильно, це нецивілізовано.

СЮМАР В.П. Сергію, у нас є пропозиція до вас, у мене особисто: доопрацювати його і внести безпосередньо, зважаючи на те, що у нас є там норми по кінцевому бенефіціару, оцю норму, якщо ви хочете окремим законопроектом про цю трансляцію. Ми її тоді розглянемо. Бо зараз ми розглядаємо одну норму законопроекту, який має низку суперечностей вже з ухваленим законопроектом і не покращує ті норми. Тобто вже зараз він дійсно є неактуальним станом на зараз, тому що у нас ці норми врегульовані новим законом відповідно, і тут ми просто вносимо суперечність, тому що ви пропонуєте внести зміни дійсно до одних речей. Не треба нас тут підозрювати в якійсь змові, це зовсім не так. Ми хотіли відкрити цю інформацію. Але зараз доцільним було би, очевидно, його перевнести і зробити акцент на цій нормі, вже виходячи з сучасного стану законодавства. 

КОНДРАТЮК О.К. Діючого законодавства.

СЮМАР В.П. Діючого законодавства, да. Можна таким чином піти: ми би рекомендували вам відправити його на доопрацювання, це була би, ну, трошки інша процедура, але можна і так це зробити. Ну, зараз ухвалювати це ми не можемо навіть з точки зору юридичної техніки, тому що ви пропонуєте зміни до законодавства, яке вже не актуальне станом на зараз.

РУДИК С.Я. Живіший варіант – направити на доопрацювання.

ШВЕРК Г.А. Відправити на доопрацювати, подивитися, як буде працювати той закон, який зараз вже є. і після цього прийняти…

ІЗ ЗАЛУ. Ми не суперечимо існуючому прийнятому закону.

СЮМАР В.П. Але закон суперечить.

РУДИК С.Я. Нам треба, щоб середньостатистична бабуся в селі знала про те, кому належить. Я теж до виборчої кампанії 2012 року, поки не пішов на мажоритарну в сільський виборчий округ, дещо по-іншому сприймав можливості інформування суспільства. Коли мені бабуся з села в 20-и  кілометрах від Черкас сказала в 2012 році з дивуванням: "А що Юля сидить?" За 20 кілометрів від Черкас, бабуся не знала, що Юля Тимошенко сидить у тюрмі. Я був шокований цим.

ОНУФРИК Б.С. Сергій абсолютно правий. Покриття телесигналом Чернівецької області 60 відсотків максимум. Вони просто не бачать.

РУДИК С.Я. А інший приклад...

ОНУФРИК Б.С. Їхні джерела – районна газета.

РУДИК С.Я. …був заступником голови КМДА, яку очолював Леонід Михайлович Черновецький, про якого журналісти писали завжди багато, рясно і по-різному. Так от, щоденно йому на стіл клали інформаційний лист, що там хто про нього сказав. Так от, в графі "Назва ЗМІ" ніколи не фігурувала назва ЗМІ, там завжди в дужках стояли прізвища власників.

ОНУФРИК Б.С. Ось в цьому ефективність.

РУДИК С.Я. В цьому ефективність.

ОНУФРИК Б.С. Да. Чутки – найкращі агенти.

ШВЕРК Г.А. Наша задача – надати можливість взнати тому, хто хоче взнати.

ОНУФРИК Б.С. А не нав'язувати.

КОНДРАТЮК О.К. А наше завдання, щоб це відповідало закону, щоб була прозорість інформації, а не хто власники.

ОНУФРИК Б.С. І забезпечення інформаційних потреб людей. У нас половина країни не забезпечена інформаційними потребами. Це – конституційне право людини. Ми їх не забезпечуємо так, як мали б забезпечувати. В цьому проблема. У нас величезна територія країни, де люди не дивляться українських телеканалів і радіо.

РУДИК С.Я. Але це залежить не тільки від людей, тому що у них радіоточка і більше нічого немає.

ОНУФРИК Б.С. Ну, це інша тема. Це наше завдання, а не людей.

РУДИК С.Я.  А дротовий зв'язок ви знаєте, в якому стані.

ОНУФРИК Б.С.  В якому? Ми його знищили успішно.

РУДИК С.Я.  Давайте на доопрацювання.

СЮМАР В.П.  Давайте.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Пропоную подякувати Сергію Рудику, що прийшов на комітет.

СЮМАР В.П. Абсолютно. Розказав дуже цікаву історію про Черновецького.

ОНУФРИК Б.С. Сергій може розповісти багато.

РУДИК С.Я. Я можу, але не стану.

СЮМАР В.П. Пропоную рішення: відправити авторам на доопрацювання в зв'язку з ухваленням закону і приведенням його у відповідність до тих норм, які вже ухвалені. Хто за це рішення? Все, є. Дуже дякую, Сергію.

Наступне питання у нас – про статус народного депутата України. Зміни до закону. Сергій Власенко пропонує нам, що народний депутат України має право ознайомитися з інформацією з обмеженим доступом, будь-якими матеріалами, отримувати їх копії, якщо розпорядником інформації є орган державної влади, підприємства, установи, організації або комунальної форми власності, в статутному капіталі яких частка держави більше 25 відсотків. Така інформація, якщо вона не є інформацією з обмеженим доступом, може розголошуватися. Ну, я думаю, що це основні такі новели.

КОНДРАТЮК О.К. Ну якщо народному депутату стала відома інформація, що відповідно до Конституції України не може бути  засекречена, така інформація розголошується.

СЮМАР В.П. Ну, дивіться, у нас є висновок нашого науково-експертного управління, яке говорить наступне щодо цієї норми, що в разі, якщо народному депутату стала відома інформація, яка відповідно не може бути засекречена, інформація розголошується. І фактично науково-експертне управління вважає, що зумовлює фактично депутату розголошувати всю інформацію, яка не заборонена Конституцією України, що чіткість виписування цих норм, вона є трошки така…

Наш комітет тут другий. Перший – регламентний комітет. Юристи і ГНЕУ вважають, що Закону про статус народного депутата, він і так дозволяє нам знайомитися з інформацією з обмеженим доступом.  

Що стосується депутатських запитів і що стосується запитів і звернень і отримання інформації. То тут набагато більший Закон про доступ до публічної інформації, який дає будь-якій фізичній особі, тому що час скорочений. І тому ГНЕУ вважає нелогічним в даному випадку ухвалювати цей законопроект, пропонує його відхилити.

Наскільки я зрозуміла, тут є одна ось ця норма про 25 відсотків. Я не знаю, чи вона ще десь є врегульована. Бо наскільки я розумію, що фактично це відкривання доступу до інформації про комунальні підприємства, засновником є органи влади, і це може мати таку цінність. Але я, чесно, не знаю, де воно врегульовано.

КОТЛЯР Д.М. Воно є, право депутата отримати доступ до будь-якої інформації, якщо це і приватне підприємство, і державне, і комунальне, тобто незалежно від форми власності.

ОПАНАСЕНКО О.В.  Яку інформацію?

ІЗ ЗАЛУ. З обмеженим доступом.

ОПАНАСЕНКО О.В. Ну я, наприклад, не зміг отримати жодного фінансового та податкового звіту наших телеканалів.

КОТЛЯР Д.М. Оскаржуйте: це перешкоджання вашій діяльності.

СЮМАР В.П. Але у телеканалів нема державної…

ОПАНАСЕНКО О.В. Дмитро каже, в будь-якій компанії я можу отримати…

ІЗ ЗАЛУ. Нема, нема.

КОТЛЯР Д.М.  Якщо вам не дають доступ, це порушуються ваші права. Але по закону воно у вас вже є.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Це правильно, це стаття 19-а. Але не зрозуміло, чому не в неї зміни, а він додає нову статтю.

КОТЛЯР Д.М.  Ну да. Воно не суперечить тому, що вже є.

ГОЛОВЕНКО Р.Б. Єдине що тільки, в 19-й там службової інформації, наскільки я пам'ятаю, нема. Це в них просто нова категорія з обмеженим доступом з'явилася.

КОТЛЯР Д.М. Треба узгодити і з новим Законом про доступ термінологію. Це єдине що. А щодо розголошення, є загальна норма Закону про інформацію, що якщо інформація відповідає суспільному інтересу, то будь-хто може розголосити її.

ОНУФРИК Б.С. Якщо суспільному інтересу. Це різні речі.

КОНДРАТЮК О.К. Тут трошки є…

КОТЛЯР Д.М.  Ну, вона ширша, ніж те, що він хоче.

КОНДРАТЮК О.К. Ну як ширша? Обмежений доступ і все. Напишуть тобі відповідь, що ця інформація є з обмеженим доступом, не можемо її вам відкрити. І все.

КОТЛЯР Д.М.  Це про розголошення.

СЮМАР В.П. Але про статус народного депутата… Ми ж маємо право доступу до інформації з обмеженим доступом відповідно до Закону про статус народного депутата.

