Комітет Верховної Ради України

30 жовтня 2019 року на своєму засіданні Комітет підвів підсумки роботи з підготовки парламентських слухань «Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми і шляхи їх вирішення», традиційно розглянув питання свободи слова та захисту професійної журналістської діяльності, а також прийняв рішення з низки організаційних питань.

Відкриваючи засідання Голова Комітету Нестор Шуфрич поінформував присутніх про копітку роботу, яку провели робочі групи при Комітеті з напрацювання проекту Рекомендацій та підготовки і узгодження Порядку проведення парламентських слухань, які мають відбутися 6 листопада 2019 року.

Відповідний проект містить рекомендації до Президента, Парламенту, Уряду України, відповідальних урядових та неурядових організацій з різноманітних напрямів безпеки діяльності журналістів. Цей комплекс заходів передбачає внесення змін до чинного законодавства України, організаційні, аналітичні, профілактичні, інформаційно-просвітницькі кроки та низку інших важливих кроків і дій. Водночас у самому проекті Постанови Верховної Ради України пропонується заслухати на слуханнях у Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова у травні 2020 року звіти Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України, голови Національної поліції України, директора Державного бюро розслідувань про хід розслідування кримінальних справ, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів (нападів, побиття, переслідувань тощо) та загибелі журналістів. А у червні 2020 році інформацію Кабінету Міністрів України про виконання рекомендацій парламентських слухань.

Затверджений Комітетом попередній проект Рекомендацій буде наданий учасникам Парламентських слухань і остаточно внесений до Парламенту як проект Постанови після узагальнення пропозицій, що надійдуть на Парламентських слуханнях.

Разом з цим Комітет затвердив проект порядку проведення заходу. З урахуванням технічних правок внесених Комітетом та учасниками робочих груп проект документу має бути опублікованим не пізніше 1 листопада 2019 року.

У цьому контексті секретар Комітету Сергій Швець відзначив конструктивну налаштованість колег з питань узгодження позицій стосовно порядку проведення заходу. На його думку, проект документу побудований таким чином, щоб у повній мірі висвітлити всі складові проблематики існуючої ситуації з безпекою діяльності журналістів в Україні та отримати зворотній сигнал від медіа спільноти, заінтересованих осіб щодо можливих шляхів розв’язання існуючих проблем.

Про неналежний розгляд правоохоронними органами питання щодо поширення недостовірної інформації на сайті «Миротворець» щодо нього та інших ветеранів Збройних Сил України та розповсюдження цим сайтом їх персональних даних присутнім на засіданні Комітету розповів ветеран збройних сил України Олексій Грживач.

Він звернув увагу присутніх на розпочату в Україні компанію з цькування групи ветеранів Збройних сил України, які взяли участь в програмі Олександра Рогаткина «Окопная правда» на каналі «РОССИЯ 24». За його словами «особисті персональні дані були розміщенні на інтернет-ресурсі «Миротворець» з додаванням недостовірної інформації, з коментарями оціночного судження російських засобів масової інформації на подію, прихильників колишньої влади та військового шляху вирішення конфлікту на сході України». Як наслідок такі дії призвели до паплюження честі та гідності цих ветеранів Збройних Сил України, погроз їх здоров’ю та життю.

За наслідками обговорення члени Комітету дійшли висновку, що оскільки порушене питання стосується неналежного реагування правоохоронних органів на відповідну подію, представленим у зверненні Олексія Грживача фактам може дати оцінку профільний комітет Верховної Ради України, а саме, Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Про погрози на свою адресу учасникам засідання розповіла головний редактор Тальнівської газети "Новий дзвін" (Черкаська область) Анна Драгун.

Як розповіла Анна Драгун, погрози надходять від голови Тальнівської райради, які головний редактор пов’язує з низкою публікацій щодо діяльності цієї посадової особи. Комітет у чергове підтвердив свою позицію щодо неприпустимості перешкоджанню професійної діяльності журналістів та необхідності ефективного розслідування правоохоронцями таких дій. З метою забезпечення належного реагування Комітет вирішив звернутися з відповідним клопотанням до керівництва Головного управління національної поліції України в Черкаській області.

Голова підкомітету з питань права громадян Тетяна Циба поінформувала Комітет про звернення Української Асоціації Медіа Бізнесу щодо вилучення друкованих ЗМІ з асортименту продукції супермаркетів компанії АТБ.

Організація вважає, що таке рішення порушує право громадян на доступ до інформації та має значний негативний суспільний резонанс, враховуючи виключну довіру мешканців невеликих міст та селищ саме до місцевої преси. В Асоціації пропонує на рівні законодавства унеможливити виникнення подібних ситуацій та закріпити норматив щодо наявності точок продажу преси на кожні 10 тис. населення. За наслідками обговорення Комітет вирішив направити звернення Української Асоціації Медіа Бізнесу для розгляду до Комітету з питань екологічної політики та природокористування та Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У межах розгляду питання про позбавлення Сергія Пояркова акредитації при Верховній Раді України, присутні заслухали керівника прес-служби Апарату Верховної Ради України Ірину Кармелюк.

Посадовиця повідомила, що Сергій Поярков акредитовувався для висвітлення подій у Парламенті України від тижневика «Бульвар Гордона». А також про те, що редакція тижневика поінформувала прес-службу Апарату про тимчасове припинення своєї роботи і те, що видання наразі не потребує акредитованих журналістів у Верховній Раді України. Члени Комітету підтримали позицію Ірини Кармелюк, що такого роду технічні питання мають вирішуватися на рівні уповноваженого структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України.

Про оновлення складу Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань свободи слова доповів її секретар Костянтин Гріцак. За його інформацією Громадська рада сформована з 14 осіб – представників фахових недержавних організацій у сфері медіа. На сьогодні до складу цього дорадчого органу Комітету входять: