Це пов’язано з тим, що емоційно забарвлений контент активує ті зони мозку, які відповідають за довіру та пам’ять. Зокрема, новина з шокуючим заголовком залишається в пам’яті довше, навіть якщо її зміст пізніше спростовується. Це пояснюється тим, що мозок підсвідомо "зберігає" інформацію, яка викликає сильні емоції — страх, гнів або здивування. Таким чином, ми схильні довіряти емоційним фейкам більше, ніж сухим фактам.
Дослідження, опубліковане у Memory, Mind & Media, підтверджує, що фейкові новини можуть створювати фальшиві спогади про події, описані у цих новинах. Ще одне дослідження, опубліковане у Cognitive Research: Principles and Implications, показало, що емоційність збільшує віру у фейкові новини, тоді як раціональний підхід сприяє скептицизму.
Як цьому протистояти? Розвивайте критичне мислення, використовуйте перевірені інструменти фактчекінгу, а також навчіться ігнорувати гучні заголовки, які прагнуть викликати у вас емоційну реакцію.
Додатково, психологи радять дотримуватися правила "три запитання" перед тим, як довіряти будь-якій інформації:
Хто є джерелом цієї новини?
Які мотиви можуть стояти за її поширенням?
Чи підтверджується вона іншими незалежними джерелами?
Лише через такий підхід можна створити захист від маніпуляцій.