КОТЛЯР Д.М.  Да.

СЮМАР В.П. Ну, мені здається, що тут виписана досить погано оця норма про те, що він там повинен розголошувати все і вся. Воно нечітко просто виписано і створює отаке от певне, дивне сприйняття цієї статті. Про що там говорить нам ГНЕУ… Давайте теж, можливо, направимо на доопрацювання?

ПАВЛЕНКО Ю.О. Прийшов би, розказав, пояснив, що він має на увазі.

СЮМАР В.П. Чи, може, просто знімемо розгляд?

ІЗ ЗАЛУ. В зв'язку з тим, що його нема.

СЮМАР В.П. Щоб він свою логіку пояснив.

СЮМАР В.П. Давайте перенесемо.

ІЗ ЗАЛУ. Треба поважати комітет, хай приходить.

СЮМАР В.П. Так, давайте перенесемо, бо, може, ми неправильно його зрозуміли.

КОНДРАТЮК О.К.  На наступний тиждень хай приходить.

СЮМАР В.П. Так, тепер у нас питання – про план роботи комітету. Пані Олена, секретар комітету, прошу. 

КОНДРАТЮК О.К. Ну, у вас є документ, розданий. Я думаю, що ви всі ознайомилися. Я пропоную його проголосувати, взяти за основу. Якщо є якісь питання окремі, то ми можемо їх обговорити.  

ОНУФРИК Б.С.  А зміни вносити в разі необхідності.

КОНДРАТЮК О.К. А зміни вносити відповідно до ситуації, яка складається. Тут в принципі, наскільки я розумію, внесені всі – зареєстровані, всі плани, які у нас є. Тобто, можливо, там теж можна подивитися більш-менш по графіку. Наскільки я розумію, секретаріат комітету теж узгодив відповідно до того, як ми можемо працювати. Є навіть графік окремий і круглих столів, і можливих комітетських слухань, подивіться окремо. Може, у когось є доповнення.

ОНУФРИК Б.С.  Хороший план.         

КОНДРАТЮК О.К.  Якщо є доповнення, ми готові послухати.

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

КОНДРАТЮК О.К.  Можливо, ми ще включимо в це, щоб, все ж таки,  нас було ще на два члени комітету більше. Як ми можемо це зробити?

ІЗ ЗАЛУ.  Це треба проголосувати спочатку.

СЮМАР В.П. Це у нас одне з найскладніших питань, які у нас там складно проходять, в Регламенті.

СЕВРЮКОВ В.В. Одне питання. Тут є законопроект, вже розглянутий в комітеті 18.03.2015 року щодо ініціювання перевірок газети "Вести" на інформацію сепаратистського та антиукраїнського характеру. Ми переносимо це на червень 2016 року.

СЮМАР В.П. А нащо ми це поставили?

СЕВРЮКОВ В.В. Це є якась така логіка, через рік і три місяці перевіряти. Вже майже рік пройшов.

СЮМАР В.П. Значить, рішення комітету зараз голосуємо – зняти це питання і затвердити план, вилучивши це.

КОНДРАТЮК О.К.  Давайте знімемо це питання.

СЕВРЮКОВ В.В. Якщо його ще навіть не винесли в зал на червень.

СЮМАР В.П. О'кей. Тоді, вилучивши оцю позицію, голосуємо за відповідний план. Прошу підтримати. Є. Дякую.

Тепер, дивіться, у нас "Різне", у нас є кілька речей. Ось – про відкритий парламент інформація, далі – інформація про підготовку Закону про аудіовізуальні послуги, я вас проінформую. І у нас є питання, от, я просто користуюся тут, власне, присутністю представника Апарату Голови Верховної Ради з приводу журналу "Віче". Нам тут треба теж виробити цю позицію якусь, тому що говорили-балакали і нічого не зроблено. Тобто, очевидно, що тут нам треба напрацювати план, як з цим бути. Я пропоную так рухатися далі.

Перше – про ініціативу "Відкритий парламент". Наші колеги з комітету міжнародного запропонували Голові Верховної Ради долучитися до Декларації відкритості парламенту. Це, власне, такий союз парламентів світу, які створили цілий кодекс з приводу того, як забезпечити максимальну відкритість і підзвітність парламентів перед громадянами. Там немає якихось чітких зобов'язань, там кожен парламент сам напрацьовує для себе ті норми, які він вважає потрібними для забезпечення відкритості.

Ми вже, насправді, досить багато в цьому напрямку зробили. Ми з вами рекомендували повну відкритість комітетів, трансляції в Інтернет і все тому подібне. І наш комітет в цьому питанні є профільним. Це рішення має бути Голови Верховної Ради, ініціювати цей процес доручення, ну а потім, можливо, якась там ратифікація. Але в даному випадку я думаю, що у нас є вся ідеологічна підтримка в нашому комітеті, оскільки ми з вами одностайно практично завжди підтримуємо всі ініціативи, які спрямовані на забезпечення відкритості.

Я попросила би підтримати цю пропозицію народних депутатів і рекомендувати Голові Верховної Ради долучитися до розробки більш детальної документів, пов'язаних із долученням до цієї ініціативи. Хто за таке рішення?

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

СЮМАР В.П. Дякую. Це рекомендаційне рішення, але, тим не менше, воно достатньо важливе й ідеологічно.

Наступна історія. Ми почали працювати досить детально над проектом Закону про аудіовізуальні послуги. Ви знаєте, що це нова редакція Закону про телебачення і радіомовлення, яку Україна має схвалити відповідно до своїх зобов'язань перед Радою Європи зокрема. Законопроект розроблявся… Діма, відколи почали працювати над ним?

КОТЛЯР Д.М.  З 2012 року, з березня місяця. Була робоча група.

СЮМАР В.П. Ще минулим парламентом.

КОНДРАТЮК О.К. Те, що Бондаренко робила?

СЮМАР В.П. Да. Була робоча група. Відповідно напрацювання вони відправили в Держкомтелерадіо і в Нацраду. І тепер у нас вже є текст з зібраними різними зауваженнями від цих державних структур.

Я маю таке бачення, що нам цей законопроект треба забрати якомога раніше на свій майданчик з тим, аби ми не отримали якийсь документ від уряду і там була низка проблемних моментів, що дуже можливо, повірте. Бо коли ми отримали цей драфт і обговорили його там з індустрією, ну, скажемо так, дуже багато ми там отримали такого негативного фітбеку: аля типу про згортання повне свободи слова, впровадження цензури і тому подібне. Цього хотілося б уникнути, тому що на старті такого важливого, базового, основоположного документу, мені здається, наш комітет є найкращим майданчиком для отримання консенсусу і балансу думок і позицій  в цьому надважливому документі. 

За цей час ми провели переговори з Нацрадою, з послом Ради Європи в Україні, який висловив особливу увагу до цього документу, тому що після його ухвалення для українських митців відкривається грантовий проект "Креативна Європа" сумою в півтора мільярда євро, за які вони можуть створювати і кінофільми, і цілі різні проекти, програми. І, власне, єдиною умовою доступу до цих коштів для українців є ухвалення цього закону. Тому для нас це ще один стимул, чому над ним ми маємо працювати дуже детально.

Значить, станом на зараз ми зважили позиції, які виробила робоча група, експерти, Нацрада, і зараз зводимо з пропозиціями індустрії. Далі я пропоную зробити таку нараду, знову-таки, запросивши і громадські організації в тому числі, і представників телерадіоіндустрії, і, знову-таки, представника Нацради, і народних депутатів, зацікавлених у розробці цього документу з тим, аби вже поузгоджувати всі базові позиції. Моє завдання там зараз - якось дати той драфт, який би знімав всі ключові суперечності, але водночас залишав всі основоположні новели, які нам необхідні для приведення законодавства у відповідність до європейських стандартів.  

Там є нюанси, повірте, з якими ми стикнулися, про це можна говорити і дискутувати надзвичайно довго. От наприклад, право Нацради позбавляти або тимчасово анулювати ліцензію, забороняти вихід окремих телепередач. Це нюанси, які, звичайно, різко негативно були сприйняті індустрією. Але от там Дмитро розказує, що це цілком європейська норма і працює в багатьох країнах світу. Я так само кажу, що я політично не можу під цими нормами підписатися, але водночас це питання мусить бути відпрацьовано і позиція мусить бути досягнута.

З іншого боку, нам треба посилити, справді, якусь, напевно, етичну складову, відповідальність каналів.

ІЗ ЗАЛУ. У американців є.

СЮМАР В.П. У поляків є.

КОНДРАТЮК О.К. У них Нацради нема.

ІЗ ЗАЛУ. Як це нема? Є.

ІЗ ЗАЛУ. Воно не так називається, але у всіх є такий орган.

СЮМАР В.П. Тому ми ініціюємо таку робочу групу. Ми всім повідомимо і Громадській раді, і я прошу всіх зацікавлених і народних депутатів так само залучатися у робочу групу. Я би дуже хотіла, щоб всі члени комітету в результаті підписалися під цією спільною версією.     

КОНДРАТЮК О.К. А можна цей драфт отримати?

СЮМАР В.П. Да, можна, те, що зараз є. Єдине що: ми ж там не прибрали оці історії, пов'язані з ліцензією. Робота постійно тут іде. У нас є визначені працівники секретаріату, які над ним працюють. Ми проводили тут робочу нараду з секретаріату у зв'язку з цим. Там і юридична техніка, і все решта, з тим, щоб ми максимально включилися і знайшли компроміси, і щоб ми його штовхали спільно, бо це ключове завдання станом на зараз.

ШВЕРК Г.А. А коли можна очікувати, що ми отримаємо цей драфт?

СЮМАР В.П. Та я думаю, що вже завтра. Там базові речі ми приберемо, і драфт можна буде завтра вже отримати.

Так, тепер, наступне, останнє питання по журналу "Віче". Ну дивіться, от знову-таки, говорили-балакали. Повідомлю вам дуже неприємну інформацію, що ми прийняли з вами Закон про роздержавлення в цілому, але там норма про "заснований органами виконавчої влади" все-таки виписана, і фактично парламентські ЗМІ у нас виявилися поза нормами цього закону. Але я думаю, що у нас настільки демократичний і відкритий парламент, що він буде діяти, жити і працювати відповідно до його норм.

КОНДРАТЮК О.К.  Роздержавиться.

СЮМАР В.П. Журнал "Віче" має багатьох своїх лобістів. Відповідно має три роки. Мені багато цікавих речей порозказували: і про 45 журналістів, які там працюють, наприклад, на цей журнал, і про трьох бухгалтерів, які там працюють, і про кількість бюджетних коштів, які йдуть на забезпечення цього всього. Ну, я думаю, що нам треба було б серйозно рекомендувати Голові парламенту, можливо, ці кошти варто просто залучити для закупівлі нової техніки для каналу "Рада", от, в якийсь такий спосіб.

ІЗ ЗАЛУ. Воно так і пропонується.

СЮМАР В.П. Ну, канал "Рада", зрозуміло, це парламентський канал, ми його включаємо в універсальну програмну послугу, він має працювати і розвиватися і давати якесь розуміння про законотворчу діяльність.

ІЗ ЗАЛУ. І заробляти гроші.

СЮМАР В.П. Яку функцію виконує в цьому контексті журнал "Віче", окрім того, що там народні депутати можуть свої геніальні ваковські статті писати, я не розумію. Я думаю, що є достатньо в цій країні ваковських журналів, в яких всі геніальні лептони можна описувати. Тому, от, як би нам тут діяти, щоб ми це питання вирішили?

Пане Миколо, може, ви нам щось теж скажете, своє бачення з цього приводу?    

ШЕВЧУК М.М. Я прийшов ваше почути.

СЮМАР В.П. Ну от, бачите, ми намагаємося його сформулювати.

ШЕВЧУК М.М. Є закон. Зараз м'яч на їхньому полі. Ситуація така от.

СЮМАР В.П. Послухайте, ну, це наша воля – бути засновниками.

ОНУФРИК Б.С. Це дуже просто. Засновником журналу є хто?

ШЕВЧУК М.М. Верховна Рада.

ОНУФРИК Б.С. Спікер вносить пропозицію в Верховну Раду, постанову.

ШЕВЧУК М.М.  Комітет. 

ОНУФРИК Б.С. Комітет? Чому комітет? Ми ж не засновники журналу.

ШЕВЧУК М.М.  Ну, ви ж профільний.

ІЗ ЗАЛУ. Ту будь-хто може винести це.

ОНУФРИК Б.С. Тоді ми внесемо про те, що Верховна Рада виходить із засновників журналу "Віче". Крапка. Одне речення. Ну, які проблеми? Журнал "Віче" стає самостійним і заробляє гроші депутатські за рахунок публікацій їхніх геніальних статей. Крапка.

ІЗ ЗАЛУ. Що ви такий революційний сьогодні?

ОНУФРИК Б.С. Та я завжди такий, просто іноді стримуюсь.

СЮМАР В.П. Так.

ШЕВЧУК М.М. Дивіться, є просто ситуація така: регламентний комітет рекомендував виділити кошти тільки одну четверту, що там передбачалося. Сьогодні у нас 27-е число. То якщо вони будуть ліквідовуватися, два місяці є питання фінансувати. Якщо цей процес затягнути, це відповідно ще два місяці і плюс ще якийсь час, розумієте? Тобто потім знову стане питання перерозподілу бюджету і так далі. Ну, ваша позиція тут також, напевно, якась має бути.

СЮМАР В.П. Ну так що, зареєструємо постанову тоді, що Верховна Рада виходить з засновників?

ІЗ ЗАЛУ. Да.

ЧЕРВАКОВА О.В. Колеги, є просто рішення регламентного комітету, ще наприкінці минулого року прийняте чи в листопаді навіть, про зупинення діяльності, про те, щоб Верховна Рада припинила бути засновником. Є таке рішення.

ШЕВЧУК М.М. Ні, нема. От у мене є це рішення.

ЧЕРВАКОВА О.В. А як воно називається?

ШЕВЧУК М.М. Воно називається… 11 листопада, 36-е рішення. Там тільки про виділення однієї четвертої бюджетних призначень.

ЧЕРВАКОВА О.В. На перший квартал.

ШЕВЧУК М.М. І про забезпечення процедури ліквідації журналу.

ЧЕРВАКОВА О.В. А, про забезпечення процедури ліквідації журналу. Тобто це означає, що якщо вони забезпечують процедуру, то ми можемо внести постанову, проект постанови про те, що ми виходимо з засновників.

СЮМАР В.П. Да, я думаю, що це слушна абсолютна пропозиція. Підготуйте, будь ласка, тоді такий проект постанови, ми підпишемося, винесемо його. Воно буде абсолютно у відповідності і повній гармонії з рішенням регламентного комітету. І таким чином після голосування ви отримаєте ліквідацію фактично через три місяці.

ШЕВЧУК М.М. Є постанова про створення. І ліквідувати можуть тільки засновники.

СЮМАР В.П. Тоді технічно, будь ласка, вирішіть юридичні моменти, в який спосіб це зробити. Нам пора цю історію закінчувати і кошти дійсно переорієнтовувати на розвиток тих парламентських ЗМІ, які мусять пройти реальне реформування.

Прошу, Ольга Валеріївна.

ЧЕРВАКОВА О.В. А ми закінчили це питання?

СЮМАР В.П. Ні. Якщо ви ще маєте думку з цього приводу…

ЧЕРВАКОВА О.В. Ні, ні, я по іншому питанню.

СЮМАР В.П. Все! Тоді таке рішення у нас фактично прийняте. Підготуємо документи, підпишемо.

В кого ще є зауваження в "Різному"? Хто що хотів підняти?

ОНУФРИК Б.С. Дякуємо, дуже ефективно попрацювали. Є пропозиція закритися.

ЧЕРВАКОВА О.В. 20 секунд. Колеги, я хочу нагадати вам, що ми розглядали декілька разів історію з нападом на журналістів програми "Схеми"…

ОНУФРИК Б.С. Тепер "Схеми" напали…

ЧЕРВАКОВА О.В. "Схеми" ні на кого не напали.

ОНУФРИК Б.С. На Адміністрацію Президента не вони напали? Жарт.

ЧЕРВАКОВА О.В. Прокуратура військова закрила кримінальну справу. Лишиться тим, що жодного складу кримінального злочину вона не вбачала в діях працівників СБУ. Колеги, я вважаю, що це плювок в обличчя нашому комітету, і ми мусимо якось відреагувати на це або написати якийсь запит від комітету, або заслухати. Ну, давайте приймемо якесь рішення і скажемо якесь своє слово.

СЮМАР В.П. Ольга Валеріївна, ми розглядали це питання з юристами, довго дискутували про це. Я, в принципі, ідеологічно погоджуюся з тим, що там можна щось сказати. Наскільки нам відомо, і ми розмовляли з журналістами, вони оскаржують це рішення прокуратури, відповідно воно є  в судовому процесі. І будь-які наші зараз заяви можуть бути розтлумачені як тиск на суд. І в цій ситуація, якщо вже йти правовим шляхом, то наше звернення нічого не змінить, воно швидше погрішить цю ситуацію.

Я думаю, в процесі судового розгляду нам треба шукати тут правди, і ми, очевидно, розуміємо, що вона в даному випадку на боці журналістів. Є така позиція, вона правова абсолютно. Можемо її обговорювати, дискутувати, але мене особисто переконали, що в цій історії нам потрібно рішення суду більше, ніж много выхлопов без результата. Выхлопов у нас было немало.

Дякую, колеги. Все, до побачення.